Еліптичні інтеграли

Проблеми відновлення функції по відомій її похідній для науки та техніки серед множини абелевих інтегралів та алгебраїчних кривих і функцій. Інтегрування виразів до многочленів під коренем як вид еліптичних інтегралів. Перетворення до канонічної форми.

Рубрика Математика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.05.2009
Размер файла 150,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

24

Міністерство освіти і науки України

Південноукраїнський державний педагогічний університет

ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса)

Кафедра математичного аналізу

Курсова робота на тему:

„Еліптичні інтеграли”

виконала

студентка 4 курсу

інституту фізики і математики

спеціальності „МІ”

Сушкова О.А.

Науковий керівник:

Аров Д.З.

Одеса 2007

План

Вступ

1. Загальні зауваження та означення

2. Допоміжні перетворення

3. Приведення до канонічної форми

4. Еліптичні інтеграли 1-го, 2-го і 3-го роду

Висновки

Література

Додатки

Вступ

У багатьох питаннях науки і техніки доводиться не по заданій функції шукати її похідну, а навпаки - відновлювати функцію по відомій її похідній.

Дамо наступне означення:

Функція F(x) на даному проміжку називається первісною функцією для функції f(x) або інтегралом від f(x), якщо на всьому цьому проміжку f(x) являється похідною для функції F(x) або, що те ж саме, f(x)dx служить для F(x) диференціалом

F'(x )= f(x) або dF(x )= f(x)dx.

Пошук для функції всіх її первісних, що називається інтегруванням її, і складає одну з задач інтегрального числення; як бачимо, ця задача являється оберненою основній задачі диференціального числення. Так, наприклад, для обчислення довжини дуги еліпса чи деякої її частини необхідно розв'язати певні еліптичні інтеграли, яким і присвячена дана курсова робота.

1. Загальні зауваження та означення

Розглянемо інтеграл виду

(1)

де y це алгебраїчна функція від х, тобто задовольняє алгебраїчному рівнянню

(2)

(тут - цілий відносно та многочлен). Інтеграли подібного роду отримали назву абелевих інтегралів. До їх числа відносяться інтеграли

Дійсно, функції

задовольняють, відповідно, алгебраїчним рівнянням

Виходячи на геометричну точку зору, абелев інтеграл (1) вважають зв'язаним з тою алгебраїчною кривою, яка визначається рівнянням (2). Наприклад, інтеграл

(3)

зв'язаний з кривою другого порядку

Якщо крива (2) може бути представлена параметрично

так, що функції є раціональними, то в інтегралі (1) стає можливою раціоналізація підінтегрального виразу: підстановкою вона зводиться до виду

.

До цього класу відносяться обидва вище згадані випадки. В окремому випадку, можливість раціоналізації підінтегрального виразу в інтегралі типу (3) зв'язана безпосередньо з тим фактом, що крива другого порядку унікурсальна.

Очевидно, що змінні x і t зв'язані алгебраїчним рівнянням, так що t являється алгебраїчною функцією від х. Якщо розширити клас елементарних функцій, включаючи в нього і всі алгебраїчні функції, то можна сказати, що в випадку унікурсальності кривої (2), інтеграл (1) завжди виражається через елементарні функції в кінцевому виді.

Але подібні обставини являються в деякому розумінні винятком. В загальному випадку крива (2) не унікурсальна, тоді ж, як можна довести, інтеграл (1) заздалегідь не завжди, тобто не при всякій функції R, може бути вираженим в кінцевому виді (проте не виключена можливість цього при окремих конкретних R).

З цим ми зустрічаємося уже при розгляді важливого класу інтегралів

(4)

які містять квадратний корінь з многочленів 3-ої або 4-ої степені і звичайно прилягаючих до інтегралів (3). Інтеграли виду (4) , як правило , уже не виражаються в кінцевому вигляді через елементарні функції навіть при розширеному розумінні цього терміну. Тому, знайомство з ними ми віднесли до заключного параграфу, щоб не переривати головної лінії викладення даної глави, присвяченої, головним чином вивченню класів інтегралів, що беруться в кінцевому вигляді.

Многочлени під коренем в (4) передбачаються такими, що мають дійсні коефіцієнти. Крім того, ми завжди будемо вважати, що у них не має кратних коренів, бо інакше, можна було б винести лінійний множник з під знаку кореня; питання звелося б до інтегрування виразу раніше вивчених типів, і інтеграл виразився б у кінцевому вигляді. Кінцева обставина може мати місце інколи і при відсутності кратних коренів; наприклад, легко перевірити, що

Інтеграли від виразів типу (4) взагалі називають еліптичними в зв'язку з тією обставиною, що вперше з ними зіткнулися при розв'язанні задачі про спрямування еліпсу:

Еліпс:

Зручніше буде взяти рівняння еліпса в параметричній формі , . Очевидно,

де - числовий ексцентриситет еліпса.

Обчислюючи довжину дуги еліпса від верхнього кінця малої осі до будь-якої його точки в першому квадранті, отримаємо

,

Таким чином, довжина дуги еліпса виражається еліптичним інтегралом 2-го роду; як вказувалося, цей факт послужив поводом для самої назви „еліптичний”.

В частковому випадку, довжина чверті обводу еліпса виражається через повний еліптичний інтеграл

.

Між іншим, цю назву, в прямому розумінні, відносять зазвичай лише до таких із них, що не беруться в кінцевому вигляді; інші ж, подібні тільки що приведеним, називають псевдоеліптичними.

Вивчення і табулювання ( тобто складання таблиць значень) інтегралів від виразів (4) при довільних коефіцієнтах a, b, c,…, розуміється складно. Тому звичайно бажання звести всі ці інтеграли, до небагатьох таких, до складу яких входило б по можливості менше довільних коефіцієнтів (параметрів).

Це досягається за допомогою елементарних перетворень, які ми розглянемо в наступних пунктах.

2. Допоміжні перетворення

Зазначимо перш за все, що достатньо обмежитися випадком многочлена 4-ї степені під коренем, так як до нього легко приводиться випадок, коли під коренем многочлен 3-ї степені.

Розглянемо, взагалі, алгебраїчне рівняння непарної степені (з дійсними коефіцієнтами)

.

При достатньо великих по абсолютній величині значеннях x многочлен має знак старшого члена, тобто при додатному x - знак , а при від'ємному x - обернений знак. Так, як многочлен це неперервна функція, то, міняючи знак, він в проміжній точці необхідно перетворюється в 0. Звідси: всяке алгебраїчне рівняння непарної степені (з дійсними коефіцієнтами) має принаймні один дійсний корінь.

Дійсно, многочлен 3-ї степені з дійсними коефіцієнтами необхідно має дійсний корінь, скажемо л, і, відповідно, допускає дійсне розкладання

Підстановка ( або ) і здійснює потрібне приведення

В першу чергу ми будемо розглядати лише диференціали, що мають корінь із многочленів 4-ї степені.

По відомій теоремі алгебри, многочлен четвертої степені з дійсними коефіцієнтами може бути представленим у виді добутку двох квадратних трьохчленів з дійсними коефіцієнтами:

(5)

Постараємось тепер необхідною підстановкою знищити в обох трьохчленах відразу члени першої степені.

Якщо р = р', то наша ціль досягається простою підстановкою . Нехай тепер ; в цьому випадку ми скористаємось дробно-лінійною підстановкою

Можливість встановити дійсні і при чому різні значення для коефіцієнтів м і н зумовлена нерівністю

(6)

Нехай же тепер трьохчлени (5) обидва мають дійсні корені, скажемо, перший - корені б і в, а другий корені г і д. Підставляючи

можна переписати (6) у вигляді

(6ґ)

а для здійснення цієї нерівності достатньо лише потурбуватися, щоб корені трьохчленів не перемежались (наприклад, щоб було б > в > г > д ), що в наших можливостях.

Таким чином, належно вибравши м і н, за допомогою вказаної підстановки ми отримаємо

що можна також (якщо виключити випадки, коли який-небудь з коефіцієнтів M, N, M', N' виявляються нулем) переписати у виді

при А, m і m' відмінних від нуля.

Цей інтеграл можна звести, з точністю до інтеграла від раціональної функції, до такого

Розкладемо тепер раціональну функцію R*(t) на два доданки

Перший доданок не міняє свого значення при заміні t на -t, значить, зводиться до раціональної функції від : ; другий же при вказаній заміні міняє знак, і тому має вид Розглянутий інтеграл представиться в формі суми інтегралів

Але другий із них підстановкою відразу зводиться до елементарного інтегралу

і береться в кінцевому виді. Таким чином, подальшому дослідженню підлягає тільки інтеграл

(7)

3. Приведення до канонічної форми

Покажемо, нарешті, що кожен інтеграл типу (7) може бути представленим у формі

(8)

де k - деякий додатній правильний дріб: 0<k<1. Назвемо цю форму канонічною.

Введемо скорочено

Не зменшуючи загальності, дозволяється вважати тут А = ± 1; крім того, для визначеності обмежимося додатніми значеннями t. Розглянемо тепер різні можливі комбінації знаків A, m, m' і вкажемо для кожного випадку підстановку, що безпосередньо приводить інтеграл (7) в канонічну форму.

1) А = +1, (). Для того, щоб радикал мав дійсні значення, необхідно, щоб було або Припускаємо, що

де 0<z<1 або

Тоді

так, що за k тут треба прийняти

2) А = +1, (h, h'>0). Для того, щоб радикал мав дійсні значення, обмежимося значеннями .

Припускаємо, що

де 0 < z ? 1.

Тоді

і можна взяти

3) А = +1, (h>h'>0). Зміна t нічим не обмежена. Припустимо

де 0?z<1.

В цьому випадку

і

4) А = -1, (h, h'>0). Зміна t обмежена нерівністю . Беремо

, де 0<z<1 ,

так, що

і .

5) А = -1, (h>h'>0). Змінна t може змінюватися лише між і . Припустимо

, де 0<z<1.

Маємо

і Цим вичерпуються всі можливі випадки, тому що у випадку, коли А = -1 і обидва числа m, m' > 0, радикал взагалі не міг би мати дійсних значень. Про множник ми не говорили нічого, тому що у всіх випадках він, очевидно, перетворювався у раціональну функцію від .

Відмітимо ще, що розглядаючи інтеграл (8), ми можемо обмежуватися значеннями z<1; випадок приводиться до цього підстановкою , де <1.

4. Еліптичні інтеграли 1-го, 2-го і 3-го роду

Тепер залишається вивчити найпростіші з інтегралів виду (8), до яких можна було б звести всі інтеграли цього виду, а відповідно, в кінцевому рахунку, і взагалі, всі еліптичні інтеграли.

Виділимо з раціональної функції R(x), що зустрічається в підінтегральному виразі (8) цілу частину P(x), а правильний дріб, який входить до його складу, розкладемо на прості дроби. Якщо не об'єднувати спряжені комплексні корені знаменника, а розглядати їх окремо, як дійсні корені, то R(x) представиться у вигляді суми степенів (n = 0, 1, 2,…) і дробів виду (m = 1, 2, 3,…), де а може бути і уявним числом, помножених на числові коефіцієнти. Звідси ясно, що інтеграл (8), в загальному випадку, являється лінійним агрегатом наступних інтегралів:

(n = 0, 1, 2,…)

і (m = 1, 2, 3,…).

Зупинимося на інтегралах . Якщо проінтегрувати тотожність

то отримаємо рекурентне співвідношення

(9)

що зв'язують три послідовні інтеграли І. Припускаючи що тут n=2, виразимо через та ; якщо взяти n=3 і замість підставити його вираз через та , то навіть виразиться через ці інтеграли. Продовжуючи так далі, легко переконатися, що кожен з інтегралів виражається через та і далі враховуючи (9), можна встановити і вигляд з'єднуючої їх формули

де і - постійні, а є непарний многочлен степені (2n-3). Звідси стає зрозумілим, що якщо є многочлен n - ї степені від х, то

, (10)

де і - постійні, а (х) є деякий многочлен (n-2) - ї степені від х. Визначення цих постійних і коефіцієнтів многочлена Q може бути виконано (якщо многочлен Р коректно заданий за методом невизначених коефіцієнтів.)

Зауважимо, що з (9) можна було б виразити через та інтеграли і при від'ємних значеннях (n = -1, -2, …), так що в інтегралах досить обмежитись випадком .

Переходячи до інтегралів (скажімо, при дійсних a), подібним чином встановимо для них рекурентне співвідношення

справедливе і при від'ємних і нульовому значеннях m.

Звідси всі виражаються через три з них:

тобто, кінцево через , та .

Підкреслимо, що усе це зберігає силу і при уявних значеннях параметра а.

Так в результаті усіх наших тверджень ми підходимо до наступних висновків: всі еліптичні інтеграли за допомогою елементарних підстановок - з точністю до доданків, що виражаються в кінцевому виді, - приводяться до наступних трьох стандартних інтегралів:

( останній інтеграл виходить із введенням, замість , нового параметра ). Ці інтеграли, як показав Ліувіль , в кінцевому виді вже не беруться. Лежандр їх назвав еліптичними інтегралами, відповідно, 1-го, 2-го і 3-го роду. Перші два містять лише один параметр k, а останній, крім нього, ще (комплексний) параметр h.

Лежандр вніс у ці інтеграли ще подальші спрощення, виконавши в них підстановку ( змінюється від 0 до ). При цьому перший із них безпосередньо переходить в інтеграл

. (11)

Другий перетворюється так:

тобто приводиться до попереднього інтеграла і до нового інтеграла

. (12)

Нарешті, третій інтеграл при вказаній підстановці переходить в

. (13)

Інтеграли (11), (12) і (13) також називаються еліптичними інтегралами 1-го, 2-го і 3-го роду - в формі Лежандра.

Із них особливо важливе значення і застосування мають перші два. Якщо враховувати, що ці інтеграли при перетворюються в нуль, і тим зафіксувати вільні сталі, що містяться в них, то отримаємо дві доволі визначені функції від , які Лежандр позначив відповідно через F(k, ц) і E(k, ц). Тут, крім незалежної змінної , вказаний також параметр k, що називається модулем, який входить у вирази цих функцій.

Лежандром були складені обширні таблиці значень цих функцій при різних і різних k. В них не тільки аргумент ,який трактуються як кут, що виражається в градусах, але і модуль k розглядається як синус деякого кута, який і вказується в таблиці замість модуля, причому також в градусах.

Крім того, як Лежандром, так і іншими вченими були вивчені найглибші властивості цих функцій, встановлений ряд формул, що відносяться до них, і т.д.

Дякуючи цьому функції F і E Лежандра ввійшли в сім'ю функцій, що зустрічаються в аналізі і його додатках, на рівних правах з елементарними функціями.

Висновки

В результаті усіх наших міркувань ми коротко можемо сказати, що всі еліптичні інтеграли за допомогою елементарних підстановок - з точністю до доданків, що виражаються в кінцевому виді, - приводяться до наступних трьох стандартних інтегралів Лежандра:

А за допомогою підстановки ( змінюється від 0 до ) ці інтеграли перетворюються в такі:

, і ,

які також називаються еліптичними інтегралами 1-го, 2-го і 3-го роду в формі Лежандра, значення яких можна знайти в таблицях.

Використана література:

1. Г.М. Фихтенгольц. Курс дифференциального и интегрального исчисления. Том I. М.: Наука, 1966 г., 800 стр. с илл.

2. Г.М. Фихтенгольц. Курс дифференциального и интегрального исчисления. Том II. М.: Наука, 1966 г., 800 стр. с илл.

3. Г. Корн, Т. Корн. Справочник по математике для научных работников и инженеров. М.: Наука, 1973 г., 832 стр. с илл.

4. И.Н. Бронштейн, К.А. Семендяев. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов. М.: Наука, 1980 г., 976 с., илл.

ДОДАТКИ

Еліптичні інтеграли першого роду

Еліптичні інтеграли першого роду

10°

20°

30°

40°

50°

60°

70°

80°

90°

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

10

0.1745

0.1746

0.1746

0.1748

0.1749

0.1751

0.1752

0.1753

0.1754

0.1754

20

0.3491

0.3493

0.3499

0.3508

0.3520

0.3533

0.3545

0.3555

0.3561

0.3564

30

0.5236

0.5243

0.5263

0.5294

0.5334

0.5379

0.5422

0.5459

0.5484

0.5493

40

0.6981

0.6997

0.7043

0.7116

0.7213

0.7323

0.7436

0.7535

0.7604

0.7629

50

0.8727

0.8756

0.8842

0.8982

0.9173

0.9401

0.9647

0.9876

1.0044

1.0107

60

1.0472

1.0519

1.0660

1.0896

1.1226

1.1643

1.2126

1.2619

1.3014

1.3170

70

1.2217

1.2286

1.2495

1.2853

1.3372

1.4068

1.4944

1.5959

1.6918

1.7354

80

1.3963

1.4056

1.4344

1.4846

1.5597

1.6660

1.8125

2.0119

2.2653

2.4362

90

1.5708

1.5828

1.6200

1.6858

1.7868

1.9356

2.1565

2.5046

3.1534

Еліптичні інтеграли другого роду

Еліптичні інтеграли другого роду

10°

20°

30°

40°

50°

60°

70°

80°

90°

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

0.0000

10

0.1745

0.1745

0.1744

0.1743

0.1742

0.1740

0.1739

0.1738

0.1737

0.1736

20

0.3491

0.3489

0.3483

0.3473

0.3462

0.3450

0.3438

0.3429

0.3422

0.3420

30

0.5236

0.5229

0.5209

0.5179

0.5141

0.5100

0.5061

0.5029

0.5007

0.5000

40

0.6981

0.6966

0.6921

0.6851

0.6763

0.6667

0.6575

0.6497

0.6446

0.6428

50

0.8727

0.8698

0.8614

0.8483

0.8317

0.8134

0.7954

0.7801

0.7697

0.7660

60

1.0472

1.0426

1.0290

1.0076

0.9801

0.9493

0.9184

0.8914

0.8728

0.8660

70

1.2217

1.2149

1.1949

1.1632

1.1221

1.0750

1.0266

0.9830

0.9514

0.9397

80

1.3963

1.3870

1.3597

1.3161

1.2590

1.1926

1.1225

1.0565

1.0054

0.9848

90

1.5708

1.5589

1.5238

1.4675

1.3931

1.3055

1.2111

1.1184

1.0401

1.0000

Повні еліптичні інтеграли

Повні еліптичні інтеграли

°

°

°

0

1.5708

1.5708

30

1.6858

1.4675

60

2.1565

1.2111

1

1.5709

1.5707

31

1.6941

1.4608

61

2.1842

1.2015

2

1.5713

1.5703

32

1.7028

1.4539

62

2.2132

1.1920

3

1.5719

1.5697

33

1.7119

1.4469

63

2.2435

1.1826

4

1.5727

1.5689

34

1.7214

1.4397

64

2.2754

1.1732

5

1.5738

1.5678

35

1.7312

1.4323

65

2.3088

1.1638

6

1.5751

1.5665

36

1.7415

1.4248

66

2.3439

1.1545

7

1.5767

1.5649

37

1.7522

1.4171

67

2.3809

1.1453

8

1.5785

1.5632

38

1.7633

1.4092

68

2.4198

1.1362

9

1.5805

1.5611

39

1.7748

1.4013

69

2.4610

1.1272

10

1.5828

1.5589

40

1.7868

1.3931

70

2.5046

1.1184

11

1.5854

1.5564

41

1.7992

1.3849

71

2.5507

1.1096

12

1.5882

1.5537

42

1.8122

1.3765

72

2.5998

1.1011

13

1.5913

1.5507

43

1.8256

1.3680

73

2.6521

1.0927

14

1.5946

1.5476

44

1.8396

1.3594

74

2.7081

1.0844

15

1.5981

1.5442

45

1.8541

1.3506

75

2.7681

1.0764

16

1.6020

1.5405

46

1.8691

1.3418

76

2.8327

1.0686

17

1.6061

1.5367

47

1.8848

1.3329

77

2.9026

1.0611

18

1.6105

1.5326

48

1.9011

1.3238

78

2.9786

1.0538

19

1.6151

1.5283

49

1.9180

1.3147

79

3.0617

1.0468

20

1.6200

1.5238

50

1.9356

1.3055

80

3.1534

1.0401

21

1.6252

1.5191

51

1.9539

1.2963

81

3.2553

1.0338

22

1.6307

1.5141

52

1.9729

1.2870

82

3.3699

1.0278

23

1.6365

1.5090

53

1.9927

1.2776

83

3.5004

1.0223

24

1.6426

1.5037

54

2.0133

1.2681

84

3.6519

1.0172

25

1.6490

1.4981

55

2.0347

1.2587

85

3.8317

1.0127

26

1.6557

1.4924

56

2.0571

1.2492

86

4.0528

1.0086

27

1.6627

1.4864

57

2.0804

1.2397

87

4.3387

1.0053

28

1.6701

1.4803

58

2.1047

1.2301

88

4.7427

1.0026

29

1.6777

1.4740

59

2.1300

1.2206

89

5.4349

1.0008

30

1.6858

1.4675

60

2.1565

1.2111

90

1.0000


Подобные документы

  • Таблиця основних інтегралів та знаходження невизначених інтегралів від елементарних функцій. Розкладання підінтегральної функції в лінійну комбінацію більш простих функцій. Метод підстановки або заміни змінної інтегрування. Метод інтегрування частинами.

    реферат [150,2 K], добавлен 29.06.2011

  • Поняття подвійного та потрійного інтегралів. Кратні інтеграли в криволінійних координатах. Геометричні й фізичні додатки кратних інтегралів. Криволінійні й поверхневі інтеграли. Спосіб обчислення криволінійного інтеграла першого та другого роду.

    курсовая работа [278,9 K], добавлен 14.01.2011

  • Вивчення елементарних функцій, інтеграли від яких не є елементарними функціями, тобто вони не обчислюються в скінченному вигляді або не 6еруться. Наближені методи обчислення визначених інтегралів. Дослідження невласних інтегралів та ознаки їх збіжності.

    реферат [1,1 M], добавлен 18.07.2010

  • Суть поверхневих інтегралів першого роду, які є узагальненням подвійних інтегралів. Лист Мебіуса, як приклад односторонньої поверхні. Формула Остроградського-Гаусса, яка встановлює зв'язок між поверхневим інтегралом по замкненій поверхні. Формула Стокса.

    реферат [634,6 K], добавлен 16.03.2011

  • Заміна змінних у подвійному інтегралі. Подвійний інтеграл у полярних координатах. Застосування формул перетворення координат та оберненого перетворення. Функціональний визначник Якобі або якобіан. Подвійні інтеграли в рішенні задач з геометрії й механіки.

    контрольная работа [453,4 K], добавлен 23.03.2011

  • Історія розвитку обчислювальної техніки. Особливості застосування швидкодіючих комп'ютерів для розв’язання складних математичних задач. Методика написання програми для обчислення визначених інтегралів за формулами прямокутників, трапецій та Сімпсона.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 07.10.2010

  • Побудова сіткової функції при чисельному інтегруванні по заданій підінтегральній функції. Визначення формул прямокутників та трапецій; оцінка їх похибок. Використання методики інтегрування за методом трапецій для обчислення визначеного інтеграла.

    презентация [617,4 K], добавлен 06.02.2014

  • Застосування методів математичного аналізу для знаходження центрів мас кривих, плоских фігур та поверхонь з використанням інтегральних числень функцій однієї та кількох змінних. Поняття визначеного, подвійного, криволінійного та поверхневого інтегралів.

    курсовая работа [515,3 K], добавлен 29.06.2011

  • Методика розрахунку невизначених інтегралів. Обчислення площі фігури, обмеженої вказаними лініями, та формування відповідного рисунку. Загальний та частинний розв’язок диференціального рівняння першого порядку. Дослідження на збіжність числових рядів.

    контрольная работа [490,5 K], добавлен 19.01.2015

  • Таблиця формул основних інтегралів. Методи обчислення площі плоскої фігури в декартових координатах. Означення потрійного інтеграла. Знаходження площі фігури обмеженої лініями, розрахунок обсягу просторового тіла. Властивості визначеного інтеграла.

    презентация [467,7 K], добавлен 23.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.