Методика використання комп’ютерних технологій при вивченні дисципліни "Бухгалтерський облік"

Теоретичні основи використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни "Бухгалтерський облік". Аналіз системи навчання дисципліни. Розробка та експертне оцінювання методики використання комп'ютерних технологій при вивченні даної дисципліни.

Рубрика Педагогика
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 08.08.2010
Размер файла 1,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Підґрунтям виділення критеріїв оцінки розробленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” були підходи щодо дослідження процесу формування умінь в рамках підготовки фахівців, запропоновані В.Лобашев [33], В.Соловйов [58] та іншими. Основними критеріями обрано мотивацію навчальної діяльності, рівень сформованості умінь з використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”.

Мотивацію навчальної діяльності як критерій визначено на підставі висновків вчених [33, 60], які вважають, що однією з умов ефективного оволодіння студентами комплексом професійних умінь є рівень сформованості мотивації до навчальної діяльності.

Для дослідження мотивації навчальної діяльності може використавуватись методика, розроблена А.Реаном [54]. За цією методикою досліджуваним пропонувалось оцінити за 5-бальною шкалою мотиви їх навчальної діяльності (табл. 3.2). При цьому вважати, що 1 бал відповідає мінімальній значущості мотиву, 5 балів - максимальній. Обробка результатів здійснювалась шляхом розрахунку середньоарифметичного значення оцінки мотиву досліджуваних. Висновок щодо переваги мотивів формулювався на основі порівняння отриманих значень: чим більшою є сума балів, тим більш значущим є мотив.

Таблиця 3.3

Оцінка мотивів навчальної діяльності до експерименту, бали

Мотиви навчальної діяльності

Середня оцінка мотивів

1

2

1. Бути висококваліфікованим фахівцем

2. Отримати диплом

3. Успішно продовжити навчання

4. Отримувати позитивні оцінки на екзаменах

5. Постійно отримувати стипендію

6. Отримати глибокі і міцні знання

7. Бути постійно готовими до наступних занять

8. Не запускати вивчення предметів

9. Не відставати від однокурсників

10. Забезпечити успішність професійної діяльності

11. Виконувати педагогічні вимоги

12. Добитися поваги викладача

13. Бути прикладом для однокурсників

14. Добитися схвалення батьків і оточуючих

15. Уникнути осуду за погане навчання

16. Отримати інтелектуальне задоволення

Рівень сформованості умінь використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” визначаємо за рівнем засвоєння навчального матеріалу за методикою запропонованою В.Беспалько [3].

У відповідності до методики, що використовується для оцінки знань та умінь студентів наведена класифікація за чотирма рівнями засвоєння:

- 1-й рівень - впізнавання об'єктів або процесів (репродуктивна несамостійна діяльність, виконувана «з підказкою»); Студент має фрагментарні знання при незначному загальному їх обсязі (менше половини навчального матеріалу) при відсутності сформованих умінь та навичок з ведення бухгалтерського обліку.

- 2-й рівень - відтворення (самостійна репродуктивна діяльність, виконувана по пам'яті або алгоритмом); Студент має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити репродуктивно; може з допомогою вчителя виконати просте навчальне завдання з бухгалтерського обліку; має елементарні, нестійкі навички з ведення бухгалтерського обліку та роботи на комп'ютері.

- 3-й рівень - евристичний (самостійна продуктивна діяльність, виконувана за самостійно створеному алгоритмом або типовим алгоритмом, перетвореному в ході самої дії); Студент вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; може пояснити основні поняття бухгалтерського обліку, наводить власні приклади на підтвердження деяких тверджень; вміє виконувати навчальні завдання, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни “Бухгалтерський обік”.

- 4-й рівень - творчий (наприклад розробка нового алгоритму рішення практичного завдання); Знання, вміння і навички студента повністю відповідають вимогам державної програми. Студент має стійкі системні знання з бухгалтерського обліку та продуктивно їх використовує; вміє вільно користуватися програмою “1С:Підприємство”.

Якість вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” можливо перевірити використовуючи коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу.

Коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу: (3.1)

Кзасв. = 3.1

де n - кількість балів, набраних студентом;

N - максимальна кількість балів.

Таким чином, рівень засвоєння навчального матеріалу може бути використаний для оцінювання якості вивчення дисципліни у студента і виставлення оцінки.

Висновки до розділу 3

1. На основі аналізу літературних джерел виділено і розроблено основні компоненти методики методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”, а саме: мету, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання, критерії і методи оцінки та технологію реалізації. Метою методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік» визначено формування у майбутніх фахівців економічного профілю умінь з бухгалтерського обліку засобами комп'ютерних технологій. Її завданнями визначено: формування у студентів уміння щодо обліку товаро-матеріальних цінностей; формування у студентів уміння щодо обліку основних засобів; формування у студентів уміння щодо обліку інвестицій; формування у студентів уміння щодо обліку грошових коштів; формування у студентів уміння щодо обліку доходів та витрат; формування у студентів уміння щодо нарахування, виплати та обліку витрат на заробітню платню та соціальні заходи; формування у студентів уміння щодо створення та формування звітності; формування у студентів уміння щодо нарахування та обліку податків; позитивний вплив на мотивацію навчальної діяльності при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”.

2. Основою розробки методики є як загальнодидактичні принципи навчання (науковості, системності і послідовності, свідомості і активності, індивідуального підходу, міцності знань, навичок і умінь), так і специфічні принципи, які відображаються сутність економічної освіти (практичної спрямованості, інноваційності).

3. Зміст розробленої методики представлено теоретичною і практичною частинами. Теоретична частина спрямована на формування у студентів системи знань щодо основ з обліку при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік» шляхом проведення лекційних занять при застосуванні модуля 1 “Основи бухгалтерського обліку”, модуля 2 “Фінансовий облік”, модуля 3 “Управлінський облік”. Практична частина включає проведення практичних робот за темами: “Знайомство з програмою “1С:Підприємство””, “Журнали розрахунків в програмі “1С:Підприємство””, “Поточний облік в програмі “1С:Підприємство””, “Облік необоротних активів та власного капіталу в програмі “1С:Підприємство””, “Облік запасів в програмі “1С:Підприємство”” , “Облік грошових коштів, розрахункові операці в програмі “1С:Підприємство””, “Облік оплати праці і розрахунків з персоналом в програмі “1С:Підприємство””, “Особливості обліку основних засобів в програмі “1С:Підприємство””, “Особливості обліку собівартості і калькулюванню продукції в програмі “1С:Підприємство””, “Облік витрат підприємства в програмі “1С:Підприємство””, “Облік фінансових результатів в програмі “1С:Підприємство”” “Облік інвестицій в програмі “1С:Підприємство”” “Нарахування та облік податків в програмі “1С:Підприємство”” “Фінансова звітність в програмі “1С:Підприємство””.

4. На основі аналізу літературних джерел та визначеної мети, завдання, принципів та змісту методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” визначено застосування в рамках підготовки студентів для ведення обліку алгорітмічних та проблемно-пошукових методів навчання. Проведений аналіз першоджерел, досвіду підготовки фахівців економічного профілю дозволив виділити серед ефективних засобів формування умінь щодо ведення бухгалтерського обліку програмне забезпечення “1С:Підприємство”. Програмне забезпечення “1С:Підприємство” - це універсальна програма для ведення бухгалтерського обліку, тому вона є і сучасним засобом навчання, яка являє собою гнучку настроювану облікову систему.

5. Критеріями оцінки розробленої методики обрано мотивацію навчальної діяльності; якість вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” та рівень сформованості умінь, який визначається на основі виконаних студентами практичних завдань з використанням програми “1С:Підприємство”.

РОЗДІЛ 4

ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ МЕТОДИКИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”

4.1 Сутність та методика реалізації експертного оцінювання у ВНЗ

Об'єктивність результату будь-якого прикладного дослідження безпосередньо залежить від конструктивності процедур і їх алгоритмізації. Хоча регламентація процедур експертного дослідження всесторонньо описана у науково-методичній літературі, процес удосконалення та конкретизації даної проблеми в дослідженнях з менеджменту освіти продовжується. Актуальність цих розроблень продиктована передусім швидкими темпами розвитку технологізації аналітичних та оцінювальних методик в освітньому менеджменті та запитами громадськості не тільки щодо результатів оцінювання педагогічної системи вищої школи, але і щодо самої організації експертного оцінювання.

Розглянемо трактування понять, пов'язаних з експертним оцінюванням. Термін "процедура" трактується як встановлення порядку дій при проведенні певних операцій чи науково-практичної діяльності [33]; визначена послідовність пізнавальних і організаційних заходів чи дій під час застосування вибраного методу до якогось складного об'єкта дослідження; модифіковані форми методу, які відповідають специфіці предметної сфери науки та об'єкта дослідження [20]. Процедурами називають також інструментарій експертного оцінювання: рецензування, інтерв'ювання, анкетування [58]. Сукупність методів і процедур складають методику [20]. Близьким до розглядуваного є поняття "алгоритм" - чітко задана послідовність виконання тих чи інших дій, змін, обчислень над окремими об'єктами чи їх сукупністю [58, с.158]. Сутнісний зв'язок між поняттями "процедура" та "алгоритм" є діалектичним. Тобто процедури - це етапи експертного оцінювання. Алгоритми, у свою чергу, це конкретні дії для виконання кожного етапу.

Існують різні підходи до процедур оцінювання. Зокрема, за умови операційного підходу вибирається критерій, згідно з яким необхідно оцінювати ступінь ефективності того чи іншого способу дії; далі розглядається перелік можливих способів дій; потім ураховуються прогнозовані і випадкові умови; останній крок - приймається до уваги характер досліджуваного об'єкта (суб'єкта), його можливу протидію [65].

Процедури освітнього експертного оцінювання аналогічні до процедур будь-якого оцінювання, а також до проведення соціально-психологічних, психологічних, психолого-педагогічних, соціологічних досліджень.

Якщо експертиза проводиться за замовленням навчального закладу, тобто має характер педагогічного аудиту, у змісті процедур передбачається укладання договору, який визначав би предмет педагогічного аудиту, технічні умови, терміни виконання, порядок-здачі-прийому роботи, відповідальність сторін, можливість дострокового договору, порядок розгляду спірних ситуацій, додаткові послуги, юридичні адреси та банківські реквізити сторін [4]. Проаналізуємо питання побудови оцінювання. Наприклад, В.Маслов [38] алгоритм процедури оцінювання будує у такому порядку: формулювання мети і завдань оцінювання; добір інформації, необхідної для оцінювання; розроблення програми (плану роботи) оцінювальної діяльності; добір виконавців та їх інструктаж; організація здійснення контрольної діяльності; збирання, систематизація, первісний аналіз інформації; узагальнення підсумкової інформації та її аналіз; розроблення пропозицій щодо покращення справ та їх документальне оформлення.

Досить детально алгоритмізує процедури експертного оцінювання В.Черепанов [65]. Він виділяє підготовчий етап, етапи діяльності робочої групи, експертної комісії, технічної групи і заключний етап. Відмінність такого підходу (порівняно з іншими) полягає в тому, що пропонується структура процедур за повним циклом дослідження. Для прикладу, один з алгоритмів етапу робочої групи передбачає проведення пілотного дослідження з подальшим доробленням системи критеріїв, анкет і методики відбору експертів. Однак, автор не розглядає питання формування гіпотетичних оцінок. Не досить чітко представлений алгоритм заключного етапу, не визначено ролі і місця самооцінок навчального закладу. Однак, не зважаючи на зазначене, ці процедурні алгоритми до цього часу слугують орієнтиром у побудові моделей системи технологій експертного оцінювання.

Т.Новикова [8] процедури експертного оцінювання інновацій описує за такою схемою: реєстрація заявки на експертну діяльність; вибір та узгодженість експертної групи; узгодженість та обумовленість термінів проведення експертизи; проведення експертизи і підготовка експертного висновку; визначення можливостей наступної реалізації інновації. Характерною рисою цих експертних процедур є те, що автором детально розписано функції всіх суб'єктів експертного оцінювання і сформовано вимоги до структури експертних висновків.

Аналізуючи інші дослідження з експертного оцінювання, простежуємо тотожність його основних процедурних елементів: підготовчий, організаційний і заключний етапи. Дослідники лише варіюють алгоритмічні дії всередині кожного етапу відповідно до концепцій експертного оцінювання і специфічних організаційно-педагогічних засад.

Окрім загальноприйнятих технологічних процедур, вирізняють процедурні елементи, які застосовує безпосередньо експерт. Зокрема, йдеться про процедури інтерпретаційні (виявлення значення об'єкта) та герменевтичні (виявлення смислу, занурення в поняття). Використання цих процедур обумовлене тим, що завдання експерта полягає “не просто в дескрипції (описі) досліджуваної предметної області, а в тому, щоб дана дескрипція була виражена в аксіологічних поняттях, тобто в термінах ціннісних висловлювань” [44 с.151].

Однією із процедур, яка ще мало представлена у публікаціях, є обумовлення прав та обов'язків експертів. Незважаючи на те, що вони законодавчо закріплені, у кожному окремому випадку ці поняття можуть конкретизуватись. Важливою процедурою експертного оцінювання є опитування експертів, яку М.Китаєв [4] називає складною та делікатною науковою роботою, а не просто способом отримання загальних суджень. Успішне проведення експертного оцінювання залежить також від створення психологічного мікроклімату в процесі опитування, забезпечення зацікавленого і активного ставлення експертів до результатів експертизи. Слушною є думка С.Кримського [26, c.117] про те, що найчастіше вартісним є не сам процес формування групової оцінки, а правомірність результату цього процесу.

Отже, у розробленнях з експертного оцінювання наявним є процедурний алгоритм як сукупність послідовних дій якогось етапу; алгоритм процедур як встановлений порядок формування етапів, які, в свою чергу, включають систему конкретних послідовних дій.

Обумовлення і прийняття алгоритму процедур експертизи здійснюється на підготовчому етапі. До їх формування застосовують два загальноприйняті концептуальні підходи: побудова моделі явища чи процесу, який досліджується, до початку експертного оцінювання і в ході пізнання суті об'єкта дослідження [26].

Після проведення процедур вимірювання та експертного оцінювання рекомендують проводити аналіз процедур, їх нормоконтроль, а також виокремлювати певні еталони процедур, дій, обставин, умов їх виконання [33].

Таким чином, у наукових працях всебічно розглянуто формування процедур та алгоритмів експертного оцінювання. Однак, управлінська практика в системі освіти і далі потребує прикладних досліджень в аспекті уніфікації, нормоконтролю, виділення і деталізації структурних елементів, поглиблення технологічних аспектів, обумовлення функцій суб'єктів у всіх процедурних алгоритмах експертного оцінювання.

На основі проаналізованих джерел, доходимо висновку про обумовлення трьох типів процедур освітньої експертизи: доекспертних, власне експертних і післяекспертних. У перші із зазначених процедур входять вибір та ідентифікація об'єкта, формування цілепокладання, вибір суб'єктів та обґрунтування їх функцій у кожному процедурному алгоритмі, обумовлення прав та обов'язків експертів, інструментарію, укладання процедурних алгоритмів та їх нормоконтроль, розроблення системи технологій, формування системи параметрів, показників, критеріїв оцінювання.

Власне експертні процедури включають вибір і групування об'єктів, їх опис, збір самооцінок, формування гіпотетичних оцінок, індивідуальні та групові експертні оцінки об'єктів за системами параметрів, показників та критеріїв оцінювання, узгодження групових оцінок, вибір та оцінка рекомендацій, побудову прогностичних моделей розвитку об'єктів.

Такі процедури, як прийняття рішень на основі експертних оцінок, що включають вибір способів розвитку об'єкта, формування освітньої політики та цілепокладання на основі експертних оцінок, консультування, відносять до післяекспертних процедур.

Вибір процедур може залежати від таких чинників:

- кваліфікації експертів (експертам можуть запропонувати схему проведення, а можуть довірити самим її розробити);

- рівня стартової (наявної) представленої інформації (заклад освіти надає повністю інформацію, частково, не надає зовсім);

- мети експертизи (підтвердити реальність наявної інформації, відхилити інформацію як нереальну, доповнити інформацію новими даними частково; збір, оброблення та експертні висновки здійснюються самими експертами);

- методів оцінювання.

Елементами технологізації процедур експертного оцінювання є таблиці, протоколи, діагностичні карти, кваліметричні моделі.

Алгоритм процедур експертного оцінювання локальних чи комплексних аспектів педагогічних об'єктів можна представити за такими етапами:

1. Ідентифікація об'єкта експертизи; окреслення меж параметрів цього об'єкта.

2. Виділення основних ознак об'єкта з позицій системного підходу та складання його описової моделі. Розпізнавання параметрів статичного чи динамічного станів об'єкта.

3. Чітка регламентація часових параметрів у експертному дослідженні, зокрема: оцінка динаміки розвитку об'єкта в заданих часових межах на основі моніторингових досліджень; оцінка результату педагогічного проекту чи системи у фіксований момент часу; оцінка ефективності навчально-виховної діяльності за певний проміжок часу тощо.

4. Обумовлення цілепокладання експертного оцінювання, побудова дерева цілей.

5. Відбір, оцінка, підготовка експертів та формування експертної групи.

6. Укладання, адаптування або вибір еталонної моделі системи показників і критеріїв оцінювання.

7. Вибір моделі оцінювання педагогічного об'єкта: кваліметричної, шкально-критеріальної, критеріально-емпіричної.

8. Обумовлення процедурних моментів кожного етапу експертного оцінювання та їх нормоконтроль.

9. Відбір та експертна оцінка інструментарію дослідження

10. Збір та аналіз індивідуальних експертних оцінок.

11. Застосування методик отримання узгоджених колективних експертних оцінок.

12. Розробленн пакету рекомендацій, вибір та оцінка пакету.

13. Прогнозування розвитку системи педагогічного об'єкта.

14. Прийняття управлінських рішень та формування цілепокладання способів розвитку педагогічного об'єкта.

Для кожної з названих процедур розробляється відповідний алгоритм дій.

Можна виділити декілька підходів до проектування процедурних етапів для отримання індивідуальної експертної оцінки:

- експертні висновки готуються лише на основі поданих статистичних та емпіричних даних на основі нормовідповідності;

- експерт сам діагностує об'єкт дослідження і за власною моделлю показників готує експертні висновки;

- експерт називає набір діагностичних ознак, які необхідні йому для експертного твердження і чекає їх отримання.

Розглядаючи експертне оцінювання не з системного, а з діяльнісного підходу, доцільно, на нашу думку, всі процедури розписати за компонентами.

Розглядаючи експертне оцінювання не з системного, а з діяльнісного підходу, доцільно, на нашу думку, всі процедури розписати за компонентами, зображеними у таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Процедурна структура компонентів експертного оцінювання

Компоненти

Структура компонентів

1

2

Змістовий

Розробка методології, концептуалізація ідей, формування науково-методичного супроводу; методики оцінювання; норм, стандартів, мір; змісту показників, параметрів; оформлення прогностичних результатів; обумовлення прав та обов'язків експертів

Структурний

Структурування експертного оцінювання; виділення його домінант та пріоритетів; вибір суб'єктів, об'єктів, предмета, характеру і підстав; обумовлення критеріїв відбору цілей, процедур, засобів, кінцевого продукту

Діагностичний

Відбір експертів, підготовка та організація діагностування об'єктів; встановлення вибірки об'єктів експертного оцінювання.

Інструментальний

Пошук, адаптування, розробка інструментарію оцінювання; експертиза інструментарію та його апробація; застосування для експертного оцінювання

Процедурний

Розроблення етапів процедур на основі вибраної моделі експертного

оцінювання; планування та формування цілей кожного етапу; алгоритмізація окремих кроків; (наприклад, алгоритми оцінки базового комплексного показника, формування дерева цілей експертизи); аналіз та оцінка проведених процедур та нормоконтроль

Діяльнісний

Організація процесу експертного оцінювання на основі змістового, структурного, діагностичного, інструментального, процедурного компонентів моделі системи технологій експертного оцінювання

Результативний

Формування експертних висновків, узгодження експертних оцінок, підготовка прогностичної моделі об'єкта експертного оцінювання та рекомендацій щодо його розвитку

Структурування процедур та побудова алгоритмів експертного оцінювання допомагає передбачити функції всіх суб'єктів експертного оцінювання, визначати підходи, пріоритети в оцінюванні, регламентувати поведінку експертів, уникати впливу суб'єктивних факторів, посилювати організаторські аспекти, оптимізувати експертну діяльність у часі.

Таким чином, можемо зробити висновок, що процедури та алгоритми є вагомими інструментами оцінювання, відмінність між якими є незначною. Тому можна говорити про алгоритмічні процедури, якщо вони мають ознаки алгоритмів. Разом із тим, варто використовувати і поняття "процедурний алгоритм", тобто частину процедури, яка містить певну сукупність послідовність дій. Процедури експертного оцінювання є загальновідомими, оскільки містяться у всіх видах експертиз. Алгоритми експертного оцінювання педагогічних об'єктів відображені в алгоритмах побудови критеріїв, систем показників, методів індивідуальної та групової експертних оцінок.

4.2 Результати експертного оцінювання методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”

Дане експертне оцінювання здійснювалося методом експертних оцінок, сутність якого полягає у проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу розобленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” за якісними показниками та подальшим опрацюванням здобутих результатів. Такий вибір можна пояснити особливостями, притаманними даному методу, зокрема науковому обґрунтуванню усіх етапів; застосуванню кількісних методів у процесі організації, оцінюванню суджень експертів та обробці результатів експертизи. Так, за твердженням А.Киверялга [31, с. 119 ] , професійна педагогіка має великі перспективи для застосування методу експертних оцінок, особливо при складанні нових програм, оцінюванні навчальних матеріалів тощо, а це безпосередньо і становить предмет аналізу.

Раціональне використання інформації, отриманої від експертів, стає можливим за умов перетворення її у форму, зручну для подальшого аналізу і прийняття відповідних рішень. Саме тому важливе місце, на думку Б.Гершунського [10 с. 76], серед проблем експертного оцінювання займає кількісна обробка результатів опитування та їх подальша якісна, змістовна інтерпретація на підставі глибокого аналізу. Методи обробки думок експертів є достатньо різноманітними і вимагають, використання відповідного математико-статистичного апарату, який істотно залежить від специфіки досліджуваної проблеми.

Результат опрацювання матеріалів колективної експертної оцінки полягає у пошуку спільної думки та ступеня її узгодженості за кожним показником. Показниками узагальненої думки групи експертів можуть бути:

а) середньоарифметичне значення оцінки певного показника (у балах);

б) частота максимально можливих оцінок (10 балів), отриманих відповідним показником;

в) загальна оцінка навчального посібника з урахуванням коефіцієнта вагомості кожного показника якості відповідного посібника.

В оцінюванні розробленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” приймали участь есперти - викладачі УІПА.

Усього в опитуванні взяли участь 5 експертів. Об'єктом оцінювання є розроблена методика використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”. За запропонованою методикою В.Черепанова [65] оцінювались такі показники якості, як актуальність та значущість; науковість; повнота та завершеність; реалізація основних функцій; виклад матеріалу; відповідність ОКХ робленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”.

Свою оцінку експерти виставили в індивідуальну оцінювальну картку, яка містить зміст вимог до кожного показника й шкалу його оцінювання по 10-бальній системі. Отримані у такий спосіб дані становитимуть сукупність оцінок, виставлених експертом за кожним показником у балах, які набували значень від 1 до 10. У подальшому індивідуальні оцінки кожного експерта переносимо у зведену таблицю й на підставі цих оцінок будуємо зведену таблицю, яка містить ряд кількісних оцінок експертів за кожним оцінюваним показником, їх середньоарифметичне значення, коефіцієнт вагомості показника й результати математичного опрацювання та підсумок результатів оцінювання. Результат від добутку середньоарифметичного значення показника і коефіцієнта його вагомості відповідає рівню якості кожного показника. Сума усіх добутків визначає оцінку розробленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”. Зведені показники приведені у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Підсумкові результати визначення коефіцієнтів вагомості показників якості методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”

Показники якості

Сумарна кількість балів

Середньоарифметичне значеня кількості балів

Коефіцієнт вагомості

Рівень якості показника

1. Актуальність та значущість розробленої методики

44

8,8

0,16

1,41

2. Науковість

42

8,4

0,15

1,28

3. Повнота, завершенність, структурованність

43

8,6

0,16

1,34

4. Реалізація основних функцій

48

9,6

0,17

1,68

5. Виклад матеріалу (послідовність, логічність) та оформлення (відповідність нормам, естетичність)

49

9,8

0,18

1,75

6. Відповідність ОКХ

49

9,8

0,18

1,75

Загальна сума

275

63,4

1

9,20

Розрахунки середньо арифметичного значення кількості балів здійснюють за формулою (4.1):

? (4.1)

де Mj - середньоарифметичне значення величини оцінки j-го фактору;

Cij - ? значення величини оцінки j-го фактору i-м експертом;

n - кількість експертів, які входять в експертну групу.

У зведену таблицю 3.2 окрім обрахованих середньо арифметичних значень кожного показника було внесено коефіцієнти вагомості відповідних показників, визначених нами на попередньому етапі експертного оцінювання. Результат від добутку середньоарифметичного значення показника і коефіцієнта його вагомості відповідає рівню якості кожного показника. Сума усіх добутків визначає оцінку розробленої методики.

Додатково до показника Мj (середньоарифметичного значення оцінки за відповідний показник) для оцінювання розробленої методики доцільно визначити частоту максимально можливих оцінок, отриманих j?м фактором, за формулою (3.2):

k' j = (4.2)

де k'j - коефіцієнт частоти максимально можливих оцінок j-го фактора;

n' j? кількість максимально можливих оцінок (10 балів), отриманих j-м показником;

nj? кількість експертів, які оцінювали j-й показник.

Цей показник визначається для кожного оцінюваного фактора і набуває значення при зміні k'j від 0 до 1. В даному випадку k'j дорівнює 1. Таким чином виникає можливість отримати додаткові докази щодо репрезентативності оцінюваних розробленої методики.

Результати розрахунків оцінки методики за показникими якості та рівнями якості у табл. 3.2 представлено на рис. 4.1.

Аналіз даних рис. 4.1 показав, що за результатами експертного оцінювання розробленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” вагомими показниками якості виявилися виклад матеріалу та відповідність ОКХ, які набрали найбільшу кількість балів за оцінками експертів. Загальна оцінка розробленої методики за показником якості складає 9,20 балів, що вказує на досить високий рівень якості розробленої методики.

Рис. 4.1 Результати оцінки методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”

Висновки до розділу 4

На основі проаналізованих літературних джерел, доходимо висновку про обумовлення трьох типів процедур освітньої експертизи: доекспертних, власне експертних і післяекспертних. У перші із зазначених процедур входять вибір та ідентифікація об'єкта, формування цілепокладання, вибір суб'єктів та обґрунтування їх функцій у кожному процедурному алгоритмі, обумовлення прав та обов'язків експертів, інструментарію, укладання процедурних алгоритмів та їх нормоконтроль, розроблення системи технологій, формування системи параметрів, показників, критеріїв оцінювання.

Експертне оцінювання розобленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” здійснювалося методом експертних оцінок, сутність якого полягає у проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу за якісними показниками та подальшим опрацюванням здобутих результатів.

Для отримання результатів експертного оцінювання були розраховані такі показники як сумарна кількість оцінок експертів за кожним оцінюваним показником, їх середньоарифметичне значення, коефіцієнт вагомості показника, рівень якості показників та загальний рівень якості розробленої методики, й коефіцієнт частоти максимально можливих оцінок. Проведене експертне оцінювання розробленої методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” показало, що розроблена методика має високі результати за оцінками експертів. Загальна оцінка розробленої методики за показником якості складає 9,20 балів, що вказує на досить високий рівень якості розробленої методики. Найвагомими показниками якості виявилися виклад матеріалу та відповідність ОКХ, які набрали найбільшу кількість балів за оцінками експертів.

Таким чином, в ході експертного оцінювання підтвердилась гіпотеза про те, що реалізація методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”, розробленої на засадах застосування комп'ютерної програми для ведення бухгалтерського обліку “1С:Підприємство”, має сприяти підвищенню якості підготовки фахівців економічного профілю з дисципліни “Бухгалтерський облік”.

РОЗДІЛ 5

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ

ЗАПРОПОНОВАНОГО НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОДУКТУ

5.1 Обґрунтування вибору напрямку організаційно-економічного дослідження

Можливими напрямками організаційно-економічних досліджень при створенні науково-педагогічного продукту (НПП) є наступні:

- оцінка й обґрунтування економічної ефективності НПП - для НПП, пов'язаних з досягненням певних економічних результатів, а також при необхідності залучення капіталовкладень. Результати розробки по даному напрямку можуть розглядатися як складова частина бізнес-плану.

- оцінка конкурентоздатності НПП - визначення потреби на ринку подібних освітніх продуктів, при необхідності обґрунтування доцільності створення НПП у порівнянні з аналогічними наявними розробками.

- моделювання процесу планування й керування створенням і впровадженням НПП - розробка й реалізація яких є результатом колективної праці протягом тривалого періоду та координації їхньої діяльності.

- оцінка ринкової вартості - для НПП, які можуть представляти об'єкти угод цивільно-правового характеру, наприклад у вигляді об'єктів авторського права або права на інший вид інтелектуальної власності, і бути реалізованими на відповідному вільному конкурентному ринку освітніх послуг (ОП).

З огляду на специфіку виконаного продукту, найбільше доцільно з погляду актуальності вибрати дослідження конкурентоздатності НПП.

У цій мало вивченій проблемі особлива роль повинна приділятися аналізу й оцінці конкурентоздатності НПП. Актуальність проблеми полягає, по-перше, у втратах через низький рівень використання розробок на ринку освітніх послуг й, по-друге, недостатньої науково-методичної бази визначення інтегральної оцінки рівня потреби в НПП. Потреба в дослідженнях, пов'язаних з використанням НПП, виникла порівняно недавно. Відповідно дослідження й публікації по даній проблематиці досить обмежені. Аналіз публікацій російських й українських фахівців, присвячених зазначеній проблемі, показав, що питання комплексної оцінки конкурентоздатності подібних розробок знайшли досить слабке відбиття. Метою даної роботи є формування оцінної квалиметричної моделі конкурентоздатності НПП на основі цільового підходу й методики парних порівнянь.

Об'єктом організаційно-економічного дослідження є НПП - навчальний процес підготовки майбутніх фахівців економічного профілю з дисципліни “Бухгалтерський облік”, призначена для впровадження в навчальному процесі й реалізації на вільному конкурентному ринку подібних продуктів. Предметом дослідження є вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” з використанням комп'ютерних технологій.

Аналіз подібних розробок дозволив виявити наступне: соціально-економічні перетворення, що відбуваються, закономірним образом спонукують введення інноваційних підходів у систему професійного утворення. Інноваційне навчання трактується як орієнтоване на створення готовності особистості до швидко наступаючих змін у суспільстві, готовності до невизначеного майбутнього за рахунок розвитку здатностей до творчості.

Психологічні дослідження показують, що випускники вузів розрізняються не тільки запасом знань, умінь і навичок. Нерідко при однаковому рівні освіченості вони розрізняються сформованістю професійно значимих якостей, що визначає сутність їхньої роботи при закінченні вузу, темпи професійного росту.

Слід зазначити, що якщо відсутні знання легко поповнити шляхом самоосвіти, то розвити в себе творчі професійні якості набагато складніше.

Проблема визначення багато разів підлягалась розгляданню в психологічній та педагогічній науках.

Аналіз стану проблеми використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” з показав, що, у підвищенні якості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (ВНЗ) важливим є формування професійних цінностей та ціннісних орієнтацій.

Таким чином, можна виділити ряд протиріч:

1. Між теоретичною обгрунтованістю проблеми використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” й відсутністю конкретних розробок по формуванню практичних умінь саме при викладанні дисципліни “Бухгалтерський облік”.

2. Між необхідністю технології використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” у навчальній діяльності і складністю застосовування їх в навчальному процесі.

Пропонується методологічний підхід щодо розробки методики використанням комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”

Технологія формування умінь використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” потребує розробки:

1. Анкет.

2. Проведення анкетування.

3. Обробки анкетування.

4. Виявлення рівня сформованості практичних умінь.

5. Аналіз дисципліни “Бухгалтерський облік”.

6. Удосконалення змісту модуля з метою запровадження методики використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”.

Детальне розв'язання перерахованих вище завдань потребує комплексного всебічного дослідження із залученням ряду досвідчених фахівців як в галузі вищої освіти, так і в галузях: системного аналізу, експертного оцінювання, педагогіки, бухгалтерського обліку.

Під конкурентоздатністю в роботі розуміється інтегральний кількісний оціночний показник, що включає набір незалежних один від одного оцінних параметрів, які повною мірою характеризують інтерес потенційних користувачів (споживачів) розглянутого НПП на конкретному певному ринку.

Приведене визначення характеризує поняття конкурентоздатності як узагальнюючого критерію цінності НПП. Виявлення конкурентоздатності у вигляді оцінної моделі дозволить вирішувати ряд задач керування процесом створення НПП, до яких ставляться:

1. Вибір варіанта НПП на стадії розробки з орієнтацією на максимальний рівень конкурентоздатності.

2. Рішення питання про найбільш доцільний етап виходу НПП на ринок освітніх послуг.

3. Керування конкурентоздатністю НПП.

5.2 Виявлення оцінних параметрів, що характеризують конкурентоздатність НПП

Однією з найбільш важливих і досить складних задач формування конкурентоздатності НПП є виявлення обґрунтованого набору оцінних параметрів. Основним принципом для цього повинно бути максимальне задоволення потреб потенційних користувачів НПП. Реалізація його можлива при дотриманні відомих принципів (правил) формальної логіки, зв'язаних декомпозицією загального показника (критерію) на частки. До них відносяться:

1. Єдність ознаки декомпозиції, тобто кожен оцінний параметр повинен відповідати єдиній ознаці, повнота декомпозиції, тобто виявлені параметри повинні повною мірою відбивати конкурентоздатність НПП у цілому.

2. Безперервність декомпозиції, тобто між критерієм і підкритерієм не повинно бути проміжних понять, які необхідні для розкриття поняття критерію й включали б у себе ознаки (властивості) підкритерія.

2.1. Взаємна незалежність оцінних параметрів, тобто кожний з параметрів не залежить від інших.

2.2. Істотність кожного оцінного параметра, тобто відсутність виявленого оцінного параметра, не з огляду на його значимість, робить оцінну модель неповною, а виходить, некоректною.

2.3. Можливість безперервної оцінки кожного з оцінних параметрів, тобто кожний з параметрів повинен відбивати не тільки наявність певної властивості, але й міру його прояву.

Виходячи з визначення конкурентоздатності й наведених принципів, можна виявити оцінні параметри конкурентоздатності конкретного НПП на конкретному ринку.

Стосовно до розробленого НПП із урахуванням дотримання вище перерахованих формально-логічних правил такими оцінними параметрами є:

1. Ціна придбання прав на НПП (на скільки НПП доступний для придбання).

2. Функціональні можливості НПП (рівень різноманіття розв'язуваних науково-педагогічних задач).

3. Доступність освоєння й впровадження НПП (наскільки НПП доступний для самостійного конкурентного впровадження з урахуванням необхідності доробки).

4. Імідж розроблювача НПП (репутація автора-розроблювача на ринку освітніх послуг).

5. Наукова (творча) новизна НПП (ступінь творчої новизни пропонованого дослідження).

6. Якість викладу й оформлення матеріалу.

5.3. Кількісний аналіз оцінюваних параметрів конкурентоздатності

Кваліметрична модель оцінки конкурентоздатності НПП представлена в табл. 4.1. Варіант 1 відповідає первісному розробленому варіанту НПП («Методика використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”», варіант 2 - після вдосконалення, варіант 3 відбиває оцінку найближчого конкурента («Методика використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”»),

Таблиця 5.1

Формування кваліметричної моделі оцінки конкурентоздатності НПП

№ за/п

Оціночні параметри

Парне порівняння значень

Сума зна

чим.

Уд. віс

Оцінка по 5 бал. сист. /взвеш

1

2

3

4

5

6

Варіант 1

Варіант 2

Конкурент

1

Ціна придбання прав на НПП (на скільки НПП доступний до придбача)

2

4

6

3

5

20

0,13

3

5

4

0,39

0,65

0,52

2

Функціональні можливості НПП (рівень різноманіття розв'язуваних науково-педагогічних задач)

8

6

8

6

8

36

0,24

4,

5

4

0,96

1,12

0,96

3

Доступність освоєння й впровадження НПП (наскільки НПП доступний до самостійного конкурентного впровадження)

6

4

6

4

7

27

0,18

3

3

3

0,54

0,54

0,54

4

Імідж розроблювача НПП (репутація автора-розроблювача на ринку освітніх послуг)

4

2

4

2

6

18

0,12

3

3

3

0,36

0,36

0,36

5

Наукова новизна НПП (ступінь творчої новизни пропонованого дослідження)

7

4

6

8

7

32

0,21

3

3

3

0,63

0,63

0,63

6

Якість викладу й оформлення матеріалу

5

2

3

4

3

17

0,11

2

4

4

0,22

0,45

0,44

Разом за п'ятибальною системою

150

1,00

3,10

3,82

3,45

Рекомендації з роботи з даною формою й по розробці оцінної моделі представлені в табл. 5.2

На початку виконане парне порівняння значимості параметрів конкурентоздатності. У результаті виконання процедури парних порівнянь можна виявити питомі ваги значимості.

Для того, щоб оцінити рівень конкурентоздатності НПП, необхідно вибрати оцінну шкалу, по якій можна оцінити кожний з оцінних параметрів.

Таблиця 5.2

Рекомендації з роботи з кваліметричною таблицею

Етапи розробки й впровадження оцінної моделі

Виконання парних порівнянь значимості парметрів конкурентоздатності, вихлдячи з наступних передумов

Значення балів значимості залежно від ступеня переваги рядків над стовпцями

Строка

Стовбець

При абсолютній перевазі рядка над стовпцем

9

1

При явній перевазі рядка над стовпцемпри

8

2

При сильній перевазі рядка над стовпцем

7

3

При слабкій перевазі рядка над стовпцем

6

4

При рівній значимості рядка й стовпця

5

5

При слабкій перевазі стовпця над рядком

4

6

При сильній перевазі стовпця над рядком

3

7

При явній перевазі стовпця над рядком

2

8

При абсолютній перевазі стовпця над рядком

1

9

Визначення суми балів значимості по кожному рядку (параметру)

Визначення питомої ваги значимості по кожному оцінюваному параметру

Оцінювання по кожному параметру розглянутого продукта й аналогів по 5-ти бальній системі

Визначення зважених оцінок по кожному параметру

Визначення загальної оцінки (суми зважених оцінок) по кожному об'єкту

Аналіз конкурентоздатності

5.4 Розробка шкали бальної системи по кожному оцінюваному параметру

Наступним етапом формування оцінної моделі є розробка критеріїв по кожному оцінному параметру, виходячи з обраної бальної шкали. З огляду на найбільш звичну й зручну для поставленої задачі 5-ти бальну шкалу, запропонована таблиця критеріїв оцінки кожного параметра по п'ятибальній шкалі (таблиця 5.3)

Таблиця 5.3

Таблиця критеріїв оцінки конкурентоздатності

Критерії оцінки, що рекомендують, конкурентоздатності

За/п

Оцінювані параметри

Оцінка в балах по рівнях

1 (дуже низький)

2 (низький)

3(середній)

4 (високий)

5 (дуже високий)

1

Ціна придбання прав на НПП (рівень доступності придбання прав на НПП)

Дуже висока, доступна лише для елітних користувачів

Висока, доступна для корист. з високим рівнем забезпеченності

Середня, доступна для користувачів із середнім рівнем забеспеченності

Низька, доступна для користувачів із низькою забеспеченностю

Низька, доступна для користувачів із низькою забеспеченностю

2

Функціональні можливості

Дуже обмежені функціональні можливості

Обмежені функціональні можливості

Середній рівень функціональних можливостей

Високий рівень функціональних можливостей

Успішно використовуються всі сучасні функціон. можливості навчання

3

Доступність освоєння й впровадження

Дуже низька

Низька

Середня

Висока

Дуже висока

4

Імідж розроблювача НПП

Знову, що утворився ВУЗ, або ВУЗ із незадовільною репутацією

Популярність тільки в межах регіону, репутація задовільна

Популярність у межах регіону, репутація звичайна (нормальна, середня)

Широка популярність і гарна репутація в країні

Добре відомий і визначений у країні й за рубежем, має відмінну репутацію

5

Наукова новизна НПП

Дуже низька

Низька

Середня

Висока

Дуже висока

5.5 Оцінка рівня по кожному оцінюваному параметру й конкурентоздатності розробленого НПП у цілому
Інтегральна оцінка рівня конкурентоздатності НПП (О) визначається по наступній формулі:
О = О10,13+О20,24+О30,18+О40,12+О50,21+О60,11,
де О1, О6 - оцінки по п'ятибальній шкалі по кожному з оцінних параметрів.
За результатами оцінки можна судити про абсолютний і відносний рівні конкурентоздатності в порівнянні з аналогічними продуктами -конкурентами. При аналізі абсолютного рівня конкурентоздатності оцінка рівняється з ідеальним значенням, рівних 5 балів по всіх параметрах, що практично неможливо. Рекомендується інтерпретувати результати інтегральної оцінки в такий спосіб:

- відмінний рівень - понад 4,25 балів;

- високий рівень - від 3,75 до 4,25 балів;

- середній рівень - від 3,25 до 3,75 балів;

- низький рівень - від 2,0 до 3,25 балів;

- дуже низький рівень - менш 2,0 балів.

Висновки до 5 розділу

1. Аналізуючи кваліметричну модель оцінки конкурентоздатності НПП можна зробити висновок, що пропонований НПП - «Методика використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”», має високий рівень конкурентоздатності на ринку аналогічних НПП. Конкурент - «Методика використання комп'ютерних технологій при вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”», має середній рівень конкурентоздатності.

2. Підвищити рівень конкурентоздатності пропонованого НПП у порівнянні з первісним варіантом (варіант 1) удалося за рахунок: - зменшення ціни придбання прав на НПП; - збільшення функціональних можливостей НПП; - поліпшення якості викладу й оформлення матеріалу.

ВИСНОВКИ

1. У результаті аналізу сучасних тенденцій розвитку вищої освіти виявлено підвищення вимог до рівня володіння фахівцями економічних спеціальностей використання комп'ютерних технологій, зокрема у галузі бухгалтерського обліку. На основі аналізу державних стандартів підготовки фахівців економічного профілю встановлено, що засоби комп'ютерних технологій значно підвищують якість підготовки цих фахівців. Аналіз традиційної підготовки фахівців за цим напрямком виявив її фрагментарність, відсутність цілісності та системності, що не забезпечує якісної підготовки з дисципліни “Бухгалтерський облік”. Це зумовило проблему дослідження - підвищення якості підготовки фахівців економічного профілю з використанням комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”.

2. Проведений аналіз світового і вітчизняного досвіду підготовки фахівців економічного профілю показав, що ефективній підготовки цих фахівців сприяє використання комп'ютерних технологій. Поняття комп'ютерних технологій у навчанні розглядається як сукупність технічних, програмних, навчальних і методичних засобів, що використовуються у навчанні при застосуванні комп'ютерів. На основі аналізу класифікації засобів комп'ютерних технологій виділити спеціальні програми для ведення бухгалтерського обліку. Аналіз літературних джерел дозволив визначити, що застосування комп'ютерних технологій у процесі вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” значно підвищує продуктивність навчання студентів, мотивує іх до навчання, а в подальшому і підвищить продуктивність їх праці як бухгалтерів. Організація бухгалтерського обліку в умовах його комп'ютеризації залежить у першу чергу від реалізованого на відповідних технічних засобах програмного забезпечення. Проведений аналіз літературних джерел дозволив встановити, що раціональною основою вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” є комп'ютерні технології. Розроблено алгоритм проектування навчального процесу із застосуванням комп'ютерних технологій. Реалізація цього алгоритму в межах дисципліни «Бухгалтерськй облік» дозволила обрати програму “1С:Підприємство”. Комплексне використання засобів навчання у вагляді програмного продукту “1С:Підприємство” стало підґрунтям підвищення якості вивчення дисципліни «Бухгалтерськй облік».

3. На основі аналізу літературних джерел виділено і розроблено основні компоненти методики методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”, а саме: мету, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання, критерії і методи оцінки та технологію реалізації. Метою методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни «Бухгалтерський облік» визначено формування у майбутніх фахівців економічного профілю умінь з бухгалтерського обліку засобами комп'ютерних технологій. Її завданнями визначено: формування у студентів уміння щодо обліку товаро-матеріальних цінностей; формування у студентів уміння щодо обліку основних засобів; формування у студентів уміння щодо обліку інвестицій; формування у студентів уміння щодо обліку грошових коштів; формування у студентів уміння щодо обліку доходів та витрат; формування у студентів уміння щодо нарахування, виплати та обліку витрат на заробітню платню та соціальні заходи; формування у студентів уміння щодо створення та формування звітності; формування у студентів уміння щодо нарахування та обліку податків; позитивний вплив на мотивацію навчальної діяльності при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”.

4. Теоретично обґрунтовано та розроблено методику використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік”. З використанням комп'ютерних технологій при вивчені дисципліни «Бухгалтерськй облік» адаптується процес навчання, та робить його більш ефективним та спрощеним. Теоретична частина спрямована на формування у студентів системи знань щодо основ з обліку при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” шляхом проведення лекційних занять при застосуванні модуля 1 “Основи бухгалтерського обліку”, модуля 2 “Фінансовий облік”, модуля 3 “Управлінський облік”. Практична частина спрямована на оволодіння студентами практичних умінь за темами: “Знайомство з програмою “1С:Підприємство””, “Журнали розрахунків в програмі “1С:Підприємство””, “Поточний облік в програмі “1С:Підприємство””, “Облік необоротних активів та власного капіталу в програмі “1С:Підприємство””, “Облік запасів в програмі “1С:Підприємство”” , “Облік грошових коштів, розрахункові операці в програмі “1С:Підприємство””, “Облік оплати праці і розрахунків з персоналом в програмі “1С:Підприємство””, “Особливості обліку основних засобів в програмі “1С:Підприємство””, “Особливості обліку собівартості і калькулюванню продукції в програмі “1С:Підприємство””, “Облік витрат підприємства в програмі “1С:Підприємство””, “Облік фінансових результатів в програмі “1С:Підприємство”” “Облік інвестицій в програмі “1С:Підприємство”” “Нарахування та облік податків в програмі “1С:Підприємство”” “Фінансова звітність в програмі “1С:Підприємство””. На основі аналізу літературних джерел та визначеної мети, завдання, принципів та змісту методики використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни “Бухгалтерський облік” визначено застосування таких методів навчання як алгорітмічний та проблемно-пошуковий. У залежності від цілей і завдань заняття в рамках методики визначені форми організації навчальної діяльності студентів, такі як індивідуальна, групова, фронтальна та самостійна форми. Критеріями оцінки розробленої методики обрано мотивацію навчальної діяльності; якість вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік” та рівень сформованості умінь, який визначається на основі виконаних студентами практичних завдань з використанням програми “1С:Підприємство”.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.