Використання методу вправ у навчанні

Особливість вправ - їх багаторазове виконання. Однак просте відтворення дій, які формують певне вміння чи навичку, малоефективне й нецікаве для молодших учнів. Педагогічне керівництво виконанням вправ передбачає: мотивацію, доведення до свідомості дитини мети виконання певних дій, їх усталеної послідовності; врахування умов, в яких вони відбуваються; аналіз виконання, виявлення причин допущених помилок; пошук можливостей удосконалення вмінь і навичок з урахуванням індивідуальних досягнень учнів.

Формування вмінь у процесі вправляння відбувається на основі поступового ускладнення умов виконання вправ. Спочатку діти засвоюють спосіб дії за зразком, який показує і коментує вчитель, потім вправляються з опорою на різні види педагогічної підтримки (пам'ятка виконання аналогічних дій): після цього виконують вправи без підтримки, зберігаючи в пам'яті спосіб виконання; нарешті, виконують вправи на застосування засвоюваного способу дії в нових умовах.

У системі уроків, метою яких є формування певних умінь, способів дій, треба розподіляти різні види вправ, що мають відповідати таким основним критеріям оптимізації: цілеспрямованість, системність і міра. Учитель має подбати про те, щоб система вправ:

1) була спрямована на розвиток і закріплення різних якостей знань і умінь (повноти, міцності, усвідомленості, гнучкості);

2) забезпечувала достатню повторюваність вправ за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми;

3) передбачала економну форму пред'явлення, коли до одного запису, малюнка, об'єкта тощо можна поставити кілька тренувальних завдань;

4) включала різні форми керування роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу та рівня готовності (опора на зразок, таблицю, поопераційне коментування, контроль кінцевих результатів тощо).

У початковій школі триває цілеспрямований розвиток процесів слухового і зорового сприймання.

Через різноманітне вправляння розвиваються рухові вміння і навички учнів. Щоб праця давала дітям задоволення, їхні руки мають бути вправними, натренованими в швидкому, точному, координованому виконанні багатьох рухів, потрібних у різних навчальних діях.

На уроках фізичного виховання чи математики діти із заплющеними очима виконують ігрові вправи на визначення напрямку руху за певним звуком. Де б'ють м'яч: зліва, справа, спереду чи позаду? Куди пішов учень: до дверей чи до столу? З якого ряду учениця пішла до дошки? До якої парти підійшов учитель? Скільки він зробив кроків? Звідки чути дзвіночок?

Корисне й цікаве для дітей тренування слухової чутливості в процесі ігрових вправ на розрізнювання звуків ("Злови звук", "Який звук заблукав?"), імітацію ("Чарівне дзеркальце", "Луна") тощо.

Розвиток загостреного фонематичного слуху дітей, який дає змогу вловлювати відмінність у вимові близьких звуків, виділяти в слові певні звуки, аналізувати їх, знаходити ті, які частіше чуємо, ті, які відображають певний стан, процеси, - спеціальне завдання уроків мови. Й на інших уроках доцільні такі вправи, як фонетична зарядка, розучування скоромовок, лічилок.

Загальновідомо, яких труднощів зазнають першокласники, опановуючи графічні вміння та навички. Часто вчителі йдуть за традицією: багаторазове, виснажливе вправляння дітей у відтворенні тих чи інших елементів літери. Значно ефективнішим є опосередкований шлях - тренування відповідних м'язів руки дитини, координації рухів у таких видах діяльності, які, здавалося б, далекі від письма. Зокрема, для розвитку м'язів руки, точності рухів на уроках малювання, праці та фізичного виховання першокласники виконують різні тренувальні вправи, які подобаються дітям.

Наприклад: різноманітні графічні диктанти на уроках математики, малювання, письма. Крім м'язів пальців, тренуються довільна увага, зосередженість, орієнтація в просторі, Добре, щоб результатом графічного диктанту був привабливий для дітей візерунок, орнамент тощо. Корисні також вправи на розфарбовування, домальовування, штрихування, доповнення, з'єднування.

На увагу педагога заслуговують і такі форми роботи:

"сліпе" ліплення - дитина із заплющеними очима ліпить за зразком;

складання індивідуально або в групі композицій з різноманітних природних та інших матеріалів;

ігри з "Чарівним мішечком", мета яких - розпізнавання відомих предметів навпомацки;

ігри-змагання на швидкість зав'язування і розв'язування вузлів на товстих різноколірних шнурах;

виконання ігрових завдань, що потребують погоджених дій правої і лівої руки, погоджених дій для роботи в парі;

ігрові форми фізкультурних хвилинок на уроках: впізнавання задуманого через рухи (що ми бачили - не скажемо, подивіться - ми покажемо);

гра "Безпомилкова дія" - вправляння у точності, виразності рухів (з музичним супроводом, без нього, сфантазованих на задану тему).

3. Нагромадження практичного чуттєвого досвіду методами вправляння