Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності

На 39-40 тиждень вагітності жінок АТФ-позитивні клітини виявляються на межі материнської і плодової частини плаценти. Тіло клітин має вигляд напівмісяця, від якого відходять 3-5 відростків. Відростки потовщуються порівняно з 29 тижнем вагітності. Так, в середньому кількість відростків становить 5-7, а їх товщина - 8-10 мкм. Інтенсивність накопичення АТФ-позитивної речовини у відростках стає вищою, ніж на 29 тиждень вагітності. Наприкінці вагітності та при порушенні структури фетоплацентарного бар'єру на тлі впливу антигенів і активації місцевої імунної системи децидуальної оболонки матки у дендритних клітин виникає передчасний, ніж в нормі, контакт з клітинами плідного походження, що несуть на своїй цитоплазматичній мембрані рецептори І і ІІ класу головного комплексу гістосумісності (лімфоцити, фібробласти, макрофаги), що є стимулом їх активації і формуванням імунної відповіді, спрямованої на відторгнення плоду.

У плаценті щурів АТФ-позитивні дендритні клітини, також як і в плаценті людини, знаходяться на межі плодової і материнської частини - в сполучній зоні, що є важливою біологічною закономірностю. Сполучна зона представлена „глікогеновими” і великими трофобластичними клітинами, що не мають на своїй поверхні рецепторів головного комплексу гістосумісності І класу. Кількість відростків дендритних клітин становить, в середньому, два-три. Довжина відростків становить 70-80 мкм, а товщина - 9-10 мкм. В деяких випадках відростки дендритних клітин на кінцях мають багатоморфне потовщення: ґудзикове, віялоподібне та ін., за рахунок чого вони контактують із децидуальними клітинами компактного шару і з клітинами трофобласту, а також між собою.

На 18-у добу вагітності антигенпрезентуючі клітини розташовані, приблизно, рівномірно, через однакові проміжки - 10-12 мкм. Кількість АТФ-позитивних клітин на умовну одиницю площини 100000 мкм2 становить 1-2 клітини. Площу, яку займають дендритні клітини з відростками, становить 330,04±2,33 мкм2 на 100000 мкм2. Активність АТФ-ази, вираженої в одиницях оптичної щільності - інтегральний денсиометричний показник - становить 522,92±68,90 од. опт. щіл.

На 20-у добу вагітності кількість дендритних клітин зростає порівняно з попереднім строком спостереження. Кількість відростків збільшується. Підвищується функціональна активність клітин. Площа, яку займає АТФ-позитивний матеріал в цитоплазмі дендритних клітин, збільшується вдвічі.

Наприкінці вагітності (22-а доба вагітності) кількість відростків у клітин продовжує зростати. У кожної клітини їх стає 4-5, що в два рази більше, ніж на 18-у добу вагітності. Товщина відростків зростає до 29,15±2,00 мкм, а довжина коротшає до 57,09±6,32 мкм, з чим і пов'язане зростання загальної площи, яку займає АТФ-позитивний матеріал в цитоплазмі, - 1005,33±1,54 мкм2. Одночасно зростає накопичення АТФ-позитивного матеріалу у відростках, порівняно з попередніми строками спостереження. Активність АТФ-ази становить 870,78±91,87 од. опт. щіл. Відростки вже не утворюють на кінцях бляшки, а нагадують мережу, або павутинну структуру в товщі сполучної зони плаценти.

Під час пологів топографія дендритних клітин в плаценті принципово не змінюється. Як і при попередніх строках спостереження, вони локалізуються в сполучній зоні плаценти, товщина якої значно потоншується. Майже повна альтерація шару гігантських трофобластичних клітин супроводжується зростанням кількості АТФ-позитивного матеріалу в сполучній зоні на умовній одиниці площі. Відростки клітин розташовуються настільки щільно, що на межі плодової і материнської частин плацент формують єдину смугу чорного кольору. Відростки коротшають і потовщуються, за рахунок чого зростає абсолютна площа, яку займає АТФ-позитивний матеріал, - 3609,09±3,45 мкм2. Поодинокі трофобластичні клітини повністю оточені відростками дендритних клітин.

Незалежно від спрямованості дії антигенів: чи зі сторони материнського організму після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином, чи зі сторони плоду - після введення імуноглобуліну плодам спостерігається прискорене стоншення сполучної зони плаценти, що призводить до передчасної активації АТФ-позитивних клітин і відміни імунологічної толерантності материнського організму до плоду. Зміни структури фетоплацентарного бар'єру супроводжуються змінами морфофункціонального стану АТФ-позитивних клітин. В дендритних клітинах збільшується накопичення АТФ-матеріалу, кількість відростків, їх товщина і довжина. Відростки замість ґудзикової форми набувають віялоподібну форму.

При лектингістохімічному дослідженні дендритних клітин виявлено, що в децидуальній пластинці доношеної плаценти жінки (38-40 тижнів вагітності) клітини, які несуть рецептори до конконаваліну (Con А+), розташовуються в базальній частині децидуальної пластинки і не зустрічаються на межі материнської та плодової частини плаценти. Вони мають розміри 20-30 мкм, неправильну форму з трьома-чотирма виступами. Ядра клітин світлі. Контури ядер неправильної, лопатної форми. В цитоплазмі клітин в невеликій кількості накопичується речовина, яка виявляється лектином конкановаліну А. Вона має світло-рудий колір, що є свідченням вмісту манозних залишків рецепторів. Бензединові часточки виявляються на поверхні цитоплазматичної мембрани в більшій кількості, ніж в цитоплазмі, тому вона має темно-коричневий колір, що вказує на накопичення манозних залишків рецепторів, які розпізнають антигени, на поверхні цитоплазматичної мембрани.

На дендритних клітинах манозні залишки рецепторів також виявляються лектином сочевиці (LCA). При вагітності, яка була ускладнена антигенною дією протягом третього періоду вагітності, в плаценті кількість дендритних клітин, які виявляються лектинами конконоваліну А, або сочевиці більша, порівняно з фізіологічним перебігом вагітності.

За даними літератури, дендритні клітини децидуальної тканини можуть бути „толерогенного” типу і альтернативного „активуючого” типу (Kдmmerer U. et. al., 2000). Вони відрізняються морфологією і функціями, що виконують. Дендритні клітини здатні виконувати роль сенсорів тканинного струсу і одночасно підтримувати імунологічну толерантність. Від цього залежить їх топографія: чи біля судин, з яких вони виходять при міграції і є ще неактивованими, або на межі материнської і плодової частин плаценти, де завжди відбуваються активні процеси руйнування клітин внаслідок інтенсивної інвазії клітин трофобласта.

За даними M. Kato, K. T. Neil D. Fearnley et al. (2000), незрілі дендритні клітини експресують рецептори, які допомагають адсорбувати екзогенні антигени. Такими рецепторами є С-тип лектинових рецепторів манозного походження - рецептори до лектину конканаваліну А. Тому Соn А+-дендритні клітини в більшій кількості виявляються на початку третього періоду вагітності, ніж перед пологами. З переключенням процесу адсорбції антигену на його процесінг кількість манозних рецепторів на поверхні цитоплазматичної мембрани зменшується, але зростає кількість ферменту АТФази в цитоплазмі клітини для розщеплення та експресії на цитоплазматичній мембрані антигену, і дендритні клітини стають активовані.

Наприкінці вагітності механізм міграції незрілих дендритних клітин в децидуальну пластинку та їх активація обумовлені змінами в інтенсивності експресії некласичних рецепторів HLA-G, HLA-Е, HLA-F і „оголенням” класичних рецепторів HLA-А, HLA-В і HLA-С МНС на поверхні клітин трофобласту (Gardner L., Moffett А., 2003), що, також, спостерігається при порушенні фетоплацентарного бар'єру. При внутрішньоутробних інфекціях процес руйнування трофобластичного бар'єру може бути дуже інтенсивним і підтримка імунологічної толерантності дендритними клітинами в таких умовах відміняється і формується імунна відповідь на тканини плоду.

Лімфоцити основної відпадної оболонки. У породілей при фізіологічно перебігаючій вагітності лімфоцити децидуальної пластинки представлені лімфоцитами малого, середнього і великого діаметру. Максимально лімфоцити концентруються навколо судин матки, залоз, ближче до вільного краю відпадаючої оболонки і в місцях вростання якірних ворсин. Лімфоцити розташовані дифузно, або утворюють невеликі скупчення з 4-7 клітин. Скупчення частіше виявляються біля судин, ближче до вільного краю відпадної оболонки. Відмічається полярне розташування лімфоцитів в децидуальній оболонці - переважно біля вільного краю і ближче до позаворсинчастого цитотрофобласту. Серед лімфоцитів середнього і великого діаметру є лімфоцити з широким і вузьким обідком цитоплазми. Загальна кількість лімфоцитів становить 26,17±2,05 клітин на умовну одиницю площі.

У породіль, вагітність яких була ускладнена антигенним впливом протягом третього періоду вагітності, зростає загальна кількість лімфоцитів децидуальної пластинки матки, особливо за рахунок малих і середніх лімфоцитів. При резус-несумісності їх кількість становить 51,34±4,55 лімфоцитів, що більше, ніж в нормі на 15 %.

Як і в плаценті жінок, лімфоцити децидуальної пластинки плаценти щурів розташовані по всій її товщині. Загальна кількість лімфоцитів спонгіозного шару децидуальної пластинки на умовній площі становить 12,44±0,30 клітин. Протягом третього періоду вагітності тварин, з 18-ї доби до пологів змінюються топографія і кількісний склад лімфоцитів. Їх кількість збільшується на межі материнської і плодової частини. В місцях контакту материнської тканини і трофобласту виявляються скупчення лімфоцитів малого діаметру з 7-9 клітин. Попередня імунізація вагітних тварин стафілококовим анатоксином призводить до зростання кількості лімфоцитів. В компактному прошарку децидуальних клітин, який тонший, ніж у тварин інтактної групи, за рахунок руйнування зовнішніх клітинних шарів, нараховується більша кількість лімфоцитів, ніж у тварин першої групи (малих лімфоцитів - 11,06±3,12, середніх - 9,04±0,45 і великих - 1,02±0,03). У тварин третьої експериментальної групи після внутрішньоплідного уведення антигену кількість лімфоцитів на 18-у добу вагітності на 25 % більше, порівняно з контролем.

Лімфоцити плодової частини плаценти. Лімфоцити ворсинчастого трофобласту плацент породіль зустрічаються в стромі ворсин дифузно. Окремі лімфоцити виявляються серед синцитіотрофобласту і з великою частотою вони зустрічаються в синцитіальних вузлах. Кількісний аналіз лімфоцитів плодової частини плаценти показав, що в першій групі спостереження плацент - у жінок з впливом антигену протягом останнього триместру вагітності, чисельність лімфоцитів вища. При фізіологічно перебігаючій вагітності кількість лімфоцитів в стромі термінальних ворсин становить 12,09±0,50 лімфоцитів.

В плацентах тварин в лабіринтному відділі плаценти лімфоцити виявляються в просвітах плодових судин, в сполучній тканині трабекул - поміж фібробластів, макрофагів, а також серед клітин цитотрофобласту і між клітинами багатоядерного синцитіотрофобласту. На умовній одиниці площи сполучної зони трабекул плаценти нараховується 5,71±0,45 клітин. Протягом третього періоду в нормі кількість лімфоцитів лабіринтної частини зменшується вдвоє. В сполучній зоні плаценти, навпаки, кількість лімфоцитів зростає наприкінці вагітності і лімфоцити утворюють невеликі скупчення з 5-7 клітин навколо гігантських трофобластичних клітин. Незалежно від спрямованості дії антигенів з боку материнського або плідного організмів кількість лімфоцитів в плодовій частині плаценти щурів зростає.

Домінуючою популяцією серед лімфоцитів децидуальної пластинки плаценти як людини, так і щурів є цитотоксичні HPA+-лімфоцити. Існує декілька типів цитотоксичних лімфоцитів, які зустрічаються в матково-плацентарному комплексі: гд-Т-лімфоцити, CD16-CD56+-NК-клітини та CD3+CD8+-лімфоцити. Універсальним маркером всіх популяцій цитотоксичних лімфоцитів є рецептор, що проявляє спорідненість до лектину слимака (HPA) (Paffaro V.A., Celina M., Haraguchi et al., 1999). HPA+-лімфоцити мають, переважно, середній і великий діаметр. У лімфоцитів середнього діаметру є широкий обідок цитоплазми, в якій спостерігається декілька HPA+-гранул, що мають світло-коричневий колір. HPA+-лімфоцити мають круглу або неправильну форму. Лімфоцити розташовуються дифузно, виявляються серед децидуальних клітин материнських котиледонів, навколо якірних ворсин. В плацентах жінок з антигенним впливом протягом третього періоду вагітності більша частина децидуальних HPA+-лімфоцитів виявляється на межі плодової і материнської частини плаценти. Лімфоцити утворюють фронтальний пояс навколо якірних ворсин. Між кількістю цитотоксичних HPA+-лімфоцитів і загальною кількістю лімфоцитів встановлюється міцний вірогідний кореляційний зв'язок (r=0,97), який вище, ніж у групі порівняння.

Протягом третього періоду вагітності в плаценті щурів чисельність HPА+-лімфоцитів в децидуальній пластинці збільшується, особливо в компактному шарі, який контактує з плодовою частиною плаценти. Змінена імунологічна реактивність материнського організму призводить до зростання чисельності HPA+-лімфоцитів на 6-7 %.

На тлі дії антигенів зростає кількість цитотоксичних HPA+-лімфоцитів в плодовій частині плацент породіль і тварин, що вказує на активацію клітинної ланки імунітету плодів і новонароджених. Імунна система плоду людини відповідає посиленням міграції цитотоксичних лімфоцитів як в плаценту, так і в інші органи. Тому кількість цитотоксичних HPA+-лімфоцитів в стромі ворсин плацент жінок, як з антигенним впливом, так і з резус-несумісністю, вища.

Цитотоксичні CD8+-лімфоцити переважно середнього діаметру з середнім, або широким цитоплазматичнім обідком. Цитоплазматична мембрана має хвилясті контури. При фізіологічному перебігу вагітності CD8+-лімфоцити локалізуються, переважно, біля клітин цитотрофобласту якірних ворсин.

У плацентах жінок, вагітність яких була ускладнена антигенним впливом, кількість CD8+-лімфоцитів менша на 15 % (3,88±0,22), оскільки як більша їх частина занурена у фібриноїдні депозити. Так як CD8+-лімфоцити становлять 20-25 % від загальної кількості цитотоксичних HPA+-лімфоцитів, то, вірогідно, із всіх цитотоксичних лімфоцитів в децидуальній пластинці домінують NК-клітини і, або гд-Т-лімфоцити.

Тривалий час підтримувалася точка зору, що в децидуальній пластинці відсутні В-лімфоцити (Mincheva-Nilsson L., 2003). Застосовуючи імуногістохімічний метод дослідження описано топографію CD5+-В1-лімфоцитів в основній відпадній оболонці і в стромі ворсин хоріону, що є підтвердженням функціювання гуморальної вродженої ланки імунітету в плаценті. CD5+-лімфоцити, або В1-лімфоцити децидуальної пластинки мають фенотип середніх лімфоцитів, ексцентричне ядро, широку хвилясту цитоплазму і повторюють морфологію плазматичних клітин. CD5+-лімфоцити локалізуються дифузно, переважно, в середній частині плаценти, в проміжках між материнських котиледонів і серед децидуальних клітин. Також CD5+-лімфоцити розташовуються навколо просвіту судин, ближче до вільного краю відпадної оболонки плаценти.

Антигенний вплив на організм матері призводять до активації гуморальної ланки імунітету імунної системи як матері, так і плоду. Підвищення чисельності CD5+-лімфоцитів вказує саме на активацію неспецифічної гуморальної ланки імунітету - В1-лімфоцитів, які синтезують слабко специфічні імуноглобуліни з класу М, які не проходять через фетоплацентарний бар'єр. Це призводить до збиткового відкладання SBA+-композиту фібриноїду, що було підтверджено в експерименті. Отримані дані співпадають з клінічними даними, які отримані Н.Ю. Сотниковою, А.В. Кудряшовою (2008).

Стосовно виявлення В-лімфоцитів в плодовій частині плаценти породіль питання залишалося до теперішнього часу дискусійним. Вважається, що гуморальна ланки імунітету у новонародженого є незрілою. Виявлені CD5+-В1-лімфоцити в основній відпадній оболонці і в стромі ворсин хоріону є підтвердженням існування гуморальної ланка імунітету у плоду і новонародженого. Фактично, це пов'язано з В1-лімфоцитами, які належать до вродженої ланки імунітету.

Застосовуючи лектингістохімічний метод дослідження, вперше описано розподіл всіх В-лімфоцитів в плаценті, які несуть на своїй поверхні рецептори до лектину сої (SBA) і бузини (SNA), а гістологічним методом виявлені поодинокі плазматичні клітини. SBA+- і SNA+-В-лімфоцити, які ідентифікуються, як В-лімфоцити виявляються в крайовій зоні плаценти, ближче до демаркаційної лінії, по якій відбувалося відокремлення плаценти. SBA+-лімфоцити мають малий і середній діаметр. SBA+-лімфоцити, інколи, утворюють скупчення з 2-3 клітин, частіше навколо судин. В зоні, що контактує з плодовими тканинами, вони не виявляються. SBA+- і SNA+-лімфоцити виявляються навколо мезометральних залоз і судин. Топографія SNA+-лімфоцитів співпадає з топографією SBA+-лімфоцитів. Кількість SBA+- і SNA+-лімфоцитів становить 5,03±0,3 і 6,07±1,12 клітин. Від загальної кількості лімфоцитів (36,78±2,05) вони становлять 14 %. У породілей третьої групи (матері не мали резус-фактору) SBA+-лімфоцити складають 10,03±1,09 клітин на умовну одиницю площі. Плазматичні клітини в децидуальній пластинці, з піронінофільною рожевою цитоплазмою, в кількості 3-5 клітин розташовані навколо просвітів судин, що локалізуються біля вільного краю децидуальної оболонки.

У тварин SBA+-лімфоцити зустрічаються лише в спонгіозному шарі децидуальної пластинки матки. SBA+-лімфоцити розташовані поодиноко і мають середній діаметр. На 18-у добу вагітності кількість SBA+-лімфоцитів становить 1,9±0,06 клітин на умовну одиницю площі децидуальної пластинки матки. На 20-у, 22-у добу вагітності та під час пологів кількість SBA+-лімфоцитів поступово зменшується, що корелює з припиненням функціювання мезометральних залоз. У тварин другої експериментальної групи після імунізації самок стафілококковим анатоксином кількість SBA+-лімфоцитів на 18-у і 20-у добу вагітності зростає на 18 % і 23 %, відповідно, порівняно з тваринами інтактної та контрольної груп.

До складу лімфоїдної тканини плаценти входять імунологічно незрілі PNA+-лімфоцити. У породіль з обтяжливими діагнозами, на відміну від груп порівняння, в материнській частині плаценти збільшується кількість імунологічно незрілих PNA+-лімфоцитів (3-4 лімфоцити на умовну одиницю). Аналогічно, у тварин після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином або після внутрішньоутробного уведення антигену плодам зростає кількість імунологічно незрілих PNA+-лімфоцитів в децидуальній пластинці матки.

Зростання чисельності імунологічно незрілих PNA+-лімфоцитів в плодовій частині плаценти людей після антигенного впливу на материнський організм, і особливо, при резус-несумісності, підтверджує, що імунна система плоду здатна відповідати посиленням імунної відповіді на дію антигенів. Зростання кількості імунологічно незрілих PNA+-лімфоцитів в стромі ворсин плацент після антигенного впливу на організм вагітної протягом третього періоду вагітності до 7,11±1,12 лімфоцитів, проти групи порівняння - 5,38±0,13 лімфоцитів, вказує на надлишкову міграцію імунологічно незрілих лімфоцитів з тимусу плоду в плаценту, як і в інші органи (Волошин Н.А., Карзов М.В., Григорьева Е.А. и др., 2002). Отримані дані співпадають з даними інших авторів - в крові новонароджених дітей, після внутрішньоутробної інфекції нараховується 25 % незрілих Т-лімфоцитів, тоді як в нормі цей показник становить 10 % (Griffits-Chu S., Patterson J. A., Berger C.L. et al., 1984).

Узагальнюючи отримані факти та встановлені закономірності стосовно будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою (placenta associated lymphoid tissue - PALT), пропонуємо уніфіковану схему її будови із урахуванням даних літератури. Розподіл лімфоцитів за лектиновим фенотипом доповнює уявлення про будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою (рис. 1 а, б) і підкреслює зв'язок між вродженим і адаптивним імунітетом плаценти.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розв'язана наукова проблема нормальної анатомії щодо закономірності будови плаценти і асоційованої з нею лімфоїдної тканини та показана її реактивність на дію антигенів; визначено роль дендритних клітин в підтримці імунологічної толерантності та доведено тісний зв'язок між морфо-функціональним станом плаценти та вмістом в ній лімфоцитів. Описано вроджену ланку імунітету, яка залежить від лектинопосередкованого розпізнавання.

1. Лімфоїдна тканина, асоційована з гемохоріальною плацентою, відноситься до лімфоїдної тканини дифузного типу, має подвійне походження (плодове і материнське) і представлена: макрофагами і дендритними клітинами; цитотоксичними HPA+-лімфоцитами, які є домінуючою популяцією; CD8+-лімфоцитами; SBA+- і SNA+-В-лімфоцитами; СD5+-лімфоцитами, та одиничними плазматичними клітинами; імунологічно незрілими PNA+-Т-лімфоцитами. На початку третього періоду вагітності в складі лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою превалює вроджена ланка імунітету, а наприкінці вагітності доповнюється адаптивною.

2. У породіль з антигенним впливом зростає середня маса плацент і плодів, площа плацент зменшується, порівняно з фізіологічним перебігом вагітності, на тлі зростання загальної кількості лімфоцитів у основній відпадній оболонці (51,34±4,55) і плодовій частині плаценти (23,00±1,11), що вдвічі більше, ніж у нормі.

3. Товщина плаценти, особливо материнської частини зростає до 37,10±1,30 мм, проти 15,10±1,00 мм; абсолютна площа материнських лакун до 503,51±45,86 мм2, порівняно з контролем, 445,16±52,45 мм2; зменшується площа цито- і синцитіотрофобласту; зростає відносна площа строми ворсин у жінок з резус-несумісною вагітністю на тлі збільшення загальної кількості лімфоцитів до 23,90±0,83 в основній відпадній оболонці і кількості HPA+-лімфоцитів і SBA+-В-лімфоцитів в плодовій частині до 28,92±5,55 і 14,14±1,06, порівняно з групами контролю - 21,79±0,65 і 8,33±1,16, відповідно, та числа СD8+-лімфоцитів до 5,55±0,36 і до 6,44±0,24 в плодовій частині плаценти лімфоцитів, що на 15 %, більше, ніж при фізіологічному перебігу вагітності.

4. Встановлено надлишковий вміст колагенів I, III, V і VI типів у сполучній тканині строми ворсин, децидуальній пластинці, в структурі фібриноїду і базальних мембран в плаценті породіль, які зазнали антигенного впливу, що сприяє прискореній інволюції плаценти. Вміст колагену ІV типу зменшується при резус-несумісності і супроводжується зростанням площі нашарувань антирезусними комплексами до 182,62±23,56 мкм2, проти групи порівняння 240,76±23,09 мкм2 на фоні зростання кількості СD5+-лімфоцитів до 6,44±0,24 в плодовій частині плаценти, що на 16 % більше, ніж у групі порівняння.

5. Протягом третього періоду вагітності в плаценті щурів відбуваються зміни від адаптивно-компенсаторних до інволютивних, що проявляється зменшенням маси і зростанням її діаметру; накопиченням фібриноїду до 28,80±9,33 %; звуженням сполучної зони до 0,34±0,02 мм, в якій виявляються активовані дендритні клітини в кількості 4,23±1,90 і цитотоксичні лімфоцити, кількість котрих стає максимальною на час пологів - 7,00±0,36, порівняно з іншими частинами плаценти, що сприяє відміні імунологічної толерантності при вагітності.

6. Після імунізації вагітних самок щурів стафілококовим анатоксином спостерігається збільшення діаметру плаценти на 16 % на фоні підвищеного в два-три рази вмісту лімфоцитів у плаценті. Зростає кількість нашарувань фібриноїду до 37,67±3,71 %, що позитивно корелює із кількістю цитотоксичних HPA+-лімфоцитів в плодовій частині плаценти (r=0,9). Прискорюється звуження сполучної зони до 0,25±0,02 мм із зменшенням кількості в ній цитотоксичних лімфоцитів на час пологів до 5,29±1,06.

7. Внутрішньоутробне уведення антигену призводить до: зменшення маси плаценти, зростання її діаметра на тлі потрійного збільшення лімфоцитів плодової частини плаценти, зростання кількості PNA+-лімфоцитів (5,86±0,76), що корелює із кількістю фібриноїдних нашарувань (35,34±3,67 %); прискореного звуження сполучної зони плаценти до 0,24±0,02 мм і значного зростання цитотоксичних лімфоцитів в ній з 20-ї до 22-ї доби вагітності, що закінчується передчасними пологами.

8. Дендритні клітини знаходяться на межі плодової і материнської частини плаценти. Протягом третього періоду вагітності їх кількість збільшується в чотири рази. Зростає кількість, товщина і довжина відростків; збільшується активність АТФ-ази до 883,27±54,91 од. оп. щіл., що відображає зміни в морфо-функціональному стані дендритних клітин.

9. Протягом третього періоду вагітності змінюється структура фето-плацентарного барґєру: зростає кількість нашаруваниь фібриноїду, зґявляються нашарування, які мають рецептори до лектинів SBA+ і PNA+, споріднених до імунних комплексів і фібронектину. Імунізація вагітних стафілококовим анатоксином призводить до надлишкового відкладання SBA+- і WGA+-нашарувань на межі плодової і материнської частини плаценти, які споріднені до імунних комплексів та тенасцину і анексину V. Після внутрішньоутробного уведення антигену збільшується інтенсивність накопичення композитів фібриноїду в лабіринтній частині плаценти, споріднених до лектинів сої та ікри окуня, який тропний до ламініну.

10. Реактивні зміни лімфоїдної тканини впливають на морфогенез плаценти щурів протягом третього періоду вагітності: реактивність імунної системи плоду супроводжується зменшенням маси плаценти, але зростанням її площі і збільшенням маси плодів. Реактивність лімфоїдної тканини материнської частини плаценти тварин закінчується зростанням діаметру плаценти і зменшенням розмірів плодів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Морфогенез плаценти пов'язано з морфо-функціональним станом лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, яка представлена вродженою і адаптивною ланками імунітету.

2. Вплив антигенів під час вагітності з боку материнського або плідного організмів викликає реактивність лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, що може бути морфологічним критерієм внутрішньоплідної дії антигенів.

3. Підтримка імунологічної толерантності при вагітності обумовлена морфо-функціональним станом дендритних клітин, які є загальним елементом вродженої і адаптивної ланок імунітету.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів у плаценті в третьому триместрі в нормі і під дією антигенів з боку плода / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2003. - Т. 8, № 2. - С. 194-195. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

2. Волошин М. А. Компенсаторно-пристосувальна реакція плаценти на внутрішньоплідне уведення антигену / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Наук. вісн. Львівської нац. академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - 2004. - Т. 6 (№1). Ч. 1. - С. 56-59. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

3. Кущ О. Г. Вплив лімфоцитів на морфо-функціональний стан плаценти щурів після іммунізації вагітних стафілококковим анатоксином / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Таврич. медико-биол. вестн. - 2004. - Т. 7, № 4. - С. 69-72. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання статті).

4. Волошин М. А. Взаємозв'язок між інтенсивністю відкладання фібріноїду в лабіринтному відділі плаценти щурів та вмістом лімфоцитів в компактному шарі децидуальної оболонки матки протягом третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології. - 2005. - № 3. - С. 95-99. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

5. Кущ О. Г. Лектингістохімічна характеристика лімфоцитів лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою / О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2005. - № 11 (2). - С. 238-241.

6. Волошин М. А. Особливості розподілу В-лімфоцитів в децидуальній оболонці матки протягом третього періоду вагітності в нормі та після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології. - 2006. - № 1. - С. 11-13. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

7. Кущ О. Г. Динаміка кількості макрофагів в децидуальній тканині матки протягом третього періоду вагітності в нормі та при імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / О. Г. Кущ // Вісник проблем біології та медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 232-234.

8. Волошин М. А. Динаміка HPA+-цитотоксичних лімфоцитів у матково-плацентарному інтерфейсі протягом третього періоду вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. Крымского гос. мед. ун-та им. С. И. Георгиевского. - 2006. - Т. 142, ч. 1. - С. 10-13. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

9. Волошин М. А. Лектингістохімічна характеристика фібріноїду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2006. - № 12 (1). - С. 49-53. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

10. Волошин М. А. Топографія дендритних клітин в плаценті / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2006. - № 12 (2). - С. 165 - 167. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

11. Волошин М. А. Фібріноїд плаценти - фактор неспецифічного імунного захисту материнського і плідного організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Таврический медико-биологический вестн. - 2006. - Т. 9, № 3. Ч. ІІІ. - С. 34-39. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

12. Кущ О. Г. Особливості синтезу колагенів в плаценті при фізіологічно перебігаючий вагітності та при пізніх гестозах / О. Г. Кущ // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2006. - № 2 (6). - С. 148-151.

13. Волошин М. А. Виявлення В-лімфоцитів у плаценті при резус-ізоімунному конфлікті матері та плоду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. - 2007. - № 13 (2). - С. 290-293. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

14. Кущ О. Г. Взаємозв'язок між кількістю лімфоцитів компактного і спонгіозного шарів децидуальної оболонки матки протягом третього триместру вагітності в нормі та в експерименті / О. Г. Кущ // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2005. - № 1 (5). - С. 94-96.

15. Волошин М. А. Динаміка товщини сполучної зони плаценти щурів і вміст в ній лімфоцитів протягом третього періоду вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Запорож. мед. журн. - 2005. - № 3. - С. 26-28. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

16. Кущ О. Г. Особливості будови і реактивності лімфоїдної тканини, асоційованої з децидуальною тканиною / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - № 2 (7). - С. 105-107. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання статті).

17. Волошин М. А. Морфологія дендритних клітин плаценти щурів протягом третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Журн. АМН України. - 2007. - Т. 13, № 2. - С. 327-336. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

18. Волошин М. А. Особливості будови лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою у породіль при фізіологічно перебігаючий вагітності та при зміненій імунологічній реактивності материнського та плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Український морфологічний альманах. - 2008. -Т. 6, № 1. - С. 64-67. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

19. Волошин М. А. Розподіл дендритних клітин та лімфоцитів децидуальної тканини матки в третьому періоді вагітності людини / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Науковий вісник Ужгородського ун-ту, серія „Медицина” - 2008. - Вип. 33. - С. 18-21. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

20. Кущ О. Г. Особенности распределения лимфоцитов в плаценте / О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2003. - Вип 9. - С. 93-96.

21. Волошин М. А. Особливості розподілу лімфоцитів у лабіринтному відділі плаценти в нормі і після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2004. - Т. 3, № 4. - С. 53-56. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

22. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів в децидуальній оболонці протягом третього триместру вагітності в нормі і при зміненій імунореактивності материнського і плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2005. - Вип. XIV - С. 171-177. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

23. Кущ О. Г. Кількісний та якісний склад лімфоцитів децидуальної тканини матки породіть при фізіологічно перебігаючий вагітності та при пізніх гестозах / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Вісник наук. досліджень. - 2006. - № 3 (44). - С. 16-18. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).

24. Кущ О. Г. Реакція фібріноїду після внутрішньоплідного уведення антигену / О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2006. - Вип. XVII - С.161-165.

25. Кущ О.Г. Особливості синтезу колагену IV типу в плаценті при фізіологічно перебігаючий вагітності та при резус-конфлікті / О.Г. Кущ // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2007. - Т. 143, ч.IV. - С. 53-55.

26. Патент на корисну модель № 19482 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Спосіб виявлення ламініну в гістологічних препаратах / Волошин М. А., Кущ О. Г.; заявник і патентовласник Запорізький державний медичний університет. - № u 2006 07176; заявл. 27.06.2006 ; опубл. 15.12.2006, Бюл. № 12. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання формули патенту).

27. Патент на корсину модель № 21635 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Спосіб виявлення колагену III типу в гістологічних препаратах / Волошин М.А., Кущ О.Г.; заявник і патентовласник Запорізький державний медичний університет. - № u 2006 11423; заявл. 30.10.2006 ; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання формули патенту).

28. Деклараційний патент на корисну модель № 13282 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Спосіб виявлення В-лімфоцитів в гістологічних препаратах / Волошин М. А., Кущ О. Г.; заявник і патентовласник Запорізький державний медичний університет. - № u 2005 09959 ; заявл. 24.10.2005 ; опубл. 15.03.2006, Бюл. № 3. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання формули патенту).

29. Волошин Н.А. Внутриутробное введение антигена - модель для изучения роли лимфоцитов в процесах морфогенеза внутренних огранов / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьєва, О.Г. Кущ, М. Б. Вовченко, А. О., Светлицький С. В. Чугин // Запорож. мед. журн. - 2005. - № 3. - С. 12. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів).

30. Волошин М. А. Динаміка кількості цитотоксичних лімфоцитів у плаценті протягом третього періоду вагітності в експерименті / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т. 5, - № 2. - С. 23-24. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

31. Волошин М. А. Роль лімфоїдної тканини асоційованої з децидуальною оболонкою в формуванні імунологічної толерантності між материнським організмом і плодовим організмом / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Друга Всеукраїнська морфологічна наукова конференція „Карповські читання”, : 12-15 квіт. 2005 р. матеріали конф. - Дніпропетровськ. - 2005. - С. 13-14. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

32. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів в децидуальній оболонці протягом третього триместру вагітності в нормі та після внутрішньоутробного введення антигену / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: наук.-практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харьковського державного медичного університету, 17-18 січн. 2005. : матеріали конф. - Х., 2005. - С. 13-14. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

33. Кущ О.Г. Динаміка товщини перехідної зони лабіринтного відділу плаценти щурів у ІІІ триместрі вагітності в нормі та після імунізації стафілококовим анатоксином / О.Г. Кущ, Т.М. Матвейшина // „Молодь -медицині майбутнього” : Тези доп. міжнар. наук. конф. 21-22 квіт. 2005. - Одеса : Одес. держ. мед. ун-т, 2005. - С. 35. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання тез).

34. Кущ О. Г. Морфологические аспекты строения плаценты при физиологическом течение беременности и при сопутствующем гестозе / О. Г. Кущ, Т. М. Матвейшина // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. - Запоріжжя : Вид-во ЗДМУ, 2006. - Вип. XVII - С.188-189. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання тез).

35. Кущ О. Г. Макроморфология плаценты при физиологическом течение беременности и при наличии познего гестоза / О. Г. Кущ, Т. М. Матвейшина // „Карповські читання” Третя Всеукраїнська морфологічна наукова конференція, 11-14 квіт. 2006: матеріали конференції. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 37-38. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, підготовлено тези до друку).

36. Волошин Н.А. Внутриутробная антигеная стимуляция как модель для изучения морфогенеза органов / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, О. Г. Кущ, М. С. Щербаков, М. Б. Вовченко, А. А. Светлицкий, С. В. Чугин // Морфологические ведомости. - 2006. - № 1-2. - С. 57-58. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів).

37. Волошин М. А. Динаміка кількості імунологічно незрілих PNA+-лімфоцитів у лабіринтному відділі плаценти в нормі і після імунізації тварин стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісн. Запорізького нац. ун-ту. Біологічні науки. - 2006. - № 1. - С. 168. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

38. Волошин М. А. Особенности строения лимфоидной ткани, ассоциированной с плацентой в третьем периоде беременности у крыс / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Актуальные вопросы эволюционной, возрастной и экологической морфологии. - Белгород, 2006. - С. 34. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання тез).

АНОТАЦІЯ

Кущ О.Г. Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності (анатомо-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спецільністю 14.03.01 - нормальна анатомія. Державний вищий навчальний заклад „Тернопольський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ Украины, Тернопіль, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми нормальної анатомії стосовно закономірності будови плаценти і асоційованої з нею лімфоїдної тканини і показана реактивність лімфоїдної тканини плаценти на дію антигенів. Досліджено роль дендритних клітин у підтримці імунологічної толерантності і встановлено тісний кореляційний зв'язок між морфофункціональним станом плаценти і кількістю лімфоцитів в ній. Описано вроджену ланку імунітету, яка залежить від лектинопосередкованого розпізнавання.

Спираючись на проведений комплекс дослідженнь (макро-мікроскопічний, гістологічний, лектингістохімічний і імуногістохімічний) проаналізовано особливості морфогенезу плаценти протягом третього періоду вагітності у людини і щурів залежно від активації різних ланок імунітету. Встановлено, що дендритні клітини децидуальної пластинки плаценти активуються наприкінці вагітності, на тлі потоншання сполучної зони плаценти і збільшення в ній цитотоксичних лімфоцитів, що призводить до відміни імунологічної толерантності материнського організму до плоду.

Антигенний вплив, незалежно від направленості дії, на організм матері чи плоду призводить до проявів компенсаторно-пристосувальних змін в плаценті - збільшення її маси і площі: зменшення площі лакун, синцитіотрофобласту, збільшення площі строми ворсин; збиткове накопичення фібриноїду, антирезусних імунних комплексів і колагенів I, III, V і VI типів, що змінює структуру фето-плацентарного барґєру.

Виявлені зміни морфо-функціонального стану плаценти відбуваються на тлі реактивних змін лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, - збільшення кількості HPA+-цитотоксичних лімфоцитів в материнській частині плаценти і СD5+-лімфоцитів в плодовій частині плаценти, що вказує на активацію вродженої адаптивної ланки імунітету.

Ключові слова: плацента: лімфоїдна тканини, асоційована з плацентою, лімфоцит, антигенний вплив.

АННОТАЦИЯ

Кущ О.Г. Закономерности строения плаценты и лимфоидной ткани ассоциированной с ней, в течении третьего периода беременности (анатомо-експериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора биологических наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. Государственное высшее учебное заведение „Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского” МЗ Украины, Тернополь, 2008.

Диссертация посвящена решению научной проблемы нормальной анатомии, которая касается закономерности строения плаценты и ассоциированной с ней лимфоидной ткани и показана реактивность лимфоидной ткани плаценты на действие антигенов. Изучена роль дендритных клеток в поддержании иммунологической толерантности и установлена тесная взаимосвязь между морфо-функциональным состояниям плаценты и содержанием в ней лимфоцитов. Описано врожденное звено иммунитета, которое зависит от лектирецепторного распознавания.

На основании проведеного комплекса исследований (макро-микроскопического, гистологического, гистохимического, лектингистохимического и иммуногистохимического) проанализованы особенности морфогенеза плаценты в течение третього периода беременности у человека и крыс в зависимости от активации разных звеньев иммунитета. Установлена, что дендритные клетки децидуальной ткани плаценты активируются в конце беременности, на фоне истончения соединительной зоны плаценты и увеличения в ней цитотоксических лимфоцитов, что приводит к отмене иммунологической толерантности материнського организма по отношению к плоду.

При изменении структуры фетоплацентарного барьера на фоне действия антигенов и активации местной иммунной системы децидуальной оболочки матки у дендритных клеток возникает опережающий, нежеле в норме, контакт с клетками плодного происхождения, которые несут на своей цитоплазматической мембране рецепторы І и ІІ класса главного комплекса гистосовместимости (лимфоцити, фибробласты, макрофаги), что является стимулом их активации и формирования иммунного ответа, направленного на отторжение плода.

Формирование толерогенных фето-плацентарно-материнских взаимоотношений зависит от биологического барьера, центральное место в которой занимает лектинрецепторная система трофобласта, что корелирует с изменениями в функционировании разных отделов иммунной системы плаценты в течение третього периода беременнсти.

В зависимости от динамики беременности изменяется топография и функции фибриноида как механического барьера для адгезии клеток и сорбции веществ. Трофобласт покрыт слоем фибриноида, который имеет сложную молекулярную, химическую и стереохимическую структуру. Иммунозащитные функции фибриноида определяются количественным и качественным составом веществ, что входять в его структуру. В состав этих веществ входять углеводсодержащие соединения, которые имеют рецепторы к лектинам разных типов и обеспечивают разные адгезивные свойства фибриноида. Углеводная композиция рецепторов к лектинам, что входять в состав композитов фибриноида, отражает иммуноморфологические взаимоотношения в системе мать-плацента-плод.

Выявленное изменение морфо-функционального состояния плаценты происходит на фоне реактивных изменений лимфоидной ткани ассоциированной с плацентой - увеличению количества HPA+-цитотоксических лимфоцитов в материнской части плаценты и SBA+-В-лимфоцитов и СD5+-лимфоцитов в плодовой части плаценты, что указывает на активацию врожденного звена иммунитета.

Выявленные В-лимфоциты в плодной части плаценты являються подтверждением существования гуморального звена иммунитета у плода и новорожденного. Фактически, это связано с В1-лимфоцитами, которые пренадлежат к вроженному звену иммунитета.

В течение третьего периода беременности изменяется структура фето-плацентарного барьера, увеличивается количество отложений, что проявляют сродство к лектинам сои и арахиса, которые идентифицируются как иммунные комплексы и фибронектин. Иммунизация беременных стафилокковым анатоксином приводит к избыточному отложению SBA+- и WGA+-отложений на границе плодовой и материнской части плаценты, которые определяются как тенасцин и аннексин V. После внутриутробного введения антигена увеличивается интенсивность обложений композитов фибриноида в лабиринтной части плаценты, проявляющих сродство к лектину сои и икры окуня, что указывает на избыточное отложение ламинина и изменяет структуру фетоплацентарного барьера.

Доминирующей популяцией среди лимоцитов децидуальной пластинки как у человека, так и у крыс являютья цитотоксические HPA+-лімфоцити. CD8+-лимфоциты составляют 20-25 % от общего количества цитотоксических HPA+-лимфоцитов.

К лимфоидной ткани плаценты относятся иммунологически незрелые PNA+-лимфоциты. Увеличение их количества в плодовой части плаценты подтверждает, что иммунная система плода и новорожденного способна отвечать усилением иммунного ответа на действие антигенов.

Ключевые слова: плацента, лимфоидная ткань, ассоциированная с плацентой, лимфоцит, антигенное воздействие.

SUMMARY

Kusch O.G. Morphological patterns of placenta and lymphoid tissue associated with it during the third pregnancy period (anatomic-experimental investigation). - Manuscript.

Thesis for competition of a scientific degree of Doctor of Biological Sciences in speciality 14.03.01. - Normal Anatomy. the State Higher educational establishment „Ternopil State medical University, named after I. Ya. Gorbachevsky”. MHP of Ukraine Ternopil, 2008.

The thesis is devoted to the descision of normal anatomy scientific problem, concerning of placenta and placenta associated lymphoid tissue structure patterns. Reactivity of placenta associated lymphoid tissue on antigen influence is shown. Role of dendritic cells in establishment of immunological tolerance is examined. Intimate correlation between morpho-functional state of placenta and amount of lymphocytes is settled. Innate immunity chain depended on lectinreceptor recognition is described.

On the base of modern morphological, hystochemical, lectin-hystochemical and immune-hystochemical methods we have examined peculiarities of women and rats' placenta morphogenesis during the third period of pregnancy, depending of activation of different immunity chains. It is settled, that dendritic cells activate at the end of pregnancy when connective zone of placenta turns thinner and number of cytotoxic lymphocytes increases. All these lead to regection of immunological tolerance of maternal organism in relation to foetus.

Antigen influence notwithstanding direction of influence, weather it is on maternal or foetal organism, changes adoptive functions of placenta: weight and square of placenta increase, lacunes' square and square of scincitiotrophoblast decrease, square of strome villies decreases. It is determined an exscess accumulation of fibrinoid and anti Rh immune complexes, collagens of І, ІІІ, V and VІ types. All these change the structure of foeto-placental barrier.

Revealed changes of morpho-functional condition of placenta take place on the background of placenta associated lymphoid tissue changes (augmentation of HPA+-cytotoxic lymphocytes number in maternal part of placenta and SBA+-B-lymphocytes and CD5+-lymphocytes in foetal part of placenta), which points on activation of innate immunity.

Key words: placenta, placenta associated lymphoid tissue, lymphocyte, antigen influence.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТФаза - аденозинтрифосфатаза

Con A - лектин конканаваліну А

HPA - лектин виноградного слимака

LCA - лектин із насіння сочевиці

LHP - лектин насіння фасолі

МНС - головний комплекс гістосумісності

NK - натуральний кілер

PNA - лектин із насіння арахіса

SBA - лектин із насіння сої

SNA - лектин кори бузини чорної

од.опт. щіл. - одиниці оптичної щільності