Стратегія ефективного використання прибутку на підприємстві

Прибуток може бути зненацька зменшений під впливом внутрішніх чи зовнішніх факторів, наприклад, змін еко-номічних умов чи змін у законодавстві і регулюванні.

Найбільш розповсюдженими показниками ризику недо-одержання прибутку є:

стандартне відхилення;

варіація чистого прибутку після виплати податків;

прибутковість активів.

Чим більше стандартне відхилення чи варіація прибутку підприємства, тим більше ризикованим виглядає становище підприємства з по-гляду прибутку. Щоб одержа-ти економічний прибуток, підприємець повинен свідомо піти на прийняття ризикового рішення, тому що поряд з ризиком втрат існує можливість одержання додаткових доходів. «Хто не ризи-кує, той не виграє». Можна вибрати рішення, що містить менше ризику, при цьому буде отримано і менший прибуток, вищий ри-зик найчастіше пов'язаний з одержанням і вищого прибутку.

Принципове рішення про прийняття ризикованого проекту залежить від переваг між прибутковістю вкладених коштів у проект і їх надійністю, що, у свою чергу, розуміється як неризикованість одержання доходів.[5]

Визначити ризик недоодержання прибутку підприємство може порівнявши фактичні значення отриманого прибутку з прогнозованим значенням прибутку. Так, користуючись даними таблиці 3.1 фактичні значення отриманого прибутку і прогнозовані значення прибутку, можемо проаналізувати існування ризику недоодержання прибутку на протязі 2003-2005 р.р.

R₂₀₀₄ = 2531 тис. грн. / 1488 тис. грн. = 1,7

R₂₀₀₅ =1582 тис. грн. / 1696,6 тис. грн. = 0,93

Тобто, ми бачимо, що на протязі 2003-2004 р.р. підприємство отримувало постійні прибутки, а от у 2005 році підприємство не доотримало прибуток, що був запланований, тобто існував ризик (R₂₀₀₅=0,07).

3.3 Політика підприємства щодо ефективного управління прибутком

Ефективність політики управління прибутком підприємства визначається не тільки результатами її формування, але і характером її розподілу. Розподіл прибутку є процесом формування напрямів її майбутнього використання відповідно до цілей і задач розвитку підприємства. Характер розподілу прибутку визначає істотні аспекти діяльності підприємства, роблячи вплив на її результативність.

Висока роль характеру розподілу прибутку в діяльності підприємства визначається наступними основними положеннями:

1. Розподіл прибутку безпосередньо реалізує головну мету політики управління ним -- підвищення рівня добробуту власників підприємства.

2. Розподіл прибутку є основним інструментом дії на зростання ринкової вартості підприємства. В прямій формі ця дія виявляється в забезпеченні приросту капіталу в процесі капіталізації частини розподіленого прибутку, а побічно воно забезпечується основними пропорціями цього розподілу.

3. Пропорції розподілу прибутку визначають темпи реалізації стратегії розвитку підприємства. Ця стратегія реалізується в процесі інвестиційної діяльності підприємства, обсяги якої визначаються можливостями формування фінансових ресурсів, в першу чергу, за рахунок внутрішніх джерел. А реінвестований в процесі розподілу прибуток є основним з цих внутрішніх джерел.

4. Характер розподілу прибутку є найважливішим індикатором інвестиційної привабливості підприємства.

5. Розподіл прибутку є однією з дієвих форм дії на трудову активність персоналу підприємства. Обсяги і форми участі персоналу в прибутку визначають рівень трудової мотивації працівників, сприяють стабілізації персоналу і зростанню продуктивності праці.

6. Пропорції розподілу прибутку формують рівень забезпечення додаткової соціальної захищеності працівників. В умовах низької дієвості державних форм соціального захисту зайнятих працівників, ця роль розподільного механізму прибутку на підприємстві дозволяє доповнити їх мінімальну соціальну захищеність.

7. Характер розподілу прибутку робить вплив на рівень поточної платоспроможності підприємства. Виплати прибутку, передбаченого до споживання власниками і персоналом підприємства, здійснюються, як правило, в грошовій формі, тобто у формі основного активу, що забезпечує платоспроможність за невідкладними фінансовими зобов'язаннями. При великому об'ємі виплат прибутку на цілі споживання, рівень платоспроможності підприємства в поточному періоді може істотно знизитися.

Розподіл прибутку здійснюється відповідно до спеціально розробленої політики, формування якої є однією з найбільш складних задач загальної політики управління прибутком підприємства. Ця політика покликана відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової вартості, формувати необхідний об'єм інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників і персоналу.

Основною метою політики розподілу прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, є оптимізація пропорцій між її частинами, що капіталізуються і споживаною, з урахуванням забезпечення реалізації стратегії його розвитку і зростання його ринкової вартості.

Виходячи з цієї основної цілі в процесі формування політики розподілу прибутку підприємства розв'язуються наступні задачі:

а) забезпечення отримання власниками необхідної норми прибутку на інвестований капітал;

б) забезпечення пріоритетних цілей стратегічного розвитку підприємства за рахунок частини прибутку, що капіталізується;

в) забезпечення стимулювання трудової активності і додаткового соціального захисту персоналу;

г) забезпечення формування в необхідних розмірах резервного і інших фондів підприємства.[10]

З урахуванням реалізації цих основних задач здійснюється безпосередній розподіл прибутку підприємства. В процесі формування політики розподілу прибутку підприємства забезпечується його використання по основних напрямах (см. рис. 1.1).

За наведеною схемою пропонується сформувати пріоритетні напрямки використання прибутку підприємства на 2006 рік.

Таблиця 3.2

Напрямки використання чистого прибутку

ТОВ «СПП ЛАНА» на 2006 рік

Отже, як ми бачимо значну частину будуть займати кошти, спрямовані на інвестування виробничого розвитку-1410000 грн. Вони в себе включають:

- кошти, спрямовані для вкладення на депозитний рахунок у банку - 400000 грн., що в свою чергу дасть змогу отримати додатковий прибуток;

- кошти, спрямовані на закупівлю виробничої техніки - 1010000 грн., для технічного переозброєння підприємства, що в свою чергу дасть змогу ефективно керувати процесом виробництва з меншими затратами.

Для вкладання коштів на депозитний рахунок пропонується взяти передові банки по району та проаналізувати їхні пропоновані програми по вкладенню коштів на депозитний рахунок, дати оцінку та обрати найкращій шлях вкладання коштів.

У Михайлівському районі передовими банками є Приват-банк та Райфазен банк Аваль. Ці банки більшими обсягами займаються кредитуванням юридичних та фізичних осіб, займаються зберіганням коштів на рахунках, приймають вклади, пропонуючи найбільш вигідні умови. Проаналізуємо програми та умови вкладення грошових коштів на депозитні рахунки, що пропонують ці банки.

Таблиця 3.3

Програми та умови вкладання коштів на депозитні рахунки

Отже, ми бачимо, що Приват-банк пропонує більш вигідні умови для вкладання коштів підприємства на депозитний рахунок, про свідчать і процентні ставки по вкладу, і можливість вкладання меншої суми. Таким чином з пропонуємих програм обираємо проект MAESTRO ENTERPRISE Приват-банку.

Таким чином за обраною програмою можна зробити прогноз отримання прибутку при вкладенні на депозитний рахунок Приват-банку суми у 400000 грн. (обрана національна валюта, так як при перерахунку на іноземну валюту підприємство буде нести додаткові втрати та сума по відсотках при перерахунку буде меншою) на рік під 13,5% річних.

Сума по %-х = Сума вкладу * Ставка депозиту (3.3)

Сума по %-х = 400000 грн. * 13,5%=54000 грн.

Тобто, при вкладанні суми у 400000 грн. на депозитний рахунок до Приват-банку за проектом MAESTRO ENTERPRISE підприємство має змогу отримати додатковий прибуток в сумі 54000 грн.

Наступним кроком серед шляхів ефективного використання прибутку підприємства є спрямування коштів на закупівлю виробничої техніки для технічного переозброєння підприємства, що в свою чергу дасть змогу ефективно здійснювати процес виробництва з меншими затратами.

Пропонується суму грошових коштів, що залишається із засобів, спрямованих на інвестування виробничого розвитку, спрямувати на закупівлю техніки для збирання врожаїв сільськогосподарських культур, а саме двох комбайнів марки «John Deere 2066».

Цей вибір обумовлений тим, що дане товариство використовує у своїй діяльності для збирання врожаю застарілу техніку (5 комбайнів марки СК-5 «Нива»), що за своїми характеристиками значно поступаються запропонованим маркам та несуть великі втрати врожаю. Вибір щодо комбайнів пропонуємої марки обумовлений тим, що вони вже проявили себе з кращих сторін, переважаючими характеристиками над тою маркою, що використовує ТОВ «СПП ЛАНА» та іншими марками. Розглянемо деякі основні технічні характеристики комбайнів марок СК-5 «Нива» та «John Deere 2066».

Таблиця 3.4

Технічні характеристики комбайнів марок

СК-5 «Нива» та «John Deere 2066»

Розглянувши основні показники можна сказати, що використовуємі сільськогосподарські машини для збирання врожаю на підприємстві значно поступаються пропонуємим.

Таблиця 3.5

Розрахунок суми на закупівлю техніки

Отже на закупівлю 2-х комбайнів марки «John Deere 2066» необхідна сума у 1010000 грн.

Ефективність використання комбайнів на підприємстві показують отримані доходи та понесені витрати і як результат - отриманий прибуток.

Розглянемо показники використання комбайнів у ТОВ «СПП ЛАНА»

Таблиця 3.6

Показники використання комбайнів марки

СК-5 «Нива» у ТОВ «СПП ЛАНА»

Отже при використанні нинішніх комбайнів ТОВ «СПП ЛАНА» отримало за 2005 рік прибутку у 1190,6 тис. грн. Але при цьому був дуже розтягнутий період збирання врожаю з-за низької продуктивності машин, що веде за собою незаплановані втрати врожаю, затрати палива, знижується врожайність тощо.

Розглянемо як вплинуло недотримання строків збирання на отриманий врожай (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Втрати врожаю залежно від термінів збирання

Отже, з-за розтягнутих термінів збирання, як ми бачимо, знижувалась врожайність сільськогосподарських культур, що за собою вело додаткові втрати врожаю. Втрати врожаю склали: зернових 1378,1 ц або 76152 грн. та соняшнику - 211,8 ц або 53098 грн., що в сумі склало близько 129250 грн. недоотриманого доходу.

Використання нової техніки дозволить знизити ці затрати та збільшити прибуток підприємства. Розглянемо який би був результат якби підприємство використовувало нову техніку, при цьому залишивши ту ж врожайність.

Таблиця 3.8

Визначення результату збирання врожаю

при використанні нової техніки

Отже, ми бачимо, що при використанні нової техніки ми можемо нести менші втрати, підвищується врожайність, а отже і збільшується валовий збір врожаю. При використанні нової техніки (при незмінних урожайностях за ти ж самі періоди ) підприємство могло б збільшити існуючий дохід на 37025 грн.

Від того, що при використанні нової техніки зменшується період збирання врожаю випливає і зменшення витрат пального, що може вплинути на суму додатково отриманого доходу. При використанні старої техніки підприємство несло затрати пального у 199890 л або 799560 грн. (табл. 3.6). Розглянемо як вплине використанні нової техніки на витрати пального.

Таблиця 3.9

Розрахунок економії витрат палива

при використанні нової техніки

Отже, як ми бачимо при використанні нової техніки ми можемо економити 102166 л або 408664 грн.

Підсумовуючи результати по використанню частини прибутку, що розподіляється, можна звести підсумки та визначити додатково отримані кошти підприємства (табл.. 3.10)

Таблиця 3.10

Визначення результату від використання прибутку в ТОВ «СПП ЛАНА»

Таким чином, при розробці політики щодо ефективного використання прибутку, ми визначили, що як би на 2006 рік в ТОВ «СПП ЛАНА» були використанні шляхи, запропоновані в даній роботі, підприємство змогло б додатково отримати 499689 грн.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Отже, в роботі були детально розглянуті принципи формування ринкової стратегії підприємства для розробки шляхів ефективного використання прибутку підприємства. Тепер узагальнимо представлений матеріал і зробимо висновки по виконаній роботі.

1. Розглянувши наукове обґрунтування необхідності впровадження методів стратегічного аналізу при оцінці виробничої діяльності підприємства, ми ознайомилися із поняттям стратегічний аналіз, стратегії підприємства, необхідності їх використання у його діяльності для досягнення основної мети - отримання оптимального рівня прибутку.

2. Розглянули поняття прибутку підприємства, його формування і шляхи використання. На основі інструментарію стратегічного аналізу визначили методи прогнозування прибутку підприємства.

3. Розглянули стан економіко-фінансового розвитку підприємства і визначили, що:

3.1 ТОВ «СПП ЛАНА» є підприємством, утвореним на засадах угоди громадян, шляхом об'єднання їх майнових, земельних паїв, власних коштів для підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства з метою отримання прибутку, нарощування виробництва сільськогосподарської та іншої продукції і товарів. ТОВ «СПП ЛАНА» має вигідне розташування, так як економічно вигідні перевезення залізничним транспортом, оскільки через с. Плодорідне проходить залізниця і є станція Плодорідне, де є майданчики для вантаження і вивантаження вагонів, транспортні умови є достатньо сприятливими для здійснення автоперевозок (підприємство знаходиться в 4 км від траси Москва-Сімферополь).

3.2 Розглянули рівень забезпечення та ефективність використання виробничих і фінансових ресурсів на підприємстві та відзначили, що воно добре оснащене усіма необхідними ресурсами, про що свідчить стабільний фінансовий стан.

3.3 Розглянувши формування прибутку на підприємстві, визначали, що за період 2003-2005 р.р. ТОВ «СПП ЛАНА» отримувало прибуток, валовий прибуток зріс на 3,18%, прибуток від операційної діяльності зріс на 3,83%, податок на прибуток нараховувався лише у 2005 р. - 10 тис. грн., прибуток від звичайної діяльності після оподаткування зріс на 3,16%; у 2005 р. в ТОВ «СПП ЛАНА» були надзвичайні доходи - 47 тис. грн.; чистий прибуток у 2005 р. в ТОВ «СПП ЛАНА» зріс на 6,32% і складав 1582 тис. грн.

4. Використавши методи прогнозування (метод екстраполяції), ми спланували рівень прибутку на 2006 рік, що склав приблизно 1673,68 тис. грн.

5. Розглянувши основні шляхи використання прибутку, ми розробили політику щодо його ефективного використання:

- засоби, спрямовані на інвестування виробничого розвитку - 1410000 тис. грн. Вони в себе включають:

а) кошти, спрямовані для вкладення на депозитний рахунок у банку - 400000 грн., що в свою чергу дасть змогу отримати додатковий прибуток;

б) кошти, спрямовані на закупівлю виробничої техніки - 1010000 грн., для технічного переозброєння підприємства, що в свою чергу дасть змогу ефективно керувати процесом виробництва з меншими затратами;

- засоби, спрямовані на формування резервного та інших страхових фондів - 79000 тис. грн.;

- засоби, спрямовані на виплату доходів власникам майна - 40000 тис. грн.;

- засоби, спрямовані на матеріальне стимулювання та соціальний розвиток персоналу - 53000 тис. грн.

Таким чином, використання запропонованих пропозицій приведе підприємство до досягнення потрібної величини прибутку. У підвищенні прибутку та високій рентабельності зацікавленні і підприємство, і держава, з одного боку, це є прямим джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства, а з другого - частина прибутку виплачується у вигляді податків та обов'язкових платежів, забезпечує постійні і зростаючі надходження до державного бюджету.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексюк Л. Формування фінансових результатів в умовах реформування системи бухгалтерського обліку. // Економіка, фінанси, право. - 2001. - № 1. - С. 36-39.

2. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навчальний посібник.-К.:ЦУЛ,2003.-396с.

3. Головко Т. В., Сагова С. В. Стратегічний аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення/ За ред. Кружельного - К.: КНЕУ, 2002. - 198 с.

4. Гордієнко П. Л. Стратегічний аналіз: Навчальний посібник. - К.: Алерта, 2006. - 404 с.

5. Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций: Учебное пособие.-2-е изд., испр.- К.: МАУП,2002.-192с.

6. Економічний аналіз: Навч. Посібник/М.А. Болюх, В.В. Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред. Акад.НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, -2001.

7. Закон України “Про господарчі товариства” № 1576- ХІІ.

8. Ковальчук М. І. Стратегічний аналіз у сільському господарстві: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 224 с.

9. Корнілова С., Довбиш А. Формування фінансових результатів діяльності підприємства згідно П(С)БО 3. // Бухгалтерія. - 2000. - № 26. - С. 52-56.

10. Лебедзевич Я.В. Управління прибутком підприємства. // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Економічні науки. - 2001. - № 14. - С. 142-145.

11. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 227 с.

12. Нємцов В. Д., Довгань Л. Е. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ТОВ «УВПК «Екс об», 2001. - 600 с.

13. Оберемчук В. Ф. Стратегія підприємства: Короткий курс лекцій.- К.: МАУП, 200. - 128 с.

14. Редченко К. І. Стратегічний аналіз у бізнесі. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доп. - Львів, «Новий світ - 2000», «Альтаїр - 2003», 2003. - 272 с.

15. Саблук П.Т.Основні напрями розроблення стратегії розвитку агропромислового комплексу в Україні//Економіка АПК.-2004.-№ 12.-С.3-15.

16. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємств: 4-е вид., перероб. і доп. Мінськ: ТОВ «Нове знання», 1999. - 688 с.

17. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / под редакцией Градова А.П., Кузина Б.И. - СПб.: Специальная литература,1996. - 510 с: ил

18. Фінанси підприємств: Підручник/ Под ред. Поддєрьогіна. 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.