Організація проектної діяльності учнів у курсі інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Кафедра інформатики та інформаційних технологій в освіті

ТВОРЧА КУРСОВА РОБОТА «Організація проектної діяльності учнів у курсі інформатики»

Виконала:

Івахіна Катерина Василівна

Запоріжжя, 2015

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1.1 Сутність методу проектів у навчальній діяльності

1.2 Етапи педагогічного проектування

1.3 Параметри зовнішнього оцінювання проекту

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

2.1 Сутність досвіду “Організація проектної діяльності учнів у курсі інформатики” в Дніпровській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

2.2 Результат використання елементів методу навчального проектування на уроках інформатики в Дніпровській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Сьогодні однією з найголовніших завдань сучасної школи є розвиток в учнів самостійності і здатності до самоорганізації. Школяр повинен вміти самостійно отримувати інформацію, обробляти її, аналізувати результати обробки. Сучасне навчання має орієнтуватися на інтереси і потреби учнів, грунтуватися на особистому досвіді дитини. Учень не повинен бути об'єктом педагогічного впливу, а повинен бути суб'єктом пізнавальної діяльності. Саме тому, результатом роботи вчителя повинна бути активна, творча діяльність учня, далека від простої репродукції. А цього можна досягти, використовуючи на уроках метод проектів. І предмет «Інформатика» в цьому плані знаходиться у виграшній ситуації. По-перше, вивчається достатня кількість тем, де учні можуть проявити свою творчість і самостійність. По-друге, на уроках використовується комп'ютери, що викликає в учнів великий інтерес.

Існує кілька видів проектів. Один з видів - творчі проекти, які застосовуються в якості повторення або узагальнення пройденого матеріалу. Основною метою таких проектів є формування креативного мислення учнів. Причому проекти можуть бути невеликими, розраховані на один-два уроки. Або більш тривалими, розраховані на певний термін і виконуються в рамках самостійної роботи вдома.

Творчі проекти не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці та інтересам учасників проекту. З учнями визначаються бажані, плановані результати, проговорюються деякі вимоги до проекту (наявність певних елементів в роботі, в залежності від досліджуваної теми). Наприклад, при вивченні теми «Створення презентації» потрібне використання в проекті гіперпосилань і анімації.

1. ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1.1 Сутність методу проектів у навчальній діяльності

Однією з альтернатив класно-урочної системи є метод проектів, який дає змогу отримати комплексне знання. Останнім часом у зв'язку зі становленням особистісно зорієнтованої освіти він переживає друге народження, ефективно доповнюючи інші педагогічні технології, які сприяють формуванню особистості школяра як суб'єкта діяльності та соціальних відносин. Проектність - один із вимірів культури минулого століття. Першим увів поняття «метод проектів», науково описав його та спробував класифікувати американський професор В. Кілпатрик [4, стор.128].

Він проголосив основним завданням школи «виховання вільних громадян», яке має складатися з «системи цільових проектів». Він відокремив чотири типи шкільних проектів: втілення ідеї або плану в зовнішню форму, подолання інтелектуальної перепони, здобуття нових знань та досвіду, отримання естетичної насолоди. 19 столітті в США для навчання сільськогосподарських робітників стали використовувати проект на певну тему (наприклад, «Як стригти овець ножицями»), в ході яких учні отримували не лише теоретичні знання, а й набували практичних вмінь. Джон Дьюї на початку 20 століття використовував метод проектів в прагматичній педагогіці для організації цілеспрямованої діяльності дітей з урахуванням їх особистих інтересів. У 60-70 роках у США розгорнулася критика цього методу, оскільки його масштабне застосування призвело до зниження рівня теоретичних знань учнів загальноосвітніх шкіл. Але, незважаючи на це, вже понад 80 років за проектною технологією працюють педагоги багатьох західноєвропейських країн та США. В 1987 р. виник новий напрямок в освіті - продуктивне навчання, що базується на методі проектів.

Метод проектів, на який покладались великі надії в модернізації української освіти, схвилював українське педагогічне співтовариство на початку минулого століття. Ідеї школи майбутнього Джона Дьюї, реалізовані Вільямом Кілпатриком, були реконструйовані радянськими педагогами-новаторами у вигляді трудового методу навчання.

Метод проектів поширився у педагогіці та практиці української школи у 20-х роках, за часів масштабного реформування шкільної освіти. Подальший розвиток цього методу у вітчизняних школах пов'язано з іменами вітчизняних педагогів (В.М. Шульгіна, А.Ф. Петровича, Л.С. Миловидова, М.В. Крупеніна, В.В. Ігнатьєва та ін.) [5, стор. 3-4]. В 1931 році, метод проекту в Україні було засуджено й заборонено, закрито та відкинуто. В 30-ті роки школа була повністю переведена на традиційне навчання і було зроблено висновок про те, що цей метод не дає глибоких знань з предметів. З того часу у нас не робили якихось серйозних спроб відродити метод проектів в освітянській практиці. Набутий за цей час вітчизняний досвід проектної форми організації освітнього середовища не став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рівні і не отримав поширення на практиці. В українській педагогічній практиці явище проекту з'явилось в останнє десятиліття в результаті діяльності міжнародних організацій, які розробляли і поширювали освітні проекти.

Метод проектів (лат. projectus -- спрямований уперед) -- технологія організування навчання, за якої учні здобувають знання, набувають умінь і навичок у процесі планування і виконання практичних завдань -- проектів.

Існують обов'язкові критеріальні вимоги до його сучасного розуміння:

-- наявність освітньої проблеми;

— дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання;

-- структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

-- моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;

-- самодіяльний характер творчої активності учнів;

-- практичне або теоретичне значення результату діяльності;

-- педагогічна цінність.

Ключовим аспектом у роботі за проектною системою є виконання проекту -- значного за обсягом і складністю завдання, індивідуального чи групового дослідження, тісно пов'язаного з повсякденним життям у різних його проявах.

Мета проектної технології полягає в реалізації побудованого на суб'єктній взаємодії оптимального навчально-виховного процесу, створенні умов для самонавчання учнів, стимулювання їхньої ініціативи, інтересів та особистих устремлінь. Відповідно до мети програма навчання за проектною системою складається з низки досліджень, пов'язаних між собою так, що відомості, отримані від одного дослідження, сприяють розвитку і збагаченню інших досліджень.

Виконання навчальних проектів активізує самостійну дослідницьку поведінку учнів, спрямовану на пошук та отримання нової інформації із зовнішнього оточення. Вона відграє важливу роль у розвитку пізнавальних процесів усіх рівнів, у навчанні, набутті соціального досвіду, соціальному та особистісному розвитку.

У проекті учні стають основними дійовими особами навчального процесу, рівноправними членами творчого колективу, що допомагає їм об'єднуватися за інтересами, забезпечує розмаїття рольової діяльності. Метод дає змогу залучити до навчального процесу не лише думки школярів, а й їхні почуття. Під час реалізації проекту вони вчаться надавати допомогу своїм товаришам по роботі, самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, бути обов'язковими і відповідальними.

Метод проектів містить дослідницькі, пошукові, проблемні методи, творчі за своєю суттю, що сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, способів, засобів, які в результаті самостійних дій допомагають розв'язати проблему.

Важливим аспектом організування проектної діяльності є мотивація учнів. Вона позитивна найчастіше в тому разі, коли виконання проекту передбачає набуття школярами не тільки навчального, а й соціального досвіду.

1.2 Етапи педагогічного проектування

1. Створення теоретичної (ідеальної) моделі об'єкта, виявлення його істотних властивостей, аналіз принципів та умов його функціонування. Цей етап передбачає формування в учнів мотивації діяльності; утворення ініціативної групи; пошук чи вибір проблеми серед низки актуальних для школи або громадськості; визначення можливостей та шляхів реалізації проекту. Школярі з допомогою педагога вчаться аналізувати джерела, ефективно спілкуватись як між собою, так і з дорослими, обговорювати проблеми.

2. Опрацювання проектної моделі об'єкта: визначення бази знань, інформаційної моделі досліджуваного матеріалу. Потрібно зібрати і критично проаналізувати відомості щодо проблеми (анкети, опитувальники, літературу, інтерв'ю, матеріали ЗМІ).

Принциповим є колективне обговорення учнями всіх рішень шляхом активної діяльності (дискусії, «мозкового штурму», виявлення альтернативи, аналізу зайвої інформації).

3. Розроблення педагогічної моделі знань: структурування матеріалу, вибір і продумування сценарію проекту. Учні самостійно працюють у групах, обговорюють завдання та складають план із зазначенням відповідальних осіб і термінів виконання. Учасники групи розробляють можливі варіанти розв'язання проблем, які важливо дослідити в межах наміченої тематики.

Школярі структурують інформацію, доводять наявність проблеми, її актуальність, розподіляють матеріал за планом дій: формулюють конкретні завдання, методи і засоби реалізації, моделюють кінцевий результат, визначають завдання робочих груп і критерії контролю.

4. Практична реалізація та апробація проекту. У процесі виконання проекту можливе коригування його завдань, шляхів реалізації, використання додаткових засобів. План за потреби можна змінювати, але при цьому не відмовлятися від остаточної мети проекту. Зміни вносять керівник або учасники після того, як обговорять та узгодять зі всіма. Результатом діяльності є презентація та захист проекту. Успіх значною мірою залежить від представлення продукту діяльності, його вдалого подання.

5. Захист проекту. Він може відбуватися у формі презентації, творчого звіту або доповіді і триває до 4 хв. Далі виконавцям ставлять запитання, виступають опоненти. При цьому присутні всі учасники проекту.

6. Колективне обговорення, експертиза, оцінювання результатів проекту. Група оцінює роботу кожного учасника, а викладач -- роботу груп загалом.

1.3 Параметри зовнішнього оцінювання проекту

До параметрів зовнішнього оцінювання проекту належать:

-- значущість і актуальність поставлених проблем, їх відповідність тематиці;

-- коректність використаних методів дослідження та оброблення отриманих результатів;

-- активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;

-- колективний характер ухвалюваних рішень;

-- характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту;

-- необхідна і достатня глибина проникнення в проблему, залучення знань з інших галузей;

-- доведення власного рішення, уміння аргументувати висновки;

-- естетика оформлення результатів здійсненого проекту;

-- уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей кожного члена групи.

Роботу над проектом не можна вважати ефективною без аналізу учнями перебігу та результатів своєї діяльності на всіх етапах, тобто без проведення рефлексії. Доцільно організувати обговорення, під час якого діти матимуть змогу оцінити проект загалом та особистий внесок кожного, виявити недоліки та з'ясувати шляхи їх подолання.

Основною цінністю проектної діяльності є її завершеність. Усі засоби підпорядковані досягненню результату. На різних етапах реалізації проекту необхідно розв'язувати дослідницькі завдання, інакше проект відривається від життя і стає нереальним. Проте саме дослідження виконує суто обслуговувальні функції.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

2.1 Сутність досвіду “Організація проектної діяльності учнів у курсі інформатики” в Дніпровській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

В Дніпровській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №2, школі з інформаційно-технологічним профілем навчання, інформатика викладається за програмою поглибленого вивчення інформатики (Караванова Т. П.). За двома змістовними лініями: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та основи алгоритмізації і програмуваня. Після проходження вчителем інформатики Івахіною К. В. тренінгів, в школі впроваджено досвід викладення курсів за вибором “Основи створення комп'ютерних презентацій”, “Основи веб-дизайну" (за програмою І. О. Завадського) та факультативу “Інформаційний працівник” у профільній підготовці учнів. В основі викладання цих курсів покладено метод проектів, як один із методів активного навчання.

Вимоги до учнівських матеріалів:

чітко сформульована тема, мета, завдання проекту (заходу),

перелік необхідного обладнання;

опис дій на кожному етапі виконання проекту;

чітка структуризація проекту з хронометражем кожного етапу;

до всіх завдань, що використовуються на уроці, додаються розв'язання.

Науково-дослідницькі проекти, до яких залучаються старшокласники, -- надійний шлях пізнання кожним юним дослідником своїх творчих можливостей, а часто -- й професійного самовизнання. З метою виявити всіх, хто цікавиться знаннями з різних галузей науки і техніки, допомогти їм втілити в життя плани й надії, якомога повніше розкрити свої здібності.

Головне правило участі учнів у науково-дослідницької роботі по створенню проектів: особистий інтерес та захоплення.

Спочатку учні ознайомлюються з актуальними проблемами теорії та практики, з методологією і методами наукових досліджень, залучаються до самостійного вивчення наукової, науково-популярної літератури, джерел Іnternеt. Вчитель прагне навчити учнів аналізувати й критично оцінювати прочитане, виділяти найважливіші наукові напрямки й ідеї, бачити різні підходи до розв'язання наукових проблем. Це - перший ознайомлювальний етап.

Визначення тематики, вибір учнем об'єкта і предмета дослідження -- це другий етап роботи над проектом-- підготовчий. Бажано, щоб тема роботи була запропонована самим школярем. На даному етапі роботи учні вчаться формулювати тему й усвідомлювати її роль у цілісному аспекті, визначати конкретні завдання дослідження. Кожен складає орієнтовний план роботи. Підготовчий етап передбачає також збір систематизацію наукових даних. Це етап пошуку і консультацій. Старшокласники вивчають різні джерела інформації: довідники, наукові журнали, підручники, сайти Internet. Самостійна робота учня з літературою є одним з найефективніших засобів розвитку потреби в майбутній самоосвіті. Зібрані дані аналізуються учнями самостійно та разом з наставниками. Третій етап -- безпосередньо дослідницька робота.

Основна роль цього етапу полягає в розвитку логічного мислення, умінь проникнення в сутність досліджуваного явища, у пробудженні інтересу до науки, у залученні до пошукової роботи. Роль вчителя полягає в наданні допомоги під час планування роботи, у проведенні експериментальної роботи. Успіх дослідницької діяльності прямо залежить від чіткої, ефективної злагодженої роботи кожного учня групи.

Учні працюють з використанням колективного способу навчання та об'єднавчого діалогу, тобто процес спілкування організовується таким чином, щоб кожне покоління отримувало, засвоювало й передавало свій досвід практичної діяльності наступному поколінню.

2.2 Результат використання елементів методу навчального проектування на уроках інформатики в Дніпровській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Використання елементів методу навчального проектування на уроках інформатики дає змогу кожному окремо створювати динамічну програму і план занять. Таким чином відбувається не тільки робота над проектами, а й підготовка до олімпіад з ІКТ. Учень засвоює швидко й якісно лише те, що одразу ж після отримання застосовує на практиці або передає іншим. В основу навчання покладено зацікавленість учня в здобутті практичних навичок. Учитель ознайомлює з навчальним матеріалом спочатку одного учня, пояснює йому, як він працюватиме зі своїм напарником. Перший учень працює з другим учнем відповідно до вказівок учителя.

Вибрати тему для проектування учням пропонується, коли вивчена тільки половина теоретичної частини матеріалу, оскільки вже сама незвичайність постановки питання в багатьох дітей викликає ускладнення.

Доцільно проводити дискусії по деякими з обраних учнями проблем. Чию тему обговорити - вибирає сам викладач. Звичайно це найцікавіша або більше складна тема, або тема учня, у якого за якимись причинами виникають найбільші труднощі в підходах до її рішення. Особливі труднощі для учнів становить визначення ресурсів і розробка декомпозиції цілей системи, тому до обговорення цих питань доводяться повертатися кілька разів. Вчитель не повинен завчасно висловлювати свою оцінку судженням учня, необхідно залучити до цьому інших учнів.

Правильно ставлячи питання, вчителя допомагає дітям зрозуміти їхні помилки. Роль вчителя зводиться до керівництва дискусією. Він допомагає учнем шукати й знаходити обґрунтоване рішення. Від вчителя в цій ситуації потрібно не тільки вміння вести дискусію, але й досить широкий кругозір у різних областях знання, життєвий досвід.

На оформлення проекту засобами ЕОМ учнем дається 6 годин. Багато учнів оформляють проект вдома, але на урок вони приносять свою роботу й показують її вчителеві. Учитель вносить у роботу корективи, дає ради, відповідає на виниклі питання. Таким чином, на цьому етапі вчитель виступає лише в ролі консультанта й порадника.

Самий відповідальний і хвилюючий момент для учнів - захист проекту. Звичайно, першим учнем, що захищає проект, доводиться сутужніше всього, тому першим виступаючої даються деякі потурання, прощаються дрібні недоліки, і учні про це знають, і завжди перебувають учні, що бажають виступити першими. Звичайно перших виступаючих заслуховує вся група, щоб потім виправити свої помилки в роботі, урахувати промахи інших при захисті. Останніх виступаючих часто заслуховує тільки вчитель й опонент. Учні самі обирають собі опонентів з числа однокласників. У завдання опонента входить оцінка роботи й самого захисту, пошук помилок і недоліків. Для з'ясування проблеми опонент задає питання. Опонент зацікавлений у пошуку помилок й об'єктивній оцінці роботи, тому що за опонування йому також виставляється оцінка.

Захищаючи свій проект, учень показує свою роботу на комп'ютері й озвучує її, робить коментарі. Звичайно спочатку повністю вислуховується виступ, а потім йому задаються питання. Однак іноді за бажанням учня питання можуть задаватися йому відразу по ходу захисту.

За цю творчу роботу учні одержують 8-9 оцінок: за постановку мети (опис вихідного й бажаного стану системи), за обґрунтування мети, за визначення критеріїв оцінки стану системи, за визначення ресурсів, за декомпозицію цілей системи, за складання плану робіт, за оформлення проекту засобами ЕОМ, за захист проекту, за опонування. Додаткова оцінка виставляється за використання програмного засобу, не досліджуваного по програмі (у виборі програмного забезпечення учні не обмежені), за використання додаткових можливостей програмного засобу, за розробку додаткових частин проекту (наприклад, за складання кошторису або оформлення графіків, діаграм). За один урок вдається заслухати захист тільки двох-трьох учнів, тому на захист всіх учнів потрібно кілька уроків. Інші учні в цей час працюють над іншими проектами, які не вимагають такої великої уваги вчителя.

На протязі попереднього навчального року в середній ланці, було вирішено спробувати застосувати метод довгострокових проектів, включаючи всіх учнів. Тепер кожен учень 8-9 класу повинен виконати або індивідуальний проект, або об'єднавшись із невеликою групою однодумців (2-3 чоловік), колективний. Строк виконання роботи вересень - грудень. Займатися проектом можна було й вдома тим, у кого є комп'ютери. Вибирали теми проектів самостійно. Мені, як учителеві, нав'язувати певну тему кожному учневі не хотілося, тому що, швидше за все нічого творчого в нього б не вийшло. Не все спочатку йшло гладко. Були й такі, хто довго не міг визначитися з вибором теми, особливо в старшій ланці. Довелося витратити масу часу на усунення пробілів у знаннях й уміннях обробки зображень, звуку, відео. Зараз можна вже підвести підсумки й із упевненістю сказати, що все було не даремно й результати це підтверджують.

Скільки різних, неповторних і по-справжньому творчих проектів зробили учні. Кожен проект по-своєму унікальний і неповторний. У деяких учнів збіглися теми, але тут немає нічого поганого, навіть навпаки, учні змагалися між собою, у кого вийде краще.

Заключною частиною є захист проектів. Учні захищають свої роботи, відстоюють свою точку зору перед однокласниками, запрошеними гостями.

Для створення проектів використовуються наступні програми: графічний редактор Paint, MS Word, MS Power Point, MS Publischer. Для створення веб-сайтів мова розмітки НTML.

Багато проектів учні продовжуватимуть поповнювати інформацією й далі. Деякі роботи поповнять шкільну медіатеку.

Але саме головне вдалося зацікавити й заохотити учнів нашої школи до творчої корисної роботи. Багато учнів тепер упевнено користуються ПК й програмним забезпеченням. Адже всі ці знання й уміння роботи з інформацією їм неодмінно знадобляться в майбутньому.

Таким чином, при роботі над проектами панує творча робоча обстановка, при якій заохочується будь-яка самостійна робота, залучення нового, не вивченого матеріалу, коли йде інтенсивне самонавчання й взаємонавчання, створюються умови для саморозвитку творчої індивідуальності людини й розкриття його духовних потенціалів.

За минулі роки учнями були розроблені та реалізовані такі проекти: 1. Літературно-мистецькі проекти : а) Проект, присвічений 200-річчю М. В. Гоголя (презентація, публікація, веб-сайт) готували учні 10-А класу. б) Проект “В сім'ї вольній, новій…” Т. Г. Шевченко (презентація, публікація, відеофільм), учні 9 класу тощо. 2. Соціальний проекти :

а) Проект Шкільний парламент “Нове покоління” (презентація , веб - сайт) - робота учнів 10 класу під керівництвом заступника з навчально-виховної роботи Романюк Н.П.

б) Проект “Права дитини” (презентація, публікація), учень 11 класу. 3. Дослідницькі проекти: а) Проект “Наша уява про світ цілих чисел” (презентація, публікація), учні 8 класу тощо. б) Проект “Земля і ми”, учні 10 класу тощо.

ВИСНОВКИ

Отже, метод проектів має великі педагогічно-психологічні можливості. Під час виконання проектів вирішуються освітні, розвивальні й виховні завдання:

створення образу цілісних знань;

підвищення мотивації в отриманні додаткових знань;

вивчення методів наукового пізнання, здатність до рефлексії та інтерпретації результатів;

розвиток дослідницьких і творчих якостей особистості;

формування комунікативних компетентностей, базового алгоритму соціальної взаємодії, поведінки.

1. Збільшення знань кожного учня у: - новому змісті по запропонованій темі; - нові практичні прийоми; - узагальнюючі поняття, уявлення, знання, на отримання яких націлений результат проекту.

2. Розвиток навичок: - самостійної роботи - джерелом інформації - інструментами і технологіями - самостійне прийняття рішення

3. Комунікативності в: - інформаційному обміні - в рольовій взаємодії

4. Розумової діяльності при: - проектуванні - плануванні - аналізі - синтезі - структуруванні та ін.. - самоаналізу і рефлексії.

5. Виховання толерантності 6. Розширення кругозору

ЛІТЕРАТУРА

1. Головіна Л.М. Активізація пізнавальної діяльності учнів. - М.: Проспект, 2003. - 242 c.

2. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики. Ч.1. Загальна методика навчання інформатики. - К.: 2004.

3. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання. -К.: А.С.К., 2003.

4. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубенко. - К.: Шк. світ, 2007. - 128 с. - (Б-ка «Шк..світу»).

5. Ірина Буравська. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів.//Директор школи. - грудень 2006, № 48 (432). - с. 3 -

Размещено на Allbest.ru