Ставлення студентів до списування

Шкала 3. Позитивна нечесність

Шкала спрямована на дослідження ставлення студентів до проявів академічної нечесності, зокрема списування.

Шкала 4. Нечесність у минулому

Тест спрямований на дослідження ймовірності проявів у досліджуваних академічної нечесності у майбутньому.

Шкала 5. Повідомлення про нечесність

Тест для визначення ймовірності що досліджуваний повідомить про побачений ним прояв академічної нечесності.

Шкала 6.Довіра до суспільних установ

Шкала спрямована на дослідження рівня довіри досліджуваних до таких суспільних установ як : церква, збройні сили, преса, політичні партії, тощо.

Шкала 7.Довіра до навчальних установ

Тест спрямований на дослідження рівня довіри студентів до таких навчальних установ як : студентська рада, деканат, керівники університету, тощо.

5. Тест індивідуальної моральної філософії

Методика служить для визначення моральної перспективи людини, особистої філософії моральних та етичних принципів яких вона дотримуються.

Тест складається з 8 шкал, кожна з яких представлена питанням, наскільки досліджуваний заявляє, що дотримується певного моральних принципу тим більше балів він ставить (масштаб 1-5).

Шкала 1. Моральний ідеалізм.

Спрямована на дослідження властивості у людини принципу, який трактується як віра людини в існування у цьому світі чогось святого, непохитного, значимого всім чесних людей.

Шкала 2. Моральний релятивізм.

Спрямована на дослідження схильності людини до морально-ціннісної позиції, яка виходить із того, що усі можливі моральні норми та критерії оцінки цілком відносні й рівноцінні (рівно-не-цінні), оскільки не існує абсолютної системи моральних норм чи абсолютного критерію. За цим підходом ніякого абсолютного, універсального добра та зла не існує, існують лише відносні та локальні, в рамках конкретних суспільств та історичних періодів, системи моралі. Усі вони нічим не кращі й не гірші одна за одну, оскільки не існує критерію, за допомогою якого їх можна було б оцінювати, -- адже усі критерії самі є релятивними.

Шкала 3. Макіавеллізм.

Спрямована на дослідження схильності людини до тенденції бути безпристрасним, і, отже, в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими.

Шкала 4. Нарцисизм.

Спрямована на дослідження наявності у студентів риси характеру, яка полягає у виключній самозакоханості.

Шкала 5. Золоте правило.

Спрямована на дослідження того на скільки досліджуваний дотримується золотого принципу етики “Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них”

Шкала 6. Утилітаризм.

Спрямована на дослідження схильності людини до принципу який Принцип полягає в оцінюванні всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей, коли користь вважається основою моральності.

Шкала 7. Баланс прибутків і збитків.

Спрямована на дослідження у досліджуваних вміти знайти баланс між тим що людина віддає і тим що получає.

Шкала 8. Альтруїзм.

Спрямована на дослідження наявності у людини принципу моралі який трактується як безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших.

Висновки до 2-го розділу

1. На першому підготовчому етапі було детально проаналізовано теоретичну інформацію стосовно проблеми академічної нечесності серед студентів. Визначено актуальність дослідження та наукове припущення, сформульовано та чітко окреслено об'єкт та предмет дослідження, визначено мету та завдання дослідження

2. На другому етапі було опрацьовано над науковою літературою. Застосовано методи теоретичного опрацювання інформації такі як, аналіз, синтез, індукція та дедукція та ін. Методологічною основою нашого дослідження стали праці М.Гриньової, Е.Гулда, Р.Джонса, О.Жорнової, Д.Мак-Кейба, Р.Патора, М.Рея, Л.Рижак, В.Ромакіна, Я.Садлака, П.Скота, О.Траверсе, О.Цокур, Т.Ярошенко та інших

3. На третьому етапі підготовки наукового психологічного дослідження, було відібрано та підготовлено дослідницький інструментарій (підготовлено методики, бланки ); визначено програми обробки отриманих даних.

Для нашого дослідження було використано наступні методики :

1. Шкала прогресивних матриць Равена. (для діагностики інтелекту.)

2. Методика «Визначення рівня своєї самооцінки»(розроблена Г.М. Казанцевою)

3. Методика “Спрямованість на здобуття знань або на оцінку” (Є.Ільїн , Н.Кордюкова)

4. Анкети Ф. Алейна та К. Філіпса

5. Тест індивідуальної філософії моралі.

4.На четвертому етапі нашого дослідження було проведено основне дослідження. Тут було чітко визначено межі досліджуваної вибірки яка складалась із студентів 3-4 курсів Національного Університету “Львівська Політехніка” у кількості - 70 досліджуваних.

5. Далі на за допомогою необхідних методів було здійснено введення отриманої інформації до програм статистичної обробки даних.

6.На шостому етапі було здійснено опрацювання отриманих результатів методами математичної статистики.

За допомогою математичних програм було опрацьовано психологічну інформацію, обраховано ключі методик та сформовано базу даних для подальшого статистичного аналізу із застосуванням математичних методів психології.

7. На даному етапі було проведено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів дослідження: кінцева математична обробка даних дослідження (кількісний аналіз даних). Найпершим кроком у аналізі даних є математична обробка фактичного матеріалу . а) було перевірено розподіл на нормальність; б) зроблено кореляційний аналіз; в) зроблено факторний аналіз; д) зроблено порівняльний аналіз.

8. Формулювання висновків дослідження та практичних рекомендацій. Висвітлюємо основні результати отримані у психологічному науковому дослідженні.



РОЗДІЛ III АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО СПИСУВАННЯ

3.1 Інтерпретація та опис результатів дослідження

Досліджуючи психологічні особливості студентів з різним ставленням до списування за наведеними вище методиками , у таблиці 3.1.1 можна побачити середні результати досліджуваних за усіма шкалами.

Таблиця 3.1.1 Середні значення психологічних особливостей досліджуваних

Психологічні особливості	Середнє значення
1. Рівень інтелекту	47.2
2. Самооцінка	10.3
3. Свідомість життя	100.6
4. Навчальна вмотивованість	Більшість мотивована на оцінку
5. Позитивна нечесність	15.3
6. Керування нечесністю	32.5
7. Нечесність у майбутньому	16.1
8. Повідомлення про нечесність	16.5
9. Ставлення до політики академічної чесності	28.6
10. Довіра до навчальних установ	41.7
11. Довіра до суспільних установ	14
12. Моральний релятивізм	3.2
13. Моральний ідеалізм	3.1
14. Макіавеллізм	3.2
15. Золоте правило	2.2
16. Нарцизм	2.1
17. Утилітаризм	2.4
18. Альтруїзм	2.8
19. Баланс прибутків і витрат	3.6

Досліджуючи ставлення студентів до списування за допомогою анкет Ф. Алейна та К. Філіпса ми отримали наступні результати(див табл. 3.1.2):

Таблиця 3.1.2 Ставлення студентів до списування

Позитивна нечесність	Кількість студентів	У відсотках %
Студенти з позитивним ставленням до списування	38	54,2 %
Студенти з негативним ставленням до списування	32	45,8 %

Як ми можемо бачити, студентів з негативним ставленням до списування менше: 32 студентів мають негативне ставлення до списування, та 38 досліджуваних повністю позитивно ставляться і підтримують списування(див.рис. 3.1.1).

Рис. 3.1.1. Ставлення студентів до списування

Досліджуючи готовність студентів толерувати різні прояви академічної нечесності (списування, плагіат) у майбутньому , рівень академічної культури навчального закладу, довіру студентів до навчальних та суспільних установ, ставлення студентів до політики академічної чесності за допомогою анкет Ф. Алейна та К. Філіпса, отримані результати ми відобразили з огляну поділу студентів за їхнім ставленням до списування.

За тестом №2, який спрямований на визначення ставлення студентів до політики, яка спрямована проти академічної нечесності, ми отримали наступні результати(див табл. 3.1.3).



Таблиця 3.1.3 Ставлення студентів з різними поглядами на списування до політики академічної чесності

	Студенти з позитивним ставленням до списування	%	Студенти з негативним ставленням до списування	%
Повністю не підтримують	0	0%	0	0%
Частково не підтримують	18	47,3%	0	0%
Посереднє ставлення	14	36,8%	14	43,7%
Частково підтримують	4	10,5%	12	37,5%
Повністю підтримують	2	5,4%	6	18,8%

Як ми можемо бачити, студенти що позитивно ставляться до списування більш негативно ставляться до політики яка спрямована на боротьбу з академічною нечесністю, але студентів, що повністю не підтримують цю політику не виявилось, ті котрі частково не підтримують 18, у тих в кого посереднє ставлення 14 осіб, частково підтримують 4 студентів і 2 студентів повністю підтримують політику .

Досліджувані що негативно ставляться до списування позитивніше ставляться до політики проти академічної нечесності: студентів що повністю і частково не підтримують цю політику не виявилось, у 15 досліджуваних посереднє ставлення до політики, 12 студентів частково підтримують політику і 6 досліджуваних повністю підтримують політику(див. рис.3.1.2).



Рис. 3.1.2Ставлення студентів з різними поглядами на списування до політики академічної чесності

За тестом №2 який визначає оцінку студентів щодо рівня академічної культури навчального закладу ми отримали наступні результати(див табл. 3.1.4).

Таблиця 3.1.4 Оцінка студентів з різними поглядами на списування рівня академічної культури навчального закладу

	Студенти з позитивним ставленням до списування	%	Студенти з негативним ставленням до списування	%
Негативна оцінка	10	26,3%	4	12,5%
Посередня оцінка	16	42,1%	12	37,5%
Частково позитивна	8	21%	9	28,1%
Повністю позитивна	4	10,6%	7	21,9%

Студенти, з позитивним ставленням до списування показали такі дані, 9 студентів дали негативну оцінку рівню академічної культури НЗ, 16 студентів поставили середню оцінку , 8 досліджуваних дали частково позитивну оцінку і 4 студентів повністю позитивно оцінюють рівень академічної культури навчального закладу.

Студенти з негативним ставленням показали наступні результати: 4 студентів негативно оцінюють рівень академічної культури НЗ, 12 досліджуваних поставили середню оцінку, 9 студентів дали частково позитивну оцінку і 7 досліджуваних повністю позитивно оцінили рівень академічної культури(див.рис.3.1.3).

Рис. 3.1.3 Оцінка студентів з різними поглядами на списування рівня академічної культури навчального закладу

За результатами тесту №4 (див.табл.3.1.5)який дає змогу дослідити ймовірність проявів нечесності у майбутньому , ми можемо бачити що студенти як з позитивним так і з негативним ставленням до списування здатні до проявів академічної нечесності у майбутньому.

Таблиця 3.1.5 Ймовірність проявів академічної нечесності у майбутньому

	Студенти з позитивним ставленням до списування	%	Студенти з негативним ставленням до списування	%
Неймовірно	0	0%	2	6,2%
Малоймовірно	0	0%	3	9,3%
Ймовірно	12	31,5%	12	37,5%
Дуже ймовірно	26	69,5%	15	47%

Студентів з позитивним ставленням до списування які неймовірно і малоймовірно в майбутньому будуть вдаватись до списування не виявилось, 12 студентів ймовірно і 26 студентів дуже ймовірно будуть списувати у майбутньому.

Досліджуючи студентів з негативним ставленням до списування ми отримали наступні дані: 2 досліджуваних не будуть списувати у майбутньому, 3 мало ймовірно, що будуть ,12 осіб ймовірно,що будуть і 15 студентів, як виявилось, дуже ймовірно будуть списувати у майбутньому (див. рис.3.1.4).

Рис. 3.1.4. Ймовірність проявів академічної нечесності у майбутньому

За тестом №5, який визначає рівень довіри студентів до начальних та суспільних установ, ми отримали наступні результати(див.табл.3.1.6):

Як ми можемо бачити то студенти з негативним ставленням до списування більше здатні довіряти як навчальним так і суспільним установам, аніж студенти з позитивним ставленням до списування:



Таблиця 3.1.6

Рівень довіри студентів до навчальних і суспільних установ

	Студенти з позитивним ставленням до списування	Студенти з негативним ставленням до списування
	Довіра до суспільних установ	%	Довіра до навчальних установ	%	Довіра до суспільних установ	%	Довіра до навчальних установ	%
Повністю довіряють	0	0%	0	0%	2	6,2%	0	0%
Деякою мірою довіряють	0	0%	8	21%	3	9,3%	12	37,5%
Деякою мірою не довіряють	12	31,5%	19	50%	12	37,5%	14	43,7%
Повністю не довіряють	26	68,4%	11	29%	15	47%	6	18,8%

Довіра до суспільних установ(див. рис.3.1.5):

Студентів з негативним ставленням до списування , що повністю довіряють не виявилось, деякою мірою довіряють лише 18 досліджуваних, кількість студентів що не дуже довіряють 9 і 5 студентів повністю не довіряють.

Студентів з позитивним ставленням до списування, які повністю довіряють суспільним установам також не виявилось, кількість студентів що деякою мірою довіряють - 10, 19 студентів недуже довіряють і 9 досліджуваних повністю не довіряють суспільним установам.



Рис.3.1.5. Довіра студентів до суспільних установ

Результати довіри студентів до навчальних установ (див.рис.3.1.6):

Студентів з негативним ставленням до списування , що повністю довіряють не виявилось, деякою мірою довіряють 12 досліджуваних, кількість студентів що не дуже довіряють 14 і 6 студентів повністю не довіряють навчальним установам.

Студентів з позитивним ставленням до списування, які повністю довіряють навчальним установам також не виявилось, кількість студентів що деякою мірою довіряють - 8, 19 студентів недуже довіряють і 11 досліджуваних повністю не довіряють навчальним установам.



Рис .3.1.6. Довіра студентів до навчальних установ

Досліджуючи рівень інтелекту за методикою Равена ми отримали наступні результати(див табл.3.1.7).

Таблиця 3.1.7 Рівень інтелектуального розвитку студентів з різним ставленням до списування

Рівень IQ	Студенти з позитивним ставленням до списування	%	Студенти з негативним ставленням до списування	%
Середній рівень IQ	0	0%	2	6,2%
Нормальний рівень IQ	0	0%	3	9,3%
Рівень IQ вище середнього	12	31,5%	12	37,5%
Високий рівень IQ	26	68,5%	15	47%

Такий рівень IQ як ідіотія, імбецильність , дебільність, та IQ нище середнього не спостерігається серед наших досліджуваних.

Проте спостерігається очевидність вищого рівня інтелекту у студентів з негативним ставленням до списування(див.рис.3.1.7): середній рівень інтелектуального розвитку у 7 студентів, нормальний у 6, IQ вище середнього у 10 та високий показник спостерігається у 9 досліджуваних.

Рівень інтелектуального розвитку студентів з позитивним ставленням до списування: 13 студентів мають середній рівень інтелектуального розвитку, нормальний у 11, IQ вище середнього у 8 та високий показник спостерігається у 6 досліджуваних.

Отже як ми можемо бачити з наведених вище даних , досліджувані що мають високий або середній рівень інтелекті переважно відносяться до студентів котрі негативно ставляться до списування.

Рис.3.1.7 Рівень IQ студентів з різним ставленням до списування

Досліджуючи рівень самооцінки за методикою «Визначення рівня своєї самооцінки” ми отримали наступні результати(див табл.3.1.8):



Таблиця 3.1.8

Рівень самооцінки студентів з різним ставленням до списування

Рівень самооцінки	Студенти з позитивним ставленням до списування	%	Студенти з негативним ставленням до списування	%
Високий рівень	7	18,4%	9	28,1%
Середній рівень	19	50%	15	46,8%
Низький рівень	12	31,6%	8	25,1%

Студентів з позитивним ставленням до списування у яких низька самооцінка 12, середній рівень самооцінки у 19 досліджуваних і висока самооцінка у 7 студентів.

Студенти які негативно ставляться до списування показали результати більш високого рівня самооцінки: низька самооцінка у 8 досліджуваних , середній рівень у 15 студентів і високий рівень самооцінки у 9 досліджуваних.(див рис.3.1.8)

Рис.3.1.8 Самооцінка студентів з різним ставленням до списування

Важливим для нашого дослідження було дослідити навчальну мотивацію студентів, адже на нашу думку, те чим керуються студенти при навчанні, сильно впливає на їхнє ставлення до списування

Дослідження проводилось за методикою «Спрямованість на здобуття знань або на оцінку» (Є. Ільїн, Н. Кордюкова) і ми отримали наступні результати(див.табл.3.1.9).

Таблиця 3.1.9

Навчальна мотивація студентів з різним ставленням до списування

	Студенти з позитивним ставленням до списування	%	Студенти з негативним ставленням до списування	%
Мотивація на знання	12	31,5%	25	78,1%
Мотивація на оцінку	26	68,5%	7	21,9%

Студенти у яких позитивне ставлення до списування більше мотивовані на оцінку , таких досліджуваних 26 і лише 12 студентів на знання.

Студентів з негативним ставленням до списування які мотивовані на оцінку лише 7 і відповідно у 25 досліджуваних мотивацією виступають знання.(див рис.3.1.9)

Рис.3.1.9 Навчальна мотивація студентів з різним ставленням до списування

Досліджуючи моральні принципи за допомогою тесту “Шкала індивідуальної філософії моралі”ми отримали наступні результати(див табл.3.1.10)

Таблиця 3.1.10

Моральні принципи студентів з різним ставленням до списування

	Притаманний	Частково притаманний	Не притаманний
	Студенти з позитивним ставленням до списування
Моральний релятивізм	12	31,5%	15	39,4%	11	28,9%
Моральний ідеалізм	8	21,5%	14	36,8%	16	42,1%
Макіавеллізм	12	31,5%	15	39,4%	11	28,9%
Нарцисизм	19	50%	11	28,9%	8	21,5%
Утилітаризм	12	31,5%	15	39,4%	11	28,9%
Баланс прибутків і витрат	9	23,6%	16	42,1%	13	34,2%
Золоте правило	8	21,5%	14	36,8%	16	42,1%
Альтруїзм	8	21,5%	12	31,5%	18	47,3%
	Студенти з негативним ставленням до списування
Моральний релятивізм	3	9,3%	14	43,7%	15	46,8%
Моральний ідеалізм	18	56,2%	6	18,7%	8	25%
Макіавеллізм	3	9,3%	11	34,3%	18	56,2%
Нарцисизм	8	25%	17	53,1%	7	21,8%
Утилітаризм	7	21,8%	18	56,2%	7	21,8%
Баланс прибутків і витрат	11	34,3%	9	28,1%	12	37,5%
Золоте правило	16	50%	12	37,5%	4	12,5%
Альтруїзм	15	46,7%	11	34,3%	6	18,7%

Дослідження морального релятивізму , який трактується як позиція яка виходить із того, що усі можливі моральні норми цілком відносні й рівноцінні (рівно-не-цінні), оскільки не існує абсолютної системи моральних норм чи абсолютного критерію, ми отримали наступні результати(див рис.3.1.10):

Студенти з негативним ставленням до списування:3 досліджуваних повністю дотримуються цього принципу,14 студентів частково та 15 студентів не дотримуються даного принципу моралі.

Студенти з позитивним ставленням до списування:12 досліджуваних повністю дотримуються цього принципу,15 студентів частково та 11 студентів не дотримуються даного принципу моралі.

Рис. 3.1.10 Ставлення досліджуваних до принципу морального релятивізму

Дослідження морального ідеалізму показало що 18 студентів з негативним ставленням до списування вірять у існування у цьому світі чогось святого, непохитного, значимого всім чесним людям ,6 частково дотримуються даного принципу та 8 студентів не дотримуються даного принципу.

Студентів з позитивним ставленням до списування що підтримують принцип морального ідеалізму виявилось 8, 14 студентів частково підтримують цей принцип і 16 студентів повністю його не підтримують(див рис 3.1.11)



Рис.3.1.11 Ставлення досліджуваних до принципу морального ідеалізму

Щодо дослідження макіавелізму то ми отримали наступні результати:

Студенти з негативним ставленням до списування: 3 студентам притаманний лукавий стиль міжособистісного спілкування, пов'язаний із цинічними і прагматичними нехтуваннями моралі, 11студентів рідко користуються даним принципом і 18 студентам не притаманний макіавеллізм.

Студенти з позитивним ставленням до списування: 12 студентам притаманний цей принцип спілкування, 15 студентів частково підтримують., і 11 студентів не підтримують макіавеллізм.(див рис.3.1.12 )



Рис. 3.1.12 Ставлення досліджуваних до принципу макіавеллізму

Досліджуючи таку рису характеру як нарцисизм (див.рис.3.1.13)ми виявили що студенти з позитивним ставленням до списування більше схильні до самозакоханості:

19 студентам властива така риса характеру, 11 частково притаманна і 8 студентам не притаманна самозакоханість.

Студентів з негативним ставленням до списування які здатні до самозакоханості виявлено лише 8 студентів, 17 досліджуваним частково притаманна самозакоханість і 7 студентам нарцисизм не притаманний.



Рис. 3.1.13 Ставлення досліджуваних до принципу нарцисизму

Дослідивши принцип улітаризму ми можемо бачити (див. рис. 3.1.14) що 12 студентам з позитивним ставленням до списування притаманно оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, 15 досліджуваних рідко користуються цим принципом і 11 досліджуваним не властивий даний принцип.

Щодо студентів з негативним ставленням до списування то ми отримали наступні результати:

7 студентам притаманне таке ставлення до будь яких предметів, 18 студентам притаманне інколи, і 7 студентам не властивий такий принцип поведінки.



Рис. 3.1.14 Ставлення студентів до принципу утилітаризму

Досліджуючи принцип балансу прибутків і збитків за тестом № 7 ми отримали наступні результати(див.рис. 3.1.15):9 студентів з позитивним ставленням до списування вміють знаходити баланс між тим що вони витрачають та віддають і між тим що получають і отримують, 16 студентам частково дотримуються даного принципу, та 13 студентам не притаманний цей принцип.

Студентів з негативним ставленням до списування котрим даний принцип властивий - 11, 9 досліджуваних частково дотримуються даного принципу та 12 студентів не підтримують цей принцип.



Рис.3.1.15 Ставлення студентів до принципу балансу збитків та прибутку

Досліджуючи ставлення студентів до золотого правила етики , яке звучить так “Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них” ми отримали наступні результати(див.рис.3.1.16):

Студенти що позитивно ставляться до списування , більш негативно ставляться до даного правила, 8 студентів повністю дотримуються даного принципу, 14 студентів частково дотримуються і 16 студентів не підтримують це правило.

Щодо студентів з негативним ставленням до списування то 16 студентів повністю дотримуються даного принципу, 12 студентів дотримуються частково, та лише 4 досліджуваних не підтримують золотого правила етики.



Рис. 3.1.16. Ставлення студентів до принципу “золотого правила”

Досліджуючи такий принцип моралі як альтруїзм, ми отримали наступні результати(див.рис.3.1.17):

8 студентам що позитивно ставляться до списування притаманний цей принцип моралі, 12 студентів частково його підтримують і 18 досліджуваних повністю не підтримують даного принципу.

Щодо студентів з негативним ставленням до списування то 15 студентам притаманний альтруїзм, 11 студентів частково дотримуються даного стилю поведінки і 6 досліджуваним не притаманний принцип альтруїзму.



Рис. 3.1.17. Ставлення досліджуваних до принципа альтруїзму

3.2Аналіз отриманих результатів за допомогою математичних методів дослідження

3.2.1 Кореляційний аналіз дослідження психологічних особливостей студентів з різним ставленням до списування

Провівши кореляційний аналіз Пірсона ми отримали наступні результати (див. табл.3.2.1)

Таблиця 3.2.1

Кореляційний взаємозв'язок за параметром “позитивна нечесність”

	Позитивна нечесність
Самооцінка	-,495**
Інтелект	,624**
Ставлення до політики академічної чесності	-,812**
Нечесність в майбутньому	,986**
Довіра до суспільних установ	-,761**
Довіра до навчальних установ	-,882**
Моральний ідеалізм	-,809**
Макіавеллізм	,878**
Утилітаризм	,775**

Примітки: достовірні кореляції (p<0,05) виділені *;

достовірні кореляції (p<0,01) виділені **.

Отже, за результатами кореляційного аналізу ми можемо бачити наступні результати:

· Шкала позитивна нечесність яка інтерпретується як ставлення студентів до списування корелює на найбільш значимому (r = 0,9 при p?0,01) з шкалою нечесність у майбутньому, що можна інтерпретувати як чим позитивніше у студента ставлення до списування, тим більше ймовірність що він буде проявляти будь які види академічної нечесності і у майбутньому.

· Не менш слабшою є обернена кореляція між ставленням студентів до списування і довірою до навчальних установ (r = 0,8 при p?0,01) що означає що чим вищий у студентів рівень довіри до навчальних установ тим менше вони списують,і навпаки чим довіра є меншою , тим більш позитивніше досліджувані ставлення до списування.

· Сильний кореляційний зв'язок також спостерігається між ставленням студентів до списування і макіавеллізмом(r = 0,8 при при p?0,01), тенденцію людини бути безпристрасним, і, отже, не в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими.

· Шкала “ставлення до політики ” також має сильний , протилежний кореляційний зв'язок з шкалою “позитивна нечесність” (r = 0,8 при p?0,01) що означає чим більше студенти підтримують політику, яка спрямована на боротьбу з академічною нечесністю тим менше вони вдаються до списування, а студенти які не підтримують цю політику, схильні до проявів списування і позитивно ставляться до цього явища.

· Сильну, обернену кореляцію ми також спостерігаємо між академічною нечесністю та моральним ідеалізмом( r = 0,8 при p?0,01), що можна інтерпретувати як чим більш негативне у студента ставлення до списування, тим сильніше людина вірить в існування принципів і норм поведінки, дотримання яких дозволяє зберегти почуття власної гідності.

· Шкала “Утилітаризм” пов'язана сильним кореляційним зв'язком з шкалою “Позитивна нечесність” ( r = 0,7 при p?0,01) що можна пояснити ти що студенти які позитивно ставляться до списування і без проблем можуть проявляти академічну нечесність здатні до оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, можливості служити засобами для досягнення яких-небудь цілей. Натомість студенти що негативно ставляться до списування не вважають користь основою моральності.

· Обернена кореляція спостерігається також між ставленням студентів до списування і рівнем їхньої самооцінки( r = 0,4 при p?0,01). Тобто чим вищий рівень самооцінки у досліджуваного тим негативніше ставлення у нього до списування, а от рівень самооцінки студентів котрі позитивно ставляться до проявів академічної нечесності, відповідно більш низький.

· Шкала “довіра до суспільних установ” пов'язана сильним , оберненим кореляційним звязком з ставленням досліджуваних до списування( r = 0,7 при p?0,01), а отже чим вища довіра до різноманітних суспільних установ тим студенти менше схильні до академічної нечесності, і навпаки чим довіра більша тим більш позитивне ставлення у студентів до списування.

· Сильну, значиму кореляцію можемо спостерігати між рівнем інтелектуального розвитку і ставленням студентів до списування ( r = 0,6 при p?0,01), що можна інтерпретувати як те що студенти з високим рівнем інтелекту менше схильні до списування а студенти з низьким рівнем інтелекту схильні до списування та академічної нечесності.



3.2.2 Порівняльний аналіз студентів з різним рівнем ставленням до списування

За допомогою порівняльного аналізу U Манна- Уітні ми порівняли студентів з позитивним і негативним ставленням до списування(див. Додаток В).

За результатами дослідження ми можемо бачити наступні результати :

Група студентів що позитивно ставляться до списування, відрізняється від групи студентів з негативним ставленням до списування за такими шкалами:

· Інтелект.

· Самооцінка

· Нечесність у майбутньому

· Ставлення до політики проти академічної нечесності

· Довіра до суспільних установ

· Довіра до навчальних установ

· Макіавеллізм

Високий рівень інтелекту дає людині можливість не зупинятися у інтелектуальному розвитку, люди з високим інтелектом знаходять насолоду у вивченні чогось нового, як правило їм легко вдається підготуватись до різного роду тестів та екзаменів, у них добре розвинена пам'ять, логіка, здатність до аналогії та порівняння, а отже такі люди з дуже великим сумнівом здатні до академічної нечесності, зокрема до списування, а от ті у кого рівень IQ бажає кращого легко можуть вдатись до списування, через нестачу знань, або через невміння організувати і систематизувати їх.

Групи досліджуваних також відрізняються самооцінкою, так як студенти у яких самооцінка занижена досить невпевнені в собі, вони не впевнені у тому що зможуть у потрібний момент пригадати те що їм потрібно, тому вони схиляються до списування, студенти ж з адекватною самооцінкою впевненіші у власних силах і знаннях, тому і ставлення до списування у них негативніше.

Так як шкала “нечесність у майбутньому” передбачає ймовірність серед студентами вдавання до списування у майбутньому, очевидно що студенти що в майбутньому здатні і можуть вдаватися до списування, ставляться до нього позитивно, відповідно студенти які малоймовірно будуть списувати у майбутньому ,негативно ставляться до списування зараз.

Студенти що негативно ставляться до списування відрізняються від студентів що позитивно ставляться до списування ставленням до політики яка бореться з академічною нечесністю .Досліджувані що схильні до списування, будуть проти впровадження в систему освіти різноманітних засобів які б впливали на швидкість викорінення академічної нечесності, студенти ж що не вдаються до списування, навпаки заохочуватимуть будь яку політику, що боротиметься з явищем списування.

Явище довіри в нашому житті відіграє велику роль, адже саме від довіри залежить наша поведінка , ставлення та наміри. Довіряючи як суспільним так і навчальним установам, досліджувані вірять в їхню прозорість, чесність, та в обіцянки. Такі студенти почувають себе більш захищено, вони вірять в справедливість, а отже академічна чесність для таких студентів буде постулатом їхньої довіри до як суспільних так і навчальних установ. А от студенти що не здатні довіряти, більш замкнуті, вони не вірять що отримають бали відповідно своїх знань і старань, не вірять в прозорість освіти, чесність працевлаштування, та справедливість в отриманні дипломів, що і спонукає таких студентів до академічної нечесності, зокрема списування.

Студенти що здатні до проявів лукавства і хитрощів при спілкуванні, котрі в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими, зазвичай легко справляються з академічною нечесністю, студенти ж що негативно ставляться до списування керуються певними моральними нормами і правилами, що і впливає на їхнє ставлення до списування.



3.2.3 Факторний аналіз

Щоб побачити вплив окремих факторів (чинників) на результативний показник академічної нечесності було застосовано факторний аналіз.

Інтерпретувавши отримані дані можна побачити що на ставлення студентів до списування вплив мають наступні фактори(див. табл.3.4.1):

F1- Нечесність у майбутньому до складу якого входять наступні шкали : Довіра до навчальних установ, Довіра до суспільних установ, самооцінка, інтелект, та ставлення до політики академічної чесності, F2- Макіавеллізм, що включає в себе моральний релятивізм, F3 - Керуванням нечесністю що включає в себе принцип балансу прибутків і витрат, F4 - Повідомлення про нечесність до складу якого входить утилітаризм, F5 -Мотивація, F6 -Нарцисизм

Таблиця 3.4.1 Результати факторного аналізу

F1	Нечесність у майбутньому Довіра до суспільних установ Довіра до навчальних установ Ставлення до політики академічної чесності Самооцінка Інтелект	,879 ,859 ,827 ,759 ,820 ,838
F2	Макіавеллізм Моральний релятивізм	,770 ,728
F3	Принципи керування нечесністю Баланс прибутків та витрат	-,674 -,659
F4	Повідомлення про нечесність Утилітаризм	-,706 ,623
F5	Мотивація	,778
F6	Довіра до навчальних установ	-,834

· F1- Нечесність у майбутньому

Досліджувані що не здатні до довіри суспільству можуть не довіряти й самим собі. Невпевненість у завтрашньому дні та у людях штовхає їх до великої ймовірності проявляти нечесність у майбутньому , відповідно такі студенти вже зараз нехтують правилами етики, моралі та дисципліною. Політику академічної чесності вони сприймають як те що стоїть на їхньому шляху до мети, якою є вдало списаний екзамен. Вони можуть говорити неправду, проявляти будь які види академічної нечесності і не чути за собою вини, що відповідно і впливає на їхнє позитивне ставлення до списування.

· F2 - Макіавеллізм

Вплив макіавеллізму на ставленням студентів до списування можна пояснити тим , що люди котрі вірять в існування принципів і норм поведінки, дотримання яких дозволяє зберегти почуття власної гідності, вірять в щось святе, значуще для всіх людей, переконанні, що в людини має бути певна висока мета - наприклад, допомагати «людям», «суспільству», «культурі», вони будуть негативно ставитись до списування, адже їхні принципи переконання і позиції не дозволять їм одобрити такий вид академічної нечесності. Досліджувані ж що підтримують шлях обману та маніпуляції легко стають на шлях помилок, нечесності та неетичності, а в нашому випадку на шлях списування , особливо коли вірять в те що немає ніякого критерію, за допомогою якого можна було б оцінювати будь яку систему моралі, -- адже усі критерії самі є релятивними.

· F3 - Принципи керування нечесність

Негативний зв'язок між принципами керуванням нечесністю і ставленням студентів до списування пояснюється тим що під керуванням нечесністю ми розуміємо оцінювання досліджуваними рівня академічної культури власного навчального закладу. Коли студенти бачать що їхній університет засвідчує важливість академічної чесності, прививає любов до навчання, трактує студентів як особистість , зменшує можливість бути залученим в академічній нечесності та бореться з випадками академічної нечесності, відповідно такі досліджувані будуть збалансовувати те що вони “получають” від навчального закладу і те що “віддають” . А отже будуть менше списувати і негативно ставитись до списування. Натомість коли студенти будуть бачити апатію університету стосовно академічної нечесності, відповідно і віддаватимуть те саме - нечесність.

· F4 - Повідомлення про нечесність

Студенти що є безпристрасними, обманюють і маніпулюють іншими задля певної вигоди та користі , можуть по різному реагувати на побачений випадок нечесності , взалежності від вигоди, котру вони отримають.Такі студенти з легкістю можуть списувати та позитивно ставитись до списування, попри те що не завжди повідомляють про випадки нечесності.

· F 5 - Мотивація

Досліджувані що мотивовані на знання, будуть старанно все вчити і читати потрібну літературу, такі особистості досить старанні, для них в житті головним є їхні знання а не оцінки які вони за них отримують, висока оцінка може викликати незадоволення у таких студентів , якщо вони переконані що незаслужено отримали її, тому такі досліджувані будуть негативно ставитись до списування, і не практикувати цей вид академічної нечесності на шляху свого навчання.

· F6 - Довіра до навчальних установ

Негативний зв'язок між довірою студентів і їхнім ставленням до списуванням пояснюється тим що досліджувані які довіряють керівництву університету, довіряють викладачам, одногрупникам, студентській раді, деканату , та можуть бути впевнені в хорошому та якісному навчанні та оцінюванні їхніх знань, будуть менше практикувати списування, та це вплине на їхнє негативне ставлення до нього.

Висновки до 3-го розділу

1. Досліджуючи рівень інтелекту за тестом Прогресивні матриці Ревана ми отримали наступні результати: Як виявилось, що студенти з позитивним ставленням до списування мають більш низький рівень інтелектуального розвитку аніж студенти з негативним ставленням.

2. Щодо рівня загальної самооцінки то можна побачити що в студентів з негативним ставленням до списування переважає високий та середній рівень самооцінки, щодо студентів з позитивним ставленням до списування то рівень самооцінки в них більш низький адже переважає низький та середній рівні самооцінки.

3. Досліджуючи навчальну мотивацію студентів, ми виявили що студенти які позитивно ставляться до списування в більшості мотивовані на оцінку , а от студенти які негативно ставляться до списування мають навчальну мотивацію яка спрямована на здобуття знань а не на оцінку.

4. Досліджуючи готовність студентів толерувати різні прояви академічної нечесності (списування, плагіат) у майбутньому , рівень академічної культури навчального закладу, довіру студентів до навчальних та суспільних установ, ставлення студентів до політики академічної чесності за допомогою анкет Ф. Алейна та К. Філіпса, ми отримали наступні результати:

Студенти з позитивним ставленням до списування більш негативно ставляться до політики академічної чесності, вони з досить великою ймовірністю здатні до списування в майбутньому, оцінюючи рівень академічної культури навчального закладу вони керувались здебільшого низькими та негативними оцінками, рівень довіри до суспільних та навчальних установ у студентів що позитивно сприймають списування досить низький що ймовірно і впливає та таке позитивне ставлення до списування.

Щодо студентів які не схвалюють списування то показники за наведеними вище критеріями суттєво відрізняються, адже такі студенти здатні більше довіряти як суспільству так і навчальному закладу, такі досліджувані вище оцінюють як рівень академічної культури НЗ так і політику що спрямована на боротьбу з академічною нечесністю, ймовірність у таких студентів списування у майбутньому не є великою.

5. .Досліджуючи моральні принципи за допомогою тесту “Шкала індивідуальної філософії моралі” ми отримали наступні результати:

Принцип морального релятивізму притаманний обом групам студентів, проте студенти що позитивно ставляться до списування підтримують даний принцип дещо більше.

Принцип морального ідеалізму, тобто віру в щось святе та чисте, що властиво всім людям притаманний більше студентам з негативним ставленням до списування аніж студентам котрі позитивно відносяться до списування.

Досліджуючи прихильність до принципу макіавеллізму ми виявили що студенти з негативним ставлення до списування не здатні до спілкування через нехтування моралі, натомість друга досліджуваних більш позитивно ставиться до даного принципу.

Досліджуючи таку рису характеру як нарцисизм ми виявили що студенти з позитивним ставленням до списування більше схильні до самозакоханості.

Дослідивши принцип улітаризму ми виявили що студентам з позитивним ставленням до списування притаманно оцінювання всіх предметів, процесів, явищ, відомостей тільки з погляду їхньої корисності, щодо студентів з негативним ставленням до списування то цей принцип їм також притаманний, щоправда в меншій мірі.

Досліджуючи ставлення студентів до золотого правила етики , яке звучить так “Як хочете, щоб люди вчиняли відносно вас, так і ви чиніть відносно них” ми виявили що студенти що позитивно ставляться до списування , більш негативно ставляться до даного правила, і лише частково підтримують його, натомість студенти з негативним ставленням до списування біль позитивно відносяться до даного принципу.

6. Провівши кореляційний аналіз Пірсона ми виявили що сильний кореляційний зв'язок шкали “позитивна нечесність” існує між шкалами : Інтелект, нечесність в майбутньому, макіавеллізм, утилітаризм.

Сильний протилежний кореляційний зв'язок ми виявили між такими шкалами : Самооцінка, ставлення до політики академічної чесності,довіра до суспільних установ, довіра до навчальних установ, моральний ідеалізм

6. Непараметричний критерій U-Манна Уітні.

Результати аналізу свідчать про те що група студентів з позитивним ставленням до списування відрізняється від групи студентів з негативним ставленням до списування за такими шкалами:

Інтелект.

Самооцінка

Нечесність у майбутньому

Ставлення до політики проти академічної нечесності

Довіра до суспільних установ

Довіра до навчальних установ

Макіавеллізм

7. Факторний аналіз

Щоб побачити вплив окремих факторів (чинників) на результативний показник ставлення до списування ми застосували факторний аналіз за допомогою якого отримали наступні результати:

На ставлення студентів до списування вплив мають наступні фактори:

F1- Нечесність у майбутньому,

F4 - Повідомлення про нечесність,

та F5 -Мотивація

Негативний зв'язок з ставленням студентів до списування мають :

F2 - Моральний ідеалізм,

F3 - Керуванням нечесністю ,

F6 Довіра до навчальних установ.

7. .Отже за результатами дослідження можна сказати що наше наукове припущення повністю підтвердилось, адже студенти з позитивним ставленням до списування відрізняються від студентів з негативним ставленням до списування рядом психологічних та моральних особливостей.



ВИСНОВКИ

1. В українських навчальних закладах практика списування є досить поширеною. Списування є не тільки соціальною та правовою проблемою, а й психологічною, оскільки на ставлення до списування впливає низка соціально-психологічних чинників: це швидкість та повнота входження в українське освітнє середовище засадничих принципів Болонського процесу, реформування вищої освіти, професійні установки викладачів, завдання студентського самоврядування тощо. До психологічних чинників можна віднести - ціннісні орієнтації і мотивацію студентів до навчання, норми їхньої академічної поведінки тощо

2. На жаль, в Україні, як і в інших пострадянських країнах, ще недостатньо уваги приділяється проблемі академічній порядності студентів, хоча вона є однією з важливих проблем майбутньої безпеки країни. Від порядності еліти суспільства - фахівців із вищою освітою - залежить те, які стосунки будуть складатися в економіці, бізнесі та соціальній сфері.

3. Дослідивши студентів з різним ставленням до списування можна побачити що вони відрізняються як рядом психологічних, так і моральними особливостями. Студентам з позитивним ставленням до списування притаманні такі психологічні і моральні особливості як низькі показники самооцінки, інтелекту, велика ймовірність проявів академічної нечесності у майбутньому, низький рівень довіри до суспільства , корисливість, самозакоханість та здатність до нехтування моралі. Студенти з негативним ставленням до списування відрізняються більш високими показниками самооцінки, інтелекту, високим рівнем довіри як до суспільних так і навчальних установ та вірою в моральні цінності.

4. Дослідження виявило сильну статистично обґрунтовану різницю у поведінці, ставленнях та сприйняттях студентів з різними ставленням до порушень норм академічної чесності, таких як списування.

5. У вузах України варто розробити систему заходів для нівелювання академічної нечесності шляхом самоорганізації студентської молоді, роз'яснення небезпек, пов'язаних з академічною нечесністю, культивування цінностей індивідуального успіху й пріоритетності особистісних інтересів. Система вищої освіти України стоїть перед вибором: або повернутися до патерналістської моделі поведінки в дихотомічному зв'язку "викладач-студент", або зробити рішучий крок у напрямку формування самостійності, індивідуальної відповідальності студента за втілення в життя норм академічної чесності.



Список використаної літератури

1. Адамс Ґ. Міркуючи про наслідки : Що чекає український університет, якщо не відбудеться змін в етиці освіти? / Ґ. Адамс // Покликання університету : Зб. наук. пр. / Відп. ред. О. Гомілко. - К. : РІА „ЯНКО” ; „ВЕСЕЛКА”, 2005. - С. 116-119.

2. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. / М.І. Михальченко, Андрущенко В.П. - К.: Вид-во “Генеза”, 1996. - С. 353.

3. Бахтін М. Формування духовно-моральних орієнтацій майбутніх робітничих кадрів - учнів ПТУ / М. Бахтін // Вища освіта України. - Київ : Дніпро, - 2006. № 4. - С. 80-86.

4. . Бєланова Р. А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна - США) / Р. А. Бєланова. - К. : Центр практичної філософії, 2001. - 216 с.

5. Гапон Н.П. Ціннісні засади отримання студентами знань: психологічний аналіз/ Н.П. Гапон // Тези звітної наукової конференції філософського факультету Львівського національного університету.-- Львів, 2013. -- С. 46-47.

6. Гриньова М.В. Специфіка структурної організації та змісту діяльності студентського самоврядування у вищих навчальних закладах США / М.В. Гриньова // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. ? Серія: Педагогічні науки. ? 2008. ? Вип. 145. ? С. 156-158.

7. Джонс Р.М. Академічна корупція в Україні / Р.М. Джонс / Вісник Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта в Україні 2001. - № 6. - С. 4-6.

8. Етика в освіті : матеріали Міжнар. конф. (20-21 трав. 2004 р.) / Миколаївський держ. гуманіт. ун-т ім. П. Могили. - Миколаїв : МДГУ, 2004. 100 с.

9. Жорнова О. Формування студента як суб'єкта соціокультурної реальності / О. Жорнова // Вища освіта України. - 2007. - № 2. - С. 90-93.

10. Закон України «Про вищу освіту» (№ 1187-2 від 01.07.2014) [Електронний ресурс] // Сайт Міністерства освіти і науки України. - Режим доступу : http://mon.gov.ua/ua/news/34752-vru-uhvalila-zakon-ukrayini-pro-vischu-osvitu

11. Калиновський Ю. Ю. Академічна чесність як чинник правового виховання студентської молоді / Ю.Ю. Калиновський // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. -- К.: ВІР УАН, 2012. - Випуск 63 (№8). - С. 477?482.

12. Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. С. 23-29. 7. Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum).

13. Півнева Л. Академічна нечесність та політична культура : порівняльний досвід (Україна - США) /Л. Півнева // Покликання університету : [зб. наук. пр.] / відп. ред. О. Гомілко. - К. : РІА „ЯНКО” ; „ВЕСЕЛКА”, 2005. - С. 105-109.

14. Ромакін В.В. Академічна чесність у вищій освіті / В.В. Ромакін // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. ? 2002. ? Педагогіка. ? Вип. 7. ? Т. 20. ? С. 23-28.

15. Ромакін В.В. Академічна етика як передумова верховенства права / В.В. Ромакін // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. ? 2006. ? Педагогіка. ? Вип. 33. ? Т. 46. ? С. 174-179.

16. Ромакін В.В. Мотивації, переконання та поведінка українських і американських студентів бакалаврату щодо норм академічної культури / В.В. Ромакін // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. ? 2010. ? Педагогіка. ? Вип. 123. ? Т. 136. ? С. 34-41.

17. Ромакін В.В. Академічна чесність як політична проблема // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Вип. 12. Політичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2002. - С. 165-170.

18. Ромакін В.В. Верховенство закону як основний принцип етики освіти // Покликання університету: Зб. нук. пр. - К.: РІА “ЯНКО”; “ВЕСЕЛКА”, 2005. С. 129-132.

19. Рей М. Академічна корупція в Україні / М. Рей // Прозорість і корупція в системі вищої освіти України. ? К. : Таксон, 2003. ? С. 261-267.

20. Рижак Л. Євроінтеграція вищої освіти України: аксіологічний вимір / Л. Рижак // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. ? Філософські науки. ? 2008. ? Вип. 11. ? С. 27-37.

21. Струнсе В.Фон. Місія досяжна: підвищення академічної чесності в українській освіті / В. Фон Струнсе // Прозорість і корупція в системі вищої освіти України. ? К. : Таксон, 2003. ? С. 272-275.

22. . Сингаївська А. М. На часі ? викорінення «плагіатної» освіти у вищій школі / А. М. Сингаївська // - Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. - С. 332-336.

23. Цокур О.С. “Кодекс честі” в системі вищої освіти США / О.С. Цокур // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. ? Серія: Педагогічні науки. ? 2009. ? Вип. 150. ? С. 57-62.

24. Хантингтон С. Кто мы? Вызовы американской национальной идентичности / С. Хантингтон ; пер. с англ. А. Башкирова. - М. : ООО „Издательство АСТ” : ООО „Транзиткнига”, 2004. - 635 с. \

25. Ярошенко Т. Академічна нечесність та політична культура: порівняльний досвід (Україна ? США) / Ярошенко . Т. // Покликання університету: зб. наук. пр. / Відп. ред. О. Гомілко. ? К.: РІА «Янко»; «Веселка», 2005. ? 304

26. Alleyne P. Exploring Academic Dishonesty among University Students in Barbados: An Extension to the Theory of Planned Behaviour / P. Alleyne, K. Phillips // Journal of Academic Ethics. -- 2011. -- № 9. -- Р. 323-338.

27. Chudzicka-Czupala А. Students' attitude toward cheating in Switzerland, Ukraine and Poland /Agata Chudzicka-Czupala, Anna Lupina-Wegener, Nadiya Hapon // The New Educational Review, 2013.- Vol. 32. - No.2.- Р.66-76.

28. Kaminsky J. S. A new history of educational philosophy / James S. Kaminsky. - Westport, Connecticut, London: Greenwood Press, 1993. - 278 p. 6..



ДОДАТКИ

Додаток А.1

Шкала прогресивних матрець Равена

Методика "Шкала прогрессивных матриц" была разработана в 1936 году Джоном Равеном (совместно с Л. Пенроузом). Тест прогрессивные матрицы Равена (ПМР) предназначен для диагностики уровня интеллектуального развития и оценивает способность к систематизированной, планомерной, методичной интеллектуальной деятельности (логичность мышления).

Автору методики удалось создать тест, который был бы теоретически обоснован, однозначно интерпретируем, и оценка которого минимально зависела бы от различий в образовании, происхождении и в жизненном опыте людей.

Имеется взрослый и детский вариант тестов Равена. Приведенный здесь вариант теста ПМР предназначен для обследования взрослых (возрастной диапазон от 14 до 65 лет).

Тест состоит из 60 таблиц (5 серий). В каждой серии таблиц содержатся задания нарастающей трудности. В то же время характерно и усложнение типа заданий от серии к серии. Время прохождения теста ограничено и составляет 20 мин.

Прогрессивные матрицы Равена (ПМР / Raven Progressiv Matrices / Методики для диагностики интеллекта подростков и взрослых):

Далее:

· Инструкция к тесту Равена.

· Тестовый материал (таблицы из 5 серий по 12 штук) к методике Равена.

· Бланк ответов к тесту Равена.

· Обработка результатов ПМР.

· Ключ (ответы) к тесту Равена.

· Нормативное (ожидаемое) распределение баллов по сериям.

· Перевод полученных результатов в IQ показатель.

· Интерпретация полученных результатов.

· Качественный анализ результатов теста Равена.

· Сферы применения теста ПМР.

Инструкция к тесту Равена.

Сейчас вам будет предложен ряд графических рисунков. Всего их 60, они объединены в 5 групп.

На каждом отдельном рисунке в верхней половине листа находится прямоугольник, имеющий определенный фон или составные элементы (фигуры), связанные между собой некоей зависимостью. В правом нижнем углу прямоугольника имеется вырез - свободное, пустое место.

Под прямоугольником находится 2 ряда фрагментов (шесть или восемь), которые по форме и величине точно подходят к вырезу прямоугольника. Каждый предложенный фрагмент имеет различный рисунок.

Вашей задачей является найти в ряде фрагментов тот, который точно вписался бы в свободное место. Предпосылкой правильного решения является логическое рассуждение о том, по какому закону составлен рисунок в прямоугольнике, пустое место в котором вы должны заполнить.

Время на решение 60 заданий ограничено 20 минутами. Не задерживайтесь на первых заданиях теста, так как сложность их все время увеличивается.

Тестовый материал к методике Равена.



Бланк ответов к тесту Равена

№ задания	Серия A	Серия B	Серия C	Серия D	Серия E
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Сумма правильних ответов
Нормативное распределение баллов

Ключ (ответы) к тесту Равена

№	Серия А	Серия В	Серия С	Серия D	Серия Е
1	4	2	8	3	7
2	5	6	2	4	6
3	1	1	3	3	8
4	2	2	8	7	2
5	6	1	7	8	1
6	3	3	4	6	5
7	6	5	5	5	1
8	2

Подобные документы

• Списування як вид навчально-тренувальних вправ у практиці навчання

  Види творчого списування (з граматико-орфографічними та логіко-стилістичними завданнями). Регламентація навчання учнів початкових класів по температурному режиму. Критерії систематизації списування. Аналіз вправ підручників з мови для початкових класів.
  
  дипломная работа [66,8 K], добавлен 30.11.2014
  

• Види списування та методика їх проведення в початкових класах

  Сутність понять "орфографія", "орфограма", "орфографічні навички", "орфографічні вправи". Опрацювання правописних правил. Формування правописних умінь і навичок. Механізм формування орфографічної навички. Методика навчання молодших школярів списування.
  
  курсовая работа [44,4 K], добавлен 23.09.2012
  

• Шляхи стимулювання здобуття знань сучасних українських студентів

  Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
  
  дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014
  

• Шляхи розвитку творчої самостійності студентів у навчанні

  Розвиток творчої діяльності студентів. Роль викладача як суб'єкта педагогічного процесу. Дослідження психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування самостійності. Створення креативної особистості, адаптованої до вимог сучасності.
  
  реферат [123,1 K], добавлен 25.02.2014
  

• Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури

  Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.
  
  курсовая работа [363,9 K], добавлен 19.06.2011
  

• Наукова організація праці студентів

  Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів. Форми організації навчального процесу у вищій школі. Роль і місце лекцій, семінарських та практичних занять. Самостійна робота студентів. Результативність наукової організації праці студентів.
  
  курсовая работа [46,2 K], добавлен 15.06.2010
  

• Організація навчання обдарованих студентів у вищих технічних навчальних закладах Німеччини

  Зміст навчання технічно обдарованих студентів у ВНЗ Німеччини за збагаченими навчальними планами і програмами. Досвід використання стратегії прискорення німецьких ВНЗ щодо організації навчання. Умови ефективного запозичення німецької позитивної практики.
  
  автореферат [77,6 K], добавлен 04.04.2009
  

• Адаптація студентів у ВНЗ

  Явище адаптації у психолого-педагогічній теорії. Види соціально-психологічної адаптації та її фактори. Аспекти адаптації студентів у вищих навчальних закладах. Дослідження проблеми адаптації студентів, їх пристосування до умов соціального середовища.
  
  курсовая работа [384,9 K], добавлен 04.11.2014
  

• Мотивація навчання студентів творчих та технічних спеціальностей

  Поняття мотивації та мотиви навчання. Опис процедури проведення дослідження особливостей мотивації студентів та використаних методик. Особливості формування позитивних навчальних мотивів, особистих якостей майбутнього спеціаліста та дійових цілей.
  
  курсовая работа [85,9 K], добавлен 15.12.2011
  

• Методика підготовки до організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів

  Сутність поняття "самостійна робота", аналіз змісту організаційного циклу самостійної навчальної діяльності як системи. Форми та методи у сучасних підходах до самопідготовки студентів. Організації самостійної роботи студентів у позааудиторний час.
  
  реферат [24,7 K], добавлен 29.09.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам