Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

Регулюванням діяльності ярмарків займаються як установи країн, на території яких вони проводяться, так і міжнародні організації.

Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках всередині країни й за кордоном як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тому або іншому ярмарку всередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати.

Щоб участь у ярмарку була ефективною, бажано дотримуватися таких «десяти заповідей» учасника ярмарку:

1. Установити тісний зв'язок цілей участі у ярмарку і цілей маркетингу підприємства-експонента.

2. Вибрати найліпший ярмарок з погляду місця і часу його проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда тощо.

3. Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії ярмарків унеможливлює будь-яку суттєву корекцію таких процедур у процесі роботи.

4. Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.

5. Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що забезпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якістю пропонованого товару та комерційними умовами його продажу.

6. Продумати порядок презентації на стенді загальної підприємницької діяльності експонента: вирішальну роль щодо цього матимуть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.

7. Відповідно підібрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відвідувачами.

8. Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.

9. Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.

10. Серйозно продумати порядок після виставкової (після ярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених! під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків.

Отже, сучасний стан організації ярмарків наочно свідчить про їхню трансформацію із засобу презентації товарів для безпосереднього продажу на засіб глобальної комунікації. Ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозованих кон'юнктурних змін, також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом.

Підсумовуючи, можна сказати, що значення ярмарків визначається тим, що вони створюють передумови для так званих випадкових зустрічей, забезпечують безпосередність спілкування, економлять дорогоцінний час покупців, продавців та виробників, пропонують товари в їхньому натуральному вигляді, дають покупцю можливість порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною тощо, сприяють налагодженню обміну інформацією, зокрема щодо нових досягнень у галузі науки та техніки.

Список використаної літератури

1. Про вдосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні: Розпорядження Президента України від 2.11.2000 року №342/2000-рп (в редакції від 16.10.2005) // www.rada.gov.ua.

2. Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні: Указ Президента України від 30 жовтня 1996 року №1015/96 (в редакції від 12.02.2006) // www.rada.gov.ua.

3. Александрова Н., Сорокина Е., Филоненко И. Выставочный менеджмент. Технология организации и рекламно информационного сопровождения выставок и конференций / Под ред. И. Филоненко. - Ростов-на-Дону: Экспертное бюро, 2001.

4. Грищенко І. М., Крахмальова Н. А. Ринкові аспекти виставкової діяльності в Україні на сучасному етапі.-Актуальні проблеми економіки, №9,- 2006.- с. 113-119

5. Захаренко Г.П. Выставка: техника и технология успеха. -- М.: Вершина, 2006.

6. Критсотакис Я.Г. Торговые выставки и ярмарки. Техника участия и коммуникации. -- М.: Ось-89, 1997.

7. Про затвердження Концепції розвитку внутрішньої торгівлі України: постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1449.

8. Про утворення Міжнародного комітету з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків і затвердження Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків: постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995 р. № 693.

9. Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності: розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 459-р.

10. Про Сорочинський ярмарок: Указ Президента України від 18 серпня 1999 р. № 1005/99.

11. Про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1999 р. №741.

12. Деякі питання Сорочинського ярмарку: постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1202.

13. Про затвердження Положення про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1999 р. № 1442.

14. Про підвідомчість спорів, що виникають при укладанні договорів на ярмарках оптового продажу товарів: лист Вищого арбітражного суду України від 8 травня 1992 р. № 01-18/552 із змінами від 25 червня 2002 р., внесеними листом ВГСУ № 01-8/711.