Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

за темою: «Розвиток проблем трудового виховання дітей в історії дошкільної педагогіки»

Вступ

Актуальність дослідження. На всіх етапах розвитку людини, труд є невід'ємною складовою нашого життя. Проблема трудового виховання в сучасному суспільстві набуває все більшого значення. Виховання у праці, потрібно розпочинати ще з дошкільного дитинства, тому що саме в цей період ми можемо прищепити любов до праці. Дослідження зумовлене тим, що сучасна педагогічна наука здійснює пошук ефективних шляхів та засобів розв'язання завдань, формування гармонійної особистості, її підготовки до трудової діяльності, у всіх її проявах. Аналіз передової наукової літератури вказує на необхідність звертати увагу на розвиток проблем трудового виховання в історії педагогіки. Досить важливим моментом є спрямованість на розвиток вмінь та навичок.

Державна політика в галузі дошкільної освіти, що визначається Конституцією, Законом України «Про освіту», Державною національною програмою «Освіта», Законом України «Про дошкільну освіту», Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, спрямовує фахівців на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників, розкриття механізмів формування їхньої життєвої компетентності як здатності в міру своїх вікових можливостей самостійності та свідомо виробляти позитивне ставлення до світу, до праці.

Трудова активність, сформованість творчої, працелюбної особистості невід'ємна умова гармонійного її розвитку. У Концепції національного виховання звертається увага на важливість використання надбань української народної педагогіки, необхідність перебудови на її основі навчально-виховного процесу, зокрема процесу трудового виховання.

Ще з античних часів бере початок літературний жанр, представники якого у своїх творах викладають повчання стосовно виховання дітей, що ґрунтуються на власному досвіді, узагальненні педагогічних надбань попередніх поколінь. До цього жанру звертались київський князь Володимир Мономах, англійський філософ-мораліст, публіцист, дипломат, представник старовинного аристократичного роду лорд Честерфілд, український мандрівний філософ, поет Г.С. Сковорода, російський військовий, учасник оборони Севастополя, що знаходився в місті протягом усіх 349 днів облоги, граф Д. Остен-Сакен, а також M. Колоколова, В.В. Поворинська, І.О. Фесенко. Батько великої родини, комерсант Д.Сігма узагальнив піввіковий досвід виховання власних дітей та свої педагогічні спостереження, осмисливши їх з точки зору християнської моралі

Проблеми трудового виховання у дошкільних закладах досліджували великі педагоги минулого і сучасності. Їх представлено в працях таких педагогів як В.А. Сухомлинський, Т. Мор, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, М.М. Крупська, К. Маркс, М. Пістряк, І. Розанов, Я. Чепіга, С. Швацький, Р.І. Жуковська, З.Н. Борисова, Д.В. Сергіїва, Г.М. Киселева, Р.С. Буре та ін.

До проблем трудового виховання звертаються сучасні українські вчені такі як: В. Борисова, В. Павленчик, Г. Бєлєнька, М. Машовець, котрі вивчають питання виховного значення праці дітей у дитячіх садках і сім'ї.

Мета дослідження: визначення сутності процесу трудового виховання дітей, виявлення недоліків у його організації та обгрунтування практичних заходів з їх усунення.

Об'єкт дослідження: трудове виховання дошкільників.

Предмет дослідження: розвиток проблем трудового виховання дітей в дошкільній педагогіці.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати філософську, психолого-педагогічну літературу з розвитку проблем трудового виховання дітей.

2. Розкрити історію розвитку інституту трудового виховання.

3. Визначити теоретичні аспекти трудового виховання дітей.

4. Розкрити проблеми трудового виховання в історії розвитку дошкільної педагогіки.

Структура роботи: складається зі вступу, двох розділів, додатків, списку використаних джерел.

1. Загальнотеоретичні аспекти трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки

1.1 Історія розвитку трудового виховання та його місце в історії дошкільної педагогіки

Протягом усієї історії людства трудове виховання турбувало багатьох видатних педагогів.

За всієї багатоманітності національних культур одним із найважливіших спільних для них чинників є цінність праці як засобу існування людини в світі та засобу виховання підростаючих поколінь. Споконвічно перші заповіді та настанови дітям стосувалися саме підготовки до майбутньої трудової діяльності.

Сухомлинський Василь Олександрович висловлює таку думку про трудове виховання «Праця стає великим вихователем, коли він входить у духовне життя наших вихованців, дає радість дружби і товариства, розвиває допитливість і допитливість, народжує радість подолання труднощів, відкриває все нову і нову красу в навколишньому світі, пробуджує першої громадянської почуття-відчуття творця матеріальних благ, без яких неможливе життя людини». У трудовому вихованні найважче прищепити любов до буденної праці, пише Сухомлинський, повинна проводитися «по всіх лініях виховної роботи, а найважливішою з цих ліній є свідомість, думка, духовне життя. Дитина повинна розуміти що та для чого він робить. Буденна праця припиняє бути нудною, якщо вона починається з задуму. [2, с. 323]

Сто років тому великий російський педагог К.Д. Ушинський показав все значення праці у вихованні дітей. Виховувати дітей потрібно не для щастя, а для праці життя - це і принесе їм щастя. З тих часів цю думку підтримували і повторювали багато разів. Сухомлинський переконливо показав, що праця входить у духовне життя дитини.

Простежимо розвиток його думки

Перш за все, Сухомлинський вважав що перший крок - це граничне зближення праці розумового і фізичного. На думку педагога, праця має таке ж значення для виховання, як і фізичний. На цьому Василь Олександрович повністю повторює Ушинського. Ушинський стверджував, що розумова праця важливий навіть для фізичного розвитку дитини так само, як і праця мускульний. Але Сухомлинський йде набагато далі в цьому зближенні двох основних видів праці людини. Він показує, що фізична праця має виховне значення лише в тій мірі, в якій бере участь в ньому розум дитини. Фізичне зусилля без розумового нічого не дає для виховання! Або дає, але при особливих умовах.

Уважне читання робіт Сухомлинського дозволить помітити, що для нього немає «праці» взагалі і немає навіть «фізичної праці» взагалі, а є:

праця навчальний - і продуктивний;

праця короткостроковий - і довгостроковий;

праця платний - безкоштовний;

праця ручної - і механізований;

праця індивідуальний - і колективний.

Виявляється, для правильного трудового виховання потрібно використовувати всі види праці в їх різноманітності!

Сухомлинський показує: потрібно поєднувати два види праці, розвивати і голову і руки. Розум дитини - на кінчиках його пальців.

Найважче - прищепити любов до буденної роботи. Підготовка до буденної праці, пише Сухомлинський, повинна проводитися «по всіх лініях виховної роботи, а найважливішою з цих ліній є свідомість, думка, духовне життя». Дитина повинна розуміти, що і для чого він робить. [3, с. 116-117-119]

Яскравим представником гуманістичної педагогіки є І.Г. Песталоцці, що проголосив працю стрижнем усієї виховної роботи з дітьми. Він бучив тільки один шлях - дати дітям незаможних гідне виховання, знання і привчити дітей до професійно озброїти вихованців умінням виконувати ті види праці, якими їм належить надалі займатися. Він доводив що центром усього життя є продуктивна праця вихованців. [8, електронний ресурс]

Трудове виховання - важлива складова частина комуністичного виховання підростаючого покоління. Крупська в своїх роботах неодноразово підкреслювала необхідність привчання дітей з ранніх років до найпростіших, доступним їм видам праці, зауважуючи, що таким шляхом вони знайомляться з властивостями матеріалів, навчаються прийомам роботи з різними інструментами. У праці діти на її думку діти проявляють активність, кмітливість, наполегливість, прагнення досягти результату, у них формується бажання надавати посильну допомогу дорослим. Особливе значення педагог надавала об'єднанню дітей у праці, вказуючи, що «спільну роботу треба особливо цінувати, - це зачатки колективної праці. У цій колективній праці розгортаються кращі за все сили дитини. Разом з цим, вона закликала педагогів враховувати можливості дітей, особливості дитячої праці, його своєрідність, зв'язок з грою.

Як і Н. Крупська, А.С. Макаренко особливе значення надавав колективної праці, в якому виникає взаємна відповідальність учасників. «Спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей та постійна їх взаємна трудова залежність тільки й можуть створити правильне ставлення людини один до одного, - писав він - Це правильне ставлення полягає не тільки в тому, що він і від інших труб того ж, що він не хоче біля себе переносити життя дармоїда». В роботах А.С. Макаренко містяться рекомендації про організацію праці дітей із ускладненням його змісту, підвищення рівня вимог.

Л.Н. Толстой писав. «Важливо донести до свідомості дитини, що все, чим він користується, не падає готовим з неба, а є результат праці людей».

До проблеми виховання дітей у процесі праці зверталися автори перших утопічних систем оновлення суспільства шляхом виховання. Наприклад, Т. Мор рекомендував маленьких дітей знайомити з працею людей і спонукати їх до посильної участі в трудових процесах.

Ж.. - Ж. Руссо вважав, що дитину, яка фізично зміцніла і навчилася самостійно орієнтуватися в навколишньому середовищі, слід залучати до фізичної праці. Оволодіння трудовими навичками - необхідна умова забезпечення молодій людині власного кусня хліба, а відтак - незалежності і свободи.

Й.Г. Песталоцці не лише теоретично, а й практично доклав багато зусиль до того, щоб, поєднавши навчання з фізичною працею, виховувати дітей для чесного життя. Він вперше в історії педагогіки пов'язав мотивацію праці з природою дитини, обг'рунтував роль праці як частини педагогічної системи. Песталоцці наголошував, що завдяки поєднанню навчання і фізичної праці діти виходять у життя морального загартованими, здатними до самостійного визначення.

Німецький педагог Й. Базедов вважав за необхідне вводити у школах заняття праці, диференціюючи їх відповідно до соціального становища сімей учнів.

Особливу увагу питанням трудового виховання приділяв Г. Кершенштейнер, автор проекту трудової школи, який пов'язував виховання громадянина з оволодінням професією. Він запропонував створювати, крім народних, додаткові школи. [15, с 259]

З перших років радянської влади вирішувалось питання про трудове виховання. Вже на I з'їзді з дошкільного виховання визначилися єдині зі школою завдання трудового виховання, сформувалися потреби до нього. Праця повинна бути посильним, мати зрозумілу дитині мету і доставляти йому задоволення, виконуватися добре і за можливості гарно.

Вже у 1919 році на конференції «Про трудовий початок в дошкільних закладах» виявилося два напрямки:

1. діти в дитячому садку повинні виконувати всю роботи по підтримці чистоти у приміщенні, пранню речей, приготування їжі, вирощування овочів та ін.

2. працю треба вводити як виховний момент, а тому він має бути посильним, його не має бути багато.

У 20-ті роки у дитячих закладах переважав вплив вільного виховання, дітям надавалася можливість проявляти активність та ініціативу. Педагог С. Моложавий констатує: «Трудовий процес максимально активний життєво-пристосувальний. В основі трудової діяльності лежать установка на отримання життєво-використовувати результати шляхом перетворення середовища і матеріалу за допомогою знарядь…стимули викликають трудовий процес, це не предмети або явища, це життєві потреби…»

«…Щоб викликати виробничий процес на обличчя повинна бути певна потреба, нестача чого-небудь, що необхідно для підтримки існування та підвищенням життєдіяльності організму… тільки така організація самого життя яка, висуває перед ними справжні потреби може виховати в дітях міцну трудову установку «(Гра і праця в дошкільному воздасте.-М., 1929.-С. 39-40).

Вже на II з'їзді перед робітниками дошкільної галузі постало питання колективізму. Треба було так побудувати організацію праці, щоб кожна дитина відчула, що вона виконує частку спільної справи.

На III з`їзді був перегляд змісту роботи дитячих садків у зв'язку з програмами єдиної трудової школи. Тут вирішили, що треба будувати працю дитячих садків, виходячи з того, що дитина - це «продукт соціальної сфери». Перевага віддавалася громадському і виробничому праці, підкреслювалася важливість спільної діяльності дітей і дорослих. Н.Н. Крупська не погоджувалася з таким підходом до дошкільного трудового виховання. Вона наголошувала на тому, щоб був присутній зміст праці, зрозумілий і близький дітям, тільки обов'язково колективною формою.

На IV з`їзді дошкільних працівників прозвучало питання про методи трудового виховання.

У 30-40 роки ХХ ст. трудову діяльність дітей стали поєднувати зі спостереженнями за працею дорослих, гру - з'єднувати з трудовою діяльністю. У книзі «Ігри та трудові заняття у дитячому садку» Р. І. Жуковська наголошує на тому, що трудова діяльність дітей, повинна бути направлена на збагачення ігри.

У роки Великої Вітчизняної війни праця стала природною формою роботи з дітьми у зв'язку з погіршенням умов життя і необхідністю реально допомагати дорослим, які завжди намагалися по можливості надати змісту праці ігрову форму.

У повоєнні роки праця набула менш значущої теми. Робітники дошкільних закладів сконцентрували увагу на ознайомлені дітей з працею дорослих, але педагоги не вважали працю дітей об'єктом уваги. Проте у 1953 році були проведені дослідження З.Н. Борисовой - про роль чергування у дитячому садку., а також В.Г. Нечаєвой - про трудову діяльність в дошкільному віці. Вони поклали початок великій групі наукових робот, присвячених трудовому вихованню. В результаті у 1962 році було визначено зміст трудового виховання дітей дошкільного віку, починаючи з трирічного віку. [9, с. 22-23]

Сьогодні, якщо запитаємо дитину дошкільного або й старшого віку про те, що необхідно робити, аби життя складалося успішно і щасливо, то навряд отримаємо відповідь: «Працювати». У кращому випадку почуємо: «Добре вчитися». Ставлення сучасних людей до праці змінилося. Щоб поліпшити його, необхідно переглянути систему знань про працю дорослих членів суспільства, які отримують діти, змінити ставлення до людей праці і сформувати у дітей працелюбність як одну з базових якостей особистості. Знання стимулюють розвиток моральних почуттів дітей та спонукають їх до діяльності. Тому таким важливим є правильний вибір інформації про трудову діяльність дорослих, яку ми подаємо дітям, та методика її подання відповідно до потреб і запитів дошкільників. Залишаючись актуальною протягом всієї історії розвитку людства, проблема трудового виховання дітей дошкільного віку потребує сучасних підходів до свого розв'язання.

Ставлення дитини до праці дорослих формується на основі знань, отриманих з різних джерел: від вихователів у дитячому садку, з художньої літератури, мультфільмів та кінофільмів, бесід і розповідей дорослих або дітей та з власного досвіду спілкування з людьми різних професій, спостережень за їхньою діяльністю. Пам'ятаючи, що все починається з родини, спробуємо проаналізувати, яку інформацію про трудову діяльність власних батьків отримує дитина у сім'ї. [18, електронний ресурс]

Праця дитини носить ситуативний, необов'язковий характер, тобто від його відсутності страждає лише формується моральний вигляд дитини.
Особливістю дитячої праці є і те, що, незважаючи на наявність в ньому всіх структурних компонентів діяльності, вони поки що знаходяться в стадії розвитку і обов'язково припускають участь і допомогу в ньому дорослого Отже, трудова діяльність дошкільників включає в себе компоненти будь якій діяльності (мета, мотив, план, процес діяльності, результат праці), але їх формування і розвиток в дошкільному дитинстві своєрідні.

Вітчизняні дослідники пропонували різні формулювання завдань трудового виховання для дітей дошкільного віку.
На основі класифікації Ю.К. Бабанського, В.І. Логінової, В.Г. Нечаєвої можна виділити дві групи завдань:

1 - допомога дитині в оволодінні трудовою діяльністю;
2 - розвиток особистості дитини в праці.

Наприклад, В.Г. Нечаєва пропонує в якості завдань трудового виховання дошкільників:

* формування трудових умінь і навичок;

* виховання правильного ставлення дітей до праці;

* закладення основ працьовитості;

* виховання морально-вольових якостей особистості,

* оволодіння навичками трудової діяльності;

* виховання позитивного ставлення до праці дорослих.

За допомогою дорослих діти отримують знання про працю, про те, хто і як робив іграшки, літаки, машини і т.д. Діти не тільки навчаються трудовим умінням і навичкам, а й знайомляться з працею дорослих, яке виховує в них повагу до праці інших людей, вчить бережно ставитися до всього, що створено працею людини.

З огляду на особливості розвитку дітей дошкільного віку виокремлюють завдання трудового виховання, пов'язанні з формуванням і розвитком мотиваційної сфери, навичок трудової діяльності, становлення особистості. У реальній педагогічній практиці воно покликане забезпечити:

1. Виховання інтересу до праці дорослих, бережливого ставлення до їх результатів, поваги до людини-трудівника. Праця є особливим видом діяльності, спрямованим на створення суспільно значущих результатів. Ознайомлюючись із працею дорослих, дитина бачить трудовий процес, його конкретні результати, пізнає їх роль у задоволенні потреб людини. Оскільки дитина від природи схильна до наслідування, все цікаве її приваблює, педагог має широкі можливості для спрямування її вільної діяльності, ініціювати певних емоцій, прагнень. Від педагога залежить усвідомлення дітьми того, що праця потребує фізичних і вольових зусиль, уміння, терпіння.

Спираючись на емоції дітей, бажання брати участь у житті і діяльності дорослих, вихователь роз'яснює, що саме працею дорослих створені всі блага, які їх оточують, наголошуючи, що сенс праці полягає у створенні необхідних для людини благ і розвитку самої людини. Якщо праця не зорієнтована на конкретний результат, не створює необхідних суспільству значення. Бажано, щоб всі діти пізнавали це не лише зі слів, а й на конкретних життєвих прикладах. Такі старання педагога сприяють формуванню позитивного ставлення дитини до праці дорослих, людини-працівника, майстра своєї справи, розумінню суспільне значущих мотивів праці, усвідомленому прилученню до трудової діяльності.

2. Формування навичок трудової діяльності. Уже в дошкільному віці діти намагаються наслідувати працю дорослих. Слід допомогти їм усвідомити, що процес має певну послідовність операцій, потребує відповідних старань і вмінь. З часом діти починають розуміти, що перед тим, як приступити до праці, треба знати її мету, уявити її процес і результати, підібрати необхідні засоби і предмети праці, здійснювати цілеспрямовані трудові дії, взаємодіяти з іншими людьми.

Спершу діти мають опанувати прості трудові уміння (розстібати і застібати ґудзики, розставляти хлібниці на столи, поливати рослини), а згодом - цілісні трудові процеси (накрити стіл до сніданку чи обіду, випрасувати білизну ляльки, прибрати в куточку природи тощо). Оволодіння трудовими навичками розширює можливості дітей щодо участі у простих трудових процесах вдома, дитячому садку, виховує самостійність, ініціативу, впевненість у своїх силах.

Організовуючи трудову діяльність дітей дошкільного віку, педагог має бути особливо уважним до їх індивідуальних особливостей, сприяти виробленню індивідуального стилю трудової діяльності, оволодінню своєрідними прийомами роботи. Це забезпечить максимальне використання цінних особливостей характерів дітей, їх ставлення до праці, компенсує те, що перешкоджає успіху в роботі.

3. Виховання особистості дитини у процесі її трудової діяльності. Ця група завдань передбачає виховання відповідальності, самостійності, цілеспрямованості, ініціативи й витримки. Без них неможливе формування основ працелюбства (звички до трудових зусиль, готовності брати участь у трудовій діяльності, вміння доводити розпочату справу до завершення). Педагоги, батьки мають зважати, що організм, психіка дошкільників швидко втомлюються від одноманітної, складної роботи, і регулювати обсяг і тривалість конкретних робіт, чергуючи елементи статичного й динамічного навантаження. Оптимізація трудових зусиль дітей вбереже їх від розчарувань, непомірної втоми, що є важливими передумовами їх позитивного ставлення до праці. [15, с. 261-263]

Розвиток особистості дитини обумовлений такими особливостями праці:

- результативність, яка сприяє вихованню цілеспрямованості, звички доводити почату справу до кінця, адже планування майбутнього результату, необхідність виконання запланованого, можливість використання результату спонукають дитину серйозно ставитися до роботи;

- творчий характер, що розвиває налаштованість дитини на пошук, удосконалення своєї праці і себе у праці; немає нетворчої праці, оскільки за будь-яких обставин дитина має змогу зробити щось по-новому, не так, як завжди, знайти нові форми взаємодії з однолітками.

Будучи спрямованим на особистісний розвиток дитини, трудове виховання дітей дошкільного віку пов'язане з фізичним, моральним, розумовим вихованням. Конкретні його завдання, форми організації трудової діяльності дітей зумовлені як виховними можливостями праці, так і віковими особливостями дошкільнят.

«Праця - перша основна умова всього людського життя і при тому в такій мірі, що ми в певному розумінні повинні сказати: Праця створила людину.»

К. Маркс, Ф. Енгельс

«Треба зробити так, щоб праця була цікавим і посильним, і в той же час, щоб це було творчою працею, а не тільки механічною.» М.М. Крупська

виховання дошкільний праця трудовий

1.2 Ознайомлення дітей з працею дорослих

Ознайомлення з працею дорослих і виховання поваги до неї - один із способів формування в дітей працьовитості, позитивного ставлення до праці і до трудівників.

Знайомлячи дітей з працею дорослих, вихователь має можливість повідомити їм конкретні завдання про працю, сформувати певні уявлення про неї і на цій основі виховати почуття поваги до праці дорослих, навчити цінити працю, пробудити в дітей інтерес і любов до неї, викликати прагнення до трудової діяльності, бажати працювати сумлінно, старанно. Дослідження показали, що в дошкільному віці діти виявляють великий інтерес до праці дорослих. У малюків виникає бажання наслідувати старших, брати участь у їх праці. Діти відчувають радість і задоволення від трудових зусиль, усвідомлюють користь своїх дій, виявляють бережне ставлення до праці дорослих. Вплив праці дорослих на поведінку дітей можна спостерігати і в дитячих іграх. Де вихованці прагнуть точно відобразити той чи інший вид праці так, як спостерігали, підкреслюючи злагодженість дій, акуратність, точність.

Для ознайомлення дітей з працею дорослих використовуються найрізноманітніші методи, а саме: спостереження за працею дорослих, екскурсії (вони можуть бути найрізноманітніші), бесіди, читання художніх творів, розгляд картин, відповіді вихователя, демонстрування діафільмів, дидактичні спостереження, сюжетно-рольові ігри і звичайно участь дітей у праці дорослих.

Але слід пам'ятати, що в різних вікових групах ознайомлення з працею дорослих різне.

Зараз ми розглянемо ознайомлення дітей з працею дорослих у різних вікових групах:

Так у молодших групах для дітей становить побутова праця дорослих (ознайомлення з працею мами, няні, повара, двірника і дитячому садочку). За своїм змістом така праця доступна малюкам, які часто бачать як її виконують і користуються її результатами. Наприклад: няня прибирає ігрову кімнату, піклується про всіх дітей; повар готує їсти, двірник замітає подвір'я, щоб було чисто.

У молодшій групі ознайомлюють також з роботою працвників транспорту; роботою водія і машиніста.

Автомобілем керує водій. Він заводить машину, веде її, під час руху стежить за світлофором: перед червоним світлом зупиняється, коли зелене - їде. Пішоходи переходять вулицю у зазначеному місці, якщо горить зелене світло.

Поїзд веде машиніст. Поїзд їде по рейках. Він складається з електровоза і багатьох вагонів. У вагонах перевозять пасажирів і різні вантажі. Отже, поїзди бувають пасажирські і вантажні.

Ознайомлення з працею будівельника можна розпочати з прогулянки біля дошкільного закладу. Вихователь пропонує вихованцям уважно поживитись на нього і пояснити, що це збудували будівельники. Пояснити, що будинок не може збудувати одна людина, що будинок будує багато людей: одні зводять стіни, другі роблять вікна, треті двері, а ще інші дах. Пояснити, що всі будівельники подбали про те, щоб дітям було тут затишно, тепло, зручно. А закріпити здобуті знання на прогулянці допоможе заняття з конструювання. І всі діти будуть будівельниками.

І так, діти ростуть і збільшується їх життєвий досвід.

В середній групі вихователь продовжує ознайомлювати дітей з працею близьких їм людей, але вже звертає увагу на її процес і наслідки. Основне виховне завдання - дати дітям знання про працю дорослих, виховувати повагу до їх праці, бажання допомагати їм. Тому вихователь не обмежується лише спостереженнями, повідомленням знань, а й намагається викликати у дітей почуття вдячності за турботу про них, бажання допомагати старшим. Тому, знайомлячи дітей з працею дорослих у дитячому садку, слід роз'яснити дітям, що у садочку працює багато людей, які дбають про них. Поглибити і розширити знання про роботу вихователя, няні, кухаря, лікаря, музичного керівника, медичних сестер. Ознайомити з працею двірника. Учити розрізняти характерні трудові дії лікаря і медичної сестри.

Ознайомлюючи дітей з роботою працівників транспорту, розказуємо, що існують різні види транспорту: залізничний, автомобільний, повітряний, водний. Дітей також ознайомлюють з професіями водія міського транспорту, міліціонера-регулювальника, машиніста електровоза, пілота, капітанів, матросів.

Поряд з такими професіями, дітей цього віку знайомлять з сільськогосподарською працею.

Уявлення про те, що хліб добувається наполегливою працею багатьох трудівників, діти повинні мати вже змалку. Діти повинні знати, що вони орють поле, сіють зерно, доглядають посіви, а потім збирають урожай. Що на полі працюють сільські трударі - хлібороби і всі люди шанують їхню працю. Знайомлячи дітей з професією хлібороба, бажано провести екскурсію в хлібний магазин і розповісти, звідки він узявся.

У старшій групі розширюється уявлення дітей про навколишній світ, збагачується їхній життєвий досвід. Діти цього віку дізнаються про роботу колгоспників, які створюють машини, виготовляють меблі, шиють одяг, працівників деяких установ культурно-побутового обслуговування населення (ательє, пошти, лікарні, бібліотеки).

На цьому віковому етапі діти повинні вміти вільно й самостійно використовувати знання про працю та трудові взаємини працівників дитячого садка: виховательки, няні, кухаря, лікаря, медичної сестри, музичного керівника, двірника, познайомитися з трудовими обов'язками пралі та завідувачки дитячим садком, про трудові взаємини дорослих, про взаємозалежність праці вихователя і няні, няні і кухаря, вихователя і музичного керівника.

Діти цього віку повинні уявляти, наскільки складна і різноманітна праця виховательки: вона їх навчає, дбає про їхнє здоров'я, гуляє з ними, дбає про те, щоб вони росли дружними і веселими. Діти шанують, поважають вихователя, і допомагають їм у роботі: поливання квітів, ремонт іграшок і книг, готування матеріалів до занять. Також діти допомагають няні розставляти і збирати посуд, витирати пил. Ві ці відносини діти відображають і у іграх.

Вихованців старшої групи знайомлять з роботою лікаря і медичної сестри в поліклініці. Новою є тема «Аптека», її робота та трудові обов'язки її працівників.

Також ознайомлюють дошкільнят з роботою швачок, прасувальниць, працівників ательє і модельєрів, закрійників, пошти, бібліотеки, магазину.

У старшій групі розширюються знання дітей про будівельні професії. Вони дізнаються, як працюють екскаваторник, столяр, покрівельник, електрик, тесля. Діти набувають знань про трудові дії, послідовність виконання їх, способи використання інструментів, про взаємодію і злагодженість у праці робітників різноманітних будівельних професій. Будівельники сумлінно працюють, щоб будівлі були міцними, зручними, радували людей.

Продовжують ознайомлювати дітей зі змістом роботи працівників сільського господарства: хліборобів, овочівників, тваринників, механізаторів.

Землероби обробляють землю, сіють і вирощують хліб, овочі і інші рослини.

Тваринники розводять свійських тварин та доглядають їх.

Працю людей полегшують різноманітні машини: трактори, комбайни, сінокосарки. На них працюють механізатори.

Діти разом з вихователем беруть посильну участь у роботі на квітнику, грядці.

Підготовча до школи група - найважливіший етап у формуванні в дітей уявлень про працю дорослих та її значень в житті суспільства, у вихованні позитивного ставлення до трудової діяльності. В цій групі закріплюють знання дітей про працівників дитячого садка, будівництва, транспорту, розширюються уявлення про працю в промисловості, сільському господарстві в сфері культурно-побутового обслуговування населення.

У підготовчій групі обсяг уявлень дітей про працю людей, зайнятих у сфері культурно-побутового обслуговування населення, значно розширюється й поглиблюється. Діти повинні дізнатися, що магазини бувають різні за призначенням: продуктовий, одягу, спортивних товарів, книжковий, іграшок. Обслуговуванням покупців у магазині займаються продавці, касир, завідувач магазином.

На пошті приймають і відсилають листи, телеграми. Також відбуваються міжміські телефонні розмови.

Ознайомлюючись з роботою бібліотеки, діти дізнаються про роботу бібліотекарів і про те, як створюються книжки.

Знайомимо дітей зі школою. Учні навчаються в класних кімнатах. Крім класів у школі є бібліотека, спортивний зал, їдальня, мед кабінет, приміщення. Навчають дітей вчителі.

Діти цього віку повинні більше дізнатись про роботу різних лікарів у дитячій поліклініці: зубного, хірурга, окуліста. Закріплюються знання про роботу працівників аптеки, окремо розглядаються робота швидкої допомоги, персоналу лікарні.

На цьому віковому етапі закріплюються знання дітей, що транспорт - важлива галузь. Його призначення - перевозити людей і пасажирів. Обслуговує транспорт велика кількість працівників різних професій.

Уточнюються знання про міський транспорт - автобуси, трамваї, тролейбуси, легкові автомобілі. Обслуговування автобусів здійснюється працівниками автопарку, диспетчера, механіком, прибиральницею.

Продовжуючи ознайомлювати дітей із залізничним транспортом, розказуємо, що пасажирів супроводжує провідник, а вантажні поїзди обслуговують: диспетчер, складач поїздів, стрілочник, механік, оглядач вагонів, черговий по станції.

На повітряному транспорті працюють пілот, радист, штурман, механік, бортпровідник.

Будівельники споруджують житлові будинки, приміщення для дитячих садків, шкіл, лікарень, бібліотек, театрів, промислові підприємства. Ознайомлюють дітей з професіями архітектора, електрозварника, сантехніка, бульдозериста.

Продовжується ознайомлення з працівниками сільського господарства працівниками промислового виробництва.

Знання дітей про працю треба поступово розширювати і поглиблювати. Не можна за один раз давати велику кількість знань, бо тоді діти набувають уривчастих, поверхневих знань, які мало впливають на формування правильного ставлення до праці, на вироблення трудових навичок і вмінь. Кожного разу потрібно давати невелику кількість знань, доповнювати вже відоме новими знаннями і закріплювати раніше набуті. Тільки при поступовому розширенні знань про той чи інший вид праці можна виробити у дітей правильне уявлення про нього і потрібне ставлення.

1.3 Стан проблеми на сучасному етапі

Двадцять перше сторіччя - сторіччя розвитку інформаційних технологій, глобальних інтеграційних процесів у суспільстві, перебудови в освіті і, відповідно, змін у свідомості людей. У таких умовах усе більшої ваги мають набувати питання економічної та професійної підготовленості молоді до життя в суспільстві, де розвиваються нові економічні відносини між державою та особою, де з кожним днем зростають вимоги до якості роботи, компетентності людей, які її виконують, та до їхніх моральних якостей. Оновлена система освіти в Україні передбачає поліпшення якості засвоєння знань та практичних навичок молоді, починаючи з першої ланки, оскільки саме вона забезпечує моральний та компетентнісний фундамент становлення особистості дитини і, зокрема, на основі знань формує ставлення до праці та перші загально навчальні та загально - трудові навички, залучає до суспільно корисної праці.

Державна політика в галузі дошкільної освіти, що визначається Конституцією, Законом України «Про освіту», Державною національною програмою «Освіта», Законом України «Про Дошкільну освіту». Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, спрямовує фахівців на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників, розкриття механізмів формування їхньої життєвої компетентності як здатності в міру своїх вікових можливостей самостійно і свідомо виробляти позитивне ставлення до праці, до світу. [6, електронний ресурс]

Дослідження показали, що в дошкільному віці діти виявляють великий інтерес до праці дорослих. У малюків виникає бажання наслідувати старших, брати участь у їх праці. Діти відчувають радість і задоволення від трудових зусиль, усвідомлюють користь своїх дій, виявляють бережне ставлення до праці дорослих. Вплив праці дорослих на поведінку дітей можна спостерігати і в дитячих іграх. Де вихованці прагнуть точно відобразити той чи інший вид праці так, як спостерігали, підкреслюючи злагодженість дій, акуратність, точність.

Вчені, розробляючи наукові основи виховання особистості, в основному спрямували свою увагу на вивчення тенденцій гармонійного розвитку дітей в дошкільному навчальному закладі, що народжує потребу в ній. Науково обґрунтовуючи процес виховання у дошкільнят працелюбності, більшість педагогів та психологів - І. Бех, Д. Закатнов, Г. Костюк, Г. Левченко, В. Мадзігон, С. Максименко, В. Сухомлинський, М. Тименко, К. Ушинський, В. Павленчик, К. Платонов, З. Плохій - стверджують, що вона відтворюється всією системою виховної діяльності сім'ї та дошкільного навчального закладу. При цьому суть системи полягає в організації поетапної цільової її побудови, згідно з віковими особливостями дітей, програмами виховання, їх змістом, формами, методами і прийомами опанування спеціальними знаннями, уміннями та навичками організації праці.
Вчені-психологи З.Ікуніна, Є. Клімов, О. Кононко, Н. Ляшова, О. Солодухова, В. Тютюнник визначають три основні форми праці: споживча, виробнича і творча. Є. Клімов і В. Тютюнник споживчу працю характеризують як потребу в самостійному виконанні трудових дій, обов'язкове усвідомлення шляхів досягнення предмета праці, оволодіння засобами праці; виробничу працю характеризують як потребу в праці, результат якої має значення для інших людей, орієнтацію в міжособистісних стосунках у процесі трудової діяльності; творчу працю характеризують тим, що дитина ставить за мету зробити щось оригінальне, а відомий результат отримує нове значення, народжуючи нові потреби.
Педагоги-науковці Р. Буре, О. Запорожець, С. Ладивір, В. Павленчик та інші досліджують самообслуговування, господарсько-побутову, художню, працю на природі тощо. Згідно з даними Р. Буре, в роботі з дітьми старшого дошкільного віку можуть використовуватися такі різновиди колективної праці: «загальна праця», «спільна праця» та «індивідуальна праця». У процесі організації праці дітей в різних видах важливо приділяти увагу розвиткові інтересу та формуванню у них звички посильно працювати. У перебудові національної школи, з урахуванням регіональних особливостей, запиту сім'ї та суспільства, значна увага надається формуванню працелюбності, потреби та звички до праці. [20, електронний ресурс]

Трудова діяльність у дошкільному навчальному закладі організується за умов: чіткого визначення виховних завдань у кожному конкретному виді праці, використання у повсякденних життєвих ситуаціях дітьми елементів інтересу до трудових зусиль, систематичного залучення кожної дитини до праці, постійного врахування результатів диференційованого підходу до знань, умінь, навичок дітей, створення трудової атмосфери в дошкільному навчальному закладі та сім'ї, постійного дотримання санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки, обладнання всіх трудових процесів відповідно до педагогічних вимог, постійного керівництва і контролю за трудовою діяльністю дітей, єдності педагогічних вимог з боку дорослих на засадах демократизації та гуманізації виховання.

Досліджуючи праці В.О. Сухомлинського, особливий інтерес викликає його книга «Про виховання». У цій книзі, автор широко розкрив значення всіх видів виховання. Особливе значення педагог і автор з концентрував увагу на вихованні у дітей любові до праці. Він вважав, що дітей виховувати у праці слід у колективах, адже саме в колективній праці, можливо достигнути позитивних показників.

Надія Костянтинівна Крупська вважала, що, виховуючи радянського громадянина, ми ніколи не повинні забувати, що живемо в республіці праці, ми не можемо випускати в життя з наших шкіл білоручок, ми не повинні недоучітивалась виховує ролі праці. Вона справедливо вимагала, щоб діти з юних років перейнялися повагою до фізичної праці. Країні соціалізму, говорила вона, барчат не треба. Потрібні вмілі руки в побуті і на всякій роботі. [11, електронний ресурс]

З дошкільного віку кожна дитина обов'язково має брати участь у праці. Тільки за цієї умови працю робить на дітей певний виховний вплив і готує їх до життя в суспільстві (Р.С. Буре, М.В. Крулехт, Л.В. Куцакова, В.І. Логінова, Т.А. Маркова, В.Г. Нечаєва).

Основу трудового виховання дітей дошкільного віку становить знання соціальної дійсності (Б.Г. Ананьєв, В.В. Давидов, А.П. Усова). Уже в дошкільному віці знання про працю повинні займати одне з провідних місць у виховно-освітньої роботи дитячого саду, так як забезпечують розуміння ролі праці в житті суспільства і кожної окремої людини, перебудовуються мотиви і ставлення до власного праці, до предметів, створеним іншими людьми (Н.К. Крупської, Є.І. Радіна).

Характерною особливістю досліджень проблеми трудового виховання. є розгляд її з позицій різних наук: філософії (Д. Дьюї, Т. Кампанелла, І. Кант, К. Маркс, Т. Мор, тощо), психології (Е.А. Климов, А.Н. Леонтьєв. Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін, тощо), педагогіки (Н.К. Крупська, А.В. Луначарський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та ін)

В даний час відбувається відродження традицій. Змінилося уявлення про національні традиції, як про щось, що фіксує тільки моменти відмінності націй. Сформовані в минулому деякі традиції, що виражаються в національній формі, ще не вичерпали своїх прогресивних можливостей і з успіхом можуть бути використані в сучасній освіті.
Спираючись на історичний досвід цивілізації, моральні критерії, які стали загальнолюдськими, дошкільні установи покликані формувати у дітей такі якості, як працьовитість, повагу до людей праці, старшому поколінню, відчуття колективізму, почуття обов'язку.

Великі мислителі XIX в. В.Г. Бєлінський, Н.А. Добролюбов, Д.І. Писарєв, Л.М. Толстой, К; Д. Ушинський, Н.Г. Чернишевський і ін висловлюючи прогресивні ідеї про виховання і навчання, говорили про необхідність використання народних традицій у виховній діяльності.

1.4 Ключові поняття теми «Трудове виховання дошкільників»

Трудове виховання

Завдання

1. Формування мотивації, позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини
2. Формування систем знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення
3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості

Мета

формування у них моральних орієнтирів, працьовитості, усвідомлення корисності праці

Види праці дітей

Види праці	Коротка характеристика
Самообслуговування	Виховне його значення полягає у спрямованості на задоволення повсякденних особистих потреб дитини (умивання, одягання, роздягання, прибирання ліжка). У процесі самообслуговування вона привчається до порядку й організованої поведінки, оволодіває всіма компонентами трудової діяльності.
Господарсько-побутова	Метою є підтримання чистоти і порядку в приміщенні, та інших територіях життєдіяльності дитини, допомога дорослим в організації режимних процесів. Організовуючи господарсько-побутову працю, вихователь використовує різноманітні методичні прийомї: показ виконання кожної елементарної дії та послідовності дій, супроводжуваний детальними поясненнями; безпосередню допомогу у виконанні трудових дій та ін.
Праця в природі	Діти мають справу не з предметами, а з об'єктами живої природи - працюють у куточку природи, на городі, у квітнику, доглядають за тваринами., Основним її виховним завданням є вироблення у дітей інтересу, дбайливого ставлення до живої природи, формування вмінь і навичок з догляду за рослинами і тваринами, вміння правильно користуватися знаряддям праці.
Ручна(художня)	Функціональною її метою для дітей є виготовлення виробів з паперу, картону, тканини: іграшок-саморобок, вітальних ластівок, ялинкових прикрас, персонажів і декорацій лялькового театру. Виготовлення подарунків рідним і друзям справляє великий вплив на моральну свідомість дитини. Така праця розвиває уяву, спостережливість, художнє мислення, естетичне чуття, формує корисні практичні навички.

Послідовність ознайомлення дітей з працею дорослих

1. Накопичення фактів про процес праці, перетворення предмета праці, результати праці, створення уявлення про її значущість
2. Формування уявлень про людину праці, її ставлення до праці
3. Формування уявлень про колективний характер трудової діяльності

Трудове виховання - цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності.

2. Практичні матеріали за темою дослідження

2.1 Бесіда з батьками «Як привчити дошкільника до праці»

Система трудового виховання дітей у сім'ї струнка й багатогранна. У загальній трудовій атмосфері сім'ї навіть народження дитини розглядається як поява на світ майбутнього працівника. На Україні побутував звичай, за яким повитуха відтинала новонародженій дівчинці пуп до гребеня, щоб вміла добре прясти, а новонародженому хлопчикові - до сокири, щоб був добрим майстром. Пупок засихав, його зберігали в різьбленій скриньці, яка лежала в скрині. А коли дитині час було йти до школи, їй давали свій пупець розв'язати, щоб розум не був зав'язаний. Як бачимо, українська родинна етнопедагогіка однаково високо цінить працю як фізичну, так і розумову.

З раннього віку необхідно привчати дитину до самообслуговування, до прибирання своїх іграшок, до допомоги своїм рідним у домашній роботі. Дошкільники легко і з великим задоволенням наслідують працю батьків, виконують доручення дорослих. Спочатку їм просто цікаво. А поступово, якщо в сім'ї систематично заохочують до праці, хвалять за невеликі досягнення, у них виникає бажання допомогти дорослим, складаються трудові навички і звички, проявляється працелюбність.
Дошкільний вік - сприятливий період, під час якого формуються цінні якості, необхідні людині. На основі правильного трудового виховання, отриманого в дошкільному віці, у дітей розвиватиметься бажання працювати і в старшому віці. Своєчасне трудове виховання необхідне і для підготовки дитини до школи, де зміст навчання і життя пов'язані з працею.

Для дошкільників характерне прагнення до активної діяльності. Дорослим важливо давати правильний напрямок цієї активності і самостійності, організовуючи ігри дітей, різні заняття, посильний труд, а також спостереження праці дорослих.

Діти, як правило, з охотою виконують будь-яку роботу, пов'язану з домашнім господарством. Самообслуговування їх заохочує не завжди, особливо у старшому дошкільному віці.

Дитина обов'язково повинна закінчити почату роботу і виконати її охайно. Потрібно підтримувати ініціативу, яку проявляє дитина до праці.

Дорослі повинні керувати працею дітей так, щоб ця праця мала виховний характер. Дошкільника, у якого життєвий досвід дуже малий, потрібно вчити працювати. Показ, розповідання, заохочення, нагорода, заохочення до спільної праці - види роботи, за допомогою яких можна навчити і привчити дитину до праці, потрібно враховувати її емоційність, бажання гратися.

Потрібно виховувати інтерес до результатів праці, тобто знаходити радість і задоволення від закінченої справи.

Враховуючи, що гра і праця дошкільників тісно пов'язана, потрібно використовувати гру для заохочення дитини до праці, виховання бажання працювати.

Слід відзначити, що ремонтувати іграшки потрібно разом з дітьми, заохочувати до ремонту і виховувати вміння ремонтувати. Це виховує у дитини бережливость.

Виходячи з дому з дитиною, потрібно привчити її складами свої ігри та іграшки перед цим. Необхідно проявити вимогливість до своїх дітей і вчасно вміти проконтролювати їхню роботу.

Всі види праці, які під силу дошкільникові, цінні для його різнобічного, фізичного і психічного розвитку, для формування особистості.

Слід не тільки залучати дітей до домашньої праці, а й показувати необхідність нею займатися. Для цього можна використовувати гру «Кожній речі - своє місце». Привчаючи до порядку дітей, потрібно строго вимагати цього і від себе. У сім'ї можна ввести елемент змагань. Де діти з дорослими виконують трудові обов'язки граючись. [12, електронний ресурс]

Висновки

1. Теоретична основа трудового виховання була закладена ще в античності. Проблеми трудового виховання займають одне з центральних місць у дошкільній педагогіці. Розробкою цієї теми займалися такі автори як: Т. Мор, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Й. Базедов, Г. Кершенштейнер, С. Моложавий, В.Г. Нечаєва, С.А. Козлова та ін. Можно виокремити основні компоненти трудового виховання: уявлення, поняття, судження про трудові норми, переконання, ідеали, усвідомлення дій.

2. Ключовими поняттями теми є «трудове виховання», «трудові якості», «трудовий розвиток».

3. У роботі представлено бесіду з батьками, що до трудового виховання дітей дома та у дитячому садку.

Список використаної літератури

1. В.І, Ядешко Дошкільна педагогіка/В.І. Ядеш, Ф.А. Сохіна. [електронний ресурс] - режим доступу до статті: www.detskiysad.ru/ped/doshkol.html

2. В.О. Сухомлинський Серце віддаю дітям /В.О. Сухомлинський-Київ: Радянська школа, 1977.-380 с.

3. В.О. Сухомлинський Про Виховання /В.О.сухомлинський-Москва: Видавництво політичної літератури, 1982.-269 с.

4. Виховання в дитячому садку [електронний ресурс] - режим доступу до статті:http://fineref.narad.ru^pedagogika.snu20055htm

5. Дидактичні ігри дітей дошкільного віку [електронний ресурс] - режим доступу до статті:http // :doshvozrast.ru/metodich/seminar01_02/htm

6. Державна політика в галузі дошкільної освіти [Електронний ресурс] - режим доступу до статті: http://refbank.unfoworks.ru/text_39380.html

7. Жуковська Р.І. Ігри і трудові заняття /Жуковська Р.І..-М.; Л., 1935

8. Історико-педагогічний аспект трудового виховання [Електронний ресурс] - режим доступу до статті: http://novsu.ru/file/458285.html

9. Моральне і трудове виховання [навч.-метод. посіб для студ. пед. учеб. закладах] /С.А. Козлова, Н.К. Ледовський, В.Д. Калишенко.-Москва: «Академія», 2002. - 192 с.

10. Організація трудового вихованя у дошкільному закладі [електронний ресурс] - режим доступу до статті: http://xreferat.ru/71/1776-2-organizaciya-trudovogo-vospitaniya-v-malokomplektovanom-doshkol-nom-uchrezhdenii.html

11. Педагогічна теорія Н.К. Крупськой [Електронний ресурс] - режим доступу до статті:http://www.detskiysad.ru/ped/ped136/html

12. Поради з трудового виховання [електронний ресурс] - режим доступу до статті:http:dnz.edu.vn.ua/news/8.html

13. Провідні ідеї і традиції трудового виховання [електронний ресурс] - режим доступу до статті: http://ebk.net.ua.book/synopsis/narped/part1/017

14. Сергіїва Д.В. Виховання дітей дошкільного віку /Сергіїва-Москва: Просвіта, 1987.-96с

15.Т.І. Поніманська дошкільна педагогіка /Т.І.поніманська-Київ: Академвидав, 2006.-455 с.

16. Трудове виховання дітей дошкільного віку, розвиток і завдання [Електронний ресурс] - режим доступу до статті:http://www.ua.textreferat.com/referat-13641-3.html

17. Трудове виховання дошкільників [Електронний ресурс] - режим доступу до статті:http://agreemodel.ru/13603_kursovaya_po_doshkolnoy_pedagogike/index.htm