Колективна творча діяльність учнів — важливий шлях підвищення ефективності виховної роботи

Аналіз проблеми організації колективної творчої діяльності у науковій педагогічній літературі. Аналіз методики по визначенню ефективності діяльності у виховній роботі класних керівників. Характеристика можливих варіантів організації трудового рейду.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.10.2014
Размер файла 67,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота з теми:

Колективна творча діяльність учнів - важливий шлях підвищення ефективності виховної роботи

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи КТД учнів.

1.1 Аналіз проблеми організації КТД у науковій педагогічній літературі

1.2 Сутність основних понять дослідження

Розділ 2. КТД в виховній роботі вчителя.

2.1 Аналіз методики по визначенню ефективності КТД у виховній роботі класних керівників

2.2 Сучасний стан виховної діяльності класних керівників по організації КТД

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Актуальність. Колективна творча діяльність(КТД) - це діяльність,що приносить радість і користь оточуючим і класному колективу,в процесі якої учні намагаються поліпшити життя ,як своє ,так і людей,що їх оточують. Дана тема стане корисною для молодих учителів і студентів,бо:

- у процесі колективної творчої діяльності здійснюються ,в тісній єдності, завдання різноманітних частин виховання: громадянського, морального, трудового, розумового, фізичного, естетичного;

- у процесі колективної творчої діяльності розвиваються в єдності всі три сторони особистості: пізнавально-світогляд-на (знання, погляди, переконання, ідеали), емоційно-вольова (почуття, прагнення, інтереси, потреби), діяльнісна (уміння, навички, звички, здібності, риси характеру);

- у процесі колективної творчої діяльності реалізуються різні функції виховної діяльності: вихователі передають готовий суспільно-цінний досвід вихованцям, ті оволодівають цим досвідом , і створюють новий разом з вихователями та під їх керівництвом. Пізніше відбувається поєднання цього досвіду з попереднім, обмін поєднаним досвідом, його закріплення та нагромадження у вигляді позитивних традицій, подальший їхній розвиток.

Проблемою організації і дослідження КТД займались такі провідні педагоги, як С.Т. Шацький, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, І.П. Іванов, Л.Г. Борисова, Ф.Я. Шапіро.

Також наша курсова робота допоможе з'ясувати ефективність впливу КТД на виховну роботу в школі. В курсовій роботі буде проаналізовано сучасний стан організації КТД і буде показано як краще застосовувати дану технологію для підвищення виховної роботи.

Об'єкт. Колективна творча діяльність у виховній роботі класних керівників.

Предмет. Організація колективної творчої діяльності у виховній роботі класних керівників.

Мета. Довести, що колективна творча діяльність є важливим шляхом підвищення виховної роботи,провести дослідження сучасного стану виховної роботи класних керівників по організації КТД.

Методологічна база. Експериментальне дослідження з використанням методів анкетування, логічного аналізу наукової педагогічної літератури, порівняння, узагальнення та систематизація отриманих результатів.

Завдання.

1) Здійснити аналіз проблеми організації КТД у науковій педагогічній літературі.

2) Визначити сутність основних понять дослідження.

3) Дослідити сучасний стан виховної діяльності класних керівників по організації КТД.

Розділ 1. Теоретичні основи КТД учнів

1.1 Аналіз проблеми організації КТД у науковій педагогічній літературі

КТС - це спосіб організації яскравого життя, наповненого працею та грою,творчістю й товариськістю, мрією і радістю, і водночас,основний

виховний засіб методики КТД.

КТС різняться перш за все характером спільної практичної турботи, яка є пріоритетною у діяльності: трудовій чи суспільно корисній, пізнавальній чи художньо-естетичній, спортивно-оздоровчій чи організаторській.У процесі підготовки та проведення кожної КТС закладено можливість реалізації цілої низки педагогічних завдань, відбувається розвиток колективістських, демократичних засад життя, самостійності, ініціативи дітей та підлітків, активного, громадянського ставлення до людей та навколишнього світу.

Сутність кожної справи - турбота про свій колектив, одне про одного, про людей, які навколо дитини у школі, вдома, в інших соціумах. Сила кожної КТС полягає в тому, що вона вимагає творчого пошуку, який дає їй поштовх і відкриває для неї широкий простір.

Колективна і творча діяльність - спільна діяльність дорослих та їх вихованців, що здійснюється за технологією колективного творчого виховання(КТВ) із дотриманням принципових положень КТД [30].

Методика КТВ розроблена й апробована Ігорем Петровичем Івановим, - це педагогіка КТС, безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших. І.П. Іванов - філософ за освітою, доктор педагогічних наук, професор Ленінградського педагогічного інституту ім. О. І. Герцена. Народилася методика в 1956 - 1959 роках. У її основі лежать ідеї С.Т. Шацького, А.С. Макаренка, В.О.Сухомлинського. Своїми творчими задумами І. П. Іванов ділився з групою однодумців - учителів і вожатих Ленінграда(Л.Г.Борисова та Ф.Я. Шапіро), які й утілювали їх у життя. У 1962 - 1966 роках методика колективної творчості почала активно використовуватись у школах, будинках піонерів, піонерських таборах. Цікавим є те, що саме “Педагогічна поема” стала настільним підручником для вихователів: в ній є образ цілей, є привабливий еталон. В комунарській методиці видно намагання досягнути такого ж результату, який отримав Макаренко, але не копіюючи його організацію. Це спроба створити аналогічну за результатами систему виховання, але в нових умовах, в звичайній школі з сучасною соціальною атмосферою, з сучасними дітьми, які звісно ж відрізняються від колишніх дітей з колонії імені Горького[24,c.119]. До початку 60-х років визначилися два напрями у вихованні: сутнісно-самодіяльний підхід, що спирався на творчу думку та моральну активність самих дітей, втілював І. П. Іванов. Емоційно-романтичний мажорний стиль у житті дитячого колективу здійснював С.А. Шмаков.

У дитячому таборі "Орлятко" 1962 року вперше зібрались 50 представників шкільних комунарських секцій. Після 1963 року комунарські збори було проведено в Салехарді, Горлівці, Києві, Архангельську та десятках інших міст.

Однак вже 1964 року поширення технології пішло на спад, бо розроблена в "Орлятку" структура учнівського самоврядування не відповідала офіційній структурі шкільних організацій. З 1986 року почався період відродження технології колективного творчого виховання, яка все ширше входила в життя школи. Цьому сприяла активна її пропаганда на сторінках "Учительской газеты" та журналу "Воспитание школьников". Сьогодні технологія КТВ активно впроваджується у загальноосвітніх навчальних закладах. Основна думка І.П.Іванова - створення учнівського колективу як такого соціального середовища, у якому відбуватиметься становлення особистості, і яке зможе забезпечити стійкість поглядів та переконань дитини. Згуртування такого колективу вимірюється здобутками особистості - моральними і творчими, такими, як мотиви і вчинки, цінності й завдання, інтереси і потреби, ідеали і самооцінка. А справжніми цінностями є здатність самостійно мислити, якісно організовувати і виконувати справу[8, с.25-26].

Організація такого колективу проводиться за таких умов:

наявність суспільно й особисто значимої творчої діяльності;

активізація учнівського самоврядування шляхом систематичної зміни активу, чергування доручень та обов'язків;

оволодіння технологією колективної самоорганізації;

перебування педагога в ролі старшого наставника, порадника у позиції, яка забезпечує повне розуміння, співпрацю.

І.П. Іванов рекомендував планувати й організовувати виховний процес за такими напрямами загальної творчої турботи:

спільна турбота вихованців та їх керівників одне про одного, про свій колектив (пізнавальна, трудова, морально-етична, художньо-естетична, оздоровчо-спортивна, організаторська турбота);

спільна турбота вихованців і їх старших наставників про рідний край.

Ці напрями діяльності сприяють формуванню любові до Батьківщини, становленню колективу і розвитку особистості, вони реалізуються у процесі КТД.

КТС- конкретне втілення громадянської турботи у трьох її аспектах: практичної, організаторської та виховної, тому вплив КТС на особистість кожного її учасника має глибокий, цілісно різнобічний характер.

КТС можуть бути різними за тривалістю підготовки (день, тиждень, місяць). За характером провідної діяльності їх поділяють на суспільно корисні, трудові, пізнавальні, художні і спортивні. Вони є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС розв'язуються непомітно, тому в учнів ще на початковій стадії КТС складається враження, що вони роблять лише те, чого хочуть самі, а педагогічного впливу не існує. Цей фактор і є головним стимулятором активності, творчості, ініціативи, самодіяльності, демократизації шкільного та позашкільного життя.

У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у гармонійній єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали); емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби); дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру). Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для набуття соціального досвіду.

Відмінність “ комунарської ”методикиь(інша назва методики КТС) від традиційної простежується за двома параметрами. Традиційна орієнтована на зовнішні аспекти, не приховує своєї виховної мети, завдань і прямого морального впливу. Методика ж КТВ залучає до діяльності кожного учасника колективу, орієнтуючись на спільне вироблення дітьми і дорослими мети колективу, використовуючи одночасно різноманітні види виховного впливу.

Перехід до системи колективного творчого виховання відбувається за одним із напрямів - “технологічним” чи “ідеологічним”. Прибічники першого підходу

обмежуються засвоєнням основних форм методики. Практика свідчить, що зміни технології виховного процесу підвищують інтерес учнів до спільної діяльності, розвивають їх активність. Але здебільшого це не сприяє формуванню нового ставлення до життя, яке є результатом змін не лише способів діяльності, ай характеру міжособистісних стосунків у колективі. Прибічники ж другого підходу впевнені, що достатньо захопити учнів і педагогів ідеєю спільної творчої праці, змінити характер міжособистісних стосунків у колективі, і вони самі визначать оптимальну для себе технологію діяльності. Така недооцінка технологічних аспектів системи нерідко призводить до провалів хороших задумів, безуспішної трати сил, згасання зацікавленості справою. Найраціональнішим є поєднання обох підходів[4, с.59].

В.О. Сухомлинський зробив вагомий внесок у розуміння механізму, психолого-педагогічної суті впливу шкільного класного колективу на особистість дитини. Як і А.С. Макаренко, він вважав, що колектив у духовному житті, у вихованні школярів відіграє значну й своєрідну роль. “Життя і праця в колективі є школою становлення практично всіх рис особистості. Від того, які ідеї лежать в основі трудових, духовних, морально-етичних взаємин між членами колективу як людської спілки, залежить становлення понять і уявлень особистості про добро і зло, про обов'язок і справедливість, честь і гідність”, - писав педагог [19].

А.С. Макаренко обґрунтував взаємозв'язок виховання і вивчення особистості дитини, колективу і особистості, навчання і виховання; показав співвідношення педагогіки з іншими науками, розкрив шляхи узгодження шкільного, сімейного і позашкільного виховання. Проблемі створення гармонії суспільного і особистого інтересу у вихованні Антон Семенович присвятив багато років педагогічної діяльності і багато сторінок своїх творів. У цій гармонії він бачив щастя людини і суть виховання. Виховання в колективі він розглядав як спосіб спільний для всіх, і який у той же час дає можливість розвиватися кожному.

Важливим аспектом при розгляді нашої теми є визначення принципових положень колективної творчої діяльності. Принципові положення КТД - це ті висхідні ідеї, вимоги, яких дотримуються, організовуючи КТС. У протилежному випадку діяльність не буде колективною творчою.

Першим прнциповим положенням КТД є соціальна спрямованість діяльності, суть якої полягає в тому, що дитина виховується в колективі і через колектив. Тільки в турботі про свою Батьківщину виховують гідного громадянина, тому всю КТД необхідно спрямувати на сприяння розвитку навчального закладу, на турботу про громадян (людей літнього віку, інвалідів), які її потребують, на відкриття невідомої сторінки історії, на турботу про куточок природи, у боротьбі за справедливість. Це все забезпечує залучення дитини до створення умов, у яких вона живе і в яких відбувається її громадянське становлення.

Другим принциповим положенням КТД є відношення турботи. Тільки в атмосфері

доброзичливих, щирих, демократичних стосунків з дітьми можна розбудити в них інтерес до спільної діяльності. Такі стосунки не виключають вимогливості, але змінюється її характер - вимоги ставить не особисто педагог, а сама справа до всіх його учасників. У такий спосіб відбувається підготовка дитини до майбутньої діяльності, її орієнтація на поліпшення свого мікросередовища.

Третім принциповим положенням КТД є поділ колективу на мікроколективи (МІК) або творчі мікрогрупи (МІГ), екіпажі, команди. У процесі підготовки КТС колектив ділиться на МІГ, кожен виробляє власний варіант проведення конкретної справи, обґрунтовує свій вибір, доводить переваги. Дотримання цього положення сприяє виявленню і розвитку творчого потенціалу, здібностей, ініціативи, самостійності кожного. Щоб у плануванні, організації й аналізі діяльності брали участь усі члени колективу, необхідна дворівнева організація діяльності: на рівні мікроколективу(3-7 осіб), в якому кожен пропонує, обговорює, діє; і на рівні всього колективу, де пропонують, обговорюють, діють представники кожного мікроколективу чи окремі мікроколективи. Основа розподілу може бути різною(за інтересами, за бажаннями, за місцем проживання).

Четвертим принциповим положенням КТД є підготовка та проведення КТС, у процесі яких відбувається розвиток організаторських і творчих здібностей. КТС дають можливість комплексно вирішувати завдання розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного виховання, формування ціннісних ставлень до держави і суспільства, до інших людей, до себе та свого фізичного “ Я ”, до праці, природи та мистецтва.

П'ятим принциповим положенням КТД є чергування діяльності, тобто зміна доручень у процесі підготовки та проведення різних КТС. Дотримання цього положення створює умови для набуття кожним членом колективу різноманітних знань, умінь та навичок, удосконалення організаторських, творчих, пізнавальних здібностей.

Шостим принциповим положенням КТД є створення ради справи у процесі організації кожної КТС. Ради завжди обирають учні або їх створюють як ініціативні групи методом самовисування. Вона керує процесом підготовки та проведення КТС. Кожен член колективу повинен побувати у раді справи, це сприятиме вихованню та розвитку рис і якостей лідера, організатора у кожного члена колективу.

Сьомим принциповим положенням КТД є дотримання технологічної послідовності її підготовки та проведення, тобто це забезпечення єдності та динамічної послідовності шести стадій в організації тематичного періоду життя колективу взагалі і кожної КТС зокрема[31].

Конкретні види роботи як складові КТС Іванов прогнозує у вигляді відповідних стадій, що відповідають етапам розвитку КТС:

Перша стадія - попередня робота вихователів: заступника директора з виховної роботи, класних керівників, педагогів, батьків. Вони визначають виховні цілі КТС, накреслюють висхідні напрями дій, які потрібні для того, щоб скласти спільними зусиллями дорослих і дітей оптимальний проект майбутньої КТС. Виникає бесіда із школярами, яку можна назвати стартовою.

Друга стадія - колективне планування. Важливим компонентом цього етапу є обговорення, тому його умовно називають збором-стартом.

Третя стадія - підготовка КТС. Спільний проект колективної творчої справи уточнюється, конкретизується спочатку радою справи, потім - у мікроколективах, які планують і починають втілення окремих частин загального замислу, враховуючи пропозиції, висловлені на зборі-старті.

Четверта стадія - підсумок роботи, здійсненої в процесі її підготовки.

П'ята стадія - колективне підведення підсумків: що було вдалим і чому? що не вдалося здійснити і чому? що пропонується на майбутнє?

Шоста стадія - стадія найблищого застосування. Підготовлена КТС використовується у відповідній сфері діяльності школярів[11 ,с.138].

Для забезпечення реалізації виховних можливостей КТД, педагогу необхідно дотримуватись таких правил:

не порушувати послідовності стадій КТС і не форсувати їх (не “перескакувати” через будь-яку із стадій, не скорочувати її, не виконувати нічого за вихованців, привчати їх до самостійності);

опиратися на досвід попередніх справ, а також знання і досвід отримані у школі та поза її межами;

реалізовувати в КТС ідею турботи про себе, колектив, батьків, оточуючий світ природи;

не можна розглядати кожний з видів КТС у чистому варіанті. При плануванні, підготовці та проведенні будь-якого виду КТС мають використовуватись досвід, методи і засоби в діях, набутих під час попередніх КТС;

КТС мають бути складовою навчально-виховного процесу в школі;

всебічний розвиток стосунків творчої співдружності вихователів і вихованців, спрямованих на спільне розв'язання соціальних завдань; організація цих стосунків на рівні педагогічного співробітництва;

розвиток відносин творчої співдружності між вихованцями різних вікових груп із метою збагачення молодших школярів соціальним досвідом вихованців старшого покоління;

створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей кожного члена колективу, а також творчої співдружності вихованців.

Лідерство педагога в КТС повинно проявлятися не в активній управлінській діяльності, а в формулюванні колективних задач, в знанні способів вирішення, в створенні мотивації і сприятливого емоційного фону в колективі. Жорстко “ взяти ситуацію в свої руки ” - крайня міра, яка прирівнюється до смертного вироку: педагог вбиває КТС і підписується під власною професійною безпомічністю. Для вирішення організаційних задач на різних етапах проведення КТС існують прийоми, які враховують специфіку КТД. Ось приклад деяких з них, що отримали широке розповсюдження на практиці виховання і, що входять сьогодні в більшість виховних технологій.

1. Прийом створення мікрогруп застосовується на різних стадіях КТС для вирішення конкретної творчої задачі чи виконання завдання. В залежності від змісту діяльності і характеру відносин в колективі, групи можуть формуватися з урахуванням побажань, інтересів, здібностей дітей чи за випадковістю (жеребкування, лічилочки).

2. “Мозковий штурм”. Вихованці, обмінюючись індивідуальними думками, шукають найкращі шляхи вирішення задачі. При “мозковому штурмі” дуже важливо фіксувати ідеї, створювати “банк ідей” (пакет можливих вирішень певної проблеми чи задачі). Фіксування (на папері чи магнітній стрічці) дозволить зберегти ті ідеї, які виконають не вдалося, але можливо вдасться в майбутньому.

3. Вибір ідей, коли з багатьох варіантів треба обрати найкращий. Перед вибором колективу, їм треба пояснити суть кожної ідеї. Потім ідея може бути обрана шляхом голосування чи у вигляді якоїсь гри.

4. Захист ідей. Перед вибором ідеї кожен її автор чи мікрогрупа, що створила ідею, захищає свій варіант вирішення проблеми: аргументує її цінність, звертаючись до розуму та емоцій товаришів.

5. Дискусія. Виступ авторів, що захищають власні ідеї, який може викликають заперечення, запитання, жартівливі зауваження. Саме в такому випадку виникає дискусія, наприкінці якої робиться вирішальне рішення: обирається найкраща ідея чи на основі декількох ідей створюється нова[21].

У процесі проведення колективних творчих справ слід враховувати вік школярів. Наприклад, форми КТС для молодших школярів повинні вводити їх у світ казки, фантазії, формувати трудові навички, або як зазначав А.С. Макаренко, що “... в трудовому зусиллі виховується не лише робоча підготовка людини, а й підготовка товариша, тобто виховується правильне ставлення до інших людей, - це вже буде моральна підготовка...”[11, с.139].

Школярам середнього шкільного віку можна запропонувати КТС, пов'язані із пошуковою роботою (операції типу “ Турбота ”, жива газета, трудові десанти).

КТС - як спосіб організації діяльності школярів, властивий і старшокласникам (прес-бій, збір-диспут, турнір знавців),однак для них цікавіше організовувати якусь справу для молодших класів.

Важливим питанням при висвітленні теми курсової роботи є показ аспектів КТД. І одним з важливих таких аспектів є види і основні риси КТС за характером провідної діяльності та їх педагогічної можливості.

КТС трудового характеру: трудова атака, трудовий десант, трудовий рейд, трудовий сюрприз, “ книжкова лікарня ”, “ Майстерня Саморобкіна ”.У процесі підготовки та проведення трудових КТС вихованці та їх старші наставники турбуються засобами праці-творчості. У центрі уваги - засвоєння трудової культури, розвиток морального ставлення до праці, матеріальних багатств суспільства. Організація трудових КТС створює умови для реалізації таких педагогічних завдань:

збагатити знання дітей про довкілля;

виробити погляди на працю як основне джерело радісного життя;

виховати прагнення робити свій внесок у поліпшення дійсності;

працювати самостійно і творчо.

КТС пізнавального характеру:вечір веселих завдань, вечір-мандрівка,захист фантастичних проектів, розповідь-естафета, турнір-вікторина, клуб допитливих, турнір знавців, усний журнал. Суть пізнавальних КТС полягає у відкритті нових знань про світ одне одному та близьким людям. Важливо, щоб у процесі таких КТС відбувалося формування потреби у пізнанні; свідоме, дійове, захоплене ставлення до безпосередніх джерел відкриття світу: до книжки, навчання, різних засобів самоосвіти - до комп'ютерних та інформаційних технологій пізнання. Участь у пізнавальних КТС сприяє розвитку у школярів таких якостей особистості, як прагнення до знань, цілеспрямованість, наполегливість,спостережливість, допитливість, творча уява, душевна щедрість.

КТС художньо-естетичного характеру: кільцівка пісень, концерт - “блискавка”, ляльковий театр, конкурс живих картин, турнір знавців поезії,естафета - “ромашка”. Варіанти художніх КТС можуть бути різними. Вони сприяють розвитку художньо-естетичних смаків дітей та дорослих, зміцнюють потяг до духовної культури, мистецтва, підсилюють бажання випробувати себе у творчій діяльності, виховують чуйність, благородство душі, збагачують внутрішній світ людини.

Спортивно-оздоровчі КТС: весела спартакіада, сюїта туристських ігор, малі олімпійські ігри, пошукові ігри на місцевості. Найважливішою виховною можливістю спортивних КТС є розвиток громадянського ставлення до свого здоров'я, фізичної культури, до себе як здорового і загартованого громадянина, готового до праці та повноцінного життя. Участь у спортивних КТС сприяє розвитку швидкості реакції, сміливості й мужності, колективізму та інших якостей і рис характеру особистості.

Суспільно корисні (гуманістичні) КТС : День знань, День Конституції, День Перемоги, новорічне свято. Суспільно значимі КТС це як правило загальношкільні свята. Вони спрямовані на формування ціннісного ставлення до своєї держави і суспільства, до праці.

Організаторські КТС:день народження колективу, жива газета, загальний збір. Будь-яка практична справа стає колективною і творчою лише у живій спільній організаторській діяльності[27].

Основні риси КТС

1. Організація взаємин, які базуються на відкритості, взаємоповазі - це задоволення природної потреби юності в ідеалі.

2. Спрямованість на добротворчість, виховання звички турбуватися про людей і радіти цьому.

3. П'ять “ само ”: самоорганізація, самодіяльність, самовиховання, самоуправління, самоаналіз.

4. Висока особиста відповідальність за все, що відбувається навколо.

5. Нові взаємини з дорослими, з педагогами

6. Творчість - риса будь-якої діяльності.

7. Колективізм.Участь усіх членів колективу в підготовці та проведенні спільної справи допомагає сформувати яскраву, неповторну індивідуальність[27].

Які ж мотиви спонукають дітей брати участь у КТД? Цих мотивів безліч, але найголовніші з них:

Потреба в комунікації;

Виконання даної КТС, для того, щоб брати участь в інших справах;

Бажання перемогти (дух суперництва);

Інтерес в реалізації власних здібностей (творчих, інтелектуальних,управлінських, організаторських);

Розуміння розвиваючої ролі КТС;

Розуміння соціальної ролі КТС.

Найефективнішою формою організації дитячого дозвілля є колективна творча справа (КТС), яку умовно поділяють на:

експромт (пісні, ігри, концертні номери, бесіди тощо),

мала творча справа;

велика творча діяльність.

Прикладами КТС - експромту є:

- колективні пісні (із додаванням до них оригінальних невимушених рухів);

- ігри;

- концертні номери + ігри із аудиторією;

- бесіди на основі запитань-експромтів («Чому сьогодні поменшало сміття?», «Ти любиш манну кашу?» тощо).

Прикладів малих творчих справ можна навести безліч, адже їх суть дуже проста: загін щоразу ділиться на кілька груп у 3-4-5 осіб. Кожній групі пропонується нескладне творче завдання і дається кілька хвилин на його виконання. Особливо цікаво якщо перед кожним новим завданням формуються нові групи. Таким чином, протягом невеликого відрізку часу, доки проходить справа, кожна дитина має змогу поспілкуватися практично із усіма членами загону.

Пропоную окремі творчі завдання, які залюбки виконуються дітьми різного віку:

- інсценувати смішну розповідь;

- «оживити» картину видатного художника;

- зобразити знайомих людей (вожатих, працівників їдальні) за їх звичною справою;

- підготувати пародію на естрадних зірок чи телепрограму;

- вигадати рекламу непотрібних речей;

- продемонструвати виступ у цирку дресирувальника і його тварин;

- побудувати групову скульптуру на запропоновану тему;

- намалювати портрет один одного;

- скласти коломийки на задану тему;

- показати зйомки кінофільму (роботу на кіностудії) тощо.

Не обов'язково, щоб творчі завдання були складними: головне -- створити невимушену атмосферу, пізнати один одного і свої власні здібності.

Водночас, цей вид діяльності, за умови його всебічної продуманості, може мати достатнє пізнавальне значення, стати джерелом корисної інформації для дітей.

Ось приклади таких творчих завдань:

намалювати портрет загону;

спорудити «Родинне дерево» із піску;

намалювати листівку «Світ моїх прав»;

створити карту закладу (регіону, України) на тему: «Тут потрібна наша допомога»;

«зняти» відео-ролик «Сім'я майбутнього»;

скласти екологічний кросворд;

підготувати пам'ятку одноліткам «Як жити і не помилятися»;

розробити анкету «Вільний час дитини третього тисячоліття»;

розробити «маркетинговий план» розвитку дитячого центру тощо.

Варто зазначити, що такого роду творчі завдання потребують обов'язкового підведення підсумків після завершення їх виконання: організація виставки творчих робіт, проведення анкетування, обмін пам'ятками і подарунками, складання колективних листів, послань та інше.

Велика творча діяльність реалізується у дитячому центрі на рівні загонових, дружинних та загальнотабірних справ.

Колективна творча діяльність тісно пов'язана з поняттям організації виховної роботи педагогів і зі школою зокрема. Уся система виховної роботи в школі реалізується через:

Роботу класних керівників (виховні години, позакласні виховні заходи, походи, поїздки, індивідуальну роботу).

Навчальну виховну діяльність вчителів предметників.

Роботу педагога-організатора і вихователя групи продовженого дня (бесіди, робота учнівського самоврядування).

Роботу гуртків, секцій.

Важливим аспектом у виховній роботі є її функції, основні з них:

організовує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності класних колективів;

координує виховну діяльність класних колективів та організовує їхню взаємодію в педагогічному процесі;

організовує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;

планує і постійно коригує принципи виховання та соціалізації учнів.

Отже, розглянувши перший параграф ми з'ясували, які провідні педагоги світу займались проблемою організації КТД, вияснили суть цього поняття, його види, принципові положення, стадії проведення КТС. Тобто можна зробити висновок, що дана тема є дуже актуальною, бо саме в наш час починають повертатися до технології КТС.

1.2 Сутність основних понять дослідження

Виховання - в широкому педагогічному значенні виховна діяльність шкіл, технікумів, університетів та інших закладів, де персонал керується педагогічною теорією та її практичними методичними рекомендаціями.

Виховна робота - це частина навчально-виховного процесу, направлена на розвиток морально-етичного, правової, естетичної свідомості дитини, на закріплення основних правил і норм поведінки у суспільстві.

Великий загальний збір - поєднання зборів - "вогника" та "старту". Проводиться, коли від обговорення зробленого можна відразу ж перейти до складання плану загальних справ на наступний термін, до виконання деяких справ, тут-таки на зборі.

День народження колективу - щорічне свято, під час якого в теплій, невимушеній атмосфері відбувається творчий огляд вірності традиціям та ідеалам колективу, турботи про його гідність, красу житія, єдність, про його друзів - близьких та далеких.

Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини.

Види КТС - це її основні складові частини. Вони бувають: трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, суспільно корисні, організаторські.

Колектив - соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.

Колективна організаторська діяльність - безпосередня участь вихователів та вихованців у плануванні життя колективу, в організації виконання плану, у підбитті підсумків зробленого для поліпшення свого та навколишнього життя.

Колективне планування - творча організаторська справа, коли кожний член колективу бере участь у розкритті перспектив, у пошуку та виборі спільних дій на новий період, у розробці конкретного плану таких дій.

Колективна творча справа - це вияв життєво-практичної, соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мабуть змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

Комунарська методика - методику виховної роботи можна вважати комунарською, якщо її суттю є така організація спільної діяльності дорослих і дітей, за якої всі члени колективу беруть участь у плануванні та аналізі, діяльність має характер колективної творчості та направлена на користь і радість далеким і близьким людям.

Методика КТВ, розроблена й апробована І.П.Івановим, - це педагогіка КТС,безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших.

Принципові положення КТД - це ті висхідні ідеї, вимоги, яких дотримуються, організовуючи КТС. У протилежному випадку діяльність не буде колективною творчою.

Рада справи - тимчасовий керівний орган, до якого входять представники всіх мікрогруп колективу.

Стадії КТС - етапи організації та проведення колективної творчої справи, їх налічують шість: колективне цілепокладання, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективний аналіз, найближча післядія.

Терміновий загальний збір - обговорюється будь-яка подія, що потребує негайного колективного рішення. Скликається за ініціативою ради колективу.

Технологія КТД - це система філософії, умов, методів, прийомів і організаційних форм виховання, що забезпечують формування і творчий розвиток колективу дорослих і дітей на принципах гуманізму. Її мета - розкріпачення особистості, формування громадянської самосвідомості, розвиток його здібностей до соціальної творчості, виховання суспільно-активної творчої особистості, здатної примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового, демократичного суспільства.

Чергування творчих доручень (ЧТД) - один із прийомів колективного організаторського життя. Являє собою поєднання (серію) декількох постійних справ, які виконує по черзі кожний первинний колектив для загального колективу та для навколишніх людей.

Отже, сутність основних понять дає змогу зрозуміти весь обсяг даної теми, виділити ключові поняття, які складають основу нашого дослідження.

Розділ 2. КТД у виховній роботі вчителя

2.1 Аналіз методики по визначенню ефективності КТД у виховній роботі класних керівників

Чільне місце в системі позакласної виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів посідають колективні творчі справи (КТС). Головним їх організатором є класний керівник.

Нами було проведено анкетування по вивченню проблеми організації і здійснення колективної творчої діяльності у виховній роботі класних керівників. Дана методика була проведена на базі Житомирської загальноосвітньої школи №36.

Мета: провести дослідження сучасного стану виховної роботи класних керівників по організації КТД, з'ясувати ефективність впливу КТД на рівень організації виховної роботи в школі.

Хід проведення: десятьом класним керівникам були роздані анкети (дод. 1), їх попросили дати відповідь на сім запитань, пов'язаних із організацією і здійсненням КТД в школі. Чотири запитання тестові із трьома варіантами відповідей і три розгорнуті, тобто дати відповідь одним словом або реченням. Тестові запитання оцінюються відповідною сумою балів: позитивна відповідь - 2 бали; нейтральна (посередня) - 1 бал; негативна - 0 балів. Важливим компонентом даної методики є те, що анкетування було проведено анонімно, і це підвищило вірогідність відвертих відповідей на поставлені запитання, що відповідно дасть нам високий результат проведення нашої методики.

Загальна таблиця отриманих результатів та їх аналіз

Номер досліджуваного №

Стаж

Обізнаність з поняттям КТД

Застосування на практиці

Періодичність застосування методики з батьками і дітьми

Заходи за методикою КТД

Труднощі при організації КТС

Рівень допомоги КТД в організації виховної роботи

1

16 років

Знаю (1 бал)

Частково (1 бал)

Раз на пів року

Свята

_

Так, полегшує

2

18 років

Знаю (1 бал)

Частково (1 бал)

Частково (раз у місяць)

Круглі столи, родинні свята.

_

Так, полегшує

3

10 років

Знаю (1 бал)

Частково (1 бал)

Раз у рік

Години спілкування

_

Так, полегшує

4

24 роки

Добре обізнана

Так (2 бали)

Раз на пів року

Свята, виставки

Пасивність батьків

Так, полегшує

5

7 років

Знаю (1 бал)

Так (2 бали)

Раз на пів року

Години спілкування, семінари з елементами тренінгу

Відсутня допомога з боку батьків (співпраця)

Так, полегшує

6

19 років

Знаю (1 бал)

Так (2 бали)

Постійно

Екскурсії , тренінги

_

Так, полегшує

7

30 років

Знаю (1 бал)

Частково (1 бал)

Раз на пів року

Години спілкування

Співпраця з батьками

Частково полегшує

8

20 років

Знаю (1 бал)

Частково (1 бал)

Раз на пів року

_

_

Частково полегшує

9

16 років

Знаю (1 бал)

Частково (1 бал)

Раз на пів року

Години спілкування, свята

_

Так, полегшує

10

16 років

Знаю (1 бал)

Частково (1 бал)

Постійно

Свята, тематичні вечори, змагання

_

Частково полегшує

Якщо аналізувати отримані результати, то найменший педагогічний стаж складає сім років, а найбільший тридцять років - це кількісний аналіз вчительського стажу. Абсолютно всі знають поняття КТД, це свідчить про велике розповсюдження технології в системі загальноосвітніх шкіл. Кількісна характеристика застосування технології КТД на практиці: із десятьох опитаних троє набрали по два бали, тобто вони застосовують дану технологію на практиці - загальна сума балів шість; інші семеро опитуваних отримали по одному балу, оскільки частково застосовують дану технологію на практиці - загальна сума їхніх балів сім. Періодичність застосування: шестеро досліджуваних використовують КТД раз на пів року, двоє використовують її постійно, одна людина - раз на рік, і ще одна - раз в місяць.

За результатами опитування найчастіше проводять за методикою КТС різні типи свят, тематичних вечорів, годин спілкування, екскурсій, змагань, тренінги, виставки. Про труднощі написали лише троє опитуваних, і що саме цікаве ці труднощі однакові - пасивність батьків, відсутність співпраці з їхнього боку. На відповідь про рівень допомоги КТД в організації виховної роботи: семеро відповіли, що полегшує її, троє - частково полегшує. Що особисто для мене стало цікаво, що більше про технологію КТД знають і застосовують педагоги старшого, або молодшого покоління - стаж котрих або до десяти років, або більше двадцяти п'яти років. Педагоги із середнім рівнем стажу ознайомлені з даним поняттям поверхнево. Тобто, це свідчить про те, що дана технологія була широко розповсюджена в радянські часи, а потім була призабута і лише зараз починає відроджуватись.

2.2 Сучасний стан виховної діяльності класних керівників по організації КТД

На сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив школи, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної системи, насамперед виходить з таких позицій:

визнання того, що школа покликана відповідати потребам і умовам сучасного соціального розвитку України;

школа має бути конкурентоздатною й престижною, а це можливо в режимі неперервного розвитку і творчого пошуку прогресивних технологій, методик зростання професіоналізму та управлінському рівні.

Вирішуючи ці завдання школа має забезпечувати різні види діяльності в широкому спектрі позакласної сфери - гуртковій, профільній, спортивній, художньо-естетичній роботі, максимально сприяючи розвитку і самовизначенню особистості дитини.

Конкретне планування виховної роботи школи - важлива умова її успішної діяльності. Плануючи виховну роботу, спільно з адміністрацією школи, класними керівниками, учителями-предметниками, активом учнівського самоврядування складаємо декілька видів планів виховної роботи в школі. Практика свідчить, що при складанні плану роботи необхідно враховувати реальні умови, педагогічні можливості, а також рівень розвитку вихованості дитячого колективу.

Якщо говорити про виховну діяльність класного керівника по організації КТД, то тут яскраво видно на прикладі нашого дослідження недоооцінку даної технології, часткове її нехтувння. З дослідження видно, що сучасний стан організації і проведення КТС перебуває на стадії реінкарнації, свого відродження. Я вважаю, що із здобуттям Україною незалежності уся виховна робота шкіл стала направленою на патріотичне виховання, а комунарська методика почала поступово забуватись. Хоча на прикладі нашого дослідження можна побачити, що саме класні керівники радянського періоду активно використовують дану методику для покращення виховної роботи в класі. Проте в наш час намітилася тенденція до відродження методики КТС у роботі саме молодих класних керівників. Це зумовлено рядом причин:

виховні завдання, які ставлять вихователі в процесі організації колективної творчої діяльності,, вирішуються непомітно для вихованців, їх відкривають вихованці - в тій чи іншій мірі - при обговоренні результатів колективної творчої справи, і вони стають їхніми вимогами до себе;

у процесі колективної творчої діяльності взаємопов'язано здійснюються різні ланки спрямованого виховання: виховання та самовиховання учнів і педагогів як особистісне, так і взаємне.

мета кожного педагога виховати суспільно-активну творчу особистість, яка здатна примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового демократичного суспільства.

Як ми бачимо з нашого курсового дослідження, всі класні керівники підтвердили, що КТД допомагає їм побудувати справжній колектив і полегшує їм організацію виховної роботи з класом. Чому ж класні керівники не часто використовують дану технологію у повсякденному житті класу? Цьому є декілька пояснень: по-перше, КТС займає багато часу для її організації і проведення; по-друге, всередині колективу можуть існувати приховані конфлікти, які заважатимуть нормальному проведенню КТС; по-третє, не кожен педагог має творчі здібності для організації і проведення КТС; по-четверте, багато педагогів при проведенні КТС використовують шаблони, тобто вони не творять, а лише наслідують інших; по-п'яте, більшість педагогів не хочуть проводити КТС, через відсутність співпраці з боку батьків.

Висновки

Колективна творча діяльність є дуже актуальною темою у наш час, особливо її організація і проведення, і вплив на виховну роботу вчителів. Дана тема була описана в роботах багатьох педагогів, зокрема С.Т. Шацький, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, І.П. Іванов, Л.Г. Борисова, Ф.Я. Шапіро. Методика КТВ розроблена й апробована Ігорем Петровичем Івановим, - це педагогіка КТС, безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших..Народилася методика в 1956 - 1959 роках. Основна думка І.П.Іванова - створення учнівського колективу як такого соціального середовища, у якому відбуватиметься становлення особистості, і яке зможе забезпечити стійкість поглядів та переконань дитини.

КТС- конкретне втілення громадянської турботи у трьох її аспектах: практичної, організаторської та виховної, тому вплив КТС на особистість кожного її учасника має глибокий, цілісно різнобічний характер.

КТС можуть бути різними за тривалістю підготовки (день, тиждень, місяць). За характером провідної діяльності їх поділяють на суспільно корисні, трудові, пізнавальні, художні і спортивні. Вони є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висуваються педагогами у процесі КТС розв'язуються непомітно, тому в учнів ще на початковій стадії КТС складається враження, що вони роблять лише те, чого хочуть самі, а педагогічного впливу не існує. Цей фактор і є головним стимулятором активності, творчості, ініціативи, самодіяльності, демократизації шкільного та позашкільного життя.

У процесі КТС одночасно розв'язується багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів. КТС розвивають у гармонійній єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали); емоційно-вольову (почуття, інтереси, потреби); дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру). Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяє їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створює оптимальні умови для набуття соціального досвіду.

Конкретні види роботи як складові КТС Іванов прогнозує у вигляді відповідних стадій, що відповідають етапам розвитку КТС:

Перша стадія - попередня робота вихователів: заступника директора з виховної роботи, класних керівників, педагогів, батьків. Вони визначають виховні цілі КТС, накреслюють висхідні напрями дій, які потрібні для того, щоб скласти спільними зусиллями дорослих і дітей оптимальний проект майбутньої КТС. Виникає бесіда із школярами, яку можна назвати стартовою.

Друга стадія - колективне планування. Важливим компонентом цього етапу є обговорення, тому його умовно називають збором-стартом.

Третя стадія - підготовка КТС. Спільний проект колективної творчої справи уточнюється, конкретизується спочатку радою справи, потім - у мікроколективах, які планують і починають втілення окремих частин загального замислу, враховуючи пропозиції, висловлені на зборі-старті.

Четверта стадія - підсумок роботи, здійсненої в процесі її підготовки.

П'ята стадія - колективне підведення підсумків: що було вдалим і чому? що не вдалося здійснити і чому? що пропонується на майбутнє?

Шоста стадія - стадія найблищого застосування. Підготовлена КТС використовується у відповідній сфері діяльності школярів.

Важливим аспектом при розгляді нашої курсової роботи є поділ КТС на види:

суспільно-політичні, пізнавальні, трудові, спортивно-туристичні, художні, організаційні.

Також дуже важливо розглянути ключові поняття даної теми:

Колективна творча справа - це вияв життєво-практичної, соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мабуть змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

Види КТС - це її основні складові частини. Вони бувають: трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі, суспільно корисні, організаторські.

Комунарська методика - методику виховної роботи можна вважати комунарською, якщо її суттю є така організація спільної діяльності дорослих і дітей, за якої всі члени колективу беруть участь у плануванні та аналізі, діяльність має характер колективної творчості та направлена на користь і радість далеким і близьким людям.

Методика КТВ, розроблена й апробована І.П.Івановим, - це педагогіка КТС,безперервного оновлення організаторського активу педагогів і дітей, єдиного колективу старших і молодших.

Принципові положення КТД - це ті висхідні ідеї, вимоги, яких дотримуються, організовуючи КТС. У протилежному випадку діяльність не буде колективною творчою.

Стадії КТС - етапи організації та проведення колективної творчої справи, їх налічують шість: колективне цілепокладання, колективне планування, колективна підготовка справи, проведення справи, колективний аналіз, найближча післядія.

Технологія КТД - це система філософії, умов, методів, прийомів і організаційних форм виховання, що забезпечують формування і творчий розвиток колективу дорослих і дітей на принципах гуманізму.

Нами було проведено дослідження на базі школи №36, яке показало, що КТС має позитивний вплив на виховну діяльність класних керівників, але більшість з них не використовує дану технологію в силу певних причин, які були зазначені вище. Новинкою в нашому дослідженні стало з'ясування факту, що саме молоде покоління почало відродження технології. Тобто саме молоді вчителі зрозуміли позитивну ефективність впливу КТД на організацію виховної роботи. І як я вважаю, саме в педагогічних університетах має розглядатися детальніше проблема організації і проведення КТС та її вплив на виховну роботу в діяльності класних керівників.

Список використаних джерел та літератури

1. Бучківська Б.В. В.О.Сухомлинський про вплив дитячого колективу на особистість // Педагогіка і психологія. - 1999. - №4. - С. 142-149.

2. Варава Н.І., Зоц В.Я. Виховання в школі,- К.: -“ Всесвіт ”,- 2003.-128 с.

3. Варава Н.І.,Зоц В.Я.Виховні технології,- К.: -“ Генеза ”,- 2004.-120 с.

4. Волкова Н.П. Педагогіка для студентів вищих навч. закладів, - К.:- Видавничий центр „Академія”, - 2003. - 323 с.

5. Волков И.Б. Учим творчеству, - М.: - “ ПЕДАГОГИКА ”,- 1982.- 251 с.

6. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. Посібник. - К.: - “ Вища школа ”,- 1995.- 237 с.

7. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: - Либідь. - 1997. - 386 с.

8. Іванов І.П. Енциклопедія колективних творчих справ. - М.: - “ПЕДАГОГІКА”,- 1989.- 324 с.

9. Іванов І.П. Методика комунарського виховання. -М.:-“ПЕДАГОГІКА”, - 1990.- 285 с.

10. Кароковський В.А. Любимые мои ученики. - М.:-“ГОСТПОЛИТИЗДАВ”, - 1968.- 267 с.

11. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. Посібник.-К.:- “Вища школа”,- 1997.-304 с.

12. Кузьмінський А.І., Омельяненко В. Л. Педагогіка: Навч. Посібник.-К.:- “Вища школа” ,- 2007.- 396 с.

13. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. - Харків. - “Основа”, - 2002.- 205 с.

14. Мазула Л.Ф. Колективна творча справа як засіб формування особистості через учнівський колектив//Виховна робота в школі .- 2008.-№1.- С.43-46.

15. Макаренко Н.М. Самооцінка творчого потенціалу// Обдарована дитина. - 2011.-№5.-С.38-40.

16. Моляко В.О Психологічні творчого потенціалу особистості. - Львів. - “Добра справа”, - 2006.-211 с.

17. Моляко В.О. Творча діяльність в ускладнених умовах. - Львів. - “Інтелект - Захід”,- 2008.-315 с.

18. Омельяненко В.Л. Теорія і методика виховання.-К.:- “Атіка”,- 2009.- 234с.

19. Погрібний А.П., Алексюк А.Р., Вишневський О.І. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. - Вінниця. - “Коло”,- 1997.-358 с.

20. Рувинський Л.І. Методика виховної роботи.-М.:- “Комунсовет”, - 1989.-248 с.

21. Соловейчик С.Л. Воспитание по Иванову. - М.: “ ПЕДАГОГІКА ”,- 1989.- 352 с.

22. Старко І.І. Розвиток творчих здібностей//Обдарована дитина. - 2010.-№7.-С.14-25.

23. Сташкевич Н.Н. Творческие кратковременние игровые задания для розвития гибкости мышления//Обдарована дитина.-2011.-№6.-С.43-49.

24. Яременко Н.В. Колективна творча справа//Шкільний світ. - 2008.-№10.-С.11-13.

25. Яременко Н.В. Школа громадської активності//Шкільний світ. - 2008.-№14.-С.8-9.

26. Яременко Н.В. Опорно-логічний конспект//Шкільний світ. - 2008.-№42.-С.7-8.

27. Яременко Н.В. Сутність понять КТС, КТД, КТВ//Шкільний світ. - 2009.-№2.-С.6-7.

28. Яременко Н.В. Принципові положення КТД//Шкільний світ. - 2009.-№6.-С. 10-11.

Додаток 1

Анкета по вивченню проблеми організації і здійснення колективної творчої діяльності

Шановні вчителі дайте ,будь ласка, відповіді на питання.

1.Ваш вчительський стаж складає____________________________

2.Наскільки Ви обізнані з поняттям КТД:

а) не знаю

б) знаю

в) добре обізнаний(-на)

3.Чи застосовуєте Ви КТД на практиці:

а) ні

б) так

в) частково

4.Як часто Ви використовуєте таку співпрацю з батьками і дітьми:

а) постійно

б) раз на пів року

в) раз у рік

5.Які виховні заходи за методикою колективних творчих справ(КТС) Ви найчастіше застосовуєте на практиці?_______________________

____________________________________________________________

6.З якими труднощами Ви стикаєтесь при організації виховних заходів за методикою КТС?____________________________________

7.Чи полегшує Вам КТД організацію виховної роботи з класом:

а) так

б) ні

в)частково

Дякую Вам за співпрацю!

Додаток 2

Додаток 3

Трудові справи

колективний творчість класний керівник

Атака - операція, яка має на меті швидке виправлення тих помічених в навколишньому житті недоліків, які можна усунути силами свого колективу і його друзів. Такі атаки здійснюються в короткій термін протягом одної або декількох годин. Можливі завдання (пропозиції) для атак: розчистити територію (наприклад, дитячого садка) від снігу, листя; посипати піском слизькі доріжки; прикрасити суспільні приміщення (наприклад, школу, будинок культури), посадити квіти коло пам'ятника; побудувати або відремонтувати пішохідні містки; підготувати до зими суспільні сади, сквери, бульвари; заготувати дрова для будинку престарілих, дитячих ясел, сільської початкової школи, лікарні.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.