Підсумовуючи вищезазначене, скажемо, що природоохоронну роботу доцільно проводити безперервно на всіх рівнях організації навчально-виховного процесу, з усіх предметів, базуючись на принципах нероздільного зв'язку теорії з практикою, науковості, міжпредметності, індивідуального підходу. Для розвитку природопізнавальних інтересів учнів потрібно використати деякі методичні прийоми: різноманітні за тематикою спостереження, екскурсії, бесіди, конкурси, вікторини, екологічні свята та ін.

2. Процес і результати експериментального дослідження

2.1 Педагогічні умови формування екологічної культури молодших школярів

На сьогоднішній день екологічне виховання у початкових класах не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст екологічного виховання складає «система взаємопов'язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя» [12, 216]. Уроки природознавства, читання, рідної мови і т. ін. покликані виховувати у школярів екологічну культуру та формувати навички природоохоронної діяльності. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно-орієнтованим на екологічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Водночас практика свідчить, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для екологічного виховання, формування екологічної культури учнів, їхньої самостійності, ініціативи у природоохоронній діяльності.

Результати цілеспрямованих досліджень свідчать про те, що екологічне виховання у процесі навчальної діяльності в початковій школі проводиться епізодично, без детально розробленої методики. Проте слід враховувати, що успішність процесу екологічного виховання засобами навчальної діяльності визначається сукупністю взаємопов'язаних педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання екологічно спрямованого матеріалу у початкових класах, а саме:

Цілеспрямованість - підпорядкованість всієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.

Зв'язок з життям - систематичне ознайомлення учнів із екологічною ситуацією у країні, залучення їх до посильної участі в громадсько-корисній роботі.

Наступність - поєднання виховання на уроці та в позакласній роботі екологічного спрямування, неперервне формування екологічної культури учнів в загальноосвітньому педагогічному процесі.

Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості - взаємоінформування учасників виховного процесу про результати виховних впливів, досягнення в природоохоронній діяльності.

Використання краєзнавчого матеріалу - врахування досвіду учнів у природоохоронній діяльності рідного краю, органічний зв'язок з природою рідного краю, наповнення екологічного виховання молодших школярів національним змістом.

Уроки природознавства, читання, образотворчого мистецтва у початковій школі - це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій екологічного спрямування.

Вчитель разом з дітьми може розв'язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами [29, 228]:

- через проблемне викладання знань учителем;

- через організацію частково-пошукової діяльності;

- через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження екологічних проблем у природі, запропонованих учителем чи виявлених за результатами самостійного дослідження.

Реалізація в навчальній роботі засад екологічного виховання учнів робить уроки більш цікавими, змістовними. А участь учнів в екологічному русі забезпечує більш високу їхню пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань. Через екологічну роботу програмовий матеріал з основ наук органічно пов'язується на уроках з місцевим життям, духовними набутками рідної сторони.

За змістом екологічної роботи учні виконують завдання державних, наукових, громадських організацій, державних, народних і шкільних музеїв; здійснюють громадсько-корисну роботу з охорони природи у своїй місцевості, вивчають і пропагують природоохоронні традиції свого народу. Учні можуть вивчити стан забруднення водних ресурсів краю; вести щоденні спостереження за погодою; досліджувати водні джерела та спостерігати за їх станом.

Як показує практика, формування екологічної культури при вивченні навчальних дисциплін має забезпечуватись тісним зв'язком шкільного навчання з життям, що дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в охороні природи [21, 24].

У процесі добору змісту екологічно спрямованого матеріалу важливим критерієм є також його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги забезпечується кількома шляхами: залученням учнів до добору даного матеріалу для уроку. Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення про охорону місцевих рослин, тварин; добирати ілюстрації, виготовляти малюнки. Ще один шлях - вільний вибір учнями відповідних об'єктів для спостережень з наступним обговоренням у класі їх результатів; врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів [6, 35].

Систематичність використання екологічно спрямованого матеріалу забезпечується його регулярним застосуванням на багатьох уроках з різних предметів: природознавство, рідна мова, ознайомлення з навколишнім, читання, образотворче мистецтво і т. ін.). Причому, природоохоронні відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тобто, починаючи навчальний рік, учитель має чітко визначити обсяг екологічних знань та вмінь, який необхідно засвоїти учням [15, 42].

Цілеспрямованість процесу використання екологічно спрямованого матеріалу означає підпорядкування його меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній). При цьому потрібно виходити із багатофункціональності екологічних відомостей, зумовленої специфікою їх змісту та різноплановим пізнавально-виховним навантаженням [20, 53]. Так, екологічно спрямований матеріал, залучений до уроку, може використовуватися для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; актуалізації знань учнів, чуттєвого досвіду; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів; підвищення їх активності; зв'язку навчання з життям.

Використовуючи різноманітні методи формування екологічної культури, слід пам'ятати, що їх ефективність значною мірою визначає узгодженість дій педагогів та батьків. Тому до системи виховних впливів доцільно ввести різноманітної форми роботи з сім'єю відповідної спрямованості. Так, з батьками бажано провести цикл консультацій, під час яких акцентувати увагу на значенні виховання здатності до естетичного сприймання природи для духовного розвитку дитини. Батьків важливо ознайомити з доступними методами, прийомами збагачення естетичних вражень учнів про природу, виховання гуманного ставлення до неї.

Робота з батьками може проводитися у формі семінарів-практикумів, під час яких членів родини навчають процедури проведення з дітьми ігор, завдань тощо.

Ефективними формами роботи з сім'єю є організація «Майстерні краси», у якій батьки разом з учнями можуть виготовляти естетичні предмети, що будуть представлені на конкурси. Тематика конкурсів має бути різноманітною на кращу композицію з сухих квітів, на кращу спільну з батьками розповідь про домашніх тварин, на краще сімейне фото на фоні природи, на кращу домашню квітку тощо.

Будь-яка форма роботи з батьками має проходити в атмосфері позитивно-емоційного настрою, з використанням приємного музичного супроводу. Поставлені виховні завдання можна з успіхом розв'язувати, періодично організовуючи спільні (учні, вчителі, батьки) виїзди до мальовничих куточків природи. У невимушених умовах неформального спілкування можна досягти значно більшого виховного ефекту.

Отже, ще раз загостривши увагу на умовах раціонального формування екологічної культури молодших школярів, тезисно виділимо наступне:

§ у процесі добору екологічно спрямованого матеріалу необхідно дотримуватись критеріїв: науковості, доступності, поліфункціональності, емоційної насиченості та особистісної значущості для учнів початкових класів;

§ використання природоохоронних відомостей має здійснюватися систематично та цілеспрямовано;

§ під час розробки методики використання екологічно спрямованого матеріалу у навчальній діяльності необхідно враховувати пізнавальні особливості молодших школярів, специфіку навчальних предметів й опиратися на пізнавальну активність учнів.

Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання екологічно спрямованого матеріалу на уроках та у позаурочний час, є добір його змісту за сукупністю названих критеріїв. Згідно з ними, цей матеріал має бути науково достовірним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситись із основним програмовим матеріалом, не затіняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності; емоційно насиченим, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці людей та всього живого.

2.2 Методика експериментального дослідження

Вивчення, аналіз та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами в першому розділі дипломної роботи, дозволили сформулювати робочу гіпотезу: система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприятиме розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку.

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності.

Експеримент проходив у три етапи. Теоретичний етап - була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 2 класу, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.

Практичний етап експериментального дослідження був пов'язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв'язанням завдань експерименту, проведенням експерименту у 2 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці.

На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з'ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики формування екологічної культури молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося на базі 2_х класів Глещавецької ЗОШ І-ІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області. Експериментом було охоплено 24 учні експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 26 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.

На початку експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.

На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок молодших школярів з природознавства, рекомендованих Міністерством освіти України ми визначили наступні критерії та рівні оцінювання:

а) «високий рівень»

- учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст екологічних завдань;

- висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання;

б) «достатній рівень»

- учень легко орієнтується на місцевості, робить необхідні висновки;

- фіксує результати спостережень природи рідного краю і самостійно, акуратно їх оформляє;

- з легкою допомогою вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання

б) «середній рівень»

- при викладі матеріалу учень припускається незначних помилок, йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власних спостережень;

- переважає інколи поверхнева обізнаність в галузі екологічних знань;

- робить неповні узагальнення та висновки,

в) «низький рівень»

- екологічні знання поверхневі;

- учневі важко (або він зовсім не може) самостійно підтвердити відповідь прикладами;

- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна.

З метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).

Завдання були запропоновані такі:

1. Жива природа (запиши, що до неї належить) - ______________

_________________________________________________________

Нежива природа (запиши, що до неї належить) - _______________

_________________________________________________________

2. Розгадай ребуси.

_________________________________________________________

3. Що дає людині природа? _________________________________

_________________________________________________________

Результати виконання завдань

Класи	Рівні навчальних досягнень учнів (у%)
	Високий	Достатній	Середній	Початковий
Експериментальний	12	44	38	6
Контрольний	14	40	42	4

Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному і контрольному класах приблизно однакова.

В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 12%, що на 2% менше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі.

Плануючи процес екологічного виховання на уроках та виховних заходах ми враховували необхідність наступних дій:

* визначення місця і функцій процесу екологічного виховання у структурі уроку;

* передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути у позаурочний час;

* визначення змісту, обсягу та форм екологічно спрямованих завдань;

* планування процесу екологічного виховання через подачу навчальних завдань екологічного спрямування невеликими, логічно завершеними частинами;

* підбір наочного дидактичного матеріалу.

З метою формування екологічної культури молодших школярів засобами навчального матеріалу ми підбирали такі завдання:

Екологічні бесіди (можлива тематика)

1. Природа - наш дім

2. Природа і мистецтво

3. Про культуру поводження в природі

4. Як ми допомагаємо природі

5. Ми - друзі природи

6. Дивне поруч

7. Жаліти треба вміти

8. Рослини під нашим захистом

9. Звірі і птахи узимку

10. Де живуть наші менші брати

11. Про тих, кого ми любимо

12. Фарби природи

13. Наш друг - ліс

14. Зелена аптека

15. Птахи - наші друзі

16. Чудеса у твоєму будинку (про живі куточки, кімнатні квіти)

17. Рідні простори

18. Руку дружби - природі

19. Маленькі люди - великі справи

20. Розцвітай, земле, садами.

Гра-драматизація «Брати наші менші»

Гра-подорож «По заповідних куточках України»

* Конкур загадок про природу. Вікторина «Рослини Тернопільської області, що охороняються».

* «Круглий стіл» «Наш помічник - книга» (знайомство з книгами про природу).

* Естафета улюблених занять (догляд за тваринами, рослинами, виготовлення виробів із природного матеріалу, збір марок і листівок, календариків про природу і т. ін.).

Складання і відгадування ребусів про природу.

Пригравання екологічних ситуацій.

Усний журнал «Пори року».

Фестиваль мальованих фільмів «Екологічний мультфільм». Просвітительська робота.

* Розв'язання екологічних задач.

* Вірші і твори про природу.

* Читання художньої літератури про природу.

* Конкурс екологічного малюнка і плаката.

* Творчі завдання з екології.

* Участь у виставках «Зимовий букет», «Природа і фантазія».

Практичні заходи

* Операція «Первоцвіт», «Мурашник», «Прилітай, товаришу птах», «Чисте місто».

* Майстерня Дядечка Дятла (виготовлення годівниць і будиночків для птахів).

* Очищення парку від сушнику.

* Заготівля кормів для птахів.

* Операція «Мій двір - моя турбота».

* Озеленення класу, школи, вулиці, двору. Участь в охороні пам'ятників природи:

* Агітаційна робота: випуск листівок, стінгазет, фотогазет і плакатів.

Розважальні заходи

Свята Весни, Літа, Осені, Зими. Свято Квітів. Свято врожаю. Свято птахів. Лісовий карнавал. Вечір екологічної казки. Проведення ранку «Природа і мистецтво». Конкурси читців, співаків, музикантів (за творами про природу).

Організація екологічного театру. Екологічна стежина.

Наведемо приклади проведених заходів та проаналізуємо їх екологічну спрямованість.

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КРИНИЦЕЮ

(екскурсія)

Мета: Розширити знання дітей про народну символіку. Дати поняття про криницю Виховувати почуття гордості за свій рідний край, бажання берегти природу.

Хід заняття.

Вчитель-вихователь організовує дітей на заняття.

- Діти, сьогодні у нас з вами буде екскурсія. Це буде незвичайна екскурсія. Ми познайомимось з старовинною українською криницею.

Діти виходять на шкільне подвір'я. Їх чекає віз, застелений домотканою рядниною. На місці їх зустрічає господиня. Діти вітаються.

Господиня: - Прошу, прошу, гості дорогенькі, на моє подвір'ячко, на зелене зіллячко. Рада всіх бачити.

Тут чекає вас

Зроблена з каменю,

дерева і криці

старовинная криниця.

(Діти підходять до криниці. Вихователь розповідає).

- А ось перед вами старовинна українська криниця. А ви знаєте, які за формою бувають криниці? Так, круглі, квадратні.

- А з чого вони бувають зроблені? Вірно, з каміння, і дерева. А хто мені скаже, як називається ця криниця? Правильно, криниця-журавель. А чому саме так називається, не знаєте? Ось послухайте, що я вам розповім. Між людей ходить така легенда. Колись у сиву давнину мале хлоп'я загубилось у лісі. Воно заблукало і захотіло пити. Хлопчик натрапив у лісі на глибоку криницю. Він зовсім знесилився і не зміг дістати з криниці води. Де не візьмись, в небі з'явився журавель. Він спустився біля криниці і, нагнувши свою довгу шию, дістав води з криниці. Хлопчик напився і подякував журавлеві. У дитини прибуло сили, і він знайшов стежку додому. Після того випадку люди в пам'ять про доброго птаха стали робити криниці, схожі на журавлів. А назвали криницю Журавель. Подивіться ще раз уважно на криницю. Всі розглянули її? Ось ця кам'яна частина називається цямриння, а верхня дерев'яна - журавель. Каміння для криниці беруть не просте, що лежить під ногами будь-де, а возять його з річки. Воно повинно бути гладеньке, шліфоване. А самого журавля роблять з дуба, щоб він був міцний. Прикрашають різьбою.

- Діти, а як ви думаєте, зруб криниці або цямриння, роблять лише з каменю? Правильно, ще цямриння буває дерев'яне, його викладають з колод, ось таких, що лежать збоку криниці. Тоді криниця-журавель виглядає ось так. (Показує картинку).

- То як називається нижня частина криниці? Якою вона буває?

- Як називається верхня частина криниці? З чого її роблять? Чим прикрашають?

- Діти, а чи хочете ви себе відчувати хоч трішки маленькими журавлями? Журавлі найбільше люблять ті місця, де трава висока, густа. Ось давайте і ми з вами відшукаємо тут найзеленішу, найгустішу. (Діти ходять по подвір'ю і знаходять найгустішу траву біля криниці.).

- Відшукали? Де вона росте? Так, біля криниці. Дуже добре ви шукали. А тепер сядьте, спочиньте і послухайте мене.

У народі кажуть: де вода, там і життя. То ж недарма з давніх-давен зберігся звичай, що криницю копати в будь-якому місці не можна. В кожному селі шукають місце криниці по-своєму. Ось у цьому селі колись жив дід, який ходив по селі і шукав місце, де можна копати криницю. Там, де густа і зелена трава, він прикладав вухо до землі і слухав, чи шумить вода. Там, де він чув шум води, копали криницю. Вода в ній була чиста, холодна і смачна. Воду з криниці п'ють, нею миються, в ній перуть одяг. Раніше не могли в кожному дворі поставити криницю. Могла бути одна-дві криниці на все село, тому люди ходили по воду далеко, взявши коромисла і відра.

Ось подивіться, як наша господиня йде по воду. Через плече у неї коромисло. На ньому два дерев'яних відра, їх називали в давнину коновками. Господиня начеплює коновку на журавель і дістає воду. (Частує нею дітей і примовляє:

Із криниці-студениці,

Що під вишнями в саду,

Я водиці-льодяниці

У відерці наберу.

Дам напитися, освіжитися

я малятам в холодку,

їм водиця-льодяниця

Буде завжди до смаку.

Діти дякують. Вчитель запитує у дітей.

- Чи смачна вода? А яка ще вода буває? А ви знаєте:, чому вона холодна і чиста? Тому, що в криниці б'є джерело. А джерельна вода дуже холодна і смачна. Смачнішої від джерельної немає ніде. А чи бачили ви ще де-небудь джерела? Так, у лісі.

Учень розповідає вірш М. Чумарної «Лісове джерельце».

Лісове джерельце,

Добре в нього серце,

Всім дає водиці,

І звірятку, й птиці,

Дереву й травиці, Квітці і людині,

Тому не міліє,

Дзюркотить, радіє,

Із лісів дзвінкою

Витіка водою.

Вчитель разом з учнями дякує господині за гостину.

Підсумок заняття.

Запропонована форма роботи забезпечує розвиток спостережливості школярів, їх моральних почуттів, щодо збереження природи, захисту її, любові до неї. Разом з тим, такий урок-екскурсія забезпечує розвиток естетичних почуттів, довільної уваги, вміння конкретизувати та класифікувати об'єкти та явища оточуючого світу.

БРАТИ НАШІ МЕНШІ

Гра-драматизація

Програмові завдання: закріпити знання про єдність усіх живих істот на Землі, розвивати допитливість, виховувати гуманне ставлення до тварин.

Головні дійові особи: казкар, хлопчик, дівчинка, чоловік, птах, риба, бджола.

В епізодах: птахи (не більше трьох), комахи (бабка, метелик), морські тварини (мушля, морський коник).

Декорація: хатинка, біля хатинки лавка.

Входить казкар

Казкар. Любі друзі, сьогодні ви почуєте чудову казку про те, як хлопчик та дівчинка мріяли політати в небі, потрапити на морське дно та зазирнути у самісіньке осердя квітки. А чи здійснилася їхня мрія - зараз дізнаєтеся.

У сиву давнину жили собі чоловік та жінка у маленькій хатинці біля моря, попід високою горою. Мали двоє діточок - хлопчика й дівчинку. І не було, крім них, на всій Землі анікогісінько. Якось діти почали із татом розмову…

Казкар іде геть. З'являється чоловік, сідає на лавку біля хатинки. До нього підбігають діти.

Хлопчик. Тату, ми щодня милуємось горою, як гордо вона здіймається аж до самого неба. Не можемо надивитися на красу моря - синього та безкрайого.

Дівчинка. Так, так, татусю, і ми дуже хочемо піднятися до неба та подивитися, чи справді море безкрає. А що ховається за горою? Але ж ми не можемо відірватися від землі. Як нам вчинити?

Чоловік (замислившись). Діточки мої, ви - люди, а людина не може літати, бо не має крил. Та мине час, і з'явиться у вас крилатий брат - ось він літатиме, побачить все з високого неба. І вам розповість. А зараз ходімо додому, бо вже сутеніє.

Виходять. З'являється казкар.

Казкар. Минув час, і з'явився у дітей брат - білокрилий птах. А згодом від нього пішли різні птахи - великі й маленькі, чорні й різнобарвні.

Під музику «влітає» білокрилий птах, а слідом - інші птахи виконують танок і «вилітають».

Казкар. Діти пишалися своїм меншим братом, бо він умів літати А той багато розповідав їм про свої враження від польотів. Хлопчик і дівчинка ніби на власні очі побачили зблизька кучеряві хмари, зелені ліси й рівнини за морем, стрімкі річки, що в горах, золотаві пустелі, що по той бік гори.

Полюбили діти свого меншого брата, піклувалися про нього. Взимку годували й захищали від негоди, змайструвавши йому на дереві невеличкий будиночок.

Одного разу брат і сестра знову прийшли до батька із запитаннями…

Казкар іде геть, з'являється чоловік. Він сідає на лавці, починає майструвати. Підбігають діти.

Дівчинка. Тату, ми дізналися від свого брата-птаха, що у заморських краях росте безліч чарівних квітів. Ми бачили тільки ті квітки, що ростуть на нашій горі, та й то здалека.

Хлопчик. А нам так хочеться роздивитися квіти зблизька й побачити, що є всередині квіточки. Але ж на гору не дістанешся, бо крута.

Чоловік. Любі мої, ось мине час, і з'явиться у вас сестра, яка дістанеться до тих квітів. А зараз ходімо додому.

Виходять. З'являється казкар.

Казкар. Довго чекали діти і ось з'явилася у них сестра-бджілка, а разом із нею й інші комахи - бабки, метелики, жуки.

Під музику «влітають» бджілка, бабка, метелик. Із квітками в руках, виконують танок, зникають.

Казкар. Бджілка літала далеко-далеко, де ростуть чудові запашні квіти, та збирала їх солодкий нектар. Вона багато розповідала дітям про різноманітний веселковий світ рослин, їх чарівний аромат. Діти любили свою меншу сестру, дбали про неї. Вони змайстрували їй теплого вулика, щоб було де сховатися від негоди та лютої зими. А бджілка дарувала їм духмяний мед.

Минув час. Якось брат і сестра знову звернулися до батька.

Казкар іде геть. Входить чоловік сідає на лавку. До нього підбігають діти.

Хлопчик. Тату, ми вже знаємо, що за морем та за горою є пустелі, ліси, рівнини й інші моря.

Дівчинка. Проте, татусю, хочеться дізнатися, яке море завглибшки і чи живе хтось у морській воді. Чи можна нам пірнути й подивитися?

Чоловік. Діточки мої, на жаль, людина не може довго знаходитися під водою. Проте не засмучуйтеся. Мине час, і з'явиться у вас менша сестра, яка зможе плавати глибоко в морі. Ось вона й розповість вам, чи є життя в морських глибинах. А зараз ходімо, допоможемо матусі у господарстві.

Виходять. З'являється казкар.

Казкар. Діти з нетерпінням чекали на сестру, яка вмітиме опускатися на дно морське. І ось одного дня…

Казкар іде геть. З'являється чоловік.

Чоловік. Гей, діти, біжіть мерщій до моря зустрітися з сестрою меншою.

Підбігають зраділі діти.

Чоловік. Ось вона, ваша сестра-рибка. Вона розповість вам про те, чим ви цікавилися.

Під тиху музику з'являється рибка.

Рибка. Любі мої братику й сестричко. Підводний світ дуже багатий. Там є безліч рослин казкової краси. Живуть там різноманітні риби й тварини, малесенькі та велетенські.

Музика звучить голосніше. З'являються інші мешканці моря й разом з рибкою виконують танок.

Рибка. Наші морські родичі не можуть жити без води. Тому, рідні мої, прошу вас, як побачите рибку чи якусь водяну істоту, яка випадково опинилася на березі - мерщій опустіть її у воду, щоб не загинула, врятуйте їй життя. Обіцяєте?

Чоловік і діти (разом). Обіцяємо.

Рибка. До побачення.

Морські істоти зникають.

Діти. До побачення.

Діти й чоловік ідуть геть. З'являється казкар.

Казкар. З того часу на землі з'явилося безліч пташок, комах, мешканців водойм. Брат і сестра стали дорослими. Вони все життя пам'ятали, що поряд з ними усюди - на землі, у повітрі, у воді - живуть їхні менші брати, і завжди приходили їм на допомогу в скрутну годину.

Любі діти, а чи піклуєтесь ви про братів ваших менших?

Звучить музика. Усі дійові особи з'являються на сцені, тримаючись за руки і всміхаючись одне одному.

Кінець

Конспект уроку

Тема: Охорона тварин. Тварини з Червоної книги України.

Мета: дати уявлення про Червону книгу України, місце в ній тварин, необхідність їх охорони; виховувати відповідальне ставлення до збереження природи, прагнення брати участь у природоохоронній діяльності; розвивати навички культурного поводження серед природи.

План уроку:

Фенологічні спостереження.

І. Мотивація.

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

ІV. Інтерактивна вправа 1.

V. Інтерактивна вправа 2.

VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Хід уроку

Організація до уроку.

Подивіться, будь ласка, чи все ви приготували до уроку. Погляньте один на одного, посміхніться, побажайте один одному гарного уроку. Сядьте рівненько. Розпочнемо урок!

Фенологічні спостереження.

Ви сьогодні йшли до школи, спостерігали за природою. Скажіть, які зміни відбулися в живій природі, порівняно з ранньою весною? (розпускаються листочки, квіточки, зазеленіла трав, літають комашки).

А які зміни відбулися в неживій природі? (Яскравіше світить сонечко, стало тепліше).

І. Мотивація.

Земля - чудова, прекрасна планета. І все навкруги тішить око. І кожна тваринка, кожна рослинка має свою неповторну красу.

1. Вправа «Незакінчене речення». Закінчити речення, розпочате вчителем.

1. На мою думку, охороняти природу потрібно тому, що… (без неї не може жити людина).

2. На мою думку, охороняти природу потрібно… (кожній людині).

3. Людина - це теж… (частина живої природи).

4. Тварини дають людині… (одяг, молоко, м'ясо).

2. Прослуховування казки «Велика бура собака» (аудіозапис).

А зараз, подивіться на всі ці малюнки, пригадайте про що ми говорили, і скажіть, яка ж тема сьогоднішнього уроку? (після прослуховування думок, вчитель відкриває тему уроку).

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Колективне читання теми уроку, записаної на дошці.

Технологія «Мозковий штурм». Що я буду знати після сьогоднішнього уроку (жодна думка не заперечується, не обговорюється).

ІІІ. Надання необхідної інформації.

Перегляд комп'ютерної презентації на тему: «Охорона тварин. Червона книга України».

Коротка розповідь вчителя про охорону тварин, як підсумок презентації. Розгляд наочності, яка не ввійшла до презентації.

ІV. Інтерактивна вправа 1. «Метод «Прес». Поділ на пари.

а). Чи потрібно охороняти тварин?

«Я вважаю, що…» (охороняти тварин необхідно);

«…тому, що…» (без них не зможе жити людина);

«…наприклад…» (якщо тварини загинуть, то і людина не буде мати, що їсти, не зможе отримувати теплий одяг);

«Таким чином…» (охорона тварин - дуже корисна справа).

б) Для чого назви деяких тварин, поміщають до Червоної книги?

«Я вважаю, що…» (таке роблять для того, щоб люди знали, яких тварин слід оберігати);

«…тому, що…» (багато людей не знають, які саме тварини перебувають на межі зникнення);

«…наприклад…» (вуж, ящірка, беркут);

«Таким чином…» (У Червоній книзі ми знаходимо тих тварин, яких слід оберігати).

V. Інтерактивна вправа 2. «Питання - відповідь».

Клас поділяється на 2 групи. Кожна група готує ряд запитань і відповідей з теми (3-5 хвилин). Пізніше учні обмінюються запитаннями.

VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Підсумовування результатів діяльності на основі висловлених думок у «Мозковому штурмі».

Домашнє завдання.

Також у додатках наводимо зразки інших виховних заходів, які ми пропонуємо для проведення для формування екологічної культури.

Застосування наведених форм роботи сприяє формуванню таких якостей як розподіл уваги, її концентрація, володіння мовлення мовленням, жестами та мімікою. Завдання розвивають абстрактне мислення, аналітичне сприймання, творчість, уяву, фантазію. Раціональне поєднання різноманітних форм роботи сприятиме формуванню інтересу до екологічного матеріалу, готовності до самостійної роботи щодо збереження та захисту природи.

В кінці експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення позитивної динаміки рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.

З цією метою були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).

Завдання були запропоновані такі:

1. Напиши, яку користь приносять людям птахи.

2. Заповни таблицю.

Звір	Дикий чи свійський	Хижий, рослиноїдний чи всеїдний
Куниця
Свиня
Коза
Лось
Ведмідь

3. Закресли те, що шкодить тваринам.

Результати виконання завдань

Класи	Рівні навчальних досягнень учнів (у%)
	Високий	Достатній	Середній	Початковий
Експериментальний	22	46	32	-
Контрольний	14	42	40	4

Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному у порівнянні з результатами на початку.

В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 22%, що на 8% більше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі. На середній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 8% менше, ніж у контрольному.

Наведені результати контрольних зрізів свідчать про те, що система пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку. А отже гіпотеза нашого дослідження справдилася.

2.3 Результати експериментального дослідження

Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів початкових класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв'язків у природі, взаємозалежності між її об'єктами та явищами.

Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв'язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.

Аналіз контрольних робіт показав причини припускання учнями помилок:

- теоретичний матеріал не пов'язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя;

- при роботі з дітьми рідко використовуються форми самостійного дослідницького характеру;

- несистематично використовуються завдання творчого змісту.

В наслідок цього учні допускають помилки при:

- потребі пов'язати теорію (матеріал підручника, розповідь вчителя) з практичною діяльністю;

- наведенні конкретних прикладів із життя;

- встановленні взаємозв'язків;

- самостійній роботі, особливо дослідницькій;

- обґрунтуванні власних відповідей.

Разом з тим, після виправлення вищенаведених педагогічних помилок, можемо показати результати нашого експерименту, які видно з графіку.

Графік 1. Показники рівня сформованості екологічної культури молодших школярів у наслідок педагогічного експерименту

Розроблена експериментальна методика 10% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень. При цьому, на 6% зменшилась кількість учнів із показниками середнього рівня, а учнів з початковим рівнем не стало.

Отже, основними науковими результатами дослідження, на нашу думку, є розроблена і обґрунтована нами методика роботи з ефективного формування екологічної культури молодших школярів, а також визначення педагогічних умов такого формування.

Якісно-кількісний аналіз контрольних зрізів підтвердив ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи, адже 22% учнів покращили свій рівень навчальних досягнень.

Отже, запропонована нами методика із використанням педагогічних умов цілеспрямованості, зв'язку з життям, наступності, єдності вимог школи, сім'ї і громадськості та застосування краєзнавчого матеріалу є ефективною формою роботи з формування екологічної культури учнів початкових класів.

Висновки

Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, - створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства (в числі і екологічні). Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб'єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб'єктом своєї життєдіяльності.

Актуальність проблеми розвитку екологічної культури випливає сама собою. Адже, як відомо, у сучасному світі намітилося немало негативних тенденцій в екології.

Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а людина - частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.

Багато уваги формуванню екологічної культури молодших учнів приділяв В.О. Сухомлинський. Працюючи в Павлиській школі, учений справді створив оригінальну систему екологічного навчання молодших школярів. Змістом цієї системи Василь Олександрович вважав:

1) досягнення тісного взаємозв'язку людини і природи;

2) проведення уроків мислення в природі;

3) систему творчих робіт екологічного спрямування;

4) стимулювання інтелектуальних і естетичних почуттів дитини.

Гіпотезу нашого дослідження про те, що формування екологічної культури учнів буде більш раціональним і продуктивним за умови оптимального використання різноманітних завдань, ігор екологічного спрямування, ми перевірили на матеріалі проведених нами уроків, бесід з вчителями, спостережень навчально-виховного процесу. Варто сказати, що результати експериментального дослідження підтвердили правильність нашої гіпотези.

Таким чином, як показали результати педагогічного експерименту, якісні зміни освіти починаються з формування нового погляду вчителя на своє місце і роль у навчальному процесі, нового ставлення до учня. Емоційний комфорт, набуття нового особистісного досвіду людських стосунків, що ґрунтуються на само- і взаємоприйнятті та підтримці, цінність розвитку і саморозвитку - всі ці завдання освіти стосуються не тільки учнів, а й учителів.

Професійні завдання педагога, що займається екологічною освітою, потребують від нього, як показує дослідження, нового ставлення до самого себе, проникнення у свій внутрішній світ, професійного самовдосконалення.

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи в школі. - К., 1973.

2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. Підручник. - К.: Либідь, 1996. - 288 с.

3. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М.: Педагогика, 1968. - 412 с.

4. Бугай О.В., Білокопитова В.С. Завдання для тематичного контролю знань з біології. 6 клас. - Харків: Ранок, 2001. - 64 с.

5. Ващенко Н.І. З досвіду екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. - 1990. - №8. - С. 40-44.

6. Виховуємо екологічну культуру // Початкова освіта. - 2004. - №14. - С. 2.

7. Гавриленко О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 42-45.

8. Глухова Н. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу // Дошкільне виховання. - 2001. - №10. - С. 16-19.

9. Горелов Л.А. Экология. - М: Центр, 2000. - С. 192-208.

10. Дивосвіт природи / Чернігівщини. Книга 1. Зелений оксамит лісів: Навч. посіб. для вчителів / Колектив авторів. - Чернігів, 2001. - 52 с.

11. Дерябо С.Д., Ясвин Б.А. Екологическая педагогика й психология. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 480 с.

12. Екологічне виховання в початковій школі / Упоряд.: І. Васильченко, О. Кондратюк. - К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2005. - 128 с.

13. Екологічні ігри на природі // Хімія. Біологія. - 2004, грудень. - №68, 72.

14. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - №8. - С. 40-43.

15. Іванова О. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №12. - С. 25-26.

16. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - №8. - С. 40-42.

17. Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. - 1999. - №4. - С. 107-115.

18. Ідеї формування екологічної культури молодших школярів у педагогічній спадщині В. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка: Педагогіка. - Тернопіль. - 2002. - Вип. 5. - С. 56-59.

19. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. -1998. - №9. - С. 31-34.

20. Карпенко Ю.О., Графік М.В. Загадковими стежками «Ялівщини». - Чернігів, 2002. - 40 с.

21. Карпенко Ю.О., Графік М.В. Зелений туризм на Чернігівщині. - Чернігів, 2003. - 100 с.

22. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К., 1997.

23. Ковальчук І. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 13-17.

24. Колесник М.О., Грубінко В.В. Екологічне виховання учнів на засадах «глибинної екології» / Методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів та вчителів. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2002. - 52 с.

25. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів // Екологічний вісник. - 2006. - С. 80-85

26. Крисоченко В.С. Екологічна культура. - К.: Заповіт, 1996. - С. 13-23, 216-251.

27. Клименко С. Трудове виховання як компонент природоохоронної справи // Початкова школа. - 1998. - №9. - С. 35-37.

28. Ковальчук І. Актуальні проблеми екологічної освіти та виховання / Ковальчук І., Ковальчук Т. // Педагогічна думка. - 2005. - №4. - С. 80-85.

29. Ковальчук І. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. -1999. - №10. - С. 17-19.

30. Колесник М.О. Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів // Екологічний вісник. - 2006. - №3. - С. 15-19.

31. Коренева І. Правові аспекти екологічного виховання // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 19-20.

32. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции // Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К. Вилонаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: Педагогика, 1984. - С. 162-171.

33. Маркова А. Формування мотивації навчання в шкільному віці. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.

34. Маршицька В. Екологічні проекти // Дошкільне виховання. - 2001. - №5. - С. 14-16.

35. Плахотип О. Як ми хочемо прогресу: екологічна освіта школярів // Світло. - 2000. - №3. - С. 37-39.

36. Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання. - 2001. - №6. - С. 19-216.

37. Подласый. И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.1: Общие основи. Процесе обучения. - 576 с.

38. Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1980.

39. Русак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. - 2003, травень. - №28.

40. Радченко Т., Кудлай С. Екологічне навчання і виховання молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - №3. - С. 14-15.

41. Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор // Рідна школа. - 1999. - №2. - С. 44-46.

42. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №7. - С. 23-24.

43. Різник Л Проблеми екологічного виховання молодших школярів // Школа першого ступеня: теорія та практика. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип. 1. - С. 112-123.

44. Руденко Л. Народні традиції в екологічному вихованні учнів // Рідна школа. - 2001. - №2. - С. 38-40.

45. Современные проблеми экологии /ред. А. Касьяна/. - М.: Просвещение, 1997. - 94 с.

46. Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. - 1999. - №4. - С. 12-14.

47. Тарасенко Г. Вчимося шанувати життя у природі // Початкова школа. - 2001. - №6. - С. 27-30.

48. Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. - 1998. - №4. - С. 30-32.

49. Ткачук Г.П. Формування екологічної культури учнів. - К.: Т-во «Знання» УРСР, 1988. - 32 с.

50. Формування екологічної культури учнів // Рідна школа. - 2003, №8. - С. 50-51.

51. Химинець О.В., Химинець В.В. проблеми екологічного виховання учнів. - Ужгород, 1995. - 94 с.

52. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - №4. - С. 38-40.

53. Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. - 1999. - №10. - С. 21-22.

54. Царик Л. Грубінко В. До концепції національної програми екологічної освіти і виховання у загальноосвітній школі / Еколого-географічні дослідження в сучасній науці. - Тернопіль, 1999. - С. 83-84.

55. Шаповал О. Рухливі ігри екологічного спрямування // Початкова школа. - 1999. - №4. - С. 22-24.

56. Шарко В.Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики. - К., 1990. - 207 с.

57. Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. - 1993. - №10. - С. 39-40.