Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів

При вивченні логічного мислення використовувалася методика «Послідовність подій», запропонована Бернштейном Н.А.

Мета дослідження: визначити здатність до логічного мислення, узагальнення, вміння розуміти зв'язок подій і будувати послідовні висновки.

Матеріал й устаткування: складені картинки (від 3 до 6) на яких зображені етапи якоїсь події.

Дитині показують безладно розкладені картинки і дають наступну інструкцію: «подивися, перед тобою лежать картинки, на яких зображено якусь подію. Порядок картинок переплутаний, і тобі треба здогадатися, як їх поміняти місцями, що б стало ясно, що намалював художник. Подумай, переклади картинки, як вважаєш за потрібне, а потім склади по них розповідь про ту подію, яка тут зображено: якщо дитина правильно встановила послідовність картинок, але не змогла скласти хорошої розповіді, необхідно поставити йому кілька запитань, щоб уточнити причину труднощів. Але якщо дитина, навіть за допомогою навідних запитань не зміг впоратися із завданням, то таке виконання завдання розглядається, як незадовільний ».

Мал. 4. Картки до методики «Послідовність подій» (Бернштейн Н.А).

Обробка результатів:

1. Чи зміг знайти послідовність подій і склав логічний розповідь - високий рівень;

2. Чи зміг знайти послідовність подій, але не зміг скласти хорошого розповіді, або зміг, але за допомогою навідних запитань - середній рівень;

3. Не зміг знайти послідовність подій і скласти розповідь - низький рівень.

Інтерпретація результатів. В ході діагностики логічного мислення за даною методикою з'ясувалося, що з 20 осіб досліджуваної групи - 11 дітей правильно виконали завдання (4 (20%) - високий рівень і 7 (35%) - середній рівень), тобто в повному обсязі діти володіють навіть такими елементарними операціями логічного мислення, як узагальнення, виявлення відмінностей і подібності в об'єктах. Низький рівень розвитку мислення показали 9 дітей - 45%.

Графічне представлення результатів на мал. 5. (Додаток 2)

Для визначення рівня розвитку творчого мислення була використана методика Дьяченко О.М. «Домальовування фігур».

Мета дослідження: визначити здатність до творчого мислення, здатність створювати оригінальні образи.

Матеріал: один комплект карток (з двох пропонованих), на кожній з яких намальована одна фігурка невизначеної форми. Всього в кожному наборі по 10 карток.

Мал. 5. Картки до методики «домальовування фігур» (Дьяченко О.М.).

Перед обстеженням дитині дається така інструкція: «Зараз ти будеш домальовувати чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домалювати так, що вийде якась картинка, будь-яка, яку ти забажаєш ». Час виконання завдань не фіксується.

Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховується коефіцієнт оригінальності (Кор): кількість зображень які не повторюються. Однаковими вважаються зображення, в яких фігура для домальовування перетворюється в один і той же елемент.

Наприклад, перетворення і квадрата, і трикутника в екран телевізора вважається повторенням, і обидва ці зображення не зараховуються дитині.

Потім порівнюють зображення, створені кожним з дітей обстежується на підставі однієї і тієї ж фігурки для домальовування. Якщо двоє дітей перетворюють квадрат в екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному з цих дітей.

Якщо який навчається намалював від 7 до 10 творчих малюнків, це відповідає високому рівню розвитку творчого мислення. Якщо намалював 5-6 малюнків це середній рівень. 4 і менше - це відповідає низькому рівню.

Поряд з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання. Серед малюнків виділяються нетворчі, часто повторювані малюнки, малотворчі, творчі або дуже рідкісні. Творчі малюнки оцінюються одним балом. Малотворчі - 0, 5 бала, нетворчі - 0 балів.

Результати показали, що у 7 дітей, 35% учнів молодшого шкільного віку у 2 класі мають високий рівень сформованості творчого мислення. Тільки деякі навчаються роблять схематичні малюнки, що мають багато деталей, у більшості відсутня оригінальність у виконанні малюнків. У 5 дітей, 25% учнів відзначений середній рівень. Ці діти не робили багато деталей в малюнку, але при цьому більшість фігурок були домальовані. І, нарешті, низький рівень спостерігається у 8 дітей, 40% учнів. Малюнки були дуже схематичні, шаблонні.

Графічне представлення результатів на мал. 7. (Додаток 2)

На підставі проведеної роботи можна стверджувати, що у дітей молодшого шкільного віку переважають середній і низький рівні пізнавального інтересу, а також низькі рівні логічного і творчого мислення, і тому в формуючому експерименті ми будемо використовувати дидактичні ігри, так як саме вони дозволяють активізувати навчальний процес, є важливою умовою розвитку дитячої допитливості, потреби самостійного пізнання навколишнього світу, пізнавальної активності та ініціативності.



2.2 Проведення формуючого етапу дослідно-пошукової роботи

Формуючий етап експерименту був проведений на базі Бахмутської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12», в ньому брали участь 20 молодших школярів. Мета дослідження: довести, що дидактична гра сприяє активізації навчально - пізнавальної діяльності молодшого школяра на уроках «Я досліджую світ».

Специфіка предмета «Я досліджую світ» полягає в тому, що він, маючи яскраво виражений інтеграційний характер, поєднує в рівній мірі знання про природу, суспільство і історії і знайомить учня з матеріалом природних і соціально - гуманітарних наук, необхідним для цілісного і системного бачення світу в його найважливіших взаємозв'язках.

Основним завданням реалізації змісту предмета є формування у школяра:

- шанобливого ставлення до родини, до міста чи села, а також до регіону, в якому проживають діти, до України, її природи і культури, а також історії;

- розуміння цінності, цілісності і різноманіття навколишнього світу, розуміння свого місця в ньому;

- моделі безпечної поведінки в умовах повсякденного життя і в різних небезпечних і надзвичайних ситуаціях;

- психологічної культури і компетенції для забезпечення ефективного і безпечного взаємодії в соціумі.

Програма другого класу спрямована на досягнення учнями наступних мета предметних пізнавальних результатів.

Учень повинен навчитися: користуватися знаками, символами, таблицями, діаграмами, моделями, схемами, наведеними в навчальній літературі; будувати повідомлення в усній формі; знаходити в тексті відповідь на поставлене запитання; орієнтуватися на можливе різноманітність способів вирішення навчальної задачі;

- аналізувати досліджувані об'єкти з виділенням істотних і несуттєвих ознак;

- смисловому сприйняттю пізнавального тексту;

- аналізувати об'єкти з виділенням істотних і несуттєвих ознак (в колективній організації діяльності);

- здійснювати синтез як складання цілого з частин;

- проводити порівняння, і класифікацію вивчених об'єктів по самостійно виділеним підставах (критеріям) при вказівці кількості груп;

- встановлювати причинно - наслідкові зв'язки в досліджуваному колі явищ;

- узагальнювати (виділяти клас об'єктів як по заданому ознакою, так і самостійно);

- підводити аналізовані об'єкти (явища) під поняття різного рівня узагальнення (природа зроблене людиною; природа жива - нежива; групи рослин, групи тварин);

- проводити аналогії між досліджуваним матеріалом і власним досвідом.

Школярі отримають можливість навчитися:

- здійснювати пошук потрібного ілюстративного матеріалу в додаткових джерелах літератури або медіа ресурсів, рекомендованих учителем;

- будувати невеликі повідомлення в усній і письмовій формі;

- виділяти інформацію з повідомлень різних видів (в т.ч. текстів) відповідно до навчальної завданням;

- проводити порівняння, серіацію і класифікацію вивчених об'єктів по самостійно виділеним підставах (критеріям) при вказівці і без зазначення кількості груп;

- розуміти структуру побудови міркування, як зв'язку простих суджень про об'єкт (явище);

- узагальнювати (самостійно виділяти клас об'єктів).

Освітня програма у 2 класі передбачає інтегрований курс «Я досліджую світ», який включає зміст семи освітніх галузей, зокрема й інформатики 6 тем, тривалістю 7 годин на тиждень.

Дана програма була доповнена розробленими і класифікованими за темами дидактичними іграми. Наведемо короткий зміст програми.

Розглядаючи тему «Осінні місяці» було включено туди наступний зміст: народні назви осінніх місяців; осінь в творах культури; старовинні осінні свята народів України. На дану тему відводиться 3 години навчального часу.

Розроблені нами дидактичні ігри вводяться в кінці теми з метою закріплення знання. Наведемо приклади розроблених нами дидактичних ігор.

Дидактична гра «Осінні місяці».

Дидактичне завдання: познайомити дітей з осінніми місяцями, закріплювати знання про назву та прикмети осінніх місяців.

Ігрова завдання: відгадати загадку.

Ігрове правило: разом з усної відповіді треба вибрати картинку

відповідного місяця.

Матеріал: лялька гном Місяць, загадки, картинки із зображенням осінніх місяців, листочки.

2.3 Аналіз результатів використання дидактичних ігор в роботі з дітьми молодшого шкільного віку на уроках «Я досліджую світ»

Метою наступного етапу дослідно - пошукової роботи було зіставлення результатів початкової і підсумкової діагностики.

Були перевірені наступні характеристики: інтерес до предмету, рівень логічного і творчого мислення, що лежить в основі активізації навчально-пізнавальної діяльності, що було показано раніше.

Для визначення пізнавального інтересу учнів до уроків «Я досліджую світ» була повторно використана комплексна модифікована методика Казанцевой Г.Н. Результати дослідження відображені на малюнку 8. (Додаток 2)

З результатів даної методики, ми можемо судити про рівень розвитку таких розумових операцій як узагальнення, аналіз і синтез у дітей в досліджуваній групі.

Завдяки проведеним на формуючому етапі дослідження занять, що включає активне використання дидактичних ігор, можна говорити про значний розвиток і зміну рівня логічного мислення.

В результаті у 14 дітей (70%) був виявлений високий рівень, а у інших школярів - середній (30-%). Низького рівня не було виявлено ні у жодного.

Ті, що навчаються активно включаються в роботу, діють цілеспрямовано, організовано. Володіють такими розумовими операціями як узагальнення, аналіз і синтез. Без труднощі виділяють відмінності і подібності в предметах і явищах.

Уявімо графічно результати, отримані за підсумками констатуючого і формуючого етапу дослідно-пошукової роботи по показником: логічне мислення.

Аналіз результатів логічного мислення у молодших школярів на констатуючому і формуючому етапах дослідження представлений на мал.9.(Додаток 2).

Аналіз даних показує, що на момент констатуючого етапу дослідження переважав низький рівень логічного мислення, а на момент формуючого етапу дослідження став переважати високий рівень логічного мислення учнів, високий - було 4 учнів (20%), а стало 10 учнів (50%). На середньому рівні знаходилися 7 учнів (35%), до кінця дослідження стало 8 учнів (40%). Якщо на початку дослідження з низьким рівнем було 9 учнів (45%), то до кінця дослідження виявлено 2 навчаються з низьким рівнем логічного мислення.

Для визначення рівня розвитку творчого мислення була повторно використана методика Дьяченко О.М. «Домальовування фігур».

Результати показали, що у 12 дітей, 60% учнів молодшого шкільного віку у 2 класі мають високий рівень сформованості творчого мислення. Діти роблять схематичні малюнки, що мають багато деталей, підсумкові малюнки виходять дуже оригінальними, а запропонована для домальовування фігурка була центральним елементом.

У 6 дітей, 30% учнів відзначений середній рівень. Ці діти не робили багато деталей в малюнку, але при цьому більшість фігурок були домальовані.

І, нарешті, низький рівень спостерігається у 2 дітей, 10% учнів. Малюнки були дуже схематичні, шаблонні. Більш наочно результати діагностики розвитку творчого мислення учнів, представлені на малюнку 10. (Додаток 2)

Завдяки включеним і проведеним в освітньому процесі на формуючому етапі дослідження дидактичних ігор на уроках «Я досліджую світ» можна говорити про зміну рівня творчого мислення в учнів молодшого шкільного віку.

Уявімо графічно результати, отримані за підсумками констатуючого і формуючого етапу дослідно-пошукової роботи за показником: творче мислення. Аналіз результатів творчого мислення у молодших школярів на Експериментальне і формує етапах дослідження представлений на мал.11. (Додаток 2)

Аналіз даних показує, що на момент констатуючого етапу дослідження переважав низький рівень творчого мислення, а на момент формуючого етапу дослідження став переважати високий рівень творчого мислення учнів, високий рівень - було 7учнів (35%), а стало 12 учнів (60%). На середньому рівні знаходилися 5 учнів (25%), до кінця дослідження стало 6 учнів (30%). Якщо на початку дослідження з низьким рівнем було 8 учнів (40%), то до кінця дослідження виявлено 2 навчаються з низьким рівнем творчого мислення. Таким чином, в результаті проведеної роботи виявлено, що рівень відношення до предмету «Я досліджую світ» характеризується більш високими результатами: у значної частини учнів підвищився інтерес до уроків навколишнього світу; підвищилася активність роботи учнів на уроках; вчителя відзначили, що матеріал став засвоюватися легше, менше часу діти витрачали на приготування домашніх завдань з даного предмету; підвищилася навчальна мотивація у хлопців з низьким рівнем успішності.

В результаті проведеної роботи можна говорити про високу ефективності впливу дидактичних ігор на активізацію логічного мислення.

Учень під час включення в процес ігрової діяльності самостійно приходить до висновків, краще починає розуміти предмет через усвідомлення і фіксацію того чи іншого дії, з більшою ефективністю засвоюється і сприймається навчальне завдання, що говорить про включення навчального в аналітико-синтетичну діяльність, розвитку логічного мислення. Логічне мислення розвиватися під час виконання завдань логічно-пошукового характеру.

Дидактичні ігри вимагають під час їх виконання високого ступеня самостійності. Виконуються завдання творчої спрямованості. В процесі ігрової діяльності учні часто стикаються з такими завданнями, чий принцип виконання не вказано і невідомий учням в явному вигляді.

Рівень розвитку логічного і творчого мислення молодших школярів з використанням дидактичних ігор змінився, що й надалі буде впливати на активне включення учнів в освітній процес, активізацію навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Цікавий і той факт, що багато учнів розповідали, як вони намагалися повторити деякі ігри вдома, залучаючи молодших братів і сестер, а також інших родичів.

Учні, які були пасивні на уроках, тепер із задоволенням залучилися до роботи, активніше йшли на контакт з учителем. Хлопці змагалися один з одним в кмітливості і швидкості розуму. Використовуючи дидактичні ігри, вчителю легше працювати з відстаючими дітьми(Здійснюється індивідуальний підхід) - в ігровій обстановці дитина не боїться відповідати, навіть якщо не знає правильної відповіді.

Дидактичні ігри, часто застосовуються на уроках «Я досліджую світ », допомогли активізувати у дітей навчально-пізнавальний інтерес, завдяки чому вони стали краще розуміти предмет і, відповідно, краще вчитися.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання дидактичних ігор на уроках «Я досліджую світ» у 2 класі є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Я хотів би зупинитись на використанні в навчанні та викладанні такого засобу, як музика.



Висновок

Найважливішим завданням, що стоїть на сьогодні перед установами загальної освіти, є розвиток пізнавальної активності молодших школярів.

Навчально-пізнавальна діяльність, є складним за змістом і структурою процесом, що складається у учнів відразу.

Змістом навчально-пізнавальної діяльності є досвід, накопичений попередніми поколіннями, а місцем переважного здійснення - школа, клас. Проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на сьогоднішній день набувають все більшу актуальність. Активізація навчально-пізнавальної діяльності складний процес, який вимагає від педагога володіння високим рівнем педагогічної майстерності, розуміння цілей застосовуваних форм, методів і засобів навчання на уроці.

Можна виділити 6 методів навчання дітей молодшого шкільного віку: інформаційно-рецептивні, евристичні, дослідницькі, репродуктивні методи, проблемне викладання, мозковий штурм. У кожному з наступних ступінь активності і самостійності в діяльності учнів зростає.

Загальновідомо, що, гра для молодших школярів - улюблена форма діяльності. Ігри, що організовуються на уроках, мобілізують розумові можливості дітей, розвивають організаторські здібності, прищеплюють навички самодисципліни.

Дидактичні ігри спрямовані не тільки на навчання учнів, а й на розвиток і виховання. При роботі з дітьми молодшого шкільного віку на уроках «Я досліджую світ» можуть використовуватися різні типи ігор, наприклад, ігри-подорожі, ігри-доручення, ігри пропозиції, гри-загадки, ігри-бесіди і т д.

Дослідно-пошукова робота здійснювалася на базі Бахмутської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12 . В експериментальному дослідженні взяли участь діти, учні 2 класу. Кількість учнів 20 чоловік.

Мета констатуючого етапу дослідження - виявити ставлення дітей до предмету «Я досліджую світ». Для визначення результату була використана комплексна модифікована методика Г.М. Казанцевой.

За результатами дослідження високий рівень мають 25% учнів (5 дітей). Це діти, які вчаться добре або відмінно. Вони хочуть самостійно домогтися повних і глибоких знань. Середній рівень переважаючий мають 40% (8 дітей). Вони вчать даний предмет, тому що їх змушують батьки і вчитель. Самі не виявляють ініціативу і активного інтересу. Низький рівень - 35% мають 7 дітей. Майже велика частина дітей відповіли, що їм зовсім не подобається предмет «Я досліджую світ», так як вчитель не цікаво пояснює матеріал, працює тільки за підручником, не дозволяє самостійно працювати.

Наступною методикою дослідження стало анкетування вчителів на предмет використання ними в роботі дидактичних ігор. В результаті аналізу даного анкетування нами було виявлено, що постійно використовують дидактичну гру в навчальному процесі 4 з 10 вчителів.

За результатами дослідження була виявлена ??необхідність складання програми навчання по предмету «Я досліджую світ» з використанням дидактичних ігор загальною тривалістю 16 годин. В програму увійшли наступні теми: «Осінні місяці», «Зоряне небо восени », « Осіння прогулянка», « Гриби », « Пташині секрети », « Як різні тварини готуються до зими ».

Були отримані наступні результати: Учні навчаються з інтересом і нетерпінням чекали нового уроку і після дзвінка не хотіли розходитися. Внаслідок у 70% дітей було виявлено високий рівень, а у решти дітей -середній (30%).

При вивченні логічного мислення була використана методика «Послідовність подій», запропонованої Бернштейном Н.А.У ході проробленої роботи можна зробити наступні висновки, що використання дидактичних ігор на уроку «Я досліджую світ» має позитивну динаміку, так як на момент констатуючого етапу дослідження переважав низький рівень логічного мислення, а на момент формуючого етапу дослідження став переважати високий рівень логічного мислення учнів. У учнів відзначений високий рівень розвитку таких розумових операцій як узагальнення, аналіз, синтез. Майже всі учні здатні побудувати логічно зв'язану розповідь, послідовно зробити висновок.

Для визначення рівня розвитку творчого мислення була повторно використана методика Дьяченко О.М. «Домальовування фігур».

Аналіз даних показує, що на момент констатуючого етапу дослідження переважав низький рівень творчого мислення, а на момент формуючого етапу дослідження, після включення дидактичної гри в освітній процес, став переважати високий рівень творчого мислення учнів.

Дидактичні ігри, часто застосовуються на уроках «Я досліджую світ», допомогли активізувати у дітей навчально-пізнавальний інтерес, логічне і творче мислення, завдяки чому вони стали краще розуміти предмет і, відповідно, краще навчатися.



Список використаної літератури

1. Аванесова, Н. В. Дидактична гра як форма організації навчання [Текст] / В. Н. Аванесова. - М.: Просвещение, 1992. - 215 с.

2. Бєліков, В. А. Освіта. Діяльність. Особистість [Текст]: монографія / В. А. Бєліков. - М.: Акад. Природознавства, 2010. - 340 с.

3. Білих, С. Л. Мотивація дослідницької діяльності учнів [Текст] / С. Л. Бєлих / Дослідницька робота школярів. - 2006. - № 3. - С. 68-74.

4. Буйнов, Л. Г. Управління інтелектуальною власністю в вузі [Електронний ресурс] / Л. Г. Буйнов // Universum: Вісн. Герценів. унта.- 2011. - № 4. - С. 16-17. - URL: http://elibrary.ru/item.asp?-id=16229963 (Дата звернення: 11.10.2018).

5.Гордон Драйцен, Джаннет Вос Революція в навчанні - Львів: Літопис, 2005. - 542с.

6. Звонніков, В. І. Сучасні засоби оцінювання результатів навчання [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / В. І. Звонніков, М. Б. Челишкова. - М.: Академія, 2015. - 224 с.

7. Зимова, І. А. Педагогічна психологія [Текст]: навч. Для студентів вузів / І. А. Зимова. - М.: Логос, 2013. - 384 с.

8. Злобіна, Т. А. Читаємо вірші [Текст]: вчимося відчувати, розуміти, аналізувати / Т. А. Злобіна, А. А. Малиновський. - М.: Вербум М, 2015. - 141с.

9. Зязюн, І.А., Педагогічна майстерність. Підручник. К.: Вища школа, 2004. - 422с.

10. Інна Большакова - Критичне мислення. Початкова школа.Початкова освіта.Бібліотека( Большакова І.О., Пристінська М.С., Ареф'єва В.І.)-Київ: Вид. дім «Перше вересня», 2016.-136с. (Бібліотека шкільного світу.) Квести в початковій школі.-Вид.дім «Перше вересня», 2016.- 136с.

11. Іллін В.П. Мотивація і мотиви. Тернопіль Навчальна книга-Богдан, 2013. 512с.

12. Ковальов, В. Асоціативні гри на уроках музики [Текст] / В. Ковальов // Мистецтво в школі. - 2001. - № 1. - С. 17-21.

13. Коновалова, О. В. Класифікація дидактичних ігор як теоретична основа їх вибору і практичного застосування [Електронний ресурс] / О. В. Коновалова // Педагогіка: традиції та інновації: матеріали V Міжнар. науч. конф., червень 2014 р Челябінськ. - Челябінськ, 2014. - С. 35-36. - URL: https://moluch.ru/conf/ped/archive/-104/5815/ (дата звернення: 12.10.2018).

14. Кошкіна, І. В. Інтеграція в початковій школі [Текст]: уроки з образотворчого мистецтва / І. В. Кошкіна, Г. Б. Целімбровская // Початкова школа. - 2003. - № 10. - С. 82-85

15. Кременя В.Г. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія -К.:Знання, 2005.-767с

16. Леонтьєв, А. Н. Діяльність. Свідомість. Особистість [Текст]: навч. посібник для вузів / А. Н. Леонтьєв. - М.: Сенс: Академія, 2005. - 352 с.

17. Мaркова, А. К. Формування мотивації навчання в шкільному віці [Текст]: посібник для вчителя / А. К. Мaркова. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.

18. Мухіна, В. С. Вікова психологія: феноменологія розвитку[Текст]: навч. для студентів вузів / В. С. Мухіна. - М.: Академія, 2006. - 608 с.

19. Настільна книга класного керівника :навч.-метод.посібник. Кузьминський А.І., Омельяненко С.В. - К.: Знання, 2012. - 262 с.

20. Підкасистий, П. І. Самостійна пізнавальна діяльність школярів у навчанні [Текст]: теорет. - експеримент. дослідні. / П. І. Підкасистий. - М.: Педагогіка, 1980. - 240 с.

21. Полуднякова, Н. А. Використання дидактичних методів активізації пізнавальної діяльності в навчанні школярів[Електронний ресурс] / Н. А. Полуднякова, С. А. Вільціна // Молодий вчений. - 2014. - № 4. - С. 1068-1071. - URL: https://moluch.ru/- archive / 63/9761 / (дата звернення: 21.10.2018).

22. Скороходова, Е. Н. Світ мистецтва на уроках читання. 2-4 класи [Текст] / Е. Н. Скороходова // Початкова школа. - 2005. - № 3. - С. 20-24.

23. Словник практичного психолога [Текст] / уклад. С. Ю. Головін. - Мінськ: Харвест; М.: АСТ, 2002. - 800 с.

24. Ушинський, К. Д. Педагогічні твори [Текст]: в 6 т. / К. Д. Ушинський. - М.: Педагогіка, 1989.. - Т. 4.. - 528 с.

25. («Україна ХХІ століття») Державна національна програма «Освіта» Освіта.- 1993.-№44-46.- Грудень

26. Фролова, Л. А.Використання сучасних технологій восвітньому процесі [Текст] / Л. А. Фролова // Початкова школа. - 2008. - № 7. - С. 94-96.

27. Цукерман, Г. А. Досвід типологічного аналізу молодших школярів як суб'єктів навчальної діяльності [Текст] / Г. А. Цукерман // Питання психології. - 1999. - № 6. - С. 3-18.

28. Щукіна, Г. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів в навчальному процесі [Текст]: навч. посібник для студентів пед. інститутів / Г. І. Щукіна. - М.: Просвещение, 1979. - 160 с.



Додаток 1

Таблиця 1 - Контент - аналіз поняття «навчальна діяльність»

Поняття	Джерело	Зміст
Навчальна діяльність	Маркова А.К. Формування мотивації навчання в шкільному віці.-М., 1983. -С.96	Поняття «навчальна діяльність» наповнюється власне діяльним змістом і сенсом, співвідносячись з особливим «Відповідальним ставленням» до предмету навчання на всьому його протязі
	Ельконін Д. Б. Психологія навчання молодшого шкільного віку. - М., 2002.- С. 164	Навчальна діяльність - вид діяльності школярів, спрямований на засвоєння ними по засобам діалогів і дискусій теоретичних знань і пов'язаних з ними умінь і навичок в таких сферах суспільної свідомості, як наука, мистецтво, моральність, право і релігія .
	Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології. - М., 1989. - С. 108	Навчальна діяльність - це спільна діяльність, в якій один з її учасників набуває досвід (Основний компонент), а інші створюють сприятливі умови для цього, т. е. здійснюють всю суму підготовчих компонентів засвоєння.
	Габай Т. Б. Навчальна діяльність і її кошти. - М., 1988. - С. 192	Навчальна діяльність - це діяльність навмисно спрямована на набуття досвіду одним з її учасників. Забезпечуючи пізнання, вона дає його в якості прямого або головного продукту.
	Зимова І. А. Педагогічна психологія. - Ростов - на - Дону., 1997. - С.103	Навчальна діяльність - це діяльність суб'єкта по оволодінню узагальненими способами навчальних дій і саморозвитку в процесі вирішення навчальних завдань, спеціально поставлених викладачем, на основі зовнішнього контролю і оцінки, переходять в самоконтроль і самооцінку.
	Давидов В. В. Теорія розвиваючого навчання. - М., 2006. - С. 189	Навчальна діяльність - один з основних (поряд з працею і грою)видів діяльності людини, спеціально спрямованої на оволодіння способами предметних і пізнавальних дій, узагальнених теоретичних знань.

Таблиця 2 - Контент - аналіз поняття «пізнавальна діяльність»

Поняття	Джерело	Зміст
Пізнавальна діяльність	Сласт?нін В. А. Педагогіка. - М. 2002. - С. 576	Пізнавальна діяльність - це єдність чуттєвого сприйняття, теоретичного мислення і пізнавальної діяльності. Вона здійснюється на кожному життєвому кроці, у всіх видах діяльності і соціальних взаємин, а також шляхом виконання різних навчально - практичних дій в навчальному процесі .
	Мухіна В. С. Вікова психологія. - М., 2006. - С. 163	Розглядає пізнавальну діяльність дитини як «зміна самого себе ». Вона акцентує увагу на наступному: «Дитина вчиться не тільки знанням, але і тому, як здійснювати засвоєння цих знань. Дитина орієнтує себе на самозміну - віна опановує необхідними, властивими навколишньої її культурі способами дій ... ».
	Абрамова Г. С. Індивідуальні особливості формування навчальної діяльності. - М., 1992. - С. 216	Розглядає пізнавальну діяльність учня в двох аспектах: як процес «Розділення предметів», або, розкриття учнем в предметах зафіксованих в них суспільно обраних способів дії, і як процес «опредметнення», або оволодіння новими способами дій, вироблення активного ставлення до них, становлення в ході цього самого учня як суб'єкта діяльності і як індивідуальності.
	Словник практичного психолога. - М., 2002. - С. 104	Пізнавальна діяльність - свідома діяльність суб'єкта, спрямована на придбання інформації про об'єкти і явища реальної дійсності, а також конкретних знань.
	Підкасистий П.І. Самостійна пізнавальна діяльність школярів в навчанні. - М., 1980. - С. 278	Пізнавальна діяльність - це діяльність, спрямована не так тільки на засвоєння школярами конкретних знань і умінь, а й оволодіння ними конкретними способами дій щодо засвоєного змісту .

Таблиця 3 - Контент - аналіз поняття «навчально-пізнавальна діяльність»

Поняття	Джерело	Зміст
Навчально- пізнавальна діяльність	Шамова Т. І. Активізація навчання школярів. - М., 1989. - С. 171	Навчально-пізнавальна діяльність розглядається як сукупність пізнавальних дій .
	Первін І. Б. Колективна навчально - пізнавальна діяльність школярів. - М., 1985. - С. 219	Навчально-пізнавальна діяльність - це процес систематичного опанування учнями умінь, навичок і соціального досвіду .
	Щукіна Г. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів в навчальному процесі. - М., 1979. - С. 160	Навчально-пізнавальна діяльність - соціальна діяльність, необхідна суспільству, яка є спільною діяльністю, формою співпраці дорослого і школяра, забезпечує як пізнавальні процеси, так і соціалізацію школярів .
	Селевко В. Ю. Сучасні освітні технології. - М., 1998.. - С. 230	Навчально-пізнавальна діяльність - це процес взаємодії учня з змістом освіти, спрямоване на досягнення пізнавальних і практичних цілей, обумовлене викладанням, а також потребами і реальними можливостями учня .
	Хабіб Р. А. Організація навчально - пізнавальної діяльності учнів. - М., 1979. - С. 139	Навчально-пізнавальна діяльність - це навчальна робота учнів в процесі вивчення даного предмета, яка будується як їх пізнавальна діяльність .

Таблиця 4 - Контент - аналіз поняття

Поняття	Джерело	Зміст
Активізація	Педагогічний енциклопедичний словник / глав. ред. Б. М. Бім-Бад; [Відп. ред. Л. С. Глєбова]. - Москва: Велика Російська енциклопедія, 2002. - 69 с.	Перехід від стану спокою до руху, розвитку; пробудження
	Безрукова В.С. основи духовної культури (енциклопедичний словник педагога). - М., 2000 г. - 41 с.	активізація пізнавальної діяльності (лат. - посилення, прискорення) - цілеспрямоване створення умов для прояву пізнавального потенціалу особистості в будь-якому вигляді діяльності .
	Кабанова-Меллер Е.Н. Навчальна діяльність і розвиваюче навчання. - М., 1981. -96 с.	активізація пізнавальної діяльності (лат. - посилення, прискорення) - цілеспрямоване створення умов для прояву пізнавального потенціалу особистості в будь-якому вигляді діяльності .
	Рубінштейн С. Л. основи загальної психології. - М., 1989. - 89 с.	формування активності учнів, підвищення якості навчально-виховного процесу.

Таблиця 5 - Контент - аналіз поняття «дидактична гра»

Поняття	Джерело	Зміст
Дидактична гра	Кругліков В. Н. Активне навчання в технічному вузі: Теоретично методологічний аспект тема дис. і автореф. д.п.н. - М., 2000. - С. 263	занять, організованих у вигляді навчальних ігор, що реалізують ряд принципів ігрового, активного навчання і відрізняються наявністю правил, фіксованої структури ігрової діяльності та системи оцінювання, один з методів активного навчання .
	Коновалова О. В. Класифікація дидактичних ігор як теоретична основа їх вибору і практичного застосування. - Челябінськ, 2014. - С. 35-36	Дидактична гра - діяльність, організована в процесі навчання з метою розвитку пізнавального інтересу за рахунок емоційної забарвленості ігрових дій, які засновані на імітаційному або символічному моделюванні досліджуваних явищ, процесів. Внаслідок проведення такої гри формуються конкретні знання, а також відповідні вміння та навички по їх творчого використання у її учасників.
	Психологічний словник. - М., 2003 - С. 137.	Дидактична гра - спеціально організована гра, яка виконує певну дидактичну задачу, приховану від дитини в ігровій ситуації за ігровими діями. Багато дидактичні ігри складені за принципом самонавчання, коли сама гра направляє дитину на оволодіння знаннями і вміннями. Дидактична гра є однією з методичних різновидів навчання .
	Ельконін Д. Б. Психологія гри. - М., 1999, - С. 21 -22.	Дидактична гра - це така діяльність, в якій відтворюються соціальні відносини між людьми поза умов безпосередньо утилітарної діяльності .
	Підкасистий П. І.Педагогіка. - М., 2012. - С. 316.	Дидактична гра - це така колективна, цілеспрямована навчальна діяльність, коли кожен учасник і команда в цілому об'єднані вирішенням головного завдання і орієнтують свою поведінку на виграш .

Таблиця 6 - Використання дидактичних ігор на уроках «Я досліджую світ» різних типів

Тип уроку	Дидактичні гри	Призначення гри	Реалізація диференційованого підходу вивчення нового матеріалу
Вивчення нового матеріалу	Ігри, пов'язані з виконавчою діяльністю дітей	засвоєння нових понять і способів	розподіл ролей
закріплення НРД	ігри на відтворення властивостей, прийомів, алгоритмів і їх перетворення	Вироблення умінь і навичок, застосування їх на практиці	зміст завдань
узагальнення і систематизація НРД	ігри, контролюючі, перетворюють і творчі, включають елемент пошукової діяльності	Встановлення рівня оволодіння теоретичними знаннями і способами пізнавальної діяльності	Розподіл ролей і зміст завдань



Комплексна модифікована методика Казанцевой Г.Н.

Інструкція до методики:

У таблиці 7 відмітьте показники, проставляючи знак V, яківивважаєте, що підходять саме Вам.

Таблиця 7 - Питання комплексної модифікованої методики Казанцевой Г.

Відношення до предмета
1.	Цей предмет просто цікавий.
2.	Подобається, як викладає учитель.
3	Предмет треба знати усім.
4.	Предмет легко засвоюється.
5.	Предмет примушує думати.
6.	Вимагає спостережливості кмітливість.
7.	Предмет цікавий.
8.	Цікаві окремі урок.
9.	Хороші стосунки з учителем.
10.	Учитель часто хвалить.
11.	Учитель цікаво пояснює.
12.	Предмет впливає на зміну знань о навколишньому світі.
13.	Цей предмет не цікавий.
14.	Не подобається, як викладає учитель.
15.	Предмет не обов'язково знати усім.
16.	Предмет важко засвоюється.
17.	Предмет не примушує думати.
18.	Предмет не цікавий.
19.	Цікаві тільки окремі факти.
20.	. Погані стосунки з учителем.
21.	Учитель рідко хвалить.
22.	Учитель нецікаво пояснює.
23.	Не отримую задоволення при його вивченні.
Чому ти взагалі вчишся?
24.	Хочу вчитися.
25.	Не хочу підводити свій клас.
26.	Хочу добитися повних і глибоких знань.
27.	Хочу навчитися самостійно працювати.
28.	Усі вчаться, і я теж.
29.	Батьки примушують.
30.	Подобається отримувати гарні оцінки.
31.	Щоб похвалив учитель.
32.	Щоб товариші зі мною дружили.
33.	Класний керівник примушує.

Таблиця 8 - Результати оцінки пізнавального інтересу молодших школярів до експерименту до предмету «Я досліджую світ»

№ п / п	І. П.	Середній бал	Рівень пізнавального інтересу до предмета "Я досліджую світ"
1.	Оксана Г.	3, 9	середній
2.	Діана Б.	5, 0	високий
3.	Марія Е.	4, 8	Високий
4.	Оксана К.	2, 6	Низький
5.	Тарас К.	2, 9	Низький
6.	Іра Ф.	4, 2	Високий
7.	Олександр З.	3, 2	Середній
8.	Михайло Г.	3, 9	Середній
9.	Олена Ч.	3, 6	Середній
10.	Валентина О.	3, 5	Середній
11.	Ілля П.	2, 9	Низький
12.	Олеся К.	4, 2	Високий
13.	Дмитро С.	2, 4	Низький
14.	Богдан Є.	3, 6	Середній
15.	Юлія К.	2, 9	Низький
16.	Катерина Р.	2, 4	Низький
17.	Микола Г.	2, 4	Низький
18.	Віктор Ф.	3, 6	Середній
19.	Євгенія Ж.	4, 2	Високий
20.	Лариса П.	3, 5	Середній



Додаток 2

Мал. 3. Результати пізнавального інтересу до предмета «Я досліджую світ» у молодших школярів.

Мал. 5. Результати діагностики логічного мислення в учнів 2 класу

Мал. 7. Результати діагностики творчого мислення в учнів 2 класу

Мал. 8. Результати діагностики пізнавального інтересу до предмета «Я досліджую світ».

Мал. 9. Результати логічного мислення у молодших школярів на констатуючому і формуючому етапах дослідження.



Мал. 10. Результати діагностики творчого мислення в учнів 2 класу

Мал. 11. Результати творчого мислення у молодших школярів на констатуючих і формуючих етапах дослідження

Размещено на Allbest.ru