Використання ігрової технології на уроках географії

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Природничо-географічний факультет

Кафедра географії

Курсова робота

Використання ігрової технології на уроках географії

Луганськ

2007



ВСТУП

Кардинальні зміни у суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання інформатизації об'єктивно потребують змін у всіх сферах життя, у тому числі й в освіті. Основним протиріччям сучасної освіти є протиріччя між значними темпами збільшення кількості інформації та обмеженими можливостями людини до їх засвоєння. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети й змісту освіти, і до форм і методів навчання та виховання. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь та навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього.

Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають змогу учням формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей.

У наш час, коли особлива увага приділяється особистісно орієнтованому навчанню, однією з важливих умов формування пізнавального інтересу до предмета є стосунки вчителя і учнів: взаємний інтерес один до одного, уміння і бажання вчителя бачити в кожному учневі неповторну особистість. Вчитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ним досягнуто; почуття власної гідності; добрий настрій, при якому працюватиметься швидше і результативніше.

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя - це гра. Навіть стаючи дорослими, опинянюючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для маленької дитини гра - це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником вчителя. Гра приваблює педагогів тим, що в ній всі рівні. Вона під силу навіть слабим учням, більш того, слабкий учень може стати першим у грі: винахідливість і кмітливість, атмосфера захоплення і радості, відчуття посильних завдань - все це дає змогу дітям перебороти сором?язливість і добре відбивається на результатах навчання. У дітей переважають позитивні емоції, ніколи не принижується гідність учня. Гра у навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Вона ні в якому разі не терпить примусу і є процесом суто добровільним. Характерною рисою гри є те, що вона одночасно ставить людину в декілька позицій. Ця особливість випливає з двоплановості гри. Особистість у грі знаходиться одночасно у двох планах: реальному і умовному. І особливо на цю рису повинен звертати увагу вчитель. В процесі гри він може по-новому відкрити дитину для себе.

Роль гри у сприйнятті інформації значна, бо в процесі її спрацьовують асоціативна, механічна, зорова та інші види пам'яті за запитами ігрової ситуації, а не з вимоги вчителя. Щоб перемогти у змаганні-грі необхідно багато згадати, осмислити за короткий проміжок часу. Іншими словами, гра на уроці є комплексним носієм інформації. Також гра є досить давно відомою формою передачі досвіду старшим поколінням молодшим

Географія - єдина навчальна дисципліна, що вивчає природу Землі як цілісну систему: будь-який об?єкт, явище, процес у географічній оболонці неможливо *розглядати поза нею, поза взаємозв'язками між її природними компонентами і комплексами. Саме тому дослідждення цих зв'язків - головна мета географії. Але без зацікавленості учнів, без їх безпосередньої участі цієї мети важко досягти. А що як не гра зможе зацікавити дітей?

Гра як філософсько-культурологічний феномен, засіб взаємодії людини зі світом розглядалася у працях Арістотеля, Платона, Ж.-Ж. Руссо, Я.А. Коменського, Ф. Шиллера, Г. Гегеля, Г. Сковороди. Велике значення грі приділяли А.Макаренко, В. Сухомлинський. Серед сучасних вчених слід відзначити дослідження І. Іванова, С. Шмакова, П. Щербаня, Д. Ельконіна, П. Підкасистого, Г. Селевка, Ю. Бабанського, з вітчизняних педагогів - В. Ягупова, В. Оконя.

Однак, визначення поняття гри у педагогічній літературі ще досить аморфне й трактується по-різному. Педагогічна енциклопедія трактує гру як „засіб фізичного, розумового й морального виховання дітей” [14, 138]; за Г. Селевком, „гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою” [18, 50].

Метою даної роботи є:

розкрити значення ігрових технологій для створення творчої атмосфери на уроках, стимулювання самоосвіти учнів, оптимізації навчального процесу при вивченні географії;

звернути увагу на те, що ігри сприяють кращому засвоєнню знань;

показати, що граючи на уроці, дитина „втягується” у навчальну працю, пізнає її радість.

Для реалізації поставленої мети необхідно виробити такі завдання:

проаналізувати наукову літературу з даної теми;

розглянути використання ігрових технологій для певних типів уроків.



РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ

За характером педагогічного процесу виділяють такі групи ігрових технологій (Селевко Г.К., Мінокін Є.М., Нікітін Б.П. та ін.):

навчальні, тренувальні, контролюючі та узагальнюючі;

пізнавальні, виховні та розвиваючі;

репродуктивні, продуктивні, творчі;

комунікативні, діагностичні.

За формою діяльності учнів ігри поділяються на індивідуальні, парні, групові,загальнокласні. За типами - рольові, ділові, комплексні ігри на місцевості та в класі [22, 4].

Головною метою технологій географічних (дидактичних) ігор є розширення географічного кругозору; формування й розвиток пізнавальних інтересів до географії; спонукання до навчальної діяльності; прагнення за допомогою ігрових ситуацій досягти успіхів у поглибленні географічних знань.

Гра ні в якому разі не терпить примусу і є процесом суто добровільним. Гравці не ставлять перед собою ніякої дидактичної мети, їх цікавить тільки ігровий результат. Тому на ігровому уроці в навчальному кабінеті присутня тільки одна людина, що чітко уявляє, для чого все це почато - вчитель. Ця обставина й визначає педагогічні принципи впровадження ігрової діяльності у навчальний процес.

1.1. Принципи організації ігрової діяльності на уроці

За всієї привабливості ідеї використання ігрової діяльності у навчальному процесі, необхідно зазначити, що ігри доречні й ефективні не на всіх уроках. Неприродною буде, приміром, ігрова контрольна робота чи гра на весь урок під час вивчення зовсім нового матеріалу (хоча й на таких уроках можливі ігропаузи для актуалізації знань, наприклад, або зняття стресових проявів). .

Куди багатший ігровий потенціал мають уроки узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Дуже жваво й ефективно проходить в ігровій формі підготовка до тематичної атестації, коли учні мають необхідний багаж знань і потрібно його актуалізувати та систематизувати.

Менш очевидним є використання ігрових елементів під час контролю готовності учнів до уроку. Справді, з чим отут гратися, - учень або готовий до уроку, або ні (таких чомусь завжди вистачає). Нижче наведено опис гри „Морський бій”, яку можна використати на уроці саме на стадії перевірки домашнього завдання. Вона дає змогу перетворити цю досить нудну стандартну процедуру на корисний насичений процес. Цікаво, що після такого „бою” число „тих, хто забув”, чи „тих, хто не зрозумів” домашнє завдання до наступного уроку, обов'язково зменшиться - програвати не подобається нікому.

Під час планування, підготовки і проведення гри на уроці необхідно дотримуватися наступних принципів і правил.

Учитель має чітко усвідомлювати дидактичні завдання використання ігрових елементів у навчальному процесі й організувати всю діяльність на уроці з орієнтацією на виконання цих завдань.

Усі учасники повинні знати і виконувати правила гри, про які їх докладно інформують до її початку.

На ігровому полі не повинно бути сторонніх спостерігачів, тому важливо залучити всіх учнів до активної діяльності. Разом з тим участь у грі - справа добровільна, тому не варто змушувати грати дітей, які пасивні або тих, які соромляться. Спочатку їм можна запропонувати ролі експертів чи асистентів учителя. Через деякий час вони самі попросяться в гру.

На ігровому уроці, як і в будь-якій грі, обов'язково має бути елемент несподіванки і непередбачуваності, що дає змогу активізувати вияв творчих здібностей учнів.

Періодично слід змінювати правила гри, щоб вона не набридала і залишалася цікавою дітям. При цьому система підрахунку балів і визначення переможців мають залишатися максимально простими й наочними. Дуже корисно бали матеріалізувати (у вигляді фішок чи зірочок) і записувати їх на зведеному табло.

Дуже тонка процедура - розподіл ігрових завдань. Тут учитель має виявити весь психологічний і педагогічний такт. Учнів, які не можуть похвалитися знаннями, необхідно підтримувати, створювати для них ситуацію успіху, щоб вселити впевненість. Незаперечних відмінників і нестримних лідерів можна й навантажити відповідно - їхня перемога буде важчою, але не менш бажаною.

Необхідно якомога повніше використовувати багаті можливості гри для розвитку вміння працювати в колективі, що передбачає розподіл ролей у команді, причому краще, якщо це зроблять самі учні (під непрямим керівництвом вчителя, звичайно).

Гра неможлива без духу змагання, тому переможці в ній мають бути обов'язково. Важливо тільки, щоб азарт не спричинив психологічних травм, тому не можливо допускати образ і глузувань. Програвати, та й вигравати, треба вміти гідно.

Як і будь-який урок, ігровий так само завершується підбиттям підсумків. Усі бали учасникам підраховують, переводять в оцінки й виставляють в класний журнал, але ... лише за бажанням учнів (тільки позитивні емоції!).

1.2. Ігрова діяльність на різних етапах уроку географії

У цьому розділі буде розглянуто приклади використання ігрових елементів на різних стадіях уроку, причому це будуть різні типи уроків, залежно від дидактичних завдань і способів організації навчальної діяльності.

Як було сказано, найбільші можливості для впровадження ігрових елементів у навчальний процес дають уроки узагальнення й закріплення знань, що передують, як правило, атестаціям і залікам. Ігри на таких уроках потрапляють на благодатний грунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає вчителю широкі можливості для проектування ігрових ситуацій.

Зрозуміло, що цей родючий грунт вже оброблено першопрохідцями, тому починати потрібно спочатку. А урок, звичайно, починається з повторення пройденого, чи, висловлюючись науково, з актуалізації знань. Інакше кажучи, потрібно вияснити, наскільки клас готовий до уроку і чи має вчитель можливість подальшого просування?

Актуалізація опорних знань

На першому етапі уроку доцільно застосувати короткочасні ігри або ігрові елементи, які мобілізують увагу і пам'ять учнів. Тривалість їх не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Розглянемо кілька варіантів ігрової діяльністі на початку уроку.

„ Допуск ”. Проводять на старті уроку, коли право голоса дають кожному учневі. Це має такий вигляд: учитель ставить запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підніматися доводиться тільки тим учням, які не змогли відповісти на запитання. На цей етап учитель добирає прості запитання, що вимагають, як правило, односкладових відповідей - на чисте знання раніше вивченого в класі матеріалу. Отже, після першого кола допуску в класі стоять лише кілька учнів, причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхній невдатності. Навпаки, вчитель пропонує класу не залишати товаришів у біді, пропонує учням кинути „рятувальні кола”, - поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні. Рятувальна операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. Як дана форма фронтального опитування працює на основну ідею підвищення психологічної привабливості уроку? По-перше, протягом перших 5-7 хвилин уроку вже кожен учень „виступив”, причому дав правильну відповідь, і це вже йому приємно й додає впевненості. По-друге, не пропала дарма домашня праця, і можна спробувати розвинути успіх. По-третє, коли всі кидаються на допомогу тим, хто замешкався на старті, в класі з'являється атмосфера єдності й доброзичливості. Нарешті, протягом цих 5 хвилин в класі звучить корисна інформація, необхідна для подальшого просування, причому звучить з вуст учнів, і її потрібно слухати (раптом це саме питання трапитися й мені?). Важливо, щоб усе відбувалося по-доброму, без тиску, і зміцнювало в дітей переконаність, що їм це під силу.

„ Морський бій ”. Це, по суті ігрова форма перевірки домашнього завдання, що дозволяє залучити в процес не двох-трьох учнів, а практично весь клас. Військова назва гри дуже умовна, однак відбиває розпал пристрастей під час даної процедури, що цілком природно: всім учням флоту, який переміг, оцінки підвищують на бал, а ті, хто програв, відповідно, цей бал втрачають. Отже, на арені бою три флоти (три ряди парт), що відправляють у бойову розвідку екіпажі з двох учнів до дошки. Поки розвідники готуються до активних дій, основні сили добирають озброєння для атаки і планують оборону під керівництвом адміралів. У мирній термінології це має вигляд повторення навчального матеріалу, підготовки і розподілу питань за темами „супротивників”. Усю цю діяльність координує учень, призначений учителем, який володіє всією повнотою адміральської влади. За три-чотири хвилини починається власне бій (чи перевірка домашнього завдання - кому як подобається). Після відповіді першого екіпажа другий і третій флоти „обстрілюють” його запитаннями з теми, потім самі відповідають на не менш підступні запитання, що надходять від першого флоту, потім настає через другого формування і т.д.

Роль учителя в цій грі неможливо переоцінити, особливо в перших „боях”. Треба встигати озвучувати оцінки запитань і відповідей, передавати право „пострілу” наступній команді, не забуваючи при цьому вчасно залучати в процес гри пасивних учнів, а крім цього, час від часу „мінувати” ігрове поле каверзними запитаннями. Після двох-трьох таких ігор, коли діти зрозуміють і приймуть правила гри, ці функції можна передавати асистентам. Використання даної ігрової форми дає змогу залучити до активної діяльності більшість учнів, підвищує їхню зацікавленість у підготовці до уроку, сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроках і формуванню позитивної установки до навчання.

Вивчення нового матеріалу

Як було зазначено, використання ігрових елементів у навчальному процесі на цій стадії ускладнюється недостатнім обсягом знань і вмінь учнів. Однак актуалізовані на попередній стадї уроку опорні знання можуть послужити фундаментом для побудови гри під час подальшого просування по темі. Дуже перспективним уявляється при цьому застосування проблемних методів викладу нового матеріалу, коли вчитель звертає увагу учнів на існування протиріч, формулює питання й пропонує учням, розбившись на групи, спробувати знайти відповіді. Ігрова оболонка в цьому разі може мати, наприклад, такий вигляд.

„Рятувальна експедиція”. Десь у горах зазнав аварії авіалайнер з коштовним вантажем на борту, і потрібно спорядити рятувальну експедицію. Клас розбивається на групи, кожна з яких отримує маршрутний лист із вказівкою орієнтовного напрямку пошуку (з формулюванням головних питань з досліджуваної теми) і стартового завдання (наприклад, нескладного завдання за пройденим матеріалом). Далі процес пошуку може бути організований у такий спосіб: група отримує від учителя уривок радіограми від потерпілих під час аварії й намагається його розшифрувати (уривок може містити, наприклад, опис і результати експерименту з досліджуваної проблеми, а група має їх інтерпретувати й використовувати, відповідаючи на запитання з нової теми).

Завдання для поетапного рішення проблемної ситуації складають заздалегідь, і вони мають різний ступінь складності. Отже, до мети можна просуватися, різними шляхами: або вибираючи багато простих завдань, або найкоротшим, але більш складним маршрутом. Розташування груп, а також темп їхнього просування до мети фіксують на карті-схемі на дошці. Періодично з'являються „привали”, під час яких групи здійснюють допомогу відстаючим. Група, яка першою досягла мети, отримує той самий „коштовний вантаж” у вигляді високих оцінок. Гра на цьому може не закінчуватися. Переможці розходяться по групах, що залишилися, й допомагають їм у боротьбі за друге місце тощо. На завершення уроку вчитель іще раз нагадує суть проблеми, і всі групи формулюють своє бачення її розв'язання. Зрозуміло, що ця гра потребує значної підготовки, але вся робота потім дає певні результати, якщо врахувати, що знання, здобуті своєю працею, людина засвоює набагато краще, та й радість „відкриття”, відчута при цьому, не забувається.

Закріплення отриманих знань, вироблення практичних умінь і навичок

Звичайно ж, такі уроки створюють дуже сприятливі умови для навчальних ігор. З іншого боку, проведення цих уроків в ігровій формі підвищує їхню ефективність дає змогу обробити великий обсяг матеріалу, не перевтомлюючи учнів. При цьому, як і на традиційних уроках, необхідно застосовувати різноманітні види діяльності, комбінувати індивідуальні, групові й колективні форми роботи тієї чи іншої гри. Усе розмаїття таких форм можна почерпнути в телевізійних іграх, наповнивши їх необхідним корисним змістом. Як приклад гри під час узагальнення матеріалу з теми і підготовки до тематичної атестації можуть бути наведені всім знайомі і всіма улюблені „хрестики-нулики”.

„Хрестики-нулики”. На дошці - традиційне для цієї гри поле 3x3см. Перемагає, як завжди, команда, яка першою закреслить рядок із трьох секторів. Ходи роблять по черзі. Причому, якщо команда, яка вибрала сектор, із завданням справляється, в ньому виставляють її знак (скажімо, хрестик), а якщо завдання не виконано, - сектор програний і в ньому з'являється знак суперників (нулик) без будь-яких зусиль з їхнього боку. Така форма була придумана в Клубі Знавців десяток років тому і, за всієї простоти, приховує в собі дуже великий потенціал, тому що дає змогу максимально урізноманітнити види діяльності учнів.

Сектори можуть бути такими: „задача” - розв'язати розрахункову задачу; „шпаргалка”-назвати чи дописати формулу; „?” - відповісти на запитання вчителя або суперника; „вірю-не вірю” - вибрати з декількох тверджень правильне; „поле чудес” - закінчити визначення явища чи поняття; „кімната сміху” - несерйозне завдання, але зі змістом; „практикум” - виконати практичне завдання; „бліц” - три нескладних завдання виконати за хвилину; „супербліц” - завдання виконує одна людина тощо. В процесі уроку проводять дві відбіркові і фінальну ігри, причому під час ігор кожній команді видають жетони для тих гравців, які були найбільш корисні для команди під час відповіді на дане запитання. Наприкінці уроку переможці отримують додаткові призові жетони, їх підраховують і перетворюють на оцінки, які виставляють у журнал за бажанням учнів.

Місце ігрових технологій в процесі викладання географії

Гру завжди пов'язували з певним предметом, і зокрема, з таким, який містить багато новизни. Одним з багатьох предметів у школі є географія. Але в педагогічній літературі з цього питання майже не згадується шкільний предмет географія. Так, Г.К.Селевко, розглядаючи класифікацію педагогічних ігор, відзначає, що педагогічні ігри в предметній галузі є математичні, хімічні, біологічні, фізичні, екологічні[18,53]. І жодного слова про гаографічні ігри Але ж гра, як спосіб передачі досвіду, широке застосування знайшла і в роботі вчителів географії, а в сучасній школі, в якій навчальний процес спрямовується на активізацію та інтенсифікацію пізнавальної діяльності учнів, гра у вивченні географії використовується досить широко:

засвоєння географічних понять, теми й навіть розділів окремих курсів;

організація цікавих уроків географії у цілому та окремих його частин - вивчення нового матеріалу, закріплення, використання окремих вправ;

організація та проведення позакласної роботи (географічні вечори, диспути, круглі столи на відповідні теми та ін.).

Ігрові географічні технології впроваджуються у навчальний процес на уроці чи в позакласній роботі за допомогою різноманітних методів і прийомів (бесіда, проблемний виклад знань, зацікавленість, диво тощо) і виступають як засіб спонукання та стимулювання учнів до навчальної діяльності.

Одним із дійових засобів розвитку в дітей мислення вважається дидактична гра. Щоб розвивати розум, необхідно оволодіти певними розумовими операціями, логічними прийомами мислення. Цьому і сприяють ігри-головоломки, ребуси, кросворди, загадки тощо.

Інтерес до дидактичних ігор, що вимагають напруження мислення (думки), проявляється не завжди і не в усіх учнів відразу: є діти, які не захоплюються географією і, більше того, навіть не дуже люблять цей премет. Тому пропонувати географічні ігри навчального характеру (дидактичні ігри) слід поступово, не тиснути на дітей. Природа гри має такий характер, що за відсутності симпатії до неї , вона перестає бути грою. Гра може захопити, але примусити грати - не можна.

На основі психолого-педагогічної літератури розглянемо істотні ознаки й специфіку дидактичної гри як засобу розвитку інтересів учнів до навчання. Як вказують дослідники (В.Г. Коваленко, П.І. Підкасистий та ін.), дидактична гра має свою стійку структуру, основними компонентами якої є:

ігрова задумка;

правила гри;

ігрові дії;

дидактичні завдання (пізнавальний зміст);

обладнання дидактичної гри;

результат гри.

Ігрова задумка є першим структурним компонентом. Вона закладена в тому дидактичному завданні, яке необхідно виконати в навчальному процесі. Ігрова задумка часто виступає у вигляді запитання, що проектує хід гри, або як загадка. У будь-якому випадку вона надає грі пізнавального характеру, висуває перед учасниками гри певні вимоги щодо географічних знань.

Правила гри. Вони визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці ділової атмосфери. Тому правила дидактичних ігор розробляються з урахуванням мети уроку та індивідуальних можливостей учнів.

Ігрові дії є важливим елементом дидактичної гри, що регламентуються правилами, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, застосувати набуті знання. Ігровими діями керує вчитель. Він спрямовує гру у потрібне річище, за неохідності активізує хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до проведення.

Пізнавальний зміст гри - це дидактичні (навчальні) завдання. Вони сприяють засвоєнню знань і вмінь, що застосовуються під час розв'язання навчальної проблеми, визначеною грою.

Обладнання дидактичної гри включає стінні карти, атласи, підручники, таблиці, картини, роздавальний матеріал та ін.

Результат гри - це закінчення. Він виступає, перш за все, у формі виконання поставленого навчального завдання і дає учням моральне та розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди вважається показником рівня досягнень учнів або у засвоєнні географічних знань, або в їх застосуванні.

Структурні компоненти дидактичних ігор взаємопов'язані та взаємозумовлені. Без єдності цих елементів неможливо провести гру на високому рівні, особливо, якщо вчитель ставить за мету не просто засвоїти географічні знання, а розвинути пізнавальний інтерес до предмета. Ось чому, використовуючи дидактичні ігри, дуже важливо слідкувати за збереженням інтересу до гри. Щоб зацікавити дітей, потрібно емоційно розповідати їм, привітно ставитись до них, підтримувати відстаючих. За наявності інтересу учні навчаються з великим бажанням, що позитивно впливає на засвоєння ними географічних знань. Географічні ігри зачасту передбачають проблемний характер навчання, бо є вихідне питання, на яке потрібно дати відповідь, шляхи рішення неясні, а це веде до творчого пошуку.

Варіативність і кількість компонентів у структурі навчальної гри визначають її вид (лото, кросворд, „казка”, „прес-конференція” тощо). Видів ігор досить багато.

Таке розмаїття і можливість використання ігор на уроках географії зумовлює необхідність їх систематизації. Для цього, по-перше, треба виділити ознаки певної групи. Очевидно, що ними мають бути ігрові правила і функції. Правила визначають часовий та організаційний режим навчання. За функціями правила можна поділити на три групи: операційні, процесуальні, організаційно-управлінські.

Операційні правила обмежують дії та операції, що виконуються учасниками у процесі гри. Процесуальні правила визначають логічні й часові характеристики навчально-ігрової діяльності. Сюди ж можна віднести і спеціальні ігрові процедури, які визначають імовірнісний характер ігрового процесу (роздавання жетонів, обертання рулетки тощо). Організаційно-управлінські правила визначають організаційну структуру (індивідуальну, групову, фронтальну), а також спосіб взаємодії учасників навчальної ігрової діяльності.

Для різних видів ігор характерна та чи інша група правил їх поєднання. Тому доцільно об'єднати види ігор за певними правилами у типи: настільні, змагальні, рольові. У настільних іграх провідну роль відіграють операційні правила, якими визначається ігрове завдання. Дидактичним призначенням цих ігор на уроках географії є створення емпіричної бази, приведення пізнавального досвіду школярів у відповідність із змістом навчального матеріалу.

У рольових іграх на перший план виходять організаційно-управлінські правила, основною функцією яких є спонукання ігрового протиборства, зіткнення інтересів учасників, створення ігрового конфлікту тощо. Як правило, на уроках географії відображають реальні проблеми суспільства у різних аспектах: політичному, економічному, соціальному, екологічному або їх поєднанні. Дидактичне значення рольових ігор полягає в тому, що засвоєння навчального матеріалу відбувається у процесі розв'язання навчально-ігрових завдань на основі імітації; вони сприяють розвитку логічного мислення та аналітичних здібностей учнів, вчать самостійності прийняття рішень у різних ситуаціях.

У змагальних навчальних іграх основними є процесуальні правила, які і зумовлюють характер ігрового процесу. Однак ряд ігор цього типу проводиться як за процесуальними, так і за організаційно-управлінськими та операційними правилами. Цей тип ігор сприяє формуванню мотивації навчання географії, логічного мислення, швидкого прийняття рішень в умовах дискретності часу. Учнів будь-якого віку охоплює бажання виграти, показати свої здібності і вміння з предмета.

Подальша систематизація ігор залежить від пізнавальної діяльності учнів, самостійності їх у розв'язанні поставлених навчально-ігрових завдань. У зв'язку з цим виділяється така таксономічна одиниця, як класи навчальних ігор: репродуктивні (пізнавальна діяльність школярів набуває відтворювального, виконавського характеру); частково-пошукові й пошукові (спонукають самостійну, пізнавальну, а в деяких випадках і дослідницьку діяльність учнів); творчі (збуджують уяву, створюють можливість для імпровізації, посилюють пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, викликають емоційне піднесення).

Розглянемо використання ігор в різних паралелях. В курсі „Фізична географія” 6 класу ігри займають як весь урок, так і його частину. На початку вивчення доцільно застосовувати пояснювально-ілюстративного, репродуктивного характеру, далі - програмовані, і в кінці - проблемні. В курсі 7 класу „Фізична географія материків і океанів” складність дидактичних ігор зростає від пояснювально-ілюстративних до дослідницько-модельованих. Більша частина ігор приходиться на узагальнення та контроль знань. А в курсі 8 класу „Фізична географія України” ігри ускладнюються від пояснювально-ілюстративних до проблемних. Більша частина ігор йде на узагальнення і повторення матеріалу, але збільшується частка при вивченні нового матеріалу. Важливо зазначити, що частка ігросистем при вивченні економічної географії значно менша. Тут доцільно використовувати ділові ігри проблемного та дослідницько-модельованого характеру.

Про результативність використання навчальних ігор на уроках географії важко говорити при відокремленні від викладання предмета в цілому, відношення до нього в школі. Але бесіди з учнями свідчать про те, вони краще засвоюють матеріал на ігрових уроках, з бажанням на них йдуть. Використання ігрових форм на уроках географії розвиває в учнів усне мовлення, вільне висловлювання своєї думки; вони швидше приходять до рішення проблем; знаходять розв'язки нестандартних питань.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ІГРОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Зупинимося детальніше на використанні ігрових навчальних технологій при вивченні курсу фізичної географії.

Курс „Загальна географія” (6 клас)

Розвиток та зміни навчальної та ігрової діяльності школярів визначаються віковими особливостями учнів та особливостями навчального матеріалу. Так, до 6 класу у дитини формуються навички роботи в колективі. У неї вже досить гарно розвинуте логічне мислення. Шестикласники більш-менш успішно можуть співставляти, аналізувати інформацію, спиратись на логіку своїх роздумів у прогнозуванні найбільш простих і очевидно модельованих ситуацій. Наприклад, при вивченні літосфери, зокрема внутрішньої будови Землі, можна запропонувати гру-подорож, котра дозволить дітям уявити ті процеси, що відбуваються в надрах нашої планети. Розглянемо приклад такого уроку.

Тема: Внутрішні сили землі.

Навчальна мета: дати учням поняття про внутрішні сили Землі та їх види; показати їхню роль у формуванні рельєфу; у формі подорожі по поверхні Землі та її надрах дати нові відомості про різні сили Землі (землетруси, вулкани) і виявити причини їх утворення.

Розвивальна мета: вчити дітей користуватися різними джерелами знань, додатковою літературою, виявляти ініціативу, творчі здібності.

Виховна мета: виховувати дружбу, взаємоповагу, уміння працювати парами; пробуджувати інтерес до географії. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: карта півкуль; таблиця внутрішньої будови Землі; атласи, контурні карти; картини гейзерів, вулканів; макет вулкана.

Форма уроку: урок-мандрівка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

У ч и т е л ь. Географія - одна з найданіших та найцікавіших наук. Уже майже 5000 років учені, дослідники, мандрівники вивчають безкраї простори Землі, але „білих” плям та недосліджених територій ще багато.

А чи багато ми знаємо про внутрішню булову нашої планети? Ні. Значно менше, ніж про небачений нами бік Місяця. Географія не тільки цікава, а й захоплююча наука. Це ви добре знаєте з уроків і з підручника, а також з книжок і журналів. Ще краще пізнати нашу Землю, її чудеса й таємниці, зазирнути у її минуле дозволяють екскурсії, походи, подорожі.

Сьогодні я вам пропоную гру-подорож по внутрішніх силах Землі на „Землеході-1”, який зроблений із міцних сплавів, і може рухатись як на поверхні Землі, так і заглибившись у її надра.

Вирушаючи у подорож, ми візьмемо із собою валізи з багажем географічних знань, географічні карти та гарний настрій.

Хочу вам нагадати, що свої знання з валізи ви будете обмінювати на камінці-самоцвіти, тобто жетони-бали. За їх кількість у ваших валізах на кінець подорожі ми виявимо найкращих мандрівників-екскурсоводів. Чи готові ви до подорожі?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Стартовий майданчик

Що це висвітлилося на пульті управління?

Розкажи - і я забуду,

Прочитай - і я згадаю,

А пограй - запам'ятаю.

1. „ Географічний футбол”(поняття). Вчитель кидає учневі м'яч та називає поняття, він відповідає, що воно означає (літосфера, землетрус, магматизм, гейзер, земна кора)

2. Прочитайте загадкові слова на вході. Що вони означають?

1) ОРДЯ (ядро)

2) ЯТМНАІ (мантія)

3) СУРТЕЛМЕЗ (землетрус)

4) ТЕСФАЛІОР (літосфера)

Учитель. За кожну правильну відповідь ви заробляєте камінь-самоцвіт. Молодці, діти! Ось ми нарешті і в „Землеході-1”. Рухається він дуже швидко. Не встигли сісти, як уже попереду станція „Сейсмічна”.

Сейсмічна стація

На зупинці група досвідчених учених-сейсмологів проводить екскурсію по сейсмічних районах планети.

Що таке землетруси?

Дослідження на сейсмічних станціях.

Приклади землетрусів та їх географія.

Цунамі та їх наслідки.

Поведінка тварин під час землетрусів.

(Кожен екскусовод отримує 2 камінці-самоцвіти.)

Учитель. Увага! Знову перепона. На станцію „Вулканічна” ми можемо потрапити, використавши багаж знань. Що означають ці цифри в лабіринті?

5-80 км (товщина земної кори)

1000 (температура верхньої мантії)

5000 (температура ядра)

6731 км (радіус Землі)

(За правильну відповідь - 1 камінь-самоцвіт)

Станція „Вулканічна”

Учні-екскурсоводи вітають мандрівників та розповідають:

про магматизм. Демонструють макет вулкану;

про вулкан та його частини, види вулканізму;

про географію вулканізму;

про згаслі вулкани;

про вулкан Кракатау та його виверження;

цікаві відомості про вулкани, підводні вулкани;

про вулкани України.

Учитель. Бачу, бачу, любі мандрівники, що ви вже втомилися. Валізи з дорогоцінними камінцями відривають руки. Давайте відпочинемо.

Я буду називати терміни, коли вони стосуються внутрішньої будови Землі, то ви присідаєте, а коли це внутрішні сили та їх наслідки - піднімаєте руки вгору.

- ядро - вулкан

- землетрус - астеносфера

- земна кора - мантія

- літосфера - гейзер

- цунамі - магматизм

Поки ми з вами відпочивали, землехід приніс нас до наступної зупинки.

Станція „Гейзерна”

Екскурсію ведуть гідрологи, які займаються вивченням гейзерів та гарячих джерел.

Що таке гейзер?

Географія гейзерів та гарячих джерел.

Гейзери Камчатки та Ісландії.

Використання гейзерів та гарячих джерел.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Станція „Загадкова”

Учитель. А тепер відгадайте загадки та знайдіть відгадки серед картинок, які прикріплені на дошці.

Підносить вітер пил та попіл Б'є джерело, фонтанує,

В землі гуркоче бог Вогню А сусід його- вулкан. (Гейзер)

Які ж це гори Етна, Гекла?

Вгадай загадочку мою. (Вулкани)

Гіпоцентр й епіцентр

Ще й якийсь сейсмограф,

Що це за стихійне лихо,

Друже мій, географ? (Землетрус)

V. Підсумок уроку

Учитель. Розкрийте свої валізи та полічіть кількість камінців-самоцвітів у кожного та в цілому в усієї дослідницької групи. Учні, які отримали найбільшу кількість балів, нагороджуються посвідченнями екскурсоводів І, ІІ, ІІІ ступеня. Група, яка набрала найбільшу кількість балів, отримає сюрприз - „запрошення” в Долину Гейзерів на Камчатку. А тепер переверніть картинки-відповіді на загадки.

Що там написано? („Молодці!”)

VI. Домашнє завдання

Написати оповідання, казку про мандрівку надрами планети Земля.

Курс „Географія материків і океанів” (7 клас)

Семикласники вже доволі гарно володіють навичками самостійної роботи. Їм характерна потреба в лідерстві, і якщо вона не реалізована, у дитини можуть виникнути проблеми емоційного характеру. Відповідно змінюється і мотивація учнів до ігрової діяльності. На перший план виходить бажання проявити лідерські якості, реалізувати себе в грі, особливо якщо традиційні форми уроку не дають дитині такої можливості.

Курс географії 7 класу дозволяє створювати яскраві, емоційно забарвлені образи природи материків і океанів, країн та народів. Особливістю курсу є розгляд особливостей багатьох одиничних географічних об'єктів. Це задання неможливо вирішити без вміння учнів робити узагальнення. Перехід при вивченні від одного об'єкта до іншого можна співставити з уявним „переміщенням” учнів по відповідній території.

Найбільш прийнятним варіантом навчальної гри стає широко використовувана на уроках географії в 7 класі гра-подорож. Цей вид гри передбачає реалізацію лідерських якостей. Крім того, він дозволяє зробити так, щоб протягом навчального року в ролі лідера побували усі учні або принаймні їх більшість. Отже, приклад уроку-подорожі при вивченні теми „Південна Америка”

Навчальна мета: повторити, систематизувати, узагальнити знання учнів, набуті під час вивчення теми „Південна Америка”; з'ясувати рівень оволодіння учнями навчальним матеріалом; продовжувати формувати в учнів уміння збирати й узагальнювати географічну інформацію, виділяти головне, робити висновки, висловлювати власну думку, гуртуватися в пошуках правильного рішення.

Розвивальна мета: розвивати пізнавальний інтерес і географічне мислення, вміння працювати з картами; розвивати навички співпраці.

Виховна мета: виховувати інтерес до предмета, любов, бережливе ставлення до природи, захоплення її красою та досконалістю, прагнення розширити свій кругозір, знання і вміння, дружбу, взаємоповагу.

Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок (урок повторення).

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Південної Америки, атласи, ілюстрації природи Південної Америки, картки із завданнями, сигнальні картки, атласи, енциклопедії, написи етапів мандрівки.

Форма уроку: урок-мандрівка.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Учитель. Усе почалося з подорожі... І наука географія, і наш з вами урок. Географія - це наука подвигу та руху, що кличе в незвідні простори, до подолання перешкод на шляху до відкриттів, перемог, знань. Це наука звитяжних людей, що перетинали моря і гори, падали від втоми та підводились, гинули, але завжди прагнули йти вперед, мандрували, відкривали екзотичні країни та материки.

На сьогоднішньому уроці ми трошки станемо географами-мандрівниками й помандруємо екзотичним і унікальним материком. Колись цей материк називали Новим Світом. „Ці землі необхідно назвати Новим Світом. У наших попередників про них не було уявлення, але це - новітнє відкриття”,- так писав А. Веспуччі про новий материк. А щоб мандрівка була цікавішою, ми поділилися на дві експедиції - „Магеллани” та „Колумби”. Команди отримали все необхідне, щоб мандрувати й не заблукати (карти атласу, підручники, енциклопедії, додаткову літературу).

У нашій мандрівці будуть зупинки, з допомогою яких ми спробуємо повторити та закріпити вивчений на попередніх уроках матеріал з теми „Південна Америка”. А також дізнатися чогось нового і того, чого не дослідили на попередніх уроках. А якщо на шляху мандрівки зустрінуться перешкоди й непорозуміння, то ми спробуємо подолати їх разом.

Перешкодами в нас будуть завдання і питання, які ми повинні розв'язати, щоб успішно рухатися далі. А за правильну відповідь кожен з вас отримає жетон, а в сумі це будуть жетони команди, які визначать переможця.

III. Повторення вивченого матеріалу

Зупинка 1 „ПОШУКОВА”

Інтелектуальна розминка

Запитання команді „Магеллани”

Перелічіть материки, які ми вивчали на попередніх уроках. (Африка, Австралія, Південна Америка)

Хто здійснив першу навколосвітню подорож? (Ф. Магеллан)

Що вам відомо про відкриття Південної Америки? (У 1498 р. третя експедиція Колумба)

Запитання команді „Колумби”

На честь якого мореплавця одержала свою назву Південна Америка? (А. Веспуччі)

Що з'єднує Південну і Північну Америку? (Панамський перешийок)

Які крайні точки материка? (м. Гальїнас, м. Паріньяс, м. Фроуерд, м. Кабу-Бранку)

Гра „ВІРЮ - НЕ ВІРЮ” -„СВІТЛОФОР”

У грі беруть участь усі члени команд.

Умови гри: хто не погоджується з твердженням, піднімає червону картку, хто погоджується - зелену.

1.Чи вірите ви, що X. Колумб є першовідкривачем Америки?

2.Чи вірите ви, що береги Південної Америки омиває Північний Льодовитий океан?

3.Чи вірите ви, що Південна Америка розташована в Південній півкулі?

4.Чи вірите ви, що материк добре вивчений і досліджений?

5.Чи вірите ви, що холодна течія впливає на клімат Південної Америки?

6.Чи вірите ви, що берегова лінія Південної Америки значно порізана?

7.Чи вірите ви, що екватор перетинає Південну Америку посередині?

8.Чи вірите ви, що це материк багатьох рекордів?

Учитель. І ось ми вже біля берегів Південної Америки. Вивчаючи цей материк, ми подивувалися з його рекордів, тому наступна зупинка нашої мандрівки є...

Зупинка 2 „НАЙ, НАЙ, НАЙДИВОВИЖНІШИЙ МАТЕРИК”

У віршованій формі учні покажуть унікальність материка. Беруть участь усі члени команд, показуючи на фізичній карті географічні об'єкти.

1-й учень

Ставлю я тобі питання: Все, що хочеш, попроси,

Чи не знаєш часом ти, Всі дива, що є на світі.

Що Америки Південної Небувалої краси

Дивовижніш не знайти? Тут зібралися усі.

Що найвище чи найглибше,

Хоч найменше чи найбільше,

І найширше, і найвужче.

Рекордсменів тут за край,

Все, що хочеш, вибирай!

2-й учень

Анди ось - вони найдовші,

Анаконда - то найтовша,

Анхель - він у нас найвищий,

Тітікака - то високо,

Амазонка ось - глибока,

Атакама - найсухіша,

Тупунендо - наймокріше.

Льюляйльяко - от вулкан.

Він найвищий у світі пан!

Дивовижний справді край.

Для географів тут рай.

3-й учень

Але є іще дівиця -

Всім річкам вона цариця:

І найглибша, і найширша,

І води в ній найбільше,

Повноводна цілий рік,

І найбільший в неї стік.

4-й учень

Вісімдесят п'ять разів Ніл потоне в річці цій.

В ній піраньї, крокодили. Навіть гуппі і дельфіни,

І п'ятсот приток приймає.

Та найбільше всіх вражають Розміри її басейну - Одинадцять Україн!

5-й учень

Амазонка справді рай,

Та у воду не пірнай.

Бо піранья припливе,

Тобі ногу обгризе.

6-й учень

Що піранья? Чи й не риба - Розміром із карася,

Та дрижить від ненажери Амазонія уся.

Агресивна, вкрай голодна,

Поведінка хижака,

Апетити фантастичні.

Зграя вмить згризе бика.

7-й учень

Тут розкинулись ліси

Надзвичайної краси.

Їх легенями зовуть -

Кисень всім вони дають.

Безліч пальм, рослин корисних

На гілках лінивці виснуть.

Орхідей безмежний світ

Зачаровує усіх.

8-й учень

Неймовірної краси

Неповторні кольори.

Дивні форми, фантастичні, Аромати вкрай незвичні.

Тут багато рекордсменів.

Просто диво-материк!

9-й учень

Тут є радість для душі

І для розуму робота.

Прийдіть сюди усі.

Якщо є у вас охота.

Учитель. Ми з вами побачили та зрозуміли, якими рекордами славиться Південна Америка. Але без знання карти, яка є другою мовою географії, неможливо просуватися в глиб материка. Тому ми зупинимося для повторення географічної номенклатури.

Зупинка З „КАРТОГРАФІЧНА”

Картографічна розминка - „Світлофор”

На аркушах паперу написані географічні назви, які потрібно показати на карті. Учасники команди по одному підходять до карти та показують географічні об'єкти, а решта учнів „сигналізують” про правильність відповіді.

Команда „Колумби”

Тихий океан Гори Анди

Бразільське плоскогір'я

Ла-Платська низовина

Пампа

Пустеля Атакама

Озеро Тітікака

Річка Парана

Магелланова протока

ОстрівВогняна Земля

Команда „Магеллани”

Атлантичний океан

г. Аконкагуа

Гвіанське плоскогір'я

Амазонська низовина

Патагонія

Вулкан Чімборасо

Озеро Маракайбо

Річка Амазонка

Протока Дрейка

Антильські острови

Учитель. Цифри на карті теж відіграють важливу роль. Вони підказують нам висоту і глибину, широту і довготу. Без цифр географічна карта була б неповною, тому наступна зупинка...

Зупинка 4 „ЦИФРОВА”

На аркушах паперу написані цифри, учні пояснюють, що вони означають на карті.

Команда „Колумби”

6400 км (Довжина Амазонки)

6959 м (Висота г. Аконкагуа)

6723 м (Висота влк. Льюльяйльяко)

Команда „Магеллани”

1400 км2 (Площа оз. Маракайбо)

17,8 мли км2 (Площа материка)

5897 м (Висота влк. Котопахі)

Учитель. Після повторення номенклатури карти ми можемо просуватися в глиб материка. І ось під час нашої мандрівки ми виловили „поштову пляшку”, яка вже давно мандрує у воді. В цій пляшці знаходиться лист від екіпажу корабля про допомогу. Другий лист отримано від не дуже старанного учня. Зупинімось для розбору пошти.

Зупинка 5 „ПОШТОВА”

Завдання команді, що отримала листа з пляшки: прочитати цей лист і показати на карті місцезнаходженння команди корабля.

„Наш корабель винесло на берег ураганом десь у теплих широтах. Ми були вражені красотою місцевих гір, високі пасма яких були вкриті вічними снігами. Просуваючись у глиб материка, ми помітили численні конуси вулканів. Один із них місцеві жителі, зовні подібні до мешканців Індії, називали словом „Котопахі”. Аборигени кажуть, що Сонце над їхньою землею двічі на рік буває над головою і в ці дні опівдні предмети не відкидають тіні. Хто знайде це послання, шукайте нас за координатами: ...ш, 78... д.”

(Північно-західне узбережжя Південної Америки, в районі екватора)

Завдання другій команді

Вам надається текст з описом певних географічних об'єктів, у тексті зроблено помилки. За 2 хвилини виправити помилки.

„Гори Анди розташовані в східній частині Південної Америки. Це дуже старі та зруйновані гори, тому що вони утворилися ще за часів байкальської та герцинської складчастості. Гори мають розгладжені вершини, порослі лісом. Тут уже давно припинився процес горотворення, відсутні вулкани та землетруси. Найвища вершина - гора Тубкаль (8848 м). На заході гори виходять до Атлантичного океану, а на сході межують з Великими рівнинами. Середні висоти в Андах не перевищують 1500 м”.

Зупинка 6 „ДОСЛІДНИЦЬКА”

Учитель. А далі шляхи експедицій розходяться. Перша команда рухається в неповторну Країну Амазонію, а друга - до „Мідних гір”- Анд. Вам необхідно дослідити унікальність цих географічних об'єктів, а особливо звернути увагу на загадковий рослинний і тваринний світ; пояснити, в чому полягає особливість флори та фауни цих територій.

Кожна експедиція звітує, при цьому всі учасники вислуховують один одного уважно, а після звіту команда ставить одна одній запитання.

Зупинка 7 „ЗАГАДКОВА”

„Асоціювання”

Учитель. У мене на столі розкладені: квасоля, кукурудза, картопля, капуста, жито, томати, буряк. Яке відношення до сьогоднішнього уроку мають ці культури? (Південна Америка є батьківщиною квасолі, кукурудзи, картоплі, томатів)

„Заморочки з бочки”

Тут майже ніколи не буває дощів. Середньорічна кількість опадів - 7 мм. Якщо випадає дощ, то він є справжнім лихом: руйнуються цегляні будинки, провалюються дахи. Де спостерігається таке явище? (В пустелі Атакама).

Це дерево в народі називають „зламай сокиру”. А чи справді це так? Як називається це дерево? (Кебрачо).

Чому герої роману Жуля Верна „Діти капітана Гранта” у пошуках потерпілих на морі були змушені відвідати всі материки, крізь які проходила паралель 37° 11' пд. ш.? На яких материках вони побували? (Частина тексту була пошкоджена, залишилась тільки широта місцевості, де корабель зазнав аварії. Герої роману відвідали Австралію, Африку, Південну Америку).

Чи можна визначити, про який материк ідеться, якщо відомо географічні координати лише однієї його точки? Відповідь обґрунтуйте. (Звичайно, так, адже кожна тонка Землі має свої географічні координати і другої точки з такими ж координатами на Землі не існує)

Загадки

Гарна пташка тут живе,

Кольорове пір'я має,

Виду різного буває,

Як навчиш, то розмовляє. (Папуга)

Що за хитрий мандрівник

Нам відкрив цей материк?

Сам себе він обманув:

Думав, в Індію прибув. (X. Колумб)

IV. Підсумок уроку

(Роблять самі учні.)

V. Оцінювання навчальних досягнень

Зупинка 8 „ПЕРЕМОЖНА”

За кількістю жетонів виставляються бали та визначаються переможці мандрівки. Експедиція переможців отримує нагороду.

VI. Домашнє завдання

Написати коротке оповідання про мандрівку материком. Скласти ребуси, кросворди з теми «Південна Америка».

Курс „Фізична географія України” (8 клас)

Учні 8 класу, як правило, в змозі здійснювати самостійну організаційну діяльність і вже подолали пік свого вікового негативізму у відносинах з дорослими. В їх діях починають переважати чітко вмотивовані вчинки. Починає простежуватися тенденція до глибокого аналізу дій вчителя, однолітків, себе. При організації навчальної гри романтика „подорожі” відходить на другий план. Сюжети ігор повинні спиратись на реальні події. Навчально-ігрове дослідження здебільшого фокусується на окремих проблемах та шляхах їх рішення. Тому доцільно використовувати уроки-„конференції”, „суди”, „марафони”, „експедиції”. Як приклад, можна використати урок-гру „Географічний марафон” з теми „ Рельєф України”

Навчальна мета: закріпити знання про форми рельєфу України, їх взаєморозташування, простягання, місцезнаходження найвищих точок рівнинної частини території України, а також Кримських гір, Українських Карпат та їх перевалів.

Розвивальна мета: розвивати вміння працювати з картами атласу, робити висновки, узагальнення, спираючись на базові знання з теми „Рельєф України”.

Виховна мета: виховувати національну свідомість громадянина України.

Обладнання: фізична карта України (настінна), атласи України, інструктивні картки, годинники із секундними стрілками.

Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

Підготовка класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Бесіда за запитаннями:

І. Що таке рельєф? 2. Під дією яких сил сформувався рельєф України? 3. Назвіть основні форми рельєфу. В чому відмінності між ними? 4. Які особливості рельєфу України? 5. Схарактеризуйте рельєф рівнинної частини України. 6. Коротко схарактеризуйте Українські Карпати та Кримські гори.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Кожна освічена людина повинна володіти хоча б елементарними знаннями про природу, населення, господарство своєї країни, культуру і звичаї рідного народу. Складовою частиною природи є рельєф. Безкраї рівнини Причорномор'я і Полісся, мальовничі горбогір'я Поділля і сиві Карпати, що своїми верхами підпирають небо, - все це Україна, наша земля.

На попередньому уроці ми ознайомилися з рельєфом України. На цьому - поглибимо набуті знання, провівши гру „Географічний марафон”.

IV. Географічний марафон.

1. Організаційний етап

На кожен ряд парт у класі учителем призначається бригадир - учень з найкращою успішністю з географії. На всіх партах мають бути атласи України, а в бригадира на першій парті ще й інструктивна картка з переліком географічної номенклатури рельєфу України (див. картку). Бригадири, в свою чергу, вибирають по два асистенти, один з них повинен мати секундомір, інший - папір і ручку.

2. Проведення гри

І тур

З кожного ряду до перших парт одночасно підходить по одному учневі. За сигналом бригадира вони показують на карті географічні об'єкти: низовини, височини, гори, хребти, вершини, значені в інструктивній картці. Асистенти записують прізвище та ім'я учня, а також час, за який він справився із завданням. Якщо ж учень не відшукає об'єкт на карті протягом хвилини, його відправляють у „хвіст черги”, щоб підучився. Це фіксується асистентом на аркуші паперу. Учень, який справився із завданням, переходить у розряд „консультантів” для учнів-„невдах”. Він допомагає їм ще раз повторити географічну номенклатуру. Ряд, що найшвидше пройде „марафонську дистанцію”, вважається командою-переможницею. Учень, що відмінно виконав завдання за найкоротший проміжок часу, - переможець І туру.