Главная База знаний "Allbest" Педагогика Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Психосоціальна компонента здоров’я у педагогічному і валеологічному контексті. Виявлення рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5 класу. Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.09.2014
Размер файла 319,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

На запитання «чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час наодинці або за будь-яким іншим заняттям, ніж спілкуватися з людьми»16,7% учнів 5-А класу відповіли, що окрім батьків їм спілкуватись нема з ким. 54,2% учнів відповіли, що їм подобається більше бути наодинці, аніж спілкуватися з людьми, 25% приваблює віртуальне спілкування, і лише 4,1% учнів 5-А класу полюбляють спілкуватися з людьми.

На запитання «чи відвідуєте ви якісь гуртки» 25% учнів 5-А класу відповіли, що це заняття не для них. Іноді відвідують гутки 41,7% учнів, і постійно займаються гуртковою роботою 12,5% учнів.

На запитання «як часто у вас бувають суперечки з батьками» 29,7% учнів 5-А і класу відповіли, що вони майже не спілкуюся з батьками. 50% учнів класу відповіли, що мають непорозуміння з батьками, іноді мають суперечки з батьками лише 16,7% учнів 5-А класу. Ніколи не сперечаються з батьками 4,1% учнів

Аналізуючи запитання про міжособистісне спілкування ми побачили, що не спілкується з однолітками 16,7% учнів 5-А класу, 54,2% учнів 5-А важко знайти спільну мову з однокласниками, з якими вони не завжди гарно ладнають. Ми бачимо, що лише 4,1% учнів 5-А класу гарно ладнають з однолітками.

Значна частина учнів дуже вразлива на образу, заподіяну кимось. Помститися за образу прагнуть 25% учнів 5-А класу, довго пам'ятають про образу 54,2% учнів. 25% учнів 5-А класу швидко забуває про образу (4,1%).

Значна частина учнів 5-А класу часто потрапляє в безвихідні ситуації (25%), досить часто потрапляють 62,5% учнів 5-А. Відповіли на питання, що не потрапляють у безвихідні ситуації лише 4,1% учнів 5-А класу.

На запитання «чи часто у вас бувають різкі, без поважної причини напади сміху чи плачу» 20,8% учнів 5-А класу відповіли, що майже щодня, частенько мають напади сміху чи плачу 41,7% учнів 5-А класу..

Виявилось, що до школи учні 5-А класу рідко ходять так відповіли на запитання 25% учнів. Виявилось, що 66,7% учнів 5-А класу бояться ходити до школи. Із задоволенням ідуть до школи 8,3% учнів 5-А класу.

На запитання «чи важко вам засинати» лише 12,5% учнів 5-А класу відповіли, що ні, решта мають з цим проблеми.

Гарний апетит мають лише 12,5% учнів 5-А, решта учнів має поганий апетит.

На запитання «чи Ви щаслива людина» лише 20,8% учнів 5-А класу відповіли, що вони щасливі, і 20,8% сумнівалися в цьому.

Аналізуючи питання про небажані труднощі, то 70% учнів намагаються самостійно їх вирішувати або звертаються за допомогою в інтернет. І лише 24,9% учнів радяться з вчителями чи батьками.

На запитання «як часто ви маєте поганий настрій», то 58,3% учнів 5-А класу відповіли, що дуже часто, решта частіше має гарний настрій.

Ми простежили і матеріальне положення учнів. На запитання «чи ви часто собі щось купуєте» 37,5% учнів 5-А класу відповіли, що вони нічого не купують. Тобто треба сказати, що у 5-А класі більшість учнів обмежена в витратах.

Таблиця 3.2 Аналіз відповідей учнів 5-Б класу

№

Прізвище та ім'я

№ запитання, кількість балів

Сума

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1

Армен С.

2

2

2

2

1

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

39

2

Бадулін Є.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

48

3

Батюк С.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

37

4

Вовчаренко А.

1

2

1

2

2

1

2

1

2

2

2

2

2

2

2

2

27

5

Заболотний О.

2

1

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

18

6

Гаркавий Д.

2

0

2

1

2

1

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

19

7

Добрик Т.

2

2

1

1

2

2

2

2

1

2

1

1

2

1

2

1

27

8

Єгорова Г.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

3

2

2

1

2

0

37

9

Кониболотчук.

1

2

1

1

2

1

1

1

1

1

1

2

1

0

2

0

18

10

Комаров М.

1

2

2

2

2

1

1

2

3

2

2

2

2

0

2

0

26

11

Крисін О.

1

1

1

1

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

17

12

Лиман Р.

1

2

2

1

1

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

1

19

13

Мошковець І.

2

2

2

1

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

35

14

Мостовий Я.

2

2

2

2

2

2

2

1

2

2

1

1

2

1

2

2

29

15

Нікітенко Л.

1

2

2

1

1

2

1

2

2

2

1

0

3

1

2

1

24

16

Норець А.

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

2

1

1

18

17

Онишко Я.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

43

18

Петровська С.

1

1

1

1

1

2

1

1

1

1

1

2

1

1

1

1

19

19

Рябуха В.

1

0

2

1

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

1

32

20

Терещенко Т.

2

2

2

1

2

2

2

2

1

2

1

2

2

1

2

2

24

21

Томаш О.

2

1

0

2

2

2

2

2

3

2

2

2

2

2

2

2

30

22

Федоренко Л.

1

1

1

1

2

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

18

23

Фетисенко Ю.

2

1

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

32

24

Шинкаренко К.

1

1

1

1

1

2

1

1

1

1

2

1

1

1

1

1

19

У експериментальному класі ми бачимо, що на запитання «Чи багато у вас друзів з якими ви спілкуєтесь» ми побачили, що учні 5-Б класу дружелюбні кожен з них має друзів (100%).

45,8% учнів не виконують обов'язків в класі, решта44.2% учнів мають певні обов'язки в класі.

На запитання «чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час наодинці або за будь-яким іншим заняттям, ніж спілкуватися з людьми» стверджувальну відповідь дало 37,4%, а заперечили 62,6% учнів.

Аналізуючи відповіді учнів 5-Б класу щодо задіяності учнів у гуртковій роботі ми зрозуміли, що більша половина учнів класу (66.6%) не відвідують гуртки, решта 34,4% охоче відвідують гуртки.

На запитання «як часто у вас бувають суперечки з батьками» 33,3% учнів 5-Б класу відповіли, що батьки їх не розуміють, і вони мало спілкуються. 66,8% учнів гарно ладять з батьками і не сперечаються з ними.

Аналізуючи запитання про міжособистісне спілкування ми побачили, що 37,5% учнів погано знаходять спільну мову з однокласниками,гарно ладнають з однокласниками 65% учнів.

Значна частина учнів дуже вразлива на образу, заподіяну кимось. (50%) 25% учнів досить рідко ображаються, швидко забувають про образу і не згадують 25% учнів.

Значна частина (37,5%) учнів 5-Б класу досить рідко потрапляє в безвихідні ситуації, інша частина учнів частенько потрапляє у такі ситуації (45,8%), і 16,6%зовсім не потрапляють у безвихідні ситуації.

На запитання «чи часто у вас бувають різкі, без поважної причини напади сміху чи плачу» 58,3% учнів 5-Б класу відповіли, що ніколи або, якщо залишаються на самоті, решта 41,7% учнівчастенько має такі перепади у настрої.

Виявилося, що 37,5% учнів бояться ходити до школи, 45,8% бояться контрольних робіт, решта учнів (16,6%) із задоволенням відвідують школу.

На запитання «чи важко вам засинати» 25% класу відповіли, що швидко засинають, 25% учнів іноді засинають погано, і 25% учнів майже не сплять.

Гарний апетит мають лише 25% учнів, погано харчується 44,8% учнів, пояснюючи це тим, що мама і вчителі не дозволяють їсти жуйки, чіпси та ін..

На запитання «чи Ви щаслива людина» лише 16,6% учнів класу відповіли, що вони щасливі, 41,7% сумнівалися в цьому, і 41,7% вважають себе не зовсім щасливими.

Аналізуючи питання про небажані труднощі, то 50% учнів намагаються самостійно їх вирішувати, 41,6% учнів радяться з вчителями чи батьками, і лише 8,3% звертаються за допомогою в інтернет.

На запитання «як часто ви маєте поганий настрій», то 66,6% учнів 5-Б класу відповіли, що дуже рідко, або лише коли їх ображають, 33,3% учнів засмучуються частіше.

Ми простежили і матеріальне положення учнів. На запитання «чи ви часто собі щось купуєте» майже 74,9% учнів відповіли, що грошей не достатньо і учні собі нічого не купують, 20,8% відповіли, що цим переймаються їхні батьки і 4,17% відповіли, що самі купують собі потрібні речі, коли забажають..

Співвідношення результатів, отриманих до і після проведеної дослідної роботи дало змогу зробити висновки щодо стійкої тенденції до підвищення психосоціальної компоненти здоров'я. Аналіз даних, отриманих за допомогою методики при повторному дослідженні свідчить про те, що помітно зріс рівень сформованості ціннісного ставлення до власної психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-Б класу який виступав в ролі експериментальної групи.

Порівнюючи ці дані з показниками контрольної групи, які фактично не відрізняються від результатів констатувального експерименту, можна чітко простежити ефективність проведеної нами роботи. Провівши повторне анкетування, ми з'ясували, що помітно зріс рівень психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5 - Б класу, який виступав в ролі експериментального класу. Ми отримали такі результати: у 5-Б класі низький рівень психосоціального здоров'я мають 9 учнів (37,5%), середній рівень мають 13 учнів, що складає 54,2%, і на високому рівні знаходиться 2 учні, що складає 8,3%. У контрольному класі ситуація майже не змінилася. Низький рівень займають 15 учнів (62,5%), середній рівень мають 8 учнів, що складає 33,3% і високий рівень має 1 учень, що складає 4,17%. Динаміку змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів до і після проведення формувального експерименту ми можемо прослідкувати за таблицею 3.3

Таблиця 3.3 Динаміка змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів до і після проведення формувального експерименту

Класи

Рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів

До проведення формувального експерименту

низький

середній

високий

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

5-А

14

58,33%

9

37,5%

1

4,17%

5-Б

15

62%

8

33,3%

1

4,17%

Після проведення формувального експерименту

5-А

15

62,5%

8

33,3%

1

4,17%

5-Б

9

37,5%

13

54,2%

2

8,3%

Різниця результатів експериментальної і контрольної групи до і після формувального експерименту (рис. 3.1) переконливо свідчить про те, що розроблена методика формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів є ефективною.

Рис. 3.1 Динаміка змін рівнів сформованості психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів

З метою перевірки ефективності формувального експерименту було проведено статистичний аналіз. Ми використали критерій ?2 , що дозволяє визначити наявність або відсутність різниці у рівнях сформованості психосоціальної компоненти здоров'я в експериментальному і контрольному класах. Обчислення ?2-критерія відображено у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Робоча таблиця обчислення х2-критерія

Кількість інтервалів

Інтервал балів

Частота F'e

Частота F'k

F'e-F'k

(F'e-F'k)2

(F'e-F'k)2 F'k

1

41 - 48

2

1

1

1

1

2

20 - 40

13

8

5

25

3,1

3

0 - 19

9

15

-6

36

2,4

24

24

Х2емп = 6,5

Таким способом ми обчислили х2 емпіричне, що дорівнює 6,5 Знаходимо х2 критичне за даними таблиці 3,5

Таблиця 3,5

n-1

Достовірність

95%

99%

1

3,84

6,63

2

5,99

9,21

3

7,81

11,3

4

9,49

13,3

5

11,1

15,1

6

12,6

16,8

7

14,1

18,5

8

15,5

20,1

9

16,9

21,7

10

18,3

23,2

11

19,7

24,7

12

21,0

26,2

13

22,4

27,7

14

23,7

29,1

15

2,5

30,6

n - кількість інтервалів

Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: ?2 критичне = 5,99, а ?2емп =6,5. Оскільки ?2емп.> ?2крит. то досліджувані вибірки не подібні. Як показали результати дослідження, рівень психосоціальної компоненти здоров'я учнів 5-А і 5-Б класу різні і групи відрізняються за цією ознакою. Отже дослідження було проведено вірно.

Підсумовуючи результати дослідження на основі аналізу й узагальнення даних, можна констатувати, що в ході проведеної роботи в учнів експериментального класу значно підвищився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров'я: якщо на початку експерименту високий рівень було зафіксовано лише в 4,17% учнів, то на кінець експерименту цей показник зріс на 4,1% і становив 8,3%, середній рівень становив на початок експерименту 33,3%, а на кінець підвищився на 20,9%, що становить 54,2%, на низькому рівні на початок експерименту знаходилось 62%, а після застосування формувального експерименту цей показник знизився на 24,5%, що в свою чергу становить 37,5%. У контрольному класі ці показники майже не змінилися. На початок експерименту на низькому рівні перебувало 58,33% учнів, на кінець експерименту цей показник зріс до 62,5%, середній рівень на початок експерименту охоплювало 37,5% учнів 5-А класу, на кінець - 33,3%. На високому рівні після проведення констатувального експерименту перебувало 4,17%, а після проведення формувального експерименту цей показник не змінився.

Отже, порівнявши дані констатувального і формувального експеременту можна зробити висновок, що після проведення формувального експеременту значно покращився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-Б класу. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої моделі формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів

3.2 Рекомендації вчителям по застосуванню психофізичних тренувань на уроках основ здоров'я в 5-му класі

Найважливішим фактором адаптації зростаючого організму до основ навчальної діяльності та успішного засвоєння знань є фізіолого - гігієнічна раціоналізація навчального навантаження. Для нормування навчального навантаження ми рекомендуємо таке:

· Навчальне навантаження повинно не перевищувати гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.

· Синхронізація навчальної діяльності й особливостей біоритму, фізіологічних функцій базується на сполученні величини навчального навантаження та працездатності.

· Навчальний розклад повинен складатися з урахуванням рівня тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, наявності протягом дня суміжних та однотипних предметів, а також предметів з великим обсягом прочитаного матеріалу. Основи здоров'я ми рекомендуємо ставити на середину тижня 3-м чи 4-м уроком..

· Важливий аспект - дозування домашніх завдань. Обсяг домашніх завдань є оптимальним та повинен добиратися з урахуванням індивідуальних особливостей і медичних показників.

Учителі-предметники разом із п'ятикласниками також переживають складний період адаптації. Наступність у навчально-виховному процесі виступає основною умовою на перехідному етапі, забезпечує неперервність освітнього простору школярів, цілісний особистісний творчий розвиток кожної дитини, створює середовище для повної соціальної особистісної життєдіяльності та творчого розвитку, навчання, виховання, реалізації пізнавальних потреб. Цьому сприяє робота педагогів з поліпшення умов адаптації учнів 5-х класів. Ми рекомендуємо проведення таких дій:

· Використовувати інтерактивні методи навчання та максимально використовувати інформаційні технології;

· Створювати дидактичні матеріали, які обов'язково адаптовувати до вікових особливостей учнів;

· Виконувати заходи щодо формування компетентного ставлення учнів до свого психосоціального здоров'я;

Ми пропонуємо проводити в школі корекційно-оздоровчі заходи:

· Введення в режим навчальних занять усіх класів оздоровчої гімнастики, фізкультхвилинок, дихальних гімнастик;

· Нормалізація навчального навантаження;

· Вибір методів індивідуального підходу до учнів у процесі навчання на основі фізіолого - гігієнічних та психосоціальних рекомендацій;

· Групові й індивідуальні заняття;

· Розробити комплекс психофізичних та фізкультурно-оздоровчих заходів;

· Підвищувати рухову активність як на уроках так і на перерві;

· Дбайливо ставитися до правил раціонального харчування та планування робочого дня;

· Залучити батьків до роботи з популяризації здорового способу життя, культури здоров'я та формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5 - х класів.

Як відомо, урок є основною організаційною формою навчання в школі. Л. Т. Охотіна виділяє деякі характерні ознаки уроку, що дозволяють доповнювати дане поняття.

1 Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня; не заради того, щоб пройти якісь питання програми. а заради того, щоб на матеріалі цих програмних питань формувати визначені якості особистості.

2. Центральний компонент будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів. Провідними пізнавальними процесами є мислення та уява. А необхідними умовами продуктивної роботи мислення та уяви будуть правильна організація сприйняття і пам'яті учнів, створення визначеної установки й організація уваги.

3. Навчання, що виховує, не можна звести до виховних моментів уроку. Всі елементи уроку повинні бути виховними за своєю сутністю координуючим центром усіх виховних засобів, форм і метолів уроку повинна бути конкретна психологічна мета.

4. Успіх навчання залежить не тільки від змісту уроків, удосконалення методики, майстерності вчителя, але і від внутрішніх умов - індивідуально - психологічних особливостей учнів.

Як відомо, навчання -- це двосторонній процес. З одного боку, ефективність навчання визначається тим, наскільки вчитель правильно організує розумову діяльність, використовує можливості пам'яті, допомагає учням опанувати методи пізнання і формує у них навички самостійної навчальної діяльності, враховує вікові й індивідуальні особливості. З іншого боку, ефективність навчання залежить від активності пізнання і діяльності самого учня. Безумовно, на діяльність учнів великий вплив має особистість учителя, його активність, готовність до навчання.

Таким чином, на хід уроку впливають моральні, особистісні особливості вчителя, його емоційний стан, уміння володіти увагою класу. З огляду на все це можна припустити, що в основі будь-якого уроку лежить єдиний процес взаємодії вчителя й учнів.

Учитель на уроці включається в різноманітні зв'язки з кожним окремим учнем, із класом, загалом з матеріалом, що викладається. У силу цього сам учитель, на думку І. Я. Зимньої, вступаючи у визначений зв'язок з тим навчальним предметом, зміст якого опановується учнями, виступає для учнів у нових якостях та властивостях: як учитель (коли пояснює новий матеріал), як цікавий співрозмовник (коли організує комунікативну ситуацію, ситуацію спілкування), як дослідник (коли разом з учнями розв'язує задачі).

Виходячи з цього, можна припустити, що вчителя на уроці відрізняє ціла низка психологічних особливостей. Проаналізуємо найбільш значущі особливості.

1. Наявність інтересу до предмета. Вчитель обов'язково повинен любити предмет, що викладається, оскільки байдужість і формалізм ніколи не сховати від учнів. Вони відчувають пасивне ставлення вчителя до свого предмета, відрізняють формальний підхід до його викладання.

2. Високий темп роботи. Між уроками учителю дається невелика пауза у вигляді перерви, у ході якої він повинен підготувати все необхідне для наступного уроку, переорієнтуватися на інший клас, іншу тему, і, звичайно, відпочити

3. Постійна робота перед усім класом. Учителеві постійно доводиться стояти обличчям до класу, що передбачає постійну готовність учителя до спілкування з учнями. Корисно по ходу уроку переміщатися по класу, щоб дати собі невеликий перепочинок, розслабитися.

4. Емоційна перевантаженість. На уроці відбувається постійне спілкування з різними дітьми. Спілкування має як короткочасний, так і тривалий характер. Не секрет, що на уроці часто виникають емоційно напружені ситуації, які супроводжуються образами, радощами, сумом. Це провокує емоційне перевантаження вчителя. Психологи вважають, що одне із найбільш хворобливих переживань учителя пов'язане з недооцінкою його роботи, недостатньою увагою і повагою з боку дітей. Треба врахувати, що діти не завжди уміють виражати вдячність, приховувати своє незадоволення, агресивність, бувають різкими щодо вчителя. У свою чергу, учитель свій поганий настрій, утому також може «вилити» на учнів. Щоб уникнути таких взаємних «ударів», доцільно зняти емоційний сплеск (як самому собі, так і допомогти це зробити учневі); поставити себе на місце учня; спробувати зрозуміти, чим викликаний напружений стан.

5. Активна позиція вчителя з багатьох питань. Учитель є головною діючою особою на уроці. Для цього від нього вимагається постійно високий рівень активності. Дітей треба навчити, змусити слухати, відповідати, працювати.

6. Спостереження на уроці. Педагоги довели що вчитель на початку уроку повинен відчути стан учнів класу для того, щоб утомлених - підбадьорити, збуджених - заспокоїти, «засинаючих» - «розбуркати». Треба відзначити, що, заспокоюючи інших, учитель заспокоює і себе.

7. Індивідуальним стиль. Учитель на уроці спілкується з цілим класом тому, як правило, характеризуючи клас, учитель використовує загальні «епітети», наприклад: «гучний клас», «спокійний клас». Безумовно, така особливість роботи породжує визначений індивідуальний стиль спілкування вчителя з класом у цілому. Однак треба пам'ятати, що на уроці необхідно виробити й індивідуальний підхід до кожної дитини. Якщо вчитель знає, як підійти до учня, як подивитися і підказати, тоді легше досягається і групова взаємодія.

Яких же правил повинен дотримуватися вчитель, щоб урок можна було вважати успішним? Ми сформулювали загальні правила, що забезпечують успішність уроку:

1. Бути зібраним, чітко і ясно ставити задачі перед учнями, послідовно вести їх до намічених цілей;

2. Виявляти доброзичливе ставлення до учнів. Не перебивати учня, дати можливість йому договорити, тому що нечітка відповідь може бути наслідком нечіткого питання;

3. Завдання для учнів повинні даватися ясно, коротко;

4. Заощаджувати час: вчасно починати і закінчувати урок;

5. Вимога до учнів повинна бути обов'язково реалізована;

6. Темп уроку має бути інтенсивним, але посильним для засвоєння навчального матеріалу більшістю учнів;

7. Підтримувати ініціативу й активність учнів.

Крім цього класні керівники разом із шкільним психологом повинні проводити психолого-педагогічні спостереження зі складанням планів адаптаційних заходів. Забезпечуючи наступність між першим, другим і третім ступенями освіти, увага вчителів акцентується на стані здоров'я та психофізичних особливостях учнів. Як наслідок, повинні сформовуватись окремі групи дітей з факторами порушення психосоціальної компоненти здоров'я. З такими дітьми повинна проводитися спеціальна робота та зменшення навантаження на них у позакласній роботі. Для формування психосоціальної компоненти здоров'я у вільний від навчання час ми рекомендуємо запровадити особистий щоденник здоров'я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п'ятих класів. Він вміщує в собі методики формування психосоціальної компоненти здоров'я, які роздаються кожному учневі. Нами був розроблений буклет, який ми рекомендуємо вкладати у класні журнали, щоб учителі-предметники могли ними користуватись. Обов'язковою умовою для кращого формування психосоціальної компоненти здоров'я є спілкування учнів з батьками, тому ми рекомендуємо проводити спільні батьківські збори дітей батьків і вчителів.

Висновки до розділу 3

1. У експериментальній групі після проведення формувального етапу експерименту зменшилась кількість учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров'я у порівнянні із консатувальним етапом на 24,5%. Збільшився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров'я (на 20,9%) та з високим рівнем на 4,1%. У контрольній групі після проведення формувального етапу експерименту спостерігалася динаміка погіршення рівня психосоціальної компоненти здоров'я у порівнянні із констатувальним етапом. Підвищився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров'я (на 4,17), знизився відсоток учнів із середнім рівнем (на 4,2%) та високим рівнем (4,17) показник не змінився.

Після проведення формувального експерименту в експериментальній групі у порівнянні з контрольною знизився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров'я до 37,5%. Підвищився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров'я до 54,2%. Відсоток учнів з високим рівнем психосоціальної компоненти здоров'я становив 8,3%. Отримані результати (див рис 3.1) переконливо свідчать про те, що розроблена педагогічна модель та методичні умови формування психосоціальної компоненти здоров'я учнів ефективні. Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: ?2 emp ? 6,5; а ?2krit?5,99. Отже, ?2 emp> ?2krit, тому досліджувані нами вибірки різняться.

Отже, порівнявши дані констатувального і котрольного експеременту можна зробити висновок, що після проведення формуючого експеременту значно покращився рівень психосоціальної компоненти здоров'я в учнів. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої педагогічної моделі і методичних умов формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-х класів.

2. Для проведення уроків з основ здоров'я із застосуванням методик формування психосоціальної компоненти здоров'я у п'ятому класі, вчителю слід дотримуватись певних правил. Класні керівники разом із шкільним психологом повинні проводити психолого-педагогічні спостереження зі складанням планів адаптаційних заходів. Увага вчителів акцентується на стані здоров'я та психофізичних особливостях учнів. Як наслідок, повинні сформовуватись окремі групи дітей з факторами порушення психосоціальної компоненти здоров'я. З такими дітьми повинна проводитися спеціальна робота та зменшення навантаження на них у позакласній роботі. Для формування психосоціальної компоненти здоров'я у вільний від навчання час ми рекомендуємо запровадити особистий щоденник здоров'я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п'ятих класів. Він вміщує в собі методики формування психосоціальної компоненти здоров'я, які роздаються кожному учневі. Нами був розроблений буклет, який ми рекомендуємо вкладати у класні журнали, щоб учителі-предметники могли ними користуватись.

ВИСНОВКИ

У бакалаврській роботі здійснено комплексний аналіз методики формування психосоціальної компоненти здоров'я у процесі вивчення основ здоров'я у 5 класі. За результатами дослідження зроблено такі основні висновки:

1. Аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження засвідчує, що на сучасному етапі суспільного розвитку залишається малодослідженою проблема формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5-го класу. Нами було визначено, що у проаналізованих літературних джерелах спостерігаються різні підходи до тлумачення поняття «психосоціального здоров'я». Систематизувавши існуючі підходи до визначення цього поняття, ми сформулювали робоче поняття «психосоціальна компонента здоров'я», яке відображає його зміст, структуру та функціональні особливості. На основі робочого поняття були виділені складові психосоціальної компоненти здоров'я. Проаналізувавши літературні джерела, виділено причини погіршення стану психосоціальної компоненти здоров'я у дітей основної школи.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що однією з умов збереження психосоціального здоров'я учнів 5 класу під час навчально-виховного процесу є застосування руханок, релаксації, дихальної гімнастики та ін. Ці методи формування психосоціальної компоненти здоров'я дають змогу учням краще засвоювати новий матеріал і проводити профілактику втоми. Нами уточнено педагогічні умови формування психо-соціальної компоненти здоров'я в учнів.

На основі аналізу літературних джерел виокремлено такі особливості формування психосоціальної компоненти здоров'я в учнів п'ятих класів: шляхом цільового спілкування з батьками, учнями; проводити більше уроків, або позакласних заходів у яких учні можуть вільно висловити свої думки стосовно питань про збереження здоров'я; створюючи цікаві блоги можна контролювати роботу учнів та привернути увагу іншої молоді; залучити підтримку учнів серед різновікового прошарку молоді у вигляді волонтерської підтримки «допоможи меншому».

Проаналізувавши навчальну та методичну літературу з «Основ здоров'я» для 5-го класу, можна зробити висновок, що даний курс методично забезпечений для проведення класичних уроків. Ми вважаємо, що для кращого формування психосоціального здоров'я учитель повинен приділяти більшу увагу самопочуттю учнів під час уроку. Ми вважаємо, що для підготовки уроку учитель повинен до плану-конспекту уроку додавати програму проведення психофізичних тренувань, які розраховані на 1 - 2 хвилини під час уроку.

2. Нами було виділено рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров'я для учнів 5-х класів. Ці показники були покладені нами в основу визначення трьох рівнів психосоціальної компоненти здоров'я: низького, середнього, високого. Для того, щоб виявити рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров'я в учнів 5 класів, ми розробили умовну шкалу балів, яка дозволяє оцінити міру прояву ознаки. Кожному критерію відповідав певний бал. Так, 2 бали ставилось у випадку, коли учень має високий показник психічної чи соціальної компоненти здоров'я (має гарний настрій, завжди бадьорий, має гарне самопочуття), 1 бал - у разі середнього стану психосоціальної компоненти здоров'я, 0 балів, коли рівень психосоціальної компоненти здоров'я низький (учень мало спілкується з людьми, погано їсть, мало спить, має проблеми з батьками).

Результати констатувального етапу експерименту свідчать, що низький рівень психосоціальної компоненти здоров'я мають 58,33% учнів 5-А класу і 62% учнів 5-Б класу, середній рівень - 37,5% учнів 5-А класу і 33,3% учнів 5-Б класу; високий рівень - 4,17% учнів 5-А класу і 4,17% учнів 5-Б. В учнів спостерігається великий відсоток порушення норм спілкування з батьками, зокрема домінує відсутність спілкування з батьками, та часті суперечки. Учні майже не відвідують гуртки, погано харчуються, деякі учні відповіли, що мало або майже не їдять. Існує проблема спілкування з однокласниками, більшість учнів відповіли, що їм важко знайти спільну мову з однокласниками. Тому після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: ?2 emp ? 0,18 а ?2krit?5,99. Отже, ?2 emp ? ?2krit, тому досліджувані нами вибірки подібні. Ці результати засвідчили про необхідність створення ефективної педагогічної моделі формування психосоціальної компоненти здоров'я учнів 5-х класів Глухівської спеціалізованої школи-інтернат. Отже, учнів 5-Б класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми нами було взято у якості експериментальної, а учнів 5-А класу Глухівської спеціалізованої школи-інтернат ім. М. І. Жужоми у якості контрольної груп.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены