Ефективність лікування пацієнтів з ВХ ми досліджували в двох групах хворих. I групу склали 166 військовослужбовців, які проходили лікування в ДС КАД ГВМКЦ „ГВКГ” з приводу загострення ВХДПК. Всі військовослужбовці були чоловічої статі віком від 20 до 45 років (середній вік склав 31,8±3,1 р.). Групу порівняння склали 30 військовослужбовців, які перебували на диспансерному обліку в КАД з приводу ВХДПК, а при загостренні одержували лікування в амбулаторних умовах під спостереженням лікаря загальної практики, але за віком, статтю і терміном перебігу ВХ не відрізнялись від основної групи (рандомізована контрольна група).

У військовослужбовців I групи (n=166) рецидиви ВХ в анамнезі спостерігалися в середньому 1 рази на рік. Загострення супроводжувалося больовим синдромом в 55,8±4,9% пацієнтів. Симптоми шлункової й кишкової диспепсії виявлялися практично у всіх пацієнтів. Астено-вегетативний синдром, у вигляді підвищеної стомлюваності був у 41,2±4,8%, слабкості й млявості ? 25,2±4,2%, дратівливості ? 38,1±4,8% хворих. Малі виразки, з розмірами виразкового дефекту до 0,5 см виявлені в 21,2±4,0% хворих, в 78,5±4,0% виявлені середні виразки розміром від 0,6-1,0 см. В 66,4±4,6% хворих була кругла виразка, в 33,8±4,6% ? лінійна виразка. Глибина виразки не перевищувала 0,5 см. Супутня патологія у вигляді ерозії шлунка в була у 32,1±4,6%, ерозії ДПК ? 28,2±4,4%, холецистит ? 21,2±4,0%, панкреатит ? 28,5±4,4%, ДЖВШ ? 23,3±4,1% випадків.

II група (n=30) представлена хворими з ВХДПК, в яких в анамнезі рецидив хвороби спостерігався в середньому також 1 раз на рік. Загострення ВХ в 88,2±5,8% хворих супроводжувалось больовим синдромом помірної інтенсивності. Диспепсичний синдром виявлений в 86,6±6,2% хворих, антено-вегетативний в 93,3±4,5% хворих. В 96,6±3,3% виявлені середні виразки, в 3,4±3,3% ? мала виразка. Глибина виразки не перевищувала 0,5 см. При обстеженні хворих виявлена супутня патологія: ерозивний гастрит ? 26,6±8,0%, ерозивний дуоденіт ? 36,6±8,7%, холецистит ? 30,0±8,3%, панкреатит ? 43,3±9,0% випадках.

За результатами нашого дослідження лише 6,6% хворих I групи (n=166) було проведено дослідження на наявність H. pylori, та у жодному випадку не було проведено дане дослідження у військовослужбовців які одержували лікування в амбулаторних умовах. На жаль, такий підхід є типовим для більшості лікувальних закладів України - це пов'язано з відсутністю відповідної матеріально-технічної бази.

Важливо враховувати, що хронічний гастрит в антральному відділі шлунка при ендоскопічному дослідженні у військовослужбовців І так і ІІ групи було діагностовано в 100% хворих, що опосередковано може вказувати на наявність інвазії H. pylori.

Аналіз режиму праці пацієнтів I групи показав, що в 29,1±5,6% хворих праця була пов'язана із змінним режимом (нічні зміни), для яких характерне порушення дієти й режиму харчування. Нами були виявлені наступні фактори: нерегулярне харчування в 50,2±4,9%, одноманітне харчування ? 49,1±4,9%, недотримання режиму харчування ? 47,2±4,9% і їжа всухом'ятку в 29,1±4,4%.

Режим харчування пацієнтів ІІ групи також залежав від умов трудової діяльності. Із змінним режимом праці працювало 90,0±5,4% хворих, харчувалося всухом'ятку 86,6±6,2%, одноманітне харчування у 81,5±7%. Таким чином, режиму харчування не дотримувались більшість осіб обох груп.

Для пацієнтів із хронічними захворюваннями органів травлення характерні порушення психоемоційного статусу: підвищений рівень тривожності, схильність до зниження настрою, дратівливість, порушення сну [2, 4, 7]. Діагностику тривожних і депресивних розладів ми проводили за клінічною шкалою тривоги та депресії (шкала HADS) (Додаток А). Шкала HADS включає 14 питань: 7 з них визначають рівень тривоги, 7 рівень депресії. За результатами нашого дослідження було визначено, що частота виявлення тривожних розладів у військовослужбовців обох груп суттєво не відрізнялась і склала 22% в І групі і 17,1% в ІІ групі. Частота діагностованої депресії (клінічної та субклінічної) також достовірно не відрізнялась і склала 39% у військовослужбовців, які проходили лікування в ДС та 34% в групі порівняння.

3.1 Ерадикаційна терапія виразкової хвороби в стадії загострення

При лікуванні хворих з ВХ, як в умовах ДС, так і в поліклініці враховувалися: характер перебігу й частота загострень, виразність клінічних симптомів, градація розмірів виразкового дефекту, наявність ускладнень ВХ в анамнезі. Виходячи із складного патогенезу ВХ, лікувальні заходи у хворих I та II груп включали медикаментозну й немедикаментозну терапію направлену на ерадикацію H. руlоrі, усунення надлишкової кислотно-пептичної продукції, нормалізацію антродуоденальної моторики, підвищення резистентності слизової оболонки шлунка й ДПК.

Як відомо, європейські підходи в області практичної діагностики та лікування інфекції H. pylori, що є основним причинним фактором гастродуоденальної патології, визначаються положеннями так званих Маастрихтських консенсусів, що представляють собою підсумкові документи періодичних зібрань провідних експертів у цій галузі, які відбуваються з періодичністю 1 раз на 5 років.

Сучасні підходи до лікування ВХДПК, у відповідності до вимог доказової медицини, передбачають обов'язкове проведення АХБТ [51, 53]. Згідно з наказом МОЗ України № 271 при ВХ (пептичних виразках, пов'язаних з інфекцією H. pylori) основною стратегією лікування є проведення „потрійної” АХБТ протягом 7 днів у відповідності до Маастрихтського консенсусу ІІ [126]. Найбільш поширена „потрійна терапія”, яка включає ІПП, амоксицилін і кларитроміцин. Ця схема залишається стратегією вибору і в Маастріхському консенсусі ІІІ та подальших дослідженнях [60].

В нашому дослідженні при аналізі лікування встановлено, що АХБТ отримало 18% хворих I групи та 10% II групи. При цьому в I групі 86,6% хворих отримували „потрійну терапію” (омепразол, кларитроміцин, амоксацилін). Для 6,7% хворих було призначено квадротерапію, 6,7% хворих - „терапію порятунку”. В анамнезі АХБТ отримували 72,3%, „потрійну терапію” - 94% хворих, квадротерапію - 6% хворих.

При аналізі лікування військовослужбовців ІІ групи відмічено, що у всіх випадках це була „потрійна терапія”. 80% пацієнтів отримували орністат, 10% - комбінацію кларитроміцин, амоксицилін і ІПП і 10% кларитроміцин, метронідазол і ІПП. В той же час, на сьогоднішній день, призначення схем лікування з метронідазолом вважається нераціональним, оскільки до цього препарату на території України вторинна резистентність H. pylori, становить 70-100% [34]. Жоден військовослужбовець не отримував квадротерапію. Необхідно відмітити, що призначення АХБТ при загостренні відбувалося без врахування ефективності попередньої ерадикаційної терапії. В анамнезі АХБТ отримували 33,3%, „потрійну терапію” - 80% хворих, квадротерапію - 20% хворих. Вибір АХБТ в нашому дослідженні був обумовлений наявністю препаратів в ГВМКЦ „ГВКГ”, а не рекомендаціями доказової медицини.

3.2 Лікування військовослужбовців з больовим, диспепсичним та антено-вегетативним синдромом

Клінічні прояви ВХДПК багатогранні і мають певні відмінності, які пов'язані з віком, загальним станом організму, частотою загострення, наявністю загострень. Виділяють три основні синдроми: больовий, диспепсичний і астено-вегетативний. Єдиного механізму, який обумовлює виникнення болю у хворих на ВХДПК немає. Біль може бути обумовленим подразненням нервових закінчень дна виразки кислотним вмістом або їжею; перезбудженням парасимпатичного або симпатичного відділів вегетативної нервової системи; порушенням моторної функції шлунка з підвищенням його тонусу і частими, швидкими скороченнями (клонікотонус). Нічний біль найчастіше пов'язаний з гіперсекрецією і пілороспазмом, які обумовлені перезбудженням блукаючого нерва вночі.

Для ВХДПК із диспепсичних явищ найчастіше виникає печія та нудота (у 60-80% усіх хворих на ВХ), причому не тільки в періоди загострень. Печія може протягом багатьох років передувати періодам загострень. Вона має ті самі типові риси, що і біль (періодичність, сезонність). Печія та нудота пов'язані з порушенням моторної функції стравоходу і шлунка і є ознакою наявності у хворого шлунково-стравохідного (гастроезофагального рефлюксу).

Найбільш важливими завданнями при лікуванні ВХ насамперед проведення базисної антисекреторних терапії, метою якої є купування больового синдрому та диспепсичних розладів, а також досягнення рубцювання виразкового дефекту в максимально короткі терміни. У 1990 р. W. Burget і співав. опублікували дані метааналізу 300 робіт, на підставі якого прийшли до висновку, що виразки шлунка та ДПК рубцюються майже у всіх випадках, якщо протягом доби вдається підтримати рівень внутрішньошлункового рН> 3 близько 18 годин. Антисекреторні препарати призначались с метою купування больового синдрому і диспептичних розладів, а також для досягнення рубцювання виразкового дефекта в можливо короткі терміни. В наш час перевага надається блокаторам протонної помпи (омепразол, рабепразол), які пригнічують як базальну, так і стимульовану секрецію соляної кислоти, оскільки діють на внутрішньоклітиний фермент, а не на рецепторний апарат шлунка.

За результатами нашого дослідження, всі хворі отримували антисекреторні препарати. Серед них, ІПП отримували 90% хворих, блокатори Н2 гістамінорецепторів - 8,9% та для 1,9% хворих було призначено селективні М-холіноблокатори. Плівкоутворюючі (сукрольфат та препарати колоїдного вісмуту) було призначено 18,6% хворих, антацидні препарати (альмагель, гастромакс, маалокс) отримували 62,7% хворих. Препарати, які покращують регенераторні властивості слизової оболонки ДПК (солкосерил і актовегін) були призначені 9% хворих, полівітаміни - 7,7% хворих. Препарати, які стимулюють моторику верхніх відділів ШКТ (метоклопропамід, мотиліум, моторикс), були призначені 12,7% хворих. Спазмолітичні препарати (но-шпа, дуспаталін) отримували 15,9% хворих, в яких на фоні прийому антисекреторних препаратів в перші дні зберігався больовий синдром. Серед пацієнтів, які отримували АХБТ 4% хворих отримували пробіотики.

Отже медикаментозне лікування обох груп хворих в цілому не відрізнялось та відповідало наказу МОЗ України від 13.06.2005 р. №271„Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Гастроентерологія”, яким запроваджено „Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на неускладнену виразкову хворобу та інші пептичні виразки шлунка та/або 12-палої кишки”.

При оцінці динаміки гастроінтестинальних симптомів відмічались наступні закономірності. У пацієнтів ДС больовий та диспептичний синдром був купований в середньому на 3-4 добу від початку лікування. В пацієнтів другої групи епігастральні болі і печія купувалися в середньому 5-6 день лікування.

Для підвищення ефективності лікування в ДС нами запроваджено активне залучення військовослужбовців з ВХДПК до лікувально-профілактичних заходів, інформуючи про методи зниження несприятливого впливу факторів ризику (ФР) (психоемоційні стреси, порушення харчування, шкідливі звички і т.д.), формування у військовослужбовців навиків по самоконтролю за станом здоров'я, пропаганди здорового способу життя. З цією метою нами розроблені та впроваджені в роботу КАД інформаційний лист - „Рекомендації для пацієнта з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки для попередження загострень ” та „Пам'ятка для пацієнта з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки після виписки”. Показавши вплив ФР на перебіг ВХ, ми змогли обґрунтувати необхідність дотримання раціонального харчування та ведення здорового способу життя.

В умовах ДС розроблена програма „Антистрес”. В основі даної програми покладена стратегія фізіопрофілактики, яка доводить, що ефективність відновлювальних заходів істотно підвищується при поєднаному впливі на організм лікувальних фізичних факторів, ЛФК, масажу, фітотерапії, методів традиційної терапії.

Основу базисного комплексу склали фізіотерапевтичні фактори. При їх дії активізуються стреслітуючі системи, блокуються виділення стрес-гормонів й забезпечується перехресний захисний ефект адаптації організму до різних факторів зовнішнього середовища. Широко застосовувалися фізіотерапевтичні методи: електросон, електрофорез із бромом на комірцеву зону, дарсонвалізація рефлекторно-сегментарних зон, рефлексотерапія. Охоплення фізіотерапевтичним методом лікування хворих в ДС склало 83,2%, а хворих що лікувалися лише амбулаторно 48,5±3,8% (р<0,05).

В ДС пацієнтам пропонували приймати різноманітні фіточаї. Застосування лікарських рослин при ВХ засноване на їх протизапальному, обволікаючому, в'яжучому, знеболюючому, спазмолітичному та заспокійливому ефекті. Широко використовувався збір, у який входили рослини із протизапальними й заспокійливими властивостями: звіробій, календула, ромашка, м'ята перцева, пустирник. Пацієнтам з невротичним синдромом рекомендували чергувати наступні рослини: корінь валеріани, чебрець, пустирник, звіробій, шипшина.

Нами проведена порівняльна ефективність лікування ВХДПК у двох груп хворих через 14 днів і через 1 місяць за наступними показниками:

середній термін купування больового та диспепсичного синдрому;

середній термін зникнення локальної пальпаторної болючості;

зменшення виразкового дефекту (при ФЕГДС);

зникнення дуоденогастрального рефлюкса (при ФЕГДС);

поліпшення настрою, нормалізація сну;

перебування на листку непрацездатності.

На стаціонарному етапі нами проведена порівняльна оцінка ефективності лікування хворих з ВХДПК через 14 днів після початку лікування (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна ефективність лікування хворих з ВХДПК через 14 днів (М±m)

Показник	І група, n=166, М±m	IІ група, n=30, М±m
Купування больового синдрому	86,1±2,6*	57,2±9,0
Купування диспепсії	88,9±5,6*	68,2±8,4
Поліпшення настрою, нормалізація сну	83,7±2,8*	56,6±8,9

Примітка. * ? вірогідність різниці у порівнянні із ІІ групою, р<0,05.

Так під впливом проведеного лікування у хворих I групи достовірно швидше поліпшувалося загальне самопочуття (р<0,05). Так, больовий синдром в цій групі, після проведеної комплексної терапії, купований в 86,1±2,6% хворих, а в 12,1±2,6% став менш вираженим. В II групі больовий синдром купувався в 57,2±9,0% хворих, а менш вираженим в 21,5±7,4%, в 17,8±6,8% характер болі не змінився (ці категорії хворих було рекомендовано подальший прийому антисекреторних препаратів до 6 тижнів).

Купування диспепсії в І групі також було достовірно частіше ніж в ІІ групі (88,9±5,6% проти 68,2±8,4% відповідно, при р<0,05). При опитуванні хворих на поліпшення настрою, нормалізацію сну вказували 83,7±2,8% обстежених осіб основної групи й тільки 56,6±8,9% групи контролю (р<0,05).

Нами проведена порівняльна характеристика клініко-ендоскопічної картини у двох груп хворих через 1 місяць після початку лікування (табл. 2).

Таблиця 2

Клініко-ендоскопічна характеристика хворих з ВХДПК через 1 місяць після лікування (М±m)

Показник	І група n=166, М±m	IІ група n =30, М±m
	абс.	%	абс.	%
Купування больового синдрому	163	98,1	22	73,3
Купування диспепсії	151	91,5	26	86,6
Зникнення локальної пальпаторної болючості	138	83,1	21	90,0
Епітелізація виразкового дефекту при ФЕГДС	160	96,3	27	90,0
Наявність дуоденогастрального рефлюкса при ФЕГДС	11	6,6	6	21,0
Поліпшення настрою, нормалізація сну	153	91,7	19	63,3
Перебування на листку непрацездатності	16,1	19,6

В І групі купування больового синдрому спостерігалося в 98,1±1,0 хворих, що достовірно вище ніж у хворих ІІ групи - 73,3±8,0 (р<0,05). У I групі хворих достовірно частіше купувалася диспепсія (91,5% проти 86,6%) і зникнення локальної пальпаторної болючості (83,1% проти 71,0%). За даними ФЕГДС у хворих I групи частіше реєструвалася епітелізація виразкового дефекту й відсутність дуоденогастрального рефлюкса. При опитуванні на поліпшення настрою й нормалізації сну вказували 91,7% хворих основної групи проти 63,3% групи контролю (р<0,05). Аналіз показника перебування пацієнтів на листку непрацездатності показав, скорочення строків лікування хворих при загостренні ВХДПК в умовах ДС КАД.

Рівень депресії в основній групі знизився на 44,3% від вихідного, у контрольній групі аналогічний показник знизився всього на 9,9%. Рівень тривоги в основній групі хворих знизився на 45,4%, тоді як у групі контролю ? тільки на 9,9% від вихідного рівня. Всі хворі основної групи перестали скаржитися на пригніченість, швидку стомлюваність, почуття внутрішнього напруження. У хворих відновився інтерес до звичного кола занять, підвищилася переносимість психічних та фізичних навантажень.

Таким чином, результати проведеного дослідження довели високу ефективність лікування пацієнтів з ВХ в умовах ДС КАД із активним залученням військовослужбовців до процесу лікування та запровадження програми „Антистрес”. Результати досліджень і методичних підходів доводять, що лікування ВХ повинне включати не лише лікування, спрямоване на ерадикацію хелікобактерної інфекції, факторів агресії й загоєння виразкового дефекту, але й відновлення організму в цілому.

ДС КАД ГВМКЦ „ГВКГ” є раціональною системою надання кваліфікованої медичної допомоги військовослужбовцям з ВХ, яка дозволяє проводити лабораторно-діагностичні, інструментальні дослідження без госпіталізації в цілодобовий стаціонар, що дозволяє скоротити терміни тимчасової непрацездатності, знизити частоту загострень ВХ.

При направлені військовослужбовців з ВХДПК в ДС КАД враховується:

1. Характер перебігу і частота загострення;

2. Тривалість захворювання та наявність ускладнень в анамнезі;

3. Виразність клінічних симптомів і терміни їх купування;

4. Розміри і глибина ВД, характер його рубцювання;

5. Наявність супутньої патології;

6. Результати морфологічних досліджень;

7. Наявність ФР;

8. Емоційний настрій хворого.

Показання до лікування ВХДПК в умовах ДС КАД є:

1 По клінічних проявах: больовий, диспепсичний синдром легкої та помірної інтенсивності;

2. По функціональних характеристиках: помірно виражені порушення моторно-евакуаторної функції шлунка і ДПК;

3. По морфологічному статусу: глибина ВД не більше 0,5 см, діаметр ВД до 1,0 см;

4. Слабкий і помірний ступінь інвазії слизової оболонки шлунка і ДПК Н. руlоrі;

5. ВХДПК без ускладнень.

Протипоказанням до лікування в ДС КАД є:

1. Значна виразність больового, диспепсичного синдромів;

2. Виражене порушення моторно-евакуаторної функції шлунка і ДПК;

3. Глибина ВД більше 0,5 см, діаметр ВД більше 1,0 см;

4. Високий ступінь інвазії слизової оболонки шлунка і ДПК;

5. Наявність ускладнень.



ВИСНОВКИ

лікування виразковий хвороба больовий

У науково-практичній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, сутність якого полягає у розроблені клініко-функціональних показів та протипоказань до лікування та профілактики загострень ВХДПК в умовах ДС КАД, розробці комплексу методів по відновленню працездатності хворих в умовах поліклініки. Розробці заходів, направлених на підвищення поінформованості військовослужбовців щодо основних аспектів діагностики, лікування та профілактики ВХДПК та підвищення їх прихильності до лікування.

1. Результати проведеного дослідження довели більш високу ефективність лікування пацієнтів з ВХ в умовах ДС КАД із активним залученням військовослужбовців до процесу лікування та запровадження програми „Антистрес” ніж традиційне амбулаторне лікування. Під впливом проведеного лікування у хворих I групи достовірно швидше поліпшувалося загальне самопочуття (р<0,05). Больовий синдром в I групі, після проведеної комплексної терапії, купований в 86,1±2,6% хворих, а в II групі біль купувався в 57,2±9,0% хворих. Купування диспепсії в І групі достовірно частіше ніж в ІІ групі (88,9±5,6% проти 68,2±8,4% відповідно, при р<0,05). При опитуванні хворих на поліпшення настрою, нормалізацію сну вказували 83,7±2,8% обстежених осіб основної групи й тільки 56,6±8,9% групи контролю (р<0,05).

2. За результатами нашого дослідження визначено, що показання до лікування ВХДПК в умовах ДС КАД є:

по клінічних проявах: больовий, диспепсичний синдром легкої та помірної інтенсивності; по функціональних характеристиках: помірно виражені порушення моторно-евакуаторної функції шлунка і ДПК; по морфологічному статусу: глибина ВД не більше 0,5 см, діаметр ВД до 1,0 см; слабкий і помірний ступінь інвазії слизової оболонки шлунка і ДПК Н. руlоrі; ВХДПК без ускладнень.

Протипоказанням до лікування в ДС КАД є: значна виразність больового, диспепсичного синдромів; виражене порушення моторно-евакуаторної функції шлунка і ДПК; глибина ВД більше 0,5 см, діаметр ВД більше 1,0 см; високий ступінь інвазії слизової оболонки шлунка і ДПК; наявність ускладнень.

3. ДС КАД ГВМКЦ „ГВКГ” є раціональною системою надання кваліфікованої медичної допомоги військовослужбовцям з ВХ, яка дозволяє проводити лабораторно-діагностичні, інструментальні дослідження без госпіталізації в цілодобовий стаціонар, що дозволяє скоротити терміни тимчасової непрацездатності, знизити частоту загострень ВХ.

4. Визначені нами особливості клінічного перебігу та лікування ВХДПК у військовослужбовців обумовлюють необхідність впровадження у військову медицину міжнародних рекомендацій щодо медичної допомоги хворим на ВХДПК.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою збереження здоров'я та попередження втрати професійної працездатності у військовослужбовців, які хворіють на ВХДПК необхідно активно впроваджувати в роботу військових лікарів основні вимоги Наказу Міністерства охорони здоров'я від 13.06.2005 р. №271„Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Гастроентерологія” та рекомендації Європейської групи по вивченню інфекції Неlісоbасtеr руlоrі (Maastricht IV - 2010).

2. Для підвищення проінформованості військовослужбовців щодо основних аспектів лікування та профілактики ВХДПК та підвищення їх прихильності до лікування рекомендовано впровадити в роботу первинної ланки надання медичної допомоги інформаційного листа: „Пам'ятка для пацієнта з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки” (Додаток В).



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко А. А. Язвенная болезнь (очерки клинической патофизиологии) / А. А. Авраменко,А. И. Гоженко,В. С. Гойдык // -Одесса: ООО „РА „АРТ-В”, - 2008. - 304 с.

2. Азимова Ю.Э. Депрессия и ее соматические проявления /Ю.Э. Азимова., Г. Р. Табаева // Лечащий врач. - 2009. - №9. - С. 39-42.

3. Андрейченко Т.А. Влияние курения на некоторые патологические аспекты язвенной болезни / Т. А. Андрейченко, Е. Е. Голованов // Гастроэнтерология, гепатология и колопроктология. -1997. - Т.7, № 5. - С. 62-70.

4. Антибактериальная терапия в клинической практике: пер. с нем. / У. Франк. - М.: ГЭОТАР - Медиа, 2010. - 444с. 615.3 Ф83

5. БабакО. Я. Повышение эффективности лечения пептических язв/О.Я.Бабак // Сучасна гастроентерологія. - 2009. - № 4 (48). - С. 54-58.

6. Бабак О. Я. Применение Лацидофила в лечении дуоденальных пептических язв, ассоциированных с Helicobacterpylori / О. Я. Бабак // Новости медицины и фармации. - 2007. - № 5. - С. 2-3.

7. Бабак О.Я. Сравнительная оценка клинической эффективности рабепразола и других ингибиторов протонной помпы по результатам метаанализа /О. Я. Бабак// Сучасна гастроентерологія. - 2007. - №3 (35). - С. 32-37.

8. Бабак О. Я. Частота рецидивов дуоденальных язв, ассоциированных с резистентными штаммами H. рylorі после эрадикационной терапии / О. Я. Бабак // Врачебная практика. - 2002. - №3. - С. 7-10.

9. Балукова Е.В. Тревожные расстройства у больных терапевтического профиля / Е. В. Балукова, Ю. П. Успенский, Е.И. Ткаченко // Терапевтический архив. - 2007. - № 1. - С. 85-88.

10. БаріновЕ.Ф. Фактори захисту слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки/ Е.Ф. Барінов, О.М. Сулаєва, П. Г. Кондратенко, Є.Є.Раденко // Сучасна гастроентерологія. - 2011. - №6 (62). - С. 116-123.

11. Бичков М. А. Надійність антигенного калового тесту в діагностиці гелікобактеріозу // Сучасна гастроентерол. - 2011. - № 6 (62). - С. 48 - 50.

12. Боровиков В. STATISTICA. Искусство анализа данных на компьютере: Для профессионалов. 2-е изд. (+CD) [Текст] / В. Боровиков. - СПб.: Питер, 2003. - 688 с.

13. Бойко В.В. Противоязвенное лечение в хирургии. // Здоров'я України. - 2009.-№12/1 . - С.16-18.

14. Бурчинский С. Г. Новые возможности в лечении тревожности при психосоматической патологии / С.Г. Бурчинский // Здоров'я України. - 2010. - № 9. - С. 18-19.

15. Варианты ситуационного невротического реагирования у военнослужащих, проходящих военную службу по призыву / И.Л.Доровских, А.С. Заковряшин, Г.Ю. Мальцев [и др.]// Военно-медицинский журнал. - 2004. -Т. 325, № 6. - С. 45-48.

16. Василенко А. Х. Язвенная болезнь / Василенко А. Х., Гребенев А. А., Шептулин А. А. - М. : Медицина, 2012.- 482 с.

17. Васильев Ю.В. Кислотозависимые заболевания верхних отделов пищеварительного тракта. Что ж это такое? / Ю.В. Васильев // Международный медицинский журнал. - 2011. - Т. 17, № 4. - С. 36-40.

18. Вдовиченко В. І. Макроліди у схемах антихелікобактерної терапії / В. І. Вдовиченко, А. Л. Демидова, Й. М. Федечко // Сучасна гастроентерологія. - 2009. -№ 2 (34). -С. 38-42.

19. Власюк С. Б. Анализ отдаленных результатов лечения больных язвенной болезнью ДПК с осложненным течением среди военнослужащих СБ Украины / С. Б.Власюк // Сучасні аспекти військової медицини : [зб.наук.праць ГВКГ МО України/ наук. ред. Бойчак М. П.]. - К. : Головний військовийклінічний госпіталь МО України,2006. - Вип. 11. - С. 39-44.

20. Дегтярева И. И. Клиническая гастроэнтерология: Руководство для врачей / И. И. Дегтярева. - М. : ООО „Медицинское информационное агенство”, 2004. - 616 с.

21. Дейнега В. И. Сравнительная характеристика некоторых факторов патогенеза хронической гастродуоденальой патологии у военнослужащих различных профессиональных груп / В. И. Дейнега, А.В.Фадеев, Н.Е.Кручинина [и др.] // Военно-медицинский журнал. - 2006. - Т. 327, №4. - С. 29-30.

22. Депресія в практиці гастроентеролога // Здоров'я України. - 2010. - № 11. - 12. - С. 3-4.

23. Депрессивные расстройства при соматических заболеваниях. Образовательная программа по депрессивным расстройствам ВПА/ПТД. Модуль II [под общ. ред. Н.А. Корнетова]; пер. с английского. - К.: Сфера, 2002. - 69 с.

24. Дорофеев А. Э. и др. Аспекты диагностики и лечения H. pylori-ассоциированных заболеваний: практический опыт восточного и западного регионов Украины // Сучасна гастроентерол. - 2012. - № 6 (68). - С. 22 - 26.

25. Дробижев М. Ю. Патогенетическая терапия тревожных расстройств / М. Ю. Дробижев, Овчинников А. А. // Лечащий врач. - 2010. - № 9. - С. 16-23.

26. Евсеев М.А., Клишин И.М. Эффективность антисекреторной терапии ингибиторами протонной помпы при гастродуоденальных язвенных кровотечениях // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. -2010. - №3. - С.55-62.

27. Журавльова Л.В Виразкова хвороба та інші пептичні виразки шлунка та 12- ти палої кишки / Журавльова Л.В. Харків 2012

28. Журнал «Гастроентерологія» 4 (50) 2013- О.Я. Бабак, Н.А. Кравченко // Сучасна гастроентерологія. -- 2012. -- № 3(65).

29. Зубрицький О. С. Роль визначення особливостей перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у військовослужбовців для клінічної практики / О. С.Зубрицький // Проблеми військової охорони здоров'я : [зб.наук. праць Української військовоо-медичної академії / наук. ред. Білий В. Я.]. - К. : РВВ УВМА, 2012. - Вип. 9- С. 120-128.

30. Ивашкин В. Т., Шептулин А. А., Лапина Т. Л. Рекомендации Российской гастроэнтерологической ассоциации по диагностике и лечению функциональной диспепсии // РЖГГК. - № 3. - 2012. - С. 80 - 92.

31. Кислотозависимые заболевания / [Передерий В., Ткач С., Кузенко Ю., Скопченко С.]. - К. : „ААБ” и „ВСБ”, 2008. - 425 с.

32. Корабельникова Е.А., Будик А. М. Клинико-патогенетические и терапевтические аспекты тревожных расстройств / Е. А. Корабельникова, А.М. Будик // Лечащий врач. - 2009. - № 9. - С. 19-24.

33. Корниенко Е. А. и др. Критический рост резистентности Helicobacter pylori к кларитромицину в педиатрической и взрослой гастроэнтерологической практике // Справ. поликлин. врача. - 2010. -№ 12. - С. 54 - 56.

34. Краснов // Военно-медицинский журнал. - 2012. №4. - С. 29-34.

35. Лазебник Л. Б. Эпидемиология язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / Л. Б. Лазебник, М. Г. Гусейнзаде, И. А. [идр.] // Терапевтический архив. -2007. -Т. 79, № 2. -С. 12-15.

36. Ливзан М.А., Костенко М. Б. Язвенная болезнь : современные подходы к диагностике и терапии /М. А. Ливзан, М. Б. Костенко // Лечащий врач. - 2010. - № 7.

37. Ливзан М.А. Постэрадикационный период хронического гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylori / М.А. Ливзан, А.В. Кононов, С.И. Мозговой // Consilium medicum. - 2010. - Т. 4, № 3. - С. 36-40.

38. Лопач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel [Текст] / С. Н. Лопач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: МОРИОН, 2001. - 408 с.

39. Маев И. В., Рапопорт С. И., Гречушников В. Б. и др. Диагнос- тическая значимость дыхательных тестов в диагностике инфекций Helicobacter pylori // Клин. мед. - 2013. - № 2. - С. 29 - 33.

40. Маев И. В. Современные подходы к лечению больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки / И. В. Маев//Российские медицинские вести. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 75-78.

41. Маев И. В., Самсонов А. А., Андреев Д.Н., Кочетов С. А. Эволюция представлений о диагностике и лечении инфекции Helicobacterpylori (по материалам консенсуса Маастрихт IV , Флоренция , 2010) // Сучасна гастроентерологія. - 2012. - № 4 (66). - С. 80-89.

42. Наказ Міністерства охорони здоров'я від 13.06.2005 р. №271„Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Гастроентерологія”.

43. Наследов А. Д. SPSS: Компьютерный аналіз данных в психологии и социальных науках, 2-е узд. [Текст] / А. Д. Наследов. - СПб.: Питер, 2005. - 416 с.

44. Осьодло Г. В. Практичні аспекти сучасної гастроентерології / Осьодло Г. В., Козачок М. М., Куц Т. В. - Вінниця : ТОВ „Консоль”, 2010 - 368 с.

45. Палий И. Г. Тревожность и депрессия у пациентов с патологией желудочно-кишечного тракта: актуальность проблемы и возможные пути ее решения / И.Г. Палий, С. В. Заика, И. Г. Резниченко// Здоров'я України. - 2007. - №19. - С. 72-73.

46. Плотникова Е. Ю. Психосоматические аспекты в гастроэнтерологии / Е. Ю.Плотникова, А. М. Селедцов, М. А. Шамрай // Лечащий врач. - 2012. - №10.

47. Рафальский В. В. Рекомендации Маастрихт IV: выбор схемы эрадикации в эру роста антибиотикорезистентности // Вестн. практ. врача. - 2012. - № 1. - С. 24 - 36.

48. Реброва О. Ю. Статистический аналіз медицинских данных. Применение пакета прикладних программ STATISTICA [Текст] / О. Ю. Реброва. - М.: МедиаСфера, 2002. - 312 с.

49. Скрипник І. М., Осьодло Г. В. Епідеміологічні, патогенетичні, лікувальні та фармако-економічні аспекти пептичної виразки, асоційованої із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, у військовослужбовців // Сучасна гастроентерол. - 2011. - № 5. - С. 9 - 16

50. Ткаленко О.М. Наукове обґрунтування удосконалення комплексу медико-організаційних заходів щодо лікування та диспансерного нагляду військовослужбовців, які хворіють на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.03 „Соціальна медицина”/ О.М. Ткаленко. - К., 2011. - 20 с.

51. Ткач С.И., Передерий Современные и перспективные подходы к ведению больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, основанные на данных доказательной медицины // Сучасна гастроентерологія. - 2010. - №6 (56). - С.96-107.

52. Томаш О.В. Антисекреторная терапия в реальной клинической практике: от привычных стереотипов к доказательным стандартам / О.В.Томаш, Н. Н. Руденко, Е. А. Юренко // Український терапевтичний журнал. - 2011. - № 2. - С. 103-113.

53. Фадеенко Г.Д. Новые тенденции в антихеликобактерной терапии / Г.Д. Фадеенко, Е.Г. Куринная // Сучасна гастроентерологія. - 2011. - №6 (62). - С. 124-130.

54. Фадеенко Г. Д., Колесникова Е. В. Новые данные о лече- нии инфекции Нelicobacter pylori: анализ последних исследований // Сучасна гастроентерол. - 2013. - № 6 (74). - С. 84 - 91.

55. Фарбер А. В. Стандарты лечебно-диагностической помощи при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / А. В. Фарбер, Е.Л.Никонов // Клинический вестник. -2009. -№2. -С. 42-49.

56. ФіліпповЮ.О. Основні показники гастроентерологічної захворюваності в Україні / Ю. О. Філіппов, І. Ю. Скирда, Л. М. Петречук // Гастроентерологія. Міжвідомчий збірник : [зб.наук.праць / наук. ред. Філіппов Ю. О.]. - Дніпропетровськ. - 2006. - Вип. 37. - С. 3-9.

57. Харченко Н.В. Язва желудка и двенадцатиперстной кишки. Диагностические и лечебные алгоритмы : Практическое пособие / Н.В.Харченко, Ю. М. Степанов // Здоров'яУкраїни. - 2009. - № 4. - С.27-30.

58. Циммерман Я. С. «Маастрихтский консенсус - 4» (2011): основные положения и комментарии к ним // Клин. мед. - 2012. - № 9. - С. 28 - 34

59. Яковенко Э. П., Яковенко А. В., Илларионова О. Л. и др. Пантопразол в терапии кислотозависимых заболеваний // Фарматека. - 2012. -- № 2. - С. 45 - 50

60. Maastricht 3 Guidelines for Helicobacter pylori infection // 13 United European Gastroenterology Week. - Copenhagen, 2005. - P. 126-128.

61. Chuah S.K., Thay F.W., Hsu P.I., Wu D.Ch. A new look at antiHelicobacter pylori therapy // World J. Gаstroenterol. - 2011. - Vol. 17 (35). - P. 3971-3975.



ДОДАТОК А

Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS)

Дата заповнення карти_________________________________________

Прізвище, ім'я, по батькові _____________________________________

Вік__________________________________________________________

Цей опитувальник розроблений для того, щоб допомогти Вашому лікарю зрозуміти, як Ви себе почуваєте. Прочитайте уважно кожне твердження і виберіть ту відповідь, яка найбільше відповідає тому, як Ви себе почували попереднього тижня. Помітьте кружечок, який стоїть перед вибраним Вами питанням. Не роздумуйте надто довго над кожним твердженням, оскільки Ваша перша реакція буде завжди більш вірною.

1. Я відчуваю напруження, мені не по собі

O Постійно

O Часто

O Час від часу, інколи

O Зовсім не відчуваю

2. Те, від чого я отримував задоволення, і тепер викликає в мене такі ж відчуття

O Звісно це так

O Напевно, це так

O Тільки в певній мірі це так

O Це зовсім не так

3. Я відчуваю страх, здається, що от-от має трапитись щось жахливе

O Звісно, це так і страх дуже сильний

O Так, але страх не надто сильний

O Інколи, але мене це не турбує

O Зовсім не відчуваю

4. Я здатен розсміятися і побачити в тій чи іншій події щось смішне

O Звісно, це так

O Напевно, це так

O Тільки в певній мірі це так

O Це зовсім не так

5. Не спокійні думки крутяться в мене в голові

O Постійно

O Більшу частину часу

O Час від часу і не так часто

O Тільки інколи

6. Я відчуваю бадьорість

O Зовсім не відчуваю

O Дуже рідко

O Інколи

O Практично ввесь час

7. Я з легкістю можу сісти і розслабитися

O Звісно, це так

O Напевно, це так

O Тільки в певній мірі це так

O Зовсім не можу

8. Мені здається, що я все почав робити дуже повільно

O Практично ввесь час

O Часто

O Інколи

O Зовсім ні

9. Я відчуваю напруження або тремтіння

O Зовсім не відчуваю

O Інколи

O Часто

O Дуже часто

10. Я не слідкую за своєю зовнішністю

O Звісно, це так

O Я не приділяю цьому стільки уваги, скільки потрібно

O Можливо, я став приділяти цьому менше уваги

O Я слідкую за собою так само, як і раніше

11. Я відчуваю непосидючість, наче мені постійно потрібно рухатися

O Звісно, це так

O Напевно, це так

O Тільки в певній мірі це так

O Зовсім не відчуваю

12. Я вважаю, що мої справи (заняття, розваги) можуть принести мені задоволення

O Так само, як і раніше

O Так, але не в тій мірі, що раніше

O Значно менше ніж раніше

O Зовсім так не вважаю

13. У мене буває раптове відчуття паніки

O Дуже часто

O Доволі часто

O Не так вже й часто

O Зовсім не буває

14. Я можу отримати задоволення від хорошої книги, радіо- або телепередачі

O Часто

O Інколи

O Рідко

O Дуже рідко



ДОДАТОК Б

Карта обстеження військовослужбовців з кислотозалежним захворюванням

„ ___ ”_____________20__ р.

1. Прізвище, ім'я, по батькові __________________________________

2. Вік_______________ В ЗС України ____________________________

3. Військове звання____________________________________________

5. Діагноз основний _____________________________________

6. Супутні захворювання_______________________________________

7. Фактори ризику: Група крові________________________________

8. Виразкова хвороба у рідних (батька, матері, ін.) __________________

9. Шкідливі умови праці (ненормований робочий день, нічні чергування, ін., вказати) ____________________________________________

10. Харчування: 1. Регулярне 2. Нерегулярне

11. Місце харчування: 1.Переважно домашнє 2.У столовій 3.На робочому місці

12. Рівень психо-емоційного навантаження на робочому місці:

1. Високий 2. Помірний 3. Незначний

13. Перенесені захворювання шлунково-кишкового тракту _________________________________________________________________

14. Тютюнопаління: скільки років ________, кількість сигарет_______

15. АНАМНЕЗ виразкової хвороби: хворіє з _____________________

16. Частота загострень (разів на рік) _____________________________

17. Лікування в стаціонарі (вказати рік і місяць) ____________________

18. Якими препаратами лікувались?______________________________

19.Самолікування______________________________________________

20. Профілактичне лікування__________________________________

21. Чи визначали інфікування Helicobacter pylori? Яким методом, коли, результати________________________________________________________

22. Чи проводили антихелікобактерну терапію? Якими препаратами, коли _____________________________________________________________

СКАРГИ:

№ п/п	ХАРАКТЕРИСТИКА СКАРГ:	До лік.	Після лік.
1	Апетит: збережений (1), понижений (2), підвищений (3), відсутній (4)
2	Підвищене слиновиділення: відсутнє (1), є (2)
3	Печія: відсутня (1), є (2). Якщо є переходимо до 5 питання
4	Частота виникнення: інколи (1), часто (2), постійно (3)
5	Відрижка: відсутня (1), є (2). Якщо є переходимо до 7 питання
6	Частота виникнення: інколи (1), часто (2), постійно (3)
7	Нудота: відсутня (1), є (2). Якщо є переходимо до 9 питання
8	Частота виникнення: інколи (1), часто (2), постійно (3)
9	Блювота: відсутня (1), є (2). Якщо є переходимо до 11 і 12 питання
10	Частота виникнення блювоти: інколи (1), часто (2), постійно (3)
11	Характер блювотних мас: нещодавно з'їденою їжею (1), їжею з'їденою раніше (2), кислою рідиною (3), з прожилками крові (4), кавовою гущею (5)
12	Важкість в животі: відсутня (1), є (2)
13	Відчуття швидкого насичення: відсутнє (1), є (2)
14	Біль в животі: відсутній (1), є (2). Якщо є переходимо до 16-20 питання
15	Частота виникнення: інколи (1), часто (2), постійно (3), нападами (4)
16	Вираженість: незначний (1), помірний (2), сильний (3)
17	Характер: тупий, ниючий (1), гострий, пекучий (2)
18	Виникають: після їжі (1), через 20 хв. після їжі (2), через 1,5-2 год. після їжі (3), голодний біль (4), вночі (5), вранці (6)
19	Локалізація: епігастрій (1), праве підребер'я (2), ліве підребер'я (3), навколо пупкова зона (4), права пахвинна ділянка (5), ліва пахвинна ділянка (6), мігрує по всьому животі (7)
20	Іррадіація: відсутня (1), є (2). Якщо є переходимо до 22 питання
21	Здуття живота: відсутнє (1), є (2)
22	Випорожнення: регулярні (1), поноси (2), запори (3), чергування запору і поносу(4)
23	Головний біль: відсутній (1), є (2). Якщо є переходимо до 27 питання
24	Частота виникнення: інколи (1), часто (2), постійно (3), нападами (4)
25	Порушення сну: відсутнє (1), є (2)
ОБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ:
№ п/п	ОГЛЯД:	До лік.	Після лік.
1	Слизова оболонка рота: звичайного кольору (1), бліда (2), яскраво-червона (3), жовтувата (4)
2	Язик: звичайного кольору (1), обкладений білим нальотом (2), обкладений коричневим нальотом (3), тріщини (4), відбитки зубів (5)
3	Склери: звичайного кольору (1), субектеричні (2)
4	Шкіра: звичайного кольору (1), субектерична (2)
5	Живіт: звичайної форми (1), здуття (2), напружений (3), грижі (4)
6	Симптом Менделя: негативний (1), позитивний (2)
7	Пальпація живота: безболісна (1), розповсюджена болючість (2), локальна болючість (3)
8	Локалізація: епігастрій (1), праве підребер'я (2), ліве підребер'я (3), навколо пупкова зона (4), права здухвинна ділянка, (5), ліва здухвинна ділянка (6)
9	Печінка: не збільшена (1), збільшена (2)
10	Відділи товстого кишечника: без особливостей (1), болючість (2), спазмований (3), атонічний (4), бурчання (5)

КЛІНІЧНІ СИНДРОМИ

	незначний	помірний	виражений
Больовий
Диспептичний
Астенічний

ФІБРОЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЯ (ДО ЛІКУВАННЯ)

Стравохід ___________________________________________________

Шлунок______________________________________________________

Дванадцятипала кишка________________________________________

ФІБРОЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЯ (ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ)

Стравохід_____________________________________________________

Шлунок_____________________________________________________

Дванадцятипала кишка________________________________________

ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ__________________________________

ЛІКУВАННЯ: _______________________________________________



ДОДАТОК В

Пам'ятка

для пацієнта з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки

Виразкова хвороба - захворювання, яке характеризується розвитком виразкового дефекту в слизовій оболонці шлунка або дванадцятипалої кишки. У разі неефективного лікування це захворювання схильне до повторних загострень (рецидивів) з розвитком ускладнень, які загрожують життю хворого:

- перфорація (прорив стінки дванадцятипалої кишки в місці локалізації виразки і попадання її вмісту в черевну порожнину). Симптомами перфорації є гострий “кинджальний” біль в животі, напруга м'язів передньої черевної стінки, сухість в роті;

- шлунково-кишкова кровотеча, яка виявляється блювотою з домішками крові, чорним кольором випорожнень і симптомами крововтрати (запаморочення, серцебиття);

- пенетрація (проникнення виразки в сусідній орган черевної порожнини);

- формування стенозу (звуження) дванадцятипалої кишки. Неефективне лікування призводять порушення нормального проходження їжі шлунково-кишковим трактом.

Всі ці ускладнення потребують хірургічного лікування.

Пам'ятайте, що ускладнення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХДПК) частіше виникають у хворих, які не цінують своє здоров'я і не вчасно звертаються до лікаря.

1. Дуже важливо правильно лікувати виразкову хворобу! Не уникайте консультації лікаря! Ніколи не призначайте собі ліки самі або за порадою рідних та друзів, навіть якщо у Вас раніше були схожі симптоми.

2. Лікування повинно відповідати сучасним поглядам на причини розвитку ВХДПК. Видатне відкриття бактерії Гелікобактер пілорі, повністю змінило існуючі уявлення про механізми виникнення ВХДПК. Доведено, що ця бактерія обумовлює розвиток запалення слизової оболонки шлунка (гастрит) і дванадцятипалої кишки (дуоденіт), що стає передумовою розвитку і повторного загострення виразки дванадцятипалої кишки, тому дуже важливо визначити, навність, чи відсутність Гелікобактер пілорі у Вас в організмі. Якщо лікар Вам призначив антигелікобактерну терапію, дуже важливо дотримуватися режиму прийому ліків та тривалості лікування.

3. Лікування ВХДПК потребує здорового способу життя:

* Дотримуйтесь правил особистої гігієни. Передача гелікобактерної інфекції відбувається від людини до людини, який найчастіше реалізується через предмети особистої гігієни. Ретельніше мийте руки з милом, подбайте про особистий рушник, кружку, ложку і виделку.

* Тютюнопаління - абсолютно доведений фактор прогресування ВХДПК. Учені відзначають, що 90% хворих, є завзятими курцями.

* Не вживайте алкогольні напої до закінчення курсу лікування. Прийом алкогольних напоїв стимулює вироблення соляної кислоти в шлунку, знижує захисні функції слизової оболонки дванадцятипалої кишки, порушує процеси загоєння виразки.

* Доведено, що психоемоційні перевантаження, стресові ситуації впливають на розвиток і перебіг виразкової хвороби і обумовлюють розвиток ускладнень. Дотримуйтесь режиму праці та відпочинку, подбайте про 8-годинний сон.

* Неконтрольований прийом ліків. Прийом нестероїдних протизапальних препаратів (аспірин, ібупрофен, індометацин, диклофенак та ін.) може обумовити розвиток виразки і навіть шлунково-кишкової кровотечі. Не поспішайте приймати аспірин, ібупрофен, диклофенак без консультації з лікарем. Це може бути небезпечно для Вас.

* Харчування є важливим компонентом лікування. Згідно з рекомендаціями Інституту харчування АМН противиразкова дієта повинна забезпечити принцип помірного механічного і хімічного щадіння з регулярним прийомом їжі 5-6 разів на день.

Основні принципи лікувального харчування:

1. Уникати механічного та температурного подразнення слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.

2. Виключення продуктів, що збуджують шлункову секрецію: міцні бульйони, смажені страви, копченості та маринади.

3. Виключення продуктів, механічно подразнюючих слизову оболонку шлунка (тобто їжа дається переважно у вареному вигляді).

4. Протипоказане вживання великої кількості їжі за один прийом.

5. Прийом їжі через кожні 3-4 години, в теплому вигляді (t=40-50°С), ретельно пережовуючи. Останній прийом їжі повинен бути безпосередньо перед сном (краще склянка молока).

6. Виключення дуже холодної або дуже гарячої їжі.

7. Висока поживна цінність раціону, що містить в собі достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів, головним чином групи А, В і С.

Є достатньо великий вибір продуктів і способів їх приготування, щоб з успіхом замінити продукти, які Вам не рекомендовано.

Пам'ятайте тільки від Вас та Вашого ставлення до власного здоров'я залежить успіх у лікуванні і можливість попередити прогресування й ускладнення.

Бережіть своє здоров'я.



Додаток Д

Пам'ятка для пацієнта

з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки після виписки

Будьте уважними до себе! Ви можете навчитись попереджати загострення і „контролювати” виразкову хворобу.

1. Виконуйте всі положення „Рекомендацій для пацієнта з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки для попередження загострень”, так як впродовж найближчих місяців рубцювання виразки ще триває і вірогідність загострення лишається високою. Для покращення результату лікування, за порадою лікаря продовжуйте приймати:

Пам'ятайте, що без продовження лікування після виписки зі стаціонару, у 75% хворих, протягом року можливий розвиток рецидиву виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.

2. Важливо враховувати, що захворювання може бути обумовлене дією різних факторів: психо-емоційного стресу, недостатнього сну, порушення режиму харчування, прийом нестероїдних протизапальних препаратів, які широко рекламуються для лікування болю - ібупрофен, диклофенак та ін. Не використовуйте ліки, якщо Ви не знаєте про їх вплив на шлунок.

3. Для попередження загострення виразкової хвороби (при перших ознаках появи печії, болю та ін.), дуже важливо терміново починати прийом препаратів, які знижують кислотність шлункового соку (омепразол або ланзопразол або рабепразол). У хворих на виразкову хворобу такі ознаки не проходять без лікування, а прогресують. Чим раніше Ви почнете прийом препаратів, тим менше вірогідність рецидиву захворювання і його прогресування. Такий підхід називається - „лікування за вимогою” і широко застосовується у всьому світі. Тривалість прийому визначається індивідуально, 4-5 днів, але якщо впродовж трьох днів Вам не стало краще, зверніться до лікаря.

4. Приймайте препарати, які знижують кислотність шлункового соку (омепразол або ланзопразол або рабепразол) та покращують моторну функцію шлунково-кишкового тракту (мотіліум та ін.) для профілактики загострень:

- у разі стресових ситуацій;

- при порушенні режиму харчування (при інтервалі між прийомами їжі більше 6 годин)

- у разі святкових заходів (краще за 3-4 години до обмеженого вживання алкогольних напоїв та святкової їжі)

- у разі потреби проводити курсове протирецидивне лікування восени та на весні (10-15 днів)

Ви можете попередити наступні загострення і ускладнення!

Размещено на Allbest.ru