Експериментальне дослідження екологічного виховання дітей середнього дошкільного віку

Завдання 3. Визначення характерних особливостей неживої природи (проводитися індивідуально з кожною дитиною).

Мета. Визначити рівень знання характерних особливостей неживої природи.

Устаткування. Три баночки (з піском, з каменями, з водою).

Інструкція до проведення. Педагог пропонує визначити вміст баночки. Після того, як дитина назве об'єкти неживої природи, пропонує відповісти на наступні питання. «Які властивості піску ти знаєш? Де і для чого людина використовує пісок? Які властивості каменів ти знаєш? Де і для чого людина використовує камені? Які властивості води ти знаєш? Де і для чого людина використовує воду?»

Оцінка результатів діяльності

Високий рівень (13 - 15 балів): Дитина без зусиль визначає вміст баночок.

Правильно називає відмітні характеристики об'єктів неживої природи.

Самостійно розповідає про те, для чого люди використовують об'єкти неживої природи. При відповідях на поставлені питання проявляє творчість і фантазію.

Середній рівень (8 - 12 балів): Дитина в основному правильно визначає вміст баночок. Називає основні відмітні характеристики об'єктів неживої природи.

Після додаткових питань дорослого наводить приклади того, як люди використовують об'єкти неживої природи.

Низький рівень (5 - 7 балів): Дитина припускається значних помилок при визначенні вмісту баночок. Не завжди правильно називає відмітні характеристики об'єктів неживої природи. Важко при відповіді на питання, для чого вони використовуються.

Завдання 4. Знання пір року (проводиться індивідуально або маленькими підгрупами).

Мета. Визначити рівень знання пір року.

Устаткування. Альбомний лист паперу, кольорові олівці і фломастери.

Інструкція до проведення. Педагог. «Яка пора року тобі подобається більше всього і чому? Намалюй картинку, де буде зображено цю пору року. Назви пору року, яка наступить після твоєї улюбленої пори року, скажи, що послідує за ним». Потім пропонує відповісти на питання "Коли це буває?": «Світить яскраве сонце, діти купаються в річці». «Дерева покриті снігом, діти катаються з гори на санках». «З дерев обпадає листя, птахи відлітають в теплі краї». «На деревах розпускаються листочки, розцвітають проліски».

Оцінка результатів діяльності

Високий рівень (13 - 15 балів)

Дитина правильно називає пори року. Перераховує їх в потрібній послідовності. Знає характерні ознаки кожної пори року. Проявляє творчість, і фантазію при відповіді на питання "Яка пора року тобі подобається більше і чому?" По пам'яті відтворює сезонні особливості тієї або іншої пори року. Коментує свій малюнок. Виражає естетичне відношення до природи.

Середній рівень (8 - 12 балів): Дитина правильно називає пори року. Іноді важко назвати їх в потрібній послідовності. В основному знає характерні ознаки кожної пори року, але іноді припускається незначних помилок. На питання "Яка пора року тобі подобається більше і чому?" відповідає односкладово. У малюнку відображає істотні ознаки тієї або іншої пори року. Виражає естетичне відношення до природи.

Низький рівень (5 - 7 балів): Дитина не завжди правильно називає пори року. Важко назвати їх в потрібній послідовності. Не знає характерних ознак різних пір року. Відповідаючи на питання "Яка пора року тобі подобається більше і чому?", називає тільки пору року. У малюнку не може відобразити характерні ознаки тієї або іншої пори року. Не виражає естетичного відношення до природи.

Контрольне завдання для визначення екологічно правильного відношення дошкільників до природних явищ і об'єктів

Завдання 5. Екологічне відношення до світу природи (проводиться індивідуально з кожною дитиною).

Мета. Визначити рівень екологічно правильного відношення до світу природи.

Інструкція до проведення. Педагог пропонує відповісти на наступні питання.

«Як ти допомагаєш дорослим залицятися за домашніми тваринами (якщо вони є)? Якщо у дитини немає домашніх тварин, можна запитати: "Якби у тебе удома була кішка або собака, як би ти став залицятися за ними?". «Як ти допомагаєш дорослим залицятися за мешканцями куточка природи в дитячому саду? Що ти разом з дорослими можеш робити, щоб на ділянці дитячого саду завжди росли рослини? Як ми можемо допомогти зимуючим птахам?»

Оцінка результатів діяльності

Високий рівень (13 - 15 балів): Дитина повними пропозиціями відповідає на поставлені питання. Знає, як потрібно залицятися за домашніми тваринами і мешканцями куточка природи. Розуміє взаємозв'язок між діяльністю людини і життям тварин, птахів і рослин. Без зусиль виражає своє відношення до проблеми.

Середній рівень (8 - 12 балів): Дитина відповідає на поставлені питання. В основному знає, як потрібно залицятися за домашніми тваринами і мешканцями куточка природи. Іноді не розуміє взаємозв'язку між діяльністю людини і життям тварин, птахів і рослин. Може виразити своє відношення до проблеми.

Низький рівень (5 - 7 балів): Дитині важко відповідати на поставлені питання.

Не має уявлення про те, як потрібно залицятися за домашніми тваринами і мешканцями Куточка природи. Не розуміє взаємозв'язку між діяльністю людини і життям тварин, птахів і рослин. Важко виразити своє відношення до проблеми.

В II розділі ми розглянули можливу методику екологічного виховання дітей середньої групи та показали результати експериментального дослідження. Виховне значення природи важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить його добріше, м'якше, будить в нім кращі відчуття. Любов до природи, навики дбайливого відношення до неї, турбота про живих істот народжують не тільки інтерес до природи, але і сприяють формуванню у дітей кращих рис вдачі, таких, як патріотизм, працьовитість, гуманність, пошана до праці дорослих, що охороняють і умножають природні багатства. Щоб любити природу, треба її знати, а щоб знати, необхідно вивчати. В процесі пізнання природи формуються і розвиваються естетичні відчуття і смаки. Сприйняття естетичних явищ природи і виникаючі при цьому переживання знаходяться залежно від круга уявлень, значень і загального розвитку людини. Велика роль в естетичному вихованні дошкільників засобами природи належить педагогічному колективу дитячого саду. Перед ними повинне стояти завдання - послідовно, систематично, цілеспрямовано розвивати і удосконалювати естетичні смаки дітей.

ВИСНОВКИ

Моя курсова була присвячена темі: «Екологічне виховання дітей середнього дошкільного віку». Екологічна обстановка, що склалася, в світі, яка ставить перед людством важливе завдання - збереження екологічних умов життя в біосфері. У зв'язку з цим гостро встало питання про екологічну письменність і екологічну культуру нинішнього і майбутнього поколінь. У нинішнього покоління ці показники знаходяться на украй низькому рівні. Поліпшити ситуацію можна за рахунок екологічного виховання підростаючого покоління, яке повинне проводитися висококваліфікованими, екологічно грамотними педагогами, озброєними крім знань, поряд ефективних методик, що дозволяють комплексно впливати на особу дитини, розвивати всі компоненти екологічної культури як якості особи в частині загальної культури людини. Проблема екологічного виховання достатньо висвітлена в роботах відомих вчених. Визначені цілі, завдання, принципи, засоби, форми і методи, а також зміст екологічного виховання. Проте систематична робота по екологічному вихованню дітей дошкільного віку ведеться слабо.

Виходячи з аналізу експериментальної роботи, можна прийти до висновку, що виховання екологічної культури у дітей середнього дошкільного віку здійснюється успішно, якщо створити такі педагогічні умови:

Давати дітям систематичні екологічні знання; навчити дитину любити життя, природу, людей, себе, активно пізнавати світ. Формувати у дітей систему екологічних знань про предмети і явища природи, тобто вивчати самі предмети і явища в природі, зв'язки і відносини, які існують між ними. Розвивати моральні відчуття, формувати моральну свідомість і опановувати навиками і звичками моральної поведінки. Давати екологічні знання в умовах комплексного використання різних видів діяльності дітей в природі.

Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а в іншому, притаманному українському народові, гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її природних багатств, у психологічній готовності постійно оберігати природні цінності. «У вирішенні цих завдань першочергову роль повинна відігравати екологічна освіта». (Див. Україна. Президент. (1999- Кучма Л.Д.) Національна доктрина розвитку освіти: Затверджено Указом від 17 квітня 2002 р. №347/2002 //Дивослово.-2002.- №9.-с.49.)

Розроблені науково-методичні рекомендації можуть бути використані у масовій педагогічній практиці роботи дошкільних закладів, навчальному процесі педагогічних училищ та вищих навчальних закладів, у післядипломній підготовці та перепідготовці педагогічних кадрів, у організації спільної навчально-виховної роботи дошкільного закладу з сім'єю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Україна. Закон. Про дошкільну освіту: Закон від 11 липня 2001 р. №2628-III //Наша школа.-2001.-№5.- с.75-87.

2. Україна. Президент. (1999- Кучма Л.Д.) Національна доктрина розвитку освіти: Затверджено Указом від 17 квітня 2002 р. №347/2002 //Дивослово.-2002.- №9.-с.49.

3. Україна. Кабінет Міністрів. Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"): Постанова від 3 листопада 1993 р. N 896 //Освіта.-1993. - №41.-с. 2-4.4. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти: Постанова від 25 квітня 1998 р. № 26601/33 //Освіта.-1998.-№34.- с.3-4.

5. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення концепції Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки: Розпорядження від 12 липня 2006 р. №396 //Орієнтир.-2006.- 2 серпня.- с.12.

6. Україна. Міністерство освіти і науки. Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики.- К.: «К.І.С», 2003.

7. Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання // Дошкільне виховання. - 2001. - №10. - С. 6-7.

8. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років / Наукове керівництво: О.В.Проскура, Л.П.Кочина, В.У.Кузьменко. - К.: «Богдана», 2003.

9. Курик М.В., Сокирко В.Т. Через екологiю дитини - шлях до виховання людини//Трибуна.- 1997.- N1/2.- C.29-31.

10. Лисенко Н.В. Дошкільник і екологія. - К.: «РУМК», 1991.

11. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. - Івано-Франківськ, 1999.

12. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників. - К.: «Освіта», 1993.

13. Маршицька В. Екологічне виховання: соціально-моральні задачі //Дошкільне виховання.- 2003.- №11.- с.7-9.

14. Николаева С.Н. Методика экологического воспитания детей. - М.: «Академия», 1999.

15. Николаева С.Н. Теория и методика экологического образования детей. - М.: «Академия», 2002. 16. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: Метод. посіб. - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.

17. Плохій З. П., Дьоміна І. С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу «школа -- дитячий садок». -- К.: «Вища школа», 1988.

18. Плохій З.П. Формування екологічної мотиваційної діяльності дошкільнят // Дошкільне виховання. - 2005. - №7. - С. 19-21.

19. Програма розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» / Наук. керівник О.Л.Кононко. - К., 2004.

20. Рыжова Н. Экологическое воспитание детей с позиции новой парадигмы // Дошкольное воспитание. - 2001. - № 7. - С.61-70.

21. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения: В 3-х т. Т.1.- М.: «Педагогика», 1979.

22. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. - К.: «Вища школа», 1993.

Додаток

Народні прикмети

Весна: Сій вчасно - вродить рясно. Сині хмари - на тепло. Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде. Травнева роса краща вівса. Травневий дощ все одно, що з грибами борщ. У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне. Літо: Бджоли раді цвіту - люди літу. В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш. Горобці в пилюці купаються - на дощ. Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки. Літо зиму годує. На Тимофія (2 червня) - велика надія.

Осінь: Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить. Багато ягід - зима буде сувора. В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ. Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.

Зима: Іній на деревах - на мороз, туман - на відлигу. Багато снігу - багато хліба. В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз. Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху. Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою. Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю. Держись, Хома, іде зима! Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.

Природа: Аби болото, а жаби будуть. Аби дубки, а берізки будуть. Аби земелька була нам доброю матір'ю, аби небо знало, що воно для нас - як батько. Аби ліс, а сокира знайдеться.

Вірші про природу:

«Безмежне поле в сніжному завою...Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, Огнем переливається-жахтить». Пантелеймон Куліш "Степ опівдні", 1893. «Зелена діброво, скажи мені правду: А що в світі красно процвітає? - Червона малина красно процвітає,Хрещатий барвінок садочок встеляє, А васильок три запахи має». Народна пісня «Червона калиночко, чого в лузі стоїш? Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш? - Сухи не боюся, ягід не жалую, Стала та й думаю, Як зацвісти маю». Народна пісня.«І все то те, вся країна, Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою,Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає!»Тарас Шевченко "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844. «І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами». Тарас Шевченко "А. О. Козачковському", 1847.

«І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться». Тарас Шевченко "І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848«І починається нічна Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва». Богдан Лепкий "Сповідь землі", 1905.

Размещено на Allbest.ru