Психолінгвістичні основи вивчення прикметника в початкових класах

З метою підвищення рівня пізнавального інтересу, який є провідним мотивом навчальної діяльності молодших школярів, під час вивчення прикметників можуть бути використані евристичний та проблемний підходи. Важливе місце належить також традиційному (пояснювально-ілюстративному) підходу до вивчення зазначеної теми.

У роботі над вивченням учнями прикметника значну допомогу вчителю можуть надати різноманітні граматичні таблиці та алгоритми. Можуть використовуватись як готові таблиці, так і складені разом з учнями в процесі роботи над темою.

Використання таблиць та алгоритмів сприятиме стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу.

Результати проведеного дослідження показали, що рівень засвоєння програмованого матеріалу вищий у експериментальній групі, учні ж контрольної групи поступово знижували темп і якість роботи, покладаючись все більше на допомогу вчителя, а не на власні сили.

Отже, проведене дослідження підтвердило важливість стимулювання пізнавального інтересу учнів молодших класів, як провідного мотиву їх пізнавальної діяльності, шляхом надання їм більшої самостійності у процесі роботи над граматичними темами. Самостійна робота сприяє розвитку мислення учнів молодших класів, їх розумових здібностей.

Допомога вчителя повинна носити лише спрямовуючий характер. Учні повинні навчитись розраховувати більше на власні сили, ніж на сторонню допомогу.

Все зазначене доводить, що завдання дослідження виконані. Однак, потребують розгляду питання перспективності вивчення прикметника в середній ланці школи, оскільки саме ця частина мови надає мовленню колоритності, емоційності, виразності, що забезпечить розвиток усного і писемного мовлення школярів на більш високому рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1988. - С. 348-367.

Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. - М., 1976.

Бардин К.В. Если ваш ребенок не хочет учиться. - М., 1980.

Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови: Навчально-методичний посібник. -К.: "Радянська школа", 1981.

Бєляєв О., Мельничайко В. Та ін. Методика вивчення української мови: Посібник для вчителів. - К.: РШ, 1987. - 246 с.

Білецька М.А. Уроки української мови в 1 класі: Посібник для вчителя. -К.: Рад. шк., 1978.-159 с.

Білецька М.А. Урок української мови в 2-му класі: Посібник для вчителя. -К.: Рад. шк., 1981. - 166 с.

Білецька М., Вашуленко М. Українська мова в 2-му класі 4 річної початкової школи. - К.: Рад. шк., 1987. - 126 с.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.

Божович Л.И., Славина Л.С. Психологическое развитие школьника и его воспитание, М., 1979.

Бондаренко С.М. Почему детям трудно учиться? - М., 1975.

Борець Г. Наочний посібник з розвитку мови для 1-3 класів. - К., 1972.

Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний: Учебное пособие. - М., 1986.

Брицина О. Сучасна українська літературна мова. - К.: В.Ш., 1977. - 362 с.

Будна Н., Головко 3. Довідник: Українська мова в схемах і таблицях. Посібник для учнів 1-4 класів. -- Тернопіль, 1996.

Бурдейна А., Городівський В. Уроки української мови у 3-му класі: Посібник для вчителя. - К.: Рад. шк., 1979. - 142 с.

Важеніна О.Г., Ярош Г.П. Актуалізація пізнавальної діяльності на уроках української мови // Початкова школа. - 1996. - №2. - С.9-11.

Вашуленко М, Деркач Н., Мельничайко О. та ін. Навчання в 3 класі чотирирічної та в 2 класі трирічної початкової школи: Посібник для вчителя. - Рідна мова. - К., 1993.

Вивчення української мови у 2-3 класах / Упоряд. А.Мельничайко, за ред. О. Хорошківської. - К., Рад. шк.., 1984. - 103 с.

Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М, 1990.

Возростная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. -М., 1979.-С.69-100.

Волох О., Чемирисов М., Чернов Є. Сучасна українська літературна мова.- К.: ВШ, 1986.-375 с.

23. Гемашович А. Вивчення частин мови 4(3) клас. - Тернопіль, 1999. 24. Горбунцова Т. Цікаві вправи та ігри на уроках української мови у

початкових класах. - К.: Рад. шк.., 1989. - 119 с.

Городівський В. Вивчення української мови в 3-му класі: Посібник для вчителя. - К.: Рад. шк.., 1983. - 128 с.

Готра Н. Пізнавальна активність учнів на уроках української мови // Рідна мова. - 2000. - №2. - С.25-26.

Грабал В. Некоторые проблемы мотивации учебной деятельности учащихся // Вопросы психологии. -- 1987. - №1.

Грищенко А. Прикметники в українській мові. К.. Наукова думка, 1978.-208 с.

Гришан Л.П. Резервы человеческой психики. Введение в психологію активности. - М., 1989. - С. 163-171.

Давыдов В.В. Значение творчества Л.С.Выготского для современной психологии // Советская педагогика. - 1982. - №6.

Давыдов В.В., Маркова А.К. Концепция учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. - 1981. - №6.

Давыдов В.В. Проблеми развивающего обучения. - М, 1986.

Давыдов В.В. Содержание и структура учебной деятельности кольников // Формирование учебной деятельности школьников. М., 1982.

Дмитровський Є. Методика викладання української мови в середній школі: Посібник для вчителів-словесників. К.: Рад. шк.., 1965. 285с.

Дорошенко М., Пацюк І., Кащук А. Сучасна українська мова. -- К.: В.Ш., 1987.-350 с.

Дорошенко М. Робота над словом при вивченні іменника і прикметника. -К., 1968.

Дорошенко С, Вашуленко М, Мельничайко О. та ін. Методика викладання української мови: Навчальний посібник. - К., 1989.

Диктанти в початкових класах / Уклад. Я.Морська. - Тернопіль: Обл. інститут післядипломної освіти, 1998. - 28 с.

Зльконин Д.Б. Избранньїе психологические труды. - М., 1989.

Зльконин Д.Б. К проблеме периодизации психологического развития в детском возрасте // Вопросы психологии. - 1971. - №1.

41. Жовтотрюк М. Сучасна українська літературна мова. - К.: Рад. шк.., 1961.-137 с.

Жуков С.М. Пізнавальний, пошуковий інтерес та антиінтерес. - 1995. -№12.-С.7-8.

Зейгорник Б.В. Теория личности в зарубежной психологии. П., 1982.-С.37-57.

Ігнатенко М.Я. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів старших класів при вивченні математики. - К., 1997. - 300 с.

Ігнатенко Н. Осмислення прочитаного через складення плану // Початкова школа. - 2000. - 310. - С.29-31.

Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И.Божович, Л.В. Благонадежной. - М., 1972.

III Конференція Соросівських учителів : збірка доповідей. - К., 1998. -4.2.

Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников . - М, 1976.-СІ 52-200.

Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Мотивация познавательной деятельности. - Л., 1980.

50. Кучеренко Н. Дидактичний матеріал з морфології української мови. -К., 1985.

Левитов Н.Д. О психологических состояниях человека. - М., 1976.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1975.

Леонтьев М.Г., Анцыферова Л.И. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. - М., 1976.

54. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. К., 1990.

Лингарт И. Процесе и структура человеческого учення. - М., 1980.

Макарова А.К. Пути иселедования мотивации учебной деятельности школьников // Вопросы психологии. - 1980. - №5.

Макарова А.К. Формирование мотивации учення в школьном возрасте. - М., 1983.

Матюхина М.В. Особенности мотивации учення у младших школьников // Вопросы психологии. - 1985. - №1.

Медушевський А. Викладання фонетики і морфології української мови у 8-річній школі. - К., Рад. шк.., 1970. - 320 с.

60. Мельничайко В., Рожило П. Удосконалення змісту і методів навчання української мови. - К.: Рад. шк.., 1982. -216 с.

61. Методика викладання української мови в середній школі / За ред. С.Х.Чавдарова і В.І.Васальського. -К., 1962.

Монова М. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. - К.: В.Ш., 1983.-263 с.

Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. - М., 1979.

Морозова Н.Г. Про пізнавальний інтерес. - М., 1979.

Мотивация учення / Под ред. М.В.Матюхиной. - Ваноград, 1976.

Мяценко О. Методика навчання рідної мови. - К., 1972. - 240 с.

Немов Р.С. Психология. - М., 1995. - Т. 1,2.

Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факти, проблемы. М., 1995.-С.255-274.

Обухівський К. Психологія захоплень людини. - М., 1984.

Обучение и развитие младших школьников / Под ред. Г.С.Костюка. - М., 1979. -С.371-374.

Общая психология / Под ред. А.Петровского. - М., 1086. - 464 с.

Олійник І., Іваненко В., Рожило Л., Скорик О. Методика викладання української мови в середній школі: Навчальний посібник / За ред. І.Олійника. - К., 1989.

Основи практичної психології. - К., 1999. - С.416-423.

Педагогические проблеми формирования познавательных интересов учащихся /Под. Ред. Щукиной. - Л., 1979.

Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. М., 1982. С.235-252.

76. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках української мови. Збірник статей / За ред. Г.Передрій. - К.: Рад. шк., 1983.-263 с.

77. Прищепа К., Вашуленко В. Збірник диктантів з української мови для 1-3 класів: Посібник для вчителів. - К., Рад. шк., 1984. - 192 с.

Психология змоций: Тесты. -М., 1984. -СІ 38-151.

Психологические проблеми учебной деятельности школьника / Под. Ред. В.В.Давидова. - М., 1977. - С.280-289.

Психологические проблеми неуспеваемости школьников / Под ред. Н.А.Менчинской. - М., 1971.

Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В.Дебровиной. - М., 1991. -С. 189-215.

82. Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. - М., 1989. - Т.2.

83. Рубинштейн С.Л. Проблеми общей психологи. --М., 1973.

Русаківський В., Тишенський М., Єрмоленко С. Українська мова. - К.:рад. шк., 1979.-240 с.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -- К., 1997.

Симоненкова Л. Вивчення фонетики і морфології в умовах місцевих говорів. - К.: рад. шк., 1985. - 134 с.

Сучасна українська мова. Морфологія / За ред. М.Білодіда. К., Наукова думка, 1969. - 583 с.

Типаренко Н. Види заохочення та активізації школярів // Початкова школа. - 2000. - №9. - С.20-21.

Філько Г., Бойцун В. Контрольні роботи з української мови для перевірки знань учнів за курс початкової школи. - Донецьк, 1992. - 112 с.

Фрідман Л.М. Педагогічний досвід очима психолога. - М., 1990.

Хекхаузен X. Мотивация и деятельность . - М., 1986. - Т.1.

Хорошківська О. Уроки української мови в 2 класі 4-річної початкової школи з російською мовою навчання. Посібник для вчителів. - К.,1987. -160с.

Цетлин В.С. Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. - М., 1977.

Чуйко Г. Методика викладання української мови в початкових класах. Підручник для педагогічних училищ. - К., 1982.

Шапошникова И.Г. О развитии познавательного интереса у неуспевающих подростков // Педагогические проблеми формирования познавательньїх интересов учащихся. - ЛГПИ, 1977.

96. Шапошникова И.Г. Формирование познавательного интереса учащихся через организацию домашней работы // Педагогические проблеми формирования познавательньїх интересов учащихся. ЛГПИ, 1979.

97. Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів // Початкова школа. - 2000. - №5. - С.6-10.

98. Щукина Г.И. Педагогические проблеми формирования познавательных интересов учащихся. - М., 1988.

99. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике . М., 1971.

100.Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. , 1969.

Додаток A

Розбір прикметника як частини мови

Аналізоване слово.

Питання, початкова форма (Н.в.,одн., ч.р.).

Частина мови.

Рід.

Число.

Відмінок.

З яким словом зв'язане в реченні.

Яким є членом речення.

Зразок:

Теплий вітер пробігає у верховітті.

Теплий (вітер) - (який?) - прикм., чол.р., одн., Н.в. зв'язане зі словом вітер, другорядний член речення.

Ранок огорнув сонну землю густим туманом.

Сонну (землю) - (який?) сонний - прикм., жін.р., одн., З.в., зв'язане зі словом землю, другорядний член речення.

Густим(туманом) (який?) сонний прикм.,ч.р., одн.,О.в., зв'язане зі словом туманом, другорядний член речення.

Додаток B

Система уроків по вивченню прикметника в 3 класі

Урок 1.

Тема: Загальне поняття про прикметник (питання, значення, роль у реченні).

Мета: Поглиблювати знання учнів про прикметник, ознайомити з істотними ознаками прикметника (питання, значення) і його роллю в реченні. Розвивати уміння аналізувати, узагальнювати мовні явища. Виховувати любов до рідної мови.

І. Аналіз контрольної роботи. II. Актуалізація контрольних знань учнів. Постановка проблеми.

На дошці запис: Маю плаття , ... віти, ... кору, стан .... Як звуся діти?

Учитель читає запис, пояснює запис слова стан і пропонує відгадати, що це. Потім на місці крапок вписує слова зелененьке, гнучкі, ніжні, білу, тоненький. Учні читають загадку і відгадують її.( Маю плаття зелененьке, гнучкі, ніжні віти, , білу кору, стан тоненький... . Як звуся діти?) - Які слова допомогли вам здогадатися, що це берізка?

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.

Узагальнення знань про прикметник як частину мови, спостереження за істотними ознаками прикметника.

1. Виконання вправи за завданнями підручника.

- Складіть речення зі словом народ, використовуючи дані у вправі прикметники. Підкресліть головні і другорядні члени речення. Якими членами речення є прикметники.

2. Гра "Який? Яка? Які?". Учитель показує малюнки і пропонує описати зображенні на них предмети(кавун, груша, яблуко). На дошці записані слова. які допоможуть це зробити: колір, форма, розмір, смак, запах, маса, матеріал. У зошитах учні роблять записи: кавун (який?) смугастий, круглий, великий, солодкий, соковитий і т.д.

- На які ознаки вказує прикметник ? (на колір, форму, розмір, смак, запах, масу). Доберіть прикметники, вказуючи на ознаки людини (Хлопчик (який?) акуратний, ввічливий, веселий і т.д.

3. Спостереження за роллю прикметника в реченні

- Доберіть заголовок до тексту. Що виражає заголовок тему чи основну думку? Вимовте слово доріжка. Як вимовляється приголосний звук в кінці складу? (Дзвінко). Наведіть приклади слів із дзвінкими приголосними в кінці слова і складу.

Вправи за завданнями з підручника.

Гра "Хто більше?". Дається завдання: дібрати як найбільше прикметників, які відповідають на питання Який? і в корені слова мають ненаголошений голосний [е] чи [и] який перевіряється наголосом. Перший варіант добирає слова з ненаголошеним [е] , а другий з ненаголошеним [и] (медовий, веселий, весняний, зелений; зимовий, високий, широкий, глибокий).

Урок 2.

Тема : зв'язок прикметників з іменниками.

Мета : формувати уміння встановлювати зв'язок між словами в реченні. Вправлятись у доборі прикметників до іменників. Розширити уявлення про пряме і переносне значення слів. Виховувати естетичні почуття. Розвити увагу і спостережливість.

І. Перевірка домашнього завдання. II. Орфографічна хвилинка. Вправи на закріплення знань і вмінь.

Вставте пропущені букви, доберіть спільнокореневі прикметники.

Ас..альт -...,

Парт..зан -...,

Пш..ниця - ...,

Тр..вога - ..., Абр..кос - ...,

А..томобіль …-

Розберіть за будовою прикметники тривожний, абрикосовий.

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.

Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Вправа - за завданнями підручника.

Вправа

Поясніть значення прикметника срібний у сполученнях слів: срібний голос, срібна ложка, срібне волосся, срібний посуд, срібне проміння. Сполучення слів срібний голосок, срібне волосся замініть близькими за значенням, (срібний голосок - дзвінкий голосок, срібне волосся - сиве волосся)

Знайдіть у вірші слова з ненаголошеним [е],[и] , що перевіряються наголосом. Доберіть перевірні слова.

Учні виписують з вірша іменники і зв'язані з ними прикметники, ставлять питання до прикметників, роблять висновки про зв'язок прикметника з іменником.

Самостійне опрацювання правила.

Узагальнююча бесіда.

- Що ми дізналися про прикметник ? Що потрібно знати, вміти?

Вправляння у встановленні зв'язку між іменником і прикметником.

Вибірковий диктант.

Ой хвалилась та берізонька:

па мені кора та білесенька,

на мені листя та широке,

на мені гілля та високе.

(Українська народна пісня)

Учитель читає пісню, звертає увагу на поетичний опис берези.

Яку картину ви собі уявили, слухаючи пісню ? Які слова допомогли змалювати красу берізки?

Пісня читається повторно, учні виписують іменники і зв'язані з ними прикметники, ставлять питання до прикметників.

V. Завдання додому. Для сильніших - скласти загадку самостійно, для слабших - дібрати загадку з літературних джерел.

Урок 3.

Тема : вправи на встановлення зв'язку прикметника з іменниками.

Мета : вдосконалення вміння встановлювати зв'язок прикметників з іменниками. Вчити удосконалювати текст, активізувати словниковий запас учнів. Виховувати турботливе ставлення до птахів. Розвивати вміння аналізувати, синтезувати мовні явища.

Обладнання : малюнки із зображенням калини в різні пори року.

І. Перевірка домашнього завдання.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку. ІІІ. Розвиток вмінь і навичок учнів.

1. До прикметників веселий, ласкавий учні добирають іменники так, щоб у цих сполученнях слів прикметник був вжитий в прямому і переносному значеннях, (веселий хлопчик, веселе сонечко, весела весна, веселий гай, веселі діти; ласкавий промінь, ласкаве сонце, ласкавий погляд, ласкава усмішка, ласкаві очі, ласкава дівчинка.)

Поставте (усно) питання від іменників до прикметників.

2. Вправа

- Поясніть написання слів з апострофом. У першому реченні визначить головні та другорядні члени. Якими членами речення є прикметники?

3. Вправа

- Визначте сполучення іменників з прикметниками. Усно поставте питання до прикметників. Слова снігові, глибокі, чорними розберіть за будовою. Відшукайте в тексті слова з ненаголошеними [е],[и] в корені слів, які перевіряються наголосом. Як перевірити написання цих слів? Придумайте кілька сполучень слів де б іменники були в прямому і переносному значеннях (високі гори - гори зерна, сосновий ліс ліс рук, нічна буря буря оплесків, нові ворота футбольні ворота, грозова хмара -хмара диму).

4. Підготовка до написання твору опису "Калина". Словниково-стилістична робота:

а) Відгадування загадки: "У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду".

Учитель повідомляє, що калина це символічне дерево України. Недарма в народі кажуть: "Без верби і калини нема України". Споконвіку калина була в Україні символом краси, достатку, вірності, працелюбності. Калиною прикрашали весільний коровай. З неї робили колиски, сопілки. Калину в народі знають і як лікарську рослину. Вона оспівана в піснях, віршах і легендах.

б) Розгляд малюнків із зображенням калини. Бесіда на основі зображеного та власних спостережень учнів, добір сполучень іменників з прикметниками: невисокий пишний кущ, запашний білий цвіт, важкі червоні кетяги, кислувато-терпкі ягоди, цілющий сік.

Учні записують ці словосполучення, і звертають увагу на правопис слів.

5. Удосконалення тексту.

- Як називається цей текст? Доведіть що це розповідь. Чи сподобався Вам текст? Які слова в ньому повторюються? Як уникнути цих повторень? Прочитайте слова які зв'язують речення в тексті. (Лелека, птах, він, крилатий пасажир).

6. Гра "Хто більше?" . З прикметниками гострий і чистий учні мають придумати і написати якнайбільше сполучень слів у прямому і переносному значенні, (гострий ніж, гострий слух, гострий біль, гострий перець, гостра шабля; чиста сорочка, чиста совість, чисті руки, чисте небо, чистий аркуш).

Урок 4

Тема: вправи на закріплення знань про зв'язок іменників з прикметниками. Спостереження за влучним вживанням прикметників у тексті.

Мета: закріпити вміння учнів встановлювати зв'язок між іменником і прикметником. Виховувати любов до рідної мови. Розвивати спостережливість.

Тема : Контрольна робота.

Мета: Перевірити і закріпити знання учнів про прикметник як частину мови, зв'язок прикметника з іменником, удосконалювати написання слів з апострофом та власних іменників. Виховувати шанобливе ставлення до старших. Розвивати вміння працювати самостійно.

І. Диктант.

Зернятко.

Маленьке зернятко попало під велику грудку. Придушила його грудка міцно. Але зернятко не злякалося. Цілу зиму лежало воно під грудкою. Не страшні були йому морози.

Та ось прийшла весна. Пригріло сонечко. Стало тепло. З маленького зернятка виріс пагінець. Він уперся в грудку і розколов її. Виставив пагінець свій вершок до сонця і весело сміється.

За О. Моторним.

II. Граматичні завдання.

1 варіант.

А) 3 першого речення виписати сполучення прикметника з іменником, поставити запитання до прикметника.

Б) Придумати речення із сполученням слів рідна мова, підкреслити підмет і присудок.

2 варіант.

А) 3 дев'ятого речення виписати сполучення прикметника з іменником, поставити запитання до прикметника.

Б) Придумати речення із сполученням слів дружна сім'я , підкреслити підмет і присудок.

Тема : Аналіз контрольної роботи.

Мета: проаналізувати помилки учнів, допущені в контрольних роботах. Удосконалювати орфографічні уміння і навички учнів про прикметник і іменник.

Урок 5.

Тема: змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками. Прикметники-синоніми.

Мета: формувати вміння змінювати прикметники за числами. Вдосконалення навичок ставити питання до прикметника, редагувати текст. Виховувати спостережливість, розвивати пізнавальну активність.

Обладнання: Запис на дошці, предметні малюнки, магнітофонний запис, сигнальні картки.

І. Перевірка домашнього завдання.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Учні читають текст і виправляють помилки.

Ось стоїть переді мною легк(і), тендітн(і) пролісок. Його біл(і) запашн (і) голівка схилилася донизу. А поряд ростуть такі ж скромн(ий), ніжн(ий) вісники весни. Це значить прийшила справжн(і) весна.

- Як потрібно змінити слова, щоб текст став зрозумілішим, мав смисл? Прочитайте виправлений текст і доберіть до нього заголовок. Чому добрали саме такий заголовок? Що він виражає тему чи основну думку тексту? Відшукайте в тексті іменники. В якому числі вони стоять? За чим змінюються іменники?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку. IV. Сприймання нового матеріалу, його усвідомлення та осмислення.

1. Робота з таблицею.

- Поспостерігайте за таблицею, чи змінюються іменники за числами.

Доведіть правильність своєї відповіді, підтверджуючи її прикладами з таблиці. Яка частина слова змінюється? (3акінчення). Які закінчення мають прикметники в однині, в множині? Зіставте свої висновки з правилом.

2. Творення форм однини і множини прикметників.

Учитель показує малюнки, на яких зображено один предмет. Учні дають малюнку назву, добирають прикметник, записують словосполучення, ставлять його у множині. Потім демонструються малюнки, на яких зображено кілька предметів. Учні будують словосполучення іменника з прикметником, ставлять його в однині і записують.

Зразок виконання: новий зошит - нові зошити, ніжні проліски ніжний пролісок.

3. Вправа

- Як називається цей текст? Яка його мета? Змалювати картинку початку весни. Перебудуйте цей текст так щоб його можна було використати на уроках з природознавства. Яка мета перебудованого тексту?(Ознайомити з ознаками березня).

4. Групування прикметників-синонімів: знаменитий, гарна, красива, безкрає, прославлений, безмежне, вродлива, чудова, неосяжна, гожа, безкрайнє, відомий.

- Випишіть близькі за значенням прикметники групами. До кожної з груп доберіть (усно) іменник (шахтар, дівчина, море) і поставте у множині.(шахтар, відомий, знаменитий, прославлений. Шахтарі відомі, знамениті, прославлені. )

5. Спостереження за вживанням прикметників-синонімів у мовленні. У пустелі.

Дуже жаркий день. Жарке сонце нещадно палить землю. Жаркою пустелею йде караван верблюдів.

- Що, на вашу думку, є невдалим у тексті? Як би ви змінили його? Робиться висновок, що прикметники гарячий, жаркий, палючий є

близькими за значенням, але не однаковими. Для точного висловлення думок в нашій мові є багато прикметників-синонімів, які потрібно вміло вживати в множині.

6. Гра "Однина чи множина". На магнітофонну стрічку записані сполучення іменників з прикметниками в однині і множині. Включається запис, у відповідь учні сигналізують картками з надписами "однина" чи "множина".

Урок 6.

Тема: вправи на узгодження прикметника з іменником у різних формах, розширення знань про сполучення слів.

Мета: формувати вміння учнів змінювати прикметники, залежно від зміни іменника. Розширювати, збагачувати словник учнів. Виховувати почуття любові до матері, до прекрасного. Вчити учнів аналізувати, узагальнювати мовні явища.

Обладнання: підручники з читання, картки. І.Перевірка домашнього завдання.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку. III. Розвиток умінь і навичок учнів.

1. Спостереження за змінюванням прикметників залежно від зміни іменника.

2. Вивчення вправ за завданнями підручника. IV. Підготовка до написання стислого переказу.

Учитель повідомляє, що на наступному уроці учні писатимуть стислий переказ, а сьогодні готуватимуться до цієї роботи.

Читання вчителем тексту (у кожного учня на парті є картка з цим текстом.)

Бесіда на основі прочитаного тексту, його смисловий аналіз.

Знаходження в тексті сполучень іменника з прикметником, визначення числа прикметників.

Поділ тексту на частини, добір заголовків. Учитель може використати завдання вміщені у "Збірнику текстів для переказів".

Тема: Урок розвитку зв'язного мовлення. Стислий переказ. Текст "Пробачте, діти...".

Мета: Формувати в учнів уміння стисло переказувати зміст тексту. Закріплювати орфографічні навички. Виховувати чуйність і доброту. Розвивати навички самоконтролю.

- Прочитайте першу частину тексту (1 і 2 абзаци ). Який заголовок ви підібрали до неї? ("Холодний зимовий ранок").

Учні читають кожне речення першої частини тексту, визначають слова, словосполучення й вирази необхідні для розкриття основної думки цієї частини, олівцем підкреслюють їх (холодний ранок, прийшли до школи, на світанку, гріли ноги). Далі будуть два-три речення, які стисло передають зміст першої частини.

- Прочитайте мовчки другу частину тексту (3,4,5 абзаци). Про що в ній розповідається? Який заголовок ви підібрали до цієї частини? ("Захворів учитель"). Як можна двома- трьома реченнями передати зміст цієї частини?

Читання третьої частини тексту (6 і 7 абзаци, заголовок "Пробачте діти"), підкреслення "головних слів" (раптом, ввійшов Іван Петрович, завмерли від несподіванки, пробачте, запізнився). Передача змісту цього абзацу одним-двома реченнями. Аналогічна робота проводиться і над четвертою частиною тексту (7 абзац. Заголовок "Соромно підвести очі").

ІІІ. Усний переказ за планом, добір заголовка.

Наводимо один з варіантів стислого переказу.

Пробачте, діти.

Холодним зимовим ранком діти прийшли до школи і грілися в класі.

Уже почався урок. Але вчителя й досі не було. Він захворів. Директор школи дозволив іти додому.

Діти дуже зраділи, що не буде уроків.

Та раптом до класу зайшов Іван Петрович. Він вибачився за запізнення і подивився на учнів.

Учням було соромно підвести очі.

IV. Орфографічна підготовка.

V. Написання переказу.

Якщо учні не можуть самостійно написати переказ, то вчитель продиктує їм текст, складений усно. Можна записувати текст і в процесі роботи над кожною частиною.

VI. Читання складеного тексту і порівняння його з авторським.

VII. Удосконалення написаного тексту.

Урок 7.

Тема: змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників.

Мета: ознайомлення учнів із змінюванням прикметників за родами. Формувати вміння визначати рід прикметників за родом іменника. Виховувати любов і шану до Т.Г. Шевченка, його творчості. Розвивати аналітико-синтетичні вміння учнів.

Обладнання: таблиці, магнітофонний запис.

І. Аналіз переказу. Робота над помилками.

II. Актуалізація опорних знань учнів. Постановка проблеми.

Учитель може провести цей і наступний етапи уроку в ігровій формі ("Галявина знань"). Для цього на магнітній дошці компонується з трафаретів (фіалка, берізка, сон, сонечко і т. д.) сюжетний малюнок "Весна у лісі". Всі трафарети на магнітах, з тильного боку мають кишеньки із завданнями для учнів.

- Зараз "підемо" з вами на "лісову галявину", (відкривається магнітна дошка). Яка пора року настала? (Весна). З чого це видно? Подивіться на сонечко. Яке воно? (привітне, тепле, усміхнене). Сонечко піднялося вище і все ожило. Які квіти з'явилися? (Сон, фіалка). Яка фіалка? (Пахуча, блакитна, ніжна, радісна.). Який сон? (Соромливий, тихий, волохатий, фіолетовий). Яка берізка? (Ніжна, струнка, білокора, тендітна). Ця галявина не звичайна, а чарівна. Кожна квіточка, деревце і навіть сонечко принесли нам завдання. Учитель запитує завдання сонечка:

- Як правильно сказати? Чому?

Рідн(а,ий) дім, рідн(е,а) мова, рідн(ий,е) слово;

Син(я,є) небо, син(ій,я) фарба, син(є, ій) папір.

ПІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.

IV. Сприймання нового матеріалу, та його усвідомлення.

1. Спостереження над мовним матеріалом.

- Додайте до прикметників закінчення. Чому вони різні?

Запис на дошці:

Папір(який?) біл...

Хустка(яка?) біл...

Молоко(яке ?) біл...

Костюм(який?) син...

Фарба(яка?) син...

Море (яке ?) син...

Робиться висновок, що закінчення прикметників різні, бо різний рід іменників, які з ними зв'язані. Учні порівнюють рід іменників і прикметників.

- Як ви впорались із завданням сонечка?

2. Робота з таблицею

Фіалка хоче, щоб ми попрацювали з підручником.(Наступні завдання можуть "приносити" інші квіти).

Розгляньте таблицю. Що можна сказати про закінчення прикметників в однині? (вони змінюються: чоловічий рід- -ий, -ій; жіночий рід - -а, -я; середній рід - -е, -є). Зверніть увагу на закінчення прикметників у множині (вони не змінюються мають однакове закінчення -і). Зробіть висновок про змінювання прикметників за родами. Порівняйте свої висновки з правилом. Назвіть основу прикметників. Які закінчення мають прикметники з основою на твердий приголосний? (-ий, -а, -е). А з основою на м'який приголосний? (-ій, -я, -є).

Виконання вправ за завданнями підручника.

Гра "Наш рід". Учитель включає магнітофон із словосполученням іменника і прикметником. У відповідь сигналізує той ряд, що має відповідні карточки: "чол.р.", "жін.р.","сер.р.".

V. Підсумок уроку.

- Чому потрібно говорити рідний, а не рідн(а) дім; рідна ,а не рідн(е) мова; рідне, а не рідн(ий) слово; синє, а не син(я) небо; синя, а не син(ій) фарба; синій, а не син(є) папір.

Урок 8.

Тема: вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. Прикметники-антоніми.

Мета: вдосконалювати вміння визначити рід і число прикметників у зв'язку з іменниками. Виховувати любов до рідної мови, увагу до слова. Розвивати вміння аналізувати, зіставляти мовні явища.

Обладнання: магнітофонний запис, перфокарти.

І. Робота над помилками.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку. Ш. Формування вмінь і навичок учнів.

1. Робота з перфокартами (визначення роду прикметників у сполученні з іменниками).

На магнітну стрічку записані словосполучення іменника з прикметником (чоловічий і жіночий голос, які чергуються). Перший варіант визначає рід прикметників за чоловічим голосом і робить відповідні позначки в перфокарті, а другий - одночасно робить це з жіночим голосом.

Зразок виконання завдання (за чоловічим голосом):

Словосполучення : героїчний вчинок, заводське подвір'я, весняна ніч.

2. Спостереження за закінченнями прикметників в однині і в множині. Зробіть висновки, як змінюються прикметники за родами і числами.



Вправи учні виконують за завданням підручника.

Вправа

Чому у мовленні ми нерідко протиставляємо ознаки одного предмета ознакам іншого? Назвіть предмети, які можна протиставити один одному. За якими ознаками ми це робимо? (Зайця і вовка ми протиставляємо за силою, лисичку і зайчика за зовнішнім виглядом, двох людей за ставленням до праці).

5. Складання порівняльного опису лисички і зайчика (усно).

Учитель демонструє малюнки лисички і зайчика. Проводиться усний порівняльний опис цих звірів з використанням прикметників-антонімів. Учні порівнюють окремі частини тіла цих тварин: вуха, носик, очі, лапки, хвостик. Наводимо орієнтовний твір-опис.

Лисичка і зайчик.

Лисичка і зайчик - лісові звірі. Вони зовсім різні. Носик у лисички довгий і тоненький, а в зайчика - короткий і тоненький, як гудзик. У лисички очі хитрі, а в зайчика -лякливі. У лисички маленькі вушка, а у зайчика - великі довгі вуха. Шубка у лисички-сестрички золотиста, а в зайчика влітку сіренька, а взимку біленька. У лисички лапки одинакові, а в зайчика передні коротші, а задні довші. Коли він біжить вниз, то перевертається. Хвостик у лисички довгий і пухнастий, а в зайчика маленький і куций.

- Які прикметники-антоніми використали у творі-описі? Чи можна назвати антонімами такі прикметники: короткий і кругленький, хитрі і ласкаві, золотиста і сіренька, довгий і маленький? Чому не можна? (вони вказують на різні ознаки).

Запис кількох речень під диктовку учителя. Визначення роду і числа прикметників.

Вправа.

Добір словосполучень (довгождана весна, оживає природа, ласкаве проміння, розтав сніг, шкільний сад, весняні роботи, обрізують сухе гілля, білять стовбури дерев, знімають сухе листя, шкідники саду, незабаром оселяться птахи, високий урожай фруктів), складання усної розповіді.

Урок 9.

Тема: повний аналіз прикметника як частини мови.

Мета: вдосконалювати вміння і навички учнів встановлювати зв'язок між іменником і прикметником, визначити рід, число прикметників, формувати образне мовлення. Виховувати любов до прекрасного. Розвивати аналітико-синтетичні вміння.

І. Аналіз творчої роботи.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку. III. Розвиток умінь і навичок учнів.

1. Вправа відповідно до завдань підручника.

2. Вправа

Як ви розумієте вираз чарівні руки ? Як ще можна сказати про руки працьовитої людини? (золоті, невтомні, роботящі). Яке значення мають ці прикметники?

3. Творче списування.

- Вставте в текст прикметники, які б яскраво, образно характеризували предмети відповідно до того, що намальовано на картині 1.1. Левітана "Весна. Велика вода".

... повідь затопиш... гайок. У... воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. ... промені сонця освітлюють ... берізки, і вони здаються особливо гарними, їх ... віти ніжно вимальовуються на ... небі. Наповнене ... сонцем повітря огортає ... пеленою кожне деревце і надає всьому ... м'якості.

Учитель вивішує ілюстрацію картини, з'ясовує, що автор хотів передати в ній, які почуття викликає художнє полотно. Потім читає текст без прикметників, показує на картині предмети, які треба описати, звертає увагу на те, що зміст буде точнішим, виразнішим, якщо поширити його прикметниками особливо образними.

Після колективної роботи над твором учитель може дати слабшим учням карточки з необхідним лексичним матеріалом, а сильніші працюють самостійно. Наводимо орієнтовний зразок виконання:

Весняна повінь затопила березовий гайок. У чистій, прозорій воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. Золоті промені сонця освітлюють білокорі берізки, і вони виглядають особливо гарними. їх рожеві віти ніжно вимальовуються на фоні блакитного неба. Наповнене весняним сонцем повітря, огортає ніжною пеленою кожне деревце і надає всьому чарівної м' якості.

У доповненому тексті учні знаходять іменники з прикметниками, ставлять питання до прикметників, визначають їх закінчення, роблять висновки про змінювання прикметників.

4. Гра "Хто швидше". Від іменників, правопис яких потрібно запам'ятати (партизан, автомобіль, електрика, пшениця, черешня, колектив), утворити прикметники і дібрати до них за змістом відповідні іменники.(партизанський загін, автомобільний завод, електрична лампочка, пшеничний хліб, черешневе варення, колективне завдання).

Тема: Контрольна робота.

Мета: Перевірити знання уміння й навички учнів з теми "Прикметник". Закріпити орфографічні уміння й навики учнів. Виховати любов до природи, бережливе ставлення до неї.

І. Диктант. Текст "В степу".

В степу.

Був чудовий липневий день. Блакитне небо дихало над землею теплом. Легкий вітерець доносив з степу пахощі стиглого зерна.

Раптом на горизонті з'явилась хмара. Вона швидко наближалась. У ось летять до землі великі дощові краплинки. Після них зашуміла справжня злива. Між небом і землею снували яскраві блискавки.

Граматичні завдання.

Виписати з тексту по два сполучення іменника з прикметником (в однині та множині). Визначити рід прикметників, що стоять в однині.

Тема: Аналіз контрольної роботи.

Мета: Зробити аналіз помилок, що їх допустили учні в контрольних роботах. Удосконалювати вміння писати грамотно.

Урок 10.

Тема: Вживання прикметників в прямому і в переносному значенні.

Мета: Збагачувати словник учнів образними прикметниками, вправляти в правописі закінчень прикметників в множині. Виховувати любов до рідного слова, мови. Розвивати пізнавальну самостійність учнів.

Тема: Вправи на засвоєння різних форм прикметників у сполученні з іменниками. Спостереження за вживанням прикметників у загадках.

Мета: Закріпити знання учнів про прикметник та його роль в текстах. Вчити складати загадки. Виховувати любов до рідного слова, мови. Розвивати аналітико-синтетичні вміння.

І. Перевірка домашнього завдання.

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й мети уроку.

- Усі ви любите розгадувати загадки, а сьогодні ми будемо складати загадки самі.

III. Формування умінь і навичок учнів. Розвиток зв'язного мовлення.

1. Відгадайте загадки.

Стоять на лузі дві сестрички, золотенькі очі, біленькі вії. (Ромашки). Я маленький, я вухатий, попелястий, волохатий. Я стрибаю, я тікаю - дуже куций хвостик маю.

Учні загадують загадки, і обґрунтовують відгадки. Учитель звертає їхню увагу на те, що або зовсім не називається предмет, або називається інший, подібний до нього.

Виконання вправи за завданнями підручника.

Самостійне складання загадки.

Учитель показує малюнок двох берізок. Учні розглядають малюнок, називають головні ознаки цих дерев.

- чим будуть віти, стовбур і листочки? Складемо загадку про дві берізки. Спочатку скажемо де вони стоять, з чим будемо порівнювати, потім назвемо їх ознаки.(стоять у полі дві сестри, коси зелененькі, платтячка біленькі).

Учитель записує на дошці різні варіанти загадок, учні вибирають і записують в зошити той, який їм найбільше сподобався.

4. Виконання вправ за завданнями підручника.