Засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології в школі

Кімнатні рослини в кабінеті повині бути розміщені на спеціальних підставках. Утримання рослин на вікнах кабінету не дозволяється. У кабінеті біології не повинно бути рослин, що містять отруйні речовини. У кабінеті біології забороняється використання інсектицидів для боротьби з комахами-шкідниками кімнатних рослин. Допускається обробка рослин мильним розчином, тютюновим настоєм, 5% розчином сечовини.

Температура повітря в приміщенні кабінету (лабораторії) біології та в лаборантській повинна підтримуватися на рівні 17°С. Вологість повітря - від 30 до 60%.

На санітарно-гігієнічний аспект шкільного навчання впливають не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх факторів, які тією чи іншою мірою зумовлюють його якість.

Мал.1. Загальний план робочого приміщення

1. Шафа для збереження мікроскопів та дидактичного матеріалу.

2. Раковина.

3. Дошка.

4. Робочий стіл викладача.

5. Робочі місця учнів.

6. Макет з наглядним матеріалом.

7. Шафа для зберігання реактивних матеріалів.

8. Комп'ютер.

9. Телевізор.

10. Вікна.

11. Вхід/вихід.

Норми освітлення

Близько 90% всiєї iнформацiї, що отримується людиною, приходиться на органи зору. Органiзацiя освiтленостi робочих мiсць грає велику роль у житті людини. Недостатнє та нерацiональне освiтлення веде до втомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниженню розумової та фiзичної працездатностi, а у рядi випадкiв може бути причиною травматизму (близько 5% травм приходиться на частку нерацiонального та недостатнього освiтлення). При недостатній чи швидко змінюваній освiтленостi органам зору приходиться пристосовуватись, це можливо завдяки властивостям очей.

Залежно від природи джерела світлової енергії розрізняють три види освітлення: природне, штучне і змішане.

Природне освітлення - це біологічно найбільш цінний вид освітлення, до якого максимально пристосоване око людини. Воно є чинником, що визначає не тільки рівень освітленості й умови видимості, а ще й позитивно психо-фізіологічно впливає на людину.

Значення освітлення в кабінеті встановлені у відповідності з державними будівельними нормами ДБН В.2.5-28-2006, де КПО дорівнює 1,5%. Найменша освітленість робочої поверхні вертикальної площини на дошці і горизонтальної площини на рівні 0,8 м від підлоги в кабінеті (лабораторії) біології та в лаборантській повинна бути при системі загального освітлення 400 лк (ДБН В.2.5-28-2006). Лампи світильників у разі перегорання необхідно негайно замінювати. Світильники штучного освітлення слід утримувати в чистоті, очищати їх не менше одного разу на 3 місяці. Шибки світлових отворів очищають не менше ніж 2-3 рази на рік.

Особлива увага в загальноосвітніх навчальних закладах приділяється освітленню навчальних приміщень. Орієнтація вікон кабінету відповідає вимогам ДБН В.2.2-3-97 (на північ), що створює найбільш високий рівень природного освітлення. В навчальному кабінеті розміщені невисокі кімнатні квіти. Колір поверхні стелі, стін, меблів обрано відповідно жовтий, зелений та бежевий (матових пастельних тонів). Стеля, верхні частини стін, віконні рами та двері пофарбовані у білий колір, коефіцієнт відбиття якого складає 0,8; класна дошка має матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений колір з коефіцієнтом відбиття 0,1. Всі полімерні матеріали, які використані при ремонті кабінету, а також оздоблення, настил підлоги, мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Рівень штучного освітлення навчального приміщення відповідає ДБН В 2.5-28-2006, ДБН В.2.2-3-97. Таке освітлення кабінету забезпечено люмінесцентними лампами типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору) з відповідною арматурою, яка дає розсіяне світло, є безпечною та надійною. Люмінесцентні світильники дають розсіяне світло, вони розміщені в 2 ряди паралельно до лінії вікон на відстані 1,7 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників складає 2,8 м. Питома потужність люмінесцентного освітлення становить 20 Вт/м2. При використанні системи загального освітлення і дійсне КПО дорівнює 1,5 %.

Згідно з державними будівельними нормами споруди приміщення відповідає нормам.

Мікроклімат

Оптимальний мікроклімат і якість повітряного середовища в навчальних приміщеннях благотворно впливають на зміцнення здоров'я учнів, підвищення їх працездатності, ефективності навчання й виховання. Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну температуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості.

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно до вимог «Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99).

Період року	Категорія робіт	Температура повітря	Відносна вологість	Швидкість руху,м/сек
Холодний період року	Легка Іа	22-24	60-40	0,1
Теплий період року	Легка Іа	23-25	60-40	0,1



Оптимальні величини температури,відносної вологості та швидкості руху повітря

Відповідно в холодний період року температура була 22 °С, відносна вологість - 60%, а швидкість руху повітря - 0,1 м/с. В теплий період року температура повітря - 25 °С, відносна вологість - 40%, швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Кабінет біології провітрюють на перервах. Фрамугами і кватирками користуються протягом всього року. До початку занять і після їх закінчення здійснюють наскрізне провітрювання навчальних приміщень.

Згідно з нормами ДСН 3.3.6.042-99 ми визначили, що температура, відносна вологість та швидкість повітря в аудиторії відповідали нормам.

Вентиляція

Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини, що відповідають вимогам технологічного процесу, збереження устаткування і будівельних конструкцій будівлі, зберігання матеріалів, продуктів, книг, картин.

Згідно з ДБН В.2.5.67-2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря» кількість зовнішнього повітря, що подається в приміщення на 1 працівника, повинна становити:

- ? 30 м3 / год при об'ємі приміщення менше 20 м3 на 1 працівника;

- ? 20 м3 / год при об'ємі приміщення більше 20 м3 на 1 працівника.

- у приміщеннях об'ємом більше 40 м3 на кожного працюючого за наявності вікон (або вікон).

Теплообмін і теплове самопочуття людини обумовлюються сумісним впливом температури повітря і навколишніх предметів, вологості повітря і швидкості його руху біля тіла.

Згідно з ДБН В.2.5.67-2013 приміщення відповідає нормам.

Шумові норми

Шум сильно впливає на дітей та підлітків. Зміна функціонального стану слухового та інших аналізаторів спостерігається у дітей під впливом "шкільного" шуму, рівень інтенсивності якого в основних приміщеннях школи коливається від 40 до 110 дБ. У кабінеті біології рівень інтенсивності шуму в середньому становить 50-60 дБ, під час перерв може сягати 75 дБ.

Шум, який не перевищує 40 дБ, не викликає негативних змін в функціональному стані нервової системи. Зміни стають помітними при впливі шуму, рівень якого становить 55-60 дБ . Послаблення уваги школярів в умовах впливу шуму вказаної гучності сягає 16 %. Зниження рівнів "шкільного" шуму і його несприятливого впливу на здоров'я учнів досягається завдяки низці комплексних заходів: будівельних, технічних і організаційних.

Допустимі значення шуму в кабінеті встановлені у відповідності з санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99 (50 ДбА).

Гігієнічним стандартам, спрямованим на збереження зору і слуху учнів та вчителів, відповідають розміри навчального приміщення: довжина (розмір від дошки до протилежної стінки) та глибина класних кімнат. Довжина досліджуваного кабінету забезпечує учням з нормальною гостротою зору і слуху, які сидять на останніх партах, чітке сприймання мови вчителя і ясне бачення того, що написане на дошці. За першими і другими партами (столами) у будь-якому ряді відводяться місця для учнів з послабленим слухом, оскільки мовлення сприймається від 2 до 4 м, а шепіт -- від 0,5 до 1 м. Відновити функціональний стан слухового аналізатора і попередити зрушення в інших фізіологічних системах організму підлітка допомагають невеликі перерви (10-15 хв.)

Електрика

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію.

Електричний струм проходячи через тіло людини, може викликати два види ураження -- електричний удар і електричну травму.

Небезпечніший електричний удар, оскільки при ньому вражається весь організм. Смерть наступає від паралічу серця або дихання, а іноді від того і іншого одночасно.

Відповідно до «Правил улаштування електроустановок» приміщення за небезпечністю електротравм поділяють на 3 категорії:

- без підвищеної небезпеки;

- із підвищеною небезпекою;

- особливо небезпечні.

Відповідно до цих правил приміщення відносять до приміщень без підвищеної небезпеки, через те, що в ньому сухість повітря та температура в нормі, струмопровідний пил та струмопровідна підлога відсутні, ймовірність одночасного доторкання людини до металічних корпусів електрообладнання, активне хімічне середовище також відсутні . Нормове значення струму - 6 мА, напруга дотику - 36 В. Захисне заземлення загальне по всьому корпусі, в аудиторії відсутнє. Електричні прилади вимкнені, вмикаються тільки у разі необхідності.

Після закінчення занять у кабінеті учителі, викладачі та інші працівники школи оглядають приміщення, усувають виявлені недоліки і зачиняють приміщення, знеструмивши електромережу.

Протипожежна безпека

Пожежою є некероване горіння поза межами спеціально відведеного вогнища, яке може призвести до загибелі і ураження людей чи тварин, рослин, значних матеріальних збитків, суттєвого погіршення стану навколишнього природного середовища. Пошкодження, заподіяні тепловим випромінюванням, характеризуються такими даними: нагрівання до 60°С - почервоніння шкіри; нагрівання до 70°С - утворення пухирів; нагрівання до 100 С - деструкція шкіри з частковим збереженням капілярів; нагрівання понад 100°С - опік м'язів.

Згідно з НАПБ Б.03.002-2007 приміщення за вибуховопожежною та пожежною небезпекою залежно від характеристик речовини, які використовують чи отримують під час виробництва та їх кількості, поділяють на 5 категорій: А, Б, В, Г та Д.

Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 приміщення класу відноситься до категорії Д. Це пояснюється тим, що дослідження були пов'язані лише з навчальною діяльністю учнів, та обробкою не горючих речовин у холодному стані. До пожежонебезпечних матеріалів, які знаходилися в приміщенні відносяться меблі - вага 200 кг, паперові матеріали - 60 кг, легко горючі речовини - 500 мл., але питома пожежна навантага,яку вони створюють,менше 180 Мдж/м2.

Навчальний заклад забезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем та засобами зв'язку. Біля кожного телефону вивішено табличку, на якій зазначено номер телефону пожежної частини (101).

Пожежний інвентар розміщено на видних місцях, забезпечено вільний і зручний доступ до нього. Вогнегасники розташовані у легкодоступних місцях, де виключається можливість дії на них прямих сонячних променів, опалювальних, нагрівних приладів та інших джерел тепла.



ВИСНОВКИ

1. У процесі теоретичного та практичного дослідження ми визначили, що основою пізнавальної активності, її внутрішніми стимулами виступають пізнавальні потреби, тобто потреби в набутті нових знань та у поглибленні тих, що вже набуті.

2. Під час спостережень за вчителем ми з'ясували, що вчитель, як керівник навчального процесу, безпосередньо впливає на рівень пізнавальної активності учнів. В цьому він застосовує систему методів, прийомів, засобів активізації пізнавальної діяльності учнів.

3. Ми встановили, що перевагою застосування мультимедійних презентацій на уроках біології в школі є підвищення якості навчання за рахунок новизни діяльності, зацікавленості учнів до сприйняття матеріалу. Такі заняття є більш наочні та цікаві.

4. За результатами анкетування щодо визначення рейтингу біології, як шкільної дисципліни нами встановлено, що для більшості учнів експериментального класу шкільна біологія посідає друге місце, а в контрольному класі біології посідає третє місце.

5. За даними анкетування 89% учнів відповіли на запитання позитивно і вважають доцільним подальше використання комп'ютерних технологій для підвищення пізнавальної активності на уроках біології.

6. За результатами тестувань щодо визначення рівня активізації пізнавальної діяльності, нами встановлено, що в контрольному класі високий рівень пізнавальної активності учнів зменшився на 5 % (1 учень), а в експериментальному класі високий рівень покращився на 15 % (5 учнів). Це свідчить про те, що активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних методів, засобів, форм навчання, які спонукають особу до виявлення активності.



Список використаних джерел

1. Бровко С.О. Розвиток дослідницького інтересу учнів на уроках біології [Текст] / С.О. Боровко. - Рідна школа. К.- 1998. - № 7 - 8. - 235 с.

2. Верзілін М.М. Загальна методика викладання біологи. [Текст] /М.М. Верзілін, В.М. Корсунська. -- К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1990. - 365 с.

3. Вербицький, А.А. Активне навчання у вищій школі: контекстний підхід. [Текст] /А.А. Вербицький. - М: 1991.- 176 с.

4. А.В. Всесвятский, Б.В.Пути повышения творче ской активности учащихся[Текст] // Творчекая активность учащихся при изучении биологии. Сборник статей. Составитель. Б.В.Всесвятский Издательство «Просвещение» Москва 1965 270с. с.7-29

5. Гончаренко, С.У., Мальований Ю.І. Що таке державний загальноосвітній стандарт. [Текст] /К.- Біологія і хімія, 1996. - №2. - 184 с.

6. Гончаренко, С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень [Текст] / С.У. Гончаренко. Вісник АПН України. - 1993. - № 1. -с. 11 -23.

7. Зверев, И.Д., Мягкова, А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. [Текст] /И.Д.Зверев, А.Н. Мягкова. -- М.: Просвещение, 1985. - 234 с.

8. Ільїна, Т.А. Педагогіка: курс лекцій: навчальний посібник для студентів пед. ін-тів. [Текст] /Т.А.Ільїна. - М.: Освіта, 1984. - 200 с.

9. Казанцеві, І.В. Творчі завдання - шлях активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології. [Текст] / І.В. Казанцеві.- Рідна школа. - 2000. - № 11. - 169 с.

10. Кузнецова, В.И. Уроки биологии. [Текст] /В.И. Кузнецова, -- М.: Просвещение, 1991. - 98 с.

11. Коган, В. З. Понятие активности личности как категория социальной психологии . Некоторые проблемы личности. [Текст] / В.З. Коган, - М., 1977, с. 128

12. Куйдіна, З.М. Активізація пізнавальної активності на уроках біології. [Текст] /З.М. Куйдіна. Біологія №9(165)

13. Лернер, И.Я. Знання в составе содержания образования и их качество. Качество знаний и пуги его совершенствования. [Текст] //Под ред. М.Н. Скаткина, В.В. Краевского. -- М.: 1978. -- 270 с.

14. Лозова, В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навч.посібн. [Текст] /Харк.Держ.пед.ун-т ім. Г.С.Сковороди.-2-е вид.,випр..і доповн. - Х.: «ОВС», 2002, - 400 с. с.231.

15. Лозова, В. І. Пізнавальна активність школярів. [Текст] /В.І.Лозова- К., 1990, - с. 38.

16. Максимова, В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. [Текст] / В.Н. Максимова -- Л.: Просвещение, 1973. - 184 с.

17. Мягкова, О.М., Методика навчання загальної біології. [Текст] / О.М. Мягкова, Б.Д. Комісаров. -- К.: Рад. шк., 1982. - 242 с.

18. Муртазин, Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. [Текст] /Г.М. Муртазин, - М.: Просвещение, 1989. - 360 с.

19. Низамов, Р.А. Дидактические основы активизации учебной деятельности студентов. [Текст] /Р.А. Низамов. ? Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1995. ?302 с.

20. Онищук, В.О. Активізація навчання старшокласників. [Текст] /В.О. Онищук. -К., 1989. - 280 с.

21. Педагогічний словник [Текст] / за ред. М.Д. Ярмаченка - К.: Пед. думка, 2008.- 516 с.

22. Педагогічний словник [Текст] / за ред. М.Д. Ярмаченка - К.: Пед. думка, 2001.- 356 с.

23. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів і педагогічних коледжем [Текст] / Под ред. П.И. Підкасистого. - М.: Педагогічне суспільство Росії, 1998. - 640с.

24. Педагогіка: навчальний посібник для студентів пед. ін-тов [Текст] / Під ред. Бабанського Ю. К - М.: Освіта, 1988. - 168 с.

25. Педагогіка: Навчань. допомога для студентів пед. ін-тів за спец." Педагогіка і методика поч. класів” [Текст] / С.П. Баранів, Л.Р. Болотіна, В.А. Сластенін і др.; Під ред. С.П. Баранова, В.А. Сластеніна, - 2-е видавництво, доп. - М.: Освіта, 1986. - 336 с.

26. Подласий, И.П. Новий курс: Підручник для студентів педагогічних вузів: У 2 кн. [Текст] /И.П. Подласий. - М.: Гуманіт. видавництво центр ВЛАДОС, 1999. - 576 с.

27. Пикельная, Я. С. Теоретические основы управления (школо-ведческий аспект): Метод, пособие. [Текст] /Я.С. Пикельная. -- Высш. шк., 1990. - 175 с.

28. Пиндик, О.Г. Співвідношення понять “пізнавальна діяльність” та “пізнавальна активність”.[Текст] // Збірка статей науково-практичної міжвузівської конференції викладачів “Проблеми розвитку регіонального бізнесу та управління”. / /О.Г. Пиндик. - Вінниця, 2002.- С. 114 -121

29. Пиндик, О.Г. Збірка статей науково-практичної міжвузівської конференції викладачів. Співвідношення понять “пізнавальна діяльність” та “пізнавальна активність”[Текст] / О.Г. Пиндик. - Вінниця, 2000.- С. 104 -120

30. Реам, А.А. Социальная педагогическая психология. [Текст] //А.А. Реам, Я.Л. Коломинский. -Серия «Мастера психологии».- СПб.: Питер Ком, 1999.-с. 416

31. Савін, М.В. Педагогіка. [Текст] /М.В. Савін. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.

32. Савченко, О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. [Текст] /О.Я. Савченко. -- К., 1982.-- 176 с.

33. Сохань, Л.В. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. метод, посібник [Текст] / Ред. рада: В.М. Доній, Г.Н. Несен, Л.В. Сохань та ін. - К.: МО України; УЗМН, 1996. - 792 с.

34. Смолкін, А.М. Активні методи навчання. [Текст] /А.М. Смолкін.-М: 1991. - 342 с.

35. Степанюк, А.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі. Педагогіка і психологія. [Текст] / Т.В. Гадюк, А.В. Степанюк. - 1996. - №1. - С.18-24.

36. Степанюк, А.В. Нові підходи до визначення мети і змісту біологічної освіти школярів[Текст] / / Педагогіка і психологія. - 2000. - №2. - С.28-34.

37. Столяренко, Л.Д. Педагогическая психология. Серия «Учебники и учебные пособия». [Текст] / Л.Д. Столяренко.- Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000.-544 с.

38. Сергієнко, Д.Л. Формування дослідницьких умінь і навичок при вивченні біології. [Текст] / Д.Л.Сергієнко.- К.: Радянська школа,1969. -128 с.

39. Тагліна, О.В. Біологія. Посібник для 9 класу (рівень стандарту, академічний рівень) [Текст] / О.В. Тагліна. - "Ранок", 2011. С.46.

40. Тагліна, О.В Біологія. Підручник для 9 класу (рівень стандарту, академічний рівень) [Текст] /О.В.Тагліна.- "Ранок", 2010.- с. 89.

41. Усова, А. В. Система форм учебных занятий. [Текст] / А.В. Усова. -Сов. педагогика. - 1984 - № 1. - С. 48 - 54.

42. Фіцула, М.М. Педагогіка: навч. посібник. [Текст] / М.М. Фіцула. - К.: Вид-во „Академія", 2000. - 544 с.

43. Форми навчання в школі: Книга для вчителя [Текст] / За ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

44. Харламов, И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. [Текст] / И.Ф. Харламов. - М.: Юристь, 1997. - 512 с.

45. Харламов, І.Ф. Педагогіка. Курс лекцій. [Текст] /І.Ф. Харламов. - Мінськ, 1979. - 546 с.

46. Чередов, И. М. Система форм организации обучения в советской общеобразовательной школе [Текст] / И.М. Чередов. -- М., 1987. -- 152 с.

47. Щукина, Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. [Текст]/ Г.И. Щукина. - М:1982.- 240 с.

48. Щукина, Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. [Текст]// Г.И. Щукина. - М., 1988. -135 с.

49. Щукіна, Г.И. Активізація пізнавальної діяльності що вчаться в учбовому процесі. [Текст]/ /Г.И. Щукина.- М: 1992. - 342 с.

50. Ясинська,А.А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів. [Текст]/ Рідна школа. - 2001. - № 3. - 167 с.

Додатки

Додаток 1

Анкетування учнів

Мета: виявити зацікавленость учнів у здобутті біологічної інформації і визначення рейтингу предметів у особистій значимості для учнів

1. Розмістіть у порядку особистої значимості нижче перераховані предмети:

- Українська мова;

- Українська література;

- Світова література;

- Математика;

- Англійська мова;

- Російська мова;

- Фізика;

- Хімія;

- Біологія;

- Фізична культура;

- Правознавство;

- Країнознавство;

- Інформатика;

- Істрія України;

- Всесвітня історія

2. Скільки часу ви витрачаєте на виконання домашнього завдання з біології?

3. Які джерела інформації ви використовуєте під час підготовки д/з з біології?

4. Якби ви були директором чи Міністром освіти, як би ви змінили біологію?

Додаток 2

Анкета для учнів «Пізнавальна активність »

Мета: оцінка ступеню виразності пізнавальної активності.

Учню надається бланк анкети, пропонується обрати один із варіантів відповідей.

1. Чи подобається тобі виконувати важкі завдання з біології?

а) так б) інколи в) ні

2. Що тобі подобається, коли поставили запитання на кмітливість?

а) самому знайти відповідь, навіть якщо це важко

б) коли як

в) отримати готову відповідь від інших

3. Чи багато ти читаєш додаткової літератури?

а) багато і постійно

б) інколи багато, інколи - ні

в) читаю мало

4. Що ти робиш, якщо в тебе виникли питання під час вивчення нової теми?

а) завжди знаходжу відповідь

б) інколи знаходжу відповідь

в) не звертаю уваги

5. Що ти робиш, якщо дізнаєшся про щось нове на уроці?

а) намагаюсь поділитися з батьками, друзями

б) інколи є бажання поділитися

в) не розповідаю ніколи про це

Обробка отриманих даних: переважна більшість відповідей «а» свідчить про високий ступінь виразності пізнавальної активності; відповідей «б» - про помірний ступінь; відповіді «в» - про низький ступінь пізнавальної активності.



Додаток 3

Рис. 10

Рис. 11



Рис. 12

Рис. 13



Рис.14

Рис. 15

Размещено на Allbest.ru