Дослідження рівня тривоги за методом Ч. Спілбергера - Ю.Ханіна виявило, що показники особистісної тривоги (як риси акцентуації) залишалися практично без змін у представників усіх груп, тоді як показники реактивної тривоги мали істотні розходження. Кращими виявилися показники серед хворих 3-ї групи (зниження рівня тривоги на 6,0%); трохи менше - у 2-й (4,7%) і відповідно - у 1-й (3,6%). На відміну від зазначених груп, у пацієнток 4-ї групи (контрольної) показники реактивної тривоги не тільки не знизилися, але і мали негативну динаміку (-1,6%) (табл. 10).

Таблиця 10

Показники динаміки рівня тривоги за методикою Ч.Спілбергера--Ю.Ханіна

Психологічне пояснення співвідношень результатів, які мали місце, у різних групах збігалося за багатьма параметрами „якості життя”, описаним у попереднім дослідженні.

Дослідження характеристики депресії і тривоги за методом М. Гамільтона показало аналогічні попередньому дослідженню структурні зміни в психологічному відношенні пацієнток різних досліджуваних груп. Так зниження депресивного тла збільшувалося від 1-ї до 2-ї і 3-ї груп (відповідно 2,3%, 6,0%, 9,4%); у хворих 4-ї (контрольної) групи динаміка мала негативний характер (-1,5%) (табл. 11). Пацієнтки контрольної групи виписувалися зі стаціонару з більш високим депресивним тлом, психологічно більш значимо переживаючи патогенну ситуацію і, не маючи поза лікарнею реальної психотерапевтичної підтримки, ще більш психологічно декомпенсувались, що призводило в результаті до низького рівня якості життя. Показники тривоги в даному дослідженні мали ту ж тенденцію.

Таблиця 11

Динаміка психопатологічної симптоматики (за методом М. Гамільтона)

Дослідження самооцінки „якості життя”. Досліджувані показники: робота, самопочуття, фізичне здоров'я, домашні обов'язки - були більш високими в хворих 3-ї групи, які перенесли мастектомію з первинною реконструкцією молочної залози, трохи поступалися їм показники хворих 2-ї групи, які перенесли органозберігаючі операції на молочній залозі і менш значимі в 1-й групі хворих, які перенесли радикальну мастектомію, але так само, як і хворі 3-ї і 2-ї групи, одержували розроблену нами програму відновлювального лікування (психотерапія, психофармакотерапія і лікувальна фізкультура). Найнижчими були показники серед пацієнток 4-ї групи, які перенесли радикальну мастектомію (контрольна група) (табл. 12).

Таблиця 12

Дослідження самооцінки якості життя

Цікаво, що показник “самопочуття” визначав „фізичне здоров'я”, а „домашні обов'язки” були значно вище показника „робота”, що характеризувало більш активне поводження виписаних хворих у домашніх умовах, чим у суспільстві. Самі хворі, характеризуючи досліджувані параметри даної методики, виходили переважно зі стану свого психологічного комфорту, фізичних можливостей і, відповідно, „самопочуття”, що і визначало їх „якість життя”.

Дослідження якості життя за шкалою Д. Карновського показало, що результати 11 параметрів, які відбивають позитивність психічного, фізичного і соціального стану пацієнток поза стаціонаром, були кращими серед хворих, які перенесли варіанти зберігаючих оперативних втручань (реконструктивно-пластичні й органозберігаючі операції на молочній залозі) в сполученні з програмою відновлювального лікування. Більш високі показники відзначалися в 3-й групі, трохи менш виражені - у 2-й. Так 46,8% хворих 3-ї групи могли вести практично нормальний спосіб життя із незначними проявами симптомів хвороби; хворим 2-ї групи (44%) частіше було потрібно прикласти зусилля для нормального способу життя; хворі 1-ї групи (44,9%) могли піклуватися про себе, але не могли вести нормального способу життя і працювати. У хворих 4-ї (контрольної) групи простежувалася найнижча психофізіологічна і соціальна адаптація. Велика частина з них (56,7%) не могла вести нормальний спосіб життя і працювати, 19,5% мали потребу у догляді; 9,6% - у догляді і частій медичній допомозі; 2,9% відносилися до більш важкої категорії (табл. 13).

Таблиця 13

Характеристика якості життя (шкала Д. Карновського)

Дослідження „якості життя” за шкалою ЕСОG показало таке. Досліджувані 5 параметрів, які характеризують стан людини від практичного здоров'я до смертельного результату, а також ступінь працездатності - були значно кращими в хворих, що перенесли методи зберігаючих оперативних втручань у сполученні з психотерапією, психофармакотерапією і лікувальною фізкультурою. Велика частина даних хворих вела активний спосіб життя або займалася полегшеною працею, тобто об'єктивно проглядалася істотна соціально-трудова компенсація. Хворі, які перенесли радикальну мастектомію, в основній масі були соціально дезадаптовані, більшість з них не могли працювати, причому мотивацією цього частіше був не стан фізичної немочі, а стан депримування, емоційні переживання, пов'язані з наявним косметичним і фізичним дефектом. У хворих 1-ї групи дане положення трохи згладжувалося комплексною психотерапевтичною корекцією (табл. 14).

Таблиця 14

Характеристика якості життя за шкалою ЕСОG

Отже, проведене катамнестичне експериментально - психологічне дослідження хворих на РМЗ показало явну перевагу в психологічній, соціальній і трудовій реабілітації і реадаптації пацієнток, які перенесли методи зберігаючих оперативних втручань у сполученні з психотерапією, психофармакотерапією і лікувальною фізкультурою (в динаміці її продовження в катемнезі), і виражені негативні наслідки радикальної мастектомії (у сполученні з тільки стандартною терапією), що мало пряму кореляцію з позитивною або негативною „якістю життя” хворих. Проведене експериментально-психологічне дослідження хворих на РМЗ через рік показало структурну відповідність психофізіологічних закономірностей виявленим раніше при дослідженні в період піврічного катамнезу.

При цьому виявлялася подальша позитивна динаміка в реабілітації і реадаптації і якості життя пацієнток, які перенесли варіанти зберігаючого оперативного лікування (мастектомія з одночасною реконструкцією молочної залози й органозберігаючі операції на молочній залозі) у сполученні з розробленою нами програмою відновлювального лікування, і негативна - у хворих, які перенесли РМЕ у сполученні тільки зі стандартною терапією (променева терапія, хіміотерапія). В контрольній групі показники “якості життя” хворих мали явно негативну динаміку.

Як підтвердження результатів дослідження якості життя жінок, хворих на РМЗ, у період річного катамнезу становила інтерес характеристика інвалідизації даного контингенту осіб. Кращими були показники в 3-й групі хворих, які в 21,8% випадків не мали інвалідності, а в 68,9% - мали III групу, що дозволяло їм працювати; тільки 9,3% з них були на II групі. Близькими до них за результатами були хворі 2-ї групи, що у своїй більшості також були на ІІІ групі (69,6%), однак, відсоток осіб на ІІ групі інвалідності був трохи вище (12,5%) і, відповідно менше без інвалідності - 17,9%. Гірше були результати в хворих 1-ї групи, число яких на ІІ групі інвалідності склало 53%, а на ІІІ - 47%, при цьому хворих що не мали інвалідності не було взагалі. Гіршими були показники в хворих 4-ї групи, основна частина яких (71,9%) мала II групу, а інші 28,1% - III групу інвалідності (табл. 15).

Таблиця 15

Порівняльна характеристика інвалідизації хворих різних груп в катамнезі року

Цікавою соціометричною характеристикою якості життя досліджуваних хворих у катамнезі явилося вивчення їхнього родинного стану за минулий річний період. За основу вивчення нами був прийнятий аспект шлюбних або фактичних взаємин із сексуальним партнером до операції і через рік після неї. Отримані результати мали істотне розходження в різних групах. Кращими були результати в 3-й групі, у якій 94,8% хворих протягом року після виписки зі стаціонару зберігали благополучні сексуальні стосунки з партнером. Близькими за результатами були показники 2-ї групи - 91% благополучних стосунків і лише 9% - розладнаних. У хворих 1-ї групи розладнані стосунки виявились у 97% осіб, а в 3% вони завершилися розірванням шлюбу. Найгіршими виявилися результати в хворих 4-ї (контрольної групи) - 9,5% розірвань шлюбу при 90,5% розладнаних сексуальних стосунках. Близькими за загальною тенденцією і відносинами виявилися результати дослідження категорії осіб, які до операції не перебували у шлюбі: простежувалися ті ж закономірності, але більш виражені. Так, у хворих 4-ї групи спостерігалися повний розрив сексуальних взаємин у 93,2% хворих, а в інших 6,8% - розлади їх (табл. 16).

Таблиця 16

Соціометрична характеристика порівняльних параметрів

взаємин із сексуальним партнером

Таким чином, проведене дослідження виявило невідповідність характеру сексуальних взаємин у жінок, хворих на РМЗ, досліджуваних груп у процесі річного катамнезу, кращими показниками як у категорії тих, які перебували до хвороби в шлюбі, так і тих, які не перебували, відзначалися хворі, які перенесли мастектомію з одночасною реконструкцією молочної залози й органозберігаючі операції в сполученні з програмою відновлювального лікування. Даним хворим після виписки зі стаціонару властиве збереження психологічного взаєморозуміння з близькою людиною (у даному випадку сексуальним партнером), що дало змогу зберегти належною мірою стан психосексуального комфорту. Хворі, які перенесли РМЕ, психологічно значно декомпенсуються в катамнестичному періоді, причому в основі цього процесу лежить не тільки усвідомлення власної фізичної вразливості, але і те явне сексуально негативне сприйняття хворої її сексуальним партнером. При цьому хворі, яким у клініці проводилася психологічна корекція, а по виписці - підтримуюча психотерапія, легше переносили цю складну інтимно-особистісну ситуацію. Хворі ж контрольної групи, що не одержували психотерапію і психофармакотерапію й залишались наодинці зі своїми важкими переживаннями, психологічно декомпенсувались значно більш і швидше, що призвело до вираженого розладу або повного розриву сексуальних взаємин як у шлюбі, так і поза ним.

Отже, результати динамічного дослідження різних параметрів психофізіологічних характеристик, що відбивають якість життя досліджуваних хворих у катамнестичному періоді півроку-рік, показали, що за всіма експериментально-психологічними методиками кращими виявилися результати в пацієнток, які перенесли варіанти зберігаючих оперативних втручань (реконструктивно-пластичні й органозберігаючі операції) і отримували психотерапію (інтегративну), психофармакотерапію антидепресантами останнього покоління з групи СІЗЗС і лікувальну фізкультуру. Хворі даної категорії досить добре адаптувалися в умовах макро- і мікросередовища, вели активний спосіб життя, практично відповідним здоровим людям, інші у своїй основі зберігали працездатність, ті, що мали інвалідність, знаходилися переважно на ІІІ групі.

Хворі ж, які перенесли радикальну мастектомію в сполученні тільки зі стандартною терапією, тобто контрольна група, у динаміці катамнезу виявляли психофізіологічну дезадаптацію, що виявлялося в міжособистісних взаєминах і в порушенні структури соціально-трудових контактів і стану. Більшість пацієнток контрольної групи не могли працювати, знаходилися частіше на ІІ групі інвалідності (рідше - на ІІІ), у них виявлялися різко порушеними сімейні взаємини (або фактичні цивільні) із сексуальним партнером, що часто приводило до розриву міжособистісних контактів і додаткової психічної травматизації хворих. Негативна психосимтоматика, яка визначалась у динаміці, мала в даних хворих тенденцію до наростання. Отже, можна зробити висновок, що якість життя жінок, хворих на РМЗ, у післястаціонарному періоді має пряму відповідність з програмою відновлювального лікування, яка раніше проводилася нами в стаціонарі, і амбулаторною (через півроку-рік) підтримуючою психотерапевтичною корекцією і ЛФК.

Таким чином, проведене клініко-психопатологічне (включаючи експериментально-психологічне), функціонально-діагностичне і соціометричне дослідження (стаціонарне і катамнестичне) переконливо продемонструвало перевагу розробленої нами нової програми відновлювального лікування в порівнянні тільки зі стандартною терапією, причому істотно значимим при цьому є вид оперативного втручання: найбільш позитивними є реконструктивно-пластичні й органозберігаючі операції на молочній залозі, менш доцільними - радикальна мастектомія.

Зазначене дозволяє говорити, про доцільність запровадження в широку клінічну практику лікування жінок, хворих на РМЗ, зберігаючих видів оперативних втручань (в першу чергу реконструктивно-пластичні й органозберігаючі операції на молочній залозі) і розробленої нами програми відновлювального лікування, що включає в себе інтегративну (індивідуальну, групову і сімейну) психотерапію, психофармакотерапію антидепресантами останнього покоління з групи СІЗЗС і лікувальну фізкультуру з їх прогностичним диференціюванням у аспектах реабілітації (психологічної, фізичної, соціальної і трудової), реадаптації і якості життя цих хворих.

Висновки

1. Онкологічна патологія молочної залози у жінок є як соматичним, так і психосоматичним захворюванням. Причому в основі психічних розладів лежать два чинники: 1) психічна реакція на важкий стрес (звістка про онкологічне захворювання); 2) вплив самого онкопроцесу. У більшості випадків розвиваються виражені психосоматичні розлади, переважно у вигляді депресивного синдрому різних варіантів і ступеня вираження (тривожно-депресивний - 54,7-55%; астено-депресивний - 22,6-23,4%; тривожно-фобічний - 14,1-15,4%), нерідко з наявністю суїцидальних тенденцій (4,8% аутоагресивного характеру).

2. У хворих на рак молочної залози, які перенесли радикальне лікування, в 75,3% розвиваються виражені тілесні дефекти: контрактура плечового суглоба (27,7 - 72,3%), викривлення хребта (17,8 - 35,2%), лімфатичний набряк верхньої кінцівки (11,8 - 45,1%), плечовий плексит, зниження м'язової сили в кисті, грубий косметичний дефект, які справляють виражений негативний вплив на психофізичний, загальний соматичний стан хворих, сприяють активізації злоякісного процесу і в цілому впливають на якість життя.

3. Клінічно психічний стан післяопераційних хворих характеризується переважно депресивним розладом різного виду (тривожно-депресивним (41,1 - 76,9%), астено-депресивним (42,8 - 87,5%), тривожно-фобічним (40 - 75%) та ін.), іноді з супутніми суїцидальними думками або діями (14,3% випадків). При цьому клінічна психосимптоматика кардинально залежить від виду оперативного втручання: більше виражена після радикальної мастектомії і менше -- при зберігаючих варіантах (реконструктивно-пластичному і органозберігаючому) оперативних втручань.

4. Розроблена і апробована нова, ефективна програма спеціальної комплексної відновлювальної терапії хворих на рак молочної залози, до якої входить інтегративна психотерапія, психофармакотерапія, лікувальна фізкультура, що проводиться в умовах стаціонару, а після виписки - як підтримуюча психотерапія і лікувальна фізкультура - амбулаторно упродовж року.

5. Хворі на рак молочної залози преморбідно в 62,3% мають риси акцентуації особистості: переважно по дистимічному (35,2%), застрягаючому (2,4%), емотивному (12,1%), тривожно-боязливому (16,3%), демонстративному (8,0%), інтравертному типах. У 2/3 хворих за півроку-рік до діагностування раку молочної залози відзначались значні психогенії, що в поєднанні з преморбідними особливостями особистості складали негативне психологічне тло; вказаний стан гіпотетично можна пов'язати з певною декомпенсацією психофізіологічних чинників, які сприяли активізації злоякісного процесу.

6. Порівняльна характеристика різних видів оперативних втручань і методів комплексної відновлювальної терапії об'єктивно демонструвала значну перевагу зберігаючих варіантів оперативних втручань у поєднанні з розробленою комплексною терапією і низьку ефективність радикальної мастектомії в поєднанні зі стандартною терапією. В основній групі „виражене поліпшення” спостерігалось у 61,5% хворих, тоді як у контрольній групі основну частку склало „незначне поліпшення” - 70,6%; а „виражене поліпшення” взагалі не відзначалось.

7. Розроблена і апробована високоефективна програма фізичної кінезитерапії хворих на рак молочної залози, з системним диференційованим підходом у залежності від специфіки стану хворого: віку, стадії захворювання, характеру перенесеного оперативного втручання, швидкості перебігу регенеративних процесів, психофізіологічного стану та передбачає клінічний і катамнестичний (піврічний і однорічний) етапи фізичної реабілітації й реадаптації, спрямовані відповідно на усунення й профілактику постмастектомічних ускладнень (зниження розвитку контрактури плечового суглоба на 44,6%, деформації хребта на 17,4% і лімфатичного набряку верхньої кінцівки на 33,3% після проведення пацієнткам розробленої нами програми фізичної реабілітації).

8. Результатом комплексної програми кінезитерапії у осіб з раком молочної залози в післяопераційному періоді є виражена позитивна динаміка перебігу відновлювальних процесів - адаптація до зростаючих фізичних навантажень, стабілізація адекватної життєдіяльності, профілактика ускладнень, що сприяє підвищенню якості життя.

9. Порівняльна характеристика впливу системи запропонованої кінезитерапії на хворих, які мали різні варіанти оперативних втручань з приводу раку молочної залози, показала значну перевагу результатів загальнофізичної компенсації у хворих, оперованих за зберігаючими методами операцій, на відміну від варіанта радикальної мастектомії.

10. У хворих на рак молочної залози в доопераційний період спостерігалось два варіанти гормональних дезадаптаційних розладів (62,4%): 1) при підвищеному рівні кортизолу відзначається зниження рівня інсуліну при суттєвому збільшенні коефіцієнта напруження, що свідчить про напруження компенсаторних механізмів (32,8%); 2) при низьких концентраціях кортизолу реєструється підвищений рівень інсуліну з низьким коефіцієнтом напруження, що характеризує виснаження адаптаційних можливостей організму (29,6%).

11. Під впливом психосоматичної корекції хворих на рак молочної залози спостерігається обмеження сприйняття стрес-реакції, зі зниженням коефіцієнта напруження (у 2,3; 3 і 3,6 разів в основних групах) (в 1 варіанті); або підвищення резервних можливостей організму, зі збільшенням коефіцієнта напруження (у 3,3; 4; 5,2 рази в основних групах) за рахунок стимуляції глюкокортикоїдної функції кори надниркових залоз (у 2 варіанті), що свідчить про модулюючий вплив психосоматичної корекції на адаптаційні реакції організму.

12. У пацієнток з новоутвореннями молочної залози, які мали гормональні дезадаптаційні розлади як до операції, так і через 2 тижні, через 6 місяців після неї без психосоматичної корекції не спостерігається кореляції кортизолу, інсуліну і ?-ендорфіну, що свідчить про стійкі порушення адаптаційних процесів організму.

13. Ефект реабілітації, реадаптації і якості життя хворих на рак молочної залози в катамнестичний період структурно відповідає стаціонарним груповим параметрам: позитивним -- адаптаційним, психофізичним і соціально-трудовим характеристикам у хворих, які одержували пропоновану терапію, і негативним -- у контрольній групі. Про це свідчать показники інвалідизації, працездатності, якості сімейних взаємин та інші аспекти соціалізації особистості.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Бугайцов С.Г. Пути улучшения качества жизни больных раком молочной железы //Вісн. морськ. медицини. - 1999. - № 3. - С. 95-98.

2. Бугайцов С.Г. Органосохраняющие операции в хирургическом лечении больных раком молочной железы //Вісн. морськ. медицини. - 1999. - № 4. - С. 127-131.

3. Запорожан В.М., Бугайцов С.Г. Комплексне лікування хворих на рак молочної залози з психосоматичними розладами //Одеськ. мед. журнал. - 1999. - № 5. - С. 28-31. (Особистий внесок дисертанта: розроблено програму психологічної корекції (психотерапія, психофармакотерапія) і фізичної реабілітації для хворих на рак молочної залози на етапах комплексного лікування).

4. Бугайцов С.Г. Психологические особенности общения больной раком молочной железы и врача-онколога //Вісн. морськ. медицини. - 2000. - № 1. - С. 138-143.

5. Бугайцов С.Г. Программа восстановительного лечения больных раком молочной железы //Мед.реабилит., курортол., физиотерапия. - 2000. - № 2. - С. 36-38.

6. Бугайцов С.Г. Психосоматична медицина - новий підхід до проблеми розвитку онкологічних захворювань //Одеськ. мед. журнал. - 2000. - № 2. - С. 4-6.

7. Бугайцов С.Г. Роль патогенетичних механізмів стресу в розвитку онкологічних захворювань //Одеськ. мед. журнал. - 2000. - № 3. - С. 88-90.

8. Бугайцов С.Г., Єршова-Бабенко І.В. Психологічна корекція психосоматичних розладів у хворих на рак молочної залози на етапах лікування та після виписування зі стаціонару і макромодель стану пацієнтів //Одеськ. мед. журнал. - 2002. - № 1. - С. 112-115. (Особистий внесок дисертанта: розроблено макромодель взаємовідносин пацієнтки, страждаючої на рак молочної залози, з родиною і лікарем і її психологічного стану).

9. Бугайцов С.Г. Роль психотерапии в лечении психогенных расстройств у женщин, больных раком молочной железы //Вісн. морськ. медицини. - 2002. - № 1. - С. 12-17.

10. Шалимов С.А., Бугайцов С.Г. Влияние химиолучевого лечения на развитие психологических расстройств у больных раком молочной железы //Укр. хіміотерапевт. журнал. - 2002. - № 1. - С. 32-34. (Особистий внесок дисертанта: вивчені за допомогою експериментально-психологічних методів дослідження психологічні розлади у хворих на рак молочної залози, які виникають під впливом хіміопроменевого лікування).

11. Бугайцов С.Г. Влияние объема оперативного вмешательства на развитие психологических расстройств у больных раком молочной железы //Архів психіатрії. - 2002. - № 1. - С. 137-142.

12. Харченко Е.Н., Бугайцов С.Г. Комплексная терапия психопатологических расстройств онкологических больных в соотношении с разными видами оперативного вмешательства //Вісн. психіатрії та психофармакотерапії. - 2002. - № 1. - С. 86-94. (Особистий внесок дисертанта: вивчені за допомогою експериментально-психологічних методів дослідження психопатологічні розлади у хворих на рак молочної залози. Вивчено їх залежність від виду оперативного втручання. Розроблена спеціальна комплексна терапія (антидепресанти і інтегративна психотерапія) психопатологічних розладів у хворих на рак молочної залози).

13. Бугайцов С.Г. Особливості методики фізичної реабілітації хворих, які перенесли мастектомію, в ранньому післяопераційному періоді //Одеськ. мед. журнал. - 2002. - № 2. - С. 89-93.

14. Бугайцов С.Г. Аспекты психопатологии, реадаптации и качества жизни больных раком молочной железы //Архів психіатрії. - 2002. - № 2. - С. 109-116.

15. Бугайцов С.Г. Соотношение объема оперативного вмешательства и выраженности психопатологической симптоматики у больных раком молочной железы //Онкология. - 2002. - Т.4, № 2. - С. 103-106.

16. Бугайцов С.Г. Актуальные вопросы реабилитации больных раком молочной железы в послеоперационном периоде //Вісн. морськ. медицини. - 2002. - № 2. - С. 81-84.

17. Бугайцов С.Г. Психопатологічні особливості хворих на рак молочної залози. Методи психофармакотерапії //Одеськ. мед. журнал. - 2002. - № 3. - С. 39-41.

18. Харченко Е.Н., Чабан О.С., Бугайцов С.Г. Комплексная терапия психопатологических расстройств у онкологических больных в соотношении с разными видами оперативного вмешательства //Архів психіатрії. - 2002. - № 3. - С. 158-163. (Особистий внесок дисертанта: розроблена програма інтегративної (індивідуальна, групова, сімейна) психотерапії і психофармакотерапії антидепресантами з групи СІЗЗС (золофт) для корекції психологічних розладів у хворих на рак молочної залози).

19. Бугайцов С.Г. Психопатологическая характеристика больных раком молочной железы: клиника, реабилитация //Вісн. морськ. медицини. - 2002. - № 3. - С. 15-23.

20. Бугайцов С.Г. Психологічні розлади - причина і ранні симптоми захворювання на рак молочної залози //Одеськ. мед. журнал. - 2002. - № 4. - С. 48-50.

21. Бугайцов С.Г. Сравнительная оценка эффективности воздействия программы физической реабилитации на больных раком молочной железы в зависимости от характера оперативного вмешательства //Вісн. морськ. медицини. - 2002. - № 4. - С. 17-22.

22. Харченко Є.М., Бугайцов С.Г. Психопатологічна характеристика хворих на рак молочної залози. Методи сучасної психофармакотерапії //Медицина заліз. трансп. України. - 2002. - № 4. - С. 31-33. (Особистий внесок дисертанта: вивчена за допомогою експериментально-психологічних методів дослідження психопатологічна симптоматика у хворих на рак молочної залози. Проведена апробація антидепресанта золофт (сертралін) в лікуванні цих хворих).

23. Бугайцов С.Г. Застосування фізичної реабілітації у відновлювальному лікуванні хворих на рак молочної залози, які зазнали оперативного втручання //Альманах клінічної медицини. - 2002. - Вип. № 2. - С. 39-42.

24. Бугайцов С.Г. Психопатологические расстройства у больных раком молочной железы и методы их психотерапевтической коррекции //Укр. медич. альманах. - 2002. - Т. 5, № 4. - С. 14-17.

25. Бугайцов С.Г. Фармакотерапия психических расстройств невротического характера у больных раком молочной железы // Укр. хіміотерапевт. журнал. - 2002. - № 3-4. - С. 52-54.

26. Бугайцов С.Г. Адаптаційні можливості хворих на рак молочної залози після різних видів операцій у процесі психосоматичної корекції // Одеськ. мед. журнал. - 2002. - № 5. - С. 29-31.

27. Бугайцов С.Г. Радиоиммунологический анализ содержания -эндорфина и кортизола у больных раком молочной железы после разных видов операции в процессе коррекции психосоматических расстройств //Пром. діагн., пром. терапія. - 2002. - Вип. № 14. - С. 19-29.

28. Бугайцов С.Г. Фізична реабілітація хворих на рак молочної залози у післяопераційному періоді //Одеськ.мед. журнал. - 2002. - № 6. - С. 74-76.

29. Деклараційний патент № 34368А Україна (UA), МПК6, А61К 31/455. Спосіб лікування рака молочної залози (Шалімов С.О., Запорожан В.М.) //Одеський державний медичний університет. - Опубл. 15.02.2001., Бюл. № 1. (Особистий внесок дисертанта: запропоновано додатково на ранній стадії хвороби призначати антидепресант).

30. Деклараційний патент № 34375А Україна (UA), МПК6, А61В 17/00. Спосіб лікування рака молочної залози (Шалімов С.О., Запорожан В.М.) //Одеський державний медичний університет.- Опубл. 15.02.2001.,Бюл.№ 1. (Особистий внесок дисертанта: запропоновано комплекс лікувальної гімнастики, спрямований на підвищення рухомості верхньої кінцівки).

31. Деклараційний патент № 34376А Україна (UA), МПК6, А61В 17/00. Спосіб профілактики і корекції психосоматичних розладів у хворих при операціях з приводу рака молочної залози (Шалімов С.О., Запорожан В.М.) //Одеський державний медичний університет.-Опубл.15.02.2001.,Бюл. № 1. (Особистий внесок дисертанта: запропоновано схему призначення седативних та анксіолітичних засобів та комплекс лікувальної гімнастики).

32. Деклараційний патент № 51349А Україна (UA), МПК6, А61М 21/00. Спосіб корекції психічних розладів у онкологічних хворих (Табачніков С.І., Харченко Є.М.) //Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології. - Опубл. 15.11.2002., Бюл. № 11. (Особистий внесок дисертанта: запропоновано проведення групової та сімейної психотерапії).

33. Соколов О.Д., Бондар С.В., Деревянко В.А., Бугайцов С.Г. Органосохраняющие операции как компонент комплексного лечения рака молочной железы //Тези доп. міжнар. науково-практич. конф. “Діагностика та лікування раку молочної залози”. - Одеса, 1999. - С. 36-36. (Особистий внесок дисертанта - збирання фактичного матеріалу, редакція тез та підготовка їх до друку).

34. Бугайцов С.Г. Возможности программы восстановительного лечения в реабилитации женщин, больных раком молочной железы с психосоматическими расстройствами //Матер. Х з'їзду онкологів України. - Крим, 2001. - С. 65-65.

35. Бугайцов С.Г. Влияние объема хирургического лечения на развитие психологических расстройств у женщин, больных раком молочной железы //Матер. науково-практ. конф. “Сучасні аспекти комплексного лікування раку молочної залози із застосуванням органозберігаючих та реконструктивних операцій”. - Ужгород, 2002. - С. 26-27.

36. Бугайцов С.Г. Психофармакотерапия тревожно-депрессивных расстройств у больных раком молочной железы //Матер. научно-практ. конф. “Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии”. - Харьков, 2002. - С. 213-221.

37. Харченко Е.Н., Бугайцов С.Г. Фармакотерапевтическое действие разных видов антидепрессантов при психопатологических расстройствах у больных раком молочной железы //Матер. научно-практ. конф. “Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии”. - Харьков, 2002. - С. 31-41. (Особистий внесок дисертанта - збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка доповіді до друку).

38. Харченко Є.М., Бугайцов С.Г. Клініко-психопатологічні особливості хворих на рак молочної залози; методи сучасного лікування //Тези ІХ конгресу СФУЛТ. - Луганськ, 2002. - С. 414-414. (Особистий внесок дисертанта - збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка тез до друку).

39. Бугайцов С.Г. Современные методы лечебной помощи, улучшающие качество жизни больных раком молочной железы пожилого возраста //Матер. науково-практич.конф. “Лікування онкологічних хворих похилого віку”. - Київ, 2002. - С.49-50.

40. Харченко Е.Н., Бугайцов С.Г., Хачатарян С.П. Психопатологические особенности больных раком молочной железы //Матер. науково-практ.конф. “Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології”. - Чернівці, 2002. - С. 177-179. (Особистий внесок дисертанта - збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка тез до друку).

41. Харченко Е.Н., Чабан О.С., Бугайцов С.Г. Комплексная терапия психопатологических расстройств у онкологических больных в соотношении с разными видами оперативного вмешательства //Матер. междунар.научно-практ.конф. “Актуальные проблемы социальной, судебной психиатрии и наркологии”. - Алушта, 2002. - С. 158-163. (Особистий внесок дисертанта - збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка доповіді до друку).

42. Бугайцов С.Г. Радиоиммунологический анализ содержания -эндорфина и кортизола у больных раком молочной железы после разных видов операций в процессе коррекции психосоматических расстройств //Матер. міжнар.науково-практ.конф. “Сучасні проблеми ядерної медицини”. - Київ, 2002. - С. 19-29.

43. Бугайцов С.Г. Застосування фізичної реабілітації у відновлювальному лікуванні хворих на рак молочної залози, які зазнали оперативного втручання //Матер. науково-практ.конф. “Нові технології в хірургії”. - Київ, 2002. - С. 39-42.

44. Бугайцов С.Г., Ершова-Бабенко И.В. Психосинергетическая макромодель состояния пациента и возможности психокоррекции психосоматических расстройств у больных раком молочной железы //Матер. науково-практ.конф. “Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики”. - Одеса, 2003. - С. 15-17. (Особистий внесок дисертанта - збирання клінічного матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка тез до друку).

АННОТАЦИЯ

Бугайцов С.Г. Рак молочной железы - реабилитация, коррекция психосоматических расстройств в процессе комплексного лечения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07-онкология. Институт онкологии АМН Украины.- Киев, 2003.

Диссертационная работа посвящена проблеме повышения эффективности комплексной реабилитации и качества жизни женщин, больных раком молочной железы (РМЖ) с психосоматическими расстройствами. Обследовано 198 пациенток с РМЖ, проходивших лечение в институте онкологии АМН Украины с 2000 по 2002 гг., которые были распределены на четыре группы в зависимости от вида оперативного вмешательства и характера лечения. I группу составили больные РМЖ, которым была выполнена радикальная мастэктомия (n=56); во вторую группу вошли женщины, которым была выполнена квадрантэктомия (n=39); третью группу составили 32 пациентки после мастэктомии с одномоментной реконструкцией молочной железы аутотканями. Пациенткам всех трех групп проводилась психотерапия, психофармакотерапия и ЛФК. Пациенткам четвертой (контрольной) группы (n=71) была выполнена радикальная мастэктомия с последующей стандартной терапией (лучевая и химиотерапия). Клиническая психосимптоматика больных РМЖ представляла собой реакцию на тяжелый стресс с расстройством адаптации. Ведущим психопатологическим синдромом был тревожно-депрессивный в группе, получавшей предложенную терапию -54,7% и 55,0% в контрольной группе; тревожно-фобический синдром встречался в 14, 1% и 15, 4% случаев, соответственно. У 77,4% обследованных были выявлены черты акцентуации личности; у 35,2% - дистимичность; тревожная боязливость - у 16,3%; эмотивность- у 12,1% и у 8% обследованных преобладала демонстративность. Показатели САН при первичном исследовании оказались сниженными, более всего по параметру “настроение”. Уровень тревоги (методика Ч.Спилбергера-Ю.Ханина) характеризовался высоким уровнем личностной и реактивной тревожности, наблюдалось выраженное увеличение уровня депрессии и тревоги (методика М.Гамильтона). Динамика содержания гормонов стресса, нейропептидов и их соотношения свидетельствовала о крайнем напряжении адаптационных систем у 32,8% обследованных, что проявлялось гиперкортицизмом со снижением уровней -эндорфина, инсулина и увеличением коэффициента напряжения. У 29,6% пациенток наблюдался синдром истощения адаптационных возможностей, что выражалось снижением уровня кортизола, повышением уровня -эндорфина, инсулина, низким коэффициентом напряжения и снижением резистентности к стрессу в последующий период. Разработанная программа реабилитации с включением индивидуальной, групповой и семейной психотерапии и психофармакотерапии антидепрессантами позволила снизить тревогу и уменьшить депрессию к 10-14 дню и нивелировать другие расстройства после 3-4 недель курсового лечения с последующей стабилизацией эффекта в течение 5-6 недель. Психосоматическая коррекция позволила нормализовать коэффициент напряжения за счет изменения соотношения кортизола и инсулина, оптимизации уровня ?-эндорфина и, увеличения, таким образом, компенсаторных возможностей организма. Программа физической реабилитации характеризовалась системным подходом, учитывающим возраст, стадию заболевания, характер операции, скорость протекания регенеративных процессов. Упражнения, применявшиеся в раннем, позднем послеоперационном и адаптационно-тренировочном периодах, носили строго дифференцированный характер и были направлены на профилактику и борьбу с контрактурой плечевого сустава, лимфостазом верхней конечности, деформацией позвоночника. Включение ЛФК в комплексную терапию способствовало более благоприятному течению послеоперационного периода, снижению количества постмастэктомических осложнений на ближайших и отдаленных этапах реабилитации. Так лимфостаз верхней конечности наблюдали у 11,8% пациенток, получавших программу физической реабилитации против 45,1% в контроле, деформацию позвоночника - у 17,8% против 35,2% пациенток контрольной группы, контрактура плечевого сустава или ограничение подвижности в плечевом суставе через полгода - год после оперативного вмешательства наблюдалась у 36 женщин (18,18%). При этом данное осложнение встречалось более чем в 2 раза чаще у больных, входивших в контрольную группу - 26 женщин (72,3%), против 10 пациенток (27,7%) в ГППТ.

Катамнестическое исследование, проведенное через год после выписки, позволило оценить качество жизни пациенток, установить, что женщины, перенесшие реконструктивно-пластические операции с последующей реабилитацией по разработанной программе, имели более высокие показатели по шкале САН (8,8-9,4% против 1,7-1,8% в контроле), у этих же пациенток отмечено снижение уровня тревоги в среднем на 6% (против -1,6% в контроле) и уровня депрессии и тревоги на 9,4% (против -1,5% в контроле). Субъективная оценка качества жизни в этой группе больных также была самой высокой. 21,8% пациенток данной группы после года наблюдения не имели инвалидности, 68,9% имели третью группу, в то время как 71,9% женщин контрольной группы имели вторую группу инвалидности. В этой же группе у 94,8% исследуемых сохранялись благополучные сексуальные отношения, в то время как в контроле имело место 9,5% расторжений брака при 90,5% нарушенных сексуальных отношений. Полученные данные свидетельствуют о том, что включение в комплексную терапию больных РМЖ разработанной программы восстановительного лечения позволяет повысить качество жизни больных и улучшить их социальную адаптацию.Предлагаемая программа комплексной реабилитации защищена блоком патентов Украины.

Ключевые слова: рак молочной железы, качество жизни, программа реабилитации, психосоматические расстройства.

АНОТАЦІЯ

Бугайцов С.Г. Рак молочної залози - реабілітація, корекція психосоматичних розладів в процесі комплексного лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 - онкологія. Інститут онкології АМН України. - Київ, 2003.

Дане дослідження присвячене поліпшенню результатів реабілітації і якості життя жінок, хворих на рак молочної залози (РМЗ) з психосоматичними розладами. Було обстежено 198 жінок, хворих на РМЗ, з яких сформували 4 групи згідно з типом хірургічного втручання та характером лікування. Пацієнткам контрольної групи (n=71) застосовували тільки хірургічне втручання та традиційне (променева та хіміотерапія) лікування. Застосування комплексної програми реабілітаційного лікування дозволило значно зменшити рівень тривожності, депресії та тривожно-фобічних розладів у порівнянні з контролем, покращити якість життя, знизити кількість непрацездатних осіб та гармонізувати сексуальне життя у досліджуваної групи. Запропонована програма захищена блоком патентів України.

Ключові слова: рак молочної залози, якість життя, програма реабілітаційного лікування, психосоматичні розлади.

SUMMARY

Boogaitsov S.G. Cancer of mammary gland-rehabilitation, correction of psychosomatic disorders in the course of complex treatment. - Manuscript.

The thesis for the competition of a doctor's degree in medicine, speciality - 14.01.07 - oncology. Institute for Oncology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine. - Kiev, 2003.

The work presented is devoted to the improvement of the treatment outcomes in the mammary gland cancer (MGC) women with psychosomatic disorders. They have examined 198 patients with the said pathology. They formed four groups in accordance with the type of surgery and post-operative treatment, control group (n=71) patients underwent surgery and traditional (radio- and chemotherapy). The use of the complex rehabilitative program allowed to reduce significantly the level of anxiety, depression, etc. in comparison with the control, improve the quality of life, diminish number of disable persons and harmonize the sexual life in the group under study. The suggested program is defended by a block of patents of Ukraine.

Key words: mammary gland cancer, quality of life, program of rehabilitative treatment, psychosomatic disorder.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГОЗТ - група, яка одержувала запропоновану терапію

ЛВК - лімфостаз верхньої кінцівки

ЛФК - лікувальна фізкультура

ОЗО - органозберігаючі операції

ПК - психологічна корекція

ПМЕУ - постмастектомічні ускладнення

ПСК - психосоматична корекція

ПСР - психосоматичні розлади

ПТ - психотерапія

ПФТ - психофармакотерапія

РМЕ - радикальна мастектомія

РМЗ - рак молочної залози

РПО - реконструктивно-пластичні операції

СІЗЗС - селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну

ТГТ - телегаматерапія

ХТ - хіміотерапія

ЯЖ - якість життя