Епізоотична ситуація, діагностика і лікувально-профілактичні заходи при лептоспірозі великої рогатої худоби

Вивчення ефективності препаратів при лікуванні інфікованих тварин.

Ефективність сучасних антибіотиків при лептоспірозі ВРХ проводили шляхом контролю рівня титру специфічних антитіл у сироватці крові тварин до лептоспірозного антигену. Сироватку крові досліджували з різними проміжками часу: через 5, 14, 20, 30 та 60 діб після останнього уведення кожного із препаратів. Першій групі тварин уводили Тілозоміколь, другій - Амоксоіла ретарда, третій - розчин стрептоміцину сульфат через кожні 12 годин 4--5 діб в дозі 10--12 тис. Од/кг. У тварин першої групи через 2 тижні після останнього уведення тілозоміколю спостерігали спад титру специфічних антитіл і тільки в однієї тварини титри зросли від 1:100 до 1:200, але під час третього дослідження знизились до попереднього або залишились на тому ж рівні. На 30, 60 добу одна тварина стала серонегативною в РМА, а у інших титри сироватки знизились до 1:50.

Дві тварини другої дослідної групи, котрим уводили Амоксоіла ретарда під час дослідження в РМА, через 30 діб після останнього уведення препарату були серонегативними в РМА, у іншої титр антилептоспірозних аглютинінів зменшився до 1:100. На 60 добу після уведення препарату всі тварини дослідної групи стали серонегативними в РМА. У третьої дослідної групи (4 тварини), котрим уводили розчин стрептоміцину сульфат, отримали неоднозначні результати. У 2-х тварин титри специфічних антитіл до лептоспірозного антигену підвищились через 5 діб після останнього уведення препарату, а у однієї знизились. Через 2 місяці лише одна тварина була серопозитивною в РМА (1:50).

Подібні результати ми отримали при проведенні аналогічних досліджень на 9 телицях віком до 2 років. У двох тварин першої дослідної групи відмічали динамічне зменшення титру специфічних до лептоспір антитіл в РМА, тільки в однієї вони зросли через 20 діб після останнього уведення до 1:200, а через два місяці - всі були серонегативними в РМА. У тварин другої та третьої дослідних груп під час досліджень на 5-ту та 14-ту добу після останнього уведення титри антитіл у сироватці крові або залишались на тому ж рівні, або ж зменшувались. У другій та третій дослідних групах під час дослідження через 2 місяці після останнього уведення препаратів всі тварини стали серонегативними в РМА. В результаті проведених досліджень встановлено, що тілозоміколь в дозі 0,25 мл/10 кг маси тіла та Амоксоіла ретарда в дозі 1мл/10 кг є ефективними засобами санації організму ВРХ проти лептоспірозу ВРХ.

Особливості формування імунітету при застосуванні моновакцини.

Було проведено щеплення моновалентною інактивованою вакциною (сероваріант Polonica) Галещенської біофабрики, серія 18, контроль 18. Вакцину уводили внутрішньом'язево в дозі 5 мл на 1 тварину, згідно настанови по застосуванню. Дослідження в РМА проводили один раз на місяць протягом 7 місяців. При першому дослідженні сироватки крові від корів у РМА було виявлено у всіх тварин антилептоспірозні аглютиніни у високих титрах (від 1:100 і вище). При проведенні наступних досліджень відмічали поступове зниження титру гуморальних антитіл до лептоспірозного антигену. У 8-ми тварин спостерігалось динамічне зниження титру антитіл, у 2-х - різке зниження із 1:1600 до 1:50 та з 1:800 до 1:200, а у 2-х - їх зростання до 1:50 та 1:100. Через 6 місяців після проведення щеплення проти лептоспірозу у сироватці крові всіх корів титр протилептоспірозних аглютинінів знизився до 1:100 - 1:50. При наступному дослідженні, через 7 місяців, було виявлено їх підвищення у два рази, що свідчить про зниження напруженості поствакцинального імунітету та розвиток інфекційного процесу.

Отже, вакцинація тварин моновалентною інактивованою вакциною Галещенської біофабрики з антигеном сероваріанту Polonica забезпечує стійкий імунітет організму до збудника протягом 6 місяців при спонтанному перебігу лептоспірозу ВРХ.

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

Патологія органів відтворення є серйозною проблемою молочного та м'ясного скотарства у світі. Аналіз МЕБ показує, що зі 130 країн світу, які офіційно звітували про епізоотичну ситуацію стосовно лептоспірозу, 56- неблагополучні щодо цієї інфекції, у 9 - хворобу реєструють на обмежених територіях, у 19 - інфекцію виявили лише серологічними методами, у 35 - жодного випадку протягом аналізованого періоду не реєстрували, 11 - не дали достовірної інформації щодо їх статусу. В Росії та Україні найскладніша епізоотична ситуація. В найбільш розповсюджених в Україні природних вогнищах лептоспірозу лептоспіри циркулюють різних серологічних груп (Pomona, Tarassovi, Hebdomadis, Icterhaemorrhagica, Canicola и т.д.). Природні вогнища лептоспірозу, які обумовлені наявністю інфекції серед диких тварин, мають ландшафтну прив'язанність. Розташовуються примусово у лісних стаціях із підвищеним вмістом вологості. Частота розповсюдженості природніх вогнищ лептоспірозу на території України максимальна у Центрально-Європейських змішаних лісах (41%). Європейська лісостеп і Понтична степ характеризуються подібною частотою їх зустрічаємості (25 и 23% відповідно). У Сарматських і Карпатських змішаних лісах, а також Кавказсько-Кримських широколиствяних лісах природні вогнища лептоспірозу виявляються із низькою частотою (5, 3 и 3%).

Результати лабораторних досліджень, епізоотологічного обстеження ферм, клінічні обстеження тварин дають можливість судити про епізоотичну ситуацію щодо лептоспірозу великої рогатої худоби в адміністративних районах і в цілому в Чернігівській області. Лептоспіри циркулюють серед великої рогатої худоби практично у всіх обстежених господарствах Чернігівської області, про що свідчить наявність в сироватці крові специфічних антитіл. Відсоток позитивно реагуючих тварин в РМА в господарствах різний - від 0,6% до 100%. Титри протилептоспірозних антитіл у великої рогатої худоби знаходяться на рівні 1:50 і лише у тварин окремих господарств вони становлять 1:100 і 1:200.

Серологічний спектр лептоспір на території Чернігівського регіону періодично змінюється. Так, домінуючими серогрупами у 2003 - 2005 роках були L. sejroe, L. hebdomadis та L. icterohaemorragiae; у 2006 - 2007 - L. sejroe та L. hebdomadis, L. icterohaemorrgiae та L. grippotiphosae, а у 2008-2010 - L. sejroe, L. hebdomadis. Кількість тварин, сироватка крові яких реагувала з двома лептоспірозними антигенами, поступово зростала: у 2006 - 2007 роках зареєстровано 3,4%; 2008 - 11,5%; 2009 - 17,7% та 2010 - 19,5% тварин.

За результатами нашого дослідження і даних серологічних досліджень Чернігівської обласної лабораторії ветеринарної медицини за 2008-2010 роки із Куликівського району від великої рогатої худоби досліджено в РМА 1638 проб сироваток крові: від клінічно здорового дійного стада - 1000, корів після абортів - 234 і биків-плідників - 404. При цьому кількість серопозитивних дійних корів по району у 2008 році складала 1,9 %, 2009 році - 5,7 %, 2010 році - 2,9 %, биків-плідників від 0,6% до 5,1 %, а корів після аборту - в декілька разів більше: 6,0 %, 28,3 % і 13,8 %, відповідно.

Аборти у серопозитивних корів реєстрували майже щомісячно, проте найбільшої інтенсивності вони досягали у осіннє-зимовий період: жовтень (13,5 %), листопад (27,0 %), грудень (21,7 %), і в березні (16,2 %) місяці.

В сироватці крові корів, що абортували із Куликівського району виявлені антитіла до лептоспір серогруп Hebdomadis (14 проб), Sejroe (9), Icterohaemorrhagiae (5), Tarassovi (3) і Grappotyphosa (2), Чернігівського району - до Sejroe (2), Icterohaemorrhagiae (1), і Grappotyphosa (1). Титр антитіл у 29 пробах (78,4 %) склав 1:50, а у 8 (21,6 %) - 1:100. При огляді 53 аборт-плодів у більшості була помічена незначна жовтяничність слизових оболонок. При дослідженні суспензії із органів плодів лептоспіри не були виявлені. Дослідження парних проб сироваток і темнопольна мікроскопія сечі (113 проб) від корів, що абортували позитивних результатів не дали. В реакціях домінують серогрупи Hebdomadis (37,9 %) і Sejroe (29,7 %).

Зважаючи на значне та нерівномірне поширення лептоспірозу серед поголів'я великої рогатої худоби, нами було проведено аналіз перебігу епізоотичного та інфекційного процесів у частини поголів'я великої рогатої худоби ТОВ «Егрес-Агро» (відділення №6, с. Горбів) Куликівського району Чернігівської області. Для цього протягом 2,5 років у 25 корів було відібрано зразки крові для проведення специфічного серологічного дослідження.

У тварин рівень титрів специфічних антитіл до лептоспір змінюється. Результати досліджень свідчать про те, що розвиток епізоотичного та інфекційного процесів проходив стадійно. Показники напруженості інфекційного процесу у однієї частини тварин спочатку зростали, потім знижувались, і знову зростали. Інша частина тварин протягом року була заражена, а потім вони ставали серологічно негативними в РМА.

При аналізі гематологічних показників нами встановлено, що у тварин, які мали титр специфічних антитіл до лептоспір 1:100 та 1:800, вміст гемоглобіну достовірно (Р<0,001- Р<0,05) зменшений і становить відповідно 54,3±5,5 та 65,7±7,6 г/л, у порівнянні із здоровими тваринами, де вміст був 90,5±3,6 г/л. У тварин, що мали специфічні аглютиніни до лептоспір у титрі 1:100, встановлена достовірна різниця (Р<0,01) зниження кількості еритроцитів у порівнянні із тваринами, сироватки крові яких були негативними в РМА. Відмічалася тенденція до збільшення кількості лейкоцитів у всіх серопозитивних до лептоспір тварин у порівнянні із здоровими.

Нами вивчено зміну біохімічних показників при розвитку лептоспірозного процесу у ВРХ. При цьому, активність аланін-амінотрансферази у сироватці крові дослідних тварин підвищена у порівнянні із контрольною групою. Спостерігається тенденція її підвищення при зростанні рівня специфічних антитіл до 1:100 - 1:400. Різко підвищується активність цитоплазматичного (АСТ) та мембранозалежного (ГГТ) ферментів у порівнянні з контрольною групою. При зростанні титрів відбувається підвищення активності даного ферменту від 3725,2±52,15 нкат/л при титрі в РМА 1:200 до 3957±86,28 нкат/л при титрі 1:800. Значне підвищення активності АСТ спостерігається при важких пошкодженнях печінки, що пов'язано з переважною локалізацією його у мітохондріях клітин. Щодо гама-глутамілтрансферази, то зростання її активності відбувається прямо пропорційно зростанню титрів антитіл - від 214,38±30,08 нкат/л до 281,26±34,41 нкат/л при титрах в РМА 1:100 та 1:400. В титрах 1:800 активність даного ферменту дещо знижується. Гама-глутамілтранспептидаза розміщена на мембранах гепатоцитів та в стінках найдрібніших жовчних каналів. Даний фермент менш чутливий до перебігу гострого ураження гепатоцитів, ніж АСТ і АЛТ, тому підвищення його свідчить про розвиток хронічного патологічного процесу в печінці. Підвищення активності аспартат- та аланін-амінотрансфераз свідчить про цитоліз гепатоцитів, а гама-глутамілтранспептидази - про розвиток холестазу. Фракції гамма-глобулінів містять основну масу імуноглобулінів, які забезпечують гуморальний захист організму. Синтез їх проходить частково в клітинах Купфера. Тому вміст гамма-глобулінів у сироватці крові є одним із основних показників функціонального стану печінки. Збільшення даного показника свідчить про активацію гуморального імунітету.

При лептоспірозі великої рогатої худоби встановлені зміни в протеїнограмі. В ній спостерігається тенденція до збільшення вмісту гамма-глобулінів відносно альбумінів, що є переконливим свідченням розвитку хронічного активного гепатиту. Так, при титрах сироватки крові інфікованих корів 1:200 - 1:800 вміст гамма-глобулінів збільшується відповідно до зростання антитіл. При титрі 1:200 вміст становить 35,20±3,64% та при титрі 1:800 - 36,1±5,64%, а вміст альбумінів дещо зменшується при титрі 1:200 - 34,25±2,23%, а при титрі 1:800 - 28,55±5%. У інфікованих тварин спостерігається тенденція до зменшення вмісту каротину у сироватці крові обернено пропорційно титрам антитіл. Так, у тварин з титрами специфічних антитіл до лептоспір 1:100 вміст каротину становить 16,06±0,54 мкмоль/л, а при - 1:800 знижується до 10,99±0,9 мкмоль/л. Це можна пояснити тим, що печінка відіграє важливу роль у засвоєнні ретинолу. Так, важливим елементом адсорбції даного вітаміну є емульгування його сполук жовчними і жирними кислотами. Таким чином, зміна рівня ферментів, гамаглобулінів, альбумінів та вмісту каротину можуть бути використані як додаткові маркери діагностики лептоспірозу великої рогатої худоби. У тварин, які протягом року були серопозитивними в РМА у титрах 1:200 і вище, відмічали клінічні ознаки лептоспірозу: схуднення, алопеції на тулубі та некрози епідермісу.

У хворих тварин спостерігалися наступні клінічні ознаки: пригнічений стан, зниження апетиту, підвищена температура тіла від 40,1?С до 40,9?С, атонія шлунково-кишкоового тракту, бліднісь та жовтяничність слизових облолонок ротової порожнини та склери очей, сеча темнуватого кольору. Надої молока різко знижувалися, молоко ставало слизовим, набувало жовтого відтінку. У вагітних тварин спостерігалися аборти, затримка посліду.

В результаті лабораторних досліджень була виявлена Leptospira Hebdomadis.

При зараженні мишей Leptospira Hebdomadis у інфікованих тварин виявляли жовтяничність внутрішніх органів, а також крововиливи у легенях. Тварини гинули на 3-4 добу після інфікування.

Ефективність сучасних антибіотиків при лептоспірозі ВРХ проводили шляхом контролю рівня титру специфічних антитіл у сироватці крові тварин до лептоспірозного антигену. Сироватку крові досліджували з різними проміжками часу: через 5, 14, 20, 30 та 60 діб після останнього уведення кожного із препаратів. Першій групі тварин уводили Тілозоміколь, другій - Амоксоіла ретарда, третій - розчин стрептоміцину сульфат через кожні 12 годин 4--5 діб в дозі 10--12 тис. Од/кг. У тварин першої групи через 2 тижні після останнього уведення тілозоміколю спостерігали спад титру специфічних антитіл і тільки в однієї тварини титри зросли від 1:100 до 1:200, але під час третього дослідження знизились до попереднього або залишились на тому ж рівні. На 30, 60 добу одна тварина стала серонегативною в РМА, а у інших титри сироватки знизились до 1:50.

Дві тварини другої дослідної групи, котрим уводили Амоксоіла ретарда під час дослідження в РМА, через 30 діб після останнього уведення препарату були серонегативними в РМА, у іншої титр антилептоспірозних аглютинінів зменшився до 1:100. На 60 добу після уведення препарату всі тварини дослідної групи стали серонегативними в РМА. У третьої дослідної групи (4 тварини), котрим уводили розчин стрептоміцину сульфат, отримали неоднозначні результати. У 2-х тварин титри специфічних антитіл до лептоспірозного антигену підвищились через 5 діб після останнього уведення препарату, а у однієї знизились. Через 2 місяці лише одна тварина була серопозитивною в РМА (1:50).

Подібні результати ми отримали при проведенні аналогічних досліджень на 9 телицях віком до 2 років. У двох тварин першої дослідної групи відмічали динамічне зменшення титру специфічних до лептоспір антитіл в РМА, тільки в однієї вони зросли через 20 діб після останнього уведення до 1:200, а через два місяці - всі були серонегативними в РМА. У тварин другої та третьої дослідних груп під час досліджень на 5-ту та 14-ту добу після останнього уведення титри антитіл у сироватці крові або залишались на тому ж рівні, або ж зменшувались. У другій та третій дослідних групах під час дослідження через 2 місяці після останнього уведення препаратів всі тварини стали серонегативними в РМА. В результаті проведених досліджень встановлено, що тілозоміколь в дозі 0,25 мл/10 кг маси тіла та Амоксоіла ретарда в дозі 1мл/10 кг є ефективними засобами санації організму ВРХ проти лептоспірозу ВРХ.

Було проведено щеплення моновалентною інактивованою вакциною (сероваріант Polonica) Галещенської біофабрики, серія 18, контроль 18. Вакцину уводили внутрішньом'язево в дозі 5 мл на 1 тварину, згідно настанови по застосуванню. Дослідження в РМА проводили один раз на місяць протягом 7 місяців. При першому дослідженні сироватки крові від корів у РМА було виявлено у всіх тварин антилептоспірозні аглютиніни у високих титрах (від 1:100 і вище). При проведенні наступних досліджень відмічали поступове зниження титру гуморальних антитіл до лептоспірозного антигену. У 8-ми тварин спостерігалось динамічне зниження титру антитіл, у 2-х - різке зниження із 1:1600 до 1:50 та з 1:800 до 1:200, а у 2-х - їх зростання до 1:50 та 1:100. Через 6 місяців після проведення щеплення проти лептоспірозу у сироватці крові всіх корів титр протилептоспірозних аглютинінів знизився до 1:100 - 1:50. При наступному дослідженні, через 7 місяців, було виявлено їх підвищення у два рази, що свідчить про зниження напруженості поствакцинального імунітету та розвиток інфекційного процесу.

Отже, вакцинація тварин моновалентною інактивованою вакциною Галещенської біофабрики з антигеном сероваріанту Polonica забезпечує стійкий імунітет організму до збудника протягом 6 місяців при спонтанному перебігу лептоспірозу ВРХ.

2.5 Розрахунок економічної ефективності

В даній дипломній роботі ми приділяли увагу визначенню економічної ефективності застосованих нами терапевтичних схем , використовуючи для цього “Методику визначення економічної ефективності ветеринарних заходів” від 2009 року. Користуючись цією методикою, нам необхідно було визначити економічний ефект, одержаний внаслідок лікування тварин по групам. Вихідні дані для розрахунку відображені в табл. 7.

Таблиця 7.

Показники розрахунку економічної ефективності

Показники	1 група	2 група	Група контролю
Кількість захворівших гол. ВРХ (гол.)	9	9	10
Кількість забитих тварин (гол.)	0	1	3
Середня жива вага 1 забитої тварини (кг.)	249	253	245
Середня ціна 1 кг. живої ваги ВРХ (грн)	12,0	12,0	12,0
Середньодобовий прирістклінічно здорової тварини (кг)	0,290	0,290	0,290
Середньодобовий приріст хворої тварини (кг)	0,128	0,125	0,131
Витрати на ветеринарні заходи (грн) ( відбір патматеріалу, лікування, щеплення клінічно здорового поголів'я ) Витрати на 1 гол.	474	235	137,2
	52,67	26,11	13,72

Збиток від вимушеного забою тварин розраховували за формулою:

З₁ = М ?Ж? Ц- Вф, де

М - кількість забитих тварин (гол.);

Ж - жива вага забитої тварини (кг)

Ц - закупівельна ціна 1 кг живої ваги (грн);

Вф - виручка від реалізації продуктів забою;

Підставляючи показники з таб. 8 ми розрахували :

в 1 дослідній групі З₁ = 0 ? 249?12 - 0 = 0 грн ,

в 2 дослідній групі З₁ = 1? 253?12 - 607,2 = 2428,8 грн.

в групі контролю З₁ = 3? 245?12 - 1764 = 7056 грн.

2. Збиток від зниження продуктивності внаслідок захворювання (З₁), який ми визначали за формулою:

З₁ = М_з (В_з - В_хв) Т Ц,

де М_з - кількість захворівших тварин, гол.;

В_з - середньодобовий приріст у здорових тварин;

В_хв - середньодобовий приріст у хворих тварин;

Т - тривалість лікування по групам, днів;

Ц - ціна 1 кг живої ваги, грн..

Отже, збиток З2 від зниження продуктивності тварин становив у:

- 1 дослідній групі З2 = 9 (0,290 - 0,128) 512= 87,48 грн.;

- 2 дослідній групі З2 = 9 (0,290 - 0,125) 5 12 = 89,1 грн.;

- групі контролю З2 = 10 (0,290 - 0,131) 712 = 133,56 грн.;

3. Загальну суму економічного збитку розраховували за формулою:

З = З₁ +З₂

- в 1 дослідній групі З = 0 + 87,48 = 87,48 грн. в т.ч на 1 гол. 9,72 грн ;

в 2 дослідній групі З = 2428,8 + 89,1 = 2517,9 грн. в т.ч на 1 гол. 279,76 грн

в групі контролю З = 7056 + 133,56 = 7189,56 грн. в т.ч на 1 гол. 718,95 грн ;

4. Економічний ефект застосованих схем лікування на одну голову розраховували за формулою:

Е₁ = (З_к + В_к) - (З_д+ В_д)

З_к - загальний економічний збиток на 1 гол. в групі контролю,

В_к - ветеринарні витрати на 1 гол. в групі контролю

З_д - загальний економічний збиток на 1 гол. в групі досліду,

В_д - ветеринарні витрати на 1 гол. в групі досліду

Підставляючи дані із формули отримали:

в 1 дослідній групі Е₁ = (718,95 + 13,72) - (9,72 + 52,67) = 670,28 грн.;

в 2 дослідній групі Е₁ = (718,95 + 13,72) - (279,76 + 26,11) = 426,8 грн.;

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що найвищий економічний ефект на одну голову в застосованих схемах лікування нами було отримано в 1 дослідній групі (він становив 670,28 грн ).

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Згідно із Законом України “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці [25, 26].

Безпека процесів, пов'язаних із обслуговуванням ВРХ та доїнням корів і первинною обробкою молока, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з безпеки до технологічних процесів та Правил [66, 67].

Під час виконання робіт на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих виробничих факторів згідно з державним стандартом “Опасные и вредные производственные факторы. Классификация” із змінами 1978 року (ГОСТ 12.0.003-74, СТ СЭВ 790-77):

Фізичні:

ь машини і механізми, що рухаються (трактори, автомобілі, мобільні кормороздавачі, пи);

ь рухомі частини виробничого обладнання (зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, неогороджені робочі органи транспортерів, дробарок та ін.);

ь підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

ь підвищена або знижена температура поверхні обладнання та матеріалів;

ь підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

ь підвищений рівень шуму на робочому місці;

ь підвищений рівень вібрації;

ь підвищена або знижена вологість повітря;

ь підвищена або знижена рухомість повітря;

ь підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може пройти через тіло людини;

ь відсутність або недостатність природного світла;

ь недостатнє освітлення робочої зони;

ь знижена контрастність;

ь підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

ь підвищений рівень інфрачервоної радіації;

ь гострі краї, задирки і шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту і обладнання;

ь розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).

Хімічні:

ь пестициди, агрохімікати, лікарські і мінеральні домішки до кормів, дезінфекційні та миючі засоби, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази.

Біологічні:

ь патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їхньої життєдіяльності; макроорганізми (рослини, тварини та продукти їхньої життєдіяльності, а також культури клітин і тканин).

Психофізіологічні:

ь фізичні перевантаження (операції, які виконуються вручну);

ь нервово-психічні перевантаження (емоційні перевантаження під час перегону, випасання, транспортування тварин).

Діяльність підприємств щодо захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватися вимогами Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про пестициди і агрохімікати”, Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404, “Санитарных правил и норм охраны поверхностных вод от загрязнения”, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР у 1988 році (СанПиН 4630-88), державних будівельних норм “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств” (ДБН Б.2.4-3-95), інших чинних нормативно-правових актів та Правил.

Мінімізація впливу біологічних факторів повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників з тваринами, кормовими сумішами, продукцією тваринництва, екскрементами тварин і відходами виробництва, проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, застосуванням бактерицидних ламп та застосуванням засобів захисту, дотриманням правил особистої гігієни.

Безпека проведення ветеринарно-санітарних заходів у тваринництві повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75, державному стандарту “Биологическая безопасность. Общие требования” (ГОСТ 12.1.008-76) і Правил.

Препарати для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів слід застосоввати тільки при наявності етикеток та супровідних документів, що посвідчують їх найменування, якість, вагу і термін використання.

Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів не допускається присутність сторонніх осіб.

Для заспокоєння чи знерухомлення тварин з метою забезпечення безпеки працівників необхідно застосовувати (залежно від показань) нейроплегічні, аналгезивні, міорелаксивні препарати відповідно до вказівок щодо їх застосування.

Дезінфекційні засоби, отрутохімікати, луги і кислоти необхідно зберігати в закритих складських приміщеннях у міцній справній тарі з маркуванням із зазначенням найменування, заводу-виробника, дати виготовлення, терміну зберігання, номера партії, маси тощо.

Отруйні та сильнодіючі препарати слід зберігати у спеціально виділених приміщеннях, вікна яких обладнують металевими решітками, а двері обшивають бляхою.

Отруйні та сильнодіючі лікарські речовини підлягають зберіганню у сейфах або металевих шафах під замком, а також предметно-кількісному обліку в спеціальних журналах.

До роботи, пов'язаної із зберіганням, відпусканням і застосуванням лікарських засобів, допускаються працівники, які мають вищу чи середню спеціальну ветеринарну або фармацевтичну освіту.

Приміщення, в яких проводиться обстеження і лікування тварин, повинні бути обладнані станками для фіксації тварин, забезпечені спеціальними шафами для зберігання апаратури, приладів та інструменту.

Відбір тварин для проведення ветеринарно-санітарних заходів необхідно здійснювати за допомогою спеціальних пристроїв, розколів тощо.

Стан охорони праці в ТОВ «Егрес-Агро» Куликівського району Чернігівської області можна детально проаналізувати виходячи з даних табл. 5.

Виходячи з 5 таблиці рівень травматизму, як свідчить коефіцієнт частоти травматизму у 2008 році складав 4.62, що на 2,57 більше, ніж у 2009, а в 2010 році випадків травматизму не було зовсім. Коефіцієнт втрати робочого часу свідчить про те, що втрати робочого часу від травматизму в 2008 році більші в порівнянні до 2009 року на 23,91, а у 2010 роціі вони відсутні. Причинами нещасних випадків, що мали місце в 2008 - 2010 році було невикористання засобів індивідуального захисту.

Таблиця 9

Показники, які характеризують стан охорони праці в ТОВ «Егрес-Агро» Куликівського району Чернігівської області за 2008 - 2010 р.

Показники травматизму	Одиниці виміру	Роки
		2005	2006	2007
Середньорічне число працівників (Р)	чол.	432	487	567
Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності в т. ч. з летальним наслідком (тем)	вин.	2	1	-
	вип.	-	-	-
Кількість днів непрацездатності (Д)	днів	21	12	-
Матеріальна шкода від травматизму	грн.	234,42	153,27	-
Коефіцієнт частоти травматизму		4,62	2,05	-
Коефіцієнт тяжкості		10,5	12	0
Коефіцієнт втрати робочого часу		48,51	24,6 ТОВ АФ «Довіра» Конотопського району Сумської області	-
Виділено коштів на охорону праці	грн.	184,33	152,02	243,14
Витрачено коштів на охорону праці	грн.	162,77	129,45	186,13

Підводячи підсумки можна відмітити, що в цілому охорона праці в господарстві виконується задовільно. Наявність травматизму та виробничих небезпек вказує на необхідність розробки заходів безпеки. Розробка заходів з техніки безпеки в виробництві дозволила знизити виробничий травматизм та піддержати рівень охорони праці в теперішніх умовах.

Висновки: Умови праці в ТОВ «Егрес-Агро» Куликівського району Чернігівської області є задовільними. Тому пропонуємо покращити умови та стан охорони праці:

· Збільшити кошти, які використовують на охорону праці і створити фонд охорони праці;

· Регулярно підвищувати рівень знань працівників у питаннях охорони праці і технічної безпеки;

· Посилити контроль за дотриманням працівниками правил безпеки при роботі з тваринами і обладнанням;

· Покращити умови для відпочинку працівників і обладнати для цього кімнати;

· Забезпечити засобами фіксації.

5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Використання природних ресурсів, таких як земельних, водних, рослинних та тваринних є необхідною передумовою ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва. Тому, діяльність сільського виробництва лежить у тісному зв'язку з динамікою екологічної ситуації в окремо взятому регіоні. В нашому випадку це ТОВ «Егрес-Агро» (відділення №6, с. Горбів) Куликівського району Чернігівської області. Проблема забруднення навколишнього середовища з моменту впровадження інтенсифікації та механізації сільськогосподарського виробництва завжди була однією з важливих питань, яким приділялась належна увага та запроваджувались комплексні схеми захисту природного середовища від забруднення відходами сільського господарства.

Найбільш небезпечними у екологічному плані є такі джерела забруднення:

Неправильна утилізація чи переробка гною та сечі які можуть містити умовно - та патогенні мікроорганізми, а також яйця гельмінтів.

Значні викиди у навколишнє середовище токсичних газів таких як сірководень, аміак та інші.

Ці фактори можуть призвести до поширення небезпечних захворювань як тварин, так і людини, адже більшість мікроорганізмів є досить стійкими до дії вологи, сонячної радіації та перепадів температур, а низькі температури тільки сприяють подовженню терміну зберігання патогенності мікроорганізмів. Високі концентрації токсичних газів можуть викликати респіраторні захворювання.

Виходячи з гострої необхідності розробки нових та вдосконалення існуючих методів захисту навколишнього середовища від негативного впливу тваринницької галузі на екологічний стан окремо взятого регіону зокрема та країни в цілому Верховною радою України були прийняті законодавчі акти, які регламентують діяльність сільськогосподарського

виробництва, яка б не завдавала значної шкоди навколишньому середовищу в процесі виробництва продуктів тваринництва. Це такі нормативні акти як:

Закон України „Про охорону навколишнього середовища" Затверджено постановою Верховної Ради від 18.12.1990 року.

Закон України „Про ветеринарну медицину" ( офіційне видання ) , Київ, 2001 рік та інші, які передбачають охорону атмосферних, земельних та водних ресурсів нашої держави.

У ТОВ «Егрес-Агро» Куликівського району Чернігівської області поголів'я великої рогатої худоби складає 3106 голів. При цьому роздача кормів виконується механізовано на - 85 % , навозоочищення за допомогою скребкового гноє-транспортеру -100%.

Для знезараження гною у ТОВ «Егрес-Агро» Куликівського району Чернігівської області використовують біотермічний метод, який передбачає складання гною в бурти, в яких температура підвищується, що і є фактором знезараження. Навколо цих буртів відсутня огорожа.

Для знешкодження стічних вод використовують освітлений розчин хлорного вапна, що містить 25% активного хлору.

Трупи загиблих тварин після проведення розтину поміщають у біотермічну яму Беккері, основні параметри якої витримані згідно з правилами про утилізацію трупів загиблих тварин. Яма Беккері закривається кришкою на замок, ключ від якого знаходиться у ветеринарного лікаря господарства. Яма не огороджена (має фіктивну огорожу). Препарати для дезінфекції зберігаються в пристосованому приміщенні. Дезинфікуючі засоби зберігають з порушенням, оскільки підлога не викладена плиткою і тому дезінфектант (хлорне вапно ) може потрапляти в грунтові води та забруднювати навколишнє середовище.

Тварин, що загинули, для встановлення причини смерті ( крім випадків, коли розтин забороняється Ветеринарним Законодавством) розтинають безпосередньо біля ями Беккері на зацементованій площадці. Вода для напування тварин подається через водопровід до поїлок. Для інших технологічних процесів ( при обприскуванні полів та інше ) воду набирають у цистерни безпосередньо біля башти.

Велику небезпеку в забрудненні води, повітря, грунту являються стічні води - рідкі відходи тваринницьких ферм. В залежності від походження стічні води містять домішки і сполуки органічних і нерідко отруйних речовин, які можуть легко розкладатись, виділяючи при цьому продукти розпаду, що забруднюють грунти, воду а також повітря.

Підсумовуючи вище викладеш дані обстеження екологічного стану ТОВ «Егрес-Агро» Куликівського району Чернігівської області можна вказати на такі недоліки:

Не в повній мірі витримані правила зберігання та знешкодження гною (не має огорожі).

Мають місце порушення зберігання дезінфікуючих засобів.

3. Не витримуються технологічні схеми знешкодження стічних вод тваринницьких приміщень.

4. Токсичні гази знезаражуються не в повній мірі.

Пропозиції:

1. Обладнати гноєсховище огорожею.

2.Приміщення для зберігання дезінфектантів повинно відповідати таким параметрам - бути сухим, темним, воно повинно замикатись на замок, що дасть можливість контролювати використання дезінфектанту та обмежити його вплив на навколишнє середовище.

3.Підвищити рівень контролю за процесом знешкодження стічних вод і дотримуватися нормативних доз застосування дезинфікуючих засобів - 3 кг хлорного вапна на 1 м³.

4. У вентиляційних ходах вмонтувати фільтри, що дасть змогу знизити інтенсивність викидів тваринницьких приміщень в атмосферу.

6. ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕТОДИК

При виконанні данної дипломної роботи ми використовували комп'ютер III покоління AMD Duron (700 МГц).

При цьому використовувалося середовище Windous XP (2000) та програми пакету Microsoft Office XP, а саме Microsoft Word та Microsoft Excel XP.

За допомогою Microsoft Word проводили набирання тексту, використовуючи при цьому стандартну клавіатуру. При цьому ми притримувалися таких вимог:

Береги: верхній та нижній по 2 см, правий - 1,5 см, лівий - 3 см.

Шрифт: Times Neu Roman, 14 Pt, використовуючи інтервал між рядками 1,5.

Формат тексту виконували, використовуючи панелі форматування та стандартну панелі інструментів.

Таблиці будували за допомогою “Вставить” в меню “Таблиця” та вказувати кількість рядків та колонок. Орієнтацію тексту в таблиці виконували за допомогою панелі форматування. При цьому використовували t- критерій Ст'юдента при рівні достовірності 5 %.

Microsoft Excel XP передбачає оформлення таблиць, діаграм, графіків. Основна перевага полягає в простоті використання засобів обробки даних. В таблиці вводилася інформація будь-якого типу: текст, числа, дати та час, формули, малюнки, діаграми.

Введена інформація оброблена за допомогою спеціальних функцій. Будь-яка обробка даних в Excel здійснюється за допомогою цих функцій. Обробка данних включає в себе: проведення різноманітних обчислень, з використанням апарату функцій та формул, виборку даних, побудова графіків та діаграм, статистичний аналіз даних.

Представлення даних в графічному виді дозволяє вирішувати найрізноманітніші завдання. Основна перевага полягає в його наглядності. На графіках, діаграмах легко проглядається тенденція до змін, при цьому можна визначити швидкість змін цієї тенденції.

Різноманітні співвідношення, приріст, взаємовідношення різних процесів - все це легко можна побачити на графіках та діаграмах. Процедура побудови графіків та діаграм в Excel відмічається як широкими можливостями, так і легкістю виконання. Будь-які дані в таблиці завжди можуть бути представлені в графічному вигляді.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В результаті проведення епізоотологічного моніторингу та серії експериментальних досліджень вивчена епізоотична ситуація, удосконалено методи лікування та профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби. Доведено, що біохімічні показники, у комплексі з серологічними та клінічними дослідженнями, можуть слугувати як додаткові при діагностиці лептоспірозу.

1. Серологічний спектр лептоспір на території Чернігівського регіону періодично змінюється. Так, домінуючими серогрупами у 2003 - 2005 роках були L. sejroe, L. hebdomadis та L. icterohaemorragiae; у 2006 - 2007 - L. sejroe та L. hebdomadis, L. icterohaemorrgiae та L. grippotiphosae, а у 2008-2010 - L. sejroe, L. hebdomadis. Кількість тварин, сироватка крові яких реагувала з двома лептоспірозними антигенами, поступово зростала: у 2006 - 2007 роках зареєстровано 3,4%; 2008 - 11,5%; 2009 - 17,7% та 2010 - 19,5% тварин.

2. У крові тварин з прихованим перебігом хвороби за титру специфічних антитіл в РМА 1:100 встановлено достовірне (Р<0,001) зниження кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну. Підвищення титру специфічних антитіл від 1:100 до 1:800 свідчить про патологічні зміни функцій печінки, що проявляється у зниженні альбумінсинтезуючої функції (зниження вмісту альбуміну з 35,8±8% до 22,8±5,7%), підвищення синтезу грубодисперсних фракцій білків (гамаглобулінів) з 32,9±0,7 до 49,7±4,8% та порушення засвоєння каротину (зниження його вмісту в сироватці крові з 16,06±0,54 мкмоль/л до 10,99±0,9 мкмоль/л відповідно).

3. Підвищення титру специфічних антитіл в РМА від 1:200 до 1:400 супроводжується підвищенням активності АСТ з 3675±20,3 до 4575±639 нкат/л, ГГТ з 275,24±18,4 до 332,3±17,8 нкат/л і свідчить про доцільність проведення санації організму антибіотиками.

4. Ефективними засобами лікування лептоспіроносіїв великої рогатої худоби є Тілозоміколь в дозі 0,25 мл/10 кг маси тіла та Амоксоіла ретарда в дозі 1мл/10 кг.

5. Імунізація поголів'я великої рогатої худоби інактивованою моновалентною вакциною з антигенами лептоспір сероваріанту Polonica зумовлює формування активного імунітету до 6 місяців.

6. Економічна ефективність на 1 гривню витрат при лікуванні великої рогатої худоби Тілозоміколю становить ___ грн, Амоксоіла ретарда - ____ грн., а профілактичних заходів - ____ грн.

1. На території Чернігівської області необхідно застосовувати для великої рогатої худоби полівалентні вакцини, що містять серогрупи лептоспір Sejroe, Hebdomadis, Icterohaemorragiae та Grippotyphosae.

2. Результати досліджень необхідно використовувати для подальшого вивчення особливостей патогенезу та удосконалення заходів боротьби з лептоспірозом великої рогатої худоби.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Ананьина Ю.В. Штутгартская болезнь - «возвращающийся» лептоспироз? // Матер. 9-го Московск. Межд. Вет. Конгресса. - М., 2001. - С. 40-41.

2. Атамась В.Я., Довгань В.І., Василевський В.М. та ін. Етіологічна структура лептоспірозу сільськогосподарських тварин в Одеській області // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 9. - С. 20-21.

3. Бернасовська Є.П., Кондратенко В.М., Мельницька О.В. Проблема лептоспірозу в Україні // Інфекційні хвороби. - 1996. - № 2.

4. Бобылева А.А., Бережной С.П., Мухарская Л.Н. Подходы Всемирной организации здравоохранения по вопросам эпидемического контроля за инфекционными болезнями в Европейском регионе // Современные инфекции. - 2000. - № 4. - С.4-7.

5. Бовнегра В., Івахненко С. Ефективність застосування препаратів вітчизняного виробництва для профілактики захворювань та лікування телят // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 5. - С.32.

6. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных / Справочник В.П. Литвин, В.И. Береза, В.Г. Скибицкий и др. - К.: Урожай, 1992. - 168 с.

7. Бублій О.Ф. Серологічна діагностика і вакцинопрофілактика лептоспірозу великої рогатої худоби в господарстві “Христинівське” // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № . - С. 12-13.

8. Васильєва Н.А., Бутняк Т.В., Блажкевич Б.В., Грузіна Л.О. // Інфекційні хвороби. - 1995. - № 2.

9. Ветеринарна фармакологія / Г.О. Хмельницький, В.С. Хоменко, О.І.Канюка. - Харків: Вид. - комер. Підприємство „Парітет” ЛТД, 1995. - 480 с.

10. Гадзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. К.: «Каравела». 2004.

11. Галатюк О., Романюк Ж., Жиліхівський А. та ін. Етіологічна структура лептоспірозу великої рогатої худоби у господарствах Житомирщіни // Ветеринарна медицина України. - 2004. - № 6. - С.14-16.

12. Гребенникова Т.В., Викторова Е.В., Соболева Г.А. и др. Возможности ПЦР при диагностике лептоспироза // Матер. 10-го Московск. Межд. Вет. Конгресса. - М., 2002. - С. 94-95.

13. Демченко А.В., Бортнічук В.А., Скибіцький В.Г., Апатенко В.М. Ветеринарна мікробіологія та імунологія. - Київ. : Урожай. - 1996.

14. Довгань В., Атамась В., Фучижі І. Резервуар збудників лептоспірозу // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 7. - С.16-17.

15. Довгань В.І. Лептоспіроз тварин в Одеській області (етіологічна структура, особливості епізоотичного процесу та клінічного прояву): автореф. Дис. .. канд. Вет. Наук. - Одеса, 2003. - С. 16.

16. Довідник лікаря ветеринарної медицини / За ред П.І. Вервицького, П.П. Достоєвського. К.: Урожай. - 2004. - С. 60-63.

17. Достоєвський П.П. Епізоотична ситуація та організаційно-правові основи ветеринарної медицини в Україні : Автореф... дис. Канд. Вет. Наук. - Харків. - 1997.

18. Достоєвський П.П. Проблеми організації ветеринарної медицини в Україні // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 1. - С.4-6.

19. Драгомир А.В. Лептоспироз крупного рогатого скота в Модавии: автореф. Дис… канд. Вет. Наук. - Одесса. - 2002. - 16 с.

20. Жидецький В.В. Основи охорони праці. - Львів «Афіша». 2001.

21. Заболеваемость лептоспирозом в Литве. 1989-1999 гг. / В. Ясулайтане, Р. Иоцене, Л. Ашоклене, И. Антанавичюс // Информ. бюл. по контролю за инфек. заболев. в Северной Европе. -- 2001. -- Т.З. -- №1. --С. 41-50.

22. Завірюха А.І., Левченко В.І., Фукс П.П. Система ветеринарних заходів по вирощуванню телят // Збереженість молодняку с.г. тварин - запорука розвитку тваринництва України. Зб. Стат. Наук. - практ. Конф. - Харків. - 1994. - С. 5-6.

23. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 № 229-IV Ж. «Охорона праці», № 1. - 2003.

24. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 р. № 1105 - XIV

25. Законодавство України про ветеринарну медицину / За ред. П.П. Достоєвського, В.І. Хоменка. - К., 1999.

26. Здоровье населения и среда обитания / 1994. - № 1.

27. Зон Г.А., Решетило О.І., Зубко Н.В., Татарінцева О.О. Досвід клінічного обстеження собак, хворих на лептоспіроз // Збірник матеріалів 3-ї міжнар.наук.-практ.конф. “Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин”. - К., 1998. - С.80-86.

28. Зон Г.А., Часник М.Г., Татарінцева О.О., Шуршина В.М. Щодо епізоотичної ситуації та етіологічних факторів лептоспірозу на Сумщині // Ветеринарна медицина України. - № 1. - 2001. - С.21-22.

29. Зон Г.А., Яковенко Т.Б., Шуршина В.М. Аналіз результатів епідеміологічного і епізоотологічного моніторингу лептоспірозу в Сумській області за 20 років / Міжвідмч.темат.наук.зб. № 82. -Харків. - С. 255-259.

30. Малахов Ю.А. Лептоспироз животных. - М.: Агропромиздат, 1992. - 239 с.

31. Малахов Ю.А., Панин А.Н., Соболева Г.Л. Лептоспироз животных. - Ярославль: ДИА-пресс, 2001. - 548 с.

32. Малохатько І., шемаєва Г. Комп'ютерізація галузі ветеринарної медицини України // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 4. - С. 14.

33. Мандигра М., Павленко М., Ракович В. та ін. Етіологічна структура та поширення лептоспірозу сільскогосподарських тварин у господарствах України // Ветеринарна медицина України. - 2004. - № 6. - С. 12-14.

34. Наконечна Т.В., Наконечний І.В. Хронічні та латентні форми лептоспірозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 1. - С. 32-33.

35. Наконечна Т., Наконечний І. Епізоотичні особливості перебігу лептоспірозу в осередках різного типу // Ветеринарна медицина України. - № 7 . - 2000. - С. 15-16.

36. Наконечна Т. Епізоотологічна та епідеміологічна ситуація з лептоспірозу на півдні України // Ветеринарна медицина України. № 7. - 2002. - С. 27-29.

37. Отчет ВОЗ по зоонозам // Доклад комитета экспертов ВОЗ / Серия технических докладов ВОЗ. - Женева. - 1999. - № 763. - 247 с.

38. Спалах лептоспірозу в Миколаївській області / Н.Г. Баздирєва, В.О. Ігнатенко, С.С. Крамаренко та ін. // Санитарная охрана территории Украины и профилактика особо опасных инфекций. - Одесса, 1997. - С.16.

39. Справочник ветеринарного врача / Сост. И. общ. Ред. В.Г. Гавриша и И.И. Калюжного. Изд - е 4-е, испр. И доп. - Ростов н/Д: изв-во «Феникс», 2003. - С. 327-331.

40. Стулова В. Організація та проведення заходів щодо профілактики лептоспірозу у Запорізькій області //Ветеринарна медицина України. - 2005. - № 8. - С. 19-20.

41. Типове положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці (затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15).

42. Типове положення про службу охорони праці (від 15.11.2004 р. № 255).

43. Тумиров Ж.Н. Лептоспироз сельскохозяйственных животных в Киргизской республике // Ветеринария. -- 2000. -- №7. -- С. 8-10.

44. Федоров Ю.Н. Иммунопрофилактика болезней новорожденных телят // Ветеринария. - 1996. - № 11. - С. 3-6.

45. Федотов В., Галайба А. Епізоотична ситуація щодо лептоспірозу в Житомирській області // Ветеринарна медицина України. - № 7. - 2000. - С. 18-19.

46. Шарль Нтахоншикіра. Виявлення антитіл проти L. bratislava у сироватці крові свиней в Україні // Вісник Білоцерківського ДАУ-1999.-№8.-С. 177-181.

47. Шарль Нтахоншикіра. Адаптація лептоспірозних штамів до різних умов культивування // Ветеринарна медицина України. - № 5. - 2002. - С.14-15.

48. Швидун А. Лептоспіроз // Ветеринарна медицина України. - № 8. - 1999 . - С. 39.

49. Шляхов Е.Н. Практична епідеміологія. - К: Здоров'я. - 1986. - 240 с.

50. Шуршина В., Зон Г. Ветеринарний захист собак від лептоспірозу // Ветеринарна медицина України. - 2004. - № 6. - С.16-19.

Размещено на Allbest.ru