Лікування цукрового діабету з використанням хризантеми

-після ін'єкції необхідно злегка промасажувати місце введення інсуліну.

При лікуванні діабету ІІ типу необхідні, субкалорійна дієта ,що забезпечує нормалізацію маси тіла і застосування пероральних цукорознижуючих препаратів за показаннями. Цукор виключається з дієти, а його замінюють ксилітом і сорбітом не більше 30г на добу, так як їх надлишок викликає побічний ефект -- діарею.

Пероральні гіпоглікемічні препарати поділяють на дві групи: похідні сульфанілсечовини і бігуаніди.

Сульфаниамідні препарати стимулюють секрецію ендогенного інсуліну, пригнічують продукцію глюкагону, збільшують чутливість інсулінзалежних тканин до інсуліну.

Побічні ефекти похідних сульфанілсечовини пов'язані з алергічними реакціями, здатністю затримувати рідину в організмі, що негативно впливає на гемопоез. Абсолютним протипоказанням до застосування похідних сульфанілсечовини є кетоацидоз, гнійна інфекція, вагітність, оперативне втручання, при яких можна застосувати інсулінотерапію.

Препарати похідних сульфанілсечовини зазвичай призначають хворим віком старше 35 років. Розрізняють похідні сульфанілсечовини I і II генерації. Препарати I генерації дозуються в дециграмах. До них відносяться хлорпропамід (діабінез, меллінез, біоглумин, діабаріл, продіабен), букарбан ( надісан, ораніл, сульфадіабет, карбутамід, ораніл, інвенол) та інші.

До препаратів II групи, дозованих в сотих і тисячних частках грама, відносять глібенкламід (гілемал, манініл, даоніл, еуглюкон, міглюкан), глюренорм (глікведон, глюренор), гліклазид (діамікрон, предіан, нордіалекс, діабетон), гліпізид (мінідіаб, глібінез, глукопрол, мелізид, менодіаб).

Застосовуючи препарати I генерації, лікування починають з малих доз (0,5-1г), підвищуючи її до 1,5-2г на добу. Цукорознижуюча дія проявляється на 2-5 добу від початку лікування, оптимальна настає через 10-14 днів.

Доза препаратів II генерації зазвичай не повинна перевищувати 10-15мг. Критерієм компенсації при призначенні похідних сульфанилсечовини є нормальний рівень цукру в крові натще і його коливання протягом доби, не перевищують 8,9 ммоль/л, а також відсутність глюкозурії.

Бігуаніди, що застосовуються для лікування цукрового діабету, потенціюють дію інсуліну, збільшують проникність клітинних мембран для глюкози в м'язах, зменшують всмоктування глюкози в кишечнику. Важливою властивістю бігуанідів є гальмування ліпогенезу та посилення ліполізу.

Показанням до застосування бігуанідів є II тип цукрового діабету середньої тяжкості без кетоацидозу, наявності захворювання печінки і нирок, у хворих з надмірною масою тіла.

Пероральні цукорознижуючі препарати слід призначати, якщо відсутня виражена кетонурия. Вони неефективні, якщо в організмі не виробляється інсулін, тому їх застосовують у хворих старших за 35 років [20, 22].

2.2.2 Дієтотерапія при цукровому діабеті

Дієта під час цукрового діабету є необхідною складовою лікування, як і використання цукрознижувальних препаратів або інсуліну. Без дотримання дієти неможлива компенсація вуглеводного обміну. Слід зазначити, що в деяких випадках під час діабету 2-го типу для компенсації вуглеводного обміну достатньо лише дієти, особливо на ранніх стадіях захворювання. При 1-му типі діабету дотримання дієти життєво важливе для хворого, порушення дієти може привести до гіпо- або гіперглікемічної коми, а в деяких випадках -- навіть до смерті хворого. Завданням дієтотерапії під час цукрового діабету є забезпечення рівномірного і адекватного фізичному навантаженню надходження вуглеводів в організм хворого. Дієта має бути збалансована за білками, жирами та калорійностю. Слід повністю виключити з раціону харчування вуглеводи, що легко засвоюються, вживати їх можна лише у випадках гіпоглікемії. Під час діабету 2-го типу часто виникає необхідність зниження калорійності раціону для корекції маси тіла.

Основним поняттям при дієтотерапії цукрового діабету є хлібна одиниця (ХО). Хлібна одиниця являє собою умовну міру, що дорівнює 10-12 г вуглеводів або 20-25 г хліба. Існують таблиці, в яких зазначено кількість хлібних одиниць у різних продуктах харчування. Протягом доби кількість хлібних одиниць, що вживає хворий, має залишатися постійною; у середньому на добу необхідно вживати 12-25 ХО, залежно від маси тіла та фізичного навантаження. За один прийом їжі не рекомендовано вживати більше 7 ХО, бажано організувати прийом їжі так, щоб кількість ХО у різних прийомах їжі була приблизно однаковою. Слід також зауважити, що вживання алкоголю може призвести до віддаленої гіпоглікемії, зокрема і гіпоглікемічної коми.

Важливою умовою успішності дієтотерапії є ведення хворим щоденника харчування. До нього записується вся їжа, що її вжито протягом дня, і розраховується кількість хлібних одиниць, вжитих під час кожного вживання їжі і в цілому за добу.

Одна хлібна одиниця-це:

- тридцять грам хліба,

- одна столова ложка борошна,

- дві столові ложки вареної каші,

- один стакан молока,

- одна столова ложка цукру,

- одна картоплина,

- один буряк,

- три виноградини,

- половина грейпфрута, банана, стать качана кукурудзи,

- одне яблуко, груша, персик, апельсин, хурма, один шматочок дині або кавуна,

- три-чотири мандарина, абрикоса або сливи,

- чашка малини, суниці, чорниці, смородини, брусниці, ожини,

- одна третина склянки соку винограду,

- півсклянки соку яблук,

- один стакан квасу чи пива.

М'ясо і риба не містить вуглеводи, і тому їх не потрібно розраховувати. При цукровому діабеті категорично не можна включати в харчування продукти, в яких багато вуглеводів. Треба серйозно обмежити вживання смаженого, гострого, солоного і копченого. Слід повністю виключити з харчування продукти, в яких одночасно міститься багато жирів і вуглеводів (торти, тістечка та інші солодощі).

Хворі на цукровий діабет другого типу зазвичай страждають ожирінням і тому першим завданням для дієтотерапії стає зниження ваги хворого. У деяких випадках лікарі призначають певні види ліків, які спільно з дієтою та фізичними навантаженнями сприяють зниженню ваги. Якщо хворий на діабет другому типу не страждає ожирінням, то дієта будується відповідно до норм при даному захворюванні (враховуються - стать, вік і фізичне навантаження).

Один з важливих принципів дієти при діабеті -- це взаємозамінність продуктів. Ви будете урізноманітнити своє харчування, якщо в різні дні вживати різні продукти, а так само створювати різні їх комбінації. Так само можливе проведення так званих - "молочних днів" чи "овочевих днів" тощо [22].

2.2.3 Фітотерапія

При легких формах цукрового діабету рекомендуються наступні збори лікарських рослин:

№ 1. Rp: Трава галеги 10,0

листя чорниці 10,0

стулки квасолі 20,0

корінь кульбаби 20,0

листя кропиви 20,0

квітки кульбаби 25,0

Misce ut fiat species.

Da.

Signa:1 чайну ложку суміші настояти на 200 мл окропу. Приймати по 200 мл 3 рази в день перед їжею.

№ 2. Rp:Листья мучниці 10,0

кореневища валеріани 20,0

трава і насіння галеги 25,0

Misce ut fiat species.

Da.

Signa:Готувати і приймати як збір № 1.

№ 3. Rp:Листя чорниці 100,0

листя суниці 60,0

листя липи 40,0

квітки коров'яку 30,0

Misce ut fiat species.

Da.

Signa:1 столову ложку суміші настояти на 200 мл окропу 4 години. Приймати по 400-600 мл настою на добу перед їжею.

При різних формах цукрового діабету можна застосовувати також фітозбори наступного складу:

№ 4. Rp:Коріння лопуха 10,0

стулок квасолі 10,0

листя чорниці 10,0

солома вівса 10,0

квітки бузини чорної 10,0

Misce ut fiat species.

Da.

Signa:3 столові ложки збору залити 600 мл води і кип'ятити на слабкому вогні 10 хвилин, настояти в термосі 45 хвилин, процідити. Приймати по 50 мл 6-8 разів у день перед їжею.

№ 5. Rp:Листя берези 0,20

трава звіробою 0,20

листя суниці 0,20

листя кропиви 0,20

коріння кульбаби 0,20

стулки квасолі 0,50

листя чорниці 0,50

Misce ut fiat species.

Da.

Signa:Весь збір подрібнити і розділити на 4 частини. Одну частину залити 500 мл води, кип'ятити 15 хвилин, настояти в термосі 2 години, процедити. Приймати по 50 мл 6 разів на добу [22].

2.2.4 Лікування цукрового діабету з використанням хризантеми

1.Чай Гонсин

Основні інгредієнти: Парагвайський чай (Ilex Paraguariensis); трава материнки звичайної (Origanum vulgare L.); насіння моркви дикої (Daucus carota L.); листя м'яти перцевої (Mentha piperita L.); квітки хризантеми індійської (Chrysanthemum indicum L.); листя оливи (Olea europoea L.); трава люцерни (Medicago sativa L.); трава каламинти сірої (Calamintha incana).

Показання до застосування: при стресових ситуаціях, при функціональних і нервових розладах, важких фізичних навантаженнях,при безсонні і нервовому порушення, депресіях, слабкості, апатії, неврозах, для стимуляції імунітету, для виведення з організму шлаків, токсинів, жирів, для зниження рівня цукру і холестерину в крові, при головних болях, при коронарній недостатності, при атеросклерозі, для нормалізації кров'яного тиску, при люмбаго, ревматизмі, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, кольках, запорах, атонії кишечника при підвищеній кислотності, захворюваннях жовчного міхура, жовчовивідних шляхів і печінки при захворюваннях органів дихання та дихальних шляхів.

Спосіб застосування: 1 пакетик чаю заварюють в 1 л гарячої (70'С) води протягом 10-30 хвилин. Випити 1 склянку вранці натщесерце, а решту пити протягом дня. При тривалому вживанні можна скоротити прийом до 1 склянки на день. Зверніть увагу! Заварювати чай Гонсин слід водою при температурі не вище 70?С.

Збір з хризантемою при діабеті

В даний час для лікування хворих на інсулінозалежний цукровий діабет в клінічних умовах застосовується замісна терапія, яка лише тимчасово компенсує дію.

Відомий спосіб лікування цукрового діабету набором трав, що включає чорницю звичайну (пагони), квасолю звичайну (стулки квасолі), аралію манчжурську або заманиху високу (коріння), хвощ польовий (трава), шипшину (плоди), звіробій звичайний (трава), ромашку лікарську (квітка ) . При застосуванні препарату для лікування інсулінзалежних хворих відзначався більш стабільний перебіг захворювання, що дозволило зменшити дози інсуліну, необхідного для компенсації цукрового діабету.

Цей збір було запатентовано першого травня 2000 року у Російській Федерації.

Завдання запропонованого збору полягає у створенні способу лікування інсулінозалежного цукрового діабету, що дозволяє повністю відмовитися від застосування інсуліну.

Лікування інсулінозалежного цукрового діабету( 1 типу) полягає у введенні інсуліну та прийомі антидіабетичного лікарського збору, що містить кропиву, астрагал, полин, буркун, кульбаба та лист чорниці . У процесі лікування дозу інсуліну поступово знижують на 0,3-0,5 ОД інсуліну на місяць аж до повного скасування замісної терапії. До складу лікарського збору додатково вводять лікарські трави, збагачені іонами хрому. Лікарський збір складають з лікарських рослин в наступному співвідношенні, ваг.ч. :

Кульбаба лікарська - 2 - 10

Сухоцвіт болотний - 2 - 6

Тис гострокінцевий - 6 - 10

Чорниця звичайна - 10 - 20

Черноголовка звичайна - 2 - 3

Посконник Ліндлея - 4 - 10

Порія кокосовидна - 2 - 20

Коричник китайський - 2 - 6

Брусниця звичайна - 10 - 60

Лохина болотна - 10 - 60

Кропива дводомна - 6 - 10

Кизил лікарський - 20 - 60

Ямс китайський - 2 - 6

Шоломниця байкальска-10-60

Хризантема китайська - 6 - 10

Коптіс китайський - 10 - 20

Береза китайська - 6 - 10

Жимолость японська - 6 - 20

Кардамон дурнушниковий-2-6

Пуерарія волосоподібна-6- 10

Наперстянка пурпурна- 1 - 2

Диоскорея звичайна - 2 - 10

Спаржа клубенькова - 6 - 10

Атрактілодеса яйцевидна-10- 20

Луб оксамиту амурського-6-10

Астрагал перетинчастий -6-10

Істод тонколистий - 6 - 10

Кодонопсіс дрібноволосистий-2-6

Купина запашна - 2 - 6

Перстач піжмолисний - 10- 20

Норічник Ольдгема - 1 - 2

Горіх айлантолістний - 2 - 6

Рогіз широколистий - 6 - 10

Родіола рожева - 10 - 20

Лист горіха манчжурского-10-20

Оболонки квасолі - 10 - 60

Насіння вики - 2 - 10

Квітки кукурудзи - 10 - 60

Хміль запашний- 10 - 60

Кореневища борця Фішера-1-2

Коріння лопуха великого-20- 100

Полин Сіверса - 2 - 20

Горець пташиний - 10 - 60

Хвощ польовий - 20 - 100

Буркун жовтий - 10 - 100

Карагана гриваста - 2 - 6

Паслін чорний - 1 - 6

Чорниця звичайна - 10 - 60

Пирій повзучий - 6 - 20

Подмаренник справжній - 2-6

Талабан польовий - 2 - 6

Частуха східна - 2 - 6

Зимолюбка зонтична - 2 - 10

Елеутерокок колючий - 6 - 60

Женьшень справжній - 10 - 40

Калопанакс семілопастний-2-6

Аралия висока - 10 - 60

Заманиха висока - 2 - 6

Акантопанакс сидячеквітковий - 6 - 10

Солодка гола - 2 - 10

Льон звичайний-10-60

Механізм дії полягає в наступному: одночасний прийом фітопрепарату, збагаченої іонами хрому, і ін'єкцій інсуліну з подальшим зниженням дозування інсуліну:

- знижує рівень цукру в крові, підвищує толерантність організму до вуглеводів, виявляє потенціюючу дію на гіпоглікемічний ефект інсуліну, що в свою чергу прискорює процес компенсації;

- через деякий час -- від двох місяців до одного року викликає регенерацію острівцевих частини підшлункової залози, при цьому дрібні острівці Лангерганса утворюються, як і в ембріогенезі, з малодиференційованих клітин вставних відділів залози, що призводить до збільшення площі острівцевих тканини і підвищує утворення ендогенного інсуліну;

- перешкоджає гюкозурії, падінню рівня глікогену в печінці і м'язах, підвищує інсулінову активність крові, чинить захисну дію на островковий апарат підшлункової залози;

- зв'язує молекули інсуліну з рецепторами клітинних мембран за рахунок присутності іонів хрому, що багато в чому попереджає інсулінорезистентність;

- попереджає розвиток ускладнень: ретинопатію, нефропатию, нейропатію, порушення трофіки тканин ("діабетична стопа"), нейродистрофичну сліпоту, аміотрофію, енцефалопатію;

- зупиняється і з часом (від 1 року) регресує інфільтрація острівцевих тканин лімфоцитами, попереджає розвиток дифузного фіброзу острівкового апарату, гіаліноз острівців і накопичення гіалінових мас між клітинами і навколо кровоносних судин.

Результати клінічних випробувань збору що проводилися Лікувально-діагностичним центром "Інтегративна медицина" Російського наукового центру хірургії Російської академії медичних наук протягом 1997-1999 рр., зведені в таблиці. Хворі були розділені на три вікові групи: від 4 до 12 років, від 12 до 18 років та від 18 до 45 років. Вибірка пацієнтів склала не менше 150 чоловік для кожної вікової групи з діагнозом: інсулінозалежний діабет 1-го типу.

Апробація способу показала його найбільшу ефективність при лікуванні хворих у віці до 18 років. У цій віковій категорії вміст цукру в крові в результаті лікування нормалізувався, в більш старшій групі воно наблизилося до норми. Протипоказань застосування способу не виявлено, однак для вікової групи після 45 років він менш ефективний.

Пропонований лікарський збір може застосовуватися також при лікуванні деяких форм інсулінонезалежного цукрового діабету (2-й тип): тропічний діабет (пакреатический, панкреатогенний), порушення толерантності до глюкози [23].

2.3 Протипоказання до застосування хризантеми

Лікарські засоби, що містять у своєму складі хризантему протипоказано застосовувати під час вагітності та у період лактації, а також при індивідуальній непереносимості.

Висновки

1. Визначено етіологію, патогенез, клінічні прояви захворювання . цукровий діабет, та можливі ускладнення, викликані перебігом захворювання та терапією.

2. Наведено шляхи лікування захворювання:

- фармакотерапія;

- дієтотерапія;

- фітотерапія.

3. Збір з хризантемою може бути використаний для лікування цукрового діабету Iтипу.

4. Наведено протипоказання застосування рослин роду хризантема.

Розділ 3. Попереднє фітохімічне вивчення листя хризантеми

3.1 Отримання екстрактів для проведення якісних реакцій

Отримання водних екстрактів: наважку - 50,0 г сухої сировини, подрібненої до розміру частинок 1-2 мм, заливали водою, кількість якої в 10 разів більша, та нагрівали зі зворотним холодильником на киплячому водяному обігрівачу протягом 30 хв. Отримані витяжки фільтрували через паперовий фільтр. Екстракцію сировини проводили ще двічі новими порціями екстрагенту. Об'єднані витяжки концентрували у вакуумі до 100 мл і використовували для виявлення вільних і зв'язаних цукрів, вуглеводів, амінокислот, дубильних речовин, органічних кислот [1, 3, 4, 9, 11, 12, 13].

Отримання спирто-водних екстрактів: екстракцію 50,0 г сухої сировини проводили 70% етанолом за методикою, аналогічною отримання водних екстрактів. Об'єднані витяжки концентрували у вакуумі до 100 мл. і використовували для виявлення флавоноїдів та сапонінів [1, 3, 4, 9, 11, 12, 13].

3.2 Якісні реакції

Для проведення якісних реакцій використовували водні та спирто-водні екстракти, отримані за методиками, вказаними вище [1, 3, 6, 9, 11, 12, 13].

3.2.1 Виявлення флавоноїдів

1. З 10% розчином хлориду феруму (ІІІ) (на фенольні гідроксили).

До 1 мл витягу додавали 10 % розчин заліза (III) хлориду. Спостереження : зелене забарвлення з брунатним відтінком.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність флаваноїдів.

2. Ціанідинова реакція по Бріанту.

До 1 мл очищеного витягу додавали 2-3 краплі концентрованої хлористоводневої кислоти і дрібку порошку металічного магнію.

Спостереження: оранжево-рожеве забарвлення.

До забарвленого розчину додавали 1 мл октанолу і струшували пробірку. Розбавляли водою і забарвлення водної фази ставало більш інтенсивне.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність флаваноїдів. Вміст глікозидів переважає над агліконами.

Хромонол Ціанідин

3. Реакція з лугом.

До 1 мл витягу додавали 10% водно-спиртового розчину гідроксиду калію.

Спостереження:жовте забарвлення.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність флаваноїдів..

4. Реакція з хлоридом алюмінію.

До 1 мл витягу додавали 1 мл спиртового розчину 2% хлориду алюмінію.

Спостереження: жовто-зелене забарвлення.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність флаваноїдів..

3.2.2 Виявлення дубильних речовин

1. Реакція з розчином залізо-амонійних галунів.

До 2 мл витягу додавали 4 краплі розчину залізо-амонійних галунів.

Спостереження: чорно-синє забарвлення.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність гідролізуємих дубильних речовин.

2. Реакція з 1% розчином желатину.

До 2 мл водного витягу додавали по краплям 1 % розчин желатину.

Спостереження: помутніння, яке зникало при додаванні надлишку желатину.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність дубильних речовин.

3. Реакція з 1% розчином хініну хлориду.

До 2 мл водного витягу додавали декілька крапель реактиву.

Спостереження: з'явився білий аморфний осад.

Висновок: в рослинній сировині підтверджено наявність дубильних речовин.

3.2.3 Виявлення сапонінів

Приготування витягу: 5,0 г подрібненої сировини поміщають у конічну колбу на 100 мл зі зворотним холодильником. Заливають 50 мл 50% спирту. Вміст нагрівають на киплячій водяній бані 15 хв. Після охолодження фільтрують крізь складчастий фільтр. 20 мл фільтрату випаровують на водяній бані до 10 мл (звільнення від спирту). Одержаний водний витяг використовують для проведення проби піноутворення і деяких осадових реакцій, а також для визначення хімічної природи сапонінів. Спирто-водний витяг - для інших якісних реакцій і хроматографічного аналізу.

1. Проба піноутворення. 1,5 мл витягу енергійно збовтують протягом 1 хв. Спостереження: Утворення стійкої піни.

2. Реакції осадження:

- до 1 мл водного витягу додають 3-4 краплини 10% розчину основного ацетату свинцю.

Спостереження: нерозчинні комлекси, утворення білого осаду

- до 1 мл спирто-водного витягу додають 1 мл 1% спиртового розчину холестерину.

Спостереження:Утворення осаду.

- до 1 мл витягу додають 3-4 краплі баритової води.

Спостереження:Утворення білого осаду.

Висновок. Наявність тритерпенових сапонінів.

3. Кольорові реакції.

Реакція Лафона. До 2 мл спирто-водного витягу добавляють 1 краплину 10 % розчину заліза сульфату, 1 мл конц. сірчаної кислоти і обережно нагрівають.

Спостереження:Синьо-зелене забарвлення

Реакція Сальковського. До 2 мл спирто-водного витягу добавляють 1 мл хлороформу і 5-6 краплин конц. сірчаної кислоти.

Спостереження :нижній шар забарвлений в синій колір

Реакція з ваніліном і концентрованою сірчаною кислотою. До 2 мл спиртового розчину ваніліну, 3-4 краплини концентрованої сірчаної кислоти.

Спостереження: червоне забарвлення

Висновок. Наявність тритерпенових сапонінів

Визначення хімічної природи сапонінів

В одну з двох мірних пробірок наливають 5 мл 0,1 н хлористоводневої кислоти, а в другу -5 мл 0,1 н розчину натрію гідроксиду. В обидві пробірки додають по 3 краплини водного витягу і збовтують протягом 1 хв. При наявності в сировині тритерпенових сапонінів в обох пробірках утворюється піна однакового об'єму і стійкості, а коли присутні сапоніни стероїдної групи, то в лужному середовищі об'єм піни та її стійкість набагато більші.

Спостереження: Утворення стійкої піни , без змін у лужному середовищі.

Висновок. Виявлено тритерпенові сапоніни.

Висновки

За допомогою загальноприйнятих якісних реакцій вивчено якісний склад листя хризантеми увінчаної. У листі хризантеми увінчаної були виявлені флавоноїди, дубільні речовини і сапоніни.

Розділ 4. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин

4.1 Кількісне визначення вмісту флаваноїдів

Кількісне визначення флавоноїдів проводили згідно ДФ ХІ видання [1, 2-6, 7, 8, 9, 10].

1,0 г (точна наважка) подрібненої сировини, що проходять крізь сито з отворами діаметром 2 мм, вміщували в колбу зі шліфом місткістю 150 мл, додавали 30 мл 50 % спирту етилового. Колбу приєднували до зворотнього холодильника і нагрівали на водяній бані протягом 30 хвилин, періодично збовтуючи для змивання частинок сировини зі стінок. Гарячий витяг фільтрували через вату в мірну колбу місткістю 100 мл, так, щоб частки сировини не потрапляли на фільтр. Вату переносили в колбу для екстрагування і додавали 30 мл 50 % спирту етилового. Екстракцію повторювали ще двічі в описаних вище умовах, фільтруючи витяг в ту ж саму мірну колбу. Після охолодження об'єм витягу доводили 50 % спиртом етиловим до позначки і перемішували (розчин А).

В мірну колбу місткістю 25 мл переносять 1 мл розчину А, 1 мл розчину алюмінію хлориду в 95 % спирті і доводять об'єм розчину 95 % спиртом до мітки. Через 40 хвилин вимірюють оптичну густину розчину на спектрофотометрі при довжині хвилі 415 нм в кюветі з товщиною шару 10 мм. В якості розчину порівняння використовують розчин, який складається з 1 мл витягу, 1 краплі розведеної оцтової кислоти і доведений 95 % спиртом етиловим до позначки у мірній колбі місткістю 25 мл.

Паралельно виміряють оптичну густину Державного стандартного зразку рутину, який готують аналогічно розчину, що досліджується.

Вміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин і абсолютно суху сировину у відсотках (Х) обчислюють за формулою:

,

де D - оптична густина розчину, що досліджується;

D₀ - оптична густина державного стандартного зразку рутину;

m - маса сировини у грамах;

m₀ - маса державного стандартного зразку рутину у грамах;

W - втрата у масі при висушуванні сировини у відсотках.

Примітка: Приготування розчину державного стандартного зразка рутину: біля 0,005 г (точна наважка) державного стандартного зразку рутину, попередньо висушеного при температурі 130-135?С протягом 3 годин, розчиняють у 85 мл 85% спирту у мірній колбі місткістю 100 мл при нагріванні на водяній бані, охолоджують, кількісно переносять у мірну колбу місткістю 100 мл, доводять об`єм розчину спиртом до позначки.

Результати кількісного визначення суми флавоноїдів в листі хризантеми увінчаної представлені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Результати кількісного визначення суми флавоноїдів в листі хризантеми

№ досліду	Вміст суми флаваноїдів, %	Середнє значення,%
1	1,58	1,60
2	1,57
3	1,60
4	1,63
5	1,60

Вміст суми флавоноїдів 1,60%.

4.2 Кількісне визначення вмісту дубильних речовин

Кількісне визначення дубильних речовин проводили згідно ДФ ХІ видання. Визначення кількісного вмісту дубильних речовин проводили перманганатометричним методом за Левенталем [1, 3, 5, 7, 8, 9].

2,0 г (точна наважка) подрібненої сировини, просіяної крізь сито з діаметром отворів 3 мм, вміщували у конічну колбу місткістю 500 мл, заливали 250 мл нагрітої до кипіння води і кип'ятили зі зворотним холодильником на електричній плитці протягом 30 хвилин при періодичному помішуванні. Екстракти охолоджували до кімнатної температури і проціджували біля 100 мл у колбу місткістю 200-250 мл крізь вату так, щоб частки сировини не потрапили в колбу.

Потім відбирали піпеткою 25 мл отриманого екстракту в іншу конічну колбу місткістю 750 мл, додавали 500 мл води, 25 мл індигосульфокислоти і титрували при постійному перемішуванні розчином перманганату калію (0,02 моль/л) до золотисто-жовтого кольору.

Паралельно проводили контрольний дослід. 1 мл розчину перманганату калію (0,02 моль/л) відповідає 0,004157 г дубильних речовин у перерахунку на танін.

Вміст дубильних речовин в перерахунку на абсолютно суху речовину обчислювали за формулою (%):

,

де V - об'єм розчину перманганату калію (0,02 моль/л), витраченого на титрування витягу, мл;

V₁ - об'єм розчину перманганату калію (0, 02 моль/л), витраченого на титрування контрольного досліду, мл;

m - маса сировини, г;

0,00582 - кількість дубильних речовин, що відповідає 1 мл розчину перманганату калію (0,02 моль/л) у перерахунку на танін, г;

W - втрата у масі при висушуванні сировини;

250 - загальний об'єм витягу, мл;

25 - об'єм витягу взятого для титрування, мл.

Результати кількісного визначення дубильних речовин в листі хризантемі увінчаної представлені в таблиці 4.2.

Вміст дубильних речовин в листі хризантемі увінчаної в перерахунку на танін та абсолютно суху сировину становить 1,39%.

Таблиця 4.2. Результати кількісного визначення дубильних речовин в листі хризантеми увінчаної

№ досліду	Кількість дубильних речовин, %	Середнє значення,%
1	1,36	1,39
2	1,41
3	1,39
4	1,34
5	1,43

4.3 Кількісне визначення вмісту вільних органічних кислот

Визначення проводили згідно ДФ ХІ видання [3, 6-5, 8, 9].

5,0 г (точна наважка) подрібненої сировини переносять у колбу місткістю 250 мл, заливають 200 мл води і витримують протягом 2 годин на водяній бані, потім охолоджують, кількісно переносять в мірну колбу місткістю 250 мл, доводять об'єм екстракту до позначки і перемішують.

Відбирають 10 мл екстракту, переносять у колбу місткістю 500 мл, додають 200-300 мл свіжо прокип'яченої води, 2 краплі 1 % спиртового розчину фенолфталеїну, 1 краплю 0,1 % розчину метиленовогосинього і титрують розчином гідроксиду натрію (0,1 моль/л) до появи в піні лілово-червоного забарвлення.

Вміст вільних органічних кислот в перерахунку на яблуневу кислоту в абсолютно сухій сировині у відсотках (Х) обчислюють за формулою:

,

де 0,0067 - кількість яблучної кислоти, яка відповідає 1 мл розчину гідроксиду натрію (0,1 моль/л), у грамах;

V - об'єм розчину гідроксиду натрію, який пішов на титрування у мл;

m - маса сировини у грамах;

W - втрата в масі при висушуванні сировини у грамах.

Результати кількісного визначення вільних органічних кислот в листі шовковиці білої представлені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Результати кількісного визначення вільних органічних кислот в листі хризантеми увінчаної

№ досліду	Сума вільних органічних кислот, %	Середнє значення
1	0,62	0,66
2	0,65
3	0,73
4	0,69
5	0,62

Вміст вільних органічних кислот в листі хризантеми увінчаної у перерахунку на яблуневу кислоту становить 0,26 %.

4.4 Кількісне визначення вмісту аскорбінової кислоти

Кількісне визначення кислоти аскорбінової проводили згідно ДФ ХІ видання [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10].

20,0 г (точна наважка) сировини переносили в фарфорову ступку, де розтирали зі скляним порошком (5 г) поступово додаючи 300 мл води, настоювали 10 хвилин. Суміш розмішували і витяг фільтрували. У конічну колбу місткістю 100 мл переносили 1 мл одержаного фільтрату, 1 мл 2 % розчину хлоридної кислоти, 13 мл води, перемішували і титрували із мікробюретки розчином 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію (0,001 моль/л) до появи рожевого забарвлення, яке не зникало протягом 30-60 секунд. Титрування продовжували не більше 2 хвилин.

Вміст аскорбінової кислоти в перерахунку на абсолютно суху сировину у відсотках ( Х ) обчислювали за формулою:

де 0,000088 - кількість аскорбінової кислоти, що відповідає 1 мл розчину 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію (0,001 моль/л), в грамах,

V - об'єм розчину 2,6-дихлорфеноліндофенолята натрію (0,001 моль/л), який був використаний на титрування, в мл,

m - маса сировини, в грамах,

W - втрата в масі при висушувані сировини, в відсотках.

Результати визначення кількісного вмісту аскорбінової кислоти в листі хризантеми увінчаної представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4. Результати кількісного визначення аскорбінової кислоти в листі хризантеми увінчаної

№ досліду	Кількість аскорбінової кислоти, %	Середнє значення, %
1	0,08	0,08
2	0,081
3	0,08
4	0,079
5	0,08

Вміст аскорбінової кислоти в хризантемі увінчаній в перерахунку на абсолютно суху сировину становить 0,08 %.

Висновки

Визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин в хризантеми увінчаної. Вміст флавоноїдів складає 4,79%, дубильних речовин 4,39%, органічних кислот 0,66 %, аскорбінова кислота 0,07%.

Загальні висновки

1. Проведено літературний огляд сучасних джерел присвячених рослинам роду хризантема.

2. Визначено походження, географічне розповсюдження та культивування різних видів хризантем.

3. Наведено ботанічну характеристику рослин роду хризантема.

4. Наведено хімічний склад вегетативних та генеративних органів видів хризантеми (хризантема увінчана, хризантема кілювата, хризантема посівна, хризантема корейська, хризантема індійська, хризантема шовковицелистна).

5. Визначено застосування рослин роду хризантема в медичній практиці.

6. Наведено застосування рослин роду хризантема в народному господарстві

7. Досліджено інформацію стосовно цукрового діабету, визначено етіологію, патогенез, клінічні прояви захворювання та можливі ускладнення ,викликані перебігом захворювання та терапією.

8. Наведено шляхи лікування захворювання.

9. Досліджено збір з хризантемою для лікування цукрового діабету I типу та переваги його використання.

10. Наведено протипоказання застосування препаратів та БАД з хризантемою.

11. За допомогою загальноприйнятих реакцій вивчено якісний склад листя хризантеми увінчаної. У листі хризантеми увінчаної були виявлені флавоноїди, дубільні речовини і сапоніни.

12. Визначено вміст основних груп біологічно активних речовин в хризантемі увінчаній. Вміст флавоноїдів складає 1,79%, дубильних речовин 1,39%, органічних кислот 0,26 %, аскорбінова кислота 0,08%.

Література

1. Георгиевский В.П. Биологически активные вещества лекарственных растений / В.П. Георгиевский, Н.Ф. Комисаренко, С.Е. Дмитрук. // Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние. - 1990. - 333 с.

2. Георгиевский В.П. Физико-химические и аналитические характеристики флавоноидных соединений / В.П. Георгиевский, А.И. Рыбаченко, А.Л. Козаков. // Ростов: изд-во Ростовского ун-та. - 1988. - 131 с.

3. Горбачев В.В. Витамины, микро- и макроэлементы: Справ. / В.В. Горбачев, В.Н. Горбачева. // Книжный дом; Интерпрессервис, - 2002. - 544 с.

4. Государственная фармакопея СССР: Общие методы анализа // МЗ СССР. - 11-е изд., доп. - М.: Медицина -- 1987. - 336 с.

5. Государственная фармакопея СССР: Общие методы анализа. 4.Лекарственное растительное сырье // МЗ СССР - 11-е изд., доп. - М.: Медицина -- 1989.-- Т.2 .-- 400 с.

6. Грушко Е.А. Энциклопедия русского знахаря / Е.А. Грушко, Ю.М. Медведев. //Изд-во ЭКСМО-Пресс -- 2000. - 496 с.

7. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». // 1-е вид. - Доп.1. - Харків: РІРЕГ -- 2001. -2004 - 520 с.

8. Державна фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» // 1-е вид. - Доп. 3. - Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» - 2009. - 280 с.

9. Фармацевтична хімія: навчальний Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. - Х // Изд-во НФаУ; Золотые страницы - 2003. - 512 с.: 615 ил.: 24 с. вкл.

10. посібник. / За загальною редакцією П.О. Безуглого. // Вінниця: Нова книга - 2006. - 552 с.

11. Havsteen B. Flavonoids, a class of natural products of high pharvacological potency // Biocem. Pharmacol. - 1983. - №32. - P. 141-148.

12. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. - М. // Медицина - 1986. - 768 с.

13. Блашей А. Фенольные соединения растительного происхождения / А. Блашей, Л. Шутный. // Мир - 1997. - 716 с.

14. . Вивчення фізико-хімічних властивостей пектину з суцвіть хризантеми індійської (Chrysanthemum indict) / Розробка, дослідження і маркетинг нової фармацевтичної продукції: зб. наук. тр. // П'ятигорськ. ГФА. - П'ятигорськ - 2008. - Вып.63. - С. 271 - 272. (Співавт. Я.Я. Янковська. О.Л. Андрєєва, Л.П. Мыкоц, П.Л. Туховская)

15. Цілеспрямований пошук речовин з заданими фармакологічними властивостями // Кубанський науковий медичний вісник. - 2009. - №2. - С. 37-40. (Співавт. Э.Т. Оганесян, І.П. Кодониди. Я.П. Смирнова. С.Г. Муцусва, B.C. Агаджаняи, ДС. Золотих)

16. . Вивчення якісного складу фенольних сполук хризантеми корейської (Chrysanthemum korcanum Makai) методом ВЕРХ // Курський наук.-практ. вісник «Людина та її здоров'я». - Курськ - 2008. - Ye!. ~ С. 120 - 122. (Співавт. Э.Т. Оганесян, O.A. Андрєєва).

17. Виділення глікозиду лютеолына з суцвіть хризантеми корейської (Chrysanthemum korcanum Makai) / Розробка, дослідження і маркетинг нової фармацевтичної продукції: зб. наук. тр. // П'ятигорськ. ГФА. - П'ятигорськ - 2009. - Вип. 64. - С. 63 - 64. (Співавт. О. А. Андрєєва. Э. Т. Оганесян).

18. Кількісне визначення суми флавоноїдів суцвіть хризантеми корейської методом диференціальної спекчрофотомстрии // Людина і ліки. Краснодар - 2008: тез. докл. конгресу 16-1S окт. 200S р. - Краснодар: К1 МУ, 2008. - С. 44 - 45. (Співавт. Э.Т. Оганесян, О.А. Андрєєва).

19. Флора европейской части СССР, том VII. Коллектив авторов .Отв. ред. тома Н.Н.Цвелев. // Наука - 1994 - 317с.

20. Шполов В.Г. Патологічна анатомія. // Підручник. -- Вінниця: Нова книга - 2004. -- 768 с., іл. ISBN 966-7890-85-6

21. Основи клінічної медицини: симптоми та синдроми в практичній фармації: навч. Посіб. /І.А. Зупанець, С.Б. Попов, Ю.С. Рудик та ін. ; за ред. В.П. Черних, І.А. Зупанця. -- Х.: Золоті сторінки - 2010 -- 92с. ISBN 978-966-400-187-5

22. Фармакотерапія за ред акад. /Б.А. Самура: у [2-х т] // Прапор, НФаУ 2000 -- Т.2 -- 656 с.,іл

23. Дослідна станція лікарських рослин ІСГПС НААН

24. Flavonoids from chrysanthemum myconis and their antibacterial activity / (Nadjer Mezache, Salah Akkal, Hjcine Laour и Elisabeh Seguin) // Химия природных соединений. - N.5. - 2009. - P.

25. Лит.: Краснова Н.С., Мелкоцветные хризантемы в озеленении городов, М. - 1952; Киселев Г.Е., Цветоводство, 3 изд.. М. - 1964; Справочник цветовода, М. - 1971.

26. P. Quezel, S. Santa .Nouvelle Flore del'Algerie et des regions desertiques et Meridionales, Tome II, edition CNRS, Paris - 1963

27. P. Ozenda, Flore du Sahara Septentrional et Central, Centre

National de la Recherche Scientifique, Imprimerie Louis-Jean. H. A. - 1958

32. T.J. Mabry, K.R. Markham, M.B. Thomas, The Systematic Identification of Flavonoids, Springer, New York, 1970

33. R. Markham, Techniques of Flavonoid Identification, Academic press, London - 1982.

Размещено на Allbest.ru