Діяльність соціального педагога з трудового виховання дітей

Держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та іншим категоріям дітей, які потребують соціального захисту. Норми навантаження у начальних програмах та планах навчальних закладів повинні визначатися з урахуванням віку та стану здоров'я дітей.

У порядку, встановленому законодавством, держава забезпечує підтримку та заохочення особливо обдарованих дітей шляхом направлення їх на навчання до провідних вітчизняних та іноземних навчальних закладів і встановлення спеціальних стипендій [33].

Зокрема у програмі «Малятко» завдання у сфері трудового виховання конкретизовано у розділі «Праця» і «Дитина і навколишній світ». В цілому програма спрямовує на «виховання елементів культури трудової діяльності, початків позитивного ставлення до праці, співробітництва»[28].

Дещо іншого спрямування, щодо реалізації завдань трудового виховання,

має програма «Дитина».

Програма орієнтує на те, що «трудові завдання не тільки корисні, оскільки формують моральні звички: берегти і підтримувати чистоту, порядок, допомагати, долати труднощі, радіти успіхам, доводити розпочате до кінця, а й надзвичайно цікаві, бо розкривають дітям сутність людської праці» [16].

Новим етапом розвитку вітчизняного дошкільного соціального виховання стало затвердження у жовтні 1998 р. "Базового компоненту дошкільної освіти".

Базовий компонент дошкільної освіти ? це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня освіченості і вихованості дитини дошкільного віку. Він визначає сумарний кінцевий показник компетентності дитини на час її виходу з дошкільного віку і вступу до школи і забезпечує єдність освітньо-виховного простору, є основою для створення варіативних програм.

В основу Базового компонента покладено якість розвитку, вихованості та навченості дитини перших семи років життя. Відповідно до його вимог експертиза діяльності дошкільних освітніх закладів полягатиме у встановленні відповідності різнобічного розвитку дитини на момент закінчення терміну її перебування в одному з них і вступу до школи мінімально обов'язковим вимогам.

Об'єктом стандартизації у Базовому компоненті дошкільної освіти виступає зміст освіти, знання, уміння, навички, яким повинна оволодіти дитина на межі дошкільного віку і початкової ланки школи. Тобто, основними складниками даного документу є зміст освіти: знання, уявлення, уміння і навички, які необхідно формувати у дошкільному віці, а також результати освітньо-виховної роботи, які знаходять своє відображення в компетентності дитини, яка розуміється як необхідний мінімум набору елементарних знань, уявлень, умінь і навичок, що гарантують дитині адаптацію до життя.

На сьогоднішній день на Україні існує державний документ, який визначає основні орієнтири дошкільної освіти - Базовий компонент дошкільної освіти, де розкриваються основні напрямки виховання дітей в період дошкільного дитинства, які виокремлено згідно основних сфер життєдіяльності особистості:

“Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам”. Кожен із чотирьох напрямків містить в собі основні змістові лінії, якими відбувається розвиток, і відображають два аспекти компетентності дитини: знання і практичну діяльність, поведінку дитини, що дасть дитині змогу пристосуватись до самостійного повноцінного життя в соціумі.

Тому, для нашого дослідження є доцільним аналіз державного стандарту дошкільної освіти, оскільки там вказані й основні орієнтири трудового виховання дошкільників.

Сфера «Природа» передбачає ціннісно-змістову наповненість екологічного та природничого напрямків, що передбачає формування у дитини основ екологічної вихованості, що проявляється в любові до природи, задоволенні прекрасним, у прагненні не смітити, невдоволенні від забрудненості навколишнього тощо.

Також звертається увага на виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи: бережливості, розуміння того, що природа - основа всього живого на землі, що сама людина є частинкою цієї природи. У змісті представлено практичні вміння дбайливого ставлення до природного довкілля: догляд за рослинами, тваринами, охорона їх тощо.

Змістові лінії сфери «Природа» - «Природа планети Земля», «Природа

Космосу» пріоритетними визначають цінність життя в природі живих організмів, діяльність людини в природі, а значить і важливість ознайомлення дітей з працею дорослих в природі, зокрема людьми певних професій (у рослинництві, тваринництві), та основними компонентами процесу їх праці; ознайомлення дітей із працею дослідників Космосу, зокрема вченими, космонавтами (професіями), а також їх знаряддями праці в цій галузі (супутники, кораблі, станції тощо).

Сфера «Культура» орієнтує на формування емоційно-ціннісного ставлення дитини до рукотворного світу, що, на нашу думку, передбачає розуміння значущості людської праці (її природність, зв'язок зі здоров'ям) та її результатів.

Змістова лінія «Предметний світ» підкреслює необхідність наявності у дітей знань про цінність предметів, вироблених людиною, та догляд за ними, зокрема житла і предметного довкілля за його межами. Дошкільник повинен мати уявлення про працелюбність, людську гідність, дбайливість. Такі знання про цінність предметів, необхідність догляду за ними, призначення, властивості предметів, про значущість і природність праці людини, що виготовляє різноманітні предмети передбачають наявність у дітей уявлень про існування різних професій (найпоширеніших) і усвідомлення елементарних вимог до людини-трудівника.

Також підкреслюється важливість знань дітей, що стосуються економічної галузі, зокрема споживання і виробництва товарів. За таких орієнтирів основним засобом розвитку дитини є трудове виховання, оскільки воно одночасно сприятиме виникненню: дбайливого і бережливого ставлення до предметів, зокрема знарядь праці; знань про існування найпоширеніших виробництв; уявлень про виробничу діяльність людини та її відмінність від власної предметно-практичної; знання про основні складові трудового процесу (постановка мети, процес досягнення мети, результати діяльності, оцінка результатів праці).

Змістова лінія «Світ гри» (сфери «Культура») містить найбільш важливе, з нашої точки зору, положення, щодо відображення в дитячій грі діяльності дорослих та їх взаємин. Адже саме в провідній діяльності - грі, дитина-дошкільник повинна відтворити знання і моральні уявлення, задовольнити власний інтерес до навколишнього (світу, речей, стосунків, дій тощо).

Отже, за таких обставин, знання дошкільника про працю дорослих, трудові дії, ставлення до праці людини-трудівника формують у дітей уявлення про різноманітні професії людей, їх трудові, суспільні, сімейні взаємини, а все це сприяє розвитку сюжету гри.

Змістова лінія «Світ мистецтва» в контексті трудового виховання має вплив на формування емоційно-ціннісного ставлення дитини до рукотворного світу (творів мистецтва: образотворчого, музичного, літературного, театрального).

Водночас це можливість для дитини відобразити в художньо-практичній діяльності (зображувальній, художньо-мовленнєвій, театралізованій, музичній) власне ставлення до реального світу і творів мистецтва, до власноруч створеного продукту праці (малюнок, аплікаційна поробка тощо), зрозуміти красу і радість праці, оскільки це її власна творчість (художній виріб, театральна роль, ліпна поробка тощо). Крім того власний виріб сприяє виникненню: прагнення в дитини привернути увагу інших людей до власноруч створених продуктів праці; гордості за досягнутий результат; емоційного задоволення і естетичного смаку.

В цілому, якщо зробити спробу узагальнити зміст сфери «Культура», то можна побачити, що вона орієнтує на формування у дитини таких якостей, як ініціативність, творчість, самостійність, спостережливість, критичність, старанність, цілеспрямованість, а також на основні вимоги до людини-трудівника.

Останній термін потребує уточнення, оскільки це поняття у Базовому компоненті дошкільної освіти не розкривається.

Сфера «Люди» спрямовує на формування соціальних навичок поведінки (взаємодії дитини з дорослими і іншими дітьми у відповідності з моральними нормами і правилами), розвиток свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, рівної з іншими людьми, готовності до сприймання соціального досвіду (знань, умінь і навичок для життя в суспільстві), а також турботливого ставлення до людей, на засадах співпереживання, співчуття, бажання робити добрі вчинки.

Зокрема змістова лінія «Сім'я. Родина» орієнтує на формування у дитини бажання допомагати близьким дорослим: полегшення праці рідних, своєчасна й доречна посильна допомога. Змістова лінія «Інші люди» передбачає формування у дітей уявлень про вікові відмінності людей (дитина, людина юнацького віку, доросла людина, стара людина) де критеріями є участь людини в різних видах діяльності (навчанні, праці та ін.), професійне самовизначення, професія (в зрілому віці людина має професію, роботу).

Згідно Базового компоненту дошкільної освіти, на практичному рівні спілкування дитині важливо вміти взаємодіяти в процесі праці з іншими дітьми (молодшими, однолітками) та дорослими. Молодшим передавати свої знання і вміння в процесі трудової діяльності, з однолітками працювати дотримуючись правил і норм спілкування та взаємодії, прагнути до спільної діяльності з дорослими, виявляти інтерес до їхніх дій. Дитина повинна вміти розрізняти людину за статевою належністю, за родом занять, за робочим одягом тощо, розуміти, що стать певною мірою визначає інтереси і професійні уподобання. В цілому ця сфера життєдіяльності ґрунтується на ідеях гуманізму, людського ставлення до інших, що у повній мірі може виявлятися і формуватися в процесі ознайомлення дітей з працею дорослих.

Сфера «Я сам» ґрунтується на ціннісному ставленні дошкільника до самого себе, зокрема на відчутті своєї значущості для інших людей, яке формується на основі набутих вмінь і розвинених здібностей виконувати певні трудові дії, що позитивно оцінюються дорослими і дозволяють дитині відчувати себе комфортно серед оточуючих людей.

Змістова лінія «Фізичне Я» також певною мірою розширює знання дітей про трудову діяльність власну і дорослих, та спрямовує увагу вихователів на формування у дитини цінності праці, яка вкладена, наприклад, в приготування їжі, її естетичного смаку, а також на дотримання дошкільниками режиму раціональної розумової і фізичної праці та відпочинку (гігієни праці), від чого залежатиме висока працездатність дитини, і що передбачає сформованість у них певної культури праці.

Змістова лінія «Психічне Я» перш за все спрямовує увагу вихователів на розвиток альтруїстичних почуттів у дітей, зокрема приязні, щирості, відповідальності, безкорисливості, вдячності, любові у взаєминах з іншими та ін.

На нашу думку, таким соціальним почуттям дитини дає внутрішній поштовх суб'єктивне відчуття значущості своєї праці для інших людей і для себе.

Важливим моментом також є усвідомлення себе у часі, критеріями якого є праця і професійна діяльність особистості. Продовження цієї думки знаходимо у змістовій лінії «Соціальне Я», де акцентується увага педагогів на формуванні у дитини готовності до прийняття моральних і соціальних цінностей, а також можливостей до їх прояву в процесі групової взаємодії, перш за все в спільній трудовій діяльності та грі. Така поведінка керується прагненням дитини зберегти ціннісне ставлення (прихильність) до себе інших, а також супроводжується почуттям гідності та совістю.

Документ орієнтує на досягнення дитиною нижнього вікового, а не індивідуального порогу.

Базовий компонент складено з урахування того, що засвоєння змісту дошкільної освіти розраховано на весь період дошкільного дитинства. Кожна вікова сходинка у цьому процесі відіграє свою особливу роль за умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на попередньому етапі [2].

Отже, здійснивши аналіз змісту трудового виховання можемо зробити такі висновки: як бачимо, законодавча база. Щодо дошкільної освіти, добре розвинута у наш час, в неї входять: Конституція України, закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, вимогами «Базового компонента дошкільної освіти» та програми «Малятко» та «Дитина».

Такий підхід, щодо реалізації дошкільної освіти, на нашу думку, найбільш повно може реалізуватися через призму трудового виховання, зокрема шляхом ознайомлення дітей з працею дорослих, який має вплив на сприймання та засвоєння дітьми моральних і соціальних цінностей суспільства, є основою практичної поведінки. Саме у ДНЗ дитина вперше знайомиться та пізнає праця, як основний вид діяльності.

Отже, познайомившись із законодавчою базою ДНЗ, можна зазначити, що трудовому виховання, як одному із основних видів виховання, надана провідна роль у всій діяльності ДНЗ.

Висновки до першого розділу

Проведений теоретико-педагогічний аналіз і дослідно-експерементальна робота, дозволяють зробити наступні висновки:

1. Аналіз літератури, щодо сутності роботи соціального педагога з проблеми трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності, показав, що соціально-педагогічна діяльність з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ - це комплексна робота, без якої весь навчально-виховний процесу ДНЗ був би не дійсним. Вся діяльність направлена на допомогу вихователям-методистам задля того, щоб створити необхідні умови для розвитку трудових навиків дошкільників, ознайомлення з первинними, а далі основними, видами праці.

Праця ? найважливіше засіб виховання, починаючи з дошкільного віку; у виховному процесі формується особистість дитини, складаються колективні взаємовідносини.

Праця дітей дошкільного віку є найважливішим засобом виховання. Весь процес дитячого садка може бути направлений на те, щоб діти навчилися розуміти користь й необхідність праці, як для себе, так і для колективу. Ставитися до роботи з любов'ю, вбачати у ній радість - необхідна умова для прояви творчості особистості, її талантів.

Таким чином, сутність соціально-педагогічної діяльності полягає у цілеспрямованій спільній діяльності соціального педагога, вихователів ДНЗ, з метою повноцінного виховання та навчання дошкільників, у яке входить моральне, естетичне, соціальне, фізичне та трудове виховання. Цей процес має бути взаємопов'язаний, тому що кожний етап у виховання, дуже важливий і має бути реалізованим, а саме за допомогою соціально-педагогічної діяльності.

2. Отже, аналіз досвіду соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ дозволяє показує, що під соціально-педагогічою діяльністю з вирішення даної проблеми можна розуміти певні методики та програми, призначені для вирішення проблем виховання, які включають аналіз дитячого колективу. Тому вирішенням проблем трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в ДНЗ займаються вихователі-методисти, які здійснюють соціальну роботу в ДНЗ. Нами розроблена технологія зазначатиме, саме, роботу з трудового виховання дошкільників.

3. Аналіз нормативно-правових актів, щодо роботи соціального педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ, дає підстави стверджувати про необхідність та актуальність проведення даної роботи. Вищезазначені державні документи показують, що держава зацікавлена у створенні сприятливих умов для всебічного та повноцінного соціального і особистісного розвитку дитини-дошкільника і здійснює свою політику через дошкільні навчальні заклади.



РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

2.1 Аналіз сутності технології роботи соціально педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу

Задля визначення сутності соціально-педагогічної технології з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ перш за все необхідно усвідомити сутність поняття «технологія». Згідно тлумачного словника С.І. Ожегова, технологія є сукупністю прийомів, які застосовуються у якій-небудь справі, майстерності, мистецтві [31, с.595]. Інший тлумачний словник містить таке визначення технології - це практичне використання наукових знань для створення матеріальних об'єктів, полегшення праці та поліпшення умов життя людини; це запас знань, який дозволяє створювати нові продукти або нові процеси. Разом з тим, технологія являє собою матеріальне втілення знань про певні види діяльності [8, с.972]. Інший підхід до визначення технології висловив науковець В.М. Шепель. На його думку, технологія є мистецтвом, майстерністю, умінням, сукупністю методів обробки, зміни стану [46, с.112]. Існують різні види технологій, серед яких необхідно висвітлити педагогічні, соціальні та соціально-педагогічні технології.

Педагогічною технологією, згідно Б. Лихачова, є сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу [25, с.112]. На думку українського науковця О.В. Безпалько, педагогічна технологія - це змістовна техніка реалізації навчального процесу [5, с. 62]. В документах ЮНЕСКО зазначено, що педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання та засвоєння знань із обліком технічних і людських ресурсів тай їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти [37, с. 115]. Педагогічна технологія за М.В. Кларіним означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, використовуваних для досягнення педагогічних цілей [23, с. 15].

Згідно тлумачного словника, соціальна технологія - це сукупність методів і прийомів, що дозволяють домогтися результатів у задачах взаємодії між людьми. Ширше соціальну технологію можна визначити як послідовність етапів соціальної взаємодії, в ході якої кожен суб'єкт, який бере участь у взаємодії, реалізує власну управлінську стратегію по відношенню до інших і формує соціальну дійсність [42, с. 689]. Розглядаючи з іншої сторони соціальні технології, слід значити, що, соціальну технологію розуміють як структуру комунікативних впливів, які змінюють соціальні ситуації або соціальні системи, у тому числі окремої людини як одиничну соціальну систему. Соціальна технологія -- це своєрідний механізм сполучення знань з умовами їх реалізації. Саме через технологізацію знань соціально виявляється ставлення людей до організації їхньої діяльності, спрямованої на реалізацію поставлених завдань і цілей; це сукупність способів, методів, засобів розв'язання сутнісної суперечності між взаємо- і самореалізацією людей у процесі соціальної діяльності.

Соціально-педагогічна технологія є інтегративним різновидом соціальної та педагогічної технологій. Можливість розробки соціально-педагогічних технологій зумовлена тим, що соціально-педагогічна діяльність, як і будь-який інший різновид соціальної діяльності, має свою структуру, завдяки якій вона може поетапно розмежуватись і послідовно реалізовуватися.

На сьогоднішній день існують два аспекти розуміння соціально-педагогічних технологій: по-перше, їх можна розуміти, як способи застосування теоретичних висновків тієї чи іншої науки у розв'язанні практичних завдань; по-друге, під соціально-педагогічними технологіями розуміють сукупність прийомів, методів і впливів, які застосовуються для досягнення поставлених цілей в процесі соціального розвитку, для розв'язання тих чи інших соціальних проблем.

Розрізняють дві основні форми застосування соціально-педагогічних технологій:

1. створення програм, які містять засоби і способи діяльності;

2. здійснення діяльності, побудованої на основі таких програм.

Згідно цього можна дати таке визначення поняття «соціально-педагогічні технології» - це способи діяльності соціального педагога на основі раціонального розподілу на прийоми і операції з їх наступною координацією, а також визначенням оптимальних засобів та методів їх виконання [43].

Виходячи з зазначеного вище, під соціально-педагогічною технологією розуміємо сукупність прийомів та методів, що використовуються соціальними педагогами з метою досягнення успіху у вирішенні соціальних проблем та забезпечення ефективності соціально-педагогічної діяльності.

Іншими словами, соціально-педагогічна технологія - це сукупність прийомів і методів, що застосовуються соціальними службами, окремими установами, соціальним педагогом в процесі взаємодії з клієнтами для забезпечення ефективності соціалізації зростаючого покоління.

Зазначимо, що термін «соціально-педагогічна технологія» з'явився порівняно недавно. Однак, це зовсім не означає, що соціально-педагогічні технології взагалі в країні не використовувались. В даному випадку можна відмітити той же феномен, що і в соціальній роботі: соціальною роботою, як професійною, так і непрофесійною займались, але називалась вона іншими термінами.

Технології, які застосовуються в соціально-педагогічній роботі, виступають у формі:

· знань (наука);

· знань та умінь (навчання);

· знань, умінь, досвіду і практики (діяльність).

Діяльнісний підхід до трактування соціально-педагогічних технологій передбачає застосування їх у таких видах соціально-педагогічної роботи, як:

· вплив на процес соціалізації особистості;

· здійснення соціально-педагогічного контролю;

· соціально-педагогічна профілактика;

· терапія;

· реабілітація;

· соціально-педагогічне опікунство та посередництво.

Аналіз літератури з теорії і практики соціальної педагогіки дозволяє виділити наступні етапи використання соціальних технологій:

Ш теоретичний, який передбачає обґрунтування мети і об'єкту технологічного впливу, виділення складових компонентів соціального процесу та з'ясування зв'язків між ними;

Ш методичний, який пов'язаний з підбором методів та засобів впливу, збором та аналізом інформації, визначенням принципів перетворення результатів аналізу у висновки та рекомендації;

Ш процедурний, що пов'язаний з практичною діяльністю по апробації розробленого алгоритму використання методів і засобів [43, с. 52].

Таким чином, структура будь-якої технології в соціально-педагогічній роботі визначається наявністю:

Ш науково-обгрунтованої програми, згідно якої розв'язується дана проблема;

Ш заданого алгоритму як системи послідовних операцій на шляху досягнення результату;

Ш певного стандарту діяльності як критерію успішності.

Соціально-педагогічні технології є дуже різноманітними, оскільки різноманітним є увесь світ, життя і стосунки між людьми та людиною і її оточенням (навколишнім середовищем).

Класифікація технологій соціально-педагогічної діяльності здійснюється на основі: видів, рівнів, сфер застосування; способів та методів, що використовуються; диференціації об'єктів.

Також технології соціально-педагогічної діяльності класифікуються за рівнями складності:

Ш прості, доступні неспеціалістам;

Ш складні, що вимагають кваліфікації одного спеціаліста;

Ш складні, що вимагають кваліфікації спеціалістів в різних галузях.

Технології соціально-педагогічної діяльності можна умовно розділити також на три групи:

Ш технології діагностики (побудовані на основі вивчення соціальних проектів і можливого прогнозування їхнього розвитку);

Ш технології конструювання і проектування розвитку тих чи інших соціальних об'єктів;

Ш технології реалізації соціальних проектів, програм та впровадження соціальних інновацій.

Також можна виділити такі типи технологій, які мають за мету повернення індивідам здатності до соціального функціонування - технології соціальної реабілітації і адаптації. Кожна з цих технологій може використовуватись в роботі з певною категорією клієнтів - військовослужбовці, сім'ї, дезадаптовані діти і ін.). Існує і багато інших ознак, за якими класифікують технології соціально-педагогічної діяльності.

Варто зазначити, що технології соціально-педагогічної роботи виконують ряд функцій:

Ш діагностична, яка полягає в аналізі соціальних проблем, з'ясуванні їх причин, дослідженні проблемного простору соціальної ситуації конкретних клієнтів;

Ш прогностична, що передбачає виявлення і облік окремих громадян чи спільнот, які відносяться до груп соціального ризику і прогнозування можливих змін;

Ш системно-моделююча, яка сприяє з'ясуванню об'єму, форм і методів соціально-педагогічної допомоги людям і групам, що опинилися у важкій життєвій ситуації та обґрунтуванню системи надання допомоги на різних рівнях;

Ш організаційна, що полягає в розробці, ресурсному забезпеченні, реалізації і оцінці соціальних проектів, спрямованих на розв'язання соціально-педагогічних проблем, допомозі певній категорії клієнтів;

Ш активаційна, що передбачає активізацію потенціалу власних можливостей індивіда, сім'ї, групи а також організацію само- і взаємодопомоги;

Ш практична, яка полягає у наданні різноманітних видів допомоги в ситуаціях життєвих труднощів, організації консультацій і тренінгів для покращення стосунків між людьми, сприянні в оформленні документів та інше;

Ш розпорядчо-управлінська, що передбачає координацію діяльності державних і недержавних організацій і закладів соціального спрямування, участь у формуванні соціальної політики, підборі у вихованні кадрів, а також менеджмент органів соціального управління;

Ш евристична, яка сприяє поглибленню розуміння соціальних проблем, покращенню освітньої і загальнокультурної підготовки соціальних педагогів та підвищенню їх кваліфікації.

Цілком очевидно, що ці функції реалізуються повністю лише в комплексі.

Застосування тих чи інших технологій в соціально-педагогічній роботі визначає її подальшу ефективність.

Таким чином, аналіз наведених визначень дає змогу стверджувати, що технологія формування позитивного мислення являє собою сукупність певних етапів та відповідним цим етапам засобів, які дозволяють досягти визначеної мети, а саме трудовому вихованню дітей. Технологія трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності - це рекомендована послідовність дій, направлених на мислення, почуття та волю, яка передбачає можливість вибору, не обмежує особистість у певні рамки.

Крім того технологія може складатись з підготовчого (підготовча діяльність для проведення експерименту), оперативного (реалізація технології за допомогою запропонованих форм та методів) та результативного (отримання результату діяльності, підведення підсумків) етапів.

У наступному параграфі нашого дослідження буде розроблена, охарактеризована та експериментально перевірена технологія соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ яка містить 3 етапи: підготовчий, основний та підсумковий.

Таким чином, сутність технології соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ полягає у практичній діяльності соціального педагога, для якої характерна раціональна послідовність дій, тобто, розподіл на етапи: підготовчий, основний, підсумковий, а також використання різних методів та засобів з метою досягнення ефективних результатів.

2.2 Розробка технології соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ

Технологія соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ складається з трьох етапів: підготовчий, основний, підсумковий.

Соціально-педагогічна технологія з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ сприяє у вирішенні певного кола завдань які пов'язані саме з цією проблемою.

Надамо характеристику кожному з етапів:

Перший етап - підготовчий етап. Метою даного етапу є підбір методичного забезпечення технології, підбір діагностичних методик (спостереження).

Даний етап складається з трьох підетапів: інформаційний, організаційний, діагностичний.

Метою інформаційного етапу є збір інформації про методики, форми й методи з трудового виховання дітей.

Тому основними завдання на даному етапі виступають наступні: 1) пошук джерел інформації; 2) вивчення документів з даної проблеми; 3) пошук інформації в Інтернеті; 3) підбір ігрових методик з трудового виховання.

При пошуку інформації слід дотримуватись певних принципів її формування, а саме: актуальність інформації має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу; достовірність - це доказ того, що названий результат є істинним, правдивим; інформація має точно відтворювати об'єктивний стан і розвиток об'єкта. Дотримання цих принципів дозволить об'єктивно вивчити та розкрити проблему дослідження.

Для досягнення даної мети та реалізації завдань етапу ефективним буде використання таких форм та методів: аналіз літературних джерел стосовно трудового виховання; інформування вихователя-методиста про особливості впровадження технології у дитячу групу; підготовка дітей до впровадження технології.

Результатом на даному підетапі є отримання повної інформації про проблему з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.

Другим підетапом є організаційний етап, метою якого є відбір засобів та місця реалізації технології.

Основними завдання на даному етапі виступають наступні: 1) домовитися з адміністрацією ДНЗ; 2) підготувати необхідні засоби для реалізації технології.

Для досягнення даної мети та реалізації завдань етапу ефективним буде використання таких форм та методів: вибір аудиторії задля впровадження технології; бесіда з адміністрацією.

Метою третього підетапу, діагностичного є виявлення проблем трудового виховання дітей в умовах ДНЗ, обізнаність дітей у професіях дорослих.

Завданнями роботи соціального педагога на етапі соціально-педагогічної діагностики виступають наступні: 1) діагностування проблем трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності; 2) аналіз та обробка результатів діагностики; 3) узагальнення проблеми з трудового виховання; 4) написання програми педагогічного експерименту.

Діагностика проводитиметься за такими принципами: гуманізм; особистісного підходу; об'єктивність; множинність джерел інформації; клієнтоцентризм; ступінь відкритості встановлює клієнт; невтручання в особисте життя.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури було визначено наступні критерії та показники адаптованості дітей-сиріт до дитячого будинку сімейного типу: дидактичний (обізнаність дітей у професіях дорослих), пізнавальний (активність у процесі взаємодії; колективізм), Діяльнісно-вольовий (колективізм та взаємодопомога).

Тому для визначення рівня обізнаності старших дошкільників з трудового виховання засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ застосовуються такі форми та методи діагностики, як індивідуальна бесіда за методикою діагностика знань дітей про професії Е.І.Медвецкой «Що таке професія?» ; мета заходу ? виявити рівень обізнаності старших дошкільників з трудового виховання; гра «Вибираємо роботу»; мета заходу - надати дітям елементарні уявлення про професії людей, праця яких не була у сфері їхніх спостережень. Викликати інтерес до праці людей будь-якої професії.; гра «Назви професію»; мета заходу - навчити дітей правильно називати професії людей по видах машин, керованих ними; гра «Вгадай професію». мета заходу - розширювати уявлення дітей про професії; гра «Кому без них не обійтися?»; мета - закріплювати знання дітей про матеріали, інструменти та обладнанні, необхідних людям різних професій.

На основі отриманих даних може бути визначено наявність проблеми з трудового виховання дітей, що вкаже на доцільність вибору відповідних технологій соціально-педагогічної роботи чи розробки її самостійно.

Другим етапом технології соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ є основний етап, метою якого є впровадження розроблених методичних заходів стосовно поліпшенню трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.

Основний етап також має свою структуру і складається з таких підетапів: формувальни та пізнавальний.

На основі результатів діагностики наступним підетапом було визначено формувальний. Метою цього етапу розвивати у дітей самостійність у процесі ручної праці, навчити їх планувати свою роботу, ставити мету, переносити одержані на заняттях знання в повсякденне життя.

Тому на даному підетапі слід вирішити наступні завданнями: 1) допомогти дітям оволодіти ручною працею; 2) навчити працювати з різними матеріалами; 3) спрямувати дитину на свідому творчу діяльність задля її саморозвитку; 4) зацікавити дітей та направити на саморозвиток.

Реалізується даний етап за такими принципами: гуманізму - проявляється у визнанні дитини найвищою цінністю, а її права - пріоритетними. Він вимагає шанобливого ставлення до кожного вихованця, турботи про фізичне, психічне, духовне і соціальне здоров'я дитини; особистісного підходу - утверджує, перш за все, цінність, унікальність і неповторність кожного індивіда; колективізму - виступає одночасно і умовою і результатом суспільної сутності дитини, орієнтуючи її на гармонізацію своїх особистих інтересів та інтересів оточуючих; толерантності і комунікативної спрямованості (партнерський, емпатійний тип стосунків) - спирається на визнанні продуктивної ролі індивідуалізму в його позитивному гуманістичному сенсі, передбачає прояв терпимості до інших людей, їх поглядів, цінностей, поведінки; альтруїзму - проявляється у безкорисливій любові і турботі про благо вихованця.

Отже, пріоритетним завдання на даному етапі є створення і забезпечення умов, які сприяють повноцінному особистісному розвитку кожної дитини, який зорієнтованим на особистість дитини, що проявляються у її поведінці та відношенні до колективу.

На цьому етапі ми пропонуємо такі форми та методи соціально-педагогічної діяльності: робота з папером та картоном; ручна робота з пластелином.

Прогнозованим результатом соціально-педагогічної діяльності на даному етапі буде сформоване позитивне ставлення до ручної праці.

Другим підетап основного етапу є пізнавальний. Метою даного під етапу є ознайомлення дітей з різними видами праці дорослих, розширення кругозору.

Тому завданнями підетапу виступають наступні: 1) ознайомити дошкільників з різновидами професій; 2) навчити дітей у формі гри пізнавати професії; 3) допомогти дітям запам'ятовувати професії.

Задля досягнення мети та результативності роботи слід дотримуватися на даному підетапі таких принципів: цілеспрямованості педагогічного впливу; гуманістичної спрямованості, який визначає необхідність гармонійного поєднання цілей суспільства і особистості, орієнтацію виховного процесу на особистісні можливості дитини, її інтереси і потреби; поваги до особистості дитини в поєднанні з розумною вимогливістю до нього; опори на позитивне в людині, на сильні сторони її особистості.

На цьому етапі ми пропонуємо такі форми та методи соціально-педагогічної діяльності: гра «Кому без них не обійтися?» Мета - закріплювати знання дітей про матеріали, інструменти та обладнанні, необхідних людям різних професій; гра «Вгадайте, що я роблю?» Мета - розширювати уявлення дітей про трудові дії. Розвивати увагу.

Останнім етапом технології виступає підсумковий етап. Метою даного етапу є контроль та корекція отриманого результату стосовно трудового виховання дітей. Аналізуємо ефективність введення у життя дошкільників комплексної програми роботи соціального педагога з питань трудового виховання; оброблюємо усі дані, порівнюємо з попередніми результатами та робимо висновки про проведену роботу.

На даному етапі слід вирішити наступні завдання: повторне діагностування проблеми (контрольний етап педагогічного експерименту); на основі вивчення інтересів та здібностей дитини ознайомити вихованців з відповідними гуртками чи секціями за інтересами.

Основними принципами підсумкового етапу будуть: об'єктивність; загальність; універсальність; відповідності меті та завданням технології; доцільності та інші.

На даному етапі дітей основними формами роботи будуть: бесіда на тему «Світ професій» ,гра «Вибираємо роботу», мета - надати дітям елементарні уявлення про професії людей, праця яких не була у сфері їхніх спостережень. Викликати інтерес до праці людей будь-якої професії. Гра «Кому без них не обійтися?»Мета - закріплювати знання дітей про матеріали, інструменти та обладнанні, необхідних людям різних професій

Отже, нами розроблена соціально-педагогічна технологія у наступному розділі буде впроваджена у СПД.

2.3 Експериментальне впровадження розробленої технології роботи соціального педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу

Експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки гіпотези: впровадження технології роботи соціального педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу, яка містить такі етапи: підготовчий, основний та підсумковий - позитивно вплинуть на почуття, мислення, вчинки дітей, їхні трудові уміння, котрі сприятимуть розвитку у подальшому житті та соціалізації у суспільстві.

З метою проведення експериментальної роботи групи дітей, що виховуються в групах «№1» та «№2» харківського дошкільного навчального закладу №, нами було поділено групи на два види експериментальний та конторольний у цих класах експериментальне дослідження відбувалося за такими етапами: констатувальний; формувальний та контрольний. Надамо характеристику кожному з етапів:

Ш Констатувальний етап експерименту:

Мета: провести діагностування проблем з трудового виховання дітей у старшій групі та виявити обізнаність у професіях дорослих.

Завдання: вибрати експериментальну групу Е - це дитяча група «№1», в якій застосована технологія соціально-педагогічної з трудового виховання дітей та контрольну групу К - це дитяча група «№2», де не буде застосовано технологію. Але ці групи за показниками первинного дослідження не будуть відрізнятися.

Ш Формувальний етап експерименту:

Мета: активна участь старших дошкільників у ігрових заходах, що спрямовані на трудове виховання.

Завдання: розробити план проведення ігрової програми.

Ш Контрольний етап експерименту:

Мета: аналіз впливу соціально-педагогічної технології на трудове виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.

Завдання: перевірити очікуваний результат соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.

Наведемо хід проведення констатувального етапу експерименту.

Мета: :провести діагностування проблем з трудового виховання дітей у старшій групі та виявити обізнаність у професіях дорослих визначеними критеріями та показниками.

Критерії, показники та методики вивчення проблеми

Таблиця 2.1.

№	Критерій	Показник	Методика	Мета	Рівні
1.	Дидактичний	Обізнаність дітей у професіях дорослих. Знання дітей про трудові дії.	Індивідуальна бесіда за методикою діагностика знань дітей про професії Е.І.Медвецкой «Що таке професія?»	Виявлення проблем з обізнаності дітей з трудового виховання	Високий; Середній; Низький
			Гра «Вибираємо роботу».	Надати дітям елементарні уявлення про професії людей, праця яких не була у сфері їхніх спостережень. Викликати інтерес до праці людей будь-якої професії	Високий; Середній; Низький.
2.	Пізнавальний	Активність у процесі взаємодії; колективізм.	Гра «Кому без них не обійтися?»	Мета - закріплювати знання дітей про матеріали, інструменти та обладнанні, необхідних людям різних професій.	Високий; Середній; Низький.
3.	Діяльнісно-вольовий	Колективізм та взаємодопомога.	Гра «Потяг»	Виявлення згуртованості та взаємодопомоги у дитячому колективі.	Високий; Середній; Низький.

На первісному етапі експериментальної роботи стояло завдання: визначити первісний рівень знань, а також визначити рівень обізнаності старших дошкільників, щодо трудового виховання засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.

Для загальної оцінки рівня обізнаності необхідно отримати якісні показники цих змін. Для цього ми провели індивідуальну бесіду експериментальних та контрольних груп за методикою діагностика знань дітей про професії Е.І.Медвецкой «Що таке професія?», дані занесені до таблиці № 2.2 «Показники якості обізнаності старших дошкільників м. Харкова»

Таблиця 2.2

«Показники якості обізнаності»

Група	Рівень	Показники %
		Обізнаність
Е (n= 6 осіб)	Високий	80,0%
	Середній	17,0%
	Низький	3,0%
К (n= 6 осіб)	Високий	75,0%
	Середній	20,0%
	Низький	5,0%

Отже, під час проведення індивідуальної бесіди за методикою Е.І.Медвецкої «Що таке професія?» ми отримали такі дані: в експериментальній групі в дослідженні приймали участь 6 респондентів, які виховуються і навчаються у групі «№1». З 100% респондентів 80% мають високий рівень обізнаності, щодо трудового виховання, 17% середній рівень і 3% низький, що стосується контрольної групи, то тут ми отримали такі дані: з високий рівень 80% респондентів, середній -15%, а низький - 5%.

Висновок: у більшості дітей запитання викликало деяке утруднення. Великим числом дітей були названі найпростіші і найпоширеніші професії: продавець, лікар, вчитель. Було відзначено, що практично всі діти відразу ж назвали професії своїх батьків. Питання про знаряддя праці по кожній з професій також викликало деякі замішання у дітей.

Лисаков Дмитро багато знає про професію тата, який працює журналістом. Він знає спеціальні терміни «інтерв'ю», «стаття», «диктофон».

Деякі хлопці змогли назвати професії дорослих, але не змогли з легкістю розповісти про супутні професії зброї праці. Так Курілкина Ирина не змогла відповісти на питання чим користується в роботі капітан і льотчик, Трунова Дарина ? чим користується вчитель, Лисаков Дмитро ? не зміг відповісти, що робить на роботі касир.

Можна зробити висновок, що названих професій було досить небагато, відповіді про процес роботи і знаряддях праці дуже мізерні.

За результатами діагностики виявлена проблема: низький рівень сформованості уявлень про працю дорослих. Необхідно розробити план заходів щодо ознайомлення дітей з працею дорослих по всіх групах.

Після індивідуальної бесіди з дітьми, була проведена загальна бесіда з хлопцями про професії та важливості праці дорослих. З'ясувалося, що діти не розуміють питання «Ким працює?», Не розрізняють подібні професії (і нянька, і вихователь, і кухар ходять в халатах, так що половина обстежених дітей плутали няню з кухарем), співвідносять професію тільки з окремим конкретною людиною. Чіткий поділ понять «праця» і «робота», «спеціальність» і «професія» дозволяють не тільки встановити між ними реальну взаємозв'язок, але також і відповісти на питання про те, що вибирає людина, маючи на увазі професію.

Отже, не чітка обізнаність щодо видів праці на констатувальному етапі дозволяє нам перейти до формувального етапу соціально-педагогічної діяльності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ.

В ході продовження експерименту, на основному етапі ми втілили соціально-педагогічну технологію з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ та поділили її на два підетапи:

1. Формувальний

2. Пізнавальний

А зараз ми більш детально ознайомимося з кожним підетапом технології на протязі формувального етапу:

Підетап 1.Формувальний.

Мета - розвивати у дітей самостійність у процесі ручної праці, навчити їх планувати свою роботу, ставити мету, переносити одержані на заняттях знання в повсякденне життя

Дитині пропонується зробити сніжинку. Дитина повинна сама вибрати папір потрібної якості, кольору, величини і необхідні інструменти (ножиці, олівець) і зробити її по одному з варіативних зразків.

Педагог розкладає перед дитиною на столі 3 варіанти зразків виготовлення сніжинок і відповідні їм поопераційні карти, наочно представляють спосіб виготовлення сніжинок.

При виконанні завдання звертається увага на наявність загальнотрудових і спеціальних умінь, сформованість узагальнених способів конструювання, розвиненість комбінаторних умінь, репродуктивний або творчий характер діяльності.

Вихователь виявляє, наскільки дитина може прийняти мету діяльності, вибрати матеріал і інструменти, організувати робоче місце, користуватися поопераційного картами, володіти діями самоконтролю, уміння самостійно добитися результату.

Підетап 2. Пізнавальний.

Мета - ознайомлення дітей з різними видами праці дорослих, розширення кругозору.

Гра «Кому без них не обійтися?»

Мета - закріплювати знання дітей про матеріали, інструменти та обладнанні, необхідних людям різних професій.

Хід гри:

Вихователь називає предмет, а діти - професію людини, якій він необхідний. Наприклад: шприц, пульт управління, ножиці, борошно, садовий обприскувач, телефон, доїльний апарат, носилки, рубанок, тачка, міліцейський жезл, свердло, електрокабель, цвях, моток дроту, касовий апарат, сумка листоноші, рулон шпалер, каса, олівець, кисть, піднос, дзвінок

Гра «Вгадайте, що я роблю?»

Мета - розширювати уявлення дітей про трудові дії. Розвивати увагу.

Хід гри:

Вихователь і діти беруться за руки і стають в коло. У центр кола виходить дитина. Всі йдуть по колу і промовляють:

Що ти робиш - не знаємо,

Подивимось і вгадаємо.

Дитина імітує трудові дії не тільки рухами, але і (по можливості) передаючи звуками. Наприклад, чистить пилососом підлогу, забиває цвях, пиляє, їде на машині, пере, несе відро з водою, протирає дзеркало, рубає дрова, тре на тертці, провертає щось в м'ясорубці і т.д.

Діти вгадують дії.

На контрольному етапі експериментальної роботи проводилася повторна діагностика рівня обізнаності з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах ДНЗ за методиками, описаними у п. 2.2. даної роботи.

Знову отримані дані зводилися в таблиці 2.2.



Таблиця 2.2.

Порівняльна таблиця контрольного та констатувального етапів, щодо обізнаності у професіях

Група	Рівень		Показники%
			Обізнаність
Е (n= 6 осіб)	Високий	До експеременту	80,0%
		Після експеременту	90,0%
	Середній	До експеременту	17,0%
		Після експеременту	10,0%
	Низький	До експеременту	3,0%
		Після експеременту	0,0%
К (n= 6 осіб)	Високий	До експеременту	75,0%
		Після експеременту	83,0%
	Середній	До експеременту	20,0%
		Після експеременту	15,0%
	Низький	До експеременту	5,0%
		Після експеременту	2,0%

Отже, після впровадження розробленої соціально-педагогічної технології, з'являється динаміка обізнаності старших дошкільників з трудового виховання, ця динаміка зображена на діаграмі.



Таблиця 2.3 Динаміка обізнаності з трудового виховання старших дошкільників

Аналіз отриманої діаграми, свідчить про те, що обізнаність з трудового виховання старших дошкільників змінилась у кращий бік, а саме відсоток обізнаності значно збільшився, а відсоток мало обізнаних дітей зменшився.

Для кращої обізнаності з трудового виховання старших дошкільників була повторно проведена діагностика знань дітей про професії Е.І.Медвецкой «Що таке професія?», на цей раз діти більш детально відповідали на запитання, та давали вірні відповіді; проведено дидактичні ігри з дітьми, на цей раз діти вправно і активно відповідали на питання гри, та брали участь у всіх ігрових діяїх.

На основі таблиці 2.3 і 2.4 можна сказати, що гіпотезу дослідження доведено.

Розроблена технологія покращила обізнаність старших дошкільників з трудового виховання, покращилась взаємодія у колективі.



Висновок

Зміст соціально-педагогічної діяльності розкривається в соціальній адаптації, профілактиці, корекції, соціально-культурній анімації певних вікових, соціальних груп і конкретних особистостей, у системному вивченні індивідуальних особливостей дітей, установленні контактів і взаємодії з ними, в управлінні процесом самореалізації особистості, підтримці особистості у кризових ситуаціях тощо.

Мета діяльності досягається за допомогою реалізації принципів:

· соціально-політичних (законності та прав людини, державного підходу до завдання діяльності, зв'язку змісту і форм соціально-педагогічної діяльності);

· психолого-педагогічних (сприяння самореалізації людини, індивідуального підходу, спрямованості, системності);

· організаційних (компетентності, інтеграції, контролю, перевірки);

· специфічних (гуманізму, незалежності, клієнтоцентризму, толерантності, конфіденційності).

Основними функціями діяльності соціального педагога є:

Ш комунікативна;

Ш організаторська;

Ш прогностична;

Ш охоронно-захисна;

Ш діагностична;

Ш попереджувально-профілактична;

Ш соціально-терапевтична.

Соціально-педагогічна діяльність - це цілеспрямовані послідовні дії соціального педагога, котрі забезпечують найбільш оптимальне досягнення певної соціально-педагогічної мети в соціальному розвитку, вихованні (перевихованні, виправленні), оволодінні вміннями й навичками в самообслуговуванні, навчанні й професійній підготовці об'єкта.

Соціально-педагогічна діяльність в умовах ДНЗ виконується методистами та вихователями дитячого садка, тому що в наш час не в кожному ДНЗ є соціальний педагог.

Таким чином, сутність соціально-педагогічної діяльності полягає у цілеспрямованій спільній діяльності соціального педагога, вихователів ДНЗ, з метою повноцінного виховання та навчання дошкільників, у яке входить моральне, естетичне, соціальне, фізичне та трудове виховання. Цей процес має бути взаємопов'язаний, тому що кожний етап у виховання, дуже важливий і має бути реалізованим, а саме за допомогою соціально-педагогічної діяльності.



Список використаних джерел

1. .Алексеєнко Т.Ф. Педагогічні проблеми молодої сім'ї: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 2009. - 212 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 2008.

3. Бондаренко А.К. Дидактичні ігри в дитячому садку. - М., 2010.

4. Буре С.С. Теорія та методика виховання у дітей морально - вольових якостей у дитячому садку. ? М: Освіта, 1986 . 4-49

5. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі. - К., 2009. - 208 с. 3-62

6. Вавілова Л.Д. Ознайомлення дітей дошкільного віку з Комі краєм. Методичні рекомендації. ? Сиктивкар, 2010. 5-67

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1173 с. 8-512

8. Великий тлумачний словник сучасної української мови Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1173 с.

9. Виноградов Г.С. Народна педагогіка. ? Іркутськ, 1936. 7-189

10. Виховання дошкільнят у праці / За ред. Нечаєвої В.Г. 3-е изд, ? М.: Просвітництво, 2009. 11-57

11. Виховання дошкільника у праці / В. Г. Нечаєва,Р.С. Буре. - М.: Просвітництво, 1980) крупська сухом ушинськ

12. Волков Г.Н. Етнопедагогіка. - Чебоксари, 1976. 8-6

13. Галагузова М.А. Социальная педагогіка : [Курс лекций.] / М.А. Галагузова - М., 2000. -С. 212-227. 9-32

14. Голянская Н. Трудове самовиховання / / Шкільні технології. - 2009 рік. - № 4. 13-56

15. Готелів К.С. Виховувати у дітей любов до праці / / Нач. шк. - 1985 рік. - № 5. 12-21

16. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. ? К.: Освіта, 1993. - 270 с. 2-6