Вправляти дітей у правильному вживанні паралельних форм закінчень іменників чоловічого роду в давальному відмінку -ові (-еві), -у (-ю): батькові і батьку, Юркові і Юрку.

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - іменників у місцевому відмінку однини з чергуванням приголосних в основі: у вусі, на картинці, на нозі, на руці.

Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого роду - назв овочів, фруктів: абрикосів (від абрикос), але абрикос (від абрикоса), гарбузів, грейпфрутів, кабачків, кавунів, лимонів; назв плодів: абрикоса (від абрикос), аґрусу, апельсина, баклажана, барбарису, винограду, граната (від гранат), ізюму, кизилу, мандарина (від мандарин), персика, терену; утворювати родовий відмінок однини іменників чоловічого роду - назв їжі: киселю, компоту, меду, чаю, узвару.

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - іменників у родовому відмінку множини: лелек, курчат, телят, поросят;

Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: саней, солодощів, хитрощів, воріт, дверей, ліків; брюк, гольфів, колготок, шортів, штанів; вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого і жіночого роду - назв взуття: босоніжок, сандаль, черевиків.

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - іменників у родовому відмінку множини: кедів, туфель, чобіт.

Вправляти у вживанні родового відмінка множини іменників чоловічого і жіночого роду - назв одягу: блузок, жилетів, кашкетів, майок, піджаків, спідниць, футболок; назв деталей одягу: ґудзиків, комірів, китиць, кишень, манжетів (від манжет), але манжет (від манжета), помпонів, поворозок, шлейок, шнурків; іменників чоловічого роду - назв їжі: батона, бублика, бутерброда, хліба, цукру; назв місцевостей: гаю, лісу, саду, ставу, яру, але гайка, ліска, садка, ставка, ярка.

Стежити за правильним уживанням слів такого типу: терезів (від терези); за правильним уживанням інших слів: дощок (від дошки), звичаїв (від звичаї), ігор (від ігри), женців (від женці - одн. жнець), шевців (від шевці - одн. швець), скелець (від скельця), швів (від шви).

Вправляти дітей у правильному вживанні важких граматичних форм - кличного відмінка іменників чоловічого роду із суфіксами -ець, -ак: хлопче, юначе.

Прикметники.

Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками середнього роду в різних відмінках: наше малятко - нашого малятка, моє прізвище; у тому числі невідмінюваних іменників: смачне пюре; далеке турне, широке шосе.

Вправляти в узгодженні форм прикметників із кличним відмінком іменників: люба бабусю, маленький братику.

Вправляти в узгодженні прикметників з іменниками, які мають тільки форму множини: бабусині окуляри, великі ножиці, нові сани, круті сходи, широкі двері.

Дієслова.

Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися - бавлюся, бавишся, бавитимемося, бавився, бався; виготовляти - виготовляю, виготовив, виготовимо, виготов.

Закріплювати форми дієслів із чергуванням приголосних в основі: ткати - тчу - тче - тчемо; казати - кажу - кажеш - кажемо.

Вправляти у творенні дієслів у різних формах, стежити за правильним уживанням їх: гупотіти - гупочу, гупотиш, гупотів, гупотимо, гупоти; добавити - добавлю, добавиш, добавимо, добавив, добав; лагоджу, лагодиш, лагодив, полагодимо, лагодь.

Стежити за правильним уживанням різних форм дієслів наказового способу: біжи - бігай; хай (нехай) біжить, бігає; біжимо, бігаймо, біжіть, бігайте, хай (нехай) біжать, бігають.

Займенники.

Правильно відмінювати заперечні займенники з прийменниками: ні з якою, ні з яким, ні на якому, ні з ким, ні з чим; ні до кого, ні до чого, ні в чому, ні в кому.

Учити правильно вживати займенники він, вона, воно, вони з прийменниками: у нього, у неї, про неї, про них, на нього, на них.

Вправляти в узгодженні займенників з іменниками: усякі казки, їхня книжка, жодного разу, нашу виховательку, моє пальто, твоє плаття.

Вправляти у вживанні займенників інший, той та слів другий, минулий, наступний: минулого (того) року, іншим разом, наступного разу, хтось інший; за другу (ту) руку, на другу (ту) ногу, на другому (тому, іншому) боці, на другий день, іншу (ту) іграшку, про іншого (того) хлопчика.

Числівники.

Вправляти в уживанні порядкових числівників та в узгодженні кількісних і збірних числівників з іменниками: два (три, чотири) ґудзики, пороми, п'ять вагонів, кораблів, двоє дверей; треті сани, четвертий їжачок, п'яте зайченя, шоста кулька.

Учити правильно вживати власне-кількісні числівники: чотири - чотирьох - чотирьом - чотирма - (на) чотирьох - чотири (кличний відмінок).

Прийменники.

Учити будувати фрази з прийменником від- (од-) у різних значеннях: відійшов від столу (шафи, лави, дерева), плакати від щастя (горя, радощів, болю), їхали від села до села, вищий від брата, солодший від цукру, ключ від дверей (шафи, столу).

Формотворення

Іменники.

Вправляти у вживанні родового відмінка іменників, які вживаються тільки у множині: воріт, дверей, ліків.

Звернути увагу на синонімічні утворення типу котя - котеня - кошеня - котик, кішка - кицька.

Прикметники.

Утворювати найвищий ступінь порівняння прикметників: смачніший - якнайсмачніший.

Утворювати ступені порівняння прикметників із словами більш, менш: більш (менш) удалий; більш (менш) солодкий.

Дієслова.

Учити утворювати форми дієслів майбутнього часу за допомогою префіксів: перу - виперу; лагоджу - полагоджу; їм - з'їм, рву - зірву; гоїться - загоїться; кришу - накришу.

Учити утворювати дієслова конкретної фізичної дії, які потребують знахідного відмінка об'єкта: будувати, мурувати, споруджувати, трамбувати.

Учити утворювати форми дієслів типу лягаю - ляжу, сідаю - сяду, збираю - зберу; закручую - закручу.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: мовити - промовити; казати - проказати; лити - пролити; вести - провести.

Учити вживати суфікс -ну-: кричати - крикнути; стукати - стукнути; кивати - кивнути.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм минулого часу із суфіксом -ну-: хитати - хитнути; кашляти - кашлянути.

Вправляти в утворенні дієслівних форм із префіксом на-: одягти - надягти.

Прислівники.

Учити вживати форми прислівників: колись-но, тільки-но. Вправляти у вживанні прислівників із суфіксом -еньк(о): веселенько, далеченько, низенько.

Учити утворювати прислівники за допомогою частки що: щовечора, щопонеділка, щоліта, щодня.

Дієприслівники.

Учити утворювати дієприслівники минулого часу: взувши, одягнувши; пообідавши, поснідавши; відпочивши, виткавши; дієприслівники теперішнього часу: лежачи, співаючи, стоячи.

Дієприкметники.

Учити утворювати дієприкметники минулого часу: одягнений, умитий, вимитий, загорілий.

Словотворення

Іменники.

Звернути увагу дітей на те, що слова різного значення можуть утворюватись однаково: залізниця - суниця - телятниця - хлібниця; вареник - корівник - пасічник.

Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) й -ищ(е): ножисько і ножище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(а): голівка, ніжка, ручка.

Учити утворювати слова із здрібніло-пестливими суфіксами і жартівливі слова: помагайлик, цибайлик. Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію зменшеності за допомогою суфікса -ик: коник, котик, песик.

Учити утворювати іменники із суфіксом -овик- на позначення казкових вигаданих істот: домовик, лісовик, луговик.

Утворювати іменники жіночого роду від назв тварин - іменників чоловічого роду: верблюд - верблюдиця, їжак - їжачиха; іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих із назвами дорослих: грак - граченя, лебідь - лебедя, сова - совеня, чайка - чаєня.

Вправляти у вживанні іменників-назв приміщень певного призначення: корівник, свинарник, овечник. Утворювати нові іменники-назви приміщень від іменників: вівці - вівчарня, пес - псарня; шпак - шпаківня.

Навчити утворювати словотвірну іменникову категорію збільшеності за допомогою суфіксів -иськ(о) і -ище-: ножисько і ножище, хвостисько і хвостище; категорію зменшеності за допомогою суфікса -к(о): телятко, лошатко.

Навчити утворювати іменники із здрібніло-пестливими суфіксами -инк-,-ц-, -ець, -ечк-: сніжинка, піщинка, дзеркальце, кавунець, віконечко, ліжечко.

Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, соломина, цибулина.

Навчити утворювати іменники-назви істот за характерною ознакою із суфіксом -иськ(о) (часто з негативним відтінком): вітрисько, вовчисько, зайчисько, хвостисько, хлопчисько, чудисько.

Учити утворювати від іменників-назв малят слова із пестливими суфіксами -атк(о), -ятк(о): звіренятко, лебедятко, левенятко, лошатко, пташенятко.

Вправляти у вживанні іменників-назв дитинчат тварин і птахів, спільнокореневих назв малят, зовсім відмінних від назв дорослих тварин; назв малят, які передаються словосполученнями: сойка - пташеня сойки, сойчине пташеня; іменників-назв людей за фахом або характерною ознакою, утворюваних різним способом: болільник, будівельник, вихователь, глядач, кранівник, піаніст, покупець, продавець, учитель, футболіст.

Учити утворювати назви людей за фахом жіночого роду від іменників чоловічого роду: білетер - білетерка, касир - касирка, лікар - лікарка, перукар - перукарка, продавець - продавщиця, співак - співачка.

Прикметники.

Вправляти в утворенні спільнокореневих слів: брудний - бруднуватий - бруднота - бруднити - брудно; білий - білуватий - біляк - біліти - біло; співучий - співати - співучо - співак.

Стимулювати вживання складних слів типу довгий-предовгий, смачний-пресмачний.

Вправляти у вживанні присвійних прикметників, утворюваних від назв людей: бабусин, батьків, дідусів, мамин, татів; Галин, Надин, Олесів, Славин.

Учити дітей утворювати нові слова - різні форми складних прикметників: червоний бік - червонобокий, білуватий і синій - білувато-синій; білe обличчя - білолиций, чорні очі - чорноокий.

Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин, птахів: білоччин, ведмедів; присвійно-відносні прикметники: вовчий, ведмедячий, лисячий.

Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом збільшення -ущ- (-ющ-): злющий, хитрющий; “неповний вияв ознаки” із суфіксами -уват-, -юват- для позначення невеликої міри якості: голубуватий, великуватий, низькуватий, синюватий, солодкуватий, холоднуватий.

Учити утворювати прикметники із префіксами напів-, пів-: напівдостиглий, напівм'який, напівтонкий.

Утворювати прикметники із суфіксами -аст- (-яст-), -ист-: дірчастий, крапчастий, квітчастий; зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом пре-: превеликий, прегарний, пресмачний; із суфіксом -енн- із словотвірним значенням “сильний вияв ознаки”: важенний, глибоченний, здоровенний, страшенний, товстенний.

Дієслова.

Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів з префіксом під- (піді-), які вказують на те, що дія відбувалася без належної інтенсивності або ж виконувалася недбало: вечеряти - підвечерювати - підвечеряти; співати - підспівати - підспівувати.

Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів за допомогою префікса над- для передачі значення часткової поширеності дії на якийсь об'єкт: гризти - надгризти - надгризати; кусати - надкусити - надкушувати.

Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, зроби-но, тікай-но.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом пере- для позначення подолання чогось: перебігти, перестрибнути, переступати.

Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недограти, недопити.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом на- для передачі значення повного задоволення при виконанні дії: наговоритися, насміятися, настрибатися; із префіксом до- для позначення завершення дії: домовитися.

Вправляти в утворенні спільнокореневих дієслів протилежного значення за допомогою префіксів: забігти - вибігти, зв'язати - розв'язати, приклеїти - відклеїти; ввійти - вийти, приїхати - поїхати.

Утворювати дієслова із суфіксом -оньк-: житоньки, їстоньки, питоньки, спатоньки.

Прислівники.

Вправляти у вживанні прислівників із суфіксами -есеньк(о), -ісіньк(о), що передають виразні експресивні й інтенсивні ознаки: гарнесенько - гарнісінько, рівнісінько, теплісінько, чистісінько.

Робота над синтаксичною стороною мовлення

Продовжувати вдосконалення синтаксичної сторони мовлення. Сприяти оволодінню дітьми простими і складними синтаксичними конструкціями під час діалогічного і монологічного мовлення. Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з прикметниками в роді, числі.

Продовжувати вчити правильно будувати прості поширені речення з однорідними членами. Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками і (й), та (і), та й, також; ні...ні, не тільки (не лише)..., а й (але й); застосовувати в мовленні означальні прийменники без, з, в; об'єктні прийменники про, за, зі.

Продовжувати вчити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними означальними сполучниками).

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні сполучники (ситуації “писемного мовлення”, “розмитого листа” тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування (з підрядними з'ясувальними сполучниками). Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте, застосовувати в мовленні допустові прийменники незважаючи на, попри, всупереч, наперекір.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення, застосовуючи єднальні й протиставні сполучники (і, а, але тощо). Учити дітей використовувати в мовленні складнопідрядні речення під час міркування з підрядними обставинними сполучниками: причини (бо, через те що, тому що, завдяки тому що, у зв'язку з тим що, оскільки), порівняльними (як, мов, наче, неначе, ніби, нібито, начебто); застосовувати в мовленні означальні прийменники мети: для, на, за, задля, заради.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме мовлення зі складнопідрядними реченнями і сполучниками: часу (ледве, тільки, щойно як, як тільки, після того як), мети (щоб, аби, для того щоб, щоби); застосовувати в мовленні причинні прийменники через, від (од), завдяки, у зв'язку, з нагоди.

Продовжувати вчити дітей застосовувати правильний порядок слів у реченні, узгоджуючи слова. Учити використовувати складносурядні речення (зі сполучниками сурядності - єднальними, розділовими, протиставними). Учити складати складнопідрядні речення зі сполучниками: умови (якби, якщо, коли б, аби як, як тільки), допустовими (хоч, дарма що, хоч..., але, незважаючи на те, що); застосовувати в мовленні часові прийменники впродовж, з, до, після, перед.

Продовжувати вчити дітей використовувати пряме і непряме мовлення, застосовуючи складнопідрядні речення з протиставними сполучниками але, та, проте, зате, однак.

Вправляти дітей у складанні складнопідрядних речень зі сполучниками причини, часу, мети тощо; застосовувати в мовленні прийменники попід, поза, з-під тощо. Продовжувати формувати в дітей елементарні знання про речення, його структуру, вміння правильно застосовувати протиставні й розділові сполучники у складносурядних реченнях.

Розвивати інтонаційний синтаксис - уміння будувати і вимовляти різні типи речень.

Розвиток зв'язного мовлення

Під час переказу літературних творів (казки або розповіді) учити дітей зв'язно, послідовно і виразно відтворювати готовий текст без допомоги дорослого; інтонаційно передавати діалог діючих осіб, давати характеристику персонажам.

Учити дітей самостійно складати описову або оповідальну розповідь за змістом картини із вказівкою міста і часу дії; учити придумувати місце і час події, що передували зображуваному або сталися пізніше.

Учити дітей розповідати за серією сюжетних картин; формувати вміння розвивати сюжетну лінію, придумувати назву розповіді відповідно до змісту, поєднувати окремі речення і частини висловлювання в оповідальний текст.

Учити дітей складати розповіді (казки) про іграшки (або набір іграшок), дотримуючись композиції тексту і виразності мовлення.

Учити дітей самостійно добирати персонажів (або наскрізних героїв) для складання описів, давати героям характеристику, використовуючи різні синтаксичні конструкції.

Учити дітей розповіданню з особистого досвіду (висловлювання різних типів - описові, оповідальні, контаміновані).

Формувати в дітей елементарні знання про структуру оповідання; учити використовувати різноманітні засоби зв'язку, що забезпечують цілісність і зв'язність тексту.

Продовжувати вчити розуміти тему висловлювання, використовувати різні зачини повідомлення, розвивати сюжет у логічній послідовності, учити завершити й дати назву розповіді (озаглавити).

Закріплювати уявлення про структуру розповіді за допомогою моделі (круг розподілити на три кольорові частини: зелена - початок, червона - середина, помаранчева - закінчення).

Продовжувати вчити самостійно складати текст, використовуючи для контролю магнітофонний запис власного мовлення.

Розвиток комунікативного мовлення

Продовжувати вчити культурі мовленнєвого спілкування: у громадських місцях, на вулиці розмовляти спокійно, не голосно, не привертати до себе уваги. Учити розмовляти невимушено, вільно, чітко, без напруження, тактовно, виразно, переконливо, дотримуючись правильної пози, міміки (лагідна посмішка тощо), без зайвих жестів і рухів.

Продовжувати вчити культурі мовленнєвого спілкування: своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування на спокійно-лагідний, переконливий, прохальний, наказовий, пояснювальний тощо; не нав'язувати співрозмовникові власне “Я”, бути скромним у самооцінці, добирати тему розмови, яка є цікавою для співрозмовника, під час розповіді додержуватись послідовності (логіки).

Збагачувати словник дітей формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях побажання, поздоровлення, дозволу, відмови, заборони, заборони, запрошення, співчуття. Учити самостійно, залежно від ситуації, влучно застосовувати формули мовленнєвого етикету.

Додаток Г

Програма логопедичної роботи з дітьми старшого дошкільного віку із ЗНМ III-го рівня

Період	Основний зміст роботи
I Вересня, жовтня, листопада	Розвиток лексико-граматичних засобів мовлення Учити дітей вслухуватися в звернене мовлення. Учити виділяти назви предметів, дій, ознак, розуміти узагальнювальне значення слів. Учити дітей перетворювати дієслова наказового способу 2-ї особи однини в дієслова дійсного способу 3-ї особи однини і множинного числа теперішнього часу (спи спить, сплять, спали, спала). Розширювати можливості користуватися діалогічною формою мови. Учити дітей використовувати в самостійній мові присвійні займенники «мій моя», «моє» у поєднанні з іменниками чоловічого і жіночого роду, деяких форм словозміни шляхом практичного оволодіння іменниками єдиного і множинного числа, дієсловами єдиного і множинного числа теперішнього і минулого часу, іменниками в знахідному, давальному і орудному відмінках (у значенні орудийности і засоби дії). Учити дітей деяким способам словотворення: з використанням іменників із зменшувально-пестливими суфіксами і дієслів з різними приставками (на-, по-, ви). Розвиток самостійної розгорненої фразового мовлення Закріплювати у дітей навик складання простих пропозицій з питань, демонстрації дій, по картинці, по моделях: іменник ім. п. + узгоджене дієслово + пряме доповнення: «Мама (тато, брат, сестра, дівчинка, хлопчик) п'є чай (компот, молоко)», «читає книгу (газету)»; іменник ім. п. + узгоджене дієслово + 2 залежних від дієслова іменників в непрямих відмінках: «Кому мама шиє плаття? Дочці, ляльці», «Чим мама ріже хліб? Мама ріже хліб ножем». Формувати навик складання короткої розповіді. Формування вимовної сторони мовлення Уточнювати у дітей вимову підлягаючих зберіганню звуків: [а], [у], [о], [э], [и], [м], [м'], [н], [н'], [п], [п'], [т], [т'], [л], [л'], [ф], [ф'], [в], [у'], [б], [би']. Викликати отсутствующие звуки: [к], [до'], [г], [г'], [х], [х'], [л'], [j], [ы], [с], [з'], [з], [з'], [р] і закріплювати їх на рівні складів, слів, пропозицій. Підготовка до оволодіння елементарними навиками письма і читання Учити дітей розрізняти на слух голосні і приголосні звуки. Учити дітей виділяти перший голосний і приголосний звук в словах (Ганна, вухо і т. п.), аналізувати звукові поєднання, наприклад: ау, уа. Лексичні теми: «Приміщення дитячого саду», «Професії людей», «Одяг», «Взуття», «Посуд», «Продукти харчування», «Іграшки», «Осінь», «Овочі-фрукти».
II Грудня, січня, лютого, березня	Формування лексико-граматичних засобів мови Уточнювати уявлення дітей про основні квіти і їх відтінки, знання відповідних позначень. Учити дітей утворювати відносні прикметники із значенням співвіднесеної до продуктів харчування («лимонний», «яблучний»), рослин («дубовий», «березовий»), різних матеріалів («цегляний», «кам'яний», «дерев'яний», «паперовий» і т. д.). Учити розрізняти і виділяти в словосполученнях назв ознак за призначенням і питанням «Який? Яка? Яке?»; звертати увагу на співвідношення закінчення питальне слова і прикметника. Закріплювати навик узгодження прикметників з іменниками в роді, числі. Упражнять в складанні спочатку два, а потім трьох форм одних і тих же дієслів («лежи» «лежить» «лежу»). Учити змінювати форму дієслів 3-го обличчя однини на форму 1-го обличчя (і множинного) однини: «йде» «йду» «йдеш» «йдемо». Учити використовувати приводи «, під, в, з», що позначають просторове розташування предметів, в поєднаннях з відповідними відмінковими формами іменників. Розвиток самостійної розгорненої фразової мови Удосконалювати навик ведення підготовленого діалогу (прохання, бесіда, елементи драматизації). Розширювати навик побудови різних типів пропозицій. Учити дітей поширювати пропозиції введенням в нього однорідних членів. Учити складати найбільш доступні конструкції складносурядних і складнопідрядних речень. Учити складати короткі розповіді по картині, серії картин, розповіді-описи, переказ. Лексичні теми: «Одяг», «Продукти харчування» (повторення), «Домашні, дикі тварини», «Частини тіла», «Новий рік», «Зима», «День захисника Вітчизни», «8 Березня», «Весна». Формування вимовної сторони мовлення Закріплювати навик правильної вимови звуків, уточнених або виправлених на індивідуальних заняттях першого періоду. Викликати отсутствующие і коригувати спотворено вимовні звуки, автоматизувати їх на рівні складів, слів, пропозицій. Закріплювати навик практичного вживання різних складових структур і слів доступного звуко-складового складу. Формувати фонемне сприйняття на основі чіткого розрізнення звуків за ознаками: глухість дзвінкість; твердість м'якість. Коригувати наступні звуки: [л], [б], [би'], [д], [д'], [г], [г'], [с], [з'], [з], [з'], [ш], [ж], [р], [л']. Підготовка до оволодіння елементарними навиками письма і читання Учити виділяти звук з ряду звуків, склад із заданим звуком з ряду інших складів. Визначати наявність звуку в слові, ударного голосного на початку і кінці слова. Виділяти голосний і приголосний звук в прямому і зворотному складах і односкладових словах.
III Квітня, травня, червня	Формування лексико-граматичних засобів мовлення Закріплювати навик вживання повсякденних дієслів з новим лексичним значенням, утвореним за допомогою приставок, що передають різні відтінки дій («виїхав» «під'їхав» «в'їхав» «з'їхав» і т. п.). Закріплювати навики утворення відносних прикметників з використанням продуктивних суфіксів (-ов-, -ин-, -ев-, -ан-, -ян). Учити утворювати найбільш споживані присвійні прикметники («вовчий», «лисиччин»); прикметники, з використанням зменшувально-пестливих суфіксів: -еньк- -оньк-. Учити вживати найбільш доступні антонімічні відносини між словами («добрий» «злий», «високий» «низький» і т. п.). Уточнювати значення узагальнювальних слів.
	Розвиток самостійної розгорненої фразового мовлення Формувати навики узгодження прикметників з іменниками в роді, числі, відмінку: з основою на твердий згідний («новий», «нова», «нове», «нового» і т. п.); з основою на м'який згідний («зимовий», «зимова», «зимову» і т. п.). Розширювати значення приводів: до вживання з давальним відмінком, від з родовим відмінком, з з з знахідним і орудним відмінками. Відпрацьовувати словосполучення з названими приводами у відповідних відмінках. Учити складати різні типи пропозицій: прості поширені з 5--7 слів з попереднім відробітком елементів структури пропозиції (окремих словосполучень); пропозиції з протиставним союзом «а» в полегшеному варіанті («спочатку треба намалювати будинок, а потім його розфарбувати»), з протиставним союзом «або»; складнопідрядні речення з додатковими пропозиціями причини (тому що), з додатковими додатковими, такими, що виражають бажаність або небажаність дії (я хочу, щоб!..). Учити перетворювати пропозиції за рахунок зміни головного члена речення, часу дії до моменту мови, застави («зустрів брата» «зустрівся з братом»; «брат умиває особу» «брат умивається» і т. п.); зміни виду дієслова («хлопчик писав лист» «хлопчик написав лист»; «мама варила суп» «мама зварила суп»). Учити визначати кількість слів в пропозиції у власній і чужій мові («два» «три» «чотири»). Учити виділяти привід як окреме службове слово. Розвивати і ускладнювати навик передачі в мові послідовності подій, спостережень за серією виконуваних дітьми дій («Миша встав, підійшов до шафи, яка стоїть біля вікна. Потім він відкрив дверці і дістав з верхньої полиці книги і олівець. Книги він відніс виховательці, а олівець узяв собі»). Закріплювати навик складання розповідей по картині і серії картин з елементами ускладнення (доповнення епізодів, зміну почала, кінця розповіді і т. п.). Учити складати розповіді по темі з використанням раніше відпрацьованих синтаксичних конструкцій. Лексичні теми: «Весна», «Літо», «Сад-город», «Професії», «Меблі», «Транспорт» (повторення всіх раніше пройдених тим). Формування вимовної сторони мовлення Учити використовувати в самостійному мовленні звуки: [л], [с], [ш], [с] [з], [р] [л], [ы] [и] у твердому і м'якому звучанні в прямих і обернених складах, словах і реченнях. Учити диференціювати звуки за участю голосу ([с] [з]), за твердістю-м'якістю ([л] [л'], [т] [т']), за місцем утворення ([с] [ш]). Підготовка до оволодіння елементарними навичками письма і читання Учити навичкам звукового аналізу і синтезу, перетворенню прямих і обернених складів (ас-са), односкладових слів («лак -- лице»).

У результаті логопедичної роботи діти повинні навчитися:

-- розуміти звернене мовлення відповідно до параметрів вікової норми; фонетично правильно оформляти звукову сторону мовлення;

-- правильно передавати складову структуру слів, використовуваних в самостійному мовленні;

-- користуватися в самостійному мовленні простими поширеними і складними реченнями, володіти навиками об'єднання їх в розповідь;

-- володіти елементарними навиками переказу; володіти навиками діалогічного мовлення;

-- володіти навиками словотворення: продукувати назви іменників від дієслів, прикметників від іменників і дієслів, зменшувально-пестливих і збільшувальних форм іменників та ін.;

-- граматично правильно оформляти самостійне мовлення відповідно до норм мовлення;

-- відмінкові, родові закінчення слів повинні промовлятися чітко; прості та складні речення вживатися адекватно;

-- використовувати в спонтанному спілкуванні слова різних лексико-граматичних категорій (іменники, дієслова, прикметники, займенники та ін.);

-- володіти елементами грамоти: «навиками читання і друкування деяких букв, складів, слів і коротких речень в межах програми.

Додаток Д

Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення для дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня

Заняття 1

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.

Мета: Збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про навколишнє середовище: закріплювати узагальнювальні слова: ліс, дерева, кущі; учити добирати визначення до цих слів.

Обладнання: набір наочності для вправ.

Хід заняття

І. Організаційний момент (1-2 хв.).

ІІ. Основна частина (15-20 хв.).

1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.).

2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи. Голосові вправи.

3. Вивчення нового матеріалу:

Лексична сторона мовлення:

Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень.

Підбір антонімів. “Назви слова протилежні за значенням”. (великий, густий, листяний, темний, хвойний, чистий).

Учити утворювати нові слова -- різні частини мови від прикметника та іменника “Давай спробуємо утворити одне слово з двох”: густий і листя - густолистий, дрібнолистий, темнолистий, світлолистий.

Вправа на формування активного словникового запасу.

Розглядання малюнків із зображення дерев, кущів -- розширення словникового запасу “Поглянь на малюнки та скажи що там зображено”

Іменники: береза, горобина, гущавина, дерево, дуб, запах, кущі, ліс, ліщина, осика, підлісок, повітря, сосна, тополя, хаща, ялинка.

Дієслова: рости, шуміти, зеленіти, живе, дихає, очищає, шелестіти, шуршати.

Прикметники: березовий, великий, густий, запашне, змішаний, листяний, лісове, сирий, сосновий, темний, хвойний, чисте, ялинковий.

Вправа на розвиток лексичнох системності.

Підбири пару:

Береза Гущавина Дерево Запах Ліс Повітря Сосна Тополя Хаща Ялинка	великий густий запашне змішаний листяний лісове сирий сосновий темний хвойний чисте ялинковий березовий

Граматична сторона мовлення:

Вправа на розвиток морфологічної системи словотворепння.

Вправляти в утворенні дієслів із префіксом пере- для позначення подолання чогось “Давай разом із тобою утворимо нові слова із слів бігти, стрибати, ступати тощо.”: перебігти, перестрибнути, переступити.

Учити вживати суфікс -ну-: приснути, аукнути, перепнути.

Вправа на засвоєння граматичних уточнень.

Склади фразу: (п'ять, два, сім, багато, мало) кущі, ліс, ліщина, осика, підлісок, повітря, сосна, тополя, хаща.

Вправи на формування синтаксичної складової мовлення.

Учити дітей під час складання речень застосовувати в мовленні прийменник: У лісі ростуть різні види дерев. На дереві живе білка. Перед дорогою росте кущ. Шелестить листя на деревах.

Фізкультхвилинка:

Слова промовляє логопед	Рухи виконують діти
Трава низенька-низенька, Дерева високі-високі, Вітер дерева колише, гойдає, То вліво, то вправо нахиляє, То вгору, то назад, То вниз нагинає. Птахи летять відлітають, А діти тихенько за парти сідають.	Діти встали, відійшли від столу. Роблять присідання. Піднімають руки вгору. Обертаються. Нахили вправо, вліво. Потягуються вгору, назад. Нахиляються вперед. Махають руками. Сідають за парти.

4. Закріплення нового матеріалу:

Вправа на розвиток зв'язного мовлення.

Вчитись правильно складати речення “Склади з поданих слів речення” спираючись на картинки:

1. Ліс, діти, зібрались, піти, в.

2. Росте, густий, на, кущ, галявині.

3. Зеленіє, березовий, в далі, ліс.

4. Повітрі, в, запах, стоїть, ялинки.

5. Мають, дуба, листя, запах, приємний.

6. На, грались, галявині, діти.

Розвиток дрібної моторики -- “Слоненя”

Дуже товсті ноги маю,

ледве їх переставляю,

сам високий я на зріст,

замість рота в мене хвіст.

Виконання: Поставити вертикально пальчики на площину, виставити середній палець вперед (обома руками).

ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.).

Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився?

Що, вважаєш потрібно повторити дома?

Заняття 2

Тема: Ліс. Дерева. Кущі. Ягоди.

Мета: Збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Учити перераховувати якості, властивості предметів, намагатись давати їм характеристику, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації або опису.

Обладнання: набір наочності для вправ.

Хід заняття

І. Організаційний момент (1-2 хв.).

ІІ. Основна частина (15-20 хв.).

1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.).

2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи. Голосові вправи.

3. Вивчення нового матеріалу:

Лексична сторона мовлення:

Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень.

Учити дітей утворювати синонімічний ряд слів: білий (білосніжний, сніжно-білий, молочний, лілейний); голубий (блакитний, ясно-голубий, небесний, барвінковий, волошковий, лазуровий); ніжний (оксамитовий, бархатистий, шовковий).

Вправа на формування активного словникового запасу.

Розглядання малюнків із зображення дерев, кущів -- розширення словникового запасу “Поглянь на малюнки та скажи що там зображено”:

Іменники: айстри, барвінок, волошки, гвоздики, дзвіночки, жоржини, квіти, комплімент, конвалії, краса, кульбабки, мак, підсніжник, пролісок, ромашка, свято, троянди, фея, чорнобривці.

Дієслова: дарувати, захищати, милуватися, оберігати, радувати, ростуть.

Прикметники: весняні, гарні, дивна, дивовижна, квіткове, квітчастий, літні, ніжні, осінні, пахучі, пишнобарвний, різнокольорові, тендітні.

Прислівники: багато, мало.

Вправа на розвиток лексичнох системності.

Розвиток причинно-наслідкових зв'язків “придумай фразу (речення), спираючись на слова -- дарувати - підсніжник, ростуть - чорнобривці, радувати - комплімент” тощо. (наприклад: біжить - квіти. Дядя поспішає, щоб віднести квіти.)

Граматична сторона мовлення:

Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору.

Вправлятись у правильному вживанні іменників множини. “Діти подивіться на малюнки і продовжіть речення: У садку росли п'ять квітучих (жоржина, ромашка, троянда). Я завжди кажу мамі багато (комплімент). У квітні багато (свято).

Вправа на засвоєння граматичних уточнень.

Учити утворювати дієприкметники теперішнього часу “Діти подивіться на цей малюнок (напр. квітка) і скажіть яка вона?”: гарна, квітуча, пахуча, живуча.

Вправи на формування синтаксичної складової мовлення.

Під час складання речень вправляти й слідкувати за правильним уживанням іменників у родовому відмінку множини: волошок, підсніжників, конвалій, жоржин..

Фізкультхвилинка:

Слова промовляє логопед	Рухи виконують діти
Трава низенька-низенька, Дерева високі-високі, Вітер дерева колише, гойдає, То вліво, то вправо нахиляє, То вгору, то назад, То вниз нагинає. Птахи летять відлітають, А діти тихенько за парти сідають.	Діти встали, відійшли від столу. Роблять присідання. Піднімають руки вгору. Обертаються. Нахили вправо, вліво. Потягуються вгору, назад. Нахиляються вперед. Махають руками. Сідають за парти.

4. Закріплення нового матеріалу:

Вправа на розвиток зв'язного мовлення.

Прослуховування казки.

“Калина”

Жили собі дід та баба. І не було у них дітей. Пішли вони у ліс ягоди збирати. Дивиться баба, а в гущавині лісу маленький пагінець до неї людським голосом промовляє: “Я Калина. Посадіть мене біля своєї оселі”. Викопав дід кущик і посадили вони його біля своєї оселі. Ранком дивиться баба: виріс червоний кущ вище вікна. Вона до нього, а під кущем -- маленька, чепурна дівчинка. Зраділа баба, забрала дівчинку до себе і назвала її Калинкою.

Добре жилося Калинці у діда і баби. Вона була їм найкращою помічницею.

Діти відповідають на запитання логопеда:

1. Куди пішли дід та баба у казці?

2. Що вони побачили у гущавині лісу?

3. Що вони зробили із пагонцем калини?

4. Що вранці побачила баба?

5. Що баба знайшла під кущем калини?

6. Як назвали дівчинку дід та баба?

Розвиток дрібної моторики:

Дуже товсті ноги маю,

ледве їх переставляю,

сам високий я на зріст,

замість рота в мене хвіст.

Виконання: Поставити вертикально пальчики на площину, виставити середній палець вперед (обома руками).

Закріпляти формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації: учити робити компліменти: “Дозвольте подарувати вам ці гарні квіти”, “Ти така гарна, як квітка”, “Мені дуже подобаються ці квіти”; емоційно і радо вітатися.

ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.).

Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився?

Що, вважаєш потрібно повторити дома?

Заняття 3

Тема: Дитячі забави.

Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації.

Обладнання: набір наочності для вправ.

Хід заняття

І. Організаційний момент (1-2 хв.).

ІІ. Основна частина (15-20 хв.).

1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.).

2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи. Голосові вправи.

3. Вивчення нового матеріалу:

Лексична сторона мовлення:

Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень.

Підбири антонім: гарна, давнішня, нова, улюблена.

Вправа на формування активного словникового запасу.

Розглядання малюнків -- розширення словникового запасу “Поглянь на малюнки та скажи що там зображено”:

Іменники: гра, дзиґа, дозвілля, забавка, іграшки, ігри, сопілка, цяцька.

Дієслова: бавитись, грати, розважатися, складати.

Прикметники: гарна, давнішня, любима, нова, улюблена.

Прислівники: дружно, разом.

Вправа на розвиток лексичнох системності.

Розвиток асоціації, що виражають кінцевий результат дії (іде - прийшов, спить - встає): бавитись, грати, розважатися, складати.

Граматична сторона мовлення:

Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору.

Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, поклади-но, перестав-но, заховай-но.

Вправа на засвоєння граматичних уточнень.

Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх “Відповідай на запитання: Що робити? бавитися Що робиш? - бавишся Що будеш робити?- бавитимуся Що робив?- бавився. (Грати, розважатися, складати.)

Учити вживати в давальному відмінку паралельні закінчення у ряді слів: брату - братові, гостю - гостеві.

Вчити правильно вживати слова в однині і множині: мати - матері - матір - матір'ю - (у) матері - мати (кличний відмінок); матері - матерів - матерям - матерів - матерями - (у) матерях -матері (кличний відмінок);

Вправи на формування синтаксичної складової мовлення.

Продовжувати вчити складати речення з єднальним сполучником також.

Вчити правильно будувати прості поширені речення з однорідними членами. Учити складати складносурядні речення з однорідними членами з єднальними сполучниками і (й), та (і), та й, також; ні...ні, не тільки (не лише)..., а й (але й); застосовувати в мовленні означальні прийменники без, з, в; об'єктні прийменники про, за, зі.

Фізкультхвилинка:

Слова промовляє логопед	Рухи виконують діти
Із-за парт ми піднялись, Всі добряче потяглись, Гарно спинки всі прогнули І про втому геть забули. Пальці всі в замок закрили Й стисли їх мерщій щосили. А тепер присіли - раз! Фізкультпауза у нас. Піднялися й пострибали, Мов сніжинки покружляли. Сіли рівно - і до праці, Хай не стомлюються пальці.	Діти встали, вийшли з-за парт. Руки в сторони, встали на носочки. Прогнули спинки. Стряхнули ручками. Руки перед собой, пальці в замок. Діти присідають. Встають і стрибають. Кружляють на місці. Сідають за парти. (Повторити 2-3 рази).

4. Закріплення нового матеріалу:

Вправа на розвиток зв'язного мовлення.

Розвивати інтонаційний синтаксис - уміння складати за малюнком та вимовляти різні типи речень.

Розвиток дрібної моторики ”Пташеня”

Полетіла пташка-мати

Малюкам жуків шукати.

А малятка не літають -

Із гніздечка виглядають.

Виконання: лівою долонею обхвачуємо пальці правої руки і ними рухаємо. Вправу повторюють кілька разів.

ІІІ. Підсумок заняття. Домашні завдання (1-2 хв.).

Запитання до дитини: Що нового довідався? Чого навчився?

Що, вважаєш потрібно повторити дома?

Заняття 4

Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай.

Мета: продовжувати знайомити дітей із традиціями, звичаями та обрядами українського народу. Збагачувати словник дітей на основі знань і уявлень про ці звичаї та обряди, учити добирати визначення до цих слів.

Обладнання: набір наочності для вправ, предметні картинки.

Хід заняття

І. Організаційний момент (1-2 хв.).

ІІ. Основна частина (15-20 хв.).

1. Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда (1-2 хв.).

2. Логопедична зарядка: Дихальні вправи. Артикуляційна гімнастика: статичні та динамічні вправи.Голосові вправи.

3. Вивчення нового матеріалу:

Лексична сторона мовлення:

Вправа на формування різних рівнів лексичних узагальнень.

Підбири антонім: весела, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний.

Вправа на формування активного словникового запасу.

Активізувати і збагатити словник іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками “Роздивись малюнки. Що на них зображено?”

Іменники: гостинці, захисник, (Святий) Миколай, народний, печиво “миколайчики”, покровитель, свято, чудотворець.

Дієслова: допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати.

Прикметники: весела, дбайливий, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний, чуйний.

Прислівники: колись-но, кожного.

Продовжувати збагачувати словник дітей українськими прислів'ями: “Не одяг прикрашає людину, а добрі справи”, “Добра людина наче сонечко, кожний коло неї зігріється”.

Вправа на розвиток лексичнох системності.

Розвиток асоціації, що виражають кінцевий результат дії (іде - прийшов, спить - встає): допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати.

Граматична сторона мовлення:

Вправа на розвиток морфологічної системи словотвору.

Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: казати - проказати, мовити - промовити.

Утворювати різні форми ступенів порівняння прикметників за допомогою суфіксів і префіксів: старий - старенький - старуватий - занадто старий.

Учити співвідносити іменники з дієсловами, від яких вони утворені: гуркіт - гуркотіти, крик - кричати, сміх - сміятися, спів - співати.

Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: допомагати- допомагаю, допомагаємо, допомагатимемо, допомагав; дякувати - дякую, дякуємо, дякуватимемо, дякували.