Соціально-педагогічна робота як нагальна потреба розвитку українського суспільства
Робота соціального педагога з різними соціальними групами, соціально-педагогічні технології. Реабілітаційні заклади нового типу та роль соціального педагога у них. Можливості соціальних педагогів у становленні особистісних та моральних якостей молоді.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.10.2009 |
| Размер файла | 62,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
I. Визначення соціально-педагогічного діагнозу вихованців: вивчення особливостей життя, здібностей, стану здоров'я, кола спілкування, ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери, виявлення позитивних та негативних факторів розвитку, побутових, медичних, комунікативних, правових та інших проблем.
II. Моделювання, проектування та організація освітньо-реабілітаційного простору: створення умов для розв'язання проблематики життєдіяльності вихованців та адаптаційно-продуктивного введення їх у соціум (поряд із забезпеченням профілактики девіантної поведінки).
III. Соціально-педагогічний моніторинг: відстеження ефективності власної соціально-педагогічної діяльності відповідно до встановленого критерію.
Визначальне місце у структурі діяльності працівника центру посідає її аксіологічно-гуманістичне спрямування (ставлення до підростаючої людини як до цінності; прагнення допомагати їй, піклуватися про неї; орієнтація на соціальний захист особистості, вияв доброти, милосердя і діяльної турботи). [17]
Розділ 2. Практична частина
2.1 Соціально-педагогічні технології роботи з різними соціальними групами
Українським державним центром соціальних служб для молоді розроблена і впроваджена програма роботи з молодою сім'єю. Завдання цієї програми - практичне розв'язання питань стабілізації молодої сім'ї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обов'язків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сім'ї. Мається на увазі надання конкретної індивідуальної методичної допомоги різним типам молодих сімей і тим людям, хто збирається одружуватись або щойно одружився; тим, хто тривалий час одружені й мають проблеми у взаємостосунках; молодим батькам, які збираються мати дитину або вже мають новонароджену дитину; батькам у вихованні дітей різних вікових груп та ін.
Ця програма пропонує систему роботи соціальних служб для молоді з молодою сім'єю:
підготовку молоді до сімейного життя;
роботу з молодими сім'ями у плані стабілізації сімейних стосунків;
допомогу батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного
виховання;
соціальну реабілітацію у роботі з сім'єю. Розроблена система роботи
з молодою сім'єю має на меті сприяти удосконаленню соціальної роботи за цими напрямами.
Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево-рольової ідентифікації, розвитку комунікативних навичок, корекції особистих проблем, духовного виховання, створення власного іміджу, оволодіння знаннями медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, профілактики вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій тощо.
Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у робітничих та студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСу. До роботи залучаються
спеціалісти: соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи,
гінекологи, андрологи, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з
планування сім'ї тощо.
Форми та структури організації роботи: мобільні курси, навчально-консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультації, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, шоу-програми, тематичні КВК тощо. З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.
Масово-розважальні заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень планування сім'ї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір'я, виставки дитячих творів, малюнків про сім'ю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні ігри, фотовиставки, спортивні змагання "Я і моя сім'я" та ін.
Допомога батькам у розв'язанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих взаємостосунків.
Соціальної допомоги потребують також неповнолітні та одинокі матері, благополучні сім'ї, сім'ї з дітьми-інвалідами, прийомними, усиновленими дітьми, вихователі дитячих будинків сімейного типу; сім'ї, в яких виховуються проблемні діти, а також обдаровані; сім'ї з нестандартними дітьми, де дитина зазнала різного виду насильства (фізичного, психічного, сексуального) та ін.
В процесі такої роботи надається також соціальна, психолого - педагогічна допомога вчителям, шкільним психологам, класним керівникам з питань організації їх взаємостосунків з батьками, класним колективом,
вивчення особливостей окремих класних колективів та дітей, робота з окремими категоріями сімей та дітьми з таких сімей.
Реалізація центрами соціальних служб для молоді цих проблем здійснюється завдяки створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів при школах, ПТУ, соціальних служб для батьків, соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих батьків та ін. Основні форми роботи: семінари, конференції, "круглі столи", індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трантактний аналіз, кінолекторії тощо. [24]
Заклади соціального спрямування - це установи (цілодобові та денні стаціонари), що надають на безоплатній основі соціальні послуги та підтримку сімям, дітям та молоді, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Діяльність соціальних гуртожитків спрямована на соціальну роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування віком від 15 до 18 років, а також із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування віком від 18 до 23 років.
Зараз в Україні створено 9 соціальних гуртожитків: АР Крим м. Джанкой, м. Калуш Івано-Франківська обл., м. Кіровоград, м. Котовськ та смт. Таруни Одеська обл., м. Суми, в м. Києві та Київській обл. Переяслав-Хмельницький р-н. За даними Державної соціальної служби для дітей, сім'ї та молоді на 2007 рік планується створити 17 соціальних гуртожитків.
До завдань, які ставить перед собою соціальний гуртожиток належать:
Сприяння у вирішенні психологічних проблем молоді шляхом індивідуальних і групових корекційних заходів.
Надання допомоги молоді, яка проживає у соціальному гуртожитку, в подоланні соціальної та психологічної дезадаптації.
Формування у молоді навичок самостійного життя.
Захист прав та інтересів молоді, яка проживає у соціальному гуртожитку.
Підвищення інформованості осіб із психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та юридичних питаннь.
Формування навичок безпечної сексуальної поведінки, зміцнення репродуктивного здоров'я, просвіта з питань усвідомленого батьківства,
Розвиток комунікативних навичок молодих людей, організація іншого змістовного дозвілля.
Перераховані завдання в роботі безпосередньо є завданнями роботи соціального педагога, який працює в соціальному гуртожитку.
Робота спеціалістів соціального гуртожитку, у тому числі й соціального педагога, ґрунтується на принципах захисту прав людини, гуманізму, доступності, конфіденційності, поваги до особистості, індивідуального підходу, деференційності, системності. [6]
2.2 Реабілітаційні заклади нового типу та роль соціального педагога у них
Цікавий досвід роботи арттерапевтичного "Інклюзивного центру творчого розвитку дітей "Калинонька" (м. Львів), в якому застосовується перехідна модель до інклюзивного навчання (спільне навчання здорових та дітей з функціональними порушеннями) - створення підготовчого навчально-розвивального інклюзивного середовища. Дана модель передбачає спільні заняття арттерапією дітей з особливостями психофізичного розвитку зі спеціальних шкіл-інтернатів та реабілітаційних центрів та здорових дітей із загальноосвітніх закладів в т. ч. дошкільних. [14]
Зважаючи на актуальність даної проблеми, зокрема у м. Івано-Франківськ, з лютого 2008р. в БФ "Карітас Івано-Франківськ УГКЦ" розпочав роботу Центр дозвілля і соціальної адаптації молоді з розумовою неповносправністю. Мета діяльності Центру - надання комплексної соціально-психологічної, морально-духовної, реінтеграційної допомоги розумово неповносправній молоді та організація її дозвілля.
На початку роботи Центру було визначено наступні потреби неповносправної молоді: у фізичному розвитку, здобутті навичок соціальної поведінки, у розвитку самостійності та участі у суспільному житті, інші потреби індивідуального характеру. Деякі потреби можуть бути зреалізовані у більш короткий термін (напр. навики користування громадським транспортом, набуття навиків самообслуговування), але інші з них вимагають більше зусиль та часу, як зі сторони соціальних працівників, так і зі сторони неповносправних та їх батьків (напр. адаптація у суспільстві, фізичний розвиток молоді, розвиток творчих здібностей, тощо).
На даний час в Центрі у різних групах займається близько 30 неповносправних молодих людей. Середній вік залученої молоді - 25 років. Так як рівень їхнього інтелектуального розвитку перебуває на рівні дитини не більше 10 років, то очевидно, що це також позначається на їхній поведінці та ставленні до інших людей та речей. Зі слів самих працівників Центру [15]: "Поряд з тим, що їхні функціональні можливості є досить обмежені, все ж молодь активно береться до будь-якого виду праці, що дає можливість для доброго функціонування майстерні. Також у більшості з них є порушене мовлення, що проявляється у невиразності висловлювання та заїканні, тому це теж вимагає уваги та терпеливості у спілкуванні з ними. Однак також варто звернути увагу на їхню відкритість, безпосередність, простоту та невибагливість".
У роботі Центру можна виділити такі основні напрями:
1) Праця та діяльність творчої майстерні.
Творча діяльність - це те, до чого найбільше надається розумово неповносправна молодь. Це нагода для них виявити свій внутрішній світ, красу своєї душі та багатство свого серця через малюнок, вишивку, декоративне дерево, листівку. Праця в майстерні розвивається за різними напрямами, а саме: художній, вироби з бісеру, виготовлення листівок, робота з деревом та шкірою, ткацтво, тощо. Варто сказати, що вихованці та працівники Центру беруться за виконання соціальних замовлень (напр. на виготовлення різдвяних листівок), що дає можливість таким чином заробляти кошти на власні потреби не передбачені бюджетом. Окрім творчої діяльності, неповносправна молодь долучається до корисної праці у Карітасі: прибирання приміщення та подвір'я, підливання вазонів, допомога на кухні, доставка боксів (посуду для їжі) до благодійної їдальні, завантаження та розвантаження гуманітарної допомоги, тощо.
2) Дозвілля та соціальна адаптація неповносправної молоді.
Через відсутність можливості навчатися чи працювати більшість розумово неповноправної молоді приречена на постійне перебування вдома або в кращому випадку самотнє проведення часу поза ним. Тому організація дозвілля є одним з важливих пунктів повноцінного розвитку неповносправної молоді. Даний вид діяльності включає в себе: створення дружньої спільноти з числа залученої молоді та спільне проведення дозвілля; організація спільних тематичних зустрічей, свят, дискотек, відзначення днів народження; проведення різного роду ігор; заняття спортом; організація екскурсій, походів, поїздок.
Актуальним є проведення заходів, які б в безпосередній спосіб сприяли соціальній адаптації та інтеграції розумово неповносправної молоді в суспільство. З цією метою проводяться бесіди і заняття з одержання навиків самообслуговування в щоденному житті (навики соціальної поведінки в культурних закладах, користування громадським транспортом, проведення днів кухні, тощо); участь у святкових заходах міста, програмах, акціях; відвідування громадських заходів та закладів культури.
Самі працівники зазначають, що [15]: "Відвідуючи громадські заклади можемо сказати, що ми спостерігаємо процес взаємної адаптації. Неповносправна молодь вчиться поводитися у різних ситуаціях та закладах особливо коли є велика кількість людей (театр, табір, тощо), в свою чергу люди, які стикаються з неповносправною молоддю вчаться адекватно реагувати на неї, усвідомлювати, що якщо вони не поводять себе так як усі, то це не означає, що вони несуть загрозу для суспільства. Вплив на формування суспільної думки та ставлення, як напрям роботи нашого Центру, вимагає від нас свідомого і виваженого підходу та втілення конкретних кроків, для вирішення даного роду питання".
Яскравим прикладом діяльності Центру став наступний захід. Протягом трьох місяців (серпень, вересень, жовтень) у БФ "Карітас Івано-Франківськ УГКЦ" за підтримки Фундації імені Короля Юрія на кошти Фундації Стефана Баторія реалізувався проект, метою якого було покращення фізичного розвитку розумово неповносправної молоді, шляхом залучення її до спортивно-оздоровчих заходів. Реалізація поставлених цілей та завдань проекту дала можливість його ініціаторам допомогти молоді з розумовою неповносправністю по-новому відчути свої можливості та невикористані здібності.
Даний проект передбачав наступні заходи:
дооблаштування спортзалу, де займається неповносправна молодь спортивним інвентарем. Це дало можливість розширити спектр спортивних вправ та видів занять у роботі з молоддю;
проведення 18 серпня 2008р. навчально-практичного семінару під назвою "Фізичний розвиток неповносправної молоді. Дозвілля та рекреаційні ігри". Його учасниками стали працівники різних організацій, що працюють з неповносправними людьми, волонтери;
робота спортивних секцій: загальна фізична підготовка, гімнастика, аеробіка та футбол, з залученням спортивних тренерів; проведення спортивних ігор, змагань та естафет.
Родзинкою проекту було проведення товариського футбольного матчу. У футбольній грі взяли участь як неповносправні, так і здорові молоді хлопці, що робило гру ще цікавішою. Футбольний матч відбувся 18 жовтня. Окрім безпосередніх учасників футбольної гри, на спортивному майданчику були присутні і вболівальники матчу. Насамперед це були батьки та друзі неповносправної молоді, а також директор Обласної федерації футболу, члени молодіжних та дитячих спільнот міста, представники неурядових організацій.
Проведення подібного роду відпочинкових заходів сприяє всебічному розвитку та покращенню фізичного і психологічного здоров'я та соціальній адаптації молоді з розумовою неповносправністю, а також є доброю нагодою щоб відкрити суспільству правдивий погляд на людей з обмеженими можливостями.
3) Робота з батьками.
Важливим аспектом діяльності Центру є праця з батьками підопічних. Це вимагає насамперед розуміння їхніх труднощів та потреб пов'язаних з наявністю в сім'ї такої дитини. З цього приводу працівники намагаються залучати батьків до вирішення організаційних питань діяльності Центру, індивідуально чи колективно обговорювати існуючі проблеми, проводити батьківські збори, тематичні зустрічі, залучати до спільного святкування. Як зазначають соціальні працівники [15]: "Важливим, на нашу думку, є спільне обговорення нових ідей, пропозицій та вирішення проблем, які з'являються. Заповнюючи анкети, батьки зазначають, що потребують таких видів допомоги, як: моральну, психологічну та духовну, а також більшість з них готова брати участь у зустрічах для батьків, які передбачені роботою Центру".
4) Висвітлення інтересів людей із особливими потребами та їх сімей мешканцям міста.
Соціалізація неповносправних осіб у суспільстві є одним з найважливіших напрямів діяльності Центру. Очевидно, що працювати в „замкнутому просторі" власної спільноти набагато простіше ніж залучати молодь з особливими потребами до більш активного життя в громаді, адже це в свою чергу несе з собою певний ризик, як зі сторони неповносправної молоді, так і зі сторони звичайних громадян.
Даний напрям ставить собі за мету через проведення різних заходів та інформування вплинути на свідомість населення, яке доволі часто має упереджене ставлення до людей з особливими потребами і не вміє адекватно та рівноправно ставитися до таких людей. Тому цей вид діяльності, включаючи зв'язки з мас-медіа, а також безпосередні контакти з іншими організаціями та людьми, сприяє взаємній адаптації неповносправної молоді до життя в суспільстві, а також і самого суспільства до людей, що потребують особливої уваги.
Центр дозвілля та соціальної адаптації молоді з розумовою неповносправністю - це новий структурний підрозділ БФ "Карітас Івано-Франківськ УГКЦ", який не може ще похвалитися багаторічним досвідом роботи у цьому напрямі, але як свідчать кількісні і якісні результати - і за один рік можна зробити значні кроки у вирішенні актуальних проблем даної категорії населення. [15]
Висновки
Формування свідомості людини відбувається на протязі всього її життя. Те, що дитина винесе зі своєї сім`ї, закріпить у навчальних закладах та суспільних відносинах стане основою орієнтації її у подальшому житті. Якщо вчасно не попередити чи не піддати корекції деструктивні напрямки розвитку людини, то ми отримаємо таке ж деструктивне суспільство, адже особистість - найменша ланка суспільства. Саме тому постає важливе питання у стимуляції появи таких механізмів "оздоровлення" суспільства, суспільного розвитку, як соціальна педагогіка.
Соціальна робота з дітьми та молоддю у сфері освіти - це діяльність уповноважених освітніх органів, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб у ході навчання на виховання.
Соціальне обслуговування - робота, спрямована на задоволення потреб, які виникають у процесі життєдіяльності, що забезпечує гармонійний та різнобічний розвиток дітей та молоді шляхом надання соціальної допомоги і різноманітних соціальних послуг.
Основними принципами соціальної роботи у системі освіти є: законність, додержання і захист прав людини та дитини; диференційність, системність, індивідуальний підхід; доступність, конфіденційність у соціальній роботі; відповідальність суб'єктів соціальної роботи за додержання етичних і правових норм, вимог та правил здійснення соціальної роботи; добровільність у прийнятті допомоги.
Напрямами державної політики у сфері освітянської соціальної роботи з дітьми та молоддю є: визначення правових засад соціальної роботи; розроблення та реалізація державних, галузевих, регіональних програм соціального становлення і соціальної підтримки; створення сприятливих умов для гармонійного розвитку дітей та молоді в освітніх закладах, активної участі в творчій, культурологічній, спортивній і оздоровчій діяльності; консультування і надання соціальних послуг, соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної та інших видів соціальної допомоги; здійснення соціально-профілактичної роботи щодо запобігання наслідкам негативних явищ та подолання таких наслідків; сприяння розвитку та підтримка волонтерського руху; здійснення комплексу медико-соціальних та реабілітаційних заходів щодо адаптації в освітніх закладах та у суспільстві дітей з вадами фізичного й розумового розвитку.
Соціальне обслуговування в освітніх установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством, шляхом надання соціальних послуг: гарантованих державою безкоштовних фізкультурно-оздоровчих послуг; у доборі роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, професійної орієнтації та перепідготовки; у сфері охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, спеціального медичного обслуговування, оздоровлення, відпочинку; добродійних послуг для задоволення духовних, культурних, естетичних, виховних, освітніх, оздоровчо-лікувальних, рекреаційних та інших потреб.
Україні притаманна своєрідність процесу становлення професії соціального працівника і соціального педагога: офіційне визнання професій "соціальна робота" і "соціальна педагогіка" скоріше можна назвати юридичним оформленням того, що було вже нагромаджене практикою, теорією, історією нашого народу. У цьому полягає особлива складність соціальної ситуації, в якій формується професія соціального педагога і соціального працівника в Україні а значить і система підготовки відповідних фахівців. У кожній країні, в тому числі в Україні, навчання соціальній роботі повинно базуватися на власній концептуальній моделі. Закономірно, що в процесі визначення моделі підготовки соціальних педагогів необхідно враховувати і опиратися на економічні та соціальні реформи; адже власне вони впливають і вирішальним чином впливатимуть на сутність соціальної і соціально-педагогічної діяльності у майбутньому і на систему вимог, що пред'являтимуться до професійних працівників цих сфер.
Професія соціального педагога як і соціального працівника визнана де-юре трохи більше 10 років тому, і система професійної підготовки відповідних фахівців переживає складний період свого становлення. У перспективі розвитку спеціальності "Соціальна робота" найактуальнішим, першочерговим завданням є вирішення проблем постійного оновлення змісту освіти та виховання, його якісної реалізації на основі введення інноваційних технологій. Перспективним може бути бінарний підхід до підготовки фахівців, наприклад, спеціаліст із соціальної роботи і практичний психолог, фахівець із соціальної роботи і перекладу, фахівець із соціальної роботи і реабілітолог, а також розширення спеціалізацій. Особливо важливою видається цілеспрямована підготовка викладацьких кадрів з числа кращих випускників спеціалізованих навчальних закладів, а також розширення можливостей щодо підвищення кваліфікації викладачів, їх стажування за кордоном, співвідносно до вимог якісної підготовки фахівців. Розвиток спеціальності потребує підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня до магістра, з наступною організацією аспірантури. Випереджального розвитку й підтримки потребує створення транзитних перехідних майданчиків дитячий садок-школа-університет-підприємство, установа, організація (комплексів) для цілеспрямованого формування майбутнього фахівця із соціальної роботи на основі покликання, розвитку здібностей, інтересів, потреб молодої особи, її адаптації до навчання і майбутньої професійної діяльності.
Слід також відзначити, що зміни суспільного життя обумовили зміни ставлення суспільства до людей з особливими потребами, а необхідність їхньої соціальної адаптації - зростання уваги держави і суспільства до надання освіти цій категорії населення.
Список використаної літератури
Закон України "Про дошкільну освіту" № 2628-14 в редакції від 01.01.2009, http://zakon. rada.gov.ua.
Постанова КМУ "Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток" № 783-2007-п в редакції від 30.05.2007, http://zakon. rada.gov.ua.
Лист Міністерства освіта та наки України "Про проведення у 2008 році серпневих конференцій педагогічних працівників загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів" № 1/9-513 в редакції від 13.08.2008, http://guon. kiev.ua.
Алєксєєнко Т.Ф. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія. К.: - Центр учбової літератури. - 2008. - стор.249.
Шелестов Л. Професійне самовизначення старшокласників: метод. посіб. К.: - Видавничий дім "Шкільний світ". Видавництво Л. Галіцина. - 2006. - стор.4.
Соляник М.Г. Особливості роботи соціального педагога в соціальному гуртожитку. Науковий часопис НПУ ім. Драгоманова. Серія № 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Випуск 5. Ч.2. К.: - НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2007, http://www.dipsm.org.ua.
Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально-дезадаптированными школьниками: метод. реком. К.: - ИЗМН. - 1997. - стр.136.
Краткая медицинская энциклопедия. Т.2. М. - 1973. - стр.541.
Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования: учеб. пособ. для студ. вузов и практ. раб. М.: - Сфера. - 2000. - стр.448.
Платонова Н.М. Основы социальной педагогики: учеб. пособ. Спб.: - Спб ун-т. - 1997. - стр. 19.
Барахтян М. Специфіка творчої професійної діяльності соціального педагога. http://www.pleyady. kiev.ua.
Гапон Ю.А. Проблема соціально-педагогічних досліджень. http://eprints. zu.edu.ua
Голованова Т.П. Соціально-педагогічні та психологічні аспекти попередження депривації особистості дитини. http://www.zsu. zp.ua
Денисюк О.М. Особливості діяльності соціального педагога в дошкільних навчальних закладах. http://psyh. kiev.ua
Заліська Н.М. Соціально-педагогічний аспект діяльності центру дозвілля та соціальної адаптації молоді з розумовою неповносправністю БФ "Карітас Івано-Франківськ УГКЦ". http://intkonf.org
Малько А.О. Розвиток теорії і практики соціальної педагогіки Г. Кершенштайнером. http://socpedagogika. narod.ru
Нечипоренко В. Становлення освітнього реабілітаційного закладу нового типу. http://library. rehab.org.ua
Отрощенко Н.Л. Профорієнтація учнів загальноосвітньої школи як соціально-педагогічна проблема. http://alma-mater. luguniv.edu.ua
Петрюк І.М. Соціально-педагогічна робота з дезадаптованими підлітками у загальноосвітній школі. http://psyh. kiev.ua
Циганова Ю. Позакласна робота та розвиток соціальних якостей. http://osvita-ua.net
Чеснокова Н. Соціально-педагогічні технології роботи з проблемними родинами. http://osvita-ua.net
Депривація. Вікіпедія - вільна енциклопедія. http://uk. wikipedia.org.
Конференція "Місія соціального педагога в Церкві та сучасному суспільстві". Радіо "Воскресіння".10.05.2007. http://www.rr. lviv.ua
Сім`я як об`єкт соціально-педагогічної діяльності. http://in1.com.ua.
Сутність поняття "соціально-культурна" реабілітація молодих інвалідів.
http://www.knukim.edu.ua.
http://www.tnpu.edu.ua Актуальні проблеми соціальної роботи та соціальної педагогіки на сучасному етапі.
Подобные документы
Завдання технологій соціально-педагогічної діяльності. Педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я учнівської молоді. Практичне застосування технології проектування у роботі соціального педагога у загальноосвітній школі.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 22.03.2015Основні характеристики підліткових і молодіжних неформальних груп. Соціально-педагогічна робота з молодіжними об’єднаннями як педагогічна проблема. Робота соціального педагога з неформальними об’єднаннями, його взаємодія з молодіжними організаціями.
курсовая работа [223,7 K], добавлен 11.04.2010Соціально-педагогічна робота на сучасному етапі в дошкільному навчальному закладі. Науково-педагогічні дослідження з проблеми діяльності соціального педагога в системі суспільної дошкільної освіти. Основні напрями здійснення ним професійних обов'язків.
статья [12,3 K], добавлен 13.08.2009Основні функції та обов’язки соціального педагога в загальноосвітній школі. Посередницький характер та діагностичний напрям роботи. Корекційно-розвиваюча робота. Формування ціннісної орієнтації. Стратегія управління соціально-педагогічною діяльністю.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 16.10.2009Критерії і рівні сформованості мотивації професійного становлення студентської молоді, роль соціального педагога. Організація, проведення і результати формувального експерименту. Методичні рекомендації для соціальних педагогів вищих навчальних закладів.
дипломная работа [561,3 K], добавлен 19.11.2012Поняття соціального виховання школи та визначення головних напрямків, особливостей його практичної реалізації на сьогодні. Стратегія внутрішньої соціально-педагогічної діяльності. Теорія соціального інтелекту і сценарного програмування особистості.
контрольная работа [18,9 K], добавлен 20.07.2011Соціально-педагогічні особливості інтуїції та її характерні риси в процесі наукового пізнання. Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів. Комплекс вправ, націлених на розвиток педагогічної уяви та інтуїції.
дипломная работа [490,9 K], добавлен 17.06.2012Сутнісно-причинний аналіз явища "діти вулиці". Правові і педагогічні основи організації роботи з соціально незахищеними дітьми і підлітками. Дослідження ефективності змісту, форм і методів роботи соціального педагога; рекомендації щодо їх удосконалення.
дипломная работа [952,9 K], добавлен 23.09.2012Проблема розвитку соціального інтелекту. Становлення емоційно-вольової сфери у зв'язку з формуванням особистості. Розрізнення тривоги як стану і тривожністі як властивісті особистості. Соціально-педагогічна робота з підлітками схильними до тривожності.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 06.11.2010Сутність і види насильства, нормативно-правова база захисту дитини від нього та соціально-педагогічна робота щодо запобігання. Характеристика соціальних проектів, спрямованих на профілактику насильства у дитячому середовищі, аналіз їх ефективності.
дипломная работа [723,2 K], добавлен 27.03.2019
