Впровадження методів маркетингу при реалізації фінансово-економічної безпеки ГПУ "Львівгазвидобування"

- Рекламні пре-тести: Next TV -- тестування робочої версії рекламного ролика в домашніх умовах, Next Print -- тестування друкованої реклами, Next Kids -- тестування реклами, орієнтованої на дитячу аудиторію,

- Оцінка ефективності рекламної кампанії на ринку: Ad*Graph -- безперервне чи періодичне відстеження ефективності рекламної кампанії та динаміки положення марки на ринку Для реклами на телебаченні та у кіно (STC), зовнішньої реклами (BAF), друкованої реклами (SIP), реклами на радіо (SIR),

- Оцінка «капіталу» марки, Equity*Builder-- інструмент діагностики поточного положення марки на ринку. [Приклад методик Kantar Group]

Серед методик якісних досліджень можна назвати такі:

- Idea Generation -- комплекс технік брейнстормингу, які використовуються при виведенні нових марок на ринок для розробки їхнього позиціювання (для розуміння глибинних образів, інсайдів та мотивів);

- Sequential Recycling Lab -- методика, яка допомагає визначити елементи, що вимагають змін у концепції;

- Brand Sight Gallery -- методика для визначення ставлення споживачів до брендів, особливо для визначення емоційного ставлення до бренду;

- Universal Needs -- методика для виявлення найбільш значимих універсальних потреб, пов'язаних з маркою;

- Screen Lab -- методика для отримання достовірних оцінок матеріалу, що тестується (роликів, сторі-бордів, концепцій);

- Brand Navigation -- методика для розуміння цінностей марки.

Слід зазначити, що кожна з великих маркетингових компаній розробила власні методики досліджень.[64]

Застосування кількісних методів у маркетингових дослідженнях направлено, передусім, на потреби менеджера фірми, що дозволить йому ефективно управляти маркетинговими процесами. Кількісні методи, які використовуються в маркетингових дослідженнях, є складовою частиною інформаційної системи. За Котлером «Система маркетингової інформації - це постійно діюча система взаємозв'язку людей, обладнання і методичних прийомів, призначених для збору, класифікації, аналізу, оцінки і поширення актуальної, своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу, для вдосконалення планування, реалізації на практиці і контролю за виконанням маркетингових заходів» [63].

Ця система побудована з ряду внутрішніх чинників і наглядно представлена на рисунку 1.7.

Рис 1.7. Схема системи маркетингової інформації підприємства*

*Джерело[48].

Системи маркетингової інформації утворюють банк даних, банк статистичних методів, банк маркетингових моделей. Вказані елементи залежні від двох зовнішніх чинників: менеджера і середовища. Зовнішнє середовище завдяки проведеному моніторингу представлене в банку даних. Проте менеджера не цікавлять «сировинні», не оброблені дані, йому потрібна перетворена інформація, яка б дала змогу прийняти відповідне управлінське рішення. Таке перетворення інформації проводиться на підставі банку статистичних методів та банку маркетингових моделей. Перетворені тут дані повертаються до банку даних і там зберігаються.

Існують об'єктивні і суб'єктивні причини виникнення проблем запровадження маркетингу. Здійснення маркетингової діяльності виступає як об'єктивна необхідність орієнтації науково-технічної, виробничої й збутової діяльності підприємства на урахування ринкового попиту, вимог споживачів. Тут відбивається й постійно підсилюється тенденція до планомірної організації виробництва з метою підвищення ефективності функціонування підприємства, та забезпечення його фінансово-економічної безпеки.

Результати роботи підприємства багато в чому залежать від уміння його керівництва проводити аналіз і виявляти вплив факторів маркетингового середовища на його діяльність та безпеку.

1.3 Концептуальні основи впровадження методів маркетингу при реалізації фінансово-економічної безпеки підприємства

маркетинг фінансовий економічний безпека

Підприємства України на шляху до ринкової економіки опинились у становищі, коли методи управління діяльністю потребують перегляду, удосконалення, оновлення. Маркетинг є тим механізмом господарювання, який може бути базою для прийняття рішень, а маркетинговий підрозділ фактично може бути штабом підприємства, де концентруються оперативні дані, зведена інформація, формуються проекти управлінських рішень.

Кожне підприємство є частиною навколишнього середовища, і завдання управління цим підприємством полягає у встановленні оптимальних взаємозв'язків між ним і середовищем, у якому воно функціонує. З огляду на те, що умови діяльності підприємств України стають усе більш динамічними й складними, вивчення всіх наявних можливостей їхнього прибуткового функціонування є доволі актуальним. Насамперед, це означає вивчення потреб і можливостей покупців, поділ ринку на сегменти, виявлення найбільш перспективних з них, виділення відповідно до них товарів.

Показовий для вітчизняних керівників досвід застосування методів маркетингу на закордонних підприємствах. Так, американська компанія по виробництву сільськогосподарської техніки «Джон Дір» входить у четвірку найбільших виробників цієї галузі в країні й у сотню провідних компаній США. На її підприємствах працює більше 43 тисяч робітників та службовців, вона має 20 заводів і розгалужену збутову мережу у формі оптових баз, розташованих у 17 зонах країни. Успіх компанії досягнуто багато в чому завдяки професійним маркетинговим заходам. Виходячи з оцінок стану й перспектив ринку кожні три місяці в компанії складається короткостроковий план виробництва на наступні 12 місяців, тобто фірма постійно працює по «ковзній» програмі, що розробляється з урахуванням виявлення потреб покупця. В основі формування стратегії розвитку компанії лежить принцип, відповідно до якого потрібно думати, насамперед, про можливості реалізації продукції, а потім уже про можливості її виробництва. Тому в основу складання плану виробництва нової продукції покладений прогноз місткості ринку даного товару й норм прибутку, який фірма сподівається одержати при реалізації продукції, а потім уже про можливості її виробництва [14].

Маркетинг необхідний підприємству у зв'язку з тим, що він є засобом «уживляння» підприємства у світ бізнесу. Важко замінити його будь-якою концепцією або запропонувати більш дієвий інструмент успішного підприємництва. Він одночасно й складний, тому що вимагає індивідуального підходу, і простий, тому що є універсальним у своїх принципах. Уявивши собі підприємство будь-якого рівня, галузі й сфери діяльності, і «приклавши» до нього трафарет функцій маркетингу, навряд чи погодишся з тим, що він не підійшов за формою. Поясненням тому служить те, що цілі маркетингу збігаються із цілями діяльності будь-якого підприємства.

Впроваджувати маркетинг необхідно у зв'язку з тим, що він може підвищити ефективність функціонування підприємства й народного господарства в цілому. Головне тепер, на думку Дж. Эванса й Б. Бермана, «...перейти від простої констатації цього факту до повсякденної роботи з використання маркетингу. У цілому східноєвропейські країни в області освоєння маркетингових принципів управління значною мірою відстали від сучасних вимог: виробництво недостатньо оперативно й гнучко реагує на вимоги споживачів; повільно оновлюється продукція й впроваджуються нові технології, підсилюється дефіцит і незбалансованість розвитку. Особливі труднощі відсутність маркетингових навичок у управлінні породжує в зовнішньоекономічній діяльності, при виході із продукцією на світовий ринок, що на відміну від внутрішніх ринків цих країн є ринком покупців, а не продавців» [10]. Це зауваження надзвичайно важливе для уваги вітчизняних маркетологів у зв'язку з необхідністю й актуальністю для наших підприємств зовнішньоекономічної діяльності.

У процесі теоретичного обґрунтування причин недосконалості маркетингу позначимо три рівні використання концепції маркетингу:

- 1 рівень - на підприємстві реалізуються окремі елементи маркетингу (аналіз конкурентного середовища, стимулювання продажів, реклама, ціноутворення залежить від рівня попиту);

- 2 рівень - на підприємстві використовуються методи й кошти маркетингу, робляться спроби створення служби маркетингу, які орієнтовані, у першу чергу, на збут, тобто є, по суті, службами збуту;

- 3 рівень - діяльність підприємства орієнтована на маркетинг, як концепцію ринкового управління, що означає не просто створення служби маркетингу, а й зміну всієї структури управління підприємством.

Для підприємств нашої країни третій рівень впровадження маркетингу є скоріше виключенням. Як і економіка країни в цілому, процес впровадження маркетингу на підприємствах перебуває в стадії становлення. Подібні проблеми із впровадженням маркетингу мають і більшість підприємств колишніх республік Радянського Союзу. Генеральний директор консалтингової фірми «Маркетингові системи» (Республіка Білорусь) О. Кольок відзначає в статті «Проблеми організації служби маркетингу на підприємствах Білорусі»: «Однією із найактуальніших проблем маркетингу в Республіці Білорусь є проблема створення працездатних, ефективних служб маркетингу на підприємствах. Правда, чимало керівників уже усвідомили, що в умовах реформування економіки й посилення конкуренції служби маркетингу життєво необхідні, однак, як і раніше, вони зазвичай створюються на невеликій кількості виробництв. Крім того, на ряді підприємств вони існують формально - коли на дверях служби збуту просто з'явилася нова вивіска «служба маркетингу» [21].

Відзначимо також об'єктивні й суб'єктивні причини, що сприяють виникненню проблем зі створенням служби маркетингу. Об'єктивними є наступні:

- важке економічне становище підприємств, що не дає можливості додаткових витрат на створення нової служби й додаткових робочих місць;

- нестача кваліфікованих кадрів фахівців-маркетологів, підготовка яких почалася всього кілька років назад. Маркетингом почали займатися люди без спеціальної підготовки й певним чином скомпрометували спеціальність своїм непрофесіоналізмом.

Суб'єктивними причинами є наступні:

- нерозуміння деякими керівниками справжніх цілей і завдань роботи служби маркетингу;

- страх перед змінами на підприємстві;

- опір інших служб створенню нової, «незрозумілої» для них служби.

Загальноприйнято, що впровадження маркетингу є втіленням ринкової орієнтації підприємств. Кохлі А. й Яворські Б. розробили нову багатобічну концепцію ринкової орієнтації, що спирається на поняття про те, що вона містить у собі широке поширення інформації усередині фірми й розробку необхідних дій, пов'язаних зі справжніми й майбутніми купівельними перевагами. Найджел Ф. Пірсі й Девід У. Кравенс, погоджуючись із цією концепцією, стверджують - «...єдине, що впливає на зміну суті, джерела й обсяги інформації, - це структура організації» [14]. Саме індивідуально розроблена структура організації й підрозділу маркетингу із чітко окресленим, продуманим переліком повноважень для співробітників є потужною базою для впровадження маркетингової концепції на підприємстві. Це підтверджує необхідність пошуку раціональної організаційної структури служби маркетингу підприємств різних галузей господарства, а разом із цим і механізму її функціонування й взаємодії з іншими підрозділами, у чому полягає одне із завдань даної роботи. Перш, ніж підійти до її здійснення, необхідно розглянути фактори маркетингу, які впливають на результати діяльності підприємства.

Будь яке підприємство, до якої б галузі воно не відносилось, функціонує під впливом певних чинників, що діють на його можливості й впливають з різною потужністю на його господарський рівень. Ці чинники можуть бути як рушійними так і гальмуючими процес удосконалення господарського механізму підприємства. Сукупність їх можна назвати маркетинговим середовищем. Саме маркетинговим, тому що на сучасному етапі будь-яке підприємство, прагнучи вистояти в конкурентній боротьбі й перебувати в числі прибуткових, є учасником ринкових відносин.

У відповідності до цього положення підприємства, результати його роботи багато в чому залежать від уміння його керівництва проводити аналіз і виявляти вплив чинників маркетингового середовища на його діяльність. Чим якісніше проведений аналіз, тим більш успішними будуть прийняті міри для досягнення бажаної мети по виробництву й реалізації товару.

Усе розмаїття факторів можна розділити на контрольовані підприємством, тобто такі, на які підприємство спроможне вплинути й такі, на які підприємство не має можливості впливати - неконтрольовані. До неконтрольованих факторів маркетингу відносяться ті, які формуються і існують поза підприємством і вплинути на які воно не має можливості. А от вони можуть вплинути на рівень прибутковості підприємства. Це, насамперед, фактори зовнішнього середовища: стан економіки в країні, законодавча база держави, ціни на сировину, споживачі, конкуренти, засоби масової інформації та ін.

Отже, контрольованими є:

- вибір цільового ринку;

- вибір мети маркетингу;

- організація маркетингу;

- установлення структури маркетингу.

До неконтрольованих факторів можна віднести:

- зовнішнє середовище;

- ціни на сировину;

- ставки заробітної плати;

- вартість устаткування й оренди приміщення;

- процентні ставки.

Фактор вибору цільових ринків діє ще на стадії ідеї виробництва продукту, коли відбувається відбір кращої ідеї, оцінка й прогнози попиту, сегментування ринку, тобто поділ споживачів на групи, відбір цільових сегментів ринку, позиціонування товару на ринку. Більш точно цей фактор можна позначити як визначення розмірів і особливостей ринку. Вибір мети маркетингу відіграє важливу роль і залежить від цілей підприємства. Цілями маркетингу можуть бути: збільшення обсягу продажів, збільшення прибутку, підвищення конкурентоспроможності товару підприємства, створення й підтримка іміджу підприємства, стимулювання збуту, удосконалення цінової політики, поліпшення споживчих властивостей товару, тобто найбільш повне задоволення запитів споживачів, збільшення частки ринку, зайнятої продукцією підприємства, знаходження нових ринків, успішний вихід на новий ринок та ін.

Процедура організації маркетингу являє собою виділення коштів на маркетинг і розробку, впровадження організаційної структури служби маркетингу. Штат такої служби залежить від фінансових можливостей підприємства й доцільності, тому що, яким би великим і фінансово-стійким не було підприємство, витрати на будь-які заходи повинні бути раціональними. Тому важливим є питання про бюджет маркетингу. У зв'язку із цим Річард М. С. Уілсон стверджує, що «бюджетне планування - це більше ніж прогнозування, тому що передбачає заплановані маніпуляції всіма змінними, які визначають продуктивність фірми в спробі зайняти вигідну позицію в майбутньому» [14].

Точно вирішити питання про бюджет маркетингу на стадії організації важко. Зазвичай, на підприємстві використовують дані про аналогічні заходи й витрати на них. Крім того, різні й частки маркетингових витрат в обсязі продажів товарів різних галузей, у зв'язку із чим до рішення цієї проблеми підприємства підходять індивідуально. Абсолютні й відносні розміри маркетингових витрат залежать від можливостей підприємства, від його ролі й позицій на ринку, від міри освоєння ринку, від характеру маркетингової стратегії, типу й ступеня новизни товару.

Маркетинг є активним впливом підприємства на ринок й існуючий попит, формуванням потреб і купівельних переваг споживачів, господарську поведінку фірм-партнерів і конкурентів. З практичної точки зору, маркетинг розуміється як конкретні управлінські заходи щодо адаптації всієї господарської діяльності фірм до умов конкурентної боротьби, та забезпечення його економічної безпеки.

Концепція маркетингу еволюціонувала, у концепцію системної діяльності, організованої за принципами, на основі яких підприємства можуть встановлювати взаємовигідні зв'язки зі своїми ринками. Отже головним чинником, що спричинив еволюцію концепцій маркетингу, було прискорене формування ринкової економіки сучасних розвинених країн, та виникнення з цим нових загроз фінансово-економічній безпеці підприємства.

Рівень економічної безпеки підприємства залежить від того, наскільки ефективно його керівництво та фахівці зможуть налагодити роботу маркетингової служби та служби безпеки пізприємства щоб уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки певних негативних складових зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Чинники, що формують відповідний рівень економічної безпеки підприємства, різноманітні і в кожній галузі виробництва мають свою специфіку.

Безпосередні чинники виробництва - основні чинники, які безпосередньо забезпечують діяльність виробництва. До них належать: безпосереднє розміщення підприємства (територія); наявні природні ресурси та умови їх розміщення на цій території, доступність використання та якісні показники; наявність трудових ресурсів, їх освітньо-кваліфікаційний рівень; наявна виробнича інфраструктура, можливий обсяг її використання; соціально-економічна інфраструктура і рівень матеріального достатку населення.

Стабільний попит на продукцію - чинник, який також відіграє важливу роль у рівномірному пропозиційному розвитку виробництва. Він охоплює: укладені довготермінові контракти на реалізацію продукції з її споживачами; рівень конкурентоспроможності продукції, що виробляється; якісно-гарантійні показники виробів; обґрунтовані прогнози щодо стабільності ринку певного виду продукції; державне та регіональне замовлення на виготовлену продукцію. Забезпечення цього чинника не можливе без впровадження методів маркетингу на підприємстві.

В сучасних умовах зовнішньоекономічна діяльність стає найважливішимелементом розвитку господарської діяльності підприємства. Відкритість економіки потребує формування комплексу заходів та інструментів із управління розвитком зовнішньоекономічної діяльності.

Одним із таких інструментів є міжнародний маркетинг, застосування якого необхідне з метою удосконалення системи відносин із зарубіжними ринками.

Зовнішня конкуренція на продукцію, призначену на експорт. Ця продукція має: відповідати міжнародним стандартам; за якісними показниками і сервісним обслуговуванням бути конкурентоспроможною; мати обґрунтовану та прогнозовану перспективу; бути конкурентоспроможною щодо продукції, яка імпортується в нашу країну, з метою скорочення ввезення в Україну продукції, яку можуть виготовляти вітчизняні підприємства.

Загалом існує декілька можливих стратегій, які можуть бути використані для оптимізації фінансових ризиків при побудові фінансової стратегії підприємства: відмова від видів діяльності, які містять визначене джерело фінансового ризику; прийняття відповідальності за ризик фінансової стратегії з гарантією повної компенсації страт за рахунок власних джерел ; продаж із передаванням відповідальності за фінансовий ризик іншим особам (зокрема страховим організаціям); скорочення або попередження можливих негативних наслідків від фінансового ризику за допомогою попереджувальних заходів); орієнтація діяльності на фінансовий ризик, тобто використання усіх видів ресурсів в одній сфері діяльності з метою отримання прибутку при високому рівні ризику. [31].

Використання сучасних методів маркетингу на підприємстві повинне забезпечити ефективну фінансово-господарську діяльність, реалізувати перспективну стратегію розвитку підприємства, що в свою чергу допоможе досягнути відповідного рівня фінансово-економічної безпеки.

Перспективним є подальше вивчення конкретних аспектів запровадження маркетингу на підприємствах різних галузей та впливу його концепцій на фінансово-економічну безпеку.

РОЗДІЛ 2. СТАН ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДІВ МАРКЕТИНГУ

2.1 Характеристика фінансово-економічної безпеки ГПУ “Львівгазвидобування”

Газопромислове управління “Львівгазвидобування” є філією дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, створене на підставі постанови Кабінету Міністрів від 24 липня 1998 року №1173 “Про розмежування функцій видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу” та спільного наказу від 6 листопада 1998 року Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” №68/234 та Державного Комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості за №234 “Про реорганізацію АТ Укргазпром”

Головними завданнями Управління є здійснення : видобутку природного газу, конденсату та нафти на сонові раціонального та ефективного використання ресурсів вуглеводнів із застосуванням передових методів геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ та прогресивних технологій видобування і переробки природного газу та газового конденсату; облаштування газо промислів; капітального нарощування обсягів розвідки; виробництва і реалізації продукції, що виробляється в Управлінні та отримання прибутку від здійснення фінансово - господарської діяльності.

Предметом діяльності Управління є:

- видобування природного газу, конденсату та нафти;

-виконання геологорозвідувальних робіт розробка і експлуатація родовищ газу, конденсату та нафти із застосуванням передових методів розвідки та розробки родовищ;

-облаштування газових і газоконденсатних родовищ;

-переробка газу, конденсату та нафти;

-виготовлення нестандартного обладнання і запасних частин, капітальний ремонт обладнання;

-ремонт експлуатаційних свердловин, проведення робіт щодо інтенсифікації видобутку;

-монтаж, технічне та діагностичне обслуговування засобів автоматики і контрольно - вимірювальних приладів;

-забезпечення безперебійної роботи електротеплотехнічного обладнання, засобів електрохімзахисту;

- виконання протипожежних робіт;

- проведення аналізів газу та нафтопродуктів;

-участь в проектуванні та експертизі проектів розробки родовищ, будівництво, розширення та реконструкція і технічне переоснащення виробничих підрозділів, що входять до складу Управління;

- надання послуг населенню;

- підготовка та перепідготовка кадрів;

- виконання усіх видів комерційних операцій за довіреністю Компанії;

-виконання робіт і надання послуг за цінами і тарифами, які встановлюються Компанією та чинним законодавством;

- інші види діяльності, які не заборонені чинним законодавством України.

Свою діяльність Управління здійснює, виходячи з з основних завдань, що визначаються Компанією, завдань щодо забезпечення його виробничого та соціально - економічного розвитку і отримання прибутків.

Систему фінансових взаємовідносин ГПУ “Львівгазвидобування” можна відобразити наступною схемою:



Рис. 2.1 Узагальнена система фінансових відносин ГПУ “Львівгазвидобування”

Найвагоміше місце в системі фінансових відносин управління є відносини з фірмами - постачальниками з приводу (постачання) виробничих установок( АТ “Укрмайнопостач”), технічних рідин(КП “ЕОС”), хімічних сполук і засобів захисту (ПП“ Вестхім”), спецодягу(ТзОВ “На-ко” ), комп'ютерного обладнання (АТ “Діавест - Львів”), офісних меблів(“Сігма”), будівельні матеріали (Тзов “Пенбу”, ВАТ “Розвадівбуд”) з одного боку та своєчасної оплати і розрахунків з боку управління.

Також значне місце в цій системі займають фінансові відносини з покупцями з приводу передачі природного газу власного виробництва в розподільчі газові мережі (ВАТ “Львівгаз”), постачання газу (Тзов “Єврошпон”, Львівська філія ДК “ГазУкраїни”), продаж газового конденсату (Тзов “ПІК”), продаж сирої нафти (Тзов “Надвірна нафтовім”, ВАТ “Бориславський завод Ремо”), продаж скрапленого газу (ВАТ “Газ сервіс”), продаж стиснутого газу(УМГ “Львівтрансгаз”), продаж металобрухту (ВАТ “Бориславський експериментальний ливарно - механічний завод”) і як наслідок отримання прибутку як основної мети здійснення виробничої діяльності.

Ще одним із суб'єктів даної системи взаємовідносин є будівельні і транспортні фірми, які надають управлінню послуги з будівництва офісів(ВАТ “Розвадівбуд”), будівництво житла для працівників (ВАТ “Розділбудсервіс”), виробничих підрозділів (ВАТ “Нафтогазбуд”), виконують інші будівельно - монтажні роботи (НТ БК “Стрийбудмонтаж”) і будівельно - ремонтні роботи (ВАТ “Західукрбуд”), а що стосується транспортних фірм, то тут фінансові відносини полягають в оплаті послуг по перевезенню працівників(Львівська залізниця), перевезенню вантажів(ЗАТ “Електро”), послуг по постачанні газу (УМГ “Львівтрансгаз”), здійснення авто перевізних послуг (ЗАТ “Електро”) послуг по обслуговуванню транспортних засобів (ПП “Ілона - транс”).

З науково - дослідними організаціями фінансові відносини виникають з приводу здійснення геологорозвідувальних робіт (ТзОВ “Гарантія”), дослідження плану для видобутку газу(УК “Геофізик”), проведення геофізичних робіт(ГУ “Укргазпромгеофізик”), проведення діагностики газопроводів(МВП “Софія), проведення експертизи проектів (“Укрінвестекспертиза”), проведення аналізів(ВАТ “Український науково - дослідний інститут ім. Т.Шевченка”)

До інших фірм і організацій в даній системі фінансових відносин відносять фірми, які надають свої послуги з охорони об'єктів (ТзОВ “Перун”), по підготовці фахівців (НУ “Львівська Політехніка”), послуги зв'язку (СП ЗАТ “Звязокінком сервіс”), з виготовлення рекламної продукції (ПП “Жанр”), по розміщенню рекла ми (Газета “Управлінський шлях”), послуги міжміського зв'язку (“УТЕЛ”), з облаштування внутрішньої мережі зв'язку (ВАТ “Модем”), з виготовлення друкованої продукції (ЗАТ “Наддвірнянська друкарня”) та інші і проведення своєчасної оплати даних послуг.

Всередині підприємства фінансові відносини охоплюють відносини з працівниками фірми з приводу виплати заробітної плати, премій, винагород, забезпечення нормальних умов праці і відпочинку, забезпечення житлом молодих спеціалістів та ін. відповідно до умов колективного договору; між відділами з приводу об міну відповідною інформацією і документацією; між структурними дільницями з приводу

З вище стоячими організаціями фінансові відносини полягають з одного боку, в отриманні основних засобів, обігових коштів, інших фінансових активів для забезпечення діяльності, а з іншого боку - надання фінансової та іншої звітності та висновків аудиторських перевірок для підтвердження раціонального використання наданих коштів.

Особливе місце в системі фінансових відносин займають відносини з фінансово - кредитною системою, а саме з : банками(ЛФ ВАТ “Мегабанк”, ЛФ АКБ “Укрсоцбанк”, Залізничне відділення “Промінвестбанк”) з приводу відкриття поточних рахунків і субрахунків, надання кредитів і своєчасного їх погашення, купівлі продажу валюти та інших операцій; з страховими компаніями(ВАТ “Укргазпромполіс”) з приводу страхування активів, комерційних та фінансових ризиків, цивільної відповідальності; з позабюджетними фондами з приводу сплати відповідних платежів; з небанківськими установами(ЗАТ “Урокс”, ПП“Гарант”) з приводу надання кредитів під будівництво житла і здійснення функцій гаранта при наданні кредитів в банку.

Для з'ясування впливу зовнішніх ризиків на стан фінансової безпеки підприємства, аналізу цілей і ефективності функціонування системи фінансової безпеки на підприємстві потрібно чітко визначити поняття «небезпека» і «безпека», їх зв'язок з категоріями «загроза» і «ризик». Фінансова небезпека означає наявність можливості негативного впливу на діяльність підприємства, які спроможні призвести до його банкрутства, послідуючої ліквідації чи ворожого поглинання. Відповідно, фінансова безпека підприємства означає такий його стан, який дозволяє зберегти достатній рівень діяльності в умовах негативного впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, спроможність протидіяти чинникам негативного впливу без суттєвого залучення сторонньої допомоги.

Загроза фінансовій безпеці підприємства означає вже наявний або потенційно можливий чинник, спроможний створити небезпеку для нормального функціонування підприємства і виконання ним своїх договірних зобов'язань. Таким чином, на відміну від поняття «фінансовий ризик», категорія «загроза фінансовій безпеці» характеризує фактичну реалізацію за певних умов одного з потенційних ризиків.

Можна констатувати, що в сучасних умовах розвитку ринкового середовища в Україні використання категорії ризику дозволяє забезпечити достатньо високу ефективність управління фінансовою безпекою підприємства.

Серед головних внутрішніх чинників небезпек і загроз, які впливають на фінансову безпеку підприємства, можна виокремити навмисні або випадкові помилки менеджменту у сфері управління фінансами, пов'язані з формування стратегічних цілей і завдань підприємства, а також з тактикою управління та оптимізацією активів і пасивів підприємства.

Оцінку фінансового стану ПАТ “Львівгазвидобування” проводимо на основі відкритої фінансової звітності (бухгалтерський баланс; звіт про фінансові результати) [додаток А; додаток Б].

Дану оцінку доцільно проводити за допомогою системи фінансових показників, до якої належать:

- показники майнового стану;

- показники ділової активності;

- показники фінансової стійкості підпри'ємства ;

- показники ліквідності;

-оцінка фінансового стану ГПУ “Львівгазвидобування” на базі п'ятифакторної моделі Альтмана;

- показники рентабельності підприємства;

Таблиця 2.1.

Аналіз показників майнового стану ГПУ “Львівгазвидобування”.

№	Показник	2009	2010	2011	2012	Відхилення
						2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	0,4	0,44	0,48	0,61	0,04	0,13
2	Частка основних засобів в активах	0,52	0,56	0,57	0,61	0,01	0,04
3.	Коефіцієнт зносу осн. Засобів	0,30	0,34	0,37	0,38	0,03	0,01
4.	Частка оборотних виробничих активів	0,09	0,08	0,07	0,05	-0,01	-0,02
5.	Коефіцієнт мобільності активів	0,25	0,23	0,18	0,09	-0,05	-0,09

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах щороку збільшується, що свідчить про збільшення частки обігових коштів у виробничій сфері; збільшення частки основних засобів в активах , коефіцієнту зносу основних засобів, частки оборотних виробничих активів свідчить про не досить нормальний стан функціонування управління; зменшення коефіцієнту мобільності активів свідчить про зменшення потенційної можливості перетворення активів у ліквідні кошти.

Таблиця 2.2

Оцінка показників ділової активності ГПУ “Львівгазвидобування”

№	Показники	2009	2010	2011	2012	Відхилення
						2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Оборотність активів	0,30	0,31	0,33	0,38	0,02	0,05
2.	Фондовіддача	0,56	0,56	0,58	0,56	0,02	-0,02
3.	Коефіцієнт оборотності обігових коштів	1,43	1,65	2,11	3,33	0,46	1,22
4.	Період одного обороту обігових коштів	220,3	218,2	170,24	108	-47,96	-62,24
5.	Коефіцієнт оборотності запасів	2,43	2,39	2,34	3,44	-0,05	1,1
6.	Період одного обороту запасів	152,5	150,65	153,36	104,35	2,71	-49,01
7.	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	2,12	2,99	4,20	9,76	1,21	5,56
8.	Період погашення дебіторської заборгованості	210,0	120,0	85,7	36,85	-34,3	-48,85
9.	Коефіцієнт оборотності готової продукції	3234,56	3375,89	4644,9	3796,37	1269,01	-848,53
10.	Період погашення кредиторської заборгованості	0,64	0,51	0,47	0,37	-0,04	-0,1
11.	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,32	0,37	0,39	0,42	0,02	0,03

Збільшення показників оборотності активів, фондовіддачі, коефіцієнту оборотності обігових коштів свідчить про збільшення виручки на одиницю коштів; зменшення періоду одного обороту обігових коштів, періоду погашення дебіторської і кредиторської заборгованості свідчить про нормальний фінансовий стан підприємства; збільшення коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнту оборотності готової продукції і коефіцієнту оборотності власного капіталу свідчить про все більше перевищення виручки над відповідним показником. Зменшення дебіторської заборгованості свідчить про ефективну кредитну політику, обґрунтований вибір партнерів.

Таблиця 2.3

Аналіз показників ліквідності ГПУ “Львівгазвидобування”

№	Показники	2009	2010	2011	2012	Відхилення
						2011/2010	2012/2011
1.	Коефіцієнт поточної ліквідності	1,19	1,12	0,93	0,79	-0,19	-0,14
2.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,73	0,62	0,48	0,31	-0,14	-0,17
3.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,001	0,001	0,007	0,02	0,006	0,013
4.	Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	5,92	5,66	4,33	2,27	-1,33	-2,06

Значення коефіцієнта поточної ліквідності свідчить про своєчасність ліквідації боргів підприємством; зменшення коефіцієнта швидкої ліквідності свідчить про зменшення одиниць найбільш ліквідних активів; хоча значення абсолютної ліквідності є нижчим за теоретично достатній (0,2..0,3), не можна відразу робити негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб всі кредитори підприємства одночасно пред'явили б йому свої вимоги. А збільшення показників свідчить про те, що управління буде готове ліквідувати кредиторську заборгованість за рахунок дебіторів.

Таблиця 2.4

Оцінка показників фінансової стійкості ГПУ “Львівгазвидобування”

Показники	2009	2010	2011	2012	Відхилення
					2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,83	0,83	0,83	0,89	0	0,06
Коефіцієнт фінансової залежності	1,20	1,20	1,20	1,13	0	-0,07
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів	0,20	0,20	0,20	0,12	0	-0,08
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,03	0,02	-0,01	-0,028	-0,03	-0,018
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	0,32	0,24	-0,16	-0,49	-0,4	-0,33
Коефіцієнт фінансової стабільності	4,62	4,89	4,99	8,14	0,1	3,15
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,83	0,83	0,83	0,89	0	0,6

Розрахувавши показники фінансового стану підприємства за три роки бачимо, що щорічне зменшення значення коефіцієнта маневреності власного капіталу, коефіцієнта забезпечення власними обіговими коштами запасів і коефіцієнта співвідношення власних і залучених коштів свідчить про негативні зміни у фінансовому стані підприємства, тобто підприємство не може вільно маневрувати власними коштами і має неналежно забезпечені запаси.

Збільшення коефіцієнта фінансової стабільності і коефіцієнта фінансової стійкості, коефіцієнта автономії свідчить про фінансову стійкість підприємства, тобто незалежність від кредиторів і частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі зростає

Отже можна сказати, що фінансова стійкість підприємства з кожним роком підвищується, отже підприємство функціонує стабільно.

2.2 Аналіз впливу чинників на фінансово-економічну безпеку ГПУ “Львівгазвидобування”

Аналіз показників проводимо за допомогою моделі Альтмана, вона є одним з найбільш поширених методів оцінки ймовірності банкрутства.

Таблиця 2.5

Розрахунок фінансових результатів за допомогою моделі Альтмана

Показник	2009	2010	2011	2012	Відхилення
					2010/2009	2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5	6	7	8
Х1	0,101	0,103	0,109	0,092	0,002	0,006	-0,017
Х2	0,420	0,433	0,447	0,388	0,013	0,014	-0,059
Х3	4,507	4,906	4,987	8,405	0,399	0,081	3,418
Х4	0,410	0,447	0,470	0,588	0,037	0,023	0,118
Х5	0,050	0,010	-0,013	-0,027	-0,04	-0,023	-0,014
Z	4,137	4,324	4,44	6,53	0,187	0,116	2,09

На підставі табл.2.5 можна сказати, що з кожним роком фінансовий стан підприємства покращується особливо це видно у 2010році порівняно з 2009 роком. За всі три аналізовані роки підприємство не попадало у зону банкрутства, так як показник Z - рахунок у всіх трьох роках суттєво перевищував критичне значення Z = 2,675. Отже, фінансовий стан підприємства стійкий і стабільний.

Для оцінки результативності та економічної доцільності функціонування ГПУ «Львівгазвидобування» проведемо розрахунок показників рентабельності:

Таблиця 2.6

Аналіз показників рентабельності ГПУ «Львівгазвидобування»

№	Показник	2009	2010	2011	2012	Відхилення
						2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Рентабельність активів	0,04	0,05	0,05	0,06	0	0,01
2	Рентабельність поточних активів	0,24	0,27	0,35	0,54	0,05	0,19
3	Рентабельність інвестицій	0,25	0,27	0,3	0,31	0,03	0,01
4	Рентабельність власного капіталу	0,11	0,13	0,15	0,15	0,02	0
5	Рентабельність основної діяльності	3,5	3,52	2,65	3,52	-0,87	0,87
5 6	Рентабельність виробництва	0,17	0,18	0,19	0,25	0,01	0,06
7	Рентабельність реалізованої продукції	0,12	0,12	0,12	0,12	0	0
8	Рентабельність обсягу продаж	0,24	0,24	0,24	0,24	0	0

Показник рентабельність активів щороку збільшується, що свідчить про збільшення чистого прибутку на одиницю інвестованих коштів.

Показник рентабельності інвестицій приймає найбільше значення у 2012 році, що говорить про те, що прибуток від однієї гривні коштів, інвестованих у підприємство у цьому році був найбільший.

Значення рентабельності реалізованої продукції і рентабельності обсягу продаж не змінюється протягом аналізованих періодів, що говорить про те, що від реалізації однієї одиниці продукції отримано однакову величину прибутку.

Загалом показники рентабельності є високими проте спостерігається загальна тенденція до їх незмінності.

Далі проаналізуємо вплив чинників на фінансово-економічну безпеку, проведемо горизонтальний і вертикальний аналіз балансу.

Таблиця 2.7

Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу ГПУ “Львівгазвидобування”

Актив	Абсолютне відхилення, тис.грн.	Відносне відхилення
	2011/2010	2012/2011	2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5
Необоротні активи
Залишкова вартість	-9,7	821,4	-4,03	77,38
Первісна вартість	21,4	908,3	6,78	74,21
Знос	31,1	86,9	41,24	53,54
Незавершене будівництво	28926,9	30466,2	14,39	13,16
Основні засоби:	0	0
Залишкова вартість	28964,7	55548,9	6,94	11,75
Первісна вартість	74729,8	109206,7	11,23	14,10
Знос	45765,1	53657,8	18,45	17,78
Довгострокові фінансові інвестиції	0	0
Які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	0	0
Інші фінансові інвестиції	0	0
Довгострокова дебіторська заборгованість	0	0
Відстрочені податкові активи	0	0		100
Інші необоротні активи	0	0
Усього за розділом	0	1759,2	9,36	12,53
Оборотні активи	0	0
Запаси	57881,9	88595,7
Виробничі запаси	0	0	-5,38	-36,92
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	0	0
Незавершене виробництво	-2933,9	-14691,9
Готова продукція	0	0	-23,98	9,29
Товари	-22,6	0	-207,0	45,63
Векселі одержані	-12,4	5,3
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	-123,8	50,2
Чиста реалізаційна вартість	0	0	-64,11	27,70
Первісна вартість	0	0	-96,64	25,69
Резерв сумнівних боргів	-458,7	274,2	-933,81	-162,26
Дебіторська заборгованість за розрахунками:	-718,3	257
З бюджетом	-259,6	-17,2	7,33	-105,8
За виданими авансами	0	0	-51,78	-127,43
З нарахованих доходів	694,8	-4868,7
Із внутрішніх розрахунків	-429,8	-465	12,15	-174,6
Інша поточна дебіторська заборгованість	0	0	-1471	-121,37
Поточні фінансові інвестиції	5525,1	-28910,5
Грошові кошти та їх еквіваленти	-20773,7	-773,7
В національній валюті	0	0	87,14	45,07
В іноземній валюті	0	0
Інші оборотні активи	748,8	705,3	60,43	11,64
Усього за розділом	0	0	-15,54	-74,92
Витрати майбутніх період	137,6	30
Баланс	-17648,6	-48644,8	5,49	5,17
Пасив
1.Власний капітал
Статутний капітал	-193	-33073,4	-0,07	-14,28
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал
Інший додатковий капітал
Резервний капітал	0	0
Нерозподілений прибуток	34819,2	109977,4	10,11	24,21
Неоплачений капітал	0	0
Вилучений капітал	0	0
Усього за розділом	34626,6	76903,1	5,68	11,21
2. Забезпечення насту них витрат і платежів	0	0
Забезпечення виплат персоналу	714,5	970,4	100	57,59
Інші забезпечення	0	0
Цільове фінансування	0	0
Усього за розділом	714,5	970,4	100	57,59
3. Довгострокові зобовязання	0	0
Довгострокові кредити банків	0	0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	0	0
Відстрочені податкові зобов'язання	0	2617,7		100
Інші довгострокові зобов'язання	-160	-34,6	-87,05	-23,19
Усього за розділом	-160	2583,1	-87,05	93,35
4. Поточні зобовязання	0	0
Короткості. Кредити банків	0	0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язан	46,9	34,6	100	42,45
Векселі видані	0	0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	407,3	-3162,9	3,05	-31,0
Поточні зобов'язання за розрахунками:	0	0
З одержаних авансів	-469,6	-279,9	-72,06	-75,30
З бюджетом	-11922,5	-5233,9	-26,11	-12,94
З позабюджетних платежів	467	-2037,4	13,06	-132,47
Зі страхування	517	43,7	72,04	5,74
З оплати праці	1264,7	289,8	90,99	17,25
З учасниками	0	0
Із внутрішніх розрахунків	14347	-29990,1	26,29	-122,07
Інші поточні зобов'язання	394,4	-169,6	18,33	-8,55
Усього за розділом	5052,2	-40505,7	4,13	-49,64
Доходи майбутніх періодів	0	0
Баланс	40233,3	39950,9	5,49	5,17

Загальна сума активів зменшилася, це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона дещо погіршилася. Виробничі запаси зменшилися за рік це свідчить про деяке скорочення обороту підприємства, але з іншого боку, збільшення суми і частки дебіторської заборгованості свідчить про те, що підприємство має надійних партнерів, тому слід очікувати надходження коштів у наступних періодах, що поліпшить ситуацію з показниками ліквідності. При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов'язання підприємства скоротилися, у тому числі короткострокові зобов'язання зменшилися, це відбулося внаслідок значного скорочення кредиторської заборгованості. Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги. Збільшилися поточні зобов'язання за розрахунками, у тому числі, з оплати праці і за авансами, що одержані від інших підприємств у рахунок наступних поставок продукції.

В цілому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є позитивною. Зменшення короткострокової заборгованості підприємства збільшує ліквідність підприємства і його фінансову стійкість.

Таблиця 2.8

Аналіз Звіту про фінансові результати ГПУ “Львівгазвидобування”

Стаття	Абсолютне відхилення, тис.грн.	Відносне відхилення,%
	2011/2010	2012/2011	2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5
Доходи(виручка) від реалізації продукції(товару,робіт, послуг)	27704,3	-27704,3	8,46	-9,25
Податок на додану вартість	4644,6	-4644,6	8,51	-9,30
Акцизний збір	0	0
Рентна плата	-692	692	-2,13	2,08
Інші вирахування з доходу	0	0
Чистий дохід(виручка) від реалізації продукції (товару, робіт, послуг)	23751,7	-23751,7	9,89	-10,97
Собівартість реалізованої продукції(товару,робіт, послуг)	-9693,1	9693,1	-7,56	7,03
Валовий Прибуток	33444,8	-33444,8	29,86	-42,57
Збиток	0	0
Інші операційні доходи	2795,6	-2795,6	19,48	-24,20
Адміністративні витрати	-1554,9	1554,9	-40,93	29,04
Витрати на збут	0	0	0
Інші операційні витрати	-19487,6	19487,6	-83,93	45,63
Фінансові результати від операційної діяльності: Прибуток	57282,9	-57282,9	57,66	-136,2
Збиток	0
Доходи від участі в капіталі	0
Інші фінансові доходи	0
Інші доходи	761,5	-761,5	77,99	-354,51
Фінансові витрати	0,4	-0,4	100
Втрати від участі в капіталі	-1259,5	1259,5	-534,1	84,23
Інші витрати	55606,5	-55606,5	92,80	-1290,02
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: Прибуток	3697	-3697	9,20	-10,14
Збиток	0
Податок на прибуток від звич. д-ті	-1221,6	1221,6	-292,5	74,52
Фінансові результати від звичайної діяльності:
Прибуток	4918,6	-4918,6	12,37	-14,12
Збиток	0
Надзвичайні Доходи	0
Витрати	0
Податки з надзвичайного прибутку	0
Чистий: Прибуток	4918,6	-4918,6	12,37	-14,12
Збиток	0

Таблиця 2.9

Елементи операційних витрат

Найменування показника	Абсолютне відхилення,тис.грн.	Відносне відхилення,%
	2011/2010	2012/2011	2011/2010	2012/2011
1	2	3	4	5
Матеріальні затрати	11322,2	-11322,2	17,31	-20,94
Витрати на оплату праці	-4929,2	4929,2	-36,99	27,00665
Відрах. на соц. заходи	-1553,1	1553,1	-34,10	25,43
Амортизація	-21805,3	21805,3	-76,39	43,31
Інші операційні витрати	-22230,6	22230,6	-106,14	51,48
Разом	-39196	39196	-29,52	22,79

Темп зростання чистого прибутку низький. Основною причиною цього є зростання у звітному порівняно із минулим періодом собівартості реалізованої продукції, а також зростання адміністративних витрат, витрат на постачання, зниження інших фінансових доходів. Горизонтальний аналіз свідчить зниження в звітному році порівняно з попереднім усіх складових прибутку підприємства. На прибуток від реалізації продукції мали негативний вплив зниження обсягів реалізації.

Щоб визначити фінансовий стан підприємства в майбутньому, тобто чи чекає його банкрутство чи ні, використаємо модель “Фулмера - Спейгета” Суть даної моделі полягає в тому, що розвязок критеріальної функції Фулмера повинен підтвердити розвязок критеріальної функції Спрингейта.

Критеріальна функція Фулмера

Кф=5,528х1+0,212х2+0,073х3+1,27х4-0,12х5+2,335х6+0,575х7+1,083х8+0,894х9-6,075

Таблиця 2.10

Розв'язок критеріальної функції Фулмера

1	2	3	4
Х1	нерозподілений прибуток минулих років/баланс	1р350/1р280	0,16036
Х2	виручка від реалізації/баланс	2р010/1р280	0,106006
Х3	прибуток до оподаткування/ власний капітал	(2р170-175)/1р380	0,015522
Х4	прибуток після опод.+амортизація/ кортко та довгострокові зобовязання	(2р190-195+3р110)/ (1р620+1р480)	0,290192
Х5	довгострокові зобовязання/баланс	1р480/1р280	0,000284
Х6	короткострокові зобовязання/баланс	1р620/1р280	0,524606
Х7	матеріальні активи/курс грн. до долара	(1р100+1р130)/3р190	1,31627
Х8	оборотні активи+короткострокові зобовязання/зобовязання	(1р620+1р260)/ (1р620+1р480)	1,280465
Х9	прибуток до оподат.+%до сплати/ %до сплати	((2р170-175)+3р200)/ 3р200	0,30963
Кф			2,34

Оскільки значення Кф є більшим за нуль, то підприємство нормально функціонує і в найближчі періоди йому не загрожує банкрутство.

Для підтвердження цього висновку розв'яжемо модель Спрингейта, критеріальна функція якої наступна:

Кс=.у1+3.07у2+0.66у3+0.4у4

Таблиця 2.11

Розвязок критеріальної функції Спрингейта

1	2	3	4
У1	оборотні активи+короткострокові зобовязання/баланс	(1р260+1р620)/1р280	0,672103
У2	прибуток до опод.+%до сплати/ баланс	((2р170-175)+3р200)/1р280	0,014466
У3	прибуток до опод./короткострокові зобовязання	2р170/1р620	0,014058
У4	виручка від реалізації /баланс	2р010/1р280	0,100128
Кс			0,968

Оскільки значення Кс є більшим за 0,862, то це означає, що підприємство досить успішно працює і в найближчі періоди йому не загрожує крах, що підтверджує висновок моделі Фулмера.

На основі даних розрахованих в таблицях будуємо графіки які відображають динаміку показників підприємства.

Рис.2.1Динаміка валюти балансу ГПУ Львівгазвидобування

Рис. 2.2. Динаміка власного капіталу ГПУ Львівгазвидобування



Рис.2.3 Динаміка чистого прибутку ГПУ “Львівгазвидобування”

Що стосується діяльності підприємства, то можна сказати, що тут діє ефективна організація фінансової і і облікової роботи, що дозволяє оптимальний рух документації та звітності між організаційними структурними відділами, що в результаті забезпечує ефективну фінансово - господарську діяльність.

Щодо роботи фінансової служби підприємства, то тут варто зазначити, що їх внутрішня будова не є досить ефективною, про що свідчить недосконала система комунікацій у фінансовій роботі з приводу планування і формування фінансових звітів. На мою думку, керівництву управління доцільно здійснити реорганізацію фінансової служби з відокремленням від неї відділ організації праці і заробітної плати, а натомість утворити новий відділ, який відповідав би за раціональне управління процесами фінансування виробничо - господарської діяльності підприємства.

Щодо фінансового стану підприємства, то тут можна сказати, що він хоча й досить стійкий, проте не найкращий, адже існують певні відхилення в системах показників, що призводить до негативних коливань фінансового стану даного об'єкта дослідження. Тому керівництву підприємства необхідно вжити деяких заходів для подолання цих відхилень, насамперед це стосується забезпечення запасів.

Так як на підприємстві відсутні стабільні джерела забезпечення запасів, необхідно в найближчий час збільшити власні обігові кошти, тобто:

- збільшити частку джерел власних коштів, які спрямовуються у власні активи;

- додатково залучити позикові кошти;

- зменшити залишки товарно - матеріальних цінностей, що не використовується у виробничій діяльності.

Щодо показників фінансової стійкості, то тут слід зауважити про те, що підприємству слід збільшувати частину власних коштів для переводу їх у мобільну форму, тим самим збільшуючи можливість вільно маневрувати власними коштами..

Доцільними також будуть заходи щодо зменшення тривалості одного обороту для того, щоб скоротити потребу в оборотному капіталі.

Отже, якщо всі вище наведені рекомендації втілити у реальність, то підприємство в подальшому буде розвиватись високими темпами і ефективно функціонуватиме.

2.3 Оцінка елементів маркетингу та ефективності їх впровадження при реалізації фінансово-економічної безпеки ГПУ “Львівгазвидобування”

В ході своєї господарської діяльності підприємство використовує соціально-етичну концепцію маркетингу яка передбачає визначення потреб покупців та задоволення їх ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням загальнолюдських суспільних інтересів. Підприємство у своїй маркетинговій діяльності виконує три завдання: враховує суспільні інтереси, задовольняє потреби покупців і збільшує свій прибуток. Метою його діяльності є забезпечення добробуту окремого споживача і суспільства загалом. Задоволення індивідуальних потреб та бажань клієнтів супроводжується прагненням зберегти та покращити життєвий рівень суспільства.

Реалізація концепції соціально-етичного маркетингу вимагає збалансування трьох факторів:

- прибуток організації;

- рівень задоволення запитів споживачів;

- врахування інтересів суспільства.[51]

Підприємство розуміє, що з точки зору попиту, виникають суперечності між індивідуальними та колективними інтересами. Вони можуть виникнути в результаті прийняття рішень по різних критеріях короткострокової чи довгострокової, або індивідуальної чи колективної максимізації благ. При цьому виходять з того, що поведінка споживача не обов'язково відповідає його довгостроковим або колективним благам. Тому підприємство прагне до довгострокового та колективного добробуту, враховуючи інтереси суспільства.

При реалізації цієї концепції в виробничій програмі виділяється і постійно втілюються в життя заходи, що мають соціальне значення та вплив на навколишнє середовище. Йдеться, зокрема, про зростання уваги до проблем захисту довкілля, у тому числі економічними методами.

ПАТ "Укргазвидобування" і компанія Shell Exploration and Production Ukraine підписали договір про спільну діяльність. Це дає можливість застосувати в Україні новітні технології пошуку вуглеводнів у Дніпровсько-Донецькому басейні. Це дозволяє видобувати раніше незадіяні ресурси газу, в тому числі нетрадиційні, що сприяє збільшенню загального обсягу видобутку газу в Україні. Впровадження досконаліших технологій зменшує негативний вплив на навколишнє середовище та сприяє значній економії ресурсів.

Договором також передбачено зобов'язання Shell сприяти розвитку технічних можливостей ПАТ "Укргазвидобування" в галузі розвитку, розробки і видобутку нетрадиційного газу, як шляхом залучення працівників української сторони до проведення робіт в рамках спільної діяльності, так і шляхом організації навчання та тренінгів для місцевих спеціалістів на різноманітних проектах Shell.

Цього року в Shell також заявили про зацікавленість у розробці Юзівського нафтогазового родовища і про намір інвестувати до 1 млрд. дол. в проекти по видобутку сланцевого газу в країні. Його видобуток має стати наймасштабнішим проектом Shell в Україні та розглядається як шлях зниження залежності від поставок російського газу. Видобуток газу-метану вугільних пластів і видобуток сланцевого газу дає економію в 15 млрд. м3 газу.

Використання соціально-етичної концепції маркетингу відіграє вирішальну роль у забезпеченні ефективності використання ресурсів та відповідності діяльності підприємства потребам ринку та суспільства в цілому.

Впроваджувати маркетинг необхідно у зв'язку з тим, що він підвищує ефективність функціонування підприємства та його системи фінансово-економічної безпеки.

Процес впровадження маркетингу на підприємствах перебуває в стадії становлення. Впровадження маркетингу є втіленням ринкової орієнтації підприємства.

Реалізація фінансово-економічної безпеки базується на координації діяльності різних структур і рівнів підприємства для кращої реалізації його завдань .