Використання методу Парето для прийняття рішень про розміщення товарів на складі

Особливості організації складського господарства. Сутність складської логістики, її основні завдання та функції. Визначення економічного розміру замовлення і оптимального часу замовлення. Вибір способу транспортування та місця зберігання ресурсів.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.10.2021
Размер файла 756,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Циклова комісія «Суспільно-економічних дисциплін»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни Логістика

на тему: «Використання методу Парето для прийняття рішень про розміщення товарів на складі »

Студентки ІV курсу групи 16 1/9 ОТ

Нєдєлкової Ксенії Андріївни

Керівник: Бондаренко Людмила Миколаївна

Члени комісії: Н.О. Кулішова, Л.М. Бондаренко

Кривий Ріг 2019

Завдання на курсову роботу

Нєдєлковій Ксенії Андріївні

1. Тема роботи: «Використання методу Парето для прийняття рішень про розміщення товарів на складі»

Керівник роботи Бондаренко Людмила Миколаївна

Затверджено на засіданні ЦК протокол № 1 від «_30_» серпня 2019 р..

2. Строк подання студенткою роботи «_09_» грудня 2019 р..

3. Вихідні дані до роботи наведені в додатках (згідно варіанту)

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки:

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

Використання методу Парето для прийняття рішень про розміщення товарів на складі

1.1Суть складської логістики

1.2Основні завдання та функції складської логістики

1.3 Метод Парето

2. Розрахункова частина

2.1 Вибір постачальника

2.2 Визначення економічного розміру замовлення і оптимального часу замовлення

2.3 Вибір способу транспортування

2.4 Вибір місця зберігання

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Дата видачі завдання «_02_» вересня 2019 р..

Календарний план

№ етапу

Назва етапів курсової роботи

Термін виконання етапів роботи

Примітка

1

Вступ

05.09.2019

2

Використання методу Парето для прийняття рішень про розміщення товарів на складі

15.09.2019

3

Суть складської логістики

30.09.2019

4

Основні завдання та функції складської логістики

10.10.2019

5

Метод Парето

12.10.2019

6

Розрахункова частина

Вибір постачальника

24.10.2019

7

Визначення економічного розміру замовлення і оптимального часу замовлення

07.11.2019

8

Вибір способу транспортування

19.11.2019

9

Вибір місця зберігання ресурсів

25.11.2019

10

Висновки

09.12.2019

11

Захист курсової роботи

Студентка Нєдєлкова К. А. ________________ Керівник роботи Бондаренко Л.М. _______________

Зміст

Вступ

1. Теоретична частина. Використання методу Парето для прийняття рішень про розміщення товарів на складі

1.1 Суть складської логістики

1.2 Основні завдання та функції складської логістики

1.3 Метод Парето

2. Розрахункова частина

2.1 Вибір постачальника

2.2 Визначення економічного розміру замовлення і оптимального часу замовлення

2.3 Вибір способу транспортування

2.4 Вибір місця зберігання ресурсів

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Вступ

складський логістика замовлення транспортування

Велику роль у розвитку економіки як на мікро-, так і на макрорівні грає логістика, вона використовується на кожному етапі перетворення ресурсів у продукти споживання (транспортна логістика, виробнича логістика, складська логістика). Логістика може бути ключовим фактором в удосконаленні діяльності підприємств, транспортних потоків, як локального так і міжнародного значення, враховуючи транзитний потенціал України. За коефіцієнтом транзитності Україна посідає перше місце в Європі.

Логістика -- це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщень та зберігання матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також одержання інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури.

Склад або сукупність складів разом з обслуговуючою інфраструктурою утворює складське господарство. Основні завдання складського господарства на промисловому підприємстві складаються в організації нормального живлення виробництва відповідними матеріальними ресурсами, в забезпеченні їх схоронності і максимальному скороченні витрат, пов'язаних із здійсненням складських операцій.

Умовою безперервного перебігу виробничих процесів на будь-якому підприємстві є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів, а також міжцехових і внутрішньоцехових запасів напівфабрикатів власного виробництва. Усі ці запаси зберігаються на складах підприємства. Структура, кількість і розміри складів залежать від номенклатури й кількості споживання підприємством матеріальних цінностей.

Кількість, склад, ємність і спеціалізація складів утворюють структуру складського господарства підприємства. Організація складського господарства впливає на пропускну здатність складів, трудомісткість і собівартість складських робіт, на величину внутрішньозаводських транспортних витрат тощо. Тому тема є актуальною і такою, що потребує подальшого дослідження.

1. Теоретична частина. Використання методу Парето для прийняття рішень про розміщення товарів на складі

1.1 Суть складської логістики

Складська логістика - це організація процесу управління запасами. Сюди входять робота по організації складу, розміщення в ньому матеріалів, сировини, продукції або товарів, а також процеси по вантажним і розвантажувальним роботам.

Щоб зрозуміти суть описуваного виду логістики, варто розглянути основні функції складу. Вони виглядають так:

- Складування і зберігання товарів і сировини. Це головна функція будь-якого складу, яка допомагає до мінімуму знизити тимчасові витрати на випуск продукції, і її pеализації кінцевому споживачу. Безумовно, в залежності від того, що зберігається на складі, підтримуються певні температурні режими і, при необхідності, мікроклімат.

- Комплектування товару в залежності від запитів замовника або кінцевого споживача. Йдеться про процес перетворення виробничого асортименту в споживчий. Це дозволяє виконувати замовлення якісно, ??в строк і відповідно до запитів покупців.

- Унітизація партій продукції або, простіше кажучи, об'єднання дрібних партій вантажів в більш великі, щоб зробити послуги доступними для невеликих компаній і при цьому знизити витрати на транспортну логістику.

Також склад дозволяє компанії надавати додаткові логістичні послуги іншим фірмам і підприємствам. Це може бути фасування товару, підготовка продукції до продажу та т.п.

1.2 Основні завдання та функції складської логістики

Завдання:

01. Розумне планування складського приміщення і виділення робочих зон.

02. Зниження витрат на переробку вантажів.

03. Раціональне розміщення необхідного обладнання для виконання складських операцій.

04. Зниження витрат на експлуатаційні витрати і часу на внутрішні переміщення вантажів і продукції.

05. Застосування унитизации партій відвантажень.

06. Впровадження в роботу складу інформаційних систем для зниження тимчасових витрат на обробку запитів замовників і підрозділів підприємства.

Функції:

01. Організація зберігання продукції, сировини або товарів.

02. Впровадження в роботу складу автоматизованих систем, наприклад, систем керування складом.

03. Розвантаження і завантаження продукції.

04. Комплектація партій за серійними номерами або термінами придатності.

05. Довгострокове або короткострокове зберігання вантажів іншої організації, на умовах аутсорсингу.

06. Підбір, комплектація і упаковка готсвой продукції.

07. Спостереження за запасами.

08. Завантаження та розвантаження контейнерів.

09. Обробка і утилізація бракованої або некондиційної продукції.

10. Підготовка товарів до продажу.Начало формы

Найбільш актуальними сучасними проблемами складської логістики є:

- незадовільний рівень обліку та системи інформаційного забезпечення складів;

- відсутність можливості оперативного обміну інформацією між усіма учасниками процесу; - недостатній рівень контролю за рухом товарів;

-низький рівень автоматизації складських робіт (відсутність єдиної цілісної автоматизованої системи управління запасами);

- відсутність ведення статистики і, відповідно, аналізу, що унеможливлює прогнозування основних показників діяльності;

- значна тривалість оформлення супровідних документів;

- відсутність сучасної складської техніки і технологій; відсутність ефективних систем мотивації персоналу тощо.

Останнім часом складська діяльність підприємства набула важливого значення, тому що спрямована на збереження продукції та на скорочення транспортних витрат. Тому необхідно раціонально організувати складську діяльність на підприємстві, ефективно використовувати склади та мінімізувати витрати на складські операції. У сучасних умовах від ефективності роботи складу значною мірою залежить конкурентоспроможність підприємства. Ефективне управління складом є одним із ключових логістичних завдань та інструментом надання сервісу високого рівня.

Оптимізація складської діяльності виявляється у визначенні раціональних місць зберігання продукції на власних чи орендованих складах за допомогою логістичних методів. У складській діяльності використання методу Парето дозволяє мінімізувати кількість пересувань шляхом розподілу всього асортименту на групи товарів, які потребують великої кількості пересування, і групи товарів, які використовуються достатньо рідко.

1.3 Метод Парето

Метод Парето може визначатися таким чином: надійний контроль 20% позицій дозволяє на 80% контролювати систему. Як правило, часто відвантажувані товари складають лише невелику частину асортименту, і розміщувати їх необхідно уздовж так званих «гарячих» зон (Рис.1.). Товари, які використовуються не так часто, необхідно розміщувати уздовж «холодних» зон. Уздовж «гарячих» зон можуть розміщуватися також великогабаритні товари і товари, які зберігаються без тари (зважаючи на те, що їх пересування пов'язане зі значними труднощами).

Рис. 1 Розміщення товарів уздовж «гарячих» і «холодних» зон

Асортимент має два значення:

- склад і співвідношення окремих видів продукції підприємства, галузі виробництва або групи товарів;

- набір різних груп, видів і сортів товарів, об'єднаних за споживчою, торговою або виробничою ознакою, які реалізуються суб'єктом господарювання на об'єкті торгівлі.

Термін «асортимент» застосовується здебільшого для товарів народного вжитку. Асортимент буває оптовим і роздрібним. Оптовий асортимент згрупований за певними ознаками - товарознавчими, за принципом комплексного споживання товарів чи за потребами певних соціальних груп споживачів (товари культурно-побутового призначення, товари для спорту, товари побутової хімії тощо).

Розрізняють асортиментні набори товарів: торговий набір - для окремого магазину, його секції, відділів торговельної організації. У торговій практиці вживають поняття «поліпшення асортименту товарів»: за рахунок внутрішньогрупових змін - збільшення у загальному асортименті питомої ваги товарів, які більшою мірою відповідають попиту населення, вищої якості, з кращими споживчими властивостями, з дотриманням гігієни, екології тощо.

Для оптимізації складської діяльності необхідно, в першу чергу, проаналізувати асортимент складу та розмістити товари у відповідних зонах.

З метою забезпечення раціональної роботи працівників цього підприємства також рекомендується розмістити в складських приміщеннях офіси та провести телекомунікації. Автоматизація складу і модернізація логістичних технологій на сьогоднішній момент необхідні для максимального задоволення потреб бізнесу. Автоматизація складу дозволить збільшити пропускну здатність складських приміщень, прискорити складські процеси, скоротити вплив людського фактора, а також відслідковувати залишки і розміщення товарів у реальному часі та ін. Тому для ефективної організації складської діяльності підприємства рекомендується здійснити такі дії:

а) визначити необхідну кількість складів;

б) раціонально використовувати приміщення та розділити їх на зони;

в) скоротити загальні витрати.

Висока конкуренція на ринку, поява нових, більш дешевих і достатньо ефективних розробок, які сприяють підвищенню ефективності складської діяльності, змушують переглянути існуючі принципи функціонування будь-якого підприємства. Виникає необхідність пошуку додаткових можливостей скорочення витрат, реорганізації та реконструкції підприємства з метою підвищення ефективності бізнесу. Йдеться про перебудову бізнесу за допомогою проектів автоматизації. Цей процес охоплює різні аспекти діяльності підприємства. В багатьох випадках він супроводжується певними перешкодами. Актуальною на даний момент є автоматизація складу за допомогою WMS-програм (Warehouse Management System - система управління складом). Але їх впровадження в діяльність підприємства супроводжується низкою перешкод, з яких основними є:

а) необхідність персоналу навчатися та звикати працювати по-новому;

б) WMS-програми потребують кардинальних змін в усіх процесах, що для більшості вітчизняних підприємств є стресовою ситуацією;

в) не всі керівники підприємств погоджуються прийняти настільки кардинальні зміни;

г) частина персоналу може явно чи неявно не сприймати такі зміни.

Автоматизація складської діяльності - це комплексне рішення, яке складається з автоматизованого складського устаткування і спеціального програмного забезпечення. Виробники пропонують широкий асортимент складського устаткування для автоматизації - від конвеєрів для транспортування і підйомників до комплексних висотних складів. Це дозволяє оптимізувати практично всі логістичні процеси на складі. З цією метою пропонується впроваджувати WMS-систему (Warehouse Management System), яка дозволяє істотно скорочувати час на виконання складських операцій, зменшувати їх вартість та кількість помилок. WMS-система представляє собою систему управління складськими процесами. Автоматизація складу може проводитися з різною мірою участі людини у складських процесах. Це залежить від цілей та економічної обґрунтованості діяльності конкретного підприємства. Зарубіжний досвід показує, що впровадження WMS-систем підвищує ефективність функціонування складу будь-якого розміру та типу

Логістичний процес на складі вимагає повної синхронності роботи у сферах постачання запасів, обробки вантажу і фактичного розподілу замовлення. Логістика на складі практично охоплює всі основні робочі сфери, які розглядаються на мікрорівні. Логістичний процес набагато ширший за технологічний і включає такі сфери, як: постачання запасів, контроль за поставками, приймання та розвантаження вантажів, транспортування і внутрішньоскладську перевалку вантажів, зберігання і складування вантажів, формування замовлень клієнтів та відвантаження, експедиція і транспортування вантажів. Роботу всіх елементів логістичного процесу потрібно розглядати у взаємозалежності і взаємозв'язку. Цей підхід дозволяє не тільки регулювати діяльність підрозділів складу, він виступає базою планування і контролю за переміщенням товару на складі з мінімальними витратами. До логістичних процесів відносять: розвантаження і приймання вантажів внутрішньоскладського транспортування, складування та зберігання, комплектацію замовлень і відвантаження, транспортування і експедицію замовлень, збирання і доставку порожніх товароносіїв, інформаційне обслуговування складу.

Запорукою рентабельності роботи складу є раціональне здійснення логістичного процесу. Тому при формуванні логістичного процесу потрібно дотримуватися оптимального планування складу:

- виділяти робочі зони, які сприяють зниженню витрат і підвищенню рівня процесу переробки вантажу;

- при розстановці устаткування ефективно використовувати простір, який дозволяє збільшити потужність складу;

- істотно скорочувати парк підйомно-транспортних машин за рахунок застосування універсального устаткування, що виконує різні складські операції;

- збільшувати пропускну спроможність складу та скорочувати експлуатаційні витрати;

- мінімізувати маршрути внутрішньоскладського перевезення;

- істотно скорочувати транспортні витрати при застосуванні централізованої доставки та уніфікації партій доставок;

- скорочувати час і витрати, пов'язані з документообігом і обміном інформацією, за рахунок використання можливостей інформаційної системи підприємства.

Таким чином, з метою оптимізації складської діяльності було проаналізовано асортимент товарів, які розміщено на складі, та визначені товари, що необхідно розмістити у «гарячій» та «холодній» зонах.

Використовуючи запропоновані рекомендації, керівництво підприємства має можливість підвищити ефективність складської діяльності.

Розглянемо склад, асортимент якого включає 27 позицій (табл. 2). Припустимо, що вантаж надходить і відпускається цілими вантажними пакетами, зберігається в стелажах на піддонах у пакетованому вигляді, і всі операції з ним механізовані. Усього за попередній період було отримано ряд вантажних пакетів, стільки ж відпущено. Вантаж розміщується на збереження за випадковим законом.

Таблиця 2

Реалізація за місяць

Товар(найменування асортиментної позиції)

Кількусть відпущених вантажних пакетів

Товар(найменування асортиментної позиції)

Кількусть відпущених вантажних пакетів

1

18

15

10

2

7

16

2

3

15

17

16

4

120

18

35

5

115

19

157

6

11

20

25

7

15

21

42

8

26

22

58

9

63

23

51

10

214

24

34

11

29

25

12

12

23

26

185

13

280

27

2

14

25

Всього

1 590

Етапи виконання завдання:

1. Виділити значущий (з погляду кількості внутріщньоскладських переміщень) асортимент складу і розмістити його в «гарячій» зоні.

2. Визначити можливе скорочення кількості переміщень на складі в результаті розміщення значущого асортименту в «гарячій» зоні.

Таблиця 3

Реалізація в порядку убування кількості відпущених вантажних пакетів

Товар (найменування асортиментної позиції)

Кількість відпущених вантажних пакетів

Кількість переміщень (м*пакет)

Група товарів, об'єднаних за ознакою 20/80

без правила Парето

з правилом Парето

13

280

5040

560

20% асортименту 80% відпущених вантажних пакетів

10

214

2568

428

26

185

370

370

19

157

1570

628

4

120

1680

480

5

115

230

460

9

63

504

378

80% асортименту - 20% відпущених вантажних пакетів

22

58

580

348

23

51

612

306

21

42

672

336

18

35

140

280

24

34

340

272

11

29

174

290

8

26

468

260

14

25

300

250

20

25

400

300

12

23

368

276

1

18

324

216

17

16

128

224

7

15

210

210

3

15

90

210

25

12

24

192

6

11

66

176

15

10

40

160

2

7

28

126

16

2

28

36

27

2

16

36

Для спрощення розрахунків будемо вважати, що довжина одного місця збереження складає 1 м, тоді довжина всієї зони збереження - 9м.

2. Розрахункова частина

2.1 Вибір постачальника

Вибір постачальника - одне з найважливіших завдань фірми. На вибір постачальника істотний вплив мають результати роботи з уже укладених договорів, на підставі виконання яких здійснюється розрахунок рейтингу постачальника. Отже, система контролю виконання договорів постачання повинна дозволяти накопичувати інформацію, необхідну для такого розрахунку. Перед розрахунком рейтингу слід визначити, на підставі яких критеріїв буде прийматися рішення про перевагу того чи іншого постачальника. Як правило, використовують такі критерії як ціна, якість товарів, що поставляються і надійність постачання. Однак цей перелік може бути і більшим, зокрема, в нашому прикладі використовують три критерії.

Першим етапом вирішення завдання вибору постачальника є оцінка постачальників за заданими критеріями. При цьому вагу того чи іншого критерію в загальній їхній сукупності визначають експертним шляхом.

Завдання при виконанні цього етапу: зробити оцінку постачальників № 1 і 2 за результатами роботи для ухвалення рішення про продовження договірних відносин з одним з них.

Протягом перших двох місяців року фірма одержувала від постачальників № 1 і 2 товари А і В. Динаміка цін на аналогічну продукцію, що поставляється, динаміка постачання товарів неналежної якості, а також динаміка порушень постачальниками встановлених термінів постачань наведені в табл. 1 - 3 варіантів розрахункового завдання.

Для ухвалення рішення про продовження договору з одним із постачальників необхідно розрахувати рейтинг кожного постачальника. Оцінку постачальників виконати за показниками: ціна, надійність і якість товару, що поставляється. Взяти до уваги, що товари А і В не вимагають безперебійного поповнення.

Відповідно, при розрахунку рейтингу постачальника прийняти наступну вагу показників:

ціна…………………………………………………………………0,5;

якість товару, що поставляється………………………………….0,3;

надійність постачання/////………………………………………...0,2.

Для оцінки постачальника за першим критерієм (ціна) розраховуємо середньозважений темп росту цін (Тц ) на товари, що поставляються ним за формулою:

де Тці - темп росту ціни на і -й різновид товару, що поставляють;

di - частка і-го різновиду товару в загальному обсязі постачань поточного періоду;

n - кількість різновидів товарів, що поставляють.

Розраховуємо середньозважений темп росту цін (Тц ) на товари:

Постачальник 1:

Постачальник 2:

Темп росту ціни на і-й різновид товару, що поставляють, розраховуємо за формулою:

(2.1.2)

де Рп - ціна і-го різновиду товару в поточному періоді;

Рі 0 - ціна і-го різновиду товару в попередньому періоді.

Розраховуємо темп росту ціни на і-й різновид товару, що поставляють:

Постачальник 1:

Постачальник 2:

Частку і-го різновиду товару в загальному обсязі постачань розраховуємо за формулою:

(2.1.3)

де Si - сума, на яку поставлено товар і-го різновиду в поточному періоді, грн.

Розраховуємо частку і-го різновиду товару в загальному обсязі постачань:

Постачальник 1:

Постачальник 2:

Таблиця 2.1

Розрахунок середньозваженого темпу росту цін

Постачальник

Тц А,, %

Тц В, %

SA, грн.

SB, грн.

dA

dB

Tц,,%

№1

110

120

132000

720000

0,65

0,35

113,5

№2

111,02

149,14

7149700

6130700

0,54

0,46

128,6

Постачальник 1:

Постачальник 2:

Таблиця 2.2

Розрахунок рейтингу постачальників

Показник

Вага показника

Оцінка постачальника за даним показником

Добуток оцінки на вагу

постачальник №1

постачальник №2

постачальник №1

постачальник №2

Ціна

0,5

113,5

56,75

64,30

Якість

0,3

200

137,98

60

41,39

Надійність

0,2

142,85

57,69

28,57

11,53

Рейтинг постачальника

145,32

117,22

Для оцінки постачальників за другим показником (якість товару, що поставляють) розрахуємо темп росту постачання товарів неналежної якості (Тн.к.) за кожним постачальником:

(2.1.4)

де dн.к.1 - частка товару неналежної якості в загальному обсязі постачань поточного періоду;

dнк0 - частка товару неналежної якості в загальному обсязі постачань попереднього періоду.

Темп росту постачання товарів неналежної якості (Тн.к.) за кожним постачальником:

Постачальник 1:

Постачальник 2:

Таблиця 2.3

Розрахунок частки товарів, неналежної якості в загальному обсязі постачань

Місяць

Постачальник

Загальна поставка, од./міс.

Частка товару неналежної якості в загальному обсязі постачань, %

Січень

№1

30000

2,5

№2

164000

1,79

Лютий

№1

24000

5

№2

172000

2,47

Кількісною оцінкою надійності постачання слугує середнє запізнення, тобто число днів запізнень, що приходяться на одне постачання. Цю величину визначаємо як частку від розподілу загальної кількості днів запізнення за певний період на кількість постачань за той же період (дані табл. 2.3)

Таким чином, темп росту середнього запізнення (показник надійності

постачання, Тн.п.) за кожним постачальником визначаємо за формулою:

(2.1.5)

де Оср1 - запізнення на одне постачання в поточному періоді, днів;

Оср0 - середнє запізнення на одне постачання в попередньому періоді, днів.

Темп росту середнього запізнення (показник надійності постачання, Тн.п.) за кожним постачальником:

Постачальник 1:

Постачальник 2:

При ухваленні рішень про переукладання договору, перевагу варто віддати постачальнику №2, бо рейтинг, розрахований за даною методикою є нижчим за рейтинг постачальника№1, а саме: 117,22% проти 145,32%.

Варіанти розрахункової частини - завдання 1

Таблиця 1

Динаміка цін на товари, що поставляються

Постачальник

Місяць

Товар

Обсяг постачання, од./міс.

Ціна за одиницю, грн.

№1

Січень

А

20000

100

Січень

В

10000

50

№2

Січень

А

97000

90,7

Січень

В

67000

40,7

№1

Лютий

А

12000

110

Лютий

В

12000

60

№2

Лютий

А

71000

100,7

Лютий

В

101000

60,7

Таблиця 2

Динаміка постачання товарів неналежної якості

Місяць

Постачальник

Кількість товару неналежної якості, поставленого протягом місяця, од.

Січень

№1

750

№2

2930

Лютий

№1

1200

№2

4240

Таблиця 3

Динаміка порушень встановлених термінів постачання

Постачальник № 1

Постачальник № 2

місяць

кількість постачань, од.

всього затримань, днів

місяць

кількість постачань, од.

всього затримань, днів

Січень

8

28

Січень

10

52

Лютий

7

35

Лютий

12

36

і - остання цифра варіанту за навчальним списком,

j - передостання цифра варіанту за навчальним списком.

2.2 Визначення економічного розміру замовлення і оптимального часу замовлення

Одна з важливих проблем управління закупівлями - визначення оптимального розміру і оптимального часу замовлення. Найбільш відома модель такої оптимізації - модель оптимізації обсягу поставок (Economic Order Quantity - EOQ), розроблена ще на початку ХХ ст., дозволяє визначити, який обсяг ресурсів і в який момент часу слід доставляти на підприємство.

Ця модель заснована на наступних припущеннях, які необхідно враховувати при застосуванні в практичних ситуаціях:

1) Потреба підприємства в ресурсах протягом планованого періоду розподіляється рівномірно, сезонні коливання потреби відсутні;

2) потреба в ресурсах залишається безперервною;

3) закупівлі можуть здійснюватися в будь-який момент часу;

4) разовий обсяг закупівель може бути будь-яким;

5) страхові та транспортні запаси відсутні;

6) часовий період між двома замовленнями залишається постійним;

7) виконання замовлення здійснюється відразу і в повному обсязі;

8) складських обмежень за обсягом зберігання не існує;

9) витрати на здійснення одного замовлення і ціна придбаного ресурсу протягом аналізованого періоду залишаються постійними.

Оптимальний розмір замовлення лежить в інтервалі між двома крайніми варіантами. У першому випадку річна потреба в ресурсах задовольняється за рахунок одноразового постачання. Хоча витрати на розміщення замовлення і доставку ресурсів виникають тільки один раз, але різко збільшуються витрати на зберігання і втрати внаслідок «заморожування» активів в складських запасах. В протилежному випадку доставка ресурсів здійснюється щодня, що призводить до мінімізації витрат, пов'язаних зі створенням складських запасів, але в той же час - різко збільшуються витрати на розміщення замовлень і доставку ресурсів.

Річна потреба в матеріалі S т. Ціна 1 т матеріалу Сu тис у.о. Витрати на розміщення одного замовлення С0 тис. у.о. Річні витрати зберігання 1т матеріалу Н тыс. у.о. Річна прибутковість альтернативних варіантів використання активів r %. Протягом року споживання матеріалу здійснюється рівномірно.

Визначте:

1) оптимальний розмір замовлення;

2) мінімальні загальні витрати на управління запасами;

3) оптимальне число замовлень на рік;

4) оптимальну періодичність замовлень;

5) як на розмір загальних витрат вплине підвищення ціни матеріалу в n раз;

6) як на періодичність закупівель вплине зменшення витрат на розміщення одного замовлення на на m %;

7) економію, одержувану в результаті оптимізації закупівель, в порівнянні з випадком, коли покупка всієї партії в разовому порядку здійснюється на початку року;

8) економію, одержувану в результаті оптимізації закупівель, в порівнянні з випадком, коли закупівлі здійснюються щомісяця;

9) економію, одержувану в результаті оптимізації закупівель, в порівнянні з випадком, коли закупівлі здійснюються щодня.

1. Оптимальний розмір закупок розраховуємо за формулою:

, (2.2.1)

де qо - оптимальна величина замовлення, т.

S - річна потреба в матеріалі, т;

С0 - витрати на розміщення та виконання одного замовлення, у.о.

Сu- закупівельна ціна одиниці товару, у.о./т.

Н - затрати на зберігання одиниці запасу матеріалу, у.о./т.

r - річна прибутковість альтернативних варіантів використання активів.

i - витрати зберігання, виражені як частка від закупівельної вартості;

Оптимальний розмір закупок:

= 3156,07 т.

2. Мінімальні загальні витрати на управління запасами розраховуємо за формулою:

(2.2.2)

де Н - затрати на зберігання одиниці запасу матеріалу, у.о./т.

Umin - мінімальні витрати на управління запасами, у.о.

Затрати на зберігання одиниці запасу матеріалу розраховуємо за формулою:

(2.2.3)

Затрати на зберігання одиниці запасу матеріалу:

у.о./т.

Мінімальні загальні витрати на управління запасами:

у.о.

3. Оптимальну кількість замовлень розраховуємо за формулою:

(2.2.4)

Оптимальна кількість замовлень:

разів

4. Оптимальну періодичність замовлень розраховуємо за формулою:

(2.2.5)

Оптимальна періодичність замовлень:

= 61 днів

5. Якщо оптимальний розмір замовлення збільшиться на 10%, то:

, (2.2.6)

т.

Загальні затрати на управління запасами в цьому випадку складатимуть:

(2.2.7)

14552,21 у.о.

U > Umin, так як 14552,21 > .

При зменшенні оптимального розміру замовлення на 10%:

, (2.2.8)

т.

Загальні затрати на управління запасами в цьому випадку складат9имуть:

(2.2.9)

14566,84 у.о.

U > Umin, так як 14566,84 > .

Таким чином, розмір загальних витрат на управління запасами в разі збільшення і зменшення оптимального розміру замовлення на 10% збільшиться на 65,85 у.о. і 80,48 у.о. відповідно.

6. Припустимо, що вся річна потреба в матеріалі забезпечується закупівлею на початку року однією партією. В цьому випадку qo = S.

Загальні витрати на управління запасами складуть:

(2.2.10)

47043 у.о.

Економія, отримана в результаті оптимізації закупівель, в порівнянні з випадком, коли покупка всієї партії в разовому порядку здійснюється на початку року, складе:

, (2.2.11)

у.о.

7. Якщо закупівлі будуть здійснюватися щоквартально, то розмір замовлення складе 5000 т (S/4). Загальні витрати на управління запасами в цьому випадку рівні:

= 16047 у.о.

Економія, отримана в результаті оптимізації розміру закупівель, буде рівна:

у.о.

8. Якщо закупівлі будуть здійснюватися щоденно, то розмір замовлення складе 54,8 т (S/365). Загальні витрати па управління запасами в цьому випадку рівні:

у.о.

Економія, отримана в результаті оптимізації розміру закупівель, буде рівна:

E = 417279,05 - 14486,36 = 402792,69 у.о.,

Економія, отримана в результаті оптимізації закупівель, в порівнянні з випадком, коли покупка всієї партії в разовому порядку здійснюється на початку року, складає 32556,64 у.о. Економія, отримана в результаті щоквартальної закупівлі: 1560,64 у.о. А економія, отримана в результаті щоденної закупівлі складає 402792,69 у.о.

Варіанти розрахункової частини - завдання 2

Таблиця 4

Дані для виконання завдання

Показник

Варіант

S,

т

Cu, у.о.

Co, у.о.

i,

%

r,

%.

7, 20

20000

17

1143

19

8

2.3 Вибір способу транспортування

Важливим в закупівельній логістиці є прийняття рішення про вибір способу транспортування вантажу (авіаційним, морським, залізно-дорожнім або автомобільним транспортом). Від обраного способу транспортування залежать:

1) розмір оборотних активів, направлених на складські запаси і, відповідно, показники ліквідності;

2) виробнича гнучкість підприємства;

3) своєчасність і точність виконання замовлень;

4) загальна тривалість виробничо-технологічного циклу, від якої безпосередньо залежать показники оборотності активів;

5) загальні витрати підприємства.

Коли можливо використовувати два і більше видів транспорту, вибір оптимального способу транспортування здійснюється шляхом порівняння загальних витрат на доставку вантажу при використанні кожного виду транспорту.

Відстань по залізниці між містами А и В Sзд км, по автомобільній дорозі Sавт км. Вартість транспортування 1 т вантажу на 1 км по залізниці становить Тзд у.о., а по автомобільній - Тавт у.о. Ціна 1 т матеріалу Р у.о. Загальний обсяг споживання в місяць V т. Споживання матеріалу протягом місяця здійснюється рівномірно. У разі доставки автомобільним транспортом весь обсяг доставленого матеріалу в той же день йде на виробничі потреби. Поставки по залізниці можуть бути здійснені тільки з періодичністю p дней. Витрати на зберігання 1 т вантажу на рік складають X у.о. Альтернативні варіанти використання активів припускають гарантовану прибутковість у розмірі r % річних.

Визначте:

1) яким видом транспорту краще здійснювати доставку вантажу на підприємство;

2) при яких тарифах на залізничні перевезення підприємству при інших рівних умовах вигідніше користуватися автомобільним транспортом;

3) мінімальна відстань між містами залізницею, при перевищенні якого при інших рівних умовах буде вигідніше користуватися автомобільним транспортом;

4) граничну відстань між цими пунктами, при перевищенні якої підприємству вигідніше доставляти вантаж залізничним транспортом, якщо відстань між пунктами залізницею і автомобільною дорогою однакова;

5) при якій ціні споживаного матеріалу при інших рівних умовах вигідніше вдаватися до послуг залізничного транспорту, а при якій - до послуг автомобільного;

6) мінімальну прибутковість альтернативного використання активів підприємства, при перевищенні якої підприємству при незмінності інших основних умов вигідніше доставляти вантаж автомобільним транспортом;

7) періодичність поставки залізницею, при досягненні якої буде вигідніше користуватися послугами залізничного транспорту;

8) при якій величині вартості зберігання 1 т вантажу на рік підприємству, при інших рівних умовах, вигідніше користуватися залізничним, а за яких - автомобільним транспортом.

1. Витрати на транспортування розраховуємо за формулою:

(2.3.1)

де C1 - витрати на транспортування, у.о.;

Т - вартість транспортування 1 т. вантажу на 1 км, у.о./т-км;

V - об'єм вантажу що перевозиться, т.;

S - відстань, на яку перевозиться вантаж, км.

Витрати на транспортування:

18480 у.о.

21760 у.о.

2. Втрати внаслідок «заморожування» активів в складських запасах розраховуємо за формулою:

, (2.3.2)

де C2 - втрати внаслідок «заморожування» активів в складських запасах, у.о

Р - ціна закупівлі 1 т. вантажу, у.о./т.;

r - річна прибутковість альтернативних варіантів використання активів;

Z - обсяг закупівель, т.

Обсяг закупівель визначаємо за формулою:

, (2.3.3)

де р - періодичність поставок, дні;

Обсяг запіпівель:

т.

Втрати внаслідок «заморожування» активів в складських запасах:

у.о

3. Витрати на зберігання в місяць розраховуємо за формулою:

, (2.3.4)

де С3 - витрати на зберігання в місяць, у.о.;

Х - вартість зберігання 1 т. вантажу в год, у.о./т.

Витрати на зберігання в місяць:

у.о.

4. Загальні витрати на доставку вантажу визначаємо за формулою:

, (2.3.5)

де С - загальні витрати на доставку вантажу, у.о.

Загальні витрати на доставку вантажу:

у.о

23118,85 у.о

При цьому, економія при використанні ЗТ складає:

Е = 23118,69 - 19838,45 = 3280,24 у.о.

Для транспортування ресурсів до підприємства вибираємо залізничний транспорт, оскільки загальні витрати на доставку вантажу менші, а саме 19838,85 у.о, на відміну від автомобільного транспорту, перевезення яким становить 23118,85 у.о. При цьому, економія складає 3280,24 у.о.

Варіанти розрахункової частини - завдання 3

Таблиця 5

Дані для виконання завдання

Показник

Варіант

Sзд, км

Sавт

Тзд, у.о.

Тавт

Р,

у.о.

V,

т

р,

дні

X,

у.о.

r,

%

7, 20

4200

3200

0,11

0,17

2857

400

10

1429

36

2.4 Вибір місця зберігання ресурсів

Важливим для оптимізації закупівель є вибір місця зберігання придбаних ресурсів. Зберігання запасів може здійснюватися:

а) на власних складах;

б) на орендованих складах;

в) функції управління тимчасовим зберіганням ресурсів в порядку аутсорсингу можуть бути передані спеціалізованій організації

З безлічі доступних варіантів тимчасового розміщення ресурсів вибирається той, при якому загальні витрати на зберігання будуть мінімальні.

У підприємства є два варіанти зберігання закуповуваного матеріалу: скористатися власними складськими площами або передати на зберігання спеціалізованій організації.

Постійні витрати підприємства на утримання складських площ складають FС у.о. в рік. Питома вартість зберігання матеріалу - k у.о./т в рік. Середньорічні запаси закладеного матеріалу Q т.

Підприємство звільнено від сплати податку на майно. Норма природного псування ресурсів дорівнює нулю. Послуги зберігання у сторонньої організації 1 т матеріалу протягом року становлять a у.о./т. Норма інших витрат, пов'язаних із зберіганням матеріалу у сторонньої організації, дорівнює ra у.о./т в рік.

Визначаємо:

1) де вигідніше зберігати матеріал;

2) розмір економії, одержуваної в результаті вибору більш вигідних умов зберігання матеріалу;

3) точку беззбитковості;

4) при якій ціні послуг сторонньої організації зі зберігання вигідніше відмовитися від власного зберігання?

Рішення зображаємо графічно

Дані для розрахунку по кожному варіанту наведені в варіантах розрахункового завдання.

У підприємства є три варіанти зберігання закуповуваного матеріалу: скористатися власними складськими площами, орендувати склади у сторонньої організації і скористатися послугами з управління запасами спеціалізованої організації.

Розмір щорічної амортизації дорівнює Ам у.о. Щорічні витрати на капітальний ремонт складських приміщень складають Рк у.о., в той час як щорічні витрати на поточній ремонт рівні Рт у.о. Витрати на охорону складських площ складають О у.о. щорічно. На підтримку на складі необхідних умов (температура, вологість) щорічно витрачатися Тех у.о. Витрати на оплату праці складських працівників, яка виплачується незалежно від обсягів зберігання ресурсів на складі щорічно складають ЗПпос у.о. Щорічні відрахування у позабюджетні фонди з постійної частини заробітної плати становлять СНпос у.о. Підприємство звільнено від сплати податку на майно. Витрати на страхування складських приміщень щорічно складають Ст у.о.

Середньорічний обсяг збережених матеріалів становить Q т. Норматив природного псування ресурсів е % в рік. Ціна одиниці ресурсів Р у.о./т. Норматив погодинної оплати праці складських працівників дорівнює z у.о., коефіцієнт, що показує скільки людино-годин необхідно в рік для зберігання 1 т ресурсів даного виду дорівнює t. Норматив відрахувань до ФЗП дорівнює f %. Норма інших витрат становить r у.о./т.

У разі якщо підприємство скористається орендованими складськими приміщеннями, витрати на оренду складають А у.о. в рік. У разі залучення в порядку аутсорсингу сторонньої організації вартість зберігання однієї тонни ресурсу складе а у.о./т. в рік.

Визначте:

1) де вигідніше зберігати матеріал;

2) розмір економії, одержуваної в результаті вибору найбільш вигідних умов зберігання матеріалу в порівнянні з двома іншими варіантами;

3) при якій ціні послуг сторонньої організації зі зберігання вигідніше відмовитися від власного зберігання.

Рішення зобразіть графічно.

1. При використанні власних складів витрати на зберігання визначаються за формулою:

(2.4.1)

де ТС1 - витрати на зберігання при використанні власних складів, у.о.;

FС1 - постійні витрати, які не залежать від обсягу збережених ресурсів, при використанні власних складів, у.о.;

VС1 - змінні витрати, які пропорційні обсягу збережених ресурсів, при використанні власних складів, у.о.

При використанні власних складів витрати на зберігання складають:

Постійні витрати розраховуємо за формулою:

, (2.4.2)

де Ам - розмір щорічної амортизації, у.о.;

Рк - щорічні витрати на капітальний ремонт, у.о.;

Рп - щорічні витрати на поточний ремонт, у.о.;

О - витрати на охорону складу в рік, у.о.;

Тех - витрати на забезпечення технологічного режиму на складі (температура, вологість повітря, тиск і т.д.) в рік, у.о.;

ЗПпос - витрати на оплату праці складських працівників, яка виплачується незалежно від обсягів зберігання ресурсів на складі, в рік, у.о.;

СНпос - відрахування до позабюджетних фондів з витрат на оплату праці ЗПпос в рік, у.о.;

Ст - витрати на страхування складських приміщень в рік, у.о.

Постійні витрати складають:

Змінні витрати визначаємо за формулою:

, (2.4.3)

де Е - витрати, пов'язані з природною псуванням, старінням і втратою споживчих якостей товарно-матеріальних цінностей під час зберігання на складі в рік, у.о.

ЗПпер - витрати на оплату праці складських працівників, яка виплачується залежно від обсягів зберігання ресурсів на рік, у.о.

СНпер - відрахування до позабюджетних фондів з витрат на оплату праці 3Ппер, в рік, у.о.;

Ін - інші витрати, що залежать від обсягів розміщених на зберігання ресурсів, у.о.

Витрати, пов'язані з природною псуванням, старінням і втратою споживчих якостей визначаємо за формулою:

E = P, (2.4.4)

де е - норма природного псування ресурсів на рік;

Р - ціна одиниці ресурсу, у.о./т.;

Q - середньорічний обсяг збережених ресурсів, т.

Витрати, пов'язані з природною псуванням, старінням і втратою споживчих якостей:

E = 114

Витрати на оплату праці складських працівників визначаємо за формулою:

, (2.4.5)

де z - норматив погодинной оплати праці складських працівників, у.о.;

t - коефіцієнт, що показує скільки людино годин необхідно в рік для зберігання 1 т ресурсів даного виду.

Витрати на оплату праці складських працівників:

Відрахування до позабюджетних фондів з витрат на оплату праці розраховуємо за формулою:

, (2.4.6)

де f - Норматив відрахувань до ФЗП %

Відрахування до позабюджетних фондів з витрат на оплату праці:

,

Інші витрати, що залежать від обсягів розміщених на зберігання ресурсів розраховуємо за формулою:

(2.4.7)

де r - норма інших витрат, у.о./т.

Інші витрати, що залежать від обсягів розміщених на зберігання ресурсів:

Таким чином, змінні витрати складають:

У разі оренди складів сторонньої організації витрати на зберігання визначаються формулою:

(2.4.8)

де ТС2 - витрати на зберігання при оренді складів сторонньої організації, у.о.;

FС2 - постійні витрати на зберігання при оренді складів сторонньої організації, у.о.;.

VC2 - змінні витрати на зберігання при оренді складів сторонньої організації,у.о.

У разі оренди складів сторонньої організації витрати на зберігання:

у.о.

Постійні витрати на зберігання при оренді складів сторонньої організації визначаємо за формулою:

, (2.4.9)

де А - розмір орендної плати на рік, у.о.

Постійні витрати на зберігання при оренді складів сторонньої організації:

Змінні витрати на зберігання при оренді складів сторонньої організації:

VC2 = VC1, (2.4.10)

VC2 =

У разі залучення в порядку аутсорсингу сторонньої організації витрати на зберігання будуть складатися тільки з змінних витрат:

TC3 = VC3, (2.4.11)

де ТС3 - витрати на зберігання при залученні в порядку аутсорсингу сторонньої організації, у.о.;

VC3 - змінні витрати на зберігання при залученні в порядку аутсорсингу сторонньої організації, у.о.

Змінні витрати на зберігання при залученні в порядку аутсорсингу сторонньої організації визначаємо як:

VC3 = Aутс, (2.4.12)

де Аут - витрати на оплату послуг аутсорсингової організації в рік, у.о.

Змінні витрати на зберігання при залученні в порядку аутсорсингу сторонньої організації:

VC3 = у.о.

Витрати на оплату послуг аутсорсингової організації в рік визначаємо за формулою:

(2.4.13)

де х - сумарна вартість зберігання 1 т. ресурсів у сторонньої організації в рік, у.о./т.

Сумарна вартість зберігання 1 т. ресурсів у сторонньої організації в рік розраховуємо за формулою:

, (2.4.14)

а - вартість зберігання 1 т ресурсу у сторонньої організації в рік, у.о./т;

ra - норма інших витрат, пов'язаних із зберіганням ресурсів на складах спеціалізованої організації, у.о./т.

Сумарна вартість зберігання 1 т. ресурсів у сторонньої організації в рік:

у.о.

Витрати на оплату послуг аутсорсингової організації в рік:

у.о.

Таким чином, витрати на зберігання при залученні в порядку аутсорсингу сторонньої організації прямо пропорційні розміру збережених запасів.

Для графічного зображення співвідношення витрат при зберіганні на власному складі і зберіганні на складі сторонньої організації, в координатної площині по осі ОХ відкладаємо середньорічний обсяг збережених ресурсів, а по осі ОY - витрати на зберігання. Будуємо прямі, відповідні затратам на зберігання на власному складі і на складах спеціалізованої організації, точкою їх перетину буде точка беззбитковості. В даному випадку під точкою беззбитковості розуміють такий обсяг зберігання ресурсів, при якому підприємству однаково вигідно використовувати і власні склади і склади спеціалізованої організації (рис. 2).

Рис. 2 Точка беззбитковості

З отриманих даних бачимо, що точкою беззбитковості будуть затрати у розмірі 5646,72 у.о. при обсягах 18,95 т. Як видно з графіку, обсяги зберігання ресурсів менші Q, який складає 65 т., тоді ТС3 < ТС1. Отже, запаси вигідніше розміщувати на складі сторонньої організації.

Варіанти розрахункової частини - завдання 4

Таблиця 6

Дані для виконання завдання

Показник

Варіант

FС,

у.о.

k,

у.о./т

ra, у.о./т

8, 28, 38

2000

127

17

Таблиця 7

Дані для виконання завдання

Варіант

Показник

8, 9,

7

Ам, у.о.

500

Рк, у.о.

357

Рт, у.о.

271

О, у.о.

771

Тех, у.о.

200

ЗПпос, у.о.

1314

СНпос, у.о.

271

Ст, у.о.

107

Q, т

65

е, %

7

Р, у.о./т

114

z, у.о.

0,31

t

40

f, %

26

r, у.о. / т.

16

А, у.о.

771

а у.о./т.

271

Висновки

Метод Парето може визначатися таким чином: надійний контроль 20% позицій дозволяє на 80% контролювати систему. Як правило, часто відвантажувані товари складають лише невелику частину асортименту, і розміщувати їх необхідно уздовж так званих «гарячих» зон. Товари, які використовуються не так часто, необхідно розміщувати уздовж «холодних» зон. Уздовж «гарячих» зон можуть розміщуватися також великогабаритні товари і товари, які зберігаються без тари (зважаючи на те, що їх пересування пов'язане зі значними труднощами).

Вибір постачальника - одне з найважливіших завдань фірми. На вибір постачальника істотний вплив мають результати роботи з уже укладених договорів. Ми визначили, що при переукладання договору, перевагу варто віддати постачальнику №2, бо рейтинг, розрахований за даною методикою є нижчим. Якщо подивитися окремо на кожен показник, можна спостерігати, що ріст цін у постачальника №1 становить 56,75% на відміну від постачальника №2 - 64,30%, це на 7,55% менше, але попри це ріст частки неякісних товарів у загальному обсязі постачання у постачальника №2 складає 41,39% проти 60% постачальника №1, це на 18,61% більше ймовірності, що товар буде належної якості. Щодо росту розміру запізнень, постачальник №2 знову має кращі умови на відміну від постачальника №1, це 11,53% проти 28,57%, це на 17,04% менше запізнень за конкурента. Отже, ми вирішили, що вигідніше буде подовжити договір з постачальником №2, оскільки його рейтинг складає 117,22% проти рейтингу постачальника№1: 145,32%.

Визначення економічного розміру замовлення і оптимального часу замовлення: Оптимальна періодичність замовлень 61 днів. Розмір загальних витрат на управління запасами в разі збільшення і зменшення оптимального розміру замовлення на 10% збільшиться на 65,85 у.о. і 80,48 у.о. відповідно. Економія, отримана в результаті оптимізації закупівель, в порівнянні з випадком, коли покупка всієї партії в разовому порядку здійснюється на початку року, складає 32556,64 у.о. Економії, отриманої в результаті щоквартальної закупівлі: 1560,64 у.о. А економія, отримана в результаті щоденної закупівлі складає 402755,53 у.о.

Для транспортування ресурсів до підприємства вибираємо залізничний, оскільки загальні витрати на доставку вантажу мінімальні, а саме 19838,45 у.о на відміну від автомобільного транспорту, перевезення яким становитиме 23118,69 у.о. При цьому, економія складає 3280,24 у.о.

Таким чином, ми з'ясували, що вигіднішим рішенням для підприємства буде обрання залізничного транспорту для доставки продукції до місця призначення.

З отриманих даних при визначенні місця зберігання, точкою беззбитковості будуть затрати у розмірі 5646,72 у.о. при обсягах 18,95 т., при цьому обсяги зберігання ресурсів менші Q, який складає 65 т., тоді ТС3 < ТС1. Отже, запаси вигідніше розміщувати на складі сторонньої організації.

Перелік посилань

1. Волгин В. В. Логістика приймання і відвантаження товарів / В. В. Волгин. М.: ИТК «Дашков і Ко», 2008. 460 с.

2. Гаджинский А. М. Сучасний склад. Организація, технології, управління та логістика: учеб.-практ. пособ. / А. М. Гаджинский. М.: Проспект, 2009. 174 с.

3. Голод Е. Е. Ефективність впровадження складських систем / Е. Е. Голод // Сучасний склад. 2010. № 1. С. 42 - 44.

4. Давыдов В. О. Реконструкція склада: тяжкі задачі - прості рішення / В. О. Давыдов // Сучасний склад. 2008. № 1. С. 28 - 30.

5. Соколов В. Ю. Моделювання зони приймання-сдачі вантажу на складі / В. Ю. Соколов // Сучасний склад. 2010. № 5.

6. Тиранський І. П. Складське підприємство у сучасних умовах / І. П. Тиранський, О. Б. Гірна, М. О. Довба // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 446. С. 95 - 96.

Додаток А

Дані для виконання завдання 1:

Таблиця 1

Динаміка цін на товари, що поставляються

Постачальник

Місяць

Товар

Обсяг постачання, од./міс.

Ціна за одиницю, грн.

№1

Січень

А

20000

100

Січень

В

10000

50

№2

Січень

А

90000 + 1000*і

90 + 0,1*(і+j)

Січень

В

60000 + 1000*і

40 + 0,1*(і+j)

№1

Лютий

А

12000

110

Лютий

В

12000

60

№2

Лютий

А

70000 +1000*j

100 + 0,1*(і+j)

Лютий

В

100000 +1000*j

60 + 0,1(і+j)

Таблиця 2

Динаміка постачання товарів неналежної якості

Місяць

Постачальник

Кількість товару неналежної якості, поставленого протягом місяця, од.

Січень

№1

750

№2

3000 - 10*і

Лютий

№1

1200

№2

4250 - 10* j

Таблиця 3

Динаміка порушень встановлених термінів постачання

Постачальник № 1

Постачальник № 2

місяць

кількість постачань, од.

всього затримань, днів

місяць

кількість постачань, од.

всього затримань, днів

Січень

8

28

Січень

10

45 +і

Лютий

7

35

Лютий

12

36-j

і - остання цифра варіанту за навчальним списком,

j - передостання цифра варіанту за навчальним списком.

Додаток Б

Таблиця 4

Дані для виконання завдання 2

Показник

Варіант

S,

т

Cu, у.о.

Co, у.о.

i,

%

r,

%.

n,

раз

1, 14, 27

12500

11

714

20

5

2

2, 15, 28

30

50

93

12

7,5

2

3, 16, 29

25000

21

1429

22

5

3

4, 17, 30

60

100

186

25

20

4

5, 18, 31

50000

43

2857

14

20

2

6, 19, 32

120

200

371

11

30

2

7, 20, 33

20000

17

1143

19

8

2

8, 21, 34

48

80

149

15

12

2

9, 22, 35

37500

32

2143

20

15

2

10, 23, 36

90

150

279

12

25

5

11, 24, 37

12500

11

714

15

10

2

12, 25, 38

50000

43

2857

10

30

2

13, 26, 39

20000

17

1143

15

15

2

Додаток В

Таблиця 5

Дані для виконання завдання 3

Показник

Варіант

Sзд, км

Sавт

, км

Тзд, у.о.

Тавт

, у.о.

Р,

у.о.

V,

т

р,

дні

X,

у.о.

r,

%

1, 14, 27, 40

2100

1600

0,11

0,17

1514

220

10

714

22

2, 15, 28,41

2000

1400

0,1

0,16

1286

200

10

714

20

3, 16, 29, 42

2000

1400

0,1

0,16

1286

200

10

714

18

4, 17, 30, 43

2100

1600

0,11

0,17

1514

220

10

714

20

5, 18, 31, 44

3000

2500

0,7

0,11

1286

230

10

714

18

6, 19, 32, 45

2100

1600

0,7

0,11

1714

300

10

786

20

7, 20, 33, 46

4200

3200

0,11

0,17

2857

400

10

1429

36

8, 21, 34, 47

370

320

0,14

0,17

143

46000

5

103

50

9, 22, 35, 48

185

160

0,11

0,14

114

30000

5

57

40

10, 23, 36, 49

200

170

0,7

0,1

114

20000

5

56

35

11, 24, 37, 50

185

160

0,11

0,14

143

33000

5

57

35

12, 25, 38, 51

150

120

0,7

0,1

100

35000

5

50

35

13, 26, 39, 52

150

120

0,7

0,1

100

35000

5

50

15

Додаток Г

Таблиця 6

Дані для виконання завдання 4

Показник

Варіант

k,

у.о./т

ra, у.о./т

1, 11, 21

74

14

2, 12, 22

214

16

3, 13, 23

106

29

4, 14, 24

119

29

5, 15, 25

101

20

6, 36, 35

143

21

7, 37, 47

115

19

8, 28, 38

127

17

9, 29, 39

146

20

10, 30, 40

153

16

Таблиця 7

Дані для виконання завдання 4

Варіант


Подобные документы

  • Організація логістичної діяльності деревопереробних підприємств. Суть та завдання транспортної і складської логістики. Основні напрями удосконалення роботи транспортно-складського господарства. Український ринок складської та транспортної логістики.

    дипломная работа [269,0 K], добавлен 25.04.2012

  • Теорія та практика логістичного аналізу. Вибір транспортного перевізника. Розрахунок оптимального розміру замовлення. Планування запасів за товарними позиціями. Контроль у сфері закупівельної діяльності й ухвалення рішення щодо розміщення замовлень.

    курсовая работа [525,4 K], добавлен 09.02.2014

  • Характеристика складського і тарного господарства в закладі ресторанного господарства. Призначення і класифікація тари. Характеристика підприємства, загальна схема розміщення приміщень закладу. Організація зберігання товарів та шляхи її вдосконалення.

    курсовая работа [57,7 K], добавлен 09.01.2011

  • Матеріальні запаси як форма матеріального потоку, їх функції та класифікація. Вирішення проблеми визначення оптимальної величини запасів та обсягу замовлення. Функціонування системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, її переваги та недоліки.

    контрольная работа [62,1 K], добавлен 20.08.2009

  • Поняття, основні завдання та функції логістики. Замовлення і складування матеріалів. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Брусилівський маслозавод". Сучасний стан логістичної та фінансово-економічної системи на фірмі та закупівельна логістика.

    курсовая работа [526,9 K], добавлен 19.01.2010

  • Логістичні задачі складської системи. Функції складів та послідовність складських операцій. Структура плану розвитку матеріально-технічної бази. Оцінка ефективності управління складського господарства на підприємстві та напрямки його удосконалення.

    курсовая работа [46,0 K], добавлен 12.11.2014

  • Метод Парето та визначальні об'єкти. Сутність методу АВС: чинники та особливості методу, визначення груп товарів А, В та С. Виділення об'єктів першої ваги, яким потрібно приділяти найбільше уваги у задачах нормування і контролю за станом запасів.

    презентация [499,3 K], добавлен 31.12.2015

  • Розрахунок величин сумарного матеріального потоку на складі, вартості вантажопереробки. Диференціація факторів, які визначають обсяг складської вантажопереробки. Оптимізація розміщення ділянок з товарами на складі. Динаміка порушень терміну постачання.

    контрольная работа [86,3 K], добавлен 15.02.2011

  • Історичні корені логістики, розуміння логістики як уміння переміщати продукти і безліч різних товарів, формування і становлення логістики як військової науки. Використання логістичного підхіду при управлінні матеріальними потоками в сфері господарства.

    контрольная работа [20,7 K], добавлен 26.04.2010

  • Використання нових методів і технологій доставки товарів. Концептуальний підхід до розвитку системи логістики. Необхідність інформаційної логістики. Оптимізація матеріального та інформаційного потоків. Основні положення і напрямки концепції логістики.

    реферат [22,0 K], добавлен 05.04.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.