При легеневій кровотечі спочатку слід заспокоїти хворого, надати йому положення напівсидячи, звільнити від одягу, який утруднює дихання, забезпечити доступ свіжого повітря. Хворий повинен стримувати кашель і спокійно й глибоко дихати. На груди доцільно покласти рушник, змочений холодною водою або міхур з льодом. Іноді дають пити холодну воду невеликими порціями, ковтати кусочки льоду. Для стримування кашлю необхідно дати таблетки проти кашлю (кодеїн). Для розвантаження малого кола кровообігу, зменшення тиску у судинах легень (особливо, якщо у хворого мітральна вада серця) необхідно накласти джгути на нижні кінцівки в ділянці стегон, внутрішньовенно ввести 10 мл 2,4% розчину еуфіліну, внутрішньом'язово 2 мл 2% розчину папаверину, підшкірно - 2-4 мл 2% розчину но-шпи. Ефективним є введення гангліоблокаторів. Гіпотензивну терапію проводять під контролем AT. Проводять медикаментозне лікування кровозупинними препаратами. -

Транспортування необхідно здійснювати спеціальним медичним транспортом у напівсидячому положенні обережно, щоб не викликати зайвих рухів, які можуть підсилити кашель і кровохаркання.

Небезпека асфіксії диктує необхідність проведення штучної вентиляції легень, при якій інтубаційну трубку вводять у непошкоджений бронх.

Особливо небезпечні кровотечі з великих судин середостіння, грудної стінки або легені у плевральну порожнину. Слід пам'ятати, що в плевральній порожнині може поміститись до 2-х і більше літрів крові. Крововилив у плевральну порожнину призводить де різкого погіршання стану хворого. У цих випадках хворому необхідно надати напівсидячого положення, звільнити від одягу, охолодити грудну клітку міхуром з льодом, створити умови для достатнього надходження свіжого повітря, організувати екстрену госпіталізацію хворого.

При кишковій кровотечі треба насамперед заспокоїти хворого. Для попередження втрати свідомості (через знекровлення мозку) треба укласти його на рівну поверхню і трохи підняти нижні кінцівки. Одночасно на ділянку джерела кровотечі (шлунок, дванадцятипала кишка, тонка кишка та ін.) необхідно покласти міхур з льодом, дати хворому ковтнути шматочки льоду (морозиво) або, увівши назогастральний зонд, промити шлунок холодною водою. Потім хворому дають пити 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду і 5% розчин амінокапронової кислоти. Розпочавши інфузійну терапію протишоковими кровозамінниками, хворого транспортують у хірургічний стаціонар.

Якщо зовнішня кровотеча не є складною для діагностики, то внутрішня (у просвіт шлунка, кишечника, черевну, плевральну порожнини) досить часто викликає утруднення. При госпіталізації хворого з внутрішньою кровотечею заводять карту спостереження за хворим. За показниками пульсу, артеріального тиску, гемограми можна визначити ступінь крововтрати. Якщо вони погіршуються, це свідчить про продовження кровотечі. Слід пам'ятати, що особливо небезпечною є повторна (рецидивна) кровотеча, яка завжди є більшою за об'ємом. Причинами її, як правило, є порушення правил остаточної зупинки кровотечі. Внаслідок підвищення артеріального тиску в оперованих хворих у післяопераційний період теж може виникнути кровотеча (виштовхування тромбу, сповзання лігатури, гнійно-запальні ускладнення в рані та ін.).

Доглядаючи за хворими з потенційно можливою кровотечею (виразкова хвороба шлунка, дванадцятипалої кишки, ерозивний гастрит, портальна гіпертензія) або за хворими із зупиненою кровотечею треба вести уважний контроль за загальним станом хворого, пульсом, рівнем артеріального тиску, а також проводити необхідні лабораторні дослідження. Це дозволяє своєчасно виявити початок кровотечі чи її рецидив. Будь-які зміни хворого, його поведінки, поява яких-небудь скарг повинні бути своєчасно помічені черговим медперсоналом і отримати належну оцінку лікаря.

5.3.2 Загальні принципи лікування кровотеч

З метою своєчасного виявлення і лікування кровотечі хворі потребують ретельного спостереження, а медичний персонал повинен володіти всіма методами її зупинки. У практичній діяльності застосовують той метод, який у даній ситуації є оптимальним. Іноді це один метод, частіше - їх поєднання. Але в кожному випадку треба пам'ятати, що зупинка кровотечі - це лише половина успіху лікування хворих з пошкодженням судин і крововтратою. Відразу за нею (або навіть паралельно) треба проводити заходи стосовно поповнення втраченої крові.

Відновлення ОЦК і ліквідація гіповолемії є головними для профілактики смертельно небезпечної декомпенсації. Тому необхідна термінова інфузія (не можна втрачати ні хвилини) на догоспітальному етапі і в стаціонарі. Від правильного вирішення питання про вибір трансфузійного середовища, дози, методу, способу введення і ретельного спостереження буде залежати успіх гемотрансфузійної терапії, її ефективність і безпечність у хворих з кровотечею. Потрібно застосовувати масивні дози плазмозамінників - плазми, альбуміну, протешу і колоїдних розчинів - поліглюкіну, реополіглюкіну, желатинолю тощо. В умовах стаціонару краще провести катетеризацію підключичної вени, а в критичних станах катетеризацію 2-3 крупних вен (а при необхідності й артерії), і нагнітати в них плазмозамінники, що дозволить вивести хворого із термінального стану.

Централізація кровообігу підтримує біологічну рівновагу між масою циркулюючої крові і ємністю судинного русла. В ранні строки надання невідкладної допомоги необхідно досягнути центрального перерозподілу крові, надаючи підвищеного положення нижнім кінцівкам. Цей прийом також дає змогу значно збільшити наповнення кров'ю органів грудної клітки і головного мозку за рахунок тих 15-20% ОЦК, які звичайно містяться в нижніх кінцівках.

Ліквідація порушень мікроциркуляцїі і перфузії тканин може бути забезпечена шляхом введення засобів, які покращують мікроциркуляцію - переливання реополіглюкіну, розчину новокаїну з фізіологічним розчином.

Підвищення кисневої ємності крові забезпечується шляхом достатньої легеневої вентиляції і насиченням крові киснем за допомогою носового катетера, канюлі або маски. Для збільшення кількості еритроцитів необхідно проводити вливання еритроцитарної маси, розморожених і відмитих еритроцитів. При можливості можна також застосувати гіпербаричну оксигенацію, під тиском 3 атм., що підвищує вміст кисню в еритроцитах і розчиненого кисню в плазмі.

Покращення реологічних властивостей крові досягають шляхом застосування гепарину по 5000 ОД 2 рази на день, препаратів саліцилової кислоти.

Відновлення порушень кислотно-лужної рівноваги і водно-електролітного балансу відбувається за рахунок введення 5-8,4% розчину бікарбонату натрію, лактосолі. Одночасно з цим необхідно вводити ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера-Лока, 5% розчин глюкози.

6. Матеріали для самоконтролю

6.1 Тести для самоконтролю

1. Потрібно притиснути сонну артерію щоб зупинити тимчасово кровотечу із м'яких тканин голови :

А. До тіла 4 шийного хребця;

В. До грудинно-ключично-сосковоподібного м'яза;

С. До поперечного відростка 6 шийного хребця;

Д. До поперечного відростка 4 шийного хребця;

Е. До тіла 6 шийного хребця.

2. Пахвову артерію для тимчасової зупинки кровотечі притискають:

А. У пахвинній западині до голівки плечової кістки;

В. У пахвинній западині до шийки плечової кістки

С. Відведенням руки доверху;

Д. До верхньої третини плечової кістки;

Е. Максимальним відведенням обох рук назад і їх фіксацією.

3. При травмі підключичної артерії для тимчасової зупинки кровотечі цю артерію притискають:

А. Нижче ключиці до 2 ребра;

В. Вище ключиці до 1 ребра;

С. Притиснення виконують 2 пальцем;

Д. Притискання виконують 3 пальцем;

Е. Притискання виконують 4 пальцем.

4. Стегнову артерію для тимчасової зупинки кровотечі притискають:

А. До горизонтальної гілки лобкової кістки вище за пупартову зв'язку біля її середини;

В. До горизонтальної гілки лобкової кістки нижче пупартової зв'язки біля її середини;

С. До вертикальної гілки лобкової кістки;

Д. До шийки стегнової кістки;

Е. До горизонтальної гілки лобкової кістки нижче і біля зовнішнього краю пупартової зв'язки.

5. При пошкодженні кінцівок і артеріальній кровотечі джгут накладають:

А. Вище і безпосередньо над раною;

В. Вище на 15-20 см над раною;

С. Нижче рани і максимально близько біля неї;

Д. Нижче рани і на відстані 4-5 см від рани;

Е. Нижче рани і на відстані 10-15 см від рани.

6. При пошкодженні кінцівок і артеріальній кровотечі джгут влітку без перекладання на іншу ділянку можна тримати:

А. 1 годину;

В. 1 годину 30 хв.;

С. 2 години;

Д. 2 години 30 хв.;

Е. До 3-х годин.

7. Для попередження травмування променевого нерва:

А. Джгут ніколи не накладають на середню третину плеча;

В. Джгут накладають на одяг;

С. Джгут накладають з використанням жолобоподібної фанерної шини (дощечки), що розміщується по внутрішній поверхні кінцівки;

Д. Джгут накладають з використанням жолобоподібної фанерної шини (дощечки), що розміщується по зовнішній поверхні кінцівки;

Е. Джгут накладають на малий термін (15-30 хв.).

8. Які ускладнення можуть виникнути після накладання джгута?

А. Некроз шкіри, парези

В. Неврити, паралічі, частковий некроз шкіри

С. Ішемічний неврит, некроз шкіри

D. Гангрена кінцівки, некроз шкіри

E. Все вище перераховане.

9. Які критерії правильно накладеного джгута?

А. Зупинка кровотечі

В. Відсутність пульсу на периферії

С. Бліда кінцівка

D. Холодна кінцівка

E. Все вищенаведене

10. Тиснуча пов'язка для тимчасової зупинки кровотечі показана при :

А. Кровотечі з вен передпліччя

В. Пошкодженні кисті

С. Кровотечі з м'яких тканин голови

D. Кровотечі з м'яких тканин грудної клітки

E. Всіх перерахованих пошкодженнях

11. При зупинці кровотечі тиснучою пов'язкою найбільш ефективним є:

А. Обробка рани 3% розчином перекису водню

В. Накладання на рану стерильної серветки, яку фіксують 2-3 турами бинта

С. Накладання тиснучої пов'язки при венозній кровотечі

Д. Накладання тиснучої пов'язки при капілярній кровотечі

Е. В проекції рани накладають пелот (щільно складену серветку, бинт) і щільно бинтують, перекручуючи тури бинта над пелотом.

12. При зупинці кровотечі тиснучою пов'язкою найбільш ефективним є:

А. Підвищене положення травмованої кінцівки

В. Обробка рани 3% розчином перекису водню

С. Накладання на рану стерильних серветок вище рівня рани і подальше бинтування еластичним бинтом з помірним на тяжінням

Д. Накладання на рану стерильної серветки, яку фіксують 2-3 турами бинта

Е. Накладання асептичної пов'язки і підвищене положення кінцівки.

13. При венозній кровотечі із м'яких тканин під час надання першої медичної допомоги доцільно:

А. Накласти джгут нижче рани

В. Накласти джгут вище рани і безпосередньо над раною

С. Накласти затискач і перев'язати судину

Д. Накласти тиснучою пов'язку

Е. Накласти асептичну пов'язку і надати підвищене положення кінцівці

14. Яка маніпуляція була недоцільною зайвою під час зупинки кровотечі накладанням затискача на судину в рані?

А. Попереднє пальцеве притискання магістральної артерії на протязі

В. Рану, що кровоточила розширили гачками

С. Послабивши пальцевий тиск, визначили місце знаходження судини, що кровоточить

Д. Провели пошук і виділили кінці розірваної магістральної артерії

Е. Розкривши затискач, браншами прокололи всі тканини в ділянці проксимальної кровотечі і закрили затискач.

15. Під час зупинки кровотечі методом прошивання тканин одна із нижче названих дій була неправильною.

А. Шкіру обробляють антисептиком.

В. Рану, що кровоточить, розширюють гачками.

С. Місце, що кровоточить прошивають традиційним одинарним швом.

Д. Визначають місце кровотечі.

Е. Місце, що кровоточить, прошивають Z-подібним швом, проводячи нитки нижче і вище місця кровотечі.

16.При помірній кровотечі з різаної рани пальця проводиться:

А. Накладання джгута на плече;

В. Накладання джгута на передпліччя;

С. Накладання тиснучої пов'язки на палець;

Д. Електрокоагуляція;

Е. Переливання крові.

17. При лікуванні хворого з шлунково-кишковою кровотечею застосовуються:

А. Амінокислотні препарати;

В. Амінокапронова кислота;

С. Анальгін;

Д. Кофеїн;

Е. Хлорантоїн.

18. Для визначення величини крововтрати проводиться аналіз крові на:

А. Вміст калію, кальцію;

В. Вміст білків крові;

С. Вміст гемоглобіну, еритроцитів;

Д. Вміст білірубіну, амілази;

Е. С-реактивний білок.

19. Яким чином ви сповістите про час накладання джгута на кінцівку:

А. Скажете супроводжуючому персоналу;

В. Скажете постраждалому;

С. Сповістите по телефону;

Д. Покладете записку під джгут;

Е. Сповіщати не потрібно.

20. При кровотечі з рани скроневої ділянки голови пальцем потрібно притиснути:

А. a. occipitalis;

В. a. temporalis;

С. a. facialis;

Д. a. carotis;

Е. a. subclavia.

21. Асистуючи хірургу під час операції з приводу апендициту Ви бачите артеріальну кровотечу з судини що скоротилась і знаходиться в товщині жирової клітковини. Що повинен зробити хірург?

А. Пальцеве притиснення судини;

В. Накласти затискач, прошити і перев'язати брижеєчку;

С. Перев'язати судину в рані;

Д. Прошити судину на протязі;

Е. Накласти судинний шов.

22. При шлунковій кровотечі хворому першочергово внутрішньовенно потрібно ввести:

А. Хлорид кальцію;

В. Хлорид магнію;

С. Хлорид калію;

Д. Аскорбінову кислоту;

Е. Фізіологічний розчин.

23. Як визначити індекс Альтговера у хворого з кровотечею:

А. Співвідношення дихання/пульс;

В. Співвідношення дихання/АТ;

С. Співвідношення пульс/АТ;

Д. Співвідношення пульс/дихання;

Е. Співвідношення діурез/пульс.

24. З метою зупинки якої кровотечі показано застосування розтопленого воску:

А. Паренхіматозного органу;

В. Губчастої речовини кістки;

С. Компактної речовини кістки;

Д. Порожнистого органу;

Е. Рани шкіри.

25. Для оцінки важкості кровотечі потрібно визначити:

А. Тільки рівень гемоглобіну крові;

В. Кількість еритроцитів;

С. Величину гематокриту;

Д. Питому вагу крові;

Е. Всі перераховані показники крові.

26. Визначте характер кровотечі з рани у хворого з нагноєнням рани:

А. Рання вторинна кровотеча;

В. Первинна кровотеча;

С. Пізня вторинна кровотеча;

Д. Кровотеча від розриву;

Е. Спонтанна кровотеча.

27. При кровотечі з рани печінки показано застосування:

А. Тампонади рани сальником;

В. Перев'язки судин;

С. Тимчасового притискання;

Д. Перев'язки судин на протязі;

Е. Використання гемостатичної губки.

28. Зупинити кровотечу при незначній різаній рані пальця:

А. Накладання джгута;

В. Згинання пальця;

С. Розгинання пальця;

Д. Тиснуча пов'язка;

Е. Діатермокоагуляція.

29. В разі виникнення кровотечі з вен стравоходу показано застосування:

А. Тампонади;

В. Зонда Блекмора;

С. Притискання;

Д. Зонда Фогарті;

Е. Дуоденального зонду.

30. У хворого виникло блювання "кавовою гущею". Вкажіть ймовірний діагноз:

А. Пошкодження нирок;

В. Пошкодження плеври;

С. Пошкодження очеревини;

Д. Шлункова кровотеча;

Е. Товстокишкова кровотеча.

31. Вкажіть ймовірний діагноз у хворого, якщо у останнього мала місце мелена:

А. Захворювання сечостатевої системи;

В. Шлунково-кишкова кровотеча;

С. Кровотеча з дихальних шляхів;

Д. Гемороїдальна кровотеча;

Е. Прямокишкова кровотеча.

32. Вкажіть захід профілактики вторинної кровотечі:

А. Сумлінний контроль гемостазу;

В. Дотримання правил асептики та антисептики;

С. Якісна первинна хірургічна обробка рани;

Д. Дренування рани;

Е. Все вище наведене.

33. Який з вищенаведених препаратів впливають на згортальну систему крові:

А. Фібриноген;

В. Вікасол;

С. Тромбоцитарна маса;

Д. Кріопреципітат плазми;

Е. Всі вище названі.

34. Яка пов'язка показана при забитій рані потилиці з помірною кровотечею:

А. Пов'язку Дезо;

В. Колосовидна пов'язка;

С. Чепчик;

Д. Пов'язку Вельпо;

Е. 8-побібна пов'язка.

35. Яка пов'язка показана при незначній кровотечі з різаної рани в зоні плечового суглобу:

А. Колосовидна пов'язка;

В. Пов'язка Дезо;

С. Пов'язка Вельпо;

Д. Пов'язка "вуздечко";

Е. Циркулярна пов'язка.

36. При яких кровотечах застосовується гемостатична губка?

А. Артеріовенозних

В. Венозних

C. Паренхіматозних

D. Артеріальних

Е. При всіх перерахованих

37. Яка орієнтовна крововтрата при закритих переломах гомілки?

А - 200 мл

В - 300 мл

С - 500 мл

D - 600-800 мл

Е - 1-1,5 л

38. Яка орієнтовна крововтрата при закритих переломах стегна?

А - 0,5 л

В - 0,7 л

С - 0,8-1 л

D - 1.-1,5 л

Е - 1,7-2 л

39. Яка причина ранніх вторинних кровотеч?

А. Груба перев'язка рани

В. Підвищений артеріальний тиск

С. Нагноєння рани

D. Раннє вставання хворого на 2-3 день після операції;

Е. Перекладання хворого з каталки

40. Пізня вторинна кровотеча виникає в наслідок:

А. Ліквідації спазма судин

В. Ретракції кров'яного згортка

С. Підвищення артеріального тиску

D. Гнійного розплавлення тромбу або стінки судини

Е. Дефіциту в організмі факторів сідання крові

41. Що необхідно мати біля ліжка хворого при загрозі вторинної зовнішньої кровотечі на кінцівках?

А. Запасну асептичну пов'язку, індивідуальний перев'язочний пакет

В. Кровозупиняючий затискач

C. Джгут

D. Апарат для вимірювання АД

Е. Гачки для проведення ревізії рани, голкотримач, нитки, хірургічні голки.

42. Коли виникає пізня вторинна кровотеча?

А. 3-5 доба

В. 5-7 доба

C. 10-15 доба

D. 8-10 доба

Е. 15-20 доба

43. Який з названих препаратів використовують для зупинки кровотечі при гемофілії С.

А. Гемостатична губка

B. Кріопреципітат

С. Желатинова губка

D. Фібринова плівка

Е. Тромбін

44. До якого з методів зупинки кровотечі відноситься діатермокоагуляція?

А. Механічних

В. Фізичних

С. Хімічних

D. Біологічних

Е. Комбінованих

45. Тиснуча пов'язка для тимчасової зупинки кровотечі показана при

А. Кровотечі з вен передпліччя

В. Пошкодженні кисті

С. Кровотечі з м'яких тканин голови

D. Кровотечі з м'яких тканин грудної клітки

E. Всіх перерахованих пошкодженнях

46. Які гемостатичні препарати відносяться до загальної дії?

А. Фібриноген.

В. Нативна плазма, свіжозаморожена антигемофільна плазма, фібриноген

С. Вікасол, аскорбінова кислота, трасилол

D. Розчин хлориду кальцію, контрикал

Е. Всі вищенаведені

47. До яких методів зупинки кровотечі відноситься фібриноген?

А. Механічних

В. Хімічних

С. Фізичних

D. Комбінованих

E. Біологічних

48. До біологічного способу зупинки кровотечі відноситься:

A. Тампонада рани сальником

В. Введення хлориду кальцію

С. Введення адреналіну

D. Введення амінокапронової кислоти

Е. Введення вікасолу внутрішньом'язово

49. Який механізм спонтанного гемостазу?

А. Вазоконстрикція судини

В. Адгезія тромбоцитів

С. Агрегація тромбоцитів

D. Утворення тромбоцитарного згустку, на який осідає фібрин

E. Все вищенаведене

50. Які препарати не використовують при кровотечах з метою нормалізації білкового обміну?

А. 10% розчин альбуміну

В. Протеїн

С. Нативна плазма

D. Інтраліпід

Е. Суха плазма

51. Яка перша медична допомога при кровотечах?

А. Тимчасова зупинка кровотечі

В. Профілактика геморагічного шоку

С. Транспортна іммобілізація

D. Знеболювання

E. Все вищенаведене

52. Що з загальних симптомів не характерно для вторинної кровотечі?

А. Зниження артеріального тиску

В. Частий слабкий пульс

С. Блідість шкірних покривів

D. Липкий холодний піт

E. Головний біль

53. Який з наведених загальних клінічних симптомів не характерний для кровотечі?

А. Слабкість

В. Спрага

С. Запаморочення

D. Ціаноз

Е. Блідість

54. Яка причина ранніх вторинних кровотеч?

А. Нагноєння рани

В. Поранення судини

C. Відрив тромбу

D. Перекладання хворого з каталки

Е. Раннє вставання хворого

55. Які показники найбільш точно відображають величину крововтрати в перші години при важкій кровотечі?

А. Питома вага крові

В. Вміст гемоглобіну

С. Гематокрит

D. Вміст еритроцитів

E. Зміна показників гемодинаміки разом

56. До яких методів зупинки кровотечі відноситься тампонада рани м'язом?

А. Хімічних

В. Фізичних

С. Біологічних

Б. Комбінованих

Е. Механічних

57. Які реконструктивні операції виконуються при артеріальній кровотечі?

А. Судинний шов

В. Резекція судини з анастомозом "кінець в кінець"

С. Протезування судини

D. Шунтування судини

E. Всі вищенаведені.

58. Який із названих препаратів не посилює згортаючі властивості крові:

А. 5% розчин аскорбінової кислоти.

В. 10% розчин хлориду кальцію.

С. 5% розчин амінокапронової кислоти.

Д. Вітаміни групи В.

Е. Андроксон.

59. Який із названих препаратів не посилює згортаючі властивості крові:

А. Фібриноген.

В. Фібринолізин.

С. Дицинон.

Д. Контри кал.

Е. Трасилол.

60. Що із названих заходів є недоцільним і неефективним при легеневій кровотечі?

А. Хворого слід заспокоїти, надати йому положення напівсидячи.

В. Дати понюхати 0,5% розчину нашатирного спирту.

С. Хворий повинен стримувати кашель і спокійно й глибоко дихати.

Д. На груди покласти рушник змочений холодною водою або міхур з льодом;

Е. Внутрішньовенно ввести 10 мл 10% глюконату кальцію.

61. Що із названих заходів є недоцільним і неефективним при легеневій кровотечі?

А. Надати хворому положення напівсидячи, звільнити від одягу, який утруднює дихання.

В. Забезпечити доступ свіжого повітря.

С. Внутрішньовенно ввести 10 мл 2,4% розчину еуфіліну.

Д. Внутрішньом”язово ввести 2 мл 50% розчину анальгіну.

Е. Внутрішньом”язово ввести 2 мл 2% розчину папаверину, підшкірно - 2-4 мл 2% розчину но-шпи.

6.2 Завдання для самоконтролю

1. Влітку в приймальне відділення КШД доставлений потерпілий з травмою правої кисті. Пов'язка рясно промокла кров'ю. Стан хворого задовільний. АТ 130/170 мм. рт. ст., пульс 80 за 1 хв. На променеві й артерії на стороні травми пульс не прощупується. На нижній третині правого плеча джгут. В кишені записка про час накладання джгута. Яка груба помилка допущена при тимчасовій зупинці кровотечі?

А. Джгут не послабляла через 1,5 години після накладання.

В. Записка про час накладання джгута мала бути під його турами.

С. Джгут був накладений без показань.

Д. Джгут накладено в нижній третині плеча.

Е. Кінцівка не була іммобілізована.

2. На виробництві під час праці на стругальному станку потерпілий К., 27 років отримав травму лівої кисті. Лікар ШД встановив попередній діагноз: ампутація I і пальців лівої кисті і тимчасово зупинив кровотечу. Виберіть правильний варіант.

А. Накладання джгута на рівні нижньої третини плеча

В. Накладання джгута в середній третині передпліччя

С. Накладання стискуючої пов'язки

Д. Використаний метод максимального згинання лівої верхньої кінцівки.

Е. Багатошарова асептична пов'язка на рани кисті.

3. На виробництві під час праці на стругальному станку потерпілий К., 27 років отримав травму лівої кисті. Лікар ШД встановив попередній діагноз: ампутація I і пальців лівої кисті і тимчасово зупинив кровотечу. В приймальному відділенні при огляді потерпілого : пов'язка на лівій кисті рясно просякла кров'ю, одяг просякнутий кров'ю. Яка помилка була допущена під час тимчасової зупинки кровотечі?

А. Не накладений джгут на нижню третину передпліччя

В. Не накладена стискуюча пов'язка

С. Не накладена багатошарова асептична пов'язка

Д. Не був застосований метод притискання судин на протязі

Е. Застосований метод максимального згинання кінцівки в ліктьовій ямці не було пелота (щільно складеної серветки, згорнутого бинта).

4. Потерпілий поступив з незупиненою кровотечею із травмованої кисті в стані алкогольного сп'яніння. Чому кровотеча під час транспортування потерпілого продовжувалася?

А. Не був накладений джгут на нижню третину лівого плеча

В. Не був накладений джгут на нижню третину лівого передпліччя

С. Був використаний метод максимального згинання лівої кінцівки в ліктьовому суглобі але без фіксації в цьому положенні бинтом.

Д. Багатошарова асептична пов'язка недостатньо фіксована

Е. Не були застосовані кровоспинні препарати (діценон, вікасол).

5. В приймальне відділення доставлений потерпілий С. 38 років, с діагнозом рвана рана нижньої третини внутрішньої поверхні правої верхньої кінцівки. Зовнішня кровотеча. Фельдшером швидкої допомоги була проведена тимчасова зупинка кровотечі методом накладання кровоспинного затискача на судину в рані. Метод зупинки кровотечі був ефективним. Зі слів фельдшера, що супроводжував хворого, машина ШМД попала в пробку. Він вийшов вияснити ситуацію. Повернувся і був здивований : асептична пов'язка, одяг, носилки були рясно просякнуті кров'ю. Стан хворого різко змінився. Він був блідий, дещо збуджений. Пульс на променевій артерії лівої руки - 100 - 110/хв. Фельдшер наклав джгут вище рани. Яку помилку допустив медик при наданні першої медичної допомоги пораненому?

А. Треба було накласти джгут відразу

В. Кінцівка не була іммобілізована

С. Не була накладена стискуюча пов'язка

Д. Не виконана тампонада рани

Е. Не були зв'язані вушка затискача, який під час транспортування розкрився.

6. В приймальне відділення лікарні був доставлений хворий з флегмоною правої пахвинної ділянці. Із анамнезу вияснено, що хворий вживає ін'єкційні наркотики, які вводив багато разів у стегнову артерію. Після розкриття флегмони в умовах стаціонару виникла артеріальна інтенсивна кровотеча. Рана була затампонована. Кровотеча зупинена. Викликаний судинний хірург для консультації. На короткий термін хворий був залишений в палаті без нагляду медсестри. Лікар, який зайшов виявив, що поза тампоном інтенсивно витікає кров. Хворого терміново взяли в перев'язочну і виправили ситуацію.

Що виконали хірурги при повторній зупинці кровотечі, усунувши недолік першої спроби.

А. Провели заміну тампону і затампонували більш туго.

В. Наклали затискач на стегнову артерію.

С. Прошили стегнову артерію в рані

Д. Притиснули стегнову артерію вище розриву пальцем, за тампонували туго рану, шкіру зашили над тампоном.

Е. Ввели кровоспинні препарати (децинон, 10% розчин хлориду кальцію, вікасол).

7. Кровотеча із рани печінки під час лапаротомії була зупинена методом тугої тампонами марлевим тампоном. Після видалення тампона на 4-ий день виникла інтенсивна кровотеча. Виконана повторна операція (релапаротомія). Паренхіматозна кровотеча із рани печінки зупинена. Яка на Вашу думку причина пізньої вторинної кровотечі?

А. Виникло ускладнення. Перитоніт.

В. Раннє видалення тампона.

С. Підвищення артеріального тиску.

Д. Не була проведена гемостатична терапія (діценон, вікасол, амінокапронова кислота).

Е. Хворий рано піднявся з ліжка і почав ходити.

8. Через три години після поранення у живіт в приймальне відділення був доставлений потерпілий, 30 років. Загальний стан тяжкий, скаржиться на біль у животі, слабкість, головокружіння, пов'язка рясно просякла кров'ю, пульс - 120 уд/хв., АТ - 80/60 мм рт. ст., блідий, вкритий липким холодним потом, адинамічний, загальмований, кінцівки холодні, акроціаноз.

Встановіть при огляді попередній об'єм крововтрати.

A. 10% ОЦК

B. 11-20% ОЦК

C. 21-30% ОЦК

D. 31-40% ОЦК

E. Більш ніж 40% ОЦК

9.У шпиталь поступив лейтенант з вогнепальним пораненням живота в області правого підребер'я, яке отримав годину тому, стан середньої важкості, пульс 100 ударів за хвилину, АТ 95/60 мм рт. ст., свідомість зберігається, блідий, під час перкусії живота по фланках притуплення, живіт напружений болючий, з рани пролабує частина сальника.

Яка це може бути кровотеча та яку допомогу необхідно надати?

А. Внутрішньочеревна кровотеча. Проводити протишокову терапію, рану обробити 5% розчином йодобака

В. Внутрішня кровотеча, негайно оперувати (лапаротомія, ревізія органів черевної порожнини)

С. Гемоперитоніум, термінова операція і водночас протишокові заходи

D. Зовнішня та внутрішня кровотеча, проводити протишокові заходи протягом 2 годин та готувати на операцію

Е. Зовнішня кровотеча, шкіру навколо рани обробити антисептиком, накласти пов'язку, ввести антибіотики, проводити протишокові заходи протягом 2 годин

10. Військовий В., 28 років, під час вибуху бронетранспортера, отримав 3 години тому закриту травму живота. В медроті при сортуванні скаржиться на біль у животі, слабкість, головокружіння. Загальмований, адинамічний, вкритий липким холодним потом, PS - 120 ударів за 1 хвилину, АТ 90/60 мм рт. ст., ознаки притуплення перкуторного тону у відлогих ділянках черевної порожнини. Встановіть попередній діагноз на сортувальному майданчику.

A. Травматичний шок І ступеня, внутрішньочеревна кровотеча, пошкодження паренхіматозних органів черева

B. Внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок ІІ ступеня, пошкодження внутрішніх органів черева.

C. Внутрішньочеревна кровотеча, травматичний шок ІІ ступеня

D. Внутрішньочеревна кровотеча, травматичний шок ІІІ ступеня

E. Внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок ІІІ ступеня, пошкодження печінки

11. В приймальне відділення поступив потерпілий, 35 років, який 3 години тому впав з висоти чотирьох метрів, блідий, пульс 120 уд/хв., в області живота різкий біль, напруження м'язів в правому підребер'ї, АТ 100/60 мм рт. ст. Встановлено діагноз - закрита травма живота, пошкодження печінки, внутрішня кровотеча. Під час операції у потерпілого виявлено розрив правої долі печінки, кровоточива рана розміром 8x5 см.

Яким методом хірург повинен зупинити кровотечу?

А. Ушивання рани п-подібними швами з одночасною тампонадою сальником на ніжці

В. Ушивання рани одиночними швами, тампонада рани серветкою

С. Окремі поодинокі шви на печінку, тампонада рани за допомогою марлевої серветки та виведення її через окремий розтин

D. Застосування гемостатичної губки та тампонада рани

Е. Гемостатична губка в рану печінки, гемотрансфузія, тампонада рани серветкою

Література

Основна:

1. Лекції.

2. “Зальна хірургія”(за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д. Хіміча) Київ, „Здоров'я”, 1999.

3. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. „Загальна хірургія” Київ, „Здоров'я”, 2004.

4. Гостищев В.К. „Общая хирургия”. Москва, 2004.

Додаткова:

5. Петров С.П. - „Общая хирургия”. Санкт-Петербург, 2002.

6. „Общая хирургия” под редакцией В.Шмитта, В. Хартига, М.П. Кузика. М. „Медицина”, 1985.

Размещено на Allbest.ru