Риторика української мови в загальноосвітньому і вищому навчальному закладах

Зі стабілізацією суспільного життя у другій половині XX ст. постає дедалі більша потреба в риториці не в самій лише Україні. Проте XX ст. нічого суттєвого в цій галузі не створило, видавалися тільки посібники, написані згідно з канонами античної риторики. Риторику було трактовано як беззмістовну пишноту вислову, її перестають викладати у вузах і школах; у філологічній освіті вона поглинається почасти теорією літератури (наприклад, вчення про стилістичні фігури стає частиною поетики поруч з вченням про тропи). Дослідники вважають, що це була криза риторики як науки і як навчальної дисципліни. Якщо в окремих вишах колишнього Радянського Союзу риторику й читали студентам, то тільки з ініціативи викладачів-ентузіастів на рівні спецкурсів.

Що ж до викладання риторики в Західній Європі чи у США, то тут воно поновилося з кінця 50-х років. А з появою таких шкіл, як група “µ” (“Мю”) у Бельгії та Франції, риторику взагалі почали вважати одним із найцікавіших, найактуальніших і найперспективніших напрямів функціонально-комунікативного підходу до вивчення мови.

Сучасний процес розвитку риторики як навчальної дисципліни пов'язаний з процесами, що відбуваються у системі освіти взагалі. Болонський процес, до норм якого інтегрується вітчизняний освітній простір, передбачає перевірку знань учнів і студентів головним чином шляхом написання тестів та модулів, це може стати причиною того, що через кілька років молоде покоління не вмітиме аргументовано висловлювати свою думку, не кажучи вже про вміння публічно виступати і переконувати. Складаються сприятливі умови для того, щоб, наприклад, студентами філологічного факультету (а це -- майбутні вчителі) ставали “німі” люди, які чудово виконуватимуть письмові завдання, але аж ніяк не зможуть бути комунікативно компетентними вчителями рідної чи іноземної мови. Інтенсивне впровадження риторики в навчальні програми всіх рівнів освіти, безперечно, повинно бути. Цьому сприяють зміни, які відбуваються в сучасному мовознавстві. В останні десятиліття в науці про мову стався певний злам. Мову перестали вивчати як виключно інструмент чи засіб обміну інформацією. Тому що насправді комунікація -- це не просто передавання інформації від адресанта до адресата, від мовця до слухача, від автора до читача. Це -- вплив на душу, почуття і розум особистості. Риторика з напівсхоластичної науки про пишне мовлення (так її витлумачували в середньовіччі) стає наукою про ефективне спілкування у всіх можливих життєвих комунікаціях.

Можемо зробити висновок, що у різні часи було неоднакове ставлення до риторики як навчальної дисципліни. Цінували її у Давній Греції за те, що вона була основним інструментом вирішення суспільних та судових суперечок. Розквіту набуває ця дисципліна у стінах Києво-Могилянської академії та Переяславського колегіуму. У XIX-XX ст. риторика як самостійна дисципліна майже не розвивається, вона або взагалі не викладається або входить до складу інших дисциплін. На сучасному етапі розвитку освіти риторику включено до навчальних програм не лише вищих навчальних закладів, а й загальноосвітніх навчальних закладів. Хоча системне викладання риторики майже не притаманне.

2.2 Стан навчально-методичного забезпечення з риторики в загальноосвітньому закладі

Сучасний процес розвитку риторики як навчальної дисципліни пов'язаний з процесами, що відбуваються у системі освіти взагалі. Потрібно відмітити те, що на даному етапі розвитку освіти помітні зрушення в бік “риторизації” навчання. Але риторика як дисципліна так і не знайшла місце серед навчальних предметів, її не введено до програм, на відміну від сусідньої Росії, де риторику вивчають в школі, і розроблений комплекс підручників для 1-11 класів (автор Т.А.Ладиженська) [45]. Загальна мета дисципліни - навчання успішному спілкуванню. У зміст шкільної риторики у Росії включено: 1) понятійний апарат (комунікативна ситуація, види спілкування, мовні жанри, їх структурні і стильові особливості і т.д.); 2) інструментальні знання про способи діяльності (типи інструкцій, практичних рекомендацій і т.д.); 3) уміння спілкуватися (аналізувати і оцінювати спілкування, реалізувати мовний жанр у співвідношенні з ситуацією спілкування, у тому числі з комунікативною задачею, характеристиками адресата і т.д.); 4) морально-риторичні ідеї (відповідальність за вимовлене слово, важливість володіння словом у сучасному світі і т.д.).

В Україні у зв'язку з тим , що риторику як окремий навчальний предмет у школі не вивчають, не існує і підручників з ораторського мистецтва як таких. Є окремі авторські підручники для деяких класів. Проаналізувавши програму з української мови [30], ми з'ясували, що елементи ораторського мистецтва учні вивчають паралельно з отриманням знань з мови. Наприклад, у 5 класі учні мають удосконалювати вміння складати й поліпшувати висловлювання на основі використання власного досвіду, вміти лаконічно формулювати теми усних і письмових висловлювань, переказувати своїми словами сприйняту інформацію, використовуючи у висновку прислів'я і приказки, давати визначення понять, складати висловлювання типу опису і розповіді, а також діалоги, застосовуючи риторичні засоби для привернення уваги до адресата повідомлення та ін. У 6 класі учням пропонується будувати власні висловлювання на певну тему з використанням вставних слів, однорідних членів речення, розуміти роль прикметників-епітетів у розкритті задуму висловлювання та ін. Семикласники мають, наприклад, складати висловлювання у художньому стилі з дієсловами у 2 ос. однини; зразки ділових паперів (інструкція) з дієсловами у 3 особі множини, вміти використовувати прийменник в мовленні для відтворення логічних зв'язків, використовувати вигуки для надання висловлюванню експресії і виразності та ін. У 8 класі діти мають навчитися використовувати ключові слова для підготовки усного висловлювання, вміти застосовувати морфологічні і синтаксичні засоби привернення уваги слухачів та вираження особистого ставлення до висловлюваного та ін.. У 9 класі учні мають вміти використовувати цитування, уособлення як виражальні засоби усного і писемного мовлення, застосовувати безсполучникові складні речення у висловлюваннях розмовного, публіцистичного і художнього стилів та ін.. У 10 класі учні мають самостійно обирати тему бесіди, визначати її зміст, добирати цікаві, переконливі аргументи на захист своїє позиції, у тому числі і з власного життєвого досвіду, використовувати формули мовленнєвого етикету, висловлює особисту позицію щодо теми, яка обговорюється, готує і виголошує виступи на зборах і семінарах. У 11 класі учні повинні знати вимоги до гарного мовлення, їх основні ознаки, визначати мовлення правильне і комунікативно доцільне, складати власні, усні, письмові висловлювання різних стилів, типів і жанрів мовлення, складати і розігрувати діалог відповідно до запропонованої ситуації, діалог-обмін думками, враженнями, самостійно визначати тему діалогу і його зміст. Вивчення мови у 12 класі повністю побудоване у руслі риторики, подані такі теми, наприклад, “Загальні відомості по виникнення і розвиток риторики як мистецтва красномовства”, “Ораторське мистецтво Стародавнього світу”, “Види красномовства”, “Публічний монолог і публічний діалог”, “Полемічний діалог”, “Дискусія”, “Виступ з ораторською промовою”, “Основні способи виступу”, “Використання прийомів встановлення і збереження контакту з аудиторією”, “Особливості колективного виступу” та ін.. Тобто учні отримують не лише знання про риторику як науку, але вчаться гарно виступати перед публікою, переконувати, зацікавлювати аудиторію, і, звичайно, мати виразне, правильне мовлення.

Проаналізувавши програму для профільного навчання учнів ЗНЗ з української мови (10-11 класи) [40], також помітили, що риториці увага приділяється. Для розгляду в 11 класі учням запропоновані наступні блоки з риторики: “Лінгвістична риторика” (8 год.), під час вивчення якого учні отримують знання про риторику як науку, її роль у професійній діяльності, основні поняття риторики; “З історії риторики й ораторського мистецтва” (4 год.), де розглядаються риторика Давньої Греції, Риму, вітчизняна риторика, розвиток риторичних традицій в Україні; “Основи ораторського мистецтва” (8 год.), де вивчаються види красномовства (академічне, ділове, судове, духовне, соціально-побутове), театральна і педагогічна риторика, види ораторського мистецтва за метою висловлення. Тобто на рівні школи подаються лише основи знань з риторики. Але нашою метою є все ж розгляд підручників, які пропонуються з риторики для загальноосвітнього навчального закладу, адже про те, що дитяча риторика повинна зайнята своє чільне місце у системі навчальних дисциплін вказує той факт, що 1877 року вийшла “ Дитяча риторика, чи Розсудливий вітія до користь і вживання юнацтва сочинённый”. У назві книжки точно відбитий її адресат: діти, юнацтво. Адресатно - орієнтований підручник риторики отримав поширення у Росії.

Доцільно розпочати розгляд наявних підручників із навчальних посібників з риторики для початкової школи, адже цей навчальний предмет запропонований як курс за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів, для нього створена і відповідна програма [20] і підручники (автори В. Науменко, М.Захарійчук). На початку посібника (“Риторика 1 кл.” ) [21] подані мовні позначення, які будуть супроводжувати учня протягом кожного заняття: Риторинка, хлопчик із мікрофоном, хлопчик у навушниках.

На першій сторінці першокласників зустрічає велична Риторика в образі красивої мудрої жінки в античному одязі зі свитками в руках, на яких різними мовами написані висловлювання (українською, англійською, німецькою, латинською), “говори красиво, щиро, мудро”. Цим автори посібника хотіли підкреслити думку, що риторика - давня наука, яка об'єднує всі народи й потрібна в усі часи.

Наступний розворот знайомить учнів з головними героями, які допомагатимуть дітям засвоювати матеріал: Риторинка й торба Ляпа. Риторинка дає поради, як спілкуватися. Вона одягнена в плаття у вигляді лілії. Лілія, як відомо, символ краси й красномовства. Отже, усі поради Риторинки дитина буде намагатися сприйняти серцем і розумом, використовуватиме їх у житті. З торбою Ляпою діти знайомляться, прослухавши казку. Чільне місце на сторінках посібника відведено артикуляційним вправам, які бажано проводити на початку уроку. Вони спрямовуються на розвиток мовленнєвого апарату, дикції, дихання.

Особливим потенціалом “Риторика” для 2 класу [22] є взаємодія, яка спрямована на взаєморозуміння партнерів, тому запропоновані наступні теми: “Теплі слова”, “Прощання”, “Зустріч”, “Розмова по телефону”, “Звертання”, “Ввічлива відмова”, “Компліменти”, “Усмішка”, “Слова подяки”, “Переконання”, “Встановлення контакту”, “Гідність” та інші. На сторінках “Риторики” (3 кл.)[23] подається короткий теоретичний матеріал, який включає різноманітні поради, висловлювання, схеми, визначення понять. Для кращого усвідомлення теоретичного матеріалу, він вкладений в уста помічників, а саме: Риторинки - мешканки країни Красного спілкування. Вона любить розповідати про все, що знає з історії і культури спілкування; Курсарик - мешканець Комп'ютерної країни. Він із задоволенням розповідає, що відбувається в інших країнах: як там спілкуються, які існують правила спілкування. Вірус - розбишака, який заважає спілкуванню інших героїв. Він радіє, коли щось не виходить і боїться тільки Антивіруса. Останній суворо стоїть на сторожі чистоти мовлення і веде непримиренну боротьбу з Вірусом. Навчальний зміст “Риторики” (3 кл.) розширений такими темами як: “Мовленнєві ролі”, “Шляхетність”, “Мовчання”, “Тон, інтонація”, “Погляд, очі”, “Пауза”, “Постава”, “Візитка”, “Етикет у мережі інтернет”, “Листування”. Окремий розділ “Будова тексту. Оформлення думки” пропонує теми “Текст-опис”, “Текст-розповідь”, “Текст-міркування”. У посібнику для 4 класу [24] основна увага приділена формуванню умінь ефективного спілкування в повсякденному житті, початкових умінь будувати і виголошувати публічні виступи. Для ефективного спілкування його учасники повинні звертати увагу на особистість мовця. Тому розроблений розділ, який включає теми: тактовність - тонка річ, як проявити вихованість, гарні манери, навчитися взаєморозумінню, бути впевненим у собі, привернути до себе увагу, чи критикувати (коректна і некоректна критика). Якщо для початкової школи є хоч спроби розробки підручників, то для середньої школи їх немає взагалі.

Що ж до старшої школи, то тут з підручниками трішки оптимістичніша ситуація, хоча важко назвати її навіть задовільною. Розглянемо посібники з риторики, які запропоновані для старшої школи. Підручник “Риторика 10-11 класи. Збірник навчальних і контрольних вправ” (автор Л.Нечволод)[25] відповідає вимогам чинної програми з рідної мови щодо навчання школярів різних видів мовленнєвої діяльності. Теоретичний матеріал посібника подано у “картках-інформаторах”, а практичні завдання представлено в різних формах: різнорівневі -- на дослідження, спостереження, проблемні та ситуативні, для самостійної роботи, диференційовані, індивідуальні та групові. Пропоновані завдання можна використовувати як для навчання певного виду мовленнєвої діяльності, так і для контролю та самоконтролю знань. Рекомендований для учнів загальноосвітніх навчальних закладів та викладачів української мови.

Вченим Скуратівським Л.В. був укладений додаток до підручника “Українська мова 10-11 кл.” під назвою “Українська мова.10-11кл. Елементи практичної риторики”[36], де подано основні відомості з розділу “Елементи практичної риторики” за програмою загальноосвітньої школи. Посібник містить як теоретичний матеріал, так і вправи на застосування знань і вмінь з риторики. Вміщено також вправи для самостійного виконання та уривки з промов видатних ораторів. Рекомендований для учнів, учителів-словесників, абітурієнтів, студентів.

У посібнику “Українська мова. Довідник для учнів 5-11класів та абітурієнтів” (автор В.Мельничайко)[16] викладено найважливіші відомості про мову як суспільне явище і, зокрема, про українську мову, про мовлення і спілкування, лінгвістичний зміст навчання. Розглядаються й елементи практичної риторики, а саме такі теми: “Риторика як наука і мистецтво”, “Види публічних виступів”, “Підготовка до публічного виступу”, “Виражальні засоби риторики”, “Поведінка оратора під час виступу”. Посібник призначений для старшокласників і вступників до вищих навчальних закладів, але може бути корисним і для студентів та вчителів-словесників.

У наступній праці “Уроки рідної мови, Елементи практичної риторики. 10-11 класи” (автор Е.Палихата)[28] вміщено орієнтовні розробки уроків з теми "Елементи практичної риторики”. Враховано вимоги щодо лінгвістичної, комунікативної, культурологічної та діяльнісної ліній шкільного курсу рідної мови, органічних зв'язків між ними. Вміщує такі теми з риторики:10 клас - “Виступ.Жанри публічних виступів”, “Композиція виступу”, “Техніка підготовки до виступу”, “Вимоги до оратора”, “Найважливіші якості публічного ораторського мовлення”; 11 клас - “Промова, її види і будова”, “Виражальні засоби риторики: порівняння, метафора, гіпербола, риторичні запитання”, “Доповідь, її види і будова”. “Виражальні засоби”, “Лекція. Огляд”, “Публічний діалог”, “Публічний полілог”. Призначений для вчителів рідної мови середніх загальноосвітніх шкіл, студентів філологічних факультетів педагогічних інститутів та університетів.

Посібник “Мова наша - українська” (автори: Л.І.Мацько, О.М.Семеног, Н.Б.Голуб та ін.)[19] для десятого класу ( профіль українська філологія) містить теоретичний матеріал з історії мови, сучасного українського і світового мовознавства, лінгвістики тексту, теорії мовленнєвої діяльності. Також представлено систему вправ і завдань, розроблених на засадах дослідницького навчання, з урахуванням комунікативно-діяльнісного підходу. Підручник цікавий з риторичного боку тим, що кожна нова тема починається комунікативною розминкою, наприклад, до теми 5 “Культура усного і писемного мовлення”: “Складіть асоціативний кущ поняття “культура особистості”. Розкажіть, за якими ознаками можна впізнати культурну людину [19, с.27]. Окрім того, зазначена тема майже повністю побудована у риторичному руслі, і спрямована на вдосконалення культури мовлення, мовної майстерності, подано вправи, орієнтовані на правильне вживання певних слів, словосполучень. До 13 теми “Мова міста і села” теж подається цікава комунікативна розминка: “Прочитайте епіграф до теми ( “Хто ж вас виплекав, діти? Та чийого ж ви роду, що навчились губити рідне слово для моди?” А.Багряна). Поділіться на групи й поміркуйте, до кого звертається письменниця. Обговоріть, чи є актуальне це питання нині і про яку моду йдеться[19, с.70]”. Таке завдання сприятиме не лише усвідомленню учнями важливості рідної мови і виробленню свідомого ставлення до неї, а й воно спрямоване на формування у школярів усної мовної культури, і розвиватиме вміння висловлювати свою і переконувати у своїй правоті інших, тобто навіть є певна підготовка до толерантного ведення дискусій. На формування правильної вимови, що є однією із запорук вдалого виступу, спрямована комунікативна розминка до теми 18 “Основні історичні чергування голосних звуків”: “правильна вимова є одним із показників культури мовлення та рівня освіченості людини. Чи не трапляються у вашому мовленні такі слова: Біжять, лошя, зорна, галава, тудою, знанє, адин? Вимовте ці слова правильно. Чим зумовлені такі помилки?[19, с.92]”. Однією з ознак гарного мовлення, цікавого для оточуючих, є використання крилатих висловів, приказок, прислів'їв, народних порівнянь, які і є предметом вивчення 48 теми. Комунікативна розминка теж сприяє цьому: “Кажуть, хоч і по коліна в воду, аби до свого роду. А як немає роду-родиноньки, то ні до чого притулитися, нікому порадоньки дати. Саме через відчуття роду і завдяки йому людина приходить до світлого образу Батьківщини. А яка ваша думка? Наведіть приклади відомих вам прислів'їв і приказок про рід, родину, сім'ю [19, с.219]”. Вміти висловлюватися усно і доводити свою думку вчить тема 112 “Розмовне мовлення”. Комунікативна розминка до цієї теми виглядає так: “Як ви розумієте слова давнього мудреця ( “Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду”. Публілій Сір)? Доведіть, що сутність людини і її мовлення взаємопов'язані? [19, с.482]”.

Крім комунікативних розминок, що представлені у цьому посібнику, наприкінці кожної теми учням пропонуються також теми для розмов, які спрямовані на вироблення в учнів навичок усної культури мовлення, а головне - розвитку вміння виступати перед аудиторією, адже, чим більше практики таких виступів, тим досконалішим буде мовлення учнів, тим меншим буде їхнє хвилювання перед аудиторією, що досить часто заважає, як тим, хто виступає, донести свою думку і переконати, зацікавити аудиторію, привернути їх увагу до певної проблеми, так і аудиторії, яка сприймає ритора спочатку очима, а вже потім слухає його виступ, і нотки хвилювання завжди є для аудиторії сигналом, що ритор боїться, невпевнений, а такого оратора ніхто не слухатиме. Риторичність тем для розмов прослідковується вже на прикладі першої теми “Основні функції мови” : “Підготуйте усний твір у публіцистичному стилі на тему “Чому українській мові складно реалізуватися в сучасному українському суспільстві?”. Тези запишіть у зошит[19, с.14]. До теми “Колорит мовлення” запропоновано таку тему для розмови: “Чи траплялося вам спостерігати за особою, яка поводиться безцеремонно? Чому у спілкуванні потрібно уникати фамільярних висловлювань? [19, с.39]”. Це завдання спрямоване на формування культури особистості взагалі, а також її мовленнєвої культури. Розвитку мислення і мовлення учнів сприяє, на нашу думку, така тема для розмови: “Я народився в україномовному світі, і найперші для мене слова були словами українськими. Я їх чув від Мами, Батька, братів, друзів. Для мене, малого, весь земний світ був українським. Що з того, що тепер я знаю кілька мов і користуюся ними щоденно (така вже в мене робот )? Вони ніколи не замінять мені Рідної Мови, в якій за кожним словом тягнеться багатющий шлейф асоціацій, емоцій, спогадів, подій, людей!..(С.Ткаченко). Поділіться своїми думками стосовно цього міркування [19, с.275]” (Тема 59 “Стилістичне використання засобів словотвору”). На формування вмінь виступати із власною доповіддю і усвідомленню важливості мовних традицій спрямована наступна тема для розмови: “Прочитайте текст. Скажіть, яке значення мають для морального і фізичного здоров'я нації мовні традиції. Підготуйте розповідь про гарні мовні традиції у відомих українських родинах[19, с.354]” (Тема 79 “Ввічливо-пошанне значення займенників”). Акцентує увагу на вагомості сімейного виховання як споконвічної традиції в Україні, а також сприяє розвитку мислення і вмінню презентувати свої міркування така тема для розмови : “Прочитайте текст. Що вам відомо про особливості виховання в українських родинах? Доповніть текст власними роздумами[19, с.368]” (Тема 84 “Дієслово як частина мови. Форми дієслова”). Посібник рекомендований для вчителів української мови, учнів-старшокласників, абітурієнтів, студентів.

Можемо зробити висновок, що відсутність риторики як окремої дисципліни у навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток А), це великий недолік на сучасному етапі розвитку суспільства, коли риторика проникла майже у всі галузі нашого життя, є недоліком і те, більшість підручників вже застаріли, а нові майже не створюються. Але те, що створюються підручники з риторики для школи, ораторське мистецтво вивчають хоч у курсі української мови, дає надію, що риториці будуть приділяти належну увагу у шкільній освіті.

риторичний освіта навчальний заклад

2.3 Стан навчально-методичного забезпечення з риторики у вищих начальних закладах

Ми проаналізували стан вивчення риторики у загальноосвітніх навчальних закладах, для повного розуміння проблеми маємо розглянути навчально-методичне забезпечення з риторики у вищих навчальних закладах.

Проаналізувавши робочу навчальну програму з дисципліни “Риторика” Київського політехнічного інституту[44], з'ясували, що на вивчення даного предмету загалом відводиться 90 годин, з них по 18 годин на лекції та семінарські, та 54 години відведено на самостійні заняття. Тематика лекцій і семінарських занять співпадає. У курсі на розгляд запропоновано 9 тем, при вивченні яких звертається увага на історію риторики ( Т.3. “Антична риторика”, Т.4. “Риторика як інструмент філософії та філософування”, Т.5. “Вітчизняні витоки риторики у історії української філософії та красномовства”); на значення і важливість риторики у сучасному суспільстві (Т.1 “Риторика. Її роль та проблематика у суспільстві', Т.2. “Поняття культури особистості”); на різновиди риторики ( Т.7. “Риторика діалогу”, Т.8. “Риторика як мистецтво дискутувати”, Т.9. “Конфронтаційна риторика”) і лише одна тема приділена одній з найважливіших, на нашу думку, складових риторики - Т. 6. “Мистецтво ораторської промови. Публічний монолог”. Такий перелік і зміст тем пояснюється, вважаємо, спрямованістю навчального закладу і орієнтацією програми на студентів всіх спеціальностей. Форма підсумкового контролю - залік, на який пропонуються для виконання тестові завдання.

Розглянувши робочу навчальну програму “Риторика (спічрайтинг)”[46], підготовлену кафедрою міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки, ми з'ясували, що тип даної дисципліни - спецкурс, який вивчається у 5 семестрі; загальна кількість годин 54, з них: лекції - 14 год., семінари - 10 год., самостійна робота - 15 год., індивідуальна робота - 15 год. Вид контролю - залік. Автор програми визначає основне завдання курсу - “продемонструвати майбутньому ПР-спеціалісту етапи підготовки матеріалів підготовки публічного виступу для першої особи; підготувати випускників вузу до успішного спілкування при проведенні бесід, переговорів, нарад…, сформувати навички написання промов…, коротко сформулювати основи поведінки спікера під час виступу”.

До плану навчальної дисципліни увійшли наступні теми: Т.1. “З історії риторики/спічрайтингу”; Т.2. “Спічрайтинг: від технології до професії”; Т.3. “Типологія та композиція тексту. Типова структура промови. Типи промов”; Т.4. “Типи промов. Специфіка презентації ділової комунікації”; Т.5. “Риторичні прийоми. Образ оратора”; Т.6. “Дискусія та суперечка як різновид аргументації”. На нашу думку, цей спецкурс відрізняються від попередніх більшою орієнтацією на майбутню професію студентів, які його вивчають.

У Пояснювальній записці навчальної програми дисципліни “Риторика”[47] Міжрегіональної академії управління персоналом зазначено, що даний курс призначений для викладання на гуманітарних факультетах. Вивчення курсу завершується складанням заліку у вигляді написання рефератів, доповідей і виголошення промов. Для вивчення курсу пропонуються на рогляд такі теми: “Риторика як наука і мистецтво”, “Історичні витоки та розвиток риторичної традиції та сучасність”, “Риторика як інтегративна наука публічної переконуючої комунікації”, “Риторична етика”, “Інвенція”, “Диспозиція”, “Елокуція”, “Меморія та акція”, “Професійне красномовство”, “Основи полемічного мистецтва”. Даний спецкурс розглядає як історію риторики, так і детально зупиняється на основних поняттях риторики, спрямований і на практичне оволодіння мистецтвом виголошувати промови і впливати певними риторичними прийомами на аудиторію. Також додається цікавий за змістом і достатній за обсягом (54) перелік тем для виступів і рефератів.

У робочій програмі з навчальної дисципліни “Риторика”[48] Сумського державного університету вказано, що метою викладання цього предмету є - “формування у студентів уявлення про історичні закономірності розвитку риторики; вивчення найважливіших її історичних етапів; з'ясування головних теоретичних чинників її розвитку; практичне спрямування: формування риторичної особистості; визначення ролі й місця риторики у журналістській освіті”. Дисципліна викладається на 5 курсі упродовж 9 семестру студентам, які вчаться за спеціальністю “Журналістика”. Завершується курс диференційованим заліком. На залік виноситься публічний захист підготовлених виступів. Загальний обсяг годин - 90, з них 18 - лекції, 18 - практичні заняття, 54 - самостійна робота студентів. На лекції виноситься 8 тем, на першій лекції, що є вступною, розглядається категоріальний апарат дисципліни, декілька наступних лекцій присвячені історії риторики. На подальших лекціях розглядаються основні поняття риторики (інвенція, диспозиція, елокуція, еристика, меморія, акція). Завершується лекційний курс темою “Специфіка публічних виступів різних типів. Місце риторики у сучасному світі”. Практичні заняття присвячені розгляду подібних тем, більше уваги приділено вивченню конкретних творів, наприклад “Похвала Єлені” Горгія, “Про оратора” Цицерона, “Риторичні настанови” Квінтіліана та ін.. Ця програма відрізняється від попередніх, на нашу думку, більшою орієнтацією на практичну діяльність студентів. Певним недоліком вважаємо те, що немає вказівок, як же буде реалізована самостійна робота студентів, і які теми виносяться на самостійне опрацювання. Окрім того курс не значною мірою адаптований до спеціальності “Журналістика”, він є більш загальним за своїм спрямуванням.

Метою курсу “Риторика”[49] Херсонського державного університету є - “осмислити риторичну скарбницю людства й рідного народу стосовно конкретної ситуації спілкування, формувати духовну, високоморальну, інтелектуальну, творчу особистість, яка має свій оригінальний ораторський стиль, вміє самостійно мислити, володіє мистецтвом переконуючого слова”. Весь матеріал розділений на три змістові модулі. Перший модуль присвячений теорії і має назву “Історико-теоретичні оcнови риторики”, вміщує 8 годин лекційного матеріалу, 6 годин практичних занять. Другий змістовий модуль практичного спрямування і має відповідну назву “Практичні аспекти риторики”. Лекції (8 годин) присвячені основним поняттям риторичної науки (інтенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція). Семінарські заняття (8годин) спрямовані на засвоєння студентами практичних знань про стадії публічного виступу, про техніку промови і культуру оратора, про те, як має виглядати оратор. У програмі запропоновано й модуль самостійної роботи, що вміщує 4 теми: “Риторика як елемент культури”, “Культура діалогу та полеміки”, “Культура ведення спору”, “Виклад та аналіз промови”. Студентам пропонується на вибір перелік тем (50) для виголошення промов, також програма містить пам'ятки: “Як працювати над промовою”, “Основні способи підготовки до публічного виступу”, “Основні етапи підготовки публічного виступу”, “Схема аналізу ораторського виступу” та ін., що сприятиме оволодінню студентами практичних знань побудови і виголошення промови.

Метою курсу “Риторика”[32] Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти є - “опанування навичками публічного виголошення ораторських промов”. Курс призначений для студентів спеціальності “Педагогіка вищої школи”. Загальна кількість годин - 54, з них лекції - 10 год., практичні - 10 год., самостійна робота - 24 год., індивідуальна робота - 10 год. Вид контролю - залік. Курс розрахований на 2 змістові модулі. Модуль 1 “Риторика як наука” вміщує такі теми: “Риторика як наука і навчальна дисципліна. Історичний розвиток риторики”; “Види красномовства та сфери його застосування”. Модуль 2 присвячений більше теорії риторики і має відповідну назву “Теорія риторики”, роглядає основні розділи класичної риторики: “Інвенція як розділ класичної риторики”, “Основні поняття і закони диспозиції”, “Елокуція”, “Меморія й акція як завершальний етап реалізації риторичної мети”. Навчальна робоча програма містить досить ґрунтовні і змістовні розробки практичних занять, в яких подані цікаві нетрадиційні завдання, спрямовані не лише на відтворення теоретичних знань студентів, а й на розвиток їх творчих здібностей, засвоєння правильних норм мовлення, набуття вміння виголошувати промови та ін..

Ми розглянули приклади навчальних робочих програм з дисципліни “Риторика” ВНЗ різного спрямування. Для впровадження курсу до навчального плану студентів має бути його відповідне методичне забезпечення, тобто відповідна література. Хоч риторика є однією з найдавніших наук, але підручників з ораторського мистецтва для студентів не так вже й багато. Як нами було з'ясовано раніше, ще в Києво-Могилянській академії викладачі розробляли авторські підручники для студентів з теорії риторики ( наприклад, “Риторична рука” Стефана Яворського, “ Про риторичне мистецтво ” Феофана Прокоповича та ін. ). У наш час розробка теоретичних праць почала набирати обертів зі здобуттям Україною незалежності і поверненням українській мові повноцінного статусу національної. Адже саме зараз риторика повернула собі позиції дисципліни, потрібної сучасному суспільству; науки, що навчає вміти красномовно говорити і впливати словом на аудиторію; науки, корисної в будь-якій сфері людської діяльності, де присутні суб'єкт-субєктні відношеня; науку, що вчить людей вміти точно й аргументовано висловлювати свою точку зору і навчає, основне, вмінню переконувати. Тож маємо звернути увагу на сучасний стан забезпечення курсу відповідною літературою.

Так, як немає єдиної загальновизнаної для всіх програми з риторики, так і немає, звичайно, єдиного підручника з ораторського мистецтва. Спробуємо здійснити огляд і аналіз літератури, яка наявна на сьогодні з риторики і може бути використана для навчання студентів у ВНЗ.

Серед тієї не досить великої кількості літератури з риторики, маємо виділити навчальний посібник “Риторика” авторів Л.І.Мацько, О.М.Мацько. Цей підручник відомий за двома редакціями 2003 та 2006 років. Його структура вказує на те, що він більш теоретичного спрямування (передмова, вступ, історія риторики, теоретична риторика). У цій праці розглянуто предмет риторики, основний зміст понять і всіх розділів класичної риторики. Також звернено увагу нам вплив риторики на розвиток таких сучасних наук, як стилістика, поетика, теорія комунікації та ін.. Посібник містить також дидактичний матеріал та зразки ораторської майстерності. Призначений він для студентів ВНЗ, може бути корисним для викладачів, учителів та учнів. Можемо зробити висновок, що праця універсальна[15].

Ще один навчальний посібник має назву “Факультативний курс з української мови. Риторика”[17]. Автор цієї праці Микитюк М.В., вказує , що вона може бути корисна для вчителів української мови та літератури, керівників методичних об'єднань і студентів вищих навчальних закладів. У ньому подається навчально-методичний матеріал про історію розвитку ораторського мистецтва, про видатних риторів давнини і сучасності, закони риторики, публічне мовлення, композицію промови, етапи підготовки до виступу, зразки промов, практичні поради та завдання для удосконалення навичок ораторського мистецтва.

Теорія та практика поєднані у навчальному посібнику “Риторика” Онуфрієнко Г.С.[27]. Ця книга містить відомості з загальної та прикладної риторики. Посібник забезпечує активну технологію здобуття знань, високий ступінь мотивації навчальної діяльності, розвиває креативні здібності і навички самостійної роботи. Призначений для студентів гуманітарних, економічних, юридичних факультетів, а також усіх, хто здобуває освіту у ВНЗ України і прагне досконало знати принципи, закони, норми, правила, механізми та секрети переконливого ефективного вербального спілкування за професійних і життєвих ситуацій.

Вартий уваги, на нашу думку, і наступний посібник під назвою “Риторика загальна та судова” групи авторів ( С.Д. Абрамович, В.В. Молдаван, М.Ю.Чикарькова )[31]. Ця праця має 2 частини. Перша, що має назву “Історико-теоретичні аспекти риторики”, досліджує детально історію ораторського мистецтва від найдавніших часів до сьогодні та розкриває сутність різних видів красномовства ( судове, академічне, політичне, церковна). У другій частині “Практикум з риторики” вміщено відомості про основні етапи підготовки промов, типи промов та ін.. Цей підручник стане в нагоді, на нашу думку, для студентів різних спеціальностей.

Посібник “Основи ораторського мистецтва”, автором якого є Когут О.І.[9], представлений як практикум. У ньому наявні теоретичні і практичні матеріали з основ ораторського мистецтва. Теорія розкриває поняття класичної риторики і вплив сучасності на розвиток цієї дисципліни. Крім того подано вправи на розвиток усного мовлення, дикції,правильного дихання - тих складових, без яких не може обійтись сучасний оратор. Посібник пропонує велику кількість текстів - зразків ораторської майстерності, виступи як давніх, так і сучасних знаних ораторів. Розрахований підручник на вчителів української мови і літератури гімназій, ліцеїв, коледжів, ЗОШ та училищ, студентів філологічних факультетів педагогічних вузів.

Більш практичного спрямування й наступний посібник “Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення” ( автор Єлісовенко Ю.П.)[8]. Містить теоретичний і практичний навчальний матеріал необхідний для постановки дихання, голосу, артикуляції, дикції, орфоепії та інших чинників усного мовлення. Приділяється увага інтонаційній складовій мовлення оратора. Представлено авторську методику постановки голосу й мовлення, а також цілу низку вправ, в яких широко використовуються пісенні, поетичні, інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні та сатиричні тексти. Призначений для студентів факультетів журналістики, правознавства, міжнародних відносин, для всіх тих, хто цікавиться ораторським мистецтвом. Цей посібник можуть використовувати навіть логопеди, педагоги, вихователі і батьки, які прагнуть розв'язати для себе, своїх дітей чи учнів проблеми, пов'язані з усуненням неорганічних вад мовлення.

Проаналізувавши програми з риторики для різних вищих навчальних закладів, можемо зробити висновок, що вивченню риторики в більшості закладів загалом приділяється недостатня увага. Позитивним є те, що риторика вивчається у різних типах ВНЗ (Додаток А), що свідчить про зростання ролі риторики у суспільстві, про усвідомлення важливості і корисності цієї науки у різних галузях. Дослідивши окремі підручники з риторики, з'ясували, що вони містять відомості як з теорії ораторського мистецтва, так і з практики, що, на нашу думку, є надзвичайно актуальним на даному етапі розвитку риторики як навчальної дисципліни.

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі розвитку освіти зростає роль риторики як розділу курсу української мови у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах, виникає необхідність створення сучасної методики її навчання. Тому дослідження навчально-методичного забезпечення курсу риторики української мови в загальноосвітній і вищій школі підтвердило актуальність і значущість даної проблеми.

Риторичну освіту сьогодні справедливо вважають одним із найбільш перспективних і важливих лінгводидактичних напрямів, головна мета якого - формування і виховання носіїв змістовного, переконливого, правильного мовлення. Дослідивши філософські, психологічні, соціолінгвістичні засади риторичної освіти, ми з'ясували, що орієнтирами при навчанні риториці української мови маємо вважати головні принципи національної системи освіти (гуманізація, гуманітаризація, демократизація, національне спрямування) та інноваційні підходи, що орієнтують на виховання інтелектуальної, мислячої, вільної, духовно багатої й творчої особистості. Психологічними засадами риторичної освіти є розуміння основних психічних процесів, які суттєво впливають на отримання і засвоєння особистістю різних знань, формування її умінь і навичок. Соціолінгвістичні засади відіграють вирішальну роль у гармонійному вихованні людини, входженні її у соціум, практичному розв'язанні завдань мовної освіти і загального культурного розвитку.

Сучасний педагог має бути професіоналом і майстром своєї справи, а для цього він має володіти компетенціями. Адже новим концептуальним орієнтиром вважають компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти. Тому нашим завданням було визначення ролі і місця риторичної компетенції у системі професійних компетенцій учителя. Зокрема ми звернули увагу на неоднозначність (часто ототожнення) у визначенні та вживанні ключових понять “компетенція” “компетентність”. Аналіз вітчизняної й зарубіжної наукової літератури засвідчує у багатьох підходах відсутність меж, чітких відмінностей у поясненні змісту зазначених термінів. У дослідженні ми з'ясували, що риторична компетенція - це сукупність знань і вмінь, що забезпечують ефективну комунікацію в професійній, міжособистісній, публічній сферах , наголосили на необхідності уведення цієї компетенції до складу професійно важливих для спеціалістів сфери підвищеної мовленнєвої відповідальності. Нами було визначено, що риторична компетенція в галузі освіти має бути основою професійної компетентності, адже сучасний фахівець має легко орієнтується у різних ситуаціях повсякденного, ділового, зокрема професійного спілкування.

Для того, щоб проаналізувати навчально-методичне забезпечення з риторики у загальноосвітньому і вищому навчальному закладах, ми заглибилися в історію викладання цієї дисципліни, починаючи з часів Стародавньої Греції і завершуючи сучасним періодом. Можемо зробити висновок, що в різні часи було неоднакове ставлення до риторики як навчальної дисципліни. Цінували її у Давній Греції за те, що вона була основним інструментом вирішення суспільних та судових суперечок. Розквіту набуває ця дисципліна у стінах Києво-Могилянської академії та Переяславського колегіуму. У XIЧ ст. риторика як самостійна дисципліна майже не розвивається, вона або взагалі не викладається або входить до складу інших дисциплін.

На сучасному етапі розвитку освіти риторику включено до навчальних програм не лише вищих навчальних закладів, а й загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема, системне викладання риторики майже відсутнє. Нами було з'ясовано, що для початкової школи (1-4 класи) з риторики створений курс за вибором, для середньої школи підручників немає взагалі, лише елементи риторики прослідковуються у курсі української мови, учні старшої школи можуть користуватися різними посібниками і довідниками з мови і риторики (автори Л.Скуратівський, В.Мельничайко, Е.Палихата та ін.). Відсутність риторики як окремої дисципліни у навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів, це великий недолік на сучасному етапі розвитку суспільства, коли риторика проникла майже у всі галузі нашого життя. Але те, що створюються підручники з риторики для школи, ораторське мистецтво вивчають хоч у курсі української мови, дає надію, що риториці будуть приділяти належну увагу у шкільній освіті.

Проаналізувавши програми з риторики для різних вищих навчальних закладів, можемо зробити висновок, що вивченню риторики в більшості закладів загалом приділяється недостатня увага. Позитивним є те, що риторика вивчається у різних типах ВНЗ, що свідчить про зростання ролі риторики у суспільстві, про усвідомлення важливості і корисності цієї науки у різних галузях. Дослідивши окремі підручники з риторики (автори Л.Мацько, О.Мацько, С.Абрамович, Г.Онуфрієнко та ін.), з'ясували, що вони містять відомості як з теорії ораторського мистецтва, так і практичні рекомендації, що, на нашу думку, є надзвичайно актуальним на даному етапі розвитку риторики як навчальної дисципліни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамович С. Д., Чікарьова М. Ю. Риторика. -Львів, 2001. - 240с.

2. Антипова В. М. Компетентностный подход к организации дополнительного педагогического образования в университете / В. М. Антипова, К. Ю. Колесина, Г. А. Пахомова // Педагогика. - 2006. - № 8. - С. 57-62.

3. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підруч. / Флорій Сергійович Бацевич. - К. : Академія, 2004. - 344 с.

4. Білоусова Я. В. Формування риторичної культури студентів гуманітарних факультетів у навчально-виховному процесі : дис. …кандидата пед. наук : 13.00.01 / Ярослава Володимирівна Білоусова. - К., 2004. - 216 с.

5. Голуб Н. Б. Учитель і учні як творці й учасники педагогічного спілкування / Ніна Борисівна Голуб : зб. наук. пр. - Херсон : ХДУ. - Вип. 46. - С. 64-69. (Серія “Педагогічні науки”).

6. Горобец Л. Н. Формирование риторической компетенции студентов-нефилологов в системе профессиональной подготовки в педагогическом вузе : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (русский язык, уровни общего и профессионального обучения)” / Л. Н. Горобец. - С.Пб, 2008. - 46 с.

7. Дишлюк Ю.М. Формування ораторських умінь в учнів 5-8 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури: дис. …канд. пед. наук : 13.00.02 / Дишлюк Юлія Миколаївна. - К., 2002. - 199. с.

8. Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: постановка голосу і мовлення:Навч.посібн. - К.:Атіка, 2008. - 204с.

9. Когут О. І. Основи ораторського мистецтва.Практикум. - Тернопіль: Астон, 2005. - 296 с.

10. Краевский В. В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / В. В. Краевский, А. В. Хуторской // Педагогика. - 2003. - № 3. - С. 3-10.

11. Куньч З.Й. Риторичний словник / Зоряна Йосипівна Куньч. - К. : Рідна мова, 1997. - 341 с.

12. Курінна А. Ф. Формування комунікативних умінь і навичок учнів гуманітарних ліцеїв на уроках риторики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання (українська мова)” / Алла Феліксівна Курінна. - Херсон, 2005. - 20 с.

13. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. - М. : Советская энциклопедия, 1990. - 685 с.

14. Маслова В. А. Лингвокультурология : [учеб. пос. для студ. высш. учеб. заведений] / Валентина Авраамовна Маслова. - М. : Академия, 2001. - 208c.

15. Мацько Л. І. Риторика : навч. посіб. / Л. І. Мацько, О. М. Мацько. - К. : Вища школа, 2003. - 311 с.

16. Мельничайко В. Українська мова. Довідник для учнів 5-11 класів та абітурієнтів. - К., 2004. - 368с.

17. Микитюк М. В. Факультативний курс з української мови. Риторика -- Х.: Вид. група “Основа”: ПП “Тріада+”, 2007. -- 192 с.

18. Михальская А. К. Дискурс // Педагогическое речеведение : словарь-справочник / Анна Константиновна Михальская ; под ред. Т. А. Ладыженской; А. К. Михальской ; сост. А. А. Князьков. - [2-е изд., испр. и доп.]. - М. : Флинта, Наука, 1998. - С. 51.

19. Мова наша - українська : Навчально-методичний посібник для вчителя / Л.І.Мацько, О.М.Семеног, Н.Б.Голуб та ін. / За ред.. Л.І.Мацько. - К.: Богданова А.М., 2011. - 512с.

20. Науменко В.О. Риторика. 1-4 класи / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук // Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів / Упор.: Л. Ф. Щербакова, Г. Ф. Древаль. - Тернопіль : Мандрівець, 2009. - С. 5-32.

21. Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 1-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К. : Літера ЛТД, 2010. - 104 c.

22. Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 2-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К. : Літера ЛТД, 2010. - 104 c.

23. Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 3-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К. : Літера ЛТД, 2010. - 110 с.

24. Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 4-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К. : Літера ЛТД, 2010. - 110 с.

25. Нечволод Л. Риторика. 10-11 класи. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. - К., 2006. - 176с.

26. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Оксана Василівна Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні. Рекомендації з освітньої політики. - К. : К.І.С., 2003. - С. 13-39.

27. Онуфрієнко Г.С. Риторика: Навч.посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 592с.

28. Палихата Е. Елементи практичної риторики. 10-11 класи. - К., 2002. - 88с.

29. Педагогічна майстерність : підруч. / [Зязюн І. А., Крамущенко Л. В., Кривонос І. Ф. та ін.] ; за ред. І. А. Зязюна. - [2-ге вид., допов. і переробл.]. - К. : Вища школа, 2004. - 422 с.

30. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Рідна (українська) мова. 5-12 класи./ Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. - К.; Ірпінь: Перун, 2005. - 176с.

31. Риторика загальна та судова: Навч. посіб. / С.Д. Абрамович, В.В. Молдован, М.Ю. Чикарькова -- К.: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с.

32. Робоча програма з навчальної дисципліни “Риторика” для студентів спеціальності 8.000005. Педагогіка вищої школи/ Укл. О.М.Рудь. - Суми: СОІППО, 2007.

33. Савенкова Л. О. Професійне спілкування майбутніх викладачів як об'єкт психолого-педагогічного управління : моногр. / Людмила Олексіївна Савенкова. - К. : КНЕУ, 2005. - 212 с.

34. Сагач Г. М. Риторика як наука в системі професійної підготовки вчителя : дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Сагач Галина Михайлівна.- К., 1993. - 284 с.

35. Семеног О.М. Професіна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: Монографія. - Суми: ВВП Мрія-1 ТОВ, 2005.-404с.

36. Скуратівський Л.В. Українська мова. 10-11класи.Елементи практичної риторики. - К.: Освіта, 2003. - 128с.

37. Сперанский М. М. Из “Правил высшего красноречия” / Михаил Михайлович Сперанский // Ораторское искусство : хрестоматия ; сост. А. П. Овчинникова. - Одесса : Юридична література, 2006. - С. 33-52.

38. Тумина Л. Е. Виды коммуникативной деятельности учителя / Любовь Егоровна Тумина // Педагогическое речеведение: словарь-справочник ; под ред. Т. А. Ладыженской, А. К. Михальской ; сост. А. А. Князьков. - [2-е изд., испр. и доп.]. - М : Флинта, Наука, 1998. - С. 26.

39. Українська мова : енциклопедія/ редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. - [2-е вид., випр. і доп.]. - К. : Українська енциклопедія, 2004. - 824 с.

40. Українська мова: 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів ЗНЗ. Філологічний напрям, профіль - українська філологія / Укладачі: Мацько Л.І., Семеног О.М. - РВВ СОІППО, 2010. - 82с.

41. Хлебникова М. С. Homo loqvens в свете современных риторических представлений / М. С. Хлебникова // Риторика и культура речи в современном обществе и образовании : сб. матер. Х междунар. конф. по риторике ; науч. ред.-сост. В. И. Аннушкин. - М. : Флинта: Наука, 2006. - С. 435-438.

42. Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве / Марк Туллий Цицерон. - М. : Наука, 1972. - 471 с.

43. http://www.president.gov.ua/documents/151.html

44. http://philosophy.kpi.ua/all/file/programms/prog19.doc

45. http://lab-ritor.ucoz.ru/load/4-1-0-42

46. http://www.vnu.edu.ua/img/facult/2/105/speech_wri.pdf

47. http://library.iapm.edu.ua/metod/1902.pdf

48. http://disser.com.ua/content/355875.html

49. http://sitebeta.ksu.ks.ua/downloads/chairukr/Sh.OR.doc

Размещено на Allbest.ru