Документи первинного обліку та статистична звітність правоохоронних органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

На тему:

«ДОКУМЕНТИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ТА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ»

Харків 2011

Вступ

Статистичний формуляр - це особливий документ, в якому реєструються відповіді на запитання програми статистичного спостереження. Вони можуть мати форму статистичного звіту, переписного, або опитного, листа, анкети, картки чи бланка.

Розрізняють дві системи формулярів - карткову (індивідуальну) і спискову. При картковій системі кожна картка-формуляр призначається для реєстрації однієї одиниці сукупності та її ознак. При списковій системі в одному формулярі реєструються відомості про декілька одиниць сукупності.

Кожний із цих видів формулярів має свої недоліки і переваги. За картковою системою спостереження можна одержати дані за значно більшою кількістю ознак, ніж при списковій. При розробці підсумків спостереження, яке було проведено за картковою системою, можна безпосередньо підрахувати картки за групувальними ознаками. Недолік карткової системи - значні витрати часу на заповнення кожної картки і значні матеріальні затрати на їх виготовлення і обробку.

Спискова форма статистичного формуляра є більш економічною, ніж карткова, і зручнішою для перевірки і машинної обробки. Недоліки спискової системи полягають в тому, що про окрему одиницю сукупності ми одержуємо значно менше інформації, ніж при картковій системі.

Внаслідок цього в правоохоронних органах карткова система використовується ширше, а спискова система - переважно для реєстрації фактів, подій, заяв у різних журналах реєстрації, які найчастіше застосовуються з метою контролю повноти відображення тих чи інших фактів різними документами карткової системи.

1. Поняття про статистичні формуляри

Обов`язковим атрибутом кожного формуляра є його адресна частина, до якої заносяться відомості про джерело інформації, місце і час збирання даних. У формах статистичної звітності визначають також адресу і термін її подання. Адресна частина використовується переважно у контрольних цілях, а іноді і для одержання додаткових відомостей.

Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному формулярі питання допомагає інструкція. («Інструкція про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ» і «Інструкція про єдиний облік злочинів» від 26 березня 2002 року, які введені в дію з 1 квітня 2002 року спільним наказом Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Міністерства юстиції України №20/84/293/126/18/5). Відповідно до них були введені в дію нові документи первинного обліку карткової форми в правоохоронних органах. Зараз в правоохоронних органах України проводиться первинний облік і реєстрація усіх вчинених злочинів за цими документами. Їх значення полягає в тому, що якісно побудований облік дає змогу одержати достовірні показники, які характеризують стан, структуру і динаміку злочинності в країні в цілому і окремих її територіальних одиницях за різні проміжки часу.

Первинний облік і реєстрація злочинів відрізняються тим, що первинний облік проводиться шляхом заповнення органами дізнання і досудового слідства відповідних карток первинного обліку згідно з «Інструкцією про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ», а реєстрація - внесення відомостей у реєстраційні журнали.

Основні правила заповнення та подання документів первинного обліку для забезпечення достовірності статистичної звітності в судових органах, регламентуються «Інструкцією щодо заповнення статистичної картки на підсудного (обвинуваченого)» від 24 вересня 2001 р.; «Інструкцією щодо заповнення форм статистичної звітності про роботу судів загальної юрисдикції (крім господарських судів)» від 27 травня 2002 р.; «Інструкцією про порядок складання статистичної звітності щодо роботи державної виконавчої служби (форма 4)» від 20.03.2001.

В кожній із зазначених інструкцій наводяться роз`яснення стосовно вірного заповнення тих чи інших документів, що дає змогу уникнути помилок і доброякісно провести статистичне спостереження.

2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України

Первинний облік і реєстрація злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України здійснюється за такими документами карткової системи:

форма №1 (статистична картка на виявлений злочин);

форма №1.1 (статистична картка про наслідки розслідування злочину);

форма №1.2 (статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності);

форма №2 (статистична картка на особу, яка вчинила злочин);

форма №3 (статистична картка про рух кримінальної справи);

форма №4 (статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред`явлено обвинувачення);

форма №6 (довідка про наслідки судового розгляду кримінальної справи).

Документом спискової форми, який заповнюється в районних, міських і лінійних відділах внутрішніх справ є Єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин. Для Служби безпеки України форма цього журналу розробляється самостійно.

Первинні облікові документи повинні відповідати єдиним вимогам і містити такі реквізити, які необхідні для автоматизованої обробки на всіх рівнях їх аналізу і оцінки. Забороняється вносити в статистичні картки будь-які зміни і доповнення. Документи первинного обліку злочинності можуть змінюватися і доповнюватися, оскільки вони єдині для всіх органів прокуратури та правоохоронних органів, тільки за узгодженням з Генеральною прокуратурою України.

Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і працівниками органів дізнання МВС, податкової міліції, їх облік, обробка, ведення статистичної звітності здійснюється органами внутрішніх справ. Злочини, у справах яких проводиться розслідування органами Служби безпеки України, обліковуються в цих органах. Військові та інші злочини у Збройних Силах та в інших військових формуваннях, дислокованих в Україні, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження зборів, та службовцями Збройних Сил і інших військових формувань у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або скоєні в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій обліковуються військовими прокуратурами відповідно до цих же правил.

Журнал обліку злочинів у тому регіоні, де це необхідно, може складатися із двох розділів (двох томів): у першому реєструються виявлені злочини, особи, що їх вчинили, і справи органів внутрішніх справ та податкової міліції, у другому - органів прокуратури.

У межах Автономної Республіки Крим, областей, території, яка обслуговується органами внутрішніх справ на транспорті, встановлюється єдина для органів внутрішніх справ і прокуратури нумерація справ.

Обліково-реєстраційні підрозділи органів внутрішніх справ для реєстрації кримінальних справ щорічно виділяють для міськрайлінорганів внутрішніх справ, підрозділів податкової міліції, органів прокуратури і оперативних відділів установ виконання покарань, які ведуть розслідування за кримінальними справами, необхідну кількість реєстраційних номерів.

У районі (місті) кількість виділених номерів з урахуванням обсягу роботи розподіляється між органами внутрішніх справ, податкової міліції і органами прокуратури, про що повідомляється в обліково-реєстраційні підрозділи.

Слідчий і працівник дізнання органів внутрішніх справ, податкової міліції одночасно з заповненням картки за формою 1 на виявлений злочин одержує в міськрайліноргані внутрішніх справ порядковий номер справи.

Слідчий прокуратури одержує порядковий номер справи, порушеної і прийнятої ним до провадження, у прокуратурі.

У обліково-реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ на підставі статистичних карток ведуться контрольні журнали обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які їх вчинили, по кожному району, місту, лінійному органу окремо, а також спеціальні журнали обліку злочинів, при реєстрації яких у органах внутрішніх справ були допущені порушення законності та обліково-реєстраційної дисципліни. Це здійснюється для контролю за своєчасним надходженням первинної облікової інформації, підбору окремих відомостей про злочини і наслідки їх розслідування та для інших довідкових завдань.

На кожний злочин, особу, яка його вчинила, кримінальну справу, які підлягають обліку, прокурор, слідчий прокуратури або правоохоронного органу, а також працівник органу дізнання, які винесли постанову про порушення кримінальної справи чи інший процесуальний документ про прийняте рішення по суті, складають документи первинного обліку за формами 1, 1.1, 1.2, 2, 3, 4 та особисто їх підписують. У випадках, коли справа порушена судом з направленням її для провадження досудового слідства або дізнання, а також, коли справа надійшла з СБУ, підрозділів податкової міліції, військової прокуратури або навпаки для подальшого розслідування, картку на виявлений злочин форми 1 заповнює і подає слідчий або працівник органу дізнання, який прийняв справу до свого провадження.

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття рішення по вчиненому злочину та особи, яка його вчинила, відповідно до чинного законодавства. Заповнені і підписані слідчим (працівником дізнання) картки підписуються також прокурором або його заступником і тільки після цього можуть передаватися в прокуратурі працівнику правоохоронного органу, на якого покладена обліково-реєстраційна та статистична робота. Слідчі після заповнення карток разом з кримінальною справою подають їх прокурору. Працівник дізнання після заповнення і підпису карток подає їх начальнику органу внутрішніх справ для заповнення ним свого розділу, перевірки достовірності та повноти відображення в них відповідних відомостей і підписання, а потім разом з кримінальною справою подає їх прокурору. Документи первинного обліку, складені слідчим, перевірки і підписання начальником органу внутрішніх справ не потребують. Він заповнює і підписує тільки свій розділ цих облікових документів.

Картки, заповнені прокурором, підписуються тільки прокурором.

Слідчі та працівники дізнання протягом доби після прийняття рішення про злочин, особу, яка його вчинила, чи рішення по кримінальній справі повинні представити прокурору для підписання картки первинного обліку разом з кримінальною справою та копіями процесуальних документів відповідно до чинного законодавства.

Прокурори підписують картки після перевірки відповідності їх матеріалам кримінальних справ і при наявності поданих до прокуратури, передбачених законом, копій процесуальних документів. Якщо картки подаються без цих документів, прокурори зобов'язані вжити заходи для усунення порушень закону. При підписанні карток прокурори повинні перевірити відповідність даних у картках матеріалам кримінальної справи.

Підписані прокурором картки негайно передаються в прокуратурі безпосередньо працівнику з обліково-реєстраційної роботи.

Працівник з обліково-статистичної роботи зобов'язаний перевірити в картках правильність дублювання відомостей відповідних пунктів цифровими індексами, які розміщені в графоклітках з правого боку карток та правильність заповнення даних, які відмічаються в картках за довідниками, зробити відповідні відмітки в документах первинного обліку. Протягом 24-х годин з моменту одержання карток у прокуратурі працівник з обліково-статистичної роботи повинен зробити в єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, необхідні записи і направити облікові документи безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

Обліково-реєстраційні підрозділи зобов'язані негайно врахувати всі надіслані і підписані прокурором документи первинного обліку і не мають права відкладати постановку на облік або виключати їх з обліку. У разі відсутності підпису прокурора або його заступника чи неможливості врахувати картку в зв'язку з неналежним її оформленням вона повертається для дооформлення через відповідного прокурора, з забезпеченням контролю за її поверненням. В обліково-реєстраційних підрозділах повинен бути запроваджений облік карток повернутих для дооформлення. Відмінити облік карток може тільки прокурор, який їх підписав або прокурор вищого рівня.

Документи первинного обліку за формами №№1, 1.1, 1.2, 2, З, 4 і 6 підлягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах упродовж одного року після складання на їх підставі статистичної звітності про злочини і осіб, які вчинили злочин за минулий рік, при умові, що по справах, які були направлені до суду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла із суду довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма №6) та по закритих кримінальних справах, при їх наявності в архівах інформаційних підрозділів.

Документи первинного обліку на нерозкриті злочини, по яких справи зупинено за п. п. 1, 3 ст. 206 КПК України, не знищуються, а зберігаються в спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу до розкриття злочину або закриття справи на підставі, що виключає кваліфікацію діяння як злочину.

Статистичні картки залежно від форми складаються з розділів: форми №№1, 1.2 і 3 - з двох; форми №№1.1, 2 і 4 - з трьох. Розділ 1 усіх карток заповнюються співробітником з обліково-статичної роботи правоохоронного органу. Пункти 1, 2 та розділ 2 усіх карток, заповнюються прокурором, слідчим або працівником органу дізнання на підставі фактичних даниx, які містяться в кримінальній справі. Розділ 3 карток форм 1.1, 2, 4, у тому числі й по справах органів прокуратури, заповнюються начальником правоохоронного органу на підставі необхідної інформації про конкретний злочин, яка є в його розпорядженні. У розділі 2 статистичних карток пункти, які відмічаються за довідниками також заповнюються особою, яка веде розслідування справи або вирішила матеріал.

Усі необхідні записи в картках повинні виконуватися ручкою, розбірливо і без скорочень. При цьому прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила злочин, записують друкованими літерами. Прізвища осіб, які підписали документи первинного обліку, слід вказувати повністю і чітко.

Статистичні картки заповнюються негайно після прийняття відповідно до чинного законодавства рішення про злочин і особу, яка його вчинила. Слідчі та працівники органу дізнання після прийняття процесуального рішення повинні протягом доби представити прокурору для підписання картки первинного обліку разом з кримінальною справою або матеріалом з протоколом та копіями процесуальних документів, представлення яких до прокуратури передбачено законом.

Для здійснення належного нагляду за достовірністю обліку злочинів і своєчасним поданням документів первинного обліку у всіх органах прокуратури повинен бути заведений журнал обліку статистичних карток, підписаних прокурором. До журналу необхідно вносити такі дані: дата порушення справи, у т.ч. відповідно ст. 430 КПК України, номер справи, прізвище слідчого чи особи, яка провадила дізнання, дата надходження картки від слідчого (працівника органу дізнання) і дата передачі картки працівнику з обліково-статистичної роботи під підпис.

Працівник з обліково-статистичної роботи правоохоронного органу одержує в канцеляріях прокуратур усі картки (слідчих прокуратури, слідчих і працівників дізнання органів внутрішніх справ та податкової міліції), підписаних прокурором, під підпис у вказаному журналі.

Після одержання в прокуратурі документів первинного обліку працівник з обліково-статистичної роботи заповнює в них необхідні позначки у розділі 1 усіх карток, на підставі їх робить усі необхідні записи в журналі обліку злочинів і протягом 24 годин направляє їх безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.

При цьому, якщо правоохоронний орган знаходиться у тому ж самому місті, де і обліково-реєстраційний підрозділ, документи первинного обліку здаються працівником з обліково-статистичної роботи органу особисто до обліково-реєстраційного підрозділу під підпис в реєстрі, у якому вказується: назва картки, номер справи та дата одержання карток. Якщо правоохоронний орган і обліково-реєстраційний підрозділ знаходяться в різних населених пунктах, документи первинного обліку можуть направлятися працівником з обліково-статистичної роботи органу начальнику обліково-реєстраційного підрозділу поштою із супровідним листом, в якому вказуються ті ж реквізити, що в реєстрі.

На підставі обробки карток первинного обліку в обліково-реєстраційних підрозділах органів внутрішніх справ проводиться первинне формування статистичної звітності про злочинність.

Складена статистична звітність про злочини, осіб, які їх учинили, та про проведену роботу з розслідування підписується начальниками: Обліково-реєстраційного підрозділу та начальниками ГУМВС, УМВС, УМВСТ МВС України, начальниками управлінь податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, начальником обліково-довідкового підрозділу і начальником управління Служби безпеки України, військовим прокурором регіонів та інших органів і передається вищим органам за підвідомчістю та прокурорам областей, управлінню Держкомстату області.

В УОІ МВС України, в архівно-обліковій службі Служби безпеки України обробляються вказані звіти на ЕОМ, зведені статистичні показники у вигляді звітів, підписаних начальниками облікових підрозділів і керівників правоохоронних органів, надсилаються Держкомстату України, Генеральній прокуратурі України.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на виявлений злочин (форма №1)

Статистична картка на виявлений злочин за формою №1 є підставою для реєстрації і взяття на облік кожного злочину, про вчинення якого стало відомо у звітному періоді прокурору, слідчому або працівнику дізнання, незалежно від того, коли цей злочин мав місце і встановлені чи не встановлені особи, які його вчинили.

Картка форми 1 може бути основною і додатковою. Основною є картка, яка складається на виявлений злочин вперше. Додатковою є картка, яка складається з метою внесення в облік і звітність необхідних змін про раніше вчинений злочин та його наслідки; а також картку, яка складається на виявлений у ході розслідування за основною справою інший, раніше не зареєстрований злочин, якщо розслідування об'єднано в одній справі.

Основна картка складається у разі:

1. Порушення кримінальної справи.

2. Направлення справи прокурором відповідно ст. 430 КПК України.

3. Звільнення особи, що вчинила злочин, при направленні справи (матеріалу) до суду від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.

4. Прийняття до провадження кримінальної справи, порушеної судом, а також справи, що надійшла з СБУ, підрозділів податкової міліції і військової прокуратури або навпаки.

5. Прийняття до провадження кримінальної справи, що надійшла в установленому законом порядку за територіальною підслідністю з органів прокуратури або внутрішніх справ інших областей, Автономної Республіки Крим, інших держав, за місцем вчинення злочину або УМВС на транспорті, якщо злочин, що розслідується у даному звітному періоді, раніше не був зареєстрований і поставлений на облік.

6. Виділення справи про злочин з іншої кримінальної справи.

Додаткова картка складається у разі:

1. Приєднання до розслідуваної справи іншої справи або матеріалу про інший, раніше не зареєстрований злочин.

2. Виявлення у ході розслідування справи про основний злочин додаткового, раніш не зареєстрованого злочину, якщо розслідування об`єднано в одній справі.

3. Поновлення провадження за раніше закритою кримінальною справою, із зняттям злочину з обліку.

4. Перекваліфікації при розслідуванні вчиненого діяння з менш тяжкого на більш тяжкий злочин і навпаки.

5. Необхідності повного відображення у звітності кількості осіб, які загинули в результаті вчиненого злочину, якщо хто-небудь із потерпілих помер у процесі розслідування кримінальної справи, після її порушення.

В основній картці враховується основний, найбільш тяжкий злочин. У додаткових картках враховується кваліфікація інших злочинів, які складають реальну сукупність, по якій враховуються ці злочини.

Якщо кримінальні справи об`єднуються в одну справу в зв`язку з тим, що злочини вчинені однією особою, то в основних картках ф. №1 робляться відповідні позначки про об`єднання цих справ, але зміни в звітність про кількість зареєстрованих злочинів не вносяться.

У п. п. 10 і 12 картки зазначається дата (день і час) вчинення злочину, коротко вказується подія злочину, місце і спосіб його вчинення, характерні особливості та інші суттєві обставини, прізвища та ініціали потерпілих, наслідки злочину, дані осіб, що вчинили злочин.

У п. 8 картки повинні зазначатися відомості про попередження злочину. При цьому треба мати на увазі, що ці відомості вказуються тільки при наявності незакінченого злочину. Не підлягають обліку в числі попереджених злочинів діяння, які не містять в собі ознак готування чи замаху на злочин, вказаних у ст. 14, 15 КК України.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на злочин, за вчинення якого особі пред`явлено обвинувачення (форма №4)

Для контролю за процесом розкриття злочинів та вжиття відповідних заходів з цього питання передбачено облік злочинів, за вчинення яких особам пред`явлено обвинувачення. Облік цих злочинів здійснюється шляхом заповнення статистичної картки ф. №4. Картка заповнюється особою, яка провадить розслідування кримінальної справи, після пред`явлення обвинувачення в порядку ст. 140 КПК особі (особам), щодо якої (яких) винесено постанову про притягнення як обвинуваченого (обвинувачених) за даним злочином. Картка складається на кожний злочин, а не на особу.

До обліку беруться тільки ті злочини, за вчинення яких особам пред'явлено обвинувачення, яке вказано в постанові про притягнення як обвинуваченого. Тому винесення тільки постанови без пред'явлення особі обвинувачення в порядку ст. 140 КПК ще не дає підстав для складання статистичної картки ф. 4.

У разі винесення постанови про притягнення як обвинуваченої особи, місце перебування якої не встановлено, статистична картка ф. 4 не складається. При зупиненні досудового слідства по таких справах на підставі п. 1 ст. 206 КПК України особа, яка провадить розслідування, зобов'язана скласти картки форм 1.1 і 3.

Статистична картка форми 4 підписує прокурор (заступник прокурора) за умови представлення до прокуратури, згідно ст. 132 КПК України, копії постанови про пред'явлення особі обвинувачення і коли впевниться, що дійсно за злочином пред'явлено обвинувачення у його вчиненні, вказаній в картці особі (особам). Згідно до вказівки Генерального прокурора України на цій картці на підпис прокурора обов`язково проставляється печатка.

Зняття з обліку злочинів, за якими особам пред'явлено обвинувачення здійснюється на підставі статистичних карток форм 1.1, 3, коли вони подаються у випадках закриття справи за відсутністю події, складу злочину або інших підстав, що виключають оцінку діяння як злочинного, а також зупинення за п. 3 ст. 206 КПК України.

Одержані на підставі статистичної картки ф. №4 дані про злочин, по яких особам пред'явлено обвинувачення у їх вчиненні, не підміняють статистичну звітність про розкриття злочинів та систему визначення і обчислення показників розкриття злочинів. Сам факт встановлення особи, що вчинила злочин і пред'явлення їй обвинувачення без прийняття остаточного рішення по кримінальній справі не дає підстав для обліку розкритого злочину. Виходячи із вищенаведеного, можна вважати цю ф. №4 допоміжною, тому, що вона лише дає змогу контролювати хід розслідування по кримінальній справі.

Розкритим може вважатися злочин, коли зібрані докази є достатніми для прийняття остаточного рішення по справі про винність особи у вчиненні злочину, коли заповнена та подана картка за ф. №1.1.

Порядок заповнення та подання статистичної картки про наслідки розслідування злочину (форма №1.1)

Статистична картка (форма №1.1) є підставою для відображення в обліку і звітності таких відомостей про наслідки розслідування конкретних злочинів:

1. Для обліку розкритого злочину, коли вона подається по закінченій провадженням справи, одночасно з статистичною карткою форми №2 на особу, яка вчинила злочин.

2. Для обліку нерозкритого злочину, коли вона подається у разі винесення постанови про зупинення слідства за не розшуком або не встановленням особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений.

3. Для зняття злочину з обліку, коли вона подається у разі закриття кримінальної справи за відсутністю події, складу злочину або інших підстав, що виключають оцінку діяння як злочинного.

Статистична картка форми №1.1 може бути тільки основною.

Дані про розкриття злочинів визначаються за кінцевими наслідками розслідування кримінальних справ.

Розкритим враховується злочин, кримінальна справа по якому закінчена провадженням і у справі прийнято одне з таких рішень:

1. Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК).

2. Особа, яка вчинила злочин, встановлена, але за згодою прокурора на підставі ст. ст. 7-2, 8, 9, 10 КПК України кримінальна справа направлена до суду для вирішення питання про звільненням цієї особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки.

3. Особа, яка вчинила злочин, відома і є достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину цією особою, але кримінальна справа щодо цієї особи направлена до суду для вирішення питання про звільненням від кримінальної відповідальності згідно з п. 4 ст. 6, 11-1 КПК України, внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння чи у зв`язку із закінченням строків давності.

4. Кримінальна справа за згодою прокурора направлена до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 7 КПК України внаслідок зміни обстановки.

5. Кримінальна справа закрита на підставі п. 8 ст. 6 КПК України щодо померлого обвинуваченого.

6. Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду відповідно до ст. 430 КПК України.

У звітному періоді в число розкритих злочинів враховується злочин незалежно від часу його реєстрації, по якому представлені заповнені документи первинного обліку про розкриття злочину (картка ф. 1.1) і на особу, що вчинила злочин (картка ф. 2), підписані відповідним прокурором (заступником).

Відсоток розкритих злочинів визначається співвідношенням числа розкритих злочинів, помноженого на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.

Затримання або арешт підозрюваної у злочині особи, застосування до неї інших запобіжних заходів, а також пред'явлення особі обвинувачення у вчиненому злочині, не дає підстав для обліку злочину як розкритого.

Картки ф. 1.1 на злочини у багатоепізодних кримінальних справах складаються на кожний зареєстрований у ній злочин із зазначенням у п. 4 порядкового номеру злочину у справі. По об'єднаних кримінальних справах картки складаються на кожний злочин у такій справі і за тим номером справи, яка була приєднана до тієї, що розслідується.

Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про закінчені провадженням злочини у картці форми 1.1 робляться відповідні позначки в одному із п. 18 (від 01 по 10) з одночасним поданням картки ф. 2.

Нерозкритим є злочин, справа по якому зупинена за п.п. 1, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин). Крім того, до числа нерозкритих злочинів включаються також злочини, у справах по яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про пред'явлення обвинувачення або продовження чи зупинення слідства за нерозшуком або не встановленням осіб, які вчинили злочини, та злочини, за вчинення яких з моменту пред'явлення обвинувачення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про прийняття рішення по кримінальній справі. До підрахунку включаються вказані злочини, справи щодо яких були порушені в поточному році, а також перехідний залишок злочинів минулого року, у справах, які були порушені після першого листопада.

Відсоток злочинів, що залишились нерозкритими у звітному періоді, визначається співвідношенням кількості нерозкритих злочинів, помноженої на 100, до суми розкритих і нерозкритих злочинів.

Відомості про злочини, кримінальні справи по яких зупинені за п.п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України (коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлена особа, яка вчинила злочин, чи коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі) формується на підставі карток первинного обліку злочинів форми 1.1. Для відображення в обліку і статистичній звітності даних про зупинені злочини у картці за формою 1.1 робляться відповідні позначки в пунктах 18.27 або 18.28, або 18.29 з одночасним поданням картки форми 3 про прийняте рішення по кримінальній справі.

Злочини, у справах яких досудове слідство зупинено у випадках, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. 1, 3 ст. 206 КПК), знімаються з обліку зупинених не в момент відновлення слідства, а лише по закінчених та направлених до суду або закритій справі і до обліково-реєстраційних підрозділів надійшли документи первинного обліку про розкриття злочину (картки форми 1.1, 3).

Для відображення в обліку і статистичній звітності знятого злочину з обліку за відсутністю події, складу злочину або з інших підстав, вказаних у законі, в картці форми 1.1 робляться відповідні позначки в одному з пунктів 18.11-18.22 або 18.23.

Порядок заповнення та подання статистичної картки про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності (форма 1.2).

Відомості про матеріальні збитки та їх відшкодування, вилучення предметів злочинної діяльності відображаються в статистичній картці ф. 1.2 всіма органами розслідування щодо кожного злочину, за наслідками якого заподіяні матеріальні збитки або вилучені предмети злочинної діяльності за справами, закінченими провадженням, направленими до суду відповідно до статей 232, 430 КПК України та направленими до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за п. 4 ст. 6, ст. 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 КПК України або закриття справи щодо померлого обвинуваченого на підставі п. 8 ст. 6 КПК України. Статистична картка ф. 1.2 виставляється як додаток до статистичної картки форми 1.1.

Порядок заповнення та подання статистичної картки на особу, яка вчинила злочин (форма №2)

Форма №2 є підставою для реєстрації, постановки на облік і відображення у статистичній звітності показників, що характеризують осіб, які вчинили злочин.

Картка форми №2 може бути лише основною. Ця картка складається у випадках, коли до винних осіб приймається одне із таких процесуальних рішень:

1. Прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду (ст. 232 КПК).

2. Прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальну справу направлено до суду відповідно до ст. 430 КПК.

3. Кримінальну справу закрито щодо померлого обвинуваченого (п. 8 ст. 6 КПК) або направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за однією з таких підстав:

- внаслідок акту амністії (п. 4 ст. 6 КПК);

- внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК);

- у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 7-2 КПК);

- у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (ст. ст. 8, 9, 10 КПК);

- із закінченням строків давності (ст. 11-1 КПК).

Якщо особа вчинила декілька злочинів, то на неї складається одна картка, де вказується в п. п. 23 - 26 всі статті кримінального кодексу України, за якими особі пред'явлено обвинувачення. У цьому випадку особа, яка вчинила злочин, повинна бути відображена у звітності за більш тяжким злочином.

Відомості про вік злочинця показуються в повних роках. Наприклад, якщо злочинцю в момент вчинення злочину було 24 роки 11 місяців і 28 днів, то така особа повинна бути облікована в пункті 15 картки у віці «18 - 24 роки», тобто покажчик 3.

Відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працюють і не навчаються без поважних причин, показуються у всіх випадках, коли вони до моменту вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися, незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення ними (їх звільнення) останнього місця роботи або навчання. У числі непрацюючих не слід вказувати пенсіонерів, у т.ч. інвалідів, осіб пенсійного віку, безробітних, домашніх господарок, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

У числі осіб, які раніше вчиняли злочин, враховуються всі особи, які раніше вчиняли злочини, незалежно від того, були вони засуджені чи звільнялись від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими мотивами, а також незалежно від того, погашена чи знята з них судимість, або закривались щодо них справи із закінченням строків давності та внаслідок акту амністії. В цієї категорії окремо виділяються особи. щодо яких, згідно закону, судимість не знята і не погашена.

У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10 і 11 статті 6, статей 7-3, 100, 421 КПК особи по цих справах знімаються з обліку.

Порядок заповнення і подання статистичної картки про рух кримінальної справи (форма №З)

Статистична картка про рух кримінальної справи форми №3 є підставою для відображення в обліку і звітності даних про рух кримінальної справи у процесі досудового слідства.

Форма №3 складається після прийняття за кримінальною справою одного із таких процесуальних рішень:

а). при порушенні кримінальної справи;

б) про передачу кримінальної справи за підслідністю згідно зі ст. 112 КПК та ч. 2 ст. 104 і ст. 109 КПК або за територіальністю відповідно до ст. 116 КПК України;

в) про об'єднання кримінальних справ згідно зі ст. 26 КПК;

г) про виділення із кримінальної справи іншої справи у самостійне провадження відповідно до статті 26 КПК;

д) при прийнятті кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;

е) при направленні до суду та закриття справи;

ж) про зупинення кримінальної справи за однією з трьох підстав, указаних у ст. 206 КПК.

з) про продовження строку розслідування кримінальної справи відповідно до статей 108, 120 КПК;

і) при поверненні справи на додаткове розслідування прокурором або судом будь-якої інстанції;

к) про відновлення слідства за раніше закритою кримінальною справою відповідно до ст. 216 КПК;

л) про відновлення слідства за раніше зупиненою справою за п. 1, 2, 3 ст. 206 КПК.

м) при пред'явленні для ознайомлення матеріалів справи обвинуваченому та його захиснику.

У випадках виділення із кримінальної справи в окреме провадження справи відповідно ст. 26 КПК України одночасно з статистичною карткою за формою 3 складається і подається основна картка за ф. 1 для постановки злочину на облік (якщо раніше цей злочин був знятий з обліку).

У всіх випадках статистична картка ф. №3 складається слідчим або працівником органу дізнання, до провадження яких надійшла конкретна кримінальна справа.

У випадках прийняття до провадження кримінальної справи після повернення її на додаткове розслідування із суду будь-якої інстанції, якщо вона раніше направлялась до суду в поточному звітному році, складається статистична картка за ф. 3. Усі злочини по цій справі повинні бути виключені з числа розслідуваних до моменту повторного закінчення справи.

У випадках, коли у процесі додаткового розслідування як за справами поточного року, так і за справами попередніх років відбувається: перекваліфікація діянь з менш тяжких на більш тяжкі злочини або з більш тяжких на менш тяжкі злочини; виявлення додаткових, раніше не зареєстрованих злочинів; зміна складу виявлених осіб, які вчинили злочини; зміна у розкритті злочинів і таке інше, то згідно з встановленими правилами, за наслідками додаткового розслідування складаються і направляються до обліково-реєстраційного підрозділу ф. №1, 1.1, 1.2 і 2.

Порядок заповнення і подання статистичної довідки про наслідки судового розгляду кримінальної справи (форма №6)

Статистична довідка про судимість за ф. 6 є підставою для відображення в обліку і звітності про злочинність наслідків судового розгляду кримінальної справи.

При направленні прокурору кримінальної справи з подальшою її передачею до суду слідчий заповнює пункти 1-14 довідки за формою 6 на кожного обвинуваченого і приєднує їх до справи.

Після набрання вироком, постановою про закриття справи, постановою (ухвалою) про застосування примусових заходів медичного характеру законної сили, секретар суду заповнює відповідні пункти про результати розгляду справи та подає на підпис судді. Перевіривши достовірність результатів розгляду справи, суддя підписує дану довідку.

Ці довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до органів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення слідства не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду (вироком, постановою, ухвалою) законної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (касаційної інстанції - у випадку винесення вироку апеляційним судом).

Підрозділи податкової міліції після одержання довідок за формою 6 направляють їх до міськрайлінорганів внутрішніх справ за місцем реєстрації кримінальних справ.

Міськрайліноргани внутрішніх справ, слідчі підрозділи органів Служби безпеки України, військові прокуратури після одержання цих довідок вносять відомості про судимість у журналі обліку злочинів і не пізніше 3-х робочих днів з дня надходження довідок пересилають їх до обліково-реєстраційних підрозділів для використання цих документів при статистичному і оперативно - довідковому обліку осіб, які вчинили злочини.

3. Види документів первинного обліку органів суду та інших органів юстиції

В органах суду розглядаються як кримінальні, так і цивільні справи, а також адміністративні правопорушення. Спочатку розглянемо документи кримінально-правової статистики. Документами карткової системи відповідно до чинного законодавства є такі:

«Статистична картка на підсудного»;

форма №3 «Обліково-статистична картка на кримінальну справу»;

форма №9 «Обліково-статистична картка на справу у порядку виконання вироку, ухвали, постанови»;

Форма №27 Обліково-статистична картка на кримінальну касаційну справу

Форма №29 Повідомлення про надходження скарги

Форма №30 Повідомлення про надходження подання, протесту

Форма №31 Провадження за скаргою на судове рішення

Форма №32 Обліково-статистична картка на наглядну скаргу і витребувану кримінальну справу

Форма №33 Обліково-статистична картка на кримінальну наглядну справу

форма №41 Картка реєстрації заяв і скарг

Форма №46 Картка обліку сум збитків, заподіяних розкраданням та іншими злочинами державній, колективній, приватній власності по вироках і рішеннях, постановлених судом

наряд №1.11 «Копії окремих ухвал суду і листування по їх виконанню»;

наряд №1.12 «Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргою потерпілого»;

наряд №1.13. «Копії постанов (ухвал), за якими справи надіслано на додаткове розслідування, передано на розгляд громадськості, товариського суду, органів у справах неповнолітніх та повідомлення про результати розгляду; вимоги, за якими витребувані справи відповідними органами».

Документами спискової форми є такі:

форма №4 «Алфавітний покажчик кримінальних справ»;

форма №10 «Алфавітний покажчик осіб по справах у порядку виконання вироків, ухвал, постанов»;

форма №25 «Журнал обліку осіб, яких передано на поруки, перевиховання, виправлення»;

форма №37 «Журнал судових засідань»;

форма №40 «Журнал обліку речових доказів» та інші.

Відповідно до «Інструкції з діловодства у Верховному Суді Автономної Республіки Крим, обласному, міжобласному, Київському і Севастопольському міських, районному (міському) судах», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 березня 1997 р. за №82/1886, більшість з цих документів заповнюється технічним персоналом суду. Тому ми зупинимося лише на правилах заповнення та подання «Статистичної картки на підсудного», яку заповнює суддя або головуючий в судовому засіданні.

В органах юстиції на базі даних, які містяться в «Статистичній картці на підсудного» складаються звіти про роботу судів, аналізуються дані про судимість, її рівень, структуру і динаміку в окремих районах, містах, областях і усієї країни в цілому, про причини і умови вчинення злочинів. Ці дані дають змогу проаналізувати практику діяльності судових органів по розгляду кримінальних справ, призначення покарання, або звільнення від нього, визначити заходи по підвищенню ефективності діяльності судів.

Основний принцип заповнення статистичної картки полягає в тому, що в квадраті кожного пункту (статкартка містить 34 пункт) обов'язково проставляється цифрове позначення, включаючи «0». «0» проставляється в тих випадках, коли вказані ознаки, які передбачені в пункті, відсутні. Наприклад, якщо злочин вчинила особа старше 18 років, то квадрати п. п. 9, 10, 11 статкартки, які характеризують неповнолітніх, заповнюються нулями. Якщо злочин вчинив військовослужбовець, то суддями військових місцевих судів у пунктах 5, 6, 7 проставляється цифрове позначення, відмінне від нуля, судді ж інших місцевих судів у даних пунктах проставляють «0».

Статкартка заповнюється на засудженого, виправданого, особу, справа у відношенні якої закрита, а також на особу, яка визнана неосудною, до якої застосовані примусові заходи медичного характеру.

На кожного підсудного заповнюється окрема статистична картка. Якщо по кримінальній справі притягнуто до відповідальності декілька осіб, то порядковий номер картки по справі заповнюється відповідно до числа притягнутих осіб - 1, 2, 3 і т. п. залежно від ступеня і характеру участі кожного із співучасників у вчиненні злочину.

Заповнення статкартки починається із заповнення номера кримінальної справи, ім'я, по батькові підсудного (обвинуваченого), кодових позначень Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, суду, судді.

Коди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя заповнюються згідно із «Кодифікатором областей», коди судів та суддів визначаються відповідно управлінням юстиції, виходячи із порядкових номерів переліку судів області, регіону.

Статкартка складається із п`яти розділів:

1) відомості про підсудного (обвинуваченого) на момент вчинення злочину;

2) відомості про злочин;

3) відомості про вирок (ухвалу, постанову) суду;

4) відомості про результати розгляду апеляції;

5) відомості про результати розгляду справи в касаційній інстанції.

Перший розділ статистичної картки «Відомості про підсудного (обвинуваченого) на момент вчинення злочину» дає змогу одержати соціально-демографічну характеристику підсудного: стать, вік, заняття, посаду, рівень освіти. В цьому розділі знаходяться питання, які характеризують попередню злочинну діяльність: наявність судимості, час вчинення останнього злочину.

Дані про вік, освіту, заняття і посаду підсудного вказують на момент вчинення злочину, а не на день винесення вироку, вік враховується по числу виповнених років. Якщо особу засуджено за декілька злочинів, то вік вказується на момент вчинення злочину, за який передбачено більш суворе покарання.

Заповнюючи п. 3 «Заняття», треба пам`ятати, що «0» ставиться лише тоді, коли особа, яка вчинила злочин, знаходилась в місцях позбавлення волі. В цьому п. 3 до «інші заняття» (7) відносяться особи вільних професій; особи, які визнані неосудними на момент вчинення злочину, тобто усі ті, які не перераховані в інших цифрових покажчиках цього пункту. В цьому пункті до пенсіонерів (8) лише треба відносити тих, хто не працює. Якщо злочин вчинив пенсіонер, який працює, то потрібно вказати фактичне його заняття.

При наявності у підсудного декількох незнятих і непогашених судимостей, в п. 13 відмічається судимість за злочин, який передбачає більш сувору міру покарання.

Другий розділ статистичної картки «Відомості про злочин» дає спочатку відомості про фабулу злочину, тобто стисло викладається суть обвинувачення згідно обвинувального висновку чи постановою судді про порушення кримінальної справи в справах приватного обвинувачення. Пункти 15-22 заповнюються згідно з вироком (постановою, ухвалою) суду. Наприклад, у п. 15 група відображається як організована тільки у випадку визнання її організованою судом.

Заповнюючи п. 19, слід пам`ятати, що якщо злочином заподіянні збитки декільком галузям, то вказується лише та галузь, якій завдані найбільші збитки. Аналогічно заповнюється і п. 21 «Об`єкти злочинних посягань».

У п. 22 проставляється загальна сума матеріальних і моральних збитків, визнана судом за вироками, постановами, ухвалами суду, у національній валюті - гривнях, без урахування копійок. У разі солідарної матеріальної відповідальності засуджених статкартку на підсудного (обвинуваченого) можна заповняти двома способами:

- у статкартці на підсудного (обвинуваченого), який іде першим за вироком суду, вказується загальна сума матеріальних і моральних збитків, у картках інших боржників ставиться «1»;

- загальна сума матеріальних і моральних збитків розподіляється між особами порівну.

Третій розділ статистичної картки «Відомості про вирок (ухвалу, постанову) суду» дає характеристику вироку. Цей розділ заповнюється на підставі рішень місцевих, апеляційних та касаційного судів (касаційного - тільки у разі перевірки вироку, ухвали чи постанови апеляційного суду, винесених ним як судом першої інстанції, або перевірки вироку чи постанови апеляційного суду, винесених ним в апеляційному порядку), для чого введені додаткові квадрати, заповнюючи які потрібно керуватися такими правилами:

- підсудний вважається виправданим тільки при повному його виправданні за всіма статтями пред'явленого обвинувачення;

- особа вважається такою, що справа стосовно неї закрита тільки при закритті кримінальної справи за всіма статтями пред'явленого обвинувачення;

- у випадку засудження особи за декількома статтями, в п. 24 «в» вона обліковується за тією статтею КК України, санкція якої передбачає більш сувору міру покарання;

- у п. 24 «в-1» відображаються всі інші статті КК України, за якими особа засуджена (у випадку закриття справи, виправдання особи чи застосування до неосудного заходів медичного характеру - всі статті, за якими було пред'явлено обвинувачення);

- у разі засудження особи за ч. 2 ст. 115 КК України в п. 24 «в-2» вказуються всі пункти, за якими особа засуджена;

- у п. 25 відображається міра покарання із врахуванням призначеного покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України), сукупністю вироків (ст. 71 КК України) та призначеного більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України). Застосування чи незастосування ст. 70, 71 КК України відображається в п. 27;

- при складанні покарань у вигляді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати 15 років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більше 15 років, але не повинен перевищувати 25 років. При засудженні до реального позбавлення волі строком до 25 років включно у квадратах п. 25 проставляється двома цифрами строк позбавлення волі, заокруглений до найближчого цілого більшого числа (якщо число - одна цифра, то в першому квадраті додається 0).

У разі застосування до засудженого кількох додаткових мір покарання, в п. 26 заповнюється відповідна кількість квадратів, в інших - проставляється 0.

Четвертий розділ статистичної картки «Відомості про результати розгляду апеляції» і п`ятий розділ статистичної картки «Відомості про результати розгляду справи в касаційній інстанції» заповнюються у разі надходження апеляції чи касаційної скарги або касаційного подання.

Якщо справа розглядалась в апеляційній (касаційній) інстанції, то суддя апеляційного (касаційного) суду - доповідач у справі обов'язково повинен заповнити всі показники, що стосуються апеляційної (касаційної) інстанції та заповнити квадрати III розділу, закресливши дані першої та апеляційної інстанцій.

Розділ V заповнюється тільки у разі перевірки касаційною інстанцією вироку, ухвали чи постанови апеляційного суду, винесених ним як судом першої інстанції, або перевірки вироку чи постанови апеляційного суду, винесених ним в апеляційному порядку.

Заповнюючи ІV, V розділи, потрібно дотримуватися таких правил:

- у разі скасування вироку (ухвали, постанови) суду з направленням справи на новий судовий розгляд, повернення справи на додаткове розслідування, закриття провадження в справі, а також зміни вироку з перекваліфікацією обвинувачення - обов'язково заповнюються п. 23-34;

- якщо судом апеляційної (касаційної) інстанції закрито провадження за однією (з статей КК України, за якою особу було засуджено, то п. 23 - 24 заповнюються відповідно за статтями КК України, за якими особа залишилася засудженою;