Пропедевтика фізики в умовах Вальдорфської школи
Традиційна система освіти, спроби пропедевтики. Опис особливостей вальдорфських шкіл головний урок, викладання епохами: "Будівництво", "Ремесла" (стародавні професії), "Землеробство", "Математика". Добір і модернізація демонстрацій, вправ, завдань.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.06.2017 |
| Размер файла | 74,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У п'ятому класі має місце астрономія. «Цей предмет важливо вести строго феноменологічно, тобто описувати спостережувані небесні явища. Вироблені через спостереження уявлення можуть бути потім подумки змінені, у зв'язку з чим і робиться спроба охопити небесні співвідношення у зв'язку з землею в цілому. Тоді дітям стане зрозуміло що відкриті раніше на уроці небесні закономірності впливають на вигляд Землі і рослинність.»[А.АПинский и др., 2003]
У природознавстві, в 6 класі, вперше виступає світ мінерального в епосі мінералогії. Вона стоїть самостійно поруч з епохою географії. Мінерали - це окремий клас речовин, що також вивчаються у традиційній школі як кристали у фізиці. Навряд чи будь-яка інша область науки так орієнтована на причинно-наслідкові зв'язки, як фізика, яка починається так само в шостому класі. При цьому спочатку взагалі не порушуються фізичні теорії і побудова гіпотез. Мова йде про переживання основних фізичних явищ в таких областях як акустика, оптика, термодинаміка, магнетизм і статична електрика. Варто відзначити: механіка пропускається; вона доповнює курс фізики в сьомому класі. Це пов'язано з двома аспектами. З одного боку, механіка описує взаємодію з силою тяжіння і вимагає його пережити, якщо ми не хочемо залишитися в модельних уявленнях. З іншого боку, механіка дає для фізичних процесів моделі, котрі домінували в фізиці принаймні в 19-му столітті, і це ускладнює якісне освоєння немеханічних областей у фізиці і є причиною одностороннього раціоналістичного підходу. Тоді як важливо, і це неможливо переоцінити, що переживання повинне йти попереду знання.
2.1 Пропедевтика фізики в літературі художнього жанру
Словниковий термінологічний запас.
Ще у дошкільному віці, коли дитина практично не вміє самостійно читати, вона починає стикатись зі специфічними словами, які не мають своєї ролі у широкому побутовому вживанні. Але дитина легко та охоче запам'ятовує нові терміни та швидко вживляє їх у контекст свого буття. Так, наприклад, в оповіданні “Мумі Троль” у тексті зустрічається багато специфічних слів таких як “Снусмумрік”, “Мумі-дол”, “Снорк”. Діти не мають проблем з їх запам'ятовуванням та подальшим вживанням. У сучасних творах також багато унікальних та специфічних понять. Змалку діти чують такі фізичні терміни як лазер, тертя, ультразвук, ультрафіолет, електронний, електричний. Всім цим словам вони намагаються поставити у відповідність якесь значення. Зрозуміло, треба щоб ці значення співпадали з тими, які розуміють дорослі під тим чи іншим терміном. Отже в такому віці, у віці, коли відбувається формування мовленнєвих здібностей дитини, побудова мови у її якісних та кількісних показниках, є доцільним вживання якомога більшої кількості слів, які характеризують фізичні поняття та процеси. У такому збагаченому спілкуванні в учнів розширюватимуться основи, на які пізніше буде накладено пласти нових способів мислення.
Література художнього жанру, з якою діти мають справу, наповнена як великою кількістю подій, що безпосередньо або опосередковано вказують на ті чи інші фізичні закономірності, так і подіями, які, так би мовити, явно або неявно суперечать загальноприйнятому порядку речей. Чи коректно з боку педагога одразу заперечувати можливість деяких сюжетів у об'єктивній реальності з точки зору узгодження з фізичними законами, нехай залишиться питанням відкритим. Але починати говорити с дітьми про такі речі як межі застосування фізичних законів можна саме на цьому підґрунті. Отже такі казки як «Кіт у чоботях» та подібні, де істоти швидко змінюються за розмірами або мандрують у просторі-часі не можна називати вигадками не розібравшись у сюжеті з точки зору фізики.
2.2 Пропедевтика фізики в епохальному викладанні
У вальдорфській школі основні предмети викладаються епохами. Завдяки наявності міжпредметної інтеграції, щодо якої, до речі, роблять певні кроки та розробки в Міністерстві освіти і науки України, у рамках однієї епохи відбувається навчання одразу з декількох дисциплін таких як географія, історія, суспільствознавство, фізика, культурологія.
У третьому класі згідно з навчальним планомвальдорфських шкіл рекомендоване проведення таких епох: «Створення Світу», «Землеробство», «Будівництво», «Ремесла», «Писемність». Вивчаючи історію різних метричних систем, діти підбираються до самостійного вимірювання, порівнюючи довжини різних об'єктів за допомогою саморобного еталона. Згодом цей еталон доцільно відкалібрувати. За аналогією учні самі можуть навчитись зважувати тіла та навіть вимірювати, саморобним водяним або пісочним годинником, час. Далі, в четвертому класі, можна сміливо задавати дітям завдання на вимірювання таких дуже малих величин як, наприклад, товщина мотузки або аркушу паперу. Приклад такого завдання наведений в підрозділі 2.4.
2.2.1 Епоха «Будівництво»
Під час епохи будівництва діти здобувають досвід створення будинку, який також пов'язаний із усвідомленням цілої низки фізичних процесів та із розв'язуванням фізичних задач, що стосуються розділів механіки та термодинаміки у загальному курсі фізики. Іншими словами процес створення будинку представляє собою інтегрований комплекс практичних задач на всіх стадіях: починаючи від проектування, закінчуючи будуванням та введенням в експлуатацію.
Ватерпас. Принцип сполучених посудин. Як під час будівництва підлоги або при закладанні фундаменту під хату забезпечити горизонтальну площину на похилій поверхні? Поміркуємо, спостерігаючи за поведінкою рідин та зокрема води. До чого прагне вода у вільному стані? Для того щоб забезпечити рівну висоту всіх точок фундаменту, потрібно скористатися такою властивістю рідин, як прагнення до горизонтального стану. Якщо у сполучених посудинах, при зазвичай невеликих розмірах сполучного елементу порівняно із самими посудинами, рівні води однакові (рис 1), чи має значення в сотні разів більша довжина сполучної трубки для рівнів води у посудинах? Відповідь на це питання, знайдена практично, та за участю вчителя, дає глибоке розуміння явища сполучених посудин.
Наступна задача, запропонована вчителем для розв'язання, це отримання способу для створення вертикалі тобто як зробити щоб стіна будинку не була похилою. Можливо, більш впевнено, діти вирішуватимуть завдання на знаходження способу вертикальності побудови стін. Тут важливозауважити, яке незначне відхиленнястіни від вертикалі істотно впливає на її рівновагу при висоті стіни наприклад 2,5 метрів та товщині 0,4 метра. Можна скористатися вправою «рівновага похилої стопки книг», описаною в п.2.4 даної роботи, створивши конструкцію пропорційно до даних розмірів.
Крівля даху. Під яким кутом робити нахил даху? Як від нахилу даху залежить вартість та площа його поверхні? У пошуках відповідей до таких питань, діти вивчають не тільки фізику, а й геометрію та алгебру. А головне - оцінювати переваги та недоліки того чи іншого варіанту вирішення певної проблеми.Можна говорити про те, як розподіляється вага покрівельних матеріалів на похилій площині даху. Це в свою чергу пов'язано з поняттям проекції (в даному випадку сили тяжіння).
Опалення будинку. Діти, які живуть у багатоквартирних будинках, користуючись централізованим опаленням, у загальному випадку позбавлені можливості свідомо розглядати цей аспект побуту. Хоча і в квартирі можна, а в епоху будівництва треба, звернути увагу на певні закономірності розташування радіаторів, у будинку з автономним опаленням більше можливостей не тільки для пошуку напрямків «руху тепла», а і для пошуку оптимального розташування осередку джерела тепла. Постає можливість міркувати над ефективним споживанням енергоресурсів, над такими категоріями, як відновлювані та не відновлювані енергоресурси та деякими екологічними проблемами. Вчитель робить акцент на тому, що тільки глибоке вивчення фундаментальних законів фізики дозволяє практично розглядати такі питання в масштабах людства.
2.2.2 Епохи «Ремесла» (стародавні професії) та «Землеробство»
Епоха «Ремесла» (професії). Компетентність педагога передбачає самостійне планування епохи вчителем в багатьох аспектах. В тому числі перелік професій, що вивчатимуться згідно тими чи іншими міркуваннями (географічне розташування, етнічна приналежність школи та інше). Таким чином,у даному випадку при складанні плану епохи пропонується виділити в пріоритет ті професії, які яскраво ілюструють різні фізичні моделі, явища, поняття. У таблицю 1 зведено професії, що на погляд автора мають першочергове пропедевтичне значення.
Таблиця 1 Професії епохи «ремесла»
|
Професія |
Фізичні явища та поняття, які розкриваються |
|
|
Коваль |
Речовина. Температура. Перетворення енергії. Деформації. |
|
|
Гончар |
Речовина. Агрегатні стани речовини. |
|
|
Тесляр |
Тиск твердих тіл. Імпульс. Закон збереження імпульсу. Деформації. Тертя. |
|
|
Пасічник |
Густина. В'язкість. |
Коваль. При знайомстві з професією коваля, можна побачити, що метал теж може випромінювати світло. А фактично у лампах розжарювання в основу принципу дії покладено те саме явище свічення розжареного металу. Діти спостерігають зміну властивостей речовини у випадку, коли змінюється її стан.
Суттєвим треба вважати вивчення ремесла пасічника. При розгляді бджолиних рамок та комірок важливо торкнутися питання шестикутної симетрії, яка до речі також очевидна у будові сніжинок. Тут добре, коли діти помічають самостійно, що має місце деяка дуальність: з одного боку симетрія дійсно шестикутна, з іншого боку поперечний переріз комірки в сотах округлий у вигляді вписаного в шестикутник кола. Це в подальшому приведе нас до висновків, що найбільш щільна (а отже енергетично вигідна) упаковка у випадку еквівалентних за розмірами елементів призводить до шестикутної симетрії. І очевидно може бути поясненням також і для феномену сніжинок.
Зміст епохи землеробства полягає в тому, що вчитель дає можливість класу пережити важкість та важливість людської праці. Тут серйозним рушієм до вивчення фізики стає прагнення людини до полегшення виробництва шляхом застосування законів природи. Діти засівають поле зерновою культурою, збирають врожай. У загальному випадку на цьому епоха може закінчуватись. Однак в якості пропедевтичної ідеї слід ознайомитись з будовою та принципом дії повітряного млина, отримати з урожаю борошно та приготувати хліб. Таким чином постане можливість дізнатися, що змушує тісто набувати пористої структури; для чого поверхню тіста надрізають, ознайомившись таким чином з явищем поверхневого натягу та розглянувши зв'язок між поверхнею тіла та її об'ємом. Тут, при обговоренні не зайвим буде і таке питання до дітей: в якому випадку льодяник розчиниться швидше? Цілий, чи розділений навпіл або на три частини?.
2.2.3 Епоха «Математика»
Епохи математики мають бути насичені викладанням усіх тих речей, якими бажано вільно володіти для швидкого вирішення практичних задач. Однією з навичок вважається побудова та читання графіків, а згодом і зображення функціональних залежностей в прямокутній системі координат. В цьому контексті пропонуються варіації вправ на тему «графічний диктант». Вчитель роздає аркуші та пояснює як зобразити та відкалібрувати координатні осі.
Далі йде такий диктант:
Поставте олівець у точці, що знаходиться у двох кроках від нуля по горизонталі та у двох кроках від нуля по вертикалі.
Проведіть пряму лінію від цієї точки до точки (2;9), яка знаходиться на сім кроків вертикально вище від початкової точки.
Поставте олівець у точці (2;6). Ведіть лінію прямо до точки (5;9), що знаходиться на три кроки правіше і на три кроки вище.
Знову поставте олівець в точку (2;6). Ведіть прямо до точки (5;2), що знаходиться на три кроки правіше і на чотири кроки нижче. Коли учні натренуються орієнтуватися в координатах, можна запропонувати таке завдання: «З'єднати послідовно точки з такими координатами: (1;1), (2;8), (5;3), (7;8), (8;2)». Приклад результату такого диктанту можна бачити на рис 3. Також, не зайвим буде навчити дітей оперуванню круговими діаграмами. Це можна зробити на прикладі розгляду річного розподілу напрямку вітрів рідної місцевості.
Куди зі шкіл поділися рахівниці?
Зв'язок між розвиненістю дрібної моторики та розвиненістю мислення вже не потребує доказів. Згідно з дослідженнями М. Кольцової, нервові імпульси, що йдуть в кору головного мозку від рухомих рук (особливо від пальців рук), «тривожать» розташовані по сусідству мовні зони кори, стимулюючи їх до активної діяльності. Вправи на тренування моторики пальців рук прискорюють процес функціонального дозрівання мозку. Вплив позначається як відразу після виконання вправ, так і пролонговано, сприяючи стійкому підвищенню працездатності центральної нервової системи. Дані були підтверджені співробітниками інституту фізіології дітей і підлітків Санкт-Петербурзької академії психологічних наук (М. М. Кольцова, Е. О. Ісеніна). Оскільки рахівниця включає до дії дрібну моторику людини та мислення в широкому сенсі розуміння, дітям слід навчитися вільно вправлятись з цим «морально застарілим» приладом з метою блискавичного розвитку математичних здібностей учнів. На російських рахівницях не можна виробляти всіх тих дій які виконуються машинами. Але багато в чому, - наприклад в додаванні і відніманні, - рахівниця може змагатися зі складними приладами. Втім, у майстерних руках множення і ділення також значно прискорюються на рахівницях, якщо знати прийоми виконання цих дій. Познайомимося ж з деякими з них.
Ось кілька прийомів, користуючись якими кожен, хто вміє швидко складати на рахівниці, зможе швидко виконувати приклади множення, які зустрічаються на практиці. Множення на 2 і на 3 замінюється дворазовим і триразовим складанням. При множенні на 4 помножають спочатку на 2 і потім до результату додають стільки ж. Множення на п'ять виконується так: переносять усе число на одну дротину вище, тобто помножують на 10, а потім це десятикратне число ділять навпіл. Множення на число більше десяти представляють у вигляді множення на суму 10+[_]. Так водночас діти швидко опановують усну лічбу з числами, значення яких перевищують десятки і сотні. Ділення на рахівницях спочатку здається трохи складнішим, але після декількох практичних вправ людина виводить прості правила швидкого ділення.
2.3 Пропедевтичне значення деяких інших дисциплін
Пропедевтика фізики на уроках так званого творчого або художнього циклу глибоко вбудована у весь навчальний план вальдорфських шкіл. Але вбудована настільки глибоко, що далеко не кожний вчитель без відповідної спеціальної підготовки може ефективно використовувати ці заздалегідь закладені ланки пропедевтичного ланцюга. На уроках ліплення діти отримують початкові поняття про центр мас граючись із пошуком рівноваги своїх воскових виробів; поняття про масу, об'єм, кількість речовини, атомарну будову речовини; залежність механічних показників матеріалу від термодинамічних параметрів системи. Пізніше, коли в п'ятому класі вчитель з дітьми вже з глини ліплять свистульки у вигляді пташок, не можна випустити з виду той факт, що характер звучання отриманих саморобок залежить від їх об'єму, який в свою чергу пов'язаний з лінійними розмірами. Говорять про висоту звуку і приходять до розуміння того, що висота звучання також залежить від об'єму: високий звук вимагає маленького об'єму, низький звук - великого. Таким чином, урок ліплення стає пропедевтикою теми «Акустика», з якої починається епоха фізики в 6 класі.
Ксилофон на уроках ремесла у 5-му класі. На уроках ремесла окрім іншого, діти за допомогою вчителя виготовляють справжній музичний інструмент. Це може бути такий нескладний в налаштуванні пристрій як ліра, а може бути більш складний у виготовленні та налаштуванні, але з ширшими музичними можливостями та характеристиками, ксилофон або флейта. Зовнішній вигляд ліри не демонструє очевидної залежності висоти звучання струни від її довжини (при сталому натягу). Натомість ксилофон явно видає саме таку залежність висоти звучання від геометричних розмірів клавіш. Тому вибір треба зупинити на виготовленні ксилофону. Тут важливо звернути увагу на спосіб, яким знаходять місця для отворів, що свердлять у клавішах. Для цього беруть дрібний порошок, наприклад кухонну сіль або манну крупу. Рівномірно розсипають на поверхню деталі (рис 4). Імітуючи звуковидобування постукують по клавіші. Через деякий час порошок концентрується на певних областях поверхні. Важливо обговорити з учнями те, чим характерні дані області.
Завершальна епоха, літня практика.
Після останнього дзвоника у вальдорфських школах проходить завершальна епоха, яка за способом проведення ще називається «Виїзна». Окрім літньої практики, дана епоха може виконувати функції підсумку вивченого матеріалу та перевірки і закріплення знань. Спираючись на розглянуте впродовж року, вчитель може розробити квест, в якому подолання випробувань дітьми можливе лише на основі набутих знань та вмінь.
2.4 Добір і модернізація демонстрацій, вправ, завдань
Як вже було зазначено, в рамках вальдорфської школи, вчитель має певну педагогічну свободу у викладенні будь-якого предмета та у вихованні сучасної особистості. Це настільки ж добре, наскільки складно, бо для пояснення якогось явища вчителеві, щоб зацікавити викликати подив, потрібен досвід та творчий потенціал. І тут сам факт любові вчителя до свого предмета ще не гарантує налагодження міцного інформаційного зв'язку з класною аудиторією. Добре, коли стосовно матеріалу вчитель знає, що саме давати учням, та має варіанти як саме це робити. Інакше кажучи, молодому вчителеві (і не тільки молодому) під час уроку легше імпровізувати на основі вже наявних домашніх заготівок. У зв'язку з цим пропонується розпочати створення бази з таких заготівок у вигляді набору демонстрацій, вправ, завдань. Кожен вчитель, який стикається з такими питаннями на практиці, може поповнювати цей фізичний «банк» прикладами своїх винаходів. Основний наголос в описуваній методиці робиться на феноменологічному розгляді найбільш типових явищ кожного розділу фізики. Під феноменологією розуміється при цьому не обмеження природознавства емпіричним рівнем науки, а зміщення акцентів у взаємовідносинах емпіричного і теоретичного знання в навчанні школярів.
У зв'язку з цим істотну роль уметодиці навчання відіграє перший щабель вивчення будь-якого об'єкта. Він полягає в цілісному уявленні даного об'єкта або ж явища, взятого не в абстракції, а в різноманітті його зовнішніх проявів, зв'язків і характеристик, включаючи різні способи розгляду цього об'єкта, що склалися в культурі. Причому це уявлення може формуватися як на основі безпосереднього спостереження, так і на основі докладного і точного опису.
-Дивна коробка сірників.
Для наочності в цьому досвіді використовується велика коробка сірників. Перед досвідом коробка звільняється від сірників і одна зі сторін заповнюється пластиліном шириною близько 1 см. Можна додати в пластилін ще й сталеві гайки або свинець для обважнення. У результаті вийде коробок з центром мас, сильно зміщеним щодо геометричного центра коробки. Перед дослідом, поклавши закритий коробок на край столу, більш важкою частиною подалі від краю, учням задають питання: якщо поступово зрушувати коробок до краю столу, в який момент він впаде? Після цього проводять досвід - коробок зберігає рівновагу навіть коли три чверті його висить в повітрі.
-Рівновага похилої стопки книг.
Слід взяти 30 старих підручників з фізики однакового формату та товщини і скласти їх один на одного акуратною стопкою, зміщуючи кожний наступний вбік на пів сантиметра відносно попереднього. У результаті виходить "Пізанська вежа". Після цього можна запитати: при якому положенні похила стопка книг стане нестійкою і обрушиться?.Гіпотеза учнів перевіряється самими дітьми на демонстраційному столі.
-"Незручна" рівновага.
Дослід зі стільцем, поняття центра ваги. Можна просто зробити експеримент зі вставанням (хоча б і в парах один робить двоє спостерігають а потім змінюються). Потрібно сісти на стільці глибше, ноги поставити на підлогу вертикально попереду стільця і повільно вставати не змінюючи положення ступнів на підлозі. Цього ж разу, на прикладі з рівновагою виделок на стакані або на краю парти, можна побачити, що центр мас може знаходитись поза межами фізичного тіла.
-Поміряти товщину паперу.
Володіючи лише лінійкою, де, як відомо, ціна поділки один міліметр, можна поміряти і менші за міліметр розміри. Наприклад, товщину аркушу паперу. Для цього в подібних вимірюваннях повинна бути практична потреба. Тож, вчитель може дати завдання порівняти товщину паперу у зошиті та в альбомі для живопису. Методологія таких вимірювань наводиться в підручниках з фізики для 7 класу як вже готова, але можна прагнути винайти розв'язання цієї задачі самостійно вже у 4 класі. Щоб знайти спосіб такого вимірювання, вальдорфський вчитель не пожалкує добу чи дві щоб діти могли самі дійти рішення проблеми.
-Паперовий міст.
Аркуш паперу формату А4 розрізати вздовж на дві-три смуги.
Спробувати смужку покласти на два стаканчика. Аркуш паперу буде очевидно деформуватися навіть без покладеної на нього ваги. Вчитель дає завдання.
- Перетворіть у цій конструкції що-небудь так, щоб зробити справжній маленький місток.На рисунках можна бачити приклади далеко не всіх можливих варіантів. Наступного дня можна порівняти пружні властивості різних модифікацій «мостів».
Далі вчитель бере аркуш паперу і каже: «на четвертому поверсі пофарбовано сходи. Потрібно якось відокремити пофарбовану зону, повісити стрічку на сходах між стіною та перилами. Але в мене є тільки цей аркуш паперу. Чи можна його якось “видовжити”, щоб повісити замість загороджувальної стрічки?». Якщо ніхто не здогадається, наступного дня вчитель розріже чи розірве аркуш, як вказано на рисунку.
-Вправи з водою.
Можна періодично давати різним учням завдання принести до класу пів відра води. При нагоді обговорити з дітьми спосіб достовірно дізнатися, що набрана вода у відрі займає саме половину всього об'єму. Можливо хтось із дітей здогадається, що відро треба нахилити під кутом до підлоги так, щоб вода була на межі з краєм посудини. Якщо поверхня води утворює діагональ об'ємної фігури (за умови паралельності стінок), утвореної стінками відра, тоді можна вважати, рідина займає половину об'єму.
Вода, що «повзе». Як із брудної води отримати чисту?. Ця демонстрація дає можливість ознайомитись з капілярними явищами.
Банка з водою.Оптичний фокус. Можна прямо на класній дошці намалювати стрілку відповідних розмірів, щоб її довжина була менше діаметра банки. Дивлячись на стрілку безпосередньо, спостерігаємо один напрямок. Дивлячись на стрілку крізь банку, спостерігаємо протилежний напрямок. Дітям стає зрозуміло, що банка, граючи роль оптичного приладу, розвертає зображення. Залишилось у восьмому класі на заняттях з оптики розібрати докладний механізм цього явища.
-Запашна кулька (демонстрація дифузії).
Береться надувна гумова кулька та ванільна рідина. Обережно, можливо піпеткою, наливають у кулю 5-10мл ванільної рідини. Далі кулю надувають та герметично зав'язують на вузол і кладуть у коробку з-під взуття або аналогічну. Через декілька годин або наступного дня треба відкрити коробку та звернути увагу, що, по-перше, коробка суха! І по-друге випромінює ванільний аромат. Отже, оболонка кулі має пори, крізь які мало місце явище дифузії молекул, які переносять запах. Але рідина крізь ті пори не просочується. Значить молекули різних речовин мають розміри, які відрізняються в два, три чи то пак в десять разів.
-Випромінювання - поглинання.
Вчитель пропонує взяти чорний та білий папір. За допомогою степлера виготовити два конверти чи то дві «кишені» для термометрів. Порівняти покази температури обох приладів, потім розташувати конверти з термометрами під лампою розжарювання на однаковій відстані. Через певні проміжки часу слідкувати за зміною показників обох приладів. Цей дослід є модифікацією експерименту Франкліна з папером на снігу, який можна виконати і без термометрів. Експеримент Франкліна полягав в тому, що він просто клав шматочки тканини на сніг і залишав їх на день.
У даному випадку можна зробити те ж саме, використовуючи замість тканини однакові за розміром листки паперу, - вони спрацюють таким самим чином. Якщо день вітряний, зафіксуйте їх за допомогою спільної планки, щоб вони не полетіли. Вага їх повинна бути однаковою, щоб обидва листи перебували в однакових умовах. Потрібно починати дослідження з ранку і закінчувати його ввечері.
Вправи для домашнього виконання з батьками.
Деякі дивовижні та визначні завдання, з точки зору технічного забезпечення (наявність морозилки) краще давати виконувати вдома з батьками.
-Вода-силач.
Для досліду потрібно взяти трубочку для святкових коктейлів, пластилін, склянка. Учневі слід занурити трубочку в склянку з водою, всмоктуючи губами набрати повну трубочку води. Закривши язиком верхній отвір, вийняти наповнене тіло зі склянки та заліпити пластиліном нижній отвір. Діставши трубочку з роту, закрити пластиліном другий отвір. Покласти трубочку в морозилку на час біля трьох годин. В результаті один з пластилінових затворів виштовхується та з трубочки видно «хвіст» льоду. Учням пропонується запитання: яким чином вода потрапляючи у тріщини каміння, руйнує його?
-Повітряний «прес».
У цьому завданні необхідно взяти довгу лінійку та покласти на край парти так, щоб третина виглядала за межі. Скласти не менше, ніж вчетверо та покласти аркуш з газети на кінець лінійки, який лежить на парті. Стукнути пальцем по кінцю лінійки, який виглядає за межі парти, спостерігаючи як поводить себе система. Далі розгорніть газетний аркуш та знову аналогічним чином накрийте ним лінійку. Стукнути пальцем по кінцю лінійки, спостерігати поведінку у другому випадку. Вчитель задає дітям таке питання: завдяки чому розгорнута газета сильніше тримає лінійку?
-Лови момент.
В даному випадку можна спостерігати, як навіть легкий подих, може зрушити з місця важкі тіла. На краю столу за допомогою липкої стрічки підвісити на нитці довжиною біля 30 см якесь тіло, наприклад олівець. Хтось з учнів стає навколішки навпроти олівця. Зпершу треба щосили безперервно дмухати на олівець. Далі спостерігають я рухається олівець. Тепер вчитель просить учня злегка дмухнути на олівець і впіймати момент, коли тіло, що хитнулося, почне віддалятися від нього, щоб знову легенько дмухнути слідом за ним. Повторити це біля 10 разів. Вчитель ставить питання: яким чином вдалося більше розгойдати маятник? Легким ритмічним чи сильнішим постійним дмуханням? Доцільно спрощено розповісти про власні коливання та резонанс.
-Скинути сірника.
Поставте коробку сірників так, щоб найменша грань була в основі. Покладіть зверху на край сірника та накрийте скляним ковпаком або банкою. Вчитель запитує: як скинути сірника з коробки не торкаючись до сірника ані руками, ані ковпаком? Після заслуховування версій та варіантів вирішення, слід продемонструвати процес за допомогою натирання об волосся ручки або пластикової лінійки.
ВИСНОВКИ
Вальдорфська педагогічна система як така, що за сотню років свого існування в Європі, досі не вичерпала свій інноваційний потенціал, дає широкі та гнучкі можливості для пропедевтики фізики. Так, завдяки особливій структурі уроків, особливому відношенню до підручників, особливій увазідо ролі класного вчителя, пропедевтика фізики не йде, строго кажучи, шляхом спеціалізованого курсу, не губиться в інтегрованому курсі природознавства, а стрімко вривається в щоденні головні уроки, являючи собою дещо третє, більш живе, насичене красномовними з точки зору фізичного світу подіями. У цьому випадку пропедевтика вирішує два питання: мотивацію чи, просто кажучи, зацікавленість у вивченні предмета, та готує основу знань та навичок, що в купі з переходом мислення дітей на рівень формальних операцій дозволить ефективно освоювати сучасну програму з фізики.
Сьогодні ринок дитячих товарів насичений всілякими «розвивальними» наборами, пов'язаними з попереднім вивченням природничих наук. Більшість з них дійсно мають у тому числі і педагогічну цінність. Але потрапляючи до рук некваліфікованих осіб на кшталт домогосподарок, не спроможних пояснити сутність процесу, демонстрація перетворюється на непродуктивний, з точки зору навчання, неусвідомлений процес. Щоб не перетворювати такі набори, виробництво яких очевидно має комерційну основу, на ящик Пандори, такими видами діяльності слід займатись у стінах школи із кваліфікованим педагогом. Вальдорфський вчитель самостійно або з допомогою колег готує власні заходи, у яких він розуміє сутність явищ, котрі розкриваються, та може передати це дітям без спотворення. Оскільки, у відповідності до вальдорфської методики, такі заходи рекомендовано проводити принагідно, для високоякісного експромту слід заздалегідь мати набір підготовлених демонстрацій, які живо ілюструють той чи інший фізичний закон.
Щоб невимушено перевірити знання та навичкинаприкінцінавчального року, можна скористатися часом літньої епохи, яка триває з 25 травня до 16 червня. З цією метою планується квест в якому усі завдання базуються на пройденому впродовж року матеріалі: демонстраціях, дослідах. Бажано, щоб завдання не точно повторювали вже пройдені головоломки, а були їх модифікаціями. Наприклад, якщо діти проходили завдання з «подовженням» аркушу паперу, то тепер нехай це буде папір формату А5, через який слід просунути голову надівши його на шию.Практичне значення такого підходу полягає в ефективному використанні академічних годин, відведених на вивчення фізики у старшій шкільній ланці, більш глибокому засвоєнні учнями фундаментальних законів природи у молодшій шкільній ланці, формуванню мислення, здатного подолати межі тривимірного простору.
В рамках даної роботи було розроблено низку заходів, якимицілком можна супроводжувати навчальний процес в початкових класах вальдорфських шкіл. Прослідковано теоретичні основи та відмінності пропедевтики в умовах даної системи та в традиційній середній школі.Отримані результати сприятимуть ефективному використанню академічних годин, відведених на вивчення фізики у старшій шкільній ланці, за умови їх застосування у молодшій шкільній ланці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ануфриева А.Ф., Костромина С.Н. Какпреодолетьтрудности в обучениидетей. Психодиагностическиетаблицы. Психодиагностические методики. Коррекционныеупражнения. - 3-е изд., перераб. И доп. - М.: изд. «Ось-89», 2000. - с. 36, 40
2. Бабанский Ю.К. активность и самостоятельность уч-ся в обучении. Избр. Педагог. Труды. / Сост. М.Ю. Бабанский. - М., Педагогика, 1989, с. 560
3. Білоус Світлана Досліди-фокуси, досліди-забави, запрошення до досліджень та винахідництва для учнів від 5 до 105 років. Серія «Бібліотечка «КОЛОСКА». Науково-популярне видання для дітей. - Львів: СТ «Міські інформаційні системи», 2008. - 112 с.
4. Вальдорфская педагогика: Антология / Сост. А.А. Пинский и др.; Под ред. А.А. Пинского. - М.: Просвещение, 2003. - 494 с.: ил.
5. Вальдорфська педагогіка в Україні: погляд на сьогодення. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 23-24 вересня 2013 року, Київ. За ред. О.І. Власової та ін. - К.: Гілея, 2014
6. Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальноеформированиевнимания. - М., 1974, с. 86
7. Гнатюк О. В. УДК 37.014.542 організація навчальної діяльності учнів на початковому етапі систематичного вивчення фізики в загальноосвітній школі. Автореферат Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
8. Груздев П.Н., Ганелин Ш.Н. Вопросывоспитаниямышления в процессеобучения. - М., АПН РСФСР, 1949, с. 356
9. Гельфгат І.М. Фізика. 7 клас: збірник задач/І.М. Гельфгат, І.Ю. Ненашев. - 2-ге вид. - Х.: Видавництво «Ранок», 2016. - 160 с. - іл.
10. Гуманістичні ідеї вальдорфської педагогіки. Методичний посібник для вчителів, вихователів дошкільних закладів, батьків. - Днепропетровск: «Інновація», 2013. - 68 с.
11. Гуревич А.Е. Физика; Химия: 5-6 классы: учебник для общеобразовательныхучреждений / А.Е. Гуревич, Д.А. Исаев, Л.С . Понтак. - 9-е изд., стереотип. - М.: Дрофа, 2008. - 192 с.
12. Демидюк О.В., Ткаченко О.К., Федьович М.В. Нетрадиційніурокифізики в школі: Навчальний посібник для фізичних спеціальностей. - Житомир: Вид-воЖДУ ім.І.Франка, 2007. - 318 с.
13. Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи. Запоріжжя: Центріон, 2005. - 112 с.
14. Загвоздкин В.К АльтернативыВальдорфскойпедагогики (URL: http://www.rudolf-steiner.ru/50000132/1535.html)
15. КольцоваМ. М.,КузинаМ. С. Ребенокучится говорить; Пальчиковыйигротренинг. -- СПб.: Изд. дом «МиМ», 1998. -- 191 с.
16. Костюк Г.С. Избранные психологические труды / Г.С. Костюк, под ред. Л.Н. Проколиенко. - М.: Педагогика, 1988. - 304 с.
17. Костюк Г.С. и др. Сравнительноеисследованиеиндивидуального и совместногорешениямыслительных задач младшимишкольниками/ Г.С. Костюк // Психологический журнал. - 1983. - Т.4. - № 5. - С. 23 - 31
18. Кух А.М., Валяровський М.В. Управління дослідницькою діяльністю учнів з фізики // Зб. наук. праць К-ПДПУ: Серія педагогічна: Вип. 8. - Кам'янець-Подільський: К-ПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 2002. - С.17-21
19. Лейтес Н.С. Возрастнаяодаренность и индивидуальныеразличия. - М. -Воронеж, 1997, с. 96
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення першочергових завдань освітньої політики держави. Дослідження механізму сталого розвитку системи освіти. Аналіз особливостей розвитку освіти з урахуванням сучасних вимог. Аналіз парадигмальних аспектів модернізації системи освіти в Україні.
статья [22,6 K], добавлен 22.02.2018Особливості роботи та ефективні засоби раціональної організації занять у класах-комлектах. Викладання природознавства та організація навчально-виховного процесу в малокомплектній школі. Аналіз особливостей планування уроку для комплекту з двох класів.
реферат [20,1 K], добавлен 19.09.2010Старший дошкільний та молодший шкільний вік як найбільш сенситивний для оволодіння іноземними мовами. Методики викладання іноземних мов, які формують культурні цінності, вміння навчатися, сприяють розвитку творчих здібностей і самореалізації особистості.
реферат [15,9 K], добавлен 17.06.2011Особливості викладання за новою навчальною програмою з фізики для учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл. Організація навчально-виховного процесу з фізики у 9-11 класах. Деякі питання організації та впровадження допрофільного та профільного навчання.
доклад [30,3 K], добавлен 20.09.2008Теоретические основы метода пропедевтики акустической дисграфии через дидактическую игру. Клиническая типология дошкольников с общим недоразвитием речи. Характеристика акустической дисграфии, как вида дисграфии у детей 5-6 лет и методика ее пропедевтики.
дипломная работа [96,9 K], добавлен 23.06.2010Етапи становлення початкових шкіл Англії XIX століття. Загальна характеристика сучасної системи освіти в Великобританії. Основні напрями розвитку недільних шкіл. Аналіз процесу створення єдиної структури навчального плану британської початкової освіти.
курсовая работа [425,5 K], добавлен 06.12.2014Определение объема литературоведческих знаний, обеспечивающих полноценное восприятие младшими школьниками художественного мира лирики С.А. Есенина. Анализ литературоведческой пропедевтики в содержании начального образования как методической проблемы.
дипломная работа [130,9 K], добавлен 21.01.2015Основные понятия о дробях и смешанных числах. Определение свойств частного и дроби. Методические рекомендации и тематическое планирование уроков математики в 5–6 классах. Алгебраическая пропедевтика при сложении и вычитании дробей с разными знаменателями.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 24.06.2011Дослідження сутності професії вихователя дітей дошкільного віку. Аналіз основних особливостей організації роботи дитячого колективу. Роль зовнішності педагога у вихованні дітей. Характеристика дошкільної освіти та професії вихователя в сучасній Україні.
реферат [30,9 K], добавлен 27.12.2012Система освіти Франції як своєрідна лабораторія, де проходять перевірку життям сучасні тенденції розвитку освіти. Етапи навчання. Початкова школа – обов’язковий і безкоштовний етап для дітей 6-11 років. Школи, коледжі, університети та мовні школи Франції.
курсовая работа [82,1 K], добавлен 20.05.2011
