Координація періодичної діяльності гастродуоденальної зони при порушенні її функціонально-морфологічної цілісності
Стан моторної активності шлунка й секреторного апарату шлунка при моделюванні вегетативного дисбалансу, дуоденогастрального рефлюксу. Первинний етап розвитку дуоденогастрального рефлюксу. Збір шлункового соку. Міоелектрична і секреторна активність шлунка.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.03.2009 |
| Размер файла | 92,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
АНОТАЦІЇ
Трушенко О.С. Координація періодичної діяльності гастродуоденальної зони при порушенні її функціонально-морфологічної цілісності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 13.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Симферополь, 2008.
Вивчена моторно-секреторна діяльність шлунка та дванадцятипалої кишки при порушеннях функціонально-морфологічної цілісності гастродуоденальної зони у собак та щурів. Встановлено, що вегетативний дисбаланс обумовив зміни тривалості фаз періодичної моторно-секреторної діяльності шлунка, появу кислої секреції натще, посилення відповідної реакції шлункових залоз на екзогенну стимуляцію гістаміном та явище „відмови в регуляції”, при цьому моторні ритми виявились більш чутливими до регуляторних зсувів, ніж секреторна діяльність шлунка. Моделювання дуоденогастрального рефлюксу у щурів зумовило порушення фазності міоелектричної активності гастродуоденальної зони, що супроводжувалося переважанням пікової активності та тенденцією до розповсюдження дуоденальних ритмів на шлунок. Це супроводжувалося зниженням агресивних властивостей шлункового соку (6 день) та збільшенням його об'єму (12-й день). При цьому NO-ергічна регуляція зберегла свій гальмівний вплив у відношенні скоротливої активності антрального відділу шлунка та цибулини дванадцятипалої кишки, а на 12-й день відбулося зниження обсягу шлункового соку при блокаді NO-синтаз при практично незмінних концентраціях пепсину, глікопротеїнів та рН.
Ключові слова: вегетативний дисбаланс, дуоденогастральний рефлюкс, гастродуоденальна зона, міоелектрична активність, шлункова секреція, NO-синтаза
Трушенко А.С. Координация периодической деятельности гастродуоденальной зоны при нарушении ее функционально-морфологической целостности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13. - физиология человека и животных. - Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, Симферополь, 2008.
В работе выявлены основные закономерности динамики моторно-секреторной деятельности желудка и двенадцатиперстной кишки при моделировании вегетативного дисбаланса у собак и при развитии дуоденогастрального рефлюкса у крыс. Изучена также роль нитрэргического звена регуляции в координации моторно-секреторных паттернов гастродуоденальной зоны при моделировании дуоденогастрального рефлюкса у крыс.
Установлено, что при моделировании вегетативного дисбаланса у собак происходят изменения функционально-морфологической целостности слизистой оболочки желудка и его моторной активности. При этом изменения моторно-секреторных ритмов желудка протекали в 3 стадии. На первой стадии (до 7-го дня) наблюдалось уравнивание длительностей «активных» периодов миоэлектрической активности с периодами покоя при одновременном увеличении активности поверхностно-эпителиальных и снижении активности париетальных клеток слизистой оболочки желудка. На второй стадии (7-15-й день) десинхронизация основного электрического ритма желудка сопровождалась повышением функциональной активности секреторных желез желудка. На третьей стадии вместе с постепенным увеличением длительности периодов покоя, амплитуды первичной волны миоэлектрической активности, периода основного электрического ритма желудка и уменьшением суммарной длительности «активных» фаз миоэлектрической активности наблюдалось резкое снижение функциональных возможностей секреторных желез желудка и дуоденогастральный рефлюкс.
При развитии дуоденогастрального рефлюкса до 6-го дня наблюдалась адаптация регуляторных систем слизистой оболочки желудка к действию неблагоприятных факторов, что проявлялось в снижении «агрессивных» свойств желудочного сока, появлению периодических атипичных колебаний на электродуоденомиограмме, и дестабилизации основных электрических ритмов желудка и двенадцатиперстной кишки с постепенным снижением их частоты, а также преобладанием ІІ фазы миоэлектрической активности. Это свидетельствовало о возможности заброса дуоденального содержимого в желудок, что и подтверждалось наличием желчных кислот в желудочном соке с 6 дня эксперимента. В конце эксперимента (12 день) резко падает амплитуда основного электрического ритма двенадцатиперстной кишки при одновременном повышении этого показателя в желудке, что указывает на активацию местных адаптационно-компенсаторных механизмов, направленных на нормализацию антероградного распространения моторных ритмов гастродуоденальной зоны. Указанные изменения моторики сопровождались увеличением активности париетальных и поверхностно-эпителиальных клеток слизистой оболочки желудка, а также угнетением деятельности ее главных клеток. Установлено, что при развитии дуоденогастрального рефлюкса NO-эргическая регуляция сохраняет свое тормозное влияние в отношении сократительной активности гастродуоденальной зоны путем угнетения миогенной пиковой активности антрального отдела желудка и луковицы двенадцатиперстной кишки. Наблюдавшиеся перестройки местной нейроэндокринной регуляции одним из механизмов могли иметь противоположное изменение (инверсия) влияния NO-эргического звена в направлении деятельности париетальных клеток желудка и его выборочное противоположное изменение влияния на периодическую миогенную активность желудка и двенадцатиперстной кишки. При этом изменение роли NO-эргического звена регуляции в отношении моторики гастродуоденальной зоны коснулось первично (6 день) и в большей мере механизмов генерации базального ритма желудка, в меньшей степени - базального ритма двенадцатиперстной кишки, и вторично (12 день) - активности секреторного аппарата желудка.
Ключевые слова: вегетативный дисбаланс, дуоденогастральный рефлюкс, гастродуоденальная зона, миоэлектрическая активность, желудочная секреция, NO-синтаза
Trushenko A. S. «Coordination of the periodic activity of the gastroduodenal zone in its function-and-morphological integrity disturbance». - Manuscript.
Dissertation for the candidate of biological sciences degree by specialty 03.00.13. - human and animal physiology. - V. I. Vernadskiy Taurida National University, 2008.
The motor-and-secretor activity of the stomach and duodenum in disturbances of the functional-and-morphological integrity of gastroduodenal zone was researched in dogs and rats. It was found out that vegetative system disbalance had caused changes of acid secretion in the fasted state, increase of gastric secretor response to exogenous histamine stimulation and a case of “regulatory rejection”, and motor rhythms appeared more sensitive for the regulatory changes than secretor activity of the stomach. In rats duodenogastric reflux modelling caused disturbances of a phasic nature of the gastroduodenal myoelectrical activity, which was associated with the spike-activity predominance and the tendency of the duodenal rhythms to diffuse on the stomach. It was associated with the decrease of the aggressive properties of gastric juice (6 day) and the increase of its volume (12 day). It was found out that the NO-ergic regulation had preserved its inhibitory influence on the contractile activity of the antrum and duodenal bulb, and the decrease of the gastric juice volume could be fixed in NO-syntase-blocked state with nearly unchanged pepsin and glycoprotein concentrations, and pH level.
Keywords: vegetative disbalance, duodenogastric reflux, gastroduodenal zone, myoelectrical activity, gastric secretion, NO-syntase.
Підписано до друку 3.04.2008. Формат 60х90/16. Папір друкарський. Друк плоский.
Гарнітура Times New Roman. Умовн. друк. арк. 1,0. Тираж - 100 прим. Замовлення №
Друкарня ДНУ, 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 5.
Подобные документы
Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Виразкова хвороба (ВХ). Макроскопічний стан гастродуоденальної зони та гістологічні зміни СО шлунка у хворих на ВХ ДПК та їх динаміку під дією ІГТ до лікування і через 30 днів після проведення ерадикації. Функціонально-метаболічний резерв організму.
автореферат [219,0 K], добавлен 12.03.2009Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.
статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017Роль імунної системи в генезі захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки. Підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на хронічний гастрит. Результати уреазного тесту та гістологічного методу. Показники гуморальної ланки імунітету.
автореферат [35,8 K], добавлен 18.03.2009Загальна характеристика, етіологія і патогенез, класифікація та клінічна характеристика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Основні підходи до немедикаментозного i відновного лікування при захворюваннях, лікувальна дія фізичних вправ.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 16.08.2010Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).
статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017Розвиток, патогенетичні ланки, класифікація, клінічні особливості бронхіальної астми в дітей. Алгоритм терапії астматичного нападу. Класифікація та сучасні терапевтичні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей.
реферат [240,3 K], добавлен 12.07.2010Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009- Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування
Хронічні захворювання травної системи у дітей. Функціональні та органічні захворювання шлунка та кишечника у дітей. Підвищення ефективності діагностики, створення клініко-морфологічної класифікації принципів профілактики і лікування ХННК у дітей.
автореферат [105,9 K], добавлен 12.04.2009
