Маркетингове стратегічне планування в логістичних системах на прикладі ТОВ "Калістро"

Ресторан "Мак Драйв" принесе прибуток значно раніше, ніж сама АЗС. Відкриття кав'ярні або ресторану при АЗК потребує додаткових витрат лише на устаткування й утримання персоналу, адже приміщення будують разом із заправкою. Наприклад, це дві великі кімнати, в одній з яких - кав'ярня типу fast food, в іншій - крамничка з продуктами харчування, легкими дорожніми речами, сувенірами й автоаксесуарами. Обладнання кав'ярні швидкого обслуговування або піцерії коштує близько $20 тис., ресторану на зразок "Мак Драйв" - близько $50 тис. Термін окупності залежить від кількості автомобілів, що заправляються, - від 4 місяців до 1,5 року (тобто прибутку очікуйте значно раніше, ніж від самої автозаправки).

Ресторанчики на зразок "Мак Драйв" незабаром з'являться і на вітчизняних АЗК - компанія McDonald's Ukraine пропонує створити подібні заклади на умовах франчайзингу. Головна зручність - швидке обслуговування: водій і пасажири можуть попоїсти за 15 хв., навіть не виходячи з автомобіля. Такі заклади доцільніше відкривати у містах і на виїздах з них. На трасі краще обладнати кав'ярню з першими і другими стравами, неодмінно - українськими національними.

Кемпінги. На один мегаполіс припадає 2-3 кемпінги або мотелі. Як свідчать спостереження, понад 80% автовласників, що їдуть транзитом, зупиняються в дорозі, аби переночувати та провести незначний ремонт. З огляду на це, вдале розташування мотелів за містом - запорука, але ще не гарантія вдалої роботи. У дуже скрутному становищі опинились мотелі і кемпінги, збудовані на старих трасах: у міжсезоння рідко заповнені на 22-25%. Дещо краще - у травні - липні: на 40-45%.

Будівництво додаткових кемпінгів, на думку фахівців, здатне підірвати й без того хистку ситуацію у цій сфері бізнесу. Рентабельність кемпінгового та мотельного господарства останнім часом значно знизилась, і доводиться працювати практично "на нулях". Вартість номера на двох - 8-12 грн за добу, на чотирьох - 7-10 грн. Отож перш ніж вкладати гроші у мотельний бізнес, слід ретельно зважити всі "за" і "проти".

Телефонний зв'язок на АЗК. Телефонний зв'язок на автосервісному комплексі необхідний як для власних потреб (координація дій з партнерами, непередбачувані обставини тощо), так і для потреб клієнтів. Звичайний телефон на АЗС чи АЗК - поки що розкіш. Сьогодні "утелівські" таксофони встановлені лише у великих готелях, прикордонних переходах на базі вже наявних телефонних ліній, а на міжміські таксофони, що їх встановлює "Укртелеком", попит незначний.

У межах міста і на великих магістралях, за браком найближчих телефонних ліній, власники заправок зазвичай користуються стільниковим зв'язком і радіотелефонами далекого радіуса дії. Щоправда, при потребі постійно тримати кілька бензовозів або просто машин на зв'язку з компаньйонами "мобільник" перетворюється на дороге задоволення. Тому прості питання краще вирішувати прямо в ефірі за допомогою радіостанції цивільного діапазону. Конфіденційну бесіду - вести за системою транкінгового зв'язку, що є досить ефективним засобом комунікації на відстані до 100 км.

Розвиток СТО. За мінімальними підрахунками, українські автомобілісти щороку витрачають на утримання автомобілів близько 6,6-7,8 млрд. грн, при цьому не менше 32% - на технічне обслуговування. За даними опитування власників легкових автомобілів, вартість витрат на технічне обслуговування 1 км пробігу десятирічного дизельного "легковика" становить близько 0,042 грн; 1 км пробігу автомобіля, що працює на бензині, - 0,062 грн. Середній щорічний пробіг автомобіля - близько 20 000 км. Шляхом нескладних підрахунків дізнаємося: власник дизельного автомобіля витрачає за рік на ремонт і обслуговування автомобіля близько 820 грн, бензинового - 1240 грн.

Найбільша потреба в АЗК - у Львівській, Київській і Донецькій областях.

На магістральних автомобільних дорогах України діють 96 автосервісних пунктів, котрих явно недостатньо. На 61 з них організовано охорону, є огорожа й освітлення. На 55-ти працюють пункти харчування, на 18-ти - СТО, на 23-х - АЗС. Найбільша інтенсивність руху - на магістралях Чоп - Ужгород - Мукачеве - Львів - Рівне - Київ - Полтава - Харків - Ростов-на-Дону.

Рейтинг автодоріг України (з інтенсивністю руху від 5 до 18 тис. автомашин за добу):

1. Київ - Чоп;

2. Москва - Харків - Сімферополь;

3. Санкт-Петербург - Київ - Одеса;

4. Київ - Харків - Ростов-на-Дону;

5. Брест - Кишинів - Одеса;

6. Київ - Ковель.

На думку фахівців, найпривабливіші для будівництва АЗК (АЗС) уздовж автомобільних доріг Львівська, Київська і Донецька області. Далі - Закарпатська, Рівненська, Житомирська, Полтавська, Харківська, Дніпропетровська, Луганська. Відтак - Запорізька, Одеська і Херсонська області, а також Автономна Республіка Крим.

Мінімальний набір товарів для автомагазину на дорогах міжміського сполучення: пально-мастильні матеріали, паси, реле, свічки, акумулятори, елементи системи двигунів та інше.

"Елітні" СТО не працюють за прейскурантом. Оплата робіт тут відбувається за часом, витраченим на ремонт. Середня вартість звичайної нормо-години - 30-50 грн. Вартість "кузовної" і діагностичної нормо-години (standart times) на 70-85% вища. Для порівняння: 1 нормо-година автоцентру AUDI у Німеччині коштує 75 DM, VOLVO у Швеції - $70. Завантаженість СТО - не менше 10-15 автомашин за день (середня кількість робочих місць - 5). Тобто СТО в Німеччині заробляє за день - 3750-5625 DM, у Швеції - $3500-5250. Довгостроковий ремонт, що включає лагодження двигуна і кузова, становить не більше 30-60% від обсягу всіх послуг СТО; поточне обслуговування - 30%; решта робіт - 10-40%.

Малі майстерні - теж не без діла - зичайно, хотілося б мати великі станції, де зосереджувалася б уся інформація про ремонт, навчалися б фахівці. Але велика станція має працювати "по-білому", справно сплачувати податки, а за сучасної економічної ситуації це неможливо. Тож замість великих станцій техобслуговування успішно функціонують маленькі майстерні. На комплексній СТО рентабельність буде значно меншою, ніж у "приватника", що має 1 підйомник.

Потрібні комплексні послуги - на мій погляд, майбутнє - за автокрамницями при СТО. Відокремлена крамниця - не надто надійний інвестиційний проект. Зрештою, все має набувати вигляду комплексної послуги.

Переваги АЗК над АЗС - очевидні. По-перше, заправка при комплексі приносить значно більший прибуток, ніж відокремлена. По-друге, власник АЗК мінімізує ризики: якщо, приміром, прибуток від заправки зменшується, то цю втрату компенсують ще кілька діючих структурних підрозділів АЗК.

3.2 Обґрунтування технологічних параметрів будівництва СТО на базі ТОВ «КАЛІСТРО»

Плануючи інвестиції у розвиток СТО, потрібно реально оцінювати ситуацію. З одного боку, невеличка станція навряд чи зможе обслужити всіх клієнтів на належному рівні, з іншого - велика СТО може не виправдати себе в короткі терміни, тому що деяка частина інструменту й оснащення залишиться невикористаною. Є сенс визначати найпріоритетніші напрями роботи станції й основний акцент робити саме на них.

Технологічні розрахунки почнемо з визначення річного обсягу послуг. Річний об'єм робіт по ТЕ і ТР для технологічно сумісної групи автомобілів визначається за наступними формулами:

Тг = Мо * Lг * tн /100 (3.1)

де Мо - число автомобілів, що обслуговуються СТО в рік;

Lг - середньорічний пробіг автомобіля, км.;

tн - нормативна трудомісткість робіт по ТЕ і ТР (чол * г/1000 км.).

tн = tу * Кп * Кк (3.2)

де tу - питома трудомісткість по ТЕ і ТР, чіл х ч/1000 км.;

tу - 2.7 (СТО середнього класу);

Кп - коефіцієнт, що враховує число робочих постів на СТО;

Кп - 1 (число постів від 6 до 10);

Кк - коефіцієнт, що враховує кліматичний район, в якому поміщена СТО;

Кк - 1.1 (помірно холодний район).

tн = 2,7 * 1 * 1,1 = 2,97;

Тг = 2150 * 10000 * 2,97/1000 = 62 350 чел*ч.

Наступним кроком проведемо визначення кількості постів (робочих і допоміжний):

Nп = Tг * ц/Фп*Рср (3.3)

де Tг - річний об'єм робіт, чол/год;

ц - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на обслуговування СТО, - 1,15;

Рср - середнє число робочих, що одночасно працюють на посту, 2;

Фп - річний фонд робочого часу поста.

Фп = 357 * 8 * 2 * 0,8 = 4 569 год.

Nп = 62350 * 1,15/4569 * 2 = 7,85 = 8 постів.

Число прибирально-мийних постів для СТО:

Nп = Мз * цм/(Фнм * Ру *з) (3.4)

де Мз - річне число заїздів автомобілів для виконання прибирально-мийних робіт;

цм - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на ділянку УМР (для СТО до 10 робочих постів - 1.3);

Фнм - річний фонд робочого часу поста УМР, г;

Ру - продуктивність мийної установки, виходячи з разової трудомісткості виконання робіт на один заїзд, авт./год;

з - коефіцієнт використання робочого часу поста, - 0,9.

Мз = Мо * d (3.5)

де Мо - число автомобілів обслуговуваних СТО в рік;

d - число заїздів на СТО одного автомобіля в рік, - 5.

Мз = 2150 * 5 = 10750 од.

Nп = 10750 * 1,3 / (4569 * 3 * 0,9) = 1,3, приймаємо 1 пост.

Число постів на ділянці приймання (видачі) автомобілів:

Nпр = Мо * ц * d /Дрг * (3.6)

де ц - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів;

- добова тривалість роботи ділянки приймання автомобілів, г.

Апр - пропускна спроможність поста приймання, - 2 авт./год.

Nпр = 2150 * 1.1 * 5/357 * 8 * 2 = 2.07 приймаємо - 2 пости.

Число автомобиле-мест очікування. Приймається з розрахунку 0,5 на один робочий пост = 8 х 0,5 = 4. Число автомобиле-мест зберігання на СТО для зберігання готових автомобілів:

Nхр = Мг * Твв / Тв , (3.7)

де Мг - число готових до видачі автомобілів;

Твв - середній час перебування автомобіля на СТО після його обслуговування до видачі власникові (близько 4 годин);

Тв - тривалість роботи ділянки видачі автомобілів в добу.

Nхр = 8 * 4/4 = 9 а/м.

Далі розрахуємо чисельність працівників підприємства. До виробничих робочих відносяться робочі зон і ділянок, що безпосередньо виконують роботи по ТЕ і ТР рухомого складу. Розрізняють технологічно необхідне (явочне) штатне число робочих.

Технологически необходимо число производственных рабочих:

РТ = ТГ /ФТ (3.8)

де ТГ- річний об'єм робіт підприємства, чол х г;

ФТ - річний фонд часу технологічно необхідного робочого при однозмінній роботі, ч. Приймають ФТ рівним 2070 годин, для виробництв з нормальними умовами праці і 1830 для виробництв з шкідливими умовами праці.

РТ = 62350 / 2070 = 30,12 чоловік.

Штатне число виробничих робочих

РШ = ТГ / ФШ (3.9)

де ФШ - (ефективний) фонд часу штатного робочого, годин. Приймають ФШ рівним 2000 ч для виробництв з нормальними умовами праці і 1810 для виробництва з шкідливими умовами.

РШ = 62350 / 2000 = 31,17 чоловік

Число допоміжних робочих = 25 - 35 % від РШ, = 8 чоловік.

Число адміністративно-технічних працівників = 20 % від штатного числа виробничих робочих (РШ), приймаємо 6 чоловік.

Таблиця 3.1

Чисельність працівників СТО

Найменування	Кількість, чол.
Штатне число виробничих робочих	32
Число допоміжних робочих	8
Число адміністративно-технічних працівників	6
Всього	46

Розрахунок площ проектованого СТО. Орієнтовний склад ділянок і приміщень, де виконуються основні виробничі роботи, в курсовому проекті визначається самостійно залежно від завдання на курсове проектування.

У дипломному проекті розрахунок площі зон ТО і ТР виконується по питомих площах.

Площа зони ТО і ТР:

АЗ = аГ * nП * КП (3.10)

де аГ - площа, займана автомобілем в плані (по габаритних розмірах), м2;

nП - число постів;

КП - коефіцієнт щільності розстановки постів. При односторонньому розташуванні постів приймається КП = 6…7. при двосторонній розстановці постів і потоковому методі обслуговування КП може бути прийнято рівним 4.5. Менші значення КП - для великогабаритного рухомого складу і при числі постів не більше 10.

АЗ = 8 х 8 х 4,5 = 288 м2.

Оскільки пости розташовуються в чотирьох приміщеннях, то площа розподілу відповідно між ділянками: ділянка діагностування і технічного обслуговування (проектований); ділянка ремонту ходової частини; ділянка діагностики і технічного обслуговування ходової частини; ділянка поточного ремонту (заміна вузлів і агрегатів).

Розрахунок площ виробничих ділянок. Площі ділянок розраховуються за площею, займаною устаткуванням і коефіцієнту щільності його розстановки.

Площа ділянки:

Ауч = аоб * Кп (3.11)

де аоб - сумарна площа горизонтальної проекції по габаритних розмірах устаткування 9 постів), м2;

Кп - коефіцієнт щільності розстановки устаткування, приймаємо Кп = 4.

Проведемо розрахунки для ділянки діагностування і технічного обслуговування.

Таблиця 3.2

Список устаткування ділянки діагностування і технічного обслуговування

Найменування	Кіл-ть	Площа, м2
1. Візок інструментальний	1	1,4
2. Домкрат гідравлічний	1	0,32
3. Верстак однотумбовий	1	1,76
4. Витяжна котушка для подачі стислого повітря	1	0,24
5. Пристрій для видалення вихлопних газів	2	1,8
6. Верстат для балансування коліс	2	0,94
7. Стенд контролю гальмівних систем з тестером відведення і тестером підвіски	1	3,4
8. Газоаналізатор	2	0,72
9. Димомер для дизельних двигунів	1	0,5
10. Мотор - тестер	1	1,66
11. Прилад для перевірки і регулювання зовнішніх світлових приладів	1	2,28
12. Стенд для перевірки свічок запалення	1	0,73
Разом		15,85

Ауч = 15,85 х 4 = 63,4 м2

Приймаємо площу ділянки Ауч = 72 м2, у відповідність з наявністю приміщень.

Розрахунок площ адміністративно-побутових приміщень. Площа побутових приміщень - 2.2,5 м2 на одного робочого. Площа службових приміщень - для адміністративно - технічного персоналу да з розрахунку на одного працівника площа кабінету - 10 - 15 м2: 6 * 10 = 40м2

Вбиральні: закритий спосіб зберігання одягу - з розрахунку 0,25 м2 на того, що одного працює; приймаємо 10 м2 згідно вимогам безпеки. Туалети - з розрахунку 0,08 - 0,12 м2 на одного виробничого робочого, приймаємо 5 м2. Вмивальні і душові - з розрахунку 0,1 м2 на одного виробничого робочого, приймаємо 3 м2. Кімнати для куріння - з розрахунку 0,02 м2 на того, що одного працює, але не менше 8 м2 і не більш, ніж 40 м2, приймаємо 8 м2. Пункт медичної допомоги - з розрахунку 0,25 м2 на того, що одного працює. Приймаємо 14 м2.

Розрахунок площ технічних приміщень. Площі складів. Для міських СТО площі складських приміщень визначаються за питомою площею складу на кожних

1 000 комплексно обслуговуваних автомобілів: для складу запасних частин - 32 м2, приймаємо на 2 150 комплексно обслуговуваних автомобілів 60 м2.

Площа комори для зберігання автоприладдя, знятого з автомобіля на період обслуговування, приймається з розрахунку 1,6 м2 на один робочий пост. Приймаємо 15 м2.

На основі проведених розрахунків визначають загальну площу будівлі, яку потім збільшують на 10 - 15 % з урахуванням міждільничних проходів і проїздів.

Таблиця 3.3

Розрахунок площ проектованого підприємства

Найменування	Позначення	Площа, м2
А	1	2
Ділянка ремонту ходової частини	Ауч 1	72
Ділянка діагностики і технічного обслуговування ходової частини	Ауч 2	72
Ділянка діагностування і технічного обслуговування (проектований)	Ауч 3	72
Ділянка поточного ремонту (заміна вузлів і агрегатів)	Ауч 4	72
Площі адміністративно-побутових приміщень	ААд.Б.	0
Площа службових приміщень		40
Вбиральні		10
Туалети		5
Вмивальні і душові		10
Кімнати для куріння		8
Пункт медичної допомоги		14
Розрахунок площ технічних приміщень	АТП	0
Площі складів		60
Площа комори		15
Разом		450

Визначення потреби в електроенергії, теплі і воді. Річна потреба підприємства в електроенергії визначається на підставі розрахунків силового і освітлювального навантажень.

Річна витрата силової електроенергії:

(3.12)

де Ру - встановлена потужність токоприемников по групах устаткування (табл. 3.2), кВт;

Кз - коефіцієнт завантаження устаткування, що є відношенням розрахункової (теоретично спожитого) кількості одиниць устаткування до кількості одиниць цього устаткування,, прийнятому в проекті. Для укрупнених розрахунків Кз = 0,6 - 0,75;

Фо - дійсний річний фонд часу роботи устаткування при заданій змінності, годин;

Ксп - коефіцієнт попиту, що враховує неодночасність роботи споживачів. При укрупнених розрахунках Ксп в середньому можна прийняти рівним 0,3 - 0,5.

Wсил = 25240,5 х 0,7 х 0,4 = 7067,34 кВт*годин

Річна витрата електроенергії для освітлення:

Wосв = ?Руд * t *An (3.13)

де Руд - норма витрати електроенергії у ватах на 1 м2 площі підлоги освітлюваного приміщення за 1 годину (питома потужність);

t - середня тривалість роботи електричного освітлення в перебігу року, годин.

для середніх широт (40-60є) при двозмінній роботі = 2100-2200 годин;

Ап - площа підлоги освітлюваних приміщень, м2

Питома потужність освітлювального навантаження Рудий, вт/м2 приймається для виробничих приміщень 12 - 20, а для адміністративно-побутових - 15 - 22, складських 7 - 10, допоміжних 8 - 10.

Wпроизв. = 12 х 2100 х 438 = 11037600 кВт*годин

Wадм. = 15 х 2100 х 77 = 2425500 кВт*годин

Wсклад. = 7 х 2100 х 75 = 1102500 кВт*годин

Wвсе = 11037600 + 2425500 +1102500 = 14565600 кВт*годин

Річна витрата тепла на опалювання будівель:

Wт = q * V * (tвн - tнар) * Тот, ккал/год (3.14)

де q - теплова характеристика будівель, приймається в межах 0,3 - 0,5 ккал/(м3град*годин);

V - об'єм будівлі по зовнішньому обміру, м3;

tвн - температура усередині будівлі;

tнар - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний сезон (приводиться в кліматичних довідниках, для м. Київ = - 14 С;

Тот - тривалість опалювального періоду, ч/год.

Wт - 0,3 * 3 100 * (15 + 14) * 5 040 = 135 928 800 ккал/год

Добова витрата води для виробничих господарських потреб приймається: для виробничих потреб на одного виробничого робочого - 20 л:30 х 20 = 600 л, для господарсько-побутових потреб на одну людину, що працює - 25 л: 46 х 25 = 1150 л, для працівників, що користуються душом на одну людину - 50 л: 30 х 50 = 1500 л, на непередбачені цілі 10 % від загальних витрат: 3250 х 0,1 = 325 л. Загальні витрати води складають - 3 575 л.

Останнім кроком є формування генерального плану СТО та вибір устаткування.

Ао = ((Апсз + Аабз + Аос) /Кз) * 100 (3.15)

де Апсз - площа виробничо-складських будівель (приміщень);

Аабз - площа адміністративно-побутових будівель (приміщень);

Аос - площа відкритих стоянок;

Кз - коефіцієнт щільності забудови території (%), приймається залежно від типу підприємства і числа автомобілів, для УГСТО до 10 постів - 28 %.

Ао = ((653 + 198 + 575) /28) * 100 = 5092,3 м2

Приймаємо ширину проїжджай частини з одностороннім рухом 5 метрів, 1 в'їзд і виїзд з території. Площу озеленення приймаємо 10 %: 5 092,3 * 1,1 = 5 602 м2.

Вибір устаткування по типах і моделях приведений у відомості технологічного устаткування (табл. , дод ).

3.3 Розробка економічної частини проекту створення СТО на базі ТОВ «КАЛІСТРО»

Останнім часом будівництво підприємств автосервісу вимагає витрачати значно більше засобів, чим раніше, оскільки земля, площі істотно подорожчали. Устаткування також вимагає великих інвестицій. Для досягнення обороту, що гарантує рентабельність, проходить тривалий час. Тому вибір місцезнаходження підприємства грає часто вирішальну роль для успіху в діяльності підприємства при його проектуванні.

Цінова політика підприємства розраховується на сектор населення з середнім, вище середнього і високим достатком. Вікові групи, пів, етнічний склад не впливатимуть на вирішальні чинники, оскільки на підприємстві створюються умови для комфортного відпочинку під час ремонту автомобілів.

Загальна ситуація в країні, що склалася впродовж останніх 10 років привела до істотного падіння виробництва, пов'язаних з ремонтом автомобілів. Це характерно і для підприємств, пов'язаних з ремонтом автомобілів. Проте, є можливості для розвитку підприємств по ремонту і обслуговуванню автомобілів, оскільки їх кількість р. Знахідки за останні декілька років постійно збільшується.

Відповідно до виконаного аналізу оцінки рівня технології і організації робіт на підприємстві ТОВ «КАЛІСТРО» в п. 1.7 витікає, що необхідно розширити спектр послуг і підвищити якість їх виконання. Розширення спектру послуг проводиться за рахунок проектування ділянки по комплексній діагностиці і технічному обслуговуванню. Вводяться також послуги з виконання поточного ремонту автомобілів, включаючи ремонт двигунів.

На ТОВ «КАЛІСТРО» пропонується розширити перелік видів робіт: регламентні роботи (по видах технічного обслуговування); контрольно-діагностичні роботи; мастильно-заправочные роботи; регулювання фар; регулювання кутів установки керованих коліс; регулювання паливної апаратури дизельних двигунів; регулювання паливної апаратури бензинових двигунів; електротехнічні роботи на автомобілі; заміна агрегатів, вузлів і деталей; ремонт двигунів; ремонт КПП і провідних мостів; ремонт передньої підвіски і рульового управління; ремонт гальмівної системи; ремонт електроустаткування; балансування коліс; установка додаткового устаткування (сигналізація, радіоапаратура, додаткові фари і т. п.); передпродажна підготовка; ремонт гідравліки; установка аудіоапаратури.

План виробництва і реалізації послуг є найважливішим і визначаючим розділом плану економічного розвитку підприємства. Він служить початковою базою для визначення потреби в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах.

План виробництва і реалізації послуг з ремонтного і технічного обслуговування розробляється на планованих рік з розбиттям по кварталах у вартісному і умовно-натуральному виразі.

Розрахунок числа автомобілів, що обслуговуються підприємством ТОВ «КАЛІСТРО», приводиться нижче.

Число автомобілів, що належать населенню, може бути визначене на основі звітних (статистичних) даних, виходячи з середньої насиченості населення легковими автомобілями (на 1000 жителів).

N' = H * n/1000 (3.16)

де N' - кількість автомобілів, що належать населенню, шт.;

H - чисельність населення, чіл. Для р. Знахідки Н = 183000 чіл;

n - кількість автомобілів на 1000 жителів, n = 210 шт.

N = 210 * 183 000/1 000 = 38 430 шт.

Кількість автомобілів, що обслуговуються станціями технічного обслуговування за один рік, розраховується з урахуванням тих, що конкурують СТО і з тим, що певна частина власників проводить ТО і ТР власними силами.

N = N' * k1 * k2, (3.17)

де N - число автомобілів, що обслуговуються СТО за рік, шт;

k1 - коефіцієнт, що враховує конкуренцію СТО;

k2 - коефіцієнт, що враховує ТО і ТР, що проводиться населенням самостійно, k2 = 0,8.

 (3.18)

де i - число станцій технічного обслуговування (включаючи незареєстровані підприємства) складає i = 14 шт.

Число автомобілів, що обслуговуються підприємство ТОВ «КАЛІСТРО» за один рік:

N = 38 430 * 0,07 * 0,8 = 2 150 шт.

Початковими даними для розрахунку плану є досягнутий рівень обслуговування і організаційно-технічні заходи.

Кількість робочих днів в році - 355. I - квартал - 86 дн. II - квартал - 87 дн. III- квартал - 92 дн. IV - квартал - 90 дн.

Розрахунок кількості виробничих робочих вироблений в підпункті 3.2 і склав для всього підприємства: кількість виробничих працівників однієї зміни - 16 чоловік; кількість допоміжних робочих - 8 чоловік; кількість адміністративних робочих - 6 чоловік; загальна кількість працівників, зайнятих на підприємстві, - 46 чоловік.

Розрахунок площі виробничих приміщень також був приведений в підпункті 3.2 і склав:

1. Площа зони ТЕ і ТР, включаючи:

- ділянка ремонту ходової частини (S1) - 72 м2;

- ділянка діагностики і технічного обслуговування ходової частини (S2) - 72 м2;

- ділянка діагностування і технічного обслуговування (S3) - 72 м2;

- ділянка поточного ремонту (заміна вузлів і агрегатів) (S4) - 72 м2;

2. Площі адміністративно-побутових приміщень (S5) - 87 м2;

3. Площі технічних приміщень (S6) - 75 м2

Разом: 450 м2

Визначення вартості основних виробничих фондів ділянки. Основні виробничі фонди проектованої ділянки діагностування і технічного обслуговування складаються з робочих машин, устаткування і транспортних засобів, виробничого приміщення, вимірювальних приладів, регулюючих пристроїв, інструменту і інвентарю.

Ціни технологічного устаткування були узяті з каталогів промислового устаткування за 2011 рік, опублікованих в усесвітній мережі прейскурантів фірм, що реалізовують устаткування. Надбавка за транспортування і монтаж була узята у розмірі 20% від його ціни. Балансова вартість визначається як сума ціни і надбавки за транспортування і монтаж. Послідовне перемножування балансової вартості устаткування і його кількості покаже суму інвестицій в даний вид устаткування (див. табл. , дод).

Вартість вимірювальних приладів, регулюючих засобів і інструментів приймається, згідно досвіду аналогічних підприємств, у розмірі 15% від загальної вартості устаткування:

Синстр = 0,15 * СО = 0,15 * 1127560 = 169 134грн. (3.19)

У цю вартість входять: пневмогайковерты, високоточні інструменти і пристосування, ручний інструмент і пристосування. Всього в придбання устаткування на підприємстві ТОВ «КАЛІСТРО» необхідно вкласти грошові кошти в розмірі Собор = 1 296 694 грн.

Розрахунок собівартості однієї послуги. Розрахунок вартості проведемо для ремонту двигуна. Кошторис витрат на сировину і матеріали вказаний в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Собівартість однієї послуги

Сировина і матеріали	Ціна, грн.
Ремонтний комплект на двигун	2500
Матеріали	60
Рідина моєчна	350
Паливо моторне	65
Масло моторне	400
Фільтр тонкої відчистки палива і масла	450
Ремонтний комплект вкладишів	1200
Ремонтний комплект поршневих кілець	1400
РАЗОМ: (в середньому на один ремонт)	6425

Зарплата виробничих робочих, додаткова зарплата, відрахування на соцстрах. Розрахунок заробітної плати виробничих робочих на одну послугу, визначуваний з урахуванням трудомісткості і тарифної ставки, приведений в табл. 3.5. Додаткова зарплата складає 20% від основної зарплати. Соціальні відрахування - 39,5 % від суми основної і додаткової зарплати.

Таблиця 3.5

Зарплата виробничих робочих

Розряд	Тарифна ставка, грн.	Трудомісткість, година	Розцінка, грн.	Додаткова зарплата, грн.	Соціальні відрахування, грн.	Сума, грн.
II	62	8,4	521	104,2	248	874,5
III	83	8,4	694	139	329,5	1162,5
IV	96	8,4	807	161,4	382,6	1351,0

Таблиця 3.6

Трудомісткість і фонд основної заробітної плати основних виробничих робочих

Найменування продукції	Трудомісткість	Середньогодинна тарифна ставка	Фонд основної з/п осн. вироб. робочих
	год.	грн./год	грн.
Основна продукція	10256	80	820440

Примітка. У таблиці приведена усереднена трудомісткість ремонту по різних видах машин. Кількість відповідає загальній виробничій програмі - 240 ремонтів в рік.

Фонд основної заробітної плати основних виробничих робочих визначається множенням годинної тарифної ставки середнього тарифного розряду на відповідну трудомісткість (табл. 3.6):

Додаткова заробітна плата, враховуючи доплату до тарифного фонду основної заробітної плати (відпустка і так далі) приймається рівною 20% від основної заробітної плати.

Сдоп = 0,2 х Сосн = 0,2 х 820440 = 164 088 грн. (3.20)

Сумарна заробітна плата:

Ссум = Сосн +Сдоп = 820440 +164088 = 984528 грн. (3.21)

Таблиця 3.7

Чисельність тих, що працюють на ділянці

Найменування	Частка чисельності виробничих робочих %	Кількість, чол.
1. Основні виробничі робочі	100	3
2. Допоміжні робочі	17,4	1
3. Адміністративно-технічні працівники	13	1

Витрати на експлуатацію устаткування. Витрати на амортизацію устаткування на один ремонт розраховуються по формулі:

За = Са / V (3.22)

де За - витрати на амортизацію устаткування на один ремонт;

Са - річна сума амортизації устаткування, (1 296 694 х 0,1 = 540,3 грн.);

V - річний об'єм робіт - 240 ремонтів.

За = 129669,4 / 240 = 540,3 грн.

Витрати на амортизацію частини будівлі, в якій знаходиться проектована ділянка:

Ззд = Са / V (3.23)

де Ззд - витрати на амортизацію будівлі на один ремонт;

Са - річна сума амортизація будівлі (640000 х 0,025 =16000 грн.);

V - річний об'єм робіт - 240 ремонтів.

За = 16000 / 240 = 66,7 грн.

В расчетах рассматривается усредненная трудоемкость ремонта по различным видам машин. Количество соответствует общей производственной программе.

Розрахунок витрати електроенергії підприємства приведений в підрозділі 3.2. Річна витрата силової електроенергії ділянки - 1766,75 кВт*г.

1766,75 х 5.6 = 9 889 грн.

При цьому на один ремонт споживання електроенергії складе 41,2 грн.

Витрати на поточний ремонт устаткування приймаються як 12% від первинної його вартості.

(3.24)

де Зтр - витрати на Тр устаткування на один ремонт;

Сп - первинна вартість устаткування (Сп = 1296694 грн.);

V - річний обсяг випуску (V= 240).

Сумарні витрати на устаткування:

Зоб·У = За + Зэ + Зтр (3.25)

Зоб·У = 540,3 + 41,2 + 648,3 = 1229,8 грн.

Цехові витрати. Річні витрати на опалювання ділянки:

Зот = (РТ * Vот * Оз * Цп) / (1000 * 500) (3.26)

де Рт - середня витрата тепла на 1 м3 об'єму опалювального приміщення - 25 ккал/год;

Vот - число годинника опалювального сезону, 5040 год;

Оз - об'єм приміщення ділянки, 320 м3 при висоті приміщення 3,6 м;

Цп - ціна однієї тонни пари, 165 грн.

Зот = 25 * 5040 * 320 * 165 / (1000 * 500) = 13306грн.

Річні витрати на електроенергію для освітлення:

Зос = ( Ур.э * S х Тг * Кд * Цэ) (3.27)

де Ур.э - питома величина витрат електроенергії Вт на 1 м2 площі, 15 Вт/год;

S - площа ділянки, 72 м2;

Тг - час горіння світильників, 915 година;

Кд - коефіцієнт, що враховує чергове освітлення, 1,05;

Це - ціна за один кВт/час освітлювальної енергії, 5,6 грн;

Зос = (15 * 72 * 915 * 1,05 * 5,6) = 5810 грн.

Річні витрати на воду розраховані в підрозділі 3.2. Цехові витрати представлені в таблиці 3.8

Таблиця 3.8

Цехові витрати ділянки (у рік)

Найменування статті витрат	Сума, грн.	Сума на один ремонт, грн.
1. Додаткова зарплата бригадирові	6000	25
2. Зарплата прибиральниці (2000 руб/мес.)	24000	100
3. Освітлення	5810	24,2
4. Витрата силової електроенергії ділянки	9889	41,2
5. Опалювання	13306	55
6. Вода	1742	7,3
7. Амортизація будівлі (н.а. 2,5 %)	16200	66,7
Разом	76947	319,4

Таблиця 3.9

Собівартість проведення одного узагальненого ремонту

№ п/п	Стаття калькуляції	Сума, грн.
1.	Сировина і матеріали	6425
2.	Поворотні відходи	0
3.	Напівфабрикати з боку	0
4.	Зарплата виробничих робочих з нарахуваннями (слюсар): 3-ий розряд 4-й розряд 5-й розряд	874,5 1162,5 1351,0
5.	Витрати на експлуатацію устаткування	1229,9
6.	Цехові витрати	319,4
7.	Цехова собівартість	11362

Ефективність проведення одиниці ремонту автомобіля. При рентабельності 20 % ціна реалізації складе:

Р20% = (Ц - С) / С * 100 % (3.28)

де Ц - ціна реалізації, грн;

С - собівартість, грн.

Ц = 0,2 * С + С = 0,2 * 11362 + 11362 = 13634 грн.

Прибуток на одиницю ремонту:

П = Ц - С (3.29)

П = 13634 - 11362 = 2272 грн.

Валовий прибуток за рік:

Пг = V * П (3.30)

де V - річний об'єм = 240;

Пг = 240 х 2272 = 545280 грн.

Розрахуємо прибуток з урахуванням податку на прибуток, який складає 24% від прибутку:

П = П - 0,24 * П (3.31)

на одиницю ремонту П = 2272 - (0,24 х 2272) = 1727 грн.,

за рік П = 1727 х 240 - (0,24 х 1727 х 240) = 315004 грн.

Термін окупності проекту:

Т= К / П (3.32)

де К - капітальні витрати, 1 296 694 грн.

Т = 1296694 / 315004 = 4,1 года.

Термін окупності модернізації ділянки на підприємстві ТОВ «КАЛІСТРО»

4,1 року, або 4 року і 1 місяць. Основні техніко-економічні показники за проектом зведені в таблицю 3.10

Таблиця 3.10

Основні техніко-економічні показники за проектом

Показник	Одиниці вимірювання	Проектні дані
1. Об'єм реалізації продукції	грн.	3 236 256
2. Чисельність тих, що працюють на ділянці	чол.	5
3. Вироблення на одного робітника	грн.	647 251
4. Фонд заробітної плати, всього в рік	грн.	1 014 528
5. Середня зарплата на одного робітника	грн.	14 300
6. Собівартість послуг	грн.	2 726 880
7. Рівень рентабельності	%	20
8. Капітальні витрати	грн.	1 296 694
9. Валовий прибуток в рік	грн.	545 280
10. Термін окупності	грн.	4,1

Висновки до розділу 3

У товарній політиці ТОВ «КАЛІСТРО» можливе застосування таких маркетингових стратегій: стратегія якості та стратегія удосконалення продукту (інновації). Заготівельно-збутові відділи підприємства можуть застосовувати щодо своїх клієнтів наступні стратегії ціноутворення: диференціації та конкурентоспроможності, а постачальницькі - стратегії коригування цін, зокрема встановлення цін зі знижками.

розробка та втілення маркетингових стратегій у діяльності ТОВ «КАЛІСТРО» дасть можливість оцінити свою позицію на ринку в даний момент, сформувати досконалий комплекс маркетингу і розробити засоби щодо його досягнення на перспективу. Це в свою чергу забезпечить підвищення ефективності маркетингової діяльності та збільшення доходів ТОВ «КАЛІСТРО».

Основну увагу хотілося б зосередити на тих інфраструктурних елементах та змінах які повинне здійснити ТОВ «КАЛІСТРО», і які дозволять перетворити звичайну заправку на автосервісний комплекс. Почну з платної автостоянки, на котру, як уже зазначалося, припадає майже третина всіх прибутків АЗК. Щоб улаштувати майданчик, потрібні асфальт і щебінь, якщо грунт не підготовлений. Асфальт вигідніше класти на малих площах, на великих - засипають дрібний щебінь (невеликою вважають стоянку на 20-60 місць, великою - на 250 місць і більше). В середньому вартість матеріалів становить 30-40% у загальному кошторисі виконуваних робіт. Приблизна вартість 1 кв. м майданчика разом з оплатою найманих працівників - 11 грн. Для роботи на стоянці у режимі "доба - чергування, три - відпочинок" цілком достатньо 6-8 осіб. Вартість користування стоянкою - 2 грн за добу, у південних районах України - близько 5 грн. Практикують продаж абонементів на місяць вартістю від 15 до 30 грн. Окупність витрат до 3 років.

Потрібні комплексні послуги - на мій погляд, майбутнє - за автокрамницями при СТО. Відокремлена крамниця - не надто надійний інвестиційний проект. Зрештою, все має набувати вигляду комплексної послуги.

РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

4.1 Охорона праці на ТОВ «Калістро»

Службу охорони праці ТОВ «Калістро організований як окремий структурний підрозділ підприємства з безпосереднім підпорядкуванням роботодавцю.

Очолює службу охорони праці, інженер, який має диплом про присвоєння кваліфікації інженера по охороні праці. Обличчя, що мають вище утворення, але не мають кваліфікації інженера по охороні праці, до виконання ними посадових обов'язків рекомендується направляти за рахунок засобів підприємства на навчання у вищі професійні навчальні заклади на спеціальні факультети по перепідготовці кадрів із присвоєнням кваліфікації - "інженер по охороні праці". Роботодавцю рекомендується організовувати для працівників служби охорони праці систематичне підвищення кваліфікації не рідше одного разу в 5 років.

Служба охорони праці здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими службами підприємства, комітетом (комісією) по охороні праці, уповноваженими (довіреними) особами по охороні праці профкому трудового колективу, а також з органами державного управління охороною праці, нагляду і контролю за охороною праці.

Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавчими й іншими нормативними правовими актами по охороні праці України, колективним договором і угодою по охороні праці підприємства, нормативною документацією підприємства[27].

Основними завданнями служби охорони праці є:

- Організація і координація роботи з охорони праці на ТОВ «Калістро».

- Контроль за дотриманням законодавчих і інших нормативних правових актів по охороні праці працівниками підприємства.

- Удосконалювання профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму, професійних і производственно-обусловленных захворювань і поліпшенню умов праці.

- Консультування роботодавця і працівників з питань охорони праці.

Для виконання поставлених задач на службу охорони праці покладені наступні функції:

- Виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях.

- Проведення аналізу стану і причин виробничого травматизму, професійних захворювань.

- Надання допомоги підрозділам підприємства в організації і проведення вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, атестації і сертифікації робочих місць і виробничого устаткування на відповідність вимогам охорони праці.

- Інформування працівників від імені роботодавця про стан умов праці на робочому місці, про причини і можливі терміни настання професійних захворювань, а також про вжиті заходи по захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

- Участь у підготовці документів на виплату відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю співробітників у результаті нещасливого випадку на виробництві чи професійного захворювання.

- Проведення разом із представниками відповідних підрозділів підприємства і за участю уповноважених (довірених) осіб по охороні праці професоюзу трудового колективу перевірок, обстежень (чи участь у перевірках, обстеженнях) технічного стану будинків, споруджень, устаткування, машин і механізмів на відповідність їх нормативним правовим актам по охороні праці, ефективності роботи вентиляційних систем, стану санітарно-технічних пристроїв, санітарно-побутових приміщень, засобів колективного й індивідуального захисту працівників.

- Розробка разом з керівниками підрозділів та інших служб підприємства заходів щодо попередження нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях, по поліпшенню умов праці і доведенню їх до вимог нормативних правових актів по охороні праці, а також надання організаційної допомоги по виконанню запланованих заходів.

- Участь у складанні роздягнула "Охорона праці" колективного договору, угоди по охороні праці підприємства.

- Узгодження розроблювальної на підприємстві проектної документації в частині дотримання в ній вимог по охороні праці.

- Участь у роботі комісій із прийому в експлуатацію закінчених чи будівництвом реконструйованих об'єктів виробничого призначення, а також у роботі комісій із приймання з ремонту установок, агрегатів, верстатів та іншого устаткування в частині дотримання вимог нормативних правових актів по охороні праці.

- Надання допомоги керівникам підрозділів підприємства в складанні списків професій і посад, відповідно до яких працівники повинні проходити обов'язкові попередні (при надходженні на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди, а також списків професій і посад, відповідно до яких на підставі діючого законодавства працівникам надаються компенсації і пільги за важкі, шкідливі чи небезпечні умови праці.

- Складання (при участі керівників підрозділів і відповідних служб підприємства) переліків професій і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці.

- Надання методичної допомоги керівникам підрозділів підприємства при розробці і перегляді інструкцій з охорони праці для працівників, стандартів підприємства системи стандартів безпеки праці.

- Розробка програми і проведення вступного інструктажу з охорони праці з усіма знову прийнятими на роботу, відрядженими, учнями і студентами, що прибули на виробниче чи навчання практику.

- Узгодження проектів документів: інструкцій з охорони праці для працівників; стандартів підприємства системи стандартів безпеки праці; переліків професій і посад працівників, звільнених від первинного інструктажу на робочому місці; програм первинного інструктажу на робочому місці.

- Методична допомога по організації інструктажу (первинного на робочому місці, повторного, позапланового, цільового), навчання і перевірки знань по охороні праці працівників.

- Участь у роботі комісій з перевірки знань по охороні праці в працівників підприємства.

- Організація забезпечення підрозділів підприємства правилами, нормами, плакатами й іншими наочними приладдя по охороні праці, а також надання їм методичної допомоги в устаткуванні відповідних інформаційних стендів.

- Складання звітності по охороні праці по установлених формах і у відповідний термін.

- Здійснення контролю за:

- дотриманням вимог законодавчих і інших нормативних правових актів по охороні праці;

- правильним застосуванням засобів індивідуального захисту;

- дотриманням Положення про порядок розслідування й обліку нещасливих випадків на виробництві;

- виконанням заходів роздягнула "Охорона праці" колективного договору, угоди по охороні праці, по усуненню причин, що викликали нещасливий випадок, розпоряджень органів державного нагляду і контролю, інших заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці;

- наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці для працівників відповідно до переліку професій і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, своєчасним їх переглядом;

- дотриманням графіків вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- своєчасним проведенням відповідними службами необхідних іспитів і технічних оглядів устаткування, машин і механізмів;

- ефективністю роботи вентиляційних систем;

- станом запобіжних пристосувань і захисних пристроїв;

- своєчасним і якісним проведенням навчання, перевірки знань і усіх видів інструктажів з охорони праці;

- організацією збереження, видачі, прання, хімічного чищення, сушіння, обезпилювання, знежирення і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту;

- правильною витратою в підрозділах підприємства засобів, виділених на виконання заходів щодо охорони праці.

Доведення до відому працівників підприємства вводяться в дію нові законодавчі й інші нормативні правові акти по охороні праці.

Організація збереження документації (актів форми Н-1 та інших документів по розслідуванню нещасливих випадків на виробництві, протоколів вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, матеріалів атестації і сертифікації робочих місць та ін.) у відповідності з термінами, установленими нормативними правовими актами.

Розгляд листів, заяв і скарг працівників з питань охорони праці і підготовка по них пропозицій роботодавцю (керівникам підрозділів) по усуненню наявних і виявлених у ході розслідувань недоліків і недоглядів, а також підготовка відповідей заявникам.

Керівництво роботою кабінету по охороні праці, організація пропаганди й інформації з питань охорони праці на підприємстві, використовуючи для цих цілей внутрішню радіомережу, телебачення, відео- і кінофільми, стінні газети, вітрини і т.д.

4.2 Підготовка підприємства до роботи у надзвичайній ситуації

Головною функцією органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та господарювання, у разі виникнення НС, є захист населення та організація його життєзабезпечення.

Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. У той же час характер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов із урахуванням важливості виробництва для безпеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об'єкти - за категоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуації. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України.

Для міст встановлені наступні групи:

- особливої важливості;

- першої групи;

- другої групи;

- третьої групи.

Для підприємств та організацій встановлені наступні категорії:

- особливої важливості;

- першої категорії;

- другої категорії.

Основні заходи щодо захисту населення плануються та здійснюються завчасно і мають випереджувальний характер. Це стосується, перш за все, підготовки, підтримання у постійній готовності індивідуальних та колективних засобів захисту, їх накопичення, а також підготовки до проведення евакуації населення із зон підвищеного ризику.

Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я і працездатності людей.

Він включає:

- управління діяльністю робітників та службовців, усього населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій;

- захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення);

- житлове забезпечення і працевлаштування;

- комунально-побутове обслуговування;

- медичне обслуговування;

- навчання населення способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій;

- розробку і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження;

- санітарну обробку;

- знезараження території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції;

- підготовка сил та засобів і ведення рятувальних і інших невідкладних робіт у районах лиха й осередках ураження;

- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

- заходи, спрямовані на попередження, запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи.

Усі ці заходи організовуються державною виконавчою владою, органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів, що проводяться. Керівники підприємств, установ і організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів. Заходи розробляються завчасно, відображаються у планах цивільної оборони і виконуються в період загрози та після виникнення надзвичайної ситуації.

З метою недопущення гибелі людей, забезпечення їх нормальної життєдіяльності у надзвичайні ситуації передусім повинно бути проведено сповіщення населення про можливу загрозу, а якщо необхідно, - організовано евакуацію.

Сповіщення населення здійснюється усіма доступними способами: через телебачення, радіомережу, радіотрансляційну провідну мережу, спеціальними сигналами (гудки, сирени). Передбачається спеціальна схема повідомлення посадових осіб та осіб, задіяних у системі цивільної оборони.

Евакуація - це організоване виведення чи вивезення з небезпечних зон. Безпосередньо евакуацією займається штаб цивільної оборони, усі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається після прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.

Евакуація працюючого населення здійснюється за виробничим принципом, а населення, яке не пов'язане з виробництвом, - за територіальним принципом через домоуправління, ЖЕУ, ЖЕК тощо. Діти евакуюються разом з батьками, але можливе їх вивезення зі школами, дитсадками.

Для проведення евакуації використовуються всі види транспорту: залізничний, автомобільний, водний та індивідуальний. Автотранспорт використовується для вивезення на короткі відстані. У деяких випадках частина населення може виводитися пішки колонами по шляхах, котрі не зайняті перевезеннями, або за визначеним маршрутом та колонними шляхами.

Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах пішого руху, в школах, клубах, кінотеатрах та інших громадських закладах.

Про початок та порядок евакуації населення сповіщається по мережі сповіщення. Отримавши повідомлення про початок евакуації, необхідно взяти документ, гроші, речі та продукти і у визначений час прибути на збірний евакуаційних пункт, де населення реєструють, групують та ведуть до пункту посадки.

Для організації приймання, розташування населення, а також забезпечення його всім необхідним створюються евакуаційні комісії та приймальні евакуаційні пункти, на яких вирішують проблему розташування, забезпечення та обслуговування прибулого населення.

Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного ураження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об'єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів його проживання. У місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (при необхідності) колективні засоби захисту. Якщо сховищ недостатньо, то організовується їх додаткове будівництво, пристосування існуючих підвалів, гірських виробок, для чого залучається усе працездатне населення, у тому числі й евакуйовані.

Велике значення має забезпечення у місцях розселення евакуйованого населення продуктами харчування, надання їм побутових послуг і медичного обслуговування.

Забезпечення населення продуктами харчування і предметами першої необхідності здійснюється службою торгівлі і харчування цивільної оборони сільського або іншого району, в який здійснено евакуацію населення.

Перші дві доби люди повинні харчуватися запасами продуктів, привезених із собою. За їх відсутності харчування здійснюється через мережу (їдалень) громадського харчування або в сім'ях, куди вони підселяються.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:

- розвідку осередків надзвичайних ситуацій;

- аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;

- локалізацію й гасіння пожеж;

- відбудову споруд і шляхів сполучення;

- проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;

- проведення спеціальної обробки населення;

- дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо[26].

Висновки до розділу 4

Очолює службу охорони праці, інженер, який має диплом про присвоєння кваліфікації інженера по охороні праці. Обличчя, що мають вище утворення, але не мають кваліфікації інженера по охороні праці, до виконання ними посадових обов'язків рекомендується направляти за рахунок засобів підприємства на навчання у вищі професійні навчальні заклади на спеціальні факультети по перепідготовці кадрів із присвоєнням кваліфікації - "інженер по охороні праці". Роботодавцю рекомендується організовувати для працівників служби охорони праці систематичне підвищення кваліфікації не рідше одного разу в 5 років.

Заходи щодо захисту населення плануються та проводяться по всіх районах, населених пунктах, охоплюють усе населення. У той же час характер та зміст захисних засобів встановлюється залежно від ступеня загрози, місцевих умов із урахуванням важливості виробництва для безпеки населення, інших економічних та соціальних чинників. З цією метою міста розподіляються за групами важливості, а об'єкти - за категоріями стосовно засобів захисту населення у разі надзвичайної ситуації. Цей розподіл здійснює Кабінет Міністрів України.