Списування як вид навчально-тренувальних вправ у практиці навчання

З метою перевірки якості умінь списувати застосовують контрольне списування тексту з дошки.

Основними вимогами, які ставляться до списування, є грамотність, каліграфічна правильність і швидкість [30,c.198].

Якщо двом першим вимогам завжди приділялася достатня увага, то останній досить довго не надавалося великого значення. Однак виявилось, що якщо діти пишуть повільно, то за урок вони встигають виконати одну-дві вправи, що, звичайно, не дає можливості сформувати потрібні уміння. Адже в цьому випадку й мови не може бути про якусь систему вправ, використаних на уроці.

Саме тому швидкість письма повинна стати повсякденною турботою вчителя. За контрольне списування рекомендується нині виставляти три оцінки: за грамотність, каліграфію, швидкість письма.

Норми швидкості письма і її оцінювання такі:

Клас	2	3	4
Оцінка	Кількість знаків за 1 хвилину
«5»	20	35	45
«4»	16-19	26-34	36-44
«3»	11-15	21-25	31-35
«2»	10	20	30 і менше

Методика перевірки швидкості письма може бути такою: текст, записаний на дошці, читає вчитель, пояснює нові слова, повідомляє, що учні мають зробити і як. Коли діти готові до роботи, вчитель засікає на секундомірі час початку списування і час закінчення кожним учнем (дитина піднімає руку з ручкою, а потім перевіряє свою роботу).

Знаками вважаються букви і розділові знаки.

Обсяг тексту для списування у 2 класі - 25-35 слів, у З класі - 35 -60, у 4класі - 60-80.

підручник початковий мова списування

РОЗДІЛ 2. Списування як вид навчально-тренувальних вправ у практиці навчання

2.1 Аналіз вправ підручників з мови для початкових класів, місце списування в них

Навчання грамоти - це важлива ланка всієї системи роботи з рідної мови в початкових класах. У процесі оволодіння грамотою в молодших школярів формуються такі вміння й навички, які мають основоположне значення для подальшого успішного навчання.

Психологічна основа методики навчання грамоти полягає у доборі таких методичних прийомів, які б враховували особливості дитячого сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, сприяли б усебічному їхньому розвитку. На відповідному мовному матеріалі учні мають оволодіти такими важливими прийомами розумової роботи, як аналіз і синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки.

У програмах початкових класів вивчення граматики посідає чільне місце, бо саме в цих класах учні знайомляться з будовою рідної мови, оволодівають навичками практичного її вживання.

У початкових класах вивчається матеріал, який є базовим для свідомого оволодіння мовою в середніх класах. Так, за час навчання в 1--4 класах учні повинні одержати відомості про будову слова і роль морфеми, ознайомитися з частинами мови (іменником, прикметником, дієсловом, займенником, прислівником, числівником) та їх граматичними категоріями (роду, числа, відмінка, часу, особи та ін.), засвоїти елементи синтаксису (загальне поняття про словосполучення і речення, речення розповідні, питальні, спонукальні, головні та другорядні члени речення (без уживання термінів), звертання у спонукальних реченнях, однорідні члени речення). Елементи морфології і синтаксису вивчаються у кожному з початкових класів.

Матеріал розташований у порядку наростаючої складності.

На основі знання орфографічних правил і тих взаємозв'язків, які лежать в їх основі, а також системи орфографічних вправ формуються орфографічні уміння і навички. А це довготривалий і досить складний процес. Тому питання про те, як краще навчити дітей орфографічному письму, здавна хвилювало педагогів, методистів, психологів. З цього приводу точилися наукові дискусії, утворювалися напрями в методиці.

Навчальний матеріал на уроці не може бути просто викладений вчителем -- таку розповідь дітям було б важко сприйняти. Основою роботи має стати підручник, головними методами -- спостереження мовних явищ і бесіда, у проведенні якої слід постійно спиратися на мовний досвід учнів, поступово збагачуючи його. Однак учитель повинен постійно спрямовувати бесіду, роз'яснювати наведене в підручнику, при потребі доповнювати новими фактами.

Матеріал для представлений у вправах підручників, тут окреслено також створювані або уявні ситуації, в яких відбувається спілкування. Підручники з мови є першим джерелом завдань для школярів.

Так, у підручнику «Українська мова. 2 клас» прослідковуються такі вправи на списування:

1) Спиши спочатку слова, які містять один склад, потім - два і, нарешті, три склади. Які слова позначенні однією буквою? Утвори слова з поданих складів.

Ся, бу, ба; ля, зо, зу; ле, ка, ле; нок, ґа; вець, лі, о.

2) Спиши слова, поділяючи їх рисками для переносу. Які склади в словах не можна залишати в рядку або переносити?

Малина, ожина, смородина, урожай, лілея, їжак.

3) Прочитай. Спиши слова, які ти найчастіше вживаєш.

Соха, плуг, погонич, жатка, молотарка, віялка,шофер, комбайн, комбайнер, гарба, автомобіль,примус, керогаз, космонавт, телевізор, комп'ютер, агроном.

4) Прочитай. Розташуй і запиши речення так, щоб вийшов текст.

Вони розучили з малятами нову гру «Струмочок». До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Гра дітям дуже сподобалась.

5) Спиши текст. Перше слово в кожному реченні пиши з великої букви. В кінці речення став крапку.

Дзвіночки

Утекло від нас тепле літечко зів'яли й затихли дзвіночки в лузі але чути тепер дзвіночки в кожній школі кличуть вони школярів на урок.

6) Прочитай слова. Випиши назви виробів з борошна.

Пиріг, ряжанка, вареники, галушки, коржі, капусняк, пампушки, каша,локшина, млинці, борщ, холодець.

7) Випиши слова, які пишуться з великої букви. Поясни їх написання.

Першу козацьку Січ на острові Хортиця збудував князь Дмитро Вишневецький. У народі його прозвали козаком Байдою. Він був першим козацьким гетьманом.

8) Випиши іменники та зв'язані з ними прикметники.

Ніч була тиха і місячна. Ще звечора брав мороз, а десь опівночі він скував ставок.

Вранці проти сонця заблищав льодок,рівний і чистий, як дзеркало. Проміння відсвічувалось у тому дзеркалі, і край берега витанцьовували сонячні зайчики.

Повітря було прозоре, аж синє.

9) До поданих назв ознак добери за зразком протилежні за значенням і запиши.

Свіже молоко - кисле молоко; свіжий хліб - . . . хліб; свіжа газета - . . . газета.

10) Склади речення і запиши, вставляючи пропущені букви.

Тополі, ставка, ростуть, біля, в..исокі.

Л..сточки, на, скоро, з..лені, з'являться, д..ревах.

Підручник «Рідна мова. 3 клас» містить такі завдання на списування:

1) Спиши. Розкажи, як ти розумієш кожен з цих висловів.

Слово народилося в праці, як і пісня. Завдяки слову ми розуміємо один одного. Без слова не було б ні писемності, ні літератури, ні пісні.

2) Запиши в алфавітному порядку назви міст.

Харків, Ялта, Чернігів, Хмельницький, Чернівці, Ужгород, Севастополь, Полтава, Ніжин, Тернопіль, Черкаси, Одеса, Львів, Запоріжжя, Миколаїв, Рівне, Київ, Донецьк, Вінниця, Горлівка, Фастів, Шепетівка.

3) Прочитай текст. Добери до нього заголовок і запиши текст так, як ти його запам'ятав.

Повітряний змій для нас сьогодні - це просто іграшка. Але мало хто знає, що це найдавніший літальний апарат. Він з'явився понад дві тисячі років тому в Китаї. Робили його у вигляді яскравих риб, птахів, крилатих драконів.

Повітряні змії часто слугували листоношами, помічниками у різних справах. І в наш час вони працюють - піднімають у небо термометри, щоб заміряти температуру повітря, та інші прилади, за допомогою яких передбачають погоду.

4) Прочитай текст. Спиши другий абзац, підкресли спонукальні речення.

Беріть, діти, кошики і гайда в ліс. Тільки приглядайтеся пильно. Знаєте, які гриби хитруни?з кожним грибником у піжмурки граються.

Красноголовці з осиками приятелюють. Попід ліщиною ніби кріт купки нагорнув. Розгрібайте обережно! Там грузді причаїлися. А он біля пеньків водять хороводи опеньки. Учіться шукати тільки їстівні гриби!

5) Прочитай і спиши вірш. В кожному реченні підкресли слова, найважливіші для вираження думки.

Хто в хустині червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може, дівчинка маленька

назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчинка там стала,

Горобина виростала!

Ту хустинку гаптувала

Щедра осінь золота!

6) Запиши подані слова у формі звертання.

Брат, друг, подруга, сусідка, товариш, учитель, Михайло Іванович, Ольга Сергіївна.

7) Спиши речення так, щоб підметами в них виступали слова з першого рядка, а присудками - з другого.

Школярі, учителька, юннати.

Готуються, навчила, друзі.

8) Спиши і підкресли слова, близькі за значенням.

Йдуть школярі раненько в клас.

День покоротшав на годину.

Тікає літечко від нас

В зав'югу, в стужу, в хуртовину…

9) Спиши розкриваючи дужки.

1.Діти поспішають (школа). 2. (Школа) учні привіталися (учителька). 3. Школярі сідають (парта). 4. Учень відповідає (дошка). 5. Вчителька похвалила учня (гарна відповідь).

10) Спиши вставляючи замість крапок прийменники.

Доплив . . . берега, відплив . . . берега, заховався . . . дерево, підклав . . . подушку, вскочили . . . воду, злетів . . . аеродрому, намалював . . . полотні.

У підручнику «Рідна мова. 4 клас» зустрічаються такі вправи на списування:

1) Спиши, дотримуючись розділових знаків.

- Про що виспівує струмок?

- Про літо золоте.

- Про що співає колосок?

- Про те, як він росте.

- Про що виспівує земля?

- Про неба синь і шир.

- Про що співаєм ти і я?

- Про щастя і про мир!

2) Прочитай текст. Які недоліки є в тексті. Запиши виправлений текст.

Блакитна хатка стояла на краю лісу. У хатці жив старий дідусь. Дідусь доглядав ліс і невеличкий садок коло своєї хатки. Дідусь так добре знав усіх у лісі, що навіть міг з ким завгодно розмовляти. От і зараз сидів дідусь на призьбі і розмовляв з бджолами по-бджолиному, з жуками по-жучиному, з мурашками по-мурашиному. Вони розказували дідусеві, як день провели, розказували, що все спокійно в лісі,що всі щасливі.

3) Випиши речення із звертанням, поясни розділові знаки.

Щодня на прилавках книгарень, на бібліотечних полицях з'являються нові книжки для дітей. Що ж узяти прочитати? Поринути в казковий світ? Спуститися на дно океану чи піднятися за хмари? Рушити в мандри?

Читайте, друзі, поповнюйте свої знання!

4) Спиши, вставляючи пропущені букви.

«Л..гковажні» річки

А чи бачили ви де-небудь річки, що перет..наються? На з..емній кулі є й такі. Наприклад, біля польського міста Вонгровця дві річки перет..наються під прямим кутом. Кожна з них після цього т..че своїм руслом далі. Справжні д..ва творить пр…рода!

5) Спиши ту строфу вірша, в якій є однорідні члени.

Вогнем осіннім спалахнуть

Ліси, і над лісами

Пташині зграї попливуть,

підхоплені вітрами.

А потім листя облетить,

Пошурхне й почорніє,

І сиве небо задошить,

І перший сніг посіє.

6) Спиши. Після кожного іменника жіночого роду в дужках напиши його відмінок.

Ніщо так не прикрашає людину - і школяра, і дорослого, - як скромність, привітність, щирість, доброзичливість. А почуття власної гідності й честі ніколи не дозволить принижуватися, бути нечесним. І навпаки: ніщо так не викликає зневаги і обурення, як вияв підлабузництва, нахабності, бездушності. Тож будьмо, друже, завжди людяними!

7) Запиши подані іменники у формі орудного відмінка однини.

Дощ, м'яч, кущ, спориш,річка, годівниця, каша, стежка, гай, дуб, друг, олень.

8) Спиши, ставлячи іменники, що в дужках, у давальному відмінку однини.

Сопілка - (вівчар) втіха. Чужому (лихо) не смійся. Нащо (пугач) дзеркало, коли він і так гарний. Просо вітру боїться, а (дощ) кланяється.

9) Спиши. Замість крапок добери з довідки прикметники, ставлячи їх у потрібній відмінковій формі.

Ліс сяє кришталем. Ще вчора поля й вигони були …, …, а сьогодні кожна … травичка, кожна стеблина прибрана в … мереживо і … срібло.

Морозець приємно пощипує щоки. Ледь - ледь риплять сніжинки під ногами. Легко дихається цього … ранку.

Слова для довідки: сухий, сріблястий, білий, сірий, одноманітний, зимовий.

10) Спиши, вставляючи пропущені суфікси -цьк- або -ськ-.

Я для тебе горів, україн..ий народе,тільки, мабуть, не дуже яскраво горів. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чума..ий твій шлях. І бачиш ти із Канів..кого схилу, як новий день над світом устає.

Таким чином, ми з'ясували, що у підручнику з української мови для початкових класів є велика кількість вправ на списування усіх видів. З кожним класом завдання до вправ ускладнюються, а тексти для списування стають більшими за обсягом. Зустрічаються як вправи на просте списування, так і на творче. До кожної із вправ подані граматико-орфографічні та логіко-стилістичні завдання, тобто списування не є механічною вправою, а завданням із логічним навантаженням. Більшість вправ використовуються з метою закріплення вивченого правила чи вдосконалення орфографічних та пунктуаційних умінь.

Вправи на списування розроблені з метою подолання тих помилок, які діти найчастіше допускають у письмовій мові. Завдання цього виду вправ -- навчити дітей списувати каліграфічно, грамотно, без виправлень, вони сприяють розумовому розвитку дітей (класифікують. порівнюють, узагальнюють мовні факти), удосконалюють мовлення і навички грамотного письма.

2.2 Використання списування в процесі дослідного навчання

З метою перевірки висунутої на початку роботи гіпотези дослідження про те, що формування орфографічних умінь і навичок учнів початкових класів буде відбуватися ефективніше, якісніше за умови систематичної роботи над різними видами вправ на списування.

Для реалізації поставленої мети робота проводилася в 1 «А» класі.

Весь процес навчання проходив в два етапи. На першому етапі велася робота по формуванню вміння виявляти орфограми в словах, на другому етапі було організовано навчання списування, як виду вправи для формування грамотного письма школярів.

1 етап. Формування вміння виявляти орфограми в словах.
Для того щоб закласти основи вміння виявляти орфограми до початку вивчення орфографічних правил, необхідно було познайомити школярів з поняттям «орфограма» вже в період навчання грамоти. Дане знайомство ми розділили на дві частини: знайомство з орфограми не літерними і буквеними:
Знайомство з не літерних орфограмами.

Ця частина роботи включала в себе знайомство з пропозицією, де вже на перших уроках ми познайомили учнів з поняттям «орфограма», назвавши його «небезпечним місцем». (Інші «небезпечні місця» поки не відзначалися). Знайомство проходило наступним чином:

... Діти, наш Буратіно написав для нас звуковий лист. Але коли Мальвіна почула цей лист, вона сказала, що Буратіно зовсім не вміє користуватися мовою. Хто ж правий? Що не сподобалося Мальвіні у листі Буратіно? «Дорогі хлопчики та дівчатка от і прийшов вересень задзвеніли шкільні дзвінки багато хлопців пішли в перший клас ви раді що тепер школярі вітаю вас Буратіно».

(Текст був записаний на магнітофон і звучав без інтонації кінця пропозицій, пауз і смислових акцентів).

Діти, ви зрозуміли що хотів сказати нам Буратіно? (Ні).

Так значить Мальвіна права?

Тому вона вирішила переписати лист. Послухайте, що у неї вийшло:
«Дорогі хлопчики та дівчатка! Ось і прийшов вересень. Задзвеніли шкільні дзвінки. Багато хлопців пішли в перший клас. Ви раді, що тепер школярі? Вітаю вас! Буратіно ».

Чим же лист Мальвіни відрізняється від звукового листа Буратіно? («Шматочки» мови як би відокремлюються один від одного ...).

Дійсно, наша мова складається ніби з «шматочків», в кожному з яких відображається якась думка, а іноді ще й якесь почуття.

Такі «шматочки» промови називаються реченями.

Давайте послухаємо, скільки ж думок-речень було в листі Буратіно? Щоб відповісти на це питання, уважно вслуховуйтесь в зупинки, паузи ... Але ж лист може бути не тільки звуковим. Пам'ятаєте, я вам показувала листа від своєї подруги - воно було написано на папері? Як же при листі показати, що одна думка закінчилася і починається інша? ..

Так як буквами ми з вами писати ще не навчилися, то записувати кожне речення ми можемо, наприклад, ось такий рискою: ___________

Але як тоді нам з вами показати, де закінчується одне речення і починається інше? (________________________)

Молодці! В усному мовленні думки відокремлюються один від одного паузами, зупинками, а в письмовій - теж зупинками, прогалинами (пробіл від слова білий, біле місце на папері).

А тепер давайте з вами відкриємо «Букварик» і подивимося на текст (письмову мову). Для того, щоб допомогти читачу людині швидше побачити кожне речення, люди придумали спеціальні знаки, які ставляться в кінці речення. А хто-небудь здогадався які?

Правильно: крапка, знак оклику і знак питання.

А початок речення як зазначено в «Букварі»? (Додатковою рискою).

Порахуйте, скільки речень в цьому записі:

| _________. | ___________? | __________!

Про що треба пам'ятати при запису речень? (Про початок і кінець пропозицій). Вірно, це небезпечні при запису речення місця. Щоб пам'ятати про ці місця, давайте складемо таблицю, в якій будуть вказані всі «небезпечні при письміі місця» і назвемо її: «Увага! Небезпека! ».

Спочатку таблиця виглядала так:

| ______________. (!?)

У міру вивчення матеріалу, пов'язаного з поняттям «слово», таблиця уточнювалася, в неї вносилася нова інформація:

| _____________________________________. (!?)

Після знайомства з іменами власними (без терміна) в таблицю «Увага! Небезпека! »Були внесені і ці відомості:

| ________________________ | ____________________. (!?)

Зауважимо, що дана дія, пов'язане з перебуванням «небезпечних місць», наповнюється більш повним змістом, коли з'являються орфограми літерні. Тому друга частина нашої роботи була пов'язана з перебуванням орфограм буквених.

2 етап. Організація навчання списування.

Даний етап складався з двох частин: знайомство з пам'яткою і тренування в її використанні.

Знайомство з пам'яткою починалося з розмови:

... Діти, подивіться на дошку. Що ви бачите на ній?

У лісі високі сосни і ялини. Вони росли сто років.

Ви хочете бути грамотними, освіченими людьми? (Так).

Щоб навчитися писати без помилок, треба навчитися багато чому, і перш за все списувати. Незнайка каже, що це робити легко, і ось як він списував ці речення:

Влісівисокісосниіялинки. Вонирослистороків.

Про які небезпечних місцях він не згадав?

Так як же треба діяти, щоб списати без помилок?

Що потрібно зробити спочатку? (Прочитати і зрозуміти про що йде мова).

А запам'ятати треба? (Так).

Значить яким буде перша дія при списуванні? (Прочитати і повторити).

А навіщо потрібно прочитувати? (Щоб зрозуміти).

А повторювати? (Щоб запам'ятати).

Добре. Як нам зобразити перша дія, яку потрібно виконувати, списуючи пропозицію? (Діти висловлюють різне думку, серед них висловлюється і думка вчителя і дію фіксується у вигляді схеми, що позначає його):

Тепер спробуємо виконати цю дію. Прочитайте запис на дошці. Як будемо списувати, одразу два речення? (Ні, треба по одному списувати).

Прочитайте перше речення. Про що в ньому йдеться? Хто-небудь зумів запам'ятати речення цілком? ... Повтори його, не дивлячись на дошку.
Що потрібно зробити далі? Про що забув Незнайко? (Про небезпечні місця, що підстерігають нас).

Так давайте відзначимо небезпечні місця, щоб не забути про них і не допустити помилок. (Так вводиться друга дія, яка позначається у вигляді відкритої учнівського зошита, в якій видно позначення орфограм (точки та підкреслення).

Робота проводиться колективно:

У лісі високі сосни і ялини.

Третя дія пропонується учителем:

Діти, прочитайте речення так, як написано. (Зауважимо, що до цього моменту вже вміють читати, як написано і як говоримо).

А навіщо ми це робимо? (Щоб не допустити помилок).

Дана дія разом з дітьми фіксується в таблиці. Схематичне зображення дитини в профіль показує, що вона вимовляє слова орфографічно (як написано). Це видно по губах, намальованими дещо висунутими вперед.

А хто тепер, не дивлячись на запис, може також повторити все речення?

Як можна зобразити четверту дію, яку ми повинні виконати, списуючи речення?

Тепер ми вже можемо приступити до списування? (Так).
Добре. Відкрийте зошити і запишіть цю речення, диктуючи собі так, як написано, і виділіть в ньому небезпечні місця. (Так вводиться п'ята дія, яка позначається у вигляді схеми: дитина, промовляючи (рот відкритий) пише, відзначаючи небезпечні місця, в зошити).

Написали? А що ми тепер повинні зробити, щоб переконатися, що списали правильно, без помилок? (Перевірити).

Молодці! Прочитайте кожен по складах своє речення і перевірте:
чи всі звуки позначені? (Дану дію (шосту) пропонується самим учителем зафіксувати наступним чином):

Чи всі небезпечні місця відзначені, чи правильно написані літери?
Друге речення на цьому уроці не списувалося, робота над першим речення зайняла багато часу, діти втомилися, і це могло викликати негативне ставлення до виконання кожної з дій при списуванні.

В ході роботи над першим речення вийшла пам'ятка: «Як списувати?» У вигляді схеми, тому що діти прийшли до школи не вміють читати. Для тих дітей, які вміли читати, поруч зі схематичним зображенням кожного пункту пам'ятки давалася його словесна формулювання.

Зауважимо, що при виділенні пунктів пам'ятки діти відразу намагалися спробувати виконати завдання й стикалися з труднощами, на що вчитель звертав увагу, кажучи, що буває важко спочатку, а потім, навчившись, будемо писати без помилок.

Коли діти були ознайомлені з орфограмами для голосних і приголосних, парних по глухості-дзвінкості, дія, пов'язана з перебуванням орфограм, займала трохи більше часу, але діти із задоволенням шукали «небезпечні місця», поділяючи їх на відомі (вивчені) правила (вони їх підкреслювали) і на невивчені (їх відзначали точками).

Зазначимо фрагмент уроку, на якому списувалося речення, що знаходиться в прописах.

Діти, чого ми навчилися з вами на минулому уроці? (Списувати).

А ви вже вмієте списувати? (Так).

Молодці! Зараз перевіримо. Але сьогодні ми будемо списувати не з дошки, а з прописів. Відкрийте «Прописи» на стор.10.

Прочитайте речення, яке ми з вами будемо списувати:

У Ніни ноти.

Подивіться, хто не пам'ятає, на нашу пам'ятку і скажіть яку дію ми повинні зробити першою, перш ніж почнемо списувати. (Прочитати і повторити, щоб зрозуміти і запам'ятати).

Добре. Прочитайте речення ще раз і повторіть, щоб зрозуміти і запам'ятати його.

Якою буде наступна дія? (Відзнач небезпечні місця).
Візьміть зелені олівці і прямо в прописах відзначте всі небезпечні місця.

Що ми тепер повинні зробити? (Прочитати як написано).
Прочитайте.

Хто, не дивлячись на запис, може також повторити наше речення?
Яка дія буде наступною? (Написати, диктуючи собі, як було написано).

Перш ніж ви навчитеся писати, давайте закриємо речення листом паперу. Як ви думаєте, навіщо ми це зробили? (Щоб не підглядати).
А тепер, що ми повинні зробити? (Перевірити, чи всі правильно написали).
Що для цього потрібно зробити? (Читати по складах і перевірити чи всі звуки позначені, звірити небезпечні місця: чи всі відзначені) ...

Тренування у використанні пам'ятки.

На наступних уроках навчання грамоти більшість часу відводилася усвідомлення самого процесу списування та формування на цій основі вміння грамотного письма.

Працюючи за прописами, діти, які бажають бути чесними при виконанні пунктів пам'ятки 3 і 4, закривали записи смужкою паперу.
Таким чином, як уже говорилося, при такій організації роботи на списування у нас йшло дуже багато часу. Але отримані результати, на наш погляд, виправдовують використання такого способу списування у навчанні школярів.

2.3 Результати дослідного навчання

Дослідне навчання проводилося в 1 «А» класі. Для підтвердження гіпотези дослідження: формування орфографічних умінь і навичок учнів початкових класів буде відбуватися ефективніше, якісніше за умови систематичної роботи над різними видами вправ на списування.

В експериментальному 1 «А» класі в кінці періоду навчання грамоти була проведена зрізова робота, мета якої полягала у виявленні рівня сформованості в учнів уміння безпомилково списувати. Для цього першокласникам пропонувалося списувати з дошки готовий текст, який не містить пропуску орфограм. В роботі взяло участь 22 особи.
Як видно, 16 учнів успішно впоралися з роботою, що склало 73% від усіх учасників експерименту. І цей відсоток досить великий. Якщо ж проаналізувати помилки, допущені дітьми, то в основному вони пов'язані з пунктуацією.

Як показав аналіз результатів дитячих робіт, в цілому відсоток успішності виконання завдання в експериментальному 1 «А» класі виявився високим, і це значить, що використовувана методика списування забезпечує високий рівень грамотності, що наочно дозволяє зробити висновок про підтвердження висунутої нами гіпотези.

Аналіз контрольних робіт дозволив зробити висновок про те, що в учнів, які навчалися за експериментальною методикою, у більшій мірі сформовані орфографічні вміння й навички; вони правильно виконують вправи з орфограмами, передбаченими програмою, та словами, правопис яких треба запам'ятати.

Отже, результати зрізових робіт, проведені й у 1-му класі, наочно засвідчують ефективність списування як тренувальної вправи на уроках української мови в початковій школі.

Використовуючи різні види списування і в наступних класах, вчитель може досягти високого рівня орфографічної та пунктуаційної грамотності школярів.

Одним із найбільш складних видів переключення з однієї діяльності на іншу є перехід від оперування теоретичними положеннями до практичного їх застосування. Це відбувається успішно тоді, коли учні вільно орієнтуються в матеріалі: свідоме засвоєння його - сприятлива умова оволодіння навичками грамотного письма.

Тому наступний необхідний етап формування орфографічних навичок виконання вправ на списування. Причому йдеться не про їх кількість, а про певну систему. Створення такої системи зумовлюється:

1. Психологічними закономірностями вдосконалення орфографічних навичок як правило доцільних дій, що потребують виконання системи вправ для актуалізації ситуації необхідності написання графічного знаку, а також операціями щодо застосування правил, оскільки процес їх засвоєння складається з тісно пов'язаних між собою етапів;

2. Лінгвометодичними особливостями вивчення орфограм і їх варіантів, що ґрунтуються на морфологічному, фонетичному і традиційному принципах правопису;

3. Дидактичними можливостями побудови системи практичних робіт, що забезпечують усвідомлення, наступність і перспективність формування стійких орфографічних навичок, а також створюють позитивний емоційний фон і дають змогу врахувати індивідуальні особливості школярів при колективному навчанні.

Запорукою ефективності методики навчання орфографії є здійснення контролю і самоконтролю як кожного етапу, так і результату орфографічної дії.

Розділ 3. Цивільна безпека

Відповідно до законодавства України майбутній бакалавр, спеціаліст та магістр зобов'язаний забезпечити повну безпеку і здорові умови праці на своєму робочому місці.

За повноту і правильність рішень з цивільної безпеки всі працівники несуть дисциплінарну, матеріальну та адміністративну й кримінальну відповідальність. Тому в кожній бакалаврській, дипломній чи магістерській роботі повинен бути розроблений розділ «Цивільна безпека», який висвітлює питання безпечного проведення робіт на об'єкті господарювання майбутнього бакалавра, спеціаліста чи магістра.

Цивільна безпека (ЦБ) - це комплексне поняття безпеки у всіх сферах діяльності людини (побут, виробниче середовище, суспільно-політичне середовище, надзвичайні ситуації), яке повинно бути сформоване у студентів вищих навчальних закладів при вивченні дисциплін «Безпека життєдіяльності»(БЖД), «Основи охорони праці»(ООП), «Охорона праці в галузі»(ОПвГ) та «Цивільний захист»(ЦЗ). Об'єктом вивчення вище перелічених дисциплін в розділі «Цивільна безпека» є виробниче середовище та випадки з надзвичайними ситуаціями на об'єкті господарювання.

Студенти при написанні бакалаврської роботи розглядають тільки виробниче середовище - охорону праці на робочому місці, знання вміння і навички отриманні при вивченні курсів БЖД і ООП. Спеціалісти і магістри при написанні дипломних та магістерських робіт в розділі ЦБ описують безпеку у виробничому середовищі своєї галузі, розглядають стійкість функціонування об'єкта господарювання, що є предметом вивчення дисциплін ОПвГ, та ЦЗ. Тобто ЦБ у випускових роботах спеціалістів та магістрів складається з охорони праці та цивільного захисту об'єкта господарювання.

3.1 Регламентація навчання учнів початкових класів по температурному режиму

Належні умови життєдіяльності вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів - об'єктивний атрибут її ефективності. Людина, її життя та здоров'я є домінуючим пріоритетом нашої держави. Це узаконено у статті 3 Конституції України: «Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю...». Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» «...громадянам країни гарантується право на: безпечні для здоров'я та життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побут, відпочинок і навколишнє середовище...». Увага до дитини, її життя, соціальний захист є планетарними, що закріплено «Конвенцією про права дитини», схваленою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1981 р. і ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 р. для використання у практичній роботі. Статтею 24 цього документа «гарантується право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я...». Держави-учасниці Конвенції визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

Питання охорони здоров'я дитини посідають чільне місце в «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті». У цьому важливому для освітян документі підкреслюється, що необхідно всіх дітей дошкільного віку охопити медичним доглядом і безплатною підготовкою до школи, забезпечити своєчасну діагностику дітей з особливостями психофізичного розвитку. Проблеми забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов у загальноосвітніх навчальних закладах нині особливо загострюються у зв'язку з упровадженням національної програми інформатизації галузі освіти, створення єдиної інформаційно-комп'ютерної системи управління освітою, розвитку інформаційної інфраструктури навчальних закладів [1,c.59].

На санітарно-гігієнічний аспект уроку впливають не лише фактори безпосередньо самого уроку, його зміст і методики навчання, а й багато інших зовнішніх факторів, які тією чи іншою мірою вливають і зумовлюють його якість. До таких відносяться:

· гігієна навчальних приміщень, праці вчителя та учнів;

· фізіологічно-гігієнічні передумови організації процесу навчання;

· організація та зміст гігієнічного навчання й виховання учнів.

Відповідно до діючих санітарно-гігієнічних норм, у класних кімнатах площа на одного учня не повинна бути менше 1,25 м2, а в навчальних кабінетах чи лабораторіях - 1,4-1,65 м2 (залежно від профілю лабораторії), у майстернях - 3,3 м2, довжина класної кімнати - 9 м, ширина - від 5,7 до 6,2 м, висота приміщення не менше 3 м.

Оптимальний мікроклімат і якість повітряного середовища в навчальних приміщеннях благотворно впливають на зміцнення здоров'я учнів, підвищення їх працездатності, ефективності навчання й виховання. Температура повітря восени та взимку у класних кімнатах, навчальних кабінетах, лабораторіях повинна бути 21, 18, 17 С відповідно для І, ІІ, ІІІ, IV кліматичних зон; у майстернях, рекреаціях, спальних приміщеннях - 16-18 С; у гардеробі, умивальних кімнатах, кабінеті лікаря - 23, 22, 21 С; у душових - не нижче 25 С.

Відносна вологість повітря у шкільних приміщеннях не повинна перевищувати 60 %, оптимальна вологість - 40 %. Швидкість руху повітря відповідно до гігієнічних вимог повинна бути 0,2-0,4 м/с. Вміст вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень не повинен перевищувати 0,1 %, у спальних приміщеннях - 0,07 % (в атмосферному повітрі він становить 0,03 %). Збільшення вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень у 3-5 разів не впливає шкідливо на організм, але при цьому підвищується температура повітря, збільшується кількість мікроорганізмів, у т. ч. патогенних, зростає запиленість повітря. Тому вміст вуглекислоти в повітрі навчальних приміщень розглядається як один із показників зміни середовища. Чистота повітря в навчальних приміщеннях забезпечується їх провітрюванням під час перерв між уроками. Гігієністами-дослідниками цієї проблеми визначені оптимальні норми провітрювання шкільних приміщень залежно від зовнішньої температури повітря [9,c.294].

З метою попередження респіраторних захворювань у школярів, нагадуємо, що згідно з п.9.20 ДСанПіН 5.5.2.008-01, органами місцевої виконавчої влади повинні прийматися рішення щодо тимчасового призупинення навчання учнів початкових класів при зниженні температури повітря до -20°С при швидкості руху повітря більше 5 м/с і при вологості повітря вище 80 %, учнів 5-12 класів при температурі повітря -24°С. За даними наукових досліджень, заняття фізичною культурою на вулиці в холодні періоди року можливо проводити з учнями 1-4 класів, при температурі повітря не нижче -8°С, 5-7 класів - не нижче -12°С, 8-12 класів - не нижче -15°С.

3.2 Регламентація праці та відпочинку під час списування

Гігієна письма - розділ шкільної гігієни, що вивчає процеси письма і нормування цієї роботи для дітей та підлітків, а також для дорослих. У процесі письма в роботу втягуються кора головного мозку, органи зору і м'язи шиї, спини, пальців і зап'ястя, передпліччя та плеча. Особливо втомлює швидке письмо, коли окремі скорочення згиначів і розгиначів пальців тривають близько 0,2-0,3 сек. кожне. В цей час голова, схилена над папером, підтримується в рівновазі безперервним напругою м'язів шиї і спини іноді протягом тривалого часу. Правильна посадка під час письма має ще більше значення, ніж при читанні, тому що в процесі письма доводиться робити постійні руху. При неправильному положенні тулуба, при значному нахилі голови вперед напружуються підтримують її шийні м'язи, в результаті чого швидше настає їх стомлення. Внаслідок цього голова ще більше нахиляється вперед або схиляється набік, при цьому залучаються до роботи сусідні м'язові групи. При тривалому письмі діти і підлітки у пошуках опори для голови спираються грудьми об край столу; при цьому відбувається здавлювання грудної клітини, порушення нормального кровообігу і дихання. Доросла людина з нормальним зором повинен тримати зошит або папір на відстані 30-35 см; для дітей і підлітків відстань збільшується до 35-40 см.

Мінімально допустима відстань від зошита до очей 30 см.

Процес письма пов'язаний з роботою м'язів, що приводять в рух очне яблуко. Рухи його по лінії, що йде під косим кутом до поперечної осі очей, викликають стомлення очних м'язів, особливо коли зошит розташована на столі неправильно, а також при неправильній посадці пише.

Основна лінія очей повинна бути паралельна краю стола і поперечної осі тіла. При такому положенні очей процес листа викликає найменше стомлення за умови обов'язкового дотримання гігієнічних вимог, що пред'являються до процесу письма Нормальний процес письма вимагає участі лише трьох пальців. Ручку слід тримати між великим і вказівним пальцями, без напруги. Решта пальців повинна бути злегка зігнуті один під іншим. При цьому пише зазвичай бачить долонну їх поверхню. Ручка при цьому повинна перебувати під кутом в 60 °. Інтенсивність розумової праці вчителя й учнів значною мірою залежить від їхнього емоційного стану. Позитивні емоції сприятливо впливають на працю, негативні - навпаки. Гігієна праці передбачає раціональне чергування розумової та фізичної діяльності [4,c.156].

Тому, щоб діти менше стомлювались, та процес списування був цікавішим, вчителям слід робити хвилинки відпочинку та пальчикову гімнастику. Це дасть змогу для відпочинку руки, і покращить розумову діяльність учнів початкової школи на уроках рідної мови.

Висновки

Мікроклімат навчальних приміщень -- комплекс фізичних факторів, що здійснюють вплив на теплообмін людини з оточуючим середовищем, обумовлюють самопочуття, працездатність, стан здоров'я і якість праці співробітників навчального закладу.

Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги до параметрів мікроклімату робочих місць з урахуванням інтенсивності енергозатрат працюючих, часу виконання робіт, природних умов і вміщують вимоги до методів, вимірів і контролю мікрокліматичних умов.

Для успішного формування орфографічної грамотності учнів та якісного виконання вправ на списування, вчителеві необхідно чергувати різні види роботи на уроці, проводити хвилинки відпочинку, пальчикову гімнастику. Коли діти не відчуватимуть втоми на уроці, то процес засвоєння орфографічних правил та норм буде для них набагато легшим та цікавішим. Вчитель за допомогою гри створює сприятливу атмосферу на уроці.

Список використаних джерел

1. Васильчук М. В. та ін. Основи охорони праці. -- К.: Просвіта, 1997.-- 208 с.

2. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу / МОЗ України. -- К., 1998. -- 34 с.

3. Гогиташвили Г. Г. Система управления охраной труда: Рекомендации по разработке и внедрению. -- Л.: Облсовпроф, 1982. -- 132 с.

4. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці: Підручник. -- 5-те вид., перероб і доп. -- Л.: Афіша, 2001.-- 350 с.

5. Законодавство України про охорону праці: У 4-х т.-К,: Основа,1990.

6. Котик М. А. Психология и безопасность. -- Таллин: Валгус --1981.

7. Людина і праця: Довідник з правових питань / Укл.: І. П. Козінцев, Л. А. Савенка. -- К.: Юрінком Інтер, 1997. -- 336 с.

8. Науково-практичний коментар до Закону України "Про охорону праці'. -- К,: Основи, 1997. -- 528 с.

9. Основи охорони праці: Підручник / М. Л. Купчик, М. П. Гандзюк, І. Ф. Степанець та ін. -- К.: Основа, 2000. -- 416 с.

Размещено на Allbest.ur