Аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота: зубні пасти, порошки, еліксири

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра аптечної та промислової технології ліків

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Аромологія”

на тему: “Аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота: зубні пасти, порошки, еліксири”

Виконала:

студентка IV курсу 3 групи

фармацевтичного факультету (ТПКЗ)

Морозенко А.С.

Київ - 2013

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика захворювань ротової порожнини

2. Історія виникнення та розвитку засобів по догляду за порожниною рота

3. Основні відомості про аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота

3.1 Загальна характеристика зубних паст

3.2 Зубні еліксири. Основні складові та технологія виготовлення

3.3 Загальна характеристика зубних порошків

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Людина здорова, коли здорові її зуби та порожнина рота -- ушкоджені та хворі зуби можуть стати причиною захворювань, навіть загальної інтоксикації організму. Тому догляд за зубами та порожниною рота є необхідною умовою для здоров'я людини [5].

Гігієна порожнини рота є одним з важливих розділів особистої гігієни людини і головним профілактичним заходом, який має проводитися у всіх без винятку людей, незалежно від рівня стоматологічної захворюваності та стану органів порожнини рота [6].

У сучасному світі 98 % людей старші 30 років страждають від ушкодження зубів. У 85 % випадків такі захворювання викликають алергічні прояви порожнини рота, що надалі спричиняють за собою харчову алергію.

І тому, для того щоб порожнина рота була здорова - люди з давніх-давен використовують аромокосметичні засоби, такі як: зубні пасти, порошки, еліксири, плівки, тощо.

1. Загальна характеристика захворювань ротової порожнини

У більшості випадків хвороби порожнини рота ретельно приховуються до тих пір, поки не виникає карієс, поганий запах з рота, порушення процесів травлення. Перші симптоми зазвичай протікають непоміченими і списуються на недостатню гігієну.

Отже, хвороби ротової порожнини є практично у всіх. Так, не варто дивуватися. Якщо ви хоча б раз у житті вживали розчин оцтової кислоти або алкоголь, то можете бути впевненими, що ваша ротова порожнина відчувала стрес від хімічного опіку. Внаслідок цього порушився баланс хімічного складу мікрофлори. Проявляється це зазвичай у вигляді спотворення смакового сприйняття. Це початковий етап.

Потім, якщо ви регулярно застосовуєте жувальну гумку, то порушення балансу продовжують наростати. Нескінченне жування викликає збільшення секреції слини. Ви просто змушуєте свої слинні залози працювати на знос. При цьому працюють вони вхолосту. Ніяких реальних травних процесів не відбувається. Концентрація слини починає різко падати.

Тому, коли необхідний реальний травний процес, то слини катастрофічно не вистачає. В результаті цього їжа потрапляє в шлунок не обробленої. Потрібні вітаміни не потрапили у вашу кров з ротової порожнини.

Порушення секреторної функції - це найбільш страшне захворювання ротової порожнини. Всі інші хвороби ротової порожнини є закономірним наслідком цього негативного процесу [12].

Захворювання ротової порожнини, що найчастіше турбують:

- Альвеолямрна піоремя (парадонтоз, амфодонтоз) -- захворювання, що перебігає з ураженням тканин, які оточують корінь зуба.

Ознаки альвеолярна піорея: запальне ураження ясен, свербіж і біль у них, пізніше -- відставання ясен з утворенням глибоких ясневих кишень і гноєтечею з них, атрофія ясен та зубних альвеол.

- Карієс (лат. Caries dentium) -- патологічний процес, що полягає в поступовому руйнуванні тканини кістки або зуба.

Причина карієсу кісткової тканини -- дистрофічний або інфекційний процес в кістці або надкостниці, що веде до некрозу ділянок кістки із подальшим всмоктуванням або відторгненням мертвих мас і утворенням дефекту кістки. Карієс може супроводжувати і деякі специфічні запальні процеси (наприклад, туберкульоз, сифіліс).

- Гінгівіт (лат. Gingivitis) - це запалення ясен без порушення цілісності ясневого з'єднання з зубом. При відсутності лікування гінгівіт може прогресувати в деструктивну форму захворювань пародонту - пародонти.

- Стоматит -- запалення слизової оболонки ротової порожнини. Може мати травматичний, інфекційний, алергічний генезис, виникати в результаті інтоксикації солями важких металів. Запальні зміни слизової оболонки порожнини рота можуть спостерігатися при гіповітамінозі, ендокринних розладах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і нервової системи, крові, дифузних хворобах сполучної тканини [11].

Статистичні дані захворювань ротової порожнини

У всьому світі у 60-90% дітей шкільного віку і майже у 100% дорослих людей є зубний карієс.

Важкий пародонтит (хвороба ясен), який може призводити до випадання зубів, виявляється у 15-20% людей середнього віку (35-44 роки).

У глобальних масштабах приблизно у 30% людей у віці 65-74 років відсутні природні зуби.

Захворюваність на рак порожнини рота варіюється від 1 до 10 випадків на 100 000 чоловік в більшості країн.

Майже у половини (40-50%) ВІЛ-позитивних людей розвиваються грибкові, бактеріальні або вірусні інфекції порожнини рота.

2. Історія виникнення та розвитку засобів по догляду за порожниною роту

Перша згадка про догляд за зубами і відповідні засоби зустрічається вже в письмових джерелах Давнього Єгипту 5000-3000 до н.е.

Так, наприклад, в одному із знайдених манускриптів описується рецепт засобу, до складу якого входили наступні інгредієнти: попіл нутрощів бика, мирра, розтерта яєчна шкаралупа і пемза. На жаль, спосіб застосування даного засобу залишився загадкою, але за припущеннями вчених, отримана суміш повинна була втиратися в зуби пальцями, так як, наскільки відомо, спеціальні палички, попередниці зубних щіток, до того часу ще не були винайдені, але початок було покладено.

Заслуга подальшого вдосконалення безпосередньо зубної пасти належить грекам і римлянам (23-79 н.е.). Римляни вперше використали свинцевий прилад для видалення зубів. Грецькі і римські лікарі першими навчилися зв'язувати разом розхитані зуби і утримувати штучні за допомогою золотого дроту. Увага приділялася і таким моментам, як свіжість дихання, для підтримки якої рекомендувалося вживати козине молоко.

Але ефективність деяких з рекомендацій по догляду за зубами викликала б сьогодні великі сумніви:

1) Втирання попелу спалених частин тварин (мишей, кроликів, вовків, биків і кіз) в ясна допоможе зробити їх здоровими.

2) Намисто з вовчої кістки вважалося талісманом, що захищає від зубного болю.

3) Полоскання зубів кров'ю черепахи три рази в рік напевно позбавить вас від всіх зубних хвороб.

4) Для полоскання рота застосовувалося чисте біле вино або настій сечі, що зберігається спеціально для цієї мети.

Розвиток засобів по догляду за порожниною рота після падіння Римської імперії залишається загадкою аж до 1000 року н.е..

Свій внесок у вдосконалення зубної пасти внесли перси. Знайдені інструкції по догляду за порожниною рота застерігали використання дуже жорстких зубних порошків і рекомендували застосування порошку з оленячого рогу, роздрібнених раковин равликів і молюсків, а також обпаленого гіпсу. Інші рецепти включали склади з різних сушених частин тварин, трав, меду, мінералів, ароматичного масла і ін..

Зубний порошок, а потім і зубна паста, найбільш наближені до сучасних, вперше з'явилися в кінці 18 століття у Великобританії. Це засіб для чищення зубів продавався в керамічній посудині в двох формах у вигляді порошку і пасти. Люди хорошого достатку мали можливість використовувати для його нанесення спеціальну щітку, а ті, хто був бідніші, робили це за допомогою пальців.

Але, незважаючи на те, що порошки складалися лікарями, дантистами і хіміками, вони часто містили надмірно абразивні речовини, які могли завдати шкоди зубам: цегляну пил, подрібнений фарфор і глиняні осколки, а також в їх склад входили мило і крейда.

Першу зубну щітку в Європі виявили німецькі археологи, що проводили розкопки на місці колишньої лікарні в місті Мінден. Вік предмета становить 250 років. Довжина щітки - 10 см. Вона зроблена з кістки тварини. Щітка схожа на ту, що була знайдена недалеко декількома місяцями раніше, тому фахівці припускають, що в тих місцях в середині 18 ст. діяла майстерня по виробництву кістяних щіток, оснащених свинячою щетиною. Саме в ті часи в Європі почалося поширення знаряддя для чищення зубів, у зв'язку з тим, що багаті європейці почали вживати в їжу цукор.

19 століття

Більшість засобів для чищення зубів залишалися у формі порошку. Тепер його мета полягала не тільки у видаленні нальоту, але і доданні диханню свіжості. Робилося це в основному за допомогою різних натуральних добавок типу екстракту полуниці.

Щоб зробити цей порошок більш приємними на смак, в зубні порошки стали додавати гліцерин. В кінці 19 століття стала застосовуватися бура в якості вспінюючого засобу. Проте найпопулярнішим народним засобом було звичайне вугілля.

20 століття

До другої світової війни більшість зубних паст містило мило, хоча і було відомо про його численні побічні ефекти. З розвитком хімічних технологій мило поступово замінювалося такими сучасними інгредієнтами, як лаурилсульфат натрію і ріцінолеат натрію.

Все більшої популярності набували не тільки зубні пасти, але і засоби для полоскання. Вони часто містили хлорофіл для додання свіжого зеленого кольору. У 1915 році до складу засобів починають вводити екстракти з деяких дерев, що ростуть в південно-східній Азії, наприклад, евкаліпта. А також використовуються "натуральні" зубні пасти, що містять м'яту, полуницю й інші рослинні екстракти.

Уваги звертається не тільки на хвороби зубів, але і кровоточивість ясен. Крім цього, пасти все більше відрізняються по меті застосування та іншим, менш важливим характеристикам, таким як колір, смак, запах і т.п.

І, напевно, найбільш важливим відкриттям 20 століття в цій області можна вважати введення до складу зубних паст з'єднань фтору, які сприяють зміцненню емалі - в 1956 році компанія Proctor & Gamble представила першу пасту (Crest) з фтором.

21 століття

Якщо в 21 столітті збережуться тенденції 20-го, ми будемо користуватися зубними пастами, які відіграють активну роль у профілактиці захворювань зубів і ясен, мають відбілюючий або інший додатковий ефект, не викликають подразнення слизової і перетворюють чищення зубів на справжнє задоволення.

Незважаючи на всю складність історії розвитку засобів по догляду за порожниною рота, зуби у людей продовжують рости, і це дає надію на те, що прийде час, коли ми забудемо, що таке карієс [7].

3. Основні відомості про аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота

З огляду на безпосередній інтенсивний вплив цих препаратів на зубну емаль і слизові, до них пред'являються наступні вимоги:

- нешкідливість;

- відсутність алергічних властивостей, відсутність кумулятивної дії при високій фармакологічній активності і біодоступності;

- висока очисна дія і здатність легко видалятися з порожнини рота;

- хімічна і фармакологічна індиферентність;

- наявність нейтралізуючої здатності стосовно кислот, що утворяться в порожнині рота, (головним чином молочної), що руйнує зубну емаль;

- достатні абразивні властивості і поліруюча здатність (для зубних паст і порошків);

- наявність оптимальних реологічних та пластиних властивостей, здатність легко видалятися із туб ( для зубних паст).

Косметичний ефект препаратів для догляду за порожниною рота і зубами обумовлений фізико-хімічними властивостями і наявністю фармакологічної активності інгредієнтів, унаслідок чого косметичні засоби по догляду за порожниною рота і зубами забезпечують очищення, відбілення, а також лікувально-профілактичну дію.

Внаслідок високої косметичної ефективності, зручності застосування, приємного виду і смаку найширше поширення одержали зубні пасти [1].

3.1 Загальна характеристика зубних паст

Зубна паста - косметичний засіб гігієнічного догляду за порожниною рота і зубами на основі суспензії абразивно-поліруючих матеріалів у водно-гліцеринових розчинах гелеутворюючих і поверхнево-активних речовин [1].



Зубна паста - це складна гетерогенна дисперсна система, у формуванні якої беруть участь абразивні, зволожувальні, зв'язувальні, піно утворювальні, поверхнево-активні речовини, консерванти, смакові наповнювачі, ароматизатори і біологічно-активні речовини.

Сучасні зубні пасти класифікують на: гігієнічні, лікувально-профілактичні для щоденного використання і курсові, професійні та медичні.

Гігієнічні пасти мають виключно очищувальну і освіжаючу дію. Лікувально-профілактичні пасти призначені не тільки для щоденного догляду за порожниною рота - видалення зубних відкладень, дезодорування, а й для лікування та профілактики стоматологічних захворювань.

Курсові лікувально-профілактичні зубні пасти, що мають високий показник абразивності, призначає лікар, вони протипоказані для постійного використання.

Професійні пасти, а це переважно пасти із завищеним показником абразивності, використовують тільки стоматологи, наприклад для професійного чищення або полірування зубів.

Сучасні комплексні лікувально-профілактичні пасти повинні мати виражений лікувальний (профілактичний) ефект - карієс - профілактичний і/або пародонтопротекторний, томі вони містять різні біологічно активні речовини.

Лікувально-профілактичні зубні пасти поділяють на 5 груп:

- пасти з рослинними добавками;

- сольові;

- пасти, що містять ферменти;

- пасти з активними біодобавками;

- протикарієсні зубні пасти.

Найпоширеніша група паст - це протикарієсні пасти, які зміцнюють тверді тканини зуба і запобігають утворенню м'якого зубного нальоту, що досягається додаванням до зубних паст сполук фтору, фосфору, кальцію та протизапальних засобів.

Більшість зубних паст містять сполуки фтору (0,8 - 0,9 %): амінофторид, натрію фторид, натрію монофторфосфат, алюмінію та олова фторид; флюориди - амінофлюорид, натрію флюорит та ін.

Антикарієсний захист забезпечує система флюорист - комбінація натрію фториду і гідратованого кремнію в поєднанні з триклозаном - антибактеріальною речовиною широкого спектру дії.

Активність і біологічна доступність фтору в пастах підвищується за наявності кальцію гліцерофосфату. Кальцію карбонат у складі зубних паст створює лужне середовище, в якому відбувається нейтралізація бактеріальних кислот, кислот їжі, і тим самим сприяє ремінералізації зубної емалі.

Зубні пасти для чутливих зубів містять солі калію, найчастіше калію нітрат, які сприяють усуненню симптомів гіперстезії твердих тканин при контакті з холодними, гарячими, солодкими та кислими подразниками. Ефект від використання солей калію посилюється при введенні до складу паст речовин, які зміцнюють емаль зубів, - фтори дів, кальцію гліцерофосфату, гідроксиапатитів.

Поліпшення стану тканин пародонту зумовлено наявністю в пастах протизапальних засобів: хлоровмісних сполук, екстрактів лікарських рослин (евкаліпта, звіробою, липи, календули, ромашки, шавлії); ферментів, мінеральних солей, вітамінів (В, РР, С, К); стероїдів (дексаметазону, преднізолону, тріамциналону); деяких кислот (полі фосфорної, монофторфосфорної, малонової) та їх солей; прополісу, який має протизапальну і загою вальну дію.

Пародонтопротекторні засоби, як і протикарієсні, повинні видаляти зубний наліт і запобігати утворенню зубного каменю.

Сповільнюють утворенню і відкладання зубного каменю:

- натрію і калію триполіфосфати;

- сполуки цинку;

- ПАР (натрію лаурилсульфат);

- ферменти (лізоцим, папаїн, рибонуклеаза, панкреатин) ;

- вітаміни;

- бактерицидні речовини (бактеріофаги, гексетидин, триклозан, кислота бензойна).

Основними компонентами рецептури зубної пасти є:

- абразивні,

- гелеутворюючі (структуроутворювачі),

- зволожувачі,

- піноутворювачі,

- біологічно-активні речовини,

- смакові добавки,

- ароматизатори,

- консерванти.

Абразивні речовини - це речовини, що забезпечують очищення, поліруючу дію паст без ушкодження зубної емалі. Як абразиви широко використовують кальцію карбонат хімічно обложений, дикальційфосфат безводний, його моно- і дигідрати, обложені кремнеземи, гідроокис алюмінію й ін.

Гелеутворюючі речовини ( гідроколоїди) використовують з метою створення необхідної консистенції, підвищення седиментаційної стійкості пасти, оптимізації поліруючого ефекту. Застосування знаходять гідроколоїди, як натурального, так і синтетичного походження.

Натуральні: альгінат і каррагенат натрію, рослинні камеді.

Синтетичні: натрійкарбоксиметилцеллюлоза (Na-КМЦ), гідроксиетил-целлюлоза (ГЭЦ), метиловий ефіри целюлози , карбополи, ультрези .

Зволожуючі агенти (пластифікатори) - гліцерин, сорбіт, поліетиленгліколь, ксиліт, касторова олія застосовуються в складі зубних паст для одержання пластичної, тиксотропної маси, що легко видавлюється з туби і для попередження висихання зубної пасти при збереженні. Вони підвищують температуру замерзання пасти, поліпшують її смакові властивості і збільшують стабільність піни, що утвориться при чищенні зубів.

Поверхнево - активні речовини (алізаринова олія, натрієві солі алкілсульфатів і ін.) стабілізують масу зубної пасти, сприяючи диспергуванню твердих часток абразивної речовини і запобігати утворення їхніх агломератів, володіють зволожувальною і піноутворюючою здатністю.

Як ароматичні речовини, коригенти смаку найбільш поширені для використання: ефірні олії, камфора, ментол, фруктові добавки (особливо в пастах для дітей), підсолоджуючи речовини (сахарин, його натрієва сіль, сорбітол, ксиліт) використовують для додання пасті кращого смаку, маскування присмаку детергентів або абразивних речовин.

З метою забезпечення лікувально-профілактичної дії препаратів по догляду за порожниною рота і зубами використовуються біологічно активні речовини:

1) засобу, що сприяють ремінералізації зубної емалі: монофторфосфат натрію, фторид натрію. Фтористі сполуки попадають у слинну рідину, потім поглинаються емаллю, підвищуючи її резистентність, знижуючи її проникність, розчинність і процес виходу фторид-іонов з її поверхні.

2) засобу, що запобігають відкладення зубного каменю: триполіфосфати натрію і калію та лаурилсульфат натрію, трилоксан.

3) ферменти (лізоцим, амілглюкозидаза, глюкозидаза, лактопероксидаза, декстраназа, муназа), що використовуються в зубних еліксирів, мають антимікробну дію, запобігаючи утворення зубного нальоту.

4) Бактерицидні властивості засобів по догляду за порожниною рота і зубами забезпечує введення бактеріофагів, антибіотиків, хлоргексидина глюконовой кислоти, 0,1-10 %-го стабілізованого розчину перекису водню, саліцилової кислоти і її похідних і ін.

5) Компоненти, що володіють протигрибковою активністю, представлені клотримазолом, міконазолом, ністатином і ін.

6) Протизапальні агенти:

- стероїди (триамцинолон, бетаметазон, дексаметазон, преднізолон);

- ряд кислот: поліфосфорна, монофторфосфорная, малоновая і їхньої солі;

- засоби, що попереджають запальні захворювання порожнини рота та знижують кровоточивість ясен: біологічно активні речовини рослинного походження (екстракти, настої, настойки з лікарських рослин).

Технологія виготовлення зубних паст

Технологічний процес виготовлення зубних паст визначається типом дисперсійного середовища, що використовується в якості їхньої основи і складається з наступних основних стадій:

1. Підготовка сировини;

2. Готування зубної пасти:

- готування суміші, диспергування (10 хв);

- додавання води й одержання гелю (15-20 хв);

- введення абразиву, гомогенізація (25-30 хв);

- введення ароматичних речовин, підсолоджувачів, смакових добавок, барвників, консервантів;

- введення детергентів під вакуумом, гомогенізація (20 хв);

- гомогенізація, деаерація (15-20 хв);

- контроль якості;

- «дозрівання» пасти (5 доби).

3. Фасування, упакування, маркування готового продукту [3].

Таблиця рекомендованої відсоткової кількості інгредієнтів

Найменування інгредієнта	Кількість, %
Абразивні речовини	20-40
Гелеутворюючі речовини	до 2
Неводні розчинники	3-20
Детергенти	1,5-13
БАР	до 5
Консерванти	до 0,5
Коригуючі речовини	0,1-2
Ароматизатори	1-2

Органолептичні і фізико-хімічні показники якості зубних паст

Показники якості	Норма для зубної пасти
	що піниться	що не піниться
Органолептичні показники: - зовнішній вигляд - колір - запах - смак	Однорідна пастоподібна маса без сторонніх включень. Властивий кольору пасти даного складу. Властивий запаху пасти даного складу. Властивий смаку пасти даного складу.
Фізико-хімічні властивості: - масова частка кальцію і магнію карбонату, % - масова частка гліцерину, %, не більше - масова частка води, % - масова частка суми важких металів, %, не більше - показник водневих іонів (pH) - динамічна межа текучості, Па - коефіцієнт пластичності, с№ - пінне число, смі, не менше - стійкість піни	25-30 10-33 19-45 0,1 7,0-10,3 150-400 20-75
	250-700 0,2-1,0	- -

Блок-схема технологічного процесу виробництва зубної пасти

3.2 Загальна характеристика зубних еліксирів

Зубні еліксири - косметичні препарати по догляду за порожниною рота, що представляють водно-спиртові розчини біологічно активних речовин і мають протизапальну, антимікробну, регенеруючу та дезодоруючу дію. Застосовують еліксири по 15-20 капель на 100 мол води [1].

Зубні еліксири класифікують по призначенню на гігієнічні, що володіють очищаючою, освіжаючою, дезодоруючою й відбілюючою дією і лікувально-профілактичні, що мають протикарієсний ефект [2].

Існує класифікація зубних полоскань по їх концентрації:

- зубні еліксири, частіше це насичені розчини рослинних екстрактів, що містять спирт. Етанол виконує роль консерванту, пригнічуючи зростання мікробів в готовому продукті. Саме тому полоскання, що містять алкоголь, протипоказані при «синдромі сухості рота», який досить часто зустрічається у літніх людей. Зубні еліксири вимагають обов'язкового розведення. Стоматологи рекомендують користуватися ними за розробленою схемою: для профілактики потрібно всього 20-25 крапель полоскання на склянку води. Загострення запального захворювання вимагає збільшення концентрації, тому в тому ж обсязі розчиняють 30-50 крапель.

- зубні ополіскувачі є не концентрованними розчинами і не вимагають попереднього розведення. Вони теж можуть містити спирт, проте частка алкоголю в них мізерно мала і складає всього 2-3%. Незважаючи на це, останнім часом перевага віддається безалкогольним формам, якими можуть користуватися діти старше 6 років та особи з алергією на алкоголь.

- сухі ополіскувачі, продаються в герметичних поліетиленових пакетиках. Для того щоб отримати «цілющу рідину», потрібно розвести порошок в певній кількості кип'яченої води. Однак робити це треба безпосередньо перед використанням, так як заздалегідь приготований ополіскувач може знижувати лікувальні якості. Одержаний розчин є гіпертонічним і може «витягувати» гній, що міститься в абсцесах і кістах. Саме тому сухі форми використовуються тільки під час загострення гнійних процесів у ротовій порожнині. Для систематичного ж вживання вони не підходять.

- йодовмісні ополіскувачі - прекрасно борються з проявами гінгівіту, пародонтиту та іншими запальними захворюваннями, оскільки володіють вираженим антибактеріальною і протигрибковою дією. Однак ці полоскання теж мають протипоказання: їх не можна використовувати людям з патологією щитовидної залози [10].

Основними компонентами зубних еліксирів є: спирт етиловий ректифікований, вода питна, неводні розчинники, біологічно активні речовини, ароматизатори.

Біологічно активні речовини (рослинні екстракти, ефірні олії, вітаміни, гормони, мікроелементи, ферменти й ін.) обумовлюють лікувально-профілактичну дія зубних еліксирів: профілактику карієсу зубної емалі і запальних процесів ясен; ремінералізацію емалі зуба; забезпечують розрідження й усунення зубного нальоту; усунення підвищеної чутливості зубів.

Технологія виготовлення зубних еліксирів включає наступні стадії:

1. Підготовка сировини (просіювання і зважування сировини, готування розчинника).

2. Готування зубного еліксиру, що включає наступні операції:

- введення в розчинник біологічно активних добавок і допоміжних речовин;

- відстоювання;

- фільтрація.

3. Розлив у флакони, упакування, маркування готового продукту [2].

Органолептичні та фізико-хімічні показники рідких засобів гігієни ротової порожнини

Показники	Характеристика і норми
Зовнішній вигляд	Однорідна однофазна або багатофазна рідина без сторонніх домішок. Допускається наявність незначного помутніння або осаду.
Колір	Повинен відповідати кольору виробу певної назви.
Запах	Повинен відповідати запаху виробу певної назви.
Смак	Приємний
Об'ємна частка етилового спирту, не більше (%, об/об)	65,0
Показник водневих йонів (pH)	4,0 - 8,5

3.3 Загальна характеристика зубних порошків.

Зубний порошок - засіб для гігієни порожнини рота і зубів у формі порошку, що представляє суміш абразивних речовин, біологічно активних і смакових добавок. Препарат добре очищає зуби, нейтралізує утворені в порожнині рота кислоти, має дезінфікуючі властивості [13].

Сучасні зубні порошки поділяють на дві групи:

- гігієнічні;

- лікувально-профілактичні.

Зубний порошок - порошкоподібна маса,основним компонентом якої є хімічно осаджений кальцію карбонат з активними добавками або без них (ГОСТ 5972 - 77 “Порошок зубной”) [10].

Для посилення протикислотної дії до складу зубних порошків окрім кальцію карбонату вводять магнію карбонат і натрію гідрокарбонат, останній, крім того, ще й знижує чутливість зубної емалі.

Легкість і пухкість зубному порошку надає біла магнезія (суміш магнію карбонату і натрію гідрокарбонату).

Біла глина, на основі якої готують аплікаційні зубні порошки , має високі адсорбційні властивості, адсорбує мікроорганізми, їх токсини і ферменти; іонообмінні і слабколужні її властивості сприяють ремінералізації зубної емалі.

Натрій перборат, магнію пероксид у складі зубних порошків виконують відбілюючу і дезінфікуючу функції.

Ароматизують зубні порошки найчастіше ментолом та ефірними оліями - м'ятною, анісовою, лимонною, бергамотовою, розмариновою, ромашковою та трояндовою. Для утримання (фіксації) аромату зубного порошку застосовують ефірні олії ялиці, кедра, сандалового дерева. Ефірні олії забезпечують запах і смак зубних порошків, а також їх біологічну активність - протизапальну, знеболювальну, регенеруючу, дезінфекційну і високу дезодоруючу дії.

Зубні порошки можуть містити цеоліти - мінерали вулканічного походження, які посилюють сорбційну, очищувальну, і дезодоруючу дію до інших інгредієнтів; морську сіль, яка забезпечує протизапальні й антисептичні властивості, карієс резистентність і мінералізацію емалі.

Зубні порошки випускають білого або ніжно-рожевого кольору, використовуючи органічні барвники - родамін, фуксин або еозин, кармін.

Зубні порошки також можуть містити у своєму складі хімічно осаджену крейду, вуглекислий магній або бікарбонат натрію в кількості до 2 %; вони необхідні для нейтралізації органічних кислот у порожнині рота [8].

Технологія виготовлення зубних порошків включає наступні стадії:

1. Підготовка сировини (просіювання і зважування сировини).

2. Виготовлення зубного порошку

- готування суміші абразиву й віддушки;

- змішування порошкоподібної маси;

- просіювання.

3. Фасування, упакування, маркування готового продукту [13].

Контроль якості зубних порошків проводять за органолептичними і фізико - хімічними показниками згідно з вимогами ГОСТу 5972 - 77.

Показник	Характеристика і норма
Зовнішній вигляд і колір	Мікрокристалічний порошок без крупинок, білого кольору (допускається світло-рожевий колір).
Запах і смак	Відповідно до запаху і смаку зубного порошку, приготованого за затвердженою рецептурою.
Залишок після просіювання на ситі із сіткою № 014К	Не допускається
Масова частка кальцію карбонату,магнію карбонату і натрію гідрокарбонату у перерахунку на кальцію карбонат, %, не менше	96,5
Масова частка вільного лугу в перерахунку на кальцію оксид, %, не більше	0,05
Масова частка полуторних оксидів заліза і алюмінію, %, не більше	0,6
Масова частка вологи і летких речовин, %, не більше	3,0
Масова частка натрію гідрокарбонату для порошків, які його містять, %	1,0 - 2,5
Масова частка натрію карбонату для порошків, які містять натрію гідрокарбонат, %, не менше	0,3

Висновок

Як відомо, будь-які хвороби краще не лікувати, а запобігати їм. Для зубів та ротової порожнини ця істина має особливе значення, адже зуб - єдиний орган людського організму, який не здатний самовідновлюватися [9].

Всі люди різні, і здоров'я зубів кожен розуміє по-своєму. Для одних є необхідним захист від карієсу і свіжий подих. Інші піклуються про стан ясен. А для когось над усе важлива білизна зубів.

Хвороби ротової порожнини зустрічаються набагато частіше, ніж ви думаєте. Просто не багато людей звертають на них увагу. Крім, мабуть, наслідків карієсу. Але слід знати, що карієс сам по собі не виникає. Це всього лише наслідок інших, прихованих захворювань порожнини рота і патологічних змін в організмі.

Тому багато виробників пропонують широкий вибір засобів по догляду за порожниною роту. Але зрозуміти різницю між ними досить складно - просто очі розбігаються від розмаїття різних варіантів.

Ось чому варто знати більше про гігієнічну профілактику та аромокосметичні засоби по догляду за порожниною роту.

Кращий засіб по догляду за зубами -- це зубна паста. Зубні пасти бувають лікувально-профілактичними і гігієнічними. Гігієнічна паста лише допомагає видалити із зубів наліт і залишки їжі. У складі лікувально-профілактичної пасти є фтор і кальцій. Медики радять використовувати обидва види паст. Уранці чистити зуби гігієнічною пастою, а увечері -- лікувально-профілактичною. Такий спосіб чищення дозволяє не тільки зберегти зуби здоровими, але і запобігти розвитку карієсу й укріпити зубну емаль.

Зубна щітка має відповідати всім сучасним гігієнічним вимогам і бути виключно особистою.

Слід також використовувати спеціальну нитку для чищення зубів. Вона допоможе позбутися від залишків їжі, що застрягли між зубами. Таким чином ви перешкодите утворенню зубного каменя.

Після того, як зуби почистили, бажано прополоскати рот зубним еліксиром. У зубному еліксирі містяться різні трав'яні екстракти, що сприяють загоєнню невеликих подряпин в порожнині рота і перешкоджають розповсюдженню карієсу.

Отже, якщо дотримуватися певних правил і вміло володіти інформацією по догляду за порожниною роту - захворювання ротової порожнини вас не турбуватимуть.

захворювання ротовий зубний паста

Список використаної літератури.

1. Башура А.Г., Глушко С.Н. Косметика в аптеке. Х. Мега-поліс, 2004. - ст. 120.

2. ДСТУ 4186:2003“ Засоби гігієни ротової порожнини рідкі. Загальні технічні умови”. - К. Держспоживстандарт України, 2004. - 8 ст.

3. Настанова 42-01-2003 “Лікарські засоби. Технологічний процес. Документація.” - К.:МОЗ України, 2003. - 42 ст.

4. Современные средства профилактики заболеваний полости рта/ Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко, Е.Н. Остапко, В.Н. Шматко. - К.: Книга плюс, 2001. - 208 ст.

5. ГОСТ 7983-82. “Пасты зубные. Общие технологические требования”. - М. Государственный комитет СССР по стандартам, 1988. - 13 ст.

6. ГОСТ 5972-77 “Порошок зубной. Технические условия”. - М. Государственный комітет СССР по стандартам, 1978. - 15ст.

7. Засоби по догляду за зубами та порожниною рота.

http://tovar.dt-kt.net/books/book-1/chapter-42/.

8. Засоби гігієни порожнини рота.

http://ua-referat.com/Засоби_гігієни_порожнини_рота.

9. Коли була винайдена зубна паста?

http://vidpo.net/koli-bula-vinajdena-zubna-pasta.html.

10. Зубні порошки.

http://tovar.dt-kt.net/books/book-1/chapter-43/.

11. Засоби по догляду за ротовою порожниною.

http://www.br.com.ua/referats/Medicina/125250-2.html.

12. Ополіскувачі ротової порожнини.

http://i-medic.com.ua/index.php?newsid=21454.

13. Хвороби ротової порожнини.

http://fitoterapija.info/uk/bolezni-polosti-rta.

14. Хвороби порожнини рота ховаються за зубами. http://koleco.kiev.ua/hvorobi-rotovoi-porozhnini/.

15. Технологія парфумерно-косметичних засобів промислового виробництва.

http://intranet.tdmu.edu.te.ua/data/kafedra/internal/pharma_3/lectures_stud/Технологія%20парфумерно-косметичних%20засобів%20промислового%20виробництва/фармацевтичний%20факультет/ТПКЗ/.htm

Размещено на Allbest.ru