Українська література, як предмет вивчення у школі

І. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на кращого читця поезії «Де тополя росте».

ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями

ІІІ. Сприйняття матеріалу

1. Поетична хвилинка.

Павло Тичина

Україно

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим втішу тебе, чим тебе заспокою? --

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, --

Чим тебе заспокою я -- бідна людина, --

Скажи, моя люба Вкраїно,

Вкраїно моя!

IV. Осмислення матеріалу

1. Виразне читання вірша «Гаї шумлять...».

2. Прослухування музичного твору Г. Майбороди «Гаї шумлять...».

Визначте співзвучність поетичного і музичного творів.

3. Бесіда за текстом поезії.

Яка пора року зображена у вірші? Який час доби?

Які художні деталі свідчать про це?

У деяких словах є звуки, які вчуває людина в гудінні дзвона (дз -- гу-- зд). Знайдіть рядки, де говориться про шум гаю й шелест трав. Виділіть у словах звуки, що допомагають «почути» цей шум. Зробіть висновки про роль цих звуків у творі.

Ознайомтеся із видами звукопису та його функціями, порівняйте прочитане із своїми висновками.

Види звукопису:

Звуконаслідування -- відтворення звуками людської мови крику птахів та звірів, шуму предметів, та явищ природи.

Звукові повтори -- повторення в словах речення або віршового рядка одного й того ж чи близьких звуків.

Художні функції звукопису:

виразніше, конкретніше, поетичніше змалювати предмет або явище;

виразити почуття і настрій автора чи дійових осіб;

надати мові більшої мелодійності, а у віршованому творі -- ще й посилити ритм.

Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в спеку. Це явище поет передав образним висловом: «Думки пряде над нивами». Поясніть, чому саме такі слова використав автор.

А який образний вислів для цього явища придумали б ви? Чому?

Чи бачили ви, як хвилюється нива під вітром? Що вона нагадує?

Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»?

Знайдіть у вірші порівняння. Як вони вводяться в речення? Яка їх роль у творі?

Виділіть уособлення. Які риси людини перенесені на предмети природи? Чому?

За текстом вірша уявіть картину, зображену поетом. Що ви «чуєте», що відчуваєте при цьому? Опишіть свої враження.

Виділіть у вірші рими. Яка особливість римування у цьому творі?

Знайдіть слова і вислови, якими виражено почуття поета, його настрій. Чи відповідає настрій автора вашому, коли ви читали поезію?

Яка головна думка твору?

V. Закріплення матеріалу

Доведіть, що вірш «Гаї шумлять...», належить до пейзажної лірики.

Чи можна прочитати поезію, передаючи різні настрої людини? Які? Спробуйте передати.

Кросворд (За віршем «Гаї шумлять»)

По горизонталі:

3, 6, 7, 8, 11, 13, 14, 15. Дієслова, що римуються у вірші.

9, 16. Слова-повтори, якими закінчуються попередні і починаються наступні рядки, що допомогло авторові зробити на них емоційний і логічний наголос (у першій і третій строфі).

По вертикалі:

1,5. Співзвучні слова, що знаходяться в одному рядку третьої строфи.

2, 12. Співзвучні слова, розташовані в одному рядку першої строфи.

4, 8, 10. Дієслова у першій строфі, які допомагають яскравіше передати піднесений настрій, захоплення людини красою природи рідного краю.

			1
								2
			3							4
																5
6							7
		8								9
					10					11			12
				13
											14
	15
								16

Відповіді:

По горизонталі: 3. Іду. 6. Біжать. 7. Шумлять. 8. Дивуюся. 9. Співаючи. 11. Пряде. 13. Гуде. 14. Жду. 15. Милуюся. 16. Милуюся.

По вертикалі: 1. Співаючи. 2. Милуюся. 4. Милуюся. 5. Кохаючи. 8. Дивуюся. 10. Слухаю. 12. Дивуюся.

VІ. Підсумок уроку (роблять усі учні відповідно до поставленої кожним із них на початку уроку мети)

VІІ. Домашнє завдання

Виразно читати поезію, намалювати ілюстрацію до твору.

2.2 Олександр Олесь. «Княжа Україна». «Заспів», «Україна в старовину» Урок в 5 класі

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета; поезіями з циклу «Княжа Україна; розвивати навички виразного читання поезії; виховувати шанобливе ставлення до старовини.

Хід уроку:

На дошці висить портрет Олександра Олеся.

Епіграф до уроку:

Ми жали хліб. Ми вигадали млин.

Ми знали мідь. Ми завжди воювали.

(Олег Ольжич)

І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє цілі уроку (що ми хочемо дізнатися з цього уроку, які знання маємо винести з нього?). Учні доповнюють.

Приблизний перелік цілей:

дізнатися, хто такий Олександр Олесь, чим він славний;

дізнатися про його вірші, про що у них йдеться, чим вони цікаві;

дізнатися більше про українську старовину;

навчитися краще читати поезію;

розширити світогляд, словниковий запас.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Мікрофон: «що мені розказали літописні оповіді?»

ІІІ. Подача нового матеріалу:

1. Учитель: діти, ми починаємо знайомство із творчістю цікавого українського поета Олександра Олеся.

Як ви думаєте, в яких сім'ях виховуються письменники? Хто були їхні батьки?

А чи буває так, щоб батьком чи матір'ю одного письменника був інший (інша). Якщо так, наведіть приклади.

- Так. Леся Українка і Олена Пчілка.

Вчитель: Василь і Микола Гоголі, Тадей і Максим Рильські. Але найчастіше задатки батька, реалізовані меншою мірою, втілилися в нащадку. А була одна сім'я, у якій було аж два великі поети - сім'я Кандиб. Ви спитаєте, а до чого тут Олександр Олесь? Так от, його справжнє ім'я - Олександр Кандиба. А його син, Олег Олександрович Кандиба, взяв на честь батька псевдонім Олег Ольжич. Саме його рядки стали епіграфом нашого уроку.

2. Його портрет висить на дошці. Уважно його роздивіться. Що ви можете сказати про цю людину, судячи з її зовнішності (який характер, світогляд)?

- Серйозний, вдумливий, інтелігентний, поважний, вчений.

Народився цей серйозний і вдумливий чоловік у 1878 році в містечку Білопіллі на Сумщині. Закінчив сільськогосподарську школу, потім Харківський ветеринарний інститут. Працював ветеринаром. Але його справжнім покликанням стала поезія.

У часи Української Народної Республіки приєднався до її творців, займався дипломатією, а після її поразки виїхав закордон. Жив у Відні, Будапешті, Празі. За ним виїхала і сім'я.

- Ще раз уважно подивіться на його портрет. Які твори міг писати чоловік з таким характером?

- Серйозні, повчальні.

Олександр Олесь писав чудові, ніжні і ліричні поезії. А для дітей - вірші, казки, інсценізації. Ми будемо вивчати його цикл поезій «Княжа Україна» і казку «Микита Кожум'яка».

Писати дитячі твори його змусила важлива подія в житті. Як ви думаєте, яка?

(Народження сина Олега). Не дивно, що Олег сам почав віршувати у 8 років - це менше, ніж вам зараз.

3. Звернемось до його поезії «Заспів». Що таке заспів?

(Початок пісні).

Як ви думаєте, про що буде йтися у цьому «вступі» до циклу поезій?

Про княжу Україну, про що розповідатиме поет надалі.

4. Читання ланцюжком поезії «Заспів».

5. Словникова робота.

Чи є незнайомі слова (без зноски)?

Вчитель пояснює.

Поясніть значення висловів: «за водою попливло», «мохом поросло», «ревіти левом», «ріки крові пролились».

6. Яка тема тексту (Україна в давнину.).

7. Індивідуальна робота: поставте 5 запитань до тексту і запишіть їх у зошит. Найважче позначте.

8. Групова робота: поставте ці запитання своєму сусіду по парті, він мусить відповісти. Потім поміняйтесь місцями. Найважче запитання поставте вчителю.

10. Які висновки можемо зробити з твору? Яка його головна думка? (Ідея: героїчна боротьба наших предків проти ворогів і суворого світу. Це початок циклу поезій про давнину).

11. Читання ланцюжком поезії «Україна в старовину».

12. Словникова робота.

Чи є незнайомі слова (без зноски)?

Вчитель пояснює.

13. Практичне завдання: опишіть давню України за таблицею

Дерева	Птахи	Звірі	Духи	Види місцевості

Перший, хто виконає правильно, отримує 11 балів.

IV. Закріплення знань.

Як ставиться автор до нашого минулого?

Які міфи та легенди він згадує?

Багато згадуваного Олесем ви вже бачили в міфах та літописах. А які неповторні ознаки притаманні творам поета?

V. Рефлексія

Які знання ви отримали на цьому уроці? Як ви збираєтеся їх використати?

Зробіть примітку на полі: "Я оцінюю свою роботу на цьому уроці на ... балів"

V. Д/з:

Виразно читати «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки слов'яни». Заповнити таблицю:

Літописи і «Княжа Україна»

Спільне	Відмінне

2.3 Тарас Шевченко “Зоре моя вечірняя”. Урок в 5 класі

Тема: Тарас Шевченко “Зоре моя вечірняя”. Любов поета до простого народу і ненавистьдо кріпосників.

Мета: розкрити інтонаційне й емоційне багатство поезії, визначити головну думку твору, з'ясувати роль образних засобів у її розкритті; шляхом виконання практичної роботи закріпити набуті знання з теорії літератури; розвивати творчі здібності учнів; виховувати красою природи, відображеної автором, можливість долучитися до творення образів за допомогою художніх засобів, передаючи свої почуття та настрої.

Обладнання: портрети Т.Г.Шевченка, репродукції з його картин, ілюстрації з видами українського села, природи нашої країни; підручник; магнітофонний запис пісні “Зоре моя вечірняя”; кросворд.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями:

1) В чому різниця між віршованими творами та прозовими? Які ви можете назвати приклади прозових та віршованих творів з вивчених раніше?

2) Що таке рима? Наведіть приклади римованих рядків.

3) Який вірш називається білим? Чому його відносять не до прозової, а саме до віршованої мови? Який з вивчених вами творів є білим віршем? (П.Тичина “Пробіг зайчик”.)

4) Що називається пейзажем?

5) Яких видів бувають пейзажі?

6) Для чого їх використовують автори у творах?

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Поетична хвилинка.

Юрій Герасименко

Ти чув: співала мати при вікні

Слова Шевченка світлі і сумні.

-Чому, мамуню, серцю в грудях тісно?

-То пісня, українська наша пісня...

Ти вперше прочитав із “Букваря”

Вогненні, вічні вірші Кобзаря.

-Чом жаром обпікає кожне слово?

-То мова, українська наша мова...

Із книг тобі відкрилось до кінця

Життя коротке гнаного співця,

Діла і думи сина Батьківщини.

-Що то дзвенить, відлунює в серцях?

-То слава, горда слава України!

Те життя, яке прожив Тарас Григорович Шевченко, було яскравою зіркою, сяйво якої сягнуло за межі всіляких кордонів і часу. Творчість великого Кобзаря в історії загальнолюдської, духовної діяльності - виняткове явище. Письменник Олесь Гончар справедливо зазначив: “Тарас

Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані свого людства знаходять своє безсмертя”. Велетенський талант Шевченка на диво різнобічний: він і прозаїк, і драматург, і художник, і скульптор. Тарас Григорович створив 835 картин, на жаль, 278 з них не вдалося знайти, але про рівень Шевченка як неабиякого художника говорить хоча б той факт, що його картини тричі отримували срібну медаль Академії мистецтв Петербурга (“Хлопчик-жебрак”, “Циганка-ворожка”). Поет сам казав, що мав великий шанс присвятити своє життя малюванню, заробляючи цим доволі великі кошти, жити безбідно, але вибрав писання віршів, за що не отримував ні гроша, а тільки поневіряння, заслання, переслідування з боку царського уряду. Але недарма Шевченко вибрав саме письменницьку стезю, бо, мабуть, не знайти поета, чиї вірші б прості, звичайні люди сприймали настільки близько до серця. Відомий польський поет Адам Міцкевич говорив про те, що вірші Кобзаря заходили у кожну оселю, під кожну селянську стріху, як тільки з'являлися. Сам Міцкевич зміг досягти такого рівня визнання серед свого народу тільки після багатьох років кропіткої творчої праці.

- Згадайте твір Васильченка “Дитинство Шевченка”. Про що мріяв у дитячі роки маленький Тарасик? Що йому довелося задля цього терпіти? Чи здійснилась мрія Шевченка?

Висока майстерність володіння словом дозволяла поету створювати неповторні картини у своїх творах. Давайте з вами здійснимо уявну подорож до тогочасної України, використовуючи словесні зображення її у творах Шевченка. (Зачитують заздалегідь підготовлені учні).

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий -

Нащо зеленіє?

Кругом поле, як те море

Широке синіє.

(“Тополя”)

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають...

(“Гайдамаки”)

Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

(“Сон”)

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

(“Садок вишневий коло хати”)

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

Ознайомлюючись з наступним віршем, ми продовжимо подорож по Україні, з'ясуємо, з якою метою поет використовує ці красиві описи природи, села.

Частина вступу покладена на музику, більш того, пісня ця так полюбилась народу, що її стали вважати народною. Як ви знаєте з повісті Васильченка “Дитинство Шевченка” народна пісня завжди була в житті поета постійним другом, вихователем і порадницею, вона мала дуже великий вплив на становлення як особистості, так і творчості Шевченка. Але і творчість Тараса Григоровича мала дуже великий вплив на музику. Дослідники нарахували більше 2000 композицій на слова Т.Г.Шевченка, але ж у “Кобзарі” тільки 227 окремих назв. Таким чином, можливо собі уявити вплив слова Шевченка на композиторську діяльність.

Прослуховування пісні “Зоре моя вечірняя” (до слів “Як у полі на могилі”).

Бесіда за питаннями.

- Опишіть, яку картину ви собі уявили?

- Які художні засоби використав автор у цьому уривку? Знайдіть їх у тексті. (епітети, пестливі

слова, уособлення, ритор. звертання, викор. слів в перен. знач.).

Словникова робота.

Нехрещені діти - русалки

Вовкулак - перевертень, людина, що може перетворюватися на вовка.

Писанка - гарно розмальоване яйце для свята Великодня.

Читання уривку до кінця.

Бесіда за питаннями

- Яких міфічних істот згадує поет?

-У яких творах вони ще зустрічалися вам?

- Які худ. засоби використані для зображення села? Як ви уявляєте цю картину? (Усне малювання).

- Про яких людей згадує автор? З якою інтонацією автор про них каже?

- Зачитайте 5 останніх рядків. Як поет ставиться до панів, чому?

- Яким настроєм пройняті різні частини вірша? Чому ви так вважаєте?

- Кому ж співчуває Шевченко, а кого і що засуджує у вірші?

Творче завдання.

І група учнів доводить, що життя на Україні було гарним, використовуючи матеріал також і раніше вивчених творів.

ІІ група учнів доводить, що життя на Україні насправді зовсім не таке, як здається на перший погляд. Учні теж використовують матеріал також і раніше вивчених творів.

Висновки.

Зробити підсумок - як Шевченко ставився до простих кріпаків, а як - до панів.

Який прийом автор використовує у віршах “Зоре моя вечірняя” та “Якби ви знали, паничі”?

Гра “Хто більше?”

Підібрати з віршів і додати свої епітети до слів “пан” і “кріпак”.

Розгадування кросворда до вірша.

Питання до кросворда за віршем “Зоре моя вечірняя”

По горизонталі:

6. Пора року, описана у вірші. (Весна)

8. Що порівнює поет із писанкою? (Село)

По вертикалі:

1, 3, 6. Пестливі слова в зображенні природи. (Тихесенько, сонечко, веселочка)

2. Один із типів мовлення. (Опис), 4. Що протиставляє поет селу? (Палати), 5. Автор ілюстрацій до Кобзаря. (Касіян), 7. Яке дерево розпустило віти? (Сокорина), 9. Художній засіб, використаний у вислові:

Веселі здалека палати,

Бодай ви терном поросли! (Епітет)

10. Слово, вжите в переносному значенні у вислові: “Село - і серце одпочине...” (Одпочине)

V. Підсумок уроку.

Хоч Тарас Шевченко і перестав бути кріпаком, але він ніколи не міг спокійно спостерігати за тим, що діється на Батьківщині: “Людей у ярма запрягли пани лукаві”. Поет все своє життя боровся проти тієї несправедливої кріпаччини, яка робила людей рабами, закликав людей до боротьби проти соціальної несправедливості, проти знущання одних людей над іншими, тому його твори й знаходили любов і гарячий відгук у серцях людей. Твори Шевченка є великим надбанням нашого народу, невичерпною скарбницею, джерелом духовної наснаги. Тому читайте твори нашого неповторного Кобзаря, черпайте з них любов до свого народу, до своєї мови, до рідної Батьківщини, які так старанно заклав у свою працю невтомний трудівник - Тарас Григорович Шевченко.

VІ. Домашнє завдання.

Підготуватися до читання творів Т.Г.Шевченка та творів, написаних про нього.

Висновки

Літературна освіта школярів передбачає не тільки залучення їх до читання різноманітних творів, активізацію читацької діяльності, а й проникнення у природу художнього твору, розуміння особливостей та функцій поетичного слова, його естетичного впливу.

З метою підвищення рівня знань учнів з української літератури важливо і необхідно процес вивчення предмета побудувати так, щоб домінантною була самостійна робота учнів, тому що саме такий вид роботи виробляє уміння і навички усного і писемного мовлення, розвиває логічне й образне мислення, уяву і память.

Основна мета цього виду роботи - досягнення критично-творчого рівня у формуванні самостійності учня, бо саме на цьому найвищому ступені самостійності учень навчається не тільки глибоко розуміти мету завдання і оволодіває методами його розвязання, а й вчиться видозмінювати ці методи відповідно до змісту й характеру завдання. Знання учнів все частіше визначаються й оцінюються в процесі аналітичної роботи над новими матеріалами, залежно від активності учнів, їхньої здатності самостійно сприймати матеріал, вести науково-дослідницьку роботу. Тому зросла питома вага методу самостійного вивчення літературного матеріалу як на уроці, так і в процесі виконання домашнього завдання.

Самостійна робота випливає із внутрішньої логіки навчального процесу, продиктована потребами розвитку особистості учнів. Репродуктивно-критичний та критично-творчий ступені розвитку самостійності школярів дають змогу оцінити обєкт опрацювання, творчо застосувати здобуті знання, сформовані уміння й навички, створивши щось якісно нове. Завдяки самостійній роботі учнів доступний аналіз художнього твору з погляду специфіки літератури: тлумачення образу й образності та уявлення про естетичну природу слова у творі. В учнів формується багатий досвід читача, який є надійною і єдиною основою “бачення” літературних образів.

Варто систематично використовувати літературно-критичні статті під час вивчення творчості письменників, бо це розширює знання учнів про творчість митців, вчить чіткої композиції, яскраво вираженої послідовності викладу думок і доведень. Працюючи над критичними статтями, учні ознайомлюються з основними рисами публіцистики різних авторів, глибиною, переконливістю, гостротою, влучністю висловлювання, афористичністю. А це формує в школярів уміння давати правильне тлумачення актуальних (важливих) проблем, розвиває критичне мислення.

Назріла потреба відмовитись від навязливих регламентацій щодо оцінки того чи іншого твору або творчої спадщини письменника. Необхідно подавати просто матеріал на певну тему, якомога більше інформації, вказувати найрізноманітніші джерела, викладати різні думки про твори і творчість.

Список використаної літератури

1. Активные формы преподавания литературы: Лекции и семинары на уроках в ст. классах / Р. И. Альбеткова и др. - М.: Просвещение, 1991. - 175 с.

2. Бандура О. М. Міжпредметні зв'язки в процесі вивчення української літератури. - К.: Рад. школа, 1984. - 166 с.

3. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф.Ф. Бесіди з молодими словесниками про уроки літератури в 5 і 6 класах. - К.: Рад. школа, 1967. - 264 с.

4. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Майстерність учителя-словесника. - К.: Рад. школа, 1963. - 188 с.

5. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К.: Рад. школа, 1973. - 176 с.

6. Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Українська література в середній школі: Курс методики. - К.: Рад. школа, 1962. - 391 с.

7. Буяльський Б. А. Поезія усного слова. - К.: Рад. школа, 1969. - 264 с.

8. Волошина Н.Й., Бандура О.М. Шляхи аналізу художніх творів // Українська література в загальноосвітній школі. -- К., 2003. -- № 6.

9. Волощук Е.В., Бегун Б.Я. Теория и практика анализа литературного произведения // Тема 1-2/97.

10. Воробьев П.Г. Пути активизации учебно-воспитательного процесса на уроках, посвященных изучению биографии писателей // Опыт совершенствования преподавания литературы в старших классах / Под ред. В.В.Голубкова. - М.: Изд во АПН РСФСР, 1961. - С. 49-123.

11. Гаврилов П.Т. Оглядові теми на уроках української літератури в старших класах: Посібник для вчителів. - К.: Рад. школа, 1980. - 126 с.

12. Гей Н.К. Знак и образ // Контекст-1973 Литературно-теоретические исследования.

13. Голубков В. В. Методика преподавания литературы. - М.: Просвещение, 1962. - 496 с.

14. Горб О.А. Проблема типології уроків літератури // Методика викладання філологічних дисциплін: Зб. науково-методичних статей. - Вип. II. - Запоріжжя, 1997. - С.41-46.

15. Горб О.А. Чи потрібні сучасній школі нетрадиційні уроки літератури? // Рідна школа.- 2000. - №7 - С.50-52.

16. Горб О.А. Форма уроку як засіб його ефективності (уроки з неусталеною структурою) // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції (17-18 листопада 1999 р.). - К.: Знання, 2000. - С.141-146.

17. Горб О.А. Нові підходи до вивчення індивідуального стилю письменника // Матеріали науково-практичної конференції (27-29 травня 1996 року). - Мелітополь-Київ, 1996. - С.22-23.

18. Демчук О. Програма спецкурсу для старшокласників «Види аналізу художніх текстів» // Українська мова і література в середній школі, ліцеях та гімназіях. -- 2003. -- № 4.

19. Жабицкая Л. Г. Восприятие художественной литературы и личность. Литературное развитие в юности. - Кишинев: Штиница, 1974. - 134 с.

20. Захарук Д. В. Ігри з літератури. - К.: Рад. школа, 1970. - 224 с.

21. Исследование художественных интересов школьников / Под ред. Е. В. Квятковского, Ю. У. Фохта-Бабушкина. - М.: Педагогика, 1974. - 160 с.

22. Кудряшов Н. И. Взаимосвязь методов обучения на уроках литературы. - М.: Просвещение, 1981. - 190 с.

23. Куцевол О. Творча сутність професійної діяльності вчителя літератури // Дивослово. - 2006. - №5.

24. Львова Ю. Л. Творческая лаборатория учителя. - М.: Просвещение, 1980. - 192 с.

25. Методика преподавания литературы / Под ред. З. Я. Рез. - М.: Просвещение, 1977. - 383 с.

26. Методика преподавания литературы: Пособие для студентов и преподавателей / Под ред. О. Ю. Богдановой, В. Г. Маранцмана: В 2-х ч. - В.: Владос, 1995.

27. Методика викладання української літератури: для студентів спеціальності «Українська мова і література» / Укл. Є.Пасічник. - К., 1984. - 24 с.

28. Ми є. Були. І будем ми! Виховання національної самосвідомості учнів засобами художньої літератури: Навч.-метод. посібник / За ред. проф. Н. Й. Волошиної. - К.: Ленвіт, 2003.

29. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник для студентів-філологів. - К.: Ленвіт, 2000. - 240 с.

30. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. - К., 2001. - 608 с.

31. Мухина Т.К. Диалог как форма оптимизации педагогического процесса // Советская педагогика. - 1989. - №10. - С. 74-77.

32. Наукові основи методики літератури: Навч.-метод. посібник / За ред. проф. Н. Й. Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с.

33. Неділько В. Я. Методика викладання української літератури в середній школі. - К.: Вища школа, 1978. - 248 с.

34. Никольський В. А. Методика преподавания литературы в средней школе. - М.: Просвещение, 1971. - 256 с.

35. Никифорова О. И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 152 с.

36. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Ленвіт, 2000. - 384 с.

37. Пультер С. О., Лісовський А. М. Методика викладання української літератури в середній школі. - Житомир: Полісся, 2000. - 163 с.

38. Рибникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. -- М.: Учпедгиз, 1963.

39. Рожина Л. Н. Психология восприятия литературного героя школьниками. - М.: Педагогика, 1977. - 176 с.

40. Саппаров М.А. Размышления о структуре художественного произведения // Структура литературного произведения: Сб. научных трудов. -- Л.: Наука, 1984.

41. Синиця І. О. Педагогічний такт і майстерність учителя. - К.: Рад. школа, 1981. - 319 с.

42. Сторчак К. М. Основи методики літератури. - К.: Рад. школа, 1965. - 420 с.

43. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі. - К.: Проза, 1995. - 254 с.

44. Токмань Г. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціально-діалогічна концепція. - К.: Міленіум, 2002. - 318 с.

45. Храпченко М.Б. Внутренние свойства и функции литературных произведений // Храпченко М.Б. Художественное творчество, действительность, человек. -- М.: Сов. писатель, 1976.