Засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології в школі

Метод алгоритмізованого навчання. Діяльність людини завжди можна розглядати як певну послідовність його дій і операцій, тобто вона може бути представлена у вигляді деякого алгоритму з початковими і кінцевими діями.

Для побудови алгоритму рішень тієї або іншої проблеми потрібно знати найбільш раціональний спосіб її рішення. Раціональним способом рішення володіють самі здатні учні. Тому для опису алгоритму рішення проблеми враховується шлях його отримання такими, що цими вчаться. Для решти учнів такий алгоритм служитиме зразком діяльності.

Метод евристичного навчання. Основною метою евристики є пошук і супровід способів і правил, по яких людина приходить до відкриття певних законів, закономірностей рішення проблем.

Метод дослідницького навчання. Якщо евристичне навчання розглядає способи підходу до рішення проблем, то дослідницький метод - правила правдоподібних дійсних результатів, подальшу їх перевірку, відшукання меж їх застосування.

В процесі творчої діяльності ці методи діють в органічній єдності.

Найважливішим методом дослідження пізнавального інтересу що вчаться є спостереження, змикаються з педагогічним експериментом в тих випадках, коли точно обчислено завдання, коли спостереження націлене на виявлення і відображення всіх умов, прийомів, чинників, процесів, повязаних саме з цим поставленим завданням. Спостереження за протікаючим процесом діяльності що вчиться або на уроці, в природних, або в експериментальних умовах дає переконливий матеріал про становлення і характерні особливості пізнавального інтересу.

Для спостереження необхідно мати зважаючи на ті показники, по яких можна визначити вияв пізнавальної цікавості.

1.8 Використання мультимедійних презентацій на уроках біології

На сьогодніший день досить гостро постає проблема реформування шкільної біологічної освіти, що має на меті зробити її більш якісною шляхом забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в суспільстві. Також у шкільних закладах чітко простежується небажання учнів вчитися, втрачання ними інтересу до нових знань. Таке складне завдання можна вирішити шляхом використання інноваційних технологій навчання, серед яких головне місце займають мультимедійні технології. Вони відкривають нові, ще недостатньо досліджені, можливості вдосконалення навчальної діяльності.[35,37]

Мультимедіа (лат. Multum + Medium) - комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової й графічної, або - анімації і відео. Поняття, що означає сполучення звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів. Так мультимедійна база даних буде вміщувати текстову й образну інформацію, відеокліпи і таблиці, й усе це має однаково легкий доступ. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати й одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням. Мультимедіа є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків (CD-ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо- та відеоінформацію, анімацію, ЗБ-графіку. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв'язок [4, 48-50].

Важко заперечити, що майбутнє за системою навчання, яке вкладається в схему учень - технологія - вчитель, за якої викладач перетворюється на педагога - методиста, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Тобто, якщо в навчальному процесі, що виконується за схемою „учень - учитель - підручник”, з'явиться новий елемент - комп'ютер, то зміст праці вчителя суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності учнів. Тобто величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання може бути розкритим за умов, якщо провідна роль у навчально-виховному процесі належатиме вчителю, а комп'ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й повною мірою третім партнером у педагогічній взаємодії [1, 2].

Біологія є одним із тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов'язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп'ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об'єктами і явищами, будовою та функціями.

Ефективність навчання з використанням комп'ютерів пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички.

Комп'ютерні програми з біології поділяються за дидактичними цілями:

1.Навчальні програми подають новий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних, блоків і закінчуються набором запитань або тестів. Ці програми сприяють засвоєнню нової інформації та спрямовують процес навчання залежно від рівня знань та індивідуальних здібностей учнів.

2.Тренувальні, або програми-тренажери, розраховані на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

З.Імітаційно -моделюючі програми дозволяють вивчати будь - який розділ на основі моделі. Маніпулюючи доступними для зміни параметрами фізичних величин, учень за реакцією моделюючої системи визначає діапазон їх допустимих змін і усвідомлює суть процесів, які здійснюються під його керівництвом. Наприклад, у моделі екологічної системи учень може змінити відсотковий склад гризунів і хижаків та стежити за всіма змінами, які відбуваються в ній.

4.Діагностичні, контролюючі програми складають переважно на основі тестів. Вони призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

3.Бази даних - це джерела інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою питань відшукують необхідні відповіді, наприклад, для пояснення біологічних понять і термінів.

6.Інструментальні програми дають можливість учням самостійно розв'язувати задачі за короткий час із меншими зусиллями. Вони звільняють від рутинної обчислювальної та статистичної роботи, надаючи учню свободу у виборі методів розв'язання конкретних задач і простір для творчості.

7.Інтегровані навчальні програми поєднують у собі ознаки двох або трьох перерахованих вище класів.

На сьогодні ринок навчального програмного забезпечення України пропонує великий перелік програмних засобів різноманітного призначення, але всі вони практично не адаптовані до використання в умовах школи, бо, як правило, російськомовні, не відповідають чинній програмі як за обсягом, так і за структурою, є ілюстрованими електронними підручниками, енциклопедіями, довідниками, тобто більшість цих програм за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань [5].

Проаналізувавши позитивні та негативні сторони програмних продуктів із біології, можна сформулювати такі вимоги до них:

> комп'ютерна програма повинна відповідати тим же дидактичним вимогам, що і традиційні навчальні посібники, таким як: науковість, систематичність, послідовність, доступність, зв'язок з практикою, наочність;

> програма повинна функціонувати в умовах класно-урочної системи;

> оскільки в умовах класно-урочної системи навчання вчитель є основною фігурою, що керує всіма ланками навчально-виховного процесу, комп'ютерна програма повинна повністю відповідати навчальній програмі з біології;

> вона має задовольняти потреби вчителів різної кваліфікації (крім жорсткого алгоритму навчання, програма повинна включати підсистему конструювання власного алгоритму, так званий „конструктор уроків”);

> комп'ютерна програма повинна бути зрозумілою як викладачам, так і учням, а інформація, що виноситься на екран, сприйматися однозначно; керування програмою має бути максимально простим;

> учитель повинен мати можливість компонувати матеріал за своїм розсудом і в процесі підготовки до уроку займатися творчістю, а не запам'ятовуванням того, в якому порядку буде виводитися інформація.

Комп'ютерна програма повинна дозволяти використовувати інформацію в будь - якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео-, аудіофрагменти, анімація, ЗО-графіка).

Найсучаснішим комп'ютерним засобом навчання є мультимедіа, що Грунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп'ютерних презентацій з біології.

Презентація - це набір послідовно змінюючих одна одну сторінок - слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь - який текст, малюнки, схеми, відео, - аудіофрагменти, анімацію, ЗБ - графіку, використовуючи при цьому різні елементи оформлення. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів й учнів та активно залучають останніх до співпраці [3].

Застосовуючи на уроках біології мультимедійні технології, вчитель може демонструвати: мікросвіт клітини; ріст і розвиток організмів, еволюцію живих систем, розвиток життя на Землі, тобто за короткий час демонструвати процеси, які проходять упродовж місяців, років і навіть століть; знайомити з явищами, що мають звукове відображення; проводити практичні та лабораторні роботи. Усе це дозволяє вивести сучасний урок на якісно новий рівень; підвищувати статус учителя; впроваджувати в навчальний процес інформаційні технології; розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку; використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку; ефективно організовувати контроль знань, умінь та навичок учнів; полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт, проектів, рефератів, викликати в учнів інтерес до навчання.

Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й уміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації[32-34, 46].



РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Об'єкт дослідження

Проблема дослідження: сучасна школа вимагає творчого підходу до викладання шкільного курсу біології, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом.

Об`єкт дослідження - навчально-виховний процес на уроках біології у 9-х класах середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Молодіжне, Царичанського району, Дніпропетровської області.

Предмет дослідження - пізнавальна діяльность учнів на уроках біології.

Мета дослідження: з`ясування особливосей пізнавальної активності на уроці біології та використання різних методів та засобів для здійснення активізації пізнавального процесу.

Гіпотеза дослідження: якщо у навчальному процесі використовувати комп'ютерні технології, а саме презентації, то буде здійснюватися активізація пізнавальної діяльності учнів.

Завдання:

- з`ясувати особливості педагогічного керування та виховання для активізації пізнавального процесу;

- використання різних засобів та методів активізації пізнавальної діяльності на уроках біології;

- розглянути перспективи використання презентацій з метою активізації пізнавального процесу.

2.2 Методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань наукової роботи були використані наступні методи дослідження:

Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.

Спостереження.

Педагогічне тестування.

Анкетування.

Проблему активізації навчання розробляли психологи й педагоги, філософи й соціологи на всіх етапах розвитку школи. Зокрема це - А. Занков (розвиток мисленнєвої діяльності і практичних дій), Д. Ельконін (засвоєння системи наукових понять залежно від мисленнєвих процесів), І. Єрмакова (діяльність і пізнання), Л. Виготський (єдність навчання і розумового розвитку), П. Блонський (залежність розвитку мислення учнів, його способів і форм від змісту шкільного навчання), В.Давидов (розумовий розвиток та шкільне навчання), В. Петровський (розвиток особистості у навчанні), Т. Шамова (активізація спілкування), Є. Рогов (процеси пізнання) тощо.

Поряд із загальнотеоретичними розробками здійснювався пошук форм, засобів, методів організації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення шкільного курсу біології. Багато уваги приділяється обґрунтування самостійної роботи як засобу пізнавальної діяльності школярів (Є.П.Бруновт, Б.І.Коротяєв, А.І.Нікішов, П.І.Підкасистий).Творчо опрацьовується методика проведення практичних і лабораторних робіт з біології, які значною мірою активізують пізнавальну діяльність учнів (Н.В. Добрєцова, В.О. Кулєв, П.О. Оржеховський, Ю.І. Тіторов). В останній час доробки теоретиків і практиків стосуються формуванню певних груп пізнавальних вмінь і навичок учнів, що оптимізують їх пізнавальну діяльність (Р.В. Черепова, С.М. Шевченко).

Використовувалися джерела науково-методичної літератури, серед яких монографії, підручники і навчальні посібники, статті з журналів та наукових збірників.

Науково-методична та спеціальна література з проблеми розвитку пізнавальної діяльності учнів аналізувалась на початку та впродовж всієї дослідницької роботи, що дозволило сформулювати проблему, визначити її актуальність, та напрямки роботи; теоретично обґрунтувати об'єкт, предмет, мету і завдання роботи; визначити шляхи їх вирішення; розробити структуру педагогічного експерименту.



РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1 Організація дослідження

Для визначення розвитку пізнавальної діяльності учнів 9 класів проводився констатуючий експеримент. В експерименті взяло участь 40 учнів девятого класу середньої загальноосвітньої школи с. Молодіжне. Їх було розділено на дві групи: експериментальну та контрольну (по 20 учнів в кожній). Учні експериментальної групи навчалися за експериментальною програмою, контрольної - за стандартною програмою. Експеримент проводився в період з жовтня 2013 року до квітня 2014 року.

Дослідження проводилося у три етапи:

Перший етап (жовтень 2013р) був присвячений теоретичному дослідженню проблеми, вивченню і узагальненню наукової літератури.

Другий етап (листопад 2013р. - березень 2014р) передбачав проведення констатуючого педагогічного експерименту для визначення рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів середніх класів.

Третій етап (березень 2014р - травень 2014р) включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи.

3.2 Дослідження навчання з формування активізації пізнавальної діяльності учнів

На початку педагогічної практики ми спостерігали за вчителем класу, щоб з'ясувати чи розвиває вона у дітей пізнавальну активність. На своїх уроках вона запроваджувала проблемне навчання:

1) на уроках вчитель використовувала проблемні завдання під час пояснення нової теми. Вона ставила перед учнями проблему: з поданих способів вирішення знайти той, який буде найзручніший. Діти всі разом вирішували цю проблему тобто виявлялася їх активність на уроці;

2) після ознайомлення з текстом вчителька ставила такі питання, на які немає відповіді в підручнику. Відповідь формують самі учні в результаті аналізування прочитаного твору, тобто у дітей розвивається мислення, вони висловлюють свою думку. А це є складовою пізнавальної активності.

3) використовувала багато ігрових моментів, які дуже зацікавлювали учнів і спонукали до активної діяльності на уроці.

4) На уроках застосовувався метод бесіди, ставились питання на розвиток логічного мислення, розвивалися вміння застосовувати вже набуті знання. Тобто бесіда дуже активізувала діяльності учнів на уроці, кожен учень прагнув висловити свою думку.

Отже, в результаті спостереження за вчителем класу ми виявили, що протягом кожного уроку вона застосовувала проблемне навчання , яке розвивало пізнавальну активність учнів.

Дана тема педагогічного дослідження вибрана нами через те, що саме від позиції вчителя в навчальному процесі залежить не тільки успішність навчання, а й ставлення до предмету, особиста значущість предмета для особистості.

Обраний нами контингент учнів вибраний через те, що в учнів цього віку вже сформовані пізнавальні інтереси, вони вже більш-менш свідомі та самостійні. Для їх повноцінного розвитку та ефективного навчання необхідний не стільки всеосяжний контроль, який заснований на наказах, вказівках, інструкціях дій, скільки активна співпраця суб'єктів навчання, заснована на довірі.

Після цього ми провели експеримент, спрямований на з'ясування ефективності перевірки знань за допомогою проблемних запитань і завдань.

Педагогічний експеримент стосувався провадження в систему уроків з біології методів та прийомів, розробки уроків з презентаціями для з'ясування впливу на успішність навчання учнів на уроках біології, на їх активність у здобутті знань з біології, на рейтинг значимості біологічної інформації у системі навчальних предметів школи для учнів 9-А класу.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності - процес, направлений на мобілізацію викладачем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу. Крім того, активізацію навчально-пізнавальної діяльності не можна розглядати в сучасних умовах тільки як процес керування активностю учнів. Вона одночасно є процесом і результатом стимулювання активності учнів.

Основна мета роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення.

Впродовж педагогічного дослідження ми розробляли та реалізовували на практиці систему уроків та презентацій для 9 класу із розділу загальної біології.

При плануванні уроків враховувалась специфіка нашого педагогічного експерименту і в розробку уроків включалися презентації, методи, прийоми та засоби активізації пізнавальної діяльності учнів, був застосований нестандартний урок.

Наведемо текст розроблених нами уроків.



3.3 Розробка уроків з використанням мультимедійних презентацій на уроках біології

Урок 1

Тема. Загальні принципи регуляції функцій. Нервова регуляція

Цілі уроку: дати початкове уявлення про процеси регуляції функцій в організмі людини, познайомити з основними термінами й поняттями нервової регуляції.

Обладнання й матеріали: таблиці «Типи нервових систем у тварин», «Схема будови нервової системи», «Схема рефлекторної дуги».

Базові поняття й терміни: регуляція функцій, нервова регуляція, нервова система, нейрон, аксон, дендрити, нейрофібрили, чутливі, рухові та вставні нейрони, нервова тканина, рефлекси, рефлекторна дуга, доцентровий і відцентровий нейрони, синапс.

Концепція уроку

Розповісти про основні системи, що здійснюють регуляцію функцій у людини,-- нервову й гуморальну; нагадати, які особливості будови властиві нервовим системам тварин; дати визначення нервової системи, нагадати особливості будови нервової тканини і нервових клітин; звернути увагу на те, що в нервовій системі постійно відбуваються два процеси -- збудження й гальмування, які лежать в основі всієї її діяльності; дати визначення рефлексу, показати, що в основі будь-якого рефлексу лежить рефлекторна дуга; розповісти про складові частини рефлекторної дуги й показати їх на схемі.

Хід уроку

І. Організаційний етап (6 хв)

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (12 хв)

Питання до учнів

1. Навіщо потрібно регулювати процеси в організмі?

2. Які системи органів регулюють процеси в організмі людини?

3. Які клітини входять до складу нервової тканини?

III. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

Розповідь учителя

Регуляція функцій організму людини:

1) нервова (з допомогою нервових імпульсів, що передаються по мембранах нервових клітин);

2) гуморальна (з допомогою хімічних речовин, що переносяться різними рідинами організму).

Взаємозв'язок двох типів регуляції виявляється в тому, що нервова й гуморальна системи впливають одна на одну. Так, нервова система може спричиняти зміну інтенсивності секреції біологічно активних речовин, а дія речовин, що продукуються гуморальною системою, може спричиняти виникнення нервових імпульсів і регулювати роботу окремих частин нервової системи.

Нервові системи тварин представлені чотирма основними типами.

Найбільш поширені типи нервових систем тварин:

- дифузна (у кишковопорожнинних);

-вузлова (у кільчастих червів і членистоногих);

- розкидано-вузлова (у молюсків);

- трубчаста (у хордових).

У дифузній нервовій системі нервові клітини розташовані безпосередньо під епітелієм. Вони з'єднуються одна з одною відростками й утворюють єдину сітку.

Вузлова нервова система представлена головним мозком (утворюється в результаті злиття гангліїв), навкологлотковими коннективами (нервові стовбури, які огинають глотку з боків) і черевним нервовим стовбуром, на якому розташовані ганглії. Ці ганглії можуть або розміщатися в кожному сегменті тіла, або утворювати скупчення.

Розкидано-вузлова нервова система представлена кількома нервовими вузлами, розташованими в різних відділах тіла тварини.

Трубчаста нервова система хордових (людини в тому числі) представлена нервовою трубкою, порожнина якої заповнена рідиною. На передньому кінці трубки (у всіх хордових крім ланцетника) утворюється розширення -- головний мозок. Порожнина нервової трубки утворює в людини шлуночки мозку.

Будова нейрона

Схема рефлекторної дуги

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів (5 хв)

Питання до учнів

1. Розкажіть про особливості будови нервової тканини?

2. Які клітини входять до складу нервової тканини?

3. Які типи регуляції функцій є у людини?

4. Розкажіть про структуру рефлекторної дуги.

Самостійна робота учнів

1. Навіщо людині дві системи регуляції? (Це дозволяє збільшити надійність і точність регулювання процесів, що відбуваються в організмі)

2. Як поєднані між собою нейрони? (З допомогою синапсів)

V. Домашнє завдання (2 хв)

Вивчити параграф 14

Урок 2

Тема. Центральна й периферична нервова система. Спинний мозок

Цілі уроку: ознайомити учнів із загальною структурою нервової системи, її відділами, розглянути особливості будови спинного мозку.

Обладнання й матеріали: таблиці «Нервова система», «Схема рефлекторної дуги», «Еволюція нервової системи», «Спинний мозок людини», муляжі головного мозку людини і тварин.

Базові поняття й терміни: соматична нервова система, вегетативна нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, спинний мозок, головний мозок, черепномозкові нерви, спинномозкові нерви, спинномозковий канал, спинномозкова рідина, тверда, м'яка й павутинна оболонки, сіра речовина, біла речовина, висхідні й низхідні провідні шляхи.

Концепція уроку

Ознайомити учнів з основними відділами нервової системи людини; звернути увагу на анатомічний (центральна й периферична) і функціональний (соматична й вегетативна) поділ нервової системи; підкреслити, що вплив на організм центральної нервової системи можливий тільки за посередництвом периферичної; відзначити наявність 12 пар черепномозкових і 31 пари спинномозкових нервів; указати на наявність у деяких черепномозкових і спинномозкових нервах провідних шляхів, що входять до складу як соматичної, так і вегетативної нервової систем; розповісти про будову спинного мозку; підкреслити функціональні відмінності між сірою (складається з тіл нейронів) і білою (складається з паростків нейронів) речовиною мозку; особливо виділити роль сірої речовини в рефлекторних реакціях, а білої -- у проведенні нервових імпульсів; відзначити роль оболонок мозку і спинномозкової рідини в підтриманні постійності середовища, в якому знаходиться спинний мозок, і його захисті від зовнішніх впливів.

Хід уроку

І. Організаційний етап (4 хв)

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (10 хв)

Питання для бесіди

1. Які принципи лежать в основі регуляції функцій організму?

2. Що таке рефлекс?

3. Як влаштована рефлекторна дуга?

4. Навіщо організму потрібна нервова система?

III. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

Робота з таблицею

Розповідь учителя з елементами бесіди

Спинномозкові нерви

Спинномозкові нерви попарно відходять від спинного мозку. Відповідно до сегментів спинного мозку розрізняють 31 пару спинномозкових нервів: 8 пар шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 пару куприкових. Усі вони змішані й містять чутливі, рухові та вегетативні нервові волокна. Із хребетного каналу спинномозкові нерви виходять через міжхребцеві отвори. Кожний із них біля виходу з міжхребцевого отвору розгалужується на чотири гілки. Дві з них довгі -- задня й передня, дві короткі -- оболонкова і сполучна.

Черепномозкові нерви

Черепномозкові нерви, головні нерви -- нерви, що відходять від головного мозку та іннервують органи і тканини голови, шиї, грудної та черевної порожнин. Усього є 12 пар черепномозкових нервів. Кожний нерв має свій номер і назву. Черепномозкові нерви

виходять із порожнини черепа через відповідні отвори й розгалужуються в ділянці голови й шиї, а блукаючий нерв (10-та пара) -- також у грудній і черевній порожнинах. За функціональною характеристикою нервових волокон розрізняють такі види черепномозкових нервів: чутливі, рухові, змішані й нерви, що містять парасимпатичні волокна. До чутливих належать нерви 1-ї, 2-ї і 8-ї пар; до рухових -- нерви 3-ї, 4-ї, 6-ї, 11-ї, 12-ї пар; до змішаних -- нерви 5-ї, 7-ї, 9-ї, 10-ї пар. До нервів, що містять парасимпатичні волокна, належать нерви 3-ї, 7-ї, 9-ї, 10-ї пар.

Черепномозкові нерви людини

№ пари	Назва нерва	Тип
1	Нюховий	Чутливий
2	Зоровий	Чутливий
3	Окоруховий	Руховий
4	Блоковий	Руховий
5	Трійчастий	Змішаний
6	Відвідний	Руховий
7	Лицевий	Змішаний
8	Переддверно-завитковий (нерв слуху й рівноваги)	Чутливий
9	Язикоглотковий	Змішаний
10	Блукаючий	Змішаний
11	Додатковий	Руховий
12	Під'язиковий	Руховий

Провідні шляхи

Провідні шляхи спинного мозку зумовлюють зв'язок спинного мозку з головним. Залежно від того, в якому напрямку вони проводять і які імпульси, розрізняють два типи провідних шляхів: висхідні (чутливі), що проводять імпульси до головного мозку, і низхідні (рухові), які проводять імпульси від головного мозку. Кожний провідний шлях проводить імпульси, як правило, лише в одному певному напрямку. Висхідні шляхи розміщені в задніх і бічних канатиках білої речовини спинного мозку. Основними з них є тонкі та клиноподібні, передні й задні спинномозочкові та спинноталамічні. Низхідні провідні шляхи розміщені в передніх і бічних канатиках спинного мозку.

Оболонки мозку

І спиний, і головний мозок укриті трьома спільними оболонками мезенхімного походження. Зовнішня -- тверда мозкова оболонка, середня -- павутинна і внутрішня -- м'яка оболонка мозку. Безпосередньо до зовнішньої поверхні мозку (головного і спинного) прилягає м'яка (судинна) оболонка, яка заходить у всі щілини й борозни. Вона досить тонка, утворена рихлою, багатою на еластичні волокна і кровоносні судини сполучною тканиною. Від неї відходять сполучнотканинні волокна, які разом із кровоносними судинами проникають у речовину мозку. Назовні від судинної оболонки розташована павутинна оболонка. Між м'якою й павутинною оболонками є порожнина, яка містить спинномозкову рідину. Павутинна і м'яка оболонки вкриті одношаровим плоским епітелієм. Зовні від павутинної оболонки знаходиться тверда оболонка мозку, яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною й дуже міцна. У каналі хребта тверда оболонка ніби мішком вкриває спинний мозок, його корінці, вузли й решту оболонок. Зовнішня поверхня твердої оболонки спинного мозку відділена від окістя каналу мозку венозним сплетінням і надоболонковим простором, який заповнений жировою тканиною. У каналі хребта тверда оболонка закріплена відростками.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів(7 хв)

Питання до учнів

1. Що входить до складу центральної нервової системи?

2. Що входить до складу периферичної нервової системи?

3. Чим відрізняються сіра й біла речовини?

Самостійна робота учнів

1. Які функції виконують оболонки спинного мозку? (Забезпечення захисту й живлення мозку)

2. Чому співвідношення білої та сірої речовин у різних відділах спинного мозку різне? (Це пов'язано з відмінністю у функціях, що виконуються. У відділах, що виконують в основному

провідну функцію, більше білої речовини, а в тих, що виконують функцію аналізу й обробки інформації,-- більше сірої речовини)

V. Домашнє завдання (4 хв)

Прочитати та законспектувати параграф 15

Урок 3

Тема. Відділи головного мозку. Структура й функції

Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови головного мозку, його відділами, а також функціями, що вони виконують.

Обладнання й матеріали: таблиці «Нервова система людини», «Головний мозок», «Спинний мозок», розбірні моделі головного мозку людини, муляжі, пластинчасті препарати поздовжнього й поперечного розрізів мозку людини.

Базові поняття й терміни: головний мозок, довгастий мозок, мозочок, ядра, сіра й біла речовини, середній мозок, проміжний мозок, зорові бугри, гіпоталамус, великий (кінцевий) мозок, мозолисте тіло, півкулі, підкірка, кора великих півкуль, звивина.

Концепція уроку

Розповісти учням про будову й функції відділів головного мозку, на конкретних прикладах продемонструвати зв'язок будови й функцій відділів мозку; показати тісний взаємозв'язок різних відділів мозку.

Хід уроку

І. Організаційний етап (4 хв)

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (10 хв)

Питання для бесіди

1. На які частини поділяють нервову систему?

2. Що входить до складу центральної нервової системи?

3. Що входить до складу периферичної нервової системи?

III. Вивчення нового матеріалу (15 хв)

Розповідь учителя з одночасним заповненням таблиці

Будова й функції відділів головного мозку

Відділ	Будова	Функції
Кінцевий Мозок	Зовні кінцевого мозку роз- ташована сіра речовина, що створює кору великих пів куль мозку, а вглибині -- біла речовина. До підкіркових утворень цього відділу належить ряд базальних ядер	Вищий відділ центральної нервової системи, що керує діяльністю інших відділів головного мозку і спинним мозком
Проміжний Мозок	Складається зі взаємопов'язаних ядер, які розташовані навколо третього шлуночка мозку. До складу проміжного мозку входить гіпоталамус	Здійснює вегетативні функції, регулює діяльність залоз внутрішньої секреції. Бере участь у процесах сну, пам'яті, інстинктивної поведінки, психічних реакцій
Середній мозок	З'єднує довгастий і проміжний мозок. Складається з чотиригорбикового тіла й ніжок мозку. До складу середнього мозку входять ядра окорухового і блокового нервів, червоне ядро, центральна сіра речовина, чорна субстанція	Підвищує координацію рухів організму, адаптує їх до вестибулярних, звукових і світлових сигналів. Бере участь у регуляції рухів і пози, м'язового тонусу, станів пильнування і сну, емоційномотиваційної активності
Мозочок	У мозочку розрізняють дві півкулі й непарну серединну частину -- черв'яка	Погоджує різні рухові акти й адаптує рухові реакції організму до умов навколишнього середовища
Довгастий мозок	Складається з ядер череп- номозкових нервів, ретику- лярної формації та пучків нервових волокон	Регуляція дихання, травлення й обміну речовин, рухових і захисних рефлексів. Здійснення зв'язку спинного й головного мозку



IV. Виконання лабораторної роботи (15 хв)

Лабораторна робота № 6. Будова головного мозку людини (вивчення за муляжами, моделями і пластинчастими препаратами)

Мета: за моделями, муляжами і пластинчастими препаратами вивчити будову головного мозку людини.

Обладнання й матеріали: розбірні моделі головного мозку людини, муляжі, пластинчасті препарати поздовжнього й поперечного розрізів мозку людини, зошит, підручник.

Хід роботи

1. Розділити модель головного мозку на дві половини. Відшукати перегородку (мозолисте тіло).

2. На одній з половин моделі знайти довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок.

3. На пластинчастих препаратах розглянути розташування сірої та білої речовин.

4. Знайти на моделі мозочок, розглянути в ньому розташування сірої та білої речовин.

5. На моделі й муляжі великого мозку знайти борозни, звивини, а також частки головного мозку.

6. На нижній поверхні моделі головного мозку знайти місця відходження черепномозкових нервів.

7. Зробити висновки, в яких указати, з яких відділів складається мозок людини, як розподіляються біла й сіра речовини в різних відділах мозку, яке біологічне значення звивистої будови кори великих півкуль.

V. Домашнє завдання (1 хв)

Параграф 16

Урок 4

Тема. Кора головного мозку. Структура й функції

Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови кори головного мозку, а також із функціями, які вона виконує.

Обладнання й матеріали: таблиці «Нервова система людини», «Головний мозок», розбірні моделі головного мозку людини, муляжі.

Базові поняття й терміни: головний мозок, сіра й біла речовини, великий (кінцевий) мозок, півкулі, підкірка, кора великих півкуль, звивина.

Концепція уроку

Розповісти учням про будову й функції кори головного мозку; показати тісний взаємозв'язок кори з різними відділами мозку; обговорити біологічне значення наявності звивин у корі великих півкуль мозку.

Хід уроку

І. Організаційний етап (4 хв)

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів (12 хв)

Питання до учнів

1. Які відділи виділяють у головному мозку людини?

2. Які функції виконує мозочок?

3. Які функції виконує довгастий мозок?

III. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

Розповідь учителя з елементами бесіди

Кора великих півкуль головного мозку -- це поверхневий шар сірої речовини. Її утворюють тіла нервових клітин, проміжки між якими заповнені клітинами нейроглії та містять нервові волокна і кровоносні судини. Наявність численних борозен і закруток значно збільшує площу сірої речовини. Загальна площа кори становить 220 тис. мм. Товщина кори в різних ділянках неоднакова й коливається від 1,3 до 4,5 мм. У ній міститься 14-15 млрд різноманітних за формою, розмірами та функціями нейронів. Кора великих півкуль, незважаючи на незначну товщину, має дуже складну будову. Починаючи з поверхні кори в глибину клітини утворюють декілька шарів, розміщених у певній послідовності. Залежно від філогенетичного походження окремі ділянки кори містять різну кількість шарів, які відрізняються будовою, формою, розмірами та розташуванням нервових клітин. У кожному клітинному шарі, окрім нервових клітин, є ще й нервові волокна. Будова й щільність їх розташування також неоднакова в різних ділянках кори. Між нервовими клітинами шарів кори в процесі їхньої діяльності існують як постійні, так і тимчасові зв'язки. Різні ділянки кори нерівнозначні й у функціональному відношенні. Одні з них є місцем отримання імпульсів від рецепторів, інші служать місцем, від якого йдуть рухові імпульси на периферію, треті виконують асоціативну, або сполучну, функцію. У разі пошкодження певних ділянок кори в експерименті на тваринах або в результаті травми у людей настає порушення нормальної роботи завжди одних і тих самих органів тіла. Кора великих півкуль головного мозку, як найважливіший відділ центральної нервової системи, є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності. Вона регулює через розміщені нижче відділи центральної нервової системи всі життєві процеси організму, а також зумовлює зв'язок організму із зовнішнім середовищем. Прогресивний розвиток кори спричинив у людини появу нової вищої форми нервової діяльності -- абстрактне мислення, а разом з ним і виникнення мови. Наукові дослідження виявили якісну особливість мозку людини -- функціональну асиметрію. З'ясувалося, що ліва і права півкулі нерівнозначні за своїм функціональним значенням. Права відповідає за образне мислення, ліва -- за абстрактне.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів (7 хв)

Питання до учнів

1. До якого відділу головного мозку належить кора?

2. Яку будову має кора головного мозку?

3. Які функції виконує кора головного мозку?

Самостійна робота учнів

Яке біологічне значення звивистої будови кори великих півкуль? (Збільшується загальна площа поверхні мозку, що призводить до збільшення кількості сірої речовини)

V. Домашнє завдання (2 хв)

Повторити параграф 15, 16

Нестандартний урок

Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми «Розмноження та індивідуальний розвиток людини»

Мета: узагальнити та систематизувати знання з теми; дати визначення статевому здоров'ю; виховувати бережливе відношення до власного здоров'я; довести необхідність профілактичних заходів для збереження здоров'я.

Матеріали: таблиці, плакати з визначення статевого здоров'я, додаткова література.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Методи: тестування, блиц - запит, гра-вікторина, журналістське розслідування.

Хід урока

1.Організація класу. (3 хв)

2. Мотивація навчальної діятельності учнів. (15 хв)

Людина завжди хотіла стати безсмертною. А чи можливо це? В чому безсмерття людини? В її потомств

...Ты будешь жить на свете десять раз,

Десятикратно в детях повторенный,

И вправе будешь в свой последний час

Торжествовать над смертью покоренной...

(В.Шекспир)

Та щоб залишити після себе рід необхідно знати:

· Про наслідки небажаної вагітності;

· Про хвороби статевих органів;

· Про особисту гігієну;

· Про здоровий спосіб життя.

Я пропоную вам зачитати і зберегти путівник здоров'я.

Путівник здоров'я:

Ти - молодий, енергійний та кмітливий. Ти повний сил і енергії. У тебе є бажання, мрії і плани на майбутнє. Щоденно ти пізнаєш життя, відкриваєш для себе світ та розкриваєш світу себе. Ти хочеш все осягнути, все зрозуміти і бути зрозумілим. Ти прагнеш все спробувати, випробувати себе і свої сили, утвердитися як людина і особистість, всього досягти. Ти мрієш про успіх, кохання і щастя, тому що ти - молодий. Все життя у тебе попереду.

Вже сьогодні в своїх руках ти тримаєш своє майбутнє. І тільки ти сам у відповіді за нього. Вже від тебе теперішнього і від твоїх сьогоднішніх рішень залежить, яким будеш ти завтра і в майбутньому.

З кожним роком все більше і більше свідомої, прогресивної молоді, яка відповідає за себе та своє життя, націлює себе на здоровий спосіб життя, а свої зусилля - на збереження й укріплення свого здоров'я. Саме здоров'я є тим чарівним ключом, котрий відкриває всі двері, двері можливостей до чого ти прагнеш, про що мрієш і що бажаєш здійснити в майбутньому...

А ти зараз хочеш насолоджуватися життям, крокувати в ногу з часом, не відставати від моди.

Мода...

Мода - це більше, ніж музика, зачіска чи модний «прикид». Мода - це стиль, це спосіб життя.

Ти людина нового століття.

Сучасна мода єдина - ЗДОРОВ'Я.

Бути здоровим модно, стильно, гарно та просто класно! По-справжньому сучасний еталон краси - здорова людина, яка вибирає здоровий спосіб життя.

Ти молодий?

Ти сучасний?

Ти переможець?

Тоді нас дійсно багато!!!

Йдемо разом на пошуки чарівного ключа, котрий зветься здоров'ям! Будь наполегливим та впевненим у собі та в своєму успіху!

Хай тобі щастить на твоєму шляху до власного здоров'я!

Збережіть кожен цей путівник і ,можливо, колись він вам стане в нагоді.

А зараз ми перейдемо до перевірки ваших знань, як ви засвоїли знання про здоровий спосіб життя.

3.Ознайомлення з темою та метою уроку. (20 хв)

Від чого, на вашу думку, залежить здоров'я взагалі та статеве здоров'я частково. Проведемо мозковий штурм.

Мозговой штурм

Оточення. Здоров'я. Спадковість. Екологія. Статеве здоров'я. Сім'я. Спосіб життя. Виховання.

Проведемо тестування.

Тестування:

1.Чоловічі статеві клітини:

а) гамети;

б) яйцеклітина:

в) сперматозоїди.

2.При зливанні двох статевих клітин кожна з них має хромосом:

а) 46;

б) 23;

в) 22.

3.Дозріваня жіночіх статевих клітин відбувається:

а) в яєчнику;

б) в матковій трубі;

в) матці.

4.Жіноча дозріла гамета може бути запліднена відразу:

а) одним сперматозоїдом;

б) двома сперматозоїдами.

5.Венеричні захворювання:

а) нефрит;

б) уретрит;

в) гонорея.

6.Процес утворення жіночих статевих клітин називається:

а) овогенез;

б) гаметогенез;

в) онтогенез.

Гра-вікторина.

Спробуйте пояснити наступні явища:

· Коли вперше з'являються відміни в рості, дозріванні між хлопчиками та дівчатками? Чим це пояснити?

· Що таке мутація голосу, від чого вона залежить, і чому вона найбільш виразна у хлопчиків?

· Чому підлітковий вік називають кризовим?

· Чому з особливою увагою необхідно відноситись до свого здоров'я у підлітковому віці?

· Як ви гадаєте чому «перехідний вік» завдає клопоту батькам і вчителям?

Блиц - турнір.

Учні повинні швидко закінчити вислови:

· Фактори, які впливають на біологічний вік людини ...

· Венеричні захворювання називаються хворобами поведінки, так як ...

· Статево здорова поведінка - це ...

Характеристика венеричних захворювань (розповідь, самостійна робота з підручником над заповненням таблиці)

Хвороба	Шляхи зараження	Ознаки	Засоби профілактики
Сифіліс	Статевий контакт, побутово	Збільшення лімфовузлів, висипи на тілі, ураження всіх систем, параліч, сліпота, втрата розуму, смерть	Регулярне обстеження «групи ризику», контроль крові донорів, особиста гігієна, гігієна статевих стосунків.
Гонорея	Статевий контакт, побутово	Болі при сечовиділенні, гній, простатити, безпліддя.	Особиста гігієна, гігієна статевих стосунків.
Трихомоноз	Статевий контакт,	Гнійні виділення	Особиста гігієна, гігієна статевих стосунків.

Журналістське розслідування.

Людина завжди бажає жити довго і щасливо, мати сім'ю і дітей. Але нерідко на її шляху виникають труднощі: це хвороби статевих органів. Причини бувають самі різні, але частіше за все - це неуважність до свого здоров'я.

Любовь - блеск солнечный, дождю идущий вслед,

А похоть - мрак грозы вослед за блеском света;

Любовь всегда свежа, как яркий вешний цвет,

А похоти зима приходит раньше лета;

В любви нет жадности, в обжорстве похоть мрет;

В любви - вся истина, а похоть вечно лжет.

(В.Шекспир)

Факти -це над-то вперта річ. За статистикою: 4-6% хворих на сифіліс кожного року помирають. У віці від 20 до 40 років кожна третя хвора людина - самогубець. Кількість хворих на СНІД росте так швидко, що статистичні дані стають застарілими уже протягом місяця і навіть тиждня.

Давайте заслухаємо наших журналістів з цього приводу. (Виступ учнів):

· шляхи передачі ВІЛ;

· історія винекнення хвороби;

· кількість хворих на СНІД у світі, Україні, області і районі;

· профілактика захворювань статевої системи.

4. Узагальнення вивченного матеріалу. (5 хв)

…Человек - он ведь тоже природа,

Он ведь тоже закат и восход…

(С.Островский)

Багато хто з нас бажали б продивжити середній вік людини - період зрілості почуттів, фізичних та розумових здібностей. Але як цього досягти? Вчені не можуть нам запропонувати чарівний «рецепт молодості», та можливо ми самі зможемо це зробити. Підводячи підсумки ваших знань з даної теми давайте на останок обговоримо питання: як же збільшити термін життя людини?

І завершити урок хочеться віршем

Живу не бедно и не худо

И помню: каждому из нас

Рожденье, как земное чудо

Даровано всего лишь раз…

5. Домашнє завдання. (2 хв)

Користуючись підручником, ст. 43 - 45, скласти власний «рецепт молодості».

3.4 Визначення та оцінка рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів

Спеціальна робота вчителя з розвитку активізації пізнавальної діяльності сприяє психічному розвитку школярів і успішному засвоєнню ними навчальної програми.

Для з'ясування рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів були проведені експерименти. Базою для дослідження слугувала середня загальноосвітня школа с. Молодіжне.

В експерименті брали участь два девятих класа: експериментальний (9а) і контрольний (9б).

Властивості активізації пізнавальної діяльності девятикласників пропонується досліджувати з допомогою двох методик: анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів та тестування для учнів «Пізнавальна активність школяра», за О.О. Горчинська.

Методика 1 анкетування учнів з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів.

Метою експерименту було визначення рейтингу предметів у особистій значимості учнів. Матеріали: дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 1). У процесі експерименту школярам пропонується переглянути анкети та відповісти на запитання, і розмістити у порядку особистої значимості перераховані предмети та відповісти на три запитання. Загальна тривалість роботи - 8 хвилин.

Результати отриманого анкетування були підраховані, та визначені місця рейтингу предметів (див. Додаток 1).

Методика 2 Визначення пізнавальної активності за О.О. Горчинська

Метою була оцінка ступеню виразності пізнавальної активності. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних тестових бланків (див. Додаток 2).

Школярам пропонується переглядати анкети та відповісти на тестові запитання. Переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності (див. Додаток 2).

3.5 Порівняльний аналіз результатів дослідження

На початку педагогічного дослідження ми провели анкетування учнів двох груп з приводу зацікавленості їх у здобутті біологічної інформації і визначили рейтинг предметів у особистій значимості для учнів (див. додаток 1) Нами отримані такі результати:

На рис.1 видно, що 9 із опитаних учнів обрали на 1 місце англійську мову, 4 - на 2 місце біологію. Також на 2 місці географія у 7 учнів. На 3 місці українська мова у 8 дітей та математика у 4 учнів. 4 місце - математика у 5 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 3 учні віднесли біологію.



Рис.1 Контрольний клас

В екпериментальному класі (рис. 2) нами отримані майже такі результаті як і в контрольному класі. 8 із опитаних учнів вибрали на 1 місце англійську мову, 5 - на 2 місце біологію. Також на 3 місці географія у 6 дітей. На 3 місці українська мова у 8 учнів та математика у 5 учнів. 4 місце - математика у 4 із опитаних та біологія у 3. На 5 місце 2 учнів віднесли біологію.

Рис.2 Експериментальний клас



Порівняємо отримані результати на рис.3.

Рис. 3 Порівняльна гістограма контрольного та експериментального класу

Порівнюючи результати тестування (рис. 3), нами встановлено, що результати повторного опитування в експериментальному класі значно відрізняються від результатів контрольного класу. За результатами проведеного анкетування з приводу зацікавленості учнів у здобутті біологічної інформації та визначення рейтингу предметів, рейтинг біології піднявся на 2 та на 4 місце.

На кінець нашого експерименту в двох групах провели повторні тестування (див. Додаток 1, Додаток 2). Результати повторного тестування дали наступні результати.



Рис.4 Рейтинг шкільного предмету у контрольному класі

У контрольному класі показники опитування дещо змінилися від початку експерименту (рис. 4). За біологію, як шкільну дисципліну віддало перевагу на одного учня менше порівняно з експериментальним класом. Також рейтинг біології покращився з 5-го на 4-е місце. Також нами встановлено, що на одного учня більше обрало географію на 2 місце, та математику на 3 місце.

На рис. 5 ми бачимо як змінилося ставлення до біології в експериментальному класі.



Рис.5 Рейтинг шкільного предмету в експериментальному класі

Отриманий нами розподіл рейтингу шкільної біології свідчить про те, що для більшості учнів шкільна біологія є малозначимим предметом, хоча для 9 учнів біологія за особистою значимістю перебуває на другому місці.

На запитання «Що б ви змінили у курсі шкільної біології, якби були директором, чи міністром освіти?» 16 із 20 опитаних учнів відповіли, що взагалі не змінювали б нічого, двоє із 20 опитаних збільшили б кількість уроків з біології, однин учень зазначив, що хотів б більше працювати із таблицями, схемами, із їх використанням матеріал більш зрозуміліший, один учень зазначив, що хотів би більше проводити дослідів на уроках біології (див. Додаток 1).

На запитання: «Які джерела інформації ви використовуєте для підготовки домашніх завдань з біології?» учні відповіли, що здебільшого використовують при підготовці домашніх завдань підручник та інформацію із мережі Інтернет (див. Додаток 1).

Після проведення тестування на оцінку ступеня прояву пізнавальної активності (див. Додаток 2) ми отримали наступні результати:

Нами встановлено (рис. 6), що високий рівень пізнавальної активності у 25% (5 учнів), середній - 55% (11 учнів), низький рівень пізнавальної активності 20% (4 учні).

Рис. 6 Рівень пізнавальної активності у контрольному класі

В експериментальному класі дещо інші результати.

Рис.7 Рівень пізнавальної активності у експериментальному класі

Нами визначено (рис. 7), що 35% (7 учнів) показали високий рівень пізнавальної активності, 50% (10 учнів) середній рівень, та 15% (3 учні) низький рівень пізнавальної активності.

Рис. 8 Порівння рівня пізнавальної активності

Після повторного тестування для визначення рівня активізації пізнавальної діяльності, дані експериментального класу значно відрізняються від показників контрольної.

Рис. 9 Порівняння повторного тестування рівня активізації пізнавальної діяльності

Ми встановили (рис. 9), що в контрольному класі високий рівень пізнавальної активності учнів зменшився на 5 % (1 учень), а середній збільшився на 5%(1 учня), низький залишився без змін. У експериментальному класі покращився високий рівень пізнавальної активності на 25% (5 учнів), та середній рівень на 10% (2 учнів).



РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Експериментальна частина дипломної роботи виконана на робочому місці вчителя біології середньої загальноосвітньої школи с.Молодіжне, Царичанського району, Дніпропетровської області.

Кабінет біології має довжину 8 м, ширину - 6,7 м, висоту приміщення 3,2 м, його загальна площа складає 53,6 м2, в ньому одночасно можуть навчатись 25-30 осіб. Приміщення класу має три вікна загальною площею 16 м2, що виходять в південно-східному напрямку. Вміщує 12 столів, 24 стільця. До класу підключена каналізація та водопровід, біля виходу знаходиться раковина з теплою та холодною водою. В кабінеті є електричні прилади, такі як телевізор та комп'ютер, макет з наочними матеріалами, шафи для збереження мікроскопів та дидактичного матеріалу, що розраховані на кожного учня.

Приміщення кабінету біології повині відповідати будівельним та санітарним нормам. Розміщення меблів і обладнання в кабінеті має забезпечувати зручність і безпеку роботи.