Обґрунтування організації торгівлі сирами на прикладі ТОВ "Улюблені сири"

БУП першою чергою визначають, хто із учасників угоди несе транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару від продавця до покупця, визначає "границю" транспортних витрат продавця, за якою ці витрати починає нести покупець.

Момент переходу ризиків та права власності на товар у більшості випадків економічно співпадає, що є оптимальним з точки зору взаєморозрахунків між продавцем-експортером та покупцем-імпортером. При цьому в окремих випадках може використовуватись варіант, коли момент переходу права власності дещо "відкладається" у часі і покупець стає власником товару вже після переходу на нього ризиків, наприклад, після передачі покупцю відвантажувальних документів або фактичної оплати товару.

Базисними умови поставки називаються тому, що, по-перше, витрати з доставки товару, які, відповідно до базисної умови, несе продавець, входять у ціну товару, утворюючи її основу - базис; по-друге, тому, що вони регулюють низку найбільш важливих, принципових, базових, питань, які зв'язані з організуванням доставки товару до місця призначення.

Для спрощення укладення міжнародних договорів купівлі-продажу товарів Міжнародна торгова палата видає Інкотермс - збірники "Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "(редакції 1953,1967,1976,1980,1990,2000 рр.), які містять базисні умови поставки (БУП).

СПТ - Перевезення оплачено до поіменованого пункту (СРТ). За даним базисом продавець оплачує доставку товару до поіменованого пункту у країні призначення. Ризик втрати, пошкодження, розкрадання тощо переходить з продавця на покупця у момент передачі товару у розпорядження першого перевізника у пункті відправлення. Цей базис використовується при перевезеннях будь-яким видом транспорту, у тому числі у змішаних перевезеннях. До обов'язків продавця з даного базису входить здійснення експортного митного очищення.

1.6 Проробка валютно-фінансових умов контракту

Проробка валютно-фінансових умов контракту передбачає вибір оптимальних платіжних умов - однієї із двох головних умов (БУП та умови платежу) майбутнього зовнішньоторгового контракту (ЗТК), які належать до групи обов'язкових умов. При визначенні валютно-фінансових умов ЗТК повною мірою виявляються протилежні інтереси експортера, який прагне отримати максимальну суму валюти у найкоротший термін, та імпортера, який зацікавлений у найкоротшому терміні поставки товару, перевірці його якості, відтермінуванні оплати товару до моменту його остаточної реалізації та у виплаті найменшої суми за товар.

Проробка валютно-фінансових умов ЗТК передбачає визначення двох груп елементів - валютних та фінансових умов. Валютні умови включають у себе такі складові: валюту ціни товару; валюту платежу; курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу при їх неспівпадінні; захисні валютні застереження проти ризику валютних втрат у разі зміни курсу валют. Фінансові умови включають у себе такі складові: умови платежу; форми розрахунків; засоби платежу; гарантії платежу; банки, через які будуть здійснюватись розрахунки.

У нашому випадку фірма «Pieno Zvaigzdes» (експортер) в договорі використовує як валюту ціни товару американський долар (USD).

Форми розрахунків - це сформовані у міжнародній комерційній та банківській практиці і врегульовані законодавством країни - учасника розрахунків способи оформлення, передачі та оплати товаророзпорядчих та платіжних документів, що виконується через банк. За контрактом між ТОВ «Улюблені сири» та фірмою «Pieno Zvaigzdes» встановлюється форма розрахунку безвідкличний документарний акредитив.

Акредитив - це заповнений на формалізованому бланку договір, у якому банк, що відкриває акредитив, бере на себе зобов'язання здійснити за розпорядженням та за рахунок покупця платіж зазначеної у ньому суми третій особі проти подання продавцем передбаченого у ЗТК комплекту документів, які підтверджують поставку товару згідно з умовами ЗТК. Такий кредит називається документарним. Безвідкличний акредитив не може бути змінений або анульований до закінчення у ньому строку дії ні банком - емітентом, ні покупцем без згоди на те одержувача.

1.7 Складання проекту контракту

Наступна стадія включає підготовку проекту ЗТК з використанням або без використання типових контрактів, проформ та торгових звичаїв.

Якщо під час проробки пропозицій контрагенти прийдуть до взаємоприйнятних умов, контракт може бути підготовлений однією з сторін, підписаний та висланий іншій для підписання та повернення; якщо не прийдуть, то кожна із сторін готує свій проект ЗТК, а потім під час переговорів контрагенти готують спільний ЗТК.

Підготовкою контракту займається спеціаліст, який має юридичну освіту або належну підготовку, а також практичний досвід роботи з профілю діяльності фірми. Великі фірми зазвичай мають у штаті кваліфікованого юриста. Дрібніші фірми наймають консультанта. В останньому випадку слід брати до уваги, що навіть висококваліфікований юрист добре відпрацьовує лише оболонку ЗТК, його загальні умови та правові особливості, а предметна частина, технічні аспекти та умови залишаються за спеціалістами, які добре знають характеристики даної продукції, проблеми транспортування тощо. З цього випливає, що у складанні проекту ЗТК беруть участь декілька спеціалістів різного профілю.

Розділ 2

Укладання торгівельного контракту

Другим етапом зовнішньоекономічної операції є укладення контракту. Здебільшого під час заочної проробки пропозицій та запитів не вдається вирішити увесь комплекс технічних та комерційних питань, і тому зацікавлені сторони призначають час та місце для переговорів. Як правило, переговори про комерційні умови контракту (комерційні переговори) починаються тільки після закінчення технічних переговорів. Ініціатива вступу у переговори може бути виявлена як продавцем, так і покупцем. Спірні питання з комерційних умов угоди та технічних вимог до товару розв'язуються методом уторгування, який полягає у взаємному вивченні об'єктивних аргументів сторін та знаходженні на цій основі взаємоприйнятних компромісних рішень.

Переговори можуть вестися листуванням, шляхом особистих зустрічей або телефоном. Переговори телефоном досить широко використовуються при укладанні угод на масові стандартизовані товари, коли основні умови угоди є типовими та заздалегідь відомі обом сторонам. У цьому випадку телефоном погоджуються лише ціна, кількість товару та строк поставки. Потім сторони оформлюють свою домовленість письмово. У біржовій торгівлі переговори телефоном є основною формою ведення переговорів з укладання угод. Телефонні переговори досить часто використовують також для підтвердження запропонованих оферентом умов, для закінчення попередніх переговорів. Телефонні переговори значно полегшують контакти між сторонами і у цьому сенсі є дуже зручними.

Як правило, ці способи поєднуються у різних комбінаціях, наприклад, переговори, які починалися листуванням, можуть бути продовжені телефоном або під час особистих зустрічей.

При підготовці до проведення переговорів бажано дотримуватись таких рекомендацій:

¦ визначити предмет переговорів; здійснити підготовчі заходи; розробити документацію відправки/приймання делегації для проведення переговорів; підготувати техніко-економічне обґрунтування, затвердити базу договірних цін, підготувати та узгодити проекти документів; вивчити фірму та членів делегації майбутнього партнера;

¦ визначити склад своєї делегації, місце та завдання кожного її члена;

¦ виробити тактику ведення переговорів: можливий розподіл ролей учасників, послідовність викладення питань, що цікавлять (першою вислуховується сторона, за ініціативою якої відбувається зустріч), підготувати довідкові та інші матеріали, які можуть бути потрібні під час переговорів, розробити шляхи розв'язання розбіжностей та претензій (бажано мати декілька варіантів розв'язання потенційних спірних питань), підготувати можливі відповіді на питання партнерів.

Зазвичай ділові переговори проводяться між керівниками фірм або їх уповноваженими представниками за участю спеціалістів. Перша особа має право підпису контрактної та іншої документації і, як правило, має при собі печатку фірми або особисту печатку. Особи, уповноважені керівником фірми на ведення переговорів та підписання контрактної документації, повинні мати це право згідно із статутними документами фірми і мати при собі довіреність або інші письмові підтвердження таких повноважень.

В результаті переговорів сторони одразу можуть скласти спільний проект контракту, в якому враховується фактична домовленість, досягнута сторонами. Немає законів чи звичаїв, яка сторона готує та оформляє міжнародний контракт. Контракт - це результат спільної творчості експортера та імпортера. Друкування тексту та оформлення додатків і копій звичайно здійснює сторона, що приймає. Тексти контрактів розробляються оперативними інженерами спеціалізованих фірм на основі аналогів з умовами, подібними до узгоджених контрагентами при проробці пропозицій.

Перед підписанням кожна із сторін погоджує умови контракту з функціональними підрозділами своєї організації:

Надруковані та завізовані контракти підлягають остаточній перевірці оперативними працівниками та візуються коротким підписом в одному з нижніх кутків кожної сторінки. Працівник, що підтвердив контракт, несе повну відповідальність за правильність тексту, зокрема і перекладу іноземною мовою.

Як правило, друкують два оригінали контракту, які підписуються безпосередньо присутніми на переговорах представниками обох контрагентів, які мають право підпису комерційних документів за посадою, що займають, або за довіреністю. Кількість підписів з кожного боку визначається юридичним статусом контрагента. Зовнішньоторгові контракти з боку українських організацій підписуються, як мінімум, двома особами, які мають на це право.

Контракт може бути укладений у письмовій, усній, частково в письмовій і частково в усній формах. Українське законодавство вимагає обов'язкового укладення у письмовій формі не тільки контрактів, а й оферти, акцепту чи будь - якого іншого прояву намірів.

Права та обов'язки за контрактом виникають з моменту, коли він вважається укладеним, тобто після його підписання, якщо у ньому не зазначений інший строк набуття ним чинності. Датою укладення є дата його підписання.

Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

¦ преамбула (визначення сторін);

¦ предмет контракту;

¦ кількість (або ціна та кількість);

¦ базові умови поставки товарів;

¦ ціна та загальна сума контракту;

¦ якість товару;

¦ строк та умови поставки;

¦ умови платежу;

¦ умови передавання-приймання товару;

¦ гарантії, претензії;

¦ пакування та маркірування товару;

¦ відвантажування товару;

¦ санкції;

¦ страхування;

¦ форс-мажорні обставини;

¦ арбітраж;

¦ інші умови;

¦ юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші.

Питання форми, порядку складання і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють такі законодавчі та нормативні акти України:

¦ Цивільний кодекс України;

¦ Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року;

¦ Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N 959-ХІІ;

¦ Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 року;

¦ Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання І ¦ валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93;

¦ Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 року;

¦ Указ Президента України "Про заходи щодо упорядкування розрахунків за договорами, які складають суб'єкти підприємницької діяльності України" від 4 жовтня 1994 року;

¦ Указ Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 27 січня 1995 року;

¦ Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), щ₀ передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21 червня 1995 року N 444;

¦ Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 5 жовтня 1995 року N 75.

Рекомендації по мінімальних вимогах до обов'язкових реквізитів і форми зовнішньоторговельних контрактів

В зовнішньоторговельному контракті доцільно вказувати: - уніфікований номер контракту, що складається з трьох груп знаків з двома роздільниками (/), сформованих таким чином:

ББ / ХХХХХХХХ / ХХХХХ або ЦЦЦ / ХХХХХХХХ / ХХХХХ

де перша буква складається з двох букв (ББ) або трьох цифр (ЦЦЦ), відповідних коду країни Покупця (Продавця) по міжнародному класифікатору "Країни світу", що використовується для цілей митного оформлення;

друга група складається з восьми цифр, що становлять код організації Покупця (Продавця) відповідно до Загальноукраїнського класифікатора "Підприємства і організації" (Зкпо);

третя група складається з п'яти цифр і є порядковим номером документа на рівні організації Покупця (Продавця);

- дату підписання контракту, що оформляється таким чином:

ДД.ММ.РР,

де ДД - день (2 цифри);

ММ - місяць (2 цифри);

РР - рік (2 останні цифри року).

Кожні дві цифри відділяються одна від одної крапкою;

- місце підписання контракту;

- повні офіційні найменування організації Продавця і Покупця;

- країну іноземного партнера і країну призначення (відправлення) товару. Приводиться повне найменування країн і їх тризначний код відповідно до міжнародного класифікатора "Країни світу", що використовується для цілей митного оформлення.

Предмет контракту

Вказуються:

Найменування і повна характеристика товару.

Повне комерційне найменування товару, асортимент, розміри, моделі, комплектність, країна походження товару і інші дані, необхідні для опису товару, включаючи посилання на міжнародні і/або національні стандарти на продукцію.

Тара/упаковка, маркування товару.

Найменування тари або упаковки відповідно до міжнародного класифікатора "Коди для видів вантажу, упаковок і матеріалів упаковок (з додатковими кодами для найменувань упаковок)".

Опис і вимоги до маркування товару.

Об'єм, вага, кількість товару.

Об'єм вантажу, його вага з упаковкою (брутто) або без неї (нетто) в узгоджених одиницях вимірювання.

У разі потреби наводиться кількість товару в одиницях вимірювання відповідно до таблиці єдиних вимірювань, приведеній в Товарній Номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД СНГ).

Ціна і сума

Вказується загальна сума контракту і ціна за одиницю товару у валюті ціни з приведенням короткого найменування базису поставки відповідно до міжнародних правил тлумачення стандартних формулювань умов поставки товару. Найменування і код валюти, в якій оцінений товар, відповідно до класифікатора валют, що використовується для цілей митного оформлення.

У випадках, коли ціна за одиницю товару і сума контракту не можуть бути точно встановлені на дату підписання контракту, приводиться докладна формула ціни або умови її визначення з таким розрахунком, щоб при реалізації всіх обумовлених умов можна було однозначно встановити ціну товару і суму контракту.

Умови платежу

Дається опис умов платежу. Указуються найменування і код валюти, в якій проводитиметься платіж відповідно до класифікатора, що використовується для цілей митного оформлення, терміни платежу і умови розстрочки при її наданні, а також обов'язковий перелік документів, що передаються Продавцем Покупцю і підтверджують факт відвантаження, вартість і номенклатуру відвантажених товарів.

Рекомендується передбачати акредитивну форму платежу або іншу форму, що гарантує безумовне надходження валютної виручки при експорті товарів, а також надання гарантій на повернення платежу, раніше переведеного в оплату товарів, що імпортуються, у разі їх недопостачання.

Указуються повні найменування і поштові адреси банків (філіалів) сторін, номери рахунків, платіжні реквізити.

Термін поставки

Наводиться порядок поставки товару, тобто дата завершення поставок і/або графік поставок конкретних партій товару з вказівкою терміну дії контракту, протягом якого повинні бути завершені поставки товарів і взаємні розрахунки за контрактом.

Умови приймання товару по якості і кількості

Указуються місце і терміни проведення інспекції якості і кількості товару, найменування незалежної експертної організації, порядок пред'явлення рекламацій.

Форс-мажор

Формулюються форс-мажорні обставини.

Інші умови і обставини проведення операції

В спеціальних пунктах або розділах контракту обмовляються інші умови і обставини операції (гарантійні зобов'язання, ліцензійні платежі, технічна допомога, збірка, налагодження і монтаж устаткування, навчання персоналу, інформаційні і інші послуги).

Розгляд суперечок

Наводиться порядок пред'явлення і розгляду неврегульованих претензій, порядок платежів по претензіях, розгляд спірних питань в Арбітражі. Указується, правом якої держави регулюватимуться відносини за контрактом.

Санкції

Вказуються санкції за неналежне виконання зобов'язань сторін, зокрема, за прострочення в оплаті вартості товару, а також поставки товару неналежної кількості і якості.

Адреси покупця і продавця

Юридичні і повні поштові адреси Продавця і Покупця, контактний телефон, факс, телекс організації (підприємства) -- Продавця і Покупця.

Підписи сторін

Даються підписи осіб, уповноважених організаціями Продавця і Покупця укласти контракт, завірені друком, з вказівкою їх П. І. Б. і посад.

У додатку Д наведений контракт, який був укладений між фірмою «Pieno Zvaigzdes» і ТОВ «Улюблені сири».

Розділ 3

Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту

Третій етап - це виконання сторонами взятих на себе зобов'язань: з бої експортера - передача (поставка) покупцю товару, який є об'єктом контракту, з бо] імпортера - оплата встановленої ціни.

Згідно з усіма умовами Інкотермс 2000 експортер повинен виконати та зобов'язання:

* своєчасно виготовити товар;

* підготувати товар до відвантаження;

* поставити за свій рахунок звичайне пакування та маркірування;

* оформити документацію, необхідну для відправки товару та отримані належних платежів;

* поставити товар разом із доказом відповідності згідно з договором;

* нести витрати, пов'язані із виконанням різних контрольних функцій (перевір] якості, вимірювання, зважування, облік товарів);

* повідомлення імпортерів про готовність товару до відвантаження.

* При поставці машин та обладнання виконання ЗТК передбачає організацію технічного обслуговування.

Згідно з усіма умовами Інкотермс 2000 імпортер повинен виконати та зобов'язання:

* прийняти товар у місці та у терміни, зазначені у ЗТК;

* оформити документацію, необхідну для одержання та оплати товару;

* сплатити ціну, зазначену у ЗТК;

* надати інструкцію про доставку.

Підготовка товару до відвантаження передбачає виконання продавцем певних вимог до упакування та маркірування товару з урахуванням умов транспортування.

3.1 Комерційні документи щодо виконання угоди

Комерційні документи - це документи, що дають вартісну, кількісну та якісну характеристики товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець проти них здійснює оплату.

Вартісна характеристика товару подається у рахунку та у проформі-рахунку.

Комерційний рахунок є основним розрахунковим документом. Він містить вимогу до покупця про сплату зазначеної у нього суми платежу за поставлений товар.

У рахунку зазначаються: ціна за одиницю товару та загальна сума рахунку або платежу; базисні умови поставки товару; спосіб платежу та форма розрахунку; назва банку, де має бути здійснений платіж; відомості про оплату вартості перевезення (коли оплачується та ким); відомості про страхування (ким оплачується) та розмір страхової премії (при поставках на умовах "СІФ").

Рахунки звичайно виписуються у значній кількості екземплярів (до 25), що пов'язано з виконанням рахунками різноманітних функцій. Рахунок необхідний для подання таким установам:

· банку для одержання з покупця платежу;

· страховому товариству - для розрахунку страхової премії при страхуванні вантажу;

· валютним органам країни-Імпортера за наявності валютних обмежень - для одержання імпортером іноземної валюти;

· митним органам - для розрахунку мит;

· торговельній палаті або іншій організації - для видачі сертифіката про походження товару;

· урядовим органам - для одержання експортно-імпортних ліцензій;

· транспортно-експедиторській фірмі, що приймає вантаж до перевезення, або залізниці - для оформлення залізничної накладної (оскільки залізниця відповідає за збереження вантажів, що перевозяться);

· статистичним органам - для ведення зовнішньоторгової статистики. Рахунки можна підрозділити залежно від виконуваних ними функцій на такі види:

· рахунок-фактура;

· рахунок-специфікація;

· попередній рахунок;

· проформа-рахунок.

Рахунок-фактура виписується, як правило, після остаточного приймання товару покупцем. Крім свого основного призначення як документа, що вказує суму платежу за товар, рахунок-фактура може бути використаний як накладна, що направляється разом з товаром. На вимогу митних органів у багатьох країнах рахунок-фактура виписується на встановлених бланках, І такі рахунки одночасно є сертифікатами про проходження товару або поєднуються з ним.

Рахунок-специфікація - поєднує реквізити рахунку та специфікації. У ньому, як правило, зазначається ціна за одиницю товару по видах та сортах, а також загальна вартість усієї партії товару. Виписується у тих випадках, коли партія містить різні за асортиментом товари. Іноді має назву специфікований рахунок.

Попередній рахунок виписується у тих випадках, коли приймання товару відбувається у країні або при часткових поставках. Він містить відомості про кількість та вартість партії товару і підлягає оплаті. Після приймання товару або поставки усієї партії продавець виписує рахунок-фактуру, за яким здійснюється остаточний розрахунок.

Проформа-рахунок - це документ, який, як і рахунок, містить відомості про ціну та вартість партії товару, але не є розрахунковим документом, тому що не містить вимоги про оплату зазначеної у ньому суми. Не виконуючи головної функції рахунку як платіжного документа, проформа-рахунок разом з тим виконує решту функцій рахунку. Якщо проформа-рахунок містить зазначення про ціну кожного виду або сорт товару, його називають специфікованим проформою-рахунком. Проформа-рахунок може бути виписаний на відвантажений, але ще не проданий товар і навпаки. Найчастіше проформа-рахунок виписується при поставках товарів на консигнацію, виставки, ярмарки та аукціони. У проформі-рахунку, який направляється консигнатору, можуть бути зазначені сума, яку власник товару (консигнант) має намір отримати, і витрати, які він мав при відправці товару. Проформа-рахунок може бути також кошторисом, за допомогою якого імпортер може ознайомитись з основними даними про товар, який він бажає купити, та з порядком розрахунків, а також визначити розмір витрат.

Кількісна характеристика товару подається у специфікації, технічній документації, пакувальному листі.

Специфікація містить перелік усіх видів та сортів товарів, які входять у дану партію, з зазначенням для кожного місця, кількості та роду товару. Специфікація звичайно доповнює рахунок на товари різних сортів та назв. Специфікація, що входила до контракту між фірмою «Pieno Zvaigzdes» і ТОВ «Улюблені сири», наведена у додатку Е.

Технічна документація потрібна при поставках обладнання та технічних споживчих товарів тривалого користування для забезпечення їх своєчасного налагодження і правильної експлуатації. До технічної документації належать: паспорт, формуляри та описи виробів, інструкції з монтажу та експлуатації, різноманітні схеми, креслення, відомості запасних частин, інструменту, пристосувань тощо. Перелік необхідної технічної документації міститься звичайно в стандартних або технічних умовах, які є невід'ємною частиною контракту. Технічна документація готується мовою країни покупця або іншою мовою за вказівкою покупця. На товари серійного виробництва технічна документація має виготовлятися обов'язково друкарським способом.

Пакувальний лист містить перелік усіх видів та сортів товару, які знаходяться у кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері), і необхідний звичайно у тих випадках, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. Пакувальний лист розміщується в упаковці так, щоб покупець зміг його легко знайти, або кладеться у спеціальну кишеню із зовнішнього боку упаковки. Пакувальний лист містить такі дані: кількість кожного сорту (кількість штук в упаковці), номер упаковки (місця). Пакувальний лист використовується як доповнення до рахунку-фактури тоді, коли направляється значна кількість назв товарів або коли кількість, вага чи вміст кожного індивідуального місця різні. Пакувальний лист слід відрізняти від контейнерного вантажного сертифіката, який використовується для інших потреб. Пакувальний лист та рахунок-фактура мають практично однаковий зміст, відмінність полягає лише в тому, що в пакувальному листі не зазначені ціни. Пакувальний лист може мати форму комплектувальної відомості. Комплектувальна відомість звичайно містить перелік деталей, вузлів, агрегатів цілої машини, які упаковані у декількох товарних місцях, з описом вмісту кожного місця. Комплектувальна відомість має позначення у вигляді дробу, в чисельнику якого зазначається порядковий номер, а в знаменнику - кількість місць у даній партії. Складається комплектувальна відомість підприємством-виробником до відвантаження усієї партії товару.

Якісна характеристика товару дається в сертифікаті про якість, гарантійному зобов'язання, протоколі випробувань, дозволі на відвантаження.

Сертифікат про якість - свідоцтво, яке засвідчує якість фактично поставленого товару та його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару певним стандартам чи технічним умовам замовлення. Сертифікат про якість видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями як в країни експортера, так і у країни імпортера. Іноді сторони домовляються про подання сертифікатів різних контрольних та перевірочних установ, інститутів, палат мір та ваги, інших організацій. Сертифікат про якість може видавати (відповідно до умов контракту) і фірма-виробник.

Гарантійне зобов'язання або гарантійний лист - документ, що підтверджує відповідність поставленого товару (найчастіше обладнання) умовам певного контракту. Воно може містити також гарантію постачальника відносно безперебійної роботи обладнання при дотриманні покупцем правил експлуатації.

Протокол випробувань складається після проведення продавцем разом з представником покупця (інспектором чи приймальником) повних випробувань у заздалегідь встановлений день та годину на підприємстві продавця. Протокол випробувань, який іноді називають сертифікатом, містить докладне викладення результатів випробувань із зазначенням відповідності товару умовам замовлення. Протокол випробувань висилається замовнику негайно після їх проведення. Звичайно на підставі протоколу випробувань сторони підписують здавально - приймальний акт.

Дозвіл на відвантаження видається представником покупця після проведення приймальних випробувань обладнання на підприємстві постачальника з метою встановити відповідність товару умовам замовлення. Дозвіл на відвантаження містить: відомості про дату поставки за контрактом, дату готовності, інформацію про проведення випробування та вказівку про те, що даний товар може бути відправлений в певну країну відповідно до інструкцій представника покупця.

3.2 Розрахунок митної вартості товару та митних платежів

Стаття 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законодавче визначення терміну «митна вартість» товарів і інших предметів - як ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митної межі України. Відповідно до митного законодавства України митна вартість товарів в переважаючій більшості випадків є основою нарахування митних платежів, тому питання правильності її визначення є питанням повноти стягування митних платежів і їх перерахування до Державного бюджету України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 і від 12.10.2000 р. № 1537 затверджений Порядок визначення митної вартості товарів і інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України. Вказаними ухвалами як першооснова митної вартості встановлено її визначення на основі поданих митному органу документів. При цьому заявлені декларантом митна вартість і дані, визначення, що стосуються її, повинні ґрунтуватися на достовірній, кількісно визначуваній і документально підтвердженій інформації. Таке положення відповідає вимогам Генеральної угоди по тарифах і торгівлі щодо митній оцінці (ГАТТ/ВТО).

Розрахунок митної вартості

При розрахунку митної вартості в неї включається ціна товару, вказана в рахунку-фактурі, а також інші фактичні витрати, якщо вони відповідно до умов постачання не включені в рахунок:

· по транспортуванню, вантаженню, розвантаженню, перевантаженню і страховці до пункту перетину митного кордону;

· комісійні і брокерські;

· плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, яка відноситься до цих товарів і яку повинні сплатити імпортер як умова їх ввезення.

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується у валюту України по курсу Національного банку України, що діє на дату надання вантажній митній декларації до митного оформлення. З урахуванням того, що в законодавчому визначенні терміну «митна вартість» істотне значення має момент перетину митного кордону України, Наказом ГТСУ № 307 від 09.07.97 р. для цілей визначення митної вартості товарів і інших предметів встановлений момент перетину митного кордону України для різних видів транспорту, визначений як в територіальному, так і тимчасовому аспектах, зокрема:

§ для авіаперевезень: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, в якому відбувається вантаження; при імпорті - здійснення або початок митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому проводиться розвантаження або перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього аеропорту;

§ для морських і річкових перевезень: при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту вантаження на території України; при імпорті - здійснення або початок митного оформлення в першому порту розвантаження або перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього порту;

§ для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

§ для перевезень іншими видами транспорту (в т.ч. залізнодорожним і автомобільним): при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску на митній межі України на шляху переміщення товару, при імпорті - здійснення або початок митного оформлення в пункті пропуску на митній межі України на шляху переміщення товару.

Визначення митної вартості залежно від умов постачання

Указом Президента України від 04.10.94 р. № 567/94 «о використанні Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» встановлено, що при висновку суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності договорів, в т.ч. зовнішньоекономічних, предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою в 1953 році (у редакції 1990 р.). Вказані міжнародні правила по тлумаченню комерційних термінів однозначно визначають обов'язки покупця і продавця по постачанню товару, в т.ч. розподіл витрат по транспортуванню, страховці, виконанню митних формальностей, що істотно спрощує розрахунок митної вартості.

При розрахунку витрат на транспортування до межі України, якщо вони згідно умовам постачання не були включені у вартість товару, при доставці на безоплатній основі або за допомогою транспортних засобів покупця, повинні бути використані дані бухгалтерського обліку по калькуляції транспортних витрат з включенням всіх необхідних статей або елементів витрат. Якщо вантажна митна декларація заповнюється на товари декількох видів, то витрати на транспортування розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно їх вазі. У випадку, якщо бухгалтерські дані про витрати на перевезення цим виглядом транспорту відсутні, в митну вартість включається сума, розрахована виходячи з тарифів, що діють на момент транспортування вантажів, на перевезення вантажів відповідним видом транспорту.

При визначенні митної вартості товарів витрати, понесені до моменту перетину митного кордону (якщо вони не включені в рахунок), додаються до фактурної вартості: за вантаження товарів на транспортний засіб; на страхування; сплачене вивізне мито і ін. Відповідно витрати, що мали місце після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені в рахунок).

Приклад 1. До України із США поступив товар - «тканина». Згідно з угодою купівлі-продажу товар поставляється за умовами EXW Бостон, вартість його - 5 доларів США за 1м2, загальна кількість - 5000 м2. Відповідно фактурна вартість (ціна в рахунку-фактурі) - 25 000 доларів США (5 х 5000 = 25 000).

Вартість вантаження на судно в Бостоні - 200 доларів США, транспортування вантажу до Одеси на теплоході -3000.

Митна вартість в даному випадку складається з фактурної вартості плюс вартості навантаження плюс вартості транспортних витрат до Одеси (перший порт на митній території України, де можливо митне оформлення (безпосередньо у Чорноморській регіональній митниці, м. Одеса) або здійснюється початок митного оформлення: оформляється провізна відомість і вантаж слідує у внутрішню митницю для здійснення митного очищення), тобто 25 000 + 200 + 3000 = 28 200 доларів США.

Приклад 2. До України з Німеччини поступив товар - «оснащення для перукарні». Згідно з угодою купівлі-продажу товар поставляється за умовами DDU Харків, вартість його за контрактом (тобто фактурна) - 50 000 доларів США. Враховуючи вибрані умови контракту - DDU Харків, в рахунок продавець включив всі витрати, які він зробив при доставці вантажу до Харкова, у тому числі і зроблені після перетину митного кордону України. Вартість транспортування після перетину митної межі - 100 доларів США.

Митна вартість в даному випадку визначається як різниця між фактурною вартістю і вартістю транспортних витрат від межі України до Харкова: 50 000 - 100 = 49 900 доларів США.

Своїм листом від 08.11.2000 р. за № 14/3 - 4275 - ЕП ГТСУ констатувала, що останнім часом почастішали випадки недостовірного декларування умов (базису) постачання і необґрунтованого віднімання витрат по доставці товарів по території України, а також ввела єдину методику обліку вказаних витрат. При цьому, наявність в рахунках-фактурах (інвойсах) окремо виділених витрат по доставці товару до місця призначення, згідно зовнішньоекономічному контракту, не завжди є достатньою умовою для їх обліку при визначенні митної вартості. Отже, всі витрати повинні бути кількісно обґрунтованими і документально підтвердженими.

Визначення митної вартості митними органами

Відповідно до вищезазначеного Порядку визначення митної вартості, у разі неможливості її визначення на основі представлених до митного оформлення документів і/або у разі явної невідповідності заявленої митної вартості тій, яка є в ціновій базі даних ГТСУ, вона визначається митним органом самостійно. При цьому за основу беруться ціни на ідентичні або подібні товари, які діють в провідних країнах-експортерах цих товарів. Критерії поняття «ідентичні» і «подібні» товари визначені ПКМУ від 05.10.98 р. № 1598. Як допоміжний матеріал митні органи можуть використовувати інформацію експертних, зовнішньоторговельних, біржових організацій, дані про тарифи на перевезення і страхування вантажів, про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, комісійних і брокерських послуг, про ліцензійні платежі, торгові знижки і націнки.

Застосування методів визначення митної вартості відповідно до норм Генеральної угоди по тарифах і торгівлі (ГАТТ). Необхідність ухвалення нового Митного кодексу України.

Дії України з інтеграції в світову економічну спільноту, бурхливі зміни останніх років в економіці країни, зокрема в питаннях оподаткування зовнішньоекономічних операцій, приводять до виводу про необхідність негайного ухвалення нового Митного кодексу України.

Проект нового Митного кодексу передбачає застосування методів визначення митної вартості, які відповідають нормам ГАТТ. Можливість умовного випуску вантажу, яка передбачається проектом нового Митного кодексу за умови надання фінансових гарантій, дозволить уникнути затримок в митному оформленні по причинах неможливості в короткий термін в період митного оформлення ухвалити рішення про визнання заявленої декларантом митної вартості або її коректування митним органом. В даному випадку умовний випуск товару проводитиметься з умовним (тимчасовим) визначенням митної вартості. Процедура встановлення остаточної величини митної вартості переноситиметься на період після випуску вантажу за умови надання декларантом необхідних для цього додаткових відомостей.

Митні платежі - платежі, що стягуються в установленому порядку митними органами при митному оформленні товарів і інших випадках передбачених законодавством України. Митні платежі включають:

- митний збір;

- податок на додану вартість;

- акцизні збори;

- митні збори.

Митні платежі сплачуються безпосередньо власником переміщуваних товарів або організацією що здійснює митне оформлення на підставі договору і має відповідну ліцензію. Митні платежі мають бути внесені до, або одночасно з подачею ГТД (вантажній митній декларації) на розрахунковий рахунок митного органу.

Розрахунок ціни товару в Україні

Вкажемо по пунктах всі витрати, які були понесені при закупівлі товару [4, 5].

При розрахунку цін спираємося на наступну законодавчу базу:

1. Додаток до закону «Про єдиний митний тариф» від 5.04.01г.[6]

2. Закон України від 22.05.03г.

Наказ ГТСУ «Інструкція про справляння акцизного збору» від 21.01.00г.[7]

3. Постанова КМУ «Про ставки митних зборів» від 27.01.97г. [8]

4. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3.04.97г. [9]

5. Постанова КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та обсягів квот у 2006 році» від 30.12.05г. [10]

6. Наказ ГТСУ «Про затвердження порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита...» від 23.01.06г. [11]

В нижченаведених таблицях 3.1 і 3.2 даний розрахунок ціни товару в Україні з урахуванням різних витрат.

Таблиця 3.1.

Розрахунок ціни сиру «Edam» в Україні

	Найменування товару	Розрахунок	Обґрунтовування	Значення
1	Вартість сира «Edam»		вихідні дані	$7,50
2	Кількість товару		вихідні дані	2000 кг
3	Курс поділ США		Курс НБУ	5,03 грн.
4	Курс Євро		Курс НБУ	6,06 грн.
5	Митна вартість товарів	2000*7,5*5,03=	п.1*п.2*п.3=	75 450 грн.
6	вартість товарів для визначення розміру митного збору	75450/5,03=	п.4/п.3=	$15 000
7	Митний збір	0,002% від митниць вартості, але не більше еквівалента 1000$ 15000*5,03*0,002=	Документ 3	150,90 грн.
8	Ставка ввізного мита	0,8 EUR за 1кг сира 75450*0,8*6,06=	Документ 1	9 696 грн.
9	Ставка акцизного збору	не сплачується	Документ 2
10	ПДВ	20% від (п.5+п.8+п.9) 0,2*(75450+9696)=	Документ 4	17 029 грн.
11	Митний огляд (вивіз інспектора)	20*1*2*5,03=	вихідні дані	201,2
11.1.	Тривалість роботи інспектора			2ч
11.2.	Кількість співробітників			1чел
11.3.	Вартість 1ч роботи 1 співробітника митниці		Документ 3	$20,00
12	Загальна сума митних платежів	150,9+9696+17029+201,2=	п.7+п.8+п.9+п.10+п.11=	27077,3 грн.
13	Вартість товару, розмитненого в Україні	75450+27077,3=	п.5+п.12=	102527 грн.
14	Банківські послуги	0,1% від п.13 0,001*102527=	вихідні дані	103 грн.
15	Собівартість товару, що ввозиться до України	102527+103=	п.13+п.14=	102630 грн.
16	Собівартість на одиницю продукції	102630/2000=	п.15/п.2=	51 грн.
17	Норма прибутку	20%	вихідні дані
18	Ціна реальна товару в Україні	51+51*0,2=	п.16+п.16*0,2=	62 грн.
19	Режим ліцензування	не підлягає	Документ 5
20	режим квотування	не підлягає	Документ 5

Таблиця 3.2.

Розрахунок ціни сиру «Camambert» в Україні

	Найменування товару	Розрахунок	Обґрунтовування	Значення
1	Вартість сира «Camambert»		вихідні дані	$7,00
2	Кількість товару		вихідні дані	2500 кг
3	Курс поділ США		Курс НБУ	5,03 грн.
4	Курс Євро		Курс НБУ	6,06 грн.
5	Митна вартість товарів	2500*7*5,03=	п.1*п.2*п.3=	88 025 грн.
6	вартість товарів для визначення розміру митного збору	88025/5,03-=	п.4/п.3=	$17 500
7	Митний збір	0,002% від митниць вартості, але не більше еквівалента 1000$ 17500*5,03*0,002=	Документ 3	176,05 грн.
8	Ставка ввізного мита	0,8 EUR за 1кг сира 2500*0,8*6,06=	Документ 1	12 120 грн.
9	Ставка акцизного збору	не сплачується	Документ 2
10	ПДВ	20% від (п.5+п.8+п.9) 0,2*(88025+12120)=	Документ 4	20 029 грн.
11	Митний огляд (вивіз інспектора)	20*1*2*5,03=	вихідні дані	201,20 грн.
11.1.	Тривалість роботи інспектора			2
11.2.	Кількість співробітників			1
11.3.	Вартість 1ч роботи 1 співробітника митниці		Документ 3	$20,00
12	Загальна сума митних платежів	176,06+12120+20029+201,2=	п.7+п.8+п.9+п.10+п.11=	32 526 грн.
13	Вартість товару, розмитненого в Україні	88025+32526=	п.5+п.12=	120 551 грн.
14	Банківські послуги	0,1 від п.13 0,001*120551=	вихідні дані	121 грн.
15	Собівартість товару, що ввозиться до України	120551+121=	п.13+п.14=	120 672 грн.
16	Собівартість на одиницю продукції	120672/2500=	п.15/п.2=	48 грн.
17	Норма прибутку	20%	вихідні дані
18	Ціна реальна товару в Україні	48+48*0,2=	п.16+п.16*0,2=	58 грн.
19	Режим ліцензування	не підлягає	Документ 5
20	режим квотування	не підлягає	Документ 5

3.3 Митні документи та порядок їх оформлення за місцем акредитації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності

Характеристика зовнішньоторговельної операції.

Операція по імпорту сиру з Вільнюса, Литва, до Дніпропетровська, Україна, на умовах CPT- доставка сплачена до Дніпропетровська. Вид транспорту - автомобільний.

Перелік документів, що оформляють виконання комерційної операції відповідно до МК.

1. Вантажна митна декларація (ГТД) на товари вартістю понад 100 доларів США на підакцизні - незалежно від вартості:

Форма МД-2 - містить відомості про товари, транспортні засоби і інші предмети і ціль їх переміщення через митну межу України, інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, оформлення, статистики, нарахування митних платежів.

2. Товаросупровідні і комерційні документи:

СМR - міжнародна товаротранспортна накладна - засвідчує укладення договору перевезення автомобільним транспортом.

ТIR-(книжка МДП) - необхідна для полегшення проходження кордонів автотранспортом в європейських країнах: вантажі перевозяться в запломбованих автотранспортних засобах, складах або контейнерах, які відповідають певним технічним вимогам і допущені до перевезення, звільняються від митного огляду на проміжних митницях транзитних країн.

Рахунок - фактура - суміщає два документи (документ, що вказує суму за товар платежу, що належить, і накладну, що направляється при товарі).

3. Зовнішньоекономічний договір (контракт).

4. Довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів або майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, або Довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна.

5. Дозвіл Державної служби експортного контролю, які підтверджуємо право здійснення ввезення, вивозу і транзиту товарів, що підлягають експортному контролю.

6. Сертифікат відповідності - на імпортну продукцію(товари), підлягаючу обов'язковій сертифікації до України.

7. Сертифікат про походження товарів.

8. Платіжні документи про перераховані суми митних платежів і інших податків.

3.4 Контроль за виконанням контрактних зобов'язань, розгляд можливих претензій

Послідовність виконання контрактів планується у вигляді цільових заходів оперативними фірмами та функціональними відділами підприємств у табличній формі при простих експортно-імпортних операціях з сировиною, матеріалами та серійною продукцією або у вигляді організаційно комерційних заходів - при складних зовнішньоторгових операціях та затверджується керівником.

Основними стадіями простих імпортних операцій є такі:

¦ отримання у відповідному компетентному органі (зазвичай у міністерстві) експортної/імпортної (у країні контрагента) ліцензії у разі ліцензування експорту/ імпорту (у країні контрагента) даного товару та за умови, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;

¦ укладення імпортером договору на перевезення, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;

¦ укладення договору страхування, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;

¦ отримання товару від експортера;

¦ здійснення вивізних/ввізних (у країні контрагента) митних процедур, якщо цей обов'язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;

¦ надання банківської гарантії належного платежу, якщо таке передбачено умовами ЗТК;

¦ виплата авансів експортерам, якщо такі передбачені контрактами;

¦ контроль за поданням замовлення на відрядження спеціаліста імпортера для приймання товару;

¦ здійснення згідно з обраними в ЗТК умовами платежу розрахункових операцій через банки для одержання платежів;

¦ подання експортерам претензій у зв'язку з неналежним виконанням ними ¦ контрактних зобов'язань.

При складніших імпортних операціях необхідні додаткові стадії:

¦ контроль за отриманням від експортера (виконавця) креслень для узгодження із імпортером (замовником);

¦ контроль за направленням експортеру (постачальнику) підтвердження про узгодження креслень;

¦ контроль за виконанням будівельних робіт імпортером (замовником);

¦ направлення у порт або прикордонну станцію прибуття рознарядок для відправлення отриманих (імпортних) вантажів за місцем призначення;

¦ відрядження національних спеціалістів на фірму іноземного виробника для здійснення контролю виробництва на приймання Імпортної продукції;

¦ направлення замовлень на спеціальні транспортні засоби;

Розділ 4

Ефективність зовнішньоторгової операції

Незалежно від вигод, одержуваних країнами в результаті участі в міжнародному обміні продукцією в матеріально-речовинній формі, господарюючі суб'єкти не вступають у зовнішньоекономічні відносини до тих пір, поки не зрозуміють, що існують можливості для організації ефективного експорту і імпорту товарів. Окрім цього, підприємства мають свій в розпорядженні обмежені ресурси, вони, відповідно, повинні вирішувати, використовувати їх усередині країни або на міжнародному рівні. Тому, перш ніж здійснювати які-небудь зовнішньоторговельні операції, необхідно визначити, які вигоди отримає суб'єкт міжнародних взаємостосунків у вигляді економічного ефекту і економічної ефективності, зокрема від зовнішньоторговельної діяльності; експортної діяльності; імпортної діяльності.

Прийнято вважати, що всі експортно-імпортні операції, що реалізуються на ринках далекого і ближнього зарубіжжя, є прибутковими, оскільки ефект від їх здійснення заздалегідь визначається. При підписанні зовнішньоторговельних операцій не завжди повинне ставитися за мету максимальне отримання прибутку будь-якою ціною, а, перш за все, повинна надаватися увага реальному забезпеченню своїх партнерів потрібними товарами або надійними каналами збуту.

Ефектом вважається так званий "дохід від зовнішньої торгівлі": при реалізації імпортної операції - різниця між договірними (контрактними) і внутрішніми цінами товарів, що імпортуються, при здійсненні експортної операції - різниця між експортною ціною і купівельною ціною товару, що експортується, на внутрішньому ринку. Нерідко для отримання грошових коштів ряд вітчизняних товарів продається на зовнішньому товарному ринку нижче за ціни внутрішнього ринку.

Нерідко на підприємствах, що беруть участь в міжнародному бізнесі, не ведеться облік витрат і доходів, пов'язаних із здійсненням зовнішньоторговельних операцій, що утрудняє оцінку ефективності майбутніх закупівель і продажів і визначення їх ролі у фінансовому положенні господарюючого суб'єкта. У зв'язку з цим вимагають переосмислення підходи до визначення ефективності зовнішньоторговельної діяльності для учасників міжнародного бізнесу, самостійно здійснюючих експортно-імпортні операції, пов'язані з обміном продукцією в матеріально-речовинній формі. Відносно зовнішнього світу вона якраз заснована на комерційному розрахунку, коли успішне господарювання в цій області дає приріст, а незадовільне - втрату частини доходу, що потрапляє в канали міжнародного обміну.

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання достовірної інформації про продажі (закупівлі) в абсолютному і натуральному виразі, а також про витрати і доходи, пов'язані з реалізацією (закупівлею) товарів на зовнішньому ринку в окремих держав. Наявність оперативної зовнішньоторговельної інформації на підприємстві дозволить визначити ряд показників, що дають можливість оцінити результативність міжнародних торгових операцій[12].

Показники ефективності зовнішньоторговельної діяльності.

Економічна ефективність (ефект) зовнішньоторговельної діяльності визначається у разі участі зовнішньоторговельних операторів в реалізації експортної і імпортної політики України. В даному випадку зовнішньоторговельна діяльність підприємств в загальному вигляді повинна визначатися тим, що розширення асортименту окремих груп товарів народного споживання, зокрема, соціально-культурного призначення, на внутрішньому ринку здійснюватиметься не шляхом їх вітчизняного виробництва, а за рахунок витрат на виготовлення інших (експортних) товарів. З цього виходить, що на виручку від продажу товарів закуповуватимуться як необхідні товари для задоволення споживацького попиту сільських і міських жителів України, так і машини, технологічне устаткування для розвитку виробничих підприємств. При цьому, щоб зовнішньоторговельний обмін був економічно вигідний, повні витрати не тільки власного, але і вітчизняного виробництва необхідної продукції, наміченої до отримання по імпорту, повинні бути більшими, ніж витрати на виробництво експортних товарів. Виконання даної умови дозволить учасникам зовнішньоторговельної діяльності бути включеними в число підприємств пріоритетних сфер експортного потенціалу країни і мати відповідні пільги [13].