Особливості сомато–статевого розвитку і функції системи гіпофіз–гонади та щитоподібної залози при порушеннях чоловічого пубертату за умов йодної недостатності

23,2±1,2

Р2>0,05

Корелятивний

гіпогонадизм

12 - 14

n=23

15 - 17

n=44

9,8±0,2

Р1<0,001

10,6±0,1

Р2<0,001

1,1±0,02

Р1<0,001

0,9±0,01

Р2<0,001

9,7±0,4

Р1<0,001

7,4±0,1

Р20,001

Перинатально

детермінований гіпогонадизм

12 - 14

n=22

15 - 17

n=19

5,3±0,2

Р1<0,001

4,9±0,3

Р2<0,001

2,8±0,2

Р1>0,05

2,5±0,3

Р2>0,05

21,8±0,3

Р1>0,05

23,6±0,4

Р2>0,05

Функціональна

недостатність

пубертату

12 - 14

n=12

15 - 17

n=15

4,5±0,4

Р1<0,001

4,8±0,3

Р2<0,001

3,2±0,4

Р1>0,05

2,9±0,3

Р2>0,05

22,3±1,4

Р1>0,05

24,0±1,2

Р2>0,05

Примітки:

1. Р₁ - вірогідність різниці показників контрольної групи 12 - 14 років та хворих аналогічної вікової групи;

2. Р₂ - вірогідність різниці показників контрольної групи 15 - 17 років та хворих аналогічної вікової групи.

Оцінка будови скелета показала відповідні особливості змін морфотипу у хлопців із патологічними формами недостатності пубертату за умов йодного дефіциту. Для хворих на корелятивний гіпогонадизм та ПДГ характерним є відсутність регресії інфантильності скелета у хлопців старшої вікової групи (15 - 17 ) років, морфотип у них переважно інфантильний. При первинному гіпогонадизмі вже у 12 - 14 років встановлено суттєве зростання інфантильності та євнухоїдності скелета порівняно з контролем, а у (15 - 17 ) - річних хлопців морфотип має євнухоїдно - інфантильні ознаки. Для морфограм хворих на вторинний гіпогонадизм характерним є гіноїдний тип будови тіла. У той же час, у хлопців із ФНП морфотип суттєво не відрізнявся від норми. Інфантильність скелета є основною морфопиповою ознакою, насамперед, у хворих на корелятивний та ПДГ. Дослідження стану фізичного розвитку показало існування дефіциту зросту та ваги в обох вікових групах, не залежно від варіанту недостатності пубертату за умов йодного дефіциту. Низькорослість є характерною ознакою не тільки для ФНП, а і для всіх форм гіпогонадизму. Визначення ступеня осифікації скелета встановило, що при усіх формах порушення статевого розвитку, існує невідповідність біологічного (кісткового) віку хронологічному. У 51,5 % хворих рівень зрілості кісткової тканини запізнювався на два роки, а у 29,4 % - на три роки. Відзначено вірогідне збільшення дефіциту осифікації між віковими групами 12 - 14 і 15 - 17 років у хлопців, як із патологічними формами порушень пубертату так і ФНП. На нашу думку, це пов'язано із наростанням ступеня вираженості патології, а також більшою біологічною незрілістю і глибокими нейрогормональними порушеннями у хворих (15 - 17) - річного віку.

Зріст на початку пубертатного розвитку залежить від забезпеченості організму тиреоїдними гормонами. На це вказує існування позитивної кореляції між величинами зросту та рівнями Т_{3 вільного} (r=0,320; Р<0,01), а також Т_{4 вільного} (r=0,231; Р<0,05) у (12 - 14) - річних хлопців з недостатністю пубертату.

Зниження екскреції йоду з сечею, дефіцит осифікації, низькорослість серед обстежених хворих із порушеннями пубертату та низький рівень Т3 вільного, Т4 вільного і підвищений вміст ТТГ, передбачає призначення таким пацієнтам не тільки відповідної терапії, спрямованої на стимуляцію процесів пубертатогенезу, а й застосування препаратів йоду та тиреоїдних гормонів.

В свою чергу, низькі рівні гонадотропних гормонів та високі величини співвідношення Т/ЛГ у хворих на вторинний гіпогонадизм свідчать про необхідність призначення даному контингенту хворих препаратів хоріогонічного гонадотропіну, які мають властивості ЛГ. Хворі на первинний гіпогонадизм, у яких відсутні функціональні резерви яєчок (значно знижені співвідношення Т/ЛГ), потребують терапії андрогенами. Хлопцям з корелятивним гіпогонадизмом, ПДГ та ФНП, коли існує зниження рівнів гонадотропінів або ж вони знаходяться в межах фізіологічних коливань, на тлі можливого зменшення коефіцієнта Т/ЛГ необхідно призначати терапію, що спрямована на посилення утворення та активацію реалізації дії ендогенних гонадотропінів. До такої терапії можна віднести гормоноредуковану схему лікування (ГРТ), запропоновану професором О.М. Демченком (2000). Вона складається із таких препаратів: аденозинтрифосфорна кислота (АТФ), піридоксина гідрохлорид (Віт. В6), глютамінова кислота, метиландростендіол та пентоксифілін або теофілін.

Враховуючи наявність встановленого дефіциту йоду, усім хворим із порушеннями пубертату, поряд з патогенетичною терапією, спрямованою на нормалізацію параметрів статевого розвитку, було призначено препарати калію йодиду - "Йодид - Фармак" по 150 мкг на добу. При констатації маніфестного гіпотиреозу, разом з препаратами калію йодиду, застосовувався L - тироксин 50 мкг на добу. У хворих на корелятивний гіпогонадизм ці препарати застосовувались постійно. Їх застосування сприяє збільшенню кількості повноцінних гормонів щитоподібної залози, регулюванню основного обміну, процесу росту, а також диференціюванню кісткової тканини. При інших варіантах недостатності пубертату, препарати калію йодиду у тих же дозах призначались протягом одного - півтора місяця в залежності від базової терапії пубертатопатій. Коли у даного контингенту хворих відзначались ознаки латентного гіпотиреозу (рівень ТТГ > 4,0 мМО/л), був зоб І - ІІ ступеня, також призначався L - тироксин 50 мкг на добу на період проведення відповідної терапії.

Хворим корелятивним гіпогонадизмом, ПДГ та ФНП застосовувалась модифікована (МГРТ) протягом півтора місяця (рис. 1), хворим на первинний гіпогонадизм з 14 - ти років призначали тестостерона пропіонат по 50 мг внуртішньом'язово двічі на тиждень - всього 12 - 15 ін'єкцій. Хворим на вторинний гіпогонадизм з 13 - 14 років призначали препарати ХГ по 1500 ОД внуртішньом'язово тричі на тиждень - всього 12 - 18 ін ?єкцій. Тривалість лікування в усіх групах склала один - два роки (чотири - шість курсів терапії). Під час перерви між курсами модифікованої гормональної терапії (МГТ), хворі на первинний та вторинний гіпогонадизм отримували анаболічний препарат ретаболіл по 50 мг внуртішньом'язово один раз на місяць.

Показником успішної терапії була позитивна динаміка величини ІМ (більше 1 ум. од.), зменшення нормованого відхилення в зрості більше однієї сигми, нормалізація функції щитоподібної залози і рівнів тиреоїдних та статевих гормонів у сироватці крові.

Встановлено, що після двох - чотирьох курсів лікування у хворих із корелятивним гіпогонадизмом вікової групи 12 - 14 років досягнуто збільшення ІМ на 1,8 ум. од. (від 1,7±0,1 до (3,5±0,09) ум. од.), зросту - на (9,2±1,4) см, у хлопців 15 - 17 років відповідно на 2,2 ум. од. (від 2,3±0,08 до (4,5±0,02) ум. од.), зросту - на (9,6±1,2) см.



Рис. 1. Алгоритм терапії порушень чоловічого пубертату за умов йодної недостатності.

В об'єднаній віковій групі хворих із порушеннями пубертату, які отримували модифіковану терапію вдалося досягти, в середньому, збільшення ІМ у хлопців (12 - 14) - річного віку на (1,5±0,2) ум. од., а у віковій групі хворих 15 - 17 років - на (2,1±0,2) ум. од. Динаміка зросту у об'єднаній віковій групі хворих 12 - 14 років склала (8,8±0,2) см, у групі хворих (15 - 17) - річного віку зріст збільшився на (6,1±0,3) см.

Отримані результати лікування за МГРТ свідчать про те, що у пролікованих хворих із порушеннями чоловічого пубертату вдалося досягти збільшення величин ІМ та зросту. Найкращі результати лікування досягнуті у хворих із корелятивним гіпогонадизмом, ІМ яких зріс на 92,5 %, та хворих з ПДГ, ІМ яких збільшився на 87,1 %.

Аналіз індивідуальних результатів лікування хлопців із порушеннями пубертату через один - два роки лікування показав, що у 61 хворого на корелятивний гіпогонадизм (91 %) досягнута нормалізація показників статевого дозрівання, фізичного розвитку і компенсація тиреоїдного статусу. У 30 хворих на ПДГ (73,1 %) досягнуто нормалізації параметрів сомато-статевого розвитку.

Дослідження рівнів концентрації Т до і після лікування показало, що має місце його підвищення у два рази в обох вікових групах (від 3,7±0,1 до (7,5±0,2) нмоль/л) хворих корелятивним гіпогонадизмом і у 1,6 рази (від 4,2±0,3 до (6,8±0,2) нмоль/л) серед хворих із ПДГ. У хворих ФНП приріст величин Т збільшився на 46,3 %, вторинним гіпогонадизмом - на 32 %, а у пацієнтів із первинним гіпогонадизмом показники Т суттєво не змінилися.

Таким чином, терапію недостатності чоловічого пубертату в умовах йодного дефіциту необхідно проводити комплексно, шляхом застосування модифікованих гормональних схем та МГРТ з призначенням препаратів йоду та тиреоїдних гормонів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і представлені нові дані про особливості параметрів фізичного і статевого розвитку, гормональних показників за умов йодного дефіциту у хлопців із порушеннями пубертату, а також запропоновано патогенетично обґрунтовані та диференційовані підходи до їх терапії.

1. Частота порушень пубертату серед хлопців регіону йодного дефіциту становить 7,1 %, а серед них 56,9 % пацієнтів мають зоб І - ІІ ступеня, на тлі зниження екскреції йоду із сечею.

2. Особливості клінічного перебігу різних варіантів порушень пубертату у хлопців, мешканців йододефіцитного регіону полягають у вираженому відставанні розвитку первинних і вторинних статевих ознак, низькорослості, на тлі запізнювання осифікації кістяка у 80,9 % хворих, та інфантильному морфотипі при наявності клінічних ознак маніфестного гіпотиреозу.

3. В умовах йодного дефіциту у хлопців із порушеннями пубертату встановлена наявність дисфункціональних відхилень в системі гіпофіз - щитоподібна залоза, які свідчать про наявність маніфестного або латентного гіпотиреозу. Незалежно від виду гіпогонадизму, існує зростання рівня ТТГ у 62,3 % хворих. При цьому в структурі порушень статевого розвитку 43,5 % займає корелятивний гіпогонадизм, обумовлений гіпофункцією щитоподіб - ної залози.

4. Обґрунтовано та апробовано необхідність лікування хлопців із порушеннями пубертату шляхом застосування модифікованих схем класичної гормональної та гормоноредукованої терапії на ранніх стадіях захворювання, що дає найбільш суттєве збільшення зросту, компенсацію параметрів статевого розвитку.

5. Запропонований алгоритм терапії порушень чоловічого пубертату має позитивний вплив на реалізацію ендогенних гормонів і інкреторну функцію щитоподібної та статевих залоз і дає можливість досягти нормалізації параметрів сомато - статевого розвитку при застосуванні модифікованої гормоноредукованої терапії у хворих корелятивним і перинатально детермінованим гіпогонадизмом у 84,2 % випадків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою запобігання розвитку порушень пубертату у хлопців, які мешкають в регіоні йодного дефіциту, є обов'язковим їх обстеження у лікаря - ендокринолога для визначення ступеня відхилень від норми у фізичному розвитку та статевому дозріванні.

2. Уже при першому зверненні пацієнта з порушеннями пубертату до лікаря - ендокринолога необхідно розрахувати величину ІМ, як інтегрального показника статевого дозрівання хлопця, провести пальпаторне і УЗД щитоподібної залози, дослідити вміст статевих, тиреоїдних гормонів, гонадотропінів, і ТТГ, що дозволить встановити наявність порушень функції щитоподібної і статевих залоз на ранніх стадіях захворювання та дасть можливість провести своєчасну корекцію цих порушень.

3. Лікування хворих із порушеннями пубертату повинно бути комплексним із застосуванням відповідної гормональної або гормоно -редукованої терапії, в залежності від його варіанту, призначенням лікувальної фізкультури, використанням в раціоні харчування йодованої солі, продуктів моря, їжі збагаченої білками та вітамінами.

4. За умов йодного дефіциту, усім хворим із порушеннями пубертату, поряд з патогенетичною терапією, спрямованою на нормалізацію параметрів статевого розвитку, необхідно призначати препарати калію йодиду - по 150 мкг на добу. При констатації маніфестного гіпотиреозу разом з препаратами калію йодиду, необхідно застосовувати L - тирок - син 50 мкг на добу. У хворих корелятивним гіпогонадизмом ці препарати застосовуються постійно. При інших варіантах недостатності пубертату, препарати калію йодиду у тих же дозах призначаються протягом одного - півтора місяця в залежності від базової терапії пубертатопатій. Коли у даного контингенту хворих відзначаються ознаки латентного гіпотиреозу (рівень ТТГ > 4,0 мМО/л), або має місце зоб І - ІІ ступеня, також призначається L - тироксин по 50 мкг на добу на період проведення відповідної базової терапії. При цьому, хворим із корелятивним гіпогонадизмом, ПДГ і ФНП необхідно призначати МГРТ, а хворим із первинним та вторинним гіпогонадизмом - модифіковану гормональну терапію. Тривалість лікування у всіх групах хворих повинна бути один - два роки, чотири - шість курсів з повторенням курсу лікування через 1-1,5 місяця.

5. Лікування препаратами хоріогонічного гонадотропіну необхідно розпочинати з (13 - 14) - річного віку, а тестостерону - з 14 - 15 років.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гурський, А.Й. Функція щитоподібної залози і її вплив на чоловічий пубертат у мешканців йододефіцитного регіону [Текст] / А.Й. Гурський, В.А. Гурська, Л.В. Гуменюк // Вісник наукових досліджень. - 2004. - №2. - С. 28-30. (Автор самостійно здійснила пошук літератури за темою, провела підбір, обстеження 201 хлопця 12 - 17 років, мешканців регіону йодного дефіциту, узагальнила результати дослідження і підготувала їх до друку).

2. Гурська, В.А. Особливості параметрів фізичного та статевого розвитку при порушеннях чоловічого пубертату у хлопців за умов йодного дефіциту [Текст] / В.А. Гурська // Проблеми ендокринної патології. - 2007. - № 1. - С. 47-51.

3. Гурська, В.А. Гормональний статус хворих із порушеннями чоловічого пубертату та підходи до їх терапії в умовах йодного дефіциту [Текст] / В.А. Гурська, В.О. Бондаренко // Проблеми ендокринної патології. - 2007. - № 3. - С. 34-38. (Автором самостійно проведено пошук літератури, планування дослідження, обстеження та лікування хворих, здійснено набір 100 % матеріалу, проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів).

4. Гурська, В.А. Результати терапії порушень чоловічого пубертату в умовах йодного дефіциту за модифікованими схемами № 1, 2, 3 [Текст] / В.А. Гурська // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 3. - С. 30-33.

5. Алгоритм терапії порушень чоловічого пубертату у мешканців регіону йодного дефіциту [Текст] / В.А. Гурська, А.Й. Гурський, О.І. Гуменюк, О.А. Філончук, Т.Г. Романишина // Ендокринологія. - 2007.- Т. 12, додаток. - С.62. (Автором самостійно проведено пошук літератури за темою, визначено принципи терапії хворих, проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів).

6. Стан щитоподібної залози та частота дифузного нетоксичного зоба у хлопців із порушеннями чоловічого пубертату за умов йодного дефіциту [Текст] / А.Й. Гурський, В.А. Гурська, Н.М. Коваль, Т.Д. Дрозд, С.І. Марко, І.Ф. Худова, Ю.Б. Серветник // Ендокринологія. - 2007. - Т. 12, додаток. - С. 63. (Автором самостійно підібрано та обстежено групи хворих, проведено узагальнення матеріалу і підготовлено його до друку).

7. Гурський, А.Й. Поширеність та особливості перебігу захворювань щитоподібної залози серед населення Рівненської області [Текст] / А.Й. Гурський, О.А. Філончук, І.Ф. Худова, Т.Г. Романишина, Л.В. Гуменюк, В.А. Гурська // Стан та перспективи діагностичної служби в системі охорони здоров'я регіону: зб наук. праць міжобл. наук. - практ. конф., Рівне, 2 листоп. 2000 р. - Рівне, 2000. - С. 59-61. (Автором самостійно проведено обстеження хворих, встановлено частоту та особливості перебігу захворювань щитоподібної залози).

8. Гурська, В.А. Частота тиреоїдної патології, поєднаної із гіпогонадизмом і порушеннями статевого розвитку серед хлопців та чоловіків зобно - ендемічного регіону [Текст] / В.А. Гурська, А.Й. Гурський, Л.В. Гуменюк // Сучасні напрямки розвитку ендокринології: зб. наук. праць наук. - практ. конф., Харків, 6-7 лютого 2003 р. - Х., 2003. - С. 55-56. (Дисертантом самостійно проведено планування дослідження, формування 80 % груп обстежених, верифікацію даних обстежень та прийнято участь в узагальненні отриманих даних).

9. Гурська В.А. Особливості формування порушень статевого розвитку хлопців та підлітків в умовах йодного дефіциту [Текст] / В.А. Гурська // Ендокринна патологія у віковому аспекті: зб. наук. праць наук. - практ. конф. з міжнародною участю, Харків, 29 - 30 листопада 2007 р. - Х., 2007. - С. 34 - 35.

10. Роль санітарно - освітніх заходів в профілактиці та лікуванні пубертатних порушень і функції щитоподібної залози у хлопців йододефіцитного регіону [Текст]: інформ. лист / А.Й. Гурський, М.Л. Юзвенко, І.Ф. Худова, Т.Г. Романишина, В.А. Гурська, Л.В. Гуменюк; Управління охорони здоров'я Рівненської облдержадміністрації, обласний ендокринологічний диспансер, обласний центр здоров'я. - Рівне, 2004. - 7 с. (Дисертантом самостійно розроблені заходи профілактики і лікування порушень пубертату і функції щитоподібної залози у хлопців, які мешкають в умовах йодного дефіциту).

АНОТАЦІЯ

Гурська В.А. Особливості сомато-статевого розвитку і функції системи гіпофіз - гонади та щитоподібної залози при порушеннях чоловічого пубертату за умов йодної недостатності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 - ендокринологія. - Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України», Харків, 2008.

Дисертація присвячена вивченню частоти порушень пубертату та зоба у хлопців, мешканців регіону йодного дефіциту, встановленню особливостей їх клінічного перебігу, дослідженню гормонального стану системи гіпофіз - гонади та щитоподібної залози, а також обґрунтуванню підходів до терапії та профілактики цих порушень за умов йодного дефіциту.

Обстежено 7596 хлопців (12 - 17) - річного віку, для постійного спостереження відібрано 181 хворий і 20 здорових осіб. Встановлено, що 7,1 % хлопців мали недостатність статевого розвитку, а серед них 56,9 % пацієнтів мають зоб І - ІІ ступеня. Зниження екскреції йоду з сечею різного ступеня, на тлі підвищених величин ТТГ мало місце у 62,3 % досліджуваних, а у 43,5 % із них - зниження рівнів Т_{3 вільного}, Т_{4 вільного}, що свідчить про наявність у цих хворих корелятивного гіпогонадизму. Особливості клінічного перебігу корелятивного гіпогонадизму полягають у вираженому відставанні розвитку первинних і вторинних статевих ознак, низькорослості, інфантильному типі будови тіла, при наявності ознак маніфестного гіпотиреозу, зниженні величин Т, порушенні співвідношення Т/ЛГ. Обґрунтовано та апробовано алгоритм терапії цих порушень.

Ключові слова: щитоподібна залоза, порушення пубертату, йододефіцит.

АННОТАЦИЯ

Гурская В.А. Особенности сомато-полового развития и функции системы гипофиз - гонады и щитовидной железы при нарушениях мужского пубертата в условиях йодной недостаточности. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. - Государственное учреждение «Институт проблем эндокринологии им. В.Я. Данилевского АМН Украины», Харьков, 2008.

Диссертация посвящена изучению частоты нарушений пубертата и зоба у мальчиков, жителей региона йодного дефицита, установлению особенностей их клинического течения, исследованию гормонального состояния системы гипофиз - гонады и щитовидной железы, а также обоснованию подходов к терапии и профилактике этих нарушений при условиях йодного дефицита. Обследовано 7596 мальчиков (12 -17) - летнего возраста, у 545 из них отмечено отклонение ИМ от нормы. Для постоянного наблюдения отобрано 154 больных (12 - 17) - летнего возраста с патологическими нарушениями пубертата, 27 пациентов с ФНП, 20 здоровых лиц, которые составили контрольную группу.

Результатами проведенных обследований установлено, что 7,1 % мальчиков имела недостаточность физического развития и полового созревания, а у 56,9 % из них имело место увеличение щитовидной железы I - ІІ степени. Иследование степени отклонения ИМ от нормы у 545 обследованных, которые имели недостаточность полового развития, показало, что у 71,8 % мальчиков имела место средния и умеренная степень недостаточности пубертата, а у 28,2 % больных диагностировано выраженную степень. Независимо от варианта гипогонадизма установлено снижение экскреции йода с мочой различной степени на фоне повышенных величин ТТГ у 62,3 % исследуемых, а у 43,5 % из них - снижение уровней Т_{3 свободного}, Т_{4 свободного} в сыворотке крови, что свидетельствует о наличии у этих больных коррелятивного гипогонадизма, обусловленного гипофункцией щитовидной железы.

Особенности клинического течения коррелятивного гипогонадизма у мальчиков, жителей региона йодного дефицита заключаются в выраженном отставании развития первичных и вторичных половых признаков, низкорослости, на фоне отставания осификации скелета, инфантильном морфотипе, снижении уровней Т, нарушении соотношения Т/ЛГ ниже величин в сравнении с показателями практически здоровых мальчиков того же возраста, при наличии признаков манифестного гипотиреоза.

Лечение больных с нарушениями пубертата в условиях йодного дефицита должно быть комплексным, дифференцированным, с назначеним лечебной физкультуры, использованием в рационе питания йодированной соли, продуктов моря, пищи, богатой белками и витаминами. Наравне с патогенетической терапией, направленной на нормализацию парамертов полового развития, необходимо назначать препараты калия йодида - 150 мкг в сутки. При констатации манифестного гипотиреоза - L - тироксин 50 мкг в сутки. У больных коррелятивным гипогонадизмом эти препараты применяются постоянно. При других вариантах недостаточности пубертата препараты калия йодида в тех же дозах назначаются на протяжении одного - полтора месяца в зависимости от базовой терапии пубертатопатий. Когда у данного контингента больных отмечаются признаки латентного гипотиреоза (уровень ТТГ > 4,0 мМО/л) или имеет место зоб І - ІІ степени, также назначается L - тироксин 50 мкг в сутки на период проведения соответствующей базовой терапии. Лечение препаратами ХГ необходимо начинать с (13 - 14) - летнего возраста, а тестостерона - с 14 - 15 лет.

При этом, больным коррелятивным гипогонадизмом, ПДГ и ФНП необходимо назначать МГРТ, а пациентам первичным и вторичным гипогонадизмом - модифицированную гормональную терапию, что дает возможность достичь нормализации параметров сомато - полового развития у больных коррелятивным и перинатально детерминированным гипогонадизмом у 84,2 % случаев.

Ключевые слова: щитовидная железа, нарушение пубертата, йододефицит, зоб, диагностика, половые, тиреоидные, гонадотропные гормоны, профилактика, модифицированная гормоноредуцированная терапия, параметры физического и полового развития.

ANNOTATION

Hurska Valentyna. The Peculiarities of somatic - sexual development and functions of the hypophysis - gonad system and thyroid gland under disturbance of the men's puberty on conditions of the iodine deficiency. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Medical Sciences. Speciality 14.01.14 - endocrinology. The Public establishment “The Institute of Endocrinology Problems after V.Ya. Danilevsky”. Kharkiv, 2008.

The dissertation is devoted to studying of frequency of the puberty and goitre disturbance among boys, who live in the iodine deficiency region; to elucidation of the peculiarities of its clinical progress; to investigation of the hormone condition of the hypophysis - gonad system and thyroid gland and also to substantiating of the approaches to the therapy and prophylaxis of this disturbance on condition of the iodine deficiency.

7596 boys at the age of 12 - 17 were investigated, for the permanent observation 181 patients and 20 healthy persons were selected. It was elucidated that 7,1 % of boys had puberty disturbance and among them 56,9 % of patients have thyroid gland of the I - II degrees. The reduction of iodine excretion with urine was revealed, on the background of the increased sizes of TSH among 62,3 % of the investigated and 43,5 % of them had the reduction of T _{3 free}, T _{4 free} levels so they were diagnosed with the correlated hypogonad. Clinical peculiarities of the correlated hypogonad find expression in backward of the primary and secondary sex features, lower height, infantilism of skeleton along with signs of overt hypothyroidism, the reduction of T - levels and breaking of correlation between T/LH. The therapy algorithm of this disturbance was substantiated and approved.

Key words: thyroid gland, puberty disturbance, iodine deficiency.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ,

СИМВОЛІВ, ТЕРМІНІВ

ГРТ - гормоноредукована терапія

ІМ - індекс маскулінізації

ЛГ - лютеінізуючий гормон

МГРТ - модифікована гормоноредукована терапія

МГТ - модифікована гормональна терапія

МОЗ - Міністерство охорони здоров'я

ОЯ - окружність яєчок

ПДГ - перинатально детермінований гіпогонадизм

ПРЛ - пролактин

Т - тестостерон

ТТГ - тиреотропний гормон

Т_{3 вільний} - вільний трийодтиронін

Т_{4 вільний} - вільний тироксин

УЗД - ультразвукова діагностика

Ум. од. - умовна одиниця

ФНП - функціональна недостатність пубертату

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

ХГ - хоріогонічний гонадотропін

І - ІІ ст. - І - ІІ ступінь