Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота з

Методики викладання хімії

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ - КОНФЕРЕНЦІЇ

Зміст

Вступ

1. Урок-конференція як одна з нетрадиційних форм організації навчально-виховного процесу з хімії в школі

1.1 Значення та місце нетрадиційних уроків в шкільному курсі

1.2 Урок-конференція, його характеристика та аналіз

1.3 Досвід використання уроку-конференції на уроках хімії в школі

2. Урок-конференція «Органічні сполуки» під час вивчення хімії в 11 класі

2.1 Особливості організації та проведення уроку-конференції з хімії в старшій школі

2.2 Методика організації та проведення уроку-конференції під час вивчення теми «Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки» в 11 класі

2.3 Методика організації та проведення уроку-конференції під час вивчення теми «Органічні речовини в живій природі» в 11 класі

2.4 Методика організації та проведення уроку-конференції під час вивчення теми «Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин в побуті» в 11 класі

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Вступ

Актуальність: кожен період розвитку суспільства має свої соціальні цілі. Перехід у нове тисячоліття і реформування школи вимагає змін у теорії і практиці навчання. Актуальним питанням шкільної освіти і, зокрема, біологічної є розвиток особистості учня, його творчого потенціалу, активності у пізнанні, практичного спрямуванні теоретичних знань. Тому постає питання в провадження таких форм, методів, прийомів, засобів, які б інтенсифікували начальний процес, максимально активізували самостійну пізнавальну діяльність учнів. Серед таких форм і методів знаходять своє місце і нестандартні уроки серед яких і урок-конференція.

Актуальність дослідження полягає у тому, що за широкого впровадження нестандартних форм і методів на уроках хімії стануть можливими:

ѕ Створення комфортного середовища для навчання

ѕ Підвищення ефективності засвоєння знань завдяки мотивації та активізації сприйняття

ѕ Орієнтація на практичну діяльність

ѕ Систематизація знань

ѕ Індивідуалізація навчання,а в цілому розвиток творчого потенціалу учня і формування стійкого пізнавального інтересу до біології

Все це зумовило вибір теми дослідження «Методика проведення уроку-конференції»

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: навчально-виховний процес з хімії в середній загальноосвітній школі.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: урок-конференція як нестандартна форма навчально-виховного процесу з хімії.

МЕТА: мета роботи полягає в теоретичному розгляді методики проведення уроку-конференції у класах старшої школи.

ЗАВДАННЯ РОБОТИ:

ѕ cистематизувати теоретичні відомості про нетрадиційні форми навчання та їх застосування під час навчального процесу в середній школі;

ѕ розглянути проблеми організації нестандартних уроків хімії в методичній літературі та в розробках передових українських педагогів практиків;

ѕ з'ясувати місце нетрадиційних уроків в шкільному курсі хімії;

ѕ охарактеризувати основні види нетрадиційних уроків;

ѕ розробити методику організації та проведення уроків-конференцій з хімії в старшій школі.

1. Урок-конференція як одна з нетрадиційних форм організації навчально-виховного процесу з хімії в школі

1.1 Значення та місце нетрадиційних уроків в шкільному курсі

Відповідальне ставлення до навчання проходить складний і довгий шлях -- від простого і якісного виконання вимог учителів до складної системи самостійних дій учня, націлених на вдосконалення навчальної роботи, яка визначається, в основному, внутрішніми факторами і світоглядом, що формується, розумінням суспільного обов'язку, життєвою метою, пізнавальними потребами, інтересами та активністю особистості в навчальному процесі.

Від рівня виховання відповідального ставлення до навчання підлітків залежить рівень і характер їхньої активності в процесі оволодіння знаннями, цілеспрямованості, працелюбності, самореалізації. Відповідальне ставлення до навчання, яке є результатом цілісного формування особистості, стає фактором подальшого розвитку цієї особистості, впливає на підвищення рівня її самоорганізації в галузі навчання і в житті загалом.

Дуже важливо для кожного вчителя володіти тією сукупністю прийомів та засобів, за допомогою яких у школярів у процесі навчання виховується воля, виробляється зосередженість, виникає бажання вчитися, долати труднощі [1].

Для організації колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботі ми використовували нестандартні уроки: урок-конференцію, урок-консультацію, інтегративні або бінарні уроки.

Зароджується нестандартний урок, по-перше, з нестандартної педагогічної теорії, по-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя. А ще -- із психологічного передбачення перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці.

Зміст і структура діяльності учня і вчителя, спрямованість на досягнення мети, характер реалізації завдань на уроці вже достатньо розроблені в наукових працях І. Лернера, М. Скаткіна, В. Онищука, В.Бондаря. Виходячи з того, що елементарною моделлю дидактичної взаємодії на уроці є метод навчання, ці вчені своєрідно підходять до класифікації методів навчання. Як відомо, сьогодні налічується шість таких підходів: за метою навчання, за характером дидактичної взаємодії, за етапами засвоєння знань, умінь і навичок на уроці, за ланками засвоєння знань і множинний підхід [1].

Класифікація нетрадиційних уроків та їх характеристика:

Лекційне заняття -- одна із форм організації навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Її основою є системне усне викладення вчителем навчального матеріалу протягом одного уроку (чи пари уроків), головний зміст якого становлять аналіз та узагальнення фактів, а провідними прийомами є пояснення й міркування. Залежно від теми лекції в ній можуть переважати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища. Структура традиційної лекції така: організація діяльності вчителя й учнів; формулювання теми, постановка мети і завдань; актуалізація опорних знань учнів; викладення змісту дидактичного матеріалу вчителем, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями; узагальнення та систематизація знань учнів, здобутих у процесі читання лекції.

Залежно віл дидактичної мети та місця в логічній структурі навчального матеріалу розрізняють такі типи лекцій: вступна, оглядова, узагальнююча, лекція-інструктаж [2].

Семінарське заняття - є формою навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів. Семінарські заняття найчастіше проводяться у старших класах. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на уроках, а також у і процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. На семінарському занятті допустимі дискусії, заперечення, обговорення, аргументація тощо, що дає змогу учням більш осмислено І міцно засвоювати тему. Семінар -- це живий творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.

За характером семінарські заняття поціляються на: випереджальні. навчальні, узагальнюючі [2].

Урок - конференція. Конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою -- розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання обраної проблеми визначають зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія результатом осмисленні цієї проблеми.

Щодо типізації шкільних конференцій немає єдиної думки ні в психолого-педагогічній літературі, ні в практиці роботи загальноосвітніх закладів. Окремі автори виділяють теоретичну, читацьку й підсумкову конференції; інші -- навчальну, підсумкову та оглядову [2].

Урок - диспут. Слово "диспут" латинського походження і означає "міркую", "суперечу". Диспут -- одна із форм навчальної роботи з учнями, яка допомагає розвивати їхні самостійність, логічне мислення, соціальну та моральну зрілість, формувати особисті погляди та переконання. Під час диспуту з'являються можливості впливу на інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, збудження його зацікавленості у пошуку істини. Окрім цього, в процесі диспуту створюються умови для реалізації демократичних засад навчання. Навчання в диспуті сприяє розвитку критики та самокритики, культури мови та логічного мислення, навчає умінню опонувати та перевіряти правильність своїх поглядів і, переконань [3].

Урок - залік -- це форма перевірки навчальних досягнень учнів з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета. Його метою є оцінювання навчальних досліджень, систематизація, узагальнення та поглиблення знань, усунення прогалин у знаннях учнів.

Питання, що виносяться на залік, доцільно формулювати так, щоб відповіді на них були розраховані на виявлення в учнів умінь аналізувати, з зіставляти, узагальнювати, систематизувати, робити висновки і пропозиції, тобто рівня загально-навчальних навичок та умінь [4].

Урок - гра. Формування культури школярів у даний час розглядається в якості однієї з актуальних педагогічних проблем. Підвищенню ефективності цього процесу сприяє оптимальне сполучення традиційних і інноваційних методів, форм і засобів виховання. Гра - не розвага і забава, а один із серйозних засобів педагогічного впливу на дітей. Ушинський відзначав, що в грі формуються всі сторони душі людини: його розум, його серце, його воля [5].

1.2 Урок-конференція, його характеристика та аналіз

Конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об'єднані однією метою-- розв'язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв'язання обраної проблеми визначають зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, як результат осмисленні цієї проблеми.

Учнівська конференція сприяє формуванню знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню і систематизації. Це комплексна форма узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів піл керівництвом учителя, що здійснюється завдяки спільним зусиллям учителя та учнів [3].

Мета учнівської конференції:

ѕ формування знань, умінь і навичок учнів;

ѕ їх закріплення та вдосконалення;

ѕ узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів;

ѕ поглиблення, зміцнення та розширення здобутих знань;

ѕ розвиток і саморозвиток творчих здібностей учнів, їхньої активності;

ѕ створення передумов самовиховання, самовдосконалення, самовизначення учнів.

Щодо типізації шкільних конференцій немає єдиної думки ні в психолого-педагогічній літературі, ні в практиці роботи загальноосвітніх закладів. Окремі автори виділяють теоретичну, читацьку й підсумкову конференції; інші -- навчальну, підсумкову та оглядову. При цьому як основу класифікації конференцій різні автори використовують різні характеристики. В практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів слід виділяти і проводити: оглядові, підсумкові та тематичні конференції. [3]

Оглядова конференція проводиться з однієї чи кількох пов'язаних між собою актуальних проблем, з яких учні повинні поглибити знання та отримати додаткову інформацію.

Мета оглядової конференції:

ѕ систематизація знань, умінь та навичок учнів,

ѕ стимулювання їхньої пізнавальної активності,

ѕ забезпечення системних знань учнів,

ѕ формування колективних й особистісних відносин,

ѕ формування самостійності у виборі засобів, форм і методів навчально-пізнавальної діяльності [6].

Оглядова конференція може проводитися:

ѕ на початку вивчення того чи іншого предмета з метою розкриття перспективи вивчення нового курсу;

ѕ в середині або наприкінці його вивчення з метою розширення, поглиблення та систематизації знань, умінь і навичок учнів.

Підсумкова конференція проводиться як заключний етап вивчення певного розділу навчальної програми.

Тематична конференція, як правило, проводиться з окремої актуальної теми: наукової, технічної, практичної. Вона може стикуватися з навчальною програмою окремих предметів; зумовлюватися політичними чи соціально-економічними подіями, умовами розвитку суспільства в країні та за кордоном. До визначення теми конференції бажано залучати учнів, особливо старшокласників. Для цього доцільно провести анкетування чи усне опитування учнів [3].

Підготовку конференції, незалежно від її типу, можна умовно поділити на етапи.

Етапи підготовки конференції:

На першому етапі:

ѕ визначається тема конференції, ставляться мета та завдання;

ѕ розробляється перелік питань, які розкривають тему (план);

ѕ оголошується конкурс на кращу доповідь і девіз конференції;

ѕ розподіляються обов'язки між учнями;

ѕ готуються література, виставкові та наочні матеріали.

На другому етапі:

ѕ уточнюється план конференції, визначаються її учасники (учні одного класу, паралелі класів);

ѕ складається список рекомендованої літератури;

ѕ оголошуються доповідачі та виступаючі;

ѕ готується інформаційний стенд.

Робота вчителя на другому етапі:

На другому етапі визначним моментом у підготовці конференції є її змістова сторона. У цьому плані першим помічником є вчитель, який надає допомогу учням, іншим учасникам конференції; переглядає зміст доповідей, аналізує їх; порівнює, зіставляє, прогнозує можливі зіткнення різних думок, поглядів, переконань. Якщо визначаються опоненти доповідачів, то вони теж повинні заздалегідь ознайомитися зі змістом доповідей. При цьому ставиться мета виявлення нової інформації, цікавих статистичних даних, фактів, прикладів з літератури і практичної діяльності, які мають узагальнюючий характер і сприяють підвищенню інтересу учнів до теми конференції. [6]

Практика роботи загальноосвітніх навчальних закладів підтверджує, що доцільно проводити конференції з таких тем, які дали б змогу використовувати знання учнів з кількох навчальних предметів. При цьому якість конференції підвищується завдяки об'єднанню зусиль учителів-предметників у її підготовці й проведенні [3].

Технологія проведення уроку-конференції:

ѕ оголошення теми, виголошення доповідей, співдоповідей, виступів; затвердження реґламенту роботи;

ѕ підтримка робочої обстановки;

ѕ концентрація уваги учнів на темі конференції, активізація навчально-пізнавальної діяльності учасників конференції;

ѕ дотримання чіткої процедури її проведення;

ѕ забезпечення позитивної установки на сприйняття змісту повідомлень, відповідного морального і психологічного мікроклімату, атмосфери поваги і довіри [6].

Підсумки конференції доцільно підбивати колективно, залучаючи учасників до оцінювання її результативності, використовуючи думки та ідеї опонентів.

Параметри аналізу уроку-конференції

1 Раціональність вибору теми конференції, постановки навчально-виховних цілей та завдань

2 Підготовка конференції

1.1 зміст доповідей, співдоповідей, виступів, рекомендацій, внесених доповідачами як результату самостійної творчої праці;

1.2 ознайомлення учнів із запропонованою літературою;

1.3 підготовка наочних та інших ілюстративно-демонстраційних матеріалів;

3 Дотримання процедури проведення уроку-конференції

1.1 повідомлення теми, реґламенту роботи;

1.2 психологічна налаштованість на сприйняття та обговорення інформації учасниками-конференції

4 Дисципліна учнів під час проведення конференції

5 Зацікавленість змістом доповідей та повідомлень

6 Зміст конференції

1.1 глибина, повнота розкриття теми;

1.2 зміст окремих доповідей;

1.3 використання наочних матеріалів;

1.4 ораторські здібності доповідачів;

1.5 літературний стиль, грамотність і чистота мови;

7 Ефективність конференції

1.1 формування світогляду учнів;

1.2 поглиблення й розширення діапазону знань у даній галузі науки;

1.3 формування навичок самостійної роботи з літературою та її аналізу;

1.4 формування умінь писати доповіді, виступати публічно перед своїми однолітками і старшими [6].

1.3 Досвід використання уроку-конференції на уроках хімії в школі

Урок-конференція - досить складна форма роботи, яка вимагає тривалої, ретельної підготовки, вона активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, забезпечує їм можливість вчитися самостійно працювати з додатковими джерелами інформації, широко використовувати освітні ресурси Інтернет.

Урок-конференція вимагає ретельного планування тому, що для його проведення необхідно створити узагальнену картину по окремо взятій темі, що вимагає певних інтелектуальних зусиль не тільки з боку вчителя, а й з боку учнів.

Роль вчителя на даному уроці змінюється, його головною завданням стає організація такого пізнавального процесу, при якому учні усвідомлюють взаємозв'язок всіх галузей знань, отриманих ними на уроках з більшості предметів шкільного курсу, та в результаті копіткої роботи з додатковими джерелами інформації.

Звертаючись до передового педагогічного досвіду сучасності можна сказати, що багато вчителів використовують в своїй педагогічній діяльності даний вид роботи.

За Д. Гордій (учитель хімії Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ст. №24) основною метою уроку є здатність забезпечити всім рівну систему можливостей для ефективного особистісного саморозвитку. Вчитель виступає диригентом діяльності учнів та направляє їх діяльність у правильне русло використовуючи при цьому проектну діяльність. Наприклад, при вивченні теми «Хімія в побуті» в 11 класі, Дарія Гордій пропонує поділити учнів за напрямком діяльності : «хімік-технолог», «медик», «споживач», «косметолог», «еколог». Кожен з учнів готує проект в якому розповідає про миючі засоби з певної сторони, потім відбувається узагальнення, на що необхідно звертати увагу при виборі миючих засобів з урахуванням критеріїв розглянутих учнями на уроці:

ѕ Звертайте увагу на наявність екологічного маркування;

ѕ Економно витрачайте хімікати;

ѕ Не тримайте вдома великої кількості хімікатів;

ѕ Під час використання хімікатів захищайте органи дихання, руки;

ѕ Після використання засобів побутової хімії ополіскуйте речі достатньою кількістю проточної води.

Очікувані результати:

Учень:

ѕ Розуміє, що таке засоби побутової хімії,

ѕ Наводить приклади продукції побутової хімії,

ѕ Розуміє принципи дії цих засобів,

ѕ Знає про їх негативні наслідки впливу на організм,

ѕ Знає правила користування засобами побутової хімії,

ѕ Уміє робити висновки про шкідливість деяких хімікатів і потребу їх заміни на продукцію органічного землеробства.

Така модель уроку дозволяє забезпечити єдиний розвиваючий простір, своєрідність якого полягає в подачі кожним учнем матеріалу з урахуванням інтересів, схильностей кожного [9].

Ще одним прикладом передового педагогічного досвіду є розробка В. Богданової (вчитель хімії П'ятихатської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Дніпропетровської обл.). Вона пропонує урок-конференцію з використанням групової роботи учнів. При вивчення теми «Органічні сполуки ї здоров'я людини» в 11 класі, В. Богданова поділяє учнів на групи: «білки», «жири», «вуглеводи». Конференція за В. Богдановою поділена на дві частини. В першій частині учнівські доповіді грунтуються на знаннях, котрі учні отримали раніше з курсів хімії та біології.

Учні виголошують доповіді про органічні сполуки за планом:

ѕ Склад і будова органічних сполук,

ѕ Класифікація органічних сполук,

ѕ Біологічна роль органічних сполук.

Друга частина уроку-конференції включає питання про вміст різних органічних речовин у продуктах харчування, норми їх вживання; які процеси відбуваються під час прийому їжі, її перетравленні.

Тобто, В. Богданова проводить урок-конференцію узагальнюючи раніше набуті учнями міжпредметні та внутрішньо-предметні знання та підводить дітей до поглиблення цих знань [10].

Саме вчитель повинен виступати організатором, виявляючи зв'язок хімії з іншими предметами, знань отриманих учнями в школі і поза нею, підбиваючи до цих висновків самих учнів.

2. Урок-конференція «Органічні сполуки» під час вивчення хімії в 11 класі

2.1 Особливості організації та проведення уроку-конференції з хімії в старшій школі

Використання уроку-конференції з хімії в старшій школі полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки учнів з хімії на основі їх самостійної діяльності згідно з освітніми потребами, нахилами, здібностями учнів, враховуючи їх зацікавленість.

Організація уроку-конференції умовно поділяється на два етапи:

На першому етапі:

ѕ визначається тема конференції, ставляться мета та завдання;

ѕ розробляється перелік питань, які розкривають тему (план);

ѕ оголошується конкурс на кращу доповідь і девіз конференції;

ѕ розподіляються обов'язки між учнями;

ѕ готуються література, виставкові та наочні матеріали.

На другому етапі:

ѕ уточнюється план конференції, визначаються її учасники (учні одного класу, паралелі класів);

ѕ складається список рекомендованої літератури;

ѕ оголошуються доповідачі та виступаючі;

ѕ готується інформаційний стенд.

Під час цих етапів вчитель повинен обрати тему відповідно до планів навчання, завчасно повідомити учнів про тему та завдання роботи, поділити учнів за змістом роботи та темами доповідей, підготувати літературу для допомоги учням та іншим учасникам конференції в пошуках необхідного матеріалу, переглянути зміст доповідей та аналізувати їх; порівняти, зіставляти та прогнозувати можливі зіткнення різних думок, поглядів, переконань. Якщо визначаються опоненти доповідачів, то вони теж повинні заздалегідь ознайомитися зі змістом доповідей. При цьому ставиться мета виявлення нової інформації, цікавих статистичних даних, фактів, прикладів з літератури і практичної діяльності, які мають узагальнюючий характер і сприяють підвищенню інтересу учнів до теми конференції [6].

Проведення уроку-конференції:

ѕ оголошення теми, виголошення доповідей, співдоповідей, виступів; затвердження реґламенту роботи;

ѕ підтримка робочої обстановки;

ѕ концентрація уваги учнів на темі конференції, активізація навчально-пізнавальної діяльності учасників конференції;

ѕ дотримання чіткої процедури її проведення;

ѕ забезпечення позитивної установки на сприйняття змісту повідомлень, відповідного морального і психологічного мікроклімату, атмосфери поваги і довіри [6].

Підсумки конференції доцільно підбивати колективно, залучаючи учасників до оцінювання її результативності, використовуючи думки та ідеї опонентів. Для оцінювання ефективності конференції можна створити журі. У процесі аналізу уроку-конференції доцільно враховувати такі параметри;

-- раціональність вибору теми конференції, постановки навчально-виховних цілей та завдань;

-- підготовка конференції (зміст доповідей, співдоповідей, виступів, рекомендацій, внесених доповідачами як результату самостійної творчої праці; ознайомлення учнів із запропонованою літературою, підготовка наочних та інших ілюстративно-демонстраційних матеріалів);

-- дотримання процедури проведення уроку-конференції (повідомлення теми, регламенту роботи; психологічна настроєність на сприйняття та обговорення інформації учасниками конференції);

-- дисципліна учнів під час проведення конференції, зацікавленість змістом доповідей та повідомлень;

-- зміст конференції (глибина, повнота розкриття теми; зміст окремих доповідей, читання напам'ять уривків, цитат з літературних джерелі: використання наочних матеріалів; ораторські здібності доповідачів, літературний стиль, грамотність і чистота мови);

-- ефективність конференції (формування світогляду учнів; поглиблення й розширення діапазону знань у даній темі; формування навичок самостійної роботи з літературою та її аналізу, умінь писати доповіді, виступати публічно перед своїми однолітками і старшими; виховання почуття відповідальності; задоволення учнів від проведеної конференції) [3].

2.2 Методика організації та проведення уроку-конференції під час вивчення теми «Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки» в 11 класі

Метою даного уроку є узагальнити знання учнів про склад та властивості основних джерел вуглеводнів, їх застосування як палива у різних галузях господарства; розвивати вміння учнів класифікувати хімічні об'єкти за різними ознаками, виділяти головне в великому об'ємі інформації, робити узагальнюючі висновки, формувати дбайливе ставлення до енергетичних ресурсів своєї Батьківщини.

Тип уроку : узагальнення та систематизації знань.

Форма уроку: урок - конференція.

Методи: евристична фронтальна бесіда, пояснення вчителя, інтерактивна гра «Реклама».

Обладнання: комп'ютерна презентація «Основні види палива в енергетиці країни», мультимедійний екран, колонки, Г.А. Лашевська. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту), ресурси мережі Інтернет.

В організацію уроку-конференції входило:

ѕ Попереднє визначення теми,

ѕ Розподіл учнів за змістом роботи та темами доповідей,

ѕ Підготовка літератури для допомоги учасникам конференції в пошуках необхідного матеріалу,

ѕ Перегляд зміст доповідей та їх аналіз.

При проведенні уроку-конференції було використано такі педагогічні методи, як евристична фронтальна бесіда, пояснення вчителя, інтерактивна гра «Реклама» та інтерактивна вправа «Займи позицію» (див. дод. 1).

Методика проведення уроку-конференції включала в себе використання проблемного запитання: «Що мав на увазі Д.І. Менделєєв, коли говорив «Великий гріх спалювати нафту, палити можна і асигнаціями?», котре мало на меті змотивувати учнів до продуктивної праці на уроці. Актуалізація полягола в узагальненні знань учнів пов'язаних з їх повсякденням: «Які ж види палива існують в наш час, яке місце посідають в енергетиці країни і чому?». Далі було заслухано доповіді учнів.

Основними темами доповідей були «Основні види палива та їх значення в енергетиці країни», в якій зазначалося таке: природні види палива -- кам'яне вугілля, включаючи паливні продукти, одержані при збагаченні та сортуванні на підприємствах вугільної промисловості, буре вугілля (лігніт), сланці горючі, торф паливний, дрова опалювальні, деревинні відходи лісозаготівлі, деревинні відходи деревообробки, відходи сільськогосподарського виробництва (солома, качани та стебла кукурудзи, лушпиння соняшникове та рисове тощо), інші види первинного твердого палива (непридатні шпали, рудникові стійки, дерев'яна тара тощо), нафта, включаючи газовий конденсат, природний газ, до якого входить шахтний метан.

Нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини - сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива;

Сфера альтернативних видів палива - сфера діяльності, пов'язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберіганням та споживанням альтернативних видів палива.

Також обговорювалися характеристики основних видів палива.

Буре вугілля має значно меншу теплотворну здатність від кам'яного, високий вміст сірки, значну зольність. Воно придатне для брикетування, напівкоксування і газифікації. Крім того, з бурого вугілля можна одержати штучний гірський віск. В основному буре вугілля використовується на місцевих електростанціях та інших підприємствах як паливо. Основними центрами буровугільної промисловості є Ватутіне на Черкащині та Олександрія в Кіровоградській області.

Нафту і природний газ використовують як високоефективне паливо і цінну сировину для хімічної промисловості. На нафту в структурі видобутку палива у перерахунку на умовне паливо припадає 7,2%, на природний газ -- 26,1%.

Найбільші родовища газу зосереджені в Харківській області, серед яких особливо відоме Шебелинське. Менше п'ятої частини видобутку природного газу України зосереджено в Прикарпатті. Це Дашава і родовища Івано-Франківської області. Доволі значні родовища природного газу на півдні країни і передусім у Криму. В ос­танні роки зростає видобуток газу з дна Чорного моря.

Учні спілкувалися на тему «Вплив продуктів спалювання вугілля, нафтопродуктів і природного газу на навколишнє середовище й організм людини» та обговорювали, що перші хімічні та металургійні промислові гіганти викликали ейфорію. Прозріння наступило в останні 25-30 років. І тепер фабричний дим - це вже забруднювач атмосфери, шкідливі токсичні викиди продукції хімічної промисловості становлять глобальну проблему, яка потребує негайного вирішення.

При спалюванні вугілля, дров та інших видів твердого, а також рідкого палива в атмосферу викидається велика кількість диму, сажі, часток палива, що не згоріли, сірчистого ангідриду та інших шкідливих речовин. Околиці засмічуються золою, шлаками і пилом від них. Надходження в повітря великої кількості продуктів згоряння, особливо в великих промислових центрах, різко змінює його склад, часто наближаючи концентрацію токсичних речовин до межі допустимих норм у значенні впливу їх на здоров'я людини.

Максимальні гранично допустимі концентрації токсичних речовин в атмосфері обмежені суворими санітарними нормами, наприклад, окису вуглецю до 3,0 г, сірчистого ангідриду до 0,5 г, окислів азоту до 0,08 г, нетоксичного пилу до 0,5 г, сажі до 0,15 г у 1 м³ повітря.

Вміст шкідливих речовин у продуктах згоряння, що викидаються в атмосферу котлами великої продуктивності при спалюванні різноманітних видів палива, наводиться в табл. 1.1.6 (у г/м³).

Також обговорювалися забруднення оболонок Землі:

Забруднення атмосфери. Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки. При цьому частка газів складає 90%, а тверді частинки - 10% від всієї маси забруднювачів. До природних забруднювачів відносяться пилові бурі, виверження вулканів, космічний пил тощо. Джерела антропогенного забруднення - теплоелектростанції (сірчистий та вуглекислий гази), металургійні підприємства (викидають оксиди азоту, сірководень, сірковуглець, хлор, фтор, аміак, сполуки фосфору, ртуть, миш'як), хімічні, цементні заводи та інші підприємства.

Атмосферні забруднювачі поділяються на первинні, які надходять безпосередньо до атмосфери, і вторинні, які утворюються внаслідок перетворення первинних забруднювачів. Наприклад, сірчистий газ в атмосфері окислюється до сірчаного ангідриду, який взаємодіє з водяною парою і утворює краплинки сірчаної кислоти. Розглянемо вплив деяких забруднювачів на організм людини.

Забруднення гідросфери. Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне забруднення зумовлюється збільшенням вмісту у воді неорганічних та органічних шкідливих домішок. Фізичне забруднення пов'язане зі змінами фізичних параметрів водного середовища і зумовлюється тепловими, механічними та радіоактивними домішками. Біологічне забруднення полягає в змінах властивостей водного середовища внаслідок збільшення кількості мікроорганізмів, рослин та тварин.

Основними забруднювачами гідросфери є промисловість та сільське господарство. Внутрішні водойми забруднюються стічними водами металургійної, нафтопереробної, хімічної та інших галузей сільського господарства, житлово-комунального господарства та поверхневими стоками. Найбільш шкідливими органічними забруднювачами гідросфери є нафта та нафтопродукти. Щорічно в світовий океан потрапляє 5-10 млн. тонн нафти та нафтопродуктів.

Забруднення літосфери. Забруднення ґрунтів відбувається під час видобутку корисних копалин та при їх збагаченні, внаслідок захоронення відходів виробництва та побутового сміття, при проведенні військових навчань, випробувань, внаслідок аварій та катастроф. Ґрунти істотно забруднюються також під час опадів в зонах розсіювання викидів в атмосферу. Із загального об'єму гірської маси, яка видобувається з надр, переробляється лише 1/3 частина, а у виробництві використовується близько 7%. Більша частина гірської маси накопичується у відвалах.

Оскільки увага учнів починає розсіюватися після 20 хвилин уроку, то задля її активізації будо використано інтерактивну гру «Реклама».

Учням заздалегідь було запропоновано наступне завдання: створити рекламу таких видів палива як: природній газ (1 група), нафта (2 група), вугілля (3 група). Учні представляють результати своєї роботи, після завершення проводиться обговорення та створення «рейтингу» видів палива(робота з інтерактивною системою).

По закінченню виголошення доповідей учням було запропоновано інтерактивну вправу «Займи позицію» під час якої учні обгрунтовували всю позицію на основі узагальнених під час конференції знань.

- За використання класичних продуктів палива

- За використання альтернативних видів палива

Підсумки було проведено за допомогою вправи «продовж речення».

Новим для мене було…

Цікавим я вважаю той факт…

Мені сподобалося…

Було б краще, якби…

На домашнє завдання було дано повторити вивчену тему, підготуватися до контрольної роботи; виконати завдання для самоконтролю в зошиті.

2.3 Методика організації та проведення уроку-конференції під час вивчення теми «Органічні речовини в живій природі» в 11 класі

Метою даного уроку є закріпити знання учнів про будову органічних речовин; ознайомити з різноманітністю органічних речовин, їх роллю в живій природі; розвивати вміння класифікувати органічні речовини за призначенням;виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок - конференція.

Обладнання: набори матеріалів, виготовлених з різних органічних речовин

Базові поняття і терміни: Ізомерія, ізомери, гомологи, гомологічний ряд, характеристична (функціональна) група

В організацію уроку-конференції входило:

ѕ Попереднє визначення теми,

ѕ Розподіл учнів за змістом роботи та темами доповідей,

ѕ Підготовка літератури для допомоги учасникам конференції в пошуках необхідного матеріалу,

ѕ Перегляд зміст доповідей та їх аналіз.

При проведенні уроку-конференції було використано такі педагогічні методи, як евристична фронтальна бесіда, пояснення вчителя, розповідь, демонстрація, рефлексія.

Методика проведення уроку-конференції на етапі актуалізації включає в себе бесіду про органічні речовини, що є у живих істот, та характеристику їх біологічного значення. Ці знання учні отримали в 9 класі, тому немає необхідності вчителю витрачати час на роз'яснення даних понять. При вивченні нового матеріалу учні виголошували свої доповіді, демонструє зразки, малюнки одягу, продуктів харчування, предметів гігієни, виготовлених з органічних речовин, а решта класу висловлювали думки з відповідно до тем.

Конференція включає в себе такі теми як:

«Жива природа - невичерпне джерело органічних речовин», в якій обговорюється виникнення органічних речовин, до сьогодні людство використовує органічні речовини, вироблені живими організмами, аби задовольнити матеріальні потреби, передусім - у харчових продуктах, зручному одязі, комфортному житлі, теплі, дотриманні гігієни, збереженні здоров'я тощо. Доводиться це на прикладі целюлози. Незважаючи на те, що організм людини практично не засвоює целюлозу, вона відіграє важливу роль у харчуванні і підтриманні здоров'я. Світовою медичною спільнотою визнано, що нестача клітковини в раціоні є однією з найважливіших причин погіршення здоров'я і, як наслідок, якості життя. Люди, у харчуванні яких достатньо рослинних продуктів і клітковини, набагато менш схильні до таких захворювань, як рак кишечнику, а також надмірна маса тіла й ожиріння.

Водночас саме целюлоза, що міститься в рослинах, є основною поживною речовиною у складі корму для багатьох сільськогосподарських тварин, яких використовують для одержання м'яса, молока, жиру, яєць, вовни, щетини, шкіри, кісток, пуху й пір'я (назвіть органічні речовини в складі цих продуктів).

Досить цікавою є тема для обговорення «Хімія живого - один із стратегічних напрямків розвитку сучасної хімії» в якій учні мають можливість обговорити те, що навколишній світ - це світ хімічних речовин і їх постійних перетворень. Більшість процесів на землі є хімічними або супроводжуються хімічними процесами. Можна сказати, що наша Земля - це гігантський хімічний реактор, який не зупиняється ні на мить.

У промисловість органічного синтезу впроваджують нові технологічні процеси з використанням дешевих і доступних джерел сировини (наприклад, використання парафінових вуглеводнів для добування карбонових кислот), вводять економічно ефективні малостадійні хіміко-технологічні процеси, здійснюють перехід від періодичних процесів до безперервних. Велика увага надається впровадженню безвідхідних виробництв, що має важливе значення для охорони навколишнього середовища. Проводять пошуки нових, більш ефективних каталізаторів, для того, щоб збільшити вихід продуктів реакції.

На закріплення знань учнів використовуються запитання:

1 Як задовольнити потреби сучасного суспільства, не піддаючи небезпеці можливість майбутніх поколінь задовольняти свої потреби?

2 Назвіть продукти харчування, у складі яких містяться білки, жири, вуглеводи.

3 Назвіть галузі використання целюлози.

4 Назвіть галузі використання нафтопродуктів.

5 Спробуйте назвати галузь промисловості, яка не використовує (чи не виробляє) органічних речовин.

Кожна відповідь ретельно аналізується і робиться загальний висновок.

При підбитті підсумків уроку використовується метод рефлексії.

На домашнє завдання дається § 5 № 1-6 (початковий і середній рівень) (Лашевська Г.А), а для тих, хто хоче отримати вищий бал з інформаційних джерел підготувати повідомлення про паливо майбуття (достатній та високий рівень).

2.4 Методика організації та проведення уроку-конференції під час вивчення теми «Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин в побуті.» в 11 класі

Метою даного уроку є розвивати вміння систематизувати інформацію, висловлювати своє ставлення до певної проблеми, формувати навички роботи над колективним проектом, виховувати любов до рідної землі, екологічне мислення.

Тип уроку: узагальнення ЗУН

Форма уроку: урок - конференція.

Обладнання: мультимедійна дошка, підручник з хімії 11 клас Лашевська Г.А.

Базові поняття і терміни: довкіля, забруднення, органічні речовини, побут, миючі засоби, поверхнево активні речовини, синтетичні мийні засоби.

В організацію уроку-конференції входило:

ѕ Попереднє визначення теми,

ѕ Розподіл учнів за змістом роботи та темами доповідей,

ѕ Підготовка літератури для допомоги учасникам конференції в пошуках необхідного матеріалу,

ѕ Перегляд зміст доповідей та їх аналіз.

При проведенні уроку-конференції було використано такі педагогічні методи, як евристична фронтальна бесіда, пояснення вчителя, розповідь, демонстрація, рефлексія.

Методика проведення уроку-конференції на етапі мотивації включає розповідь вчителя про використання хімічних речовин у побуті. Що це далеко не винахід нашого часу. Є чимало відомостей про те, що ще задовго до нашої ери люди використовували хоч і недосконалі, але все ж досить ефективні хімічні речовини. Розвиток хімічної промисловості іде дедалі зростаючими темпами. і сучасна людина при повсякденному житті використовує речовини - продукти хімічної промисловості, які не характерні для живих організмів. Вони, включаючись у колообіг речовин у природі стають складовою живих організмів, в тому числі і людини.

При актуалізації опорних знань вчитель застосовує запитання, що стосується повсякденного життя учнів. Наслідки діяльності людини не завжди позитивні, а при сьогоднішніх темпах появи нових речовин стають загрозливими. Чому? З якими забруднювачами органічного походження ми з вами стикаємося щоденно?

Далі виголошуються доповіді учнів з тем:

«Хімія в побуті» де учень має розповісти про історію використання предметів побутової хімії. В стародавніх рукописах ми знаходимо згадування про масла і суміші для полірування деревини і каміння, засоби для дезінфекції та консервування їжі.

Чимало рецептів побутових хімічних препаратів існувало в той час в Індії, Китаї, країнах Середньої Азії та Закавказзя. Широко використовувалися хімічні засоби в повсякденному житті в середні віки. Розвиток міст, ремесел, торгівельних зв'язків у чималій степені цьому сприяли. Хімічні засоби з давніх часів використовувалися й на Русі. Особливо розвиненим було солеваріння, обробка і вичинювання шкір, переробка бджолиного воску.

Більш пізні досягнення побутової хімії добре відомі і багато з них зберегли своє значення до наших днів. Безумовно, вони були пов'язані з успіхами хімії як науки, з виникненням можливості використовувати більш або менш чисті хімічні речовини або суміші таких речовин, використовувати хімічні продукти, які стала випускати промисловість в кінці ХVІІІ - на початку ХІХ сторіччя.

«Поверхнево активні речовини». Практично все населення планети контактує з ПАР, кількість яких у навколишньому середовищі зростає з кожним роком. Зовсім не випадково тарілка аж рипить після миття хімічним засобом. Вимиваючи бруд і жир, ті ж ПАР створюють на посуді стійку плівку, яку можна знищити також спеціальним хімічним розчином. Крім того значна частина засобу змивається в каналізаційні води і потрапляє у водний басейн. Інтенсивне використання синтетичних ПАР спричинює забруднення, які можна порівняти із забрудненням нафтою Світового Океану і пестицидами -- ґрунту і води, тобто проблема запобігання забруднення навколишнього середовища детергентами має глобальний характер.

ПАР здатна зменшувати поверхневий натяг води на межі поділу фаз і збільшувати змочування твердої поверхні.

Серед населення відзначається загрозливе поширення медикаментозної алергії. Це пояснюється безконтрольним вживанням медикаментозних препаратів і їх попаданням в навколишнє середовище. На рівні сучасних знань алергічні захворювання є практично невиліковними.

«Фізико-хімічні властивості поверхнево активних речовин»

ПАР -- речовини, молекули яких із справжнього або колоїдного розчину здатні концентруватися на границі розподілу фаз. Відомі на сьогоднішній день ПАР -- дві великі групи сполук: біологічного походження та синтетичні. Перші утворюються в живих організмах, беруть участь у різних функціях клітини та організму в цілому. Це ліпіди, фосфоліпіди, жирні кислоти та їх солі, біологічно активні речовини. Ендогенні біологічні ПАР -- ПАР травного каналу (жовч та її компоненти), шкіри, слизових оболонок, легень. Інші -- синтетичні ПАР (детергенти) -- група хімічних сполук, здатних вибірково адсорбуватися на межах розподілу фаз і знижувати поверхневий натяг рідин. При наявності такої речовини в розчині її молекули виходять на поверхню розчину або на поверхню будь-якого, зануреного у цей розчин, тіла. Поверхнева концентрація молекул ПАР стає на декілька порядків вищою, ніж концентрація їх в об'ємі. Не дивлячись на методи очистки від ПАР: адсорбція, коагуляція, озонування, переведення ПАР у піну з подальшим її видаленням, значна кількість ПАР потрапляє у зовнішнє середовище. При проникненні ПАР у ґрунт не виключена ймовірність їх міграції у підземні і поверхневі води, транслокація в рослини, а також поступлення в організм тварин. Тому проблема вивчення можливої несприятливої дії ПАР на організм набуває особливої актуальності і має важливе значення для гігієнічної регламентації даного чинника в об'єктах навколишнього середовища.

«Вплив поверхнево активних речовин на організм тварин і людини».

Доведено, що тканини печінки затримують ПАР, які входять до складу синтетичних мийних засобів. СМЗ пригнічують жовчотворну функцію печінки. Дія мийних засобів на клітини печінки характеризується різким збільшенням проникності клітинних мембран, спричинюючи алергічний ефект дії ПАР.

ПАР змінюють електропровідність клітин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, а тим самим, і проникність мембран клітин. ПАР, які мають полярні групи, подібніші до ліпоїдних компонентів мембран. Надходження їх в організм тварин може впливати на серцево-судинну систему. ПАР у тварин знижують активність підшлункової залози і фільтрувальну здатність нирок, змінюють активність ферментів крові.

Швидке і значне надходження з кишечника у кров та органи, а також швидше виведення з них різних речовин під впливом ПАР, пояснюється підвищеною проникністю біологічних мембран. ПАР -- один із найпоширеніших чинників навколишнього середовища, які при взаємодії з іншими хімічними сполуками, впливають на його якісний стан і створюють загрозу порушення екологічної рівноваги у біосфері.

«Пестициди». Засоби боротьби з побутовими комахами та гризунами, хімічні засоби захисту рослин, деякі засоби для виведення плям і склеювання, окремі види автокосметики - отруйні, з ними необхідно поводитися дуже обережно. Такі препарати обов'язково мають напис “Отрута” або “Отруйно”.

Багато засобів для виведення плям, полірування та склеювання, догляду за виробами зі шкіри, деякі рідкі засоби для чистки, боротьби з побутовими комахами, хімічні засоби захисту рослин і мінеральні добрива пожеженебезпечні. Пожеженебезпечні також препарати в аерозольних упаковках. Зберігати їх треба тільки далеко від джерел тепла.

Пестициди є єдиним засмічувачем, який свідомо вноситься людиною в навколишнє середовище. Вони вражають різні компоненти природних екосистем: зменшують біологічну продуктивність фітоценозів, різноманітність видів тваринного світу, знижують чисельність корисних комах і птахів, і кінець кінцем є небезпечними для самої людини. Вони вирізняються не тільки високою токсичністю, а й великою біологічною активністю і здатністю накопичуватися в різних ланках харчового ланцюга. Навіть у мізерних кількостях пестициди пригнічують імунну систему організму, підвищуючи таким чином його чутливість до інфекційних захворювань. У більших концентраціях ці речовини здійснюють мутагенний і канцерогенний вплив на організм людини.

У підсумку уроку вчитель розповідає про статистичні дані стосовно забрудників довкілля. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ) здоров'я населення на 50% залежить від способу життя, на 20% - від якості оточуючого середовища, ще на 20% - від спадкоємних особливостей організму і на 10% - від розвитку охорони здоров'я.

За статистикою у США отруєння і смертність дітей від токсичних хімічних речовин посідає друге місце, Польщі на побутові препарати припадає 28%, у Франції - 23% від усіх зареєстрованих отруєнь. Вважають, що більше 90% пухлин у людини після 50 років мають метаболічне походження і викликані хімічним забрудненням організму. В навколишнє середовище, а отже і в організм людини, надходить величезна кількість штучно створених сполук. У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо.

Учні обговорюють почуту інформацію та роблять усно відповідні висновки.

Домашнім завданням для учнів є повторення пройденого матеріалу, а для підготовки до контрольної роботи надається варіант різнорівневих завдань, для перевірки знань учнів.

навчання конференція хімія школа

Висновки

1. Систематизовано теоретичні відомості про нетрадиційні форми навчання та їх застосування під час навчального процесу в середній школі;

2. Розглянуто проблеми організації нестандартних уроків хімії в методичній літературі та в розробках передових українських педагогів практиків;

3. Основними видами нетрадиційних форм уроків є: лекція, семінар, конференція, диспут, ділова гра, лабораторна робота, залік, урок-вистава, комбінований урок.

4. Розроблено методику організації та проведення уроків-конференцій з хімії в старшій школі на теми:

ѕ Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки;

ѕ Органічні речовини в живій природі;

ѕ Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин в побуті.

5. Використання нетрадиційних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці. Застосування такого типу зайняття сприяє підвищенню активності учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності,формуванню самостійного мислення,розвитку творчості.

6. Життя вимагає сформованого певною мірою фізичного мислення і очевидно, що до цього найкоротший шлях через емоційність, творчість у навчанні. Саме через творчість можна зацікавити учнів, активізувати їх діяльність на уроці, що в кінцевому випадку приведе до формування стійкого пізнавального інтересу до хімії. Інтерес створює певну установку на засвоєння нових знань з хімії: знання потрібні не для того, щоб повернути їх учителю у тому ж вигляді, а для того, щоб застосувати їх у нових умовах, пояснити незнайоме, незрозуміле явище, саме тому доцільно використовувати урок - конференцію, аби учні могли пояснити по-своєму нове, або роз'яснити відоме явище

7. Урок-конференція сприяє формуванню і розвиненню комунікативних вмінь, знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню, їх поглибленню і систематизації, підвищенню активності учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності, формуванню самостійного мислення, розвитку творчості. Це комплексна форма узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів піл керівництвом учителя, що здійснюється завдяки спільним зусиллям учителя та учнів.

8. Урок-конференція дозволяє урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дає змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожного учня.

Перелік посилань

1 Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до учніння. // Рідна школа. - 2009. - № 9. - С.49 - 50.

2 Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. - К.: Вид-во „Академія", 2012. - 544 с.

3 Усова А.В. Система форм учебных занятий. М.: Сов. Педагогика, 1994.- 54 с.

4 Мальований Ю.І. Форми навчання в школі. - К.: ІСДО, 1992. - 160 с.

5 Бурлака Я. І. Про форми організації навчальної діяльності школярів. К.: Рад. школа, 1984. -- 44 с.

6 Островерхова Н. Нестандартні форми навчання. - Львів.: Кальварія - 2010. - 143 с.

7 Хімія №15 (699) серпень 2012 - шкільний всесвіт експерт в галузі освіти.

8 Хімія №7 (691) квітень 2012 - шкільний всесвіт експерт в галузі освіти.

9 Гузик Н. П., Лекционно-семинарская система обучения. - М.: Сов. Педагогика, 1979. -- 94 с.