Наступним етапом проектування навчального процесу із використанням комп'ютерних технологій є технологічний, де здійснюється відбір програмних засобів у відповідності до певних вимог. Згідно з попередніми висновками засобами комп'ютерних технологій для формування умінь щодо ведення бухгалтерського обліку з використанням комп'ютерних технологій обрано спеціалізовану інструментальну програму. У цьому контексті визначено загальні дидактичні та технічні вимоги до такої програми.

Аналіз літературних джерел [8, 23, 32, 36] визначив специфічні структурні елементи заняття, наявність яких обумовлено використанням комп'ютерних технологій. Основними серед них виділено такі:

візуальну адаптацію до комп'ютерної програми, де студентам повідомляється її назва, формується емоціональне відношення до програми, визначається навчальна проблема;

Рис. 1.4 Класифікація програм для ведення бухгалтерського обліку

Програми для ведення домашньої бухгалтерії. За допомогою цих програм персональний комп'ютер можна використовувати для обліку особистих доходів і витрат, планування сімейного бюджету (включно з довгостроковими вкладеннями), для складання особистих податкових декларацій. Наприклад, «1С: Деньги», MS Money (Microsoft).

Міні-бухгалтерія. До цього класу належать програми, призначені для використання одним чи декількома працівниками в бухгалтеріях невеликих підприємств. Такі програми не мають чіткої спеціалізації за ділянками обліку. Вони реалізують функції ведення синтетичного і підсумкового аналітичного обліку, дозволяють вводити господарські операції й обробляти їх (сортувати, здійснювати пошук необхідної інформації тощо), формувати невеликий набір первинних документів та звітних форм. Наприклад, «Инфин-бухгалтерия», «Фінансист» («Атей»), «Ажур» («Терцет»).

Універсальні бухгалтерські системи (міді-бухгалтерія). До цього класу належать програмні продукти, орієнтовані на бухгалтерії малих та середніх за розмірами підприємств, які в спрощеному варіанті забезпечують ведення всіх ділянок обліку. Такі системи поєднують усі облікові функції, у тому числі функції кількісного обліку, у межах однієї програми і, як правило, розраховані для роботи на одному комп'ютері. Винятком є розрахунок заробітної плати, який виконують окремо. Деякі програми цього класу призначені для роботи на кількох комп'ютерах у локальній мережі. Наприклад, «1С: Бухгалтерия 7,7» («1С»), «дебет плюс» («ДИЦ»).

Локальні автоматизовані робочі місця (АРМ). Такі програми призначені для виконання окремих облікових завдань - обліку праці та заробітної плати, основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо й охоплюють окремі ділянки бухгалтерії і, як правило, не пов'язані між собою. АРМ мають високий рівень спеціалізації і тому можуть ефективно комп'ютеризувати окремі частини бухгалтерії без формування зведеної звітності. Наприклад, «1С: Расчёт» («1С»), АРМ «Зарплата» («Электронные деньги»).

Комплекси пов'язаних АРМ. Ці програмні системи орієнтовані на використання в бухгалтеріях з чисельністю працівників більше восьми при чіткому розподілі функцій між ними. Комплекс складається з набору АРМ, кожне з яких реалізує функції окремих ділянок обліку. Кожна така програма розрахована на специфіку облікових робіт і орієнтована на персонал з невисокою бухгалтерською і комп'ютерною кваліфікацією. Як правило, АРМ комплексу підтримують розгорнутий аналітичний облік, мають глибоку спеціалізацію і встановлені на окремих комп'ютерах. Комплекс має засоби об'єднання даних з різних АРМ, які необхідні для отримання зведених звітних форм. Звичайно поєднання даних здійснюється за допомогою спеціалізованого центрального модуля - Головної книги. При об'єднання даних обмін інформацією може здійснюватись як за допомогою дискет, так і в локальній мережі. Наприклад, «парус» («Парус»), «Коплексная система бухгалтерского учёта» («Звезда»).

Управлінські системи. До цього класу входять функціонально повні системи організаційного управління з елементами бухгалтерського обліку, планування, діловодства, а також з модулями прийняття рішень і деякими іншими. Бухгалтерська складова програми в даному разу не є головною. Більш важливим є взаємозв'язок усіх складових систем, можливість ефективного управління підприємством, допомога у вирішення головного завдання бізнесу - в отриманні прибутку. Наприклад, «Галактика» («Галактика»), «Текон» («Интелгруп»).

Фінансово-аналітичні системи. Це різноманітні програми фінансового аналізу на основі бухгалтерських даних, за допомогою яких автоматизуються завдання зовнішнього і внутрішнього аудиту. Наприклад, «1С: АФС» («1С»), «ПОПІ (Планування, Оптимізація, Подотки, Інвестиції)» (GI-consulting).

Правові бази даних. До них належать упорядковані довідкові системи, що містять підібрані в тематичному або хронологічному порядку законодавчі акти з питань податків, бухгалтерського обліку тощо. Ці системи дозволяють швидко знаходити потрібні документи, оперативно відстежувати зміни та доповнення до нормативних документів. Вони мають опосередковане відношення до бухгалтерських програм. Хоча цю категорію програмного забезпечення було створено, перш за все, на допомогу юристам, значна її частина орієнтована на таких користувачів, як бухгалтери, фінансисти, економісти. Наприклад, «Сапфір» («Динай»), Libra (Libra).

Слід зазначити, що, хоча наведений перелік категорій програм і корисний для уявлення про основні класи бухгалтерського програмного забезпечення, що пропонуються на конкурсах бухгалтерських програм, він склався стихійно і тому непридатний для класифікації програмного забезпечення за певними ознаками та вибору оптимальних програм. Наступна класифікаційна система передбачає чітке групування програмного забезпечення за певними ознаками (табл. 1.1).

Аналіз даних табл. 1.1 показав, що наведений перелік класів бухгалтерських програм допомагає порівняти їхні можливості і вибрати оптимальну програмну систему для бухгалтерського обліку.

У світі існує багато бухгалтерських пакетів різної потужності й вартості, однак українські бухгалтери й підприємці віддають перевагу пакетам, створеним у країнах співдружності (Україна, Росія), як найбільш підходящі для умов перехідної економіки й швидкої зміни законодавчих актів, що регулюють порядок бухгалтерського обліку. За даним журналу "Експерт" [87] представлена структура використання програмного забезпечення для ведення бухгалтерського обліку на рис. 1.5.

Таблиця 1.1

Класифікаційна система групування програмного забезпечення для ведення бухгалтерського обліку

Рис. 1.5 Структура використання програмного забезпечення для ведення бухгалтерського обліку

На сьогоднішній день безперечним лідером по продажах і кількості інсталяцій є програмні продукти фірми "1С". Більше 2300 компаній в 430 містах СНГ займаються впровадженням програм серії "1С". Не в останню чергу такому успіху сприяє особлива політика фрайчазінга, коли сама фірма "1С" займається тільки розробкою програмного забезпечення, а впровадженням під конкретні потреби споживачів зайняті місцеві фахівці. Приміром, згідно, даним журналу "Експерт" [87] більше 40 (якщо не 50) відсотків користувачів ділового програмного забезпечення використають у повсякденній роботі продукти саме цієї фірми. Взагалі згідно цим же даним (а вони отримані за 2008 й 2009 рік на російських комп'ютерних виставках - джерело: журнал "Експерт" №38 за 15 жовтня 2009 року) [87] розподіл ринку ділового прикладного забезпечення виглядає приблизно так. Перше місце, як уже говорилося, займають продукти "1С". Далі переваги віддають продуктам місцевих розроблювачів (власні відділи автоматизації на підприємствах і сторонніх розроблювачах), які поєднують у групу "Інші". Потім ідуть продукти "БЕСТ", "Инфо-Бухгалтер", "Парус" котрі займають приблизно однакову нішу - 6-7 відсотків опитаних указують, що використають їх. Слідом ідуть продукти "Турбо-Бухгалтер", "Инфин", "Инфософт" й "Галактика". Останнє, явно вказує на те, що ринок корпоративних систем різної складності безсумнівно росте. Звичайно не семимильними кроками, але все-таки. Про це свідчить і те, що багато хто з виробників програмного забезпечення, споконвічно визначаючи його в сфері автоматизації обліку, починають робити заявки й на більші проекти, позиціюючи свої продукти всі частіше як "корпоративні системи для середнього бізнесу".

Аналіз літературних джерел [9, 47, 48, 60] дозволив виявити найадаптоваване програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку - програмний продукт «1С:Підприємство». Тому при вивчені дисципліни “Бухгалтерський облік” в УІПА потрібно впровадити методику використання програмного продукту “1С:Підприємство”, це дозволить автоматизувати не тільки практичні заняття з бухгалтерського обліку, але й дозволить збільшити кількість одержуваної інформації студентами, зменшити число їх арифметичних помилок. Тому дуже важливо використовувати всі можливості програмного продукту “1С:Підприємництво” у навчальному процесі з дисципліни “Бухгалтерський облік”.

“1С:Підприємство” є гнучкою настроюваною обліковою системою, що, для рішення широкого кола завдань у сфері автоматизації діяльності підприємств [51, 63]. Як і будь-яка облікова система має як мінімум чотири компоненти:

- Систему зберігання, пошуку й редагування умовно-постійної й нормативно-довідкової інформації, що змінюються досить рідко (довідники).

- Систему уведення й фіксації подій зовнішнього миру (документів, господарських операцій й ін.), що впливають на стан системи

- Систему роботи з динамічною інформацією (залишки).

Генератор звітів, що дозволяє одержувати різноманітні звіти як на основі динамічних даних й історії їхньої зміни, так і за довідковою інформацією й історії подій.

І зв'язані вони, як правило, таким чином, що при уведенні подій на базі інформації, що зберігається в довідниках, виконується зміна динамічної інформації (залишків). Причому зміна залишків виконується шляхом формування набору елементарних операцій (проводок або рухів). Надалі на основі інформації, що зберігається в системі користувач одержує різнобічні звіти.

Отож, в 1С все це є, причому навіть три варіанти зберігання динамічної інформації: Плани рахунків і проводки, використовуваних звичайно для бухгалтерського обліку, Регістри й рухи, використовуваних звичайно для оперативного обліку й Журнали розрахунків, використовуваних для всяких заморочених розрахунків типу розрахунку заробітної плати. Тому використання 1С є природним вибором, якщо потрібно побудувати яку-небудь облікову автоматизовану систему.

“1С:Підприємство” є універсальною системою автоматизації діяльності підприємства. За рахунок своєї універсальності система “1С:Підприємство” може бути використана для автоматизації самих різних ділянок економічної діяльності підприємства: обліку товарних і матеріальних коштів, взаєморозрахунків з контрагентами, розрахунку заробітної плати, розрахунку амортизації основних коштів, бухгалтерського обліку по будь-яких розділах і т.д.

Основною особливістю системи “1С:Підприємства” є її конфігуруємість. Властиво система “1С:Підприємство” являє собою сукупність механізмів, призначених для маніпулювання різними типами об'єктів предметної області. Конкретний набір об'єктів, структури інформаційних масивів, алгоритми обробки інформації визначає конкретна конфігурація. Разом з конфігурацією система “1С:Підприємство” виступає в якості вже готового до використання програмного продукту, орієнтованого на певні типи підприємств і класи розв'язуваних завдань.

Конфігурація створюється штатними коштами системи. Конфігурація звичайно поставляється фірмою «1С» у якості типової для конкретної області застосування, але може бути змінена, доповнена користувачем системи, а також розроблена заново [63].

Система “1С:Підприємство” має компонентну структуру. Частина можливостей, надаваних системою для рішення завдань автоматизації, є базовими, тобто підтримуються в будь-якому варіанті поставки системи. Це, насамперед, механізми підтримки довідників і документів. Інші можливості реалізуються компонентами системи: наприклад, ведення списку бухгалтерських рахунків. Таким чином, склад установлений компонент визначає функціональні можливості системи.

Усього існують три основних компоненти: «Бухгалтерський облік», «Оперативний облік», «Розрахунок». Кожен компонент розширює можливості системи своїм механізмом обробки інформації. Ці механізми не можна однозначно зіставити з конкретними завданнями автоматизації предметної області, однак, вони мають досить чітку спрямованість, що визначає вибір складу необхідних компонентів, для створення конкретної конфігурації [64].

Види і опис компонент прогами “1С:Бухгалтерія” наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Види і опис компонент у програмі “1С:Підприємство”

На етапі конфігурування визначається структура інформаційної бази, розробляються алгоритми оброблення даних, форми діалогів і вихідних документів. Інформаційна база проектується на рівні передбачених в інформаційній системі типів об'єктів предметної області, що підлягають обробленню. Це: константи, довідники, документи, регістри, перерахування, журнали розрахунків, бухгалтерські рахунки, операції, проведення та ін. На етапі виконання користувач, оперуючи уже конкретними поняттями, які описані на етапі конфігурування системи, формує інформаційну базу і здійснює всі необхідні для виконання його професіональної діяльності розрахунки. Об'єкти, якими оперують в процесі створення та експлуатації інформаційної системи «1С: Підприємство», поділяються на базові, тобто використовувані в усіх компонентах системи, та об'єкти, притаманні певній компоненті. До базових об'єктів відносять: константи, довідники, перерахування, документи, журнали, звіти і обробки.

Об'єктами типу «Константа» в системі вважаються довідкові дані які змінюються зрідка (назва фірми, її ідентифікаційний код, адреса, ставка ПДВ тощо). В інформаційній системі «1С: Підприємство» можна описати безмежну кількість констант. Як приклад наведено фрагмент списку констант компоненти Бухгалтерський облік для України версія 7.7:

Рис.1.6 Константи в програмі “1С:Підприємство”

Для описання довідкових даних з деякою множиною значень в системі використовуються об'єкти типу Довідник. До першої категорії належать такі довідники, як номенклатура, співробітники, контрагенти і т. ін. Для розрахунків використовуються довідники: валют, податки і відрахування, ставки ПДВ, варіанти розрахунку податків і т. ін. Групу допоміжних складають довідники: одиниці вимірювання, об'єкти та ін., а підпорядкованих -- договори, ставки податків і відрахувань тощо. Довідники інформаційної системи «1С: Підприємство» бувають двох видів: ієрархічні і прості. В ієрархічних довідниках (до них належать усі довідники об'єктів обліку та аналітичні довідники) елементи поділено на групи та підгрупи, що дає змогу користувачеві формувати будь-які аналітичні дані.

Одним із основних понять в системі «1С: Підприємство» є «Документ». У своїй більшості документи, які використовуються в інформаційній системі «1С: Підприємство», -- це своєрідні електронні аналоги звичайних паперових документів, що використовуються на об'єкті управління і призначені для збереження основної інформації про всі господарські події, здійснювані на ньому в певному періоді.

Журнали в інформаційній системі «1С: Підприємство» використовуються для роботи з документами. Працюючи з журналом, користувач може формувати документи, переглядати їх, а також редагувати і знищувати. Усі журнали в інформаційній системі «1С: Підприємство» можна розподілити на кілька типів, які відрізняються один від одного за способами створення і функціональними можливостями. Але в журналі будь-якого типу можна працювати з документами -- вводити, переглядати, редагувати і т. ін. Звичайний журнал призначено для роботи з документами одного виду (наприклад, журнали «Каса», «Банк», «Заробітна плата» тощо). Отже, різниця між додатковим і звичайним журналами полягає в тому, що додатковий журнал використовується для групування документів за їх видами, а загальний журнал дає змогу розподілити документи за значеннями їхніх реквізитів. Журнал «Інші» використовується для роботи з документами, для яких в системі не визначено певні журнали. Система «1С: Підприємство» дає змогу встановлювати між будь-якими документами відношення підпорядкованості «один до багатьох». Тому користувач під час роботи може відкрити журнал підпорядкованих документів, який містить документи, підпорядковані вибраному документу.

Для отримання результатної (звітної) інформації в інформаційній системі «1С: Підприємство» використовуються об'єкти, які називаються «Звіти» та «Оброблення». Назви «Звіти» та «Оброблення» відображують два типи задач, які розв'язуються в системі (рис. 1.8). До першого типу належать задачі, при розв'язуванні яких формується різноманітна звітність: бухгалтерська, фінансова, податкова, статистична тощо. До другого -- задачі, пов'язані з виконанням різноманітних дій з інформацією (наприклад, вилучення з системи застарілих даних, імпорт інфор-мації із однієї системи в інші).

Рис.1.7 Звіт про фінансові результати

Упровадження і функціонування інформаційної системи «1С: Підприємство» відбувається у два розподілених в часі етапи: настроювання і безпосередня робота користувача з розв'язування економічних задач. Метаданими в інформаційній системі «1С: Підприємство» називається сукупність об'єктів метаданих, налаштованих на збереження та оброблення інформації про фінансово-господарську діяльність певного підприємства. Характеристику основних видів об'єктів метаданих, які використовуються в інформаційній системі «1С: Підприємство». Головною властивістю будь-якого об'єкта метаданих є ідентифікатор -- коротка назва об'єкта. При створенні нового об'єкта метаданих йому автоматично присвоюється умовний ідентифікатор, який складається із слова «Новий» та цифри. Поряд з поняттям метаданих в системі використовується поняття «структура метаданих», під якою розуміється модель предметної області.

Користувацьким інтерфейсом в інформаційній системі «1С: Підприємство» називається сукупність команд головного меню і панелей інструментів, налаштованих на роботу з конкретними об'єк-тами даних -- довідниками, журналами, документами і т. ін. Мета створення інтерфейсу -- забезпечити швидкий доступ користувачів до інформації, яка необхідна для виконання їхніх обов'язків.

Права в системі «1С: Підприємство» визначають повноваження користувачів на роботу з інформацією, яка обробляється в системі. Операцією призначення прав користувачеві вирішуються дві основні задачі. З одного боку, обмежується коло користувачів конфіденційною інформацією, з іншого -- заборона виконання окремих операцій (в першу чергу, операцій знищення і коригування даних) дає змогу в певній мірі запобігти можливим втратам інформації.

Конфігурація створюється за допомогою «Конфігуратора» і використовується в системі для реалізації модулів.

Модулем називається програма на вмонтованій об'єктно-орієнтованій мові системи «1С: Підприємство». Модулі розташовуються в заданих точках структури метаданих і викликаються в певні моменти роботи системи. Наприклад, в системі існує режим введення нового документа -- введення на основі. Суть цього режиму полягає в тому, що за основу береться документ-зразок, з якого в новий документ переноситься інформація. Алгоритм перенесення інформації з документа-зразка в новий документ і зберігатиметься в модулі, який «прив'язаний» до цього документа.

Крім режимів Конфігуратор та “1С: Підприємство” в системі існує й режим Наладчик. Наладчик -- це допоміжний зовнішній засіб, за допомогою якого здійснюється настроювання (з рос. -- отладка) програмних модулів, створених в режимі конфігурування. У цьому режимі виконуються такі процедури:

- покрокове виконання модуля;

- розставляння точок зупинок виконання модуля;

- переривання і продовження виконання модуля;

- налаштування кількох модулів одночасно;

- перегляд гілки викликів процедур і функцій;

заміри продуктивності.

Таким чином програмний продукт “1С:Підприємство” є повнофункціональною системою з ведення бухгалтерського обліку.

Отже, аналіз літературних джерел [35, 63, 64] дозволив визначити, що основним комп'ютерним засобом навчання з дисципліни «Бухгалтерський облік» є програмний продукт “1С:Підприємство”. Програмний продукт “1С:Підприємство” як засіб вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” став основою нашого подальшого дослідження.

Висновки до розділу 1

1. Аналіз сучасних тенденцій вищої освіти виявив підвищення актуальності використання комп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку.

Це обумовлено можливостями таких фахівців застосовувати комп'ютерні технології, що впливають на зміст праці: зменшується кількість механічних операцій з обробки документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітів. Облікове навчання стає більш творчим, спрямованим на організацію та удосконалення обліку.

Аналіз існуючої системи використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” виявив її фрагментарність, відсутність цілісності, що не забезпечує якісного формування відповідних умінь. Проведено аналіз традиційних методів навчання з дисципліни “Бухгалтерський облік” та виявлено такі недоліки як недостатнє використання комп'ютерних технологій у процесі навчання. Це зумовило необхідність удосконалення підготовки студентів та розробки методики комп'ютерних технологій за цим напрямком в межах дисципліни «Бухгалтерський облік».

2. Аналіз літературних джерел дозволив визначити, що застосування комп'ютерних технологій у процесі вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” значно підвищує продуктивність навчання студентів, мотивує іх до навчання, а в подальшому і підвищить продуктивність їх праці як бухгалтерів. Організація бухгалтерського обліку в умовах його комп'ютеризації залежить у першу чергу від реалізованого на відповідних технічних засобах програмного забезпечення. Отже, вибір програмного забезпечення є найважливішим моментом у створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку, оскільки відповідає вибору форми обліку у процесі вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”.

3. Проведений аналіз літературних джерел дозволив встановити, що раціональною основою вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” є комп'ютерні технології. За результатами аналізу класифікації засобів комп'ютерних технологій з дисципліни “Бухгалтерський облік» для формування відповідних умінь обрано програмний продукт “1С:Підприємство”.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”

2.1 Аналіз змісту дисципліни “Бухгалтерський облік”

Перехід до ринкової форми господарювання в Україні послужив основою для реформування бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Дійсна реформа сприяє створенню в Україні великого акціонерного капіталу і розвитку консолідованих підприємств, а бухгалтерський облік стає одним з елементів керування підприємством. У зв'язку з цим підвищуються вимоги до працівників фінансової служби, їхньої кваліфікації і практичних навичок.

Програма вивчення нормативної дисципліни «Бухгалтерський облік» складена відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напрямку підготовки фахівців економічного профілю, і охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом.

Предметом вивчення «Бухгалтерського обліку» є об'єкти бухгалтерського обліку та аудиту; способи оцінки об'єкта; загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку; облікові процедури; облік окремих видів господарських операцій підприємств; фінансова звітність.

Зміст дисципліни “Бухгалтерський облік” розкривається в темах: “Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об'єкти”, “Метод бухгалтерського обліку”, “Система бухгалтерського обліку”, “Облік власного капіталу”, “Облік необоротних активів”, “Облік запасів”, “Облік оплати праці і розрахунків з персоналом”, “Облік витрат підприємства”, “Облік готової продукції, товарів та їх реалізації”, “Облік грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій”, “Облік фінансових результатів”, “Облік інвестицій”, “Фінансова звітність”, “Управлінський облік в економіці”, “Витрати на виробництво і калькулювання собівартості продукції”, “Витрати на виробництво і калькулювання собівартості продукції”, “Облік фінансових результатів по центрах відповідальності”.

У темі “Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об'єкти” вивчаються такі питання: загальне поняття про облік; виникнення та роль господарського обліку в суспільстві; місце обліку в системі управління; бухгалтерський облік як наука, його зв'язок з іншими науками; бухгалтер як професія; бухгалтерський облік як інформаційна база управління підприємством; види бухгалтерського обліку; фінансовий і управлінський облік; податковий облік; ресурси підприємства, їх кругообіг як предмет бухгалтерського обліку; активи підприємства, їх зміст і класифікація; капітал, його види і зміст при різних формах власності; забезпечення витрат і платежів, цільове фінансування; зобов'язання підприємства; основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У темі “Метод бухгалтерського обліку” вивчаються такі питання: метод бухгалтерського обліку як сукупність методичних і технічних прийомів; поняття збалансованості та його використання в економіці; балансове рівняння та його модифікації; бухгалтерський баланс; значення, структура та зміст балансу; фінансова звітність, її види і значення; взаємозв'язок фінансової звітності з загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку; бухгалтерські рахунки як інформаційна модель об'єктів обліку, їх побудова і принципи запису на них, класифікація рахунків; план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій в Україні; подвійність в економіці і її використання в бухгалтерському обліку; принцип подвійного запису на рахунках та його контрольне значення. синтетичний та аналітичний облік; документація; зміст і класифікація облікових документів; інвентаризація; значення та види інвентаризацій; оцінка і калькуляція як спосіб вартісного вираження об'єктів обліку.

У темі “Облік оплати праці і розрахунків з персоналом” вивчаються такі питання: основи організації обліку праці та витрат на її оплату; форми і системи оплати праці; основна и додаткова заробітна плата; мінімальна заробітна плата; облік персоналу і використання робочого часу; облік встановлених норм виробітку; способи обліку виробітку при різних формах оплати праці; нарахування заробітної плати; утримання із заробітної плати; державне пенсійне і соціальне страхування; облік розрахунків з персоналом по оплаті праці; облік розрахунків з органами державного пенсійного і соціального страхування; облік розрахунків з персоналом по інших операціях.

У темі “Облік витрат підприємства” вивчаються такі питання: витрати на виробництво; класифікація витрат по економічних елементах; їх групування по економічних елементах, статтях калькуляції в плануванні та обліку; завдання обліку витрат за їх елементами; поняття та номенклатура елементів витрат; облік матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації необоротних активів, інших операційних витрат, інших витрат діяльності; облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); облік витрат допоміжних виробництв; облік витрат від браку; незавершене виробництво; витрати діяльності; витрати операційної діяльності; облік загальновиробничих витрат; розподіл загальновиробничих витрат; облік адміністративних витрат; облік інших витрат операційної діяльності; інші витрати звичайної діяльності; надзвичайні витрати.

У темі “Облік готової продукції, товарів та їх реалізації” вивчаються такі питання: визначення готової продукції; калькулювання фактичної виробничої собівартості готової продукції; облік випуску готової продукції; облік руху готової продукції в місцях зберігання і бухгалтерії; методи оцінки вибуття готової продукції; облік продажу готової продукції; облік товарів; облік надходження і реалізації товарів в оптовій торгівлі; облік товарів у місцях зберігання; звітність матеріально-відповідальних осіб; облік товарів у бухгалтерії; облік продажу товарів у роздрібній торгівлі за готівку; облік продажу товарів у кредит; ціноутворення і калькуляція в громадському харчуванні; облік сировини і товарів; облік виробництва і реалізації продукції та товарів; особливості обліку витрат обігу на підприємствах торгівлі та громадського харчування.

У темі “Облік фінансових результатів” вивчаються такі питання: доходи підприємства: визначення та класифікація; облік доходів від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг); собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг); облік доходів і витрат від іншої операційної діяльності; облік результатів діяльності від участі в капіталі; облік доходів і витрат фінансової діяльності; облік доходів і витрат іншої звичайної діяльності; порядок обчислення і сплати податку на прибуток; облік податкових різниць з податку на прибуток; облік формування фінансових результатів від усіх видів діяльності; облік використання прибутку та створення резервного капіталу; облік нарахування та виплати дивідендів учасникам товариства; оподаткування дивідендів; облік нерозподіленого прибутку або непокритих збитків; облік банкрутства підприємств.

У темі “Облік інвестицій” вивчаються такі питання: види та класифікація інвестицій; капітальні інвестиції; облік капітального будівництва; облік будівельного виробництва; облік довгострокових і поточних фінансових інвестицій; облік фінансових інвестицій за методом участі в капіталі; облік фінансових інвестицій, придбаних з метою наступного продажу; облік фінансових інвестицій, які утримуються до їх погашення.

У темі “Фінансова звітність” вивчаються такі питання: призначення фінансової звітності в умовах ринкової економіки; завершення бухгалтерського циклу; забезпечення достовірності інформації в фінансовій звітності; зміст, призначення і порядок складання форм фінансової звітності; примітки до фінансової звітності; взаємозв'язок форм фінансової звітності.

У темі “Управлінський облік в економіці” вивчаються такі питання: визначення та загальні принципи; організація управлінського обліку на підприємстві; користувачі інформації управлінського обліку; об'єкти управлінського обліку та калькулювання витрат; центри витрат, відповідальності і прибутку; внутрішня система облікової інформації, її організація та використання.

У темі “Витрати на виробництво і калькулювання собівартості продукції” вивчаються такі питання: собівартість продукції та її складові; витрати, що включаються і не включаються до собівартості продукції; прямі і непрямі витрати; змінні і постійні витрати; статті калькуляції витрат; зв'язок управлінського і фінансового обліку; облік і калькулювання собівартостості продукції за повними витратами; віднесення на собівартість продукції; віднесення та розподіл непрямих витрат; облік і калькулювання собівартості продукції за неповними витратами; облік загальновиробничих витрат та їх віднесення на собівартість продукції; визначення маржинального доходу за змінними витратами; облік постійних витрат.

У темі “Облік адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрати операційної діяльності” вивчаються такі питання: організація аналітичного обліку адміністративних витрат за центрами їх виникнення; облік витрат на збут на підприємствах гуртової і роздрібній торгівлі; особливості обліку витрат підприємств громадського харчування; облік інших витрат операційної діяльності.

У темі “Облік фінансових результатів по центрах відповідальності” вивчаються такі питання: облік та визначення фінансових результатів діяльності за центрами витрат, відповідальності і прибутковості; калькулювання прибутковості окремих видів продукції, сегментів діяльності, структурних підрозділів, спільних проектів.

2.2 Аналіз методів, засобів і форм навчання дисципліни “Бухгалтерський облік”

Методами навчання дисципліни “Бухгалтерський облік” є сукупність способів і прийомів спільної роботи викладача і студентів. В результаті такої взаємодії досягається мета навчання дисципліні “Бухгалтерський облік”, засвоюються знання, формуються уміння та навички. Підхід до класифікації методів виходячи з характеру навчально-пізнавальної діяльності студентів діляться на пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемно-пошукові, дослідницькі. Вони також реалізуються за допомогою слова, наочності та практичних дій. За етапами навчання, де ставляться різні конкретні завдання, виділяють методи придбання знань, формування вмінь і навичок, застосування знань, закріплення знань і умінь. У навчанні дисципліни “Бухгалтерський облік” широко використовуються словесні методи, де джерелом знань є такі словесні методи навчання як розповідь, лекція, бесіда, пояснення, диспут, навчальна дискусія. Також використовуються письмові словесні методи навчання такі як підручники і навчальні посібники, методичні вказівки, праці вчених економістів, словники, довідники, закони, нормативи, бухгалтерські журнали, бюлетені та інші друковані видання. У процесі вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” цей метод поєднується з усними словесними, наочними і практичними методами.

Викладачі з урахуванням конкретних умов звертаються до лекційному методу викладу навчального матеріалу. Лекція являє собою систематизоване, послідовне виклад викладачем теми, розділу проблеми. У лекції доказово викладається основний теоретичний матеріал, а деякі другорядні і фактичні дані (таблиці, схеми, діаграми) пропонуються студентам для самостійного вивчення за підручником, навчальним посібником, роздатковим матеріалом.

Лекція вимагає особливо ретельної підготовки за такими етапами: формулювання теми; визначення цілей і завдань; відбір нового навчального матеріалу з теми; добірка основних положень пройденого матеріалу, який відтворюється в пам'яті студентів для успішного засвоєння нових знань; підготовка наочних посібників і засобів для їх демонстрації; формулювання питань і подвопросов як план лекції; підготовка системи питань для активізації студентів, для короткої розмови, якщо її передбачає викладач, для узагальнення та закріплення основного змісту матеріалу, викладеного методом лекції. Практичні методи навчання з дисципліни “Бухгалтерський облік” включають практичні роботи, передбачені в програмах дисципліни, різні вправи, дослідницьку роботу.

У навчальному процесі з дисципліни “Бухгалтерський облік” використовуються дидактичні засоби навчання, які дозволяють його інтенсифікувати, дотримати основні принципи дидактики, активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати цілі занять. Дидактичні засоби навчання полегшують роботу і студентів, і викладачів. Студенти отримують розповсюдження друкування, розмноження і роздачу текстів лекцій, збірки вправ, завдань, переліку основних категорій бухгалтерського обліку, схем, таблиць та ін Засоби навчання входять в дидактичну систему поряд з цілями, змістом, методами та організаційними формами. У робочій навчальній програмі з дисципліни “Бухгалтерський облік” основними засобами навчання є підручники і навчальні посібники (традиційні, програмовані, електронні), структурно-логічні схеми, тестові завдання, наочні посібники, наочні засоби, засоби для демонстрації наочності, технічні засоби навчання. Основними групами наочних засобів є:

а) інформаційні навчально-наочні посібники;

б) допомоги для вправ і контролю знань.

Поряд з плакатами до групи інформаційних навчально-наочних засобів включаються роздавальні дидактичні матеріали. Це таблиці, схеми, графіки, формули. Вони в певній тематичної добірці лунають студентам, які використовують їх у міру викладу нового матеріалу, в процесі самостійної роботи з його вивчення і обговорення, а також для закріплення.