Методичне забезпечення вивчення теми "Метали" в 9 класі
Характеристика металів: фізичні, хімічні властивості, природні сполуки, добування. Форми організації навчання при вивченні теми "Метали" в шкільному курсі хімії. Традиційна та нетрадиційна форма організації навчального процесу. Методична розробка уроку.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.10.2010 |
| Размер файла | 655,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Важливо також дотримуватися вимог до диспуту. Це вільний обмін думками; на диспуті всі активні; кожен виступає і критикує будь-які положення, з якими він не згоден; головне у диспуті -- факти, логіка, уміння доводити; міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.
Підбиваючи підсумки диспуту, слід оцінювати не тільки зміст виступів, а й форму їх виголошення; звертати увагу на сформованість умінь учнів правильно відстоювати свої думки та переконання.
У процесі аналізу уроку-диспуту слід зосередити увагу на таких параметрах:
-- доцільність вибору і постановки теми диспуту;
-- якість підготовки до диспуту (вивчення учням і навчального матеріалу теми, ознайомлення з літературою, консультації, обмін думками, аналіз анкетних даних, зосередження уваги учнів на провідній меті та аспектах диспуту);
-- організаційна робота з підготовки до уроку-диспуту (психолого-педагогічна мотивація доцільності обраної теми диспуту, визначення часу та місця проведення, підготовка наочності ТЗН, тематичної символіки;
-- дотримання вчителем вимог до проведення диспуту;
-- зміст диспуту (глибина знання учителем та учнями проблеми диспуту, основних теоретичних положень теми диспуту відомих учених, письменників, діячів інших сфер науки і культури; теоретична і практична значущість теми диспуту, логіка та доказовість думок, зосередження уваги на головному, істотному; підведення учнів до самостійних висновків, узагальнень, корекції; етика поведінки учасників диспуту);
-- процедура проведення уроку-диспуту (постановка питань, мобілізація та активізація уваги, керування пізнавальною діяльністю учнів; дотримання такту й культури узагальнення різних думок, суджень);
-- роль учителя у диспуті (провідна, непомітна, опосередкована, невимушена, авторитарна);
-- дисципліна учнів у процесі диспуту, дотримання правил диспуту;
-- підбиття підсумків диспуту (оцінювання правильності розуміння й коментування учнями теми, провідних її ідей та аспектів; активність і самостійність суджень учнів; уміння учнів підкріплювати прикладами ті чи інші положення, судження, пов'язувати їх із життям суспільства, школи, класу).
Урок-залік
Залік -- це форма перевірки навчальних досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета. Його метою є оцінювання навчальних досліджень, систематизація, узагальнення та поглиблення знань, усунення прогалин у знаннях учнів.
Ефективність уроку-заліку значною мірою залежить від його підготовки. Передусім учителеві слід визначитися, чи доцільно проводити залік з даної теми чи розділу навчального курсу. Як правило, на урок-залік виносяться головні теми курсу предмета, тобто найбільш значущі та найскладніші для засвоєння учнями. У процесі підготовки до заліку вчитель добирає відповідний матеріал, виділяє в ньому головне, істотне, складає перелік питань, що охоплюють основний зміст розділу, закони, теорії, ідеї, алгоритми; і розробляє диференційовані завдання практичного і теоретичного характеру. Питання, що виносяться на залік, доцільно формулювати так, щоб відповіді на них були розраховані на виявлення в учнів умінь аналізувати, зіставляти, узагальнювати, систематизувати, робити висновки і пропозиції, тобто рівня загально-навчальних навичок та умінь [2].
Учителю слід скласти, перелік додаткових питань, які можна було б поставити учням у разі необхідності. Крім того, до заліку потрібно підготувати довідкову літературу, методичні посібники, підручники, демонстраційний матеріал, ТЗН та інші і види наочних матеріалів (таблиці, малюнки, схеми, і графіки, комп'ютер), використання яких допомагало б об'єктивніше виявити знання учнів з визначеної для заліку теми.
Важливими сторонами проведення уроку-заліку є підготовка до нього учнів та технологія його проведення. Учні заздалегідь ознайомлюються з питаннями, що виносяться на залік, виконують завдання практичного характеру, аналогічні тим завданням, що включені до заліку. У процесі підготовки до заліку учні класу можуть бути розподілені на групи за рівнем підготовки та інтересами; для кожної групи визначаються консультанти з-поміж сильних учнів.
Що стосується технологи проведення заліку, то вона може бути різною. Питання та навчальні завдання учні можуть отримувати методом «жеребкування» або за картками, що містять питання і завдання, розраховані на виявлення системних знань, практичних умінь та навичок учнів. Питання вчитель ставить усно з урахуванням індивідуальних особливостей та рівня знань учнів. Відповіді можуть бути усними, письмовими (на дошці, в зошиті) та оцінюються вчителем. Урок-залік можна провести як громадський огляд знань. При цьому обирається журі (учитель, представник батьківського комітету, класу, виробничник, делегат від учнів, представник адміністрації загальноосвітнього навчального закладу, член ради школи).
На ефективність уроку-заліку значною мірою впливають створення сприятливого мікроклімату, забезпечення позитивного емоційного настрою, атмосфера доброзичливості, співробітництва та співдружності, дотримання педагогічного такту.
Урок-залік -- це не тільки контроль за навчальними досягненнями учнів, але й важливий стимулюючий чинник їх навчально-пізнавальної діяльності. Позитивна оцінка на заліку надає учням упевненості, підвищує їх інтерес до вивчення даного предмета, формує позитивне ставлення до навчальної роботи та її результатів, тобто урок-залік має потужний виховний потенціал, який повинен уміло реалізуватися вчителем [11].
Підбиття підсумків заліку є обов'язковим його компонентом. Учитель повідомляє учням оцінки, отримані під час заліку, відзначає найбільш повні, глибокі та оригінальні відповіді, аналізує (можливо, і спільно з учнями) помилки, неточності у відповідях, дає рекомендації окремим учням щодо поглиблення та систематизації знань, усунення прогалин у засвоєнні навчального матеріалу. Результати заліку, крім виставлення оцінок у щоденниках учнів, можуть висвітлюватися на екрані змагань, по шкільному радіо, на класних зборах, шкільних лінійках.
У процесі аналізу уроку-заліку слід зосередити увагу на таких параметрах:
-- доцільність проведення заліку з даної теми з точки зору її теоретичної та практичної значущості, складності;
-- підготовка вчителя до заліку (визначення змісту та обсягу навчального матеріалу, що виноситься на залік; організація та проведення консультацій);
-- підготовка учнів до заліку (організація індивідуальної та самостійної роботи в групах, зосередження уваги на засвоєнні головного, істотного);
-- вибір форми проведення заліку та її педагогічна доцільність (письмова перевірка, усне опитування -- фронтальне, групове, індивідуальне, самоконтроль, взаємоконтролі);
-- диференційований підхід до учнів під час заліку;
-- організація та забезпечення дисципліни учнів під час заліку;
-- облік рівня навчальних досягнень учнів;
-- раціональність технології проведення заліку, дозування часу на опитування одного учня;
-- стимулюючий та виховний вплив уроку-заліку на навчально-пізнавальну діяльність учнів, інтерес до вивчення даного предмета;
-- підбиття підсумків заліку та визначення форми оголошення його результатів.
Підбиття вчителем підсумків заліку не повинно зводитися лише до виставлення оцінок та їх коментування. Мета вчителя -- виявити, як учні засвоїли тему (міцно, глибоко, поверхово), які відповіді були найкращими, яких навичок набули учні в результаті вивчення теми, наскільки вони просунулися вперед у своєму розвитку, які були недоліки у змісті та організації заліку.
Лабораторна робота
Лабораторна робота є одним із видів обов'язкових самостійних робіт учнів. Вона передбачена навчальним планом із низки навчальних предметів і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, матеріалів, інструментів та інших засобів навчання.
Лабораторна робота безпосередньо пов'язана з правилами проведення шкільних занять. Вона сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, зв'язку теорії з практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; залучення низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів, умінь використання методів науково-дослідної діяльності [16].
Лабораторна робота -- органічна частина навчально-виховного процесу. Вона безпосередньо пов'язана з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів. При цьому повною мірою проявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії. У процесі лабораторної роботи учні набувають навичок використання приладів, лабораторного обладнання, апаратури, технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; ознайомлюються з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, переконаності у можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки, функціональні залежності між фактами, явищами і процесами. Значну частину лабораторної роботи займають спостереження та експеримент, у тому числі уявний. Уявний експеримент -- це аналіз такої ситуації, яку в принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент -- це програвання у людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій. Він є ефективним способом реалізації прогностичної функції науки в умовах шкільного експерименту, що здійснюється в процесі лабораторної роботи.
Урок-гра, його характеристика
Формування культури школярів у даний час розглядається в якості однієї з актуальних педагогічних проблем. Підвищенню ефективності цього процесу сприяє оптимальне сполучення традиційних і інноваційних методів, форм і засобів виховання. Так, останнім часом все частіше стали використовуватися ігри біологічного та екологічного змісту. Гра - не розвага і забава, а один із серйозних засобів педагогічного впливу на дітей. Ушинський відзначав, що в грі формуються всі сторони душі людини: його розум, його серце, його воля.
У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ і беруть участь у навколишньому житті.
Не даремно гру називають королевою дитинства. Без гри і романтики дітям жити нудно, нецікаво [3].
Гра виступає одночасно в двох часових вимірах: у теперішньому і в майбутньому. З одного боку, вона дарує щохвилинну радість, задоволенні актуальні невідкладні потреби, з другого - спрямована в майбутнє, оскільки в ній формуються чи закріплюються риси характеру, формуються вміння, розвиваються здібності, необхідні особистості для виконання соціальних, професійних, творчих функцій в майбутньому. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість.
Під час гри діти, як правило, уважні, зосереджені і дисципліновані.
Включення до уроку дидактичних ігор робить процес навчання цікавим створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. У шкільні роки основним видом діяльності дитини стає навчання. Проте гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя.
Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального предмету. Гра має розглядатися як незамінний важіль розумового розвитку дитини.
Дитячі ігри надзвичайно різноманітні по змісту, характеру, організації, тому їх точна класифікація ускладнена. У сучасній літературі й у практиці розрізняють творчі, ігри й ігри з правилами. Ігри з правилами мають готовий зміст і заздалегідь установлену послідовність дій. Їх можна умовно розділити за способом і характером проведення [5].
Серед ігор з правилами розрізняють:
1. Рухливі ігри: драматичні ігри: виробничі (мисливські, рибальські, скотарські, землеробські і т.д.); побутові (суспільні і сімейні); спортивні ігри.
2. Дидактичні ігри: предметні (в основному, це дидактичні іграшки, матеріали); настільно-друковані (лото, доміно, розрізні картинки, лабіринти, кросворди й ін.); словесні ігри-вправи; ігри-припущення; ігри-загадки; ігри-вікторини ("Що? Де? Коли?", "Поле чудес", "Щасливий випадок" і ін.).
3. Ігри з перевтіленням: рольові - пізнавальні, ділові (прес-конференції, симпозіуми і т.д.), сюжетно-рольові (спектакль, заочна подорож, суд і т.д.), імітаційні, ситуаційні.
4. Комп'ютерні ігри.
У навчальному процесі гру можна застосувати практично на кожнім етапі уроку - при проведенні опитування і закріпленні матеріалу, як домашнє завдання (наприклад, кросворд) або ж як варіант проведення узагальнюючого уроку. Однак ефективність використання гри на уроці досягається лише в сполученні з іншими (неігровими) методами і засобами навчання.
Гра також може з успіхом використовуватися в позаурочній роботі зі школярами і розглядатися як форма, засіб і метод екологічного виховання. Роль гри в екологічному вихованні визначається тим, що вона сприяє розширенню знань дитини про природу, формуванню моральних уявлень; розвиває в дітей здатність пророкувати наслідок; формує в учнів потребу позитивного впливу на природу.
Ігри, використовувані в екологічному вихованні підлітків і юнацтва, різні за формою і змістом: дидактичні ігри, рольової, ділової, імітаційні, гри-вікторини, комп'ютерні; гри-вправи (кросворди, ребуси, чайнворди, шаради, головоломки, анаграми, лото, пояснення прислів'їв і приказок); гри-подорожі ("Подорож по земній кулі з Червоною книгою", "Слідом за водяною краплею" і т.д.); гри-змагання (можуть включати у себе усі вищевказані види ігор або їхні окремі елементи).
Дидактична гра, на думку фахівців, повинна містити вправи, корисні для розумового розвитку дітей і їх виховання. Тут обов'язкова наявність захоплюючої задачі, вирішення якої вимагає розумового зусилля, подолання труднощів. Навчання в грі повинне сполучитися з цікавістю, жартом, гумором. Для складання дидактичних ігор біологічного характеру можна використовувати прислів'я і приказки. З них можна скласти лото. Для цього вибираються прислів'я і приказки, що мають екологічний зміст ("Багато лісу - збережи, мало лісу - посади"; "Не плюй у колодязь - придасться води напитися"; "Одне дерево зрубав - посади сорок"; "Лелека на даху - мир на Землі" і т.д.). Кожне виречення розбивається на дві змістовні частини, що записуються на різних картках. Суть гри: скласти картки таким чином, щоб вийшло прислів'я.
Ігри-вікторини - найбільш розповсюджений і популярний вид ігор, використовуваних у школі. Вікторини складаються за принципом "питання - відповідь" і сьогодні здобувають самі різноманітні форми ("Що? Де? Коли?", "Щасливий випадок", "Брейн-ринг" і ін.) [3].
Рольові ігри - діяльність, у якій діти беруть на себе ролі (функції) дорослих людей і в спеціально створюваних ігрових умовах відтворюють діяльність дорослих і відносини між ними. Учень виступає від імені відповідальної особи: суспільного або політичного діяча, ученого, адміністратора, судді або технічного фахівця. По ходу гри, відповідаючи на питання про сформовану ситуацію, учень вибирає найбільш переконливі факти і явища.
Педагоги рекомендують при виборі теми виходити з реальних, що мали місце в житті фактів. Особливе значення в цьому випадку здобувають різні місцеві, державні і міжнародні події, у яких особливо яскраво виявляються актуальні проблеми охорони природного середовища.
Ділові ігри - метод імітації прийняття управлінських рішень у різних виробничих ситуаціях у ході гри за заданими правилами. Ділові ігри припускають чітке пояснення моделі гри, механізму взаємодії учасників, правил поведінки, а також облік не тільки ступеня підготовки учасників гри, але і їхніх психологічних особливостей. У школі організувати ділову гру важко, тому що її проведення вимагає визначених професійних знань і умінь [2].
Імітаційні ігри останнім часом викликають особливий інтерес учителів. Вони дозволяють моделювати і відтворювати різні явища, процеси, навіть історичний дослід. У динамічній ігровій формі удається виявити віддалені наслідки природної і людської діяльності. Імітаційна гра дозволяє охопити одночасно процеси, що займають у природній природі багато десятиліть, "стиснути" їх у масштабі ігрового часу, одержуючи досить повну картину можливих природних і соціальних процесів. Як правило, ці ігри починаються зі створення умовної ситуації. Потім учитель пропонує змінити якийсь параметр даної моделі і надає учасникам можливість діяти і досліджувати альтернативні варіанти прийняття рішень.
Комп'ютерні ігри. Навчальні програми можна розділити на наступні групи: демонстраційні програми; програми-тренажери; моделюючі програми. Застосування комп'ютера дозволяє вчителеві моделювати складні біологічні, хімічні, екологічні, соціологічні процеси, виділяючи їхні основні моменти.
Практика сучасної школи багата розмаїттям яскравих форм групової діяльності. Вони не мають потреби в тривалій підготовці, в своїй основі гуманистичні і по своїй організації дуже прості, можуть ефективно використовуватися в екологічному вихованні. Н.Е.Щуркова рекомендує наступні види ігор: презентація світу, соціодрама, інтелектуальний аукціон.
Використання всієї розмаїтості ігор у навчальній і виховній роботі підвищує засвоєння знань і формує культуру в цілому. Однак варто пам'ятати, що не існує універсальної гри, придатної абсолютно для всіх учнів. Та сама гра в різних класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20].
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ”
3.1 Тематичне планування теми „Метали”
Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Тематичне планування теми „Метали” в 9 класі
|
№ п/п |
Тема уроку |
Навчальні цілі |
Основні поняття |
Демонстрації лабораторні та практичні роботи |
Міжпредметні зв`язки |
Наочність |
|
|
45 |
Місце металічних елементів у періодичній системі елементів Д. І Менделєєва та особливості будови їх «томів. Металічний зв'язок. Фізичні та хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот і солей |
На основі відомостей про метали як прості речовини, їх характеристики за місцем у періодичній системі та будови атомів розширити та поглибити знання про метали; розглянути особливості металічного зв'язку та пов'язаних з ним фізичних і хімічних властивостей металів |
Метали, металічнийзв'язок, металічна кристалічна гратка.«усуспільнені» електрони |
Демонстрації: зразки металів, кристалічних ґраток: кубічної кубічно-гранецентро-ваної гексагональ-ної |
Фізика: будова атома |
Періодична система елементів. Зразки міді, алюмінію, цинку |
|
|
46 |
Місце металічних елементів у періодичній системі та особливості будови їх атомів. Взаємозв'язок металічного зв'язку з фізичними властивостями металів |
Розглянути місце металічних елементів у періодичній системі; сформувати вміння передбачити властивості металу залежно від місця елемента в періодичній системі; встановити взаємозв'язок між типом хімічного зв'язку, кристалічною будовою металу та його фізичними властивостями |
Металічний зв'язок, кристалічні ґратки; фізичні поняття: а) металічний блиск;б) електро-провідність; в) тепло про-відність; г) пластичність;г) ковкість |
Демонстрація: кристалічні грілки металів, їх фізичних властивості |
Хімія: теми «Періодичний закон», «Хімічнийзв'язок». Фізика: будова атома, фізичні властивості металів |
Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Зразки металів |
|
|
47 |
Хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот, солей |
Удосконалити вміння складати рівняння реакцій взаємодії металів з простими і складними речовинами, порівняти їх хімічну активність; навчити самостійно робити узагальнення та висновки |
Хімічна активність металів, витискуваль-ний ряд металів, окисно-відновні реакції |
Демонстрація 8. Хімічнівластивості металів.Лабораторна робота № 5. Порівняння хімічної активності металів.Лабораторні досліди № 6: взаємодія металів з розчинами кислот |
Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Набори реактивів для проведення демонстрацій та лабораторних робіт |
||
|
48 |
Метали в природі. Загальні способи добування металів |
Ознайомити учнів з поширенням металів у природі та основними способами їх добування, реакціями, що лежать в основі добування металів, галузями застосування |
Мінерали, руди, відновлення, металотермія, відновник |
Географія: поширення металів у природі |
Колекція «Мінерали та гірські породи» |
||
|
49 |
Електроліз розплавів солей і лугів. Його суть і застосування |
На основі знань про процеси окиснення і відновлення та окисно-відновні реакції ознайомити з окисно-відновним процесом, що відбувається під дією електричного струму на електродах; навчити складати рівняння електролізу розплавів солей і лугів |
Окислення, відновлення, електричний струм. електроліз, катіон, аніон, інертні електроди |
Демонстрація 9. Електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду |
Виутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції.Фізика: електричний струм, катод, анод |
Прилад для електролізу розчинів солей.Алгоритм рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця «Електроліз» |
|
|
50 |
Застосування електролізу.Розв'язування задач за хімічними рівняннями |
Розглянути галузі застосування електролізу; удосконалити вміння писати рівняння реакцій електролізу розплавів |
Гальванопластика |
Демонстрації виробів: а) із покриттям одногометалу, іншим;б) відбитку, виготовлено-го електролізом |
Фізика: електроліз |
Алгоритм складання рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця «Електроліз» |
|
|
51 |
Корозія металів і способи захисту від корозії |
Ознайомити з процесом руйнування металів під впливом умов зовнішнього середовища, суттю цього процесу, що полягає в руйнуванні металів внаслідок втрати ними електронів, та способами захисту |
Корозія, інгібітори |
Демонстрація: іржаві цвяхи, метали, вкриті іншими металами, фарбою, лаком |
Внутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції |
Таблиці: «Корозія металів», «Способи захисту металів від корозії» |
|
|
52 |
Корозія металів і способи захисту від корозії |
На основі знань про корозію металів дати уявлення про сплави як один способів змінити, покращити властивості металів, у тому числі підвищити стійкість проти корозії; виявити рівень навчальних досягненьучнів |
Сплав, сплав - механічна суміш, сплав - хімічна спо-лука, твердий розчин, інтерметаліди |
Демонстрація: вироби з чавуну і сталі, інші сплави |
Колекція «Чавун і сталь» |
||
|
53 |
Тематичне оцінювання |
||||||
|
54 |
Доменне виробництво чавуну |
Розглянути сировину, хімічний склад чавуну, процеси відновлення заліза та утворення сплаву в домні |
Шихта, шлак, флюси, кокс, ливарний та переробний чавун |
Внутрішньо-предметні зв'язки: процес відновлення |
Таблиця «Доменне виробництво чавуну» |
||
|
55 |
Способи виробництва сталі |
Ознайомити із суттю процесу переробки чавуну на сталь, хімічними реакціями, що лежать в основі переробки та основними способами виробництва сталі |
Сталь, легуючі добавки, неіржавіюча сталь, мартенівський спосіб, киснево-конвертерний спосіб, електротермічний спосіб |
1 Демонстрація 10. Модель бессемерівського конвертера |
Внутрішньо-предметні зв'язки: процес окиснення |
Модель бессемерівського конвертера. Таблиця «Будова електропечі» |
|
|
56 |
Проблеми безвідхідних виробництв у металургії та охорона довкілля |
Розглянути причини шкідливого впливу на довкілля під час виробництва чавуну та сталі |
Довкілля, безвідходна металургія |
||||
|
57 |
Застосування металів і сплавів у сучасній техніці. Розвиток металургії в Україні |
Ознайомити в застосуванням металів та їх сплавів у техніці, їх значенням і для розвитку цивілізації |
Залізо і його сплави, алюміній і його і сплави, легуючі добавки, конструкційний матеріал |
Географія: розміщення в Україні основних центрів чорної металургії |
|||
|
58 |
Натрій і Калій як представ-ники лужних металів: будова атомів, поширення в природі, фізичні та хімічні властивості. Добування і застосування |
Поглибити знання про метали на прикладі натрію і калію представників найтиповіших металів; навчити порівнювати будову їх атомів, а відповідно і властивості; ознайомити зі способами добування га застосування металів |
Електронна формула, радіус атома, електроліз розплавів |
Демонстрація 11. Взаємодія натрію з водою і сіркою |
Фізика: електроліз. Географія: поширення сполук Натрію і Калію в природі |
Карта України.Саморобні таблиці |
|
|
59 |
Кальцій: будова атома, поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості кальцію. Добування та застосування |
На прикладі кальцію розглянути будову і властивості лужноземельних металів, поширення кальцію в природі та його застосування |
Електронна формула, мінерали |
Демонстрація 12. Взаємодія кальцію та кальцій оксиду з водою |
Фізика: електроліз. Географія: поширення сполук Кальцію в природі |
Саморобна таблиця «Будова атомів елементів Натрію та Калію». Періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва |
|
|
60 |
Сполуки Кальцію: Кальцій оксид та гідроксид кальцію, їх практичне застосування |
На прикладі оксиду та гідроксиду Кальцію повторити властивості основних оксидів та лугів |
Основний оксид, луг, вапняне молоко, вапняна вода |
Демонстрація 12. Взаємодія кальцію та кальцій оксиду з водою |
Біологія: біологічна роль Кальцію в організмі людини |
Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Карта корисних копалин України |
|
|
61 |
Алюміній: будова атома, поширення в природі Фізичні та хімічні властивості, застосування |
Поглибити знання про будову і властивості металів на прикладі представника головної підгрупи VІ групи; ознайомити з властивостями алюмінію як доброго відновника багатьох металів та алюмінотермією |
Відновник, алюмінотермія |
Демонстрація: вироби з алюмінію -- дріт, ложки, виделки, миски, ґудзики, фольга |
Географія: поширення сполук Алюмінію в природі |
Періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва. Карта корисних копалин України |
|
|
62 |
Сполуки Алюмінію: оксид і гідроксид Алюмінію, їх амфотерність |
Розглянути кислотно-основний характер оксиду та гідроксиду Алюмінію; довести експериментально подвійну хімічну природу цих сполук |
Амфор тер-ний оксид, амфотерний гідроксид, модифікації алюміній оксиду: корунд, рубін, сапфір, наждак |
Демонстрація 13. Демонстрація механічної міцності оксидної плівки алюмінію. Лабораторна робота № 7. Добування алюміній гідроксиду та доведення його амфотерності |
Географія: поширення природних сполук Алюмінію |
Таблиця «Застосування алюмінію та його сполук» |
|
|
63 |
Ферум: будова атома, поширення в природі Фізичні та хімічні властивості заліза, застосування |
Розглянути особливості будови атома Феруму як елемента побічної підгрупи періодичної системи, розміщення електронів на енергетичних рівнях відповідно до утворення сполук Феруму; ознайомити з фізичними та хімічними властивостями простої речовини заліза та галузями її застосування |
Електронна конфігурація, сполуки феруму в ступені окиснення +2, +3 |
Демонстрація 14. Спалювання заліза в кисні Демонстрація виробів із заліза та його сплавів |
Біологія: фізіологічна дія Феруму в рослинних і тваринних організмах та організмі людини. Географія: поширення сполук Феруму вприроді |
Періодична система хімічних елементів Д.І. Менде-лєєва. Таблиця «Застосуван-ня заліза» |
|
|
64 |
Сполуки Феруму: оксиди феруму (ІІ) та феруму (ІІІ); гідроксиди феруму(ІІ) та феруму(ІІІ). Солі Феруму |
Розглянути особливості сполук Феруму, експериментально довести їх характер та властивості |
Ферум(ІІ) оксид, ферум(ІІІ) оксид ферум(ІІ) гідроксид; фсрум(ІІІ) гідроксид, солі Феруму |
Лабораторна робота № 8. Добування гідроксидів Феруму і їх взаємодія з кислотами |
Таблиця розчинності кислот, основ і солей у воді |
||
|
65 |
Розв'язування розрахункових задач |
Удосконалити вміння розв'язувати задачі за рівняннями реакцій |
|||||
|
66 |
Практична робота № 4. Розв'язування експеримента-льних задач з теми «Метали» |
Перевірити практичні вміння та навички з розв'язування експериментальних задач. Допуск до тематичного опитування |
Генетичний зв'язок між класами неорганічних речовин, йонні рівняння |
Практична робота № 4 |
Внутрішньо-предметні зв'язки: якісні реакції на катіони та аніони |
Саморобна таблиця якісних реакцій |
|
|
67 |
Тематичне оцінювання з теми «Натрій, Калій, Кальцій, Алюміній, Ферум |
Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з теми |
Тематичне планування теми „Метали” в школах з поглибленим вивченням хімії включає на 5 годин більше, тобто тема розрахована на 27 годин. В школах фізико-математичного та гуманітарного профілю на вивчення теми „Метали” в 9 класі відводиться 17 годин.
Відповідно до запропонованого тематичного планування розроблено уроки. Нетрадиційний урок з теми „Загальні відомості про метали”, традиційний урок на тему „Ферум: його сполуки, властивості та застосування” урок з використанням лабораторних робіт на тему „Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг”.
3.2 Методична розробка нетрадиційного уроку з теми „Загальні відомості про метали”
Мета уроку: виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу; формувати інтерес до здобуття знань у галузі хімії; виховувати дружні стосунки між учнями, культуру спілкування.
Методи роботи: дидактична гра.
Опорні знання, які підлягають контролю:
-- будова атомів металів;
-- розміщення металів у періодичній системі хімічних елементів;
-- властивості елементів металів;
-- будова кристалічної ґратки простих речовин металів;
-- властивості простих речовин металів: фізичні та хімічні;
-- поширення в природі;
-- застосування;
-- методи добування.
Хід уроку
І. Організаційний момент (3 хв.).
Клас поділяється на три групи: дві команди гравців і одна команда вболівальників з правом брати участь у конкурсах. Обирається журі з трьох учнів (по одному на команду для фіксування балів кожного учня). Команди формуються із 5--6 учнів, які самі обирають капітана.
Учитель веде гру. На дошці записаний девіз: «Життя людське схоже на залізо: якщо його використовувати -- воно зношується, а якщо ні -- то воно іржавіє» (римський письменник Катон Старший).
ІІ. Основна частина.
Проведення конкурсів.
1. Конкурс -- «Девіз». Придумати девіз своїй команді, використовуючи ключові слова: перша команда -- «залізний меч», друга команда -- «сталевий клинок». У девізі повинні бути згадані фізичні властивості металів.
2. Конкурс капітанів.
1. Чим відрізняються поняття: елемент-метал і проста речовина -- метал?
2. Скільки елементів-металів у періодичній системі?
3. З якого металу виготовляли обладунки середньовічних рицарів? Як перевіряли їх якість? (із заліза; майстер одягав на себе обладунки і замовник влаштовував поєдинок. Якщо обладунки були неякісні, майстер міг загинути в поєдинку.)
3. Конкурс «Хто більше?». Команди по черзі називають елементи, які є найяскравішими представниками різних фізичних властивостей металів.
4. Конкурс «Етимологічний».
1. Назви яких міст України утворені від назв металів?
2. Які елементи названі на честь учених, богів, країн, планет? Вказати місце цих елементів у періодичній системі.
5. Конкурс «Хімічні рівняння». Назвати хімічні властивості простих речовин, написати рівняння хімічних реакцій.
На закритих від класу дошках команди одночасно записують рівняння.
6. Конкурс «Пантоміма».
За допомогою пантоміми команди розкривають сутність хімічного зв'язку в кристалічній гратці металів.
7. Бліц-турнір.
1. Метод добування лужних та лужноземельних металів.
2. У складі яких класів неорганічних речовин метали зустрічаються в природі? Від чого це залежить?
3. Три найпоширеніші на Землі металічні елементи.
4. Дати визначення понять:
а) відновника;
б) електрохімічного ряду напруг металів;
г) сплаву;
є) чавуну;
є) сталі.
5. Хто з учених першим запропонував виплавляти сталь з pyди минаючи чавун? (Д. Менделєєв.)
8. Конкурс «Термінологічний». Пояснити поняття: випалювання, відновлення, метали-відновники, руда, електрохімічний ряд ц, пруг, активність металів, електроліз, гальванічний елемент.
9. Конкурс «Дивовижне у світі металів».
1. У 20-х pp. XX ст. в США міліонер, не шкодуючи грошей вирішив побудувати шикарну яхту її дно було обшите дорогим монель-металом (70 % нікелю та 30 % міді), а кіль, форштевень і раму виготовили зі сталі. Після завершення облицювальних poбіт яхта «Поклик моря» повністю вийшла з ладу. Чому так трапилося? (У морській воді в підводній частині яхти утворився гальванічний елемент з катодом із монель-металу та анодом зі сталі.)
2. Які архітектурні пам'яти побудувані із заліза? (Колона в Делі, 415 р. н.е.; Атомум, 1958 р. Брюссель, Всесвітня промислова виставка; Ейфелева вежа, 1889 р. Париж, архітектор Г.Ейфель.)
3. Про який метал і чому мінеролог академік О.Ферсман сказав «...він не лише основа всієї планети, головний метал навколишнього середовища, він основа культури і промисловості, він знаряддя війни і мирної праці. І важко в усій таблиці Менделєєва знайти інший елемент, який був би так пов'язаний з минулим, теперішнім і майбутнім людства» (Залізо)
4. Який з благородних металів протягом останніх 20 poків цінується на світовому ринку найвище? (Родій)
3.3 Методична розробка традиційного уроку з теми „Ферум: його сполуки, властивості та застосування”
Крім нетрадиційних форм проведення уроків більшість вчителів основну кількість уроків проводить у традиційній формі. Пропонуємо розробку традиційної форми уроку.
Мета уроку: повторити властивості основних оксидів та основ у світлі теорії електролітичної дисоціації, складання повних і скорочених йонних рівнянь, вивчити властивості ферум оксидів, навчитися визначати в розчинах йони Fе3+ за допомогою якісних реакцій, ознайомити з професією хіміка-аналітика.
Тип уроку: одержання нових знань.
Методи уроку: розповідь, бесіда, розв'язання задач, види лабораторних дослідів.
Обладнання: K4[Fe(CN)6], FeSO4 NH4SCN, FeCl3, Fe4(CN)6, Fe(NO3)2, KOH, штативи й обладнання для лабораторного досліду, програма-завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Девіз: «Тільки за допомогою теорії знання, склались у зв'язне ціле, стає науковим знанням» (Бутлеров).
ІІ. Актуалізація опорних знань. Опитування учнів (за картками).
Розповісти про властивості феруму (ІІ) і (III) оксидів.
Скласти сумарні рівняння електролізу FeSO4. Які процеси відбуваються в катоді й аноді під час електролізу цієї солі? Дати визначення електролізу.
Як протікає гідроліз солі FeCl3 (ІІ стадії)? Назвати продукти гідролізу й вказати умови його перебігу.
Виконати експериментальне завдання.
Експериментальне завдання.
Визначити за допомогою характерних реакцій, в якій із пробірок містяться розчини солей: ВаСl2, СrCl3, CaCl2, Na2CO3.
Як здійснити такі перетворення:
Fe0 > Fe3+ > Fe2+ > Fe(OH)2 > FeO;
Fe0 > FeCl2 > Fe(OH)3 > Fe2(SO4)3 > FeCl3 > Fe(NO3)3?
Розв'язати задачу. Скільки утвориться ферум (ІІІ) хлориду, якщо 16 г ферум (ІІІ) оксиду роз чинити в 100 мл 20-відсоткової соляної кислоти густиною 1,1 г/мл?
Скласти рівняння електролітичної дисоціації комплексних солей
K4[Fe(CN)6], K3[Fe(CN)6].
Фронтальна бесіда з класом.
* Дайте характеристику Феруму за його місцем у періодичній системі хімічних елементів. До якої родини (за будовою атома) належить Ферум?
* Яка роль Феруму в організмі людини? (Коротке повідомлення учня «Арифметика крові»)
* Чому концентровану H2SO4 перевозять у стальних цистернах? Скласти рівняння взаємодії Феруму з концентрованою H2SO4 під час нагрівання та розставити коефіцієнти методом електронного балансу (учні перевіряють роботи один одного й оцінюють їх).
Відповіді учнів, що працюють біля дошки (оцінює учень-рецензент).
Рольова гра «Чи знаєте ви якісні реакції». Міні-бій «Знавці хімії».
* Як визначити наявність іонів у розчинах солей: Al3t, Ca2+, Na+, K+, Cr3+, NH+4, SO42+, Fe2+, Fe3+, SO32-, NO3-, СІ-, CO32-, Zn2+?
* При аналізі бокситів необхідно встановити відсотковий уміст домішок Fe в руді. Як визначити наявність Феруму в руді і його відсотковий уміст?
* Яким одним коротким іонним рівнянням можна передати суть цих двох хімічних реакцій:
NaCI + AgNO3 >NaNO3 + AgClv;
ВаС12 + 2AgNO3>Ba(NO3)2 + 2AgClv
(Хімічні реакції записані великим шрифтом на ватмані. Після усних відповідей учнів, ведучий рольової гри показує трафарет з відповіддю.
Ag+ + Cl- > AgClv.
Наприкінці конкурсу кращим знавцям роздають емблеми «Лаборант»).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Девіз: «Хімік-аналітик -- дуже потрібна професія)
І. Оголошення мети й теми уроку. Учитель звертає увагу учнів на те, що при розпізнаванні сполук Феруму, що має різні ступені окиснення, необхідно розрізняти розведені розчини солей: Fe2+ і Fe3+. повідомляє про використання якісних реакцій у виробництві й інших сферах діяльності людини.
2. Самостійне вивчення теми: «Якісні реакції на йони Fe2+ і Fe3+. (Програма-завдання лежить на кожному столі).
Нагадування: властивості сполук Феруму
KSCN-калій роданід (сіль роданисто водневої кислоти)
К3[Fe(CN)6] - калій (ІІІ) гексаціаноферат -- розчинні солі.
3. Виконання лабораторної роботи з теми: «Якісні реакції на йони Fe2+ і Fe3+.
Мета роботи: вивчити характерні реакції солей феруму (ІІ) і (III).
Інструктивна картка. 1) Реакції Fe2+-ioнів з K4[Fe(CN)6] а) до розчину солі Феруму Fe3+ доливаємо K4[Fe(CN)6] -- жовта кров'яна сіль (гексаціаноферат (ІІ) калію). Розчин підкислюємо 1--2 краплями соляної кислоти. У результаті реакції утвориться:
4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4- > Fe4[Fe(CN)6]3 (темно-синій осад берлінської лазурі застосовується для виготовлення синьої фарби);
б) реакція йонів Fe3+ з роданідом амонію:
FeCI3 + 3NH4SCN > Fe(SCN)3 + 3NH4C1,
де Fe(SCN)3 -- малодисоціюючі молекули, розчин набуває криваво-червоного забарвлення;
в) реакція йонів Fe3+ з гідроксид-іонами (ОН):
Fe + 3ОН > Fe(OH)3 (буро-червоний осад).
2) реакції Fe2+-ioнів:
а) до розчину солі Fe2+ доливаємо К3[Fe(CN)6] -- гексаціаноферат (III) калію (червона кров'яна сіль). У результаті реакції утвориться:
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3 >Fe3[Fe(CN)6] (осад турнбулева синь);
б) реакція йонів Fe2+ з гідроксид-іонами Fe2+ + 2OH- > Fe(OH)2 (осад зеленого кольору).
Завдання
а) виконати досліди;
б) записати рівняння реакцій у молекулярному, повному йонному вигляді;
в) зробити відповідні висновки. Назвати продукти реакцій.
Варіант І - FeCl2 з K3 [Fe(CN)6];
Варіант II - FeCl3 з NH4SCN;
Варіант IIІ - FeCl2 з K4 [Fe(CN)6];
Варіант IV - FeCl2 з NaOH, FeCl3 з NOH.
IV. Підбиття підсумків уроку.
Висновки учні записують у зошити.
Які йони є якісними на йони Fe2+ і Fe3+.
Короткі повідомлення учнів про Ферум у природі.
1. Ферум у живій природі.
2. Ферум у морській воді.
3. Ферум у землі.
4. Ферум у космосі.
3.4 Методична розробка уроку з використанням лабораторних робіт на тему „Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг металів”
Досить цікавими є уроки з використанням лабораторних робіт. Ці уроки розвивають більшу цікавість учнів до предмету. Пропонуємо розробку одного з таких уроків.
Мета уроку: Розглянути хімічні властивості металів як простих речовин з позиції знань про окисно-відновні реакції і стандартні електродні потенціали; сформувати вміння порівнювати хімічну активність металів, складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують хімічні властивості металів; сформувати вміння використовувати електрохімічний ряд напруг металів для пояснення і передбачення реакцій між металами й розчинами солей і кислот.
Обладнання та матеріали: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва; електрохімічний ряд напруг металів; штатив із пробірками, нагрівальний прилад, пробіркотримач; розчини ферум сульфату, цинк сульфату, купрум хлориду, розведених сульфатною і хлоридною кислотою; цинк і залізо в гранулах, мідна й залізна пластинки; рослинна олія.
Базові поняття та терміни: Метали, хімічна активність.
Тип уроку: одержання нових знань
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань
Самостійна робота.
Самостійна робота виконується за 2 варіантами (картки 1 і 2). Замість карток 1 і 2, за допомогою яких організовується робота за варіантами, можна запропонувати загальне контролююче завдання (див. картку 3).
Картка 1
1) Наведіть два приклади реакцій взаємодії металів з неметалами і поясніть їх, виходячи з уявлень про окисно-відновні процеси.
2) Поясніть природу металічного зв'язку.
Картка 2
1) Наведіть два приклади реакцій взаємодії металів з водою, які протікають з утворенням: а) гідроксиду; б) оксиду відповідного металу. Покажіть окисник і відновник у кожній реакції.
2) Поясніть, чому метали в хімічних реакціях проявляють тільки відновні властивості.
Картка 3
1) Визначте, між якими парами речовин можливі хімічні реакції.
2) Перерахуйте, які хімічні властивості металів представлені даними рівняннями реакцій.
3) Допишіть рівняння реакцій, вказуючи окисник і відновник.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Лабораторна робота «Взаємодія металів з розчинами кислот».
Лабораторна робота.
Виконується лабораторна робота № 5.
1) У пробірки з розведеною сульфатною кислотою поміщаються невеликі шматочки металів -- міді, заліза й цинку.
2) У пробірки з розведеною хлоридною кислотою поміщаються невеликі шматочки металів -- міді, заліза і цинку.
Учні записують свої спостереження, рівняння реакцій і роблять висновки про здатність металів взаємодіяти з розчинами кислот і відновлювати Гідроген.
2. Лабораторна робота «Порівняння хімічної активності металів».
Лабораторна робота.
Виконується лабораторна робота № 6.
1) Порівняння хімічної активності заліза й цинку: у пробірку з розчином сульфату заліза поміщаються гранули цинку, у пробірку з розчином цинк сульфату поміщається залізна пластинка.
2) Порівняння хімічної активності Купруму й Феруму: у пробірку з розчином купрум хлориду поміщається залізна пластинка, у пробірку з розчином ферум сульфату поміщається мідна, пластинка.
Учні записують свої спостереження, рівняння реакцій і роблять висновки про активність вивчених металів -- Купруму, Феруму й Цинку.
Колективне обговорення.
Усі досліди обговорюються з класом. Увага учнів звертається на вміння обґрунтувати відповідь. Вони повинні вказати, можливою чи неможливою є реакція між зазначеними речовинами і чому, які ознаки здійсненних реакцій; записати рівняння реакцій у скороченій іонній формі, позначивши окисник, відновник і число переданих електронів. Запис результатів першої лабораторної роботи може виглядати такі
3. Електрохімічний ряд напруг металів
Розповідь учителя.
Спостереження учнів у лабораторних дослідах учитель доповнює розповіддю про те, що якщо опустити мідну пластинку в розчин ртуті, то червона мідна пластинка за певний час стає ніби посрібленою. Це Купрум витісняє Меркурій з розчину його солі:
Сuо + Нg2+ > Сu2++Нg°.
Зворотна реакція витіснення Меркурієм Купруму з розчину його солі не протікає. Дані факти дозволяють зробити висновок, що метали мають різну відновну здатність. Якщо розташувати метали в порядку зменшення цієї здатності, то утвориться електрохімічний ряд напруг металів. Часто його менш вдало називають рядом активності металів, підкреслюючи лише здатність одних металів витісняти інші метали й Гідроген з розчинів їхніх солей або кислот, і меншою мірою з огляду на їхню загальну хімічну активність, тобто здатність взаємодії з простими і складними речовинами.
Необхідно також зауважити, що активні метали, наприклад Літій, Калій, Кальцій, Натрій та ін., витісняють Гідроген з водних розчинів солей, що треба враховувати при складанні відповідних рівнянь реакцій. Метали, які стоять лівіше від Гідрогену в електрохімічному ряду напруг, витісняють його з води і розчинів кислот, а ті, що стоять правіше,-- не витісняють.
IV. Узагальнення й систематизація знань
Завдання.
1) Відповідно до положення металів в електрохімічному ряду напруг, укажіть, які процеси будуть відбуватися при додаванні цинку до розчину, який містить два сульфати: алюміній сульфат і купрум сульфат. Наведіть рівняння реакції.
2) Чи можна зберігати розчин мідного купоросу: а) в оцинкованих; б) у луджених (покритих шаром олова) відрах?
3) Алхіміки вважали одним із доказів можливості перетворення одного металу на інший таке спостереження рудокопів, які добувають мідні руди: їхні залізні кирки покривалися міддю при зіткненні з рудними водами. Як правильно пояснити це явище?
4) Мідні предмети після занурення в розчин меркурій (II) хлориду стають ніби «срібними». Поясніть це явище, запишіть іонне рівняння.
5) У розчин, що містить по 0,1 моль аргентум нітрату, цинк нітрату, меркурій (II) нітрату, алюміній нітрату, купрум (II) нітрату і ферум (II) нітрату, вводиться однаковими порціями (по 0,1 моль) металічне залізо. Після кожної порції заліза розчин ретельно струшують. Який метал (чи які метали) і в якій кількості виділиться з розчину після першої добавки заліза, після другої і т. д.? Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються, в іонній формі.
3.5 Розробка узагальнюючого уроку
Методична розробка уроку вчителя хімії природничо-математичного ліцею Н.Галактіонової.
Тема уроку: Метали
Мета уроку: у цікавій формі узагальнити знання учнів про властивості, будову, застосування металів, способи їх добування; розвивати інтерес до вивчення предмета, уміння логічно і критично мислити; виховувати культуру спілкування.
Тип уроку: узагальнення і поглиблення знань.
Метод: проблемно-пошуковий.
Характеристика навчальної діяльності: учні працюють у складі малих гетерогенних груп.
Обладнання: таблиця «Витискувальний ряд металів», роздатковий матеріал.
Хід уроку
І. Організація класу.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні на уроці ви зможете перевірити свої знання про метали, виявити ерудицію, уміння розв'язувати навчальні проблеми.
ІІІ. Узагальнення знань.
1. Аукціон знань.
1) Як називається здатність металів необоротно деформуватися під дією навантаження? (Пластичність)
2) Які частинки беруть участь в утворенні металічного зв'язку? (Електрони, атоми, катіони металів)
3) Назвіть найважчий метал. (Os)
4) Як називається обробка руди, унаслідок якої збільшується вміст корисної сполуки металу? (Збагачення)
5) Як називається добутий у ході цього процесу продукт? (Концентрат.)
6) За допомогою яких речовин відновлюють оксидні руди металів?
7) Які речовини утворюються на катоді й на аноді внаслідок електролізу розплаву купрум (ІІ) хлориду?
8) Як називається нарощування шару металу на поверхні виробу електролітичним способом?
9) Як називається процес покриття металу оловом? (Лудіння)
10) Як називаються електроди, виготовлені з матеріалу, що не бере участі в електрохімічній реакції? (Інертними)
11) Як називається метал, листи якого приєднують до металевого виробу для захисту іншого металу від корозії? (Протектор)
12) Коли і де в Україні з'явилися перші домені печі? (Полісся, кінець XVIII ст.)
2. Завдання для ерудитів.
1) Який метал використовують як легуючу добавку до сталі, щоб знизити її крихкість за низьких температур? (Zr).
2) Який метал за стійкістю до корозії перевершує нержавіючу сталь? (Ті)
3) Під час вторгнення війська Александра Македонського у IV ст. до н.е. в Індію його воїни страждали на шлунково-кишкові захворювання, здоровими залишилися лише офіцери війська. Поясніть це явище.
4) Який із компонентів забрудненого міського повітря найбільш корозійно активним по відношенню до металів, особливо за підвищеної вологості? (SO2)
5) Якщо зігнути дріт деякого металу, можна почути хрусткий звук. Із якого металу зроблений дріт, як називається цей звук? (Хрускіт виникає внаслідок взаємного тертя кристалів при деформації, цей метал -- олово, звук називається «крик олова».)
6) Поясніть, чому не загоряється батистовий мішок, у якому лежать 5--10 мідних монет (Мідь добpe проводить тепло.)
7) Як ви думаєте, з якого металу було зроблене серце, яке у 1996 р. у Філадельфії ввели хворому в черевну порожнину? (Із танталу)
3. Схема.
Ідентифікуйте речовини А, В, D -- сполуки металу С. Здійсніть перетворення:
А > В
vv
С - D
4. Пізнавальна дискусія.
1) Чи може мідь реагувати з розчином ферум (ІІІ) хлориду? Відповідь обґрунтуйте.
Cu + 2FeCl3 > СuС12 + 2FeCl2.
2) Унаслідок взаємодії активних металів із сильно-розведеним розчином нітратної кислоти виділився водень. Як це можна пояснити? Напишіть рівняння відповідних реакцій.
Са + 2Н2О > Са(ОН)2 + Н2;
Са(ОН)2+ 2HNO3 > Ca(NO3)2 + 2Н2О.
Са + 2HNO > Ca(NO3)2 + Н2.
3) Які речовини утворюються в результаті горіння магнію на повітрі? Напишіть рівняння відповідних реакцій.
2Mg + О2 > 2MgO;
3Mg + N2 > Mg3N2.
5. Уявний експеримент.
Завдання призначені для групової роботи.
1) Намалюйте, як з часом виглядатиме цинковий анод після тривалого використання під час електролізу.
2) У телепередачі «Інтелект-шоу LG Еврика» демонструвався такий дослід: у першу хімічну склянку помістили залізний цвях, в другу -- металічний натрій. Що спостерігали учасники передачі? Поясніть цей дослід.
3) Для потреб техніки необхідна чиста мідь. Незначні домішки погіршують її якість, знижують електропровідність. Для очищення міді використовують процес рафінування. При цьому вартість As, Sb, Ag і Au, які можна виділити з анодного шламу, компенсує витрати на очищення міді.
Подобные документы
Застосування тестових технологій на уроці хімії як методу педагогічної діагностики. Основні критерії тестування: валідність, надійність, ефективність, складність. Розробка тестових завдань для контролю засвоєння теми "Хімічні реакції" у шкільному курсі.
курсовая работа [32,8 K], добавлен 13.12.2013Поняття про диференціацію процесу навчання, його ціль, основні види. Характеристика основних форм внутрішньокласової диференціації. Методика проведення уроків з виконання диференціального підходу. Розробка уроку на прикладі теми: "Нанесення розмірів".
курсовая работа [2,1 M], добавлен 24.10.2010Шляхи й засоби підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії, головні методичні ідеї лекційно-семінарської системи. Розробка уроків-модулів з теми "Залізо, його сполуки, фізичні властивості заліза".
дипломная работа [3,4 M], добавлен 17.10.2009Методичний аналіз теми. Тематичне планування. Основні завдання теми. Методи вивчення теми. Особливості формування понять і уявлень в темі. Основні форми навчання під час вивчення теми "Гідросфера". Комбінований урок. Урок вивчення нового матеріалу.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 28.02.2007Поняття про форми навчання. Типи і структура уроків. Теоретичні аспекти організації уроку історії. Методи і засоби навчання на уроці на прикладі теми: "Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича". Творчий підхід до процесу вивчення історії.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 17.01.2011Психолого-педагогічні особливості підлітків. Способи та методи активізації навчання права. Розробка план-конспекту уроку, структурно-логічних схем, дидактичних ігор, запитань до кейсу, методики формування мислення з теми "Форма Української держави".
курсовая работа [135,5 K], добавлен 03.01.2016Шляхи й засоби підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії. Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою. Розробка уроків-модулів з теми "Залізо та його сполуки".
дипломная работа [3,0 M], добавлен 07.07.2009Проведення нетрадиційних форм навчання в учбових закладах. Урок-конференція як одна з цих форм організації навчально-виховного процесу з хімії в школі. Вивчення теми "Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин в побут".
дипломная работа [458,2 K], добавлен 19.08.2014Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010Трактування "нестандартних форм організації навчання" в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання. Роль курсу "Економіка" в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу учнями старшого шкільного віку.
курсовая работа [31,8 K], добавлен 31.08.2010
