Терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі

-

-

За рік

7

46,66

2

28,57

-

5

71,42

-

-

2008

Персидська

2

40

1

50

-

1

50

-

-

Шотландська

Британська

2

40

-

-

2

100

-

-

Безпорідна

1

20

-

-

1

100

-

-

За рік

5

33,33

1

20

-

4

80

-

-

2009

Персидська

1

33,33

-

-

1

100

-

-

Шотландська

Британська

1

33,33

-

-

1

100

-

-

Безпорідна

1

33,33

-

-

1

100

-

-

За рік

3

20

-

-

3

100

-

-

За 3 роки

15

3

20

-

12

80

-

-

Примітка: не виявляли (-)

Одною з суттєвих причин поширення маститу, на наш погляд, є недостатня увага на розвиток запалення в молочних залозах кішок господарів та несвоєчасно надане лікування.

За даними наших досліджень в 2007 році із патологічних процесів в ділянці молочної залози зустрічались травми у 2 тварин, що складає 28,57%, та мастит у 5 тварин, що становить 71,42%.

У 2008 році патологічні процеси в ділянці молочної залози, а зокрема травми зустрічались у однієї тварини - 20%, та мастит у 4 тварин, що складає 80%.

У 2009 році зустрічались лише 3 тварини з маститами.

За даними наших досліджень з 2007 по 2009 роки, видно, що патологічні процеси в ділянці молочної залози, а зокрема травм зустрічалось у 3 тварин, що складає 20%, а мастити у 12 тварин - 80%.

Згідно даних таблиці 3.4.4., можна зробити висновок, що захворювання на мастит кішок спостерігалось протягом всіх років, але пік припадає на патологічні процеси в ділянці молочної залози, а зокрема травми та мастити кішок.

Терапевтична ефективність методів терапії кішок при маститі

Вибір застосованих нами схем лікування кішок ґрунтувався на диференційному підході щодо вибору терапевтичних засобів, з урахуванням виду запалення та перебігу й важкості патологічного процесу, намагаючись зменшити тривалість самого курсу лікування. Серозний мастит є початковою стадією запалення, під час якої переважають судинні розлади, тому в цьому випадку ми застосовували лише патогенетичну терапію.

Для лікування кішок у першій контрольній групі застосовували коротку новокаїнову блокаду нервів молочної залози із введенням у простір між черевною стінкою та тим пакетом молочної залози, який був у стані запалення 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 48 години. Тепле укутування.

Для лікування кішок у першій дослідній групі застосовували аналогічну блокаду, але додатково внутрішньом'язево 50 тис. ОД пеніциліну, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

У другій дослідній групі для лікування застосовували також коротку новокаїнову блокаду нервів молочної із використанням 0,25% розчину новокаїну із тією ж кратністю і тим же інтервалом введення, як у першій групі та крім цього внутрішньом'язево вводили препарат гідрокортизон у дозі 0,3 мл, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

Кращий терапевтичний ефект був отриманий від поєднаного застосування новокаїнової блокади та 50 тис. ОД та гідрокортизону (табл.3.4.5.).

Терапія кішок при маститі

№ п/п	Групи тварин	Кількість тварин у групі	Вік	Методика лікування	Одужало	Середні строки одужання, дні	Випадків ускладнення	Середні витрати на лікування 1-ї тварини, грн.
					кг	%		кг	%
1	Контроль	5	3-10	Коротка новокаїнова блокада з введенням 10 мл, 0,25% розчину новокаїну на кожний уражений пакет, триразово з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.	5	100	7	1	20	-
2	I Дослідна	5	3-10	Коротка новокаїнова блокада з введенням 10 мл, 0,25% розчину новокаїну + 50 тис. ОД пеніциліну, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.	5	100	5	-	0	15,5
3	II Дослідна	5	3-10	Коротка новокаїнова блокада з введенням 10 мл, 0,25% розчину новокаїну + 0,3 мл гідрокортизону, триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.	5	100	4	-	0	33,5

При цьому методі лікування повністю одужали всі 5 піддослідних кішок, тоді як при застосуванні лише короткої новокаїнової блокади 57,1% (4 тварини). Крім того одужання наставало у 1,5 рази швидше ніж у першій групі і повністю нормалізувалась функція молочних залоз.

Після терапевтичного курсу лише новокаїнової блокади у 4-х кішок ми спостерігали гіпогалактію і виявляли хронічний перебіг запалення, про це свідчила сумнівна мастидинова проба.

Після лікування за допомогою поєднаного введення пеніциліну та новокаїнової блокади кількість відлучених кошенят була на 15,4% більшою, ніж в першій групі, де застосовували лише новокаїн. Отримані дані побічно вказують на менші втрати молочності кішок другої групи.

У кішок другої групи протягом підсосного періоду збереженість кошенят, а відповідно і захисно-пристосувальні можливості їх організму, були вищими, ніж в інших дослідних групах.

Отриманні дані вказують на незаперечну терапевтичну ефективність новокаїнової блокади в поєднанні з препаратом гідрокортизоном.

Розрахунок економічної ефективності методів терапії кішок при маститі

Економічну ефективність від застосування методів терапії кішок хворих на серозний мастит визначали, користуючись одержаними клінічними й статистичними даними та методикою визначення економічної ефективності впровадження ветеринарної науки у виробництво [35].

Для лікування кішок, хворих на серозний мастит, нами використовувались різні терапевтичні засоби, тому і вартість лікування та збитки від хвороби були різними.

При проведенні терапевтичних заходів ми застосовували препарати, що застосовували в однаковій кількості в обох групах.

Розрахунок проводили в порівняльному аспекті контрольної групи та двох дослідних груп.

1. Вартість лікування тварин визначали за формулою:

В = (Цп + Зп) х К, де

Цп - ціна 1 дози препарату;

Зп - заробітна плата ветеринарного працівника, витрачена на обробку 1-ї тварини (0,5 грн.);

К - кількість оброблених тварин.

Вартість лікування на групу склала:

контрольна А= (24+0,5) х 5 = 122,5 грн.;

І дослідна група: В₁ = (18+33+0,5) х 5 = 256 грн..;

ІІ дослідна група: В₂ = (12+30+0,5) х 5 = 212,5 грн.;

Вартість лікування на одну дослідну кішку склала:

контрольна А = 24,5 грн.;

у І-й дослідній групі: В₁ = 51,5грн.;

у ІІ-й дослідній групі: В₂ = 42,5грн.

2. Визначали економічну ефективність методів терапії в І контрольній у порівнянні з І дослідній та з ІІ дослідній групі за формулою:

Е₁= (З_б + В_вб) - (З_1д + В_1д)

Е₁ - економічна ефективність 1 групи;

З_б - збитки в контрольній групі;

В_вб - вартість лікування в контрольній групі;

З_1д - збитки в І-й групі;

В_вІ - вартість лікування в І-й групі;

Е₁=(500+122,5+212,5) - (500+256)=835-756=79 грн.

Е₁= (З_б + В_вб) - (З_2д + В_2д)

Е₂= економічна ефективність 2 групи;

З_2д - збитки в ІІ-й групі;

В_2д - вартість лікування в ІІ-й групі.

Е₂= (500+122,5+256) - (500+212,5)= 878,5-712,5= 166 грн.

Вибір застосованих нами схем лікування кішок ґрунтувався на диференційному підході щодо вибору терапевтичних засобів, з урахуванням виду запалення та перебігу й важкості патологічного процесу, намагаючись зменшити тривалість самого курсу лікування. Серозний мастит є початковою стадією запалення, під час якої переважають судинні розлади, тому в цьому випадку ми застосовували лише патогенетичну терапію.

Аналіз отриманих результатів (табл.3.5.1.) дозволяє стверджувати, що економічний ефект методу лікування, застосованого в ІІ дослідній групі (коротка новокаїнова блокада та внутрішньом'язове введення гідрокортизону) виявився достатньо високим у порівнянні з контрольною.

Економічна ефективність у порівнянні з базовим методом склала 42,5 грн. на одну дослідну кішку.

Економічна ефективність від застосування методів терапії кішок

Показники	Одиниці виміру	Результати
		контрольна	I дослідна	ІІ дослідна
Кількість хворих кішок	голів	5	5	5
Одужало тварин	голів	5	5	5
Загинуло тварин	голів	0	0	0
Тривалість лікування	діб.	7	5	4
Збитки на лікування	грн.	622,5	756	712,5
Економічна ефективність на одну дослідну кішку в порівнянні з контрольною	грн.	-	79	166

Використання комп'ютерних методик обробки інформації

Сучасні компютерні технології значно полегшують обробку наукових даних, сприяють накопиченню значних обємів наукової інформації, підвищують точність і достовірність результатів досліджень.

Дипломна робота була виконана на комп'ютері 4 покоління Pentium, при цьому використовувалось середовище Windows XP (2000) та програми пакету Microsoft Word XP та Microsoft Excel XP.

Суттєву допомогу у підготовці огляду літератури надавали пошукові системи мережі INTERNET. Для отримання сучасних даних стосовно заходів боротьби з маститом використовували систему RAMBLER, Google, Yandex, Мeta, Torba, Yahoo, Altavista Lycos, Exite, Апорт, та електронні фонди Центральної наукової бібліотеки.

Текстова частина дипломної роботи була набрана за допомогою програми Microsoft Word XP, користуючись при цьому стандартною клавіатурою(102 клавіші), дотримуючись таких вимог: верхнє та нижнє поле по 2 см., праве - 1,5 см., ліве - 3 см. Шрифт Times New Roman, 14 Pt, інтервал між рядками 1,5, формат тексту виконувала, користуючись стандартними панелями інструментів. А графік, таблиці були набрані за допомогою програми - Microsoft Excel XP.

Microsoft Excel XP передбачає оформлення таблиць, діаграм, графіків. Основна перевага полягає в простоті використання засобів обробки даних. В таблиці вводилася інформація будь-якого типу: текст, число, дати та час, формули, малюнки, діаграми. Обробка даних включає в себе: проведення різноманітних обчислень, з використанням апарату функцій та формул, вибірку даних, побудова графіків та діаграм, статистичний аналіз даних. Різноманітні співвідношення, приріст, взаємовідношення різних процесів - все це легко можна побачити на графіках та діаграмах. Процедура побудови графіків та діаграм в Excel відмічається як широкою можливістю, так і легкістю виконання.

Обговорення результатів власних досліджень

Мастит кішок є однією з найбільш частих хвороб, які лікують в умовах ветеринарної клініки «Хелс». Так, протягом 2007-2009 років з приводу маститу кішок у клініку поступило 65 тварин. При цьому найбільш часто зверталися з цієї причини у 2008 році 28 тварин, що становить 43,07% усіх випадків, та в 2007 році - 23 тварини, що складає 35,38%, та в 2009 році 14 тварин - 21,53%, що можна пояснити зниженням резистентності організму тварин та впливом зовнішніх несприятливих факторів.

Подібна динаміка пов'язана зі статевою циклічністю у кішок, котрі найбільш інтенсивно починають приходити в охоту наприкінці зими та на початку весни, що і буває наслідком травмування сосків з їх інфікуванням.

Найбільшим був відсоток поширення патології у весняний період - 28 тварин, зимовий - 19 тварин, літній тур окоту хворіло 14 тварин та осінній період - 4 тварини.

Серед клінічних форм прояву патології значно переважала серозна, її діагностували у хворих на мастит кішок. Характерним було виникнення гострого запального процесу в пакетах молочних залоз переважно в перші дні після окоту, а також розвитку гіпогалактії.

В переважній більшості серозне запалення охоплювало одночасно більше трьох пакетів молочних залоз, тобто частіше спостерігали двостороннє ураження майже всіх пакетів або однієї сторони, рідше - суміжних правих і лівих (у середньому 5-6 пакетів). Ці дані служать достатньою підставою для висновку, що розвитку серозного маститу часто передує лактостаз, який зазвичай охоплює одночасно майже всі пакети. Для запобігання його виникнення достатньо періодично масажувати молочні залози у кішки. При несвоєчасному наданні допомоги тварині в цей період, секрет, що застоявся в альвеолах починає змінюватись, у ньому зникає лізоцим, знижується бактерицидність, білки молока розпадаються, утворюючи продукти дезамінування, що обумовлює алкалоз секрету та підвищення показнику рН. Крім того, активується умовно патогенна і патогенна мікрофлора. У цих умовах швидко набуває розвитку запальний процес.

Перші симптоми серозного маститу звичайно відмічали приблизно через 24 години після окоту. У всіх хворих на мастит кішок спостерігали загальне пригнічення, зниження або відсутність апетиту, періодичне тремтіння. Вони більшу частину часу лежали на одному боці або на животі, важко підводилися, на процес ссання кошенятами реагували здебільшого не спокійно або не підпускали кошенят до сосків.

Особливу увагу привертав зовнішній стан і вигляд кошенят від хворої кішки: у них втрачався блиск волосяного покриву й рожевий колір шкіри, притаманний здоровим кошенятам, тобто шкіра набувала сіруватого відтінку. Чим більше пакетів молочних залоз охоплювалось запальним процесом, тим важчим був загальний стан хворої кішки. Уражені пакети молочних залоз були збільшені в 1,5-2 рази, ущільненої консистенції. Під час їх пальпації відмічали підвищення місцевої температури і болючість. Соски й шкіра запалених пакетів були набряклі, гіперемійовані.

Експрес-метод діагностики - проба з 2% розчином мастидину вказувала на зміщення рН у лужний бік (7 і більше), тобто суміш індикатора мастидину з молоком набувала бузкового кольору і утворювався згусток, що є характерним для запального процесу.

Виникненню маститу сприяли зокрема такі фактори, як бактеріальною інфекцією після механічного пошкодження молочної залози, накопичування в молочній залозі, а також бути наслідком ендометриту. Спостерігають мастит при несправжній вагітності або ранньому відлученні кошенят. Також до причини виникнення маститу можна віднести тріщини сосків, недотримання зоогігієнічних правил, гормональне порушення, воротами для інфекцій можуть бути сосочковий канал, лімфатичний і гематогенні шляхи. Мастит рідко буває проявом раку. Ми не виключаємо той факт, що субклінічний мастит може проявлятися гострим клінічним перебігом після окоту.

Одною з суттєвих причин поширення маститу, на наш погляд, є недостатня увага на розвиток запалення в молочних залозах кішок власників тварин та несвоєчасно надане лікування.

Серозний мастит є початковою стадією запалення, під час якої переважають судинні розлади, тому в цьому випадку ми застосовували патогенетичну терапію.

Кращий терапевтичний ефект був отриманий від поєднаного застосування короткої новокаїнової блокади та внутрішньом'язового введення препарату - гідрокартизону. При цьому методі лікування одужання наставало у 1,5 рази швидше, повністю одужали всі 5 піддослідних кішок, тоді як при застосуванні лише короткої новокаїнової блокади 4 тварини, які мали ускладнення. Отримані дані побічно вказують на менші втрати молочності кішок другої групи і незаперечну терапевтичну ефективність.

Уже через добу після першого застосування блокади і введення гідрокартизону відмічали помітне покращення загального стану кішок: зменшувався набряк і гіперемія уражених залоз, а також їх болючість, про це свідчило те, що свиноматки спокійніше реагували на процес ссання поросятами. Через добу після третьої блокади клінічних ознак маститу не виявляли, мастидиновий тест був негативним.

Це можна пояснити, по-перше, впливом пеніцилу, який є бактерицидним антибіотиком пеніцилінового ряду, що діє, в основному, проти грам позитивних та грам негативних бактерій: E. coli, Salmonela, Pasteurella, Staphylococcus spp, Strreptococcus spp. Заборонено застосовувати тваринам з підвищеною чутливістю до препаратів пеніцилінового (бензилпеніцилін, кламоксил) та аміноглікозидного (гентаміцин, спектоміцин) ряду та тваринам з порушеною функцією печінки і нирок.

По-друге - механізмом дії гідрокартизон - це білий або майже білий порошок без запаху, гіркого смаку. Має протишокове, антитоксичне, імунносупресивне, антиексудатне, протизапальне, антиалергічну дію. Гальмує реакцію гіперчутливості, проліферативні й ексудативні процеси у вогнищі запалення.

Економічна ефективність у порівнянні з базовим методом склала 27 грн на одну дослідну кішку у першій дослідній групі та 18 грн. - в другій дослідній групі.

3. Охорона праці

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України (основним законом), Кодексом законів про працю, Законом «Про охорону праці», а розроблені на їх основі і відповідно до них нормативно-правові акти (укази Президента, постанови Уряду, правила, норми, інструкції, стандарти та інші документи) [14, 18].

На кожному підприємстві повинні бути створені належні умови праці, які б здійснювали захист робітників від травматизму і шкоди їх здоров'ю з боку різних небезпечних факторів. Для цього керівник господарства чи підприємства зобов'язаний створювати нормально функціонуючу систему охорони праці, яка передбачає наявність на підприємстві відповідних служб і посадових осіб, дії яких виконувались на основі законодавчих актів з охорони праці.

Основа політики України в галузі охорони праці відображена в Законі «Про охорону праці» [23-24, 45].

Основними принципами названо: пріоритет життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків, у тому числі і моральних, особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань і встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств; навчання населення з питань охорони праці; участь держави у фінансуванні заходів з охорони праці; використання світового досвіду щодо поліпшення умов, безпеки праці [27-29].

Всі норми, які стосуються охорони праці поділяються на 4 групи:

- Перша група спрямована на створення безпечних умов праці ще на стадії проектування виробничих об'єктів.

- Друга група норм гарантує безпеку в період самого процесу виробництва.

- Третя група норм регламентує порядок видачі й використання засобів індивідуального захисту.

В залежності від форми власності та розміру господарства відповідальним за службу охорони праці можуть бути різні особи від власника підприємства до інженера з охорони праці з вищою освітою.

Юридична відповідальність за виконання робіт з охорони праці в клініці покладено на посадових осіб. Завідуючий клініки є відповідальним за службу охорони праці. Його обов'язком є здійснення комплексного контролю за станом охорони праці, організацією робіт у сфері підвищення кваліфікації та навчання робітників, забезпечення спецодягом. В клініці «Хелс» на головного спеціаліста покладено проведення вступних інструктажів з охорони праці, здійснення підготовки навчальних матеріалів, організація навчального процесу з охорони праці. Свою роботу з питань охорони праці завідуючий проводить у повному обсязі [39, 44].

Усі співробітники, які приймають участь в лікувально-профілактичних та діагностичних заходах, проходять інструктаж з охорони праці: ввідний, первинний на робочому місці, повторний, поточний, позаплановий, щодо правил безпеки при роботі з дрібними тваринами, при лікуванні тварин, хворих на зооантропонози, при користуванні приладами та інструментами, при роботі з лікувальними препаратами та діагностичними засобами, дезінфекційними розчинами та при інших випадках, що передбачені специфікою роботи ветеринарної клініки

Також інструкція про надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварії згідно з типовими положеннями, затвердженими Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Всі співробітники лікарні після інструктажів розписуються в журналі з техніки безпеки.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють профспілки. За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством [4, 14, 18, 22].

З метою ефективного функціонування охорони праці в клініці проводиться саме поточне планування заходів з охорони праці.

Фінансове забезпечення робіт з охорони праці здійснюється за рахунок власних коштів клініки.

При аналізі виробничого травматизму, встановлено лише факт нанесення працівникам легких механічних пошкоджень собаками та котами у вигляді покусів та подряпин. За час проходження практики, нещасних випадків, тяжких тілесних пошкоджень та захворювань співробітників на зооантропонози, в тому числі на сказ, лептоспіроз та мікроспорію зареєстровано не було. Всі робітники клініки проходять медичний огляд один раз на рік.

Ветеринарна клініка знаходиться в центрі міста Суми, на відстані 50-100м від житлових будинків, біля скверу з великою кількістю зелених насаджень. Періодично проводиться механічне прибирання навколишньої території, яка є потенційно небезпечною відносно поширення інфекційних хвороб тварин і людини, бо саме ця зона постійно забруднюється виділеннями хворих тварин, яких на ній вигулюють. Ще одним небезпечним місцем є площадка з баками для сміття, яка знаходиться неподалік від клініки. Навколо лікувального закладу відсутня огорожа, що є сприятливим фактором для переміщення бродячих тварин, які зазвичай живляться на смітнику і можуть про контактувати з пацієнтами клініки, як хворими так і здоровими. До того ж неможливо проводити якісне знезараження прилеглої до клініки території [18,22, 23-24].

Окрім цього, безпосередньо приміщення клініки є прямим небезпечним осередком (велике скупчення хворих тварин, агресивність тварин, постійна циркуляція збудників інфекцій та інвазій з врахуванням щоденної дворазової дезінфекції).

При вході в лікувальний заклад знаходиться дезкилимок, який щоденно обробляється 2-5% розчином хлорного вапна. Після прийому кожної тварини здійснюється дезінфекція місця прийому та використаних інструментів 70% -вим етиловим спиртом, 3%-вим розчином перекису водню або 2%-им розчином хлораміну. Є умивальник для миття рук лікарів та механічного очищення інструментів, які потім обробляють дезінфектантами. В клініці обов'язково проводиться дворазове прибирання та триразове опромінення приміщень УФП ( по 15 хв.), бактерицидними лампами. Дезінфектуючі речовини та побутовий інвентар, перуть та дезінфікують спецодяг шляхом кип'ятіння у мильно-содовому розчині з додаванням хлору протягом 40-60 хвилин, який зберігається у відведеному для цього приміщенні.

У клініці спеціально обладнана кімната для відпочинку персоналу та прийняття їжі, перед вживанням їжі вони знімають спецодяг, вішають в спеціально відведеному місці, ретельно миють руки теплою водою з милом, та витирають чистим рушником. Це приміщення одночасно є місцем їх перевдягання, ще є туалетна кімната. Нажаль за браком коштів не передбачено душове відділення та умови для прання спецодягу, рушників.

Правила роботи з тваринами

При роботі з дрібними домашніми тваринами у клініці «Хелс» існує ряд шкідливих виробничих факторів, виникненню яких слід запобігти.

При надходженні хворої тварини до клініки її ретельно оглядають, встановлюють попередній діагноз, проводять всі необхідні лабораторні дослідження. На ці маніпуляції тварини можуть реагувати неадекватно, бути надмірно збудженими чи наляканими і в такому стані поранити лікаря.

При наданні лікувальної допомоги - пероральному чи парентеральному введенні лікарських засобів чи просто вимірювання температури в наслідок невідповідної фіксації тварина може накинутися на лікаря чи його асистента, покусати або подряпати. Зі слиною тварин або через кігті в рану може потрапити інфекція і призвести до виникнення певного патологічного процесу, в тому числі й інфекційного захворювання. Хоча інфекційна анемія кішок не відноситься до антропозоонозних хвороб, але це не дає приводу не розглядати таких хворих тварин, як потенційне джерело захворювання людей на інші інфекції спільні для людей і тварин. Це пояснюється тим, що хворі тварини з лабораторно встановленим діагнозом саме на гемобартонельоз, окрім цього, можуть бути не досліджені на інші інфекції, і при цьому являтися механічними переносниками, латентними чи хронічними носіями небезпечних інфекцій [4, 39].

Для покращення організаційних заходів з охорони праці та для запобігання нещасних випадків при роботі з тваринами в першу чергу при проведенні діагностичних, лікувально-профілактичних заходів в клініці дотримуються відповідної фіксації тварин. Собакам одягають намордник або зав'язують морду марлевою пов'язкою, яку затягують простим вузлом білля піднебіння, а вільні її кінці фіксують на потилиці. Для фіксації котів їх утримують за шкіряну складку в ділянці шиї і попереку, поміщають в спеціальний мішок, просто замотують в щільну тканину або ж фіксують на спеціальному столику з використанням марлевих мотузок.

Також впливає шкідливий вплив на організм людини хімічних чинників (засоби дезінфекції), лікарських препаратів, біологічних препаратів (вакцини, сироватки) і фізичних чинників (бактерицидні лампи). Все це може призвести до незворотних змін в організмі людини, алергізації його.

Робота з апаратурою, яка може призвести до ектротравм.

Всі ці фактори можуть нашкодити організму людини і призвести до небажаних результатів, а також опіків, алергічних реакцій, зараженнями, захворюваннями спільних для тварин та людей.

Померлих тварин, у разі необхідності, розтинають у відділенні для лікування тварин, хворих на інфекційні захворювання (у клініці відсутня спеціально облаштована секційна зала для розтину трупів). При цьому лікарі використовують окремо відведений спецодяг (халати, чепчики, вологостійкі фартухи та нарукавники, одноразові гумові рукавички), а також інструменти та посуд (скальпелі, ножиці, пінцети, хірургічну пилу для ребер, скляні банки), що після роботи замочують в 2%-му розчині хлорного вапна (1 год.), миють. Далі інструменти дезінфікують обробкою сухим жаром протягом 40 хв. при температурі 220 градусів. Приміщення, стіл, фартухи і нарукавники миють теплою водою та дезінфікують 2%-м розчином лізолу. Рукавички дезінфікують, насухо витирають, пересипають тальком і лише потім обережно знімають з рук. Руки миють з милом і дезінфікують 2%-м розчином оцтової або карболової кислоти.

При проведенні розтину без гумових рукавичок лікар може випадково пошкодити собі руку і тим самим занести збудника будь-якої інфекції. Недостатня дезінфекція рук, інструментарію, спецодягу, приміщення може теж призвести до небажаних наслідків.

Трупи тварин повертають їх власникам, яких обов'язково інструктують щодо правил утилізації.

Запропоновані заходи дадуть можливість покращити умови праці, зменшать вплив шкідливих та небезпечних факторів, дозволять усунути можливі причини виробничого травматизму та професіональних захворювань.

Фахівці ветеринарної медицини повинні дотримуватися правил з охорони праці, в першу чергу для самозахисту та зниження ризику зараження хворобами, спільними для тварин і людей. Цьому факту лікарі клініки приділяють особливу увагу. Тому при роботі з тваринами, хворими на зооантропонози вони, по-перше, використовують засоби індивідуального захисту, по-друге, надійно фіксують тварин і, головне дотримуються інструкцій щодо заходів профілактики та боротьби з кожною конкретною інфекцією [39, 44-45].

У ветеринарній клініці всі співробітники (лікарі ветеринарної медицини та їх асистенти) для роботи забезпечені:

- спецодягом (халати, ковпачки, гумові фартухи та нарукавники);

- спецвзуттям (гумові чоботи);

- спеціальні засоби індивідуального захисту (пов'язка для захисту дихальних шляхів, гумові рукавички (анатомічні, хірургічні), шкіряні рукавички для захисту при фіксації тварин, захисні окуляри).

У приватній ветеринарній клініці «Хелс» дотримуються всіх правил пожежної безпеки. Є спеціально обладнане місце з необхідними засобами для гасіння пожежі, інструкціями з пожежної безпеки, плакатами, необхідною літературою; проводиться пропаганда пожежної безпеки (лекції, роз'яснювальні роботи). Існує розроблений і затверджений протипожежною комісією «План евакуації при пожежі». В клініці встановлена протипожежна променева сигналізація (ГОСТ 12.1.004-91).

Є обладнаний і доступний протипожежний щит на якому розміщені протипожежні ручні інструменти, такі як: лом, відра, багор, лопата, вогнегасник, та ящик з сухим піском. В кожному приміщенні клініки знаходиться по одному вогнегаснику ВВ-2, крім того є також один порошковий вогнегасник. Біля кожного вогнегасника на видному місці подана стисла інструкція щодо його застосування.

Необхідно зауважити, що всі легкозаймисті та горючі матеріали зберігаються у спеціальному сховищі обладнаному вогнетривкими шафами у відповідних упаковках. Всі упаковки з хімічними речовинами чітко підписані: «Вогненебезпечні», «Отруйні», «Хіміко активні» та ін.

Сховище обладнане відповідним інвентарем для гасіння пожеж, плакати «Небезпечно!», «Не палити» тощо.

Клініка постійно проходить обстеження органами державного пожежного нагляду відповідно до існуючих постанов, положень і законів та інших нормативних документів.

Структурно-логічна схема небезпеки при обслуговуванні та лікуванні кішок, хворих на мастит наведені в таблиці 4.1.

Структурно-логічна схема небезпеки при обслуговуванні та лікуванні кішок, хворих на мастит

Назва техноло-гічного процесу	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпе-чна ситуація	Наслідки	Заходи по усуненню небезпечних ситуацій
Огляд тварини	1.Не використання засобів індивідуального захисту рук. 2.Незафіксована тварина. 3.Хвора тварина. 4.Неправильна фіксація. 5.Відсутність засобів фіксації. 6.Не достатня освітленість приміщень. 7. Слизька підлога 8.Норовистий характер тварини. 9.Заставлення проходів. 10.Присутність сторонніх осіб.	1.Проведення огляду тварини. 2. Не зафіксована тварина. 3.Неправильна зафіксована тварина.	1 .Травму- вання вет.лікаря 2.Зараження мікроор-ганізмами 3. Падіння працівників.	1 .Травми. 2.Захво-рювання лікаря	1. Забезпечити засобами фіксації. 2.Забезпечити використання 313 під час виконання роботи. 3.Розробити інструкції на кожне робоче місце та вид робіт. 4.Привести до санітарних норм виробниче приміщення. 5.Проводити інструкції з охорони праці.
Проведення маніпуляцій Введення ін'єкцій.	1.Неправильно зафіксовані тварини. 2.Хворі тварини. З.Грубе поводження з тваринами.	1.Введення лікарських засобів. 2.Зберігання шприців в кишені.	1 .Травми. 2.3аражен-ня мікроорганізмами.	1.Травмування вет. лікаря. 2.Інфікування.	1.Фіксація тварини. 2.Дотримання правил безпеки. 2.Забезпечення інструкцією працівників. 3.Проведення інструктажів.
Дезінфекція спецодягу, інструмент-тів.	1.Незастосування засобів індивідуального захисту. 2.Несправність обладнання, електропроводки. 3. Несправність системи вентиляції.	1.Недотри-мання правил роботи з деззасобами. 2.Робота з несправним обладнанням. 3.Робота в приміщенні без вентиляції.	1.Шкід-ливий вплив на організм. 2.Вражен-ня електрик. струмом.	1.Опіки. 2.Отруєння. 3.Елект-ричні травми. 4.Травми	1.Інструкції. 2.Інструктажі. 3 .Забезпечити засобами Індивідуального захисту. 4. Забезпечити дезінфекційними та знешкоджуючими засобами. 5.Забезпечити справність обладнання.

Провівши детальний аналіз організації праці в клініці можна зробити наступний висновок, що в даному лікувальному закладі дотримуються такі норми, що стосуються охорони праці:

- виконуються всі заходи по охороні праці в процесі трудової діяльності, проводяться інструктажі і навчання співробітників щодо використання встановлених вимог;

- виконується порядок видачі, використання засобів індивідуального захисту;

- проводиться пропаганда пожежної безпеки.

Рекомендації щодо покращення охорони та умов праці ветеринарного лікаря у приватній ветеринарній клініці «Хелс»

1. Приділяти більше уваги техніці безпеки при роботі з тваринами, які хворі на зооантропонози. Розробити інструкції з охорони праці на кожен вид робіт.

2. Збудувати приміщення для утримання тварин з підозрою на особливо небезпечні зооантропонози.

3. Дотримуватись ретельній дезінфекції приміщення.

4. Замінити обладнання для дезінфекції (бактерицидні лампи) на більш сучасні зразки.

5. Зробити поточний ремонт санітарно - побутових приміщень.

6. Встановити нові кондиціонери в виробничих приміщеннях.

7. Забезпечити клініку засобами фіксації, ЗІЗ, спеціальним одягом згідно з нормативами.

8. Облаштувати запасний (евакуаційний) вихід.

9. Посилити контроль за проведенням медичного огляду працівників клініки.

10. Територію клініки обнести огорожею.

Заходи, які були запропоновані в цьому розділі, сприяють попередженню виникнення нещасних випадків при роботі з дрібними домашніми тваринами та збереженню здоров'я лікарів ветеринарної медицини.

4. Екологічна експертиза ветеринарних заходів

Забруднення навколишнього середовища є одним із найбільш суттєвих факторів, який негативно впливає на тривалість життя та здоров'я людей і збільшує небезпеку генетичних порушень. Вплив людини позначається на всіх природних ресурсах і компонентах біосфери (земельному покриві, літосфері, гідросфері, атмосфері, тваринному та рослинному світі) [25].

Виходячи з цього можна виділити чотири головні форми такого впливу:

1) зміна структури земельної поверхні;

2) зміна складу біосфери, кругообігу та балансу речовин, які до нього входять;

3) зміна енергетичного і, зокрема -- теплового балансу окремих регіонів та планети в цілому;

4) зміни, які вносяться у сукупність живих організмів.

У зв'язку з цим прийняті основні законодавчі акти, котрі регулюють відношення у сфері взаємин суспільства та природи: Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про ветеринарну медицину» від 2001 року, Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 18.12.1990 року та інші.

При проходженні виробничої практики в приватній клініці «Хелс», яка знаходиться за адресою м. Суми, вул. М. Лушпи, 54, проводили екологічну експертизу. Ветеринарна клініка «ХЕЛС» знаходиться на відстані приблизно 150 м. від жилих будинків. Навколо неї розбиті клумби та висаджені дерева й кущі. Періодично проводиться механічне прибирання навколишньої території та її озеленіння (насадження квітів, кущів).

При вході у приміщення лежить дезінфекційний килимок, який заправляється 2-5% р-ном хлорного вапна. Після прийому тварин із різноманітними захворюваннями (вірусної, бактеріальної, паразитарної, незаразної та хірургічної природи) проводиться прибирання лікарні та навколишньої території від забруднень, які можуть залишитися після тварин (сеча, кал, кров, гній, шерсть). Прибирання полу, стін, столів на яких проводиться огляд та лікування, здійснюється механічним способом (вручну): підмітається сміття та миється й чиститься за допомогою щітки, мила, миючих та дезинфікуючих засобів. Обробка та знезараження відпрацьованої рідини, продуктів життєдіяльності тварин (сеча, кал, кров та гній) виконується хімічним способом:

- до рідких виділень (сеча, блювотні маси, промивні води, змиви з ротової порожнини, мокроти) додають сухе хлорне вапно у співвідношенні 1:2 або 1:5, експозиція 1 година, або розчин хлораміну Б з експозицію 30 хвилин;

- до твердих, оформлених виділень (кал) додається розчин хлораміну Б у співвідношенні 1:2, експозиція 40 хвилин.

Виділення знаходяться у судинах, які після використання занурюють у 1%-ний освітлений розчин хлорного вапна, з експозицією 1 година. Використані при лікуванні підстилки, серветки знезаражують кип'ятінням у 2%-му мильно-содовому розчині, або у 0,5%-му розчині будь-якого миючого засобу. Уся відпрацьована вода виливається у каналізаційний люк.

Для дезінфекції стін, які покриті масляною фарбою, підлоги та приміщення використовували хлорне й негашене вапно. Трупи тварин утилізуються в біотермічній ямі Беккарі, яка знаходиться на території факультету ветеринарної медицини Сумського Національного аграрного університету, у цілях попередження розповсюдження мікроорганізмів і забруднення навколишнього середовища. Трупи тварин вивозяться у подвійній герметичній тарі з поліетилену на спеціально виділеній машині типу «Газель», із закритим кузовом. Після кожного транспортування трупів проводиться обробка кузова 2% розчином їдкого натрію [25, 27].

Кварцевання приміщення проводиться тричі на добу по 30-40 хв. бактерицидними лампами ДРТ-200.

Дезінфікуючі препарати (хлорне вапно, хлорамін Б, їдкий натр) зберігають у спеціально відведеному приміщенні (сухому, темному, гарно вентилюємому за рахунок відкривання кватирки). Препарати зберігають у скляному, емальованому та глиняному посуді, щільно закритому, з етикеткою, на якій указана концентрація, місткість тари та дата виготовлення препаратів.

Хлорне вапно використовується у вигляді хлорно-вапняного молока - для грубої дезинфекції 10-20%-ї концентрації (для знезараження сміття), робочих розчинів 0,3 -1%-го для дезинфекції при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у тварин; 3-5%-й розчин - при вірусних інфекціях; 5%-й розчин - при туберкульозі. 10%-й розчин використовується протягом 1 доби, робочі розчини цілодобово.

Дезінфікуючи препарати несприятливо діють на екосистеми, тому, що вони є хімічними речовинами, які згубно впливають на все живе, але без їх, використання зростає небезпека, розповсюдження хвороб, у тому числі і зооантропонозних (лептоспірозу, дерматофітозів та ін.). Тому з метою зниження негативного впливу дезінфектантів рекомендується використання більш нових і безпечніших препаратів.

Основним джерелом водопостачання лікарні є міськводоканал. Вода, яка використовується, відповідає ДОСТу «Вода питна». Для стерилізації інструментів використовується дистильована вода, яку отримують за допомогою дистилятора. Уся відпрацьована вода, залишки дезінфектантів та медичних препаратів після знезараження виливаються у каналізаційний люк. Забруднення джерела водопостачання клінікою не відбувається.

Для створення нормального обігу повітря в клініці застосована витяжна система вентиляції. Забруднення повітря в результаті роботи клініки також не відмічається навіть взимку, тому що опалення централізоване.

Періодично проводиться механічне прибирання навколишньої території та її озеленіння (насадження квітів, кущів).

Аналізуючи зібраний матеріал можна зробити висновок, що приватна клініка «Хелс» не сприяє розповсюдженню можливих джерел забруднення екосистеми і всіма можливими засобами намагається зберегти рівновагу у екологічній системі [25].

Для покращення роботи клініки в плані збереження навколишнього середовища необхідно постійно впроваджувати в практику нові менш шкідливі засоби дезінфекції, які приносили б менше шкоди навколишньому середовищу.

Висновки

1. Мастит кішок є однією з найбільш частих хвороб, які зустрічаються в умовах ветеринарної клініки «Хелс»: протягом 2007-2009 років з цього приводу поступило 65 тварин.

2. Найбільшим був відсоток поширення патології у 2008 році - 43,07%, протягом 2007 року - 35,38%, а у 2009 році - 21,53%. З інфекційної патології зустрічається лише одна бактеріальна патологія в 2007 році. Також діагностували катаральний мастит у одній кішці. Він має хронічний перебіг без чіткої клінічної картини. Але ми більшу увагу приділяли серозному маститу кішок.

2. У весняний період відзначали найвищу захворюваність кішок на мастит 28 тварин, зимовий період - 19 тварин, літній тур окоту хворіло 14 тварин та осінній період - 4 тварини, подібна динаміка пов'язана зі статевою циклічністю у кішок, котрі найбільш інтенсивно починають приходить в охоту наприкінці зими та на початку весни, що і буває наслідком травмування сосків з їх інфікуванням. Що обумовлено також зниженням резистентності їх організму під дією бактеріальних факторів, недотримання зоогігієнічних правил, гормональне порушення, воротами для інфекцій можуть бути сосочковий канал, лімфатичний і гематогенні шляхи.

3. Перші клінічні ознаки серозного маститу у кішок реєструються впродовж першої доби після окоту і проявляються пригніченням загального стану, зниженням або відсутністю апетиту, помірно вираженою спрагою, неспокійною реакцією на процес ссання, підвищенням температури тіла до 40⁰С та місцевої температури уражених пакетів молочних залоз, а також ознаками їх гіперемії, болючості, збільшенням розміру, щільною консистенцією і лужною реакцією секрету.

4. Найкращий терапевтичний ефект при лікуванні кішок хворих на серозний мастит має внутрішньом'язове введення препарату гідрокортизону у дозі 0,3 мл, триразово, з інтервалом 48 годин у поєднанні з короткою новокаїновою блокадою нервів молочної залози із введенням у простір між черевною стінкою й запаленим пакетом молочної залози в клітковину 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 48 години. Строк одужання кішок при цьому складає 4 доби. Економічна ефективність у порівнянні з базовим методом склала 42,5 грн. на одну дослідну кішку.

Пропозиції виробництву

1. Лікування кішок хворих на серозний мастит рекомендуємо проводити комплексно за такою схемою: внутрішньом'язево пеніцилін у дозі 50 тис. ОД, триразово, з інтервалом 48 годин у поєднанні з короткою новокаїновою блокадою нервів молочної залози із введенням у простір між черевною стінкою та тим пакетом молочної залози, який був у стані запалення 0,25% розчину новокаїну в дозі 10 мл. на кожний уражений пакет, триразово, з інтервалом 48 години. Тепле укутування.

2. А також для лікування застосовувати коротку новокаїнову блокаду нервів молочної із використанням 0,25% розчину новокаїну триразово з інтервалом 48 години та внутрішньом'язево вводити препарат гідрокортизон у дозі 0,3 мл., триразово, з інтервалом 48 годин. Тепле укутування.

3. Запропоновану схему лікування кішок, хворих на серозний мастит вважаємо доцільним використовувати в практичній діяльності лікаря ветеринарної медицини.

Список літератури

1. Аганин А. В. Справочник ветеринарного врача. / Т.П. Демкин, И.И. Калюжный. - Ростов-на-Дону. Изд-во Феникс, 1999. - С. 608.

2.Акатов В.А. Ветеринарное акушерство и гинекология. / Г.А. Коновалов, А.И. Поспелов, И.В. Смирнов. - Л.: Колос, 1977. - С. 656.

3.Алтухов Н.М. Краткий справочник ветеринарного врача. / В.И.Афанасьев, Б.А. Башкиров. - М.: Агропромиздат, 1990. - С. 574.

4. Бедрій Л.Н. Охорона праці. С.І. Дембіцький, В.М. Енкало Навчальний посібник. - Львів: в-во ек.к.ко, 1997. - С. 258.

5. Бергхоф П.К. Мелкие домашние животные. Болезни и лечение. - М.: «Аквариум ЛТД», 2000. - С 224.

6. Борисевич В.Б. Заразные и незаразные болезни собак. / Б.В. Борисевич. - Кировоград.: Кировоградское гос. издательство, 1997. - С. 438.

7. Борисевич В.Б. Хвороби собак і кішок. / В.Ф. Галат, Калиновський Г.М.- К.: Урожай, 1996. - С. 348.

8. Братюха С. И. Болезни собак и кошек / И.С. Нагорный, И.Г. Ревенко и др.- 2-е издание.- К.: Вища школа. Головное издательство, 1989.- С. 223.

9. Валюшкин К.Д. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. / Медведев Г.Ф.- Минск: Ураджай, 1997. - С. 600.

10. Ветеринарное акушерство и гинекология / Под ред. проф. Г.А. Кононова - Л.: Колос . - 1977. - С. 655.

11. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения Под ред. В.Я. Никитина, М.Г. Миролюбова. - М.: Колос, 2000. - С. 495.

12. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения / А.П. Студенцов, В.С.Шипилов, В.Я.Никитин и др. - М.: Колос, 1999. - С. 493.

13. Гавриша В.Г. Современный справочник врача ветеринарной медицины. / В.А. Сидоркина - Ростов на -Дону.: изд-во Феникс, 2006. - С. 524.

14. Гандзюк М. П., Основи охорони праці. / Желибо Є. П., Халімовський М. О.- К. : " Каравела ", 2007 - С. 340.

15. Горев Э.Л. Восстановление репродуктивной функции и аспекты ее регуляции у коров после родов. - Душанбе, 1981.- 339 с.

16. Губаревич Я.Г. Акушерство мелких животных. М., Л.: Сельхозгиз, 1952. - С. 184.

17. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства: Навчальний посібник. - Х.: Прапор, 2003. - С. 400.

18. Гряник Г.М. Охорона праці / С.Д. Лехман., Д.А. Бутко. К.: Урожай, С. 1994.-320.

19. Дельберт Дж. Карлсон Домашний ветеринарный справочник для владельцев кошек. / Джеймс М. Гиффин, Лиза Д.Карлсон. - М.: Центрполиграф, 1997. - С. 573.

20. Довідник фельдшера ветеринарної медицини / С.С. Медведев, В.М. Безсмертний, І.Г. Погурський та ін. - К.: Урожай, 1993. - С. 568.

21. Достоевский П.П. Справочник ветеринарного врача. / И.А. Судаков, В.А. Атамась - К.: Урожай, 1990. - С. 784.

22. Жиденький В. В. Основи охорони праці - Львів, 2001. - С. 357.

23. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.№229 4.5К. «Охорона праці» № К 2003р.

24. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-14.

25. Злобін Ю.А. Загальна екологія. Навчальний посібник./ Н.В. Кочубей - Суми: ВТД “Університетська книга “,2003.- С. 416.

26. Карпов В.А. Акушерство и гинекология мелких домашних животных. - М.: Росагропромиздат, 1990. - С. 184-186.

27. Коваленко Л. І. Безпека праці при лікуванні тварин. / Перцьовий І. В.Київ,” Бібліотека вет. мед.” 2003. - С. 17.

28. Кодекс законів про працю.

29. Комплексная экологически безопасная система ветеринарной защиты здоровья животных. Методические рекомендации. - Москва, 2000. - С. 92-179.

30. Кузнецов Г.С. "Справочник по ветеринарии". / А.И. Протасов - Л.: отделение издательства "Колос", 1968. - С. 768.

31. Кузьмин А.А. Советы айболита. Симферополь. - 1996. - С. 318.

32. Кравчик А. Самостоятельная ветпомощь собаке. / С.А. Сирин, А.І. Санин. Минск, Хелтон, 2000. - С. 305.

33. Лаврина Л. Кошачий доктор. - Минск.: Элайда. - 1999. - С. 191.

34. Минина И.С. Все о кошках. / Майоров А.И. - М.:Агропромиздат, 1998. - С. 184.

35. Никитин И.Н., Воскобойник В.Ф. Организация и экономика ветеринарного дела. - М.: Владос, 1999. - С. 209-261.

36. Ноздрачев А.Д. Анатомия кошки: Справочное руководство./ Е.Л. Поляков - СПб.: Изд-во С-Петерб. Ун-та,1998. - С. 400.

37. Патогенетична терапія при різних запальних процесах у тварин. / І.С. Панько, В.М. Власенко, В.І. Левченко, В.Й. Іздепський, М.В. Рубленко. - К.: Урожай, 1994. - С. 254.

38. Полянцев Н.И. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных. / В.В. Подберезный- Ростов н/Д: Феникс, 2001. - С. 390-392.

39. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджено постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112).

40. Пятакова С.А. Готовые лекарственные формы - Харьков: Фолио, 1998. - С. 400.

41. Старченков С.В. Болезни собак и кошек.: Учебное пособие. СПб.: Изд-во «Лань», 2001. - С 560.

42. Сидоров И.В. Справочник по лечению собак и кошек с описаним лекарственных средств/ В.В. Калугин М.: Нива России: Издательский дом «Онікс XIX век», 2001. - С. 576.

43 Субботин В.Н. Современные лекарственные средства в ветеринарии. / С.Г. Субботина М.: Аквариум, 2001.-С. 422.

44. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005р. №15).

45. Типове положення про службу охорони праці (від 15 листопада № 225).

46. Харенко М.І. Фізіологія та патологія розмноження дрібних тварин / С.П. Хомин, В.П. Кошовий, В.П. Пономаренко, В.Ю.Стефаник, О.Г. Стоцький та ін. / Навчальний посібник. -Суми: ВАТ «Сумська обласна друкарня», видавництво «Козацький вал», 2005. - С. 554.

47. Хоменко В.П., Раціональне використання антибіотиків / Н.Н. Хоменко // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 11. - С. 29-31.

48. Хмельницький Г.О. Ветеринарна фармакологія. / В.С. Хоменко, О.І. Канюка - К.: Урожай, 1994.- - С. 502.

Размещено на Allbest.ru