Розвиток творчих здібностей дошкільників засобом художньої літератури

Розгляд специфіки навчально-виховної діяльності в галузі формування творчих здібностей особистості. Основні форми і методи роботи педагога сучасного дошкільного навчального закладу щодо розвитку творчого потенціалу дитини засобом художньої літератури.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.05.2015
Размер файла 121,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Книжковий фонд літературного центру забезпечуватиме пізнавальний і літературний розвиток дитини лише за умови періодичного змінювання в ньому художньо-літературного матеріалу. Разом з тим, необхідно додержуватися певних вимог щодо кількості книжок на виставці. Так, у молодшій групі може бути одночасно представлено 3-4 добре проілюстрованих книжки, у середній - 4-5 відомих книжок, у старшій - до 8-10 книжок, як відомих, так і нових для дітей. Бажано, щоб кожна книжка була в двох-трьох примірниках, щоб одночасно розглядати її мали змогу кілька дошкільників.

У літературному центрі старшої групи вихователь може виставляти нові книжки, які він планує прочитати дітям на найближчому занятті з художньої літератури. Попередній розгляд ілюстрацій стимулюватиме зацікавленість дітей, бажання дізнатися про зміст виставленої книжки. У центрі доцільно відвести окрему поличку для пізнавальної літератури під умовною назвою "Розумні книжки". Саме тут розташується тематична добірка книжок із проблем, які цікавлять старших дошкільників. Тут можуть бути і дитячі енциклопедії, і доступні дітям цього віку книжки про Космос, зоологію, географію, комп'ютери тощо.

Створення розвивального середовища передбачає раннє ознайомлення дитини з книжкою та її занурення в атмосферу читання. Зазначимо, дошкільники ще не можуть самі читати. Але, тільки слухаючи читання дорослих, діти здатні обирати твори, сприймати їх, а, отже, бути читачами.

Знайомство дітей з художньою літературою відбувається як на спеціальних заняттях, так і в повсякденному житті. Провідною формою роботи з художньою літературою у ДНЗ є заняття різного типу: фронтальні, групові, індивідуально-групові, які рівномірно чергуються впродовж тижня, місяця, кварталу. Згідно з вимогами чинних програм такі заняття проводяться один раз на тиждень у всіх вікових групах. Деякі науковці рекомендують заняття з художньої літератури проводити щодня: фронтальні і групові - двічі на тиждень, індивідуальні та індивідуально-групові - тричі на тиждень [4].

Сучасні дослідження переконливо свідчать про те, що реалізація розвивального потенціалу художньої літератури залежить як від добору текстів, так і від правильної організації читання як спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми.

Відбір творів та послідовність їх читання в групі визначається вихователем, який обов'язково має враховувати бажання дітей і залучати їх до обговорення списку творів. Оскільки тексти можуть бути різними за обсягом і жанрами, при плануванні роботи слід передбачити чергування великих і малих літературних форм, прозових та віршованих творів для читання дошкільникам.

Зазначимо, що в позанавчальній діяльності літературний багаж дітей може розширюватися як за рахунок програмових, так і позапрограмових творів української та світової дитячої літератури. Поза заняттями можна читати дітям ті книжки, з якими вони ознайомилися на занятті. Повторення попереджає забування, сприяє вихованню в дітей любові до віршів, казок, оповідань, до книжки загалом. У повсякденному житті також нерідко відбувається і первинне ознайомлення дітей з творами художньої літератури.

Особливе місце в дитячому читанні посідає такий жанр, як повість. Читання великих за обсягом книжок привчає дошкільників протягом тривалого часу слідкувати за діями одних і тих самих персонажів, оцінювати їхні вчинки, висловлювати своє ставлення до них, зберігати в пам'яті частини прочитаного, пов'язувати твір літератури з життям. Читання такої книжки стає для дитини особливо захоплюючим, якщо найбільш цікаві розділи кількаразово перечитуються. На жаль, як свідчить досвід, більшість вихователів недооцінюють роботу з великими літературними формами; перевага надається читанню невеликих творів - оповідань, казок.

Важливою умовою виховання майбутнього читача є правильний добір методів ознайомлення дошкільників із художнім твором. Нагадаємо, діти самі ще читати не можуть, вони лише оволоділи читацькою діяльністю на рівні сприймання на слух. Авторський задум художнього твору доносить до них вихователь, який виступає посередником між письменником і дітьми. Тому основними методами ознайомлення дітей з художніми творами є розповідь (детальний переказ тексту вихователем) і читання.

Перше враження дітей про книжку багато в чому залежить від якісного виконання дорослим літературного твору. Відносно художнього читання доречно згадати рекомендації Н. Карпинської. Завдання вихователя, на думку вченої, допомогтися такого виконання твору, щоб діти могли сприйняти не тільки його зміст, а й художню форму, образну мову, мелодійність, ритм, риму [22].

Педагогу необхідно пам'ятати і враховувати вікові особливості сприймання дітьми літературних творів і в залежності від цього використовувати засоби, які дозволили б дітям чіткіше уявити художній образ, створений словом. Так, у процесі читання художніх творів дітям молодшого дошкільного віку можна використовувати інтонації з метою виразного підкреслення яскравих слів, які характеризують певний образ, контрастні поєднання темпів та ритмів залежно від змісту й форми читаного твору. Дітям старшого дошкільного віку доступне емоційне сприймання психологічних пауз, насичених напругою почуттів.

Разом з тим, як усяке мистецтво, виразне читання вимагає від вихователя збереження чуття міри. Так, перенавантаження виконання різкими, нав'язливими інтонаціями, різноманітною мімікою, психологічно не виправданими механічними жестами (качання зі сторони в сторону, постукування по столу тощо), дисциплінарні зауваження під час читання є недоречними і заважають повноцінному сприйманню й розумінню твору.

Не зайвим буде нагадати вихователям і про те, що читати дітям слід сидячи, при цьому триматися прямо, зібрано і разом з тим невимушено; не нахилятися над книжкою (це може призвести до утруднення дихання й уривчастого читання). Діти мають повністю бачити обличчя вихователя, спостерігати за його поглядом, мімікою, вплив яких під час читання має особливу емоційну силу і дозволяє вихователеві слідкувати за тим, як діти сприймають текст.

Для того щоб донести до дітей задум автора, вплинути на їхні почуття, переживання, педагог має заздалегідь докладно проаналізувати твір, дібрати засоби виразного читання або розповіді (інтонація, розстановка пауз, логічних наголосів), виробити чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення. Він повинен вільно орієнтуватися в матеріалі для читання або добре запам'ятати текст, який розповідатиме вихованцям.

Цілком зрозуміло, що реалізація завдання з формування в дітей-дошкільників читацької діяльності неможлива без істотного підвищення рівня психолого-педагогічних і літературознавчих знань вихователя, сформованості в нього готовності до роботи з творами дитячої літератури. Наші спостереження показують, що певна частина педагогів ДНЗ слабо обізнана з вітчизняною дитячою літературою, недостатньо володіє принципами формування кола дитячого читання, нерідко не готова до виконання завдань, проголошених чинними програмами виховання й розвитку дитини.

Певні труднощі становить для вихователів аналітичний метод роботи з художнім текстом. За родом своєї діяльності педагоги мають слідкувати за тим, як діти сприймають і розуміють художній твір, адже від цього залежить повнота розвивально-виховного впливу літератури на дитину. Однак доводиться констатувати, що більшість вихователів недостатньо володіє професійними вміннями організовувати процес сприймання дошкільниками літературного твору, коригувати його. На нашу думку, зазначені недоліки методичної підготовки кадрів для ДНЗ можна було б усунути, якщо передбачити в навчальному плані низку спецкурсів, спецсемінарів, які б забезпечили майбутніх вихователів ґрунтовними знаннями про сутність читацької діяльності, специфіку її формування в дошкільному віці, етапи становлення читацької культури, сучасні технології навчання дошкільників розуміти твори художньої літератури.

Сучасна методика досить гнучко підходить до організації літературних занять, на перший план ставить інтереси дітей.

У повсякденному житті й у процесі роботи з художньою літературою вихователь постійно використовує малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки примовляння, загадки, мирилки, а також фразеологізми. Найчастіше їх підбирають за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору. Проте сам фольклорний твір у такій ситуації виконує здебільшого допоміжну функцію і не усвідомлюється дітьми як самоцінний витвір мистецтва слова.

Прислів'я і приказки. Прислів'я доступні дітям усіх вікових груп. Заучують прислів'я індивідуально або з невеличкою групою дітей впродовж дня. Широко використовуються прислів'я і приказки під час режимних процесів, упродовж яких завжди можна знайти привід для застосування тієї чи іншої приказки. Так, наприклад, якщо хтось із дітей образив іншого, вихователь може використати прислів'я: "Слово може врятувати людину, слово може і вбити", "Рана загоїться, а лихе слово - ні".

Прислів'я моральної тематики використовуються після читання художніх творів. Наприклад, після читання творів про чесність і правдивість у бесіді можна використовувати такі прислів'я: "Правда і в морі не тоне", "Краще гірка правда, ніж солодка брехня, "Правда кривду переважить", " На злодієві і шапка горить. Бесіду про сміливість і хоробрість супроводжують прислів'я: "Страху немає там, де його не бояться", "Сміливого куля боїться", "Вовків боятися - в ліс не ходити" та ін.

Праця дітей на ділянці дошкільного закладу, на городі супроводжується прислів'ями: "Добрий початок - половина діла", "Як посієш, так і пожнеш", "Щоб мати треба працювати", "Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй" тощо. [26]

Зі старшими дошкільниками можна провести заняття, цілком побудоване на народних прислів'ях і приказках на тему: "Чому так у народі говорять?" Для цього вихователь добирає прислів'я з кількох моральних тем, наприклад, про скромність, ввічливість, дружбу, чесність, правдивість, сміливість. Заняття починається з прислів'я, наприклад такого: "Хвалько - пустий чоловік". Діти пояснюють зміст прислів'я, наводять конкретні приклади з художньої літератури про скромних та хвальків, аналізують поведінку літературних героїв, поведінку дітей своєї групи. Після цього пропонується інше прислів'я т.д.

Казки. Казки використовуються у всіх вікових групах. Оскільки казки різні за змістом, за сюжетом, різняться композиційною будовою, методика їх використання у різних вікових групах також специфічна. Казки повинні насамперед відповідати віковим особливостям дітей. Тут доречним буде застереження І.Я. Франка: "Гола, повна правда життя - то тяжка страва. Старші можуть заживати її , вона для них смачна і здорова. Але дітям не можна давати її так, як старшим, треба приготовляти її в ріденькім стані, в образках, у байках. І вони так приймають її".

Дітям раннього та молодшого дошкільного віку доступні казки "звіриного епосу", про тварин, оскільки вони " ...заставляють їх сміятися й думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи. Дітям середнього дошкільного віку, крім казок "звіриного епосу", доступні чарівні казки. А старші дошкільники вже спроможні зрозуміти та вислухати будь-яку казку. В. Сухомлинський дійшов висновку, що складовою частиною виховання дітей повинно бути розповідання, читання, слухання казок: "Казки виховують любов до рідної землі вже тому, що вони творіння народу". Перш ніж прочитати чи розповісти дітям казку, потрібно добре підготуватися: кілька разів уголос її прочитати, дотримуючись засобів інтонаційної виразності. Робота над мистецтвом художнього читання, за словами Е. Фльоріної, має стати професійним обов'язком кожного вихователя. Народ склав казку, письменник її записав, а донести її зміст до свідомості дитини -- обов'язок вихователя.

Для того, щоб вплинути на почуття дітей, їхні переживання, вихователь заздалегідь докладно аналізує казку, добирає найвдаліші засоби виразного читання або розповідання ( інтонації, розстановку пауз, логічні наголоси), виробляє чітку і правильну вимову кожного слова, фрази, речення. Вихователь готуючись до розповідання казки, має добре запам'ятати текст, щоб дослівно передати зачини, повтори, пісеньки, образні народні вирази. Слід визначити, які слова, фрази потребують унаочнення, пояснення, продумати прийоми, час і місце їх пояснення.

Структура заняття з використанням казки:

1. Вступна бесіда.

2. Розповідання казки. Унаочнення та пояснення окремих слів, виразів. Розглядання ілюстрацій.

3. Коротка бесіда за змістом казки.

4. Виведення морального правила. Прислів'я.

Структура заняття з використанням літературних творів.

1. Вступна бесіда морально-етичної спрямованості, пригадування прислів'їв, приказок.

2. Читання оповідання (уточнення і пояснення слів). Розглядання ілюстрацій.

3. Повторне читання оповідання.

4. Бесіда морально-етичного змісту.

5. Ігрові ситуації, прислів'я, приказки. Виведення морального правила.

У старшому дошкільному віці проводять літературні ранки та вечори, присвячені творчості українських письменників. Мета їх -- виховати любов до українського слова, повагу та інтерес до національної літератури, закріпити у дітей знання художніх творів, активізувати мовлення, викликати радісний настрій. Літературні ранки та вечори -- це своєрідні свята національної свідомості.

Літературні ранки та вечори будуються за такою структурою:

- вступне слово вихователя;

- розглядання портрета, книг;

- бесіди про твори, літературна вікторина;

- читання дітьми віршів, розповідання казок;

- участь дорослих (читання віршів, співання пісень за текстом письменника);

- ігри дітей, театралізація чи драматизація творів;

- інсценізація творів письменника.

2.3 Засоби формування у дошкільників творчих здібностей

Ми живемо в столітті небаченої ще в історії людства технічної революції, і життя в усіх його проявах стає різнобічним та складнішим, потребує від людини не шаблонних, звичних дій, що освячені багатовіковими традиціями, а гнучкості мислення, швидкої орієнтації, креативного підходу до розв'язання завдань всіх рівнів складності. Адже життя доводить, що в умовах, що весь час змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творчо ініціативна, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей та задумів, нових підходів, нових рішень.

Водночас готовність до креативності, творчого розв'язання проблеми, є загалом одним із механізмів психологічного захисту людини в складних умовах - як трудовій діяльності, так і в кризових життєвих ситуаціях, таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми, тощо.

Розвиток творчих здібностей особистості є ключовою вимогою особистісно - орієнтованої сучасної системи освіти. А креативність заявлено як одну із пріоритетних ліній розвитку у новій Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі". Дослідження педагогів і психологів показали, що розвиток творчої уяви дитини, її фантазії досягає свого піку у віці 3-6 років, тому саме дошкільний вік є сензитивним періодом формування креативної особистості [24].

Дошкільні заклади в умовах сьогодення ставлять перед такі основні завдання:

розвиток креативної особистості;

збереження обдарованості;

сприяння розвитку здібностей;

виховання талановитих дітей.

Спостереження показують, що винятково обдарованих дітей дуже багато. Кожен малюк до чогось здібний. Природа в кожного з нас змалечку заклала якісь здібності. І вони як зерно - або проросте на живому ґрунті й розвинеться яскрава, непересічна особистість, або всохне…

Необхідно, щоб дитина не тільки фантазувала, а й спрямовувала свою фантазію, творчі здібності на вирішення різноманітних завдань. А задля цього важливо забезпечити їй розвивальне середовище. Тому в групових кімнатах педагоги ДНЗ створюють центри природничо-дослідницької, театралізованої, образотворчої, ігрової діяльності. Цьому слугують куточки книги, здоров'я, етнографії та символіки, міні-музей народознавства [28].

Всі наявні матеріали цих осередків завжди мають бути доступними для дитини. І, не важливо при цьому, яким чином дитина їх використовуватиме: за прямим призначенням чи якось інакше. Головним є факт дії, власне експериментування, пізнання властивостей, способів дії з тим чи іншим предметом або матеріалом. Своєрідним гаслом розвитку дитини в ДНЗ має бути гасло: "Заходь! У нас все можна: пізнавати, жартувати, гратися, помилятися, творити, думати, діяти, сміятися, малювати, фантазувати, шукати та знаходити, прощати, любити, радіти, мріяти, дружити". Засобами музики, художнього слова, образотворчого мистецтва, засобами логіко-математичних завдань, завдань на розвиток рухової творчості педагоги постійно прагнуть впливати на розвиток уяви, художнього смаку вихованців, заохочують їх мислити самостійно і неординарно.

Вихователями нашого дошкільного навчального закладу підібрано і виготовлено ряд посібників для розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку. Використання цих посібників надає можливості для впровадження диференційованого навчання з урахуванням індивідуальних можливостей пізнавальної діяльності кожної дитини, що робить навчальний процес не тільки цікавим і посильним для кожної дитини, а й дає можливість педагогу якомога ефективніше працювати на певному рівні складності як з усім дитячим колективом в цілому, так і з кожною дитиною окремо. Це різноманітні ребуси, танграми, кросворди; завдання на знаходження однакових чи відповідних один одному малюнків; завдання, які можна виконати подумки, перевертаючи або обертаючи зображення; завдання на знаходження з декількох запропонованих на вибір частин малюнка ту, яка відсутня на ньому; завдання, що пропонують подумки простежити можливі шляхи виходу з лабіринту; завдання, в яких необхідно із зображень декількох предметів знайти один "зайвий" і пояснити, чому саме цей предмет не підходить до інших, виділяючи при цьому узагальнююче поняття; завдання, де пропонується проаналізувати послідовність розташування малюнків, логічно продовжити чи завершити їх, заповнити вільні місця, вибравши із запропонованих чи намальованих необхідні малюнки. Розвитку творчого начала сприяють і квадрати Воскобовича і кубики Нікітіна, які є в арсеналі педагогів нашого закладу [27].

Проте, найспецифічнішим засобом розвитку творчих здібностей дошкільників вважаємо завдання творчого характеру, що мають за основу систему ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких завдань).

Адже головні принципи ТРВЗ: розв'язання суперечностей, системний підхід, тобто вміння бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його елементів, а також уміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв, і - найголовніше - оволодіння навичками творчості дають змогу говорити про те, що спираючись на ці закономірності, дитина в майбутньому дорослому житті зможе знайти вихід із будь-якої життєвої ситуації, буде здатна розв'язувати завдання, які постануть перед нею в житті.

ТРВЗ у дитячому садку має кілька напрямів. Найцікавіший для дітей - придумування казок і розв'язання казкових завдань. Стикаючись зі світом казки, діти вперше пізнають прості життєві істини й мудрість, нагромаджену людством протягом століть, вчаться жити. І хто знає, може саме казки допоможуть їм уникнути помилок у майбутньому?

І методичний прийом - початок після кінця. Ми, чомусь, звикли до давно відомих і логічно завершених кінцівок казок: ріпку вирвали, Попелюшка і Принц одружилися, коза і семеро козенят живуть собі, поживають. Але що ж було далі? Придумати, домислити продовження казки не тільки можливо, але і корисно. А ще розповідаємо дітям вже який раз знайому казку і домовляємось щось в ній змінити. Наприклад: Ми говоримо дитині, а давай зробимо так, щоб коли Попелюшка тікала від Принца, в неї загубився не черевичок, а щось інше і по цьому чомусь іншому Принц також знайшов її.

Дуже корисно придумувати разом з дітьми короткі казкові історії про якісь зовсім звичайні речі. Наприклад: листочок, камінчик, м'ячик, хустинку. Цікаво дітям "зашифровувати" відомі казки за допомогою геометричних фігур, або ж складати свої за піктограмами. Як бачимо, придумування нових казок на основі добре відомих у сотні разів підвищує рівень уяви дитини.

На кожному кроці діти неминуче стикаються з різними суперечностями, протиріччями, адже всі явища дійсності, об'єкти, люди мають не лише позитивні, а й негативні якості. Інакше кажучи, у всьому є добре і погане, корисне і шкідливе. Саме за допомогою казок, або ж на прикладі життєвих ситуацій навчаємо малят творчо розв'язувати ці протиріччя.

Пропонуємо завдання:

· проаналізувати ситуацію - що добре, а що погано, коли дід загубив рукавичку;

· що добре, а що погано, коли звірята її знайшли;

· ви часто бували на нашій річці, а чи знаєте, які риби живуть в ній, чим харчуються;

· а скажіть, щука в річці - це добре чи погано;

· якщо в річці багато риби - це добре чи погано;

· сонце повинно яскраво світити - це добре чи погано.

А як вирішити такі протиріччя:

- дятел повинен довбати дерево, щоб харчуватись, і не повинен, бо дерево може загинути;

- павучок повинен перейти калюжу розплавленої смоли, щоб іти далі, і не повинен, бо може прилипнути.

Зі старшими дошкільниками часто фантазуємо: що буде коли зникне сонце, зникнуть меблі або квіти на землі, чи просто все стане голубого кольору.

"Добре - погано", "Користь - шкода", "Навпаки", "Чим може бути?" - в таких іграх діти засвоюють ази уяви. Дуже корисні для розвитку пошукового мислення такі задачі - жарти: "Яке каміння не зустрінеш у морі?", "Скільки яблук виросло на п'яти грушах, якщо на кожній груші виросло по одному яблуку?".

Спираючись на набуті знання, інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення дитина вчиться знаходити вихід з будь-якої ситуації. Ситуації можуть бути різні, з будь-якої галузі людської діяльності. З урахуванням рівня підготовки дітей завдання ускладнюємо, шляхів для виходу лишається дедалі менше, і тим цікавіше спостерігати, як чудово вирішують діти дуже складну, на перший погляд проблему.

На заняттях з фізичного виховання, прогулянках шляхом використання елементів ТРВЗ намагаємось розвинути рухову творчість дошкільників.

Пропонуємо творчі завдання: ходьбу та біг в заданому напрямку з прийняттям ігрової ролі; ходьбу та біг, які виражають певний внутрішній стан чи настрій (впевненість, веселість, стомленість); ходьбу із зображенням контурів геометричних фігур; груповий біг з входженням у образ (хвиля, струмок, водопад); стрибки з прийняттям ігрової ролі (жабки, коника, зайчика); імітаційні рухи ногами та руками у стрибку (крила птаха, прогулянка по небу). Застосовуємо і рухливі ігри на ознайомлення з протиріччями. Наприклад: "Крок вперед, крок назад". Дітям пропонуємо проаналізувавши об'єкт, знайти у ньому позитивне чи негативне. Називаючи позитивні якості предмета, зробити крок вперед, негативні - крок назад. Цікавою в плані особистої аналогії є рухлива гра "Спробуй наздожени", коли одна дитина виконує роль, наприклад, зайчика, а інший малюк - роль вовка, який женеться за зайчиком. Перед дитиною-зайчиком постає проблемне завдання: у кого чи у що потрібно перетворитися, щоб цей "об'єкт" був сильніший за дитину-зайця.

Наприклад, у мисливця, і тоді вже проблема постає перед дитиною-вовком.

Ще буквально декілька років тому дошкільнята нашого, як і всіх інших дошкільних закладів, не мали можливості вибирати знаряддя та матеріал для малювання, аплікації, ліплення. Чітко визначалась тема і мета малюнка. Дитячі бажання не враховувались і поступово у більшої кількості дітей згасав інтерес і не лише до зображувальної, а й до будь-якої іншої творчості. Щоб це бажання не згасало тепер наші діти мають змогу користуватися різноманітними матеріалами. Це акварель, гуаш, олівці, фломастери, кольорова крейда, воскові свічки, вата, сірники очищені від сірки, кусочки поролону, клаптики тканини, шматочки шерстяних ниток, копіювальний папір. Опанувавши елементи ТРВЗ, педагоги закладу зрозуміли, що малювати можна не лише пензликом, а й пальчиком, долонькою, ватою, можна вирізати різноманітні штампи із картоплини і запропонувати малюку скласти сюжетний малюнок. Виходить захоплююче й цікаво. А можна просто поставити пляму, роздмухати її і чудові квіти відразу ж милують око.

Дорослий може на аркуші паперу зробити зображення свічкою, а дитині запропонувати трішки "почаклувати" і зафарбувати на перший погляд чистий аркуш. І тоді здивуванню малюка не має меж. А якщо взяти шерстяні нитки, зафарбувати їх в різні кольори, а потім викласти на папір - вони залишать досить цікаві сліди. Якщо ж на аркуш паперу нанести декілька різноколірних ляпок, а потім цей аркуш зігнути навпіл - диво-метелики злітають у повітря.

Наші вихованці зрозуміли, що малювати можна абсолютно всім, що є під рукою. Якщо взяти ганчірочку і скласти її багато разів, а потім вмочити у фарбу, можна дуже швидко і красиво намалювати цілий букет троянд.

Нашим дітям цікаво розфарбовувати пластикові банки, пляшки, котушки, різноманітні коробки та й, навіть, камінчики.

Результатом цих непростих пошуків стають тематичні виставки творчих робіт вихованців: "А вже весна, а вже красна", "Зимова фантазія", "Осіння пісня", "Моя мама - найкраща", звітують гуртківці "Світ наших захоплень", до атестації "Творчий пошук".

Для вихователів, дітей та їх батьків організовуємо конкурси: "Город на вікні", "Лялькова мода", "Супертатусь", на краще облаштування розвивального середовища, на краще оформлення групової кімнати до свят, тощо.

Творчі завдання використовуємо скрізь: під час індивідуального й колективного спілкування з дітьми; у різних видах доступної дітям дошкільного віку діяльності (грі, праці, навчанні), під час проведення будь-яких режимних процесів.

У результаті наші діти вчаться дивуватися, розв'язувати нові завдання, досягати незвичних результатів, у них формується відкритість до нових ідей, інтерес до невідомого, уміння підійти до проблеми з різних точок зору, розвивається почуття гумору, уява й фантазія.

Ми розуміємо, що така робота дає змогу відмовитися від стереотипів, піти невідомим раніше шляхом. Проте, незнання методології діагностування креативних здібностей, недостатні знання з вікової психології, відсутність психологічної служби у дошкільному закладі зокрема та в районі в цілому, відсутність системи в розвитку креативності, як базової якості особистості, призводить до хаотичності, епізодичності в роботі, несвоєчасної корекції. Хвилюють питання як правильно оцінити досягнення дітей у творчій діяльності, як проконтролювати чи належним чином розвивається ця якість у малюків чи ні? Отже, відчувається потреба в розробці цілісної педагогічної системи розвитку творчих здібностей дошкільників різноманітними ефективними засобами, необхідність оновлення існуючої в дошкільному закладі практики роботи з дошкільниками щодо розвитку креативності.

Висновки

1. Результати дослідження підтвердили актуальність проблеми пропедевтичної підготовки дітей дошкільного віку до оволодіння читацькою діяльністю, суть якої полягає в повноцінному спілкуванні з книжкою під час її читання або розповіді вихователем ДНЗ.

2. Творчі здібності - це індивідуальні особливості, якості людини, що визначають успішність виконання нею творчої діяльності різного роду. В основі креативних здібностей людини лежать процеси мислення й уяви. Тому основними напрямками розвитку творчих здібностей у дошкільному віці є:

Розвиток продуктивної творчої уяви, що характеризується такими якостями як багатство створюваних образів і спрямованість.

Дошкільний вік має багаті можливості для розвитку творчих здібностей. На жаль, ці можливості з часом незворотньо втрачаються, тому необхідно, якомога ефективніше використовувати їх у дошкільному дитинстві.

3. Успішний розвиток творчих здібностей можливий лише при створенні і визначених умов, що сприятимуть їх формуванню. Такими умовами є:

1. Ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.

2. Створення обстановки, що випереджає розвиток дитини.

3. Самостійне вирішення дитиною задач, що вимагають максимальної напруги сил, коли дитина добирається до "стелі" своїх можливостей.

4. Надання дитині волі у виборі діяльності, чергуванні справ, тривалості занять однією справою тощо.

5. Розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих.

6. Комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнення дитини до творчості.

7. Створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високорозвиненими творчими здібностями. Необхідна цілеспрямована робота з розвитку творчого потенціалу дітей. На жаль, система дошкільного виховання, що традиційно існує в нашій країні майже не містить заходів, спрямованих на послідовний систематичний розвиток творчих здібностей дітей. Тому вони (здібності) розвиваються в основному стихійно і в результаті, не досягають високого рівня розвитку.

Для виправлення існуючого положення можна запропонувати наступні заходи, спрямовані на ефективний розвиток творчих здібностей дошкільників:

1. Введення в програму дошкільного виховання спеціальних занять, спрямованих на розвиток творчої уяви і мислення дітей.

2. На спеціальних заняттях з малювання, музики, розвитку мови давати дітям завдання творчого характеру.

3. Керування дорослими дитячими предметними і сюжетно-рольовими іграми з метою розвитку в їх процесі уяви дітей.

4. Використання спеціальних ігор, що розвивають творчі здібності дітей.

5. Робота з батьками та педагогами.

4. Основними умовами успішної роботи з дитячою книжкою є створення розвивального середовища, раннє ознайомлення дітей з кращими зразками художньої літератури, адресованої дошкільникам, добір ефективних методів і прийомів опрацювання творів для читання в дошкільному навчальному закладі, володіння вихователем технікою виразного читання і сучасною методикою формування в дітей читацької діяльності.

Список використаних джерел

1. Авдіянц Г. Педагогічний вплив учителів і батьків на формування духовності молодших школярів // Рідна школа. Щомісячний науково-педагогічний журнал, - 2001. - №1. - С. 36.

2. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Кн. для учителя. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Просвещение, 1985. - 448 с.

3. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика. Монографія / А.М. Богуш. - Запоріжжя, Просвіта, 2002. - 216 с.

4. Богуш А.М. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей в дошкільному навчальному закладі К.: Вид. Дім "Слово", 2006. - 304 с.

5. Васильєв С. Робота вчителя профільної дисципліни з обдарованою особистістю // Рідна школа. - 2000. - №6. - С. 77-79

6. Волчанова Н. Індивідуальна робота з обдарованими дітьми // Рідна школа. - 2000. - №6. - С. 77-79

7. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. 3-е изд. - М.: Просвещение, 1991. - С. 171

8. Гавриш Н. Художнє слово і дитяче мовлення / Н. Гавриш. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2005 - 128 с. (Б-ка "Шк. Світу").

9. Гавриш Н. Художньому слову - гідне місце в освітньому просторі // Дошкільне виховання, 2006. - №3. - С. 15-19.

10. Гурович Л.М. Понимание образа литературного героя детьми старшего дошкольного возраста (6 - 7 лет). Автореферат диссертации кандидата педагогических наук. - М., 1969. - 29 с.

11. Демченко І. Творчий розвиток учнів початкової школи засобами мистецтва. // Початкова школа. - 2003. - № 7. - С. 22-23.

12. Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики // Початкова школа. - 2001. - №4. - С. 34-36.

13. Дудник Н.З. Сучасні технології дошкільного виховання : навчально-методичний посібник (курс лекцій) / Н.З. Дудник. - Дрогобич , 2013. - 208 с.

14. Зазимко О.В. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості // Обдарована дитина. - 1998. - №6. - С. 7-12

15. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. - К., 1994. - С. 24-62

16. Карпенко З.С., Савчин З.Я. Вивчення і розвиток уяви в дитячому віці. - Коломия: Вік, 1996. - 48 с.

17. Квас О.В. Дошкільна педагогіка: навч. посіб.: методичні рекомендації до семінарських занять. - Дрогобич, 2013. - 52 с.

18. Кобзар Б.С. Обдаровані діти // Педагогіка і психологія. - 1995. - №3. - С. 80-86

19. Козак Н. Робота з батьками: нові підходи // Дошкільне виховання - 2000. - №7. - С. 6-7.

20. Комісаренко Н. Особливості творчої діяльності молодших школярів у позакласній роботі // Початкова школа. - 2002. - №6. - С. 6-7.

21. Комплексна програма "Творча обдарованість" / Укладачі В.Г. Шевченко, О.В. Киричук інші. - К., 1991

22. Кононко О. Художня література // Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. - К.: Ред. журн. "Дошкільне виховання", 2003. - С. 149-152.

23. Лаврентьєва Г. Розвивальне предметно-ігрове середовище / Г. Лаврентьєва // Палітра педагога. - 2001. - №4. - С. 11-13.

24. Лисенко Н.В. Педагогіка українського дошкілля: у 2 ч.: навч. посіб. / Н.В. Лисенко, Н.Р. Кирста. - К.: Вища шк., 2006. - Ч. 1. - 302 с.

25. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку: К:, 1999.

26. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах - К.: Вид Дім "Слово" - 2006 - С. 104-105.

27. Митник О. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. - 2000. - №12. - С. 34-37.

28. Невмержицька О.В. Ознайомлення дітей з суспільним довкіллям: матеріали до самостійної роботи студентів спеціальності "Дошкільна освіта" / Олена Невмержицька. - Дрогобич, 2012. - 76 с.

29. Олійник Л. Активізація спонтанної діяльності. Дидактичний супровід ігор малят / Л. Олійник // Палітра педагога. - 2001. - №1. - С. 27-29.

30. Паламар О. Ставлення до природи як чинник розвитку пізнавальних мотивів учіння // Початкова школа. - 2002. - №6. - С. 28-30.

31. Пантюк Т.І. Дошкільна етнопедагогіка: навч.-метод. посіб. / Т.І. Пантюк, М.П. Пантюк, 2010. - 32 с.

32. Пантюк Т.І. Методика співпраці дошкільних закладів з родинами: навч. посіб. / Т.І. Пантюк, С.М. Івах. - Дрогобич, 2011. - 145 с.

33. Рибалка В.В. Система виховання творчої особистості за І.П. Волковим // Обдарована дитина. - 1998. - №6. - С. 10-14

34. Савчин М.В. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. - Дрогобич: Відродження, 1998.

35. Сарапунова Є. Виховання обдарованої дитини // Початкова школа. - 2000. - №2. - С. 3-4

36. Семенова І. Особливості навчання і виховання обдарованих дітей // Завуч. - 2001. - №2. - С. 6-7

37. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості. - К.: Поліграфкнига, 1996. - 406 с.

38. Скрипник Н. Організаційно-технологічне забезпечення діяльності експериментальної школи // Рідна школа. - 1997. - №2. - С. 18-20.

39. Сорокіна О. У пошуках навчання ретельного і привабливого: режисура уроків читання. // Початкова школа. - 2001. - №4. - С. 17-18.

40. Старагіна І. Особливості мовленнєвого розвитку дитини в системі розвивального навчання // Початкова школа. - 2002. - №6. - С. 24-25.

41. Товажнянський Л.Л., Мамалуй А.О. Гуманітарні аспекти інтегральної системи (фундаментальний аспект) // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія // Щоквартальний науково-практичний журнал. Харків: НТУ "ХПІ" - 2002 - №3. - 126 с.

42. Толстих Х. Розвиваємо творчу уяву // Початкова школа. - 2002. - №4. - С. 33-47.

43. Україна XXI століття. Державна національна програма "Освіта". - К.: Райдуга, 1994. - С. 61

44. Фурман А.В. Методологічна модель школи розвитку // Рідна школа. - 1994. - №6. - С.19-25.

45. Химич Н. Сутність та специфіка духовного розвитку особистості у взаємодії "людина - оточуючий світ" // Рідна школа. Щомісячний науково-педагогічний журнал. - №12. - 2000. - С. 60-61.

46. Чепіль М. Педагогічні технології: навч. пос. - Дрогобич, 2011. - 328с.

47. Шакуров Р.Х. Творческий рост педагога. - М.: Знание, 1985. - 80 с.

48. Шийко Е. Розвивальні ігри та вправи / Е. Шийко // Палітра педагога. - 2003. - №4. - С. 18-20.

49. Шубинский В.С. Педагогика творчества учащихся. - М.: Знание, 1988. - 79 с.

50. Шуть М. Школа Ігромайстерності / М. Шуть. - К., 2006. - 128 с.

51. Явоненко М. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №3. - С.14-17.

Додатки

Додаток А

Інтегроване заняття з розвитку мовлення, малювання та художньої літератури "Бережіть рідний край"

Мета: ознайомити дітей із назвою рідного краю, міста, в якому народилися; дати знання про те, що люди, які живуть в Україні, - це український народ (українці) і розмовляють вони українською мовою; продовжувати розвивати в дітей образне сприймання, діалогічне мовлення;ознайомити з віршем про Україну; засобами художнього слова формувати уявлення про красу природи рідного краю; вчити дітей за допомогою прийому примокування пальцем малювати ягоди калини; розвивати самостійність, акуратність, вміння оцінювати свій малюнок і малюнки інших дітей; виховувати естетичний смак, вміння милуватися намальованим, отримувати естетичну насолоду, інтерес;викликати почуття любові до рідного краю.

Матеріал: лялька в українському костюмі,карта України, вірш про Україну гуаш червоного кольору папір, пензлики, посуд для вмочування пальчика, ємність для води, серветки.

Хід заняття

Вихователь.

- Добрий день, діти.

- Добрий день.

Вихователь. Малята сьогодні до нас завітали гості давайте з ними привітаємося.

Діти. "Доброго ранку!"

Мовим за звичаєм.

Доброго ранку

Всім вам зичимо.

Щастя й здоров'я вам

Кожної днини,

Миру і злагоди

Вашій родині!

Вихователь. Діти напевно ви здогадались, що сьогодні у нас буде незвичайне заняття. Ой хто це стукає у двері(заходить лялька Наталка).

Доброго дня малята!

Добрий день.

Я Наталка - українка,

Чорні коси у вінку.

Вишиту сорочку маю

І спідничку ось таку.

Вихователь. Діти подивіться як святково вдягнена лялька Наталка. Давайте розглянемо її вбрання.

Дидактична гра " У гості завітала лялька Наталка"

Мета: вчити дітей називати український одяг,розвивати вміння дітей зустрічати гостей;виховувати гостинність.

Матеріал: лялька в українському національному одязі.

Вихователь пропонує дітям розглянути ляльку. Діти закріплюють назви елементів костюма,розглядають сорочку, спідницю, віночок. Вихователь запитує у дітей:

- Як називається одяг у який одягнена лялька Наталка?

- Як називається наша країна?

- Як називає себе Наталка?

- Якого кольору спідниця?

- Якими кольорами вишита сорочка?

Вихователь. А для чого ти до нас завітала?

Наталка. Допоможіть мені будь ласка (дає вихователю згорнуту карту)

Вихователь. Що це ти нам принесла?

Наталка. Я принесла карту. Хочу, щоб ви познайомили дітей з нашою країною.

Вихователь. Діти,а ви хочете поринути у подорож нашою країною?

Діти. Так

Вихователь. Погляньте, діти на карту: товстою червоною смужкою позначено кордони нашої країни, бачите, яка вона велика. А як називається наша країна, хто знає?

Діти. Наша країна називається Україна.

Вихователь. Так, правильно. А люди які живуть в Україні називаються українцями,українським народом,мова якою ми розмовляємо - українська. А зараз послухайте віршик про нашу Україну.

Україна - це небо блакитне,

А в тім небі зірки золоті,

Сяють нам з високості привітно

Ці два кольори, ніжні й прості.

Україна - це жовта пшениця

І блакитні волошки у ній.

Гей як любо кругом - подивися,

В цій країні коханій моїй!

У горі небозвід оксамитний,

А внизу колосисті поля.

Край наш рідний, край наш привітний,

Рідне небо і рідна земля.

Вихователь. Діти, які нові слова ви почули у віршику?

Діти. Рідний край, Україна.

Вихователь. Молодці, діти, рідним краєм називають те місце, де людина народилась і живе. (Діти хором повторюють нові слова)

Вихователь. Молодці, діти, а зараз Наталка пропонує нам відпочити.

Фізхвилинка

Маленькі наші ніжки,

та знають свою путь.

На службу Україні,

Як виростуть, підуть.

(Діти марширують на місці)

Маленькі наші руки,

Та кріпнуть і ростуть.

На службу Україні,

Всю працю віддадуть.

(Діти піднімають руки вгору

і опускають до плечей)

Дитячі в нас серденька,

Та щирі в них чуття,

Любити Україну

Будуть ціле життя.

(Діти прикладають руки до сердечка, а потім розводять руки в сторони)

Вихователь. Діти у кожного народу є свої символи, обереги - рослини, речі, дерева. Це рушник, хліб,сіль,вінок. А дерева символи - це дуб,верба,калина, барвінок та інші. А зараз давайте розглянемо картину на якій зображена калина.

- Діти якого кольору її ягідки?

- Якої вони форми?

- На чому вони ростуть?

Давайте намалюємо для нашої Наталки подарунок - "калину". У цьому нам допоможуть наші пальчики. Подивіться на аркуші паперу зображена гілочка,але на ній немає ягідок калини,тому наш малюнок незавершений. Я беру фарбу червоного кольору і прикладаю пальчик до паперу і в мене виходять маленькі ягідки. А тепер ви самостійно спробуйте повторити те що вам показала. Тільки ви намалюйте багато маленьких ягідок,щоб у нас вийшла гілочка з калиною.

Самостійна робота дітей.

Вихователь. Молодці ну що всі закінчили,а зараз поки наші роботи підсохнуть поговоримо, що вам найбільше запам'яталось на занятті?

Діти. Мені запам'яталось, що ми розповідали про Україну і розглядали її на карті. А як називаються люди які живуть в Україні?Як називається наше місто? А що ми сьогодні малювали?Наші роботи вже підсохли давайте їх розглянемо. Ой як ви гарно попрацювали. Молодці діти,але мені пора повертатися додому. До побачення.(Діти прощаються з вихователем та Наталкою).

Додаток Б

Інтегроване заняття з розвитку мовлення та аплікації "Рушники, рушники …"

Мета: поглибити знання дітей про назви рушничків ті їх призначення в побуті. Розширити знання дітей про рушник-утирач. Продовжувати вчити будувати прості речення, вчити з дітьми нові слова, заохочувати використовувати їх у мовленні. Розвивати естетичний смак, відчуття краси . закріпити вміння розміщувати і наклеювати смужки на папері. Виховувати інтерес до українського народного мистецтва.

Матеріал: вишивані рушники, паперові рушнички, кольорові смужки, приладдя для аплікації.

Хід заняття

Вихователь

Малята, а тепер сідайте чемно,

Щоб пройшов час недаремно.

Вихователь: Діти, ми вже з вами розглядали різні вишивані речі, а зараз ми детальніше поговоримо про рушники. Подивіться, які гарні в мене рушники. (вихователь показує різні рушники). Давайте пораємося, ніби ми вишивальниці і вишиваємо рушники. Будемо вишивати і співати пісню, яку ми вчили:

Я в садочку сиділа,

Рушничок вишивала.

Мені сонце світило,

Мені шить помагало.

Сюди-туди голка,

Отут буде листя.

Сюди-туди голка,

Отут буде квітка.

(Стук у двері. Заходить лисичка в українському одязі).

Лисичка: Добрий день, діти! Я ішла від Журавля із гостини повз ваш дитячий садок, коли чую - десь дуже гарно співають діти. Прислухалася, а це ви так гарно співаєте. От і зайшла до вас.

Вихователь:Чи розкажемо Лисичці про рушники? Що вишито на рушниках? Що прикрашають рушниками? Діти, коли зустрічають дорогих гостей, теж користуються вишиваними рушниками. На вишиваний рушник кладуть хліб і сіль. Так зустрічають гостей. Ось подивіться, як це робиться. Діти, як ви думаєте, чи можна такими рушниками витирати руки, личко? Ні, звичайно, не можна. Це рушники для прикрас. Для витирання рук є інші рушники. Рушник, в який ми витираємо ручки і личко, називається утирачем. Давайте вивчимо таки малесенький віршик.

Рушник, яким личко витираємо,

Утирачем називаємо.

Вихователь:Діти, чи хочете , щоб я вам розказала про рушник-утирач? Ось цей рушник називається утирачем. Що вишито на цьому рушнику? Так, смужки. Якого вони кольору? (червоного, зеленого, жовтого). Хто згадає, що означає червоний колір ? Так, це радість. А чий колір жовтий? Так, сонечка, а ще це колір колоска, зерна. Цей колір несе добро. А чий колір зелений? Так, травички, листочків, це колір життя. Діти, чи хотіли б ви виготовити такі рушнички?

Лисичка: Я теж хотіла б мати такий рушничок, а ще би я хотіла, щоб ви виготовили утирачі і для моїх лисенят.

Вихователь: Що ж, діти, виготовимо для лисенят рушнички утирачі? Давайте заспіваємо пісню "Я лисичка, я сестричка", а потім покажемо, як ходить лисичка і, крадучись, як лисичка, сядемо за столи виготовляти рушники. Подивіться, який рушник будемо виготовляти. (вихователька показує зразок). Чи всі смужки однакової ширини? Якого кольору широка смужка? Якого кольору вузькі смужки? Викладіть смужки так, як будете наклеювати їх. Коли виклали смужки, приступаєте до наклеювання.

Лисичка: Діти, я щось призабула те слово, яким називають ці рушники. Знаю, що такими рушниками витирають ручки, личка, тіло, а називаються, призабула. Нагадайте мені, будь ласка, як називаються рушнички?

Вихователь:Правильно, діти, ці рушнички називаються утирачами.

Лисичка: Ой, справді, я згадала, це утирачі. Мої лисенята будуть дуже раді мати такі рушники.

(Діти виконують роботу під пісню "Рушничок")

Аналіз робіт дітей. Прощання з лисичкою.

Додаток В

Інтегроване заняття з розвитку мовлення та ліплення "Калачі для Ведмедика"

Мета : поглибити знання дітей про потішки, забавлянки, пестушки. Вчити дітей розігрувати різні сюжети знайомих забавлянок, пісеньок, відтворювати напам'ять їх текст. Продовжувати вчити дітей скочувати шматочки пластиліну поздовжніми рухами, згортаючи одержану форму в кільця. Розвивати бажання ліпити. Виховувати любов до усної народної творчості, акуратність в роботі.

Матеріал: іграшковий ведмедик, керамічний посуд - макітра, тарілка, пластилін, дощечки.

Хід заняття

Вихователь :Діти, сідайте всі гарненько, слухайте мене уважно.

(Стук у двері, заходить ведмедик).

Вихователь:Ой, діти, хто це до нас прийшов? Так, ведмедик. Але щось він засмучений. Чому ти, ведмедику засмучений? Тихіше діти. Послухаємо, що він нам скаже. (Ведмедик виховательці пошепки щось каже).

Вихователь:Ведмедик просить нас допомогти йому. До нього скоро прийдуть гості, але він не встиг напекти бубликів, калачів, хлібчиків. То ж ведмедик просить вас напекти калачів.

Діти, допоможемо ведмедикові? Так, я теж думаю, що ми йому допоможемо і спечемо щось смачненьке.

Сідай, ведмедику, і зачекай, поки калачі спечуться. Діти, згадайте потішки, забавлянки, віршики про бублики, калачі, хлібчик. Давайте розкажемо ведмедикові віршики:

Цить, не плач!

Я спечу тобі калач,

Медом помажу,

Тобі покажу,

А сам з'їм!

Печу, печу хлібчик

Діткам на обидчик:

Меншому - менший,

Старшому - більший, -

Шусть у піч, шусть у піч!

Ой смачні, ой смачні

Бублики у Тані.

Медяні, запашні,

З маком, ще й рум'яні.

Вихователь: Молодці, малята! Ведмедику дуже подобаються ваші віршики. А тепер час розім'ятись.

Фізкультхвилинка:

Я печу, печу, печу (місимо тісто)

Діткам всім по калачу, (виліпляємо колача)

Зверху маком потрушу, (сиплемо мак)

В піч гарячу посаджу. (нахиляємось вперед, садимо в піч )

Випікайтесь, калачі, (заглядаємо в піч)

У натопленій печі!

Буду Діму,Олю, Нату,

Калачами частувати. (простягаємо калачі для пригощання)

Вихователь :Ми дуже гарно повеселилося, а зараз сідайте за столи. Чи хочете ви спекти калачі для ведмедика?

А ще скажіть мені: чия мама чи бабуся пече калачі вдома? З чого вони печуть калачі? Так з муки, борошна.

Після обіду ми вивчимо такий віршик:

Горить вогонь у печі -

Містить мамка калачі.

Біла мука, біленька,

Буде їсти Оленка.

Вихователь: Ми з вами діти, будемо ліпити калачі, бублички з пластиліну. Подивіться, як я буду ліпити калачі, а потім ви це зробите (показ способу виконання роботи) Старайтеся гарно ліпити, щоб ведмедикові і його гостям сподобалися ваші калачі.

Вихователь:Що ж діти, ви напекли ведмедикові багато калачів. Ми з ведмедиком подивимося, які у вас вийшли калачі. Ви, діти молодці!

(Підсумок заняття. Аналіз робіт дітей. Прощання з Ведмедиком.)

Додаток Г

Заняття з розвитку мовлення "Складання казки за віршем"

Мета: продовжувати вчити відгадувати загадки за описом зовнішніх ознак; навчити складати казки за віршем, вчити уважно слухати текст та відповідати на запитання до нього; продовжувати вчити узгоджувати іменник з прикметником; пограти у дидактичну "Добре - погано", вчити пояснювати свої думки; розривати логічне мислення.

Словник: вовнечко, гладеньке, пухнасте, м'яке, тепле, рясне.

Матеріал: вірш П. Воронько "Їжачок", картки для дидактичної гри "Добре - погано", сірники.

Попередня робота: заучування загадок про тварин, читання художніх творів про їжачка, робота з сірничками.

Хід заняття

Вихователь:

Всі на килимок сідаєм.

До роботи приступаєм.

Щоб помилок уникати,

Треба мову добре знати.

Вихователь: Малята , давайте згадаємо загадки про тварин

Діти:Білий бік, довгі вуха, косі очі. (Заєць)

Руда шкіра, пухнастий хвіст, хитрі очі. (Лисиця)

Гострі зуби, злі очі, схожий на собаку. (Вовк)

Пухнасте вовнечко, довгі виси, маленькі вуха. (Кіт)

Сіра спинка, очі - намистинки, шубка з колючок. (Їжак)

(Останню загадку загадує вихователь.)

Вихователь: Діти, давайте пригадаємо, в яких казках, віршах ми зустрічали їжачка?

Діти: оповідання "Як їжачок готувався до зими", казки " Хитрий їжак", "Заєць та їжак"

(Читання вірша П. Воронько "Їжачок").

Засмутився їжачок:

Вовна в нього з голочок.

"В інших вовночка гладенька,

Пух чи пір'ячко легеньке,

А у мене скрізь голки -

Хто погладить - кров з руки".

Тут із лісу вибіг вовк,

Їжачок - мерщій в клубок.

Вовк і спереду і ззаду…

Врешті ткнув клубок з досади…

Проколовши губи й ніс,

Він завив та й геть у ліс.

Звеселився їжачок

Тим, що він із колючок!

Вихователь:

— Де живе їжачок?

— Чому він засмутився?

— Кого міг зустріти їжачок у лісі?

— Чому звеселився їжачок?

Фізична хвилинка:

Їжа, їжа, їжачок

(руки ковзають уздовж тулуба)

Весь в колючках твій бочок.

Їжачок встає раненько.

(руки вгору, підтягування)

Миє шийку він гарненько.

(імітація миття шиї)

Вранці підметає хатку.

(імітація підмітання підлоги віником)

І виходить на зарядку.

(марширувати)

Раз, два, три, чотири, п'ять

(присідання)

Хоче сильним швидко стать.

(показують м'язи на руках).

Вихователь: Діти,а давайте ми з вами створимо книжку!

(Вихователь показує дітям заготівлю на нову книгу, яку пропонує написати разом. Початок кожного речення пропонує вихователь.)

Жив у лісі їжачок.

Одного разу пішов він погуляти.

Біг їжачок і зустрів лисичку.

(Запропонувати дітям обіграти лисичку.)

І побіг їжачок далі, а на зустріч йому зайчик стрибає. (обіграти)

Засмутився їжачок, бачить ведмідь іде. (обіграти)

Іде їжачок по стежці. І раптом наскочив на нього вовк.

Тоді їжак звернувся, вовк сильно наколовся і утік. Їжачок звеселився побіг до дому.

Вихователь звертає увагу на те, що разом вони склали казку за віршем. діти отримують домашнє завдання - намалювати ілюстрації до казки. Дидактичну гра „ Добре - погано".

На килимі розкладаються картки із зображенням слів: школа, дощ, комар, курка, квіти, пташки, собака, сонечко, сніг, книга, бджола, гусінь.

Використовуючи індивідуальний підхід, вихователь пропонує дітям вибрати собі картку, назвати або прочитати слово та відповісти на питання: "Добре чи погане? І чому?"

Вихователь: А тепер сідайте за столики!

Діти отримують завдання викласти казочку на аркуші за допомогою сірників та геометричних фігур.

Наприклад:

(Підсумок заняття)

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз останніх здобутків щодо ефективних методів та методик, направлених на виявлення рівня розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку. Критерії творчих здібностей та їх характеристики. Рівні творчих здібностей та їх особливості.

    статья [28,3 K], добавлен 31.08.2017

  • Методи, прийоми, засоби та проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній методиці вивчення літератури. Місце творів М.В. Гоголя у шкільній програмі з літератури. Програма з розвитку творчих здібностей учнів при вивченні творчості М.В. Гоголя.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 11.03.2010

  • Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Методи та прийоми діагностики творчих здібностей дитини. Декоративно-прикладне мистецтво як засіб впливу на розвиток творчих здібностей старших дошкільників.

    курсовая работа [82,2 K], добавлен 24.04.2016

  • Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми мовленнєвих творчих здібностей у дітей дошкільного віку. Методи розвитку творчих здібностей у дітей. Вимірювання показників сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

    дипломная работа [139,3 K], добавлен 06.12.2008

  • Теоретичні засади розробки проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу. Способи оптимізації викладання. Методичні рекомендації щодо моніторингових досліджень розвитку творчих здібностей.

    курсовая работа [32,6 K], добавлен 08.09.2009

  • Ознаки творчих здібностей. Особливості розвитку та формування творчої уяви та творчого мислення студентської молоді. Формування творчого потенціалу майбутнього викладача. Науково-пошукова діяльність студентів як фактор розвитку їх творчих здібностей.

    реферат [41,4 K], добавлен 05.12.2013

  • Розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Основні педагогічні напрями, завдання та методи з розвитку творчої активності дітей на уроках української мови. Напрямки та зміст роботи вчителя. Навчально-пізнавальна діяльність школярів.

    дипломная работа [68,6 K], добавлен 05.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.