Колективна творча діяльність учнів — важливий шлях підвищення ефективності виховної роботи

Трудові атаки проводяться після спеціальної розвідки або по любому сигналу про помічені в навколишньому житті недоліки. Створюється збірна команда добровольців (із дітей різного віку разом з їх дорослими друзями), вибирається командир. Ця збірна команда після того звітує про результати атаки перед всім колективом або перед правлячим органом.

Дуже важливо, щоб трудова атака трималась в секреті від тих, про кого турбуються учасники операції, або в крайньому випадку про неї знали тільки відповідальні особи, з якими потрібно домовитися, щоб не сталося непорозуміння.

Рейд - операція-похід, яка здійснюється силами добровольців (дітей і дорослих). Триває декілька днів, а інколи і довше (2-3 тижні), наприклад під час літніх канікул.

Трудовий рейд - операція комплексного характеру, так як має за мету різносторонню турботу про людей і включає в себе в якості засобів для досягнення цієї мети трудові справи інших видів: сюрпризи, десанти, атаки - секретні, напівсекретні відкриті.

Складність завдань, які вирішуються кожним учасником операції, різноманітність видів діяльності. Нелегкі умови походу роблять такі рейди одним із найсильніших засобів виховання суспільника-організатора.

Приклади справ, які здійснюються під час трудового рейду: збір матеріалів про учасників Великої Вітчизняної війни, про історії району, міста; створення або доповнення виставки. Шкільного музею; виступ з усним журналом, живою газетою; випуск газети - “блискавки; участь в благоустрої населеного пункту, в оформленні школи будинку культури і інших суспільних приміщень, наприклад, способом передових атак; створення виставок, малюнків; проведення екскурсій і підготовка екскурсоводів з місцевих школярів; проведення вечорів поезії, живопису, музики, турбота про місцевих дітей: розлучення з ними різноманітних пор, пісень, творчих справ, проведення таких справ разом з ними; наприклад, вечори розгаданих і нерозкритих таємниць, при “Місто веселих майстрів”, веселої спартакіади; турбота (разом з місцевими школярами) про дітей: організація дитячого майданчика, показ діафільмів, виготовлення іграшок на трудовій фабриці; турбота (разом місцевими дітьми) про дорослих жителів, наприклад за допомогою сюрпризів; помів в сільськогосподарських роботах, в охороні природи.

Рішення про проведення трудового рейду приймає загальний збір класного колективу або загально шкільний зліт під час сумісного планування творчих справ на черговий період. Тоді є виявляють, хто буде брати участь в наміченому рейді - постійні колективи або збірна команда добровольців; вибирається рада справи (штаб рейду), куди входять старші діти і дорослі в якості комісарів.

На загальних зборах учасників колективно розробляється план рейду, намічаються терміни, вибирається варіант організації; складаються команди, обговорюються питання знаряддя, харчування учасників.

Можливі варіанти організації трудового рейду.

1. Зв'язок: Всі учасники рейду ідуть по одному маршруту, зупиняючись по черзі в декількох пунктах і проводять там різноманітну роботу. В цім варіанті доцільно розділитися на команди за спеціальностями: “тимури” (організатора спортивних справ) “Друзі мистецтва”. Кожна із таких команд в разі необхідності залучає до організації “своїх” справ решту учасників рейду, складаючи тимчасові об'єднання.

2.”Віяло”. Команди на початку рейду або через деякий час розходяться і ідуть паралельними маршрутами. Після того з'єднуються в назначеному пункті, працюють тут узгоджено і можуть рухатися дальше разом.

Поради організаторам.

Бережіть і розвивайте під час рейду традиції честі і краси колективу (виконання гімну, девізу на загальних зборах і лінійках).

Починайте дії на маршруті (в черговім населенім пункті) з спільної розвідки. Обговорюйте хід життя і всіх операцій, розробляйте план наступного дня і потрібних справ на щоденнім спільнім зборі - “вогнику”, по можливості біля вогнища; для керівництва окремими справами вибирайте поради справ із представників всіх команд.

Намагайтеся як можна скоріше зав'язати контакти з місцевими дітьми і проводіть всі операції в співдружності з ними; прагніть до того, щоб після вас переданий і накотогений разом досвід проводжував використовуватися і збагачуватися вашими новими друзями.

Сюрприз - колективна трудова справа - операція: творчий подарунок, підготовлений дітьми та їх старшими друзями на радість іншим.

Святковий сюрприз - відмінний засіб виховання турботливого відношення до людей, розвиток творчої фантазії, смикали, згуртованість старших і молодших дітей і дорослих.

В святковім сюрпризі можуть брати участь класні колективи, збірні об'єднання добровольців різного віку.

Трудовий сюрприз може бути підготовлений до всенародного свята на честь якої-небудь знаменної події в житті людини, або колективу (наприклад, до дня народження), а також і в звичайні дні. Щоб принести людям радість, перетворити будні в свято.

Можливі види сюрпризів: трудовий сюрприз типу ССМ (святковий сюрприз малятам) (наприклад, підготовка і проведення дітьми і їх старшими друзями новорічного свята в дитячій садку, на дитячому майданчику, з іграми і танцями навкруг ялинки, з атракціонами і саморобними подарунками); святковий сюрприз типу НН (нашим начальникам) - для промислового колективу, закладу воєнної частини приміщення, виступ з святковим концертом, саморобні подарунки кожному члену колективу); трудовий сюрприз тип РШ (рідній школі) - святкове оформлення приміщення, благоустрій двору, спорудження ковзанки; трудовий сюрприз типу ПДД (подарунок далеким друзям); трудовий сюрприз типу “Золота фантазія” прикрашування гірляндами з осінніх листків фасаду і двору школи, внутрішніх приміщень, території дитячого садка, виготовлення колекції для далеких друзів; трудовий сюрприз типу Снігова казка”.

Трудові сюрпризи тісно пов'язані, переплітаються з іншими видами операцій; можуть проводитися під час десанту і рейдів, іноді набувають характеру атаки, намічаються після розвідки справ.

Поради організаторам.

Як і кожен сюрприз святкову операцію готуйте в секреті від тих, кому призначений подарунок. Наприклад, “Золота фантазія” проводиться в неділю. В необхідних випадках потрібно домовитися з керівниками колективу і зробити їх охоронцями “таємниці”.

Святковий сюрприз може бути задуманий під час складання плану на черговий період життя колективу як одна з потрібних творчих справ, але може бути зроблений і “поверх плану” в зв'язку з якою-небудь несподіваною святковою подією або благополучними обставинами.

Розробка плану операції робиться на спільнім зборі учасників, керує підготовкою сюрпризу рада справи (штаб операції).

Дорослі друзі дітей беруть участь в розробці і проведенні операції в якості комісарів, членів штабу, його порадників. Висновки операції потрібно обговорити на спільнім зборі - “вогнику”, щоб ліквідувати уроки для майбутніх сюрпризів і інших творчих справ.

Пізнавальні справи

Вечір весели завдань - декілька пізнавальних пор-оглядів, які переходять одна в одну і становлять своєрідну ігрову суєту. Учасники цієї суєти об'єднані в невеликі команди (не більше 10-15 осіб у кожній), виконують творчі завдання і по черзі виступають зі своїми рішеннями -експромтами. До суєти можуть входити гра в оркестр, естафета веселих завдань, пісенні коло.

Вечір веселих завдань - це показ смикалки, творчої фантазії, уміння швидко орієнтуватися в обставинах, включатися в колективну роботу і радість оточуючих. Кожен вечір весели завдань може стати маленьким святом колективної творчості. Учасниками такого вечора можуть бути діти різного віку.

Різновіковий склад команд, активна участь дорослих зовсім не перешкода, а, навпаки, важлива умова успіху, стимул для більш повного розкриття пізнавальних здібностей і молодших, і старших, для обміну знаннями і інтересами, для взаємного захоплення творчим пошуком, гумором, товариськістю, життєлюбністю.

Хід вечора.

Вечір відкривається грою в оркестр. Всі учасники сідають по колу невеликими групами (або постійними міроколективами, або тут таки об'єднавшись, - по бажанню або по жеребкуванню), і кожна група вибирає собі один із інструментів оркестру - симфонічного, духовного, народних інструментів, джазу: скрипку, трубу, барабан, піаніно (при цьому дуже важливо, щоб в кожній групі були і молодші, і старші діти, і дорослі).

Оркестром керує диригент. Він несподівано для учасників показує якій-небудь групі гру на їх інструменті. Група в відповідь на це повинна показати диригенту “ніс”. Коли диригент показує групі “ніс”, оркестранти цієї групи, навпаки, повинні показувати диригенту гру на своєму інструменті. Якщо є група, до якої звернувся диригент, помилились і показала не те, що потрібно, вона отримує колективний фант (навіть якщо полишився тільки один із членів даної групи).

“Я “дуель” диригента з оркестром продовжується до тих пір, поки кожна група не отримає колективний фант, а ще краще - 2 фанти. Після того як всі фанти отримані ведучі призначують кожному фанту відповідне завдання. При цьому ще раз слід підкреслити, що свій фант (або два фанти) викуповує вся група.

Коли всі завдання роздані, всім групам (команда) дається 15-30 хвилин на вирішення творчих справ. Після закінчення цього часу ведучі збирають разом всіх учасників гри і починаються виступи команд - по колу або в любому порядку, але з передачею якого-небудь символічного предмету - естафети (естафета веселих завдань або веселих експромтів). Команда, яка останньою принесла естафету і показала своє рішення, отримує право назвати тему для пісенного кола.

Приклади творчих завдань для естафети веселих завдань.

1. Придумати і розіграти мімічну сценку (або серію сценок) на запропоновану тему (“На рибалці”, “Учитель і учень”).

2. Скласти віршик за словами, які римуються, наприклад:

порою

горою

штовхає

співає

Виконати цей віршик в якій-небудь сценці.

3. Скласти маленьку розповідь за заданим початком (наприклад: “На майданчику построїлися дві команди...”) Прочитати цю розповідь прийомом естафети (кожний член команди по черзі говорить одну фразу) або інсценізувати її.

4. Придумати і зобразити скульптурну групу на задану тему (“В майстерні скульптора”).

5. Зобразити і “оживити” (придумати показати продовження) відому скульптуру або картину (“Мисливці на привалі”, “Знову двійка”).

6. Зобразити пантомімою куплет (або декілька) із видатної пісні. Інші учасники відгадують пісню.

7. Драматизація шаради (картина).

8. Придумати 10 слів на одну букву і скласти розповідь таким чином, щоб з цих слів починалися всі. Інсценізувати цю розповідь.

9. Вимовити одне і те ж слово або фразу в різних сценках з різною інтонацією (не менш 5 варіантів).

10. Придумати і зобразити сценічно різні варіанти вирішення конфліктної ситуація (наприклад: - хлопчик дружить з дівчинкою. Їх дратують. Що їм робити?) Пропонується дати не менше трьох варіантів вирішення.

11. Виконати одну і ту ж видатну пісню на декілька мотивів, змінюючи її характер.

12. Виконати декілька пісень на одну і ту ж тему (наприклад, про море і моряків).

13. Драматизувати пісню або вірш.

14. Придумати і зобразити сценку із життя літературного героя (інші учасники відгадують ім'я героя, називають книгу, її автора).

Вечір подорож - пізнавальний огляд, учасники якого діляться один з одним своїми знаннями, враженнями, припущеннями щодо навколишнього життя. Прикметною особливістю такої зустрічі є використання прийому рольової гри в подорож, що дає змогу обмінюватись досвідом. Колективно відкривати світ жвавій, захоплюючій формі, розвивати допитливість, винахідливість, творчу уяву. Товариську взаємодопомогу. В школі вечір - подорож можна проводити або в одному класному колективі, або декількома паралельними класами, або збором старшого і молодшого класних колективів. Відповідно учасниками вечора можуть бути як школярі одно віку (починаючи з 1-го класу), так і різновікові об'єднання.

Збори-диспут - пізнавальна творча справа, мета якої - поставити перед учасниками життєво важливе, складне, справді спірне питання (або декілька таких питань, об'єднаних однією темою) виявити і зіставити різні думки, захоплюючи всіх колективним пошуком, найкращою рішення. Збори диспуту - важливий засіб ідейно-політичного виховання підлітків і молоді, зміцнення співдружності молодших і старших поколінь.

Учасниками зборів-диспуту можуть бути декілька постійних колективів (наприклад, старших класів) збірний колектив бажаючих взяти участь в диспуті, члени одного колективу (наприклад класу, групи). В останніх двох випадках цілеспрямовано створити (за бажанням) тимчасові невеликі творчі команди (не більше 10-15 чоловік), щоб забезпечити участь кожного в колективному роздумі.

Рада диспуту і представників всіх команд-учасників вибирає одну тему із запропонованих і формулює питання для обговорення (не більше 3-5). Після того кожен член ради повідомляє тему і питання своєму колективу для підготовки думок, виділення позицій точок зору за дискутивованими проблемами.

Проводить диспут голова ради справи. Він ще раз нагадує дискусійні питання і за бажанням учасників може дати 10-15 хвилин для обміну думками команд, щоб ті мали зібратися з думками і підготувати виступ по кожному питанню, який відображає спільну думку.

Краще обговорювати послідовно одне питання за другим. Чим гостріше суперечка, тим краще. Але головне в суперечці - уміти слухати “суперника” і доказувати свою думку.

В кінці диспуту ведучий організовує спільне підведення підсумків. Якщо торкатися практичних питань життя колективу, учасники зборів можуть прийняти за ними своє рішення, свої пропозиції або рекомендації.

Можливі теми і питання зборів-диспутів:

1. “Байдужості - бій!”.

Кого ти вважаєш байдужим?

Чому байдужий чоловік - в дорозі не друг? Чи правий Бруно Ясенський, який вважає байдужих найнебезпечнішими людьми, не безпечнішими за ворогів?

Як ти будеш сперечатися з тими хто діє за принципом “Моя хата з краю...”, “Особистий спокій перш за все”?

Чи байдужий той хто для себе все бере від колективу, але іншим нічого не дає?

Як боротися з байдужістю в собі і в інших?

2. “Що ти зробив для колективу?”.

Кого вважати активним в колективі? Чи повинен активіст високого колективу брати участь в житті свого первинного колективу?

Чи можна кожному бути організатором? Як це зробити?

3. “Традиції і творчість в житті колективу”.

Які із традицій 20-х років тобі більш за все подобаються? Які із цих традицій можна і потрібно відроджувати і розвивати в житті нашого колективу? Що головне в нашому житті - традиції чи творчість?

Що означає “творче”? з чого воно може початися? Чи можна зробити кожного учасником такого життя?

Размещено на Allbest.ru