Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)

9. Очерки экологической патологии/ Аветисьян И.Л., Бубело А.А., Выдыборец С.В., Глаголев Р.В., Гребеньщикова Н.А., Дегтярева Л.В., Задорожна А.Г., Иванова О.Н., Козлова Т.Г., Лыховский О.И., Мороз Г.З., Михайличенко Б.В., Науменко А.Н., Ольховская Э.П., Пищиков В.А., Полякова В.А., Попович Ю.Ю., Рачиба С.Я., Самусева Е.С., Сегеда С.И., Сушко В.А., Терещенко В.П., Ткаченко В.В., Ткаченко Е.В., Ющенко В.Н./Под ред.. В.П.Терещенко. -- Изд. ІІ, перераб. И дополненное. -- К.: «Мединформ», 2006. -- 420 с. (Здобувачеві належить ідея перевидання колективної монографії та визначення її складових і редагування окремих розділів).

10. Чернобыльская катастрофа: патологическая анатомия и патоморфоз некоторых заболеваний / Терещенко В.П., Дегтярева Л.В., Сегеда Т.П., Науменко А.Н., Сушко В.А., Мороз Г.З., Пищиков В.А., Ткаченко Е.В., Михайличенко Б.В., Иванова О.Н., Бубело А.А., Задорожная А.Г. / Под ред. В.П. Терещенко, Л.В.Дегтяревой,-- Изд. ІІ, перераб. и доп. -- К.: МИЦ «Мединформ», 2006. --172 c. (Здобувачеві належить ідея перевидання колективної монографії з визначенням її складових та участю у написанні всіх розділів)

11. Пищиков В.А. Язвенная болезнь двенадцатиперсной кишки в спектре медико-социальных проблем Чернобыльской катастрофы / Язвенная болезнь двенадцатиперсной кишки у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы / Под ред. Мороз Г.З., Терещенко В.П. -- К.: МИЦ «Мединформ», 2005. -- С. 9-12.

12. Пищиков В.А., Терещенко В.П. О необходимости медико-социального мониторинга техногенного воздействия на организм человека // Очерки экологической патологии/Под ред. В.П.Терещенко. -- Изд. ІІ, перераб. И дополненное. -- К.: МИЦ «Мединформ», 2006. -- С. 155-161. (Здобувачеві належить ідея роботи, сформульовані всі її положення за консультаційної допомоги співавтора).

13. Методичні засади розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідизації: Посібник /Терещенко В.П., Дегтярьова Л.В., Сегеда Т.П., Іванова О.М., Бубело Г.О., Піщиков В.А., Гребеньщикова Н.О., Вишневська Н.В. / За ред. В.П.Терещенко -- К.: МВЦ «Медінформ», 2005. Ї 160 с. (Взяв участь у розробці та представленні оригінальної версії щодо відмежування патології, пов'язаної з впливом чинників Чорнобильської катастрофи).

14. Окремі питання діагностики захворювань із застосуванням морфологічних методів дослідження: посібник для лікарів та студентів вищих медичних навчальних

закладів /Терещенко В.П., Піщиков В.А., Дегтярьова Л.В., Сегеда Т.П., Іванова О.М., Бубело Г.О., Науменко О.М., Мороз Г.З., Сушко В.О./За ред.. В.П.Терещенко, В.А.Піщикова. -- К.: МВЦ «Медінформ», 2006. Ї 104 с. (Здобувач взяв участь у розробці та представлені критеріїв прижиттєвої діагностики захворювань органів дихання і травлення).

15. Методичні засади застосування ентеросорбентів при різноспричинених аномаліях імунної відповіді: посібник для лікарів /Терещенко В.П., Дегтярьова Л.В., Литвиненко М.В., Роша Л.Г., Сегеда Т.П., Іванова О.М., Піщиков В.А., Кожушко Ю.М. / За ред. В.П.Терещенко, Л.В.Дегтярьової. -- К.: МВЦ «Медінформ», 2007. Ї 80 с. (Здобувач аргументував рекомендації щодо доцільності застосування ентеросорбентів в осіб, які постраждали у зв'язку з аварією на ЧАЕС).

16. До питання про патогенез порушень вищої нервової діяльності в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи / Терещенко В.П., Пострелко В.М., Піщиков В.А., Науменко О.М., Сегеда Т.П., Задорожна А.Г., // Сімейна медицина. -- 2004. -- № 3.-- С. 63-64. (Здобувачеві належить ідея дослідження та взята участь у розробці концепції патогенезу порушень вищої нервової діяльності, зокрема -- виникнення т.з. вегето-судинної дистонії, у пацієнтів-ліквідаторів).

17. Метаболічна відповідь на пошкодження та її підґрунтя / В.П.Терещенко, О.М.Науменко, В.А.Піщиков, А.Г.Задорожня// Сімейна медицина. -- 2004. -- №4. -- С.44-46. (Здобувач взяв участь у розробці основної ідеї роботи й в оформленні її результатів у вигляді публікації)

18. Про участь гладком'язових клітин судинної стінки у реакціях на походження /Терещенко В.П., Сегеда Т.П., Іванова О.М., Дегтярьова Л.В., Науменко О.М., Піщиков В.А. // Сімейна медицина. -- 2006. -- № 4. -- С.33-38. (Участь у формулюванні ідеї дослідження, розробці окремих положень та представленні результатів).

19. Піщиков В.А., Чебан В.І. Стратегія медичного захисту населення у «післячорнобильському» періоді: аналітичний погляд //Вісник проблем біології і медицини. -- 2007.-- Вип. 3. -- С.10-17. (Здобувачем здійснено всі дослідження і представлено їх результати за консультаційної допомоги співавтора).

20. Піщиков В.А. Проблеми в роботі експертних комісій при розпізнавані патології, пов'язаної з чинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідизації// Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. -- К.-- Тернопіль: «Укрмедкнига».-- 2007.--№2 -- С.41-49.

21. Обґрунтування скерованості лікувальних заходів при бронхолегеневій патології поєднаній з аномаліями імунної відповіді/ Терещенко В.П., Піщиков В.А., Роша Л.Г., Сушко В.О., Дегтярьова Л.В., Сегеда Т.П., Базика Д.А., Чебан В.І.// Вісник наукових досліджень. -- Тернопіль, 2007.-- С.41-44. (Здобувач сформулював рекомендації органам охорони здоров'я, виходячи з результатів колективного наукового пошуку).

22. Порушення в органах травлення при аномаліях імунної відповіді різного походження:аргументація особливостей лікувальної тактики / Терещенко В.П., Піщиков В.А., Литвиненко М.В., Дегтярьова Л.В., Сегеда Т.П.//Сімейна медицина. -- 2007.--№ 3.-- С.59-64. (Здобувач сформулював рекомендації органам охорони здоров'я, виходячи з результатів колективного наукового пошуку).

23. Піщиков В.А. Аналіз Чорнобильського законодавства з позицій організатора охорони здоров'я //Довкілля та здоров'я.--К.--2007.--№4.--С.51-55.

24. Методичні засади прогнозування динаміки патології в органах інкорпорування радіонуклідів у потерпілих від аварії на ЧАЕС / Дегтярьова Л.В., Піщиков В.А., Терещенко В.П., Науменко О.М., Сушко В.О., Сегеда Т.П., Задорожна А.Г., Іванова О.М. //Зб.наук. праць співроб. КМАПО ім.Шупіка. -- 2005. Ї Вип. 14, Кн. 1. -- С. 637-640. (Здобувач взяв участь у розробці методології дослідження і представленні його результатів).

25. Про верифікацію медико-біологічних наслідків техногенних інцидентів / Терещенко П.В., Дегтярьова Л.В., Сегеда Т.П., Піщиков В.А., Науменко О.М., Бубело Г.О., Задорожна А.Г. //Зб.наук. праць співроб. КМАПО ім.Шупіка. -- 2005.Ї Вип. 14, Кн. 2. - С. 827-830. (Здобувачем розроблені окремі положення загальної методології верифікації медико-біологічних наслідків техногенних інцидентів).

26. Піщиков В.А., Терещенко П.В. Окремі питання медичного забезпечення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: досвід і проблеми // Зб.наук. праць співроб. КМАПО ім.Шупіка. -- 2005.Ї Вип. 14, Кн.1. - С. 684-689. (Виконані всі дослідження за консультаційної допомоги співавтора).

27. Розділ 3. Питання удосконалення управління охороною здоров'я / За ред. В.А. Піщикова /Актуальні проблеми сучасної охорони здоров'я України, кадри стан організації, управління, медичні інформаційні системи та медичні інформаційні технології -- К., 2007. -- С.65-122.

28. Особливості морфогенезу техеогенно-індукованих фібропластичних змін судинно-стромальних структур.-- Терещенко В.П., Сегеда Т.П., Дегтярьова Л.В., Іванова О.М., Піщиков В.А. //Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей .-- Донецьк, 2007.-- Вип., 11, Т.1.-- С. 98-102. (Здобувач є співавтором положень про розвиток фібропластичних змін як радіобіологічних ефектів).

Окрім того, за участі автора видано 4 методичні рекомендації й один інформаційний лист.

АНОТАЦІЯ

Піщиков В.А. Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі Чорнобильської катастрофи). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 03.00.01 - радіобіологія і 14.02.03 - соціальна медицина. Ї Державна установа «Науковий центр радіаційної медицини» АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню принципів організації медико-соціального забезпечення постраждалих (стандартів обстеження, лікувально-профілактичних заходів) з їх правовим супроводом на різних етапах ліквідації негативних наслідків великомасштабної радіаційної аварії виходячи з результатів комплексних, в тому числі - патоморфологічних, досліджень віддалених радіобіологічних, медико-соціальних й експертних проблем, пов'язаних із Чорнобильською катастрофою.

Вивчено першоджерела (нормативно-правові акти, методичні розробки, наукові публікації) щодо організації медико-соціального забезпечення на всіх етапах мінімізації негативних наслідків аварії на ЧАЕС. Проаналізовано їх з радіобіологічних позицій і систематизовано їх у зручному для використання вигляді.

Проведена клініко-дозиметрична оцінка залучених до дослідження когорт постраждалих.

Доведено, що найвагомішим радіобіологічним наслідком щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС є індукований патоморфоз захворювань, з'ясовано його сутність та клініко-морфологічні відповідності і прогностичні аспекти стосовно найпоширеніших серед цих когорт населення недуг.

Проаналізовано методичні засади розпізнавання патології, поєднаної з чинниками Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з проблемами в роботі експертних комісій. Представлено власну версію принципів відмежування патологічних процесів, індукованих складовими аварії.

Досліджено ефективність основних положень чорнобильського законодавства впродовж післяаварійного періоду й обґрунтовано актуальні на сьогодні медико-соціальні заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Сформульовано концепцію медико-соціального забезпечення на етапах ліквідації великомасштабної аварії виходячи із «чорнобильського досвіду».

Ключові слова: медико-соціальне забезпечення, великомасштабна радіаційна аварія, Чорнобильська катастрофа, радіобіологічні ефекти, патоморфоз.

АННОТАЦИЯ

Пищиков В.А. Научно-методическое обоснование организации медико-социального обеспечения ликвидации крупномасштабной радиационной аварии (на примере Чернобыльской катастрофы) Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальностям 03.00.01 - радиобиология и 14.02.03 - социальная медицина Государственное учреждение «Научный центр радиационной медицины» АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена обоснованию принципов организации медико-социального обеспечения пострадавших (стандартов обследования, лечебно-профилактических мер) с их правовым сопровождением на разных этапах ликвидации последствий крупномасштабной радиационной аварии, исходя из результатов комплексных, в том числе - патоморфологических, исследований отдаленных радиобиологических, медико-социальных и экспертных проблем, связанных с Чернобыльской катастрофой.

Задействован комплекс современных методов исследования с формированием баз данных при помощи адекватных информационных технологий. Медико-статистические и аналитические методики обеспечили базисную информацию, а предметное задействование морфологических (обзорных, селективных гистохимических, гистоаторадиографических, электронномикроскопических) методов с клиническими сопоставлениями сделало возможной детализацию ее отдельных положений (верификацию радиобилогических эффектов). Всего использованы результаты 196647 клинико-морфологических наблюдений.

На основании изучения первоисточников относительно организации медико-социального обеспечения на всех этапах минимизации последствий аварии на ЧАЭС установлено, что патогенетически значимыми для человеческого организма были следующие ее факторы: а)техногенные (ионизирующее излучение в различных дозах; разнообразные ксенобиотики, особенно - свинец, как технологические составляющие аварии и ее ликвидации; высокая температура, копоть, пыль); б) социально-психологическая компонента; в) стресс (общий адаптационный синдром) производная первичных (по терминам аварии) стимулов. Характер биологических эффектов этих факторов определяются не только их автономными, но и аддитивными и синергическими влияниями.

Осуществлена клинико-дозиметрическая оценка задействованных в исследовании контингентов пострадавших.

Выяснено, что самым весомым радиобиологическим последствием крупномасштабной радиационной аварии, как имеет место, в случае Чернобыльской катастрофы, является индуцированный патоморфоз заболеваний у пострадавших категорий населения. Его предметное распознавание требует задействования в диагностическом, лечебном и экспертном процессах морфологических методов исследования, что, кроме оптимизации лечения и профилактики, позволяет избежать многочисленных спекуляций.

Сущность индуцированного патоморфоза болезней у лиц, которые пострадали в связи с аварией на ЧАЭС, заключается в изменениях клинической симптоматики болезней, что (по данным патоморфологических исследований) базируется на трансформации их топографии, кинетики воспалительных процессов, инфекции; нарушениях местной регуляции в тканях, дисрегенерации, а также интенсификации инволютивных изменений и фибрилогенеза.

Принимая во внимание предвиденную масштабность патогенных факторов, при гипотетической ситуации, подобной аварии на ЧАЭС, полностью обезопасить население от их влияния нереально, однако минимизации способствуют: а) адекватная информированность всех слоев граждан; б) эффективные средства защиты (особенно - органов дыхания) для контингентов, задействованных в ликвидационных работах; в) быстрейшая эвакуация из зоны бедствия детей и подростков; г) использование в лечебно-профилактических мерах гемо- и ентеросорбентов.

Показано, что при организации медицинского обеспечения ликвидации последствий крупномасштабной радиационной аварии надо принимать во внимание, что ее факторы, как это произошло в случае Чернобыльской катастрофы, обусловливают состояние напряжения компенсаторно-приспособительных процессов для больших контингентов пострадавших. Минимизация потерь при выходе из этой ситуации зависит от всесторонней информированности специалистов-медиков (вне ведомственных и других спекуляций) для дальнейших осознанных действий, а также пересмотра отдельных положений диагностической, лечебной и профилактической тактик (традиционные часто оказываются неэффективными из-за имеющегося индуцированного патоморфоза заболеваний, первоочередно Ї щитовидной железы, органов дыхания и пищеварения, у пострадавших) и осуществления медико-социологического мониторинга ситуации.

Установлено, что на сегодня, т.е. в отсроченном периоде ликвидации последствий крупномасштабной радиационной аварии, приоритетна направленность усилий специалистов на лечение и вторичную профилактику не только гемобластозов, но и патологии органов алиментарного и ингаляционного инкорпорирования радионуклидов, где целесообразны онкологическая настороженность и адаптация диагностически-лечебных комплексов к герриатрическим канонам с учетом ускоренного старения тканей.

В щитовидных железах пострадавших, которые подверглись непосредственному повреждающему влиянию инкорпорированного радиойода, как и в других органах, особого внимания заслуживают признаки ускоренной инволюции тканей, когда в «постаревшем» органе возникают изменения, обычно присущие людям старших, чем конкретный больной, возрастных групп, в связи с чем необходимо предметно заботиться о лицах, которые на момент аварии пребывали в пре- и пубертатном возрасте, когда происходили интенсивные пролиферативные процессы в организме в целом и в щитовидной железе - в частности.

Документировано, что положения чернобыльского законодательства могут использоваться как базисные для правового поля ликвидации последствий других техногенных инцидентов. На сегодняшний день усовершенствование чернобыльского законодательства требует: а) устранения его внутренних противоречий; б) разработки действенных внутренних механизмов адаптации для изменения радиационной ситуации на загрязненных территориях; в) предметного обоснования предвиденных льгот и компенсаций с точки зрения противорадиационной защиты; г) адаптации общей стоимости всех его положений к экономической возможности государства; д) приведения в соответствие ядерному законодательству, т.е. устранения признанных на сегодня недостатков, что будет существенно содействовать улучшению медицинского обеспечения ликвидации последствий аварии на ЧАЭС.

Показано, что основными группами медико-социальных проблем в связи с последствиями аварии на ЧАЭС в настоящее время являются: а) пересмотр статуса территорий радиоактивного загрязнения; б) медико-социальное сопровождение статуса лиц первой категории; в) оказание специализированной медицинской помощи всем категориям пострадавших.

При анализе методических принципов распознавания патологии, связанной с факторами Чернобыльской катастрофы, установлено, что аргументами в пользу отнесения болезней к связанным с факторами Чернобыльской катастрофы являются: а) документированная доза ионизирующего излучения; б) верифицированное радиационное загрязнение территории; в) время (приближенное к аварии) и период (продолжительный) пребывания в зоне ЧАЭС; г) присутствие в анамнезе стресса, пылевого фактора и жестких условий труда. Аргументами против увеличение возраста пострадавших и наличие в анамнезе вредных факторов, которые не имеют отношения к аварии. Самые большие трудности возникают при определении времени манифестации заболеваний.

Выраженная трансформация показателей инвалидизации лиц, которые причастны к последствиям аварии на ЧАЭС, с уменьшением численности пациентов-ликвидаторов в отличие от других категорий пострадавших обусловлена старением населения на протяжении двух десятилетий и смертностью инвалидов из числа участников послеаварийных работ.

Аргументировано, что «чернобыльский» опыт можно использовать для верификации медико-биологических последствий других техногенных инцидентов, когда речь идет о малых дозах низкой интенсивности, результирующие эффекты которых наглядно проявляются в камбиальных элементах различных тканей отдельных иммунокомпетентных клетках и в системе соединительной ткани.

Утверждается, что на всех этапах медицинского обеспечения ликвидации крупномасштабной радиационной аварии существенное внимание должно уделяться применению ентеросорбентов. Их использование также целесообразно в ветеринарии - для опосредованной защиты человеческой популяции от влияния агрессивных полютантов окружающей среды.

Ключевые слова: медико-социальное обеспечение, крупномасштабная радиационная авария, Чернобыльская катастрофа, радиобиологические эффекты, патоморфоз.

SUMMARY

Pishchykov V.A. Scientifical-methodical ground of organizing of medical-social providing of large-scale radiation failure liquidation (on example of the Chernobyl accident). -- Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of doctor of medical sciences on specialities 03.00.01 -- radiobiology and 14.02.03 -- social medicine -- The Scientific Centre for Radiation Medicine of AMS of Ukraine. Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to ground of organization principles of medical-social providing of affected by large-scale radiation accident people (standards of examination, treating and prophylaxis) and legal accompaniment on the different stages of accident negative sequels liquidation. The ground is coming from the results of complex researches (including pathomorphological one) of remote radiobiological, medical-social and expert problems concerned the Chernobyl accident.

Original sources (normative legal acts, methodical works and scientific publications) were studied in relation to medical-social providing organizing on all of the stages of the ChNPP accident negative sequels minimizing. They were analyzed from radiobiology positions and they were systematized in a handy kind.

Clinical-dosimetric evaluation of involved to the researches affected people groups was carried out.

It was proved that the most important radiobiological sequel of large-scale radiation accident concerning affected people is the induced pathomorphism of diseases. Its essence and clinical-morphological accordance and prognostic aspects were clarified with regards to the most widespread diseases among these population cohorts.

Methodical principles of recognition of pathology caused by the Chernobyl accident factors were analyzed in view of expert commissions work problems. The own version of principles of delimitation of induced by the failure components pathological processes was presented.

Efficiency of cardinal regulations of Chernobyl legislation during after accident period was investigated and actual to date medical-social measures associated with the Chernobyl failure consequences liquidation were based.

The conception of medical-social providing on stages of large-scale failure liquidation was formulated proceeding from «Chernobyl experience».

Key words: medical-social providing, large-scale radiation failure, Chernobyl accident, radiobiology effects, pathomorphism.