Удосконалення діагностичних та лікувальних заходів при хламідіозі великої рогатої худоби в умовах ТОВ "Обрій" Кролевецького району Сумської області

Печінка була збільшена, ламка, нерівномірно пофарбована. Нирки виявляли із ознаками вираженої білкової дистрофії. Слизова оболонка тонкої й товстої кишок була набрякла, гиперемійована з крововиливами. Регіонарні лімфатичні вузли були збільшені і геморагічно інфільтровані.

При стертій формі у корів і телиць знаходили зміни, характерні для уретриту, цервіциту і ендометриту. Слизова оболонка вагіни була гіперемійована, набрякла. Слизова оболонка сечовивідного каналу була інфільтрована і складчата. Сечовий міхур був переповнений сечею, розтягнутий. Нирки у всіх тварин були збільшені, застійні, з точковими крововиливами в корковому шарі і желеподібними інфільтратами в нирковій мисці. Слизова оболонка шийки матки була набрякла, гіперемійована, з крапковими крововиливами.

Гістоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при хламідіозі

При хламідіозі у корів гістоморфологічні зміни виявляли в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри, матки і плаценті. В гістологічних зрізах з легень були виявлені зміни, характерні для катаральної, інтерстиціальної, геморагічної та бронхопневмонії змішаного типу, а також ателектаз, альвеолярну емфізему з розривом стінок альвеол, лімфоцитарну та периваскулярну інфільтрацію перибронхіальної та периваскулярної сполучної тканини. У середостінних лімфатичних вузлах встановлено гіпертрофію лімфоїдних фолікулів, а в окремих ділянках в мозковій речовині збільшену кількість макрофагів. В селезінці виявлено гіперплазію білої пульпи, периартеріальну лімфоїдну інфільтрацію, гемосидероз червоної пульпи. В проксимальних відділах нефрону щіткоподібна кайма у більшості канальців була відсутня, або збережена лише частково. Виявлена також зерниста дистрофія епітелію, венозний застій та гістіолімфоїдна інфільтрація. В слизовій оболонці вульви встановлено злущування епітелію і лімфоїдну інфільтрацію не лише епітелію, а і підлягаючої сполучної тканини. В слизовій оболонці матки виявлені глибокі, покриті слизом розгалужені складки, які нагадують прості трубчаcті залози. При дослідження плаценти із гістоморфологічних змін виявляли гній у некротизованій плаценті і васкуліт та позитивну гранулярну реакцію у трофобластному епітелію.

Виділення, ідентифікація, біологічні властивості збудника хламідіозу великої рогатої худоби

При вивченні різних форм хламідіозу великої рогатої худоби у більшості випадків в мазках-відбитках з патологічного матеріалу, при мікроскопії виявляли морфологічні структури хламідій. При морфологічній ідентифікації ізолята 1098 виявлена його ідентичність з референтним штамом хламідій ТНИВИ - збудником аборту корів.

Метод серологічної ідентифікації показав, що групоспецифічний антиген отриманий з ізолята 1098 в РЗК виявляв специфічні антитіла в стандартних імунних сироватках і в гомологічній сироватці в цих же титрах, що і стандартні хламідійні антигени. Отримані дані свідчать про те, що ізолят хламідій відноситься до порядку Chlamydіales, родини Chlamydіaceae, роду Chlamydophіla, виду Chlamydіa abortus.

Результати проведених дослідів показали, що виділений збудник хламідіозу великої рогатої худоби розмножувався і культивувався в 6-7-добових курячих ембріонах при зараженні в жовтковий мішок з рясним нагромадженням елементарних тілець, був патогенним для білих мишей і морських свинок.

При підшкірному зараженні білих мишей летальність наступала на 9-15 добу у 37,5% випадків, при внутрішньочеревному - на 5-10 добу у 87,5%, а при інтраназальному - на 4-8 добу у 75% випадків. У морських свинок, у тому числі у вагітних, через 48 годин після зараження відмічали підвищення температури тіла (40,0 - 40,5°С), малорухливість, втрату голосу й апетиту. При підшкірному зараженні загибель тварин реєстрували на 15-18 добу у 33,3% випадків, при внутрішньом'язовому - на 5-15 добу у 83,3% випадків і при внутрішньочеревному - на 5-15 добу у 66,6% випадків. У вагітних морських свинок ізолят хламідій 1098 при внутрішньочеревному зараженні спричинював аборти і мертвонародження в 33,3%. Білі пацюки, заражені цим же ізолятом хламідій, виявилися менше чутливими. Так, при підшкірному зараженні летальність білих пацюків не відмічали, а при внутрішньом'язовому і внутрішньочеревному зараженні він був на п'ять порядків нижче, ніж у білих мишей і морських свинок. При зараженні культури клітин нирок ембріона корови, досліджуваний штам хламідій 1098 не володів вираженою цитопатогенною дією.

Ефективність комплексного лікування корів з тривалою неплідністю хламідійної етіології

Лікування проводили комплексно з використанням етіотропних препаратів та патогенетичних засобів. При виборі етіотропних засобів для лікування хворих на хламідіоз тварин враховували, що хламідії чутливі до антибіотиків тетрациклінового ряду, фторхінолонів та макролідів. Із патогенетичних засобів використовували препарати тимолін і тетравіт.

Лікування тварин починали з імунокорегуючої терапії і підвищення неспецифічної резистентності організму. На 3-5 добу від початку імунокорегуючої терапії розпочинали етіотропне лікування.

Досліди проведені на трьох групах корів, підібраних за принципом аналогів, з яких перша була контрольною.

Тварин першої (контрольної) групи (20 голів) лікували оксітетрацикліном- 200 пролонгованої дії, у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла тварини, який вводили внутрішньом`язово, тричі, з інтервалом 72 години.

Тварин другої (дослідної) групи (20 голів) лікували комплексно, використовуючи егоцин L.A. у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла, який вводили внутрішньом`язово, щоденно, протягом п`яти днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін в дозі 10 мг внутрішньом`язово, щоденно, протягом 10 днів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 6 Ефективність комплексного лікування корів, хворих на урогенітальний хламідіоз

Групи тварин	Схема комплексного лікування	Кількість хворих тварин, гол.	Отримано позитивних результатів на хламідіоз	Видужало тварин
			В РЗК	Методи світлової мікроскопії
			До лік.	Після лікування	До лік-ння	Після лікування
				на 21-й день	на 40-й день		на 21-й день	на 40-й день	Всього, гол.	%
І Контрольна	оксітетрациклін-200 пролонгованої дії, у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла тварини внутрішньом'язово, триразово з інтервалом 72 години	20	20	12	7	20	12	7	13	65,0
ІІ дослідна	егоцин L.A., у дозі 1 мл на 10 кг маси тварини, внутріщньом'язово, щоденно протягом п'яти днів; тетравіт, у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін (10 мг), внутрішньом'язово, щоденно протягом 10 днів	20	20	5	3	20	5	3	17	85,0
ІІІ дослідна	фармазин-200, у дозі 3 мл на 100 кг маси тварини, внутрішньом'язово, щоденно, протягом семи днів; супозиторії хламіциду, один раз на добу, щоденно, протягом п'яти днів; тетравіт, у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін (10 мг), внутрішньом'язово, щоденно протягом 10 днів	20	20	3	1	20	3	1	19	95,0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тварин третьої (дослідної) групи (20 голів) теж лікували комплексно, використовуючи: фармазин-200 у дозі 3 мл на 100 кг маси тіла, внутрішньом`язово, щоденно, протягом семи днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін в дозі 10 мг внутрішньом`язово, щоденно, протягом 10 днів і супозиторії хламіциду внутрішньопіхвово, один раз на добу, щоденно, протягом п`яти днів.

Ефективність лікування корів контролювали щоденним клінічним обстеженням тварин і лабораторно. З цією метою від тварин на 21-й та 40-й дні після лікування відбирали проби крові, робили зішкреби зі слизової оболонки вагіни. Сироватки крові досліджували на хламідіоз в РЗК, а із зішкребів готували мазки і фарбували їх за Романовським - Гімзою і досліджували на наявність хламідій в світловому мікроскопі.

Лікування вважали ефективним, якщо на 40-й день в сироватці крові не виявляли специфічних протихламідійних антитіл, а в зішкребах із слизової оболонки піхви не виявляли хламідій.

Результати комплексного лікування корів, хворих на урогенітальний хламідіоз наведені в таблиці.

Із наведених в таблиці 6 даних видно, що найбільш ефективним виявилося комплексне лікування корів фармазином-200, тетравітом, тималіном і супозиторіями хламіциду, ефективність якого склала 95,0 %. На 10,0 % була нижчою ефективність лікування корів з використанням егоцину L.A., тетравіту і тималіну (85,0 %).

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

епізоотичний хламідіоз симптоматика тваринницький

При вивченні епізоотологічних особливостей, клінічних ознак і патоморфологічних змін при хламідіозі великої рогатої худоби в господарствах Сумської області нами встановлено, що основним джерелом збудника інфекції є хворі тварини і тварини хламідіоносії, що виділяють, особливо, в період отелення в навколишнє середовище хламідії з вагінальними витьоками, абортованими плодами, плодовими оболонками. У хворих хламідіозом корів, особливо в первісток, дуже часто зараження плоду відбувається внутрішньоутробно.

Спостереження, проведені нами за 2008-2010 роки, показують, що захворювання хламідіозом у великої рогатої худоби частіше проявляється в зимовий період, ніж у літній, а в телят найбільший відсоток захворюваності, вимушеного забою і загибелі реєструється з третьої декади грудня до третьої декади березня. Значне число неблагополучних пунктів з хламідіозу великої рогатої худоби зареєстровано в господарствах в зонах інтенсивно розвиненого молочного і м'ясного скотарства. За п'ять років спостережень захворювання хламідіозом у господарствах цих районів реєструвались з частотою від одного до п'яти разів. Індекс епізоотичності коливався від 0,2 до 1,0 і в середньому по Сумській області склав 0,7. Показник частки неблагополучних пунктів у цих випадках був мінімальний - 0,25, максимальний - 1,0 і середній - 0,52; показник напруженості епізоотичності ситуації коливався від 0,1 до 1,0 і в середньому склав - 0,36.

Таким чином, наведенні дані є констатацією факту присутності хламідійної інфекції на тваринницьких фермах господарств Сумської області і орієнтують на перспективність розробки заходів боротьби і профілактики хламідіозу великої рогатої худоби з урахуванням епізоотичної ситуації. Хламідіоз великої рогатої худоби характеризувався абортами (27,0%), мертвонародженнями (9,1%), народженням нежиттєздатних нащадків (18,6%), а післяпологові ускладнення - затримкою посліду (5,4%), ендометритами (20,3%), вагінітами (21,5%), маститами (8,6%).

В деяких господарствах Сумської області на підставі серологічних, вірусологічних, клініко-епізоотологічних, патолого-анатомічних і гістоморфологічних досліджень діагностували хламідіоз у ВРХ. У новонароджених телят хламідіоз відзначався гострим ентеритом з наступним розвитком пневмонії.

Не дивлячись на те, що у новонароджених телят хламідіоз перебігав у формі гострого ентериту, гістоморфологічні зміни у них виявились у всіх паренхіматозних органах і центральній нервовій системі. Типовими мікроскопічними змінами були гіперемія капілярів і судин з явищами екстравазації, некробіотичні, дистрофічні процеси і лімфогістіоцитарна проліферація у печінці, селезінці, нирках, міокарді; набряк і розволокнення проміжної тканини легень, підслизового шару сичуга і тонкого відділу кишечника; осередкова проліферація мікроглії у головному мозку.

Хламідії спричинювали первинний пошкоджувальний ефект на ендотелій кровоносних судин організму, що призводив до появи численних крововиливів різної форми і величини на епікарді і ендокарді, серозних і слизових оболонках, скупчення ексудату солом'яно-жовтого кольору в серцевій сорочці, грудній і черевній порожнинах.

На початку захворювання в порожнинах накопичувався серозний ексудат, а з розвитком патологічного процесу серозні оболонки вкривалися плівками фібрину, що асоціювалося з розвитком серозно-фібрінозного перикардиту, плевриту, перитоніту.

На підставі аналізу результатів вивчення симптоматики хламідіозу у корів, нетелів і телиць визначено три форми клінічного перебігу хвороби: типову, стерту і безсимптомну. Типова форма перебігу хламідіозу характеризувалась спорадичними абортами корів і нетелів протягом року, народженням нежиттєздатного приплоду, затримкою посліду, розвитком ендометриту.

У корів хламідійна інфекція проявлялася внутрішньоутробним ураженням плоду, абортами, народженням нежиттєздатних телят, затримкою посліду, ендометритами, вагінітами, маститами. Плодові оболонки у більшості випадків були набряклі, котіледони інфільтровані з великою кількістю некротичних вогнищ з мозаїчним малюнком. Характерні зміни спостерігали в органах і тканинах абортованих плодів, що характеризувалися набряком підшкірної клітковини в ділянці голови, шиї, черева, а також скупченням у черевній і грудній порожнинах значної кількості рідини солом'яного кольору.

Для стертої форми перебігу хвороби були характерні перегули, вагініти, уретрити, цервіцити і хронічні ендометрити. Безсимптомна форма характеризувалася тривалою неплідністю, прихованими ендометритами й сальпінгітами.

Показники крові у великої рогатої худоби при хламідіозі відрізнялися від таких у здорових тварин: загальна кількість лейкоцитів, в тому числі паличкоядерних нейтрофілів і еозинофілів у хворих тварин, достовірно була вищою, ніж у здорових. Підвищена кількість лейкоцитів вказувала на наявність запальних реакцій у хворих на хламідіоз корів, а еозинофілія була обумовлена алергічним станом організму. Кількість еритроцитів, базофілів, лімфоцитів і моноцитів, у порівнянні із показниками у контрольних тварин, достовірно була нижчою. Кількість гемоглобіну і сегментоядерних нейтрофілів, як у хворих, так і у здорових корів знаходилася на одному рівні.

При типовій формі хламідіозу патоморфологічні зміни виявляли в абортованих плодах та плаценті корів. У корів після аборту спостерігали затримку посліду, катаральний або катарально-гнійний ендометрит, який супроводжувався точковими крововиливами на слизовій оболонці шийки матки, вагіни та в регіональних лімфатичних вузлах, некрозом котиледонів і плаценти. У порожнині матки знаходили гнійно-катаральний або фібринозний ексудат. Плодові оболонки були набряклі, місцями міжкотиледонний хоріон був студенисто інфільтрований. У котиледонах виявляли багато дрібних некротичних вогнищ сірувато-жовтого кольору.

Абортовані плоди були добре розвинуті, з волосяним покривом. У всіх плодів знаходили набряк шкіри і підшкірної клітковини, скупчення великої кількості рідини в черевній та грудній порожнині. Множинні крапкові крововиливи виявляли на слизовій оболонці гортані, трахеї, язиці, очей, сичуга, на костально-легеневій плеврі, ендо- і епікарді, тимусі і у портальних лімфатичних вузлах. Легені були стухлі, з ознаками набряку та з крововиливами.

Печінка була збільшена, ламка, нерівномірно пофарбована. Нирки виявляли із ознаками вираженої білкової дистрофії. Слизова оболонка тонкої й товстої кишок була набрякла, гиперемійована з крововиливами. Регіонарні лімфатичні вузли були збільшені і геморагічно інфільтровані.

При стертій формі у корів і телиць знаходили зміни, характерні для уретриту, цервіциту і ендометриту. Слизова оболонка вагіни була гіперемійована, набрякла. Слизова оболонка сечовивідного каналу була інфільтрована і складчата. Сечовий міхур був переповнений сечею, розтягнутий. Нирки у всіх тварин були збільшені, застійні, з точковими крововиливами в корковому шарі і желеподібними інфільтратами в нирковій мисці. Слизова оболонка шийки матки була набрякла, гіперемійована, з крапковими крововиливами.

При хламідіозі у корів гістоморфологічні зміни виявляли в легенях, печінці, середостінних лімфатичних вузлах, селезінці, нирках, слизових оболонках вульви, уретри, матки і плаценті. В гістологічних зрізах з легень були виявлені зміни, характерні для катаральної, інтерстиціальної, геморагічної та бронхопневмонії змішаного типу, а також ателектаз, альвеолярну емфізему з розривом стінок альвеол, лімфоцитарну та периваскулярну інфільтрацію перибронхіальної та периваскулярної сполучної тканини. У середостінних лімфатичних вузлах встановлено гіпертрофію лімфоїдних фолікулів, а в окремих ділянках в мозковій речовині збільшену кількість макрофагів. В селезінці виявлено гіперплазію білої пульпи, периартеріальну лімфоїдну інфільтрацію, гемосидероз червоної пульпи. В проксимальних відділах нефрону щіткоподібна кайма у більшості канальців була відсутня, або збережена лише частково. Виявлена також зерниста дистрофія епітелію, венозний застій та гістіолімфоїдна інфільтрація. В слизовій оболонці вульви встановлено злущування епітелію і лімфоїдну інфільтрацію не лише епітелію, а і підлягаючої сполучної тканини. В слизовій оболонці матки виявлені глибокі, покриті слизом розгалужені складки, які нагадують прості трубчаcті залози. При дослідження плаценти із гістоморфологічних змін виявляли гній у некротизованій плаценті і васкуліт та позитивну гранулярну реакцію у трофобластному епітелію.

При вивченні різних форм хламідіозу великої рогатої худоби у більшості випадків в мазках-відбитках з патологічного матеріалу, при мікроскопії виявляли морфологічні структури хламідій. При морфологічній ідентифікації ізолята 1098 виявлена його ідентичність з референтним штамом хламідій ТНИВИ - збудником аборту корів.

Метод серологічної ідентифікації показав, що групоспецифічний антиген отриманий з ізолята 1098 в РЗК виявляв специфічні антитіла в стандартних імунних сироватках і в гомологічній сироватці в цих же титрах, що і стандартні хламідійні антигени. Отримані дані свідчать про те, що ізолят хламідій відноситься до порядку Chlamydіales, родини Chlamydіaceae, роду Chlamydophіla, виду Chlamydіa abortus.

Результати проведених дослідів показали, що виділений збудник хламідіозу великої рогатої худоби розмножувався і культивувався в 6-7-добових курячих ембріонах при зараженні в жовтковий мішок з рясним нагромадженням елементарних тілець, був патогенним для білих мишей і морських свинок. При підшкірному зараженні білих мишей летальність наступала на 9-15 добу у 37,5% випадків, при внутрішньочеревному - на 5-10 добу у 87,5%, а при інтраназальному - на 4-8 добу у 75% випадків. У морських свинок, у тому числі у вагітних, через 48 годин після зараження відмічали підвищення температури тіла (40,0 - 40,5°С), малорухливість, втрату голосу й апетиту. При підшкірному зараженні загибель тварин реєстрували на 15-18 добу у 33,3% випадків, при внутрішньом'язовому - на 5-15 добу у 83,3% випадків і при внутрішньочеревному - на 5-15 добу у 66,6% випадків. У вагітних морських свинок ізолят хламідій 1098 при внутрішньочеревному зараженні спричинював аборти і мертвонародження в 33,3%. Білі пацюки, заражені цим же ізолятом хламідій, виявилися менше чутливими. Так, при підшкірному зараженні летальність білих пацюків не відмічали, а при внутрішньом'язовому і внутрішньочеревному зараженні він був на п'ять порядків нижче, ніж у білих мишей і морських свинок. При зараженні культури клітин нирок ембріона корови, досліджуваний штам хламідій 1098 не володів вираженою цитопатогенною дією.

Лікування проводили комплексно з використанням етіотропних препаратів та патогенетичних засобів. При виборі етіотропних засобів для лікування хворих на хламідіоз тварин враховували, що хламідії чутливі до антибіотиків тетрациклінового ряду, фторхінолонів та макролідів. Із патогенетичних засобів використовували препарати тимолін і тетравіт.

Лікування тварин починали з імунокорегуючої терапії і підвищення неспецифічної резистентності організму. На 3-5 добу від початку імунокорегуючої терапії розпочинали етіотропне лікування.

Досліди проведені на трьох групах корів, підібраних за принципом аналогів, з яких перша була контрольною.

Тварин першої (контрольної) групи (20 голів) лікували оксітетрацикліном- 200 пролонгованої дії, у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла тварини, який вводили внутрішньом`язово, тричі, з інтервалом 72 години.

Тварин другої (дослідної) групи (20 голів) лікували комплексно, використовуючи егоцин L.A. у дозі 1 мл на 10 кг маси тіла, який вводили внутрішньом`язово, щоденно, протягом п`яти днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін в дозі 10 мг внутрішньом`язово, щоденно, протягом 10 днів.

Тварин третьої (дослідної) групи (20 голів) теж лікували комплексно, використовуючи: фармазин-200 у дозі 3 мл на 100 кг маси тіла, внутрішньом`язово, щоденно, протягом семи днів; тетравіт у дозі 5 мл на тварину, один раз на тиждень, чотирьохразово; тималін в дозі 10 мг внутрішньом`язово, щоденно, протягом 10 днів і супозиторії хламіциду внутрішньопіхвово, один раз на добу, щоденно, протягом п`яти днів.

Ефективність лікування корів контролювали щоденним клінічним обстеженням тварин і лабораторно. З цією метою від тварин на 21-й та 40-й дні після лікування відбирали проби крові, робили зішкреби зі слизової оболонки вагіни. Сироватки крові досліджували на хламідіоз в РЗК, а із зішкребів готували мазки і фарбували їх за Романовським - Гімзою і досліджували на наявність хламідій в світловому мікроскопі.

Лікування вважали ефективним, якщо на 40-й день в сироватці крові не виявляли специфічних протихламідійних антитіл, а в зішкребах із слизової оболонки піхви не виявляли хламідій.

Найбільш ефективним виявилося комплексне лікування корів фармазином-200, тетравітом, тималіном і супозиторіями хламіциду, ефективність якого склала 95,0 %. На 10,0 % була нижчою ефективність лікування корів з використанням егоцину L.A., тетравіту і тималіну (85,0 %).

2.5 Розрахунок економічної ефективності

Економічну ефективність застосованих схем лікування розраховували згідно “Методичних рекомендацій з написання дипломної роботи ” (2003).

Користуючись цією методикою, нам необхідно було визначити наступні показники:

1. економічний збиток від загиблих тварин;

2. збиток від зниження продуктивності у хворих тварин;

3. загальний збиток;

4. попереджений економічний збиток;

5. економічний ефект, одержаний внаслідок лікування хворих тварин по групам.

Для обчислення цих показників нам необхідно було використати наступні дані, які відображені в табл.5.

Таблиця 5. Показники розрахунку економічної ефективності

Показники	Група контролю	1 дослідна група	2 дослідна група
Кількість захворівших голів	20	20	20
Кількість тварин, які загинули	7	3	1
Середньодобовий приріст клінічно здорової тварини (кг)	0,372	0,372	0,372
Середньодобовий приріст хворої тварини (кг)	0,112	0,113	0,115
Ціна за 1 кг живої ваги клінічно здорової тварини (грн)	11,0	11,0	11,0
Середня жива вага однієї голови в групі (кг)	47,0	46,8	47,2
Витрати на ветеринарні заходи (грн.) в тому числі на одну голову (грн.) (Вб)	156,9 7,85	211,5 10,58	386,4 19,32

Збиток від загибелі розраховували за формулою:

З₁ = М ? Ж ? Ц, де

М - кількість загиблих тварин (гол.);

Ж - середня жива вага однієї тварини (кг);

Ц - закупівельна ціна 1 кг живої ваги (грн);

Підставляючи показники з табл. 4 ми розрахували збиток від тварин, що загинули по групам:

в групі контролю З₁ = 7? 47 ? 11 = 3619 грн.;

в дослідній групі З₁ = 3 ? 46,8 ? 11 = 1544,4 грн.

в дослідній групі З₁ = 1 ? 47,2 ? 11 = 519,2 грн.

Збиток від зниження продуктивності тварин розраховували за формулою:

З₂ = М ? (В_з - В_хв) ? Т ? Ц , де

М - кількість хворих тварин, які одужали після проведеного лікування (гол.);

В_з - середньодобовий приріст клінічно здорової тварини (кг);

В_хв -приріст однієї хворої тварини по групам (кг);

Т - тривалість курсу лікування.

в групі контролю З₂ = 13? (0,372 - 0,112) ? 7 ? 11 = 260,26 грн.;

в дослідній групі З₂ = 17 ? (0,372 - 0,113) ? 5 ? 11 = 242,16 грн.

в дослідній групі З₂ = 19 ? (0,372 - 0,115) ? 5 ? 11 = 268,56 грн.

3. Загальну суму економічного збитку розраховували за формулою:

З = З₁ +З₂

в групі контролю З = 3619 + 260,26 = 3879,26 грн. в т.ч на 1 гол. 193,96 грн ;

в 1 дослідній групі З = 1544,4 + 242,16 = 1786,56 грн.в т.ч на 1 гол. 89,33 грн ;

в 2 дослідній групі З = 519,2 + 268,56 = 787,76 грн.в т.ч на 1 гол. 39,39 грн ;

4. Економічний ефект застосованих схем лікування на одну голову розраховували за формулою:

Е₁ = (З_б + В_б) - (З_заг + З_зах)

- в 1 дослідній групі Е₁ = (193,96 + 7,85) - (89,33 + 10,58) = 101,9 грн.;

- в 2 дослідній групі Е₁ = (193,96 + 7,85) - (39,39 + 19,32) = 143,1 грн.;

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що вищий економічний ефект на одну голову в застосованих схемах лікування нами було отримано в 2 дослідній групі в (порівнянні з групою контролю він був більний на 143,1 грн ).

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових у соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно -- гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [8; 10; 13; 14].

В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція - основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції [37; 83;] .

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП).

До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків па виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух", "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" [94; 101; 102; 129].

Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України [17; 20; 21; 22] .

Аналізуючи загальний стан охорони праці можна відмітити, що в ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області охорона праці організована на підставі колективного договору, розпоряджень директора товариства, інструкцій з виконання правил роботи. Ці документи є юридичною базою функціонування охорони праці в господарстві.

Головний лікар ветеринарної медицини і головний зоотехнік господарства несуть основну відповідальність за виконання робіт з охорони праці на молочно-товарних фермах. Для головного лікаря ветеринарної медицини існують чітко визначені обов'язки. А саме, він повинен здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом на фермах, стежити за дотриманням Ветеринарного статуту України та інструкцій з охорони праці та техніки безпеки при проведенні обробок тваринницьких приміщень, інвентарю і тварин хімічними речовинами, контролювати використання лікарських препаратів, приладів, пристроїв та інших засобів, впроваджувати методи профілактики хвороб різної етіології, організовувати дезінфекційні бар'єри, забезпечувати працівників спецодягом в умовах карантину. Лікарем ветеринарної медицини ведеться сувора документація - амбулаторний журнал, журнал про проведення діагностичних і профілактичних заходів, журнал списування ветеринарних препаратів, журнал патологоанатомічного розтину трупів та ін.

Згідно законодавства України „Про охорону праці” при організації трудового процесу потрібно враховувати забезпечення нормального стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою заходів безпеки при обслуговуванні поголів'я тварин.

Контроль з безпеки охорони праці. Він здійснюється уповноваженими особами, які обираються прфспілкою громадян і мають право безперешкодно перевіряти виконання правил з охорони праці та техніки безпеки. Таким чином, трудовий колектив здійснює громадський контроль за дотриманням правил з охорони праці. В ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області є обладнаний кабінет з техніки безпеки, в якому проводять інструктаж з питань охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий. Але слід зауважити, що цей кабінет не достатньо забезпечений учбовим матеріалом (стенди, плакати, спеціальна література).

Для функціонування охорони праці проводиться комплексне планування робіт. Для цього укладається колективний договір, в якому визначаються обов'язки сторін, щодо регулювання виробничих та трудових відносин. На виробничій сільськогосподарській дільниці розроблений поточний план робіт, який включає такі питання, як механізація важких і ручних робіт, охорона праці жінок і неповнолітніх, обов'язкові ветеринарно-санітарні заходи та інше.

Для фінансування робіт з охорони праці в господарстві створений фонд охорони праці, в який перераховують кошти із власного бюджету у визначений строк. Але цих коштів не достатньо для повного забезпечення засобами індивідуального захисту працівників при виконанні робіт із шкідливими і небезпечними умовами. На стан виробничого травматизму потенційно впливають недоліки, але на цьому підприємстві випадки травматизму лікаря ветеринарної медицини протягом останніх 3 років не відмічали. Проаналізуємо виробничий травматизм в ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області за 2008-2010 роки (табл. 7).

Виходячи з таблиці рівень травматизму, як свідчить коефіцієнт частоти травматизму у 2008 році складав 3,18, що в 2 рази більше, ніж у 2009, а в 2010 році випадків травматизму не було зовсім. Коефіцієнт втрати робочого часу свідчить про те, що втрати робочого часу від травматизму в 2008 році більші в порівнянні до 2009 року у 1,56 рази, а у 2010 році вони відсутні. Причинами нещасних випадків, що мали місце в 2008 - 2010 році було невикористання засобів індивідуального захисту.

Таблиця 8. Показники, які характеризують стан охорони праці в ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області за 2008-2010 роки

Показники травматизму	Одиниці виміру	Роки
		2008	2009	2010
Середньорічне число працівників (Р)	чол.	628	650	617
Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності в т. ч. з летальним наслідком (Тем)	вин.	2	1	-
	вип.	-	-	-
Кількість днів непрацездатності (Д)	днів	27	18	-
Матеріальна шкода від травматизму	грн.	174,33	62,87	-
Коефіцієнт частоти травматизму Кr		3,18	1,53	-
Коефіцієнт тяжкості Kв		13,5	18	0
Коефіцієнт втрати робочого часу Квч		42,9	27,5	-
Виділено коштів на охорону праці	грн.	68,33	159,24	237,14
Витрачено коштів на охорону праці	грн.	68.,33	134,82	237,14

Незалежно від виду робіт, працівники господарства, один раз на рік, на початку березня, проходять медичний огляд. Виняток становлять працівники, які пов'язані із харчовими продуктами (кухарки), вони проходять медичний огляд 2 рази на рік - на початку березня та на початку вересня. Медичний огляд проводять за запрошенням спеціалісти із Кролевецької районної лікарні. Територія ферми з усіх боків обнесена парканом і оточена ровом, має 2 в'їзди (головний і запасний) для автотранспорту, при цьому дороги для транспорту потребують ремонту. Також є спеціальна дорога для прогону тварин на пасовище. На території ферми розміщені 2 приміщення для тварин, біля 2 із них обладнані майданчики для вигулу, санітарний забійний пункт, цех для приготування концентрованих кормів, навіси для зберігання сіна та соломи, 2 траншеї для силосу та сінажу і водонапірна башта.

Приміщення для утримання дійних корів являє собою дворядковий комплекс з прив'язним утриманням. Інше приміщення для тварин являє собою однорядний комплекс з прив'язним утриманням для молочних телят та телят старших вікових груп. Приміщення добре обладнані ліхтарями для штучного та здоровими вікнами для природного освітлення, і пристроями для природної вентиляції. Хоча штучна вентиляція відсутня, але рівень загазованості приміщення в межах норми. Приміщення взимку не опалюється, проте його не досить добре утеплюють. Система видалення гною у всіх приміщеннях механізована, а для доїння використовується стаціонарна вакуумна установка. У кожному приміщенні встановлені електричні нагрівачі води для обробки молочного посуду, прибирання приміщень та душу. Ветеринарне обслуговування тварин в господарстві відповідає вимогам ГОСТ 12.03.002.; ГОСТ 12.01.008.

Система протипожежної безпеки на даній фермі добре розроблена. Відповідальність за протипожежну безпеку покладена на завідуючого фермою. Також організована добровільна пожежна дружина не тільки виробничої сільськогосподарської дільниці, а й кожної окремої ферми. Регулярно проводиться інструктаж з протипожежної безпеки інженером з техніки безпеки виробничої сільськогосподарської дільниці. Для попередження пожеж у тваринницьких приміщеннях забороняється палити. Для паління організовані спеціальні місця, біля яких вивішені таблички: „Місце для паління”.

На кожному тваринницькому приміщенні ферми установлений щит з набором протипожежного інвентарю - лопати, відра, сокира, багор, вогнегасники та ящики з піском. Під час роботи слід використовувати спецодяг, для запобігання перенесення інфекції від однієї тварини до іншої, після кожної терапевтичної маніпуляції, проводити асептичну обробку рук, інструментів. Зокрема, необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Відвести значну роль профілактиці хвороб, для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезінфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезінсекцію, дератизацію, дегельмінтизацію тварин. Також потрібно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. Задля цього необхідно, щоб сам керівник господарства був зацікавлений в цьому. Розглянемо основні небезпеки, наведені в структурно-логічній схемі (див. табл. 8). Також керівнику для покращення охорони праці на виробництві необхідно розглянути ряд невідкладних питань, таких як: ремонтування тваринницьких приміщень, вигульних дворів та поліпшити випасні площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новішим спецодягом, а також обов'язковій оплаті праці, ввести грошові премії.

На підставі наведеного матеріалу можна зробити висновок про те, що в ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області створюються умови для дотримання вимог з охорони праці та техніки безпеки. Необхідно надалі вести роботу по недопущенню нещасних випадків на виробництві.

Умови праці в ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області є задовільними. Тому пропонуємо покращити умови та стан охорони праці:

· Збільшити кошти, які використовують на охорону праці і створити фонд охорони праці;

· Регулярно підвищувати рівень знань працівників у питаннях охорони праці і технічної безпеки;

· Посилити контроль за дотриманням працівниками правил безпеки при роботі з тваринами і обладнанням;

· Покращити умови для відпочинку працівників і обладнати для цього кімнати;

· Забезпечити засобами фіксації.

Запропоновані заходи зменшать виробничій травматизм, умови для захворювання працівників, а впроваджені заходи покращать стан охорони праці.

Таблиця 9 Структурно-логічна схема небезпек при проведенні лікувально-профілактичних заходів при хламідіозі великої рогатої худоби

Найменування технологічних операцій	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація	Наслідки	Заходи по усуненню небезпек
Огляд тварин	1. Відсутність засобів фіксації. 2. Несправність фіксаційного устаткування 3. Відсутність ЗІЗ. 4. Хвора тварина. 5. Норовистий характер тварин	Фіксування, огляд тварини	Травмування ветеринарного працівника	Захворювання ветеринарного лікаря	Фіксація тварини, застосування седативних препаратів. Забезпечити ЗІЗ, провести інструктацію ЗОН
Вимірювання температури у тварин	Травмування лікаря тазовими кінцівками, відсутність ЗІЗ	Фіксування, огляд тварини	Травмування ветеринарного працівника	Захворювання ветеринарного лікаря	Надійна фіксація, уважність, використання ЗІЗ
Застосування препаратів для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів	Норов, характер тварин	Потрапляння препаратів на підлогу	Забруднення навколишнього середовища, негативний вплив препаратів на людину	Виникнення умов для подальшого розповсюдження інфекції, виникнення інфекційних хвороб серед людей і тварин	Робота з компонентами, які мають різкий неприємний запах (білкові, лікарські домішки), повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевій вентиляції. Препарати для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів слід застосовувати тільки при наявності етикеток та супровідних документів, що посвідчують їх найменування, якість, вагу і термін використання.. До роботи, пов'язаної із зберіганням, відпусканням і застосуванням лікарських засобів, допускаються працівники, які мають вищу чи середню спеціальну ветеринарну або фармацевтичну освіту.
	Відсутність засобів фіксації
	Відсутність ЗІЗ
	Хвора тварина
Проведення розтину трупа тварини	Відсутність ЗІЗ	Потрапляння інфекційного матеріалу на підлогу Негативний вплив хвороботворних мікробів на людину	Забруднення навколишнього середовища, негативний вплив мікробів на людину	Виникнення умов для подальшого розповсюдження інфекції, виникнення інфекційних хвороб серед людей і тварин	У разі вимушеного забою тварин питання їх реалізації вирішується лише за узгодженням із органами санітарно-епідеміологічного нагляду. Розтин трупів тварин повинен проводитися ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції. Трупи тварин необхідно розтинати у спеціальних приміщеннях (прозекторіях, секційних залах тощо) або на діючих скотомогильниках. Під час розчленовування трупів не допускається розбризкування крові.
	Хвора тварина
Дезинфекція тваринницьких приміщень	Хвора тварина	Необережність, недотримання правил роботи з хімічними речовинами	Вплив дезрозчинів на організм людини	Захворювання лікаря: опіки, екземи, кон'юнктивіті	Наявність спецодягу, захисних окулярів, гумових рукавичок, гумових чобіт, уважність

4. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Якість життя людини визначається, насамперед, отриманням повноцінного харчування. Сучасному населенню планети основне продовольство надають культурні рослини та свійські тварини.

Збільшення продовольчих ресурсів за останні десятиліття було досягнуто за рахунок інтенсифікації сільського господарства. Раціон людини включає чималу кількість продуктів тваринництва, м'яса та молока в першу чергу. З еколого-енергетичного погляду тваринництво не вигідне. Трансформація біомаси з рослинної у тваринну зменшує її кількість у 10 в енергетичному вираженні. Висока частка м'яса та молока в раціонах харчування вимагає великої продуктивності від агроекосистем.

Окрім кількості вироблюваного продовольства, велике значення має його якість. До поняття якості продовольства поруч з іншими показниками входить його екологічна чистота. У країнах Європи активно розроблюються стандарти щодо екологічної чистоти сільськогосподарської продукції.

Продукти харчування виробляються галузями сільського господарства (рослинництво і тваринництво) у створюваних задля цього агроекосистемах. Агроекосистема - це сукупність біогенних та абіогенних компонентів на ділянці суходолу або акваторії, яка знаходиться в сільськогосподарському використанні.

Агроекосистеми є антропогенними автотрофними екосистемами, ланцюги живлення яких створюються і керуються людиною з метою отримання максимальної кількості первинної і вторинної біологічної продукції потрібної якості. Важливою частиною будь-якої агроекосистеми є агробіоценози, тобто співтовариства культурних рослин і свійських тварин та їх супутників.

Основними компонентами агроекосистеми є:

а) культурні рослини, які висіваються чи висаджуються задля отримання врожаю або підвищення якості ґрунту;

б) свійські тварини;

в) бур'яни, які є поки що неминучим супутником культурних рослин;

г) мікроорганізми ґрунту і гною;

д) різноманітні тварини (головним чином, безхребетні, але також багато гризунів і птахів), які пов'язані ланцюгами живлення з посівами і фермами;

е) паразитичні бактерії, гриби і віруси, що викликають захворювання культурних рослин і свійських тварин.

Тому проведенню ветеринарно-санітарних заходів в господарствах приділяється особлива увага з метою одержання екологічно-чистої сільськогосподарської продукції.

Хламідіоз - небезпечна контагіозна інфекційна хвороба сільськогосподарських, домашніх та диких тварин. На хламідіоз хворіють усі сільськогосподарські тварини, а також собаки, коти, хутрові звірі, лабораторні тварини (кролі, морські свинки, білі миші, щури) і дикі тварини.

Сприйнятливою до збудника хламідіозу тварин, особливо до Chl. psittaci, є людина. Окрім того, у людей реєструють свої специфічні захворювання: трахома, венерична лімфогранульома, хламідійна пневмонія, урогенітальний хламідіоз. Особливо небезпечний хламідіоз для вагітних жінок.

Джерелом збудника хламідіозу є хворі тварини та хламідієносії. Збудник хвороби у великій кількості виділяється в зовнішнє середовище при абортах, ендометритах, ентеритах, а також з молоком, спермою, сечею та екскрементами.

Племінні тварини (хламідієносії) та контамінована збудником сперма самців-плідників є основним джерелом заносу збудника хламідіозу в благополучні стада та причиною повторних спалахів хвороби в оздоровлених господарствах. Розповсюдженню захворювання та рецидивам спалахів у стаціонарно не благополучних господарствах сприяє сумісне утримання різних статево-вікових груп, здорових і хворих тварин, постійне поповнення окремих груп худоби або отар овець ремонтним молодняком, недотримання вимог щодо загальних ветеринарно-санітарних правил до проведення дезінфекції.

Для дослідження в Сумській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини патологічний матеріал відбирали не пізніше ніж через 2 години після загибелі, забою або аборту в стерильні флакони, які герметично закривалися. Флакони з патматеріалом транспортували у термосі з льодом, заморожену сперму в контейнері з рідким азотом у день відбору матеріалу, але не пізніше ніж через 24 години після відбору. Матеріал доставляли у лабораторію з дотриманням заходів, які попереджали поширення збудника інфекції. Кров від підозрілих у захворюванні тварин відбирали двічі з інтервалом 2-4 тижні.

Заходи щодо попередження хвороби

· Не допускається сумісне утримання тварин різних видів, обмежується контакт з домашніми та синантропними птахами.

· У господарстві постійно організовують заходи щодо знищення гризунів та ектопаразитів.

· Працівники тваринницьких та забійних підприємств суворо дотримуються санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

Заходи щодо ліквідації захворювання

За умов карантинних обмежень при хламідіозі забороняються:

- увезення та вивезення тварин, за винятком відправки поголів'я на санітарну бойню для забою;

- перегрупування тварин без дозволу лікаря ветеринарної медицини;

- забій тварин у господарстві на тваринницьких фермах;

- вільне парування тварин, отримання сперми від хворих плідників;

- реалізація сперми, яка була отримана від плідників до захворювання без дослідження на контамінацію хламідіями.

Сперму, контаміновану хламідіями, знищували. Молоко від корів неблагополучного щодо хламідіозу господарства пастеризували при 70 град. С протягом 30 хвилин. Молоко від клінічно хворих корів кип'ятили протягом 5 хвилин і використовували для годівлі тварин.

У період неблагополуччя проводили планову дезінфекцію приміщень, а також після кожного аборту або передчасних пологів місця, де виник аборт. Абортовані плоди, плодові оболонки, трупи своєчасно збирали у вологонепроникну тару і знезаражували. Гній, підстилку складали у бурти і знезаражували біотермічним методом.

Для дезінфекції приміщень і предметів догляду за тваринами застосовували гарячий (80 град. С) 3%-вий розчин їдкого натру. Посудину Дюара для збереження сперми чистили і дезінфікували 0,5%-вим розчином естостерилу впродовж 40 хвилин.

Для дезінфекції рук обслуговуючого персоналу використовували 2%-вий розчин двовуглекислої соди. Спецодяг і взуття знезаражували у параформаліновій камері. Забій хворих тварин проводили на санбойні.

Обслуговуючий персонал забезпечувався спецодягом, мийними та дезінфекційними засобами, з ним проводилася роз'яснювальна робота щодо додержання правил особистої гігієни.

В ТОВ «Обрій» Кролевецького району Сумської області лікування хворих на хламідіоз тварин проводили ветеринарні спеціалісти, які мали вищу або середню спеціальну освіту, а також під їх керівництвом оператори з ветеринарної обробки тварин.

Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами користувалися станками для фіксації або розколами.

Розтин трупів тварин проводився ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції.

Трупи тварин розтинали у секційному залі. Під час розчленовування трупів не допускалося розбризкування крові та інших рідин.

Приміщення для розтину мало вентиляцію, душову, допоміжні кімнатами для зберігання патологоанатомічного матеріалу. Стіни і підлога у приміщенні були водонепроникними, легко милися та піддавалися дезінфекції. Під'їзд і двері були зручними для доставки трупів.

Дослідження трупів проводили у такій послідовності:

зовнішній огляд трупа;

зняття шкіри і обстеження підшкірної клітковини;

огляд м'язів, лімфатичних вузлів, кісток і суглобів;

розтин порожнин тіла (черевної, грудної) і видалення з них органів;

розтин черепа і спинномозкового каналу;

обстеження видалених з трупа органів.

З метою визначення або підтвердження причин загибелі тварини направляли у лабораторію ветеринарної медицини з посильним патологічний матеріал.

Після розтину трупи знешкоджували в біотермічній, обладнаній огорожею з воротами, що закривалися на замок.

Відповідальним за улаштування і обладнання біотермічних ям був роботодавець, за санітарний стан цих об'єктів -- головний/старший ветеринарний лікар.

Спалювання трупів тварин проводили під наглядом ветеринарного працівника у спеціальній ямі.

Трупи тварин перевозили транспортом з непроникними для рідин дном і бортами. Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний одяг після закінчення роботи піддавався знезараженню.

Під час проведення дезінфекції та вакцинації з використанням аерозольних генераторів АГП, АГ-УД-2 працівників забезпечували засобами індивідуального захисту та первинними засобами пожежогасіння.

Установки для дезінфекції під час роботи розташовували на відкритому повітрі з навітряного боку, забезпечуючи при цьому зручність і безпеку їх обслуговування.

Застосування фізичних методів дезінфекції (спалювання, обпалювання паяльними лампами, газовими пальниками тощо) здійснювали відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями або протягом експозиції знешкодження дозволялося тільки в протигазі з відповідним фільтром.

По закінченні експозиції знешкодження відчинялися всі вікна та двері, провітрювалося приміщення, підметалася підлога, а все сміття з комахами, що осипалися, знищували.

Приготування дезінфікуючих і миючих розчинів проводили в гумових рукавичках та захисних окулярах у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні.

Під час приготування миючих і дезінфікуючих розчинів та при пересипанні порошкових миючих засобів із заводської упаковки у витратні ємкості використовували респіратори, ватно-марлеві пов'язки, захисні окуляри, прогумовані фартухи, гумові рукавички і чоботи.

На бочках та ємкостях з вихідною сировиною і приготовленими концентрованими розчинами були нанесені написи, які вказували назву речовини, ступінь концентрації розчину і заходи безпеки.

Миючі препарати і сухе хлорне вапно зберігалося в упаковці заводу-виробника на стелажах, а поточний їх запас -- у посуді, що закривалася кришкою, в окремому сухому приміщенні, яке добре провітрювалося.

5. ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕТОДИК

При виконанні даної дипломної роботи ми використовували комп'ютер III покоління AMD Duron (700 МГц).

При цьому використовувалося середовище Windous XP (2000) та програми пакету Microsoft Office XP, а саме Microsoft Word та Microsoft Excel XP.

За допомогою Microsoft Word проводили набирання тексту, використовуючи при цьому стандартну клавіатуру. При цьому ми притримувалися таких вимог:

Береги: верхній та нижній по 2 см, правий - 1,5 см, лівий - 3 см.

Шрифт: Times Neu Roman, 14 Pt, використовуючи інтервал між рядками 1,5.

Формат тексту виконували, використовуючи панелі форматування та стандартну панелі інструментів.

Таблиці будували за допомогою “Вставить” в меню “Таблиця” та вказувати кількість рядків та колонок. Орієнтацію тексту в таблиці виконували за допомогою панелі форматування. При цьому використовували t- критерій Ст'юдента при рівні достовірності 5 %.

Microsoft Excel XP передбачає оформлення таблиць, діаграм, графіків. Основна перевага полягає в простоті використання засобів обробки даних. В таблиці вводилася інформація будь-якого типу: текст, числа, дати та час, формули, малюнки, діаграми.

Введена інформація оброблена за допомогою спеціальних функцій. Будь-яка обробка даних в Excel здійснюється за допомогою цих функцій. Обробка даних включає в себе: проведення різноманітних обчислень, з використанням апарату функцій та формул, виборку даних, побудова графіків та діаграм, статистичний аналіз даних.

Представлення даних в графічному виді дозволяє вирішувати найрізноманітніші завдання. Основна перевага полягає в його наглядності. На графіках, діаграмах легко проглядається тенденція до змін, при цьому можна визначити швидкість змін цієї тенденції.