Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки та менеджменту

Кафедра маркетингу і логістики

Курсова робота

з дисципліни: «Логістичне обслуговування»

на тему: «Розроблення політики логістичного обслуговування клієнта підприємства»

Виконав: ст. групи МЕ-49

Дідух В. О.

Прийняла: доц. Костюк О. С.

Львів - 2019



Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Інформація про підприємство та його логістичну діяльність
• Розділ 2. Прогнозування попиту на продукцію підприємства
• 2.1 Прогнозування на підставі даних минулих років
• 2.2 Прогнозування методом експертних оцінок
• Розділ 3. Оптимізація рішень щодо управління запасами: базова однопродуктова задача
• 3.1 Базова однопродуктова задача управління запасами; її економіко-математична модель
• 3.2 Аналітичне розв'язування базової однопродуктової задачі
• 3.3 Оптимальне управління виробництвом та зберіганням виготовленої продукції
• 3.4 Стійкість розв'язку задачі оптимального управління запасами щодо незначної варіації оптимальних значень керованих параметрів
• Розділ 4. Управління запасами на засадах логістики
• Розділ 5. Обґрунтування оптимального рівня обслуговування споживачів
• Розділ 6. Розробка стандартів логістичного обслуговування споживачів
• Висновки
• Список використаних джерел

• Завдання
• попит управління запас продукція
• для виконання курсової роботи
• «Проектування системи логістичного обслуговування клієнтів»
• студентові ______________________ групи МЕ-49
• (прізвище, ініціали)

1. Вихідні дані:

· фінансова звітність підприємства, що досліджується, за 5 років;

· історія розвитку та загальна характеристика підприємства, що досліджується;

· літературні джерела за темою дослідження;

· чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти;

· Інтернет-ресурси за темою дослідження.

2. Зміст розрахунково-поснювальної записки

1) Інформація про підприємство та його логістичну діяльність.

2) Прогнозування попиту на продукцію підприємства.

3) Оптимізація рішень щодо управління запасами: базова однопродуктова задача.

4) Управління запасами на засадах логістики.

5) Обґрунтування оптимального рівня обслуговування споживачів.

6) Розроблення стандартів логістичного обслуговування споживачів.

7) Висновок.

8) Список використаної літератури.



Вступ

На сьогоднішній день ринок є перенасиченим товарами. Перед споживачем стоїть найповніший перелік асортименту будь-якої категорії товару, супроводжуваний на сьогоднішній день різноманітними супутніми послугами. Тому перед виробниками виникає необхідність у вивчені ринку з метою реалізації товарів і послуг та отримання прибутку в умовах конкуренції. Успішне виконання поставлених цілей досягається за рахунок правильно-організованої маркетингової та логістичної діяльності.

Логістичну діяльність суб'єктів господарювання частина науковців розглядає як практичну реалізацію комплексних логістичних функцій та елементарних логістичних операцій. Комплексні логістичні функції поділяють на: базисні (постачання, виробництво, збут), ключові (підтримування стандартів обслуговування споживачів, управління закупівлями, транспортування, управління запасами, управління процедурами замовлення, управління виробничими процедурами, ціноутворення, фізичний розподіл) та підтримуючі (складування, вантажопереробка, захисне пакування, забезпечення повернення товару, забезпечення запасними частинам й сервісне обслуговування, збір зворотних відходів, інформаційна комп'ютерна підтримка). Основними складовими логістичних функцій є навантаження, розвантаження, затарювання, експедирування вантажів, перевезення та зберігання вантажів, приймання та відпуск товарів зі складу, перевантаження, сортування й комплектація, консолідація вантажів, збір, зберігання й передача інформації про вантажі, розрахунки з постачальниками, страхування вантажів, передача прав власності на товар, митне оформлення та інші логістичні операції, які здійснюються на підприємстві. Враховуючи те, що метою логістичної діяльності є гармонізація інтересів виробників, постачальників і споживачів, то її основними напрямами є: удосконалення параметрів вхідних потоків ресурсів на основі покращення зв'язків з постачальниками; удосконалення внутрішніх потоків, тобто результатів і погодженості дій підрозділів підприємства; удосконалення зв'язків з споживачами, забезпечення найбільш точної відповідності вихідних потоків товарів та послуг з їх вимогами. Метою курсового проекту є отримання навичок логістичної та маркетингової діяльності на товарних ринках, також узгоджувати рішення у сфері маркетингу і логістики.

Об'єктом дослідження в курсовому проекті є Державне пiдприємство «Нацiональна атомна енергогенеруюча компанiя «Енергоатом».

Відповідно до встановленої мети можна виділити такі основні завдання: оцінка поточного та перспективного попиту з урахуванням впливу факторів макро- та мікросередовища; виконати маркетингове дослідження відповідно до поставлених цілей; визначити оптимальний рівень обслуговування споживача; розробка рекомендації з урахуванням маркетингової і логістичної діяльності промислового підприємства.



Розділ 1. Інформація про підприємство та його логістичну діяльність

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» створене у жовтні 1996 р. Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків, з яких 13 типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440, загальною встановленою потужністю 13 835 МВт, 2 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС встановленою потужністю 302 МВт та 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС встановленою потужністю 11,5 МВт.

«Енергоатом» забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%.

Україна посідає восьме місце в світі за показником встановленої потужності АЕС. За підсумками 2018 року Україна посіла друге місце у світі за часткою електроенергії АЕС в загальному обсязі виробництва електроенергії в країні.

Компанія «Енергоатом» є членом ВАО АЕС, WNA, EUR, INPRO, Українського ядерного товариства та Асоціації «Український ядерний форум».

Чотири атомні станції -- Запорізька, Рівненська, Южно-Українська, Хмельницька, а також «Атомремонтсервіс», «Атоменергомаш», «Атомкомплект», «Атомпроектінжиніринг», «Аварійно-технічний центр», «Науково-технічний центр», «Енергоатом-Трейдинг», «Донузлавська ВЕС», «Складське господарство», «Атомприлад», «Автоматика та машинобудування», «Управління справами» та Представництво в Брюсселі є відокремленими підрозділами ДП «НАЕК «Енергоатом».

Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» на НАЕК «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації, що відповідає за безпечне виробництво електроенергії. Крім того, основними завданнями «Енергоатому» є подовження ресурсу наявних та спорудження нових енергопотужностей, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист об'єктів атомної енергетики, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу, вирішення соціальних питань працівників Компанії тощо.

Наразі в Компанії реалізується низка інвестиційних проектів, основними серед яких є будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), будівництва енергоблоків № 3 та №4 Хмельницької атомної електростанції, реконструкція системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС та добудова Ташлицької ГАЕС. З метою підвищення надійності та ефективності експлуатації діючих АЕС України, Енергоатом реалізує наступні програми: Комплексну (зведену) програму підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КзПБ), Програму підвищення ефективності експлуатації АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» та Програму підвищення потужності діючих енергоблоків АЕС.

У 2018 році американська урядова Корпорація закордонних приватних інвестицій (OPIC) та Енергоатом підписали угоду про страхування політичних ризиків на суму 250 млн дол. щодо будівництва в Україні ЦСВЯП. Роботи на майданчику Централізованого сховища виконуються відповідно до затвердженого графіку. До України вже надійшла значна частина обладнання для першої черги ЦСВЯП, виготовленого американською компанією Holtec Internatronal, за технологією якої будується сховище. У 2018 році завершено перший етап випробувань обладнання контейнера HI-TRAC, призначеного для перевантаження та транспортування ВЯП до Централізованого сховища.

26 липня 2018 року Кабінетом міністрів України схвалено техніко-економічне обґрунтування будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС. У січні 2019 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості України оголошено конкурс для здійснення державно-приватного партнерства щодо реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна - Європейський Союз». Завдяки цьому проекту, ініційованому Енергоатомом, будуть створені умови для інтеграції об'єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E за рахунок забезпечення експорту електроенергії з енергоблока №2 Хмельницької АЕС до країн Європейського Союзу. В рамках проекту буде створено механізм фінансового забезпечення добудови третього та четвертого енергоблоків ХАЕС.

У вересні 2018 року, на ЮУАЕС завершено роботи з облаштування струменеспрямовуючої споруди в акваторії Ташлицької водойми-охолоджувача. Реалізовано перший етап втілення проекту з реконструкції системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС.

У 2018 році отримано сертифікати Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) на експлуатацію комплексів з переробки радіоактивних відходів на Запорізькій і Рівненській АЕС. Сертифікат ДАБІ також отримано на експлуатацію Корпусу «Г» Учбово-тренувального центру ЗАЕС, на базі якого створено Центр підготовки ремонтного і керівного персоналу.

Виконано значний обсяг робіт з диверсифікації джерел постачання ядерного палива - паливо Westinghouse використовується вже на 6 енергоблоках українських АЕС. У липні 2018 року енергоблок №3 ЮУАЕС став першим блоком українських АЕС, який працює виключно на паливі Westinghouse. В січні 2018 року підписано доповнення до контракту з компанією Westinghouse, яким передбачається постачання свіжого ядерного палива протягом 2021-2025 років і збільшення щорічно обсягу поставок до 7 партій перевантаження.

Фахівці Енергоатома працюють над продовженням терміну експлуатації українських енергоблоків. Визначальним у цьому відношенні став 2010 рік, адже вперше в Україні після реконструкції та модернізації було продовжено на 20 років строки експлуатації діючих енергоблоків №1 та №2 Рівненської АЕС. 16 липня 2018 року Колегія Держатомрегулювання продовжила термін експлуатації енергоблока №3 РАЕС на 20 років до 11 грудня 2037 року.

28 листопада 2013 року на засіданні Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України ухвалено рішення про подовження експлуатації енергоблока №1 Южно-Української АЕС на 10 років (до 02.12. 2023) у понадпроектний строк. 7 грудня 2015 року на засіданні Колегії ДІЯРУ ухвалено рішення про подовження експлуатації енергоблока №2 Южно-Української АЕС на 10 років (до 31.12. 2025) у понадпроектний строк.

На Запорізькій АЕС вже 4 енергоблока працюють у понадпроектний термін. 13 вересня 2016 року Державна інспекція ядерного регулювання України прийняла рішення про продовження терміну експлуатації блока №1 ЗАЕС до 23 грудня 2025 року, 3 жовтня 2016 року - блока №2 ЗАЕС до 19 лютого 2026 року, 3 листопада 2017 року - блока №3 ЗАЕС до 5 березня 2027 року, а 11 жовтня 2018 року - блока №4 до 4 квітня 2028 року.

Компанія також працює над вибором нового типу реактору, пошуком варіантів альтернативного ядерного палива та над іншими важливими питаннями. У 2018 році Енергоатом та Holtec International (США) підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у використанні малих модульних реакторів SMR-160 в Україні.

Енергоатом став першою українською енергогенеруючою компанією, яка здійснює процес транскордонної оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог Конвенції Еспо.

У 2018 році Енергоатом вперше прийняв місію МАГАТЕ з перевірки ефективності аналізу досвіду забезпечення експлуатаційної безпеки PROSPER.

Компанія увійшла до першої п'ятірки рейтингу «Кращі зелені енергогенерації: Безвуглецеві генеруючі потужності» (Top Green Power Generators: Carbon-Free Generation Capacity) та посіла перше місце серед державних підприємств України за індексом прозорості.

Розділ 2. Прогнозування попиту на продукцію підприємства

Головним завданням дослідження товарного ринку є оцінка його поточного і майбутнього розмірів. Оцінка попиту має важливе значення для аналізу можливостей ринку, планування маркетингових зусиль і аналізу їх ефективності.

Існує декілька рівнів попиту, якими може оперувати будь яка компанія. Зокрема, можна визначити попит в географічному розрізі (світовий ринок, країна, регіон, місто, споживач); на товарному рівні (весь ринок, товар конкретної галузі, обсяги продажу конкретної фірми, конкретна назва товару тощо); у часовому аспекті (коротко-, середньо-, довгостроковий).

Попит на більшість товарів у ринкових умовах характеризується нестабільністю, тому прогноз є одним із основних факторів успішної діяльності компанії на ринку. Як правило, прогнозують умови розвитку ринку, обсяги продажу товарів загалом та обсяги продажу товарів конкретної компанії на ньому. Під час вимірювання попиту зазвичай використовують такі терміни, як ринковий попит і попит на товар компанії.

Перший крок у дослідженні ринку полягає в оцінюванні сукупного ринкового попиту -- кількості товару, яка може бути придбана певною групою споживачів у певному районі, у певний момент часу, у тому самому ринковому середовищі.

Для оцінювання майбутнього попиту на продукцію підприємства необхідно вивчати наміри споживачів, використовувати досвід власних торгових представництв і проводити експертні оцінки та тестування ринку.

2.1 Прогнозування на підставі даних минулих років

За цим методом прогнозування виконують за допомогою статистичного дослідження тенденції зміни обсягів продажу, яке ґрунтується на розкладенні динамічного ряду на складові та визначенні рівняння тренда.

Рівняння тренда відтворюється такими типами рівнянь:

· Лінійне рівняння: +

· Степеневе рівняння:

· Рівняння експоненти: =

· Рівняння параболи другого порядку:

Де - розрахункові значення рівнів вирівняного ряду; - параметри кривих прямої; t - показник часу.

Кореляційне відношення розраховується за формулою:

R=;

де - середнє фактичних значень обсягів продажу періоді;

- фактичне значення обсягів продажу у t-му році;

- розрахункове значення обсягів продажу у t-му році;

t - порядковий номер років у досліджуваному періоді.

Таблиця 1. Дохід від реалізації продукції за період 2008-2017 рр.

Рік	Обсяг збуту, тис. грн.
2008	11234598
2009	13400422
2010	14567309
2011	16212176
2012	18381166
2013	17235999
2014	23237672
2015	32903883
2016	36067864
2017	38487690



Рис. 1. Чистий дохід від реалізації продукції за лінійною регресією

Рис. 2 Чистий дохід від реалізації продукції за степеневою регресією

Рис. 3. Чистий дохід від реалізації продукції за експоненціальною регресією

Рис. 4. Чистий дохід від реалізації продукції за квадратичною регресією

Найкращою є квадратична трендова модель, оскільки має найвищий коефіцієнт детермінації 0,9571, а це означає, що даний тренд найкраще описує тенденцію збуту ДП «Енергоатом».

Розрахуємо дисперсію та середньоквадратичне відхилення. Результати подані в табл.2.

Таблиця 2. Дисперсія та середньоквадратичне відхилення

t	b	-
1	11234	-210489,00	44305619121,00
2	13400	-208323,00	43398472329,00
3	14567	-207156,00	42913608336,00
4	16212	-205511,00	42234771121,00
5	18381	-203342,00	41347968964,00
6	17235	-204488,00	41815342144,00
7	23237	-198486,00	39396692196,00
8	32903	-188820,00	35652992400,00
9	36067	-185656,00	34468150336,00
10	38487	-183236,00	33575431696,00
Середнє значення	24635,88	-	-
Дисперсія	582033881
Середньоквадратичне відхилення	24125,37836



Інтервал довіри для прогнозованого періоду:

у = = 14126, 64

38487 + 14126,64 = 52613,64

38487 - 14126,64= 24360,36

24360,36 ? у ? 52613,64

Отже прогнозування на підставі даних минулих літ, вказує прогноз в розмірі 38487 тис. грн.. Інтервал довіри знаходиться в межах 24360,36 - 52613,64 тис. грн..

2.2 Прогнозування методом експертних оцінок

Створивши експертну групу із семи спеціалістів для визначення прогнозу чистого доходу від реалізації на основі виставлення експертних оцінок, було розроблено анкету та проведено оцінювання діяльності підприємства. Результати подані в табл.3.

Таблиця 3. Таблиця експертних оцінок прогнозу величини чистого доходу на 2018 рік

Експерт	Прогноз величини чистого доходу, тис. грн.
1	50 000
2	60 000
3	45 000
4	40 000
5	43 000
6	51 000
7	38 000

Середнє значення оцінок прогнозу величини чистого доходу ( на 2018 рік:

46714 тис.грн.

Прогноз майбутнього значення величини визначаємо через дисперсію та середньоквадратичне відхилення думок експертів. Розрахунки наведені в табл. 4.

Таблиця 4. Дисперсія та середньоквадратичне відхилення експертних оцінок прогнозу величини чистого доходу на 2018 рік

Експерт
1	10795918,37
2	176510204,1
3	2938775,51
4	45081632,65
5	13795918,37
6	18367346,94
7	75938775,51
Сума	332632653,1
Дисперсія	47518950,44
Середньоквадратичне відхилення	6893,39

Коефіцієнт варіації:

V = * 100 % = 14,75%

Коефіцієнт варіації менший за 33%, отже робимо висновок, що скупність є однорідною, а середнє значення типовим.

Інтервал довіри до пронозу:

у = = 4948,09

46714 + 4948,09 = 51662,09

46714 - 4948,09 = 41765,09

41765,09 ? у ? 51662,09



Розділ 3. Оптимізація рішень щодо управління запасами: базова однопродуктова задача

3.1 Базова однопродуктова задача управління запасами; її економіко-математична модель

Припустимо, що інтенсивність попиту на певну продукцію є сталою та дорівнює одиниць продукції за одиницю часу. Запаси цієї продукції можуть поповнюватися неперервно з інтенсивністю одиниць продукції за одиницю часу.

Якщо інтенсивність поповнення запасів є меншою від інтенсивності їх використання (), через певний час весь запас буде вичерпано, після чого необмежено зростатиме дефіцит. Уникнути дефіциту можна або шляхом скорочення інтенсивності споживання продукції, або шляхом збільшення інтенсивності її виробництва.

Тому практичній інтерес має випадок, коли інтенсивність поповнення запасів перевищує інтенсивність споживання запасів :

(3.1)

Вважатимемо, що система розпочинає функціонування у момент часу з нульовим запасом продукції. Тоді з швидкістю почне накопичуватись запас, який впродовж часу досягне максимального рівня : . В момент часу поповнення запасів припиняється. Отже, з цього моменту часу запаси із швидкістю почнуть скорочуватися та впродовж часу досягнуть нульового рівня. Далі, впродовж часу , із швидкістю утворюватиметься дефіцит продукції, який потрібно буде ліквідувати у майбутньому. Коли дефіцит досягне максимального рівня (), поповнення запасів відновлюється. Спочатку, впродовж часу , із швидкістю буде ліквідовано дефіцит продукції (), а далі цикл зміни обсягу запасів тривалістю одиниць часу відновиться.

Для визначення параметрів оптимального циклу управління запасами врахуємо економічні параметри:

- витрати на зберігання одиниці продукції впродовж одиниці часу;

- втрати внаслідок дефіциту одиниці продукції за одиницю часу;

- витрати, пов'язані з відновленням поповнення запасів продукції.

Тоді середні за одиницю часу загальні витрати в системі управління запасами обчислюватимуться за формулою:

(3.2)

У чисельнику перший доданок відповідає витратам на зберігання запасів впродовж одного циклу, другий доданок - втратам внаслідок дефіциту, третій - витратам на відновлення поповнення запасів продукції, яке упродовж циклу тривалістю здійснюється один раз - у момент часу .

Отже, задача мінімізації середніх за одиницю часу загальних витрат в системі управління запасами набирає вигляду:

(3.3)

(3.4)

(3.5)

(3.6)

де параметри , , , та вважаються відомими, а всі інші підлягають визначенню. Усі змінні задачі, за економічним змістом, повинні бути невід'ємними.

Задача (3.3) - (3.6) має назву базової однопродуктової задачі управління запасами.

3.2 Аналітичне розв'язування базової однопродуктової задачі

Якщо з рівнянь (3.4) - (3.6) змінні , , , та виразити через змінні і , нелінійна багатовимірна оптимізаційна задача з обмеженнями (3.3) - (3.6) буде зведеною до двовимірної нелінійної оптимізаційної задачі без обмежень:

(3.7)

З умови оптимальності задачі (3.7) - рівність нулю частинних похідних функції за змінними і - одержимо формули обчислення оптимальних параметрів циклу управління запасами для базової економіко-математичної моделі (3.3) - (3.6). Зокрема:

1) оптимальна тривалість циклу:

(3.8)



2) оптимальний максимальний рівень запасів:

(3.9)

3) оптимальний максимальний рівень дефіциту:

(3.10)

4) оптимальні середні за одиницю часу загальні витрати:

(3.11)

5) оптимальний розмір однієї партії поповнення запасів впродовж одного циклу:

(3.12)

Бачимо, що у разі виконання нерівності (3.1) усі вирази (3.8) - (3.12) є визначеними, причому всі показники задовольнятимуть умову невід'ємності.



3.3 Оптимальне управління виробництвом та зберіганням виготовленої продукції

Інтенсивність попиту на уранову руду є сталою та дорівнює r = 1600 кг/тиждень (1600/5 = 320 кг/день). Запаси цієї продукції можуть поповнюватися неперервно з інтенсивністю s = 2000 кг за тиждень.

Припускаємо, що видобування починається з нульовими запасами у момент часу t=0. Тоді з швидкістю 2000-1600 = 400 кг/тиждень почне накопичуватись запас, який впрожовж часу t₁ = 4 тижні досягне максимального рівня H: H = (2000-1600)*5 = 2000 кг. На п'ятий тиждень поповнення запасів припиняється. Отже, з цього моменту часу запаси із швидкістю 1600 кг/тиждень почнуть скорочуватись та впродовж часу t₂ = 2000/1600 = 1,25 тижня досягнуть нульового рівня. Далі впродовж часу t₃ = 1 тиждень, із швидкістю 320 кг/день утворюватиметься дефіцит продукції, який потрібно буде ліквідовувати у майбутньому. Коли дефіцит досягне максимального рівня h = 320*5=1600 кг, поповнення запасів відновиться. Спочатку, впродовж часу t₄ = 1 тиждень, із швидкістю 2000-1600 = 400 кг/тиждень буде ліквідовано дефіцит насіння t₄ = 1600 / (2000-1600) = 4 тижні , а далі цикл зміни обсягу запасів тривалістю Т = 4+1,25+1+4 = 10,25 тижнів.

Для визначення параметрів оптимального циклу управління запасами врахуємо економічні параметри:

ѕ витрати на зберігання 1 кг руди впродовж одного тижня: С₁ = 0,1 грн/кг;

ѕ втрати внаслідок дефіциту 1 кг руди на один тиждень: С₂ = 1 грн;

ѕ витрати, пов'язані з відновленням поповнення запасів продукції: С₃ = 1000 грн.

Тоді середні за одиницю часу загальні витрати в системі управління запасами у обчислюватимуться за формулою:

у =

Отже, задача мінімізації середніх за одиницю часу загальних витрат в системі управління запасами має вигляд:

Розв'язуємо задачу на комп'ютері з використанням стандартних функцій Excel.

Бачимо, що оптимальна тривалість циклу становить 8,29 днів, максимальний рівень запасів 2 412,09 тис.кг, максимальний рівень дефіциту - 241,21 тис.кг, загальні середньомісячні витрати - 241,21 тис.грн., а розмір однієї партії - 13 266,5 тис. кг..

Розв'язування задачі з використанням інструменту "Поиск решения".

Далі розв'язуємо задачу про оптимальне управління виробництвом та зберіганням уранової руди як нелінійну багатовимірну оптимізаційну задачу (3.3) - (3.6) з використанням інструменту пошуку рішення Excel.

Бачимо, що результати розв'язання за допомогою використання стандартних функцій Excel та з використанням інструменту "Поиск решения" співпадають для загальної тривалості циклу, максимального рівня запасів, максимального рівня дефіциту, загальних середньомісячних витрат та розміру однієї партії.

Отже оптимальний цикл постачання та використовування запасів для підприємства становить 8,29 тижня. При цьому запаси накопичуються до максимального рівня за 6,03 тижні після чого йде період використання запасів без постачання. Максимальний рівень запасу 2412,09 кг, а максимальний рівень дефіциту 241,21 кг. Розмір партії всього циклу замовлення становить 13 266,49 кг.

Визначимо як зміниться оптимальна стратегія управління виробництвом і зберіганням руди, якщо питомі втрати внаслідок дефіциту зростуть удвічі, витрати на відновлення виробництва обраної продукції досліджуваного підприємства збільшаться на 50.

Якщо витрати від дефіциту зростуть у двічі, тобто будуть становити 2 грн/кг, а витрати на відновлення виробництва зростуть на 50 (1000+50=1050 грн), то тривалість циклу збільшиться до 8,3 тижня, максимальний рівень запасу також збільшиться до 2529,9 кг, а максимальний рівень дефіциту зменшиться до 126, 49 кг. При цьому розмір однієї партії зміниться не значно: збільшиться до 13281,95 кг.

3.4 Стійкість розв'язку задачі оптимального управління запасами щодо незначної варіації оптимальних значень керованих параметрів

Розмір однієї партії q = 13 266,49 відповідають оптимальні загальні середньомісячні витрати у*=241,21. Знайдемо залежність оптимальних загальних середньомісячних витрат у* від розміру однієї партії поповнення запасів q в межах варіації цього керованого параметру від 11 000 до 16 000 кг руди. Розіб'ємо інтервал (11 000; 16 000) на відрізки довжиною 500 кг руди та зафіксуємо значення межових точок (таких точок 11):

11 000; 11 500; 12 000; 12 500; 13 000; 13 500; 14 000; 14 500; 15 000; 15 500; 16 000.

Далі для кожного наведеного значення розміру однієї партії поповнення запасів , , розв'язуємо оптимізаційну задачу управління запасами з додатковою умовою:

.

Результати подані в табл.5.

Таблиця 5. Залежність оптимальних загальних середньомісячних витрат від розміру однієї партії поповнення запасів q

q	y*
11 000	245, 455
11 500	243, 676
12 000	242, 424
12 500	241, 636
13 000	241, 259
13 500	241, 246
14 000	241, 558
14 500	242, 163
15 000	243, 030
15 500	244, 135
16 000	245, 455

З'ясуємо чутливість оптимальних середніх за одиницю часу загальних витрат в системі управління запасами від періодичності відновлення виробництва обраної продукції, тобто тривалості циклу .

Тривалість циклу Т = 8,29 відповідають оптимальні загальні середньомісячні витрати у*=241,21. Знайдемо залежність оптимальних загальних середньомісячних витрат у* від тривалості циклу Т в межах варіації цього керованого параметру від 3 до 13 днів. Точніше, побудуємо кусково-лінійну апроксимацію цієї залежності. Для цього розіб'ємо інтервал (3;13) на відрізки довжиною 1 день та зафіксуємо значення межових точок (таких точок 11):

3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12;13.

Далі для кожного наведеного значення тривалості циклу , , розв'язуємо оптимізаційну задачу управління запасами з додатковою умовою:

q = r*T = .

Результати подані в табл. 6.

Таблиця 6. Залежність оптимальних загальних середньомісячних витрат від тривалості циклу Т

T	y*
3	376,97
4	308,18
5	272,73
6	253,94
7	244,68
8	241,36
9	242,02
10	245,46
11	250,91
12	257,88
13	266,01

Графік залежності оптимальних загальних середньомісячних витрат від тривалості циклу T побудований за даними таблиці 8, наведено на рис. 1.

Рис. 1. Кусково-лінійна апроксимація залежності оптимальних загальних середньомісячних витрат в системі управління запасами від тривалості циклу Т



Розділ 4. Управління запасами на засадах логістики

Проілюструємо реалізацію традиційних систем управління запасами, враховуючи такі вихідні дані:

річний попит на товар = 13 300 тис.кг;

витрати на опрацювання одного замовлення С_зам = 300 грн.;

вартість одиниці запасу С₁ = 2 грн./ кг;

питомі річні витрати утримання запасів, % від вартості запасу r_уз = 20 %;

час реалізації замовлення L = 4 дні;

розрахунковий час планового періоду Т = 250 днів.

І. Система управління запасами на основі моделі EOQ.

Таблиця 7. Система управління запасами на основі моделі EOQ

Умови:	стабільний попит, рівномірна інтенсивність споживання запасів, відсутність цінової еластичності під час закупівлі і транспортування, відсутність запасів в дорозі тощо.
Рішення:	поповнювати запаси доцільно дискретно однаковими партіями оптимального розміру протягом планового періоду, формуючи замовлення за L днів до повного вичерпання запасів у момент чергової поставки.
Позитивні наслідки:	відсутність “мертвого” (страхового) запасу; мінімум суми витрат замовлення і витрат утримання запасів; однаковий протягом планового періоду рівень максимального запасу, який дорівнює величині партії поставки; однаковий цикл (період між замовленнями) поставки.
Розрахунок:	а) моменту (пункту) складання замовлення в результаті досягнення такого мінімального запасу: А = у*L = ; б) оптимальної величини замовлення - партії поставки EOQ: = = 4 466,54 (тис.кг); в) циклу поставки R: R = = 83,96 84 (дні); де - кількість поставок у плановому періоді; г) скоригованої партії поставки (за R = 84 дні): Q = = 4 468,8 (тис.кг); д) витрат утримання запасів: Вуз = = 893,76 (тис.грн); е) витрат замовлень: Взам = Сзам * = 892,86 (тис.грн); є) мінімальні витрати запасів становитимуть: Взз = Вуз + Взам = 893,76 + 892,86 = 1 786,62 (тис.грн)

Графічну інтерпретацію витрат запасів подано на рис. 2.

Рис. 2. Визначення партії EOQ

ІІ. Модель EOQ із врахуванням запасів у дорозі

Приймемо, що час опрацювання замовлення містить час транспортування товару = 3 дні, що означає появу витрат утримання запасу в “дорозі”, якщо цей запас є власністю організації. Величину цих витрат розрахуємо за формулою:



де - відсоткова ставка витрат капіталу.

Отже, витрати утримання запасів в “дорозі” не залежать від величини замовлення, а лише від часу знаходження в “дорозі”. Водночас із врахуванням цих витрат витрати запасів становитимуть:

893,76 + 892,86 + = 1834,5 (тис. грн)

Графічно це можна подати так (графік 9):

Рис. 3. Графічна інтерпретація витрат запасів в моделі EOQ із врахуванням витрат запасів в дорозі

ІІІ. Модель рівня запасу (система управління запасами з постійним обсягом замовлення).

Для розрахунку страхового запасу припускаємо, що попит на продукцію має нормальний розподіл з середнім значенням попиту y = 13 300 тис.грн. для досліджуваного проміжку часу і середньоквадратичним відхиленням S_t = 500. Якщо час на виконання замовлення є постійним і складає, попит протягом цього часу нормально розподілений із середнім значенням L y. Попит протягом виконання замовлення має дисперсію і середньоквадратичне відхилення . Розрахунки робимо, спираючись на припущення, що якщо:

· попит за один період має середнє значення y і дисперсію , тоді

· попит за два періоди має середнє значення 2y і дисперсію ,

· попит за три періоди має середнє значення 3y і дисперсію , а

· попит за n y періодів має середнє значення n y і дисперсію .

Оскільки обсяг страхового запасу Z_страх залежить від рівня обслуговування споживачів , його величина розраховується за формулою:

Обсяг страхового запасу = k середньоквадратичне відхилення попиту за період L

k * ,

Де , - середньоквадратичне відхилення часу виконання замовлення; k - число середньоквадратичних відхилень, яке визначається за допомогою статистичних таблиць, в даному випадку:

· за k =1,88 дефіцит спостерігатиметься у 3 % циклів запасу; = 97%.

1,88 * 500 * = 1 880 (тис.кг)

Після розрахунку оптимального обсягу замовлення Q_опт, страхового обсягу запасів Z_стра , визначаються витрати утримання страхового запасу за формулою:

= 1 880 * * 2 = 752 (тис. грн).



Розрахунок параметрів системи управління запасами у даному випадку виглядатиме так:

Умови:	Нестабільний попит, коливання періоду реалізації замовлення, ймовірні пошкодження, цінова еластичність в закупівлі і транспортуванні.
Вид товару:	Товар з високою ціною та низькою частотою споживання.
Розв'язання:	Поповнювати запаси доцільно однаковими партіями оптимального розміру, формуючи замовлення за L днів. Коли настає чергова поставка, запас на складі досягне рівня страхового запасу. У випадку відхилення інтенсивності попиту, тривалості реалізації замовлення, пошкодження товарів від розрахункових за період реалізації замовлення L можна використати меншу або більшу частину запасу, в результаті чого в момент чергової поставки наявний запас може бути більшим або меншим від розрахованого рівня страхового запасу, або ж взагалі страховий запас буде вичерпано раніше від надходження чергової поставки. В останньому випадку відсутність протягом певного періоду запасів за наявності попиту на нього означатиме появу реальних витрат вичерпання запасів.
Позитивні наслідки:	За постійної величини партії поставки є можливість оптимізувати транспортування.
Негативні наслідки:	необхідність постійного моніторингу рівня запасів; недовикористання чи дефіцит складської потужності (у момент поставки).
Розрахунок:	а) моменту складання замовлення у результаті досягнення такого мінімального запасу: А = у * L + k * = 4 + 1,88 * 500 * = 2 092,8 (тис.кг), де k = 1,88 - кратність стандартного відхилення; - прогноз стандартного відхилення параметрів попиту, часу реалізації замовлення тощо. У структурі мінімального запасу страховий запас становить: ; б) оптимальної величини замовлення - партії поставки EOQ: = 4 466,54 (тис.кг). Приймаємо, як і в попередньому розрахунку Q = 4 468,8 тис.грн. виходячи із середньої тривалості циклу 84 днів; в) циклу поставки - змінна величина, що визначається інтенсивністю попиту в кожному циклі. На поданому нижче графіку цикл поставки становить: ; ; днів; г) максимального рівня запасів - змінна величина, що дорівнює сумі залишку запасів на момент поставки і величини партії поставки.
	д) витрат утримання запасів: од., де і - номер циклу поставок; М1, Мі+1 - відповідно максимальний запас на початку і-го і (і+1) - циклу поставок. У випадку, коли інтенсивність попиту змінюється неістотно, можна скористатися спрощеною формулою розрахунку. Оскільки тоді Мі Мі+1; Ri = const, то ; е) витрат замовлень: Взам = Сзам * = 892,86 (тис.грн); є) витрат утримання запасів в дорозі: ж) витрат вичерпання запасів: , де Pi - дефіцит страхового запасу в момент i-ї поставки, розрахований як добуток середньоденного споживання в i-му циклі і кількості днів відсутності запасу (tв) на складі; rвз - питомі витрати вичерпання запасу у відсотках від вартості одиниці запасу, приймемо rвз = 10%. Тоді у разі дефіциту страхового запасу протягом трьох днів на рік витрати вичерпання запасів приблизно становитимуть: 31,92 (тис.грн.) з) загальних витрат запасів: 893,76 + 892,86 + = 1866,42 (тис. грн)

IV. Модель циклу замовлення (система управління запасами з постійним циклом замовлення)

Сутність моделі циклу замовлення полягає в регулярному через однакові проміжки часу поповненні запасів до стабільного максимального рівня. В умовах коливання попиту залишок запасів на складі в кінці кожного циклу поставки змінюватиметься залежно від інтенсивності попиту протягом всього циклу, тому величина замовлення теж буде змінюватися і визначатиметься різницею між максимальним (розрахунковим) запасом і залишком запасів на момент формування замовлення. Графічно це зображено на рис. 4.

Рис. 4. Графічна інтерпретація управління запасами в моделі циклу замовлення

Оскільки термін виконання замовлення має реальний час L, то замовлення необхідно подати в час (R - L) за L днів до поставки з тим, щоб поставку було реалізовано за розрахунковий час R. Тому величина замовлення має бути такою, щоб максимальний запас міг покрити:

попит на період реалізації замовлення L: ZL = y L;

попит протягом наступного циклу R: ZR = y R, де y - очікуваний (розрахунковий) середньоденний попит; L, R - відповідно тривалість замовлення і цикл поставки;

ймовірний додатковий попит через зростання інтенсивності попиту понад розрахункову величину у протягом періоду виконання замовлення і наступного циклу поставки, запізнення поставки; пошкодження частини запасу на складі і в дорозі, покриття якого є функцією страхового запасу: .

Розрахунок параметрів системи управління запасами у даному випадку виглядатиме так:

Умови:	Нестабільний попит, коливання часу реалізації замовлення, ймовірні пошкодження в запасі, цінова еластичність під час закупівлі і транспортування.
Вид товару:	Товар з низькою ціною та високою частотою споживання.
Рішення:	Запаси поповнюють дискретно через однакові проміжки часу такими партіями поставки, щоб створеного запасу було достатньо для задоволення передбаченого (розрахункового) попиту протягом наступного циклу і ймовірного зростання попиту та/чи задоволення попиту в умовах запізнення поставки. Тобто розмір чергової партії поставки визначають як різницю між максимальним (розрахунковим) запасом та наявним запасом в момент подання замовлення. Якщо ж на момент чергової поставки рівень запасу дорівнює нулю, то це означає, що реальний попит y протягом періоду (L + R) та реальна тривалість реалізації замовлення L відхилилися від розрахункових в прийнятих допустимих межах під час розрахунку страхового запасу. Якщо ж в окремих циклах поставки спостерігався дефіцит запасів, то виникли витрати вичерпання запасів, які необхідно врахувати під час розрахунку загальних витрат.
Позитивні наслідки:	мінімальні витрати моніторингу рівня запасів (один раз на момент складання замовлення); можливість побудувати різні цикли для різних товарів та їх інтегрувати, консолідуючи поставки (1 раз на день, 1 раз на тиждень, 1 раз на місяць тощо); в окремих випадках доцільно використовувати власний транспорт.
Негативні наслідки:	коливання величини замовлення не дає можливості стабілізувати транспортні процеси, а отже, й оптимізувати кількість вантажу, перевізні ставки тощо; необхідно утримувати більші страхові запаси.
Розрахунок:	а) циклу поставки. Якщо прийняти за основу, що річний попит Ррічн. задовольняється партіями поставки EOQ (Q = ), то цикл однієї поставки становитиме: R = б) максимального (розрахункового) запасу: М = у*(L+R)+k* (тис.кг.) зокрема страховий запас становить Zстр = 8 817,98 тис.кг. в) витрат утримання запасів: ) = 4 506,07 (тис.грн) за умови, що прогноз Ррічн справдиться;

Рис. 5. Графічна інтерпретація управління запасами в моделі циклу замовлення

	г) витрат замовлень: Взам = Сзам * = 892,86 (тис.грн); д) витрат утримання запасів в дорозі: е) витрат вичерпання запасів: в поданому прикладі випадків вичерпання запасів не було, тому: . У випадку наявності дефіциту запасів розрахунок витрат вичерпання запасів здійснюється за формулами, викладеними в попередній моделі; є) загальних витрат запасів: 4 506,07 + 892,86 + = 5 462,77(тис. грн)

У вищенаведених розрахунках подано різні методики розрахунку витрат вичерпання запасів. У даному курсовому проекті витрати вичерпання запасів В_вз необхідно розрахувати відповідно до отриманих результатів споживчої реакції на відсутність товару, а саме:

В_вз = В_е + В_з + В_к,



де В_е - річні витрати термінового виконання замовлення (“експрес” доставка), у грн.;

В_е = витрати на виконання замовлення ₁ в n (1 - ),

де в = 1,3 - 1,5 - поправка на виконання “експрес” замовлення; n - кількість замовлень в рік; В_з - втрата замовлення, у грн.;

В_з = прибуток від одного замовлення ₂ n (1 - );

В_к - втрата клієнта, у грн.;

В_к = річний прибуток від одного клієнта ₃ (1 - ).



Розділ 5. Обґрунтування оптимального рівня обслуговування споживачів

Оскільки у разі зміни рівня обслуговування витрати утримання страхового запасу В_страх змінюється, то оптимальний рівень обслуговування обґрунтовуємо, порівнюючи сумарні витрати запасів (рис. 1).

Таблиця 7. Розрахунок сумарних витрат запасу при різних рівнях обслуговування

	Рівні обслуговування
	a1	a2	a3
Оптимальна партія замовлення	997,49	2075,2	2305,4
Цикл поставки	139	98	113
Страховий запас	3 722
Витрати утримання запасів	896,21	4618,62	20913,49
Витрати замовлень	997,49	899,28	905,79
Витрати утримання запасів в дорозі	35,82	64,48	53,73
Витрати вичерпання запасів	42.98
Загальні витрати запасів	1795,5	1902,95	21873,01

Рис. 1. Вплив рівня обслуговування споживачів на обсяг продажів і прибутки підприємства



На підставі розрахунків в табл. 7 надаємо перевагу обслуговуванню б₂ = 97,7 %, оскільки саме за такого рівня наші сумарні витрати становитимуть 1902.95 тис. грн.., що є найменшим значенням серед розрахованих.



Розділ 6. Розробка стандартів логістичного обслуговування споживачів

Обслуговування споживача - це комплекс дій, який охоплює і поєднує дві сфери діяльності для поставки товарів у такий спосіб, щоб задовольнити споживача і досягти мети діяльності підприємства. Обслуговування споживача досягається з використанням всіх форм логістичної активності, зокрема транспортування, складування, управління запасами, інформування та пакування.

Обслуговування споживача передбачає урахування індивідуальних потреб клієнтів персоналом логістичної служби підприємства. Для оцінки рівня обслуговування на підприємстві використовують такі показники:

1. Час доставки.

Розраховується час з моменту отримання замовлення на виконання робіт і до моменту його виконання:

Цей показник становить від 3 днів (у разі наявності на складі необхідної продукції) і до 10 днів (при потребі в'язання замовлення).

2. Надійність доставки.

Показник характеризує готовність підприємства дотримуватись умов поставок і розраховується за формулою:

* 100 % = * 100% = 91,69%

3. Готовність до здійснення доставки (ймовірність дефіциту).

Показник характеризує готовність підприємства підтримувати базовий рівень обслуговування і розраховується за формулою :

* 100% = * 100% = 87,19%



4. Якість доставки.

Показник характеризує готовність підприємства виявляти та усувати недоліки в обслуговуванні і розраховується за формулою:

* 100% = * 100% = 1,73%

5. Гнучкість доставки.

Показник характеризує готовність підприємства задовольняти індивідуальні запити споживачів і розраховується за формулою:

* 100% = * 100% = 28,41%

6. Гнучкість оплати.

Показник характеризує здатність підприємства пропонувати споживачам вигідні для них форми оплати за трансакцією, зокрема «товарний кредит» або відтермінування оплати:

* 100% = * 100% = 88%

На підставі виконаних досліджень і аналізу можна розробити наступні стандарти обслуговування споживачів, які подаються у вигляді табл.8.

Таблиця 8. Елементи та показники (стандарти) обслуговування споживача

№ з/п	Елементи обслуговування	Коротке описання	Типові показники (стандарти)
1	Наявність товару	Найпростіший показник обслуговування споживача. Виражає відсоток наявності запасів (відповідно до рівня попиту) деяких основних одиниць	% наявності основних одиниць (відповідно до сезону) становить 87,19%
2	Час виконання замовлення	Час від подання замовлення до отримання товару. Вимірюється в одиницях часу і відхилення від стандартної або планової тривалості циклу	Від оформлення замовлення споживачем, до отримання ним його проходить (при наявності товару на складі) - 2 дні; (при відсутності) - 5 днів. Тобто 91,69% товару доставляється протягом 2-ох днів.
3	Гнучкість системи дистрибуції	Спроможність системи реагувати на спеціальні або неочікувані потреби споживачів. Оцінка здатності пришвидшувати рух чи замінювати товари під час виконання замовлення	5 днів (коли замовлення в'яжеться, а не є на складі)
4	Інформаційне забезпечення споживачів	Здатність інформаційної системи підприємства реагувати точно і своєчасно на запити споживачів	Миттєва обробка запитів споживачів та повнота подання воротної інформації
5	Система ліквідації помилок і недоліків дистрибуції	Ефективність процедур і час, необхідні для відновлення функціонування системи дистрибуції	Такі помилки усуваються і повністю замінюються протягом 2-ох днів
6	Після продажне обслуговування	Ефективність надання послуг після доставки	Беручи до увагу специфіку товару, стандартом є усунення недоліків в рекламаціях в термін 2-5 днів. Все інше після продажне обслуговування немає змісту
7	Реклама та інші інформативно-нагадувальні заходи	Частота та коректність реклами	Відсутність скарг стосовно неактуальної, некоректної чи нав'язливої реклами.



Висновки

Сучасна логістика - унікальна галузь економіки і людської діяльності. Нові ефективні риси логістика набула у зв'язку з тим, що традиційні сфери її застосування зливаються воєдино, утворюючи інтегровану логістику. Логістична діяльність простирається від виникнення потреби в товарі або послуги до її задоволення. Головна мета логістики - вчасно і в необхідній кількості доставити вироблену продукцію в потрібне місце з мінімальними витратами. Логістичних сервіс є невід'ємною частиною логістики, і дуже важливий для просування товару на ринку.

Під логістичним сервісом розуміється сукупність нематеріальних логістичних операцій, які забезпечують максимальне задоволення попиту споживачів у процесі управління матеріальними і інформаційними потоками, найбільш оптимальним, з точки зору витрат, способом. Іншими словами, логістичний сервіс являє собою управління потоками послуг. Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або експедиторською фірмою, що спеціалізується в області логістичного обслуговування.

Система логістичного сервісу включає таку послідовність дій, як сегментація споживчого ринку за географічним фактором, характером сервісу або іншою ознакою; визначення переліку найбільш значимих для споживача послуг; ранжування послуг, що входять в складений перелік; встановлення зв'язку між рівнем сервісу і вартістю послуг, що надаються, визначення рівня сервісу, необхідного для забезпечення конкурентоспроможності компанії; встановлення зворотного зв'язку з споживачами, з'ясування критеріїв їх оцінки послуг.

Проаналізувавши всі завдання і принципи логістичного сервісу можна зробити глибокий висновок, що обслуговування споживачів в процесі реалізації замовлень часто є вирішальним інструментом маркетингу і стратегічним засобом поліпшення конкурентних позицій на товарному ринку.

Список використаних джерел

1. Крикавський Є.В. Логістика: компендіум і практикум: навчальний посібник/ Крикавський Є.В., Чухрай Н.І., Чорнописька Н.В. - Київ: Кондор, 2006. - 340 с.

2. Крикавський Є.В. Логістика. Для економістів: підручник / Крикавський Є.В. -- Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. -- 448 с.

3. Крикавський Є., Чухрай Н. «Промисловий маркетинг і логістика». - Л: ДУ «Львівська політехніка».

4. Рославцев Д. М. Конспект лекцій з курсу «Логістичне обслуговування» (для студентів денної і заочної форм навчання за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент» спеціальності «Логістика») / Д. М. Рославцев; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2012. - 117 с.

5. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енегроатом». Річна інформація.[ Електронний ресурс]. Режим доступу: https://smida.gov.ua/db/participant/24584661

Размещено на Allbest.ru