Взаємозв’язок школи та сім’ї у виховані дитини з порушеннями зору

Ще одним із найважливіших видів роботи, що проводиться учителем із батьками - батьківські збори [13, с.68-70] (Додаток 1). Батьківські збори проводить класний керівник, який залучає до цієї роботи і вихователів, а також інших педагогів школи, які працюють з даним класом. До змісту проведення батьківських зборів включаються:

- підсумки навчально-виховної роботи за певний період, завдання на наступний;

- психолого-педагогічна та офтальмологічна просвіта батьків;

- виставки робіт учнів, творчі звіти;

- обговорення питань спільної життєдіяльності [18, c.231].

Напередодні зборів класні керівники готують індивідуальні інформаційні бюлетені про успіхи дитини, труднощі, з якими вона стикається в шкільному житті, їх класний керівник вручає батькам на початку зборів. Переважно батьківські збори проходять у формі лекцій, повідомлень, щодо проблем сімейного виховання з якими, як правило, виступає класний керівник. Зацікавленість батьків педагогічною інформацією зростає, якщо класний керівник ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя й діяльності учнівського колективу. У таких лекціях батьки мають знайти усі відповіді на свої запитання. Тому головне в лекції -- на науковій основі визначити можливі шляхи вирішення проблем сімейного виховання.

Цікавою формою, яка сприяє підвищенню педагогічної культури батьків, є залучення їх до розв'язання педагогічних ситуативних завдань. Класний керівник добирає педагогічні ситуації залежно від гостроти педагогічних проблем, які виникають у конкретних сім'ях.

Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. Екскурсоводами часто є самі учні. Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти дітей (пісні, танці тощо).

Соціологічні дослідження свідчать, що в багатьох сім'ях батьки - чоловіки самоусуваються від виховання дітей, нерідко знімають із себе відповідальність за цю важливу справу. Підвищити відповідальність, показати їхню педагогічну роль у вихованні сина як майбутнього чоловіка, викликати інтерес до виховної роботи в сім'ї -- важливе завдання батьківських зборів.

Зборам батьків передує підготовча робота. Класний керівник зобов'язаний знати роль і місце батька в кожній сім'ї. Тому доречною буде така тематика бесід «Батько -- високе звання», «Ми відповідальні за сім'ю», «Батько в сім'ї» тощо. Важливим є також залучення батьків до вирішення специфічних ситуацій, у яких потрібна особиста думка батька. Дуже часто чоловіки діляться досвідом у вихованні дітей, особливо хлопчиків.

На зборах порушуються питання щодо ролі батька у формуванні справжніх чоловічих рис у синові (мужності, сили волі, поваги до жінки тощо), підготовки, юнаків до виконання в майбутньому функцій чоловіка, батька, захисника Вітчизни.

Також для профорієнтації батьки-чоловіки розповідають про власний життєвий шлях, вибір професії. Практикується проведення зборів матерів. На них порушуються специфічні питання: «Особливості взаємин матері та дочки», «Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері», «Роль мами в неповній сім'ї», «Мамо, ваша донька закохалась» тощо. Такі збори ретельно готують класні керівники, психолог.

Учителі налагоджують зв'язок з батьками ще до того, як їхні діти приходять до першого класу. Уже з цього періоду школа бере на себе турботу про формування педагогічної культури батьків. Тому до системи батьківських зборів слід включити підготовчий період. Він охоплює батьків, діти яких через рік стануть першокласниками. Роботу з батьками в цей період проводять учителі, які й навчатимуть новачків.

Слід виділити такий вид роботи із батьками як сімейні творчі виставки і конкурси. Конструктивна взаємодія педагога з сім'ями учнів є важливим напрямком діяльності з реалізації основної загальноосвітньої програми і необхідною умовою для художньо-естетичного розвитку дітей. Тому для успішної співпраці плануються і проводяться такі заходи, які включають всіх членів сім'ї дитини в організацію життя класу, у спільну цікаву справу, дають можливість проявити себе в якій-небудь творчій діяльності (виготовлення виробів, малюнків, складання розповідей і казок.

Конкурс-це спосіб активної взаємодії учасників освітнього процесу, індивідуальне або командне змагання у творчій майстерності, він проводиться з метою створення умов для творчого самовираження дітей і батьків.

Тематика конкурсів різноманітна і дозволяє на основі принципу інтеграції реалізовувати завдання освітніх галузей «Художня творчість», «Музика», «Комунікація», «Читання художньої літератури». Спільні тематичні конкурси організовуються на краще оформлення виробів, малюнків, на створення і реалізацію сімейних проектів, уявлення музичної та сценічної творчості родини.

Творча виставка-це підсумок творчої діяльності колективу або одного учасника, що наочно показує художньо-естетичний розвиток і творчі можливості її учасників. Виставки організовуються з метою спонукати батьків до спільної творчої діяльності з дітьми , дати можливість сім'ям уявити позитивний досвід сімейного виховання.

Творчі виставки в школі-інтернаті представлені в різних формах: «Музей однієї сім'ї» (традиції, захоплення, інтереси сім'ї та інші), фотовиставки, виставки «Дуже умілі ручки» (рукоділля), виставка спільних видань літературно - художніх журналів, книг (співавторство дітей і дорослих у вигадуванні та оформленні казок, віршів, коміксів). Такі форми спільної творчої діяльності зближують сімейний колектив, допомагають дітям і батькам вчитися розуміти один одного, довіряти один одному, стати справжніми партнерами. Участь у конкурсах і виставках сприяє появі нових сімейних інтересів і захоплень, згуртуванню сім'ї, вибудовування сприятливих взаємин між дітьми і батьками [14, с.6-8].

Виділяють такі етапи організації творчих виставок і конкурсів:

І етап - спільне планування, обговорення тематики виставки (конкурсу) на батьківських зборах і з дітьми в класі, що дозволяє створити позитивний настрій на спільну роботу. Думка тих, хто з якоїсь причини не був присутній на батьківських зборах, висловлюється через анкети-опитувальники, де батьки вихованців мають можливість внести свої пропозиції, проявити ініціативу і запропонувати свої теми для творчої співпраці.

ІІ етап-розробка Положення виставки (конкурсу) .

ІІІ етап-оголошення теми виставки (конкурсу) з оформленням рекламного плаката , який готують діти спільно з педагогом.

IV етап-виготовлення експонатів виставки або конкурсних робіт в умовах сім'ї. Даний етап є найсприятливішим моментом для розвитку дитячо - батьківського співтворчості та художньо-естетичного розвитку дитини в сім'ї.

V етап-оформлення виставки (конкурсу), презентація творчих робіт, їх оцінка. На цьому етапі наочно видно результати спільної творчості дітей і дорослих, що викликає почуття гордості у дитини за свою сім'ю, спонукає бажання розповісти про свою роботу.

VI етап-підведення підсумків творчого заходу: нагородження, заохочення учасників.

Таким чином, змістовна організація родинних творчих тематичних конкурсів та виставок збагачує зв'язку дитячо-дорослого співтовариства, є зовнішнім вираженням змісту сімейного виховання та художньо-естетичного розвитку дитини в сім'ї.

Отже, головне у спілкуванні вчителів з батьками - спільне рішення задач виховання, пошуки найкращих засобів впливу на дитину.

Висновки до другого розділу

Під час розгляду даної ми не забули врахувати специфіку умов в яких проходить процес взаємодії спеціалістів із батьками. Найчастіше це відбувається у школі-інтернаті. Діти з порушеннями зору більшу кількість часу перебувають під наглядом вчителів та вихователів. Батьки не можуть здійснювати повноцінний вплив на особистість дитини. Саме тому такою важливою є правильно побудована педагогом стратегія роботи із сім'ями.

Специфіка полягає в тому, що педагог впродовж усього періоду навчання дитини в школі-інтернаті повинен взяти роль головного дорослого на себе. Тифлопедагог є єднальною ланки між школою і родинами даної категорії дітей. Від того як педагог зможе поєднати власні зусилля із батьківськими залежить майбутнє вихованців. Педагог повинен направити власні сили на те, аби батьки не стали пасивними спостерігачами, а зайняли активну позицію учасників навчально-виховного процесу не залежно від умов в яких він проходить.

При роботі з батьками в початкових класах вчитель повинний звернути увагу на індивідуальні особливості дітей, на взаємини між батьками і дітьми в кожній окремій родині, на сформований психологічний клімат у класі між вчителем, дітьми і батьками. Від тих зв'язків і взаємин, що виникнуть у першому класі, у початковий період, буде багато в чому залежати і вся наступна робота.

Підводячи підсумок усьому вищесказаному ще раз хочеться відзначити актуальність обраної теми і рекомендувати вчителям приділяти більше уваги проблемі роботи вчителя в початкових класах шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору. Тому що від неї залежить уся наступна робота з батьками, навчання, виховання і формування особистості дитини, а отже і всього майбутнього покоління.

ВИСНОВКИ

Отже, аналіз загальної та спеціальної літератури, вивчення практичного досвіду показали , що взаємодія школи і сім'ї у виховані дітей з порушеннями зору є надзвичайно важливою. Враховуючи обмежені можливості даної категорії дітей максимальна опіка зі сторони сім'ї та школи допомагає їм якнайкраще адаптуватися у суспільстві, використовувати власні можливості для здобуття знань та життєвого досвіду, такого необхідному у подальшому житті. Сім'я та школа мають постійно координувати свої дії. Тифлопедагогам доцільно навчати батьків таких дітей елементам психолого-педагогічних знань. Співпраця сім'ї та школи має бути не тільки постійною, а й цілеспрямованою, планованою та базуватися на практичному досвіді під час виховання дітей з порушеннями зору. Педагоги мають навчати батьків способам адекватної взаємодії з дитиною.

В багатьох дослідженнях (Л. Солнцева, О. Литвак, Л. Плаксіна, В. Феоктистова, С. Хорош) висвітлювалась важливість співпраці педагогів і батьків, які виховують дітей з порушеннями зору для попередження виникнення вторинних відхилень у їхньому розвитку. Адже, від ступеня порушення зору та його подальшого впливу на розвиток дитини залежать умови формування особистості. Педагогам та батькам потрібно враховувати це при налагоджені та веденні співпраці.

На основі проведеного аналізу загальної та спеціальної літератури, дослідження практичного досвіду взаємозв'язку школи та сім'ї у вихованні дитини з порушеннями зору нами було визначено особливості взаємозв'язку школи та сім'ї:

ь підтримання постійного зв'язку тифлопедагога з батьками дитини;

ь попередження з боку тифлопедагога виникнення типів взаємостосунків батьків і дитини, які негативно впливають на формування особистості вихованців;

ь реалізація співпраці школи та сім'ї на основі сімейно-центрованого підходу;

ь об'єднання зусиль педагогів і батьків для створення умов для повноцінного розвитку, навчання і виховання дитини;

ь вибір стилю сімейного виховання батьками;

ь необхідність проведення превентивного виховання з метою попередження негативної поведінки дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анисимова И.Л. Совместная робота семьи и детского сада по воспитанию и развитию детей с нарушением зрения // Дефектология. - 1998. - с.56 - 62.

2. Башкирова И.Л. Подходы к построению стратегии взаимодействия педагога и родителей, воспитывающих ребенка с нарушениями зрения [Текст] / И.Л. Башкирова. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19:Корекційна педагогіка та психологія - Київ:НПУ,2008.Випуск 10. - с. 3 - 7.

3. Башкирова И.Л. Взаимодействие педагога и семьи ребенка с нарушениями зрения: учеб.-метод. пособие / И.Л. Башкирова. - Минск: БГПУ, 2009. - 76 с.

4. Бондаренко М.П. Советы тифлопедагогу по взаимодействию с семьей, воспитывающей ребенка с нарушением зрения / М.П. Бондаренко. - 41 - 47 с.

5. Ерастова А.Е. Воспитание слепых детей в семье.-М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. - 84 с.

6. Исаев Д.Н. Умственная отсталость у детей и подростков. Руководство. - СПб.: Речь, 2009. - 391 с.

7. Зальцман Л.М. Робота с родителями детей, имеющих нарушения зрения и интеллекта // Дефектология.-2006. - с. 31 - 35.

8. Костючек Н.С. Воспитание слепого ребенка в семье // Журн. Дефектология. - 1969.№5. - с.82 - 86.

9. Кузьмынський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогика. Підручник. - К. 2004. - 245с.

10. Могильова І.В. Проблема організації допомоги батькам які виховують сліпих та слабозорих дітей // Соціально-психологічні проблеми тифлопедагогіки. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007.- Випуск 8. - 157 с.

11. На допомогу батькам, що мають дітей з особливими потребами / Борщевська Л., Зіброва А., Іванова І. - К. - 1999. С. 64.

12. Полная инклюзия в общество. Все начинается с раннего вмешательства: материалы VІ Международной конференции ІСEVI восточноевропейских стран / отв. Ред. Е.П. Синева. - К.: ДИА, 2013 - 52-53 с.

13. Савчук Н.А. Вплив сім'ї на формування особистості слабозорої дитини / Н.А. Савчук, С.І. Гайдай. - с. 104-108 // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та психологія. - Київ: Вип. 12. НПУ ім. М.П. Драгоманова - Київ: НПУ, 2008. - 172 с.

14. Солнцева Л.И. Семейное воспитание слепых детей Спец. школа, Вып 2 М., 1965. - с.23 - 26.

15. Сосновенко Н. Налагодження ефективної співпраці педагогічного колективу з батьками // Журн. Заступник директора школи. - 2013. №11. - 56 - 68 с.

16. Сосновенко Н. Організовуємо виставку сімейної творчості:покроковий алгоритм // Журн. Заступник директора школи. - 2013.№ 8. - 6 - 14 с.

17. Синьова Є.П. Особливості ставлення батьків до слабозорих учнів молодших класів /Є.П.Синьова .- С. 69 // Соціально-психологічні проблеми тифлопедагогіки: зб. наук. праць / [відп. Ред. Є.П. Синьова]. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011.- Вип. 4. - С.355 - 362.

18. Синьова Є.П., Федоренко С.В. Тифлопедагогіка : Підручник - К.:НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - 325 с.

19. Синьов В.М. Психолого-педагогічні проблеми дефектології та пенітенціарії. - К: «МП Леся». 2010, - 779 с.

20. Співпраця батьків та вчителя початкової школи / Упо-ряд. Козіцька М. П. -- Х. : Вид. група «Основа», 2009. -- 110,[2] c. -- (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»;Вип. 5 (65).

21. Сухомлинський В. О. Сто порад вчителю // Вибрані твори: В 5 т. - Т. 2. - К., 1976.

22. Тифлопсихологія: Підручник . - К. : Знання, 2008. - 365 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

23. Феоктистова В.А. Очерки истории зарубежной тифлопедагогики и практики обучения слепых и слабовидящих детей. - Л., 1973.

24. Феоктистова В.А. Семья слепого ребёнка // Школьный вестник. - 2003. - №1. - С.2 - 7.

25. Федоренко С.В. Навчання і виховання дітей з порушеннями зору в Україні: історія та сьогодення. - Київ, 2012. - 300 с.

26. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: «Академ видав», 2006. - 352 с.

27. Хорош С.М. Влияние позиции родителей на раннее развитие слепого ребенка//Дефектология. - 1991.№3. - с.88-93.

28. Шостаківська Г.П. Проблеми організації допомоги сім'ям, які виховують слабозорих дітей / Г.П. Шостаківська. - С. 113-122. // Соціально-психологічні проблеми тифлопедагогіки [Текст] : збірник наукових праць. Вип. 1 (9). В.М. Синьов [та ін.].- К.: Вид. - во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008. - 161 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Батьківські збори «Щоб не згасло родинне вогнище»

Зараз усім зрозуміло, що духовне обличчя нашого молодого сучасника значною мірою обумовлене багатьма позитивними і негативними явищами сьогоднішнього суспільства. Але не можна скинути з терезів таке надзвичайно важливе середовище, як сім'я. То ж ви здогадались, напевно, що сьогодні мова йтиме про деякі проблеми родинного виховання.

Чи бувають виховні рецепти на всі випадки життя? Адже кожна дитина - неповторна. Звичайно ж, ні. І все ж спробуємо обговорити деякі проблеми родинного виховання та шляхи їхнього вирішення.

Загальновідомо, що атмосфера для нормального виховання дітей визначається насамперед нормальними взаєминами їхніх батьків (чоловіка і дружини). То ж спробуємо за допомогою тесту визначити свій сімейний мікроклімат.

(Психологічний тест для батьків "Ваш сімейний мікроклімат ".)

"Вік ізвікувати - не пальцем перекивати", - каже народна мудрість.

Кожна одружена людина знає, що як би вдало не склалось її життя, розрив між мрією і дійсністю завжди існує. У кожній сім'ї є свої труднощі, дрібні сутички і серйозні конфлікти - життя неможливе без них.

Чи трапляються у Вас конфліктні ситуації?

А як Ви з них виходите?

Хто поступається?

Чи буває так, що Ви помиляєтесь?

Ви визнаєте перед дітьми свої помилки?

(Батьки висловлюються.)

СИТУАЦІЯ 1. Ви повертаєтеся з роботи після важкого робочого дня, втомлені, роздратовані, заходите у вітальню, а там розкидані по підлозі іграшки. Необережний крок - і Ви падаєте. Що далі? Найчастіше іграшки миттю летять у куток, ви кричите, дитина плаче. Хіба для нас не є типовою така ситуація? Нікого з нас вона не шокує. Подумаєш, за годину усе забудеться.

А якою була б ваша реакція? Прошу взяти участь у розмові всіх присутніх. Як би варто було висловити своє невдоволення дитині?

(Батьки висловлюються.)

Я з певним наміром сказала декілька хвилин тому фразу: "За годину усе забудеться". Виявляється, що зовсім не забудеться. Одна дочка сказала матері "Матусю, я пам'ятаю всі батькові образи". То ж запитання "Чи потрібно визначити перед дітьми свої помилки?" не є риторичним.

Американські психологи радять визначити, що для нас важливіше. Чи буде це мати якесь значення, скажімо, через тиждень? Чи варто починати скандал через недоїдену вермішель, розкидані іграшки, забруднені в пісочку штанці, поламану машинку?

Безперечно, що уміння зрозуміти, простити, не пам'ятаючи зла, нанесеного близькою людиною, є золотою рисою в людському характері. Це допомагає сім'ї бути щасливою. Існує думка, що в щасливих батьків щасливі діти

Чи справді це так?

Невже ваші діти ніколи не спричиняли вам прикрощів?

Згадайте якусь складну ситуацію, зв'язану з вихованням дітей, що вам найбільше запам'яталась. Розкажіть, як ви її вирішили.

(Батьки висловлюються.)

Чи не жалкуєте сьогодні, що вчинили саме так? А якби така ситуація трапилась сьогодні, що б ви робили?

(Батьки висловлюються.)

Спілкуватись і працювати з дітьми, які виховуються в щасливих сім'ях, дуже приємно, проте нам, педагогам, досить часто доводиться мати справу з "важкими" підлітками. Звідки беруться важкі діти? Безперечно, що корінь зла слід шукати в сім'ї. Наведемо деякі статистичні дані з життя нашого району (села, міста).

(Учитель наводить дані)

Скільки потрібно делікатності, мужності, розуму, щоб правильно повестися в складній ситуації!

Скажімо, ваша дитина приходить зі школи і скаржиться, що вчителька неправильно виставила оцінку. Як реагувати?

Хтось із батьків скаже: "Учитель завжди правий". Інший: '"Я порозмовляю з вчителькою і виясню, за що вона поставила тобі "2", Не плач!"

Або ще один варіант: "Яка несправедлива твоя вчителька. Я піду до школи. Ніхто тебе не скривдить більше".

Звичайно, можна навести чимало інших відповідей. Але як би відповіли ви?

А що думають з цього приводу наші гості?

А якщо вчитель неправий?

(Батьки та запрошені висловлюються.)

Буває ж і таке, коли "2" виставляється в пориві гніву і є не лише результатом не виконаного вчасно домашнього завдання, а й втіленням усього поганого, що скоїлося в учителя протягом дня.

Чи доцільно вчителю (чи батькові) вибачатись?

Чи не постраждає вчительський авторитет?

Як вважають педагоги?

А учні?

(Психолог наводить дані з анкети, проведеної напередодні з учнями. Батьки діляться думками.)

Особливо часто між членами сім'ї виникають непорозуміння, коли діти досягають підліткового віку. Складний, суперечливий процес переходу від дитинства до юності, коли змінюються уподобання, ламаються стереотипи, нерідко супроводжується конфліктами та нервовими зривами, і для дитини вихід - орієнтація на дорослих. А чи завжди ми, дорослі, чинимо правильно? Чи завжди є прикладом для своїх дітей?

(Батьки висловлюються.)

У тому, про що ми говорили, немає, ніби, нічого екстраординарного. Ми не відкрили сьогодні якихось особливих нових методів виховання. Та й чи варто? Вони здавна існують в народі, передаються з покоління в покоління.

Чи є мудріший вчитель, ніж народ? Це вічне джерело педагогічної мудрості.

Довести це запрошуємо спеціаліста з питань народної педагогіки.

(Виступ гостя.)

На згадку про сьогоднішню розмову ми даруємо вам пам'ятку "З чарівної скриньки батьківського досвіду", яка є коротким узагальненням нашої бесіди. А ще дякуємо вам за участь у зборах. Бажаємо всім здоров'я, щастя, взаєморозуміння у ваших сім'ях.

(Оголошується тема і час проведення наступних батьківських зборів.)

Размещено на Allbest.ru