Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Потім ми обчислили х2 - критерій емпіричний за таблицею 2.5

Таблиця 2.5 Робоча таблиця обчислення х2-критерія

2.2 Загальна характеристика моделі формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5 класу

Серед цілей сучасної освіти визначальною є необхідність вироблення оновленого погляду на виховання здорової особистості, здатної до творчості, самовдосконалення, що ґрунтується на свідомому ставленні до свого здоров'я та здоров'я інших людей, як до найвищої соціальної цінності.

На сучасному етапі розвитку суспільства реформування освіти призвело до переходу навчання на більш сучасні норми, що вимагало створити відповідні цьому рівню навчальні плани та програми й, у свою чергу, призвело до інтенсифікації та ускладнення навчальної діяльності учнів. Значно зріс обсяг навчального навантаження, інформаційна насиченість занять. Таким чином, навчальне навантаження при постійно наростаючих і мінливих обсягах, складності та новизні інформації, активним розвитком технічного прогресу, обмеженості часу, зміні кількості та якості джерел інформації обумовлює підвищені вимоги до учнів і може стати фактором ризику для їхнього здоров'я. Особливо для учнів 5-го класу.

З огляду на ці обставини, першочерговим завданням педагогічного колективу школи стала науково обґрунтована регламентація навчальної діяльності учнів, що базується на створенні фізіологічно й гігієнічно раціональних умов та оптимальної організації навчально-виховного процесу, які включили в себе формування вмінь і навичок, що сприяють успіху адаптації п'ятикласників і формування в них компетентного ставлення до свого здоров'я:

· Уміння усвідомлювати вимоги вчителя та виконувати їх;

· Уміння встановлювати міжособистісні відносини з педагогами;

· Уміння приймати й дотримуватись правил життя школи та класу;

· Навички спілкування й гідної поведінки з однолітками;

· Навички впевненої поведінки;

· Навички колективної діяльності;

· Навички самостійного розв'язання конфліктів мирним шляхом;

· Навички самопідтримки;

Оптимізація педагогічної системи школи припускає постійне вдосконалення комплексу дослідницьких методик з метою виявлення особливостей особистості учня й наступної індивідуалізації навчально-виховного процесу, зокрема забезпечення оптимального за ступенем труднощів навчання для кожного учня. При цьому враховуються особисті якості учнів. При переході школярів із початкової школи в основну учитель повинен вивчати можливості кожної дитини. Такий підхід забезпечує стійкий рівень працездатності та функціонального стану, збереження здоров'я й ефективний розвиток здібностей школярів. Розробка ефективних заходів для зміцнення здоров'я п'ятикласників має велике значення для сучасної школи. Установлення гармонійного зв'язку між навчанням і здоров'ям забезпечує якісне зрушення в бік підвищення ефективності навчального процесу.

На здоров'я учнів, які перейшли з початкової школи до основної, впливає ряд факторів, а саме:

· рівень їхньої фізичної підготовки й виховання;

· рівень розвитку фізичної культури;

· стан лікувально-оздоровчої роботи;

· рівень навчального й іншого навантаження на організм учнів;

· рівень психологічної допомоги;

· стан і вплив зовнішнього соціального середовища;

· стан мікроклімату у школі й родині [42, с. 17].

Формування психосоціальної компоненти здоров'я розглядається як процес і результат засвоєння школярами систематичних знань, умінь і навичок при орієнтації на відповідну модель і здобуття нових системних напрямків і функцій. Воно повинно стати не просто фактором, який сприяє укріпленню і збереженню здоров'я підростаючого покоління, але і пріоритетним механізмом їх досягнення. Розрахунок і забезпечення індивідуального маршруту здоров'я, що гарантує збереження і розвиток здоров'я кожної людини, являє собою складну науково-практичну задачу.

При формуванні психосоціальної компоненти на особистісному рівні необхідно побудувати систему взаємопов'язаних елементів способу життя кожного учня. Стає зрозумілим, що є нагальна потреба у створенні комплексної моделі, спрямованої на поліпшення психосоціальної компоненти здоров'я в учнів п'ятих класів і що така модель має бути побудована на засадах і принципах теорії і практики формування здорового способу життя. Нами була розроблена модель формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів п'ятих класів (рис. 2.2.). Модель - це графічне зображення взаємопов'язаних ланок (складових), це певний замінник об'єкта, процесу, явища, який у визначених умовах може надати уявлення про оригінал, відтворюючи ті його властивості і характеристики, що нас цікавлять. Причому, модель має істотні переваги та зручності (наочність, видимість, легкість оперування і т.д.). Отже, модель - це спрощена копія реального об'єкта, процесу, явища. Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров'я учнів п'ятих класів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу, та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв'язку.

Рис 2.2 Модель формування психосоціальної компоненти здоров'я учнів 5 класу

Вона відображає взаємодію різних компонентів середовища проживання: трудової, навчальної, побутової, а також особистісні компоненти: однолітки, вчителі та батьки. Розкриваючи зміст психосоціальної компоненти здоров'я учнів 5-х класів, слід зазначити, що всі сфери життєдіяльності дітей даного віку - трудова, суспільна, сімейна, дозвільна - взаємопов'язані через спілкування з однолітками, вчителями, батьками, тими, кого ми назвали суб'єктами освіти.

Дана схема, на наш погляд, відображає соціально-психологічну сторону процесу формування здорового способу життя учнів 5-х класів. Ми вважаємо, що якщо вміст компонентів та їх взаємодія носить здоров'язберігаючий характер, то формується психосоціальна компонента здоров'я, якщо ж тільки частина з них відображає психосоціальну компоненту здоров'я, то про формування психосоціальної компоненти здоров'я говорити важко. Якщо виходити з теоретичного положення, що всі «життєві функції організму виступають як його потреби, а нормальна життєдіяльність його здійснюється як задоволення їх, то необхідною є побудова моделей поведінки, проектування зворотних зв'язків». Проектування зворотних зв'язків можливий через побудову моделі «акцепторно-програмних взаємодій», яка відображає істотні риси людського життя. Її перевагою є базисне положення про життєве значення всіх актів життєдіяльності, передумови, що всі вони мають певну цільову спрямованість. Це дає можливість проектувати зміни системи цінностей особистості в процесі її розвитку.

Для досягнення поставленої мети ми провели методичний супровід по формуванню психосоціальної компоненти здоров'я. Нашу роботу ми поділили на блоки:

· Формування психосоціальної компоненти здоров'я у навчально - виховному процесі, яке має здійснюватись шляхом проведення уроків-тренінгів, уроків-диспутів, проведення комплексів психофізичних вправ, фізкультхвилинок

· Формування психосоціальної компоненти здоров'я у громадській діяльності має здійснюватись шляхом проведення колективно - творчої справи у вигляді акцій, волонтерських зборів, проектів.

· Формування психосоціальної компоненти здоров'я за допомогою членів сім'ї, має відбуватися шляхом проведення бесід з батьками, сумісних з дітьми батьківських зборів.

· Формування психосоціальної компоненти здоров'я у вільний від навчання час, має проводитися шляхом виконання різних психофізичних тренувань, дихальних гімнастик, слідкуванням за своїм станом психосоціального здоров'я, шляхом заповнення індивідуального щоденника здоров'я.

· Формування психосоціальної компоненти здоров'я у спілкуванні здійснювалося на уроках з основ здоров'я шляхом прийому гри або класних годин, які б формували доброзичливі стосунків у колективі та виборі мікрооточення.

2.3 Ефективні педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5 класу

Сучасна шкільна програма з основ здоров'я у 5 класі передбачає формування в учнів системи загально-навчальних умінь і навичок, для підвищення рівня їхніх знань [19, c. 86-92].

Уміння - це заснована на знаннях готовність людини виконувати ту або іншу діяльність. Уміння не можливі без знань і формуються лише на їхній основі. Знання - продукт людської діяльності, отже в них вцілена діяльність із добування і застосування цих знань [32, c. 91-145]. Це і є основою для виділення умінь, формування яких є обов'язковим у навчальному процесі. Обов'язковим, тому що наступне покоління засвоює досвід старшого в справі добування знань.

Серед умінь є такі, виходячи з попередніх міркувань, які орієнтують лише на відтворення певного способу дії, алгоритму дії та його прикладання. І якби не було їх, навряд чи можна було б розвивати ці способи дій, переводити діяльність учня на якісно вищий рівень. Людство у своєму розвитку зупинилося б і почало деградувати. Отже, потрібно мати на увазі не лише відтворення певних алгоритмів дій, а й використання їх у нових, нестандартних ситуаціях. Лише за цих умов буде формуватися психосоціальна компонента здоров'я, що дуже важливо у процесі вивчення основ здоров'я [33, c. 359].

До загально-пізнавальних умінь належать: уміння аналізувати і синтезувати, порівнювати і узагальнювати, робити висновки, відокремлювати причинно-наслідкові зв'язки між явищами (тобто виконувати певні розумові операції). Наявність вироблених пізнавальних умінь збагачує процес оволодіння знаннями. Вони дають можливість учням своїми силами виконувати пізнавальну роботу, що підвищує їхні пізнавальні можливості, надає віру в власні сили, забезпечує оптимальні умови для самоствердження особистості, для формування пізнавальних інтересів.

Поряд з уміннями однією з форм вираження досвіду здійснення людської діяльності є навички. Якщо вміння - це готовність до свідомих і точних дій, то навички - це автоматизована ланка цієї діяльності. Отже, навички - це автоматизовані вміння. Навички так само, як і вміння, є практичні і інтелектуальні. Вивчення основ здоров'я передбачає вироблення в учнів практичних навичок, специфічних для даного предмета.

До інтелектуальних навичок належать навички порівняння, складання плану прочитаного, розмірковування над певною проблемою пов'язаною зі здоров'ям.

На думку О. В. Арделян до загально-навчальних умінь та навичок належать організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні та контрольно-оцінні. Ці уміння і навички засвоюються учнями у процесі діяльності учіння, виступають і як результати цієї діяльності, і як необхідна передумова подальшої діяльності учіння.

Освіта, що базується на уміннях та навичках, допомагає учням ідентифікувати фактори, які впливають на їхній вибір стосовно ризикованої поведінки і далі - на стан здоров'я. Саме тому, для формування психосоціальної компоненти здоров'я, одержання нових знань та їх застосування школярі мають бути залучені до діяльності з порівняння, розпізнавання, розрізнення виявлення різниці і і подібності, аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, категоризації об'єктів, протиставлення, створення, проектування, запам'ятовування, перенесення, відтворення, прикладання, обстеження, орієнтування, виявлення відмінності і подібності, побудови здогадок, впізнавання, реконструкції і перетворення, відтворення в пам'яті, перегрупування, відновлення, розчленування, об'єднання, виділення, віднесення невідомого до відомого. [5, c. 18-20].

Продуктивним чинником формування знань при вивченні основ здоров'я виступає використання системи навчально-пізнавальних завдань, з використанням методик, що формують психосоціальну компоненту здоров'я у процесі залучення школярів до активної пізнавальної діяльності, спрямовану на глибоке засвоєння основ здоров'я, яке базується на принципах взаємодії учнів і учителя; у поєднанні теоретичних знань з можливостями їх практичного використання, індивідуалізації та диференціації навчальної роботи на уроці; за допомогою надання учням свободи вибору навчальних завдань з урахуванням пізнавальних інтересів, ставлення до навчання, рівня знань і досвіду пізнавальної діяльності; при створенні на уроці сприятливого морального та психологічного клімату, ситуації успіху кожному учневі у процесі засвоєння навчального матеріалу з основ здоров'я [28, c. 307-314].

Таким чином, використання методик, що формують психосоціальну компоненту здоров'я у процесі вивчення основ здоров'я, посилює ефективність засвоєння інформації, розвиває комунікативні навички учнів, дозволяє їм навчитися запобігати конфліктам і успішно виходити з конфліктних ситуацій, підвищує інтерес до навчання, вчить дітей до самостійного пошуку інформації, вимагає від них творчого підходу до розв'язання ситуативних завдань.[22, c. 103-107].

У наш час беручи до уваги слабкий стан здоров'я сучасних дітей, особливої актуальності набуває проблема формування ціннісного ставлення до психосоціальної компоненти здоров'я дітей, оскільки численні соціальні стреси, екологічні та психічні навантаження все частіше призводять до відхилень морального, психічного, соціального та фізичного здоров'я дітей.

Головними пріоритетами в педагогіці для формування психосоціальної компоненти здоров'я є такі:

· здорова дитина -- практично досягнута норма дитячого розвитку;

· оздоровлення -- не сукупність лікарсько-профілактичних заходів, а форма розвитку психофізичних можливостей дітей:

· Іидивідуально-диференнійований підхід -- головний засіб оздоровчо-розвивальної роботи з учнями.

Мета здоров'язберігаючих методик формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів у процесі навчання:

· забезпечити школяреві можливість збереження психосоціальної компоненти здоров'я за період шкільного навчання;

· сформувати в учня необхідні знання щодо психосоціальної компоненти здоров'я;

· навчати використовувати одержані знання в повсякденному житті.

У здоров'язберігаючих методиках формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів у процесі навчання використовуються дві групи методів: специфічні (характерні тільки для процесу збереження психосоціальної компоненти здоров'я: руханки, дихальні гімнастики, вправи для профілактики хвороб очей) та загально-педагогічні (використовуються у всіх випадках навчання та виховання: уроки-тренінги,. Класні години, бесіди з батьками) (рис. 2.3.). Тільки оптимальне сполучення цих методів відповідно до методичних принципів може забезпечити успішну реалізацію комплексу завдань поставлених для збереження психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5 - х класів.

Специфічні Загально-педагогічні

псиз

Рис. 2.3 Групи методів

Вивчаючи педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів, у нас склалася певна система використання цих навчальних методик.

Один із головних секретів гарного психосоціальног самопочуття учнів п'ятих класів та високої активності у навчальному процесі криється у використанні раціонально підібраних, а при необхідності -- спеціально сконструйованих та індивідуально дозованих тренінгів, психофізичних тренувань та ігор оздоровчого напрямку, що при грамотному педагогічному керуванні можуть дійсно підтримувати в учнів п'ятих класів запас адаптаційної енергії; стимулювати процеси зростання та розвитку головних фізичних якостей школяра (сила, швидкість,спритність, витривалість); усунути недоліки у психосоціальному розвитку дітей. Тому ми хочемо впровадити у навчально - виховний процес такі здоров'язберігаючі напрямки роботи:

- організація уроку з використанням методик формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів п'ятих класів;

- методику з використанням гри, веселих руханок, дихальної гімнастики на уроках з основ здоров'я;

- робота з попередження втоми очей на уроках;

- формування навичок здорового способу життя;

- щомісчні бесіди з батьками, щоб реалізувати роль сім'ї у формуванні психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів;

- запровадження щотижневих класних годин, щоб показати роль дозвілля та громадського впливу на психосоціальну компоненту здоров'я.

Для формування ціннісного ставлення до власної психосоціальної компоненти здоров'я при вивченніоснов здоров'я у 5-му класі слід найбільшу увагу звернути на методику проведення уроків-тренінгів.

Тренінг - це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з учителем [7, с. 163]. Урок-тренінг є ретельно спланованим процесом надання чи поповнення знань. Відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів та переконань. Отже . у педагогіці співробітництва і розвивального навчання урок-тренінг - це:

· нові підходи (співпраця, відкритість, активність);

· нові знання (інтенсивне засвоєння, уточнення):

· позитивні цінності, ставлення, ідеали;

· нові уміння та навички.

Висока ефективність тренінгового навчання є результатом того. що:

· цінується точка зору і знання кожного учасника;

· можна поділитися своїм досвідом і проаналізувати його у комфортній атмосфері без примусу;

· існує можливість вчитися, виконуючи практичні дії;

· можна припускатися помилок, що не призводитиме до покарання або негативних наслідків;

· немає негативних оцінок та інших «каральних» засобів оцінювання нових знань.

Традиційні форми навчання передбачають отримання учнем теоретичної інформації з подальшим її застосуванням, після чого з'являється можливість оцінити корисність набутих знань. Тому, при традиційному навчанні вчитель зосереджується в основному на змістовій частині навчання, а використовуючи тренінгову методику, він. насамперед, сприяє рефлексії учасниками тренінгу отриманих знань, які мають трансформуватися через інтелект, досвід, емоційні переживання суб'єкта діяльності, що значною мірою забезпечує адекватний зворотний зв'язок. У процесі уроку-тренінгу, учасники, завдяки зворотному зв'язку, виявляють брак умінь та навичок, так звані «білі плями» теоретичних знань, а також неадекватність наявних установок і стереотипів. Це сприяє корекції неефективних моделей поведінки та їх зміні на нові, ефективніші. Суттєвою перевагою тренінгової методики є те, що вона дає унікальну можливість вивчити складні, емоційно значимі питання в безпечних умовах тренінгу, а не в реальному житті з його загрозами та ризиками. Урок-тренінг дозволяє вчитися без хвилювання стосовно неприємних наслідків, які можуть виникнути у випадку прийняття неправильною рішення.

Мета будь-якою уроку-тренінгу полягає не в аналізі та інтерпретації проблем особистості, задля подальшого їх усунення або зміни мотивації поведінки, а в активному, свідомому навчанні бажаної поведінки.

Хоча урок-тренінг є формою організації навчальною процесу, він не схожий на класичний урок. На тренінгу втрачають силу багато правил, яких учні звикли дотримуватись в школі. Однак ця форма роботи має свої правила. Перше з них - учасники самі виробляють і беруть добровільне зобов'язання дотримуватись певних правил (не запізнюватись, бути доброзичливим, толерантним, активним).

Педагог повинен спрямовувати діяльність групи, встановлюючи правило, що на тренінгу всі звертаються один до одною на ім'я. Це допомагає налагодити контакт з класом й усунути психологічні бар'єри.

Урок-тренінг передбачає використання активних методів групової роботи (наприклад, рольових ігор). Саме тому урок-тренінг так подобається дітям і створює у них відчуття свята, хоча під час їх проведення можна навчитися та збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку. Урок-тренінг має певну структуру (рис.2.4)

Рис. 2.4 Структура уроку-тренінгу

Вступна частинна уроку-тренінгу передбачає вирішення таких завдань:

- оцінка рівня засвоєння матеріалу попереднього уроку-тренінгу. Проводиться у формі опитування або перевірки домашнього завдання;

- актуалізація теми поточного уроку-тренінгу і виявлення очікувань;

- створення доброзичливої і продуктивної атмосфери. Проводиться у формі само-презентації чи взаємопрезентації учасників (Я- повідомлення);

- підтримання демократичної дисципліни у формі прийняття, уточнення або повторення правил групи.

Основна частина уроку-тренінгу - кілька тематичних завдань у поєднанні з вправами на зняття м'язового і психологічного напруження, а також дихальні вправи. Можна виділяти теоретичний і практичний блоки. Але це умовно, оскільки знання на уроці-тренінгу у процесі виконання практичних завдань. а саме: міні-лекції у формі бесіди. презентації, взаємонавчанні, роботи в групах.

Заключна частина уроку-тренінгу передбачає:

- підведення підсумків;

- релаксацію;

- прощання та завершення уроку-тренінгу.

Для ефективності проведення уроку-тренінгу ми підібрали та розробили ряд вправ для кожної складової тренінгу.

З уроку-тренінгу важливо постійно отримувати позитивні враження та як можна більше дізнаватись один про одного. Я-повідомлення або я-висловлювання - це спосіб ведення бесіди. Я-повідомлення можна успішно застосовувати в спілкуванні між дітьми. Воно дозволяє висловити думки і почуття в необидной для співрозмовника формі. «Я-повідомлення» дає можливість ближче пізнати своїх однокласників. Коли ми відкриті і щирі у вираженні своїх почуттів, співрозмовник стає більш щирим у вираженні своїх думок. Учень починає відчувати, що йому довіряють. Висловлюючи своє почуття без наказу або догани, ми залишаємо співрозмовнику можливість самому прийняти рішення. І тоді учні починають враховувати побажання і переживання один - одного.

«Я - повідомлення» Діти по черзі кажуть, що вони вміють добре робити. Наприклад: «Я можу стрибати зі скакалкою 100 разів підряд», а усі хором підтримують його: «Молодець!», супроводжуючи аплодисментами.

Відкритий мікрофон дає змогу учасникам висловити свої враження та знання з минулого тренінгу.

Знайомство - це одна з ключових вправ. Її проводять не лише з незнайомою групою, а й з тими, хто давно знає один одного. Знайомство доцільно проводити на початку кожного уроку. Для, його здійснення нами були підібрані наступні вправи.

Розкрий своє ім'я - ця вправа розкриває креативність сприяє самоусвідомленню, підвищенню самооцінки. Запишіть букви свого імені в стовпчик і навороти кожної літери - слово, яке починається з неї і характеризує вас з кращого боку. Наприклад: ВІКТОР

В - вольовий.

І - ініціативний.

К - красномовний.

Т - терплячий.

О - організований.

Р - рішучий.

Під час виконання даної вправи дотримуйтесь правила не критикувати. Навіть, якщо не дуже старанний учень назве себе працьовитим, не критикуйте його і не дозволяйте іншим.

Ти - молодець - Мета - підвищення самооцінки. отримання підтримки групи. Усі стоять у колі, один виходить у центр, називає своє ім'я і те що він любить чи вміє добре робити. У відповідь всі промовляють який він молодець, підіймаючи догори великий палець.

Основна частина включає виконання таких блоків, а саме: презентації; мозкові штурми, міні-лекції з елементами бесіди, самонавчання і взаємонавчанні, проблемні ситуації, обмін думками, перегляд відеороликів, робота в групах, аналіз історій і ситуацій, ігри, керовані дискусії і дебати, об'єднання в групи, вправи: дихальна гімнастика, вправи на зняття психологічного напруження, на зняття втоми очей.

Для розкриття специфіки проведення даних структурних компонентів тренінгу,було розроблено ряд уроків-тренінгів відповідно до тих розділів, які вивчаються на основах здоровя в 5-му класі (додаток Б, В).

Також необхідно зазначити, що досить вагому роль для підвищення рівня знань учнів має використання в основній частині тренінгу історій, легенд та казок. Для ефективної роботи під час тренінгу необхідно проводити роботу в групах. Для успішного об'єднання учасників у задану кількість груп доцільно використовувати такі вправи:

* У 4 групи можна об'єднати за порами року (зима, весна. літо, осінь)

* У 7 груп, за кольорами веселки (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий)

* Запропонуйте заплющити очі і лише та допомогою характерних звуків створити групи. Ця вправа допомагає не лише сформувати групи, а й добре знімає м'язове та психологічне напруження.

Перед вами може постати питання сформувати групу за заданою кількістю осіб. Для вирішення яких користуйтеся користуйтеся такими вправами:

*Об'єднання в пари. Розрахуйтеся на перший-другий.

*Знайди свою половинку. Роздайте учасникам половинки листівок з обірваним малюнком і запропонуйте знайти свою половинку.

Важливим під час проведення тренінгу залишається сам стан учасників процесу. Результат залежить від зібраності, уважності, згуртованості, психічного та фізичного стану дітей. Тому досить важливим є підтримання учасників тренінгу в «тонусі». Для цього в основній частині тренінгу для учнів 5-х класів необхідно використовувати руханки для зняття м'язового та психічного напруження. Доцільно використовувати наступні вправи на уроках-тренінгах з основ здоров'я в 5-му класі.

Дихальні вправи:

Поза зосередження «Вогник в руках»

Стати зручно, ноги на ширині плечей, стопи паралельні, опора на середину стопи. Зігніть руки в ліктях і на рівні трохи вище грудей з'єднайте кисті з основою долоней і кінчиків пальців. Можна уявити, що між долонями затиснутий вогник, який зігріває руки, зосередитися на ньому. Посміхнутися, обличчя і руки розслабити, плечі опустити, голову і хребет тримати на одній лінії.

Вправа № 1 «Вдих - видих»

Стати прямо, руки вздовж тулуба, розслаблені. Вдих. Почати повільний видих. В міру заповнення легень плечі підіймаються, а потім без затримки робиться видих, опускаються плечі.

Вправа № 2 «Плечі вперед»

З вдихом в міру заповнення легень, плечі повільно відводять назад, зводячи лопатки, зближуючи за спиною руки. Потім повільно видихають, зсовуючи плечі і руки вперед, стискаючи грудну клітку.

Вправа № 3 Робота з грудним відділом хребта.

Видих, повільно відкинути голову назад, згинаючи хребет у грудному відділі, подивитися на свої коліна. Руки звисають вільно, рухи плавні.

Руханки:

«Сезонні дерева». Вихідне положення: руки вільно опущені донизу, ноги на ширині плечей. Коли учитель каже «Весна», то учні підіймаються на кінчики пальців і плавно підіймають руки догори, наче прокидаються після довгої зимової сплячки. Вчитель каже «вихідне положення», і учні стають у вихідне положення. Коли учитель каже «Літо», то учні підіймаються на кінчики пальців і намагаються дотягнутися до сонечка, одночасно рухаючи пальцями і кистю рук. Коли вчитель каже «Осінь», то тим часом учні підіймають руки догори і повертають руки то вправо, то вліво одночасно. Завершуємо фізкультхвилинку, коли учитель каже «Зима», учні встряхуються, наче від снігу, роблять глибокий вдих і видих і сідають за парти. Кожен із етапів фізкультхвилинку можна проводити у різній частині уроку та на будь-якому уроці, в залежності від самопочуття учнів [37, c. 40 ].

«Ураган для тих…». Для цієї вправи приберіть зайві стільці. Усі сидять, а учитель стоїть ( йому не вистачає стільця ). Він каже: «Ураган для тих, хто народився весною». Усі, хто народився в цю пору року, встають зі свого місця і намагаються сісти на інше. Той, кому не вистачило стільця, стає ведучим і каже: «Ураган для тих, у кого довге волосся ( коротке волосся, хто любить ходити до школи, бачив море, любить солодке…)».

«Тостери-грінки». Учасники об'єднуються в трійки. Двоє беруться за руки і стають тостером. Один заходить всередину. Він - грінка. За командою «тостер» тостери міняються місцями. За командою: «грінка» грінки міняються місцями. За командою «грінка готова» грінки підстрибують на місці.

«Будинки - господарі - землетрус». Учасники об'єднуються в трійки. Двоє беруться за руки і стають будинком. Один заходить у середину. Він - господар. За командою «Будинок» будинки міняються місцями. За командою «Господар», господарі міняються місцями. За командою «Землетрус» усі міняються місцями.

«Футбол». Стати в коло, нахилитися. Ноги поставити так, щоб вони торкалися ніг сусідів. Руки - «воротар», ними треба захищати «ворота» (простір між ногами ). Мета - забити м'яч у ворота іншого і не пропустити його у власні. Пропускаєш гол - прибираєш одну руку, ще один гол - виходиш з гри.

«Буратіно». Стати в коло. Розповідати вірш, імітуючи рухи: Буратіно потягнувся, раз нагнувся, два нагнувся. Руки в сторони розвів -Мабуть ключик загубив. А щоб ключик відшукати, треба нам навшпиньки стати.

«Погода в Занзібарі». Стати в коло, повернутися направо і йти, повторюючи рухи за учителем:«У Занзібарі гріє сонечко ( гладити по плечах того, хто йде попереду), дме легкий вітерець (провести пальцями по спині). Та ось хмарки закрили сонце, почав накрапати дощик (стукати пальцями), здійнявся вітер (терти спину), почалася злива (енергійно стукати пальцями по спині), град (кулаками). Але що це? Буря вщухає (усе в зворотному порядку). Злива переходить у дрібний дощик, буря перетворюється на дрібненький вітерець. У Занзібарі знову сонечко». Можна продовжити гру, розвернувши учасників на 180° і запропонувати тим, хто стояв позаду. «А в Україні холодно. Коли виходиш на вулицю, мороз хапає за щоки (щипати за щоки), за вуха (масажувати вуха), пробирається під куртку (щипати спину), мерзнуть ноги (тупотіти ногами). Та коли заходиш у дім, стає тепліше, пощипують вуха, щоки (терти вуха, щоки). Поступово зігріваєшся, розслаблюєшся (гладити по плечах, спині)».

«Розплутати змію». Один учасник виходить з приміщення. Інші беруться за руки, утворюючи ланцюжок - «змію». Під час заплутування можна переступати через зімкнені руки, підлазити під них. Той, хто за дверима, повинен розплутати «змію». Можна підказати, що в неї є голова і хвіст.

Більшість дітей приходить до школи з гарним зором, проте згодом їхній зір погіршується. Коли школярі вчаться, то страждають в першу чергу не зуби, а очі: учні багато пишуть і читають. Через надмірне навантаження на зорову систему виникає короткозорість, удавана близорукість, астигматизм. Цього можна уникнути, дотримуючись правил профілактики зору дитини. Ми включили також декілька вправ на розвантаження очей та попередження шкільних хвороб очей

Вправи для покращення зору

1. «Метелик». Спочатку сильно зажмурте очі, а потім широко відкрийте їх і часто поморгайте віями, брови повинні залишатися нерухомими. Вправу необхідно виконати 10 разів.

2. «Циферблат» виконують закритими очима. Уявіть перед собою циферблат годинника, виконуйте кругові рухи очима за годинниковою стрілкою і проти неї по двадцять разів. Голова при виконанні вправи залишається нерухомою.

3. «Далечінь». Виберіть очима об'єкт, подивіться на нього, потім подивіться на кінець носа. Повторюйте вправу протягом десяти хвилин, це тренує очні м'язи.

4. «Небо і земля». Повільно піднімайте погляд до неба, зафіксуйте його, потім подивіться вниз. Вправу повторюйте протягом п'яти хвилин.

Наступною умовою формування психосоціальної компоненти здоров'я було проведення щотижневих класних годин, які передбачали надання ефективної підтримки учням 5-х класів у період адаптації до навчання в середній ланці школи. У процесі проведення нашого дослідження ми проводили класну годину з учнями 5-Б класу для того, щоб виявити ступінь адаптованості до навчання в 5-му касі (додаток Д).

Формування психосоціальної компоненти здоров'я не можливе без допомоги членів сім'ї. Ми провели батьківські збори, на яких була задіяна така тема: «Адаптація учнів 5-го класу до навчання в школі», яка суттєво відрізнялась від всіх попередніх (додаток Г).

Формування психосоціальної компоненти здоров'я у вільний час від навчання, проводився шляхом запровадження особистого щоденника здоров'я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п'ятих класів.У щоденнику вміщено багато завдань, які не повторюють учбовий матеріал. Вони сприяють розвитку логічного мислення, розумових і творчих здібностей, тренують пам'ять і увагу, змушують фантазувати та нестандартно мислити. Завдання можуть виконуватись за допомогою батьків, братиків, сестричок, що також сприяють порозумінню із близькими.

Отже, розроблені рекомендації щодо формування психосоціальної компоненти здоров'я на уроках з основ здоров'я допоможе вчителеві сформувати в учнів ціннісне ставлення до власного здоров'я.

Висновок до розділу 2

1. На основі розподілу балів, які набрали учні 5-А і 5-Б класів після оцінки психосоціальної компоненти здоров'я ми визначили кількість інтервалів, кожному із яких було присвоєно певний інтервал балів, який відображено у таблиці 2.5. Загальна оцінка низького рівня психосоціальної компоненти здоров'я варіює у межах 0 - 19 балів; оцінка середнього рівня сформованості психосоціальної компоненти здоров'я варіює у межах 20 - 40 балів; оцінка високого рівня - у межах 41-48 балів.

Результати констатувального етапу експерименту свідчать, що низький рівень психосоціальної компоненти здоров'я мають 58,33% учнів 5-А класу і 62% учнів 5-Б класу, середній рівень - 37,5% учнів 5-А класу і 33,3% учнів 5-Б класу; високий рівень - 4,17% учнів 5-А класу і 4,17% учнів 5-Б. В учнів спостерігається великий відсоток порушення норм спілкування з батьками, зокрема домінує відсутність спілкування з батьками, та часті суперечки. Учні майже не відвідують гуртки, погано харчуються, деякі учні відповіли, що мало їдять. Існує проблема спілкування з однокласниками, більшість учнів відповіли, що їм важко знайти спільну мову з однокласниками Тому після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: ?2 emp ? 0,18 а ?2krit?5,99. Отже, ?2 emp ? ?2krit, тому досліджувані нами вибірки подібні. Ці результати засвідчили про необхідність створення ефективної педагогічної моделі формування психосоціальної компоненти здоров'я учнів 5-х класів спеціалізованої школи-інтернат.

Отже, учні 5-Б класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми нами було взято у якості експериментальної, а учні 5-А класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми у якості контрольної груп.

2. Нами була розроблена модель формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів п'ятих класів. Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров'я учнів п'ятих класів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу, та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв'язку. В моделі ми показали взаємозв'язок психосоціальної компоненти здоров'я учнів п'ятих класів з педагогічним колективом, батьками, однолітками, громадськістю, де чітко показали взаємозв'язок компонентів між собою. Ця модель реалізовується через призму педагогічних умов здоров'я формуючої та здоров'язберігаючої можливостей діяльності педагогічного колективу.

3.Визначено педагогічні умови ефективного формування психосоціальної компоненти здоров'я п'ятикласників: удосконалення змісту, форм і методів педагогічної діяльності для розширення соціального досвіду та життєвих навичок учнів п'ятих класів, гуманізація педагогічних взаємовідносин, створення позитивного психологічного клімату в класних колективах; організація відповідної теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів шляхом навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, узгодження діяльності учасників виховного процесу щодо збереження, зміцнення і відновлення психічного та соціального здоров'я учнів; реалізація діагностико-корекційної роботи з учнями п'ятих класів.

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ КОМПОНЕНТИ ЗДОРОВ'Я В УЧНІВ 5 КЛАСУ

3.1 Аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи по формуванню психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5 класу

Сутність нашої дослідно-експериментальної роботи полягала у кількісному та якісному аналізі результатів, перевірки ефективності функціонування методик формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів. Моніторинг динаміки змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров'я здійснювався за тією ж методикою, що і на констатувальному етапі дослідження.

З метою перевірки використання методик формування психосоціальної компоненти здоров'я у ході з 04.02.2013 р. по 24.03.2013 р., в учнів (експериментального) 5-Б класу було проведено ряд уроків-тренінгів, практичних робіт, які передбачали застосування учнями: психофізичних тренувань; виконання комплексу ранкової гімнастики, вправ на психічне розвантаження; застосування дихальної психотехніки, вправи на профілактику хвороб очей. У 5-А (контрольному) класі комплекс заходів щодо формування психосоціальної компоненти здоров'я не застосовувався.

Організація способу життя учнів експериментального класу Глухівської школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім. М. І. Жужоми, здійснювалась згідно із науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо застосування моделі формування психосоціальної компоненти здоров'я.

Після застосування розробленої нами моделі формування психосоціальної компоненти здоров'я на уроках з основ здоров'я у експериментальному класі нами було повторно проведене анкетування.

Ми отримали наступні результати щодо оцінки рівнів формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів експериментального і контрольного класів, які відображено у таблицях 3.1., 3.2.

Таблиця 3.1 Аналіз відповідей учнів 5-А класу

Проаналізувавши відповіді учнів 5-А класу на запитання «Чи багато у вас друзів з якими ви спілкуєтесь» ми дійшли такого висновку: що учні мають не багато друзів (45,6%)деякі учні відповіли, що мають декілька друзів (33,3%), 20,8% учнів 5-А класу відповіли, що мають багато друзів, і 4,16% учнів 5-А класу відповіли, що зовсім не мають друзів.

На запитання про обов'язки в класі 33,3% учнів 5-А класу відповіли, що робота в класі не для них; 54,16% учнів 5-А відповіли, що не виконують жодних обов'язків в класі, іноді виконують обов'язки в класі 2,3% учнів 5-А класу, охоче виконують обов'язки в класі лише 4,1% учнів.