Соціальна тематика пісень Stromae: структура та семантика

1) куплети, у текстах яких окрім мелодичного рисунку є власна рима і ритм. До такого типу належить, наприклад, композиція «Bienvenue chez moi». Її можна поділити на ритмічні групи (Ces quatre murs/ en plastique/ Sont pleins de papier/, de tas de Bic), а також визначити риму (plastique - Bic; mortes - fortes):

Ces quatre murs en plastique

Sont pleins de papier, de tas de Bic

De tas de feuilles а moitiй mortes

ђА moitiй bourgeons, а moitiй fortes

Un jour vertes, un jour brunes

Noires, jaunes, rouges et un jour plumes

Звичайно, ритмічний рисунок не є ідеальним, проте його все ж можна визначити. До цієї групи також можна віднести такі пісні як «Peace or Violence», «Alors on danse», «Summertime», «Formidable», «Tous les mкmes», «Humain а l'eau».

2) куплети, у текстах яких є лише рима всередині або наприкінці рядків, але відсутній ритм - його функції виконує мелодія. Розглянемо на прикладі пісні «Rail de musique»:

Pour que le temps passe vite

Mais il ralentit

Mon mйtronome me le dit

Mais c'est ma tкte qui le pense

Ou bien qui le crie

Qu'elle est pressйe d'кtre repartee

У рядках різна кількість складів, що можна помітити навіть візуально - рядки є неоднакові за розміром. Однак рима наприкінці рядків присутня (vite - ralentit -dit; crie - repartie). Винятком є четвертий рядок, який не римується із жодним іншим. Подібні тенденції присутні також у піснях «Dodo», «Je cours», «House'llelujah».

3) куплети, в текстах яких відсутні і рима, і ритм, поетика пісні базується на ритмомелодичному рисунку музичної частини. Наприклад, пісня «Sommeil». У кожному рядку різна кількість складів:

Si on sortait prendre l'air (7)

Au lieu d'me prendre pour de la merde (8)

Prends-moi la main (4)

Sinon а quoi on sert nous?(7)

А part faire la fкte (5)

Mec j'l'ai assez faite moi (6)

On s'voit demain (4)

Варто зазначити, що рима може бути відсутня не повністю, і проявлятися у деяких рядках (наприклад, рrends-moi la main - оn s'voit demain). Крім того, рима може зустрічатись і кілька разів на рядок, як, наприклад, у пісні «Je cours»: Je m'envole et frфle le sol оu colle mes 4 pattes.

Однак зустрічаються і куплети, повністю позбавлені ритму та рими, і можуть читатись як проза. Наприклад, у пісні «Ave Cesaria» неможливо віднайти ні внутрішньої рими, ні рими наприкінці рядків. Всі рядки мають різну кількість складів та акценти, розташування яких не має систематичності:

Souviens-toi de la premiиre fois, oщ nos regards s'йtaient croisйs

Mкme que ton oeil disait merde а l'autre, surtout а moi

Mais pourquoi moi, alors que les autres te trouvaient bien trop laide

Peut-кtre que moi je suis trop bкte, mais je sais t'йcouter.

Крім названих вище, така схема притаманна для пісень «Te quiero», «Cheese», «Ta fкte», «Papaoutai», «Bвtard», «Carmen», «Quand c'est?», «Moules frites».

Взявши за основу такий поділ, можна схематично зобразити структури куплетів пісень і визначити, яка структура є найбільш вживаною. Діаграма 5 демонструє, що найчастіше зустрічаються пісні, поетика яких базується не на текстових, а на мелодійних особливостях.

Діаграма 5. Структура та поетика куплетів

Отже, поетика пісень, як і їх фонетичні особливості, залежать від мелодії та ритму. Розглядаючи текст окремо від музики, виявилось, що пісні Stromae часто не мають рими, і їх можна читати як прозовий текст. Такі характеристики цілком відповідають рисам музичного стилю хіп-хоп. Однак є також пісенні тексти, які нагадують традиційні віршовані. Поетика кожної пісні є оригінальною та виражає бачення автора - такий підхід дозволяє підкреслити той чи інший елемент, який автор вважає ключовим.

Висновки до розділу 2

Структура пісенного тексту може складатись із таких елементів: вступ, куплет, приспів, міст, кода. Не всі ці складники є обов'язковими, їх вибір залежить від мелодії, теми та ідеї. Зазвичай головна думка та назва твору міститься у приспіві, а за його відсутністю - у першому куплеті або мості. Але такі вимоги не є остаточними і допускають відхилення та залишають простір для творчого вирішення автора.

Проаналізувавши пісні Stromae, ми визначили, що найбільш частотною є структура із двома куплетами, приспівом та мостом, рідше - з приспівом, мостом та кодою. Не так часто зустрічається структура з трьома куплетами, і найменш частотною є будова з одним куплетом.

Пісенний текст - це особливий вид тексту. Такий текст може виглядати як віршований твір та мати його властивості (ритм, риму). Або може мати властивості прозового твору, поетика якого базується на мелодії, із відсутньою римою. Такий вид текстів часто можна зустріти серед пісень жанру хіп-хоп, до якого належить і творчість Stromae. Ми установили, що близько половини проаналізованих пісенних текстів (48%) не мають внутрішньої рими, 33% пісень мають ритм і риму, а 19% мають лише риму, проте в них неможливо визначити віршований розмір, оскільки ритм не є регулярним.

Мелодія пісні впливає також і на фонетику тексту. Часто для того, щоб «вписати» текст у музику, необхідно змістити наголос; вдатися до редукції звуків, що звичайно не редукуються у французькій мові; наголосити або чіткіше вимовити службове слово; вдатися до випадання складів або звуків, що також звичайно чітко вимовляються. Всі ці особливості є характерною рисою Stromae, за допомогою яких він підкреслює той чи інший смисловий аспект. Така манера компонування робить автора впізнаваним серед інших виконавців цього ж стилю. Отже, структура пісні теж може бути засобом вираження власного бачення та індивідуальності.

РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТЕМАТИКИ ПІСЕНЬ STROMAE

3.1 Лексичні особливості пісень Stromae

Кожен пісенний текст має не тільки унікальне змістове наповнення, але й особливості лексичного характеру. Спосіб використання цих особливостей створює власну манеру написання, що вирізняє автора з-поміж інших.

Розглянемо лексичні характеристики пісенних текстів Stromae.

1) запозичення.

Використання запозичень із англійської мови найяскравіше продемонстроване у пісні «Carmen». Тематика пісні пов'язана з соціальною мережею «Twitter», відповідно слова, що запозичились, входять до словникового запасу користувачів цієї мережі: «follow», «like», «hashtag», «followers». Цікавим є спостереження того факту, що деякі слова асимілювались та вживаються відповідно до правил французької мови: наприклад, «on se follow». Автор навмисне не використав французький еквівалент «on se suit» для того, щоб було зрозуміло, що йдеться саме про соціальну мережу «Twitter», у якій є функція «follow». Такий прийом допомагає уникнути двозначності та плутанини у розумінні. Крім названих вище, в інших піснях зустрічаються ще такі одиниці: cheap, boss, building, mails, shit, weed, coke, speed, crack. Англійською мовою названий ряд пісень - «Peace or Violence», «Summertime», «Silence», «Cheese».

Крім англійських, зустрічаються запозичення з іспанської мови: macho; te quiero.

2) жаргонізми.

Більшість жаргонізмів стосуються повсякденного життя та побуту: taf - peur (страх), caisse, sous, thunes - argent (гроші), gosses - enfants (діти), bosser dur - travailler dur (важко працювати). Однак є також слова, що позначають політичну орієнтацію: beauf - прихильники правих поглядів, bobo - прибічники лівих політичних сил. Крім цього, у деяких піснях також зустрічаються вульгаризми: assis dans la merde; prendre pour de la merde.

3) абревіації.

У французькій мові дуже поширеними є скорочення, тому немало їх можна побачити і у піснях Stromae. Скорочуватись може початок слова: сultrice (від puйricultrice), patйticienne (від pйripatйticienne), phobe (від homophobe), sexuel (від hйtйrosexuel), або кінець: homo (від homosexuel) hйlico (від hйlicoptиre) micro (від microphone) hйtйro (від hйtйrosexuel) athйe (від athйiste).

4) слова, що не мають власного лексичного значення, і утворені способом звуконаслідування: je suis gnangnan, j'aime trop les bla bla bla, сe que t'appelles les ragnagnas, bijoux, bisous et tralalas. Це імітація беззмістовних балачок та жіночої манери зловживання зменшувально-пестливими суфіксами. Часто такі слова втрачають сенс і зрозуміти, що малось на увазі, стає просто неможливо.

5) фразеологічні звороти.

Фразеологізми надають мові більшої образності, урізноманітнюють її, допомагають уникати банальності, роблять текст стилістично багатим та цікавим. Розглянемо на конкретних прикладах із пісень Stromae.

«Touche encore un poil а ma forкt, ton pйnis j'en ferai des bыches» - «торкнись хоч пальцем мого лісу» - погроза та застереження для людей, які вирубують дерева і довели цю проблему до глобальної. Використаний фразеологізм, свого роду гіпербола для підкреслення ворожого настрою того, хто погрожує.

«Arrкte de faire ton innocent/ Sur les paquets de cigarettes/ "Fumer tue", tu m'йtonnes/ Mais tu m'aides» - звертання до хвороби раку, автор використовує вираз «faire ton innocent» - «прикидатись дурнем», робити з себе невинного. Цей прийом підкреслює провину раку у численних смертях, і надпис-попередження на пачці цигарок не є виправданням.

«Si йvoluer c'est зa/ Moi j'йvolue pas pour un sou» - вираз підсилює емоційність, означає категоричну відмову та неприйняття цивілізації, якщо вона має такі негативні наслідки.

«Un jour je la reverrai, je le saurai tout de suite/ que ce sera reparti pour un tour de piste» - опис ситуації, що нерідко трапляється у сучасному світі - коли здається, що відносини вже закінчились, а потім варто зустрітись один раз і знову все починається так само, йде по спіралі, по тому самому шляху. Слово «piste» означає вже проторовану дорогу, тобто проходження по ній знову, ступання по тих самих слідах - повторення тих самих помилок.

«J'sais pas oщ je vais, ni oщ j'suis/ Mais tous veulent y кtre/ Quelque part, lа-bas dans la vie/ Et lа, je veux y mettre le pas» - персонаж не знає, де він знаходиться, і не знає свого призначення. Але незважаючи на таку невизначеність, кожен хоче жити і зробити якийсь внесок, залишити свій слід. У тексті не вказано, який саме, але слухач розуміє, що це має бути щось таке, що пам'ятатимуть наступні покоління.

«J'n'ai pas d'bol donc heureusement, que je ne rкve pas d'toucher le pactole» - вирази «avoir du bol» та «toucher le pactole» можуть розглядатись у цьому випадку як синонімічні, прослідковується зв'язок між успіхом та матеріальною винагородою, «золотим дном, золотою жилою». Крім того, ці фразеологізми виконують поетичну функцію - вони римуються.

«Depuis qu'j'suis p'tit, j'n'y ai rien compris/ Mкme si mes yeux me piquent, je vois/ Je les ferme et prie et demande s'ils lui piquent aussi des fois/ Mкme si les dieux n'existent pas» - фразеологічний зворот mes yeux me piquent (коле очі) має негативний підтекст і передбачає усвідомлення цього факту тим, хто дивиться. Це протиставлення до виразу «закрити очі», тобто «не помічати, ігнорувати», і означає зауваження та прийняття реальності, на яку неприємно або боляче дивитись.

«Qui promettent la Lune, sans connaitre la Terre/ Qui s'appellent adultes, mais si terre а terre» - автор грає на багатозначності слова «terre». У першому реченні «Тerre» - це вся планета, все що оточує людину - реальне, матеріальне, те що можна дослідити і зрозуміти, воно протиставляється чомусь вищому - «Lune», що символізує не тільки космос, а загалом щось недосяжне. У другому реченні «terre» набуває негативного відтінку, і означає «приземленість, недалекість».

«J'veux mourir de rire moi, mais sans sourire jaune» - знову протиставлення, в основі якого лежить одне поняття «сміх», причому «mourir de rire» передбачає щирість, а «sourire jaune» - лицемірство. Автор робить два цих фразеологізми стилістичними антонімами.

Отже, бачимо, що тексти пісень Stromae мають багато лексичних особливостей, таких як запозичення, жаргонізми, абревіації, фразеологізми. Таким чином, творчість Stromae представляє інтерес не тільки для шанувальників сучасної музики, а й з точки зору дослідження текстів його пісень. Мова автора є живою, розмовною, образною, що дозволяє говорити про яскравий власний стиль написання. Соціальні теми у поєднанні з багатою лексикою складають цікавий та цінний матеріал для дослідження французької мови.

У своїх піснях Stromae часто піднімає проблемні питання, що стосуються не тільки оточення автора та його Батьківщини - Бельгії. Його твори універсальні, у них можна побачити відображення практично всього сучасного суспільства - представників різних вікових категорій, соціальних прошарків та рівнів розвитку. Особливість, що вирізняє співака з-поміж інших виконавців, полягає у поєднанні цинічних та песимістичних текстів із електронною музикою, призначеною для танців.

У цьому розділі досліджена семантика таких тем, як насильство у сім'ї, песимізм та безперспективність середньостатистичного члена суспільства, глобальна криза, екологічні проблеми та проблема ракових захворювань. Всі ці питання є актуальними соціальними проблемами, що потребують уваги та вирішення. Stromae дає свою оцінку та виражає власне бачення щодо згаданих тем.

3.2 Насильство у сім'ї

Пісня «Dodo» освітлює серйозні питання, які, за словами Stromae, торкнулись його оточення. Незважаючи на нагальність проблеми, існує сильне табу щодо теми насильства у сім'ї з боку чоловіка відносно дружини та дітей [38]. Композиція побудована у формі монологу-звернення до дитини, що живе у таких обставинах. Цей «голос» радить мовчати про все те, що непокоїть дитину - навіть якщо батько б'є маму: «Eh petit bйbй, il faudra se taire/ Ouais mкme si papa frappe ta mиre/ Bah il faudra s'y faire». Stromae нагнітає слова «il faudrа», щоб показати, що суспільна думка тисне на жертву насильства, змушуючи мовчати.

Такий хід думок нагадує хід думок дитини, яка чітко бачить, що у сім'ї щось іде не так, але вона ще занадто маленька, щоб зрозуміти, чому, і не знає, як правильно вчинити у такій ситуації. Адже вона вірить, що її тато добрий, і намагається виправдати всі його вчинки своєю дитячою логікою - у тата більші руки, тому він може битися, і це нормально. Дається взнаки стереотип «б'є - значить любить»: «Je sais qu'il fait mal/ Mкme quand il s'en va/ Mais c'est tout а fait normal/ Car papa a les plus gros bras».

«Голос» також радить мовчати, якщо хтось чужий заглядається на дитину, або навіть торкається її: «Et si monsieur louche sur toi/ Il faudra se taire/ Pendant et aprиs que monsieur te touchera». Прозорий натяк на випадки педофілії у сім'ях. Більшість дітей, що страждають від такого поводження, бояться зізнатися у цьому поліції, або іншим членам родини, проблема ускладнюється, і має негативні наслідки на подальший розвиток дитини.

Приспів - це популярна колисанка у франкомовних країнах: «Dodo, l'enfant do/ Bйbй dormira bien vite/ Dodo, l'enfant do/ Bйbй dormira». Батьки співають дітям цю пісню, щоб заспокоїти їх, навіяти безтурботність після пережитого насилля, ніби це може якось компенсувати наслідки жорстокості.

Далі автор розвінчує судження, що завжди у всьому винні лише чоловіки - виявляється, що мама теж не краща, бо обманює тата та зраджує його. Звісно, чоловік винний, але його дії мають причину: «Et puis tu verras/ Que maman n'est pas mieux que papa/ Car maman aime voir d'autre monsieur». Та навіть якщо батько заслужив на таке з ним поводження, дитині, яка не розуміє причин сварок, не сподобається те, що батько битиме маму: «Et mкme si c'est bien fait pour papa/ Tu n'aimeras pas/ Quand papa la tapera elle criera/ Car il se fвchera encore une fois». І тоді батько чинитиме з дитиною так само, як чинили з ним - часто ті, хто зазнавали насильства від батьків, свідомо або ні копіюють такі ж самі методи виховання: «Et il te fera ce qu'on lui faisait». Такі особи інколи звинувачують дітей у провинах їхніх матерів. Порочне коло повторюється з покоління в покоління, і чоловіки прививають своїм дітям те ж саме - мужчини не плачуть, а одразу починають битись. Не важливо навіть, що це власна дружина або діти, на них можна зганяти свій гнів: «Et il te dira que c'est ta faute а toi/ Que les grands hommes mвles ne pleurent pas/ Mais qu'ils se battent, enfin battent leur femme/ Mais surtout leurs enfants».

Потрібно лише трохи почекати і потерпіти, поки батько зникне. Stromae використав евфемізм: «Pour que papa n'se lиve pas», тобто, очевидно, поки батько не помре, цей жах не скінчиться. Проте наслідки не покидатимуть жертву до кінця життя: «Et encore beaucoup d'fois dormir/ Et enfin tu te reposeras/ Pas tout de suite mais dans longtemps, trиs longtemps tu dormiras/ Enfin tu dormiras». Тут сон символізує смерть - єдине, що принесе полегшення, і автор дає слухачам це зрозуміти, використовуючи багатозначні слова «dormir» та «se reposer» - натяк на трагічний фінал. Поєднання безтурботної дитячої пісеньки та жахливої реальності створює контраст, від якого мороз проходить по шкірі.

Таблиця 1. Семантика теми насильства у сім'ї

Семантичне поле	Лексичні одиниці
Жорстокість	papa frappe ta mиre papa la tapera, elle criera ils battent leur femme il fait mal il te fera ce qu'on lui faisait
Педофілія	monsieur louche sur toi monsieur te touchera
Подружня зрада	maman n'est pas mieux que papa maman aime voir d'autre monsieur
Почуття та думки дитини	Tu n'aimeras pas, tu pleureras, tu oublieras Tu verras, tu feras, enfin tu te reposeras Tu dormiras c'est dur il faudra se taire il faudra s'y faire

Таблиця 1 демонструє лексичні одиниці, які вживає автор для зображення теми насильства - як із прямим значенням (frapper, taper, crier, battre, faire mal), так і з переносним (loucher, toucher), а також евфемістичним (ne se lever pas, se reposer, voir d'autre monsieur, n'кtre pas mieux). Такий прийом ще раз підкреслює табу на висвітлену тему - про це свідчить уникнення прямого висловлення та звернення до маскування неприйнятних термінів та слів. Крім того, завдяки таким засобам пісня більше нагадує розмову з дитиною: щоб не травмувати психіку ще не зрілої особистості, дорослі часто уникають слів, що мають негативне значення та можуть завдати моральної шкоди (таких, як «смерть», «педофілія», «розбещення» та ін.). Отже, автор торкнувся дуже делікатної теми і описав проблему акуратно, не вдаючись до подробиць у самому тексті, а натякнувши на них, залишаючи на розсуд слухача.

3.3 Щоденна рутина

Пісні «Alors on danse» та «Summertime» об'єднані одним сюжетом - безрадісним існуванням. Автор показує типову, пересічну людину, життя якої можна описати як «mйtro-boulоt-dodo». Все повторюється, і немає шансу вирватись із замкнутого кола.

«Alors on danse» - це опис рутини з чітко вираженим песимізмом. Протагоніст - звичайний офісний працівник зі стандартною історією: навчання, робота, сім'я, позика, розлучення. При цьому кожен крок неодмінно призводить до наслідку, як трясовина, що затягує. Автор використовує висхідну градацію, щоб окреслити типовий сценарій, та показати, як працює пастка: «Qui dit йtudes dit travail/ Qui dit taf te dit les thunes/ Qui dit argent dit dйpenses/ Qui dit crйdit dit crйance/ Qui dit dettes te dit huissier/ Lui dit assis dans la merde» - як у професійному житті, так і в особистому: «Qui dit amour dit les gosses/ Dit toujours et dit divorce». Автор використовує слова щоденного вжитку, за допомогою яких можна описати життя пересічної людини. Ці слова не є синонімічними, але тут одне передбачає інше (йtudes - travail, crйdit - crйance, dettes - huissier) тобто саме у цьому контексті їх можна вважати стилістичними синонімами. Натомість поняття toujours - divorce є антонімічними, але у цій пісні слово toujours, що має зазвичай позитивне значення, переймає негативне смислове наповнення слова divorce.

Біда не приходить одна, коли життя стає і так нестерпним для самого персонажа, воно приносить біль та скорботу і для його близьких: «Qui dit proches te dit deuils/ Car les problиmes ne viennent pas seul». Далі спостерігаємо нагнітання проблем, що стосуються тепер вже не тільки однієї сім'ї, а всього світу, лексичне поле змінюється із повсякденного на політично-економічне: «Qui dit crise te dit monde/ Dit famine dit tiers monde».

Від усіх цих проблем, що навалюються разом на протагоніста, він намагається відволіктися, втекти. Це не вихід, бо кожного разу після безсонної ночі, проведеної у клубі або з випивкою, все знову повертається, тільки персонаж все більше втомлюється від такого життя. Парадоксально, але ця втома знову спонукає його тікати від безрадісної реальності, що тисне, таким чином виходить замкнене коло: «Qui dit fatigue dit rйveil/ Encore sourd de la veille/ Alors on sort pour oublier tous les problиmes». Знову два антоніми переплітаються та утворюють один смисловий елемент (fatigue - rйveil). Хоча це приносить полегшення лише на мить, але поки грає музика, можна не думати про жахливе завтра, а забутись і просто танцювати, «Alors on danse».

Далі приходить відчай, гірше за таке існування може бути тільки смерть - коли думаєш, що ось знайдений вихід, і проблеми закінчились, а життя стає ще більш нестерпним, і починає нове коло по безкінечній спіралі: «Et la tu t'dis que c'est fini/ Car pire que зa ce serait la mort/ Quand tu crois enfin/ Que tu t'en sors/ Quand y en a plus/ Et ben y en a encore». Продовжується нагнітання, думки про кінець та смерть (c'est fini, la mort). Все настільки змішалось у голові, що вже навіть неможливо зрозуміти, що сильніше гнітить - рутина чи сама музика. Тому використана конструкція-інверсія: «Est-ce la musique ou les problиmes/ Les problиmes ou bien la musique?» Це охоплює мозок та все тіло, і залишається лише молитись, щоб такий стан припинився. Але дарма просити у неба, а тіло не слухає молитов: «Зa t'prends les tripes/ зa te prends la tкte/ Et puis tu pries pour que зa s'arrкte/ Mais c'est ton corps/ C'est pas le ciel». І ще раз, протагоніст намагається втекти, вже не будучи впевненим навіть у хвилинному полегшенні. Він закриває вуха та кричить, і все починається знову: «Alors tu t'bouches plus les oreilles/ Et lа tu cries encore plus fort/ Et зa persiste». Stromae показує абсурдність ситуації, адже втеча від реальності - не панацея і не вирішення, вона може лише ускладнити і без того непривабливе положення. Та незважаючи на це, очевидно, що таке явище - не рідкість серед європейської молоді. Імовірно, саме цим можна пояснити таку популярність треку. Крім того, співак максимально наблизив текст пісні до цільової аудиторії, використавши у пісні розмовні лексичні одиниці: «taf», «thunes», «assis dans la merde», «les gosses», «les tripes» [36]. Можливо, це також сприяло прихильності до цієї композиції.

Stromae не мав наміру посилювати європейський песимізм через свої пісні, його мета - просто бути реалістичним. Ідея його творчості не полягає в тому, що все погано, однак не можна також стверджувати, що все йде добре. Така сутність життя, і так його й зображує співак.

У тексті пісні «Summertime» описується парадокс канікул як таких: весь рік люди тяжко працюють для того, щоб заробити достатньо грошей для поїздки за кордон, щоб дати вихід стресу, що накопичувався цілий рік. Однак, відправляючись у відпустки, люди розуміють, що ці збори теж спричинюють стрес, адже потрібно все добре спланувати, спакувати валізи, встигнути до відправлення транспорту, і т.д. Навіть коли відпочиваючі прибувають на місце призначення, часто вони розчаровуються у тому, що там знаходять. Все це начисто руйнує задоволення від поїздок і анулює їхню головну ціль - відпочинок. Власне, пісня іронізує над тим, як люди намагаються скористатися з усіх можливостей відпустки як хороших, так і поганих. Автор озвучує думки одного з таких типових туристів - потрібно вставати рано, для того щоб встигнути зайняти місце на пляжі, де будуть тисячі таких самих відпочиваючих. Там сліпить сонце та є ризик отримати рак шкіри від ультрафіолету, який воно випромінює. Але так як про це мріяли цілий рік, і важко працювали, щоб оплатити таке задоволення, потрібно йти, і намагатися «вичавити» все що можна з перебування за кордоном: «Зa y est j'y suis/ J'ai du me lever tфt pour/ Кtre йbloui et mon cancer de la peau/

J'ai bossй dur pour me le payer/ Lа je su car il faut en profiter». Говорячи про відпочинок, все одно вживаються такі слова як devoir, lever tфt, il faut що мають семантику примусу, а також слова, що викликають негативні емоції - кtre йbloui, cancer de la peau, je su, та все одно згадується робота (bossй dur).

Люди закривають очі на всі недоліки і вдають, що все має бути прекрасно. Вони дуже бояться зізнаватися собі в тому, що їхня довгоочікувана і дорога відпустка не вдалася: «J'espиre que je n'srais pas dйзu, non/ Car зa me stresse que quelque chose vienne gвcher mon summertime». Бідолахи готові переконувати себе в тому, що небо блакитне, навіть якщо в реальності воно сіре: «Le ciel est bleu, ou plutфt gris bleu». Але все ж собі брехати немає сенсу, і в думках правда видає себе, називаючи цей відпочинок жахливим: «Si on voyageait plus ce serait moins horrible». Крім того, часто поряд із розкішними курортами, місцеві жителі терплять бідність: «А cent mиtres а peine, certains survivent». А ті, хто подорожує часто, вже звикли до таких видовищ. Незважаючи на все це, туристи настільки захоплені своєю подорожжю, що хочуть писати книгу про свої відпустки, настільки це для них важливо: «Je suis trop pensif, faudrait que j'йcrive un livre sur mon summertime».

Таблиця 2. Семантика теми повсякденного життя

ч.1 Будні
Семантичне поле	Лексичні одиниці
Кар'єра	Йtudes - travail; taf - les thunes; argent - dйpenses; crйdit - crйance; dettes - huissier
Родина, особисте життя	amour - les gosses; toujours - divorce; proches - deuils
Проблеми	assis dans la merde Car les problиmes ne viennent pas seul
Забуття	fatigue - rйveil; sourd de la veille on sort pour oublier tous les problиmes
Психічний стан	pire que зa ce serait la mort Зa t'prends les tripes зa te prends la tкte Et puis tu pries pour que зa s'arrкte tu cries encore plus fort
ч.2 Відпустка
Відпочинок	J'ai du me lever tфt il faut en profiter
Пляж	Кtre йbloui, cancer de la peau je su Le ciel est bleu, ou plutфt gris bleu
Психічний стан	J'espиre que je n'srais pas dйзu зa me stresse, gвcher mon summertime Si on voyageait plus ce serait moins horrible Je suis trop pensif

Як бачимо з таблиці, в обох піснях переважає негативно маркована лексика, що відповідає лейтмотиву обох пісень - песимізму людини, нещасливої у своєму буденному, і не лише, житті.

3.4 Світова криза

Актуальною є також проблема глобальної кризи, що включає в себе екологічні проблеми, темний бік науково-технічного прогресу, проблеми країн, що розвиваються та лицемірство політичних організацій, що насправді діють виключно для своїх інтересів, прикриваючись гарними намірами. Також піднімається питання про правильність напрямку еволюції, який обрало людство.

У пісні «Humain а l'eau» розвинені країни протиставляються країнам третього світу. Зіткнення двох світів - «цивілізації» та «природи». Пісня побудована у формі звернення первісної людини до людини сучасної, що живе в індустріальному світі. «Moi humain Papou/ рrimaire et pas vous?» Первісний чоловік дивиться на згубні наслідки, до яких призводить модернізація, і каже, що якщо у цьому і полягає еволюція, то він взагалі відмовляється еволюціонувати - природа важливіша за високі технології та комфорт: «Si йvoluer c'est зa/ moi j'йvolue pas pour un sou». Автор навмисне не узгоджує підмет та присудок: «Moi parler des glaciers/ Si couler moi fвchй», цим він підкреслює, що примітивна людина не навчена грамоті. Йдеться про танення льодовиків, первісний чоловік звинувачує у цьому цивілізацію. Він знає, що сучасні люди покинуть свій комфорт і повернуться на лоно природи, коли урбанізація до кінця зруйнує їхнє середовище проживання: «Je saurai oщ te chercher/ Quand comme moi tu seras perchй». У цьому реченні слово «perchй» можна розуміти двояко: з одного боку, пряме значення - «сидіти на дереві», тобто жити так, як первісні люди, збудувавши дім на дереві. З іншого боку - бути у «підвішеному становищі», позбавленим житла, зручностей та захисту, у чужому середовищі.

«Le mкme trou qu'а la couche d'ozone/ Je te le ferai а l'йtui pйnien». Автор використовує вираз на позначення предмету, відсутнього у цивілізованих людей, але який є у примітивних племен - йtui pйnien. З цього розуміємо, що первісний чоловік передрікає сучасним людям такий же стиль життя, який є зараз у його оточенні.

«Mais pot de colle, crache loin/ Dans votre bol de potage/ Dans votre monde de gotha/ Moi ? Je n'en voulais pas». Помічаємо повтор слова votre - наголошення на тому, щоб кожен слідкував за своїм світом, не докучав і не нав'язував іншим свій стиль життя. Первісні люди чудово справляються самі, називаючи цивілізованих «pot de colle», через манеру останніх допомагати, не питаючи чи це потрібно.

«Mais petit modernisй/ Pourquoi tu me parles mal? Je respecte les Pygmйes/ Donc respecte les Maassaп» Примітивні люди називають цивілізованих «маленькими, меншими», що означає «слабкішими». «Більші» люди обурені зухвалим ставленням до себе з боку «менших». Автор використовує цікаве порівняння - сучасних людей з пігмеями (маленького зросту), а первісних - з маасай (великого зросту). Таким чином, Stromae не погоджується з думкою про те, що цивілізовані люди є чимось кращими за примітивних.

Первісні люди поважають природу і вимагають того ж від цивілізованих: «Je respecte ton terrier/ Respecte mes terres/ Je respecte les insectes/ Donc respecte les mammifиres» у кожній репліці повторюється слово «respecte».

Коли сучасні люди дивляться передачі про бідніші народи, у них завжди виникають думки, що справді, ці народи живуть у злиднях і не мають навіть елементарних речей. І їм потрібно допомагати: «Le pauvre il faut l'aider/ Son pote il faut l'aider». Але у більшості випадків ця допомога закінчується на словах, і фактично ніхто нічого не отримує. Stromae іронізує, використовуючи тавтологію, що демонструє бюрократичний процес різних місій: «Donc dйlйguer au dйlйguй/ Qui dйlйguera au dйlйguй».

«Toi et toutes tes perruches/ Tes Christophe Colombus/ Trop tard pour les excuses/ Au nom du dйluge». Бачимо, що ім'я Христофора Колумба вживається у множині, що свідчить про зневагу до нього. Колумб та інші першовідкривачі, мабуть самі того не бажаючи, запустили механізм руйнування гармонійного світу аборигенів, і тепер цей механізм можна зупинити тільки тоді, коли люди змінять свою стратегію. А поки все залишається на своїх місцях, варто чекати на воду від танення льодовиків, яка затопить весь цивілізований світ. І первісні люди будуть цьому раді, можливо вони навіть чекають на цей потоп (Au nom du dйluge), що знищить весь комфорт і зрівняє всіх людей.

Автор звертається до зашкарублих високопосадовців, які мають освіту та відмінно знають теорію, проте на практиці безпомічні. Мати освіту - ще не означає мати розум: «Donc arrкtez de suite/ Vous кtes stupides ou quoi/ Les йtudes ne donnent aucune science infuse». Незважаючи на освіченість чиновників, первісні люди зневажають їх та називають дурними (stupides).

Таблиця 3. Семантика теми глобальної кризи

Семантичне поле	Лексичні одиниці
Екологічні питання	moi parler des glaciers, si coulйs moi fвchй trou а la couche d'ozone respecte mes terres respecte les mammifиres mais garde-les tes arbustes au nom du dйluge dйchets oubliйs
Життя «первісних» людей	le pauvre il faut l'aider hйlico passe еt tout l'village a les boules la nature est lа Je respecte les Pygmйes donc respecte les Maassaп respecte mes terres je respecte les insectes donc respecte les mammifиres tout l'village йtui pйnien chez moi c'est l'Amazonie mais garde les tes arbustes touche encore un poil а ma forкt
Атрибути цивілізації	йvoluer c'est зa vole, voyage fais-les tes reportages зa pue le coup d'йtat mais petit modernisй donc dйlйguer au dйlйguй qui dйlйguera au dйlйguй ton hйlico passe y'a pas d'gang ou de police les jaguars ne roulent pas 3G, 4G, G8, G20 monde de gotha les йtudes ne donnent aucune science infuse la culture de la bкtise
Гнів первісної людини на цивілізовану	je saurai oщ te chercher retiens-moi bien le mкme trou qu'а la couche d'ozone je te le ferai а l'йtui pйnien pot de colle, crache loin dans votre bol de potage toi pas comprendre, pas parler ou plutфt rйflйchir? imbйcile tais-le ton hйlico passe … faites gaffe si un jour il s'йcroule touche encore un poil а ma forкt ton pйnis j'en ferai des bыches toi et toutes tes perruches, tes Christophe Colombus trop tard pour les excuses donc arrкtez de suite vous кtes stupides ou quoi?

Як видно з таблиці, велика кількість лексичних одиниць описує гнів первісної людини та її бажання покарати винних у руйнуванні озонового шару, таненні льодовиків, надмірної кількості сміття та вирубки лісів. Варто зазначити, що тема світової та екологічної кризи у пісні Stromae висвітлена у цікавий та оригінальний спосіб - порівнюючи цивілізацію із первісними племенами, з точки зору члена такого племені.

3.5 Ракові захворювання

Тема ракових захворювань піднімається у пісні «Quand c'est». Автор персоніфікує рак, який стає одухотвореною істотою - ґвалтівником, сексуальним маніяком, а в якийсь момент навіть педофілом: «Et tu aimes les petits enfants». Персонаж розмовляє із хворобою, як із злочинцем, який встиг наробити чимало лиха та завдати шкоди багатьом жертвам, а зокрема, і рідним головного героя: «T'as mкme voulu t'faire ma mиre hein/ T'as commencй par ses seins/ Et puis du poumon а mon pиre». Персонаж дуже добре знайомий із злочинцем: «Mais oui on se connait bien… Tu t'en souviens?» Через свого героя автор задає питання вбивці: «Cancer, cancer, dis-moi quand c'est?» - він запитує про те, скільки часу маніяк відвів своїм жертвам, які ще живуть, однак вже зустрілись із злочинцем та зазнали фатального впливу. Питання подібне до того, що ставлять лікарю люди, яким поставили діагноз невиліковної хвороби - «Коли?» - маючи на увазі час смерті. У пісні хвороба зачіпає батьків персонажа: рак грудей у матері та рак легенів у батька, що ілюструє найбільш вразливі місця, де найчастіше розвивається захворювання.

«Cancer, cancer, qui est le prochain?»- - персонаж хоче знати, хто буде наступною жертвою. Ліки ще не винайдені, ніщо не може зупинити жахливий вбивчий механізм: «Dйcidйment, rien ne t'arrкte toi».

У зоні ризику - курці, тому на пачках сигарет написано «Куріння вбиває», і головний герой, очевидно курець, звинувачує в цьому рак, який створює ці надписи, а сам ніби й не є причиною смертей: «Et arrкte de faire ton innocent/ Sur les paquets de cigarettes/ "Fumer tue", tu m'йtonnes/ Mais tu m'aides».

Врешті, персонаж ставить ряд риторичних питань, на які поки що ніхто не може дати відповіді: «Quand c'est que tu pars en vacances?»; «Quand est-ce que tu y penses?»; «Quand c'est que tu cesses tes avances?» - останнє перекликається із першим та другим куплетами пісні, де вживається метафора фізичних відносин хвороби як злочинця із його жертвами. Автор грає на багатозначності слова «avances»: з одного боку - як перший крок, що робить одна людина до іншої, щоб почати стосунки, а з іншого - прогресування раку в організмі, що з кожним днем залишає все менше шансів на одужання.

На схемі 4 показано семантику образів, які використовує автор для опису хвороби - алегоричні постаті сексуального маніяка, педофіла, убивці, що не знає жалю і не оминає навіть дітей та образ хвороби, яку неможливо ні передбачити, ні зупинити. Також позначені жертви, що страждають від дій злочинця.

Схема 4. Метафора хвороби раку, семантика образів

Схема ілюструє персоніфікацію захворювання - порівняння із маніяком, що «домагається» не тільки жінок, а й маленьких дітей; зі злочинцем та убивцею, якого не можна ні зупинити, ні покарати; із хворобою, ліки для якої ще не винайдені і яка вбиває повільно і болісно. Ніхто не знає, за яким принципом убивця вибирає собі жертву.

Stromae описує проблему, що є актуальною і може торкнутись кожного. Лексичні одиниці та стилістичні засоби вдало підібрані та створюють оригінальний пісенний текст.

Висновки до розділу 3

Лексико-семантичні характеристики пісенних текстів складають найбільший інтерес для дослідження у філологічній сфері. Щодо лексичних особливостей, у текстах Stromae можна зустріти такі як запозичення, зокрема з англійської та іспанської мов; жаргонізми, що стосуються повсякденного життя та побуту, грошей, політичної орієнтації; вульгаризми; абревіації; слова, що не мають власного лексичного значення та утворені способом звуконаслідування; і найбільш часто вживаються фразеологічні звороти.

Крім лексики, у цьому розділі була розглянута семантика соціальних тем. Насильство у сім'ї - сюжет, про який не прийнято говорити на людях і який традиційно замовчується, хоча потребує нагального вирішення. Щоденна рутина пересічної людини - песимізм та відсутність перспектив та задоволення від роботи, відпочинку та загалом від життя. Світова криза - протиставлення двох типів людей -- «цивілізованої» та «природної», екологічні та політичні голбальні проблеми, майбутнє всього людства. Ракові захворювання - медична проблема, для якої лікарі ще не мають вирішення, однак актуальність її з кожним днем зростає разом із кількістю хворих.

Загалом, авторові притаманний певний песимізм. З того, що його пісні мають попит серед молоді, можна зробити висновок, що подібні настрої панують і серед його прихильників. Творчість Stromae є свого роду індикатором тенденцій та вподобань його слухачів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Зв'язок тексту і музики вивчався дуже давно. Пісня - соціокультурний феномен, що відображує стан суспільства, культури та мови, і має сильний вплив. Пісня, як авторський твір, несе у собі оригінальний задум, певне смислове та емоційне навантаження. Музика, як один із видів мистецтва, є чутливою до змін у суспільстві й мові та найяскравіше їх відображує. Оскільки популярна музика пов'язана із модою, вона є найбільш релевантним матеріалом для дослідження найновіших тенденцій мови та культури.

Пісенний текст - це особливий вид тексту, оскільки має два аспекти: текстовий та музичний. Визначення сутності пісенного тексту складає певну проблему. Дехто із учених вважає такий вид тексту креолізованим, тобто таким, що складається із вербального та невербального елементу. У цій роботі за основу взяте визначення пісенного тексту як гомогенного - тобто текстового твору, включеного у полісинтетичний комплекс пісні.

Пісенні тексти є відмінним матеріалом для вивчення іноземних мов, оскільки містять у собі нові слова та висловлювання, а також уже відомі у новому контексті. За допомогою пісень краще засвоюються та активізуються граматичні, фонетичні та артикуляційні вміння та навички. У текстах пісень часто зустрічаються реалії країни, мова якої вивчається, а також засоби промовистості, що сприяє глибшому розумінню специфіки чужої мови та культури.

Франція завжди була у центрі культуротворчих тенденцій Європи, а зокрема і музичного мистецтва. Французькі артисти створили власний музичний стиль - шансон, що і сьогодні наслідується багатьма виконавцями не тільки у Європі, а й у цілому світі. Франція зробила великий внесок у розвиток електронної музики, оскільки була однією із країн, де цей стиль був заснований. Крім цього, французькі артисти розвивали також такий стиль як хіп-хоп та хаус. Одним із найяскравіших представників цього жанру є франкомовний виконавець бельгійського походження Stromae, що є унікальним явищем серед сучасних виконавців свого жанру. Stromae є автором текстів та музики, характерна риса його творчості - це поєднання танцювальної музики із змістовними текстами, що розкривають гостро соціальні теми.

У роботі досліджувалась структура пісенних текстів Stromae. Основні складові елементи пісень - це вступ, куплет, приспів, міст та кода. Не всі ці елементи є обов'язковими, що і прослідковується у пісенних текстах Stromae: найбільш поширеною структурою є така: два куплети, приспів та міст, рідше - два куплети, приспів, міст та кода. Не так часто зустрічається структура з трьома куплетами, і найменш частотною є будова з одним куплетом.

Простежуючи закономірності у приспівах, було визначено, що їх схематично можна поділити на дві групи: довгі та короткі приспіви. Пісень із довгими приспівами (чотири або більше рядків) є дещо більше, ніж пісень із короткими приспівами, що складаються із словосполучення або одного слова.

Поетика пісень Stromae також має свої особливості. Оскільки пісні належать до стилю хіп-хоп, тексти часто не мають внутрішньої рими, а «вписуються» у ритмомелодику музичної частини. Такі риси призводять до фонетичних девіацій - зміщень наголосу, наголошення звичайно ненаголошуваних складів, зміщення акцентів на службові слова, випадання звуків та складів, а також редукції.

З точки зору лексики у пісенних текстах Stromae часто використовував запозичення, зокрема із англійської та іспанської мов; жаргонізми на позначення повсякденного життя, грошей, роботи та політичних поглядів; вульгаризми; абревіації; фразеологічні звороти.

Щодо семантичної складової, було простежено звернення до таких тем, як насильство у сім'ї (пісня «Dodo»). Сюжет є доволі гострим, однак у суспільстві не прийнято говорити на подібні теми вголос. Тому автор описує проблему дуже делікатно, використовуючи евфемізми та натяки, і залишає багато питань для роздумів та на розсуд самих слухачів.

Тему щоденної рутини, безперспективності та безрадісного існування розкрито у піснях «Alors on Dance» та «Summertime». У цих піснях автор описує середньостатистичну людину, життя якої можна описати трьома словами «mйtro-boulot-dodo». Будні дні такі люди проводять на роботі, заробляючи на те, щоб оплатити кредити та забезпечити не надто щасливу сім'ю. Всі дні подібні один на інший, і людина якось намагається відволіктись, ідучи в клуб, хоча це не вирішує проблему. Їдучи на відпочинок, на який люди теж заробляли важкою працею протягом усього року, вони також не отримують очікуваного задоволення чи полегшення. Цим автор хоче показати, що маючи, на перший погляд, все необхідне - роботу, сім'ю, друзів, - люди чомусь залишаються нещасливими. Автор не вказує причину, лише констатує факти, спонукаючи кожного слухача вирішувати для себе.

Тема світової та екологічної кризи викрита у пісні «Humain a l'eau». Сюжет описаний у вигляді монологу-звернення первісної людини до цивілізованої. Первісна людина вимагає від цивілізованої подумати про наслідки своєї діяльності та припинити нищити природу - середовище життя всіх істот на Землі. Варто відзначити, що автор протиставляє ці два типи організації життєдіяльності і стає на бік первісних людей, вважаючи що саме у такого устрою є майбутнє, а цивілізація не оправдала себе та приречена до загибелі через постійні міжусобні війни за прибуток та вирішення долі планети невеличкою групкою осіб, що діє виключно для своїх інтересів і не зважає на інших.

Тема ракових захворювань описана у пісні «Quand c'est?». Автор використовує метафору, зображуючи рак як злочинця - убивцю, ґвалтівника, маніяка. Персоніфікуючи хворобу, автор звертається до неї як до людини і звинувачує у великій кількості жертв, серед яких багато жінок та дітей. Stromae вдається до фонетичної гри слів: «сancer - quand c'est».

Як бачимо, стиль Stromae є цікавим та оригінальним, хоча його не можна назвати оптимістичним. Теми, підняті у його піснях, є актуальними проблемами сьогодення, а засоби вираження, які він використовує, є унікальними та створюють яскравий та неповторний стиль, тому творчість Stromae потребує детального вивчення та уваги з боку дослідників різних сфер науки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Алексеева М. В. Музыка и слово: возможности синтеза семиотических систем / М .В. Алексеева // Вестник МГУКИ. - Вып. 3. - 2009. C. 69-80.

Алексеева М. В. Музыка и слово: проблема синтеза в эстетической теории и художественной практике: дис. … канд. философ. наук / М. В. Алексеева. - Москва, 2010. - 164 с.

Бернацкая А. А. К проблеме «креолизации» текста: история и современное состояние / А. А. Бернацкая // Речевое общение: Специализированный вестник / Краснояр. гос. ун-т; Под редакцией А. П. Сковородникова. Вып. 3 (11). - Красноярск: Красноярский университет, 2000. - 95c.

Васильева В. В. Интерпретация как взаимодействие человека и текста / В. В. Васильева // Текст: стереотип и творчество: межвуз. сб. научн. тр. / Перм.ун-т. - Пермь, 1998. - С. 196-214.

Васильева В. В. Опыт лингвокультурологического анализа: песенный текст / В. В. Васильева // Антропоцентрический подход к языку: межвуз. сб. научн. тр. в 2 ч. - Ч.1. - Пермь. - 1998. - C. 8-20.

Васильева В. В. Текст в культуре и культура в тексте / В.В. ВАсильева // Фатическое поле языка: Сб. науч.тр., посвященный памяти профессора Л.Н.Мурзина. - 1998. С. 19-24.

Виноградова О. А. Французская музыка / О. А. Виноградова // Музыкальная энциклопедия. - М., 1973-82. - 572 c.

Гальскова Н. Д., Гез Н. І. Теорія навчання мови: Лінгводидактика й методика / Н. Д. Гальскова, Н. І. Гез // М.: Видавничий центр «Академія». - 2004. - 336 с.

Гнатив Т. Ф. Музыкальная культура Франции рубежа ХIХ-ХХ векав: Учебное пособие для музыкальных вузов / Т. В. Гнатив. - К.: Музыкальная Украина, 1993. - 309 с.

Голубовська І. О. Про взаємодію мови, мислення та свідомості в контексті когнітивного підходу в лінгвістиці / О. І. Голубовська // Вісник Київського національного ун-ту. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - Вип. 14. - 2003. - C. 23-39.

Кажанова З. Н. Специфика формирования профессиональных компетенций в процессе адаптации студента к учебно-технологической среде ВУЗа Текст : дис. … канд. пед. наук / З. Н. Кажанова. - Тамбов, 2004. - 209 с.

Кокорина Г. В. Социокультурный аспект песенных материалов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pandia.org/text/78/027/ 1687.php.

Кондаков Н. И. Логический словарь / Н. И. Кондаков. - М., 1995. - 532 с.

Коноз А. С. Особливості музичного та пісенного дискурсу, комунікативний аспект пісенних текстів / А. С. Коноз // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2004, №3: Філологічні науки. - С. 85-96.

Кострюкова О. С. Текст современной популярной лирической песни в когнитивном, коммуникативном и стилистическом аспектах / О. С. Кострюкова : автореф. дисс. …канд. филол. наук. - М., 2007. - 20 с.

Ланглебен М. Мелодия в плену у языка / М. Ланглебен // Музыка и незвучащее: сборник / [редкол.: В. В. Иванов, Е. В. Пермяков (отв. ред.), Т. В. Цивьян]. - М.: Наука, 2000. - С. 91-16.

Маслова В. А. Лингвокультурология на службе обучения языку / В. А. Маслова // Взаимодействие и взаимопро­ник­нове­ние языков и культур: состояние и перспективы: в 2 ч. - Мн., 2008. - Ч. 1. - С. 71-73.

Махов А. Е. Mъsica literaria: идея словесной музыки в европейской поэтике [Текст] / А. Е. Махов. Москва: Intrada, 2005. - 224 с.

Мова у соціальному і культурному контексті / Під ред. О. І. Чередниченка. - К.: КНУ, 1997. - 126 с.

Методы лингвистического исследования и описания языка, обусловленные функционально-стилистическим инвариантом [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://gerebilo.ucoz.ru/load/stati_v_sbornikakh_i_zhurnalakh/stati_v_regionalnykh_izdanijakh/t_v_zherebilo_metody_lingvisticheskogo_issledovanija_i_opisanija_jazyka_obuslovlennye_funkcionalno_stilisticheskim_invariantom/28-1-0-515

Музична енциклопедія: в 6т. Т. 3. / під ред. Ю.В. Келдиш. - М., 1982. - 621с.

Мурзин Л. Н. Язык, текст и культура. Человек - текст - культура / Л. Н. Мурзин. - Екатеринбург, 1994. - 355c.

Мурзин Л. Н., Штерн А. С. Текст и его восприятие / Л. Н. Мурзин, А.С.Штерн. - Свердловск, 1991. - 164c.

Норманн Б. Ю. Песня. Лингвистика каждого дня / Б. Ю. Норманн. - Минск, 1991. - 226 c.

Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти [Текст] / О. Овчарук // Директор школи. Україна. - 2005. - № 3-4. - C. 18-23.

Онанко А. А. Сучасна французька пісня як об'єкт лінгвопоетичного аналізу: історичний аспект / А. А. Онанко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: збірник наукових праць / відп. ред.: Н. М. Корбозерова; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Київ : Логос, 2006. - Вип.9. - 2006 . - С. 205-210.

Плотницкий Ю. Е. Creolized text as a product of interaction of language and music / Ю. Е. Плотницкий // The symphony of ELT: International conference materials. - Kursk, 2003. - P. 75-76.

Полежаева А. Н. Проблемы современного песенного текста: лингвоэкологический аспект: дисс. … канд. филол. наук / А. Н. Полежаева. - Иваново, 2011. - 213 с.

Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О.Селіванова. - Полтава: Вид-во ТОВ «Довкілля-К», 2006. - 716 с.

Сергейчев К. В.?Франция в песнях ? 3: Учебное пособие на французском языке / К. В. Сергейчев. - СПб.: Люмьер, 2014. - 76 с.

Специфика реализации текстовых категорий в тексте песни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://moyuniver.net/specifika-realizacii-tekstovyx-kategorij-v-tekste-pesni.

Структуры успешных песен [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lexamusic.com/music/music1.htm.

Abram David. Rough guide to France / D.Abram // Rough Guide. Edition 8, illustrated. - Rough Guides, 2003.

Arnaud Sagnard. «La formidable histoire de Stromae» // GQ. - n° 67,э septembre 2013

Authelain Gйrard. La chanson dans tous ses йtats / G. Authelin // Musique et sociйtй. Fondettes: Ed. Van de Velde, 1987. -- 219 p.

Beaumont-James Colette. Le franзais chantй ou la langue enchantйe des chansons / C. Beaumont-James. - Paris: Le Harmattan, 1999. - 287 p.

Bonnafй A. Georges Brassens: Poйsie et chansons / A. Bonnafй, L. Rioux. - Paris: Editions Seghers, 1987. - 218 p.

Davidson Miriam, Heartwood Kiya. Songwriting for Beginners / M. Davidson, K. Heartwood. - Alfred Music Publishing, 1996. - P. 6.

French Jazz Violinist Stephane Grappelli Dead At 89 [Електронний ресурс]. -Porcile Franзois. La belle йpoque de la musique franзaise 1871--1940 / F.Porcile // Paris, Fayard. -- 1999. - 352 p.

Ruwet N. Fonction de la parole dans la musique vocale / N. Ruwet // Revue belge de Musicologie. Belgisch Tijdschrift voor Muziekwetenschap. - 1961. - Vol. 15, № 4. - P. 38-44.

Ruwet N. Limites de l'analyse linguistique en poйtique N. Ruwet // Langages. -- 1968. - n° 12. - P. 175-190.

Stromae prйsente son album "Cheese" [відео]. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ayfA41qY58E.

Stromae vs Jacques Brel: la comparaison qui agace! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rtl.be/people/people/news/758845/stromae-vs-jacques-brel-la-comparaison-qui-agace.